Ліцензійні умови провадження посередницької діяльності митного брокера нарешті затверджені (country.ua.law.mdoffice) : Рассылка : Subscribe.Ru

Ліцензійні умови провадження посередницької діяльності митного брокера нарешті затверджені

Ліцензійні умови провадження посередницької діяльності митного брокера нарешті затверджені

Статистика

Новости ВЭД Украины от сайта "WWW MDOffice"

Статистика

Подписаться Бесплатная «Серебряная» новостная рассылка . Подписчиков 1.245 RSS

← Июнь 2009 →
1	2	3 03.06.2009 09:22:39 21:39:17	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17 17.06.2009 02:29:08 22:57:48	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30

За последние 60 дней ни разу не выходила

Сайт рассылки: http://www.mdoffice.com.ua
Открыта: 31-01-2003

Автор

Александр Андреев

1.245 подписчиков
0 за неделю

← Все выпуски →

НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 24/06/2009

Изменения в нормативной базе MDOffice за период c 21.06.2009 по 24.06.2009

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Група ризику (не своїм найменуванням)
№ 16/2-1/1038-ЕП от 19.06.2009 Листи ДМСУ
"Про посилення контролю за оформленням банкоматів"
Классификаторы
2. Классификатор "Классификатор документов"
№ 589 от 19.06.2009 Накази ДМСУ
"Про внесення змін до деяких відомчих класифікаторів з питань митної статистики"
3. Классификатор "Особенности перемещения товаров 2008"
№ 589 от 19.06.2009 Накази ДМСУ
"Про внесення змін до деяких відомчих класифікаторів з питань митної статистики"
4. Классификатор "Преференции по НДС"
№ 11/3-10.15/5708-ЕП от 16.06.2009 Листи ДМСУ
"Щодо ратифікації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва [преференція "129"]"
5. Классификатор "Преференции по акцизу"
№ 11/3-10.15/5708-ЕП от 16.06.2009 Листи ДМСУ
"Щодо ратифікації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва [преференція "129"]"
6. Классификатор "Преференции по пошлине (импорт)"
№ 11/3-10.15/5708-ЕП от 16.06.2009 Листи ДМСУ
"Щодо ратифікації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва [преференція "129"]"
Новые / модифицированные документы Кол.
Відомчий документ 7
Документ МЗЕЗ 12
Документ митниці 1
Документ Податкової Адміністрації 1
Закони України 5
Листи ДМСУ 14
Накази ДМСУ 9
Постанови Кабінету Міністрів України 17
Укази Президента 1
ВСЕГО: 67

MDoffice

* Документ дня: Митний вiд 11.07.2002 № 92-IV Митний кодекс України

Количество просмотров: 17 (за период c 00:00 по 18:00 24/06/09), всего просмотров: 144
Митний вiд 11.07.2002 № 92-IV Кодекси
Митний кодекс України
Вступил в силу с 01.01.2004
• Все хиты документов

MDoffice

***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Растаможка без внешнеэкономического договора

24-06-2009 17:18, monada_ns
Растаможка без внешнеэкономического договора

Всем добрый день! Подскажите,пожалуйста,кто сталкивался с подобной ситуацией. Предприятие по электронке рассылает заказы на необходимые агрегаты.Одна из фирм откликается на запрос и готова поставить необходимую запчасть.Вопрос в следующем.Возможно ли растаможить агрегат без внешнеэк.договора на основании переписки?Режим ИМ40. Существует ли норматив.документ,запрещающий растамаживать груз по переписке,без договора?Закупка разовая.Всем откликнувшимся спасибо!

Сейчас Вы можете:

Посмотреть обсуждение

Ответить

Задать свой вопрос

MDoffice

За январь-апрель Украина увеличила экспорт военной техники на 75%

   За первые 4 месяца 2009 г. Украина увеличила экспорт военной техники и комплектующих на 75% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Об этом говориться в пресс-релизе Министерства промышленной политики со ссылкой на заместителя главы Агентства по вопросам ОПК Владимира Стеценко.

   Как сообщается, за последние 10 лет (по сравнению с 1999 г.) экспорт вырос почти в 2 раза, но несколько снизился в прошлом году (на 28,1%) по сравнению с 2007 г.

   «За последнее время предприятия оборонной отрасли хорошо зарекомендовали себя на рынке комплектующих и услуг спецназначения», - говорится в пресс-релизе. Также в документе подчеркивается, что Украина начала решать вопросы поставок комплектующих, изделий военной техники и продукции двойного назначения напрямую покупателям, а не через страну-интегратора. Таким образом, Украина входит в десятку стран мира по объемам экспорта военной техники.

   В сообщении также отмечается, что внутренний рынок остается малоразвитым, а предприятия оборонной отрасли не в полной мере используют свой потенциал.

   В текущем году уже заключены договора на строительство военных кораблей, а также ремонт, модернизацию существующих самолетов и строительство новых. «Также имеются наработки в направлении заключения контрактов по бронетехнике, системам ПВО и авиастроении. Общая сумма контрактов уже превышает объемы 2008 г.», - цитируются слова В.Стеценко.

   Основными рынками сбыта украинского вооружения являются страны СНГ, Юго-Восточной Азии и Ближнего Востока. Перспективными являются также европейский и российский рынки в направлении налаживания кооперационных связей.

news.ugmk.info

США и ЕС подали совместный иск в ВТО на Китай

   США и Европейский союз подали совместный иск во Всемирную торговую организацию, обвинив Китай в попытках поддержать отечественные компании за счет экспортных пошлин на сырьевые товары, передает "Финмаркет".

   По мнению США и ЕС, подобные меры создают перекосы на мировом рынке, преференции для потребителей этого сырья внутри Китая. В жалобе Китай обвиняется в использовании пошлин, квот для намеренного сокращения китайского экспорта ряда металлов и химических веществ, в то же время Китай зачастую является основным поставщиком или единственным источником этих материалов, говорится в заявлении Евросоюза.

   Китай уверен в том, что подобная политика соответствует правилам ВТО. Основная цель экспортной политики Китая заключается в защите окружающей среды и природных ресурсов, говорится в заявлении министерства коммерции КНР.

   В среду Китай также подал просьбу в ВТО создать экспертную группу для изучения вопроса о запрете на ввоз китайской курятины в США. По мнению Пекина, эти ограничения противоречат правилам ВТО. Вашингтон, сохраняя запрет, ссылается на санитарные нормы.

   Более двух лет Китай использует высокие тарифы на экспорт, чтобы такие ископаемые, как цинк, олово и кремний оставались в стране для внутреннего пользования. В то же время Пекин активно и в больших количествах скупает эти ресурсы в африканских странах, писала ранее The Wall Street Journal.

   Западные правительства считают, что такая политика дает китайским химическим и металлургическим предприятиям несправедливое преимущество. В связи с чем ЕС и американские участники торговых переговоров подготовили список из 20 веществ, главным образом химикатов и металлов, которые, по их мнению, подвергаются незаконным экспортным ограничениям. Это список будет направлен в ВТО.

   В частности, одним из таких ограничений, вызывающих сильные возражения ЕС и США, является установленная Китаем 95%-ная экспортная пошлина на желтый фосфор, который входит в состав многих промышленных химпродуктов. На Западе считают, что, установив такую высокую пошлину, Пекин грубо нарушает свои обязательства, налагаемые на него членством в ВТО.

   Между тем, отмечала WSJ, Китай - не единственный нарушитель принципов открытой мировой торговли, отстаиваемых ВТО. Находясь в пылу "старомодной" схватки за ресурсы, Россия, Украина, Аргентина, ЮАР и Индия также наложили различные экспортные ограничения на лес, химикаты, железную руду. Глобальный экономический бум, спровоцировавший глобальную борьбу за сырье, закончился, а непомерно высокие тарифы остались, заметно осложняя жизнь компаниям из экономически развитого, но бедного ресурсами западного мира, констатировала американская деловая газета.

   NEWSru

bin.com.ua

Возмещение НДС: указаны особенности определения сумм, подлежащих возмещению

   ГНАУ разъяснила некоторые особенности применения нового Порядка зачисления сумм НДС, подлежащих бюджетному возмещению налогоплательщику, которому реструктурирован налоговый долг и/или предоставлена отсрочка или рассрочка по уплате налогов.

   Так, после поступления от плательщика НДС обращения и проекта соответствующего протокольного решения, он должен быть включен в перечень налогоплательщиков, на которых распространяется действие Порядка. Определение сумм НДС, зачисляемых в счет реструктуризированного долга, проводится с учетом следующих нюансов:

   - если сумма реструктурированных платежей превышает или равна сумме НДС, подлежащей возмещению, то последняя зачисляется для погашения в полном объеме;

   - если сумма реструктурированных платежей меньше суммы НДС, подлежащей возмещению, то последняя учитывается в пределах суммы реструктурированных платежей.

   Кроме того, реестры таких плательщиков должны пройти согласование в областных налоговых органах (если сумма возмещения НДС меньше 100 тысяч гривен), или на центральном уровне в ГНАУ (если сумма возмещения НДС выше 100 тысяч гривен).

   Согласно Порядку, для получения возмещения НДС из бюджета после реструктуризации налогового долга налогоплательщику нужно открыть счет в Госказначействе и подготовить протокольное решение, которое согласовывается с органами налоговой службы и казначейства. Затем это протокольное решение подается в орган Госказначейства вместе с заключением о сумме возмещения НДС и платежным поручением о перечислении средств со счета, открытого в казначействе, на счет по учету поступлений в бюджет соответствующих реструктурированных сумм. Более подробно о новом порядке возмещения сумм НДС, его преимуществах и недостатках см. в материале ЛІГА:ЗАКОН "Бюджетное возмещение - 2009: выстрел мимо цели".

Автор: Евгений ДАНИЛЕНКО

www.ligazakon.ua

Казахстан: мажилис одобрил поправки в законодательство, наделяющие таможню функциями ветсанконтроля

   24 июня на пленарном заседании депутаты мажилиса парламента Республики Казахстан во втором чтении одобрили проект закона "О внесении изменений и дополнений в некоторые законодательные акты Республики Казахстан по вопросам таможенного дела".

   Как отмечается в заключении комитета по финансам и бюджету, законопроект разработан в целях ускорения и упрощения перемещения товаров и транспортных средств через государственную (таможенную) границу Республики Казахстан и предусматривает передачу транспортного, ветеринарного, санитарно-карантинного и контроля по карантину растений в автомобильных пунктах пропуска через государственную границу таможенным органам Республики Казахстан.

   В ходе рассмотрения документа депутатами мажилиса предложено предоставить право таможенным органам привлекать для контроля на государственной границе Республики Казахстан специалистов в случае возникновения реальной угрозы заноса и распространения заразных и экзотических болезней животных, карантинных объектов, инфекционных заболеваний из других государств. Также поправками депутатов предложено прописать в Таможенном кодексе понятие совместного контроля, выполняемого с контролирующими органами сопредельных государств.

АПК-Информ

В мае Япония сократила экспорт на 41%

   Темпы сокращения японского экспорта в мае несколько ускорились по сравнению с апрелем, не оправдав ожиданий на оживление зарубежного спроса, свидетельствуют опубликованные в среду официальные данные, сообщает агентство Bloomberg.

   Япония сократила в мае поставки за рубеж на 40,9% против 39,1% в апреле и 45,5% в марте. При этом в прошедшем месяце экспорт снизился на 0,3% по сравнению с апрелем, хотя с марта 2009 года после зимнего обвала помесячная динамика этого показателя была положительной, что давало надежды на скорое оживление экономики Японии.

   Аналитики в среднем ожидали падения экспортных поставок в мае на 39,3% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Не оправдались надежды на оживление спроса на японские товары на азиатском рынке.

   В условиях вялого и неустойчивого экспортного спроса пока трудно ожидать активного оживления экономики Японии, переживающей самую глубокую послевоенную рецессию, считают аналитики.

   Поставки в Китай упали на 29,7%, хотя в апреле было 25,9%, в Азию — на 35,5% (33,4%), США — 45,4% (46,3%), Европу — 45,4% (45,3%).

   Импорт в Японию сократился в мае на 42,4% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.

Укррудпром

Комиссия правительства РФ по защитным мерам приняла решение о повышении импортных пошлин на сыры

   18 июня по инициативе Минсельхоза России Комиссия Правительства Российской Федерации по защитным мерам во внешней торговле и таможенно-тарифной политике скорректировала ставки ввозных таможенных пошлин на отдельные виды сыров. Об этом 23 июня сообщила пресс-служба Минсельхоза РФ.

