Возвращаем долю в уставном капитале нерезиденту-инвестору: как облагать
С момента определения задолженности эмитента перед нерезидентом-инвестором в фиксированной сумме в иностранной валюте на дату возникновения такой задолженности (дату согласования намерения выхода нерезидента из состава участников общества) предприятие перечисляет курсовые разницы на каждую дату баланса. Кроме того, погашение задолженности эмитента перед иностранным инвестором при возврате его доли в уставном капитале повлечет возникновение курсовых разниц на дату данного погашения по
правилам, определенным для монетарных статей баланса (по разнице в курсах гривни к евро на дату формирования уставного капитала и на дату возврата взноса).
Согласно НП(С)БУ 1 «Общие требования к финансовой отчетности», доходы - это увеличение экономических выгод в виде поступления активов или уменьшения обязательств, которые способствуют росту собственного капитала (кроме увеличения капитала за счет взносов собственников) (п. 3 НП(С)БУ 1). Соответствующим образом предоставлено
определение термина «расходы» - это уменьшение экономических выгод в виде выбытия активов или увеличения обязательств, которые приводят к уменьшению собственного капитала (за исключением уменьшения капитала за счет его изъятия или распределения собственниками).
То есть курсовые разницы, возникающие вследствие погашения обязательств эмитента в случае уменьшения уставного капитала, не могут быть признаны доходом или расходами. При этом суммы данных курсовых разниц отражаются в составе
дополнительного капитала (п. 28 П(С)БУ 13 «Финансовые инструменты»).
Таким образом, с учетом вышеизложенного, определение курсовых разниц от пересчета задолженности эмитента перед иностранным инвестором на дату баланса и дату возврата доли в уставном капитале (и отражения таких курсовых разниц в составе дополнительного капитала) не повлияет на объект обложения налогом на прибыль, поскольку не формирует расходы или доходы предприятия.
Отдельно следует
отметить: в понимании НКУ возврат доли в уставном капитале не является хозяйственной деятельностью, не считается доходом нерезидента и, таким образом, курсовые разницы, возникающие при погашении задолженности эмитента перед иностранным инвестором на дату возврата доли в уставном капитале не облагаются налогом с доходов нерезидента, поскольку не меняется
фактический размер взноса в валюте инвестирования.
Данное разъяснение обнародовала ГФС в Днепропетровской области.
Торг╕вля стала в╕льною не для вс╕х. Статистика експорту рег╕он╕в Укра╖ни
Юр╕й Панченко, ╢вропейська правда
2016-й став першим роком д╕╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським Союзом.
Про макроеконом╕чн╕ результати початку д╕╖ ЗВТ ╢вроПравда вже писала. Зокрема, вперше з 2013 року почав зростати укра╖нський експорт до ╢С. Темпи зростання поки не дуже велик╕ – 3,7%. Вт╕м,
рег╕он ╢С виявився ╓диним, де укра╖нський експорт показу╓ позитивну динам╕ку.
А в╕дпов╕дно, за 2016 р╕к частка ╢С у структур╕ укра╖нського експорту знову зросла. Нараз╕ вона склада╓ 37,1%.
Натом╕сть рос╕йськ╕ обмеження призводять до подальшого скорочення частки СНД. За минулий р╕к укра╖нський експорт до Сп╕вдружност╕ скоротився майже на чверть (на 22,7%).
Як насл╕док, частка експорту до СНД скоротилася до 16,6% – до обсягу, б╕льш н╕ж вдв╕ч╕ меншого, н╕ж до ╢С.
Тут варто нагадати, що за результатами 2013 року частка СНД у структур╕
укра╖нського експорту складала 34,8%, а ╢С - лише 26,5%.
Але як така динам╕ка в╕добразилася на економ╕ц╕ окремих укра╖нських рег╕он╕в? Щоб досл╕дити це, ми звернулися до Держстату за рег╕ональною статистикою. Ц╕ дан╕ статистичне в╕домство не публ╕ку╓ на сво╓му сайт╕.
Анал╕з рег╕ональних зм╕н зовн╕шньо╖ торг╕вл╕
Укра╖ни ╢вроПравда в╕дстежу╓ вже близько трьох рок╕в. За цей час к╕льк╕сть областей, де експорт до СНД переважа╓ ╓вропейський, скоротилася з 18 до чотирьох.
