Количество просмотров: 97 (за период c 00:00 по 18:02 16/10/20), всего просмотров: 2522

Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 М╕нф╕н Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у процес╕ оформлення митних декларац╕й Вступил в силу с 01.10.2012

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Гемолог╕чний центр (експертний висновок)
	№ 15/15-01-04/7/1652 от 24.09.2020 ДМСУ "Про надання ╕нформац╕╖ [щодо Державного гемолог╕чного центру Укра╖ни]"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	10
	Документ експортного контролю	1
	Закони Укра╖ни	5
	Коментар╕ фах╕вц╕в	1
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	22
	ВСЕГО:	39

MDoffice

   Capital Group

    ·

   Набира╓ чинност╕ ЗУ "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни у зв’язку з прийняттям ЗУ "Про стандартизац╕ю"

   Положення Закону спрямован╕ на приведення нац╕онально╖ системи стандартизац╕╖ у в╕дпов╕дн╕сть до м╕жнародно╖ та ╓вропейсько╖ практики, зокрема:

   ✅встановлено добров╕льн╕сть застосування нац╕ональних стандарт╕в;

   ✅недопущення погодження проект╕в нац╕ональних стандарт╕в з державними органами;

   ✅недопущення нормативно-правового регулювання в╕дносин, пов'язаних ╕з розробленням стандарт╕в п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й ╕ техн╕чних умов;

   ✅в╕дм╕ну галузево╖ стандартизац╕╖, у зв’язку з чим, протягом 15 рок╕в центральн╕ органи виконавчо╖ влади мають право у в╕дпов╕дних сферах д╕яльност╕ та в межах сво╖х повноважень перев╕ряти, переглядати сво╖ галузев╕ стандарти з метою переведення ╖х на нац╕ональний р╕вень або на р╕вень п╕дпри╓мств чи скасовування.

   Добров╕льне застосування стандарт╕в в╕дпов╕да╓ вимогам Угоди про техн╕чн╕ бар’╓ри в торг╕вл╕ Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕, а також ╓вропейським принципам стандартизац╕╖.

   В╕дпов╕дно до ╓вропейсько╖ практики посилання на певн╕ стандарти в актах законодавства, зокрема директивах ╢вропейського Союзу, ╓ поодинокими випадками. При цьому застосування в╕дпов╕дних стандарт╕в ╓ обов’язковим.

   Посилання на нац╕ональн╕, м╕ждержавн╕, галузев╕ стандарти в актах законодавства мають наводитися у крайн╕х та об╜рунтованих випадках, зокрема у раз╕ визначення обов’язковост╕ застосування в╕дпов╕дних стандарт╕в у актах законодавства ╢С. При цьому мають наводитися позначення в╕дпов╕дних нац╕ональних або м╕ждержавних стандарт╕в.

   Враховуючи положення Закону, зокрема щодо необх╕дност╕ приведення законодавчих акт╕в у в╕дпов╕дн╕сть до Закону, законодавч╕ акти не повинн╕ м╕стити положень, як╕ передбачають:

   ✅що продукц╕я, процеси, послуги мають виготовлятись, проводитись, надаватись в╕дпов╕дно до нормативних документ╕в (нац╕ональних стандарт╕в, кодекс╕в усталено╖ практики, галузевих нормативних документ╕в, стандарт╕в, кодекс╕в усталено╖ практики ╕ техн╕чних умов, прийнятих п╕дпри╓мствами, установами та орган╕зац╕ями) без посилання на в╕дпов╕дн╕ нормативн╕ документи;

   ✅погодження нац╕ональних стандарт╕в, стандарт╕в, кодекс╕в усталено╖ практики ╕ техн╕чних умов п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й з будь-якими установами;

   ✅процедури розроблення (зокрема вимоги щодо зм╕сту, форми, структури, погодження), прийняття, перев╕рки, перегляду, скасування та застосування стандарт╕в, кодекс╕в усталено╖ практики та техн╕чних умов, прийнятих п╕дпри╓мствами, установами та орган╕зац╕ями;

   ✅нагляд за дотриманням стандарт╕в та штрафн╕ санкц╕╖ за недотримання вимог стандарт╕в.

