Хит недели ... В останнiй момент: Про здiйснення верифiкацii (перевiрки достовiрностi) документiв про походження товару з краiн Eвропейського Союзу (country.ua.law.mdoffice) : Рассылка : Subscribe.Ru

Подписаться Бесплатная «Серебряная» новостная рассылка . Подписчиков 1.245 RSS

← Март 2017 →
	1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28	29	30	31

За последние 60 дней ни разу не выходила

Сайт рассылки: http://www.mdoffice.com.ua
Открыта: 31-01-2003

Автор

Александр Андреев

Статистика

1.245 подписчиков
0 за неделю

← Все выпуски →

Хит недели ... В останнiй момент: Про здiйснення верифiкацii (перевiрки достовiрностi) документiв про походження товару з краiн Eвропейського Союзу

НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 11/03/2017

* Документ дня: Митний вiд 13.03.2012 № 4495-VI Митний кодекс України

Количество просмотров: 17 (за период c 00:00 по 18:00 11/03/17), всего просмотров: 1443
Митний вiд 13.03.2012 № 4495-VI Кодекси
Митний кодекс України
Вступил в силу с 01.06.2012
• Все хиты документов

MDoffice

Хит недели ... Субъектам хозяйствования разрешается перемещать товары на территорию АТО исключительно по железной дороге

   Кабмин определил правовой режим перемещения физлицами и субъектами хозяйствования товаров, в том числе тех, которые признаны в установленном порядке гуманитарной помощью, в район или из района проведения АТО (через линию соприкосновения и/или в ее пределах).

   Установлено, что контрольный пункт въезда/выезда и контрольный пункт въезда/выезда на железной дороге функционируют без выходных, круглосуточно.

   Движение автомобильного и железнодорожного транспорта в пределах контролируемой территории от контрольного пункта въезда/выезда, контрольного пункта въезда/выезда на железной дороге до линии соприкосновения и в обратном направлении осуществляется в пределах дорожных коридоров (автомобильных и на железной дороге), определенных руководителем АТО. Перечень дорожных коридоров, контрольных пунктов въезда/выезда, контрольных пунктов въезда/выезда на железной дороге обнародуется на официальных сайтах ГФС, Госпогранслужбы и СБУ.

   Физические лица осуществляют перемещение товаров в ручной клади и/или сопровождаемом багаже автомобильным транспортом по перечню и объемам (стоимость, вес, количество), которые утверждаются МВОТ.

   По общему правилу, субъектам хозяйствования разрешается перемещать товары исключительно железнодорожным транспортом (исключение касается гуманитарно-логистических центров). Субъект хозяйствования для перемещения товаров должен быть включен в перечни субъектов хозяйствования, которые осуществляют перемещение товаров. Субъект хозяйствования (владелец или уполномоченное им лицо), который намерен переместить товар, должен обратиться с заявлением в письменной и электронной форме в ГФС. ГФС в срок не более 10-ти рабочих дней с момента регистрации заявления проводит проверку и направляет представление координационному центру о принятии решения касательно включения субъектов хозяйствования в соответствующие перечни (при необходимости проведения дополнительной проверки срок проверки заявления может быть продлен на 10 рабочих дней).

   Перечни субъектов хозяйствования, осуществляющих перемещение товаров, обнародуются на официальном сайте ГФС.

   На контрольном пункте въезда/выезда, контрольном пункте въезда/выезда на железной дороге представитель ГФС:

   • проверяет наличие записей о перевозчике и/или владельце товара, перемещаемом товаре в натурном листе железнодорожного подвижного состава;

   • проверяет наличие записей о перевозчике и/или владельце товара, перемещаемом товаре в соответствующем перечне субъектов хозяйствования, обнародованном на официальном веб-сайте ГФС;

   • проводит осмотр товара и транспортного средства на предмет соответствия заявленным в соответствующем перечне сведениям;

   • проставляет отметки в контрольном талоне.

   Перемещение гуманитарных грузов международных гуманитарных организаций, утвержденных приказом Минсоцполитики, проводится в первую очередь по упрощенной процедуре контроля за перемещением таких грузов на временно неконтролируемую территорию. Перечень международных гуманитарных организаций, для которых будет обеспечиваться упрощенный порядок пересечения линии соприкосновения, обнародуется на официальном веб-сайте Минсоцполитики.

Подробнее - в Порядке перемещения товаров в район или из района проведения антитеррористической операции, утвержденном постановлением Кабмина от 01.03.2017 г. № 99. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_01/an/1/KP170099.html#1

Бухгалтер.UA

Хит недели ... ПКМУ: “Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції ”

Уряд затвердив Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Це дозволить регламентувати у правовому полі процедури та правила перевезення товарів, в тому числі гуманітарної допомоги, через лінію зіткнення та в межах буферної зони. Необхідність прийняття рішення обумовлене тим, що районом проведення АТО є територія Донецької та Луганської областей, частина якої є тимчасово неконтрольованою територією. Згідно з документом, до процесу контролю за переміщенням товарів буде залучена громадськість та волонтери.

Текст документа:“Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції ” № 99 — редакція від 01.03.2017

Герб України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 1 березня 2017 р. № 99

Київ

Про затвердження Порядку переміщення
товарів до району або з району проведення
антитерористичної операції

Відповідно до частини першої статті 4 та частини першої статті 14¹ Закону України “Про боротьбу з тероризмом” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, що додається.

2. Антитерористичному центру при Службі безпеки, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Міністерству оборони, Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Адміністрації Державної прикордонної служби, Національній поліції, Державній фіскальній службі за участю громадськості та волонтерів забезпечити у контрольних пунктах в’їзду/виїзду протидію незаконному переміщенню товарів, а також встановити контроль за переміщенням гуманітарної допомоги до району або з району проведення антитерористичної операції (через лінію зіткнення та/або в її межах).

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, державним органам видати протягом двох місяців акти, передбачені затвердженим цією постановою Порядком.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 1 цієї постанови, який набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, та пунктів 9 і 31 Порядку, затвердженого цією постановою, які набирають чинності через місяць з дня її опублікування.

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН

Інд. 67

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 березня 2017 р. № 99

ПОРЯДОК
переміщення товарів до району або з району
проведення антитерористичної операції

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає правовий режим переміщення товарів, у тому числі тих, що визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення антитерористичної операції (через лінію зіткнення та/або в її межах) та поширюється на фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які здійснюють такі переміщення.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

гуманітарні майданчики — територія в районі проведення антитерористичної операції, на якій здійснюється контроль товару, визнаного в установленому порядку гуманітарною допомогою (далі — гуманітарний вантаж), формуються товари для подальшого ввезення на тимчасово неконтрольовану територію донорами (іноземними, вітчизняними та міжнародними гуманітарними організаціями);

гуманітарно-логістичний центр — майданчик на контрольованій території в районі проведення антитерористичної операції, на якому здійснюється роздрібна та дрібнооптова торгівля продуктами харчування, засобами особистої гігієни, одягом і взуттям, побутовою хімією, а також надання послуг, гуманітарної та благодійної допомоги;

дорожні коридори (автомобільні та на залізниці) — основні напрямки руху у межах контрольованої території, облаштовані дорожніми знаками та інформаційними покажчиками від контрольних пунктів до лінії зіткнення;

контрольний пост в межах дорожніх коридорів на залізниці (далі — контрольний пост) — частина контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці, яка розміщена на виділеній території залізничної станції, з комплексом будівель, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де підрозділами Держприкордонслужби та за потреби іншими підрозділами, що здійснюють державний контроль, здійснюється контроль за переміщенням товарів залізничним рухомим складом через лінію зіткнення;

контрольний пункт в’їзду/виїзду — спеціально виділена територія на автомобільній дорозі з комплексом будівель, спеціальних, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де підрозділами, що здійснюють державний контроль, здійснюється контроль за переміщенням та пропуск на тимчасово неконтрольовану територію та з такої території осіб, транспортних засобів, товарів;

контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці — спеціально виділена територія залізничної станції з комплексом будівель, спеціальних, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де відповідними підрозділами здійснюється державний контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів та товарів, пропуск на тимчасово неконтрольовану територію та з такої території осіб, у тому числі обслуговуючого персоналу, а також залізничного рухомого складу;

контрольний талон — документ для внутрішньої перевірки проходження контролю транспортними засобами між лінією зіткнення і контрольним пунктом в’їзду/виїзду та у зворотному напрямку, форма якого затверджується керівником антитерористичної операції;

контрольована територія — територія в районі проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади у повному обсязі здійснюють свої повноваження, передбачені законодавством;

координаційний центр з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії зіткнення (далі — координаційний центр), — підрозділ, який утворений при оперативному штабі з управління антитерористичною операцією з метою організації видачі дозволів фізичним особам та прийняття рішення про включення суб’єктів господарювання до відповідних переліків для переміщення;

лінія зіткнення — умовне розмежування між тимчасово неконтрольованою територією та контрольованою територією;

натурний лист — документ для здійснення контролю за переміщенням товару на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці (контрольних постах), форма якого затверджується ПАТ “Укрзалізниця”;

Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва — група з представників Збройних Сил, СБУ (за згодою), МВС (за згодою), Національної гвардії (за згодою), Держприкордонслужби (за згодою), ДФС (за згодою), військово-цивільних адміністрацій (за згодою), місцевих органів виконавчої влади (за згодою), органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських організацій (за згодою), яка створена для координації спільних дій Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів, військово-цивільних адміністрацій, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних, недержавних, благодійних організацій, об’єднань громадян, засобів масової інформації та з метою швидкого реагування на загрози виникнення гуманітарної кризи, відновлення законності і правопорядку в районах (населених пунктах) проведення антитерористичної операції, залучення додаткових ресурсів для потреб громадян, підрозділів Збройних Сил та правоохоронних органів;

підрозділи, що здійснюють державний контроль, — підрозділи суб’єктів боротьби з тероризмом, які залучені в установленому порядку до проведення антитерористичної операції, що здійснюють контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів та товарів на контрольних пунктах в’їзду/виїзду, контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці і контрольних постах та територіях між ними вздовж лінії зіткнення;

тимчасово неконтрольована територія — територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

товар — будь-який товар, у тому числі визнаний в установленому порядку гуманітарною допомогою, який переміщується в районі проведення антитерористичної операції через лінію зіткнення та/або в її межах.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про боротьбу з тероризмом”, “Про військово-цивільні адміністрації”, “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, “Про гуманітарну допомогу” та в інших нормативно-правових актах України.