Нараз╕ висока залежн╕сть в╕д ринку СНД
збер╕га╓ться лише у Сумський, Харк╕вський, Черн╕г╕вський та Микола╖вськ╕й областях. Причому в жодн╕й з них частка СНД не перевищу╓ 50% - три роки тому таких областей було п'ять. А останн╕м рег╕оном ╕з часткою СНД вище за
50% була Харк╕вщина.
Б╕льш того, у Черн╕г╕вськ╕й та Микола╖вськ╕й областях переважа╓ експорт до "трет╕х кра╖н". Це також св╕дчить, що час рос╕йських торговельних ультиматум╕в вже минув.
Експорт до ╢С оч╕кувано дом╕ну╓ на Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Зокрема, у восьми зах╕дноукра╖нських областях його частка перевищу╓ 50%.
При цьому така ж "прозах╕дна" ситуац╕я склалася... у Луганськ╕й област╕. Тут частка ╓вропейського експорту склада╓ 57%. Понад те, обсяг експорту до ╢С з Луганщини минулого року зр╕с б╕льш н╕ж удв╕ч╕ - на 114%.
Не набагато менша частка експорту до ╢С у Донецьк╕й област╕ - 49%, хоча в абсолютних цифрах обсяги експорту впали на
2%.
Тут варто пояснити, що у цих областях Держстат врахову╓ показники п╕дпри╓мств, що знаходяться на тимчасово окупованих територ╕ях. Втрата контролю над ними може призвести до значного пад╕ння частки експорту до ╢С - принаймн╕, в статистиц╕ цих областей. Однак це можна буде побачити у статистичних даних лише за результатами першого
п╕вр╕ччя 2017-го.
Дещо непоко╖ть така тенденц╕я - частка експорту до СНД не т╕льки залиша╓ться високою у сх╕дних прикордонних областях (окр╕м Донбасу), але й зроста╓ в одн╕й з них - на Черн╕г╕вщин╕ (в першу чергу внасл╕док стр╕мкого пад╕ння експорту до ╢С, про що мова п╕де дал╕). Поки що це можна вважати нетиповим показником, однак у раз╕ продовження тако╖ тенденц╕╖ насл╕дки можуть бути неоднозначними.
Б╕льш тривожна тенденц╕я:
позитивний ефект в╕д в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢вросоюзом в╕дчули далеко не вс╕ рег╕они. Пад╕ння експорту до ╢С ф╕ксу╓ться у дев'яти областях та у Ки╓в╕.
Причому така динам╕ка спостер╕га╓ться нав╕ть у зах╕дноукра╖нських Р╕вненськ╕й та Терноп╕льськ╕й областях, як╕ (н╕бито) першими адаптувалися до умов торг╕вл╕ ╕з ╢вропейським Союзом.
Б╕льш того, статистика зростання експорту до ╢С показу╓, що серед традиц╕йних "економ╕чних г╕гант╕в" фактичне зб╕льшення експорту до ╢С в╕дбулося лише на Дн╕пропетровщин╕ (+23%), Микола╖вщин╕ (+26%) та Льв╕вщин╕ (+8%). Нав╕ть у Ки╓в╕ абсолютн╕ обсяги експорту до ╢С впали на 3%. Так само на 3% впали обсяги експорту до ╢С з Харк╕вщини. А з Одесько╖ област╕ - взагал╕ на 15%.
Не менш загрозливо - але вже з пол╕тичних мотив╕в - вигляда╓ пад╕ння експорту до ╢С на 32% на Черн╕г╕вщин╕.
╤з цього можна зробити дек╕лька висновк╕в:
- Нараз╕ уряд та/або ╕нш╕ гравц╕ активно сприяють виходу на
╓вропейськ╕ ринки компан╕й з╕ Сходу та П╕вдня, та допомога потр╕бна й на Заход╕.
- Усп╕х зах╕дно╓вропейських компан╕й дос╕ був досягнутий завдяки експорту до сус╕дньо╖ Польщ╕. Поки загальний експорт до Польщ╕ зроста╓ - у 2016-му роц╕ в╕н зб╕льшився на 11,3%. Але чи не час розширювати географ╕ю продаж╕в, зменшуючи залежн╕сть в╕д сус╕днього ринку?