Карта инфраструктуры таможенных органов Украины [ Жмите здесь ]

   Шановн╕ колеги.

   У цьому м╕сц╕ паспорта установи може бути розм╕щена ваша рекламна ╕нформац╕я:

   - Контактн╕ телефони;

   - контактн╕ особи;

   - види послуг ╕ т.д.

   Вс╕ ф╕рми, як╕ ╓ платними користувачами сайту, можуть розм╕стити рекламну ╕нформац╕ю в паспорт╕ безкоштовно на увесь пер╕од д╕╖ платно╖ п╕дтримки. (Лише при абонент. оплат╕ на 6 або 12 м╕сяц╕в)

   Якщо Ви не ╓ платним користувачем сайту, розм╕стити рекламну ╕нформац╕ю про себе в паспорт╕ п╕дпри╓мства кошту╓ 150 грн/р╕к

15-10-2020 14:15, Alex.
Регион: скрыт
За╖зд авто в ЗМК при експорт╕, потр╕бно чи н╕?

Прив╕т ус╕м)
Як у кого ситуац╕я ╕з за╖здом авто в зону митного контролу при експорт╕?
У нас пост вимага╓ за╖зд авто в ЗМК при експорт╕, до авто нав╕ть н╕хто ╕ не п╕д╕йде, бо оляд╕в нема╓, але треба авто в ЗМК!
По МКУ н╕де не написано про обов'язковий за╖зд, т╕льки в раз╕ спрацювання огляду, був ╕ лист додатковий, де розяснювалося що ╕ як...
Зараз в граф╕ 30 додали графу з галочкою "BD", тобто проставля╓ться галочка якщо декларант бажа╓ оформити вантаж без пред'явлення в ЗМК, ╕ зазнача╓ться ЗМК, в яку буде доставлено товар на вимогу митниц╕.
Але криком кричать що авто ма╓ бути в ЗМК, а н╕ то будуть писати ТАЛОН В╤ДМОВИ.
Мотивуючи це тим що якщо не везу товар в ЗМК то на п╕дпри╓мств╕ ма╓ буди тимчасова ЗМК...
╤ як з цим боротися))))))))))))))
╢ в когось як╕сь думки по цьому питанню?

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

01.08.2014 р. № 1085/7/99-99-24-01-06-17

Щодо митного оформлення експортних вантаж╕в

    З метою сприяння розвитку експортного потенц╕алу Укра╖ни та п╕дтримки в╕тчизняних товаровиробник╕в, покращення стану орган╕зац╕╖ митного оформлення експортних вантаж╕в та роз'яснення питань, що обговорювалися 25 липня 2014 року в Державн╕й ф╕скальн╕й служб╕ Укра╖ни на нарад╕ з представниками найб╕льших експортер╕в,

ПОВ╤ДОМЛЯ╢МО.

    1. В╕дпов╕дно до частини третьо╖ статт╕ 247 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ - Кодекс) митне оформлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення зд╕йсню╓ться в будь-якому орган╕ доход╕в ╕ збор╕в з пред'явленням ╖х цьому органу, якщо ╕нше не передбачено цим Кодексом.

    Зг╕дно з частиною другою статт╕ 258 Кодексу за р╕шенням органу доход╕в ╕ збор╕в митне оформлення та випуск товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення в╕дпов╕дно до митного режиму експорту може зд╕йснюватися без ╖х пред'явлення органу доход╕в ╕ збор╕в, якому подано митну декларац╕ю, заповнену у звичайному порядку. Р╕шення про можлив╕сть випуску товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення без ╖х пред'явлення органу доход╕в ╕ збор╕в або про необх╕дн╕сть такого пред'явлення прийма╓ться органом доход╕в ╕ збор╕в на основ╕ результат╕в анал╕зу ризик╕в у строк не б╕льше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митно╖ декларац╕╖, заповнено╖ у звичайному порядку в╕дпов╕дно до митного режиму експорту.

    При декларуванн╕ експортних вантаж╕в в╕дпов╕дно до положень частини друго╖ статт╕ 258 Кодексу до графи 30 митно╖ декларац╕╖ вносяться в╕домост╕ про зону митного контролю, до яко╖ доставлятимуться товари з метою пред'явлення ╖х органу доход╕в ╕ збор╕в, у раз╕ прийняття в╕дпов╕дного р╕шення.

