Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Платежи при таможенном оформлении
1. Атидемп╕нгове мито (╤мпорт)
	№ б/н от 06.10.2009 В╕домчий документ "Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну шприц╕в походженням з Корол╕вства ╤спан╕я, Сполученого Корол╕вства Великобритан╕╖ та П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖, Федеративно╖ Республ╕ки Н╕меччина ╕ Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки"
2. Спец╕альне мито (╤мпорт)
	№ б/н от 06.10.2009 В╕домчий документ "Про застосування спец╕альних заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну с╕рник╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту"
Нетарифное регулирование
3. Сертиф╕кат про походження товару (╤мпорт)
	№ б/н от 06.10.2009 В╕домчий документ "Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну шприц╕в походженням з Корол╕вства ╤спан╕я, Сполученого Корол╕вства Великобритан╕╖ та П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖, Федеративно╖ Республ╕ки Н╕меччина ╕ Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки"
4. Обов'язкова лабораторна перев╕рка товар╕в
	№ 29/1-10.1/4951-ЕП от 30.09.2009 Листи ДМСУ "Про Перел╕к товар╕в, що п╕длягають обов'язков╕й лабораторн╕й перев╕рц╕ у жовтн╕ 2009 року" № 29/2-10.1/4385-ЕП от 31.08.2009 Листи ДМСУ "Про Перел╕к товар╕в, що п╕длягають обов'язков╕й лабораторн╕й перев╕рц╕ у вересн╕ 2009 року" № 29/2-10.1/4482-ЕП от 07.09.2009 Листи ДМСУ "Зм╕ни до листа N 29/2-10.1/4385-ЕП в╕д 31.08.09 щодо Перел╕ку товар╕в, що п╕длягають обов'язков╕й лабораторн╕й перев╕рц╕ у вересн╕ 2009 року"
5. Ц╕ни
	№ 11/3-10.16/9645-ЕП от 07.10.2009 Листи ДМСУ "Про зм╕ну кон'юнктури св╕тового ринку на сировину для виробництва м╕неральних добрив"
	№ 11/3-10.16/9649-ЕП от 07.10.2009 Листи ДМСУ "Про розрахунковий р╕вень ц╕н у 2009 роц╕ на деяк╕ типов╕ види сталевого прокату при ввезенн╕ в Укра╖ну" № 11/3-10.16/8633-ЕП от 08.09.2009 Листи ДМСУ "Про розрахунковий р╕вень ц╕н у 2009 роц╕ на деяк╕ типов╕ види сталевого прокату при ввезенн╕ в Укра╖ну"
6. Класиф╕кац╕я товар╕в
	№ б/н от 05.10.2009 Листи ДМСУ "Попередн╕ р╕шення щодо класиф╕кац╕╖ та кодування товар╕в зг╕дно з УКТЗЕД, видан╕ митними органами за 9 м╕сяц╕в 2009р."
Классификаторы
	нет изменений
Информация
7. Санкции
	Приказ № 1066 от 25.09.2009 О введении санкций с 20.10.2009
	Приказ № 1067 от 25.09.2009 О введении санкций с 20.10.2009
	Приказ № 1068 от 25.09.2009 О введении санкций с 20.10.2009
	Приказ № 1050 от 22.09.2009 О введении санкций с 30.09.2009
	Приказ № 1051 от 22.09.2009 О введении санкций с 30.09.2009
	Приказ № 1019 от 16.09.2009 О введении санкций с 16.09.2009
	Приказ № 1020 от 16.09.2009 О введении санкций с 16.09.2009
	Приказ № 1021 от 16.09.2009 О введении санкций с 16.09.2009
	Приказ № 1022 от 16.09.2009 О введении санкций с 16.09.2009
	Приказ № 1063 от 25.09.2009 Об отмене санкций с 25.09.2009
	Приказ № 1064 от 25.09.2009 Об отмене санкций с 25.09.2009
	Приказ № 1065 от 25.09.2009 Об отмене санкций с 25.09.2009
	Приказ № 1050 от 22.09.2009 Об отмене санкций с 30.09.2009
	Приказ № 1051 от 22.09.2009 Об отмене санкций с 30.09.2009
	Приказ № 1038 от 21.09.2009 Об отмене санкций с 21.09.2009
	Приказ № 1026 от 18.09.2009 Об отмене санкций с 18.09.2009
	Приказ № 1027 от 18.09.2009 Об отмене санкций с 18.09.2009
	Приказ № 1019 от 16.09.2009 Об отмене санкций с 16.09.2009
	Приказ № 1020 от 16.09.2009 Об отмене санкций с 16.09.2009
	Приказ № 1021 от 16.09.2009 Об отмене санкций с 16.09.2009
	Приказ № 1022 от 16.09.2009 Об отмене санкций с 16.09.2009
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	25
	Документ МЗЕЗ	54
	Документ митниц╕	4
	Документ Податково╖ Адм╕н╕страц╕╖	2
	Закони Укра╖ни	1
	Коментар╕ фах╕вц╕в	1
	Листи ДМСУ	36
	М╕журядова угода	2
	Накази ДМСУ	8
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	6
	Распорядження	1
	ВСЕГО:	140

MDoffice

Количество просмотров: 30 (за период c 00:00 по 18:00 08/10/09), всего просмотров: 130

Закон вiд 15.09.1995 № 327/95-ВР ВРУ Про операц╕╖ з давальницькою сировиною у зовн╕шньоеконом╕чних в╕дносинах Вступил в силу с 15.09.1995

• Все хиты документов

MDoffice

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

Про затвердження зм╕ни до Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни

    З метою в╕дпрацювання ╓диних п╕дход╕в щодо включення у митну варт╕сть товар╕в, що ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни, роялт╕ та л╕ценз╕йних платеж╕в,

НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити зм╕ну до пункту 4.14 глави 4 Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни, затверджених наказом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 31.01.2007 № 74 (з╕ зм╕нами), що дода╓ться.

    2. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби П╕ковського ╤.О.

Зм╕на
до пункту 4.14 глави 4 Методичних рекомендац╕й ╕з застосування окремих положень Митного кодексу Укра╖ни, що стосуються питань визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ╕мпортуються на митну територ╕ю Укра╖ни

    1. Пункт 4.14 викласти у так╕й редакц╕╖:

    "4.14. При визначенн╕ митно╖ вартост╕ до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, додаються подальш╕ витрати, якщо вони не включалися до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕, зокрема:

    - роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕, як╕ стосуються оц╕нюваних товар╕в та як╕ покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оц╕нюваних товар╕в, якщо так╕ платеж╕ не включаються до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕. Зазначен╕ платеж╕ можуть включати платеж╕, як╕ стосуються патент╕в, знак╕в для товар╕в ╕ послуг та авторських прав;

    - в╕дпов╕дна частина виручки в╕д будь-якого подальшого перепродажу, передач╕ чи використання товар╕в, що оц╕нюються, на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця (дал╕ – частина виручки).

    В╕дпов╕дно до статей 462 та 485 Цив╕льного кодексу Укра╖ни право ╕нтелектуально╖ власност╕ засв╕дчу╓ться патентом на так╕ об’╓кти ╕нтелектуально╖ власност╕ – винаходи, корисн╕ модел╕, промислов╕ зразки, сорти рослин, породи тварин.