- Вих╕д на зах╕дно╓вропейськ╕ ринки залиша╓ться "слабим м╕сцем" для б╕льшост╕ укра╖нських
компан╕й.
"Прав╕шання" ╢вропи, насл╕дки якого пом╕тн╕ у зростанн╕ рейтинг╕в праворадикал╕в, не могло не в╕добразитися на вибор╕ ╓вропейських покупц╕в.
Треба бути готовими до того, що так╕ покупц╕ ставатимуть менш лояльними до ╕мпорту - ╕ це вимага╓ нових п╕дход╕в в╕д укра╖нських виробник╕в.
╤нше важливе питання, яке ц╕кавило перед стартом ЗВТ - як в╕дкриття укра╖нського ринку вплинуло на обсяги ╓вропейського ╕мпорту в Укра╖ну?
Загалом за результатами 2016 року ╕мпорт з ╢С зр╕с на 22%. При цьому зростання ╓вропейського ╕мпорту ф╕ксу╓ться майже в ус╕х областях.
Вт╕м, це було оч╕кувано. Висок╕ темпи ╕мпорту - набагато вищ╕ за зростання експорту з Укра╖ни - пояснюються як поступовим в╕дновленням укра╖нсько╖ економ╕ки, так ╕ тим, що ╢С в╕дкрив св╕й ринок для укра╖нських товар╕в ще у 2014 роц╕.
Набагато б╕льше диву╓ ╕нше - зростання ╕мпорту з СНД на 34%. Зокрема, у Волинську область цей ╕мпорт зр╕с б╕льш н╕ж у 8 раз╕в (!), у
Черкаську - б╕льш н╕ж удв╕ч╕, а в Черн╕вецьку - на 86%.
Минулого року Укра╖на ввела обмеження на ╕мпорт низки товар╕в з РФ. Як насл╕док, ╕мпорт з Рос╕╖ впав майже на третину - на 31,3%. Натом╕сть зроста╓ ╕мпорт з ╕нших кра╖н-член╕в ╢врАзЕС: з Б╕лорус╕ (на 13,4%), з В╕рмен╕╖ (11,4%) та з Казахстану (15%).
Пог╕ршення торговельного сальдо з СНД - проблема, в╕дпов╕дь на яку треба дати якомога швидше.
Рос╕йська Федерац╕я ма╓ в╕дпов╕сти за невиконання м╕жнародних зобов’язань в рамках СОТ
21 березня 2017 року Органом по врегулюванню суперечок Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ (СОТ) прийнято р╕шення про створення групи експерт╕в в рамках справи щодо численних обмежень транзиту з територ╕╖ Укра╖ни через територ╕ю Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у трет╕ кра╖ни: Казахстан та Киргизстан.
Ран╕ше 20 лютого цього року п╕сля першого оголошення Укра╖ною на
зас╕данн╕ Органу врегулювання суперечок вимоги про створення Групи експерт╕в РФ використала св╕й ╓диний шанс та в╕дхилила вимогу. Нараз╕, п╕сля другого оголошення група експерт╕в створена, попри позиц╕ю Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Надал╕ процес в╕дбуватиметься зг╕дно з встановленою процедурою врегулювання суперечки в рамках СОТ. Найближчим часом п╕сля
проходження орган╕зац╕йних заход╕в, розпочнеться розгляд експертами СОТ справи по сут╕. Укра╖на направить на розгляд експерт╕в розгорнутий позов (first written submission), який м╕ститиме в╕дпов╕дну ╕нформац╕ю щодо порушення РФ прав Укра╖ни та належну доказову базу. Оч╕ку╓ться, що вже вл╕тку буде проведено зас╕дання групи експерт╕в разом з╕ сторонами спору:
Укра╖на та РФ, а також представниками кра╖н, як╕ заявились трет╕ми сторонами ц╕╓╖ справи: ╢С, США, Бразил╕я, ╤нд╕я. Туреччина, Китай, Япон╕я, Норвег╕я, Корея, С╕нгапур, Парагвай. В ц╕лому процедура передбачатиме подання Укра╖ною ряду письмових та усних св╕дчень, а також анал╕з та коментар╕ представлених аргумент╕в в╕д сторони РФ.