    Зверта╓мо увагу, що перш╕ три цифри коду, що вказу╓ться у граф╕ ЗО митно╖ декларац╕╖, мають сп╕впадати з першими трьома цифрами дев'ятизначного коду п╕дрозд╕лу митного оформлення, зазначеного у граф╕ "А" митно╖ декларац╕╖.

    Таким чином, експортн╕ вантаж╕, що декларуються зг╕дно з частиною другою статт╕ 258 Кодексу, доставляються до в╕дпов╕дно╖ зони митного контролю лише у раз╕ прийняття органом доход╕в ╕ збор╕в р╕шення про необх╕дн╕сть пред'явлення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення цьому органу.

    2. Зг╕дно з частиною першою статт╕ 247 Кодексу митне оформлення зд╕йсню╓ться в м╕сцях розташування в╕дпов╕дних п╕дрозд╕л╕в орган╕в доход╕в ╕ збор╕в.

    У раз╕ необх╕дност╕ зд╕йснення т╕льки накладення митного забезпечення на вантажний в╕дс╕к транспортного засобу комерц╕йного призначення, що перем╕щу╓ експортний вантаж, такий транспортний зас╕б може бути пред'явлений органу доход╕в ╕ збор╕в у в╕дпов╕дн╕й зон╕ митного контролю без за╖зду на територ╕ю м╕сця митного оформлення.

    З ц╕╓ю метою кер╕вникам митниць орган╕зувати створення поруч з м╕сцями митного оформлення в межах територ╕╖ м╕сць розташування орган╕в доход╕в ╕ збор╕в тимчасових зон митного контролю, призначених виключно для накладення засоб╕в ╕дентиф╕кац╕╖ товар╕в та транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення.

    Кер╕вникам митниць довести вищезазначену ╕нформац╕ю до в╕дома п╕дпорядкованих структурних п╕дрозд╕л╕в, митних брокер╕в та суб'╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ для забезпечення виконання положень законодавства Укра╖ни з питань державно╖ митно╖ справи.

Позов прокурора в ╕нтересах держави в особ╕ митниц╕ щодо вилучення в дох╕д держави алкогольно╖ продукц╕╖ без марок акцизного податку не п╕дляга╓ розгляду за правилами КАС. Вилучення в дох╕д держави (конф╕скац╕я) товар╕в, тобто застосування адм╕н╕стративного стягнення, вир╕шу╓ться судом в╕дпов╕дно до вимог КпАП ╕ не може бути вир╕шене в позовному провадженн╕ у порядку адм╕н╕стративного судочинства.

/постанова ВС в╕д 15.04.2020 р. у справ╕ № 400/548/19/

________________
За матер╕алами правових позиц╕й Верховного Суду  щодо юрисдикц╕╖ спор╕в та порушення норм матер╕ального права

В╕дтепер в аеропортах «Борисп╕ль» та «Ки╖в (Жуляни)» б╕льше не буде фах╕вц╕в в╕дд╕лу, як╕ зд╕йснювали експертизу щодо належност╕ чи неналежност╕ товар╕в до культурних ц╕нностей. 

За необх╕дност╕,  громадяни мають можлив╕сть завчасно звернутись до мистецтвознавц╕в для зд╕йснення попередньо╖ експертизи товар╕в до моменту ╖х декларування у пункт╕ пропуску через державний кордон Укра╖ни. Експертиза ╓ платною послугою.

З перел╕ком  державних установ, заклад╕в культури, ╕нших орган╕зац╕й, яким нада╓ться право проведення державно╖ експертизи культурних ц╕нностей, можна ознайомитись за посиланням.

Дов╕дково: перел╕к культурних ц╕нностей визнача╓ться Ст.1 Закону Укра╖ни «Про вивезення, ввезення та повернення культурних ц╕нностей».

Також наказом М╕н╕стерства культури ╕ мистецтв в╕д 22.04.2002 № 258 визначений перел╕к товар╕в, що НЕ належать до культурних ц╕нностей. З ним можна ознайомитись за посиланням.

