Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	5
	Документ МЗЕЗ	2
	Документ митниц╕	1
	Листи ДМСУ	1
	Накази ДМСУ	2
	Укази Президента	1
	ВСЕГО:	12

MDoffice

Количество просмотров: 13 (за период c 00:00 по 18:03 12/10/09), всего просмотров: 81

ГОСТ вiд 01.04.1997 № ДСТУ 3417-96 Держстандарт ДСТУ 3417-96. Процедура визнання результат╕в сертиф╕кац╕╖ продукц╕╖, що ╕мпорту╓ться Вступил в силу с 01.04.1997

• Все хиты документов

MDoffice

╢вропейська Б╕знес Асоц╕ац╕я
Андр╕╖вський узв╕з, 1А, 1-й поверх
Ки╖в, 04070, Укра╖на
Тел: +380 44 496 0601
Факс: +380 44 496 0602
www.eba.com.ua

--------------------------------------------------------------------------------

Кому:

   Прем'╓р-м╕н╕стру Укра╖ни
пан╕ Тимошенко Ю.В,

   Коп╕я:
Голов╕ Ради п╕дпри╓мц╕» при
Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в Укра╖ни
пан╕ Продан О.П

Шановна Юл╕╓ Володимир╕вно!

   Министерство транспорта и связи Украины ввело скидки на перевалку транзитных грузов в ряде морских торговых портов (МТП) Украины до 1 апреля 2010 г.

   Согласно приказу Минтранссвязи №958 от 15 сентября, предоставляется скидка в размере 30% на перегрузку зерна и семян навалом, чугуна в чушках, черных металлов в Ильичевском МТП, а также на перевалку серы на уровне 40%.

   Минтранссвязи также установило 18% скидку на перегрузку зерна по варианту "борт-борт".

   Приказ предусматривает такие скидки в Ренийском МТП: на перевалку зерна - 20,69%, товарно-штучных грузов в пакетах - 24,65%.

   Кроме того, для зерна и химической продукции, следующих через судоходный канал "Дунай-Черное море" предлагается установить скидку в размере 50%.

   Ведомство также вводит 50% скидку на перевалку зерна в Усть-Дунайском МТП.

   В Бердянском МТП вводится скидка на 30% на перегрузку зерна в биг-бегах.

   Как сообщалось, Кабинет министров в августе 2008 г. принял решение повысить размеры сборов в портах Украины на 58%.

   Минтранссвязи в 2008 г. своими приказами увеличило уровень аккордных ставок за выполнение погрузочно-разгрузочных работ на 44%

АПК-Информ

   На пленарном заседании Мажилиса Парламента РК был одобрен проект Закона «О ратификации Протокола об условиях и порядке применения в исключительных случаях ставок ввозных таможенных пошлин, отличных от ставок Единого таможенного тарифа».

   В исключительных случаях подписавшие Протокол страны могут использовать ставки ввозной валютной таможенной пошлины выше или ниже Единого таможенного тарифа. Исключительные случаи будут определяться на основании решения Комиссии таможенного союза, сообщил депутатам министр индустрии и торговли РК Асет Исекешев. «Применение одной из сторон (стран, подписавших Протокол - Казинформ) более высокой ставки может быть предложено этой Стороной, если такая мера является необходимым условием для развития отрасли экономики государства этой стороны», - сказал А.Исекешев.

   Министр также отметил, что одна из сторон может применить более низкую ставку в случае острого дефицита товара. При этом, срок применения более высокой или более низкой ставки не может превышать шесть месяцев. Вопрос о продлении срока применения более высокой или более низкой ставки на следующие шесть месяцев может быть внесен заинтересованной стороной не позднее, чем за месяц до истечения этого срока.

   КАЗИНФОРМ; 12.10.09

Виртуальная таможня

   Таможенно-пограничная служба Канады 5 октября сообщила о введении предварительных пошлин на поставки украинского горячекатаного толстолистового проката, пишет «Деловая столица».

   В сообщении сказано, что против продукции ОАО «Металлургический комбинат «Азовсталь» и группы «Метинвест» принято решение применять пошлину в размере 14,7%, против остальных импортеров — 20,2%.

   В сентябре Канадский международный торговый трибунал завершил предварительное антидемпинговое расследование против поставок из Украины горячекатаного листолистового проката и обнаружил признаки демпинга.

   Основными поставщиками горячекатаного толстолистового проката из Украины в Канаду являются ММК им.Ильича и «Азовсталь». В I полугодии 2009 г. поставки горячекатаного толстого листа в Канаду из Украины составили 4,3 тыс. т — на $2,5 млн.

   UGMK.INFO (Киев)

news.ugmk.info

   Вопрос финансирования концепции переноса таможенного оформления грузов к границам РФ на данный момент пока остается не ясным. Об этом на прошлой неделе на заседании экспертного совета по таможенному регулированию комитета по бюджету и налогам Госдумы заявил депутат Александр Коган.

   При этом, по его данным, реализация концепции требует больших инвестиций. Так, создание необходимой инфраструктуры одного таможенного пункта обойдется приблизительно в 1 млрд рублей. Концепция предполагает государственно-частное партнерство — 40% инвестиций от государства, 60% — от бизнеса. По словам парламентария, расчеты, обосновывающие ожидаемый экономический эффект от реализации концепции, также отсутствуют.

   Кроме того, крупные производственные компании выражают озабоченность возможным сокращением количества таможенных постов и их сотрудников. По их мнению, это может привести к увеличению соответствующих временных и материальных затрат. Пострадают и международные перевозчики, сужение сферы деятельности и доходности которых могут привести к принятию ответных мер по отношению к российским перевозчикам за рубежом.