3. Переміщення товарів через лінію зіткнення здійснюється у визначених для цього місцях фізичними особами та суб’єктами господарювання з дотриманням положень цього Порядку та норм законодавства.

За рішенням керівника антитерористичної операції в районі її проведення можуть встановлюватися додаткові обмеження.

Контрольні пункти та дорожні коридори

4. Контрольний пункт в’їзду/виїзду та контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці функціонують без вихідних, цілодобово. Контрольні заходи здійснюються в час, встановлений рішенням керівника антитерористичної операції.

Межі території контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці та контрольного пункту в’їзду/виїзду визначаються наказом керівника антитерористичної операції за поданням керівника групи контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці та старшого контрольного пункту в’їзду/виїзду.

5. Рух автомобільного та залізничного транспорту в межах контрольованої території від контрольного пункту в’їзду/виїзду, контрольного пункту в’їзду/виїзду на залізниці до лінії зіткнення та у зворотному напрямку здійснюється в межах дорожніх коридорів (автомобільних та на залізниці), визначених керівником антитерористичної операції.

6. Дорожні коридори облаштовуються дорожніми знаками та інформаційними покажчиками від контрольних пунктів в’їзду/виїзду до лінії зіткнення та на основних шляхах руху вздовж лінії зіткнення (у межах контрольованої території) до контрольних пунктів в’їзду/виїзду.

7. Пропуск товарів через лінію зіткнення здійснюється підрозділами, що здійснюють державний контроль, з проставленням на контрольних пунктах в’їзду/виїзду та на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці, контрольних постах відміток у контрольному талоні, натурному листі. Переміщення товарів поза межами контрольних пунктів в’їзду/виїзду та контрольних пунктів в’їзду/виїзду на залізниці, контрольних постів забороняється.

8. Перелік дорожніх коридорів, контрольних пунктів в’їзду/виїзду, контрольних пунктів в’їзду/виїзду на залізниці затверджується керівником антитерористичної операції та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах ДФС, Держприкордонслужби та СБУ.

Переміщення товарів фізичними особами
та суб’єктами господарювання

9. Фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ.

10. Суб’єкт господарювання для переміщення товарів повинен бути включений до переліків суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, відповідно до цього Порядку. Форми таких переліків визначаються рішенням координаційного центру.

11. Суб’єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою в письмовій та електронній формі до ДФС.

12. Форма заяви про включення до переліків, необхідні документи та електронні поштові адреси ДФС оприлюднюються на її офіційному веб-сайті.

13. До розгляду приймаються заяви, подані суб’єктами господарювання, які відповідають таким ознакам:

зареєстрували місцезнаходження та перебувають на податковому обліку на території України (крім тимчасово неконтрольованої території та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);

не мають заборгованості із сплати податків перед державним та місцевими бюджетами;

мають єдиний цикл виробництва, реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру на території України (крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) та на тимчасово неконтрольованій території;

проводять розрахунки з використанням виключно внутрішньодержавної платіжної системи.

Заяви, оформлені з порушенням цього Порядку, до розгляду не беруться.

14. ДФС у строк не більш як 10 робочих днів з моменту реєстрації заяви проводить перевірку та надсилає подання координаційному центру про прийняття рішення щодо включення суб’єктів господарювання до відповідних переліків.

За необхідності проведення додаткової перевірки строк перевірки заяви може бути продовжений на 10 робочих днів.

15 Координаційний центр приймає рішення про розгляд подання і матеріалів до них та включення суб’єктів господарювання до відповідних переліків протягом не більш як 10 робочих днів.

16. Переліки суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС.

17. Підстави для відмови у включенні суб’єктів господарювання до переліків такі:

товар віднесено до заборонених для переміщення;

надходження від правоохоронних органів інформації, що містить ознаки використання товару з метою провадження терористичної діяльності або вчинення іншого злочину, або про причетність власника чи отримувача товару до не передбачених законом збройних (воєнізованих) формувань, або про використання коштів за поставлений товар з метою фінансування тероризму;

наявність інформації про порушення отримувачем та/або постачальником товару бюджетного, податкового та/або митного законодавства;

відсутність власника та/або отримувача товару за адресою, що міститься у відомостях, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, або наявність інших обставин, що унеможливлюють встановлення місцезнаходження власника та/або отримувача товару;

надання недостовірної інформації про заявника та/або товар.

18. На контрольному пункті в’їзду/виїзду, контрольному пункті в’їзду/виїзду на залізниці представник ДФС:

перевіряє наявність записів про перевізника та/або власника товару, переміщуваний товар у натурному листі залізничного рухомого складу;

перевіряє наявність записів про перевізника та/або власника товару, переміщуваний товар у відповідному переліку суб’єктів господарювання, оприлюдненому на офіційному веб-сайті ДФС;

проводить огляд товару та транспортного засобу на предмет відповідності заявленим у відповідному переліку відомостям;

проставляє відмітки у контрольному талоні.

19. Для переміщення вугільної продукції Міненерговугілля надсилає інформацію координаційному центру про включення енергогенеруючих компаній, що використовують вугільну продукцію для вироблення електроенергії, до переліку суб’єктів господарювання — отримувачів вугільної продукції.

Форма відповідного переліку визначається рішенням координаційного центру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС.

Переміщення вугільної продукції через лінію зіткнення здійснюється виключно залізничним транспортом через визначені контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці.

Після укладення договору про постачання вугілля з постачальниками (видобувниками, переробниками) енергогенеруючі компанії надсилають інформацію разом з копіями документів про вчинення такого правочину до координаційного центру.

Координаційний центр розглядає такі матеріали не більше п’яти робочих днів.

20. Суб’єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком:

харчових продуктів у визначенні Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;

лікарських засобів у визначенні Закону України “Про лікарські засоби” та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;

товарів та продукції (в тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об’єктів критично ї інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку.

21. Суб’єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом, крім випадків, передбачених пунктом 31 цього Порядку.

22. У виняткових випадках за рішенням координаційного центру та за погодженням з керівником антитерористичної операції з метою оперативного реагування, запобігання та подолання наслідків виникнення особливих соціальних чи економічних обставин, пов’язаних із загрозою життю та здоров’ю людей, порушенням нормальних умов життєдіяльності та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, які унеможливлюють дотримання вимог цього Порядку, через лінію зіткнення можуть бути переміщені товари без обмежень, визначених у цьому Порядку.

Координаційний центр інформує про такі рішення та підстави їх прийняття МТОТ, ДФС, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади. Співробітник ДФС на контрольному пункті перевіряє наявність рішення координаційного центру, згідно з яким здійснюється переміщення товару, реєстраційні документи суб’єкта господарювання — перевізника та/або власника товару та проводить огляд товару та транспортного засобу на предмет відповідності заявленим відомостям.

Переміщення товарів залізничним транспортом

23. Суб’єкти господарювання переміщують товари через контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці, які розташовані на залізничних станціях, функціонують без вихідних, цілодобово. Контрольні заходи та перетинання лінії зіткнення здійснюються цілодобово або у час, встановлений рішенням керівника антитерористичної операції.

24. ПАТ “Укрзалізниця” у строки, порядку та обсягах, погоджених із ДФС та СБУ, надсилає їм зведену інформацію про переміщення товарів через залізничні станції, на яких діють контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці.

25. Керівники залізничних станцій, на яких діють контрольні пункти в’їзду/виїзду на залізниці:

за фактом прибуття залізничного рухомого складу з тимчасово неконтрольованої території надають на контрольному посту посадовим особам Держприкордонслужби натурний лист залізничного рухомого складу для здійснення контролю за товаром та проставлення відповідних спеціальних відміток на ньому;

за фактом відправлення залізничного рухомого складу до тимчасово неконтрольованої території надають на контрольних пунктах в’їзду/виїзду на залізниці посадовим особам підрозділів, що здійснюють державний контроль, залізничну накладну, два примірники натурного листа, за наявності договірні документи або документи, що визначають відправника та вантажовласника.

26. У виняткових випадках (порушення залізничного полотна, мінування колій тощо) координаційний центр за погодженням з керівником антитерористичної операції може прийняти рішення про надання дозволу суб’єкту господарювання, який включений до переліку, на переміщення товарів автомобільним транспортом.

27. ПАТ “Укрзалізниця” на період проведення антитерористичної операції не приймає до перевезення товари, а також припиняє переадресування товарів, що прямують через лінію зіткнення, якщо власники, відправники та одержувачі таких товарів не внесені до відповідного переліку згідно з цим Порядком.

28. Під час слідування рухомого складу між лінією зіткнення та контрольним пунктом в’їзду/виїзду на залізниці (контрольним постом) забороняється здійснювати зупинки, змінювати його комплектацію та маршрут руху.

29. Затримання товарів на контрольному пункті в’їзду/виїзду на залізниці у зв’язку з неможливістю переміщення через лінію зіткнення за відсутності ознак кримінального або адміністративного правопорушення, відсутності відправника, отримувача та власника товару у відповідному переліку згідно з цим Порядком та в разі неможливості їх повернення власнику (відправнику) проводиться підрозділами, що здійснюють державний контроль, та засвідчується актами, які складаються працівниками залізничної станції, на якій затримали товар, із зазначенням дати, часу та конкретної підстави для затримання.