   Комиссия одобрила ставку ввозной таможенной пошлины в отношении отдельных видов сыров в размере 15%, но не менее 0,5 евро за 1 кг. Как отметила министр сельского хозяйства России Елена Скрынник, повышение таможенной пошлины на ввоз сыра из стран дальнего зарубежья станет действенной мерой поддержки российских сыроделов и будет способствовать укреплению продовольственной безопасности страны.

   В настоящее время ставка ввозной таможенной пошлины применяется в зависимости от заявляемой таможенной стоимости сыра: стоимостью до 1,65 евро за 1 кг. - 0,7 евро за 1 кг; от 1,65 евро за 1 кг. до 2 евро за 1 кг. - 0,65 евро за 1 кг; свыше 2 евро за 1 кг. - 0,3 евро за 1 кг.

   С 6 марта текущего года повышенные ставки ввозных таможенных пошлин также действуют в отношении сливочного масла, прочих жиров и масла, изготовленных из молока, молочной пасты, сухого молока.

АПК-Информ

СБУ подготовила антиконтрабандный план

   СБУ подготовила меры по борьбе с контрабандой, сообщает “Коммерсант-Украина” (24 июня 2009).

   В распоряжении оказался план первоочередных мер СБУ по “повышению эффективности в борьбе с контрабандой на 2009 г.”, разработанный по указу Президента от 4 марта 2008 г. “О программе борьбы с контрабандой и нарушениям таможенных правил на 2009-2010 гг.”.

   Согласно документу, СБУ намерена создать межрегиональные группы Западного, Южного, Восточного и Северного регионов, которые будут задействованы в ликвидации “общественно опасных организованных преступных группировок”, обеспечивающих незаконное перемещение товаров через таможенную границу. В частности, для западных областей характерны незаконный ввоз товаров народного потребления и бытовой техники.

   Служба безопасности сосредоточится на выявлении коррупции в таможенных органах, сотрудники которых “систематически получают взятки” от субъектов внешнеэкономической деятельности. Возбужденные по факту контрабанды уголовные дела СБУ будет сопровождать на всех этапах досудебного следствия до судебного рассмотрения и информировать Генпрокуратуру о безосновательном закрытии дел и вынесении неправомерных решений.

Укррудпром

КСУ признал неконституционными отдельные нормы таможенного законодательства, позволявшие Кабмину регулировать таможенные надбавки на ввозную пошлину.

   Конституционный суд Украины признал неконституционными отдельные нормы таможенного законодательства, позволявшие Кабмину регулировать таможенные надбавки на ввозную пошлину. Такое решение КСУ зачитал сегодня председатель суда Андрей Стрижак, передает корреспондент РБК-Украина.

   Он отметил, что регулировать таможенные тарифы - это исключительно компетенция Верховной Рады, и это право не может быть делегировано Кабмину.

   КСУ также решил определить неконституционными подпункт 3.5, п.3 ст.3 (заключительные положения) закона "О таможенном тарифе Украины" в редакции закона от 4 февраля 2009 г.

   Положение подпункта 3.6, п.3 ст.3 (заключительные положения) закона "О таможенном тарифе Украины" в редакции закона от 4 февраля 2009 г. в части делегирования полномочий Кабмина относительно продолжения временной процедуры (процедуры внедрения, изменений и отмены временной надбавки к действующим ставкам ввозной пошлины на некоторые товары).

   Абзац 8 ч.2 ст.9 закона "О внешнеэкономической деятельности" и редакциях от 4 февраля 2009 г. Положение законов "О таможенном тарифе Украины" и "О внешнеэкономической деятельности" признанные неконституционными и теряют действие со дня принятия КСУ данного решения.

   Напомним, что изменения в таможенное законодательство, позволявшие Кабмину регулировать таможенные надбавки на ввозную пошлину, вступили в действие в феврале 2009 г. и утратили силу сегодня.

РБК

В Украине запретили выдавать кредиты в валюте

   Верховная рада приняла закон о внесении изменений в некоторые законодательные акты с целью преодоления негативных последствий финансового кризиса. Как передает ТСН, документом запрещается кредитование в валюте.

   Как сообщил на заседании парламента первый заместитель председателя Комитета ВР по вопросам финансов и банковской деятельности Станислав Аржевитин, данным законом устанавливается запрет валютного кредитования для физических лиц на непроизводственные цели. Устанавливается норма относительно выдачи валютных кредитов в исключительно безналичной форме.

   Изменениями, которые вносятся в закон о порядке осуществления расчетов в иностранной валюте, предусматривается сократить до 90 календарных дней сроки зачисления выручки резидентов в иностранной валюте на их валютные счета в уполномоченных банках, а также сроки осуществления импортных операций резидентов на условиях отсрочки поставок.

   Предложенные изменения будут касаться и физических лиц-предпринимателей, которые являются резидентами.

   Законом вносятся изменения в закон о налогообложении прибыли предприятий. В частности, предусмотрено установить особенности отнесения расходов банковских учреждений в состав валовых расходов плательщика налога за перечнем, утвержденным Национальным банком.

   Законом вносятся изменения в закон о Национальном банке и устанавливается, что Нацбанк должен ежеквартально предоставлять информацию президенту, Кабинету министров и Комитету по вопросам банков и банковской деятельности ВР относительно операций из рефинансирования банков и торгов на межбанковском валютном рынке.

   Изменениями в закон о банках и банковской деятельности установлена предельная сумма одной из составляющих дополнительного капитала - субординированного долга, который устанавливается Национальным банком в размере не менее 100 процентов основного капитала.

   UGMK.INFO (Киев)

news.ugmk.info

Про Міжнародну конвенцію про спрощення та гармонізацію митних процедур

Китай с 1 июля снизит экспортные пошлины на часть металлопродукции

   Как сообщает агентство Xinhua, Китай намерен отменить экспортные пошлины на некоторые виды промышленных товаров, а также сократить экспортные пошлины на некоторые стальные продукты и цветные металлы. По данным Министерства финансов КНР, такое сокращение вступит в силу с 1 июля 2009 г.

   Экспортные пошлины на небольшое количество цветных металлов, включая молибден, вольфрам и индий, будут уменьшены до 5%. Экспортные пошлины на легкие и средние стальные секции, включая уголок, профиль, фасонную сталь и другие продукты по кодам 72161010, 72161020,72161090, 7216 21 00, 7216 22 00, 7216 50 10, 72165090, 7216 99 00, 7216, будут снижены с текущих 10 до 5%.

   Источник: Металлургический бюллетень

news.ugmk.info

Ліцензійні умови провадження посередницької діяльності митного брокера нарешті затверджені

   Держмитслужбою розроблено проект ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера, який затверджено спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства та Держмитслужби України від 13.05.2009 № 89/445.

   Ці Ліцензійні умови враховують положення Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73 (до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05.10.2006 № 227-V), статей 176 – 181 Митного кодексу України.

   Ліцензійні умови встановлюють організаційні та кваліфікаційні вимоги, виконання яких є обов’язковим під час провадження суб’єктом господарювання посередницької діяльності митного брокера.

   Детальніше із організаційними та кваліфікаційними вимогами до провадження посередницької діяльності митних брокерів ви можете ознайомитись за адресою

   http://www.kmu.gov.ua/dmsu/control/uk/publish/article?art_id=1300752&cat_id=295997

Державна митна служба України

Кабмин предоставил налоговые и таможенные льготы киностудии им.А.Довженко до 1 января 2011 г.

Кабинет министров Украины до 1 января 2011 г. предоставил налоговые и таможенные льготы киностудии им.А.Довженко. Об этом сообщил сегодня заместитель министра промышленной политики Виталий Немилостивый на заседании профильного парламентского комитета, передает корреспондент РБК-Украина. В.Немилостливый сообщил, что в настоящее время заявки в Кабмин на включение в перечень предприятий с льготным налогообложением подали 20 хозсубъектов. По его словам, большинство из заявок оказались неправильно оформленными – из-за отсутствия выводов Национального агентства по эффективному использованию энергоресурсов. По трем хозсубъектам заявки рассматриваются и по одному уже принято позитивное решение, сообщил замминистра. Он уточнил, что речь идет о киностудии им.А.Довженко.

Напомним, 18 декабря 2008 г. парламент принял закон "О внесении изменений в некоторые законы Украины для минимизации влияния финансового кризиса на развитие отечественной промышленности". Закон предусматривает предоставление до 1 января 2011 г. освобождения от уплаты таможенной пошлины и НДС оборудования, материалов и комплектующих, которые ввозятся на территорию Украины для создания новых производств на основе использования энергосберегающих технологий. Перечень предприятий, которым предоставляются льготы, утверждается Кабинетом министров.

РБК-Украина

Кабмин намерен стимулировать экспорт высокотехнологичной продукции.

Кабинет министров намерен стимулировать экспорт высокотехнологичной продукции. Об этом сообщил сегодня заместитель министра промполитики Виталий Немилостивый, выступая на заседании профильного парламентского комитета, передает корреспондент РБК-Украина. По его словам, с этой целью Минэкономики разработало законопроект "Про поддержку экспорта высокотехнологичной продукции", который одобрил правительственный комитет по экономической политике.

В.Немилостивый отметил, что на высокотехнологичную продукцию в настоящее время приходится лишь 2% от общего объема украинского экспорта. "Это происходит потому, что во всем мире высокотехнологичную продукцию – самолеты, танки, корабли, продают страны, а не отдельные компании", - сказал он.

РБК-Украина

Парламент вновь повысил акциз на пиво

   Верховная Рада приняла Закон Украины "О внесении изменений в Закон Украины "О Государственном бюджете Украины на 2009 год" и некоторые другие законы Украины". Народными избранниками были частично учтены предложения Президента Украины Виктора Ющенко, который ранее ветировал этот закон. Законопроект был подан Кабмином и зарегистрирован под номером 4503. Законопроектом повышены ставки акцизного сбора на пиво.

   В частности, парламент учел предложения главы государства в части исключения положений об увеличении расходов Верховной Рады в сумме 97 млн гривен. Документом повышаются ставки акцизного сбора: на пиво с 0,34 гривни до 0,6 гривни за 1 литр.

   В законопроекте сказано, что он вступает в силу со дня официального опубликования. То есть уже к середине лета в очередной раз повысятся акцизы на пиво. Парламентарии не учли предложения Президента о распределении этих 97 млн гривен, в частности, на увеличение расходов Министерства здравоохранения, Министерства регионального развития и строительства Украины, Государственного департамента Украины по вопросам исполнения наказаний на финансирование мероприятий по борьбе с туберкулезом. Предусмотрено поручить правительству вместе с Комитетом ВР по вопросам бюджета внести предложения относительно финансового обеспечения необходимых мер социально-экономического и медицинского направления. Также рекомендовано Государственному управлению делами внести предложения по сокращению расходов для обеспечения его деятельности.

   Автор: Анна ВОЕВОДИНА

www.ligazakon.ua

ДПА: Щодо визначення дати валових витрат при імпорті продукції

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА
АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

05.06.2009 р. N 11843/7/15-0217

Державній податковій адміністрації у м. Києві

Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України розглянула лист ДПА у м. Києві від 21.04.2009 N 999/8/31-604 щодо визначення дати валових витрат при імпорті продукції і повідомляє.

Відповідно до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Відповідно до пп. 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту вручення такого майна набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Отже, при імпорті товарів, в тому числі і без ввезення їх на територію України, датою збільшення валових витрат вважається дата оприбуткування такого товару, на підставі первинних облікових документів бухгалтерського обліку відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Заступник Голови

С. В. Чекашкін

MDoffice

ГНАУ указала дату увеличения валовых расходов при импорте продукции

   При импорте товаров, в том числе и без их ввоза на территорию Украины, датой увеличения валовых расходов является дата оприходования такого товара. Таков вывод ГНАУ.

   Согласно пп. 11.2.3 Закона "О налогообложении прибыли предприятий", датой увеличения валовых расходов налогоплательщика при осуществлении ими операций с нерезидентами является дата оприходования товаров. Эта норма относится и к договорам по продаже товаров, под которыми подразумеваются любые операции, предусматривающие передачу прав собственности на такие товары за плату или компенсацию, а также операции по бесплатной передаче товаров. А в особенности эта норма относится к импорту, который в ст. 1 Закона "О внешнеэкономической деятельности" рассматривается как покупка украинскими субъектами ВЭД товаров у иностранных субъектов. К тому же в соответствии со ст. 334 ГК право собственности по договору (в том числе купли-продажи) возникает с момента вручения такого имущества приобретателю, перевозчику, организации связи и т. п. для его отправки приобретателю.

