ПРОПОЗИЦ╤╥ до Митного кодексу Укра╖ни

Прийнятий Верховною Радою Укра╖ни 3 листопада 2011 року Митний кодекс Укра╖ни не може бути п╕дписаний, оск╕льки:

порушу╓ конституц╕йн╕ гарант╕╖ права на п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть, права власност╕, не в╕дпов╕да╓ Конституц╕╖ Укра╖ни, ╕ншим законам Укра╖ни, що ╓ засадничими в регулюванн╕ тих чи ╕нших в╕дносин, ускладню╓ митн╕ процедури для суб'╓кт╕в господарювання;

створю╓ ризики ухилення в╕д оподаткування, уникнення в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил, корупц╕йн╕ ризики, ризики порушення прав громадян, юридичних ос╕б, засадничих принцип╕в ╕снування демократично╖, правово╖ держави, якою ╓ Укра╖на;

порушу╓ взят╕ Укра╖ною м╕жнародн╕ зобов'язання, ╓ кроком назад на шляху впровадження ╓вропейських та м╕жнародних стандарт╕в у сфер╕ л╕берал╕зац╕╖ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;

деяк╕ пропонован╕ Кодексом новац╕╖ не в╕дпов╕дають нагальним потребам сьогодення, ╓ необгрунтованими ╕ неприйнятними.

1.1. Статтею 408 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, встановлю╓ться нова необх╕дна умова для отримання дозволу на зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ – наявн╕сть у п╕дпри╓мства договору ф╕нансово╖ гарант╕╖ виконання зобов'язань митного брокера на користь державного бюджету. При цьому передбача╓ться, що розм╕р суми ф╕нансово╖ гарант╕╖ не може бути меншим 300 000 ╓вро (частина друга).

Водночас статтею 407 Кодексу центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи уповноважу╓ться встановлювати (поряд ╕з Кодексом) вимоги до ос╕б, як╕ мають нам╕р провадити д╕яльн╕сть митного брокера.

У зв'язку з цим сл╕д зазначити, що за чинним Митним кодексом Укра╖ни посередницька д╕яльн╕сть митного брокера п╕дляга╓ л╕цензуванню. Розм╕р плати за видачу л╕ценз╕╖ становить одну м╕н╕мальну зароб╕тну плату, тобто з 1 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року – 1004 гривн╕ (Закон Укра╖ни "Про л╕цензування певних вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕", постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 29 листопада 2000 року № 1755 "Про строк д╕╖ л╕ценз╕╖ на провадження певних вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕, розм╕ри ╕ порядок зарахування плати за ╖╖ видачу", з наступними зм╕нами). Необх╕дною умовою для отримання л╕ценз╕╖ на д╕яльн╕сть митного брокера ╓ подання засв╕дчено╖ в установленому порядку коп╕╖ договору страхування власно╖ д╕яльност╕ на суму не менш як 2 тис. неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян – 34 000,00 гривень (постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 4 липня 2001 року № 756 "Про затвердження перел╕ку документ╕в, як╕ додаються до заяви про видачу л╕ценз╕╖ для окремого виду господарсько╖ д╕яльност╕" з наступними зм╕нами).

Таким чином, запроваджувана новим Митним кодексом Укра╖ни вимога сутт╓во обмежить можливост╕ для реал╕зац╕╖ права на зд╕йснення п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ митного брокера, а отже, призведе ╕ до обмеження конкуренц╕╖ у зазначен╕й сфер╕, що не в╕дпов╕да╓ конституц╕йному принципу захисту конкуренц╕╖ у п╕дпри╓мницьк╕й д╕яльност╕ (частина перша статт╕ 42).

Нарешт╕, встановлення зазначено╖ вимоги не узгоджу╓ться з останн╕ми заходами, зд╕йсненими парламентом та урядом держави у сфер╕ дерегуляц╕╖ та зменшення адм╕н╕стративних бар'╓р╕в у п╕дпри╓мництв╕.

П╕дсумовуючи наведене, сл╕д д╕йти висновку про неприйнятн╕сть запроваджуваного Кодексом, що розгляда╓ться, механ╕зму регулювання д╕яльност╕ митного брокера.

Виходячи з цього, пропоную в Кодекс╕, що над╕йшов на п╕дпис:

1) у статт╕ 405:

назву та частину першу викласти в так╕й редакц╕╖:

"Стаття 405. Л╕ценз╕я та дозволи, що надаються п╕дпри╓мствам

1. На зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ видаються л╕ценз╕╖. На провадження вид╕в д╕яльност╕, зазначених у пунктах 2 – 6 статт╕ 404 цього Кодексу, надаються дозволи. П╕дпри╓мства, як╕ отримали так╕ дозволи, включаються до в╕дпов╕дних ре╓стр╕в, як╕ ведуться центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи, в╕дпов╕дно до статт╕ 415 цього Кодексу. Таким п╕дпри╓мствам видаються витяги ╕з зазначених ре╓стр╕в";

у частин╕ друг╕й слова "вид╕в д╕яльност╕, зазначених у статт╕ 404" зам╕нити словами "вид╕в д╕яльност╕, зазначених у пунктах 2 – 6 статт╕ 404";

2) у частин╕ трет╕й статт╕ 406 слова "╕нших вид╕в д╕яльност╕, зазначених у статт╕ 404" зам╕нити словами "вид╕в д╕яльност╕, зазначених у пунктах 3 – 6 статт╕ 404";

3) у статт╕ 407:

у першому реченн╕ слова "вид╕в д╕яльност╕, зазначених у статт╕ 404" зам╕нити словами "вид╕в д╕яльност╕, зазначених у пунктах 2 – 6 статт╕ 404";

у другому реченн╕ слова "або до ос╕б, як╕ мають нам╕р провадити д╕яльн╕сть митного брокера" виключити;

4) у статт╕ 408:

назву статт╕ доповнити словами "та л╕ценз╕╖";

у частин╕ перш╕й слова "дозвол╕в на зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕" зам╕нити словами "л╕ценз╕╖ на зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕, дозвол╕в на";

частину другу викласти в так╕й редакц╕╖:

"2. Л╕ценз╕я на зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕ вида╓ться у порядку та на умовах, визначених Законом Укра╖ни "Про л╕цензування певних вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕";

5) у статтях 411 ╕ 414 слова "вид╕в д╕яльност╕, зазначених у статт╕ 404" зам╕нити словами "вид╕в д╕яльност╕, зазначених у пунктах 2 – 6 статт╕ 404";

6) у пункт╕ 6 частини третьо╖ статт╕ 412 слова "╕ншого дозволу, наявн╕сть якого" зам╕нити словами "╕ншого дозволу, л╕ценз╕╖, наявн╕сть яких";

7) у статт╕ 415 слова "види д╕яльност╕, зазначен╕ у статт╕ 404" зам╕нити словами "види д╕яльност╕, зазначен╕ у пунктах 2 – 6 статт╕ 404".

1.2. Главою 2 Митного кодексу Укра╖ни передбачено отримання п╕дпри╓мством статусу уповноваженого економ╕чного оператора.

Статтею 13 Кодексу встановлю╓ться перел╕к в╕домостей, як╕ мають зазначатися в анкет╕, що дода╓ться до заяви про видачу сертиф╕ката уповноваженого економ╕чного оператора для прийняття митними органами р╕шення про видачу сертиф╕ката уповноваженого економ╕чного оператора. Передбача╓ться, що в назван╕й анкет╕ п╕дпри╓мство ма╓ зазначити, зокрема, в╕домост╕ про ступ╕нь ризику товар╕в, що ╕мпортуються та/або експортуються, ступ╕нь безпеки та захисту ╕нформац╕╖ (пункти 9 ╕ 11 частини третьо╖).

Однак нараз╕ критер╕╖ оц╕нки цих в╕домостей законодавчим або ╕ншим нормативно-правовим актом не визначен╕, а отже, так╕ в╕домост╕ оц╕нюватимуться митними органами на власний розсуд. Це створю╓ корупц╕йн╕ ризики, ризики суб'╓ктивного розгляду заяв про видачу зазначених сертиф╕кат╕в, а отже, призведе до обмеження конкуренц╕╖ у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, що не в╕дпов╕да╓ визначеним Конституц╕╓ю Укра╖ни гарант╕ям права на п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть, не заборонену законом, – забезпечення захисту державою конкуренц╕╖ у п╕дпри╓мницьк╕й д╕яльност╕, недопущення неправом╕рного обмеження конкуренц╕╖ (частина третя статт╕ 42 Конституц╕╖ Укра╖ни).

Для уникнення тако╖ ситуац╕╖ вважаю за необх╕дне доповнити Кодекс положенням щодо визначення в╕дпов╕дним нормативно-правовим актом порядку та критер╕╖в оц╕нки в╕домостей, що подаються заявником для одержання статусу уповноваженого економ╕чного оператора.

У зв'язку з цим пропоную статтю 13 Кодексу доповнити частиною такого зм╕сту:

"13. Порядок та критер╕╖ оц╕нки в╕домостей, заявлених п╕дпри╓мством для отримання статусу уповноваженого економ╕чного оператора, визначаються центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в".

1.3. Статтею 312 Кодексу визначено форми реал╕зац╕╖ ф╕нансово╖ гарант╕╖.

Так, у раз╕ невиконання гарантом – небанк╕вською установою сво╖х гарант╕йних зобов'язань митний орган у встановленому законодавством порядку зд╕йсню╓ безсп╕рне стягнення несплачено╖ суми митних платеж╕в за рахунок грошових кошт╕в, що знаходяться на рахунках цього гаранта (частина друга).

У раз╕ ж невиконання сво╖х гарант╕йних зобов'язань гарантом – банк╕вською установою центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи направля╓ до Нац╕онального банку Укра╖ни вимогу про безсп╕рне стягнення несплачено╖ суми митних платеж╕в за рахунок грошових резерв╕в банку з наступним поповненням цих резерв╕в у порядку, встановленому законодавством для банк╕вських установ. Форма тако╖ вимоги встановлю╓ться центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи та Нац╕ональним банком Укра╖ни (частина третя).

По-перше, це не в╕дпов╕да╓ статт╕ 41 Конституц╕╖ Укра╖ни щодо гарант╕й права власност╕, за якою:

н╕хто не може бути протиправно позбавлений права власност╕; право приватно╖ власност╕ ╓ непорушним (частина четверта);

примусове в╕дчуження об'╓кт╕в права приватно╖ власност╕ може бути застосовано лише як виняток з мотив╕в сусп╕льно╖ необх╕дност╕ та за умови попереднього ╕ повного в╕дшкодування ╖х вартост╕, а з наступним повним в╕дшкодуванням вартост╕ – лише в умовах во╓нного чи надзвичайного стану (частина п'ята);

конф╕скац╕я майна може бути застосована виключно за р╕шенням суду у випадках, обсяз╕ та порядку, встановлених законом (частина шоста).

По-друге, положення статт╕ 312 Митного кодексу Укра╖ни суперечать ╕ Закону Укра╖ни "Про банки ╕ банк╕вську д╕яльн╕сть", за яким стягнення кошт╕в банку, що знаходяться на його рахунках, зд╕йсню╓ться виключно за постановою державного виконавця чи за р╕шенням суду про стягнення кошт╕в (частина перша статт╕ 59).

По-трет╓, пропоноване Кодексом безсп╕рне стягнення гарантованих зобов'язань за рахунок грошових резерв╕в банку не в╕дпов╕датиме ╕нтересам вкладник╕в банку та ╕нших його кредитор╕в, адже резервний фонд за Законом Укра╖ни "Про банки ╕ банк╕вську д╕яльн╕сть" форму╓ться банками на покриття непередбачених збитк╕в по вс╕х статтях актив╕в та позабалансових зобов'язаннях з метою уникнення загрози ╕нтересам вкладник╕в та ╕нших кредитор╕в банку (стаття 36).

По-четверте, втручання орган╕в державно╖ влади у зд╕йснення Нац╕ональним банком Укра╖ни банк╕вського нагляду ╓ порушенням вимог Закону Укра╖ни "Про Нац╕ональний банк Укра╖ни". Зокрема, цим Законом Нац╕ональний банк Укра╖ни уповноважено самост╕йно визначати розм╕ри, порядок формування та використання резерв╕в банк╕в як одного з ╕нструмент╕в банк╕вського регулювання для забезпечення безпеки ╕ стаб╕льност╕ банк╕всько╖ системи, захисту ╕нтерес╕в вкладник╕в ╕ кредитор╕в (пункт 8 статт╕ 7, частина перша статт╕ 55, частина перша статт╕ 59). Водночас н╕ названим, н╕ ╕ншими законами Нац╕ональний банк Укра╖ни не над╕лено повноваженнями щодо зд╕йснення контролю за виконанням банками догов╕рних зобов'язань, а також р╕шень ╕нших орган╕в державно╖ влади, якщо ╖х виконання законом покладено на державну виконавчу службу.

Ураховуючи викладене, пропоную частини другу ╕ третю статт╕ 312 Митного кодексу Укра╖ни виключити.

1.4. Статтею 314 Митного кодексу Укра╖ни встановлюються вимоги до гаранта ╕з забезпечення зобов'язань особи перед митними органами Укра╖ни з╕ сплати митних платеж╕в.

Серед цих вимог – в╕дсутн╕сть збитковост╕ за останн╕ три календарн╕ роки (пункт 5 частини друго╖), забезпечення в ус╕х пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни зг╕дно з визначеними напрямками та видами транзиту перем╕щення товар╕в наявност╕ представник╕в для надання гарант╕й з╕ створенням в╕дпов╕дних матер╕ально-техн╕чних умов для ефективного функц╕онування цих представник╕в (пункт 10 частини друго╖), а для банк╕вських установ – також непризначення Нац╕ональним банком Укра╖ни протягом останн╕х трьох календарних рок╕в тимчасово╖ адм╕н╕страц╕╖ (пункт 4 частини друго╖).

╤з приводу вимоги про в╕дсутн╕сть збитковост╕ за останн╕ три календарн╕ роки сл╕д зазначити, що через складн╕ умови на ф╕нансових ринках протягом останн╕х рок╕в нав╕ть найб╕льш╕ банк╕вськ╕ установи були збитковими. Насамперед це пов'язано з ╕нвентаризац╕╓ю актив╕в, що призвело до формування значних обсяг╕в резерв╕в для покриття проблемних актив╕в.

Отже, ця вимога фактично позбавля╓ банк╕вськ╕ установи виступати гарантом за митними платежами, що значно звужу╓ право декларанта на в╕льний виб╕р гаранта.

З ╕ншого боку, вбача╓ться, що основною вимогою до гаранта ╓ його спроможн╕сть виконати в╕дпов╕дн╕ зобов'язання, у тому числ╕ для банк╕всько╖ установи – платоспроможн╕сть як спроможн╕сть сво╓часно та в повному обсяз╕ виконати законн╕ вимоги кредитор╕в через достатн╕сть кошт╕в або розм╕ру кап╕талу банку (стаття 2 Закону Укра╖ни "Про банки ╕ банк╕вську д╕яльн╕сть").

Беручи до уваги, що оспорюване положення Кодексу одночасно передбача╓ для гаранта – банк╕всько╖ установи ╕ таку вимогу, як непризначення Нац╕ональним банком Укра╖ни протягом останн╕х трьох календарних рок╕в тимчасово╖ адм╕н╕страц╕╖ (що за статтею 75 Закону Укра╖ни "Про банки ╕ банк╕вську д╕яльн╕сть" св╕дчить про в╕дсутн╕сть у банку в зазначений пер╕од ознак неплатоспроможност╕), вимога щодо беззбитково╖ д╕яльност╕ банк╕в ╓ зайвою.

Що ж до вимоги стосовно забезпечення гарантом в ус╕х пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни наявност╕ представник╕в для надання гарант╕й (пункт 10 частини друго╖), то сл╕д зауважити, що в Укра╖н╕ нарахову╓ться 210 пункт╕в пропуску через державний кордон, окрем╕ з яких призначен╕ для п╕шох╕дного, р╕чкового, поромного сполучення ╕ через як╕ не передбача╓ться зд╕йснення м╕жнародних перевезень товар╕в у значних обсягах. Виходячи з цього, така вимога вбача╓ться штучною, надм╕рною ╕ необгрунтованою.

Наведене да╓ п╕дстави для висновку, що зазначен╕ вимоги щодо беззбитковост╕ д╕яльност╕ банк╕в та щодо наявност╕ представник╕в у вс╕х пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни призведуть до порушення конституц╕йних гарант╕й права на п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть (стаття 42 Основного Закону Укра╖ни) ╕ тому мають бути виключен╕ з Кодексу.

Ураховуючи викладене, пропоную у частин╕ друг╕й статт╕ 314 Кодексу:

1) пункт 5 доповнити словами "(кр╕м банк╕вських установ)";

2) пункт 10 виключити.

1.5.  За статтею 544 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, одним з основних завдань митно╖ служби Укра╖ни визначено видачу сертиф╕кат╕в про походження товару з Укра╖ни (пункт 14).

Однак за Законом Укра╖ни "Про торгово-промислов╕ палати в Укра╖н╕" засв╕дчення ╕ видача сертиф╕кат╕в про походження товар╕в, сертиф╕кат╕в визначення продукц╕╖ власного виробництва п╕дпри╓мств з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями та ╕нших документ╕в, пов'язаних з╕ зд╕йсненням зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, зд╕йсню╓ться торгово-промисловими палатами.

Передача повноваження щодо оформлення сертиф╕кат╕в про походження товару з Укра╖ни в╕д Торгово-промислово╖ палати Укра╖ни до орган╕в митно╖ служби призведе до зруйнування налагодженого працюючого механ╕зму, який застосову╓ться у св╕т╕, створить певн╕ проблеми п╕д час зд╕йснення зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й.