   Спори про стягнення сум надм╕ру сплаченого митного збору ╓ пов’язаними з виконанням уповноваженим державним органом сво╖х владних управл╕нських функц╕й, а тому належать до юрисдикц╕╖ адм╕н╕стративних суд╕в. Зм╕ст (суть) сп╕рних правов╕дносин поляга╓ у поверненн╕ позивачу надм╕ру сплачених ним до бюджету сум обов’язкових платеж╕в, а тому в╕дносини м╕ж сторонами ╓ такими, що виникли з бюджетного та митного законодавства та не можуть регулюватися нормами ЦКУ. Вказ╕вка у позовн╕й заяв╕ на положення цив╕льного законодавства, якими регулю╓ться в╕дшкодування шкоди, не зм╕ню╓ сут╕ та зм╕сту сп╕рних правов╕дносин. Таким чином, цей сп╕р виник у сфер╕ публ╕чно-правових в╕дносин, що унеможливлю╓ розгляд ц╕╓╖ справи в порядку господарського судочинства.

   /постанова ВС в╕д 04.12.2018 р. у справ╕ № 910/23482/17/

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

У вересн╕ в кер╕вництво Державно╖ митно╖ служби ув╕йшов ╢вген╕й ╢нт╕с – новий заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформац╕й ╕ цифров╕зац╕╖.  П╕д час бес╕ди заступник Голови Держмитслужби розпов╕в про ф╕лософ╕ю IT-реформи, про вже розроблен╕ та запланован╕ новаторськ╕ серв╕си, а також про створення власно╖ нейронно╖ мереж╕ для потреб митних ╕нспектор╕в.

Пане ╢вген╕ю, чим викликана необх╕дн╕сть запровадження Вашо╖ посади у кер╕вництв╕ Держмитслужб╕? Чи означа╓ Ваше призначення, що технолог╕чний розвиток ста╓ пр╕оритетом для митниц╕?

Безсумн╕вно. Я б сказав, що не ста╓ пр╕оритетом, а вже ╓ ним певний час. Сьогодн╕ перед нами сто╖ть мета повномасштабно╖ цифрово╖ трансформац╕╖ ус╕х аспект╕в роботи митниц╕. Це – дуже амб╕тне ╕ дуже непросте завдання. Але абсолютно необх╕дне для розвитку економ╕ки вс╕╓╖ кра╖ни. 

Власне, цифров╕зац╕я ╓ не просто хвилею технолог╕чних зм╕н, вона ╓ новою ф╕лософ╕╓ю роботи. ╤ будь-яка сучасна орган╕зац╕я, яка претенду╓ на усп╕х у сво╖й галуз╕, впроваджу╓ цифров╕ ╕нструменти водночас ╕ для власно╖ ефективност╕, ╕ для того, що назива╓ться user experience. Саме цей досв╕д, цей п╕слясмак в╕д використання послуг митниц╕ ми ма╓мо зм╕нити докор╕нно. Адже роками наша галузь не реформувалася, не посп╕шала за зм╕нами навколишнього св╕ту, залишаючись таким соб╕ ута╓мниченим остр╕вцем з╕ сво╖ми законами та звичками, мало зрозум╕лими ззовн╕. Год╕ й казати, що чим темн╕ш╕ води, тим б╕льше можливостей для злочин╕в: корупц╕я побудована, насамперед, на використанн╕ слабких м╕сць непрозоро╖ системи.

Тепер ми взялися за повну зм╕ну ц╕╓╖ парадигми. Будь-яке звернення до митниц╕  ма╓ залишати п╕сля себе при╓мне в╕дчуття в╕д роботи добре налагодженого механ╕зму. Вже сьогодн╕ над цими зм╕нами працюють близько 40 зовн╕шн╕х фах╕вц╕в. Частина фах╕вц╕в ╤Т-департаменту також активно залучен╕ до процес╕в, це – спец╕ал╕сти, як╕ д╕йсно хочуть та готов╕ до як╕сних зм╕н. Ще ми сп╕впрацю╓мо приблизно з 10 п╕дрядниками. У команд╕ багато тих, хто працював у найб╕льших ╤Т-компан╕ях Укра╖ни та вже запускали нац╕ональн╕ про╓кти реформ. 