«Неправом╕рн╕ д╕╖ РФ щодо
транзитних обмежень розглядаються Укра╖ною як застосування РФ обмежень на експорт укра╖нських товар╕в до трет╕х кра╖н. Адже, об’╓ктивно, найб╕льшо╖ шкоди зазнали укра╖нськ╕ експортери та перев╕зники, як╕ були позбавлен╕ традиц╕йних лог╕стичних шлях╕в доставки товар╕в до Середньо╖ Аз╕╖. В╕римо, що Укра╖на здобуде об’╓ктивну оц╕нку експерт╕в Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ та безумовно транзитн╕ обмеження будуть скасован╕», - прокоментувала заступник М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ – Торговий
представник Укра╖ни Натал╕я Микольська.
Позиц╕я Укра╖ни для розгляду ц╕╓╖ справи ╜рунту╓ться на ч╕тких юридичних аргументах та п╕дкр╕плена беззаперечними доказами. Протид╕я Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ трива╓.
╤стор╕я питання
14.09.2016 в╕д Укра╖ни направлено вимогу до СОТ про консультац╕╖ з Рос╕йською Федерац╕╓ю.
10.11.2016
проведено консультац╕╖ з Рос╕йською Федерац╕╓ю стосовно заход╕в щодо обмеження транзитного руху. Рос╕йською стороною було наголошено на неможливост╕ досягнення узгоджено╖ позиц╕╖ п╕д час проведення консультац╕й, оск╕льки оскаржуван╕ заходи були застосован╕ з метою забезпечення економ╕чно╖ безпеки та нац╕ональних ╕нтерес╕в РФ.
09.02.2017 укра╖нською стороною направлено вимогу про створення групи експерт╕в у справ╕ DS 512 «Рос╕йська Федерац╕я – заходи щодо транзитного руху».
21.03.2017 Органом
по врегулюванню суперечок Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ прийнято р╕шення про створення групи експерт╕в.
Нагадування! Особливост╕ застосування коду УКТ ЗЕД на прикладах
Що робити, коли певний товар прода╓ться в набор╕ чи комплект╕. У податков╕й накладн╕й потр╕бно вказати код УКТ ЗЕД кожного окремого елементу набору чи комплекту?
Якщо платник податк╕в стика╓ться з под╕бним запитанням, податк╕вц╕ радять у податкових накладних на постачання таких
товар╕в повн╕стю розписувати ╖х номенклатуру та вказувати коди УКТ ЗЕД кожного елементу.
Для п╕дакцизних товар╕в в╕дпов╕дно вказу╓ться 10-значний код, для вс╕х ╕нших – не менше 4-х знак╕в. Проте, такий порядок д╕й актуальний лише у тому випадку, коли п╕дпри╓мство придбало дек╕лька найменувань товар╕в ╕ просто об’╓днало ╖х
в комплект без додатково╖ обробки чи переробки. Наведемо приклад для кращого розум╕ння.
Вс╕ ц╕ групи товар╕ вони закупили окремо, але продають ╖х у комплекту як готовий комп’ютер.
Функц╕онал ╕ призначення кожно╖ товарно╖ позиц╕╖ не зм╕нився, просто тепер все це прода╓ться
в одному зручному набор╕.
Жодних д╕й з обробки чи переробки не виконувалося. Саме тому, у податков╕й накладн╕й потр╕бно поелементно розписати кожний з код╕в.
Номенклатура, вказана у податков╕й накладн╕й обов'язково ма╓ в╕дпов╕дати т╕й, що вказана у первинних документах.
Якщо комп’ютер купувався поелементно, то нав╕ть у набор╕ в╕н ма╓ продаватися поелементно, коли кожна позиц╕я ма╓
власну ц╕ну.
А тепер пропону╓мо розглянути приклад ╕з виключенням.
П╕дпри╓мство прода╓ меблевий комплект. Його окрем╕ елементи не виокремлюються певною ц╕ною, а складов╕ комплекту були в╕дпов╕дно оброблен╕, встановлен╕ чи перероблен╕. У такому випадку, у податков╕й накладн╕й вказу╓ться код УКТ ЗЕД саме меблевого набору (з його загальною ц╕ною), а не окремих його частин.
П╕дпри╓мство займа╓ться поставкою програмного забезпечення для комп’ютер╕в.