Підрозділи, що здійснюють державний контроль, протягом 10 днів приймають рішення щодо можливості або неможливості подальшого перевезення затриманого товару за призначенням, про що повідомляють керівнику залізничної станції, на якій затримали товар.

У разі прийняття рішення про неможливість перевезення товару за призначенням та видачі одержувачу, зазначеному у накладній, підрозділи, що здійснюють державний контроль, інформують про це із зазначенням конкретних підстав керівника залізничної станції, на якій затримали товар, та вантажовідправника/вантажоодержувача (через залізничну станцію відповідно відправлення/призначення). При цьому вантажовідправнику ставиться вимога про необхідність прийняти назад товар, не пропущений через лінію зіткнення.

У разі відмови вантажовідправника від приймання товару, що підлягає поверненню у зв’язку з неможливістю переміщення через лінію зіткнення, ПАТ “Укрзалізниця” може передати (реалізувати) цей товар у порядку, встановленому Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 14, ст. 548), та іншими нормативними документами, що регулюють діяльність залізничного транспорту.

Переміщення товарів до/з гуманітарно-логістичних центрів

30. Гуманітарно-логістичні центри створюються та облаштовуються на контрольованій території між контрольним пунктом в’їзду/виїзду та лінією зіткнення з метою забезпечення населення, що проживає на тимчасово неконтрольованій території, товарами та послугами, а також гуманітарною та благодійною допомогою.

31. Місце розташування гуманітарно-логістичних центрів затверджується керівником антитерористичної операції.

Порядок провадження торговельної діяльності, правила торговельного обслуговування та надання послуг в гуманітарно-логістичних центрах визначаються обласними військово-цивільними адміністраціями відповідно до законодавства.

Перелік та обсяги (вартість, вага, кількість) товарів, що переміщуються до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення, визначаються МТОТ.

32. Переміщення товарів для здійснення дрібнооптової та роздрібної торгівлі в гуманітарно-логістичних центрах проводять суб’єкти господарювання, місцезнаходження яких зареєстровано на території України (крім тимчасово неконтрольованої території та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя).

Контрольні заходи щодо переміщення товарів до/з гуманітарно-логістичних центрів здійснюють посадові особи ДФС.

33. Матеріально-технічне та інші види забезпечення гуманітарно-логістичних центрів, а також організація їх охорони покладаються на обласні військово-цивільні адміністрації.

Переміщення гуманітарних вантажів на тимчасово
неконтрольовану територію

34. Переміщення гуманітарних вантажів міжнародних гуманітарних організацій, затверджених наказом Мінсоцполітики, проводиться першочергово за спрощеною процедурою контролю за переміщенням таких вантажів на тимчасово неконтрольовану територію.

Перелік міжнародних гуманітарних організацій, для яких забезпечуватиметься спрощений порядок перетинання лінії зіткнення, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики.

35. Переміщення гуманітарних вантажів міжнародними гуманітарними організаціями, що не включені до переліку, передбаченого абзацом другим пункту 34 цього Порядку, іноземними та вітчизняними донорами здійснюється після перевірки Мінсоцполітики документів, наданих отримувачами гуманітарної допомоги на визнання товарів гуманітарною допомогою, та видання відповідного наказу, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики.

Для оформлення дозволу на переміщення гуманітарних вантажів уповноважені представники таких гуманітарних організацій або отримувача гуманітарної допомоги надають посадовим особам ДФС, які перебувають на гуманітарних майданчиках, перелік товарів, визнаних гуманітарною допомогою на підставі наказу Мінсоцполітики.

36. Переміщення гуманітарних вантажів на тимчасово неконтрольовану територію здійснюється автомобільним та залізничним транспортом в межах дорожніх коридорів (автомобільних та на залізниці).

37. Гуманітарні вантажі, призначені для ввезення на тимчасово неконтрольовану територію, доставляються в супроводі уповноваженої особи донора на гуманітарні майданчики. Перелік таких майданчиків визначається МТОТ за поданням обласних військово-цивільних адміністрацій, погодженим з Держприкордонслужбою, ДФС та Національною поліцією, і оприлюднюється на офіційному веб-сайті МТОТ.

38. Гуманітарний вантаж в одному транспортному засобі (транспортних засобах, що рухатимуться в колоні) або залізничному рухомому складі може бути сформований кількома донорами. У такому разі уповноважені представники усіх донорів повинні бути присутні або уповноважити одного із своїх представників нотаріально засвідченим документом представляти їх інтереси.

39. Гуманітарний вантаж може доставлятися за заздалегідь погодженим маршрутом в район проведення антитерористичної операції або до лінії зіткнення через контрольний пункт в’їзду/виїзду або контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці з метою подальшого перетинання лінії зіткнення.

40. Донор не менш як за дві доби до відправлення гуманітарного вантажу інформує Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва про запропонований маршрут руху, який узгоджується Об’єднаним центром цивільно-військового співробітництва та у разі потреби коригується.

Узгоджений маршрут руху гуманітарного вантажу може бути скоригований з урахуванням оперативної обстановки.

Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва інформує керівництво антитерористичної операції про заплановані переміщення гуманітарних вантажів у районі проведення антитерористичної операції.

Діяльність Об’єднаного центру цивільно-військового співробітництва координується керівником антитерористичної операції.

41. Після прибуття гуманітарного вантажу на контрольний пункт в’їзду/виїзду або контрольний пункт в’їзду/виїзду на залізниці проводиться його перевірка посадовими особами підрозділів, що здійснюють державний контроль. Уповноважена особа донора забезпечує можливість огляду цілісності пломб та проведення перевірки безпеки транспортного засобу (залізничного рухомого складу).

42. Посадові особи підрозділів, що здійснюють державний контроль, мають право за наявності обґрунтованих підстав перевіряти вміст гуманітарного вантажу під час слідування транспортного засобу (залізничного рухомого складу) між контрольним пунктом в’їзду/виїзду, контрольним пунктом в’їзду/виїзду на залізниці та лінією зіткнення.

43. Матеріально-технічне та інші види забезпечення діяльності гуманітарних майданчиків, а також організація їх охорони покладаються на обласні військово-цивільні адміністрації.

Урядовий портал

Хит недели ... Торгпред Украины Наталия МИКОЛЬСКАЯ: "Мы должны говорить о торговой агрессии России"

   Усложнение доступа Украины на внешние торговые рынки — запрет транзита, эмбарго, ограничение продаж отдельных товаров — это часть гибридной войны. Зависимой от экспортных поступлений Украине такие действия со стороны агрессора наносят не меньший непосредственный вред, чем прямые военные столкновения. Однако о наших победах и поражениях на экономическом фронте в правительстве в основном помалкивают. Да и поддержка в бизнес-кругах тоже не всегда есть. К сожалению, до сих пор, когда речь заходит о прямых экономических выгодах, уровень патриотизма у украинцев катастрофически падает.

   Усложнение доступа Украины на внешние торговые рынки — запрет транзита, эмбарго, ограничение продаж отдельных товаров — это часть гибридной войны. Зависимой от экспортных поступлений Украине такие действия со стороны агрессора наносят не меньший непосредственный вред, чем прямые военные столкновения. Однако о наших победах и поражениях на экономическом фронте в правительстве в основном помалкивают. Да и поддержка в бизнес-кругах тоже не всегда есть. К сожалению, до сих пор, когда речь заходит о прямых экономических выгодах, уровень патриотизма у украинцев катастрофически падает. ZN.UA пообщалось с заместителем министра экономического развития и торговли, торговым представителем Украины Наталией МИКОЛЬСКОЙ, которая фактически находится в авангарде торгового противостояния нашей страны с Российской Федерацией. Мы попытались выяснить у замминистра экономики, может ли Киев похвастаться успехами на этом фронте, чего ждать от непредсказуемого врага, осталось ли у нас тайное оружие, которое поможет отвоевать утраченные рынки, и что мы делаем, чтобы найти альтернативы для наших экспортеров.

   — Прошлый год не был простым, Украина постоянно сталкивалась с многочисленными ограничениями, запретами, эмбарго со стороны стран-соседей, прежде всего РФ. Конечно, это сказалось и на финансовых результатах наших экспортеров, и на бюджетных поступлениях. О каких потерях мы можем говорить?

   — Давайте говорить не о каких-то запретах или эмбарго, а о российской торговой агрессии. Если мы будем говорить только об эмбарго, однозначно не заметим всех последствий и аспектов происходящего. Мы должны говорить именно о торговой агрессии России, этот термин должен появиться в головах нашего бизнеса и должностных лиц, в этом случае мы иначе будем воспринимать и потери нашего экспорта в целом, и действия со стороны РФ. Если вы помните, все началось с января 2016-го, когда РФ в одностороннем порядке приостановила действие нашего с ней соглашения, включив Украину в перечень стран, на товары из которых распространяется продовольственное эмбарго. В тот же день появился приказ, устанавливающий специальную процедуру пересечения российской границы для товаров, следовавших в Казахстан. Но из-за некоторой неопределенности с января по февраль наши товары не только в Казахстан не шли, они вообще не попадали ни в одну из стран, в которые мы экспортировали грузы через РФ.

   Если посмотреть на наш экспорт, то исторически в такие страны, как Казахстан, Грузия, Кыргызстан, Таджикистан, Азербайджан, у нас поступало свыше 80% всего экспорта именно через территорию РФ, в некоторые, наиболее уязвимые страны, — более 95%. Именно поэтому по Украине торговое эмбарго ударило значительно сильнее, чем по странам ЕС. Тем более что наши продовольственные товары на рынке РФ занимали значительный сегмент. Когда мы научились работать даже в таких условиях, обеспечив все необходимое, нам решили вообще перекрыть экспорт в третьи страны. Это произошло уже 1 июля прошлого года. Речь идет о запрете сухопутного транзита через территорию РФ в третьи страны относительно всех товаров, по которым ввозная пошлина РФ больше нуля. Фактически о полном запрете транзита, более 90% из которого шло в Казахстан и Кыргызстан.