    Статтею 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на винаходи ╕ корисн╕ модел╕" визначено, що винах╕д (корисна модель) – результат ╕нтелектуально╖ д╕яльност╕ людини в будь-як╕й сфер╕ технолог╕╖. В╕дпов╕дно до статей 459 та 460 Цив╕льного кодексу Укра╖ни об’╓ктом винаходу та корисно╖ модел╕ може бути продукт (пристр╕й, речовина тощо) або процес у будь-як╕й сфер╕ технолог╕╖.

    Статтею 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на промислов╕ зразки" визначено, що промисловий зразок – результат творчо╖ д╕яльност╕ людини у галуз╕ художнього конструювання. Зг╕дно з╕ статтею 461 Цив╕льного кодексу Укра╖ни об’╓ктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або ╖х по╓днання, що визначають зовн╕шн╕й вигляд промислового виробу.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на сорти рослин" сорт рослин – окрема група рослин (клон, л╕н╕я, г╕брид першого покол╕ння, популяц╕я) в рамках нижчого з в╕домих ботан╕чних таксон╕в, яка, незалежно в╕д того, задовольня╓ вона повн╕стю або н╕ умови виникнення правово╖ охорони:

    - може бути визначена ступенем прояву ознак, що ╓ результатом д╕яльност╕ даного генотипу або комб╕нац╕╖ генотип╕в;

    - може бути в╕др╕знена в╕д будь-яко╖ ╕ншо╖ групи рослин ступенем прояву принаймн╕ одн╕╓╖ з цих ознак;

    - може розглядатися як ╓дине ц╕ле з точки зору ╖╖ придатност╕ для в╕дтворення в незм╕нному вигляд╕ ц╕лих рослин сорту.

    Статтею 1 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на знаки для товар╕в ╕ послуг" визначено, що знак – позначення, за яким товари ╕ послуги одних ос╕б в╕др╕зняються в╕д товар╕в ╕ послуг ╕нших ос╕б. Стаття 420 Цив╕льного кодексу Укра╖ни ототожню╓ знак для товар╕в ╕ послуг з торговельною маркою. В╕дпов╕дно до статт╕ 492 Цив╕льного кодексу Укра╖ни торговельною маркою може бути будь-яка комб╕нац╕я позначень, як╕ придатн╕ для вир╕знення товар╕в (послуг), що виробляються (надаються) одн╕╓ю особою, в╕д товар╕в (послуг), що виробляються (надаються) ╕ншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, л╕тери, цифри, зображувальн╕ елементи, комб╕нац╕╖ кольор╕в.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 433 Цив╕льного кодексу Укра╖ни об'╓ктами авторського права ╓ твори, а саме:

    1) л╕тературн╕ та художн╕ твори, зокрема:

    романи, поеми, статт╕ та ╕нш╕ письмов╕ твори;

    лекц╕╖, промови, пропов╕д╕ та ╕нш╕ усн╕ твори;

    драматичн╕, музично-драматичн╕ твори, пантом╕ми, хореограф╕чн╕, ╕нш╕ сцен╕чн╕ твори;

    музичн╕ твори (з текстом або без тексту);

    ауд╕ов╕зуальн╕ твори;

    твори живопису, арх╕тектури, скульптури та граф╕ки;

    фотограф╕чн╕ твори;

    твори ужиткового мистецтва;

    ╕люстрац╕╖, карти, плани, еск╕зи ╕ пластичн╕ твори, що стосуються географ╕╖, топограф╕╖, арх╕тектури або науки;

    переклади, адаптац╕╖, аранжування та ╕нш╕ переробки л╕тературних або художн╕х твор╕в;

    зб╕рники твор╕в, якщо вони за добором або упорядкуванням ╖х складових частин ╓ результатом ╕нтелектуально╖ д╕яльност╕;

    2) комп'ютерн╕ програми;

    3) комп╕ляц╕╖ даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням ╖х складових частин ╓ результатом ╕нтелектуально╖ д╕яльност╕;

    4) ╕нш╕ твори.

    Право ╕нтелектуально╖ власност╕ ма╓ дв╕ складов╕: особист╕ немайнов╕ права та майнов╕ права.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 424 Цив╕льного кодексу Укра╖ни майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ ╓:

    1) право на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕;

    2) виключне право дозволяти використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕;

    3) виключне право перешкоджати неправом╕рному використанню об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, в тому числ╕ забороняти таке використання;

    4) ╕нш╕ майнов╕ права ╕нтелектуально╖ власност╕, встановлен╕ законом.

    Зг╕дно з╕ статтею 426 Цив╕льного кодексу Укра╖ни використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ ╕ншою особою зд╕йсню╓ться з дозволу особи, яка ма╓ виключне право дозволяти використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, кр╕м випадк╕в правом╕рного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та ╕ншим законом. Умови надання дозволу (видач╕ л╕ценз╕╖) на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ можуть бути визначен╕ л╕ценз╕йним договором, який уклада╓ться з додержанням вимог цього Кодексу та ╕ншого закону.

    Спец╕альне законодавство Укра╖ни визнача╓ види використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Використанням винаходу (корисно╖ модел╕), в╕дпов╕дно до статт╕ 28 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на винаходи ╕ корисн╕ модел╕", визна╓ться:

    виготовлення продукту ╕з застосуванням запатентованого винаходу (корисно╖ модел╕), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числ╕ через ╤нтернет, продаж, ╕мпорт (ввезення) та ╕нше введення його в цив╕льний оборот або збер╕гання такого продукту в зазначених ц╕лях;

    застосування процесу, що охороня╓ться патентом, або пропонування його для застосування в Укра╖н╕, якщо особа, яка пропону╓ цей процес, зна╓ про те, що його застосування забороня╓ться без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це ╕ так ╓ очевидним.

    Продукт визна╓ться виготовленим ╕з застосуванням запатентованого винаходу (корисно╖ модел╕), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисно╖ модел╕), або ознаку, екв╕валентну ╖й.

    Процес, що охороня╓ться патентом, визна╓ться застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, екв╕валентну ╖й.

    Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороня╓ться патентом, за в╕дсутн╕стю доказ╕в протилежного вважа╓ться виготовленим ╕з застосуванням цього процесу за умови виконання принаймн╕ одн╕╓╖ з двох вимог:

    продукт, виготовлений ╕з застосуванням процесу, що охороня╓ться патентом, ╓ новим;

    ╕снують п╕дстави вважати, що зазначений продукт виготовлено ╕з застосуванням даного процесу ╕ власник патенту не в змоз╕ шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленн╕ цього продукту.

    Використанням промислового зразка, в╕дпов╕дно до статт╕ 20 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на промислов╕ зразки", визна╓ться виготовлення виробу ╕з застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числ╕ через ╤нтернет, продаж, ╕мпорт (ввезення) та ╕нше введення його в цив╕льний оборот або збер╕гання такого виробу в зазначених ц╕лях.

    Вир╕б визна╓ться виготовленим ╕з застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використан╕ вс╕ сутт╓в╕ ознаки промислового зразка.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 39 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на сорти рослин" виключне право на дозв╕л чи заборону використання сорту поляга╓ в тому, що н╕хто без дозволу волод╕льця патенту не може зд╕йснювати щодо посадкового матер╕алу сорту так╕ д╕╖:

    а) виробництво або в╕дтворення (з метою розмноження);

    б) доведення до кондиц╕╖ з метою розмноження;

    в) пропонування до продажу;

    г) продаж або ╕нший комерц╕йний об╕г;

    д) вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни;

    е) ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни;

    ╓) збер╕гання для будь-яко╖ ╕з ц╕лей, зазначених у пунктах "а" - "е".