Фронт роб╕т в нас величезний. Тому продовжу╓мо шукати людей, готових долучитися до нашо╖ команди ╕ до реал╕зац╕╖ одн╕╓╖ з найб╕льш глобальних реформ в ╕стор╕╖ митниц╕та Укра╖ни – ╤Т-реформи.

Також завжди рад╕ в╕тати в команд╕ фах╕вц╕в з досв╕дом роботи саме в митних органах. ╥хн╕ знання ╕ п╕дтримка в запровадженн╕ зм╕н – надзвичайно важлив╕, зокрема, в розвитку телекомун╕кац╕й та телекомун╕кац╕онних серв╕с╕в, розбудов╕ цифрово╖ ╕нфраструктури пункт╕в пропуску, обслуговуванн╕ автоматизованих робочих м╕сць посадових ос╕б митних орган╕в, забезпеченн╕ техн╕чно╖ п╕дтримки функц╕онування ╤Т-систем та створенн╕ системи протид╕╖ к╕берзагрозам.

Як╕ ц╕л╕ стоять перед ╤Т-командою Держмитслужби на найближче майбутн╓?

Для трансформац╕╖ митниц╕ в сучасну серв╕сно-ор╕╓нтовану службу ми зараз працю╓мо над Стратег╕╓ю зд╕йснення цифрового розвитку, цифрових трансформац╕й та цифров╕зац╕╖ у митн╕й справ╕ до 2022 року.

Ця IT-стратег╕я охопить ус╕ ключов╕ напрямки, включно ╕з тими, що передбачен╕ Угодою про асоц╕ац╕ю Укра╖ни з ╢С. Для гармон╕зац╕╖ митних процес╕в за ╓вропейськими стандартами передбачено автоматизац╕ю процедур для захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ правовласник╕в п╕д час перетину митного кордону, функц╕онування автоматизованих економ╕чних оператор╕в, при╓днання до електронно╖ транзитно╖ системи (NCTS).

Незважаючи на ц╕лий перел╕к продукт╕в, як╕ вже запущен╕ та як╕ закривають поточн╕ потреби Держмитслужби, глобально ми на початку шляху створення ново╖ ╤Т-системи. 

╥╖ запровадження ма╓ п╕двищити р╕вень автоматизац╕╖ митних процес╕в (нараз╕, за даними Орган╕зац╕╖ економ╕чно╖ сп╕впрац╕ та розвитку, в Укра╖ни в╕н один з найнижчих серед пострадянських кра╖н), л╕кв╕дувати застар╕л╕ технолог╕╖ та методи ╕нтеграц╕╖, запровадити ун╕ф╕кован╕ п╕дходи до анал╕зу роботи систем, ре╓стру проф╕л╕в ризик╕в, ╕нструмент╕в мон╕торингу тощо.

Вс╕ ц╕ ╤Т-╕нструменти мають прискорити та спростити митн╕ процеси, сприяти п╕двищенню ор╕╓нтованост╕ на кл╕╓нта врешт╕-решт. 

Радикальне технолог╕чне оновлення поки ╕сну╓ в планах чи як╕сь IT-продукти вже доступн╕ для використання?

Ми вже запустили ц╕лий ряд продукт╕в. Насамперед, оновлений веб-портал Держмитслужби. Дизайн нового порталу врахував користувацьк╕ потреби громадян та б╕знесу, численн╕ тестування довели, що в╕н максимально захищений в╕д зовн╕шн╕х втручань та в╕дмовост╕йкий. 

Розробили мапу ╕нфраструктурних об’╓кт╕в митниц╕, де м╕ститься детал╕зована ╕нформац╕я про 4 типи локац╕й: пункти пропуску, внутр╕шн╕ м╕сця митного оформлення, м╕сця м╕жнародного поштового обм╕ну та сортувальн╕ станц╕╖. Частина даних доступна т╕льки митникам та да╓ можлив╕сть отримати повну ╕нформац╕ю по кожн╕й локац╕╖.