   В том что ГНАУ выберет именно эту дату, сомневаться вряд ли стоило. Ведь такую позицию налоговая отстаивает уже очень давно. Однако и она имеет свои уязвимые места, которые возникают при покупке товаров за иностранную валюту. Подробно об этих проблемах см. в материале ЛІГА:ЗАКОН "Валютная коррекция".

   Автор: Евгений ДАНИЛЕНКО

www.ligazakon.ua

ДПА: Про оподаткування акцизним збором

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА
АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

05.06.2009 р. N 11930/7/21-0117

Державним податковим адміністраціям в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі

Про оподаткування акцизним збором

1. Що таке акцизний збір та відповідно до яких законодавчих актів здійснюється оподаткування акцизним збором?

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

На сьогодні оподаткування підакцизних товарів акцизним збором здійснюється на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 18-92 "Про акцизний збір" та Закону України від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", якими визначено основні положення оподаткуванням акцизним збором, а також законів про ставки акцизного збору: "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.96 N 178/96-ВР, "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" від 06.02.96 N 30/96-ВР, "Про ставки акцизного збору на транспортні засоби" від 24.05.96 N 216/96-ВР та "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.07.96 N 313/96-ВР.

Зазначеними законодавчими актами визначено порядок обчислення і сплати акцизного збору, коло платників, ставки акцизного збору, терміни сплати та пільги в оподаткуванні.

Крім того, необхідно керуватись Законом України від 19.12.95 N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який містить норми порядку оподаткування акцизним збором.

Закони та інші законодавчі акти стосовно оподаткуванням акцизним збором є відправною точкою, але ще недостатньою умовою організації нарахування податку. Вони встановлюють головні принципи і об'єкт оподаткування, платників податку, ставки, пільги, порядок і форми розрахунків тільки у загальному вигляді, тоді як для чіткої організації адміністрування податку потрібні документи, що детально визначають справляння акцизного збору. Згідно з законами, роль таких документів щодо правового регламентування акцизного збору відіграють нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та ДПА України.

2. Хто може бути платниками акцизного збору?

Відповідно до зазначених законодавчих актів до платників акцизного збору відносяться суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Крім того, платниками є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, а також фізичні особи які ввозять (пересилають) або отримують підакцизні предмети на митній території України в обсягах, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання), визначені митним законодавством;

Також платниками є нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби, підлягають обов'язковій реєстрації в державній податковій інспекції за місцезнаходженням цих суб'єктів як платники акцизного збору шляхом подання копії ліцензії в п'ятиденний строк після її отримання.

3. Що відноситься до об'єктів оподаткування акцизним збором?

Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" об'єктами оподаткування акцизним збором є:

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), шляхом їх продажу, обміну, безплатної передачі або з частковою оплатою, а також обсяги відвантаження підакцизних товарів при виготовленні на давальницьких умовах;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати чи з частковою оплатою їх вартості.

4. Які операції не є об'єктами оподаткування акцизним збором?

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та статті 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" не підлягають оподаткуванню акцизним збором:

обороти з реалізації підакцизних товарів (продукції) що (передані) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів;

підакцизні товари (продукція), що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією;

підакцизні товари (продукція) що були набуті інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, у разі вивезення за межі митної території України;

підакцизні товари (продукція) що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем;

обороти з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

вартість та обсяги ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємства;

вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів;

вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення;

вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

5. Які товари відносяться до підакцизних товарів та встановлені ставки акцизного збору?

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.96 N 365/96-ВР "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір", перелік підакцизних товарів визначається і обмежується переліком товарів (продукції), на які встановлюються ставки акцизного збору законами України.

Для оподаткування акцизним збором законами України встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) - гривнях та євро (специфічні) та у процентах до обороту реалізації товару (продукції) - (адвалорні).

Специфічні ставки застосовуються для спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива і встановлені в національній грошовій одиниці - гривнях, а також для нафтопродуктів і транспортних засобів та кузовів до них, які встановлені в іноземній грошовій одиниці - євро.

Адвалорні ставки у процентах до обороту реалізації товару (продукції) встановлено тільки для тютюнових виробів від вартості товару, обчисленої за максимальними роздрібними цінами (без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору).

Одночасно за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) і у процентах до обороту реалізації товару (продукції) оподаткуються лише тютюнові вироби.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Законом України від 07.05.96 N 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованої продукції на алкогольні напої та спирт етиловий.

Основні види алкогольних напоїв та спирту, що оподатковуються акцизним збором, це:

2204 - вина виноградні натуральні, вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені), виноматеріали виноградні, вина ігристі та вина газовані;

2205 - вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів;

2206 - інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені (з доданням спирту);

2206 - сидр, перрі (без додання спирту);

2207 - спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації;

2208 - Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт.

Ставки акцизного збору на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, одержані шляхом перегонки, спиртні напої будь-якої концентрації встановлено в гривнях, переважно на товарну позицію відповідно до кодування товарів за УКТ ЗЕД, але є випадки, коли ставки встановлено на окремі підкатегорії, наприклад, на коньяк (код за УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00).

При цьому, по товару, де ставку встановлено на товарну позицію, до переліку алкогольних напоїв відноситься продукція за всіма категоріями та підкатегоріями цієї позиції згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності у відповідно до Митного тарифу України.

На алкогольні напої що відносяться до виноробної продукції ставки акцизного збору встановлено переважно в гривнях за 1 л продукції. Для виноробної продукції за кодом 2206 з доданням спирту, для спирту та лікеро-горілчаних напоїв ставки встановлено в гривнях за 1 л 100-відсоткового спирту.

Зазначеним Законом також встановлено нульову ставку акцизного збору на спирт етиловий у разі його використання для виготовлення виноматеріалів, продукції органічного синтезу та лікарських засобів, а також передбачено відпуск спирту виробникам за умови видачі податкових векселів (податкових розписок). Відповідний порядок випуску, обігу та погашення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 N 796. Також, статтею 2 цього Закону встановлено нульову ставку акцизного збору на біоетанол - спирт етиловий зневоднений, який використовується підприємствами для виготовлення бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу. Відпуск біоетанолу виробникам зазначеної продукції здійснюється за умови видачі податкових векселів (податкових розписок), за порядком, встановленим Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих" від 23.02.2006 N 3502-IV (пп. 1 п. 1 розділу I).

Статтею 7 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" встановлено тимчасові ставки акцизного збору на спирт та алкогольні напої та визначено проміжки часу, коли такі ставки будуть діяти. При цьому, статтю 7 буде виключено з 1 липня 2009 року відповідно до Закону України від 31.03.2009 N 1202-VI "Про внесення змін до деяких законів з акцизного збору".

Також, статтею 8² Закону передбачено, що щорічно, починаючи з 2010 року, ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої підлягають індексації на індекс споживчих цін за минулі 12 календарних місяців (за період з червня року, в якому проводиться індексація, до червня попереднього року). Кабінет Міністрів України не пізніше 1 серпня публікує в офіційних друкованих виданнях ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої, визначені з урахуванням індексу споживчих цін. За наслідками індексації ставки акцизного збору підлягають округленню до двох знаків після коми. Проіндексовані ставки акцизного збору набирають чинності з 1 січня кожного наступного року, починаючи з 1 січня 2011 року.

Законом України від 06.02.96 N 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" встановлено ставки акцизного збору на тютюнові вироби на товарну позицію або на окрему підкатегорію відповідно до кодування товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Основні види алкогольних напоїв та спирту, що оподатковуються акцизним збором, це:

2401 - тютюнова сировина, тютюнові відходи;

2402 10 00 00 - сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну;

2402 20 90 10 - сигарети без фільтра, цигарки;

2402 20 90 20 - сигарети з фільтром;

2403 (крім 2403 99 10 00, 2403 10) - тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції;

2403 10 - тютюн для паління, з вмістом або без вмісту замінників у будь-якій пропорції;

2403 99 10 00 - жувальний і нюхальний тютюн.

Тютюнові вироби, на які встановлено ставки акцизного збору, віднесено до підакцизних. До підакцизних товарів відноситься і тютюнова сировина за кодом 2401, на яку встановлено нульову ставку акцизного збору.

На тютюнові вироби встановлено ставки акцизного збору двох видів у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) та у процентах до обороту реалізації товару (продукції), за якими оподаткування акцизним збором здійснюється одночасно.

Крім того, при визначенні податкового зобов'язання на сигарети без фільтру та з фільтром встановлено мінімальне податкове зобов'язання на 1000 сигарет, яке повинне бути не менше встановлених сум у гривнях. Розмір такого обмеження, як і ставки у твердих сумах, підлягає щорічній індексації у відповідності до індексу споживчих цін.

1 травня 2009 р. набрав чинності Закон України від 31.03.2009 N 1201-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору", яким викладено в новій редакції Закон України від "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" та внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" щодо зміни порядку оподаткування за ставками у відсотках до обороту з реалізації.

Цим Законом з 1 травня 2009 року запроваджуються ставки акцизного збору на тютюнові вироби на рівні ставок, які було встановлено раніше на 2011 рік. Мінімальне обмеження податкового зобов'язання на 1000 шт. сигарет встановлено на рівні 50 грн. на сигарети без фільтру та 100 грн. - на сигарети з фільтром.

З метою запобігання незаконного виготовлення не облікованої та фальсифікованої продукції, цим Законом встановлюється ставка акцизного збору на тютюн та замінники тютюну за кодом УКТ ЗЕД 2403 в розмірі 25 грн. за 1 кг, яка до цього була нульовою.

Крім того, зазначеним Законом вносяться зміни до статті 4 Декрету Міністрів України "Про акцизний збір", якими змінюється порядок обчислення акцизного збору за ставками у процентах від обороту. Відтепер акцизний збір за ставками у процентах буде обчислюватися виходячи з обороту за максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість, але з урахуванням акцизного збору, що практично збільшує базу оподаткування.

Законом України від 11.07.96 р. N 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)" встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці товару (продукції) на пиво та нафтопродукти відповідно до кодування продукції за УКТ ЗЕД: на пиво - за товарною позицією 2203 00, на нафтопродукти - по окремих підкатегоріях товарної позиції за УКТ ЗЕД 2710, а також на високооктанові кисневмісні домішки до бензинів - за товарною позицією 3811 19 00 00.

Нафтопродукти оподатковуються за ставками в євро за 1000 кг продукції. Основні групи нафтопродуктів, що оподатковуються акцизним збором, це:

легкі дистиляти, до яких відносяться бензини спеціальні, бензини моторні авіаційні, інші спеціальні бензини, тощо;

середні дистиляти, до яких відносяться бензини для специфічних процесів переробки та для хімічних перетворень у процесах, гас, бензини моторні всіх видів для двигунів внутрішнього згоряння, в т. ч. і сумішеві з вмістом високооктанової кисневмісної добавки;

важкі дистиляти (дизельне пальне), розмір ставок акцизного збору на які встановлено диференційовано.

Ставки на дизельне паливо встановлено в залежності від вмісту сірки в їх складі: чим більший її вміст в дизельному паливі, тим вища ставка акцизного збору.

31 березня 2009 року прийнято Закон України N 1202-VI "Про внесення змін до деяких Законів України з питань акцизного збору", яким підвищено ставки акцизного збору на важкі дистиляти в середньому в 1,5 рази. Нові ставки акцизного збору на дизельне пальне наберуть чинності з 1 листопада 2009 року.

На пиво із солоду (солодове) встановлено ставку акцизного збору в гривнях за 1 л продукції.

Законом України від 24.05.96 N 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору на транспортні засоби та кузови до них" встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці товару (продукції) на транспортні засоби відповідно до кодування продукції за УКТ ЗЕД.