    Використанням знака, в╕дпов╕дно до статт╕ 16 Закону Укра╖ни "Про охорону прав на знаки для товар╕в ╕ послуг", визна╓ться:

    нанесення його на будь-який товар, для якого знак заре╓стровано, упаковку, в як╕й м╕ститься такий товар, вив╕ску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи ╕нший прикр╕плений до товару предмет, збер╕гання такого товару ╕з зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, ╕мпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

    застосування його п╕д час пропонування та надання будь-яко╖ послуги, для яко╖ знак заре╓стровано;

    застосування його в д╕лов╕й документац╕╖ чи в реклам╕ та в мереж╕ ╤нтернет.

    Знак визна╓ться використаним, якщо його застосовано у форм╕ заре╓строваного знака, а також у форм╕, що в╕др╕зня╓ться в╕д заре╓строваного знака лише окремими елементами, якщо це не зм╕ню╓ в ц╕лому в╕дм╕тност╕ знака.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 15 Закону Укра╖ни "Про авторське право ╕ сум╕жн╕ права" виключне право автора (чи ╕ншо╖ особи, яка ма╓ авторське право) на дозв╕л чи заборону використання твору ╕ншими особами да╓ йому право дозволяти або забороняти:

    1) в╕дтворення твор╕в;

    2) публ╕чне виконання ╕ публ╕чне спов╕щення твор╕в;

    3) публ╕чну демонстрац╕ю ╕ публ╕чний показ;

    4) будь-яке повторне оприлюднення твор╕в, якщо воно зд╕йсню╓ться ╕ншою орган╕зац╕╓ю, н╕ж та, що зд╕йснила перше оприлюднення;

    5) переклади твор╕в;

    6) переробки, адаптац╕╖, аранжування та ╕нш╕ под╕бн╕ зм╕ни твор╕в;

    7) включення твор╕в як складових частин до зб╕рник╕в, антолог╕й, енциклопед╕й тощо;

    8) розповсюдження твор╕в шляхом першого продажу, в╕дчуження ╕ншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом ╕ншо╖ передач╕ до першого продажу прим╕рник╕в твору;

    9) подання сво╖х твор╕в до загального в╕дома публ╕ки таким чином, що ╖╖ представники можуть зд╕йснити доступ до твор╕в з будь-якого м╕сця ╕ у будь-який час за ╖х власним вибором;

    10) здавання в майновий найм ╕ (або) комерц╕йний прокат п╕сля першого продажу, в╕дчуження ╕ншим способом ориг╕налу або прим╕рник╕в ауд╕ов╕зуальних твор╕в, комп'ютерних програм, баз даних, музичних твор╕в у нотн╕й форм╕, а також твор╕в, заф╕ксованих у фонограм╕ чи в╕деограм╕ або у форм╕, яку зчиту╓ комп'ютер;

    11) ╕мпорт прим╕рник╕в твор╕в.

    Цей перел╕к не ╓ вичерпним.

    Зг╕дно з╕ статтею 1107 Цив╕льного кодексу Укра╖ни л╕ценз╕йний догов╕р ╓ одним ╕з договор╕в щодо розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Догов╕р щодо розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ уклада╓ться у письмов╕й форм╕.

    У раз╕ недодержання письмово╖ форми договору щодо розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ такий догов╕р ╓ н╕кчемним.

    Законодавство Укра╖ни визнача╓ ╓диний випадок можливост╕ укладання л╕ценз╕йного договору в усн╕й форм╕, а саме статтею 33 Закону Укра╖ни "Про авторське право ╕ сум╕жн╕ права" встановлено, що в усн╕й форм╕ може укладатися догов╕р про використання (опубл╕кування) твору в пер╕одичних виданнях (газетах, журналах тощо).

    В╕дпов╕дно до статт╕ 1109 Цив╕льного кодексу Укра╖ни за л╕ценз╕йним договором одна сторона (л╕ценз╕ар) нада╓ друг╕й сторон╕ (л╕ценз╕ату) дозв╕л на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ (л╕ценз╕ю) на умовах, визначених за вза╓мною згодою стор╕н з урахуванням вимог цього Кодексу та ╕ншого закону.

    У л╕ценз╕йному договор╕ визначаються вид л╕ценз╕╖, сфера використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ (конкретн╕ права, що надаються за догов ором, способи використання зазначеного об'╓кта, територ╕я та строк, на як╕ надаються права, тощо), розм╕р, порядок ╕ строки виплати плати за використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, а також ╕нш╕ умови, як╕ сторони вважають за доц╕льне включити у догов╕р.

    Права на використання об'╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ та способи його використання, як╕ не визначен╕ у л╕ценз╕йному договор╕, вважаються такими, що не надан╕ л╕ценз╕ату.

    Якщо в л╕ценз╕йному договор╕ про видання або ╕нше в╕дтворення твору винагорода визнача╓ться у вигляд╕ ф╕ксовано╖ грошово╖ суми, то в договор╕ ма╓ бути встановлений максимальний тираж твору.

    Умови л╕ценз╕йного договору, як╕ суперечать положенням цього Кодексу, ╓ н╕кчемними.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 81 Митного кодексу Укра╖ни декларування зд╕йсню╓ться шляхом заявлення за встановленою формою точних в╕домостей про товари ╕ транспортн╕ засоби, мету ╖х перем╕щення через митний кордон Укра╖ни, а також в╕домостей, необх╕дних для зд╕йснення митного контролю та митного оформлення.

    Для декларування товар╕в ╕ транспортних засоб╕в використову╓ться вантажна митна декларац╕я, форма яко╖ затверджена постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 09.06.97 № 574 (╕з зм╕нами).

    Порядок заповнення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ встановлено ╤нструкц╕╓ю про порядок заповнення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ (дал╕ – ╤нструкц╕я), затвердженою наказом Держмитслужби в╕д 09.07.97 № 307 (в редакц╕╖ наказу Держмитслужби в╕д 07.11.2007 № 933 ╕з зм╕нами) та заре╓строваною у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 24.09.97 за № 443/2247.

    ╤нструкц╕╓ю, зокрема, встановлено так╕ вимоги до заповнення графи 31 "Вантажн╕ м╕сця та опис товар╕в - Маркування та к╕льк╕сть - Номери контейнер╕в - К╕льк╕сть та розп╕знавальн╕ особливост╕" вантажно╖ митно╖ декларац╕╖.

    П╕д номером 1 зазначаються точн╕ в╕домост╕ про товар, як╕ ╓ в наявност╕:

    а) в╕домост╕, необх╕дн╕ для класиф╕кац╕╖ товару (ф╕зичн╕ характеристики товару в обсяз╕, достатньому для однозначного в╕днесення його до коду зг╕дно з УКТЗЕД, у к╕лькост╕ знак╕в, визначен╕й правилами заповнення графи 33 ВМД для в╕дпов╕дного митного режиму та особливостей перем╕щення): наприклад, комплектн╕сть або завершен╕сть (з╕браний/нез╕браний), к╕льк╕сний та як╕сний склад (матер╕ал, речовина, сум╕ш, сполука тощо), основн╕ властивост╕ товару (призначення, розм╕р, розфасування, пакування тощо).

    Опис товар╕в ма╓ наводитись без перенесення в графу неп╕дтвердженого опису класиф╕кац╕йних групувань УКТЗЕД, що в╕дпов╕дають коду товару;

    б) в╕домост╕, необх╕дн╕ для розп╕знання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка (зазнача╓ться повн╕стю без будь-яких скорочень; якщо ориг╕нальне написання найменування торговельно╖ марки викону╓ться мовою, яка використову╓ латинський алфав╕т, то в граф╕ таке найменування зазнача╓ться латинськими л╕терами), ф╕рма-виробник, л╕терний код альфа-2 кра╖ни виробництва товару в╕дпов╕дно до Класиф╕кац╕╖ держав св╕ту, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.