Сл╕д також в╕дзначити, що у св╕тов╕й практиц╕ саме торгов╕, торгово-промислов╕ палати чи палати економ╕ки (незалежн╕, недержавн╕ орган╕зац╕╖, як╕ ╓ членами Всесв╕тньо╖ федерац╕╖ торгових палат, М╕жнародно╖ торгово╖ палати) видають переважну б╕льш╕сть сертиф╕кат╕в про походження товару.

Виходячи з цього, пропоную зберегти чинний механ╕зм видач╕ сертиф╕кат╕в про походження товару з Укра╖ни, виклавши пункт 14 частини друго╖ статт╕ 544 Кодексу, що над╕йшов на п╕дпис, у так╕й редакц╕╖:

"14) вериф╕кац╕я сертиф╕кат╕в про походження товару з Укра╖ни".

Кр╕м того, за статтею 43 Митного кодексу Укра╖ни кра╖на походження товару заявля╓ться (деклару╓ться) митному органу п╕д час перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни шляхом подання ориг╕нал╕в документ╕в про походження товару (частина друга).

Однак сл╕д ураховувати, що на момент перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни так╕ документи у декларанта можуть бути в╕дсутн╕.

Тож з метою запоб╕гання ускладненням при митному оформленн╕ товар╕в пропоную у зазначен╕й статт╕ Кодексу слова "п╕д час перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни" виключити.

1.6. Статтею 212 Митного кодексу Укра╖ни передбачено, що митне оформлення рибно╖ продукц╕╖, вироблено╖ укра╖нськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, зд╕йсню╓ться з поданням митно╖ декларац╕╖.

Одразу сл╕д зауважити, що за чинним Митним кодексом Укра╖ни митне оформлення рибно╖ продукц╕╖, вироблено╖ укра╖нськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, зд╕йсню╓ться без оформлення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ (стаття 129).

Запровадження Кодексом, що над╕йшов на п╕дпис, зазначеного нововведення сутт╓во ускладнить процедуру митного оформлення тако╖ рибно╖ продукц╕╖.

До того ж рибну продукц╕ю, вироблену укра╖нськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, можна вважати укра╖нським товаром, що фактично повн╕стю отриманий (вироблений) на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни ╕ не м╕стить товар╕в, увезених з-за меж митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.

У зв'язку з цим вбача╓ться доц╕льним у даному випадку утриматись в╕д запровадження подання митно╖ декларац╕╖ при митному оформленн╕ зазначено╖ рибно╖ продукц╕╖.

Отже, пропоную у статт╕ 212 Кодексу слова "з поданням митно╖ декларац╕╖" зам╕нити словами "без оформлення митно╖ декларац╕╖".

2. Порушення взятих Укра╖ною зобов'язань в рамках СОТ

2.1. Кодекс не встановлю╓ прозорого механ╕зму визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, оск╕льки в окремих випадках нада╓ митним органам можлив╕сть самост╕йно коригувати заявлену митну варт╕сть шляхом використання у закритому доступ╕ власно╖ ╕нформац╕йно╖ бази даних.

Кодекс створю╓ для митного органу формальн╕ п╕дстави не приймати визначену декларантом митну варт╕с ть з п╕дстави неподання додаткових документ╕в, список яких ч╕тко не визначено.

Кр╕м того, процедура випуску товар╕в, що декларуються у в╕льний об╕г на прохання декларанта шляхом надання гарант╕й, потребу╓ доопрацювання з ч╕тким визначенням прав ╕ обов'язк╕в декларанта та митного органу.

Такий п╕дх╕д до визначення митно╖ вартост╕ не в╕дпов╕да╓ м╕жнародним зобов'язанням Укра╖ни як члена Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕. Зокрема, пропонований Кодексом порядок порушу╓ окрем╕ зобов'язання Укра╖ни, закр╕плен╕ у Зв╕т╕ Робочо╖ групи, який ╓ нев╕д'╓мною частиною Протоколу про вступ Укра╖ни до Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ (ратиф╕кований Законом Укра╖ни в╕д 10 кв╕тня 2008 року № 250–VI ╕ за статтею 9 Конституц╕╖ Укра╖ни ╓ частиною нац╕онального законодавства):

1) Укра╖на зобов'язалася застосовувати положення угод Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ щодо митно╖ оц╕нки, в тому числ╕ Угоди про застосування Статт╕ VII ГАТТ 1994 року, включаючи Додаток I до Угоди (Пояснювальна записка) та пункт 2 Р╕шення про оц╕нку нос╕╖в ╕нформац╕╖, як╕ м╕стять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних (Р╕шення 4.1), яким передбача╓ться, що оц╕нка програмного забезпечення базу╓ться на вартост╕ нос╕я. Укра╖на також зобов'язалася не використовувати будь-яку форму посилання на ╕нш╕ ц╕ни або м╕н╕мальн╕ ц╕ни чи ф╕ксовану оц╕нку з метою оц╕нки ╕мпорту;

2) Укра╖на пов╕домила Св╕тову орган╕зац╕ю торг╕вл╕ (Нотиф╕кац╕я № G/VAL/N/2/UKR/1 в╕д 29 травня 2008 року) про обов'язков╕сть застосування Р╕шення 3.1 "Включення процент╕в до митно╖ вартост╕ ╕мпортованих товар╕в" ╕ Р╕шення 4.1 "Оц╕нка нос╕╖в ╕нформац╕╖ з програмним забезпеченням для обладнання з обробки даних";

3) зг╕дно ╕з загальними принципами Угоди про застосування Статт╕ VII ГАТТ (пункт 1 Загально╖ вступно╖ частини) та р╕шенням техн╕чного ком╕тету по митн╕й оц╕нц╕ Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ № 6.1 "Випадки, у яких митн╕ адм╕н╕страц╕╖ мають право сумн╕ватись в заявлен╕й митн╕й вартост╕" необх╕дно передбачити вичерпний перел╕к п╕дстав, за наявност╕ яких митне оформлення товар╕в не може бути проведене за варт╕стю, визначеною декларантом. У раз╕ неможливост╕ визначення митно╖ вартост╕ за ц╕ною угоди (перший метод оц╕нювання) необх╕дно проводити консультац╕╖ з митним органом, що прямо передбачено Угодою про застосування Статт╕ VII ГАТТ (параграф 2 Загально╖ вступно╖ частини).

З метою ╕мплементац╕╖ наведених положень зазначених р╕шень Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ до митного законодавства Укра╖ни та вдосконалення положень Кодексу щодо митно╖ вартост╕ товар╕в у частин╕ встановлення прозоро╖ процедури контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕ пропоную:

1) статтю 51 Кодексу п╕сля частини третьо╖ доповнити новими частинами такого зм╕сту:

"4. П╕д час визначення митно╖ вартост╕ нос╕╖в ╕нформац╕╖, як╕ ╕мпортуються, що м╕стять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, урахову╓ться лише варт╕сть нос╕я ╕нформац╕╖ за умови вид╕лення з ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, вартост╕ програмного забезпечення та/або вартост╕ нос╕я. В╕домост╕ щодо вартост╕ програмного забезпечення та/або вартост╕ нос╕я повинн╕ базуватися на документально п╕дтверджених даних.

При цьому сл╕д ураховувати, що:

терм╕н "нос╕й ╕нформац╕╖" не стосу╓ться ╕нтегральних м╕кросхем, нап╕впров╕дник╕в та ╕нших под╕бних пристро╖в чи вироб╕в, в як╕ ╕нкорпорован╕ так╕ ╕нтегральн╕ м╕кросхеми чи пристро╖;

терм╕н "програмне забезпечення" не стосу╓ться звукових, к╕но- та в╕деозапис╕в.

5. Проценти, що нараховуються за ф╕нансовими угодами (наприклад, угодою ф╕нансового л╕зингу), як╕ укладен╕ покупцем ╕ стосуються куп╕вл╕ ╕мпортованих товар╕в, не будуть розглядатися як частина митно╖ вартост╕ за умови, що:

проценти вид╕лен╕ з ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за товари;

положення щодо ф╕нансування укладен╕ у письмов╕й форм╕;

покупець може продемонструвати, що:

а) так╕ товари фактично продан╕ за ц╕ною, задекларованою як ц╕на, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕;

б) процентна ставка не перевищу╓ р╕вня ставок, як╕ звичайно застосовуються в кра╖н╕, де ╕ коли таке ф╕нансування було надане.

Ц╕ положення застосовуються незалежно в╕д того, чи було ф╕нансування надане саме продавцем, банком або ╕ншою ф╕зичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оц╕нюватимуться за методом ╕ншим, н╕ж метод за ц╕ною договору (контракту)";

2) пункт 1 частини друго╖ статт╕ 52 викласти в так╕й редакц╕╖:

"1) заявляти митну варт╕сть, визначену або скориговану ними самост╕йно за результатами консультац╕й з митним органом";

3) у статт╕ 53:

в абзац╕ першому частини третьо╖ слова "якщо документ╕в, зазначених у частин╕ друг╕й ц╕╓╖ статт╕, недостатньо для п╕дтвердження заявлено╖ митно╖ вартост╕" зам╕нити словами "якщо документи, зазначен╕ у частин╕ друг╕й ц╕╓╖ статт╕, м╕стять розб╕жност╕, наявн╕ ознаки п╕дробки або не м╕стять вс╕х складових в╕дпов╕дно до обраного декларантом методу визначення митно╖ вартост╕";

абзац перший частини четверто╖ викласти в так╕й редакц╕╖:

"4. У раз╕ якщо митний орган ма╓ обгрунтован╕ п╕дстави вважати, що ╕снуючий вза╓мозв'язок м╕ж продавцем ╕ покупцем вплинув на заявлену декларантом митну варт╕сть, декларант або уповноважена ним особа на вимогу митного органу пода╓ (за наявност╕) так╕ документи";

4) статтю 54 доповнити частинами такого зм╕сту:

"6. Митний орган може в╕дмовити у митному оформленн╕ товар╕в за заявленою декларантом митною варт╕стю виключно за наявност╕ обгрунтованих п╕дстав вважати, що заявлено неповн╕ та/або недостов╕рн╕ в╕домост╕ про митну варт╕сть товар╕в, у тому числ╕ нев╕рно визначено митну варт╕сть товар╕в, у раз╕:

1) нев╕рно проведеного декларантом розрахунку митно╖ вартост╕;

2) неподання основних документ╕в, як╕ п╕дтверджують в╕домост╕ про заявлену митну варт╕сть товар╕в (зг╕дно з перел╕ком та в╕дпов╕дно до умов, наведених у частин╕ друг╕й статт╕ 53 цього Кодексу);

3) нев╕дпов╕дност╕ обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митно╖ вартост╕ товару умовам, наведеним у глав╕ 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально п╕дтверджено╖ оф╕ц╕йно╖ ╕нформац╕╖ митних орган╕в ╕нших кра╖н щодо недостов╕рност╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕.

7. У раз╕, якщо п╕д час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповн╕ та/або недостов╕рн╕ в╕домост╕ про митну варт╕сть товар╕в, у тому числ╕ нев╕рно визначено митну варт╕сть товар╕в, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна варт╕сть вважа╓ться визнаною автоматично";

5) статтю 55 викласти в так╕й редакц╕╖:

"Стаття 55. Коригування митно╖ вартост╕ товар╕в

"1. Р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з пом╕щенням у митний режим ╕мпорту, прийма╓ться митним органом у письмов╕й форм╕ п╕д час зд╕йснення контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ цих товар╕в як до, так ╕ п╕сля ╖х випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статт╕ 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповн╕ та/або недостов╕рн╕ в╕домост╕ про митну варт╕сть товар╕в, у тому числ╕ нев╕рно визначено митну варт╕сть товар╕в.

2. Прийняте митним органом письмове р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в ма╓ м╕стити:

1) обгрунтування причин, через як╕ заявлену декларантом митну варт╕сть не може бути визнано;

2) наявну в митного органу ╕нформац╕ю (у тому числ╕ щодо числових значень складових митно╖ вартост╕, митно╖ вартост╕ ╕дентичних або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в, ╕нших умов, що могли вплинути на ц╕ну товар╕в), яка призвела до виникнення сумн╕в╕в у правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ та до прийняття р╕шення про коригування митно╖ вартост╕, заявлено╖ декларантом;

3) вичерпний перел╕к вимог щодо надання додаткових документ╕в, передбачених частиною третьою статт╕ 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна варт╕сть може бути визнана митним органом;

4) обгрунтування числового значення митно╖ вартост╕ товар╕в, скориговано╖ митним органом, та факт╕в, як╕ вплинули на таке коригування;

5) ╕нформац╕ю про:

право декларанта випустити товари, що декларуються, у в╕льний об╕г за умови надання гарант╕й в╕дпов╕дно до розд╕лу Х цього Кодексу;

право декларанта оскаржити р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ у митному орган╕ вищого р╕вня в╕дпов╕дно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Прийняте р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ набува╓ чинност╕ через 10 дн╕в з дня його вручення п╕д п╕дпис декларанту або уповноважен╕й ним особ╕.

4. Декларант може провести консультац╕╖ з митним органом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митно╖ вартост╕ на п╕дстав╕ ╕нформац╕╖, яка наявна в митному орган╕, або в строк до набрання чинност╕ р╕шенням про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ надати митному органу документи, зазначен╕ в р╕шенн╕.

5. На вимогу декларанта консультац╕╖ проводяться у письмовому вигляд╕.

6. У випадку незгоди декларанта або уповноважено╖ ним особи з р╕шенням митного органу про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в або неможливост╕ надати затребуван╕ митним органом додатков╕ документи в десятиденний строк, за зверненням декларанта або уповноважено╖ ним особи митний орган випуска╓ товари, що декларуються, у в╕льний об╕г за умови сплати митних платеж╕в зг╕дно з митною варт╕стю цих товар╕в, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати р╕зниц╕ м╕ж сумою митних платеж╕в, обчисленою зг╕дно з митною варт╕стю товар╕в, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платеж╕в, обчисленою зг╕дно з митною варт╕стю товар╕в, визначеною митним органом, шляхом надання гарант╕й в╕дпов╕дно до розд╕лу Х цього Кодексу.

7. Строк д╕╖ таких гарант╕й не може перевищувати 90 календарних дн╕в з дня випуску товар╕в. Цей строк зупиня╓ться у випадку оскарження декларантом або уповноваженою ним особою р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ в╕дпов╕дно до частини одинадцято╖ ц╕╓╖ статт╕. У такому випадку забезпечена ф╕нансовою гарант╕╓ю сума митних платеж╕в п╕дляга╓ сплат╕ п╕сля прийняття остаточного р╕шення митним органом вищого р╕вня або судом.

8. Протягом 90 дн╕в з дня випуску товар╕в декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додатков╕ документи для п╕дтвердження заявлено╖ ним митно╖ вартост╕ товар╕в, що декларуються.

9. У раз╕ надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документ╕в митний орган розгляда╓ подан╕ додатков╕ документи ╕ протягом 5 робочих дн╕в з дати ╖х подання виносить письмове р╕шення щодо визнання заявлено╖ митно╖ вартост╕ та скасову╓ р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ або нада╓ обгрунтовану в╕дмову у визнанн╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕ з урахуванням додаткових документ╕в.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частин╕ дев'ят╕й ц╕╓╖ статт╕, не нада╓ обгрунтування п╕дстав, через як╕ заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна варт╕сть не може бути визнана з урахуванням додаткових документ╕в, вважа╓ться, що декларантом або уповноваженою ним особою митну варт╕сть товар╕в визначено правильно. У такому випадку надм╕ру сплачен╕ суми митних платеж╕в повертаються декларанту або уповноважен╕й ним особ╕, а надана ф╕нансова гарант╕я поверта╓ться (вив╕льня╓ться) у порядку та строки, визначен╕ цим Кодексом".

2.2. Статтею 305 Митного кодексу Укра╖ни передбачено обов'язкове надання митним органам забезпечення сплати митних платеж╕в при ввезенн╕ п╕дакцизних товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, а також при перем╕щенн╕ товар╕в ц╕╓ю територ╕╓ю прох╕дним та внутр╕шн╕м транзитом (частина друга).

Це положення порушу╓ зобов'язання Укра╖ни, взят╕ в рамках Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕. Зокрема, йдеться про нев╕дпов╕дн╕сть наведеного положення вимогам Статт╕ V "Свобода транзиту" Генерально╖ угоди з тариф╕в ╕ торг╕вл╕, за якою транзитний рух не повинен зазнавати будь-яких непотр╕бних затримок чи обмежень ╕ повинен бути зв╕льнений в╕д мит та в╕д ус╕х транзитних мит чи ╕нших збор╕в, що накладаються в╕дносно транзиту, за винятком збор╕в за транспортування чи збор╕в, що в╕дпов╕дають адм╕н╕стративним витратам, як╕ спричиняються транзитом, чи в╕дпов╕дають вартост╕ наданих послуг.

Водночас пропоноване положення не в╕дпов╕да╓ нормам Закону Укра╖ни "Про транзит вантаж╕в", за яким митне оформлення транзиту п╕дакцизних вантаж╕в будь-яким видом транспорту, кр╕м транзиту вантаж╕в ав╕ац╕йним транспортом у межах одного пункту пропуску, провадиться виключно за умови подання митним органам вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ (частина сьома статт╕ 6).

Кр╕м того, запроваджуване обов'язкове надання забезпечення сплати митних платеж╕в сутт╓во ускладнить транзит вантаж╕в через територ╕ю Укра╖ни, що неминуче призведе до переор╕╓нтац╕╖ транзитних поток╕в на ╕нш╕ напрямки. Як насл╕док, це спричинить значн╕ втрати надходжень до державного бюджету.