   В тоже время, Коган считает, что перенос таможенного оформления позитивно скажется на экономическом развитии отсталых регионов. «Представьте себе самый типичный небольшой приграничный город, каких большинство в России. Город, в котором нет развитой инфраструктуры, в который не приходят с инвестициями просто по причине того, что там «не на ком делать деньги», город, в котором еле теплится жизнь. И вот такой город становится важным таможенным центром, он оживает, строятся таможенные терминалы, внедряются современные системы информационных технологий, дороги, сопутствующие объекты инфраструктуры», — отметил парламентарий.

   Напомним, что, как ранее сообщал «Росбалт», концепция переноса таможенного оформления грузов к границам РФ до 2020 года была представлена 1 августа 2008 года. Сейчас руководство Федеральной таможенной службы, несмотря на сопротивление бизнеса, все еще надеется осуществить перенос таможенного оформления ближе к границам. Однако из-за неясности в вопросах финансирования реформа пока останется на бумаге.

   Заместитель главы ФТС России Сергей Шохин в мае 2009 года, выступая на международной конференции в Петербурге, заявил, что, несмотря на критику и давление со стороны некоторых участников внешнеэкономической деятельности, таможенное ведомство «не изменит решения о переносе таможенного контроля к границам России». При этом он призвал бизнес «не тратить ресурсы в расчете на отмену соответствующего решения правительства, а выполнять его».

   «Концепция формировалась для обеспечения экономической безопасности. Хочу напомнить, что мы тем самым создаем второй рубеж безопасности по отношению к ввозу товаров в страну», — пояснил начальник аналитического управления ФТС России Владимир Ивин.

   Росбалт; 12.10.09

Виртуальная таможня

   Премьер-министр Японии Юкио Хатояма призвал ускорить достижение прогресса в отношении Тихоокеанской зоны свободной торговли (ФТА) между Японией, Китаем и Республикой Корея, передает "Синьхуа". Эти слова японского лидера прозвучали во время второго трехстороннего саммита в Пекине. Ю.Хатояма надеется подписать договор по ФТА в ближайшее время. Он отметил, что борьба с последствиями экономического кризиса не должна привести к протекционизму в торговле.

   Президент Южной Кореи Ли Мен Бак поддержал японского лидера, отметив, что ни одна из стран-участниц саммита не сможет в одиночку справится с проблемами, возникшими после кризиса.

   Позже с руководителями Японии и Южной Кореи встретился председатель Китайской Народной Республикик (КНР) Ху Цзиньтао. Он отметил, что Китай готов предпринять усилия, направленные на достижение согласия между тремя странами.

   Суть зоны свободной торговли сводится к снижению таможенных пошлин между странами-участницами. Страны добровольно отказываются от защиты своих национальных рынков в отношениях со своими партнерами в рамках этого объединения.

РБК-Украина

Официальный Пекин высказал свой протест против решения США начать антидемпинговое расследование в отношении импорта китайских стальных труб. Министерство торговли КНР назвало обвинения в адрес китайских поставщиков "слепыми", "лишенными фактических оснований". "Слепые обвинения китайского импорта в демпинге или субсидиях не имеют под собой фактических оснований, и Китай с ними категорически не согласен", - приводит заявление министерства государственное информагентство Китая "Синьхуа".

По мнению китайских властей, нынешние проблемы американской стальной промышленности связаны исключительно с падением спроса вследствие финансового кризиса, а не с антиконкурентной практикой КНР.

Министерство торговли США на этой неделе заявило, что начало антидемпинговое расследование в отношении импорта бесшовных стальных труб из Китая. О проведении расследования ходатайствовали американские компании U.S. Steel Corporation, V&M Star LP и TMK IPSCO ("дочка" российской Трубной металлургической компании), а также профсоюз работников сталелитейной промышленности USW. Сталевары просят наложить на ввоз китайских труб антидемпинговую пошлину в размере 98,37%, а также дополнительные уравнительные пошлины.

РБК-Украина

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

Про затвердження зм╕ни до Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни

    З метою в╕дпрацювання ╓диних п╕дход╕в щодо включення у митну варт╕сть товар╕в, що ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни, роялт╕ та л╕ценз╕йних платеж╕в,

НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити зм╕ну до пункту 4.14 глави 4 Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни, затверджених наказом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 31.01.2007 № 74 (з╕ зм╕нами), що дода╓ться.

    2. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби П╕ковського ╤.О.

Зм╕на
до пункту 4.14 глави 4 Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни

    1. Пункт 4.14 викласти у так╕й редакц╕╖:

    "4.14. При визначенн╕ митно╖ вартост╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, додаються подальш╕ витрати, якщо вони не включалися до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, зокрема:

    - роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕, як╕ стосуються оц╕нюваних товар╕в та як╕ покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оц╕нюваних товар╕в, якщо так╕ платеж╕ не включаються до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕. Зазначен╕ платеж╕ можуть включати платеж╕, як╕ стосуються патент╕в, знак╕в для товар╕в ╕ послуг та авторських прав;

    - в╕дпов╕дна частина виручки в╕д будь-якого подальшого перепродажу, передач╕ чи використання товар╕в, що оц╕нюються, на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця (дал╕ – частина виручки).

    В╕дпов╕дно до статей 462 та 485 Цив╕льного кодексу Укра╖ни право ╕нтелектуально╖ власност╕ засв╕дчу╓ться патентом на так╕ об’╓кти ╕нтелектуально╖ власност╕ – винаходи, корисн╕ модел╕, промислов╕ зразки, сорти рослин, породи тварин.