    При перем╕щенн╕ через митний кордон Укра╖ни товар╕в як нос╕╖в результат╕в виконаних роб╕т у граф╕ зазначаються в╕домост╕ про так╕ нос╕╖, а також про ╕нформац╕ю, що на них розм╕щена.

    При декларуванн╕ товар╕в ╕з застосуванням вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ зазнача╓ться повний опис товару, за яким його можливо в╕др╕знити в╕д ╕ншого товару.

    В╕дпов╕дно до Угоди про застосування статт╕ VII ГАТТ та тлумачних прим╕ток до не╖ роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕ включаються до митно╖ вартост╕ товар╕в.

    В╕дпов╕дно до Нац╕онального стандарту № 4 "Оц╕нка майнових прав ╕нтелектуально╖ власност╕", затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 03.10.2007 № 1185, л╕ценз╕йний плат╕ж – це плата за надання прав на використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, що ╓ предметом л╕ценз╕йного договору. До л╕ценз╕йних платеж╕в належать паушальний плат╕ж, роялт╕ та комб╕нований плат╕ж.

    Роялт╕ – це л╕ценз╕йний плат╕ж у вигляд╕ сум, як╕ сплачуються пер╕одично, залежно в╕д обсяг╕в виробництва або реал╕зац╕╖ продукц╕╖ (товар╕в, роб╕т, послуг) з використанням об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Паушальний плат╕ж – це одноразовий плат╕ж, який становить ф╕ксовану суму ╕ не залежить в╕д обсяг╕в виробництва (продажу) продукц╕╖ (товар╕в, роб╕т, послуг) з використанням об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕.

    Комб╕нований плат╕ж – це л╕ценз╕йний плат╕ж, що включа╓ роялт╕ та паушальний плат╕ж.

    Практика укладання л╕ценз╕йних договор╕в св╕дчить про те, що л╕ценз╕йний догов╕р, як правило, уклада╓ться окремо в╕д договору (контракту), за яким товар ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни.

    Оск╕льки використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ без дозволу його власника вважа╓ться порушенням прав ╕нтелектуально╖ власност╕, за яке встановлена в╕дпов╕дальн╕сть Митним, Цив╕льним, Господарським, Крим╕нальним кодексами та Кодексом Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення, наявн╕сть л╕ценз╕йного договору ╕з встановленими л╕ценз╕йними платежами св╕дчить про те, що умовою використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕ ╓ сплата таких платеж╕в. При цьому в╕дпов╕дно до пункту 3 частини друго╖ статт╕ 267 Митного кодексу Укра╖ни з усього р╕зноман╕ття способ╕в використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ зв╕льня╓ в╕д включення у митну варт╕сть т╕льки витрати на право в╕дтворення (тиражування) оц╕нюваних товар╕в в Укра╖н╕. Тобто, л╕ценз╕йн╕ платеж╕, як╕ сплачуються за право будь-якого ╕ншого використання об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕, мають включатися до митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в, якщо вони не були включен╕ у ц╕ну товару.

    Кр╕м цього, поставки товар╕в можуть зд╕йснюватися в╕д ╕ншо╖ особи, н╕ж власник прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕. Як правило, особу, яка буде поставляти товар, визнача╓ власник прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ або обумовлю╓ необх╕дн╕сть узгодження з ним тако╖ особи у л╕ценз╕йному договор╕ або ╕ншому договор╕ розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕. Нав╕ть за в╕дсутност╕ таких положень за власником прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ залиша╓ться право зд╕йснення контролю за як╕стю товар╕в, виготовлених чи наданих за л╕ценз╕йним договором, яка не може буде нижчою в╕д якост╕ товар╕в власника. Тому особа, яка поставля╓ товари, пов’язана з власником прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ та контролю╓ться ним.

    Таким чином, роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕ включаються до митно╖ вартост╕ товар╕в, якщо вони не були включен╕ до ╖х ц╕ни, коли:

    - вони стосуються винаход╕в, корисних моделей, промислових зразк╕в, сорт╕в росли, пор╕д тварин, торговельних марок (знак╕в для товар╕в ╕ послуг), авторського права;

    - товари, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та декларуються митному органу, вироблен╕ (виготовлен╕), маркован╕, м╕стять або мають ╕нш╕ ознаки використання зазначених об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕;

    - л╕ценз╕йним договором або ╕ншим договором розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕ передбачена сплата л╕ценз╕йних платеж╕в за право використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, кр╕м права використання шляхом в╕дтворення, тиражування, виробництва товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни;

    - виконан╕ ╕нш╕ умови, передбачен╕ Митним кодексом Укра╖ни.

    Враховуючи вищевикладене, якщо на момент митного оформлення товар╕в платник ма╓ в╕домост╕ про суму роялт╕, л╕ценз╕йних платеж╕в чи частини виручки, то в╕н зобов’язаний ╖х включити до митно╖ вартост╕ товар╕в, яка ╓ основою для обчислення митних платеж╕в, як╕ п╕длягають сплат╕ до бюджету.

    Якщо на момент митного оформлення сума роялт╕ нев╕дома, то при визначенн╕ митно╖ вартост╕ товар╕в з урахуванням сум роялт╕ можлив╕ так╕ вар╕анти залежно в╕д бази, з яко╖ так╕ суми вираховуються:

    1) якщо базою розрахунку ╓ прайс-лист (прейскурант або ╕нший документ, який встановлю╓ ц╕ну одиниц╕ товару, з яко╖ вираховуються суми роялт╕ залежно в╕д обсяг╕в продажу), то допуска╓ться розраховувати ор╕╓нтовну суму роялт╕, виходячи з прайс-листа, д╕ючого на момент митного оформлення товар╕в, за як╕ сплачуються роялт╕;

    2) якщо базою розрахунку ╓ отриманий прибуток, визначення якого окремо обумовлено л╕ценз╕йним договором (договором розпорядження майновими правами ╕нтелектуально╖ власност╕), то допуска╓ться розраховувати ор╕╓нтовну суму роялт╕ за прогнозними показниками суб’╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, як╕ можуть спиратися на суми л╕ценз╕йних платеж╕в, сплачен╕ за ╕дентичний товар у попередньому пер╕од╕.

    В╕дпов╕дно до пункту 4 Порядку декларування митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, та подання в╕домостей для ╖╖ п╕дтвердження (дал╕ – Порядок), затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20.12.2006 № 1766, встановлено, що декларац╕я митно╖ вартост╕ пода╓ться обов’язково, якщо сплачуються роялт╕ та л╕ценз╕йн╕ платеж╕. П╕д час застосування методу визначення митно╖ вартост╕ за ц╕ною договору щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖) використову╓ться декларац╕я митно╖ вартост╕ за формою ДМВ-1.

    Якщо зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) м╕стить умови, як╕ унеможливлюють застосування для визначення митно╖ вартост╕ методу за ц╕ною договору щодо товар╕в, як╕ ╕мпортуються (варт╕сть операц╕╖) та для декларування митно╖ вартост╕ використову╓ться декларац╕я за формою ДМВ-2, то рекоменду╓ться разом з ╕ншими документами, як╕ подаються для п╕дтвердження митно╖ вартост╕ подавати розрахунок сум роялт╕ залежно в╕д бази, з яко╖ так╕ суми розраховуються.