Основні групи нафтопродуктів, що оподатковуються акцизним збором, це:

8703 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі;

8711 - мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них;

8716 10 99 00 - причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах типу причепних будиночків масою понад 3500 кг, крім тих, що складаються;

8707 - кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705:

Ставки акцизного збору на транспортні засоби встановлено на окремі підкатегорії або позиції товарів за УКТ ЗЕД в євро за 1 куб. см, в залежності від об'єму двигуна. Розміри ставок на нові автомобілі встановлено значно нижчі, ніж ставки на автомобілі, що використовувалися; більш того, розмір ставки на автомобілі, що використовувалися, збільшується в залежності від терміну перебування їх у використанні.

6. Який порядок визначення бази оподаткування при обчисленні акцизного збору?

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" встановлено норми щодо порядку визначення бази оподаткування акцизним збором в залежності від встановлених ставок акцизного збору.

Базою оподаткування за ставками акцизного збору у процентах до обороту реалізації товару (продукції) є вартість товарів, обчислена з обсягів реалізованої (імпортованої) продукції за максимальними роздрібними цінами (без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору). Порядок декларування максимальних роздрібних цін встановлено статтею 6 зазначеного Декрету.

Для товарів, що імпортуються на митну територію України, обчислена вартість товарів повинна бути не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору.

Базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору за ставками акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів є їх кількісна величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) є база, визначена окремо в залежності від виду ставок акцизного збору у вищезазначеному порядку.

7. Які особливості визначення бази оподаткування для тютюнових виробів?

Законом України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" для оподаткування тютюнових виробів встановлено ставки акцизного збору у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) одночасно.

Базою оподаткування для обчислення акцизного збору з тютюнових виробів за цими ставками є база, визначена окремо за ставкою у процентах до обороту з продажу та за ставкою у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Для визначення оподаткованого обороту за ставками у процентах використовуються максимальні роздрібні ціни, встановлені виробниками або імпортерами на товари, які виробляються або імпортуються на митну територію України. База оподаткування для тютюнових виробів визначається виходячи з обсягів реалізації окремо по кожному виду товару (продукції), на який встановлюється максимальна роздрібна ціна.

Порядок встановлення виробником або імпортером максимальних роздрібних цін та їх декларування визначено статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір". Форму декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання, затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 21.11.2003 N 551/786.

При обчисленні за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів базою оподаткування є кількість тютюнових виробів в одиницях виміру (ваги в кілограмах або кількості в штуках).

8. Чим відрізняється визначення бази оподаткування для дизельного палива від інших нафтопродуктів?

Оскільки, ставки акцизного збору на нафтопродукти встановлено в твердих сумах з одиниці товару (продукції) в євро за 1000 кг продукції, базою оподаткування з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів є їх обсяги, визначені в одиницях виміру ваги, тобто в кілограмах.

Для дизельного пального розмір ставок акцизного збору встановлено диференційовано в залежності від вмісту сірки, тому визначення бази оподаткування при реалізації дизельного пального має деякі особливості.

Відповідно до Правил проведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2007 р. N 545, обсяги реалізованого дизельного палива зазначаються у довідці про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору за формою, наведеною в додатку до Правил.

У довідці окремо щодо кожної партії реалізованого дизельного палива зазначаються обсяги реалізації та показник вмісту масової частки сірки, а також зазначається ставка акцизного збору в євро, установлена законодавством залежно від вказаної масової частки сірки в цій продукції. На основі цих показників визначається база оподаткування дизельного палива окремо по кожному виду продукції з різним вмістом масової частки сірки.

9. Яким чином визначається база оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв у разі наднормативних втрат під час виробництва продукції зі спирту етилового?

У разі наявності наднормативних втрат під час виробництва продукції зі спирту етилового, базою оподаткування акцизним збором є обсяги такої продукції, яку можна було б виробити з втраченого спирту.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, а також за незабезпечення виходу продукції суб'єкти підприємницької діяльності сплачують акцизний збір у розмірі, визначеному відповідно до порядку оподаткування, визначеного законом.

10. Коли виникає податкове зобов'язання у платника акцизного збору?

Порядок оподаткування акцизним збором регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 "Про акцизний збір" та Законом України від 15.09.95 N 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби".

Відповідно до зазначених законодавчих актів визначено платників акцизного збору, дату виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) та об'єктів оподаткування, а також встановлюються умови, при яких акцизний збір не справляється з підакцизних товарів.

Перелік підакцизних товарів, розміри та види ставок акцизного збору визначено чотирма законами України про встановлені ставки акцизного збору: на спирт та алкогольні напої; тютюнові вироби; пиво та нафтопродукти; на транспортні засоби та кузови до них.

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Тобто, датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору є будь-яке відвантаження (передача) підакцизних товарів (продукції) від підприємства - виробника або зарахування коштів на його рахунок та не залежить від укладених договорів та умов, за якими здійснюються така передача, безпосередньо споживачу чи через комісіонера.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі імпорту (ввезення, одержання пересланих) підакцизних товарів на митну територію України є дата виникнення зобов'язання щодо сплати ввізного мита з цього товару згідно з законодавством України (якщо товар не підлягає обкладенню ввізним митом - дата, коли таке зобов'язання мало б виникнути, якщо б цей товар підлягав обкладенню ввізним митом).

У разі реалізації виробниками та/або ввезення імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів на територію України, податкове зобов'язання виникає під час придбання марок акцизного збору для маркування цих товарів.

11. В якому порядку обчислюється та сплачується сума акцизного збору з реалізованих (переданих) товарів на митній території України.

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" акцизний збір обчислюється:

за ставками у процентах до обороту з продажу з товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору.

Якщо ставка встановлена в євро, нарахування акцизного бору здійснюється, виходячи з фактичних обсягів реалізації в фізичних одиницях виміру, ставки акцизного збору та курсу гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті з вироблених на митній території України товарів, визначаються платником податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

При визначенні суми акцизного збору з товарів, на які ставку акцизного збору встановлено у відсотках до обороту з реалізації, спочатку визначається оподаткований оборот за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції), на який встановлено максимальну роздрібну ціну. Після визначення оборотів з реалізації обчислюється сума акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, виходячи з ставки акцизного збору у відсотках та визначеного обороту.

Для товарів, на які законами України встановлено ставки акцизного збору одночасно у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), акцизний збір обчислюється одночасно за обома ставками окремо по кожному виду товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну.

Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, визначається сума податкового зобов'язання шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених по кожному виду товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо.

На сьогодні одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) оподатковуються лише тютюнові вироби.

Законом України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" встановлено мінімальне податкове зобов'язання на 1000 сигарет у гривнях окремо для сигарет з фільтром та без фільтру. При визначенні суми акцизного збору на сигарети податкове зобов'язання повинне бути не менше встановлених сум у гривнях. Розмір такого обмеження підлягає щорічній індексації на індекс споживчих цін, визначеного в установленому порядку.

З метою унеможливлення заниження вартості продукції при обрахуванні акцизного збору у відсотках статтею 6 Декрету КМУ "Про акцизний збір" передбачено встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Форму декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання, затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 21 листопада 2003 року N 551/786.

12. Які особливості оподаткування підакцизних товарів, виготовлених з використанням давальницької сировини?

Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та статті 4 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах, на яку встановлено ставки акцизного збору, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

При вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини нерезидентами, за межі митної території України акцизний збір не сплачується. Порядок ввезення, вивезення зазначеної продукції та звільнення від оподаткування визначено Законом України від 15.09.95 N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

При цьому, виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв на давальницьких умовах забороняється, крім виробництва спирту етилового, коньячного і плодового з давальницької сировини нерезидентами за умови повного вивезення готової продукції за межі митної території України (Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

Також, переробка спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, виноматеріалів на давальницьких умовах на алкогольні напої та їх взаємний натуральний обмін забороняються.

Виробництво тютюнових виробів з давальницької сировини в Україні та вивезення за межі митної території України давальницької сировини для виробництва тютюнових виробів забороняються.

Дозволяється переробка на давальницьких умовах винограду, плодів, ягід на виноматеріали відповідно до Порядку переробки винограду, плодів та ягід на виноматеріали на давальницьких умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.97 N 1236.

Переробка винограду, плодів та ягід на виноматеріали на давальницьких умовах здійснюється суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії), оформленого з додержанням встановлених вимог. Переробники можуть приймати давальницьку сировину для переробки на виноматеріали від замовників лише за умови подання замовниками копій посвідчень про реєстрацію їх у державній податковій адміністрації (інспекції) як платників акцизного збору.

Відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (ст. 3, 4) готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених статтею 2 цього Закону, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України.

13. Яким чином обчислюється сума акцизного збору з товарів, які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України?

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" акцизний збір обчислюється за ставками у процентах до обороту з продажу з товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору).

Обчислення акцизного збору, якщо ставка акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) встановлена у гривнях, здійснюється, виходячи з фактичних обсягів реалізації в фізичних одиницях виміру та розміру встановленої ставки. Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів (продукції), що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку їх декларують і сплачують акцизний збір при ввезенні на митну територію України (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

Сплата акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто, до або під час подання митної декларації (проведення митних процедур).

Ця норма із сплати акцизного збору не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, сплата акцизного збору за якими здійснюється безпосередньо до Державного бюджету України при придбанні акцизних марок у їх продавця.

14. Які умови оподаткування акцизним збором підакцизних товарів у разі тимчасового їх ввезення (пересилання) на митну територію України підакцизних товарів?

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем.

У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану вартість.

Не є об'єктом оподаткування вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом.

Також, не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення;

15. Чи оподатковуються акцизним збором підакцизні товари, які передаються в магазини безмитної торгівлі?

Згідно з чинним законодавством безмитні магазини - це підприємства роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) та іноземного походження, крім товарів, які заборонені відповідно до законодавства до ввезення, вивезення та транзиту через територію України. Власник магазину безмитної торгівлі зобов'язаний дотримуватися положень Кодексу та інших законодавчих актів України які регулюють умови діяльності магазинів безмитної торгівлі.

Вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним збором у разі відвантаження їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Зазначена продукція не маркується марками акцизного збору. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

При цьому, обов'язковою умовою є те, що ці алкогольні напої та тютюнові вироби повинні поставлятися для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між цими виробниками і власниками магазинів безмитної торгівлі. Митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

16. Які особливості обчислення акцизного збору з підакцизних товарів, виготовлених з використанням підакцизної сировини?

Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" не підлягають оподаткуванню акцизним збором обороти з реалізації (передачі) підакцизної продукції, яка є сировиною для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів, які оподатковуються акцизним збором при подальшій переробці.

Також, згідно до статті 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" не підлягають оподаткуванню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів виробниками цієї продукції.

Виготовлення підакцизних товарів зі спирту етилового має свої особливості. При отриманні спирту етилового, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), за умови видачі векселя (податкової розписки) відповідно до частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", у виробника алкогольних напоїв виникає податкове зобов'язання з відстроченням його сплати, яке повинне бути сплачено у 90-денний термін від дня видачі векселя.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" при використанні спирту етилового для виготовлення виноматеріалів, акцизний збір не сплачується, а податкові векселі, що видані підприємствами первинного виноробства, вважаються погашеними у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового на виготовлення виноматеріалів і сусла.

Суб'єкти підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинні надати власнику підакцизної сировини копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 N 111, завірену в установленому порядку. У довідці зазначається реквізити ліцензії на право вироблення із зазначеної сировини підакцизної продукції. Така довідка надається суб'єкту підприємницької діяльності органом державної податкової служби за місцем реєстрації та діє протягом звітного періоду.

17. Чи можливо відшкодування з бюджету надмірно сплаченого акцизного збору та який порядок його повернення?

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надміру сплачені суми податкового зобов'язання підлягає поверненню з бюджету. Подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється у встановлені граничні строки.

Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Повернення надмірно або помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до спільного наказу ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 N 58/78/22 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам".

Облік повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до розділу 7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123).

Отже, у разі подання платниками уточнених розрахунків та заяв про повернення на розрахункові рахунки підприємства надмірно сплачених сум акцизного збору, повернення таких сум здійснюється відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів.

18. Які особливості повернення акцизного збору виробникам лікеро-горілчаної продукції?

Оподаткування акцизним збором лікеро-горілчаної продукції має свої особливості, які пов'язані із видачею податкового векселя до отримання спирту та сплатою акцизного збору при придбанні марок акцизного збору, внаслідок чого існують особливості повернення з бюджету надмірно сплачених сум акцизного збору з цієї продукції.