У зв'язку з цим сл╕д узяти до уваги, що нин╕ у митн╕й служб╕ Укра╖ни ефективно функц╕ону╓ система контролю за доставкою вантаж╕в до митниць призначення з використанням засоб╕в супутникового зв'язку, яка да╓ можлив╕сть в╕дстежити рух транзитних товар╕в територ╕╓ю Укра╖ни.

За таких обставин убача╓ться за необх╕дне утриматись в╕д запровадження в новому Митному кодекс╕ Укра╖ни зазначеного положення.

Тому пропоную частину другу статт╕ 305 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, викласти в так╕й редакц╕╖:

"2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платеж╕в ╓ обов'язковим при ввезенн╕ п╕дакцизних товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни та при ╖х перем╕щенн╕ територ╕╓ю Укра╖ни прох╕дним та внутр╕шн╕м транзитом".

3. Створення ризик╕в ухилення в╕д оподаткування, уникнення в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил

3.1. Статтею 48 Митного кодексу Укра╖ни регулю╓ться питання щодо випуску товару у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни. При цьому частиною третьою ц╕╓╖ статт╕ передбачено, що "у раз╕ неможливост╕ достов╕рно встановити кра╖ну походження товар╕в, щодо яких застосовуються особлив╕ види мита (антидемп╕нгове, компенсац╕йне, спец╕альне), так╕ товари випускаються у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни за умови сплати особливих вид╕в мита за максимальними ставками Митного тарифу Укра╖ни".

Однак Митний тариф Укра╖ни не визнача╓ ставок особливих вид╕в мита. Особлив╕ види мита встановлюються на п╕дстав╕ р╕шень М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ про застосування антидемп╕нгових, компенсац╕йних або спец╕альних заход╕в, прийнятих в╕дпов╕дно до закон╕в Укра╖ни "Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д демп╕нгового ╕мпорту", "Про захист нац╕онального товаровиробника в╕д субсидованого ╕мпорту", "Про застосування спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну" (стаття 275 Кодексу).

Визначен╕ ж у Митному тариф╕ Укра╖ни максимальн╕ ставки ╓, як правило, значно меншими за ставки особливих вид╕в мита, як╕ встановлюються М╕жв╕домчою ком╕с╕╓ю з м╕жнародно╖ торг╕вл╕.

З огляду на це пропонована редакц╕я частини третьо╖ статт╕ 48 Кодексу дозволятиме недобросов╕сним ╕мпортерам ухилятися в╕д сплати особливих вид╕в мита шляхом св╕домого створення ситуац╕╖, коли неможливо встановити кра╖ну походження товару, ╕ сплати мита у розм╕р╕, набагато меншому за максимальн╕ ставки Митного тарифу Укра╖ни, а тому не може бути п╕дтримана.

Тож пропоную у статт╕ 48 Кодексу:

1) у частин╕ друг╕й слова "за повними ставками" зам╕нити словами "за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни";

2) у частин╕ трет╕й слова "за максимальними ставками Митного тарифу Укра╖ни" виключити.

3.2. Статтею 267 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, передбачаються певн╕ спрощення у декларуванн╕ товар╕в значно╖ к╕лькост╕ найменувань, що над╕йшли одн╕╓ю парт╕╓ю. Пропону╓ться встановити, що у раз╕ надходження товар╕в р╕зних найменувань у к╕лькост╕ б╕льше 10 товарних п╕дкатегор╕й одн╕╓ю парт╕╓ю вони за бажанням декларанта або уповноважено╖ ним особи можуть декларуватися для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни за одним класиф╕кац╕йним кодом зг╕дно з УКТ ЗЕД за умови, що цьому коду в╕дпов╕да╓ найб╕льша ставка вв╕зного мита (частина перша). Водночас зазнача╓ться, що таке спрощення не поширю╓ться на ╕мпорт, зокрема, "товар╕в, щодо яких встановлено спец╕альн╕ види мита" (пункт 3 частини третьо╖).

Однак поняття "спец╕альн╕ види мита" н╕ цим Кодексом, н╕ ╕ншими законами Укра╖ни не встановлено. Натом╕сть у Кодекс╕ йдеться про особлив╕ види мита – спец╕альне, антидемп╕нгове та компенсац╕йне, як╕ можуть застосовуватися з метою захисту економ╕чних ╕нтерес╕в Укра╖ни та укра╖нських товаровиробник╕в (пункт 4 частини друго╖ статт╕ 271, стаття 275).

Така неточн╕сть у наведеному положенн╕ частини третьо╖ статт╕ 267 Кодексу створю╓ ризик виникнення схем для ухилення в╕д оподаткування при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни та н╕велювання зусиль державних орган╕в щодо захисту в╕тчизняного товаровиробника в╕д ╕мпорту, що запод╕ю╓ або створю╓ загрозу запод╕яння шкоди нац╕ональному товаровиробнику.

У так╕й ситуац╕╖ вважаю за необх╕дне скоригувати пропоноване положення пункту 3 частини третьо╖ статт╕ 267 Кодексу, виклавши його в так╕й редакц╕╖:

"3) товар╕в, щодо яких встановлено особлив╕ види мита".

3.3. Абзацом першим частини друго╖ статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, передбача╓ться, що товари (кр╕м товар╕в для реал╕зац╕╖ або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕), що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни ╕ноземними ╕нвесторами в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про режим ╕ноземного ╕нвестування" на строк не менше трьох рок╕в з метою ╕нвестування на п╕дстав╕ заре╓строваних договор╕в (контракт╕в), зв╕льняються в╕д сплати вв╕зного мита; при в╕дчуженн╕ таких товар╕в ран╕ше трьох рок╕в з часу зарахування ╖х на баланс вв╕зне мито сплачу╓ться на загальних п╕дставах.

За абзацом же другим ц╕╓╖ частини товари, як╕ ввозяться в Укра╖ну як внесок ╕ноземного ╕нвестора до статутного кап╕талу п╕дпри╓мства з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями (кр╕м товар╕в для реал╕зац╕╖ або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕), зв╕льняються в╕д сплати вв╕зного мита.

Таким чином, в останньому випадку застер еження щодо сплати вв╕зного мита на загальних п╕дставах у раз╕ в╕дчуження таких товар╕в протягом трир╕чного строку не передбачено.

Ця прогалина у регулюванн╕ в╕дносин з оподаткування митом зазначених товар╕в створю╓ ризик зловживання правом на зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в як внеску ╕ноземного ╕нвестора до статутного кап╕талу п╕дпри╓мств з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями ╕ таким чином ухилення в╕д оподаткування.

Убача╓ться, що наведене застереження щодо сплати вв╕зного мита на загальних п╕дставах ма╓ стосуватися обох випадк╕в, передбачених у положеннях частини друго╖ статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни.

Виходячи з цього, пропоную частину другу статт╕ 287 Кодексу викласти в так╕й редакц╕╖:

"2. Товари (кр╕м товар╕в для реал╕зац╕╖ або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕), що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни на строк не менше трьох рок╕в ╕ноземними ╕нвесторами в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про режим ╕ноземного ╕нвестування" з метою ╕нвестування на п╕дстав╕ заре╓строваних договор╕в (контракт╕в) або як внесок ╕ноземного ╕нвестора до статутного кап╕талу п╕дпри╓мства з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями, зв╕льняються в╕д сплати вв╕зного мита. При в╕дчуженн╕ таких товар╕в ран╕ше трьох рок╕в з часу зарахування ╖х на баланс вв╕зне мито сплачу╓ться на загальних п╕дставах".

4.1. Частиною першою статт╕ 349 Кодексу умовою допуску посадових ос╕б митних орган╕в до проведення документально╖ (планово╖ чи позапланово╖) ви╖зно╖ перев╕рки п╕дпри╓мства чи зустр╕чно╖ зв╕рки на п╕дпри╓мств╕ визначено пред'явлення ними кер╕вников╕ в╕дпов╕дного п╕дпри╓мства або уповноважен╕й ним особ╕ п╕д розписку лише посв╕дчення на право проведення перев╕рки. При цьому не передбачено пред'явлення перед початком перев╕рки службових посв╕дчень особами, як╕ зазначен╕ у посв╕дченн╕ на право проведення перев╕рки, та надання кер╕вников╕ в╕дпов╕дного п╕дпри╓мства або уповноважен╕й ним особ╕ коп╕╖ наказу митного органу про проведення перев╕рки.

За таких обставин п╕дпри╓мство обмежу╓ться у прав╕ судового оскарження р╕шення про проведення перев╕рки, що не в╕дпов╕да╓ статт╕ 55 Конституц╕╖ Укра╖ни щодо гарант╕й права на оскарження в суд╕ р╕шень, д╕й чи безд╕яльност╕ орган╕в державно╖ влади, посадових ╕ службових ос╕б, яке за статтею 64 Конституц╕╖ Укра╖ни не може бути обмежено.

Вважаю за необх╕дне передбачити у Кодекс╕ положення про обов'язкове пред'явлення кер╕вников╕ в╕дпов╕дного п╕дпри╓мства або уповноважен╕й ним особ╕ коп╕╖ наказу кер╕вника контролюючого органу для проведення документально╖ ви╖зно╖ перев╕рки, зустр╕чно╖ зв╕рки на п╕дпри╓мств╕ ╕ визначити, що ╖х непред'явлення ╓ п╕дставою для недопущення посадових ос╕б митного органу до перев╕рки.

Тож пропоную у статт╕ 349 Кодексу:

частину першу доповнити словами "а також коп╕╖ наказу митного органу про проведення перев╕рки та службових посв╕дчень посадових ос╕б митних орган╕в, як╕ проводитимуть перев╕рку";

частину третю п╕сля сл╕в "посв╕дчення на право проведення перев╕рки або його пред'явлення з порушенням вимог" доповнити словами "коп╕╖ наказу митного органу про проведення перев╕рки, службових посв╕дчень посадових ос╕б митних орган╕в, як╕ проводитимуть перев╕рку, посв╕дчення на право проведення перев╕рки або ╖х пред'явлення з порушенням вимог".

У зв'язку з цим потребу╓ доповнення в╕дпов╕дним положенням ╕ стаття 350 "Права та обов'язки посадових ос╕б п╕дпри╓мства, що перев╕ря╓ться, п╕д час проведення документальних перев╕рок" Кодексу, що над╕йшов на п╕дпис. Тому пропоную пункт 1 частини першо╖ доповнити словами "коп╕╖ наказу митного органу про проведення перев╕рки, службових посв╕дчень посадових ос╕б митних орган╕в, як╕ проводитимуть перев╕рку".

4.2. Статтею 352 Кодексу визначаються матер╕али, як╕ можуть бути використан╕ для п╕дготовки висновк╕в за результатами перев╕рок.

Серед таких матер╕ал╕в передбачено й ╕нформац╕ю, що стосу╓ться ввезення (пересилання) товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни або на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони чи вивезення (пересилання) товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни або територ╕╖ в╕льно╖ митно╖ зони, не зазначену у митн╕й декларац╕╖, товаросупров╕дних документах або зазначену не в повному обсяз╕ (пункт 5).

Ц╕лком очевидно, що така ╕нформац╕я, одержана в незаконний спос╕б, ╕з порушенням конституц╕йних прав ╕ свобод людини ╕ громадянина, з порушенням установлених законами порядку, засоб╕в та джерел ╖╖ одержання, одержана не уповноваженою на те особою, не повинна використовуватися п╕д час проведення перев╕рок.

Однак будь-яко╖ регламентац╕╖ щодо способу, джерел, засоб╕в, порядку отримання тако╖ ╕нформац╕╖ Кодексом не передбачено. За таких обставин будь-яка оприлюднена ╕нформац╕я, нав╕ть суб'╓ктивна або поширена з метою дискредитац╕╖ того чи ╕ншого суб'╓кта господарювання, може вплинути на результати перев╕рок.

З огляду на це положення пункту 5 статт╕ 352 не може бути п╕дтримано.

Тому пропоную пункт 5 статт╕ 352 виключити.

4.3. Частиною четвертою статт╕ 363 Митного кодексу Укра╖ни, який над╕йшов на п╕дпис, встановлю╓ться, що призначен╕ для використання митними органами в╕домост╕ про област╕ та ╕ндикатори ризику, а також про заходи, необх╕дн╕ для запоб╕гання або м╕н╕м╕зац╕╖ ризик╕в (проф╕л╕ ризику), ╓ службовою ╕нформац╕╓ю ╕ не п╕длягають розголошенню ╕ншим особам, кр╕м випадк╕в, визначених Кодексом та ╕ншими законами Укра╖ни.

Сл╕д зазначити, що порядок практичного застосування в митних органах автоматизовано╖ системи анал╕зу та управл╕ння ризиками п╕д час митного контролю та митного оформлення товар╕в ╕з застосуванням вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ вже д╕╓ в╕дпов╕дно до наказу Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 13 грудня 2010 року № 1467, причому обмеження доступу до тако╖ ╕нформац╕╖ цей порядок не передбача╓.

За практикою ╕нших держав, наприклад США, система управл╕ння ризиками, яка застосову╓ться Оф╕сом ╕з захисту митного кордону, ╓ прозорою ╕ доступною в мереж╕ ╤нтернет.

Беручи до уваги викладене та норми Закону Укра╖ни "Про доступ до публ╕чно╖ ╕нформац╕╖", не вважаю за можливе п╕дтримати положення щодо обмеження доступу до зазначено╖ ╕нформац╕╖ ╕ пропоную частину четверту статт╕ 363 Митного кодексу Укра╖ни, що розгляда╓ться, виключити.

5. Створення корупц╕йних ризик╕в, ризик╕в порушення конституц╕йних гарант╕й р╕вност╕ громадян перед законом

Окрем╕ статт╕ Кодексу м╕стять положення, що надають посадовим особам митних орган╕в право на власний розсуд оц╕нювати достатн╕сть або недостатн╕сть тих чи ╕нших доказ╕в та п╕дстав.

Так, наприклад, за частиною дев'ятою статт╕ 233 Кодексу за наявност╕ достатн╕х п╕дстав вважати, що в листах, поштових картках та секограмах м╕стяться товари, щодо яких законодавством встановлено заборони та/або обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни, а також за результатами проведення митного огляду на п╕дстав╕ виб╕ркових або випадкових перев╕рок митн╕ органи мають право вимагати пред'явлення зазначених в╕дправлень. У частин╕ п'ят╕й статт╕ 338 Кодексу передбача╓ться, що огляд (переогляд) товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення може проводитися за наявност╕ достатн╕х п╕дстав вважати, що перем╕щення цих товар╕в, транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни зд╕йсню╓ться поза митним контролем або з приховуванням в╕д митного контролю, у тому числ╕ в раз╕ отримання в╕дпов╕дно╖ оф╕ц╕йно╖ ╕нформац╕╖ в╕д правоохоронних орган╕в. Частина перша статт╕ 400 Кодексу нада╓ право митному органу за власною ╕н╕ц╕ативою призупинити митне оформлення в╕дпов╕дних товар╕в за наявност╕ достатн╕х п╕дстав вважати, що внасл╕док перем╕щення через митний кордон Укра╖ни товар╕в, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ в╕дпов╕дно до статт╕ 398 цього Кодексу, можуть бути порушен╕ так╕ права. У частин╕ друг╕й статт╕ 491 Кодексу йдеться про можлив╕сть порушення справи про порушення митних правил т╕льки на п╕дстав╕ достатн╕х даних, як╕ св╕дчать про наявн╕сть у д╕ях особи ознак порушення митних правил.

В ус╕х наведених положеннях ╓диним критер╕╓м для вчинення митними органами д╕й, прийняття р╕шень ╓ достатн╕сть п╕дстав, даних. Жодних об'╓ктивних критер╕╖в у наведених випадках Кодексом не передбачено.

Так╕ приклади св╕дчать, що Кодекс, який над╕йшов на п╕дпис, не забезпечить одноман╕тного врегулювання цих питань, а в╕дтак, уможливлю╓ застосування до однакових в╕дносин (залежно в╕д ╖х суб'╓ктивного складу) р╕зних механ╕зм╕в, створю╓ ризик прийняття посадовими особами митних орган╕в упереджених, необ'╓ктивних р╕шень, що спотворюватиме конституц╕йн╕ принципи р╕вност╕ громадян, власник╕в, суб'╓кт╕в господарювання перед законом (статт╕ 13, 24 Конституц╕╖ Укра╖ни).

З огляду на викладене пропоную доповнити вказан╕ вище положення Кодексу нормами щодо визначення вичерпних перел╕к╕в в╕дпов╕дних п╕дстав Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

6.1. В╕дпов╕дно до статт╕ 467 Кодексу адм╕н╕стративн╕ стягнення у вид╕ попередження, штрафу можуть бути накладен╕ не п╕зн╕ше, н╕ж через два м╕сяц╕ з дня вчинення правопорушення, а у раз╕ вчинення правопорушень, передбачених статтями 469, 477 – 485 Кодексу, – не п╕зн╕ше, н╕ж через два м╕сяц╕ з дня ╖х виявлення (частина перша); у той же час адм╕н╕стративне стягнення у вигляд╕ конф╕скац╕╖ товар╕в та транспортних засоб╕в може бути накладено не п╕зн╕ше, н╕ж через 1095 дн╕в з дня виявлення правопорушення (частина третя).

У зв'язку з цим сл╕д в╕дзначити, що ╕снування ╕нституту давност╕ притягнення до в╕дпов╕дальност╕ обумовлю╓ться ╕стотним зменшенням сусп╕льно╖ небезпеки правопорушення внасл╕док спливу певного пром╕жку часу, що сутт╓во вплива╓ на досягнення мети накладення адм╕н╕стративного стягнення. Запропонований же у статт╕ 467 Кодексу строк накладення адм╕н╕стративного стягнення у вигляд╕ конф╕скац╕╖ не в╕дпов╕да╓ сут╕ ╕нституту давност╕ накладення адм╕н╕стративних стягнень.