    За результатами фактично╖ сплати роялт╕ суб’╓кт зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ ма╓ право на уточнення митно╖ вартост╕ товар╕в у порядку, визначеному законодавством.

    У раз╕ наявност╕ надм╕рно сплачених платеж╕в, вони повертаються суб’╓кту зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ у порядку, визначеному законодавством.

    Якщо сума роялт╕ виявилася б╕льшою, н╕ж попередньо розрахована, суб’╓кту зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ необх╕дно зд╕йснити заходи щодо доплати сум митних платеж╕в у порядку, визначеному законодавством".

Фах╕вцям ЗЕД, новим користувачам «MD OFFICE» -

   Ассоциация украинских банков просит коммерческие банки высказать свое мнение по вопросу ограничения валютных операций банков. Об этом говорится в письме АУБ, текстом которого располагает РБК-Украина. АУБ, в частности, отмечает, что, по оценкам экспертов, в последнее время усиливаются тенденции роста долларизации экономики. В банковской системе это, прежде всего, отображается в росте объемов валютных депозитов и других заимствований. Одновременно действующие ограничения в валютном кредитовании приводят к разбалансированию активов и пассивов банков по видам валют. При этом идет активное обсуждение введения еще более жестких регуляторных норм, направленных на ограничение валютных операций банков.

   В связи с этим АУБ просит коммерческие банки сообщить свое виденье перспектив развития деятельности банков по привлечению средств и кредитования в иностранной валюте. В частности, ассоциация просит высказаться по вопросу целесообразности запрета валютного кредитования физических лиц и других субъектов, не имеющих поступлений в иностранной валюте; целесообразности введения порядка выплаты процентов по валютным депозитам в национальной валюте; распределения валютных рисков и их хеджирования; возможных механизмов конвертации привлечений в иностранной валюте в национальную валюту для последующего кредитования на внутреннем рынке; возможного участия НБУ в операциях по трансформации валютных привлечений в гривну.

   Предложения банков будут обобщены и предоставлены НБУ и правительству для учета при выработке принципов валютной политики и иностранных заимствований.

РБК-Украина

   В Беларуси будут активнее применять карнеты АТА для ускоренного оформления временного ввоза товаров. Об этом сообщил сегодня в Минске на заседании круглого стола с представителями Всемирного совета по Карнет АТА председатель Белорусской торгово-промышленной палаты Василий Романов, передает корреспондент БЕЛТА.

   В систему "Карнет АТА" Беларусь входит еще с августа 2004 года. Оформление и выдачу карнетов АТА в республике осуществляет БелТПП.

   Как отметил Василий Романов, "БелТПП с начала действия системы "Карнет АТА" в Беларуси принимает все необходимые меры для единообразного и правильного применения таможенными органами республики законодательства в этой сфере. Но у белорусских субъектов хозяйствования, получивших карнеты АТА, есть проблемы в их оформлении".

   Одной из них является то, что информация о товарах изложена в карнетах АТА на различных языках, поэтому для упрощения работы с документами необходимо, чтобы к ним прилагались переводы на английский и русский языки. Кроме того, нужно разобраться с порядком оформления карнетов АТА в Беларуси при временном ввозе и вывозе товаров, правилами таможенного оформления и контроля товаров, перемещаемых с применением карнетов АТА, пояснил председатель БелТПП.

   "Учитывая распоряжения руководства страны, мы должны сделать все возможное для более быстрого прохождения товаров на экспорт. Эта задача стоит и перед Государственным таможенным комитетом, и Белорусской торгово-промышленной палатой, и перед субъектами хозяйствования", - добавил он.

   Карнет АТА - международный таможенный документ, позволяющий осуществлять ускоренное оформление временного ввоза товаров в связи с проведением выставок и ярмарок, а также при перемещении через границу товарных образцов, профессионального оборудования и некоторых других категорий товаров. Он может использоваться вместо таможенной декларации на территории стран - участниц конвенции в отношении товаров, временно ввозимых на таможенную территорию этих стран, так как гарантирует уплату импортных пошлин и освобождает от необходимости предоставления банковской гарантии, депозита, залога или иного средства обеспечения их уплаты на таможне ввоза.

   В систему "Карнет АТА" входит 66 стран, в том числе Беларусь, Австрия, Бельгия, Германия, Китай, Польша, США, Россия, Чехия, Франция, Япония

   БЕЛТА; 06.10.09

Виртуальная таможня

   Кабинет Министров займется совершенствованием законодательства, направленного на развитие портового хозяйства Украины. Об этом заявила Премьер-министр Юлия Тимошенко, открывая сегодняшнее заседание правительства.

   В разработке новых нормативных документов принимали участие коллективы портов, профильные министерства и ведомства, высококвалифицированные эксперты. Одобренные Кабмином решения вступят в силу только после получения соответствующих виз от руководства портов. Основная суть новшеств, как отмечают в пресс-службе Кабмина, - упрощение процедуры оформления грузов, которые проходят через украинские порты, в том числе относительно оформления контейнеров. Будет разработана гибкая тарифная политика, решены вопросы закрепления земли за портами.

   К слову, за упрощение таможенного оформления грузов выступают и сами народные депутаты. В частности, проектом Закона "О внесении изменений в Закон Украины "О транзите грузов (относительно таможенного оформления)", инициатором которого был народный депутат от фракции БЮТ Руслан Зозюля, предлагается внедрить в украинские порты систему трансшипмента - такого режима транзита грузов в контейнерах, не выходящих за пределы одного пункта пропуска или зон таможенного контроля, при котором таможенное оформление происходит без предоставления грузовой таможенной декларации и без применения мероприятий гарантирования доставки. Учитывая сегодняшний уровень грузовых тарифов, только за переработку контейнеров по системе трансшипмента национальные порты и терминалы смогут получить около 54 млн долларов США.

   Юлия Найда, Л╤ГА: ЗАКОН

www.ligazakon.ua

Народний депутат Укра╖ни
Проект закону Укра╖ни
"Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни (щодо внесення до ╢диного державного ре╓стру юридичних ос╕б та ф╕зичних ос╕б - п╕дпри╓мц╕в в╕домостей про акредитованих ╕ноземних юридичних ос╕б)"
в╕д 06.10.2009 N 5148-1

   Гостаможслужба разъяснила причины отмены обязательного предоставления оригинала грузовой таможенной декларации страны-отправителя при осуществлении таможенного оформления и контроля, независимо от таможенного режима. Оказалось, что реализация изменений, внесенных постановлением КМУ 24.07.2009 № 767, во многих случаях была бы просто невозможной. В частности, при транзите товаров, а также при импорте из стран ЕС.

   Согласно ст. 6 Закона "О транзите груза", транзит грузов сопровождается товарно-транспортной накладной. Кроме того, транзит грузов может сопровождаться счетом-фактурой (инвойсом) или другим документом, свидетельствующим о стоимости товара, спецификацией, грузовой ведомостью, книжкой МДП, книжкой АТА. Требовать же другую документацию, согласно этой статье, прямо запрещено.

   Кроме того, предоставить оригинал ГТД в бумажном виде импортеры стран-членов ЕС просто не смогут. Ведь, во-первых, они не являются собственниками экспортной продукции и не имеют доступа к экспортной декларации. Во-вторых, с 1 июля 2009 года таможенными органами ЕС для оформления принимаются исключительно электронные декларации. В-третьих, если товары экспортируются после режима транзита, то применяется упрощенная процедура таможенного оформления.