    Статтею 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на винаходи ╕ корисн╕ модел╕" визначено, що винах╕д (корисна модель) – результат ╕нтелектуально╖ д╕яльност╕ людини в будь-як╕й сфер╕ технолог╕╖. В╕дпов╕дно до статей 459 та 460 Цив╕льного кодексу Укра╖ни об’╓ктом винаходу та корисно╖ модел╕ може бути продукт (пристр╕й, речовина тощо) або процес у будь-як╕й сфер╕ технолог╕╖.

    Статтею 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на промислов╕ зразки" визначено, що промисловий зразок – результат творчо╖ д╕яльност╕ людини у галуз╕ художнього конструювання. Зг╕дно з╕ статтею 461 Цив╕льного кодексу Укра╖ни об’╓ктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або ╖х по╓днання, що визначають зовн╕шн╕й вигляд промислового виробу.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на сорти рослин" сорт рослин – окрема група рослин (клон, л╕н╕я, г╕брид першого покол╕ння, популяц╕я) в рамках нижчого з в╕домих ботан╕чних таксон╕в, яка, незалежно в╕д того, задовольня╓ вона повн╕стю або н╕ умови виникнення правово╖ охорони:

    - може бути визначена ступенем прояву ознак, що ╓ результатом д╕яльност╕ даного генотипу або комб╕нац╕╖ генотип╕в;

    - може бути в╕др╕знена в╕д будь-яко╖ ╕ншо╖ групи рослин ступенем прояву принаймн╕ одн╕╓╖ з цих ознак;

    - може розглядатися як ╓дине ц╕ле з точки зору ╖╖ придатност╕ для в╕дтворення в незм╕нному вигляд╕ ц╕лих рослин сорту.

    Статтею 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на знаки для товар╕в ╕ послуг" визначено, що знак – позначення, за яким товари ╕ послуги одних ос╕б в╕др╕зняються в╕д товар╕в ╕ послуг ╕нших ос╕б. Стаття 420 Цив╕льного кодексу Укра╖ни ототожню╓ знак для товар╕в ╕ послуг з торговельною маркою. В╕дпов╕дно до статт╕ 492 Цив╕льного кодексу Укра╖ни торговельною маркою може бути будь-яка комб╕нац╕я позначень, як╕ придатн╕ для вир╕знення товар╕в (послуг), що виробляються (надаються) одн╕╓ю особою, в╕д товар╕в (послуг), що виробляються (надаються) ╕ншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, л╕тери, цифри, зображувальн╕ елементи, комб╕нац╕╖ кольор╕в.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 433 Цив╕льного кодексу Укра╖ни об'╓ктами авторського права ╓ твори, а саме:

    1) л╕тературн╕ та художн╕ твори, зокрема:

    романи, поеми, статт╕ та ╕нш╕ письмов╕ твори;

    лекц╕╖, промови, пропов╕д╕ та ╕нш╕ усн╕ твори;

    драматичн╕, музично-драматичн╕ твори, пантом╕ми, хореограф╕чн╕, ╕нш╕ сцен╕чн╕ твори;

    музичн╕ твори (з текстом або без тексту);

    ауд╕ов╕зуальн╕ твори;

    твори живопису, арх╕тектури, скульптури та граф╕ки;

    фотограф╕чн╕ твори;

    твори ужиткового мистецтва;

    ╕люстрац╕╖, карти, плани, еск╕зи ╕ пластичн╕ твори, що стосуються географ╕╖, топограф╕╖, арх╕тектури або науки;

    переклади, адаптац╕╖, аранжування та ╕нш╕ переробки л╕тературних або художн╕х твор╕в;

    зб╕рники твор╕в, якщо вони за добором або упорядкуванням ╖х складових частин ╓ результатом ╕нтелектуально╖ д╕яльност╕;

    2) комп'ютерн╕ програми;

    3) комп╕ляц╕╖ даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням ╖х складових частин ╓ результатом ╕нтелектуально╖ д╕яльност╕;

    4) ╕нш╕ твори.

    Право ╕нтелектуально╖ власност╕ ма╓ дв╕ складов╕: особист╕ немайнов╕ права та майнов╕ права.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 424 Цив╕льного кодексу Укра╖ни майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ ╓:

    1) право на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕;

    2) виключне право дозволяти використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕;

    3) виключне право перешкоджати неправом╕рному використанню об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, в тому числ╕ забороняти таке використання;

    4) ╕нш╕ майнов╕ права ╕нтелектуально╖ власност╕, встановлен╕ законом.

    Зг╕дно з╕ статтею 426 Цив╕льного кодексу Укра╖ни використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ ╕ншою особою зд╕йсню╓ться з дозволу особи, яка ма╓ виключне право дозволяти використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, кр╕м випадк╕в правом╕рного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та ╕ншим законом. Умови надання дозволу (видач╕ л╕ценз╕╖) на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ можуть бути визначен╕ л╕ценз╕йним договором, який уклада╓ться з додержанням вимог цього Кодексу та ╕ншого закону.

    Спец╕альне законодавство Укра╖ни визнача╓ види використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Використанням винаходу (корисно╖ модел╕), в╕дпов╕дно до статт╕ 28 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на винаходи ╕ корисн╕ модел╕", визна╓ться:

    виготовлення продукту ╕з застосуванням запатентованого винаходу (корисно╖ модел╕), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числ╕ через ╤нтернет, продаж, ╕мпорт (ввезення) та ╕нше введення його в цив╕льний оборот або збер╕гання такого продукту в зазначених ц╕лях;

    застосування процесу, що охороня╓ться патентом, або пропонування його для застосування в Укра╖н╕, якщо особа, яка пропону╓ цей процес, зна╓ про те, що його застосування забороня╓ться без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це ╕ так ╓ очевидним.