Відповідно до частини 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" податковий вексель, що видається виробниками лікеро-горілчаної продукції до отримання спирту, погашається в повному обсязі у 90-денний строк шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію.

Відповідно до частини 3 статті 7 цього Закону, продаж марок акцизного збору проводиться в обсягах, розрахованих на суму сплаченого акцизного збору.

Тобто, виробник лікеро-горілчаної продукції може придбати марки акцизного збору лише на суму сплаченого акцизного збору в розрахунку на готову продукцію, на виробництво якої отримано спирт та видано податковий вексель. Тому, погашення податкового векселя здійснюється на суму акцизного збору, сплаченого при придбанні марок.

Також, вексель погашається на суму акцизного збору, розраховану з фактичних втрат спирту етилового при транспортуванні та зберіганні та процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку.

У разі зменшення податкового зобов'язання на суму понесених втрат, виникає ситуація, коли суми сплаченого акцизного збору більші за суми нарахованого податкового зобов'язання та вважається надмірно сплаченими. Разом з тим, якщо на всю суму сплаченого акцизного збору було розраховано та видано марки акцизного збору, така сума не може вважатися надмірно сплаченою.

Зважаючи на це, дія наказу ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 N 58/78/22 не розповсюджується на повернення сум акцизного збору, що були сплачені на підставі пункту 20 статті 7 зазначеного Закону, крім сум акцизного збору, які підлягають поверненню відповідно до пункту 29 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 N 567, за невикористані пошкоджені марки акцизного збору.

Таким чином, надмірно сплачені суми акцизного збору з лікеро-горілчаної продукції, можуть бути відшкодовані за умови повернення виробником кількості непошкоджених та невикористаних марок їх продавцеві, які придбані на цю суму після подання останніми відповідного висновку.

19. Які умови та порядок відшкодування податку з підакцизних товарів, які експортуються?

Акцизний збір не нараховується при реалізації підприємствами - виробниками підакцизних товарів на експорт за умови документального підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

довідкою установи банку про надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок платника (для алкогольних напоїв та тютюнових виробів);

оригіналом п'ятого аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, виданого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції. До п'ятого аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації також прирівняно аркуш 3/8 ("примірник для декларанта").

На цьому примірнику митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом лише після одержання від митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення підакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної території України у повному обсязі.

20. Які умови щодо застосування податкового векселя, авальованого банком як гарантії сплати акцизного збору до бюджету?

Протягом 1998 - 2005 років було запроваджено механізм, направлений на забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження акцизного збору у разі отримання суб'єктом господарювання спирту етилового для виробництва підакцизної продукції за умови видачі податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

До отримання спирту для виробництва підакцизної продукції (за винятком виноматеріалів) виробник надає органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком на суму акцизного збору, розраховану за ставками для готової продукції, який повинен бути погашений в строк до 90 календарних днів. Погашення податкового векселя здійснюється за рахунок поступової сплати акцизного збору, зокрема, під час придбання марок акцизного збору.

У випадку отримання спирту для виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла передбачена аналогічна норма, але термін, на який видається вексель, дорівнює 180 дням та вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для їх виготовлення, що пов' язано з нульовою ставкою акцизу на спирт, що використовується для їх виготовлення.

Крім того, статтею 3 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" передбачено отримання спирту етилового за нульовою ставкою акцизного збору виробниками органічного синтезу та виробниками лікарських засобів (в т. ч. компонентів крові і виготовлених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) за умови видачі податкового векселя (податкової розписки) на термін 90 днів, який також вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового на їх виготовлення.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

21. Які порядок сплати акцизного збору з підакцизних товарів, реалізованих на митній території України?

Підпунктом 19.4.15 пункту 19.4 статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" статтю 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" доповнено частиною третьою такого змісту:

"Акцизний збір сплачується до бюджету в строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору".

Підприємства - виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації, крім випадків, передбачених абзацом першим частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (за умови видачі податкового векселя (податкової розписки).

На третій робочий день після здійснення обороту з реалізації акцизний збір сплачується у разі реалізації підакцизної продукції, виготовленої зі спирту етилового, придбаного без сплати акцизного збору, реалізації алкогольних напоїв, виготовлених без використання спирту етилового.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), що підлягає маркуванню марками акцизного збору, за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498, сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору протягом не більше 90 календарних днів від дня видачі векселя.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних, вин марочних та зброджених плодових і ягідних напоїв без додання спирту, сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації такої виноробної продукції.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних з доданням спирту та міцних, зброджених плодових і ягідних напоїв з доданням спирту, напоїв змішаних, які містять алкоголь, та сумішей алкогольних напоїв з безалкогольними, сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виготовленні яких використовується спирт етиловий.

Підприємства - виробники тютюнових виробів сплачують акцизний збір щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, які задекларовані їх виробниками і діяли в цьому самому періоді.

Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Власники (замовники) виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини, сплачують акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.

Суб'єкт підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинен надати власнику підакцизної сировини копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення, завірену в установленому порядку. Така довідка містить дані про наявність у отримувача ліцензії на виробництво товарів із зазначеної сировини і надається суб'єкту підприємницької діяльності органом державної податкової служби за місцем реєстрації та діє протягом звітного періоду.

Платники акцизного збору зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку акцизного збору.

22. Який порядок сплати акцизного збору у разі імпортування (ввезення, пересилання) підакцизних товарів на митну територію України?

Акцизний збір з імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів сплачується до бюджету платниками до/або на день митного оформлення цих товарів.

Суми акцизного податку, що підлягають сплаті з товарів, які імпортуються (ввозяться, одержуються переслані) на митну територію України, визначаються платниками податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподатковування та ставок акцизного збору. Обчислені суми сплачуються у валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом, що діє на день подання митної декларації.

Строки одержання марок акцизного збору для кожного контракту визначаються покупцями марок (імпортерами) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що імпортуються. Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва.

У разі ввезення імпортером на територію України за контрактом алкогольних напоїв та тютюнових виробів кількома партіями у контракті на поставку робиться відмітка про кількість виданих марок акцизного збору і зазначається дата їх видачі. Продаж марок акцизного збору для ввезення наступних товарних партій виробів проводиться після подання продавцю марок копії ввізної вантажної митної декларації на ввезення попередньої партії товарів.

Після сплати до Державного бюджету України повної суми акцизного збору з імпортованих товарів продавець марок робить відмітку на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору.

Умовою для митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного збору встановленого зразка, а також подання органам митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум акцизного збору і засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.

23. Який порядок складання та подання розрахунку акцизного збору?

Порядок складання та подання податкової декларації встановлено статтею 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є визначальним при складанні та поданні розрахунку акцизного збору платниками з обов'язковим врахуванням особливостей, встановлених законами з оподаткування акцизним збором.

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (далі - Розрахунок) та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 та 3 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19 березня 2001 р. N 111 (далі - Положення). Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 та 4 до Положення.

Прийняття Розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу державної податкової служби. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється. Платники до закінчення граничного терміну подання Розрахунку можуть надіслати такий Розрахунок поштою з описом вкладеного граничний десятиденний термін, установлений для поштових відправлень.

Незалежно від термінів подання Розрахунку платник акцизного збору зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суб'єкти підприємницької діяльності, що отримують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498, або за умови сплати акцизного збору грошима без видачі податкового векселя, повинні щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подати до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 3. Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 4.

Розрахунок акцизного збору повинен бути заповнено з дотриманням всіх вимог порядку заповнення декларації, без підчисток, помарок, виправлень. Виправлення помилок проводиться з дотриманням вимог чинного законодавства. Дані, наведені в Розрахунку, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку. Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою.

Розрахунок акцизного збору, отриманий органом податкової служби від платника податків, може бути не визнаний органом податкової служби, якщо в ньому не зазначено обов'язкових реквізитів, його не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо орган податкової служби звертається до платника акцизного збору з письмовою пропозицією надати новий Розрахунок акцизного збору з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попереднього), то такий платник податків має право надати новий розрахунок акцизного збору разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку. Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф не застосовується.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

До уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форма довідки визначена в додатку 6 до цього Положення. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка. Якщо за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба повернення надміру сплаченого акцизного збору, то таке повернення проводиться відповідно до чинного законодавства.

Оригінал Розрахунку подається платником акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації. Подання ксерокопії не припускається.

Платники акцизного збору мають право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання розрахунку надіслати Розрахунок на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення податковому органу з вини працівників поштового зв'язку платники акцизного збору звільняються від відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такого Розрахунку.

Платники акцизного збору протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язані надіслати поштою або надати особисто (за вибором) податковому органу другий примірник Розрахунку.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платники акцизного збору зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ними в такому розрахунку, протягом термінів, визначених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Розрахунок подається платником акцизного збору незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання, чи ні. Якщо останній день терміну подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Терміни подання Розрахунку, а відповідно і терміни сплати акцизного збору, які припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Розрахунок за добровільним рішенням платника акцизного збору може бути надано органу державної податкової служби в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платник акцизного збору, що не подає Розрахунок у терміни, зазначені у пункті 4.1 цього Положення, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

24. Який порядок зарахування суми акцизного збору з реалізованих підакцизних товарів, вироблених на митній території України?

Порядок визначення суми податкових зобов'язань та їх зарахування встановлено статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Податкове зобов'язання з акцизного збору, самостійно визначене платником, вважається узгодженим від дня подання Розрахунку акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку та сплачується в установленому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком окремих випадків.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання, він має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд такого рішення. Процедура адміністративного оскарження здійснюється контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, в межах його компетенції.

Платник акцизного збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ним Розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку сплати. Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

25. Які особливості зарахування акцизного збору в разі імпортування (ввезення, пересилання) підакцизних товарів на митну територію України?

Акцизний збір, обчислений з товарів, що імпортуються (ввозяться, одержуються переслані) на митну територію України, сплачується одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто, до або під час подання митної декларації (проведення митних пр оцедур), у валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом, що діє на день подання митної декларації.

Ця норма не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, при ввезенні яких сплата акцизного збору здійснюється безпосередньо до Державного бюджету України при придбанні марок акцизного збору у їх продавця.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів на день ввезення на митну територію України над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Після сплати до Державного бюджету України повної суми акцизного збору з імпортованих товарів та пред'явлення відповідних підтверджуючих документів, на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору продавець марок робить відмітку про таку сплату.

26. Як здійснюється контроль за сплатою акцизного збору?

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (додаток 8) контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору з і підакцизних товарів, імпортованих на територію України, здійснюється органами Державної митної служби України, а з підакцизних товарів вироблених на території України - органами державної податкової служби України відповідно до Закону України "Про державну податкову службу України".

Контроль за сплатою акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється за допомогою марок акцизного збору. Їх наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність виробництва, ввезення та реалізації на території України цих виробів. Крім того, на марках акцизного збору на алкогольні напої зазначається сума сплаченого акцизного збору з одиниці продукції, на яку наклеєна акцизна марка.

Органи державної податкової служби України на місцях організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про надходження акцизного збору до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію платників акцизного збору, що отримали відповідну ліцензію, в т. ч. імпортерів та видають їм посвідчення імпортерів за встановленою формою на право ввезення в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

27. Яку відповідальність несуть платники акцизного збору у разі не подання розрахунку, затримки або не сплати суми акцизного збору?

Платник акцизного збору зобов'язаний самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку сплати.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня в порядку, встановленому статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, встановлені статтею 17 зазначеного Закону у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник збору сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 пункту 17 зазначеного Закону, чи ні.

Платник збору, що не подає розрахунок акцизного збору у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

28. Які особливості порядку оподаткування акцизним збором спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Цим Законом також запроваджено механізм, направлений на забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження акцизного збору у разі отримання спирту для виробництва підакцизної продукції, шляхом видачі суб'єктом господарювання до отримання спирту податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

Частиною двадцятою статті 7 зазначеного Закону передбачено, що до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), суб'єкт підприємницької діяльності - платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки) сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Сума акцизного збору, зазначена у податковому векселі, обчислюється за ставками акцизного збору на готову продукцію виходячи із обсягів 100-відсоткового спирту, який міститься у цій продукції незалежно від компонентів, з використанням яких вона виготовляється, та загальних обсягів отриманого спирту.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового на виробництво підакцизної продукції, обігу і погашення авальованих податкових векселів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 N 498 "Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого".