   Решение об отмене обязательного предоставления ГТД было принято 1 октября 2009 года. Теперь оригинал ГТД необходимо будет подавать исключительно при ее наличии.

   Евгений Даниленко, Л╤ГА:ЗАКОН

www.ligazakon.ua

   Прес-служба

   7 жовтня в Ялт╕ розпочалося 3-╓ зас╕дання Ком╕тету гол╕в правоохоронних п╕дрозд╕л╕в Ради кер╕вник╕в митних служб Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав. Сьогодн╕ пройшло об’╓днане зас╕дання Штабу кер╕вник╕в управл╕нь по боротьб╕ з митними правопорушеннями та експерт╕в.

   Мета даного заходу: узгодження сп╕льних заход╕в в рамках реал╕зац╕╖ м╕ждержавних програм СНД по боротьб╕ з контрабандою, незаконним об╕гом наркотик╕в, легал╕зац╕╓ю злочинних доход╕в, м╕жнародним тероризмом та ╕ншими проявами орган╕зовано╖ злочинност╕, а також затвердження склад╕в окремих робочих груп, план╕в ╖х д╕яльност╕, для конкретно╖ реал╕зац╕╖ вказаних заход╕в.

   Сл╕д в╕дзначити, що ця под╕я ╓ дуже важливою для Укра╖ни, адже територ╕ю нашо╖ держави проходять транзитн╕ шляхи ╕з кра╖н Сх╕дно╖ ╢вропи та Аз╕╖ до кра╖н Зах╕дно╖ ╢вропи та Балт╕╖. Укра╖нськ╕ митники вперше приймають сво╖х колег-сус╕д╕в на територ╕╖ нашо╖ держави саме в такому формат╕.

   В ход╕ зас╕дання п╕дведен╕ п╕дсумки роботи Штабу кер╕вник╕в управл╕нь по боротьб╕ з митними правопорушеннями та експерт╕в за минулий пер╕од, узгоджен╕ сп╕льн╕ заходи, в рамках реал╕зац╕╖ м╕ждержавних програм СНД по боротьб╕ з контрабандою, незаконним об╕гом наркотик╕в, легал╕зац╕╓ю злочинних доход╕в, м╕жнародним тероризмом ╕ ╕ншими проявами орган╕зовано╖ злочинност╕.

   8 жовтня запланована зустр╕ч кер╕вник╕в митних адм╕н╕страц╕й дев’яти кра╖н Союзу Незалежних Держав: Азербайджану, В╕рмен╕╖, Республ╕ки Б╕лорусь, Казахстану, Киргиз╕╖, Рос╕╖, Таджикистану, Узбекистану ╕ Укра╖ни.

Державна митна служба Укра╖ни

   Цим самим Всесв╕тня митна орган╕зац╕я оф╕ц╕йно п╕дтвердила плани створити на баз╕ Академ╕╖ Рег╕ональний (для Сх╕дно╖ ╢вропи) навчально-методолог╕чний центр ВМО. Було детально проанал╕зовано потужност╕ митних навчальних заклад╕в багатьох кра╖н рег╕ону й обрано укра╖нський, як такий, що в найб╕льш╕й м╕р╕ в╕дпов╕да╓ стандартам ВМО. Такий Центр займатиметься питаннями ун╕ф╕кац╕╖ навчальних план╕в ╕ профес╕йних програм п╕дготовки митник╕в, а також зд╕йснюватиме таку п╕дготовку.

   П╕дписаний Меморандум про вза╓морозум╕ння сприя╓ сп╕вроб╕тництву в галуз╕ розробки та надання осв╕ти на р╕вн╕ св╕тових стандарт╕в, зм╕цненню ╕нституц╕йних спроможностей навчання та досл╕джень м╕ж ВМО та навчальними закладами, що займаються митною д╕яльн╕стю. Меморандум нада╓ Академ╕╖ митно╖ служби Укра╖ни можлив╕сть отримати новий статус при ВМО, який дозволить активно впливати на прийняття та просування р╕шень (в питаннях стандарт╕в ВМО, ╖х впровадження в рег╕онах св╕ту, просування того чи ╕ншого рег╕ону, т╕╓╖ чи ╕ншо╖ митно╖ служби), на м╕жнародну осв╕тню пол╕тику в галуз╕ митно╖ справи.

   Меморандум про вза╓морозум╕ння було п╕дписано п╕д час конференц╕╖ PICARD, яка проходила 28-30 вересня 2009 р. у м. Сан Хосе, Коста Р╕ка.

   Ларс Карлссон, кер╕вник директорату з╕ зм╕цнення ╕нституц╕йних спроможностей Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖, який на оф╕ц╕йн╕й церемон╕╖ п╕дписання представляв ╕нтереси ВМО, зазначив, що Академ╕я ╓ активним партнером ВМО в питаннях розвитку та забезпечення навчально╖ та осв╕тньо╖ д╕яльност╕, а також в п╕дтриманн╕ ╕н╕ц╕атив ВМО щодо впровадження ун╕ф╕кованих стандарт╕в п╕дготовки посадових ос╕б митних орган╕в.

   Академ╕я усп╕шно впроваджу╓ п╕лотний проект ВМО PICARD з ╕мплементац╕╖ Рамкових стандарт╕в ВМО. Вона ╓ першим ╕ ╓диним з 7 п╕лотних митних навчальних заклад╕в св╕ту, який проводить цю роботу як в систем╕ навчання, так ╕ п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖. Сьогодн╕ навчальн╕ заклади можуть вводити в сво╖ навчальн╕ плани ц╕ узгоджен╕ з м╕жнародними орган╕зац╕ями стандарти, одночасно задовольняючи нац╕ональним критер╕ям акредитац╕╖. ╤сну╓ дек╕лька навчальних заклад╕в в св╕т╕, як╕ вже ╕н╕ц╕ювали п╕лотн╕ програми, що базуються на цих стандартах (в тому числ╕ Академ╕я митно╖ служби Укра╖ни). Нин╕, коли розпочалось ╖х застосування, ВМО розпочало процес отримання квал╕ф╕кац╕йними закладами та випускниками права на акредитац╕ю при ВМО.

   Для дов╕дки:

   У 2005 роц╕ Всесв╕тня митна орган╕зац╕я (ВМО) розпочала систематизувати ╕нформац╕ю в галуз╕ митно╖ справи з метою створення загальних, визнаних у всьому св╕т╕ стандарт╕в профес╕йно╖ п╕дготовки митник╕в. З метою забезпечення сп╕вроб╕тництва м╕ж митними службами та академ╕чним св╕том у 2006 роц╕ була запущена Програма ВМО PICARD (Партнерство в галуз╕ митних академ╕чних досл╕джень та розвитку). Паралельно ╕з запуском програми ВМО PICARD навчальн╕ заклади створили М╕жнародну Мережу Митних Ун╕верситет╕в (International Network of Customs Universities) та М╕жнародний Митний Журнал (World Customs Journal) - джерело ╕нформац╕╖ в митн╕й галуз╕. Перш╕ рекомендац╕╖ для п╕дготовки митник╕в були розроблен╕ у 2006 роц╕ та набули подальшого розвитку на Друг╕й конференц╕╖ ВМО PICARD, що мала м╕сце 27-28 березня 2007 року. Нин╕ ВМО остаточно сформувало Профес╕йн╕ стандарти, призначен╕ для стратег╕чних та оперативних митних менеджер╕в.