   — Очевидно, с банальным торговым протекционизмом это все не имеет ничего общего. Мы осознаем, какие цели у врага?

   — По моему мнению, целей три. Первая — ограничить поступление валютной выручки в Украину, сделав нас финансово более слабыми. Вторая цель — вытеснить украинский продукт с рынков этих стран, заменив их российской продукцией. В большинстве случаев это действительно взаимозаменяемые товары. Третья — дать понять транснациональным корпорациям, имеющим производства как на территории Украины, так и в России, что им следует уходить с украинской земли и развивать производство на той территории, которая может обеспечить им беспроблемный доступ на рынки. Мы все это понимаем.

   — Так все же, каковы потери?

   — Что мы для себя подсчитали и на какие цифры вышли? Наибольшие потери — это экспорт в Казахстан и Кыргызстан, свыше 40% экспорта утрачено. Но "зацепило" и остальные страны. Если все суммировать, то мы выйдем на цифру около 1 млрд долл. прямых потерь. Акцентирую ваше внимание именно на том, что это прямые потери, то есть только от продажи товаров. Но мы теряем и на рынке сопутствующих услуг, в секторе перевозок и логистики. И все это — на фоне падения промышленного производства в самой Украине и падения ее экспорта в РФ. Так, в прошлом году экспорт в Россию снизился несущественно, но это произошло только потому, что дальше уже падать просто некуда. Фактически сейчас мы поставляем на рынок этой страны только те товары, без которых они объективно обойтись не могут. Остальные или оказались под эмбарго, или пошлины на эти товары поднялись до таких размеров, что продукция стала неконкурентной на рынке, или фитосанитарные нормы РФ не допускают продажи этих товаров.

   — Так, может, пора вообще остановить торговые отношения с РФ? Мы же можем ввести дополнительные пошлины, квоты. Можем даже ввести зеркальные санкции и запретить РФ транзит в ЕС.

   — На самом деле мы пошли двумя путями. Во-первых, поскольку мы столкнулись с торговой агрессией, то не можем на нее не реагировать. В ответ на их выход из зоны свободной торговли СНГ мы, в свою очередь, тоже приостановили применение к РФ этого соглашения и фактически ввели для их товаров эмбарго на соответствующую, зеркальную, сумму. Это была необходимость. Но в дальнейшем мы должны идти путем обжалования действий РФ в ВТО. Именно подобную позицию мы занимаем.

   Транзит — это неприкосновенная свобода в рамках ВТО, базовая и фундаментальная. Ограничение транзита — это наихудшее, что может сделать государство. Должны ли мы идти на такой шаг, вводя зеркальные санкции? Особенно учитывая, что товары, идущие из РФ транзитом через Украину, в основном идут на рынки стран Европейского Союза, которые фактически являются нашими партнерами по ВТО. Сделаем ли мы нашим партнерам лучше, если пойдем на этот шаг?

   Кроме того, мы должны помнить, что когда возникла ситуация с блокированием российских грузов, первыми протестовать начали именно украинские водители. Они были против, поскольку теряют заработок на транзите. То есть если мы ответим на действия РФ зеркальными мерами, то потеряем не только поддержку стран — членов ВТО, но еще и валютную выручку, которую получаем от транзита в страны ЕС. А вдобавок ограничим работу нашей транспортной отрасли, которая уже и так страдает от запретов, введенных РФ.

   При этом мы осознаем, что ситуация сложная, что идет война, и в любую минуту все может измениться принципиально. У нас есть план, и по решению СНБО мы готовы к ограничению транзита. Но моя позиция как торгового представителя такова, что любые ограничения транзита надо вводить очень осторожно, прежде всего с учетом национальных интересов.

   Поэтому иски — это дипломатический, цивилизованный путь. И для нас на самом деле важно получить решение ВТО, что действия РФ незаконны и необоснованны.

   — Рассмотрение исков — это долгий путь. Сколько времени понадобится на установление справедливости таким образом?

   — Мы уже подали два иска против РФ: первый — относительно вагоностроительного оборудования, второй — относительно транзита. В целом рассмотрение дела в ВТО занимает около двух лет. В обоих наших спорах мы уже прошли первые стадии.

   Первый иск уже неплохо продвинулся, однако он отягощен, так сказать, определенными "техническими" аспектами. Но мы должны помнить, что в свое время рынок РФ занимал 40% всего нашего экспорта вагоноремонтного оборудования. То есть это принципиально важно для украинских производителей, тем более что это — естественный рынок для наших вагонов с историческим на них спросом. По этому делу у нас уже сформирована панель, и мы переходим собственно к рассмотрению. Впереди у нас обмен материалами с российской стороной, который будет продолжаться от 6 до 9 месяцев.

   Во втором иске по транзиту мы уже провели предварительные консультации с российской стороной. Это — обязательное требование, потому что в ВТО дипломатический путь решения проблем всегда приоритетный, и сначала нужно хотя бы попытаться договориться.

   — Речь идет о переговорах, проходивших в ноябре прошлого года? Что там обсуждали?

   — Содержание этих переговоров является конфиденциальным. Мы понимаем, что такие переговоры — это возможность для сторон найти какие-то точки взаимопонимания, варианты сотрудничества, позволившие бы избежать прямого конфликта. Будем честно говорить, понимая, какая сложилась ситуация, на какие-либо возможности договориться на этих консультациях мы не рассчитывали. Мирного выхода из этой ситуации не будет. Мы просто прошли этот этап, поскольку не могли от него отказаться. В 20 числах марта мы перейдем во вторую стадию рассмотрения дела и будем настаивать на быстрой процедуре, поскольку вопрос транзита для нас крайне важен.

   — Но этот спор все равно продлится минимум до конца года?

   — Да, ориентировочно до конца года. И мы должны помнить о возможности апелляционного обжалования. Но я замечу, что аргументация РФ крайне слабая. Даже если они заявят о том, что принимают эти меры, защищая национальные интересы. Потому что с позиции здравого смысла и обычной логики, не углубляясь в юридические аспекты, понятно, что украинское мороженое, следующее в Казахстан, не представляет угрозы РФ, потому что оно просто перевозится по территории этой страны. Кроме того, мы уже сформировали пул стран-торговых партнеров, которые нас поддерживают в этом вопросе. Это как страны, которые защищают системные интересы ВТО и убеждены, что свобода транзита неприкосновенна, так и те наши партнеры, которые также страдают от запретов РФ.

   — Кто именно готов поддержать Украину в данном конфликте и каким образом?

   — Мы говорим о тех странах, которые публично поддерживали нашу позицию относительно запрета транзита на разных заседаниях. Среди них Канада, США, Япония, Австралия, Швейцария. Как правило, страны ЕС, напрямую заинтересованные в возобновлении транзита. Также в отдельных аспектах нас поддерживают Корея и Турция. Конечно, РФ будет отстаивать свою позицию. Но мы уверены в своих силах. Мы наконец-то начали использовать услуги профессиональных консультантов для отстаивания своих интересов, с нами сейчас сотрудничают юристы, у которых значительный опыт работы в аналогичных громких делах в ВТО.

   — Мы знаем, что готовится и третий иск против РФ. Каких вопросов он коснется?

   — Он затронет запреты, которые были введены относительно наших продуктов питания и некоторых промышленных товаров. Собственно, относительно якобы их несоответствия техническим нормам или фитосанитарным требованиям РФ.

   — Эти запреты появились не вчера, почему мы так долго медлили с подготовкой этого спора?

   — Дело в том, что если мы говорим о вагонах и железнодорожном оборудовании, то речь идет о довольно узком сегменте. И нам легко было найти общий язык с нашими производителями, предоставившими нам хорошую доказательную базу, чтобы подготовиться к делу и сформировать нашу позицию. Относительно транзита мы доказательную базу также смогли собрать довольно быстро. А вот с решением вопросов с санитарными ограничениями доступа на рынки РФ продуктов питания и некоторых промышленных товаров все сложнее. Не все как украинские, так и международные компании готовы идти в этот спор. Мы их не осуждаем. Эти компании присутствуют на рынке РФ с какой-то другой продукцией и опасаются, что потеряют возможность и ее сбыта. Они понимают, что это политические решения, поэтому ожидают очередных неприятных сюрпризов со стороны РФ, которые в дальнейшем усложнят их работу. Это не измена. Даже те компании, которые де-юре нам не предоставляют документы, де-факто с нами сотрудничают, делятся необходимой информацией и т.п. Но, учитывая широкий спектр товаров и значительное количество пострадавших участников рынка, много времени у нас занимает формирование четкой позиции Украины по этим запретам.

   В действительности все дела, касающиеся именно технического регулирования и санитарных ограничений, как подтверждает и практика рассмотрения подобных споров в ВТО, непростые именно с точки зрения доказательства. Поэтому мы решили, что остановимся именно на тех видах продукции, относительно которых у нас есть хорошая доказательная база и поддержка производителей, поскольку от них потом могут понадобиться дополнительные документы. Мы должны понимать, что цель этого иска не только доказать неправомочность действий РФ, но и продемонстрировать всем, что наши продукты действительно качественные, безопасные, отвечают требованиям технического регулирования, и их можно покупать.

   Более того, все эти иски показывают не только РФ, но и остальным нашим партнерам, что мы готовы отстаивать собственные интересы, знаем, как это сделать, и не будем терпимы к каким-либо нарушениям относительно наших товаров. За последние два года, когда в ВТО поняли, что позиция Украины изменилась и стала жесткой и принципиальной, многие вопросы стали решаться сразу, еще на этапе переговоров, не доходя до споров.

   — Мы помним, что в прошлом году возникали проблемы не только с РФ. Почему-то Беларусь и Молдову не напугала принципиальность Украины — они тоже ограничивали доступ наших товаров на свои рынки.

   — В истории с ограничениями, которые ввела Беларусь, у нас, на мой взгляд, была довольно быстрая и адекватная реакция на их действия. Ситуация с Беларусью показала, с одной стороны, что даже наличие политического диалога не является залогом того, что в торговле не возникнут проблемы, а с другой — что мы можем быстро реагировать на такие ситуации.