Податкові векселі, видані підприємствами-виробниками лікеро-горілчаної продукції і вина, погашаються шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Також, зазначено постановою передбачено можливість зменшення зобов'язань з акцизного збору на суму невипраного браку спирту, який виникає в процесі виробництва лікеро-горілчаної продукції.

У разі якщо податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

29. Яким чином оподатковується спирт етиловий, що отримується за умови видачі податкового векселя для виробництва виноматеріалів та лікарських засобів?

Відповідно до статті 3 Закону України від 07.05.96 N 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" на спирт етиловий, що використовується для виготовлення виноматеріалів, продукції органічного синтезу та лікарських засобів встановлено нульову ставку акцизного збору. Контроль за цільовим використанням спирту на виготовлення зазначеної продукції передбачено з використанням податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового на виробництво зазначеної продукції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 року N 796 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції".

Підприємствами первинного виноробства до отримання спирту для виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла термін, видається вексель на термін 180 днів, для інших видів продукції вексель видається на термін 90 днів. Вексель вважаються погашеними у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виготовлення продукції.

У разі неотримання підприємствами первинного виноробства всього обсягу спирту, на який було розраховано суму акцизного збору та видано податковий вексель, з метою погашення податкового векселя підприємство разом з довідкою векселедавця про цільове використання спирту етилового надає письмове пояснення щодо причин неотримання розрахованого обсягу спирту. На підставі даного пояснення та наданих підтверджуючих документів складається акт (довідка) документальної невиїзної перевірки, який підписується посадовою особою органу державної податкової служби та посадовими особами суб'єкта господарювання (керівником, головним бухгалтером), який є основою для погашення векселя.

Акт (довідка) складається відповідно до вимог, встановлених Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205 (далі - Порядок N 327).

Форми довідок про підтвердження цільового використання спирту етилового та порядок їх заповнення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм довідок щодо цільового використання спирту етилового та журналу обліку погашення податкових векселів" від 20.10.2005 N 462.

З 10 січня 2009 року на спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів (в т. ч. компонентів крові і виготовлених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) встановлено ставку у розмірі 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

При цьому, відвантаження спирту виробникам лікарських засобів за нульовою ставкою буде здійснюватись за умови видачі податкового векселя, авальованого банком, за порядком та в межах квот, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 242.

Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, також затверджено зазначеною постановою. Контроль за цільовим використанням спирту за нульовою ставкою для виробництва лікарських засобів передбачено за допомогою податкових постів.

Законом України від 26.12.2008 р. N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено фінансування бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2301480 "Компенсація виробникам додаткових витрат, пов'язаних з підвищенням з 1 січня 2004 р. ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів" в сумі 75,2 млн. грн. Порядок використання зазначених коштів у 2009 році передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 N 243.

30. Яким чином оподатковуються акцизним збором алкогольні напої та тютюнові вироби у разі імпортування за умови сплати податку при придбанні марок акцизного збору?

Статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Сума акцизного збору визначається платниками (імпортерами) самостійно виходячи з вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діючих ставок ввізного мита і митних зборів та встановлених ставок акцизного збору і сплачується до Державного бюджету України.

Суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і які уклали контракт з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, повинні зареєструватись у продавця марок акцизного збору як імпортери з одержанням посвідчення відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 N 567.

Для одержання марок імпортер подає продавцю марок акцизного збору заявку-розрахунок у трьох примірниках за встановленою продавцем марок формою, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату акцизного збору. Один примірник заявки-розрахунку залишається у продавця марок, другий - з відміткою продавця марок про сплату акцизного збору повертається імпортеру для передачі митним органам під час оформлення вантажної митної декларації, третій - з відміткою продавця марок залишається в покупця (імпортера).

Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва. Імпортери мають право ввозити на територію України імпортні алкогольні напої та тютюнові вироби лише через митниці, попередньо обумовлені з продавцем марок під час придбання марок акцизного збору, які відповідно відносяться до спеціальних пунктів пропуску на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до Державного бюджету України до або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При цьому ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, що ввозяться на митну територію України, зазначені у вантажній митній декларації, не можуть бути нижчими індикативних цін.

У разі порушення порядку маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановленого Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 567, або неповної сплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України не дозволяється.

31. Як здійснюється оподаткування тютюнових виробів за змішаними ставками акцизного збору з використанням максимальних роздрібних цін?

Відповідно до статті 4, 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" оподаткування акцизним збором тютюнових виробів здійснюється одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Сума акцизного збору з тютюнових виробів обчислюється окремо за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну.

Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, визначається сума податкового зобов'язання, обчислена одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених по кожному виду товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо.

При обчисленні податкового зобов'язання на сигарети застосовується мінімальне обмеження податкового зобов'язання у твердих сумах, розмір якого встановлене зазначеним Законом.

З метою унеможливлення заниження бази оподаткування при обрахуванні акцизного збору у відсотках статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" передбачено встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Форму декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання, затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 21.11.2003 N 551/786.

Порядок декларування максимальних роздрібних цін визначено в частинах 15 - 25 статті 6 Декрету, якими зокрема передбачено, що декларація про встановлені імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, яка повинна містити відомості про встановлені максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої вони запроваджуються. Така декларація повинна бути подана імпортером підакцизних товарів відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

У разі необхідності зміни будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, імпортер повинен подати до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України нову декларацію, але не частіше одного разу протягом календарного місяця.

При цьому згідно частини чотирнадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих тютюнових виробів над вартістю, врахованою підчас обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до Державного бюджету України до або під час митного оформлення імпортованих тютюнових виробів.

Оскільки, остаточна сума платежів акцизного збору, яка має бути сплачена до бюджету України при імпорті тютюнових виробів, визначається на момент митного оформлення товарів виходячи із максимальних роздрібних цін встановлених у декларації, або їх митної вартості, вільний обіг цієї продукції на митній території України здійснюється у разі повної сплати акцизного збору.

Державний контроль за дотриманням максимальних роздрібних цін на митній території України передбачено, з одного боку, нанесенням максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення, з іншого боку, встановленням відповідальності у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених імпортерами таких тютюнових виробів. Розмір штрафної санкції та умови застосування визначено частиною першою статті 11 та частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

32. Як за допомогою марок акцизного збору здійснюється контроль за сплатою акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" передбачено маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів марками акцизного збору - спеціальними знаками, якими маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України. Маркування тютюнових виробів здійснюється марками акцизного збору, які повинні мати окремий номер.

Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є обов'язковою умовою для ввезення на митну територію України цієї продукції для реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв проводиться на підставі довідок про сплату суми акцизного збору, яка розрахована за ставками на готову продукцію, заявки-розрахунку кількості марок акцизного збору, що може отримати суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору. Форми довідок та заявки-розрахунку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, а також тютюнових виробів проводиться виходячи з планових щомісячних обсягів реалізації такої продукції відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

Марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного збору відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 567. Плата за марки акцизного збору поверненню не підлягає.

Продаж (передача) придбаних марок акцизного збору одним покупцем марок іншому забороняється, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".

Контроль за наявністю марок на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та на пачці (упаковці) тютюнових виробів під час їх реалізації здійснюють державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ, а під час ввезення цих товарів на митну територію України - митні органи.

У разі виявлення фактів порушення порядку ввезення, зберігання, транспортування, реалізації або торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності марок акцизного збору зазначені контролюючі органи складають і передають державним податковим органам протокол та опис товарів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, для прийняття відповідної постанови.

Частиною другою статті 17 Закону України від 19.12.95 N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Враховуючи викладене, ДПА України зобов'язує ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:

- переглянути свої раніше надані роз'яснення з даного питання та привести їх у відповідність з цим роз'ясненням;

- забезпечити використання цього роз'яснення при проведенні перевірок;

- довести зазначений лист до державних податкових інспекцій та платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для використання в роботі.

Вважати такими, що втратили чинність, раніше надані листи-роз'яснення:

• від 01.02.2006 N 1792/7/21-0117 (про дату виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору);

• від 12.10.2005 N 20362/7/21-1217 (про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору);

• від 04.05.2005 р. N 8616/7/21-5117 (про реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів до магазинів безмитної торгівлі та оподаткування їх акцизним збором);

• від 07.06.2006 N 10793/7/21-0217 (про обчислення акцизного збору з лікеро-горілчаних виробів);

• від 29.04.2002 р. N 7198/7/21-0217 (про строки сплати акцизного збору у разі коли граничні терміни подання розрахунку акцизного збору припадають на вихідні або святкові дні);

• від 24.01.2005 N 1328/7/21-5117 (про ввезення і реалізації виноматеріалів і оброблених коньяків та оподаткування їх акцизним збором);

• від 13.07.2006 N 13231/7/21-0115 (про погашення підприємствами первинного виноробства податкового векселя);

• від 03.04.2007 N 6623/7/212-0217 (про особливості повернення акцизного збору виробникам лікеро-горілчаної продукції);

• від 22.08.2007 N 16708/17/21-0217 (про оподаткування виноматеріалів акцизним збором);

• від 12.11.2007 N 23007/7/21-0117 (про обліку пільг, наданих чинним законодавством, підприємствам виробникам підакцизної продукції);

• від 14.01.2008 N 383/7/21-0217 (про здійснення експортних операцій та розрахунок неоподатковуваних оборотів підприємствами-виробниками лікеро-горілчаної продукції);

• від 03.03.2008 N 4163/7/21-0217 (щодо уточненого розрахунку акцизного збору);

• від 02.04.2008 N 6640/7/21-0217 (щодо оподаткування акцизним збором високооктанових кисневмісних добавок);

• від 29.04.2008 N 8888/7/21-0217 (про складання розрахунку акцизного збору та звіту 2-РС);

• від 06.05.2008 N 9023/7/21-0217 (про експортні операції алкогольної продукції);

• від 08.09.2008 N 18163/7/21-0217 (щодо зменшення сум акцизного збору за податковим векселем на суму акцизного збору з невиправного браку);

• від 17.10.2008 N 21321/7/21-0117 (щодо повернення додаткових витрат виробникам лікарських засобів).

Перший заступник Голови

О. М. Буханевич

MDoffice

Взимание акциза с табачных изделий по двум видам ставок: ГНАУ уточняет особенности

   Особенности взимания акцизного сбора с табачных изделий решила освежить в памяти налогоплательщиков ГНАУ, издав письмо № 11930/7/21-0117 .

   Как известно, Законом Украины "О ставках акцизного сбора на табачные изделия" для налогообложения акцизом табачных изделий установлены два вида ставок:

   - в процентах к обороту с продажи - так называемые адвалорные;

   - в твердых суммах с единицы реализуемого товара (продукции).

   При этом налогообложение акцизным сбором одновременно по двум видам ставок возможно только для табачных изделий. Для определения налогооблагаемого оборота по адвалорной ставке используются максимальные розничные цены, установленные производителями или импортерами. А сама база налогообложения определяется исходя из объемов реализации отдельно по каждому виду табачных изделий, на которые установлена максимальная розничная цена. При начислении акциза по ставкам в твердых суммах с единицы реализуемого товара (продукции) базой налогообложения считается их количество в единицах измерения (веса в килограммах или же количества в штуках).

   Порядок установления производителем (импортером) максимальных розничных цен, а также их декларирования закреплен в ст. 6 Декрета КМУ "Об акцизном сборе". Форма декларации об установленных производителем (импортером) максимальных розничных ценах на подакцизные товары и Порядок ее составления утверждены совместным приказом ГНАУ и Гостаможслужбы от 21.11.2003 № 551/786.

   Автор: Юлия НАЙДА

www.ligazakon.ua

Импортеры сахара должны будут подавать в Минэкономики больше документов для получения лицензии

   Минэкономики предлагает дополнить список документов, необходимых для получения лицензии на импорт в Украину сахара-сырца из тростника, еще одним документом. Свои предложения по этому вопросу Минэкономики изложило в проекте приказа, обнародованном на официальном сайте Министерства.

   Итак, проектом приказа предлагается внести изменения в Положение о порядке выдачи лицензий на импорт в Украину сахара-сырца из тростника в пределах тарифной квоты. Согласно предложенным нововведениям, для того чтобы получить лицензию на импорт в Украину сахара-сырца из тростника, среди прочих документов импортер должен будет подать еще и оригинал согласования Минагрополитики.