Працю╓ BusinessIntellignece (В╤) – ╕нтерактивний портал анал╕тики, де можна в дек╕лька кл╕к╕в отримати статистичн╕ дан╕ по товарооб╕гу Укра╖ни з будь-якою кра╖ною та по будь-якому товару.

╢ зручний онлайн-калькулятор митно╖ вартост╕ – в╕н п╕дтягу╓ дан╕ щодо м╕н╕мально╖, середньо╖ та максимально╖ вартост╕ авто за останн╕ роки на основ╕ реально╖ ╕нформац╕╖ митниц╕ про м╕льйон машин б╕льш н╕ж 2300 моделей.

╤ працю╓ онлайн-система скарг, завдяки як╕й уся комун╕кац╕я в╕дбува╓ться в електронн╕й форм╕, а терм╕н розгляду скарг та звернень становить до 5 дн╕в.

При розробц╕ нових продукт╕в ви врахову╓те думки та оц╕нки ус╕х учасник╕в галуз╕: митник╕в, споживач╕в, б╕знесу, посередник╕в тощо?

Звичайно, при розробц╕ будь-якого продукту важливо сформувати карту стейкхолдер╕в. У нас вона ╓. Ми завжди попередньо проводимо досл╕дження: хто наша ц╕льова аудитор╕я, на кого ми зор╕╓нтован╕. Це певний процес б╕знес-анал╕зу.

З╕ стейкхолдерами зустр╕чаються наш╕ спец╕ал╕сти, обговорюють проблемн╕ м╕сця, вислуховують зауваження, побажання. Буквально, з’ясовують, який вони мають б╕ль при робот╕ з митною службою. Отримана ╕нформац╕я збира╓ться, узагальню╓ться, пропонуються механ╕зми реал╕зац╕╖ виходу з проблемно╖ ситуац╕╖.

Як╕ з IT-продукт╕в будуть розрахован╕ на внутр╕шнього споживача, а як╕ — на зовн╕шнього? 

Веб-портал, онлайн-калькулятор митно╖ вартост╕ та новий функц╕онал «╓диного в╕кна» в частин╕ отримання послуг в електронному вигляд╕, який буде запущено до к╕нця року, – продукти для зовн╕шн╕х користувач╕в. Щоби будь-який громадянин м╕г в електронному вигляд╕ подати документи до митниц╕ ╕ оперативно отримати послугу, не маючи справ з паперами. 

Ми плану╓мо в╕дкрити знеособлен╕, деперсонал╕зован╕ дан╕ митниц╕ про митне оформлення та експорт/╕мпорт товар╕в. Техн╕чно готов╕ це зробити вже завтра. Затримка лише через погодження в╕дпов╕дно╖ нормативно-правово╖ бази, яка теж вже розроблена. 

В╕дкрит╕ дан╕ – основа прозорост╕. В╤ ╓ зручним ╕нструментом, проте в╕н да╓ лише узагальнену статистику, а в╕дкрит╕ дан╕ показують кожну операц╕ю окремо. 

Ц╕ дан╕ зможуть брати будь-як╕ дата-анал╕тики як в Укра╖н╕, так ╕ в св╕т╕. Це – не секретна ╕нформац╕я, ╖╖ можна анал╕зувати, шукати вза╓мозв’язки. 

До реч╕, Укра╖на – одна з передовик╕в у св╕т╕ з в╕дкриття даних. А доступ до в╕дкритих даних зменшу╓ р╕вень корупц╕йних ризик╕в ╕ створю╓ новий ринок анал╕тичних продукт╕в та ╕нформац╕йних послуг.

В╤, мапа ╕нфраструктурних об’╓кт╕в мають функц╕онал як для зовн╕шнього, так ╕ для внутр╕шнього користувача. Ц╕ ╕нструменти використовуються нашими сп╕вроб╕тниками безпосередньо в робот╕. Внутр╕шн╕й функц╕онал В╤ дозволя╓ ризик-анал╕тикам та внутр╕шн╕м проф╕льним фах╕вцям вишукувати аномал╕╖ на р╕вн╕ конкретних декларац╕й, будувати зв╕тн╕сть, анал╕зувати. 

Система скарг – також комб╕нований ╕нструмент. Прац╕вники митниц╕ вивчають отриман╕ скарги, узагальнюють, по яких напрямках скарг найб╕льше ╕ що треба покращити.