До того ж 1095-денний строк перевищу╓ нав╕ть передбачений Крим╕нальним кодексом Укра╖ни двор╕чний строк притягнення до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ при вчиненн╕ злочин╕в невелико╖ тяжкост╕, за як╕ передбачено покарання менш суворе, н╕ж обмеження вол╕ (стаття 49).

З урахуванням цього пропонований у частин╕ трет╕й статт╕ 467 Кодексу строк давност╕ притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ ╓ неприйнятним.

Що ж до наведеного положення частини першо╖ статт╕ 467 Кодексу, то сл╕д наголосити, що за загальним правилом у нормах Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення та в чинному Митному кодекс╕ Укра╖ни у випадках, коли йдеться про можлив╕сть накладення стягнення не п╕зн╕ше певного строку з дня виявлення правопорушення, вжива╓ться терм╕н "триваюч╕ правопорушення".

Кр╕м того, наведений у ц╕й частин╕ статт╕ 467 вичерпний перел╕к статей Кодексу не охоплю╓ вс╕х можливих триваючих правопорушень митних правил, коли обчислення строку накладення адм╕н╕стративних стягнень об'╓ктивно ма╓ розпочинатися з дати виявлення правопорушення. (╤деться, наприклад, про правопорушення, передбачен╕ статтею 470 "Недоставлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення та документ╕в до митного органу призначення, видача ╖х без дозволу митного органу або втрата" ╕ статтею 476 "Перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни з порушенням прав ╕нтелектуально╖ власност╕" Кодексу).

Це не може бути п╕дтримано, оск╕льки призведе до штучного, безп╕дставного скорочення строк╕в, коли може бути накладено адм╕н╕стративне стягнення, а отже, й до уникнення в╕дпов╕дальност╕ за низку порушень митних правил.

Для запоб╕гання виникненню таких ризик╕в сл╕д скоригувати положення частини першо╖ статт╕ 467 Кодексу ╕ встановити для накладення адм╕н╕стративного стягнення за будь-яке триваюче порушення митних правил двом╕сячний строк з дня виявлення правопорушення.

У зв'язку з наведеним пропоную у статт╕ 467 Митного кодексу Укра╖ни:

1) частину першу викласти в так╕й редакц╕╖:

"1. Адм╕н╕стративне стягнення може бути накладено не п╕зн╕ше н╕ж через два м╕сяц╕ з дня вчинення правопорушення, а у раз╕ вчинення триваючого правопорушення, у тому числ╕ передбаченого статтями 469, 477 – 485 цього Кодексу, – не п╕зн╕ше н╕ж через два м╕сяц╕ з дня ╖х виявлення";

2) частину третю виключити.

6.2. За частиною третьою статт╕ 474 Митного кодексу Укра╖ни правопорушенням, що тягне за собою накладення штрафу 500 неоподатковуваних доход╕в громадян, вважатиметься знищення або втрата до зак╕нчення строк╕в збер╕гання, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 статт╕ 44 Податкового кодексу Укра╖ни, митних декларац╕й, л╕ценз╕й, дозвол╕в, сертиф╕кат╕в, експертних висновк╕в, специф╕кац╕й, ф╕нансово-господарських, бухгалтерських та ╕нших документ╕в, необх╕дних для проведення документальних перев╕рок дотримання вимог законодавства Укра╖ни з питань митно╖ справи, у тому числ╕ сво╓часност╕, достов╕рност╕, повноти нарахування та сплати митних платеж╕в, у раз╕ незабезпечення в╕дновлення цих документ╕в у строки та в порядку, що визначен╕ пунктом 44.5 зазначено╖ статт╕ (тобто протягом 90 календарних дн╕в з дня, що наста╓ за днем надходження пов╕домлення до органу державно╖ податково╖ служби, митного органу).

╤з цього приводу сл╕д зазначити таке.

По-перше, в╕дпов╕дальн╕сть за в╕дсутн╕сть бухгалтерського обл╕ку (незалежно в╕д причин) вже передбачена статтею 164² Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення, до того ж у значно менших розм╕рах – в╕д 8 до 15 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян за частиною першою, в╕д 10 до 20 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян за частиною другою. А в╕дтак, м╕ж статтею 474 Митного кодексу Укра╖ни та статтею 1642 Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення виникне конкуренц╕я норм, що ╓ неприпустимим.

По-друге, в╕дпов╕дальн╕сть за вказан╕ д╕яння не може встановлюватися Митним кодексом Укра╖ни лише з огляду на те, що перел╕чен╕ вище документи можуть бути необх╕дними для проведення документальних перев╕рок дотримання вимог законодавства Укра╖ни з питань митно╖ справи.

По-трет╓, положення частини третьо╖ статт╕ 474 Митного кодексу Укра╖ни викладено у спос╕б, що не в╕дпов╕да╓ принципу юридично╖ визначеност╕, який ╓ нев╕д'╓мною складовою принципу верховенства права, закр╕пленого статтею 8 Конституц╕╖ Укра╖ни. Зокрема, вжите в цьому положенн╕ поняття "╕нш╕ документи, необх╕дн╕ для проведення документально╖ перев╕рки", може охоплювати необмежене коло р╕зноман╕тних документ╕в, що даватиме можлив╕сть посадовим особам правозастосовчих орган╕в на власний розсуд застосовувати наведене положення. Це створюватиме за певних обставин корупц╕йн╕ ризики, ризики неоднакового застосування норм закону, порушення прав суб'╓кт╕в господарювання. Конституц╕йний Суд Укра╖ни у Р╕шенн╕ в╕д 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначив, що з конституц╕йних принцип╕в р╕вност╕ ╕ справедливост╕ виплива╓ вимога визначеност╕, ясност╕ ╕ недвозначност╕ правово╖ норми, оск╕льки ╕нше не може забезпечити ╖╖ однакове застосування, не виключа╓ необмеженост╕ трактування у правозастосовн╕й практиц╕ ╕ неминуче призводить до свавол╕.

По-четверте, встановлення в╕дпов╕дальност╕ за втрату вказаних документ╕в ╕з будь-яких причин (у тому числ╕, наприклад, унасл╕док стих╕йного лиха) ╓ неприйнятним, оск╕льки особа нестиме в╕дпов╕дальн╕сть за д╕╖, яких вона не вчиняла ╕ яким вона в принцип╕ не могла запоб╕гти.

З огляду на це вважаю за необх╕дне утриматись в╕д запровадження положення частини третьо╖ статт╕ 474 Кодексу.

Не узгоджуються ╕з зазначеним вище принципом юридично╖ визначеност╕ ╕ положення статт╕ 475 Кодексу щодо встановлення в╕дпов╕дальност╕ за неподання митному органу зв╕тност╕ в терм╕н, установлений цим самим органом.

П╕дсумовуючи викладене, пропоную:

1) частину третю статт╕ 474 Кодексу виключити;

2) в абзац╕ першому частини першо╖ статт╕ 475 слова "в терм╕н, визначений цим органом" виключити.

6.3. Статтею 482 Кодексу встановлю╓ться в╕дпов╕дальн╕сть за перем╕щення або д╕╖, спрямован╕ на перем╕щення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення через митний кордон Укра╖ни поза митним контролем, тобто поза м╕сцем розташування митного органу або поза часом зд╕йснення митного оформлення (абзац перший частини першо╖).

Поряд ╕з цим статтею 247 Кодексу встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноважено╖ ним особи митн╕ формальност╕ можуть виконуватися митними органами поза м╕сцем розташування цих орган╕в, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених Кодексом (частини сьома та восьма).

Для усунення неоднозначного застосування на практиц╕ положень наведених норм Кодексу пропоную абзац перший частини першо╖ статт╕ 482 викласти в так╕й редакц╕╖:

"1. Перем╕щення або д╕╖, спрямован╕ на перем╕щення товар╕в, транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни поза митним контролем, тобто поза м╕сцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, ╕ без виконання митних формальностей, або з незаконним зв╕льненням в╕д митного контролю внасл╕док використання службового становища посадовими особами митного органу".

6.4. В╕дпов╕дно до статт╕ 488 Кодексу провадження у справ╕ про порушення митних правил (що ╓ адм╕н╕стративним правопорушенням) вважа╓ться розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Пунктом 4 частини першо╖ статт╕ 527 Кодексу митний орган або суд (суддя), що розгляда╓ справу про порушення митних правил у порядку притягнення особи до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕, над╕ля╓ться повноваженням щодо винесення постанови про порушення крим╕нально╖ справи про контрабанду.

Це положення Кодексу не узгоджу╓ться з Крим╕нально-процесуальним кодексом Укра╖ни, за яким порядок порушення крим╕нально╖ справи, приводи та п╕дстави для порушення визначаються нормами саме цього Кодексу. В╕дтак, адм╕н╕стративне провадження у справах про порушення митних правил не може завершуватися винесенням постанови про порушення крим╕нально╖ справи (як це пропону╓ться зазначеним пунктом 4 частини першо╖ статт╕ 527 Митного кодексу Укра╖ни).

До того ж сам╕ митн╕ органи, як╕ ╓ органами д╕знання, зобов'язан╕ у межах сво╓╖ компетенц╕╖ в кожному випадку виявлення ознак злочину вжити передбачених Крим╕нально-процесуальним кодексом Укра╖ни заход╕в щодо порушення крим╕нально╖ справи (стаття 4, глава 10 Крим╕нально-процесуального кодексу Укра╖ни), а не чекати, коли на п╕дстав╕ з╕браних митн ими органами матер╕ал╕в це зробить суд, якому не властива вказана функц╕я.

Тож вважаю за необх╕дне утриматися в╕д запровадження норми щодо завершення провадження в адм╕н╕стративн╕й справ╕ винесенням судом постанови про порушення крим╕нально╖ справи про контрабанду.

Ураховуючи наведене, пропоную пункт 4 частини першо╖ статт╕ 527 Кодексу виключити.

6.5. Виклика╓ зауваження положення пункту 2 частини першо╖ статт╕ 499 Кодексу, що передбача╓ надання громадянам права на посв╕дчення дов╕реност╕ на участь у справ╕ про порушення адм╕н╕стративних правил.

Це положення викладено без урахування норм статт╕ 245 Цив╕льного кодексу Укра╖ни та пункту 4 частини друго╖ статт╕ 40 Закону Укра╖ни "Про нотар╕ат", за якими правом на посв╕дчення дов╕реност╕ над╕ляються не громадяни, а в╕дпов╕дн╕ посадов╕ особи.

У зв'язку з цим вважаю за необх╕дне уточнити це положення Митного кодексу Укра╖ни ╕ викласти його в╕дпов╕дно до Цив╕льного кодексу Укра╖ни та названого Закону.

Пропоную друге речення пункту 2 частини першо╖ статт╕ 499 Кодексу викласти в так╕й редакц╕╖: "Дов╕рен╕сть громадянина на участь у справ╕ може бути посв╕дчена посадовою особою орган╕зац╕╖, в як╕й дов╕ритель працю╓, перебува╓ на стац╕онарному л╕куванн╕, або за м╕сцем його проживання; в╕йськовослужбовця – командиром в╕йськово╖ частини; особи, яка прожива╓ в населеному пункт╕, де нема╓ нотар╕ус╕в, – уповноваженою на це посадовою особою органу м╕сцевого самоврядування".

6.6. Статтею 500 Митного кодексу Укра╖ни захисник п╕д час участ╕ у справ╕ про порушення митних правил над╕ля╓ться ус╕ма правами особи, яка притягу╓ться до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил (частина шоста).

Однак ц╕лком очевидно, що захисник не може бути над╕лений, наприклад, правом давати усн╕ та письмов╕ пояснення, правом користуватися юридичною допомогою захисника.

З метою усунення такого недол╕ку пропоную у положенн╕ Кодексу щодо визначення прав захисника у справ╕ про порушення митних правил передбачити в╕дпов╕дне застереження.

Отже, пропоную частину шосту статт╕ 500 Кодексу доповнити словами "кр╕м процесуальних прав, реал╕зац╕я яких зд╕йсню╓ться безпосередньо особою, яка притягу╓ться до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил, ╕ не може бути доручена захиснику".

6.7. Статтею 521 Митного кодексу Укра╖ни передбача╓ться зв╕льнення особи в╕д в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил (якщо в д╕ях особи в╕дсутн╕ ознаки злочину) на п╕дстав╕ компром╕су. Компром╕с полягатиме в укладенн╕ мирово╖ угоди м╕ж особою, яка вчинила порушення митних правил, та митним органом, посадова особа якого зд╕йсню╓ провадження у справ╕ (частина перша). Порядок укладення мирово╖ угоди встановлюватиметься м╕н╕стерством, кер╕вник якого (м╕н╕стр) спрямову╓ та координу╓ д╕яльн╕сть центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи (частина п'ята).

Водночас ц╕╓ю статтею визначаються умови, за яких можливе укладення мирово╖ угоди, зобов'язання стор╕н за мировою угодою ╕ порядок ╖╖ укладення, п╕дписання. З огляду на це в урегулюванн╕ порядку укладення мирово╖ угоди наказом в╕дпов╕дного м╕н╕стерства (про що йдеться у частин╕ п'ят╕й статт╕ 521) потреби нема╓.

Питання ж граничного строку виконання угоди особою, яка вчинила порушення митних правил, у Кодекс╕ не врегульовано. Натом╕сть передбачено лише в╕дсилку на визначений у сам╕й миров╕й угод╕ терм╕н для виконання взятих за угодою зобов'язань (частина шоста статт╕ 521).

Така невизначен╕сть за певних обставин створю╓ корупц╕йн╕ ризики, а також ризик використання пропонованого механ╕зму для уникнення в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил (адже притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за статтею 467 Кодексу обмежуватиметься двом╕сячним строком).

Убача╓ться, що запоб╕жниками виникнення таких ризик╕в може стати законодавче закр╕плення м╕сячного граничного терм╕ну для виконання мирово╖ угоди, а також затвердження в╕дпов╕дним нормативно-правовим актом типово╖ мирово╖ угоди.

На п╕дстав╕ наведеного пропоную у статт╕ 521 Кодексу:

1) трет╓ речення частини п'ято╖ викласти в так╕й редакц╕╖: "Типова мирова угода затверджу╓ться центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в";

2) частину шосту п╕сля сл╕в "терм╕н" доповнити словами "який не може перевищувати тридцяти дн╕в".

6.8. Статтею 530 Митного кодексу Укра╖ни визначаються повноваження суду за результатами перев╕рки законност╕ та обгрунтованост╕ постанови у справ╕ про порушення митних правил. Так, передбача╓ться, що за результатами зазначено╖ перев╕рки суд може прийняти р╕шення про залишення постанови митниц╕, центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи без зм╕н, а адм╕н╕стративного позову без задоволення. Коп╕я р╕шення по адм╕н╕стративному позову протягом трьох дн╕в надсила╓ться особ╕, стосовно яко╖ винесено постанову (частини друга, четверта).

Однак зазначен╕ питання ╓ предметом правового регулювання Кодексу адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни. До того ж пропонован╕ положення частково дублюють положення чинно╖ статт╕ 162 названого Кодексу, а в частин╕ визначення строку направлення коп╕╖ судового р╕шення суперечать вимогам чинних статей 160, 167 цього Кодексу, якими визначено ╕нш╕ механ╕зми ╕ строки отримання коп╕╖ р╕шення сторонами (зокрема, надання судом коп╕╖ р╕шення на вимогу особи, яка бере участь у справ╕, у цей самий день).

За таких обставин вважаю за необх╕дне усунути неузгоджен╕сть ╕ пропоную, зокрема, у статт╕ 530 Митного кодексу Укра╖ни:

1) у частин╕ друг╕й:

в абзац╕ першому слова "орган, що проводив перев╕рку" зам╕нити словами "центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи, що проводив перев╕рку";

у пункт╕ 1 слова "(адм╕н╕стративного позову) або протесту" виключити;

2) частину четверту викласти в так╕й редакц╕╖:

3) доповнити статтю частиною такого зм╕сту:

"6. Перев╕рка законност╕ та обгрунтованост╕ постанови у справ╕ про порушення митних правил судом зд╕йсню╓ться у порядку, встановленому Кодексом адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни".

6.9. Статтею 544 Митного кодексу Укра╖ни одним з основних завдань, що виконуються митною службою Укра╖ни, визначено зд╕йснення судово-експертно╖ д╕яльност╕ з питань, в╕днесених до повноважень митно╖ служби Укра╖ни (пункт 17 частини друго╖).

Щодо цього положення сл╕д зазначити, що метою судово-експертно╖ д╕яльност╕ ╓ забезпечення правоохоронних орган╕в ╕ суд╕в Укра╖ни науково-обгрунтованою, квал╕ф╕кованою експертизою, яка в╕дпов╕дно до положень процесуального законодавства ╓ доказом у крим╕нальних, цив╕льних, господарських, адм╕н╕стративних справах та справах про адм╕н╕стративн╕ правопорушення. Так, за Законом Укра╖ни "Про судову експертизу":

судова експертиза – це досл╕дження експертом на основ╕ спец╕альних знань матер╕альних об'╓кт╕в, явищ ╕ процес╕в, як╕ м╕стять ╕нформац╕ю про обставини справи, що перебува╓ у провадженн╕ орган╕в д╕знання, досудового та судового сл╕дства (стаття 1);

основоположними принципами судово-експертно╖ д╕яльност╕ ╓ ╖╖ незалежн╕сть та об'╓ктивн╕сть (стаття 3);

незалежн╕сть судового експерта та правильн╕сть його висновку забезпечуються, зокрема, ╕снуванням установ судових експертиз, незалежних в╕д орган╕в д╕знання, досудового та судового сл╕дства (стаття 4).