Державна митна служба Укра╖ни

-

Департамент м╕жнародно╖ д╕яльност╕ П.╤.Б., посада прац╕вникаЕлектронна адреса Директор Департаменту м╕жнародно╖ д╕яльност╕ Овч╕нн╕ков О.╢. o.ovchinnikov@customs.gov.ua Заступник директора - начальник в╕дд╕лу багатостороннього сп╕вроб╕тництва та ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Шульга Л.В. l.shulga@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Гончарова Ю.Ю. y.goncharova@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Сиволоцький В.В. sivolotsky@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Довгань Ю.В. y.dovgan@customs.gov.ua Заступник директора - начальник в╕дд╕лу двостороннього сп╕вроб╕тництва Кучук О.М. o.kuchuk@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Суворов В.В. v.suvorov@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Олексин О.Г. o.oleksin@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Б╕лоус Н.А. n_bilous@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Погребна А.╤. a_pogrebna@customs.gov.ua Начальник в╕дд╕лу орган╕зац╕╖ роботи з проектами техн╕чно╖ допомоги Лакт╕онов А.О. a.laktionov@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Демчук С.С. dss@customs.gov.ua s.demchuk@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Бойко ╢.С. y.boyko@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Будакова К.А. dmd@customs.gov.ua k.budakova@customs.gov.ua Начальник в╕дд╕лу протоколу та оформлення ви╖зду за кордон Даймиченко О.О. o.daymichenko@customs.gov.ua Головний ╕нспектор Чеп╕льЛ.П. l.chepil@customs.gov.ua Електронна скринька Департаменту inter@customs.gov.ua

Державна митна служба Укра╖ни

   Осенний спрос на удобрения за рубежом стимулирует украинских производителей увеличивать загрузку мощностей и дает надежду на успешное завершение сезона. При этом цена на продукцию химпрома растет.

   Впервые после кризисного падения цен аммиак увеличился в цене настолько, что производители химической продукции стали рассматривать его как экспортный товар.

   "Мы надеемся, что к декабрю его стоимость составит не менее $290-300 за тонну на условиях FOB", - заявил начальник департамента "Азотэкспорт" концерна "Стирол" Александр Шатохин. Он объяснил свои ожидания тем, что традиционный рынок сбыта аммиака - США - затребует это удобрение в большом количестве.

   "В кризис покупатели ожидали максимального понижения цен, а теперь будут покупать аммиак в авральном порядке, поскольку логистические возможности своевременной доставки конечному потребителю ограничены", - считает представитель "Стирола".

   Если предположения А.Шатохина сбудутся, то украинские химики усилят экспорт аммиака, поскольку цена на уровне $300 будет не только покрывать затраты на его производство, но и принесет прибыль впервые в текущем году.

   Ложкой дегтя в продажах отечественных химиков по-прежнему остается аммиачная селитра. Отгрузка этого продукта на экспорт в большинстве своем осуществляется на рынок Латинской Америки и Турции. За 8 месяцев т.г. зарубежные рынки приняли 219 тыс. тонн украинской селитры, 48 тыс. тонн из которых пришлись на Турцию.

   "Сейчас на рынке аммиачной селитры наблюдается затишье. Производители так и не смогли добиться от покупателей повышения цены и сбывали товар по $148-150 за тонну, в то время как еще в конце сентября они рассчитывали на цену $155 за тонну", - констатирует начальник департамента АПК и химической промышленности "Госвнешинформа" Дмитрий Гордейчук.

АПК-Информ

   Необходимо внедрить упрощенную процедуру оформления грузов, которые проходят украинскими морскими портами. Об этом заявила премьер-министр Юлия Тимошенко, на открытом заседании правительства, посвященное реформированию портовой отрасли в Украине, передает РБК-Украина.

   Премьер добавила, что Украина нуждается в увеличении перевалочной мощности в морских портах — и это даст возможность увеличить перевалку украинских экспортных товаров: зерна, масла, металла.

   Тимошенко заявила, что украинские порты должны стать конкурентоспособными на рынке международных морских перевозок. По словам премьера, украинские морские порты нуждаются в модернизации с помощью привлечения инвесторов и это должно происходить на прозрачной основе. Также она добавила, что Украина должна проводить гибкую тарифную политику, для того, чтобы грузопотоки шли через Украину. Для этого необходимо создать необходимую систему безопасности мореходства.

   Кроме того, премьер-министр заявила, что Кабмин должен урегулировать земельные вопросы в отрасли морского портового хозяйства и не допускать случаев, когда у портов забирают землю под нецелевое использование. Для этого необходимо урегулировать вопрос собственности и частных собственников, которые незаконно действуют на территории государственных портов. В связи с этим, она отметила, что на сегодня не урегулированы отношения между Министерством транспорта и связи, государственными портами и частными владельцами, которые действуют в отрасли портового хозяйства. “Нам необходимо нормативными актами урегулировать эти вопросы”, — подчеркнула Тимошенко.

Укррудпром

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

Про видачу л╕ценз╕й на право зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕

    В╕дпов╕дно до статей 176-178 Митного кодексу Укра╖ни, Закону Укра╖ни "Про л╕цензування певних вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕" та Л╕ценз╕йних умов провадження посередницько╖ д╕яльност╕ митного брокера, затверджених наказом Держкомп╕дпри╓мництва та Держмитслужби в╕д 13.05.09 № 89/445 (заре╓стрований в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни в╕д 29.05.09 № 469/16485),

НАКАЗУЮ:

    1. Видати л╕ценз╕╖ на право зд╕йснення митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕:

    1) АВ 481946 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "ХОТБУД" (код ╢ДРПОУ 34529215, м. Ки╖в, бул. Лес╕ Укра╖нки, 12, кв. 113);

    2) АВ 481947 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Марвей Мар╕н Серв╕с" (код ╢ДРПОУ 30549353, Донецька обл., м. Мар╕уполь, просп. Лун╕на, 11-Б);

    3) АВ 481948 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "АЛЬБАТРОС-777" (код ╢ДРПОУ 21036479, Одеська обл., м. ╤лл╕ч╕вськ, вул. Лен╕на, 1);

    4) АВ 481949 Державному п╕дпри╓мству спец╕ального зв’язку (код ╢ДРПОУ 24366929, м. Ки╖в, площа Вокзальна, 3);

    5) АВ 481950 приватному п╕дпри╓мству "╤НФОБРОК" (код ╢ДРПОУ 34242644, м. Ки╖в, просп. Пов╕трофлотський, 15, к. 65);

    6) АВ 481951 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Каскад-Транспорт" ЛТД (код ╢ДРПОУ 21747631, Волинська обл., м. Луцьк, вул. ╢ршова, 3);

    7) АВ 481952 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "ПАР╤ТЕТ-ЗЕД" (код ╢ДРПОУ 36622700, м. Микола╖в, вул. Ки╖вська, 8, кв. 174);

    8) АВ 481953 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Укра╖нська ╕нформац╕йно-правова група" (код ╢ДРПОУ 32668013, м. Ки╖в, вул. Костянтин╕вська, 37, кв. 31);

    9) АВ 481954 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Альфа-Курс" (код ╢ДРПОУ 36635306, Одеська обл., м. ╤лл╕ч╕вськ, вул. Данченка, 19, кв. 67);

    10) АВ 481955 приватному малому п╕дпри╓мству "ВЕРАС" (код ╢ДРПОУ 30514027, м. К╕ровоград, вул. Осипенко, 1-А);

    11) АВ 481956 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Автомоб╕льна група "Кад╕ллак, Шеврол╓" (код ╢ДРПОУ 19359465, м. Ки╖в, шосе Зал╕зничне, 21);

    12) АВ 481957 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "В╕нницький завод пакувальних вироб╕в "В╕нтар" (код ╢ДРПОУ 00383679, м. В╕нниця, вул. Некрасова, 87);

    13) АВ 481958 доч╕рньому п╕дпри╓мству "Брокерська контора № 777 "Зах╕д" (код ╢ДРПОУ 32273403, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Р╕вненська, 42);

    14) АВ 481959 ф╕зичн╕й особ╕-п╕дпри╓мцю Ярмаченку Дмитру Юр╕йовичу (╕дентиф╕кац╕йний номер ф╕зично╖ особи-платника податк╕в та ╕нших обов’язкових платеж╕в 3088803790, Ки╖вська обл., м. Б╕ла Церква, вул. Т╕м╕ряз╓ва, 12, кв. 58);

    15) АВ 481960 приватному п╕дпри╓мству "╤НТЕРКРАЙТ" (код ╢ДРПОУ 35462288, Одеська обл., м. ╤лл╕ч╕вськ, вул. Промислова, 2 А).