    Продукт визна╓ться виготовленим ╕з застосуванням запатентованого винаходу (корисно╖ модел╕), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисно╖ модел╕), або ознаку, екв╕валентну ╖й.

    Процес, що охороня╓ться патентом, визна╓ться застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, екв╕валентну ╖й.

    Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороня╓ться патентом, за в╕дсутн╕стю доказ╕в протилежного вважа╓ться виготовленим ╕з застосуванням цього процесу за умови виконання принаймн╕ одн╕╓╖ з двох вимог:

    продукт, виготовлений ╕з застосуванням процесу, що охороня╓ться патентом, ╓ новим;

    ╕снують п╕дстави вважати, що зазначений продукт виготовлено ╕з застосуванням даного процесу ╕ власник патенту не в змоз╕ шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленн╕ цього продукту.

    Використанням промислового зразка, в╕дпов╕дно до статт╕ 20 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на промислов╕ зразки", визна╓ться виготовлення виробу ╕з застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числ╕ через ╤нтернет, продаж, ╕мпорт (ввезення) та ╕нше введення його в цив╕льний оборот або збер╕гання такого виробу в зазначених ц╕лях.

    Вир╕б визна╓ться виготовленим ╕з застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використан╕ вс╕ сутт╓в╕ ознаки промислового зразка.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 39 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на сорти рослин" виключне право на дозв╕л чи заборону використання сорту поляга╓ в тому, що н╕хто без дозволу волод╕льця патенту не може зд╕йснювати щодо посадкового матер╕алу сорту так╕ д╕╖:

    а) виробництво або в╕дтворення (з метою розмноження);

    б) доведення до кондиц╕╖ з метою розмноження;

    в) пропонування до продажу;

    г) продаж або ╕нший комерц╕йний об╕г;

    д) вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни;

    е) ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни;

    ╓) збер╕гання для будь-яко╖ ╕з ц╕лей, зазначених у пунктах "а" - "е".

    Використанням знака, в╕дпов╕дно до статт╕ 16 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на знаки для товар╕в ╕ послуг", визна╓ться:

    нанесення його на будь-який товар, для якого знак заре╓стровано, упаковку, в як╕й м╕ститься такий товар, вив╕ску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи ╕нший прикр╕плений до товару предмет, збер╕гання такого товару ╕з зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, ╕мпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

    застосування його п╕д час пропонування та надання будь-яко╖ послуги, для яко╖ знак заре╓стровано;

    застосування його в д╕лов╕й документац╕╖ чи в реклам╕ та в мереж╕ ╤нтернет.

    Знак визна╓ться використаним, якщо його застосовано у форм╕ заре╓строваного знака, а також у форм╕, що в╕др╕зня╓ться в╕д заре╓строваного знака лише окремими елементами, якщо це не зм╕ню╓ в ц╕лому в╕дм╕тност╕ знака.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 15 Закону Укра╖ни "Про авторське право ╕ сум╕жн╕ права" виключне право автора (чи ╕ншо╖ особи, яка ма╓ авторське право) на дозв╕л чи заборону використання твору ╕ншими особами да╓ йому право дозволяти або забороняти:

    1) в╕дтворення твор╕в;

    2) публ╕чне виконання ╕ публ╕чне спов╕щення твор╕в;

    3) публ╕чну демонстрац╕ю ╕ публ╕чний показ;

    4) будь-яке повторне оприлюднення твор╕в, якщо воно зд╕йсню╓ться ╕ншою орган╕зац╕╓ю, н╕ж та, що зд╕йснила перше оприлюднення;

    5) переклади твор╕в;

    6) переробки, адаптац╕╖, аранжування та ╕нш╕ под╕бн╕ зм╕ни твор╕в;

    7) включення твор╕в як складових частин до зб╕рник╕в, антолог╕й, енциклопед╕й тощо;

    8) розповсюдження твор╕в шляхом першого продажу, в╕дчуження ╕ншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом ╕ншо╖ передач╕ до першого продажу прим╕рник╕в твору;

    9) подання сво╖х твор╕в до загального в╕дома публ╕ки таким чином, що ╖╖ представники можуть зд╕йснити доступ до твор╕в з будь-якого м╕сця ╕ у будь-який час за ╖х власним вибором;

    10) здавання в майновий найм ╕ (або) комерц╕йний прокат п╕сля першого продажу, в╕дчуження ╕ншим способом ориг╕налу або прим╕рник╕в ауд╕ов╕зуальних твор╕в, комп'ютерних програм, баз даних, музичних твор╕в у нотн╕й форм╕, а також твор╕в, заф╕ксованих у фонограм╕ чи в╕деограм╕ або у форм╕, яку зчиту╓ комп'ютер;

    11) ╕мпорт прим╕рник╕в твор╕в.

    Цей перел╕к не ╓ вичерпним.

    Зг╕дно з╕ статтею 1107 Цив╕льного кодексу Укра╖ни л╕ценз╕йний догов╕р ╓ одним ╕з договор╕в щодо розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Догов╕р щодо розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ уклада╓ться у письмов╕й форм╕.

    У раз╕ недодержання письмово╖ форми договору щодо розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ такий догов╕р ╓ н╕кчемним.