Необх╕дно також ураховувати, що за процесуальним законодавством Укра╖ни сторони та ╕нш╕ особи, як╕ беруть участь у справ╕, мають р╕вн╕ права щодо подання доказ╕в, ╖х досл╕дження та доведення перед судом ╖х переконливост╕.

Таким чином, надання митним органам права на зд╕йснення судово-експертно╖ д╕яльност╕ суперечитиме принципам зд╕йснення правосуддя на засадах змагальност╕ та диспозитивност╕ стор╕н ╕ призведе до порушення одного з основоположних принцип╕в судово-експертно╖ д╕яльност╕ – незалежност╕.

Виходячи з наведеного, пропоную пункт 17 частини друго╖ статт╕ 544 Кодексу (щодо визначення зд╕йснення судово-експертно╖ д╕яльност╕ одним з основних завдань митно╖ служби Укра╖ни) виключити. У зв'язку з цим пропоную виключити ╕ в╕дпов╕дн╕ положення статей 357, 515 ╕ 516 в частин╕ надання права митним органам на зд╕йснення судово-експертно╖ д╕яльност╕.

6.10.  Частиною другою статт╕ 30 Кодексу пропону╓ться встановити, що шкода, запод╕яна особам та ╖х майну неправом╕рними р╕шеннями, д╕ями або безд╕яльн╕стю митних орган╕в, орган╕зац╕й або ╖х посадових ос╕б чи ╕нших прац╕вник╕в при виконанн╕ ними сво╖х службових (трудових) обов’язк╕в, в╕дшкодову╓ться цими органами, орган╕зац╕ями у порядку, визначеному законом.

В╕дсутн╕сть вказаного порядку перетворю╓ зазначену норму на декларативну, не забезпечу╓ реал╕зац╕ю норми статт╕ 56 Конституц╕╖ Укра╖ни. З огляду на це Митний кодекс Укра╖ни мав би м╕стити порядок такого в╕дшкодування або принаймн╕ певн╕ гарант╕╖ його визначення законом.

У зв'язку з цим вважаю за доц╕льне пункт 9 Розд╕лу XXI "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Кодексу п╕сля абзацу другого доповнити абзацом такого зм╕сту:

"протягом трьох м╕сяц╕в розробити та подати до Верховно╖ Ради Укра╖ни проект закону про порядок в╕дшкодування шкоди, запод╕яно╖ особам та ╖х майну неправом╕рними р╕шеннями, д╕ями або безд╕яльн╕стю митних орган╕в, орган╕зац╕й або ╖х посадових ос╕б чи ╕нших прац╕вник╕в при виконанн╕ ними сво╖х службових (трудових) обов'язк╕в".

6.11. За статтею 69 Митного кодексу Укра╖ни митн╕ органи зд╕йснюють контроль правильност╕ класиф╕кац╕╖ товар╕в, поданих до митного оформлення, зг╕дно з УКТ ЗЕД; у раз╕ виявлення п╕д час митного оформлення товар╕в або п╕сля нього порушення правил класиф╕кац╕╖ товар╕в митний орган ма╓ право самост╕йно класиф╕кувати так╕ товари шляхом прийняття р╕шення щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в для митних ц╕лей ╕ так╕ р╕шення ╓ обов'язковими. Як уже зазначалося вище, Кодексом також передбачено право митного органу приймати р╕шення про коригування (визначення) митно╖ вартост╕ товар╕в, у тому числ╕ шляхом застосування ╕нших, н╕ж основний, метод╕в визначення митно╖ вартост╕ (статт╕ 54, 55, 59 – 64).

Водночас Митним кодексом Укра╖ни передбачено нарахування пен╕ (стаття 302), а також накладення штрафу за порушення митних правил (статт╕ 461, 464), у тому числ╕ за д╕╖, спрямован╕ на неправом╕рне зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в чи зменшення ╖х розм╕ру, та за ╕нш╕ протиправн╕ д╕╖, спрямован╕ на ухилення в╕д сплати митних платеж╕в (стаття 485).

Однак у випадку прийняття митним органом р╕шення щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в або про коригування митно╖ вартост╕ платники податку при виконанн╕ цього р╕шення не вчиняють протиправних д╕й, а виконують приписи обов'язкового до виконання акта ╕ндив╕дуально╖ д╕╖, виданого державним органом.

Тому перегляд такого р╕шення в ход╕ перев╕рки, у тому числ╕ у раз╕ перев╕рки правом╕рност╕ визначення самим митним органом коду товару та його митно╖ вартост╕, не може призводити до застосування до декларанта (уповноважено╖ ним особи, платника податку) штрафу або нарахування пен╕.

Для унеможливлення застосування до декларант╕в зазначених санкц╕й за виконання прийнятих митними органами р╕шень щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в, коригування митно╖ вартост╕ товар╕в у раз╕, якщо так╕ р╕шення скасован╕, пропоную статтю 345 нового Митного кодексу Укра╖ни доповнити частиною такого зм╕сту:

"8. У раз╕ скасування, зм╕ни за результатами документально╖ перев╕рки р╕шень щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в для митних ц╕лей, прийнятих митними органами в╕дпов╕дно до статт╕ 69 цього Кодексу, або р╕шень про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в, прийнятих митними органами в╕дпов╕дно до розд╕лу ╤╤╤ цього Кодексу, д╕╖, вчинен╕ п╕дпри╓мством на виконання таких р╕шень, не тягнуть за собою застосування штрафних (ф╕нансових) санкц╕й, нарахування пен╕, накладення адм╕н╕стративних стягнень".

7. Порушення конституц╕йних засад орган╕зац╕╖ та зд╕йснення державно╖ влади

7.1. Частиною першою статт╕ 360 Митного кодексу Укра╖ни визнача╓ться вичерпний перел╕к випадк╕в зд╕йснення митного контролю у першочерговому порядку. Так, передбачено, що митний контроль зд╕йсню╓ться першочергово у раз╕ перем╕щення через митний кордон Укра╖ни товар╕в, необх╕дних для подолання насл╕дк╕в стих╕йного лиха, авар╕й, катастроф, еп╕дем╕й, а також перем╕щення живих тварин, орган╕в та ╕нших анатом╕чних матер╕ал╕в людини для потреб трансплантац╕╖, товар╕в, що мають обмежений строк чи особливий режим збер╕гання, товар╕в в╕йськового призначення, рад╕оактивних матер╕ал╕в, фото-, ауд╕о- ╕ в╕деоматер╕ал╕в для засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, товар╕в м╕жнародно╖ техн╕чно╖ та гуман╕тарно╖ допомоги, товар╕в, що перем╕щуються в рамках угод про виробничу кооперац╕ю, товар╕в, що перем╕щуються за процедурою МДП.

Водночас частиною третьою ц╕╓╖ ж статт╕ передбача╓ться можлив╕сть визначення ╕нших категор╕й товар╕в, митний контроль яких зд╕йсню╓ться у першочерговому порядку, актами законодавства.

Таким чином, Кодекс уможливлю╓ доповнення визначеного в ньому перел╕ку випадк╕в зд╕йснення митного контролю у першочерговому порядку ╕ншими актами законодавства, у тому числ╕ й п╕дзаконними.

Пропоноване не т╕льки не узгоджу╓ться з частиною третьою статт╕ 7 Кодексу, що в╕дносить зазначен╕ питання до предмета врегулювання законами Укра╖ни, але й ╓ не чим ╕ншим як делегуванням парламентом сво╖х виключних законодавчих повноважень органам, уповноваженим видавати п╕дзаконн╕ акти (Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни, М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, Державна митна служба Укра╖ни). Це не в╕дпов╕да╓ статт╕ 75 Конституц╕╖ Укра╖ни, за якою ╓диним органом законодавчо╖ влади в Укра╖н╕ ╓ парламент – Верховна Рада Укра╖ни, пункту 3 частини першо╖ статт╕ 85, статт╕ 91 Основного Закону держави, як╕ в╕дносять прийняття закон╕в до виключних повноважень парламенту.

Конституц╕йний Суд Укра╖ни неодноразово висловлював правову позиц╕ю, за якою "Верховна Рада Укра╖ни ╓ ╓диним органом законодавчо╖ влади в Укра╖н╕ (стаття 75 Конституц╕╖ Укра╖ни). Це означа╓, що право приймати закони, вносити до них зм╕ни у раз╕, коли воно не зд╕йсню╓ться безпосередньо народом (статт╕ 5, 38, 69, 72 Конституц╕╖ Укра╖ни), належить виключно Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни (пункт 3 частини першо╖ статт╕ 85 Конституц╕╖ Укра╖ни) ╕ не може передаватись ╕ншим органам чи посадовим особам. Закони та ╕нш╕ нормативно-правов╕ акти приймаються на основ╕ Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ повинн╕ в╕дпов╕дати ╖й (частина друга статт╕ 8 Конституц╕╖ Укра╖ни). З наведеного виплива╓, що Верховна Рада Укра╖ни може зм╕нити закон виключно законом, а не шляхом прийняття п╕дзаконного правового акта"; "права делегування законодавчо╖ функц╕╖ парламентом ╕ншому органу влади… Конституц╕╓ю Укра╖ни не передбачено" (Р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000, в╕д 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, в╕д 23 червня 2009 року № 15-рп/2009).

Це зауваження стосу╓ться й низки ╕нших положень Кодексу, у тому числ╕:

частини сьомо╖ статт╕ 79, частини сьомо╖ статт╕ 87 (у частин╕ делегування центральному органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи права визначати винятки з установлених Кодексом правил декларування товар╕в у митн╕ режими ре╕мпорту, реекспорту у будь-якому митному орган╕);

частини друго╖ статт╕ 139 (щодо делегування Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни права встановлювати б╕льш тривалий, н╕ж визначено Кодексом, строк розпорядження товарами, що знаходяться на територ╕╖ в╕льно╖ митно╖ зони промислового типу, якщо митний режим в╕льно╖ митно╖ зони на ╖╖ територ╕╖ скасовано);

частини друго╖ статт╕ 151 (щодо делегування Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни права встановлювати б╕льший, н╕ж визначено Кодексом, строк переробки товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни);

пункту 3 частини четверто╖ статт╕ 164 (щодо делегування Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни права визначати (на доповнення норми Кодексу) товари, пом╕щення яких у митний режим переробки за межами митно╖ територ╕╖ забороня╓ться);

частини друго╖ статт╕ 166 (щодо делегування Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни права встановлювати б╕льший або менший, н╕ж визначено Кодексом, строк переробки товар╕в за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни);

пункту 23 статт╕ 370 (щодо делегування Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни права визначати (на доповнення норми статт╕) перел╕к ╕ граничну к╕льк╕сть ╕нших товар╕в, призначених для забезпечення повсякденних потреб громадянина).

У зв'язку з останн╕м вважаю за необх╕дне також наголосити, що пропонований статтею 370 Кодексу, що над╕йшов на п╕дпис, перел╕к товар╕в, як╕ вважаються особистими речами громадян, обмежу╓ права громадян з особливими потребами (хвор╕, ╕нвал╕ди, д╕ти) ╕ створю╓ для них додатков╕ складнощ╕. Серед товар╕в, що визначаються як особист╕ реч╕, в╕дсутн╓, зокрема, спец╕альне дитяче харчування. Це надзвичайно ускладню╓ вир╕шення батьками питання харчування сво╓╖ дитини, наприклад, хворо╖ на фен╕лкетонур╕ю або ╕нше захворювання, що потребу╓ спец╕ального харчування, яке не виробля╓ться (не реал╕зу╓ться) в Укра╖н╕.

У вказаному перел╕ку серед товар╕в, що вважаються особистими речами, – ╕ндив╕дуальн╕ портативн╕ медичн╕ прилади для забезпечення житт╓д╕яльност╕ людини та контролю за ╖╖ станом (пункт 16). Водночас чинне законодавство Укра╖ни оперу╓ ╕ншим поняттям – "вироби медичного призначення" (Закон Укра╖ни "Про реаб╕л╕тац╕ю ╕нвал╕д╕в в Укра╖н╕"). Поняття ж "╕ндив╕дуальн╕ портативн╕ медичн╕ прилади" у законодавств╕ Укра╖ни в╕дсутн╓. Це унеможливить однакове застосування цього положення ╕, як насл╕док, призведе до порушення прав тако╖ чутливо╖ категор╕╖ громадян, як громадяни з особливими потребами.

З метою усунення тако╖ нев╕дпов╕дност╕ вважаю за необх╕дне у статт╕ 360 Митного кодексу Укра╖ни можлив╕сть запровадження додаткового (поряд ╕з Кодексом) регулювання в╕дпов╕дних питань законами Укра╖ни, ╕нш╕ положення щодо делегування Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕дпов╕дних прав виключити.

Тож пропоную у Кодекс╕:

друге речення частини сьомо╖ статт╕ 79, друге речення частини сьомо╖ статт╕ 87 виключити;

частину другу статт╕ 139 викласти в так╕й редакц╕╖:

"2. Законами Укра╖ни можуть визначатися б╕льш тривал╕ строки розпорядження товарами, зазначеними у частин╕ перш╕й ц╕╓╖ статт╕";

частину д ругу статт╕ 151 викласти в так╕й редакц╕╖:

"2. Законами Укра╖ни може визначатися б╕льший строк переробки товар╕в";

у статт╕ 164:

пункт 3 частини четверто╖ статт╕ 164 виключити;

у частин╕ шост╕й слова "актами законодавства Укра╖ни" зам╕нити словами "законами Укра╖ни";

частину другу статт╕ 166 викласти в так╕й редакц╕╖:

"2. Законами Укра╖ни може визначатися ╕нший строк переробки товар╕в";

у частин╕ трет╕й статт╕ 360 Кодексу слова "Актами законодавства" зам╕нити словами "Законами Укра╖ни".

Статтю 370 Кодексу також пропоную в╕дпов╕дно доопрацювати.

7.2. Статтею 545 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, передбачено, що заступники кер╕вника центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи призначаються на посади Президентом Укра╖ни. Необх╕дною умовою для призначення на посаду заступника кер╕вника центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи ╓ наявн╕сть у кандидата стажу роботи в митних органах Укра╖ни не менше п'яти рок╕в, у тому числ╕ на посад╕ начальника митниц╕ або спец╕ал╕зованого митного органу – не менше одного року (частина п'ята).

╤з цього приводу сл╕д наголосити, що призначення кер╕вник╕в центральних орган╕в виконавчо╖ влади належить до виключних повноважень Президента Укра╖ни, що реал╕зу╓ться Главою держави за поданням Прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни (пункт 10 частини першо╖ статт╕ 106 Конституц╕╖ Укра╖ни). Будь-яких ╕нших обмежень для реал╕зац╕╖ Президентом Укра╖ни зазначеного повноваження Основний Закон держави не передбача╓.

За таких обставин встановлення "необх╕дно╖ умови для призначення на посаду заступника кер╕вника центрального органу виконавчо╖ влади" ╓ усупереч Основному Закону держави обмеженням конституц╕йного повноваження Президента Укра╖ни ╕ тому не п╕дтриму╓ться.

У зв'язку з цим пропоную друге речення частини п'ято╖ статт╕ 545 Кодексу виключити.

7.3. Низкою положень Митного кодексу Укра╖ни передбачено зд╕йснення центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ пол╕тики нормативно-правового регулювання.

Кодексом на центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи покладено, наприклад, визначення форми ╕ порядку видач╕ сертиф╕ката уповноваженого економ╕чного оператора (частина десята статт╕ 13); встановлення вимог до ╕дентиф╕кац╕╖ окремих товар╕в, що ввозяться, вивозяться з метою переробки (частина одинадцята статт╕ 149, частина одинадцята статт╕ 165); визначення порядку ╕ строк╕в митного контролю та митного оформлення товар╕в, що перем╕щуються трубопров╕дним транспортом та л╕н╕ями електропередач╕ (частина перша статт╕ 232); встановлення порядку та умов зд╕йснення митного контролю та митного оформлення товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях (частина перша статт╕ 237); визначення випадк╕в, умов та порядку застосування генерально╖ ф╕нансово╖ гарант╕╖, що нада╓ться для забезпечення сплати митних платеж╕в за митними декларац╕ями або документами контролю за перем╕щенням товар╕в, як╕ декларант або уповноважена ним особа планують подати протягом одного року (частина п'ята статт╕ 309); встановлення норматив╕в взяття проб (зразк╕в) товар╕в (частина п'ятнадцята статт╕ 356); визначення порядку ре╓страц╕╖ у митному ре╓стр╕ об'╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕, як╕ охороняються в╕дпов╕дно до закону, включаючи форму заяви, перел╕к ╕нформац╕╖ та документ╕в, як╕ додаються до заяви, порядок подання ╕ розгляду заяви та ведення ре╓стру (частина третя статт╕ 398); затвердження форм, порядку подання та розгляду заяв, порядку надання, зупинення д╕╖, анулювання дозвол╕в на провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕, в╕дкриття та експлуатац╕ю магазину безмитно╖ торг╕вл╕, в╕дкриття та експлуатац╕ю митного складу, в╕дкриття та експлуатац╕ю в╕льно╖ митно╖ зони комерц╕йного або серв╕сного типу, в╕дкриття та експлуатац╕ю складу тимчасового збер╕гання, в╕дкриття та експлуатац╕ю вантажного митного комплексу, а також правил провадження зазначених вид╕в д╕яльност╕ та порядку контролю за ╖х провадженням (стаття 407); визначення перел╕ку окремих вид╕в товар╕в, як╕ передаються на тимчасове збер╕гання п╕д митним контролем лише на склади митних орган╕в (частина четверта статт╕ 439); встановлення вимог до облаштування вантажного митного комплексу (стаття 445).