   На сегодняшний день импорт сахара квотируется. Согласно вышеупомянутому Порядку субъект внешнеэкономической деятельности для получения лицензии на импорт сахара-сырца из тростника должен подать в Минэкономики следующий пакет документов: 1) письмо-обращение относительно оформления лицензии с гарантией уплаты государственного сбора за ее выдачу; 2) заявку по форме, установленной Минэкономики; 3) оригинал сертификата о происхождении товара, выданного уполномоченными органами страны-происхождения товара и его копию; 4) копию внешнеэкономического контракта или договора с приложениями и спецификацией к нему; 5) копию свидетельства о госрегистрации субъекта ВЭД. Все копии должны быть засвидетельствованы нотариально.

   Автор: Елена АДАМАНТИС

www.ligazakon.ua

Практика застосування судами законодавства про відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності (ліцензування)

Постанова
Пленуму Верховного Суду України
від 25 квітня 2003 р. № 3

Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності

   Обговоривши практику розгляду судами справ про окремі злочини у сфері господарської діяльності, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному вірно застосовують чинне законодавство, проте іноді припускаються помилок, що зумовлено відсутністю єдиних підходів до відмежування злочинів даного виду від суміжних злочинів та аналогічних за змістом адміністративних правопорушень.

   З метою однакового і правильного застосування законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності Пленум Верховного Суду України постановляє:

   1. Звернути увагу судів на те, що можливість настання кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 202–205, 222 Кримінального кодексу України (далі – КК), є додатковою гарантією діяльності держави у сфері правового регулювання економічних відносин і захисту конституційних прав осіб, які займаються господарською діяльністю, та засобом сприяння стабілізації національної економіки.

   2. Суди під час розгляду справ про господарські злочини повинні ретельно з’ясовувати, в якому значенні у відповідних статтях КК вжиті терміни “господарська діяльність” і “підприємницька діяльність” та похідні від них – “суб’єкт господарської діяльності” і “суб’єкт підприємницької діяльності”, “громадянин”, “громадянин-підприємець” і “засновник”, “власник” чи “службова особа” суб’єкта господарської або підприємницької діяльності тощо, оскільки від правильного розуміння значення цих термінів у конкретних статтях КК залежить вирішення питання щодо наявності чи відсутності ознак складу злочину.

   При цьому треба мати на увазі, що господарська діяльність – це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов’язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов’язкові ознаки якої — безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

   3. Частиною 1 ст. 202 КК передбачено кримінальну відповідальність за такі порушення порядку зайняття господарською діяльністю:

   1) здійснення без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності такої діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню;

   2) здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства;

   3) здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з порушенням умов останнього.

   Відповідальність за ці діяння настає за умови, що від них отримано доход у великих розмірах.

   Здійснення фізичною особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, чи зареєстрованими юридичними особами та суб’єктами підприємництва–фізичними особами діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, за умови, що отриманий доход не становить великого розміру, складу злочину, передбаченого ст. 202 КК, не утворює, а є адміністративним правопорушенням, передбаченим відповідно ст. 164 чи статтями 160, 160-2, 164-3, 177-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення або Декретом Кабінету Міністрів України “Про податок на промисел”.

   4. Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

   5. Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та ст. 4 Закону України “Про підприємництво”, треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємництва, та юридичними особами.

   Здійснення без ліцензії певного виду діяльності, що потребує ліцензування, не може вважатися злочином, відповідальність за який передбачено ст. 202 КК, якщо особа, котра займалася такою діяльністю, не могла одержати ліцензію в установленому порядку (не було створено орган ліцензування, не були визначені ліцензійні умови тощо).

   6. Під здійсненням господарської діяльності з порушенням умов ліцензування треба розуміти здійснення зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності фізичними чи юридичними особами видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, з порушенням як порядку одержання ліцензії, так і ліцензійних умов.

   7. Кримінальна відповідальність за діяльність та операції, зазначені в диспозиції ч. 2 ст. 202 КК, настає за умови, що вони здійснюються без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії) чи з порушенням умов ліцензування, якщо внаслідок такої діяльності та операцій отримано доход у великих розмірах.

   Відповідальність за цей злочин несуть службові особи суб’єкта господарської діяльності. Таку відповідальність можуть нести і громадяни-підприємці (наприклад, у випадках, коли особа здійснює відповідну діяльність чи операції без державної реєстрації).

   До банківських належать операції, перелік яких наведено у ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

   Банківська діяльність – це діяльність із залучення у вклади коштів у грошовому вираженні фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб, що може здійснюватися банками–юридичними особами, які мають виключне право на проведення таких операцій на підставі ліцензії Національного банку України.

   При цьому потрібно враховувати, що операції, визначені в пунктах 1–3 ч. 1 ст. 47 названого Закону, є виключно банківськими операціями, здійснювати які в сукупності можуть лише юридичні особи, котрі мають банківську ліцензію.

   Згідно зі статтями 1, 4 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” професійною діяльністю на ринку цінних паперів, у тому числі посередницькою, визнається діяльність з випуску та обігу цінних паперів, яку можуть здійснювати юридичні та фізичні особи виключно на підставі ліцензій, що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством.

   Небанківською фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до законодавства надає одну чи декілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. Зокрема, до таких установ належать ті, що названі в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Під операціями таких установ слід розуміти ті з них, що здійснюються під час надання фінансових послуг, перелік яких міститься в ст. 4 зазначеного Закону.

   8. Під видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона і за зайняття якими передбачено кримінальну відповідальність за ст. 203 КК, необхідно розуміти, зокрема, такі:

   1) якими громадяни, навіть зареєстровані як суб’єкти підприємництва, та юридичні особи–суб’єкти господарської діяльності певної форми власності чи організаційно-правової форми займатися не вправі без зміни свого правового статусу (відсутність необхідної освіти, кваліфікації тощо), а тому не можуть одержати ліцензії на їх здійснення, тобто види діяльності, які можуть здійснюватися лише спеціальними суб’єктами;

   2) якими ні фізичні, ні юридичні особи не вправі займатися взагалі (внаслідок заборони законом такої діяльності);

   3) які можуть здійснюватися лише державними підприємствами, підприємствами певних організаційно-правових форм або підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності в них ліцензій);

   4) якими не можуть займатися певні суб’єкти господарської діяльності через те, що види діяльності, якими вони вже займаються, виключають таку можливість (наприклад, аудиторам заборонено безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю);

   5) якими громадяни згідно із законом не мають права займатись у зв’язку з наявністю в них непогашеної або незнятої судимості за окремі злочини.

   Треба також мати на увазі, що чинним законодавством для окремих категорій громадян, названих у ст. 2 Закону України “Про підприємництво”, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” та ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, встановлено заборону безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю. Оскільки заборона поширюється на зайняття підприємницькою діяльністю взагалі, то зайняття цими громадянами будь-якими її окремими видами, що підлягають ліцензуванню, без державної реєстрації як суб’єкта підприємництва тягне відповідальність за ст. 202 КК.

   Якщо такі особи займатимуться видами діяльності, щодо яких є спеціальна встановлена законом заборона, то їх відповідальність настає за ст. 203 КК (за наявності в їх діях ознак цього злочину).

   9. Злочин, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 203 КК, вважається закінченим з початку здійснення виду діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, а за ч. 2 цієї статті – з моменту отримання доходу у великих розмірах.

   10. Судам треба мати на увазі, що фактичні дані на підтвердження розміру отриманого доходу від вчинення діянь, передбачених ст. 202, ч. 2 ст. 203 КК, можуть установлюватись як висновком експерта, так і за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства та ревізії фінансово-господарської діяльності з вирахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням такого доходу, а в разі потреби – із застосуванням непрямих методів згідно із Законом України “Про порядок погашення зобов’язань п латників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

   11. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, є незаконно виготовлені алкогольні напої, тютюнові вироби та інші підакцизні товари, тобто товари, до ціни яких згідно з чинним законодавством включається акцизний збір. Перелік підакцизних товарів визначено законами України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби”, “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби” та “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”.

   До інших підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів), про які йдеться у диспозиції ст. 204 КК, належать: спирт етиловий, транспортні засоби, дистиляти, спеціальні та моторні бензини, гас, пиво солодове.

   Перелік підакцизних товарів, визначених названими законами, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

   12. Незаконно виготовленими слід вважати зазначені в ст. 204 КК товари, що виготовлені: 1) особою, яка не зареєстрована як суб’єкт підприємництва, незалежно від того, чи підлягає діяльність з їх виготовлення ліцензуванню; 2) суб’єктом підприємницької чи господарської діяльності без одержання ліцензії, якщо їх виготовлення підлягає ліцензуванню.

   13. Придбання, зберігання, транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з метою їх збуту та сам збут особою, яка не має ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю ними, належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 204 КК.

   Ті самі дії, вчинені без ліцензії, щодо алкогольних напоїв, виготовлених на основі етилового спирту шляхом його розбавлення водою, тягнуть відповідальність за ст. 204 КК.

   Виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту і збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення потрібно кваліфікувати як злочин, передбачений ст. 203 КК.

   14. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 204 КК, є закінченим з моменту незаконного виготовлення будь-якої кількості підакцизних товарів. Дії особи, спрямовані на відкриття (створення) підпільного цеху для незаконного виготовлення таких товарів, а так само придбання для їх виготовлення обладнання, за допомогою якого можливо забезпечити їх масове виробництво, повинні кваліфікуватись як готування до вчинення зазначеного злочину.

   15. Під недоброякісною сировиною (матеріалами), про яку йдеться в ч. 3 ст. 204 КК, потрібно розуміти предмети праці та природні компоненти, що підлягають переробці при виготовленні (виробництві) підакцизних товарів, але не відповідають установленим для них стандартам, нормам і технічним умовам.

   Незаконно виготовленими з недоброякісної сировини (матеріалів) підакцизними товарами, що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, слід вважати такі, вживання, користування чи використання яких створює реальну загрозу для життя і здоров’я споживачів (можливість отруєння, радіоактивного опромінення тощо).

   Під іншими тяжкими наслідками (ч. 3 ст. 204 КК) треба розуміти знищення чи пошкодження майна, тварин, флори, фауни, повітря, грунту, вод, чим заподіяно шкоду у великих чи особливо великих розмірах.

   16. Звернути увагу судів на те, що кожною частиною ст. 204 КК передбачено самостійний склад злочину, тому за наявності підстав дії винної особи мають кваліфікуватися за сукупністю цих злочинів.

   Вчинення передбачених ст. 204 КК дій під прикриттям легально створеного чи придбаного суб’єкта підприємницької діяльності–юридичної особи потребує додаткової кваліфікації за ст. 205 КК (за наявності в діях особи складу цього злочину).

   Дії, передбачені ст. 204 КК, поєднані з легалізацією (відмиванням) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, за наявності підстав мають кваліфікуватися за відповідними частинами статей 204 та 209 КК.

   Незаконне виготовлення алкогольних напоїв або тютюнових виробів, поєднане з використанням незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору або незаконним використанням чужого знака для товарів чи послуг, фірмового (зареєстрованого) найменування, маркування товару, додатково кваліфікується за ст. 216 чи ст. 229 КК.

   Виготовлення із доброякісної сировини (матеріалів) недоброякісних (фальсифікованих) підакцизних товарів (продукції) та їх реалізація, в тому числі випуск на товарний ринок, кваліфікуються за ст. 227 КК за умови, що при цьому було одержано дохід у великому розмірі. Якщо ж вживання або використання таких товарів (продукції) спричинило шкоду здоров’ю споживачів чи їх смерть, дії винних необхідно додатково кваліфікувати як злочин проти здоров’я або життя (умисний чи необережний).

   17. Під незаконною діяльністю, про яку йдеться у ст. 205 КК, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням.

   На наявність мети — прикриття незаконної підприємницької діяльності або здійснення її видів, щодо яких є заборона (фіктивного підприємництва), – може вказувати використання викрадених, знайдених, підроблених, позичених паспортів або тих, що належали померлим громадянам, а також документів осіб, які дали згоду зареєструвати юридичну особу на своє ім’я. Використання при цьому підроблених документів або їх підробка мають додатково кваліфікуватися за ст. 358 чи ст. 366 КК.

   Такий злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього.