    Законодавство Укра╖ни визнача╓ ╓диний випадок можливост╕ укладання л╕ценз╕йного договору в усн╕й форм╕, а саме статтею 33 Закону Укра╖ни "Про авторське право ╕ сум╕жн╕ права" встановлено, що в усн╕й форм╕ може укладатися догов╕р про використання (опубл╕кування) твору в пер╕одичних виданнях (газетах, журналах тощо).

    В╕дпов╕дно до статт╕ 1109 Цив╕льного кодексу Укра╖ни за л╕ценз╕йним договором одна сторона (л╕ценз╕ар) нада╓ друг╕й сторон╕ (л╕ценз╕ату) дозв╕л на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ (л╕ценз╕ю) на умовах, визначених за вза╓мною згодою стор╕н з урахуванням вимог цього Кодексу та ╕ншого закону.

    У л╕ценз╕йному договор╕ визначаються вид л╕ценз╕╖, сфера використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ (конкретн╕ права, що надаються за догов ором, способи використання зазначеного об'╓кта, територ╕я та строк, на як╕ надаються права, тощо), розм╕р, порядок ╕ строки виплати плати за використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, а також ╕нш╕ умови, як╕ сторони вважають за доц╕льне включити у догов╕р.

    Права на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ та способи його використання, як╕ не визначен╕ у л╕ценз╕йному договор╕, вважаються такими, що не надан╕ л╕ценз╕ату.

    Якщо в л╕ценз╕йному договор╕ про видання або ╕нше в╕дтворення твору винагорода визнача╓ться у вигляд╕ ф╕ксовано╖ грошово╖ суми, то в договор╕ ма╓ бути встановлений максимальний тираж твору.

    Умови л╕ценз╕йного договору, як╕ суперечать положенням цього Кодексу, ╓ н╕кчемними.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 81 Митного кодексу Укра╖ни декларування зд╕йсню╓ться шляхом заявлення за встановленою формою точних в╕домостей про товари ╕ транспортн╕ засоби, мету ╖х перем╕щення через митний кордон Укра╖ни, а також в╕домостей, необх╕дних для зд╕йснення митного контролю та митного оформлення.

    Для декларування товар╕в ╕ транспортних засоб╕в використову╓ться вантажна митна декларац╕я, форма яко╖ затверджена постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 09.06.97 № 574 (╕з зм╕нами).

    Порядок заповнення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ встановлено ╤нструкц╕╓ю про порядок заповнення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ (дал╕ – ╤нструкц╕я), затвердженою наказом Держмитслужби в╕д 09.07.97 № 307 (в редакц╕╖ наказу Держмитслужби в╕д 07.11.2007 № 933 ╕з зм╕нами) та заре╓строваною у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 24.09.97 за № 443/2247.

    ╤нструкц╕╓ю, зокрема, встановлено так╕ вимоги до заповнення графи 31 "Вантажн╕ м╕сця та опис товар╕в - Маркування та к╕льк╕сть - Номери контейнер╕в - К╕льк╕сть та розп╕знавальн╕ особливост╕" вантажно╖ митно╖ декларац╕╖.

    П╕д номером 1 зазначаються точн╕ в╕домост╕ про товар, як╕ ╓ в наявност╕:

    а) в╕домост╕, необх╕дн╕ для класиф╕кац╕╖ товару (ф╕зичн╕ характеристики товару в обсяз╕, достатньому для однозначного в╕днесення його до коду зг╕дно з УКТЗЕД, у к╕лькост╕ знак╕в, визначен╕й правилами заповнення графи 33 ВМД для в╕дпов╕дного митного режиму та особливостей перем╕щення): наприклад, комплектн╕сть або завершен╕сть (з╕браний/нез╕браний), к╕льк╕сний та як╕сний склад (матер╕ал, речовина, сум╕ш, сполука тощо), основн╕ властивост╕ товару (призначення, розм╕р, розфасування, пакування тощо).

    Опис товар╕в ма╓ наводитись без перенесення в графу неп╕дтвердженого опису класиф╕кац╕йних групувань УКТЗЕД, що в╕дпов╕дають коду товару;

    б) в╕домост╕, необх╕дн╕ для розп╕знання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка (зазнача╓ться повн╕стю без будь-яких скорочень; якщо ориг╕нальне написання найменування торговельно╖ марки викону╓ться мовою, яка використову╓ латинський алфав╕т, то в граф╕ таке найменування зазнача╓ться латинськими л╕терами), ф╕рма-виробник, л╕терний код альфа-2 кра╖ни виробництва товару в╕дпов╕дно до Класиф╕кац╕╖ держав св╕ту, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.

    При перем╕щенн╕ через митний кордон Укра╖ни товар╕в як нос╕╖в результат╕в виконаних роб╕т у граф╕ зазначаються в╕домост╕ про так╕ нос╕╖, а також про ╕нформац╕ю, що на них розм╕щена.

    При декларуванн╕ товар╕в ╕з застосуванням вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ зазнача╓ться повний опис товару, за яким його можливо в╕др╕знити в╕д ╕ншого товару.

    В╕дпов╕дно до Угоди про застосування статт╕ VII ГАТТ та тлумачних прим╕ток до не╖ роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕ включаються до митно╖ вартост╕ товар╕в.

    В╕дпов╕дно до Нац╕онального стандарту № 4 "Оц╕нка майнових прав ╕нтелектуально╖ власност╕", затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 03.10.2007 № 1185, л╕ценз╕йний плат╕ж – це плата за надання прав на використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, що ╓ предметом л╕ценз╕йного договору. До л╕ценз╕йних платеж╕в належать паушальний плат╕ж, роялт╕ та комб╕нований плат╕ж.