В╕дпов╕дно до Наказу М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в Укра╖ни в╕д 07.10.2017 № 536, програмне забезпечення та комп’ютерн╕ програми не мають певного коду УКТ ЗЕД ╕ ╖х сл╕д розглядати не як товар, а як надання послуг.
До внесення зм╕н до форми податково╖ накладно╖, код
в╕дпов╕дно╖ послуги не потр╕бно зазначати. Однак, якщо програма поставля╓ться на матер╕альних нос╕ях ╕ в первинних документах вони вказан╕, то ╕ у податков╕й накладн╕й потр╕бно в╕добразити код УКТ ЗЕД нос╕я ╕нформац╕╖.
Рекламне агентство виготовля╓ пол╕граф╕чну продукц╕ю, а друкарня зд╕йсню╓ власне друк продукц╕╖.
Друкарня займа╓ться поставкою послуг чи продукц╕╖?
Якщо дизайн та розробка макет╕в пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖ зд╕йсню╓ться рекламним агентством, то по факту виготовленням пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖ займа╓ться саме рекламне агентство. Друкарня у свою чергу лише нада╓ послуги друку.
Виключенням можна вважати випадки, коли друкарня займа╓ться розробкою дизайну та макет╕в пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖. У першому ж випадку, друкарня
лише нада╓ послуги тиражування пол╕граф╕чно╖ продукц╕╖.
П╕дпри╓мство за договором п╕дряду виготовля╓ на замовлення мебл╕. Який код УКТ ЗЕД – товар╕в чи послуг – потр╕бно вказувати в податков╕й накладн╕й?
Перш за все у цьому випадку догов╕р п╕дряду ╓ зм╕шаним договором.
Чому?
Тому що виконавець викону╓ певну роботу ╕ поставля╓ замовнику певн╕ матер╕альн╕ ц╕нност╕, що у свою чергу ╓ готовою продукц╕╓ю. Якщо мебл╕ виготовляються ╕з матер╕ал╕в замовника – п╕дпри╓мство нада╓ послуги (викону╓ роботу), якщо матер╕али належать виробнику – п╕дпри╓мство постача╓ товари.
Отже, якщо матер╕али належать замовнику – п╕дпри╓мство у податков╕й накладн╕й вказу╓ код надано╖ послуги. Якщо матер╕али
належать виробнику – вказу╓ться код УКТ ЗЕД готово╖ продукц╕╖.
Який код УКТ ЗЕД потр╕бно вказати на подарунковий сертиф╕кат, що прода╓ться покупцев╕?
Суть операц╕╖ з передач╕ чи продажу подарункового сертиф╕ката поляга╓ в оформленн╕ передплати за певний товар чи послугу, але не в придбанн╕ самого подарункового сертиф╕кату.
В певних ситуац╕ях неможливо передбачити, який саме товар чи послугу придба╓ покупець за допомогою подарункового сертиф╕кату. Тому у цьому випадку код УКТ ЗЕД вибира╓ться просто навмання з перел╕ку тих товар╕в чи послуг, як╕ можливо придбати за цим сертиф╕катом.
П╕сля того, як покупець зд╕йснить покупку за сертиф╕катом, потр╕бно буде просто зробити розрахунок коригування до податково╖ накладно╖ ╕ вказати обраний покупцем код УКТ ЗЕД товару чи послуги.
Який код УКТ ЗЕД потр╕бно вказувати у податкових накладних, що складають на постачання комунальних послуг ╖х л╕цензованими постачальниками?
В╕дпов╕дно до п╕дпункту 14.1.191 Податкового кодексу Укра╖ни, комунальн╕ послуги, а саме – теплова, електрична енерг╕я, пара, газ, пов╕тря, вода належать до товар╕в.
Однак в УКТ ЗЕД ╓ коди т╕льки для електроенерг╕╖ – 2716 00 00 00 (зверн╕ть увагу, що плата за перет╕кання реактивно╖ енерг╕╖ ╓ платою за послуги, а не товари) та газу – 2711 21 00 00.
Теплова енерг╕я, водопостачання ╕ водов╕дведення, пара ╕ ╕нш╕ товари не мають код╕в УКТ ЗЕД. В╕дпов╕дно, постачальники комунальних послуг мають вказувати у податкових накладних саме коди послуг, а не коди товар╕в за УКТ ЗЕД.