   Ситуация с Молдовой была другой. Но свою роль в этом сыграла и позиция украинских производителей. Размер введенных Молдовой квот разрешал нашим основным производителям поставки, удовлетворявшие их первичный спрос. Расти и развиваться они однозначно не могли, но значительный ущерб им причинен не был. В основном удар пришелся по новым игрокам или по тем поставщикам, которые выходят на рынки Молдовы время от времени, не имея там собственных дистрибуционных сетей. Понимая это, мы пошли путем переговоров и добились снятия введенных запретов с начала этого года. Конечно, мы не получили в прошлом году столько, сколько могли бы, но по основным позициям свои объемы взяли. Понимая, каким было политическое давление на Молдову, чтобы она эти ограничения продлила, то, что их таки отменили, — это все же победа.

   Для нас эта ситуация стала наукой. Мы поняли, что должны научиться быстро реагировать. Мы уже разработали алгоритм разного реагирования на различного рода ограничения, которые могут применяться как странами — членами ВТО, так и нашими торговыми партнерами, в ВТО не входящими. В частности, мы не позволим таким странам вступать в ВТО до тех пор, пока у нас с ними возникают торговые проблемы. Например, вступление Казахстана в ВТО дало нам возможность решить проблемы, не решавшиеся годами, и возобновить поставки молока и мяса из Украины. Таким же образом мы должны действовать сейчас, когда Беларусь хочет вступить в ВТО. Конечно, это не всем нравится. Иногда проще принять политическое решение и вообще не вмешиваться, но если мы хотим защитить интересы украинских экспортеров, не можем реагировать иначе.

   — Сколько политики в вашей работе? Потому что торговли в ней уже немного. И как влияет политика государства, позиция правительства на те процессы, о которых мы говорим?

   — Торговая агрессия — это априори не связанное с экономикой явление. Это не какие-то барьеры в торговле или преграды, которые можно устранить, это реальная торговая война. А это означает, что как только ты справился с одним барьером или преградой, для тебя сразу создадут другой. В этом мы убеждаем всех наших производителей и партнеров в ВТО.

   — Как реагирует ВТО на происходящее?

   — На самом деле в ВТО не очень любят, когда поднимаются вопросы политики. Это организация торговой дипломатии. Мы готовили расчеты, презентации. Мы шаг за шагом показывали, что происходит, какова хронология событий, какое влияние все это оказывает на нашу экономику. Уже по состоянию на сегодняшний день могу сказать, что в ВТО понимают, что речь идет именно о политической агрессии со стороны РФ. И что с вопросами торговли все происходящее в действительности не имеет ничего общего.

   Кроме того, нашим партнерам стало понятно, что держаться в стороне они не смогут. Поскольку все эти приказы о запрете транзита сформулированы таким образом, что касаются не только украинских, но и в целом всех товаров, транзитом идущих через нашу страну. Это означает, что в дополнение к торговой агрессии РФ пытается разрушить экономику страны. Уничтожить традиционные потоки товаров, формировавшиеся десятилетиями. Мы же понимаем, что за один день всего этого не изменить, не договориться, не найти новые рынки. Поэтому для нас было важно показать нашим партнерам, что именно происходит и какие это будет иметь последствия. А главное — показать это все украинскому бизнесу. Простите, но во многих компаниях еще были иллюзии относительно того, что они смогут сотрудничать с РФ. Они пытались продолжить это сотрудничество любой ценой, искали пути, как внести поправки в список, протащить какие-то отдельные решения, договориться, найти контакты в правительстве РФ. Попросить Казахстан и Киргизстан, чтобы они обратились к РФ с просьбой исключить их товары из списка.

   — Бизнес и патриотизм в действительности редко пересекаются...

   — Да, но если мы имеем дело с торговой агрессией, то должны объяснить нашим производителям, что последующие шаги таких партнеров предусмотреть невозможно. Завтра вам разрешат транзит в Киргизстан, но запретят его в Таджикистан, введут дополнительные пошлины или просто остановят ввоз вашего товара из-за фитосанитарного несоответствия. Поэтому мы незамедлительно даем нашим производителям понять, что надо как можно скорее переориентироваться с рынка РФ на другие рынки. На сегодняшний день каждая украинская компания, даже из тех, которые были очень связаны с рынком РФ, ищут выходы на рынки третьих стран. Даже вагоностроительное оборудование, которое традиционно и годами фактически производилось только для рынка России, уже в этом году пошло на рынки ЕС. Конечно, их потери не компенсированы, но какими эти потери могли бы быть, если бы они все еще ориентировались только на российский рынок?

   Сложившаяся ситуация фактически заставила всех нас еще раз задуматься над альтернативными путями транзита, которые бы обходили РФ. В частности для поставок в Китай. До этого момента все разговоры о "шелковом пути" так или иначе учитывали транзит через РФ. Теперь все понимают, что это невозможно и надо искать другие пути. В частности, думать о развитии портов, развитии паромных переправ, доступе к рынку новых операторов, стимулировании конкуренции, которая сделала бы услуги дешевле, создании инфраструктуры и т.п.

   — Украине следует задуматься не только над поиском новых рынков и путей транзита, но и над самой структурой экспорта. Мы фактически из года в год экспортируем только сырье, что с этим делать?

   — Мы понимаем, что товары с большей добавленной стоимостью дают большие поступления и ускоряют развитие сопредельных отраслей. Стимулирование экспорта таких товаров — одна из наших задач, так же, как и увеличение доли представителей среднего бизнеса среди экспортеров. Крупные предприятия приносят обычно больший объем валютной выручки, но и средние предприятия могут давать значительный прирост, поскольку у них больший потенциал для развития. Кроме того, мы понимаем, что без инвестиций сдвинуть все это с места невозможно, поэтому привлечение инвесторов в экспортные отрасли для нас в этом году сверхважный вопрос. Поскольку каждое производство готовых товаров или продукции переработки нуждается в модернизации производств, которая невозможна без инвестиций.

   В этом году мы планируем завершить переговоры о зонах свободной торговли, утвердить наконец Экспортную стратегию и с помощью Офиса по продвижению экспорта интенсифицировать практическую работу по выводу украинского производителя на внешние рынки. Уже могу сказать, что те торговые миссии, которые были организованы, дают хороший практический результат как при заключении торговых контрактов, так и при привлечении инвестиций. Это практические и очень эффективные вещи.

   — Эти практические вещи вряд ли окажут системное влияние без такого долгожданного документа, как Экспортная стратегия. Почему она так долго разрабатывается, когда ее ждать и не повторит ли она судьбу остальных многочисленных стратегий, которые только пишутся, но никогда не выполняются?

   — Мы рассчитываем, что уже в марте представим два документа — Дорожную карту стратегического развития украинского экспорта и акт КМУ о собственно экспортной стратегии. Оба документа содержат планы действий с конкретными задачами, ответственными лицами и сроками. Мы двигались по методологии Международного центра торговли (ІТС) — это организация, создававшая аналогичные стратегии для многих стран. Но в процессе работы мы поняли, что эта методология должна быть адаптирована к нашим реалиям. Если бы мы не прибегали к этим адаптациям, то еще в прошлом году у нас была бы готовая, но недейственная стратегия. Например, ІТС не определяет приоритетные рынки для стран, там определяют так называемые недоторгованные рынки. То есть на основании математической модели рассчитывают, на каких рынках у страны есть потенциал для расширения экспорта. Но мы должны учитывать не только "недоторгованные" рынки, но и приоритетные. Например, те, на которых действуют соглашения о зонах свободной торговли. Или те, которые могут быстро расти и увеличивать потребление, причем потребление тех основных продуктов, которые мы экспортируем.

   Поэтому выходить мы будем со списком приоритетных рынков, более того, к каждому из них будет отдельный план действий. Это не означает, что остальными рынками мы не будем заниматься, у нас есть исторические рынки, которые дают нам красивую финансовую подушку, но сосредоточимся на тех рынках, на которых наши возможности можно расширить.

   Эти два документа дадут нам видение того, где мы находимся в мировой торговле и куда нам двигаться дальше. На основании этой стратегии будут созданы секторальные и региональные стратегии, проведены тренинги в регионах. Также мы надеемся, что эта стратегия побудит украинские ассоциации создать свои стратегические документы, чтобы они для себя тоже четко понимали, каковы приоритеты их деятельности, на какие выставки им следует ездить, на какие рынки обратить внимание, какие преграды стоит преодолеть прежде всего. Учитывая, что мы пропагандируем инклюзивность и обнародуем весь механизм того, как готовили эти документы, компании-экспортеры смогут его потом использовать для разработки собственных стратегий. Поскольку, к сожалению, даже у мощных экспортеров в Украине до сих пор нет таких стратегических документов. Путь долгий, но необходимый, если мы хотим воспитать новое поколение профессиональных экспортеров, которые умеют разрабатывать практические, полезные в работе документы.

   Собственно, мы надеемся, что и наш пакет документов, в отличие от остальных стратегий, будет действительно полезным в работе и будет выполняться. Мы не случайно привлекаем к обсуждению бизнес, чтобы он в дальнейшем контролировал выполнение выписанных задач и даже после изменения команды требовал от наших преемников воплощения предусмотренных мероприятий. Поскольку основная аудитория нашей стратегии — это именно бизнес.

газета "Зеркало недели"

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Відмовлено в прийнятті в БД митниці

02-03-2017 22:50, Irin
Регион: скрыт
Відмовлено в прийнятті в БД митниці

Добрый вечер! Как обычно отправила ПП ч-з Киев и мне пришел ответ "Учасник ЗЕД з указаними обліковим номером(UA100XXXXXXXX) відсутній в базі даних учасників ЗЕД або має невірний статус (не оформлений). Никогда такого не было. Что делать? Спасибо!