    Роялт╕ – це л╕ценз╕йний плат╕ж у вигляд╕ сум, як╕ сплачуються пер╕одично, залежно в╕д обсяг╕в виробництва або реал╕зац╕╖ продукц╕╖ (товар╕в, роб╕т, послуг) з використанням об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Паушальний плат╕ж – це одноразовий плат╕ж, який становить ф╕ксовану суму ╕ не залежить в╕д обсяг╕в виробництва (продажу) продукц╕╖ (товар╕в, роб╕т, послуг) з використанням об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Комб╕нований плат╕ж – це л╕ценз╕йний плат╕ж, що включа╓ роялт╕ та паушальний плат╕ж.

    Практика укладання л╕ценз╕йних договор╕в св╕дчить про те, що л╕ценз╕йний догов╕р, як правило, уклада╓ться окремо в╕д договору (контракту), за яким товар ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни.

    Оск╕льки використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ без дозволу його власника вважа╓ться порушенням прав ╕нтелектуально╖ власност╕, за яке встановлена в╕дпов╕дальн╕сть Митним, Цив╕льним, Господарським, Крим╕нальним кодексами та Кодексом Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення, наявн╕сть л╕ценз╕йного договору ╕з встановленими л╕ценз╕йними платежами св╕дчить про те, що умовою використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ ╓ сплата таких платеж╕в. При цьому в╕дпов╕дно до пункту 3 частини друго╖ статт╕ 267 Митного кодексу Укра╖ни з усього р╕зноман╕ття способ╕в використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ зв╕льня╓ в╕д включення у митну варт╕сть т╕льки витрати на право в╕дтворення (тиражування) оц╕нюваних товар╕в в Укра╖н╕. Тобто, л╕ценз╕йн╕ платеж╕, як╕ сплачуються за право будь-якого ╕ншого використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕, мають включатися до митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в, якщо вони не були включен╕ у ц╕ну товару.

    Кр╕м цього, поставки товар╕в можуть зд╕йснюватися в╕д ╕ншо╖ особи, н╕ж власник прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕. Як правило, особу, яка буде поставляти товар, визнача╓ власник прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ або обумовлю╓ необх╕дн╕сть узгодження з ним тако╖ особи у л╕ценз╕йному договор╕ або ╕ншому договор╕ розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕. Нав╕ть за в╕дсутност╕ таких положень за власником прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ залиша╓ться право зд╕йснення контролю за як╕стю товар╕в, виготовлених чи наданих за л╕ценз╕йним договором, яка не може буде нижчою в╕д якост╕ товар╕в власника. Тому особа, яка поставля╓ товари, пов’язана з власником прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ та контролю╓ться ним.

    Таким чином, роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕ включаються до митно╖ вартост╕ товар╕в, якщо вони не були включен╕ до ╖х ц╕ни, коли:

    - вони стосуються винаход╕в, корисних моделей, промислових зразк╕в, сорт╕в росли, пор╕д тварин, торговельних марок (знак╕в для товар╕в ╕ послуг), авторського права;

    - товари, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та декларуються митному органу, вироблен╕ (виготовлен╕), маркован╕, м╕стять або мають ╕нш╕ ознаки використання зазначених об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕;

    - л╕ценз╕йним договором або ╕ншим договором розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ передбачена сплата л╕ценз╕йних платеж╕в за право використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, кр╕м права використання шляхом в╕дтворення, тиражування, виробництва товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни;

    - виконан╕ ╕нш╕ умови, передбачен╕ Митним кодексом Укра╖ни.

    Враховуючи вищевикладене, якщо на момент митного оформлення товар╕в платник ма╓ в╕домост╕ про суму роялт╕, л╕ценз╕йних платеж╕в чи частини виручки, то в╕н зобов’язаний ╖х включити до митно╖ вартост╕ товар╕в, яка ╓ основою для обчислення митних платеж╕в, як╕ п╕длягають сплат╕ до бюджету.

    Якщо на момент митного оформлення сума роялт╕ нев╕дома, то при визначенн╕ митно╖ вартост╕ товар╕в з урахуванням сум роялт╕ можлив╕ так╕ вар╕анти залежно в╕д бази, з яко╖ так╕ суми вираховуються:

    1) якщо базою розрахунку ╓ прайс-лист (прейскурант або ╕нший документ, який встановлю╓ ц╕ну одиниц╕ товару, з яко╖ вираховуються суми роялт╕ залежно в╕д обсяг╕в продажу), то допуска╓ться розраховувати ор╕╓нтовну суму роялт╕, виходячи з прайс-листа, д╕ючого на момент митного оформлення товар╕в, за як╕ сплачуються роялт╕;

    2) якщо базою розрахунку ╓ отриманий прибуток, визначення якого окремо обумовлено л╕ценз╕йним договором (договором розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕), то допуска╓ться розраховувати ор╕╓нтовну суму роялт╕ за прогнозними показниками суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як╕ можуть спиратися на суми л╕ценз╕йних платеж╕в, сплачен╕ за ╕дентичний товар у попередньому пер╕од╕.