Що стосу╓ться розробок суто для внутр╕шн╕х користувач╕в, то ми працю╓мо над нейронною мережею, яка дозволить автоматизувати перев╕рку коду класиф╕кац╕╖ товару. Сьогодн╕ ця функц╕я повн╕стю «в руках» ╕нспектора, натом╕сть ми хочемо, щоб система самост╕йно могла анал╕зувати опис товару ╕ визначати цей код, економлячи час митника ╕ нерви декларанта. Наступним кроком буде  розробка под╕бно╖ системи для визначення кра╖ни походження. Реал╕зац╕я цих двох завдань довол╕ складна, адже тут пост╕йно в╕дбуваються «мах╕нац╕╖». 

Також ми доопрацьову╓мо автоматизовану систему управл╕ння ризиками – АСУР 2.0. Вона дозволить автоматизувати ╕ спростити процес виявлення помилок та системний анал╕з порушень митних правил, застосовувати складн╕ математичн╕ методолог╕╖ оц╕нки ризик╕в, обл╕ку, ведення, тестування та мон╕торингу ефективност╕ проф╕л╕в ризик╕в ╕ ризик-правил. 

Як впровадження вс╕х цих продукт╕в полегшить щоденну роботу прац╕вник╕в Держмитслужби?

Ми прагнемо, щоб митник виконував функц╕ю власне митника, а не «набивав» руками документ, який можна отримати в електронному вигляд╕, або у готовому вигляд╕ – з ╕нших джерел. Необх╕дна ╕нформац╕я повинна п╕дтягуватися автоматично, щоби митник менше часу витрачав на заповнення чи перев╕рку заповнення документ╕в, ╕ б╕льше – на ╖хн╕й анал╕з. 

Наприклад, людина зайшла п╕д електронним цифровим п╕дписом, вже ╓ певн╕ дан╕ про не╖: ╕м'я, код ╢ДРПО, м╕сце роботи. Лог╕чно ж, що таку ╕нформац╕ю не треба повторно вводити руками, бо вона вже ╓. Ми керу╓мось наступним принципом — ╕нформац╕я один раз повинна вводитись в нашу систему, або зовс╕м не подаватись, якщо вона ╓ в доступних перев╕рених державних ре╓страх.

Якщо необх╕дно запросити в яко╖сь з установ ╕нформац╕ю, щоби зв╕рити з╕ вже поданою, ми передбачили можлив╕сть близько сотн╕ ╕нтеграц╕й (наприклад, з Податковою службою, з Казначейством, з М╕нюстом тощо), щоб по максимуму автоматично збирати вс╕ можлив╕ дан╕. 

Кр╕м того, автоматизац╕я та спрощення процес╕в забезпечують не т╕льки б╕льш фахове виконання обов’язк╕в прац╕вниками митниц╕ – вони сутт╓во скорочують час митного оформлення. Це ╕ ╓ головним критер╕╓м усп╕шно╖ роботи будь-яко╖ цифрово╖ технолог╕╖: ефективно, швидко, прозоро, без помилок. ╤ вся робота Держмитслужби направлена на те, щоби цим критер╕ям в╕дпов╕дати. 

╤ наостанок хочу зауважити: ми – в╕дкрит╕ до пропозиц╕й та корисних порад. Якщо у вас ╓ ц╕кав╕ ╕де╖, що ╕ як варто спростити, автоматизувати або покращити у серв╕сах митниц╕, — пиш╕ть в групу «╤Т-сп╕льнота Митниц╕» https://www.facebook.com/groups/334502891165657/about/.

Буду на зв’язку.

   Загальна декларац╕я прибуття (дал╕ – ЗДП) буде обов'язковою для ввезення (╕мпорту) товар╕в до Укра╖ни, у тому числ╕, з метою транзиту. Застосування ЗДП передбачене м╕жнародними угодами та вводиться для попереднього проведення анал╕зу ризик╕в спец╕ал╕стами Держмитслужби.

   З 7 листопада 2020 року ЗДП стане обов’язковою для пропуску товар╕в, що перевозять через пункти пропуску Укра╖ни, ╕ подаватиметься до Держмитслужби.