Сейчас Вы можете:

Посмотреть обсуждение

Ответить

Задать свой вопрос

MDoffice

Хит недели ... ДФСУ: Про застосування кодів документів, що підтверджують країну походження

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРАЇНИ

01.03.2017 р. № 5247/7/99-99-19-03-17

Митниці ДФС

Про застосування кодів документів,
що підтверджують країну походження

У зв’язку зі зверненнями митниць ДФС щодо заповнення митної декларації в частині застосування кодів документів, що підтверджують країну походження, повідомляємо таке.

З 1-го лютого 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1193 "Про затвердження змін до деяких відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" (далі – Класифікатор), зокрема зміни до Класифікатора документів.

З урахуванням викладеного та згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зазначаємо таке:

у випадках, коли декларацію інвойс складено на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі разом з іншими товарами, які не користуються преференціями зі сплати мита відповідно до вимог угод про вільну торгівлю (непреференційне походження), у графі 44 митної декларації реквізити (номер та дата) інвойсу зазначаються для товарів преференційного походження за кодами "7012" або "7016", а для товарів непреференційного походження - за кодом "0862";

при наданні преференційних документів про походження товарів відповідно до угод про вільну торгівлю на товари, щодо яких Митним тарифом України встановлено ставку мита "0%":

у графі 44 митної декларації зазначаються коди "7003", "7006", "7012", "7016", у цьому випадку код "0862" не застосовується;

у графі 36 митної декларації вказуються коди пільг, наведених у розділі IV "Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)" Класифікатора.

Перехідна таблиця щодо застосування кодів документів, підтверджуючих країну походження, додається.

Додаток: на 1 арк.

В.о. директора Департаменту
адміністрування митних платежів

І.М. Педосенко

Додаток

Перехідна таблиця щодо кодів документів, підтверджуючих країну походження, відповідно до наказу Мінфіну від 20.09.2012 № 1011
(в редакції наказу Мінфіну від 28.12.2016 № 1193)

* позиція застосовується виключно в країнах ЄС

MDoffice

Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... От чьего имени выдается СТ-1

05-03-2017 20:18, Bars
Регион: скрыт
От чьего имени выдается СТ-1

Добрый день! Экспортиуем пленку, закупаем у производителя. Подскажите, от чьего имени СТ-1? Нужен ли договор между экспортером и производителем пленки, плановая калькуляция от производителя? И еще: давно не оформлялась, подскажите, что по деревянным поддонам? Заранее благодарна за подсказки!

Сейчас Вы можете:

Посмотреть обсуждение

Ответить

Задать свой вопрос

MDoffice

Хит недели ... 5 нових українських підприємств отримали право експорту до ЄС

У 2017 році ще 5 нових українських підприємств, які займаються виробництвом харчової продукції, отримали право експорту до ЄС. Зокрема, на європейський ринок постачатимуть свої товари: одне підприємство з виробництва молочної продукції, одне підприємство з виробництва готової продукції з м’яса птиці, три підприємства з виробництва меду.

«Україна має великий експортний потенціал, а українська продукція варта того, щоб продаватися на полицях Європейського Союзу. І ми зі свого боку робимо все можливе для відкриття нових ринків збуту», - прокоментував Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

Так, у цьому році Держпродспоживслужба продовжила роботу щодо диверсифікації ринків збуту української продукції.

Крім того, постійно здійснюються заходи щодо проведення перемовин по доступу української продукції до:

- Китайської Народної Республіки – робота над розширенням переліку експортерів молочних продуктів, а також подання заявки на відкриття ринку для м'яса птиці та яловичини;

- Йорданії – узгодження ветеринарного сертифікату на експорт охолодженого/замороженого м’яса яловичини на фінальній стадії;

- Сербії - Погоджено форму ветеринарного сертифіката на експорт м’яса птиці з України до Сербії;

- Єгипту – погоджено форму ветеринарного сертифікату для експорту охолодженої/замороженої безкісткової яловичини;

- Японії – надана інформація щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці;

- Канади - надання інформації щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці та продуктів з нього;

- Сінгапуру - надання інформації щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці;

- Кореї - надання інформації щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці;

- США –- надання інформації щодо діючої системи державного контролю для відкриття ринку для м'яса птиці;

- Європейського Союзу – розширення переліку експортерів харчових продуктів та кормів.

Нагадаємо, у 2016 році кількість українських підприємств, що мають право експорту на ринки Європейського Союзу, склала 277. Із них 97 – підприємств, які виробляють харчову продукцію, решта – продукцію нетваринного походження.

Урядовий портал

Хит недели ... Мирослав Продан: Всі працівники Державної фіскальної служби України продовжують виконувати свої обов’язки

   Кабінет Міністрів України поклав виконання обов'язків Голови Державної фіскальної служби України на в.о. заступника Голови ДФС Мирослава Продана. Відповідне рішення прийнято в ході засідання Уряду сьогодні, 03 березня 2017 року.

   Зазначимо, всі служби і структурні підрозділи ДФС працюють в штатному режимі, забезпечуючи безперебійну роботу всіх послуг і сервісів.

   «Колектив фіскальної служби, співробітники центрального апарату і всіх регіональних підрозділів ДФС, продовжують працювати на своїх місцях і виконувати свої посадові обов'язки», – повідомив Мирослав Продан.

Державна фіскальна служба України

Хит недели ... Исчерпание прав на торговую марку – это касается каждого из нас

В феврале мы писали об истории с парой кроссовок, купленных в Asos и задержанных на украинской таможне, чтобы проверить, не занимается ли их покупатель нелегальным импортом. Кейс тогда возбудил живую дискуссию о том, обычна ли такая практика, и как можно улучшить законодательство, приводящее к таким казусам. Это — частный случай работы принципа исчерпания прав на ТМ. Сергей Арабаджи, основатель Hotline.ua, в своей колонке рисует более широкую картину применения этого принципа. Он также объясняет, почему Украине стоит выбрать международный, а не национальный вариант этого принципа (последний вариант предлагается в законопроекте №5419, который и критикует автор статьи).

Если государство, регламентируя международную торговлю, неправильно ответит на вопрос исчерпания прав на ТМ, то потребитель, торговля и экономика пострадают и, что самое главное, не получат необходимую свободу для дальнейшего развития.

Что же такое исчерпание прав? Производитель товара под собственной торговой маркой теряет право на его коммерческую эксплуатацию после первой продажи. Это значит, в том числе, что новый собственник может рекламировать этот товар. В этом смысле, права владельца на торговую марку исчерпываются.

Вроде бы, все понятно и не должно быть никаких разночтений: товар произведен ради продажи, из его продажи извлечена выгода, у товара новый владелец, поэтому его производитель не должен, и не имеете прав препятствовать дальнейшей продаже этого товара.

Но при международной торговле разночтения появляются. Некоторые страны считают, что импортер (покупатель) товара должен при ввозе в свою страну подтвердить у производителя право на его продажу. Это называется национальный принцип исчерпания прав. Если этого делать не требуется – это международный подход (более подробно здесь).

На сегодняшний день, в нашем законодательстве принцип исчерпания прав четко не установлен. Формулировка Закона Украины «Об охране прав на знаки для товаров и услуг» (ст. 16, п. 6) позволяет считать, что устанавливается международный принцип, но об этом явно не сказано. Это создает возможность для альтернативной трактовки: существующий Таможенный реестр объектов прав интеллектуальной собственности, который призван не допустить импорт подделок, используется некоторыми дистрибьюторами, вендорами и таможней для ограничения импорта оригинальной продукции (подробнее — мнение юриста).

Например, вы купили партию телевизоров в Словакии с целью продать их в Украине. Вы — собственник, но импортировать телевизоры не можете без разрешения производителя, который внес свое имя в этот реестр. На таможне ваш товар наверняка остановят, и начнется долгая процедура ожидания ответа.

Никто в бизнесе не готов замораживать свой товар, деньги и поставку на месяцы, да еще и с перспективой судебного разбирательства. Чтобы этого избежать, многие предприниматели провозят свои товары либо «мимо» границы, либо проносят по одному с помощью частных лиц.

Государство теряет налоги, а бизнес и его клиенты – возможность заключать полностью легальные сделки. Выгоду получают только украинский дистрибьютор, чью монополию, фактически, обеспечивают государственные служащие, и сами нечистые на руку чиновники.

Из-за этой схемы страдают и частные лица, которые покупают вещи в зарубежных магазинах. Даже их посылки досматривают на предмет нарушения прав вендоров, входящих в этот Таможенный реестр. Один из таких случаев, а именно приключения кроссовок Nike, хорошо описал Алексей Павловский. Последствия в таких ситуациях более мягкие, вряд ли вы потеряете товар или деньги, но идиотизм происходящего все равно впечатляет!

Я лично и многие предприниматели и юристы жили последние годы с надеждой, что будет принята поправка, устанавливающая в нашей стране международный принцип исчерпания прав и узаконивающая, тем самым, параллельный импорт товаров и кросс-бордерную интернет-торговлю. Эта надежда, как и многие другие, стала особенно реальной после победоносного Майдана и прихода во власть политиков новой волны.

Каково же было наше удивление, когда мы узнали о законопроекте №5419, который несет в себе поправку противоположного свойства и предлагает установить национальный принцип. Национальный подход к исчерпанию прав приведет к монополизации рынка зарубежными производителями и их немногочисленными, как правило, эксклюзивными, дистрибьюторами.

Он выгоден только тоталитарным государствам (такой подход действует в России), где строится государственный капитализм. В условиях же рыночной экономики, от этого пострадают все потребители, а также торговый малый и средний бизнес. Такой принцип попросту противоречит самой идее рыночной экономики.

Очень кратко, для покупателя это приведет к:

к ограничению выбора товаров
к росту цен
к задержке появления новых моделей

Сократится ассортимент и повысятся цены в украинских магазина, а покупки за рубежом станут еще более рискованными и дорогими.