Кодексом передбачено видання нормативно-правових акт╕в з питань митно╖ справи також ╕ншими митними органами, зокрема митницями (статт╕ 2, 153).

Такий п╕дх╕д не в╕дпов╕да╓ нормам Закону Укра╖ни "Про центральн╕ органи виконавчо╖ влади" – базового законодавчого акта, що визначив в╕дпов╕дно до пункту 12 частини першо╖ статт╕ 92, частини друго╖ статт╕ 120 орган╕зац╕ю, повноваження та порядок д╕яльност╕ центральних орган╕в виконавчо╖ влади, закр╕пив систему центральних орган╕в виконавчо╖ влади.

За названим Законом:

центральним органом виконавчо╖ влади, який забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику в одн╕й чи дек╕лькох визначених Президентом Укра╖ни сферах, ╓ м╕н╕стерство; саме м╕н╕стерство як орган, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у в╕дпов╕дних сферах, визнача╓ пр╕оритетн╕ напрями розвитку, забезпечу╓ нормативно-правове регулювання, вправ╕ видавати накази нормативно-правового зм╕сту (частина друга статт╕ 1, частина перша статт╕ 6, стаття 7, стаття 15);

╕нш╕ центральн╕ органи виконавчо╖ влади виконують виключно окрем╕ функц╕╖ з реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики; ╖х основними завданнями ╓, зокрема, надання адм╕н╕стративних послуг, зд╕йснення державного нагляду (контролю), управл╕ння об'╓ктами державно╖ власност╕, внесення пропозиц╕й щодо забезпечення формування державно╖ пол╕тики на розгляд м╕н╕стр╕в, як╕ спрямовують та координують ╖х д╕яльн╕сть; ц╕ органи у межах сво╖х повноважень видають лише накази орган╕зац╕йно-розпорядчого характеру (частина друга статт╕ 1, частина перша статт╕ 16, частина перша статт╕ 17, частина перша статт╕ 23).

Таким чином, за названим Законом саме м╕н╕стерство ╓ органом, що забезпечу╓ формування державно╖ пол╕тики у в╕дпов╕дн╕й сфер╕, у тому числ╕ шляхом видання нормативно-правових акт╕в, ╕нш╕ ж центральн╕ органи виконавчо╖ влади таких повноважень не мають.

У зв'язку з наведеним вважаю за необх╕дне привести положення Митного кодексу Укра╖ни, що передбачають зд╕йснення центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ пол╕тики, митними органами, митницями нормативно-правового регулювання, у в╕дпов╕дн╕сть ╕з засадничими принципами орган╕зац╕╖ та порядку зд╕йснення виконавчо╖ влади.

Тому пропоную в Кодекс╕:

1) у частин╕ шост╕й статт╕ 2 слова "видан╕ митницями" виключити;

2) у частинах четверт╕й та десят╕й статт╕ 13, частин╕ трет╕й статт╕ 23, частин╕ п'ят╕й статт╕ 31, частин╕ перш╕й статт╕ 34, частин╕ десят╕й статт╕ 52, пункт╕ 2 частини третьо╖ статт╕ 78, пункт╕ 2 частини друго╖ статт╕ 86, частин╕ восьм╕й статт╕ 102, частин╕ трет╕й статт╕ 112, частин╕ трет╕й статт╕ 120, частин╕ шост╕й статт╕ 123, пункт╕ 3 частини третьо╖ статт╕ 129, пункт╕ 2 частини четверто╖ статт╕ 137, частин╕ друг╕й статт╕ 143, пункт╕ 2 частини четверто╖ статт╕ 146, частин╕ одинадцят╕й статт╕ 149, пункт╕ 2 частини друго╖ статт╕ 160, частин╕ одинадцят╕й статт╕ 165, пункт╕ 2 частини друго╖ статт╕ 173, частин╕ трет╕й статт╕ 194, частин╕ друг╕й статт╕ 201, статт╕ 202, частин╕ трет╕й статт╕ 220, частин╕ трет╕й статт╕ 228, частин╕ перш╕й статт╕ 229, частин╕ перш╕й статт╕ 231, частин╕ перш╕й статт╕ 237, частин╕ трет╕й статт╕ 239, частин╕ друг╕й статт╕ 246, частинах п'ят╕й, сьом╕й ╕ десят╕й статт╕ 247, частин╕ друг╕й статт╕ 253, частин╕ шост╕й статт╕ 257, частинах перш╕й, сьом╕й ╕ дванадцят╕й статт╕ 264, частин╕ сьом╕й статт╕ 299, частин╕ п'ят╕й статт╕ 309, частин╕ трет╕й статт╕ 311, частин╕ перш╕й статт╕ 330, частинах сьом╕й та одинадцят╕й статт╕ 338, частин╕ п'ят╕й статт╕ 339, частин╕ шост╕й статт╕ 340, частин╕ четверт╕й статт╕ 341, частин╕ трет╕й статт╕ 342, частин╕ четверт╕й статт╕ 343, частинах п'ятнадцят╕й та с╕мнадцят╕й статт╕ 356, частинах восьм╕й та ш╕стнадцят╕й – в╕с╕мнадцят╕й статт╕ 357, частин╕ друг╕й статт╕ 363, частин╕ сьом╕й статт╕ 365, частин╕ трет╕й статт╕ 398, частин╕ перш╕й статт╕ 407, пункт╕ 4 частини першо╖ статт╕ 422, частин╕ перш╕й статт╕ 428, частин╕ перш╕й статт╕ 431, частин╕ перш╕й статт╕ 435, частин╕ шост╕й статт╕ 437, частин╕ четверт╕й статт╕ 439, частин╕ перш╕й статт╕ 440, статт╕ 445, першому реченн╕ частини першо╖ та частин╕ друг╕й статт╕ 454, частин╕ сьом╕й статт╕ 455, частин╕ перш╕й статт╕ 494, частин╕ шост╕й статт╕ 507, частин╕ трет╕й статт╕ 508, частин╕ п'ят╕й статт╕ 509, частин╕ п'ят╕й статт╕ 513, частин╕ п'ят╕й статт╕ 514, статт╕ 553, частин╕ друг╕й статт╕ 554 та частин╕ друг╕й статт╕ 581 слова "центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи" в ус╕х в╕дм╕нках зам╕нити словами "центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в" у в╕дпов╕дному в╕дм╕нку;

3) у частин╕ трет╕й статт╕ 153 слова "Митн╕ органи можуть установлювати" зам╕нити словами "Центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, може встановлювати";

4) у частин╕ трет╕й статт╕ 188 слова "центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи та центральним органом виконавчо╖ влади в галуз╕ транспорту" зам╕нити словами "центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ транспорту";

5) у частин╕ перш╕й статт╕ 220 слова "центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи, центральним органом виконавчо╖ влади у справах охорони державного кордону Укра╖ни та центральним органом виконавчо╖ влади у галуз╕ транспорту" зам╕нити словами "центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ захисту державного кордону, та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ транспорту";

6) частину першу статт╕ 232 викласти в так╕й редакц╕╖:

"1. Порядок ╕ строки митного контролю та митного оформлення товар╕в, що перем╕щуються трубопров╕дним транспортом та л╕н╕ями електропередач╕, строки сплати митних платеж╕в визначаються центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, виходячи з особливостей перем╕щення зазначених товар╕в через митний кордон Укра╖ни";

7) у другому реченн╕ частини восьмо╖ статт╕ 233 слова "визначаються митними органами" зам╕нити словами "визначаються центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в";

8) у частин╕ п'ят╕й статт╕ 318 слова "центральним органом виконавчо╖ влади у галуз╕ транспорту за погодженням з центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи та центральним органом виконавчо╖ влади у справах охорони державного кордону" зам╕нити словами "центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ транспорту, за погодженням ╕з центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи, та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ захисту державного кордону";

9) у пункт╕ 6 статт╕ 446 слова "центральним органом виконавчо╖ влади у галуз╕ митно╖ справи" зам╕нити словами "центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в";

10) у частин╕ друг╕й статт╕ 456 слова "центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи, М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни, Служби безпеки Укра╖ни, центрального органу виконавчо╖ влади у справах охорони державного кордону Укра╖ни" зам╕нити словами "центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни, Служби безпеки Укра╖ни, центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ захисту державного кордону";

11) у частин╕ друг╕й статт╕ 457 слова "центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи, М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни, Державно╖ податково╖ служби Укра╖ни, Служби безпеки Укра╖ни, центрального органу виконавчо╖ влади у справах охорони державного кордону Укра╖ни" зам╕нити словами "центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни, Служби безпеки Укра╖ни, центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ захисту державного кордону".

7.4. Митним кодексом Укра╖ни закр╕плю╓ться ╕снування територ╕альних орган╕в низки центральних орган╕в виконавчо╖ влади.

У зв'язку з цим сл╕д зазначити, що повноваження Верховно╖ Ради Укра╖ни, як ╕ повноваження Президента Укра╖ни, визначаються виключно Конституц╕╓ю Укра╖ни (Р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 7 кв╕тня 2004 року № 9-рп/2004 у справ╕ про Координац╕йний ком╕тет).

За пунктом 15 частини першо╖ статт╕ 106 Конституц╕╖ Укра╖ни питання утворення м╕н╕стерств та ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади, а отже, й покладення на них завдань, визначених законами, належить до повноважень Президента Укра╖ни.

Ця конституц╕йна норма в╕дображена в Закон╕ Укра╖ни "Про центральн╕ органи виконавчо╖ влади", за яким м╕н╕стерства, ╕нш╕ центральн╕ органи виконавчо╖ влади зд╕йснюють завдання, визначен╕ законами та покладен╕ на них Президентом Укра╖ни (статт╕ 7, 17). За названим Законом територ╕альн╕ органи центрального органу виконавчо╖ влади створюються у випадках, коли ╖х створення передбачено положенням про м╕н╕стерство, ╕нший центральний орган виконавчо╖ влади, затвердженим Президентом Укра╖ни (статт╕ 13, 21).

Таким чином, необх╕дн╕сть створення територ╕альних орган╕в м╕н╕стерства, ╕ншого центрального органу виконавчо╖ влади визнача╓ться Президентом Укра╖ни шляхом затвердження положення про в╕дпов╕дний орган, а не Верховною Радою Укра╖ни шляхом прийняття закону.

Кр╕м того, у текст╕ Кодексу зазнача╓ться власна назва центрального органу виконавчо╖ влади – Державна казначейська служба Укра╖ни. Це обмежу╓ конституц╕йне повноваження Президента Укра╖ни створювати, реорган╕зовувати та л╕кв╕довувати за поданням Прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни центральн╕ органи виконавчо╖ влади, д╕ючи в межах кошт╕в, передбачених на утримання орган╕в виконавчо╖ влади (пункт 15 частини першо╖ статт╕ 106 Конституц╕╖ Укра╖ни).

За таких обставин вважаю за необх╕дне:

утриматися в╕д запровадження Кодексом унормування питання щодо функц╕онування територ╕альних орган╕в центральних орган╕в виконавчо╖ влади;

привести положення Кодексу у в╕дпов╕дн╕сть ╕з нормами Конституц╕╖ Укра╖ни та Закону Укра╖ни "Про центральн╕ органи виконавчо╖ влади" ╕ виключити з цих положень посилання на власн╕ назви центральних орган╕в виконавчо╖ влади та на територ╕альн╕ органи центральних орган╕в виконавчо╖ влади.

З огляду на викладене пропоную в Кодекс╕:

1) у статт╕ 27, частин╕ друг╕й статт╕ 299, частин╕ трет╕й статт╕ 528, частин╕ п'ят╕й статт╕ 530, частин╕ трет╕й статт╕ 545, частин╕ друг╕й статт╕ 546, частин╕ четверт╕й статт╕ 548, частин╕ друг╕й статт╕ 549 слова "Державна казначейська служба Укра╖ни" в ус╕х в╕дм╕нках зам╕нити словами "центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ казначейського обслуговування бюджетних кошт╕в" у в╕дпов╕дному в╕дм╕нку;

2) статтю 559, частину першу статт╕ 561 викласти в╕дпов╕дно в так╕й редакц╕╖:

"Стаття 559.  Вза╓мод╕я митних орган╕в з Нац╕ональним банком Укра╖ни, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, органами виконавчо╖ влади ╕з забезпечення реал╕зац╕╖ ╓дино╖ державно╖ податково╖ пол╕тики, державно╖ пол╕тики у сфер╕ казначейського обслуговування бюджетних кошт╕в, у сфер╕ ф╕нансового контролю

1. Митн╕ органи вза╓мод╕ють ╕з Нац╕ональним банком Укра╖ни, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, органами виконавчо╖ влади ╕з забезпечення реал╕зац╕╖ ╓дино╖ державно╖ податково╖ пол╕тики, державно╖ пол╕тики у сфер╕ казначейського обслуговування бюджетних кошт╕в та у сфер╕ ф╕нансового контролю.

2. Центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи, пода╓ центральному органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в, зв╕т про надходження митних платеж╕в до державного бюджету";

"1. Митн╕ органи п╕д час виконання завдань, покладених на митну службу Укра╖ни в╕дпов╕дно до цього Кодексу та ╕нших акт╕в законодавства Укра╖ни, вза╓мод╕ють ╕з м╕н╕стерствами, ╕ншими центральними органами виконавчо╖ влади".

7.5. Як уже в╕дзначалося, Конституц╕я Укра╖ни в╕дносить вир╕шення питання про утворення, реорган╕зац╕ю, л╕кв╕дац╕ю м╕н╕стерства, ╕ншого центрального органу виконавчо╖ влади (╕з в╕дпов╕дним визначенням його назви, статусу, сфери д╕яльност╕, завдань ╕ функц╕й) до виключно╖ компетенц╕╖ Президента Укра╖ни (пункт 15 частини першо╖ статт╕ 106). Реал╕зовуючи це конституц╕йне повноваження, Глава держави затверджу╓ положення про м╕н╕стерства, ╕нш╕ центральн╕ органи виконавчо╖ влади (частина третя статт╕ 3 Закону Укра╖ни "Про центральн╕ органи виконавчо╖ влади").

Таким чином, саме Президент Укра╖ни визнача╓ функц╕ональну спрямован╕сть центральних орган╕в виконавчо╖ влади, затверджу╓ схему ╖х орган╕зац╕╖ та вза╓мод╕╖.

Кр╕м того, як уже зазначалося вище, за Законом Укра╖ни "Про центральн╕ органи виконавчо╖ влади" м╕н╕стерство ╓ органом, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику в одн╕й чи дек╕лькох сферах, ╕нш╕ центральн╕ органи виконавчо╖ влади виконують окрем╕ функц╕╖ з реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики (стаття 1).

З огляду на викладене, з метою узгодження Митного кодексу Укра╖ни та Закону Укра╖ни "Про центральн╕ органи виконавчо╖ влади", ╕нших закон╕в Укра╖ни, беручи до уваги ╕снуючу нин╕ систему центральних орган╕в виконавчо╖ влади, пропону╓ться доопрацювати Кодекс у частин╕ позначення центральних орган╕в виконавчо╖ влади та ╖х функц╕о нально╖ спрямованост╕.

У зв'язку з цим пропоную в Кодекс╕:

1) у частин╕ тринадцят╕й статт╕ 233 слова "центральним органом виконавчо╖ влади у галуз╕ зв'язку" зам╕нити словами "центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування ╕ реал╕зу╓ державну пол╕тику у сферах орган╕зац╕╖ спец╕ального зв'язку та захисту ╕нформац╕╖";

2) у частин╕ друг╕й статт╕ 252 слова "центрального органу виконавчо╖ влади з питань оборони" зам╕нити словами "М╕н╕стерства оборони Укра╖ни", адже власна назва М╕н╕стерства визначена Конституц╕╓ю Укра╖ни;

3) у частин╕ п'ят╕й статт╕ 263 слова "органами влади" зам╕нити словами "державними органами";

4) у третьому реченн╕ частини восьмо╖ статт╕ 319 слова "Митн╕ органи зд╕йснюють" зам╕нити словами "Центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи, зд╕йсню╓";

5) у частин╕ перш╕й статт╕ 331 слова "центрального органу виконавчо╖ влади у справах охорони державного кордону Укра╖ни" зам╕нити словами "центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ захисту державного кордону";

6) у частин╕ четверт╕й статт╕ 377 слова "уповноваженим органом, на який поклада╓ться забезпечення безпеки дорожнього руху в Укра╖н╕" зам╕нити словами "державними органами з безпеки дорожнього руху";

7) у статт╕ 403, частин╕ четверт╕й статт╕ 454 слова "органи державно╖ влади" в ус╕х в╕дм╕нках зам╕нити словами "державн╕ органи" у в╕дпов╕дному в╕дм╕нку;

8) у частин╕ перш╕й статт╕ 406 слова "центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи сп╕льно з центральним органом виконавчо╖ влади у справах охорони державного кордону" зам╕нити словами "центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи разом ╕з центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ захисту державного кордону";

9) у пункт╕ 1 частини друго╖ статт╕ 412 слова "м╕н╕стерства, кер╕вник якого (м╕н╕стр) спрямову╓ та координу╓ д╕яльн╕сть центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи, та центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи" зам╕нити словами "центрального органу виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в";

10) у частин╕ друг╕й статт╕ 425 слова "начальником митного органу" зам╕нити словами "кер╕вником митного органу";

11) у частин╕ перш╕й статт╕ 456 слова "(п╕дрозд╕лами)" виключити;

12) у частин╕ друг╕й статт╕ 561 слова "центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ контролю за перем╕щенням культурних ц╕нностей через державний кордон Укра╖ни та центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ арх╕вно╖ справи ╕ д╕ловодства" зам╕нити словами "центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сферах охорони культурно╖ спадщини, вивезення, ввезення ╕ повернення культурних ц╕нностей, та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ арх╕вно╖ справи, д╕ловодства та створення ╕ функц╕онування державно╖ системи страхового фонду документац╕╖";

13) частину першу статт╕ 564 п╕сля сл╕в "М╕н╕стерством закордонних справ" доповнити словом "Укра╖ни";

14) у текст╕ Кодексу слова "центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи", "центральний орган виконавчо╖ влади у галуз╕ митно╖ справи" в ус╕х в╕дм╕нках зам╕нити словами "центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи" у в╕дпов╕дному в╕дм╕нку, а слова "м╕н╕стерство, кер╕вник якого (м╕н╕стр) спрямову╓ та координу╓ д╕яльн╕сть центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи" в ус╕х в╕дм╕нках – словами "центральний орган виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ ф╕нанс╕в";

15) в╕дпов╕дно скоригувати текст Кодексу в частин╕ вживання терм╕н╕в "центральний орган виконавчо╖ влади у сфер╕ транспорту", "центральний орган виконавчо╖ влади у галуз╕ зв'язку".