   Введення ЗДП ╓ черговим кроком до впровадження в Укра╖н╕ м╕жнародних норм ╕ стандарт╕в митного контролю. Це передбачене М╕жнародною конвенц╕╓ю про спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур (К╕отська конвенц╕я), Рамковими стандартами безпеки та спрощення св╕тово╖ торг╕вл╕ Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ та Угодою про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським Союзом.

   ЗДП — це електронне пов╕домлення з набором в╕дпов╕дних даних, сформоване перев╕зником (або в╕д його ╕мен╕ ╕ншою особою) та направлене у вигляд╕ електронного файлу митному органу. Також ╓ можлив╕сть заповнити ЗДП безпосередньо на веб-портал╕ Держмитслужби, в собистому Каб╕нет╕ користувача.

   При поданн╕ загально╖ декларац╕╖ прибуття в╕дбува╓ться попередн╕й анал╕з (до прибуття у пункт пропуску на митному кордон╕ Укра╖ни) ╕нформац╕╖ про перевезення товар╕в, що ввозяться в кра╖ну або прямують транзитом в ╕нш╕ держави. Мета нововведення – орган╕зац╕я безпеки та над╕йност╕ ланцюга поставок ╕ зменшення ризик╕в для потрапляння в кра╖ну небезпечних товар╕в.

   Нараз╕ трива╓ сп╕льна п╕дготовка держорганами, зад╕яними в процес╕ запровадження ЗДП, процес╕в та процедур для ефективного впровадження загально╖ декларац╕╖ прибуття, адже швидк╕сть та зручн╕сть процес╕в митного контролю ╓ пр╕оритетом.

   На сьогодн╕ в особистому Каб╕нет╕ на ╢диному державному ╕нформац╕йному веб-портал╕ «╢дине в╕кно для м╕жнародно╖ торг╕вл╕» реал╕зована можлив╕сть провести тестування подання ЗДП (заповнення в╕домостей в полях ЗДП) та отримати результат щодо можливост╕ прийняття митницею декларац╕╖ в режим╕ он-лайн. Для тестування подання ЗДП необх╕дно мати КЕП.

   Зверта╓мо увагу, що ЗДП не пода╓ться у раз╕ ввезення:

   • товар╕в, що перем╕щуються морськими, р╕чковими та пов╕тряними суднами, як╕ п╕д час перебування на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на ц╕й територ╕╖;

   • товар╕в, що перем╕щуються трубопров╕дним транспортом та л╕н╕ями електропередач╕;

   • лист╕в, поштових карток та секограм;

   • товар╕в, що перем╕щуються в╕дпов╕дно до вимог акт╕в Всесв╕тнього поштового союзу;

   • в╕йськово╖ техн╕ки та ╕нших товар╕в, передбачених статтею 252 Кодексу;

   • товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни особами, яким надано митн╕ п╕льги, передбачен╕ статтями 383 - 386, 388, 389, 391 ╕ 392 Митного кодексу Укра╖ни, та як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни у зв'язку з наданням таких п╕льг;

   • товар╕в, що перем╕щуються ╕з застосуванням книжки (карнета) А.Т.А.;

   • товар╕в, що перем╕щуються громадянами для особистих, с╕мейних та ╕нших потреб, не пов'язаних ╕з провадженням п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, у ручн╕й поклаж╕ або в супроводжуваному багаж╕;

   • товар╕в, що ввозяться для спортивних ц╕лей учасниками оф╕ц╕йних спортивних змагань;

   • припас╕в, як╕ знаходяться на борту транспортного засобу, що прибува╓ на митну територ╕ю Укра╖ни;

   • транспортних засоб╕в особистого користування;

   • товар╕в, необх╕дних для подолання насл╕дк╕в стих╕йного лиха, авар╕й, катастроф, еп╕дем╕й;

   • орган╕в та ╕нших анатом╕чних матер╕ал╕в людини для потреб трансплантац╕╖.

Державна митна служба Укра╖ни

— Будем играть в индейцев?
— Будем!
— Иди тогда за огненной водой.

Ради зачета студент пойдет на все - даже на зачет.