    16) АВ 481961 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "ЮН╤ЛОДЖ╤КС" (код ╢ДРПОУ 34998658, м. Ки╖в, вул. Булгакова, 16);

    17) АВ 481962 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Компан╕я "Транспеле" (код ╢ДРПОУ 13378964, м. Луганськ, вул. Переяславська, 50);

    18) АВ 481963 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Продовольча компан╕я АМ" (код ╢ДРПОУ 32972638, м. Одеса, пров. Мукач╕вський, 6/5, кв. 1);

    19) АВ 481964 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Корпорац╕я СТАС" (код ╢ДРПОУ 32280520, Дн╕пропетровська обл., Дн╕пропетровський район, смт. К╕ровське, вул. Центральна, 57, кв. 7);

    20) АВ 481965 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "ФАВОРИТ 2000" (код ╢ДРПОУ 24914785, м. Ки╖в, вул. Сагайдачного, 8/10, л╕т. "А");

    21) АВ 481966 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Донмет╕ндастр╕" (код ╢ДРПОУ 35151490, м. Донецьк, пр. ╤лл╕ча, 109-А, оф. 806);

    22) АВ 481967 приватному п╕дпри╓мству "Л╤СТАЖ" (код ╢ДРПОУ 36201793, Одеська обл., м. ╤лл╕ч╕вськ, вул. 1 Травня, 17, кв. 12);

    23) АВ 481968 приватному п╕дпри╓мству "С╤ ВАР╤О" (код ╢ДРПОУ 35992531, м. Одеса, пров. Генерала Вишневського, 5, кв. 33);

    24) АВ 481969 с╕льськогосподарському товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Агро╕нвест-2008" (код ╢ДРПОУ 35825086, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с. Натал╕вка, вул. Пушк╕на, 16 А);

    25) АВ 481970 державному п╕дпри╓мству "М╕жнародний аеропорт Запор╕жжя" (код ╢ДРПОУ 01130561, м. Запор╕жжя, аеропорт);

    26) АВ 481971 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "АЛВ-Трейд" (код ╢ДРПОУ 36616807, м. Донецьк, вул. Сн╓г╕рьовська, 12-А);

    27) АВ 481972 приватному п╕дпри╓мству "НАВИТАЙМ" (код ╢ДРПОУ 33072522, м. Одеса, вул. Успенська, 109, кв. 7);

    28) АВ 481973 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "╤НТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ СЕРВ╤С" (код ╢ДРПОУ 35768641, м. Одеса, вул. Чорноморська, 1, кв. 34);

    29) АВ 481974 ф╕зичн╕й особ╕-п╕дпри╓мцю Бабичу Роману В╕кторовичу (╕дентиф╕кац╕йний номер ф╕зично╖ особи-платника податк╕в та ╕нших обов’язкових платеж╕в 2821410257, м. Ки╖в, вул. Бусл╕вська, 20, кв. 8);

    30) АВ 481975 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "П╤ВДЕНЬАВТОТРАНС" (код ╢ДРПОУ 23991329, м. Одеса, вул. Жуковського, 10);

    31) АВ 481976 приватному п╕дпри╓мству "КОМПАН╤Я В╤СНИК" (код ╢ДРПОУ 34929982, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23);

    32) АВ 481977 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю "Арсенал" (код ╢ДРПОУ 30544334, Донецька обл., м. Костянтин╕вка, вул. 6-го Вересня, 40А);

    33) АВ 481978 нац╕ональному виробничо-аграрному об’╓днанню "МАСАНДРА" (код ╢ДРПОУ 00411890, Автономна Республ╕ка Крим, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Миру, 6);

    34) АВ 481979 закритому акц╕онерному товариству "Укравторесурс" (код ╢ДРПОУ 00426526, м. Ки╖в, вул. Короленк╕вська, 4);

    35) АВ 481980 ф╕зичн╕й особ╕-п╕дпри╓мцю Глущенку Андр╕ю Миколайовичу (╕дентиф╕кац╕йний номер ф╕зично╖ особи-платника податк╕в та ╕нших обов’язкових платеж╕в 2704510937, Ки╖вська обл., м. Вишгород, вул. Грушевського, 8, кв. 87);

    36) АВ 481981 ф╕зичн╕й особ╕-п╕дпри╓мцю Дроб╕нко Людмил╕ Петр╕вн╕ (╕дентиф╕кац╕йний номер ф╕зично╖ особи-платника податк╕в та ╕нших обов’язкових платеж╕в 2237010701, м. Ки╖в, вул. Доброхотова, 30, кв. 41);

    37) АВ 481982 ф╕зичн╕й особ╕-п╕дпри╓мцю Морозову Вячеславу Анатол╕йовичу (╕дентиф╕кац╕йний номер ф╕зично╖ особи-платника податк╕в та ╕нших обов’язкових платеж╕в 2342917339, м. Ки╖в, вул. Червонопартизанська, 25, кв. 44);

    38) АВ 481983 товариству з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю ф╕рм╕ "ЮЛГ" (код ╢ДРПОУ 21480062, м. Ки╖в, вул. Г.Сковороди, 2).

    2. Начальникам рег╕ональних митниць, митниць довести цей наказ до в╕дома за╕нтересованих суб’╓кт╕в господарсько╖ д╕яльност╕.

    3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Служби Федорова О.О.

   Россия предложила Украине увеличить количество пунктов пропуска на границе. О таких намерениях заявил накануне глава российского МИД Сергей Лавров в ходе пресс-конференции по итогам переговоров с и. о. министра иностранных дел Украины Владимиром Хандогия.

   Уже в эту среду главы внешнеполитических ведомств планируют обсудить этот вопрос с руководством приграничных территорий. "Что касается пунктов пропуска, то это больная тема… Мы хотим, чтобы пункты пропуска были цивилизованными, чтобы они отвечали европейским стандартам, были доступны для наших людей, чтобы их количество было достаточным для нормального экономического, культурного, чисто-человеческого, семейного, общения", - отметил Сергей Лавров.

   Увеличение количества пунктов пропуска через границу с Украиной - вещь, несомненно, нужная и полезная, прежде всего - для экономики обеих стран. Результат не замедлит себя ждать - как минимум, ожидается существенное сокращение потерь от простоя грузов, транспорта и людей сутками на КПП.

   Джерело: Л╕гаБ╕знес╤нформ

АМБУ

Возвращается муж из командировки… А возвращаться - плохая примета!

К неудовольствию отечественных коммунальных служб в этом году опять наступит зима...