7.6. Статтею 541 Кодексу пропону╓ться визначити порядок виконання постанови суду (судд╕) про конф╕скац╕ю. При цьому передбача╓ться, що постанова суду (судд╕) про накладення адм╕н╕стративного стягнення за порушення митних правил у частин╕ конф╕скац╕╖ викону╓ться митним органом, якщо товари, транспортн╕ засоби, що конф╕скуються, були ним попередньо вилучен╕; якщо ж товари, що конф╕скуються, не були попередньо вилучен╕ митним органом, така постанова викону╓ться державним виконавцем (частина перша). У раз╕ неможливост╕ конф╕скац╕╖ товар╕в, транспортних засоб╕в з ос╕б, що вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за р╕шенням суду в установленому законом порядку може стягуватися варт╕сть цих товар╕в, транспортних засоб╕в (частина друга).

Наведен╕ положення не в╕дпов╕дають нормам чинних базових законодавчих акт╕в, а саме:

Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення, за якими конф╕скац╕я предмета, який став знаряддям вчинення або безпосередн╕м об'╓ктом адм╕н╕стративного правопорушення, поляга╓ в примусов╕й безоплатн╕й передач╕ цього предмета у власн╕сть держави за р╕шенням суду; порядок застосування конф╕скац╕╖, перел╕к предмет╕в, як╕ не п╕длягають конф╕скац╕╖, встановлюються цим Кодексом та ╕ншими законами Укра╖ни (стаття 29); конф╕скац╕я може застосовуватись як основне, так ╕ додаткове адм╕н╕стративне стягнення (стаття 25); постанови про конф╕скац╕ю предмета, який став знаряддям вчинення або безпосередн╕м об'╓ктом адм╕н╕стративного правопорушення, та грошей, одержаних внасл╕док вчинення адм╕н╕стративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом (стаття 313);

Закону Укра╖ни "Про виконавче провадження", що визначають умови ╕ порядок виконання р╕шень суд╕в та ╕нших орган╕в (посадових ос╕б), як╕ в╕дпов╕дно до закону п╕длягають примусовому виконанню у раз╕ невиконання ╖х у добров╕льному порядку, в тому числ╕ р╕шень суд╕в про конф╕скац╕ю майна. За цим Законом примусове виконання р╕шень в Укра╖н╕ зд╕йснюють державн╕ виконавц╕, визначен╕ Законом Укра╖ни "Про державну виконавчу службу" (частина друга статт╕ 2).

За таких обставин норми статт╕ 451 Кодексу не в╕дпов╕дають ╕ нормам Конституц╕╖ Укра╖ни, за якою конф╕скац╕я майна може бути застосована виключно за р╕шенням суду у випадках, обсяз╕ та порядку, встановлених законом (частина шоста статт╕ 41); державна влада в Укра╖н╕ зд╕йсню╓ться на засадах ╖╖ под╕лу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчо╖, виконавчо╖ та судово╖ влади зд╕йснюють сво╖ повноваження у встановлених ц╕╓ю Конституц╕╓ю межах ╕ в╕дпов╕дно до закон╕в Укра╖ни (стаття 6); органи державно╖ влади, ╖х посадов╕ особи зобов'язан╕ д╕яти лише на п╕дстав╕, в межах повноважень та у спос╕б, що передбачен╕ Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни (стаття 19).

Сл╕д також наголосити, що Указом Президента Укра╖ни в╕д 9 грудня 2010 року № 1085 "Про оптим╕зац╕ю системи центральних орган╕в виконавчо╖ влади", виданим Главою держави в межах конституц╕йних повноважень, визначених пунктом 15 частини першо╖ статт╕ 106 Основного Закону Укра╖ни, утворено Державну виконавчу службу Укра╖ни як окремий центральний орган виконавчо╖ влади.

Саме на Державну виконавчу службу Укра╖ни покладено функц╕╖ з реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у сфер╕ орган╕зац╕╖ виконання р╕шень суд╕в та ╕нших орган╕в (посадових ос╕б) в╕дпов╕дно до закон╕в. Положенням про Державну виконавчу службу Укра╖ни основними завданнями Служби визначено, зокрема, реал╕зац╕ю державно╖ пол╕тики у сфер╕ орган╕зац╕╖ примусового виконання р╕шень в╕дпов╕дно до покладених на Службу завдань, внесення пропозиц╕й щодо формування державно╖ пол╕тики у сфер╕ виконання р╕шень. Кр╕м того, в╕дпов╕дно до покладених завдань Служба зд╕йсню╓ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильн╕стю, сво╓часн╕стю та повнотою вчинення виконавчих д╕й державними виконавцями (Указ Президента Укра╖ни в╕д 6 кв╕тня 2011 року № 385).

За Положенням про Державну митну службу Укра╖ни Державна митна служба Укра╖ни ╓ центральним органом виконавчо╖ влади в галуз╕ митно╖ справи, д╕яльн╕сть якого спрямову╓ться ╕ координу╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни через М╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни. Держмитслужба Укра╖ни входить до системи орган╕в виконавчо╖ влади та утворю╓ться для реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у сфер╕ державно╖ митно╖ справи (Указ Президента Укра╖ни в╕д 12 травня 2011 року № 582).

Таким чином, Конституц╕╓ю Укра╖ни, законами Укра╖ни та указами Президента Укра╖ни ч╕тко визначено меж╕ повноважень, функц╕╖ державних орган╕в, зокрема орган╕в Державно╖ виконавчо╖ служби Укра╖ни та митних орган╕в, ╕ не передбачено примусового виконання р╕шень суд╕в митними органами.

Необх╕дно також ураховувати, що наведена частина друга статт╕ 541 Кодексу не створю╓ достатнього правового механ╕зму реал╕зац╕╖ передбаченого нею положення, оск╕льки н╕ Законом Укра╖ни "Про виконавче провадження", н╕ чинним процесуальним законодавством не визначено окремого порядку звернення державного виконавця до суду в раз╕ неможливост╕ конф╕скац╕╖ товар╕в та транспортних засоб╕в.

За таких обставин Кодекс мав би визначати обсяг ╕ меж╕ повноважень митних орган╕в у зазначен╕й сфер╕ та спос╕б ╖х реал╕зац╕╖. Однак окремого порядку виконання постанов митними органами Кодекс не м╕стить.

У зв'язку з цим виникатиме правова невизначен╕сть, що, як уже зазначалося, неминуче призводить до свавол╕ (Р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Для уникнення вищевказаних ризик╕в пропоную в╕дпов╕дно доопрацювати статтю 541 Кодексу, передбачивши виконання постанов суд╕в (судд╕в) про накладення адм╕н╕стративного стягнення за порушення митних правил у частин╕ конф╕скац╕╖ державними виконавцями в установленому законом порядку.

8. Нев╕дпов╕дн╕сть базовим законодавчим актам

8.1. Пунктом 27 статт╕ 4 Кодексу митними платежами визначено, зокрема, акцизний податок, що справля╓ться при ввезенн╕ п╕дакцизних товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, та податок на додану варт╕сть, що справля╓ться при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни.

Ц╕ положення потребують приведення у безумовну в╕дпов╕дн╕сть ╕з Податковим кодексом Укра╖ни, за яким:

об'╓ктом оподаткування акцизним податком ╓ саме операц╕╖ з ввезення п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) на митну територ╕ю Укра╖ни (стаття 213); податок ╕з ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) сплачу╓ться платниками податку до або в день подання митно╖ декларац╕╖ (стаття 222);

об'╓ктом оподаткування податком на додану варт╕сть ╓ саме операц╕╖ з ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни в митному режим╕ ╕мпорту або ре╕мпорту, вивезення товар╕в (супутн╕х послуг) у митному режим╕ експорту або реекспорту (стаття 185).

У зв'язку з цим та з метою забезпечення ч╕ткого розмежування повноважень орган╕в у сфер╕ адм╕н╕стрування зазначених податк╕в пропоную п╕дпункти "б" ╕ "в" пункту 27 статт╕ 4 Митного кодексу Укра╖ни викласти в так╕й редакц╕╖:

"б) акцизний податок ╕з ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖);

в) податок на додану варт╕сть ╕з ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в".

8.2. Статтею 274 Кодексу передбача╓ться, що на окрем╕ товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не б╕льше чотирьох м╕сяц╕в з дня його встановлення.

Це не в╕дпов╕да╓ Закону Укра╖ни "Про державне регулювання ╕мпорту с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖", яким визначено, що сезонн╕ мита встановлюються на строк, який не може бути меншим 60 та б╕льшим 120 посл╕довних календарних дн╕в (частина четверта статт╕ 2).

Вважаю за необх╕дне усунути таку нев╕дпов╕дн╕сть ╕ пропоную текст статт╕ 274 Митного кодексу Укра╖ни викласти в так╕й редакц╕╖:

"1. На окрем╕ товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не б╕льше 120 посл╕довних календарних дн╕в з дня встановлення сезонного мита".

8.3. Статтею 319 "Вза╓мод╕я митних орган╕в з державними органами, що зд╕йснюють контроль п╕д час перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни" Митного кодексу Укра╖ни передбачено, що товари, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, кр╕м митного контролю, можуть п╕длягати державному сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чному, ветеринарно-сан╕тарному, ф╕тосан╕тарному, еколог╕чному та рад╕олог╕чному контролю; у пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни зазначен╕ види державного контролю (кр╕м рад╕олог╕чного) зд╕йснюються митними органами у форм╕ попереднього документального контролю на п╕дстав╕ ╕нформац╕╖, отримано╖ в╕д державних орган╕в, уповноважених на зд╕йснення цих вид╕в контролю, з використанням засоб╕в ╕нформац╕йних технолог╕й (частина перша); порядок зд╕йснення попереднього документального контролю затверджу╓ Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни (частина шоста).

За статтею 561 "Вза╓мод╕я митних орган╕в з ╕ншими органами виконавчо╖ влади" цього Кодексу митн╕ органи зд╕йснюють ╕ контроль за перем╕щенням культурних ц╕нностей через митний кордон Укра╖ни у вза╓мод╕╖ з центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ контролю за перем╕щенням культурних ц╕нностей через державний кордон Укра╖ни та центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ арх╕вно╖ справи ╕ д╕ловодства; порядок зд╕йснення такого контролю визнача╓ться законом (частина друга).

У свою чергу Закон Укра╖ни "Про вивезення, ввезення та повернення культурних ц╕нностей" установив, що у пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни контроль за ввезенням на митну територ╕ю Укра╖ни культурних ц╕нностей (у тому числ╕ з метою транзиту) зд╕йсню╓ться митними органами у форм╕ попереднього документального контролю. Порядок зд╕йснення попереднього документального контролю таких товар╕в затверджу╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни (стаття 21).

Однак наведен╕ вище положення статей 319 та 561 Митного кодексу Укра╖ни не передбачають зд╕йснення такого контролю у форм╕ попереднього документального контролю. На практиц╕ така неузгоджен╕сть може негативно позначитися на розвитку м╕жнародного сп╕вроб╕тництва Укра╖ни у сфер╕ культури, з чим погодитися не можна.

У зв'язку з цим вважаю за необх╕дне узгодити наведен╕ положення Митного кодексу Укра╖ни ╕ норму Закону Укра╖ни "Про вивезення, ввезення та повернення культурних ц╕нностей".

Тому пропоную друге речення частини друго╖ статт╕ 561 Кодексу викласти в так╕й редакц╕╖: "Такий контроль у пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни зд╕йсню╓ться митними органами у форм╕ попереднього документального контролю в порядку, що затверджу╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни".

9. Встановлення преференц╕й та п╕льг для прац╕вник╕в державно╖ митно╖ служби, невиправдане сутт╓ве зб╕льшення бюджетних витрат

9.1. Главою 83 Митного кодексу Укра╖ни визначаються норми щодо соц╕ального захисту прац╕вник╕в митно╖ служби Укра╖ни.

Статтею 586 Кодексу, що над╕йшов на п╕дпис, пропону╓ться врегулювати питання щодо житлового забезпечення посадових ос╕б митно╖ служби Укра╖ни. Зокрема, передбача╓ться:

визначити, що посадов╕ особи митно╖ служби, як╕ потребують пол╕пшення житлових умов, забезпечуються житлом у встановленому законодавством порядку ╕з державного фонду;

установити обов'язок митного органу чи орган╕зац╕╖ орендувати житло для забезпечення ним посадово╖ особи митно╖ служби або виплачувати так╕й особ╕ за ╖╖ бажанням грошову компенсац╕ю за найом (п╕днайом) жилого прим╕щення;

надати право посадовим особам митно╖ служби Укра╖ни, як╕ потребують пол╕пшення житлових умов, на одержання безпроцентного кредиту на ╕ндив╕дуальне чи кооперативне житлове буд╕вництво або для придбання квартир чи ╕ндив╕дуальних жилих будинк╕в на строк до 20 рок╕в.

Установлення зазначених преференц╕й для прац╕вник╕в митно╖ служби призведе до додаткових витрат державного бюджету, що ╓ обтяжливим для державного бюджету в умовах обмежених ф╕нансових ресурс╕в держави.

Кр╕м того, оск╕льки зазначена категор╕я ос╕б в╕днесена Кодексом до категор╕╖ державних службовц╕в (частина перша статт╕ 569), то виокремлення посадових ос╕б митно╖ служби ╕ встановлення для них значно вищих соц╕альних гарант╕й, н╕ж це передбачено Законом Укра╖ни "Про державну службу", ╓ необгрунтованим.

З огляду на викладене пропоную частини першу, третю – п'яту статт╕ 586 Кодексу виключити.

Статтею 587 Кодексу, який над╕йшов на п╕дпис, передбача╓ться, що для надання л╕кувально-проф╕лактично╖ допомоги прац╕вникам митних орган╕в та орган╕зац╕й створюються заклади охорони здоров'я митно╖ служби Укра╖ни, що перебувають в управл╕нн╕ центрального органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи (частина третя).

Сл╕д зазначити, що такий п╕дх╕д не узгоджу╓ться з реформою медичного обслуговування, що зд╕йсню╓ться в Укра╖н╕ в╕дпов╕дно до Програми економ╕чних реформ на 2010 – 2014 роки. Реформування передбача╓ структурне розмежування медично╖ допомоги за р╕внями ╖╖ надання (видами), а не за в╕домчим принципом, передачу в╕домчих установ та заклад╕в охорони здоров'я до сфери управл╕ння центрального органу виконавчо╖ влади ╕з забезпечення реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у сфер╕ охорони здоров'я (абзац другий пункту 11 розд╕лу VI "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Бюджетного кодексу Укра╖ни).

Тож пропоную частину третю статт╕ 587 Кодексу виключити.

За частиною першою статт╕ 588 Кодексу пенс╕йне забезпечення посадових ос╕б митно╖ служби Укра╖ни зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до умов ╕ порядку, встановлених Законом Укра╖ни "Про державну службу"; час служби таких ос╕б у митних органах зарахову╓ться до стажу державно╖ служби, необх╕дного для призначення пенс╕╖ державного службовця, незалежно в╕д останнього м╕сця роботи (служби) особи, яка зверта╓ться за призначенням тако╖ пенс╕╖, та часу виходу ╖╖ на пенс╕ю.

Зазначений п╕дх╕д не узгоджу╓ться з нормами статт╕ 37 Закону Укра╖ни "Про державну службу", за якою на одержання пенс╕╖ державних службовц╕в мають право чолов╕ки, як╕ досягли в╕ку 62 роки, та ж╕нки, як╕ досягли пенс╕йного в╕ку, встановленого статтею 26 Закону Укра╖ни "Про загальнообов'язкове державне пенс╕йне страхування", за наявност╕ страхового стажу, необх╕дного для призначення пенс╕╖ за в╕ком у м╕н╕мальному розм╕р╕, передбаченого абзацом першим частини першо╖ статт╕ 28 Закону Укра╖ни "Про загальнообов'язкове державне пенс╕йне страхування", у том у числ╕ стажу державно╖ служби не менш як 10 рок╕в, та як╕ на час досягнення зазначеного в╕ку працювали на посадах державних службовц╕в, а також особи, як╕ мають не менш як 20 рок╕в стажу роботи на посадах, в╕днесених до категор╕й посад державних службовц╕в, незалежно в╕д м╕сця роботи на час досягнення зазначеного в╕ку.