    В╕дпов╕дно до пункту 4 Порядку декларування митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, та подання в╕домостей для ╖╖ п╕дтвердження (дал╕ – Порядок), затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20.12.2006 № 1766, встановлено, що декларац╕я митно╖ вартост╕ пода╓ться обов’язково, якщо сплачуються роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕. П╕д час застосування методу визначення митно╖ вартост╕ за ц╕ною договору щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖) використову╓ться декларац╕я митно╖ вартост╕ за формою ДМВ-1.

    Якщо зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) м╕стить умови, як╕ унеможливлюють застосування для визначення митно╖ вартост╕ методу за ц╕ною договору щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖) та для декларування митно╖ вартост╕ використову╓ться декларац╕я за формою ДМВ-2, то рекоменду╓ться разом з ╕ншими документами, як╕ подаються для п╕дтвердження митно╖ вартост╕ подавати розрахунок сум роялт╕ залежно в╕д бази, з яко╖ так╕ суми розраховуються.

    За результатами фактично╖ сплати роялт╕ суб’╓кт зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ ма╓ право на уточнення митно╖ вартост╕ товар╕в у порядку, визначеному законодавством.

    У раз╕ наявност╕ надм╕рно сплачених платеж╕в, вони повертаються суб’╓кту зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ у порядку, визначеному законодавством.

    Якщо сума роялт╕ виявилася б╕льшою, н╕ж попередньо розрахована, суб’╓кту зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ необх╕дно зд╕йснити заходи щодо доплати сум митних платеж╕в у порядку, визначеному законодавством".

   Министр экономики Украины Богдан Данилишин и посол Пакистана в Украине Али Ханом подписали соглашение между правительствами стран о торгово-экономическом сотрудничестве. Об этом сообщает пресс-служба Министерства экономики Украины.

   По словам руководителя экономического ведомства, соглашение является одним из главных двусторонних межправительственных договоров относительно содействия развитию экономического сотрудничества между странами.

   "Подписание соглашения позволит Украине и Пакистану активнее использовать потенциал обеих стран как для увеличения объемов торговых операций, так и учреждения общих экономических проектов в разных отраслях", - подчеркнул Б.Данилишин.

АПК-Информ

Фах╕вцям ЗЕД, новим користувачам «MD OFFICE» -

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ
УПРАВЛ╤ННЯ ВНУТР╤ШНЬО╥ БЕЗПЕКИ

07.10.2009 р. № 23/1-2259-ЕП

Щодо номеру телефону дов╕ри
Держмитслужби та припинення
д╕яльност╕ телефон╕в дов╕ри митниць

    У зв’язку ╕з роз╕рванням Держмитслужбою Договору з ВАТ "Укртелеком" про надання послуг б╕знес-мереж╕ пов╕домляю, що з 01.11.09 номер телефону дов╕ри Держмитслужби 8-800-50-13-13-0 функц╕онувати не буде.

    Кр╕м того, на виконання резолюц╕╖ Голови Служби в╕д 30.09.09 № 19935/10.23, з 01.11.09 повинн╕ припинити свою д╕яльн╕сть ╕нш╕ телефони дов╕ри митних орган╕в.

    Нагадую, що в╕дпов╕дно до п. 2 наказу Держмитслужби в╕д 29.04.09 № 398 "Про затвердження Порядку роботи з пов╕домленнями, що надходять за телефоном дов╕ри Держмитслужби Укра╖ни" з 01.06.09 за телефоном дов╕ри Держмитслужби закр╕плено номер телефонно╖ л╕н╕╖ (044) 247-27-19, який залиша╓ться ╓диним телефоном дов╕ри митно╖ служби.

    Ураховуючи викладене, Вам необх╕дно вжити заход╕в щодо припинення д╕яльност╕ телефон╕в дов╕ри митниць та ╕нформування про вищевикладене юридичних та ф╕зичних ос╕б шляхом висв╕тлення ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ у м╕сцевих засобах масово╖ ╕нформац╕╖ та на наочних стендах у м╕сцях розташування митних орган╕в та ╖х п╕дрозд╕л╕в ╕ в пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни.

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРА╥НИ

Н А К А З

8 0 0№

м. Ки╖в

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо нарахування штрафних санкц╕й у раз╕ доплати митних платеж╕в внасл╕док не включення до митно╖ вартост╕ товар╕в сум роялт╕, л╕ценз╕йних платеж╕в чи частини виручки, зокрема тих, як╕ були нев╕дом╕ на момент митного оформлення

З метою забезпечення однозначного розум╕ння окремих положень податкового законодавства, керуючись п╕дпунктом 4.4.2 статт╕ 4 Закону Укра╖ни «Про порядок погашення зобов’язань платник╕в податк╕в перед бюджетами та державними ц╕льовими фондами» в╕д 21.12.2000 № 2181-III та в╕дпов╕дно до наказу Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 26.07.05 № 703 «Про затвердження Порядку надання митними органами роз’яснень окремих положень податкового законодавства»

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Узагальнююче податкове роз’яснення щодо нарахування штрафних санкц╕й у раз╕ доплати митних платеж╕в внасл╕док не включення до митно╖ вартост╕ товар╕в сум роялт╕, л╕ценз╕йних платеж╕в чи частини виручки, зокрема тих, як╕ були нев╕дом╕ на момент митного оформлення, що дода╓ться.

2. Начальникам митниць про╕нформувати суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ про вимоги цього наказу шляхом висв╕тлення його в м╕сцевих засобах масово╖ ╕нформац╕╖, у тому числ╕ на наочних ╕нформац╕йних стендах у м╕сцях розташування п╕дрозд╕л╕в митниц╕ й у пунктах пропуску через митний кордон Укра╖ни.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни ╤.О.П╕ковського.