Для торгового предприятия это приведет к:

сокращению выручки, прибыли и свободы ведения бизнеса.
увеличению давления со стороны проверяющих органов и со стороны зарубежных вендоров и их украинских представителей
ограничению возможностей по формированию ассортимента и цен

Для многих встанет вопрос ребром: или полностью уходить «в подполье», или закрывать бизнес. Развитие национальной торговли и международной логистики или остановится, или радикально замедлится.

Для государства – это:

сокращение налоговых поступлений от импорта, НДС и налога на прибыль предприятий
развитие черного рынка
отсутствие инвестиций в торговлю и производство

Все эти негативные последствия – следствия ограничения свободы торговли, ограничения конкуренции и развития монополий. В то же время, международный принцип соответствует курсу на евроинтеграцию, на развитие торговли и экономики. Что самое главное: торговый бизнес начнет легализовываться.

Автор: Сергей Арабаджи, основатель Hotline.ua

https://ain.ua

Хит недели ... В останній момент: Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРАЇНИ

03.03.2017 р. № 5466/7/99-99-19-03-17

Митниці ДФС
Про здійснення верифікації (перевірки
достовірності) документів про походження
товару з країн Європейського Союзу

З метою підвищення ефективності роботи з перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR. 1 (далі - сертифікат) та декларацій інвойсів відповідно до статті 33 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27 червня 2014 року (далі - Протокол 1) та з урахуванням Пояснення Комісії ЄС (2007/С 83/01 від 17.04.2007) необхідно керуватися наступним.

Без здійснення верифікації (перевірки достовірності) для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження товарів з наступних технічних причин:

бланк наданого сертифіката не відповідає зразку бланку, наведеному у додатку III до Протоколу 1 (істотна різниця у розмірі чи кольорі, відсутній номер сертифіката, сертифікат заповнений мовою, що не є однією з офіційних мов Сторін Угоди); водночас, як виняток із правил, графа 11 сертифіката може бути розділена на дві частини для проставлення печатки митного органу країни ЄС;

не заповнено одну або декілька з обов'язкових граф сертифіката (наприклад, графа 4);

відсутній відбиток печатки митниці країни ЄС (графа 11);

в графах 2 та 5 сертифіката зазначено відомості про країну (групу країн), яка не є учасником Угоди;

граничний термін дії сертифіката/декларації інвойс закінчився, за винятком випадку, якщо такий сертифікат/декларація інвойс був дійсним та поданий митниці на момент поміщення товарів у митний режим «митний склад" (стаття 24 (3) Протоколу 1).

У разі неприйняття сертифіката з технічних причин митницею ДФС оригінал цього сертифіката повертається імпортеру для отримання нового сертифіката після здійснення експорту товарів відповідно до положень статті 18 (1)(b) Протоколу 1, в справах митниці ДФС залишається копія цього сертифіката.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 33 Протоколу 1 подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

До обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки:

проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС;

сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами);

структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС;

в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки);

маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару;

код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару;

дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката;

до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування можуть бути засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитку печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

Зауважимо, що подання суб'єктами ЗЕД документів про походження товару з метою відновлення преференційного режиму відповідно до статті 301 Митного кодексу України не є підставою (причиною) для здійснення перевірки цих документів (без обгрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару).

Перевірка підтверджень походження може також здійснюватися у довільному порядку (вибірково) за наявності відповідного доручення ДФС.

У разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності сертифіката або декларації, перевірка цих документів здійснюється шляхом направлення до ДФС відповідного запиту згідно з наказом Держмитслужби від 13.09.2010 № 1050 «Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару».

З урахуванням пункту 2 статті 33 Протоколу 1 до Угоди разом із запитом до ДФС направляються:

двостороння копія сертифіката (на одному аркуші) із заповненою та засвідченою митницею ДФС графою 13 сертифіката (за винятком дати запиту про проведення перевірки достовірності сертифіката та походження товару);

копія засвідченого митницею ДФС інвойсу, якщо він був поданий;

будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження.

Звертаємо увагу, що статтею 30 Протоколу 1 наведено розбіжності й формальні помилки, які можуть міститися в сертифікаті з перевезення форми EUR. 1 та не впливають на походження товарів.

Так, виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов'язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.

Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку (наприклад, зміщення відомостей однієї чи декілька граф в іншу графу сертифіката), не є причиною для відхилення такого документа, як що ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

В.о. заступника Голови
М.В. Продан

Хит недели ... Как в таможенных декларациях указывать коды таможен с 1 марта

   Новый Классификатор предусматривает, что код ГФС, таможен ГФС и их структурных подразделений состоит из 8 символов и формируется по схеме «UAМММППП», где:

   • «МММ» - трехзначный код ГФС, таможни ГФС;

   • «ППП» - «000» для ГФС или таможни, или «ХХ0», где «XX» - порядковый номер соответствующего объекта классификации - для подразделения таможенного оформления или пункта пропуска, или руководства таможенного поста, расположенного по одному адресу с подразделением таможенного оформления в составе данного таможенного поста.

   Например:

   «UA508000» - восьмизначный код Херсонской таможни ГФС;

   «UA508070» - код места таможенного оформления «сектор таможенного оформления таможенного поста «Херсон-центральный» по адресу ул. Нестерова, 2 В, г. Херсон, Херсонская обл., 73000, где «508» - трехзначный код Херсонской таможни ГФС, «07» - порядковый номер соответствующего объекта классификации начиная с единицы.

   В связи с этим с 01.03.2017 г. вводится указание в соответствующих графах таможенных деклараций (далее - ТД) всех типов, электронных сведений документов, используемых для декларирования товаров, транспортных средств коммерческого назначения в таможенный режим транзита вместо таможенной декларации, других документов, вместо девятизначного кода согласно приказу ГФС от 23.02.2016 г. № 154 сведений о коде подразделения таможенного оформления, пункта пропуска, таможни в соответствии с приказом ГФС от 19.01.2017 г. № 26 в формате восьми символов.

   Вышесказанное не распространяется на случаи указания в документах, которые предоставляются для таможенного оформления или составляются таможнями после 01.03.2017 г., информации о документах, оформленных до 28.02.2017 г., и сведений о коде подразделения таможни, в составе регистрационного номера которых приведены в формате девяти цифр.

   В случае если при нумерации и заполнении других таможенных документов используются коды таможен или их подразделений, если нумерация или правила заполнения документа предусматривают указание:

   • кода таможни в формате девяти цифр (например, номер предварительного решения о стране происхождения товара) - используется восьмизначный код таможни ГФС «UAМММ000» согласно Классификатору;

   • кода специализированного подразделения, которому был присвоен отдельный код согласно Классификатору ГФС, таможен ГФС, их структурных подразделений, специализированных департаментов и органов ГФС по вопросам государственного таможенного дела, утвержденному приказом ГФС от 23.02.2016 г. № 154 (например: номер решения об отказе в выдаче сертификата по перевозке товара EUR.1, номер решения об определении кода товара, номер решения и код подразделения таможни, которым принято решение о корректировке таможенной стоимости товаров, в решении о корректировке таможенной стоимости товаров, в случае их принятия специализированным подразделением) - используется восьмизначный код таможни ГФС «UAМММ000» согласно Классификатору;

   • кода таможни в формате трех цифр (например: номер сертификата по перевозке товара EUR.1, номер авторизации уполномоченного (одобренного) экспортера, номер предварительного решения о классификации товара в соответствии с УКТ ВЭД) - используется трехзначный код таможни ГФС «МММ» согласно Классификатору;

   • кода подразделения таможенного оформления таможни (например: номер решения об определении кода товара, номер решения и код подразделения таможни, которым принято решение о корректировке таможенной стоимости товаров, в решении о корректировке таможенной стоимости товаров, в случае их принятия уполномоченным должностным лицом подразделения таможенного оформления) - используется восьмизначный код соответствующего подразделения таможенного оформления таможни ГФС «UAМММXX» согласно Классификатору;

   • первых пяти цифр кода подразделения таможенного оформления (например, номер унифицированной таможенной квитанции МД-1) - используются первые пять цифр кода соответствующего подразделения таможенного оформления таможни ГФС «МММХХ» согласно Классификатору (при этом первыми двумя символами в поле «Номер» унифицированной таможенной квитанции МД-1 проставляется «00»).

   Письмо ГФС от 22.02.2017 г. № 4437/7/99-99-18-02-02-17.

Бухгалтер.UA

Хит недели ... JE SUIS MARUSHEVSKA?

      Знаю, що багато із моїх колег і друзів не поділяє цю мою позицію. Проте не висловити власну думку з цього приводу теж не можу.

      Минулі декілька тижнів були вельми рясними на "посадки" та кримінальні провадження в умовно навколомитній сфері. Тут, звичайно, оберфекал Ромчик з теплим картатим пледом звичайно поза всякою конкуренцією. Гаупт -нукер Ромчика, керівник ВБ Юрій Шеремет теж сьогодні зробив широкий жест за умови досить обмеженого коридору можливостей, написавши заяву про звільнення. Бо НАБУ рухнуло кримінальне провадження за фактом можливого незаконного збагачення самого Шеремета.

      Проте іноді мені становиться бридко від того, що кримінальне переслідування, як і раніше у нашій країні дуже часто змішують (або все ж таки плутають?) із політичним процесом.

      Як там не було, я глибоко розчарований порушенням кримінального провадження № 42016000000004039, ініційованого ГПУ у зв’язку з діяльністю колишнього керівництва Одеської митниці (як грузинської протеже Юлі Марушевської, так і її прибічників).

      Правду кажучи, напевне я слова не сказав би, якщо кримінальне провадження рухнули б, наприклад, за фактом замаху на нецільове використання більше 17 мільйонів державних коштів на закупівлю зімбабвійської Асікуди. Що могло б завдати руйнівних наслідків для митної системи. І то – навіть у такому випадку провадження мали б порушувати не стільки щодо зіц-председателя Юлі, а перш за все у відношенні грузинських тіньових ляльководів.