З огляду на викладене пропоную в другому реченн╕ частини першо╖ статт╕ 588 Кодексу слова "незалежно в╕д останнього м╕сця роботи (служби) особи, яка зверта╓ться за призначенням тако╖ пенс╕╖, та часу виходу ╖╖ на пенс╕ю" виключити.

9.2. Статтею 554 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, передбача╓ться, що для заохочення прац╕вник╕в митно╖ служби Укра╖ни за значн╕ досягнення у службов╕й д╕яльност╕, активн╕сть та ╕н╕ц╕ативн╕сть, виявлен╕ п╕д час виконання ними сво╖х службових (трудових) обов'язк╕в, а також ╕нших ос╕б за активне сприяння митним органам у виконанн╕ ними завдань, покладених на митну службу Укра╖ни, в митн╕й служб╕ Укра╖ни встановлюються заохочувальн╕ в╕дзнаки митно╖ служби Укра╖ни у вигляд╕ медалей, нагрудних знак╕в, значк╕в, грамот. Положення про заохочувальн╕ в╕дзнаки митно╖ служби Укра╖ни затверджуються центральним органом виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи.

Таким чином, Кодексом дозволя╓ться центральному органу виконавчо╖ влади у сфер╕ митно╖ справи встановлювати будь-яку к╕льк╕сть медалей, ╕нших в╕домчих заохочувальних в╕дзнак ╕ нагороджувати ними практично необмежене коло ос╕б.

Зауважую, що за наданою м╕н╕стерствами, ╕ншими центральними органами виконавчо╖ влади ╕нформац╕╓ю, за станом на 1 вересня 2011 року м╕н╕стерствами та ╕ншими центральними органами виконавчо╖ влади було встановлено понад 165 вид╕в заохочувальних в╕дзнак, на виготовлення яких протягом 2009 – 2011 рок╕в витрачено понад 2 млн гривень бюджетних кошт╕в та 4,3 млн гривень з ╕нших джерел. У деяких органах встановлено понад 10 вид╕в в╕дзнак. Деяк╕ в╕домч╕ заохочувальн╕ в╕дзнаки в╕дтворюють державн╕ нагороди, що призводить до н╕велювання останн╕х.

Убача╓ться, що така практика не повинна п╕дтримуватись.

Нин╕ в Уряд╕ на виконання доручення Президента Укра╖ни опрацьову╓ться питання визначення обгрунтовано╖ к╕лькост╕ в╕домчих заохочувальних в╕дзнак та забезпечення скорочення бюджетних витрат на в╕домч╕ заохочувальн╕ в╕дзнаки.

Пропоную у наведеному положенн╕:

передбачити встановлення заохочувальних в╕дзнак митно╖ служби лише для ╖╖ прац╕вник╕в;

обмежити к╕льк╕сть заохочувальних в╕дзнак, що можуть встановлюватись, одн╕╓ю кожного виду.

З огляду на наведене пропоную частину першу статт╕ 554 Кодексу викласти в так╕й редакц╕╖:

"1. Для заохочення прац╕вник╕в митно╖ служби Укра╖ни за значн╕ досягнення у службов╕й д╕яльност╕, активн╕сть та ╕н╕ц╕ативн╕сть, виявлен╕ п╕д час виконання ними сво╖й службових (трудових) обов'язк╕в, установлюються заохочувальн╕ в╕дзнаки митно╖ служби Укра╖ни у вигляд╕ медал╕, нагрудного знака, значка, грамоти".

10. Неприйнятн╕сть, необгрунтован╕сть, нев╕дпов╕дн╕сть низки положень Кодексу потребам сьогодення

10.1. Частиною третьою статт╕ 332 Митного кодексу Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, на митн╕ органи поклада╓ться забезпечення схоронност╕ товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, в зон╕ митного контролю.

Обов'язку ж забезпечувати безпеку громадян у зон╕ митного контролю (на в╕дм╕ну в╕д статт╕ 51 чинного Митного кодексу Укра╖ни) для в╕дпов╕дних митних орган╕в не передбачено. Беручи до уваги, що Конституц╕╓ю Укра╖ни людина, ╖╖ безпека визнан╕ в Укра╖н╕ найвищою соц╕альною ц╕нн╕стю (частина перша статт╕ 3), в╕дсутн╕сть у новому Митному кодекс╕ Укра╖ни такого обов'язку не може бути виправдано.

Тому пропоную частину третю статт╕ 332 Кодексу, що над╕йшов на п╕дпис, п╕сля слова "Забезпечення" доповнити словами "безпеки громадян".

10.2. Главою 54 "Пропуск та оподаткування товар╕в, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни" Кодексу, що над╕йшов на п╕дпис, пропону╓ться п╕двищити максимальну варт╕сть товар╕в, що ввозяться або надходять на адресу громадян без оподаткування, з 200 ╓вро до 1 000 ╓вро.

Таке р╕шення призведе до скорочення доход╕в державного бюджету в╕д вв╕зного мита та податку на додану варт╕сть ╕з зазначених товар╕в.

Кр╕м того, така норма стимулюватиме переор╕╓нтац╕ю значного обсягу зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й з товарного на нетоварний об╕г ╕ таким чином сприятиме т╕н╕зац╕╖ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.

Водночас зазначене ускладнить адм╕н╕стрування митних платеж╕в, оск╕льки:

товари, сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 1 000 ╓вро та загальна вага яких не перевищу╓ 50 кг, не п╕длягатимуть письмовому декларуванню;

у раз╕ перевищення сумарно╖ фактурно╖ вартост╕ товар╕в екв╕валенту 1 000 ╓вро (але не б╕льше 10 000 ╓вро), а загально╖ ваги – позначки 50 кг товари п╕длягатимуть оподаткуванню.

Беручи до уваги, що базою оподаткування товар╕в, що ввозяться громадянами у ручн╕й поклаж╕, супроводжуваному багаж╕, за Кодексом, що над╕йшов на п╕дпис, ╓ частина ╖х сумарно╖ фактурно╖ вартост╕, що перевищу╓ екв╕валент 1 000 ╓вро, або варт╕сть товар╕в, обчислена пропорц╕йно до ваги, що перевищу╓ 50 кг (частина четверта статт╕ 374), не виключа╓ться ситуац╕я, коли сума податк╕в буде меншою за витрати на ╖х адм╕н╕стрування.

Ураховуючи наведене, пропонований новим Митним кодексом Укра╖ни спос╕б регулювання зазначеного питання не може бути п╕дтриманий.

Тому пропоную:

1) у статт╕ 374:

а) у частин╕ перш╕й слова та цифри "що ввозяться громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному багаж╕, сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 1 000 ╓вро та загальна вага яких не перевищу╓ 50 кг" зам╕нити словами та цифрами "сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 1 000 ╓вро, що ввозяться громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни у ручн╕й поклаж╕ та/або у супроводжуваному багаж╕ через пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни, в╕дкрит╕ для пов╕тряного сполучення, та товари (кр╕м п╕дакцизних), сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 500 ╓вро та/або сумарна вага яких не перевищу╓ 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни у ручн╕й поклаж╕ та/або супроводжуваному багаж╕ через ╕нш╕, н╕ж в╕дкрит╕ для пов╕тряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни";

б) у частин╕ четверт╕й:

у першому реченн╕ слова та цифри "суму 1 000 ╓вро та/або вагу 50 кг" зам╕нити словами та цифрами "екв╕валент 1 000 ╓вро (при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни через пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни, в╕дкрит╕ для пов╕тряного сполучення) та екв╕валент 500 ╓вро та/або вагу 50 кг (при ввезенн╕ через ╕нш╕ пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни)";

у другому реченн╕ слова та цифри "екв╕валент 1 000 ╓вро, або варт╕сть товар╕в, обчислена пропорц╕йно до ваги, що перевищу╓ 50 кг" зам╕нити словами та цифрами "екв╕валент 1 000 ╓вро (при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни через пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни, в╕дкрит╕ для пов╕тряного сполучення) та екв╕валент 500 ╓вро або варт╕сть товар╕в, обчислена пропорц╕йно до ваги, що перевищу╓ 50 кг (при ввезенн╕ через ╕нш╕ пункти пропуску через державний кордон Укра╖ни)";

2) у частин╕ друг╕й статт╕ 379 цифри "1 000" зам╕нити цифрами "500";

3) у пункт╕ 2 частини третьо╖ статт╕ 397 слова та цифри "сукупна варт╕сть яких не перевищу╓ суму 1 000 ╓вро" зам╕нити словами та цифрами "сумарна варт╕сть та/або вага яких не перевищу╓ обмежень, установлених частиною першою статт╕ 374 цього Кодексу".

10.3. В╕дпов╕дно до частини першо╖ статт╕ 380 Кодексу тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територ╕ю Укра╖ни транспортних засоб╕в особистого користування дозволя╓ться на строк до 183 дн╕в (який може бути як безперервним, так ╕ з перервами) протягом календарного року за умови, що так╕ транспортн╕ засоби заре╓строван╕ в уповноважених органах ╕ноземних держав. Цей строк може бути продовжено митним органом з урахуванням д╕╖ обставин непереборно╖ сили та особистих обставин громадян, як╕ ввезли так╕ транспортн╕ засоби, за умови документального п╕дтвердження цих обставин.

Однак дотепер за частиною другою статт╕ 11 Закону Укра╖ни "Про порядок ввезення (пересилання) в Укра╖ну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товар╕в та транспортних засоб╕в, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни" тимчасове ввезення транспортних засоб╕в дозволя╓ться громадянам-нерезидентам для власних потреб терм╕ном до одного року. Цей терм╕н може бути продовжено Державною митною службою Укра╖ни або уповноваженими Державною митною службою Укра╖ни митними органами з урахуванням гуман╕тарно╖, науково╖, господарсько╖ та ╕нших вид╕в д╕яльност╕ громадян, як╕ ввезли так╕ транспортн╕ засоби.

Таким чином, пропонованим положенням Кодексу пог╕ршуються, пор╕вняно з чинним законодавством, умови тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами в Укра╖ну транспортних засоб╕в особистого користування, що ╓ неприпустимим.

Ураховуючи викладене, вважаю за необх╕дне зберегти чинн╕ умови тимчасового ввезення громадянами транспортних засоб╕в для особистого користування на митну територ╕ю Укра╖ни.

Пропоную у частин╕ перш╕й статт╕ 380 Кодексу:

у першому реченн╕ цифри та слово "183 дн╕в" зам╕нити словами "одного року", слова "протягом календарного року" виключити;

друге речення виключити.

10.4.  Митним кодексом Укра╖ни, який над╕йшов на п╕дпис, передбача╓ться, що, починаючи з 1 с╕чня 2017 року, агент з митного оформлення повинен в╕дпов╕дати так╕й квал╕ф╕кац╕йн╕й вимоз╕, як, зокрема, волод╕ння спец╕альними знаннями, ум╕ннями та навичками у сфер╕ митно╖ справи, в╕дпов╕дн╕сть квал╕ф╕кац╕йним вимогам п╕дтверджу╓ться складанням ╕спиту (пункт 2 частини третьо╖, частини п'ята – сьома статт╕ 418, пункт 1 розд╕лу XXI "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення"). Статтею 418 Кодексу також установлю╓ться, що спец╕альн╕ знання, ум╕ння ╕ навички у сфер╕ митно╖ справи агент з митного оформлення здобува╓ виключно у навчальних закладах митно╖ служби Укра╖ни (частина четверта).

Такий механ╕зм обмежу╓ в╕льний виб╕р навчального закладу, звужу╓ (пор╕вняно з д╕ючими л╕ценз╕йними умовами) можливост╕ здобуття спец╕альних знань, ум╕нь ╕ навичок у сфер╕ митно╖ справи громадянами, як╕ виконують д╕яльн╕сть агента з митного оформлення, призводить до монопол╕зац╕╖ п╕дготовки та атестац╕╖ агент╕в з митного оформлення ╕ тому ╓ неприйнятним.

У зв'язку з цим пропоную частини третю – восьму статт╕ 418 Кодексу виключити.

10.5.  Статтею 137 Митного кодексу Укра╖ни встановлю╓ться, що випуск у в╕льний об╕г продукт╕в переробки товар╕в, пом╕щених у митний режим в╕льно╖ митно╖ зони, зд╕йсню╓ться з╕ сплатою за пер╕од, коли застосовувалося умовне повне зв╕льнення таких товар╕в в╕д оподаткування митними платежами, процент╕в ╕з сум податкових зобов'язань, що п╕длягали б сплат╕ (частина п'ята). Сплата ж власне митних платеж╕в не передбача╓ться.

Таке р╕шення вбача╓ться економ╕чно необгрунтованим ╕ тому ╓ неприйнятним.

У зв'язку з цим назване положення Кодексу потребу╓ коригування шляхом доповнення нормою про сплату митних платеж╕в.

Тож пропоную частину п'яту статт╕ 137 Кодексу викласти в так╕й редакц╕╖:

10.6. Частиною третьою статт╕ 420 Кодексу передбача╓ться можлив╕сть створення у м╕ст╕ Ки╓в╕ та в ╕нших населених пунктах на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, де розташован╕ дипломатичн╕ представництва ╕ноземних держав в Укра╖н╕, магазин╕в безмитно╖ торг╕вл╕, призначених для обслуговування член╕в дипломатичного персоналу цих представництв та член╕в ╖х с╕мей.

Сл╕д зазначити, що розм╕щення магазин╕в безмитно╖ торг╕вл╕ поза пунктами пропуску через державний кордон, в╕дкритими для м╕жнародного сполучення, як це пропону╓ться названим положенням, не в╕дпов╕да╓ устален╕й св╕тов╕й практиц╕, за якою магазини безмитно╖ торг╕вл╕ утворюються лише в м╕стах з великою к╕льк╕стю дипломатичних представництв ╕ консульських установ (наприклад, у В╕дн╕, Нью-Йорку, Женев╕) ╕, в╕дпов╕дно, з╕ значною к╕льк╕стю нерезидент╕в ╕з дипломатичним статусом, як╕ працюють на контрактн╕й основ╕.

В Укра╖н╕ найб╕льша к╕льк╕сть дипломат╕в зосереджена у м╕ст╕ Ки╓в╕, але вона не перевищу╓ звичайно╖ норми представництв, ╕ тому потреби у створенн╕ магазин╕в безмитно╖ торг╕вл╕ нема╓.

З огляду на зазначене пропоную в Кодекс╕:

1) частину третю статт╕ 420 та частину другу статт╕ 406 виключити;

2) у частин╕ друг╕й статт╕ 421 слова "кр╕м випадку, передбаченого частиною третьою статт╕ 420 цього Кодексу" виключити.

10.7. Вважаю необгрунтованим передбачене частиною п'ятою статт╕ 338 Кодексу над╕лення посадових ос╕б митних орган╕в правом самост╕йно зупиняти транспортн╕ засоби на вс╕й митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.

Тому пропоную утриматися в╕д запровадження такого права для посадових ос╕б митних орган╕в ╕ в частин╕ п'ят╕й статт╕ 338 Кодексу слова "включаючи зупинення транспортних засоб╕в" виключити.

10.8. Митним кодексом Укра╖ни, що над╕йшов на п╕дпис, визначено дату набрання ним чинност╕ – 1 с╕чня 2012 року (пункт 1 розд╕лу ХХ╤ "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення").

Насамперед сл╕д зауважити, що за час, який лишився до дати набрання Кодексом чинност╕, громадяни, суб'╓кти господарювання та й прац╕вники митно╖ служби Укра╖ни будуть не в змоз╕ нав╕ть ознайомитися з його текстом.

Кр╕м того, визначення тако╖ дати набрання чинност╕ Кодексом, який за статтею 3 Податкового кодексу Укра╖ни належить до податкового законодавства Укра╖ни, не в╕дпов╕да╓ засадничому принципу податкового законодавства Укра╖ни – принципу стаб╕льност╕ (зм╕ни до будь-яких елемент╕в податк╕в та збор╕в не можуть вноситися п╕зн╕ш як за ш╕сть м╕сяц╕в до початку нового бюджетного пер╕оду, в якому будуть д╕яти нов╕ правила та ставки) (стаття 4 Податкового кодексу Укра╖ни).

Необх╕дно також ураховувати, що прийняття нового Митного кодексу Укра╖ни зумовлю╓ внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни, ╕нших законодавчих акт╕в, потребу╓ прийняття значно╖ к╕лькост╕ п╕дзаконних нормативно-правових акт╕в. За час, що залишився до набрання Кодексом чинност╕, прийняти необх╕дн╕ нормативно-правов╕ акти неможливо. Очевидно, що така робота триватиме не один м╕сяць.

Отже, з 1 с╕чня 2012 року у чинному законодавств╕ д╕ятимуть р╕зн╕ п╕дходи та правила щодо регулювання питань оподаткування зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й. Це стосу╓ться р╕зних порядк╕в сплати та забезпечення сплати податку на додану варт╕сть в окремих митних режимах (ре╕мпорт, переробка тощо).

В╕дсутн╕сть узгодженого, комплексного правового регулювання у ц╕й сфер╕ створить п╕дгрунтя для виникнення сп╕рних ситуац╕й м╕ж платниками податк╕в та контролюючими органами ╕ може негативно позначитися на зд╕йсненн╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.

За таких обставин пропонована дата набрання Кодексом чинност╕ не може бути п╕дтримана. Вважаю за необх╕дне в╕дстрочити набрання чинност╕ Кодексом до 2013 року.

З огляду на зазначене пропоную в абзац╕ першому пункту 1 розд╕лу ХХ╤ "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Кодексу цифри та слова "1 с╕чня 2012 року" зам╕нити цифрами та словами "1 с╕чня 2013 року" ╕ в╕дпов╕дно скоригувати положення пункту 4 та строки, визначен╕ у пунктах 5, 6, 8 та 9 цього ж розд╕лу Кодексу.