Голова Служби А.В.Макаренко

   Отрицательное сальдо торгового баланса США в августе 2009 г. сократилось на 3,6% по сравнению с пересмотренным значением за июль 2009 г. и составило 30,71 млрд долл. Такие данные опубликовало сегодня Министерство торговли страны.

   Объем импорта США в августе 2009 г. составил 158,93 млрд долл., экспорта - 128,22 млрд долл. Согласно пересмотренным данным, отрицательное сальдо торгового баланса США в июле 2009 г. составило 31,85 млрд долл.

РБК-Украина

   Председатель Исполнительного комитета СНГ Сергей Лебедев заявил, что на саммите СНГ в Кишиневе было уделено значительное внимание проблемам преодоления мирового экономического кризиса, передает “Интерфакс-Украина”.

   “Для стран СНГ проблема преодоления экономического кризиса останется темой номер один до полного ее решения”, — сказал Лебедев на пресс-конференции по итогам завершившегося в Кишиневе саммита СНГ.

   Он отметил, что президенты подписали соглашение о мерах по преодолению финансово-экономического кризиса, назвав это “главным документом саммита”.

   “В целом же сутью прошедших в Кишиневе заседания советов министров иностранных дел и глав государств стали меры по повышению эффективности взаимодействия государств СНГ”, — сказал Лебедев.

   Он подчеркнул, что несмотря на определенные опасения организаторов, саммит прошел успешно и конструктивно.

   Лебедев опроверг утверждения о том, что впервые главы государств не вышли к журналистам, отметив, что такая ситуация была и на других саммитах СНГ.

   “Кроме всего прочего, такие форумы предоставляют уникальные возможности для проведения двусторонних и трехсторонних встреч. Именно по этой причине президенты не смогли выйти к прессе, а некоторые не участвовали в заседании в расширенном составе. Они передали соответствующие полномочия другим членам делегаций”, — сказал Лебедев.

Укррудпром

   Министерство транспорта и связи Украины ввело скидки на перевалку транзитных грузов в ряде морских торговых портов (МТП) Украины до 1 апреля 2010 года, передает “Интерфакс-Украина”.

   Согласно приказу Минтранссвязи №958 от 15 сентября, предоставляется скидка в размере 30% на перегрузку зерна и семян навалом, чугуна в чушках, черных металлов в Ильичевском МТП, а также на перевалку серы на уровне 40%.

   Кроме того, документ предусматривает 30%-ю скидку на перевалку окатышей и руды в Керченском МТП.

   Минтранссвязи также установило скидку на перевалку чугуна в чушках и черных металлов в размере 30% в Мариупольском МТП, а также 18%-ю скидку на перегрузку зерна по варианту “борт-борт”.

   Приказ предусматривает такие скидки в Ренийском МТП: на перевалку зерна — 20,69%, товарно-штучных грузов в пакетах — 24,65%, руды — 25%, черных металлов — 23,07%. Кроме того, для зерна и химической продукции, следующих через судоходный канал “Дунай-Черное море” предлагается установить скидку в размере 50%.

   Ведомство также вводит 50%-ю скидку на перевалку зерна в Усть-Дунайском МТП.

   На погрузочно-разгрузочные работы в морском торговом порту “Южный” предусмотрены такие скидки: на перевалку чугуна в чушках — 30%, руды — 25%, черных металлов — 30%, угля — 25%.

   В Херсонском порту установлены скидки в размере 29,26% на перевалку руды, 18,75% — на перевалку угля.

   В Одесском МТП предусмотрены скидки на перевалку черных металлов в размере 30% и чугуна в чушках в размере 30%.

   В Бердянском МТП вводится скидка на 30% на перегрузку зерна в биг-бегах и руды, 25% — на перевалку глинозема и шпата полевого, 40% — на перевалку чугуна в чушках и 20% — на перегрузку универсальных контейнеров.

   Как сообщалось, Кабинет министров в августе 2008 года принял решение повысить размеры сборов в портах Украины на 58%.

   Минтранссвязи в 2008 году своими приказами увеличило уровень аккордных ставок за выполнение погрузочно-разгрузочных работ на 44%.

Укррудпром

   Министерство юстиции вернуло на доработку постановление правления Национального банка Украины от 09.09.2009 № 538 "Об утверждении изменений к Инструкции о порядке организации и осуществления валютно-обменных операций на территории Украины".

   Постановление возвращено по просьбе самого НБУ. Им предусматривалось ввести определенные ограничения при обмене валют на территории Украины. Операции по обмену на сумму, превышающую 15 тыс. гривен, могли проводиться согласно постановлению только через кассу финансового учреждения. Кроме того, предусматривалась полная идентификация физического лица, желающего обменять такую сумму. Вводился также запрет на продажу одному лицу в один день суммы валюты, превышающей 80 тыс. гривен.

   К таким мерам Нацбанк вынудили, по-видимому, протесты украинских банков. Украинский кредитно-банковский союз заявил о грубом нарушении прав клиентов банков и норм Закона Украины "О банках и банковской деятельности". Подробнее читайте об этом в материалеЛ╤ГА:ЗАКОН "Банки отказываются проводить идентификацию лиц, обменивающих валюту на сумму от 15 тыс. гривен ".

   Ольга Жога, Л╤ГА: ЗАКОН

www.ligazakon.ua

Державна митна служба
Наказ
"Про затвердження зм╕ни до Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни"
в╕д 28.09.2009 N 900

Если мужчина только ест, лежит на диване и смотрит телевизор, значит ему с вами хорошо.

Мужчины косяком - и мимо, мимо...