      Але ж ГПУ не придумало нічого кращого, ніж порушити провадження по так званим «дорученням Марушевської» по митній вартості!

      За інформацією із сайту ГПУ, впродовж часу господарювання на Одеській митниці грузинської команди, посадові особи митниці «у період з листопада 2015 року по листопад 2016 року, всупереч міжнародного та національного законодавства до визначеного переліку суб'єктів господарювання можливо створювали умови для здійснення оформлення митних декларацій по ввезенню на територію України різних груп товарів по заниженій вартості, що, в порівнянні з іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, призводило до надання їм незаконних переваг, недонадходження у значних розмірах митних платежів до державного бюджету і таким чином зумовило спричинення державним інтересам тяжких наслідків на суму близько 6,92 млн грн.»

      Курам на сміх! «Можливі збитки» - а це ж просто різниця між визнаною вартістю за першим методом і «табличною» ціною в базі аж 7 мільйонів гривень! Та одеські контрабандні барони при оформленні у митницях столичного регіону за день більше «оптимізують»!

      Але справа навіть не у цифрах. При усьому, м’яко кажучи, критичному ставленні до грузинсько-реформаторської навіженої команди, написані ними «доручення» по митній вартості вважаю не тільки цілком законними – але і досить прогресивними у наших палеолітичних умовах! Можливо кострубато написаними і імплементованими – але прогресивними!

      Нічого такого, що б прямо суперечило митному законодавству, у цих «дорученнях» немає. Яке не почитаєш – всі написані у дусі «згідно чинного законодавства». Скрізь фрази «за умови дотримання Митного кодексу», «якщо умови застосування основного методу виконані» і таке інше. Ніхто ж не наказує не виконувати або порушувати Кодекс!

      Ці папірці - можливо грубе і примітивне – але все ж управління ризиками. Бо якщо є негативні критерії, які підвищують рівень ризику – то мають бути і позитивні. Прямий контракт, імпорт сировини для власного виробництва, походження з країни, через яку можна перевірити митну вартість шляхом запиту – хіба це не такі критерії? Так, перед законом всі формально рівні. Але це абсолютно не означає, що наприклад, у величезного винного заводу з тисячами працівників і у новоствореного ТОВ із директором-бухгалтером в одній особі – має бути один рівень ризику!...

      Єдиний відомий мені виняток з цього правила - доручення №15 від 16.03.2016 – там де перелік «привілейованих» імпортерів визначає Департамент “Агентство з питань інвестицій та розвитку” Одеської обласної державної адміністрації”. Тут дійсно, якщо постаратися, можна знайти корупціоногенні фактори…

      Порушення кримінального провадження, скасування «доручень», як на мене свідчить про те, що від митниці як і раніше вимагається (та і митники не дуже пручаються) регулювати митну вартість у ручному режимі, встановлювати де-факто заборонені індикативні ціни, ігнорувати прямі норми Митного кодексу при витребуванні документів та коригування митної вартості.

      Колеги, невже ви не розумієте – що саме ось це ручне регулювання митної вартості, з численними порушеннями Кодексу, застосування «табличних» цін – саме це і створює передумови для виникнення корупції у сфері митної вартості?!

      Бажаю, щоб ця справа поскорше розсипалася, а причетні особи отримали кожен своє. Хто виправдання власного доброго імені – а хтось покарання за незаконні рішення і дії.

      Прошу висловити свою думку з приводу «доручень» самих одеситів та/або справжніх фахівців у сфері митної вартості, чию думку я ціню і поважаю. Стас Господинов Galina Vdovina Андрей Артеменко Виталий Бацеля Alexander Lazarev Valery Gubarev Dankov Igor Незалежна Митна Агенція (Валерiй Губарев) Герман Тасліцький (Герман Таслицкий) Петро Стеценко Геннадий Юзвинский

      Вибачте, друзі, якщо когось забув (бо щось допізна засвяткувалися), завжди радий почути Вашу позицію!

      П.В.

FaceBook

Анекдот из Интернет

- Привет, красавчик, вижу, ты тут один. Меня зовут Катя, а тебя?
- Петрова, тяните билет.

Афоризм

Если взглянуть на жизнь с другой стороны, то можно увидеть задницу...

http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua

В избранное

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} {#if $P.login_register_tab == 1} <form class="authentication-form" method="post" action="/MEMBERLOGIN_authen_cred"> <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <h1>Войти на сайт</h1> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones"><p>{#include js_tmpl_auth_reg_descr} </p></div> <div class="logreg_advice noPhones"> Если вы еще не с нами, то начните с <a href="#" onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" class="dashed" data-func="registr">регистрации</a> </div> <br><br> <a class="dashed auth-enter" href="/manage/author/"><b>Вход для авторов</b></a> </dt> </dl> </form> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_block_options"> <div id="js_tap_panel_auth"> <h1>Регистрация</h1> <div class="social_reg"> {* <div class="rg_description">{#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr}</div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc_auth_agree">{#include js_tmpl_auth_reg_agree}</div> </div> <div class="subscribe_reg"> {* <div class="rg_description"> #include js_tmpl_auth_reg_descr </div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} </div> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} <div class="clr"> </div> <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones">{#include js_tmpl_auth_reg_descr} {#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr} </div> </div> </div> {#/if} </div> {* <div class="gray_bg register_shadow"></div> *} </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_auth" class="{#if $P.login_register_tab == 1} rg_active_nav {#/if} rg_first_nav"><a onclick="rgNav('js_tab_auth');return false;" href="">Вход на сайт</a></li> <li id="js_tab_reg" class="{#if $P.login_register_tab == 2} rg_active_nav {#/if}"><a onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" href="">Регистрация </a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_action} {#if $P.login_register_tab == 1} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} {#/if} <div class="rg_forms"> <input type="hidden" id="login_register_destination" value="{$P.login_register_destination}"/> {#if $P.login_register_tab == 1} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail или код подписчика</span> <input id="credential_0" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="no" data-js_next_input_name="credential_1" name="" type="text" /> </div> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">Пароль</span> <input id="credential_1" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_loginFormBut" name="" type="password" onkeyup="showAttention(this,!!window.event.shiftKey)" /> <span class="pswd_attention" id="attention_pswd"> <span class="icon_attention"></span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd1">Русская раскладка клавиатуры!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd2">У вас включен Caps Lock!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd3">У вас включен Caps Lock и русская раскладка клавиатуры!</span> </span> </div> <div class="rg_for_input input-alien"> <span class="chk noPhones"><input id="chk_alien" name="" type="checkbox" /></span><label for="chk_alien" class="noPhones"> Чужой компьютер</label> <a class="forgot_pass" href="/member/totalrecall">Забыли пароль?</a> </div> <div class="rg_for_input"> <em id="auth_msg" class="reg_error"></em> <input id="lf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <input type="submit" class="button button-red logreg_submit" id="js_loginFormBut" value="Войти">  <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail</span> <input id="arfemail" class="js_keydown_selector rg_input_text" name="" type="text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_regFormBut"/> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a> </label> <br /> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_personal' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Нажимая на кнопку "Готово!", я даю <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/persverordnung.html">согласие на обработку персональных данных</a> </label> </div> {* <div style="float: left;position: absolute;left: 11em;"> <img src="http://www.kupivip.ru/images/vip/logo.png?1604" style="width: 86px; vertical-align: middle;display: block;"> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh"> <label class="js_tap_panel_checkbox"><input name="" id="js_tap_panel_checkbox_kupivip" type="checkbox" data-js_submit="yes"> Я хочу получать новости о скидках на одежду</label> </div> *} <div class="rg_for_input"> <em id="reg_msg" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <em id="reg_msg2" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <input id="rf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <a class="button button-red logreg_submit" id="js_regFormBut" href="#">Готово!</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action} {#template js_tmpl_auth_reg_agree} <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms_reg' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a></label> <em id="reg_msg_soc" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_agree} {#template js_tmpl_auth_reg_button} <div class="rg_butons_socials"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_button} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} {#if $P.login_register_tab == 1} Для оформления подписки на выбранную рассылку, работы с интересующей вас группой или доступа в нужный вам раздел, просим авторизоваться на Subscribe.ru {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} Для регистрации укажите ваш e-mail адрес. Адрес должен быть действующим, на него сразу после регистрации будет отправлено письмо с инструкциями и кодом подтверждения. {#/if} {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} Или зарегистрируйтесь через социальную сеть. {#/template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/login/vk/&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/join/vk&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_soc}

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <p class="rg_description">{#include js_tmpl_auth_reg_descr}</p> <div class="clr"> </div> {#include js_tmpl_auth_reg_action} <div class="clr"> </div> </dt> </dl> </div>  </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_reg" class="rg_active_nav rg_first_nav"><a href="" onclick="return false;" >Регистрация</a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} <strong>Пожалуйста, подтвердите ваш адрес.</strong><br><br>Вам отправлено письмо для подтверждения вашего адреса {$P.register_confirm_mail}.<br>Для подтверждения адреса перейдите по ссылке из этого письма. {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_action} <div class="rg_forms confirm_code_from_letter"> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_inp_descr" style="width:15em;">Или введите код из письма:</span> <input type="text" value="" id="confirm_code" name="" data-js_submit="yes" data-js_action="js_confirmFormBut" class="js_keydown_selector rg_input_text_conf" > </div> <div class="rg_for_input"><label>Не пришло письмо? <b>Пожалуйста, проверьте папку Спам</b><br /> (папку для нежелательной почты).</label><br /> <a href="" onclick="ajax_recall_code();return false" >Вышлите мне письмо еще раз!</a></div> <div class="rg_for_input"> <em class="reg_error" id="confirm_msg"></em> <a href="#" class="button button-red" id="js_confirmFormBut">Готово</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> <br> </div> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action}

Новости ВЭД Украины от сайта "WWW MDOffice"

Статистика

Хит недели ... В останнiй момент: Про здiйснення верифiкацii (перевiрки достовiрностi) документiв про походження товару з краiн Eвропейського Союзу