   Суб’єктами цього злочину є громадяни України, особи без громадянства, іноземці (як службові особи, так і неслужбові), які з визначеною в цій статті метою вчинили дії, спрямовані на створення (заснування чи реєстрацію) або придбання суб’єкта підприємницької діяльності.

   18. Дії осіб, на ім’я яких за їхньою згодою зареєстровано суб’єкт підприємництва з метою, зазначеною в ст. 205 КК, мають кваліфікуватись як пособництво фіктивному підприємництву, а в разі, коли їх діями здійснено легалізацію (державну реєстрацію) суб’єкта підприємництва (підписання та нотаріальне посвідчення установчих документів, призначення на посаду керівника підприємства тощо), – як виконавство цього злочину.

   19. Треба мати на увазі, що відповідальність за ч. 2 ст. 205 КК за ознакою заподіяння великої матеріальної шкоди настає лише в разі заподіяння такої шкоди внаслідок створення чи придбання суб’єкта підприємницької діяльності.

   20. У разі, коли створений чи придбаний суб’єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ст. 205 КК і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

   Якщо при створенні чи придбанні такого суб’єкта винна особа мала на меті не тільки прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а й незаконне одержання кредитів і привласнення одержаних коштів чи їх використання не за цільовим призначенням, її дії слід додатково кваліфікувати і як готування до вчинення злочину, передбаченого відповідними частинами ст. 190 чи ст. 222 КК.

   Коли такі дії поєднані з наступним фіктивним банкрутством чи доведенням до банкрутства, їх також необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною ст. 205 КК та ст. 218 чи ст. 219 КК.

   21. Статтею 222 КК передбачено кримінальну відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами, які можуть бути надані чи надані як субсидії, субвенції, дотації, кредити чи пільги щодо податків за відсутності ознак злочину проти власності.

   Злочин, передбачений ч. 1 цієї статті, вважається закінченим з моменту надання винною особою завідомо неправдивої інформації незалежно від того, чи вдалося їй у такий спосіб одержати субсидії, субвенції, дотації, кредити або пільги щодо податків.

   Завідомо неправдива інформація, надана відповідним органам влади, банкам або іншим кредиторам, — це така інформація, яка могла бути або стала підставою для прийняття рішення про надання відповідному суб’єкту субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (коли не зазначено в документах, наданих банку для одержання кредиту, що є інший неповернений кредит, або завідомо неправдиво вказано мету використання коштів, які особа має намір одержати як дотацію, субсидію, субвенцію тощо).

   У разі, коли шахрайство з фінансовими ресурсами одночасно містить ознаки злочинів, передбачених ст. 218 чи ст. 220 КК, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів.

   22. Звернути увагу судів на те, що відповідальність за ст. 222 КК можуть нести лише ті суб’єкти, коло яких визначено у ч. 1 цієї статті. Якщо завідомо неправдива інформація надана юридичною особою — засновником чи власником суб’єкта господарської діяльності, відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами несе та службова особа, яка надала таку інформацію. Це стосується і тих випадків, коли засновником чи власником суб’єкта господарської діяльності є ті юридичні особи, на яких не поширюється дія Закону “Про підприємства в Україні” (об’єднання громадян, благодійні фонди тощо).

   Не можуть визнаватися суб’єктами злочину, передбаченого ст. 222 КК, не зареєстровані як суб’єкти підприємництва фізичні особи, які для одержання субсидій, кредитів (у тому числі споживчого) та пільг щодо податків надали зазначеним у диспозиції ч. 1 ст. 222 КК органам завідомо неправдиву інформацію. За наявності підстав вони можуть нести відповідальність за злочини проти власності.

   23. При відмежуванні шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності, зокрема від шахрайства та заволодіння чужим майном шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, слід виходити зі змісту і спрямованості умислу особи, мотиву, мети та моменту їх виникнення.

   Якщо винна особа надавала завідомо неправдиву інформацію з метою привласнення коштів у вигляді субсидії, субвенції, дотації чи кредиту, її дії потрібно кваліфікувати як готування до заволодіння чужим майном шляхом шахрайства чи замах на вчинення цього злочину, а в разі фактичного обернення одержаних коштів на свою користь чи на користь інших осіб – як закінчене шахрайство за відповідною частиною ст. 190 КК.

   Кошти чи майно, правомірно одержані суб’єктом господарської діяльності як субсидії, субвенції, дотації, кредити, переходять у його власність з моменту їх фактичного одержання. В разі, коли після одержання цих коштів чи майна в службової особи такого суб’єкта виникає умисел на їх привласнення, її дії належить кваліфікувати за ст. 191 КК. Якщо зазначені кошти були одержані з цією метою неправомірно, то такі дії треба кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 222 та 190 КК. Так само кваліфікуються дії особи, яка мала умисел на привласнення лише частини одержаних коштів.

   24. Ухилення від сплати податків у зв’язку з одержанням пільг щодо них шляхом шахрайства з фінансовими ресурсами, якщо розмір несплачених податків дорівнює чи перевищує п’ятсот, але менше п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має кваліфікуватися лише за ч. 2 ст. 222 КК, а якщо він у п’ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто утворює особливо великі розміри коштів, які фактично не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів), – за ч. 1 ст. 222 і ч. 3 ст. 212 КК.

   25. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК, вважається закінченим з моменту фактичного заподіяння великої матеріальної шкоди державі або органам місцевого самоврядування, банку чи іншому кредиторові. Зокрема, ухилення від сплати податків в результаті одержання пільг щодо них вважається закінченим злочином з моменту ненадходження коштів до відповідних бюджетів чи державних цільових фондів, а саме – з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов’язковий платіж, а коли закон пов’язує цей строк із виконанням певної дії, – з моменту фактичного ухилення від їх сплати.

   26. Роз’яснити судам, що матеріальна шкода державі, органам місцевого самоврядування, банку чи іншому кредиторові може бути заподіяна внаслідок використання субсидій, субвенцій, дотацій чи кредитів не за їх цільовим призначенням, неповернення одержаного кредиту чи несплати відсотків по них, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

   27. Враховуючи специфіку злочинів у сфері господарської діяльності, в тому числі підприємницької, судам під час розгляду справ необхідно ретельно з’ясовувати, які законодавчі акти регулюють відповідні відносини, і залежно від цього вирішувати питання про наявність у діях особи порушення встановленого законом порядку зайняття такою діяльністю.

   28. Судовій палаті у кримінальних справах Верховного Суду України, апеляційним судам регулярно вивчати й узагальнювати практику розгляду справ у сфері господарської діяльності та своєчасно вживати необхідних заходів до однакового і правильного застосування законодавства.

АМБУ

Анекдот из Интернет

- Рабинович, а Вы знаете, кто по национальности Барак Обама?
- Да шо Ви говорите!

Афоризм

Подпись к рисунку: "Задница. Вид спереди"

http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua

В избранное

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} {#if $P.login_register_tab == 1} <form class="authentication-form" method="post" action="/MEMBERLOGIN_authen_cred"> <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <h1>Войти на сайт</h1> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones"><p>{#include js_tmpl_auth_reg_descr} </p></div> <div class="logreg_advice noPhones"> Если вы еще не с нами, то начните с <a href="#" onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" class="dashed" data-func="registr">регистрации</a> </div> <br><br> <a class="dashed auth-enter" href="/manage/author/"><b>Вход для авторов</b></a> </dt> </dl> </form> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_block_options"> <div id="js_tap_panel_auth"> <h1>Регистрация</h1> <div class="social_reg"> {* <div class="rg_description">{#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr}</div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc_auth_agree">{#include js_tmpl_auth_reg_agree}</div> </div> <div class="subscribe_reg"> {* <div class="rg_description"> #include js_tmpl_auth_reg_descr </div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} </div> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} <div class="clr"> </div> <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones">{#include js_tmpl_auth_reg_descr} {#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr} </div> </div> </div> {#/if} </div> {* <div class="gray_bg register_shadow"></div> *} </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_auth" class="{#if $P.login_register_tab == 1} rg_active_nav {#/if} rg_first_nav"><a onclick="rgNav('js_tab_auth');return false;" href="">Вход на сайт</a></li> <li id="js_tab_reg" class="{#if $P.login_register_tab == 2} rg_active_nav {#/if}"><a onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" href="">Регистрация </a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_action} {#if $P.login_register_tab == 1} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} {#/if} <div class="rg_forms"> <input type="hidden" id="login_register_destination" value="{$P.login_register_destination}"/> {#if $P.login_register_tab == 1} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail или код подписчика</span> <input id="credential_0" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="no" data-js_next_input_name="credential_1" name="" type="text" /> </div> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">Пароль</span> <input id="credential_1" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_loginFormBut" name="" type="password" onkeyup="showAttention(this,!!window.event.shiftKey)" /> <span class="pswd_attention" id="attention_pswd"> <span class="icon_attention"></span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd1">Русская раскладка клавиатуры!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd2">У вас включен Caps Lock!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd3">У вас включен Caps Lock и русская раскладка клавиатуры!</span> </span> </div> <div class="rg_for_input input-alien"> <span class="chk noPhones"><input id="chk_alien" name="" type="checkbox" /></span><label for="chk_alien" class="noPhones"> Чужой компьютер</label> <a class="forgot_pass" href="/member/totalrecall">Забыли пароль?</a> </div> <div class="rg_for_input"> <em id="auth_msg" class="reg_error"></em> <input id="lf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <input type="submit" class="button button-red logreg_submit" id="js_loginFormBut" value="Войти">  <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail</span> <input id="arfemail" class="js_keydown_selector rg_input_text" name="" type="text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_regFormBut"/> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a> </label> <br /> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_personal' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Нажимая на кнопку "Готово!", я даю <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/persverordnung.html">согласие на обработку персональных данных</a> </label> </div> {* <div style="float: left;position: absolute;left: 11em;"> <img src="http://www.kupivip.ru/images/vip/logo.png?1604" style="width: 86px; vertical-align: middle;display: block;"> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh"> <label class="js_tap_panel_checkbox"><input name="" id="js_tap_panel_checkbox_kupivip" type="checkbox" data-js_submit="yes"> Я хочу получать новости о скидках на одежду</label> </div> *} <div class="rg_for_input"> <em id="reg_msg" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <em id="reg_msg2" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <input id="rf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <a class="button button-red logreg_submit" id="js_regFormBut" href="#">Готово!</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action} {#template js_tmpl_auth_reg_agree} <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms_reg' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a></label> <em id="reg_msg_soc" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_agree} {#template js_tmpl_auth_reg_button} <div class="rg_butons_socials"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_button} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} {#if $P.login_register_tab == 1} Для оформления подписки на выбранную рассылку, работы с интересующей вас группой или доступа в нужный вам раздел, просим авторизоваться на Subscribe.ru {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} Для регистрации укажите ваш e-mail адрес. Адрес должен быть действующим, на него сразу после регистрации будет отправлено письмо с инструкциями и кодом подтверждения. {#/if} {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} Или зарегистрируйтесь через социальную сеть. {#/template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/login/vk/&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/join/vk&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_soc}

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <p class="rg_description">{#include js_tmpl_auth_reg_descr}</p> <div class="clr"> </div> {#include js_tmpl_auth_reg_action} <div class="clr"> </div> </dt> </dl> </div>  </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_reg" class="rg_active_nav rg_first_nav"><a href="" onclick="return false;" >Регистрация</a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} <strong>Пожалуйста, подтвердите ваш адрес.</strong><br><br>Вам отправлено письмо для подтверждения вашего адреса {$P.register_confirm_mail}.<br>Для подтверждения адреса перейдите по ссылке из этого письма. {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_action} <div class="rg_forms confirm_code_from_letter"> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_inp_descr" style="width:15em;">Или введите код из письма:</span> <input type="text" value="" id="confirm_code" name="" data-js_submit="yes" data-js_action="js_confirmFormBut" class="js_keydown_selector rg_input_text_conf" > </div> <div class="rg_for_input"><label>Не пришло письмо? <b>Пожалуйста, проверьте папку Спам</b><br /> (папку для нежелательной почты).</label><br /> <a href="" onclick="ajax_recall_code();return false" >Вышлите мне письмо еще раз!</a></div> <div class="rg_for_input"> <em class="reg_error" id="confirm_msg"></em> <a href="#" class="button button-red" id="js_confirmFormBut">Готово</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> <br> </div> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action}

← Июнь 2009 →

3 03.06.2009 09:22:39 21:39:17

17 17.06.2009 02:29:08 22:57:48