1.	№ 956 от 13-10-2020 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 22 липня 2020 р. № 641 "УК" № 200 в╕д 14-10-2020 Д╕╓ з 15-10-2020

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Гемолог╕чний центр (експертний висновок)
	№ 15/15-01-04/7/1652 от 24.09.2020 ДМСУ "Про надання ╕нформац╕╖ [щодо Державного гемолог╕чного центру Укра╖ни]"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	10
	Документ експортного контролю	1
	Коментар╕ фах╕вц╕в	1
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	15
	ВСЕГО:	27

MDoffice

Количество просмотров: 59 (за период c 00:00 по 18:02 15/10/20), всего просмотров: 2411

Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 М╕нф╕н Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у процес╕ оформлення митних декларац╕й Вступил в силу с 01.10.2012

• Все хиты документов

MDoffice

В╕дтепер в аеропортах “Борисп╕ль” та “Ки╖в (Жуляни)”  б╕льше не буде фах╕вц╕в в╕дд╕лу, як╕ зд╕йснювали експертизу щодо належност╕ чи неналежност╕ товар╕в до культурних ц╕нностей. 

Дов╕дково: перел╕к культурних ц╕нностей визнача╓ться Ст.1 Закону Укра╖ни «Про вивезення, ввезення та повернення культурних ц╕нностей».

Також наказом М╕н╕стерства культури ╕ мистецтв в╕д 22.04.2002 № 258 визначений перел╕к товар╕в, що НЕ належать до культурних ц╕нностей. З ним можна ознайомитись за посиланням.

29-09-2020 10:58, Дмитрий dmit-shelest@hotmail.com
Регион: Б╕ла церква
Гр.37 ДЕ после ЕЕ

Добрый день,
Оформляю ДЕ.
Была перевозка из Одессы в Ровно.
Как правильно заполнить графу 37
1. ставлю 40 00 ZZ 00?
или 2. ставлю 40 81 ZZ 00?

ДОВ╤ДКОВА ТАБЛИЦЯ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАР╤В В ЗАЛЕЖНОСТ╤ В╤Д ОБРАНОГО МИТНОГО РЕЖИМУ

    МКУ – Митний кодекс Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями

    ПКУ – Податковий кодекс Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI ╕з зм╕нами та доповненнями

    ПДВ – податок на додану варт╕сть

    ╤МПОРТ (випуск для в╕льного об╕гу) – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари п╕сля сплати вс╕х митних платеж╕в, встановлених законами Укра╖ни на ╕мпорт цих товар╕в, та виконання ус╕х необх╕дних митних формальностей випускаються для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни (ст. 74 МКУ).

Мито

Вв╕зне мито нарахову╓ться та сплачу╓ться в╕дпов╕дно до ст.ст. 272, 277, частини першо╖ ст. 286 МКУ при дотриманн╕ умов та обмежень, встановлених главою 13 МКУ.

Ставки вв╕зного мита застосовуються в╕дпов╕дно до ст. 280 МКУ.

Акцизний податок

Нарахову╓ться та сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Ставки акцизного податку застосовуються в╕дпов╕дно до ст. 215 ПКУ.

У раз╕ ввезення марковано╖ п╕дакцизно╖ продукц╕╖ на митну територ╕ю Укра╖ни податок сплачу╓ться п╕д час придбання марок акцизного податку з доплатою (у раз╕ потреби) на день подання митно╖ декларац╕╖ (п.п. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).

Податок на додану варт╕сть

Нарахову╓ться та сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. в) п. 185.1 ст. 185 ПКУ з урахуванням положень ст. 191 ПКУ.
Ставки ПДВ застосовуються в╕дпов╕дно до ст. 193 ПКУ.

    РЕ╤МПОРТ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого товари, що були вивезен╕ або оформлен╕ для вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, випускаються у в╕льний об╕г на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни з╕ зв╕льненням в╕д сплати митних платеж╕в, встановлених законами Укра╖ни на ╕мпорт цих товар╕в, та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (ст. 77 МКУ)

Мито

Вв╕зне мито в╕дпов╕дно до п. 1 частини першо╖ ст. 283 та частини друго╖ ст. 286 МКУ не сплачу╓ться при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 14 МКУ.

Акцизний податок

В╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ не сплачу╓ться, якщо при цьому зг╕дно ╕з законом не справля╓ться податок на додану варт╕сть.

В ╕нших випадках ре╕мпорт п╕дакцизних товар╕в (продукц╕╖) з-за меж митно╖ територ╕╖ Укра╖ни зд╕йсню╓ться з╕ сплатою акцизного податку на загальних п╕дставах.

Податок на додану варт╕сть

В╕дпов╕дно до п.п. 206.3 ст. 206 ПКУ не сплачу╓ться, кр╕м операц╕й ╕з ввезення в╕дпов╕дно до п. 3 частини друго╖ ст. 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ на загальних п╕дставах.

    ЕКСПОРТ (остаточне вивезення) – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого укра╖нськ╕ товари випускаються для в╕льного об╕гу за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни без зобов'язань щодо ╖х зворотного ввезення (ст. 82 МКУ)

Мито

Вив╕зне мито нарахову╓ться ╕ сплачу╓ться в╕дпов╕дно до ст. 273, частини сьомо╖ ст. 280 та частини четверто╖ ст. 286 МКУ.

Ставки вив╕зного мита на укра╖нськ╕ товари, що вивозяться за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, встановлюються окремими законами.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. а) п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

    РЕЕКСПОРТ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого товари, що були ран╕ше ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни або на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони, вивозяться за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни без сплати вив╕зного мита та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (ст. 85 МКУ)

Мито

Вив╕зне мито не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п. 2 частини першо╖ ст. 283 та абзацу першого частини п’ято╖ ст. 286 МКУ, при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 16 МКУ.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дально до п.п. б) п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

    ТРАНЗИТ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого товари та/або транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення перем╕щуються п╕д митним контролем м╕ж двома контролюючими органами або в межах зони д╕яльност╕ одного такого органу без будь-якого використання цих товар╕в, без сплати митних платеж╕в та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (ст. 90 МКУ)

Мито

Не п╕длягають оподаткуванню митом, якщо ╕нше не передбачено законом, при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 17 МКУ зг╕дно з частиною шостою ст. 286 МКУ.

Акцизний податок

Не п╕длягають оподаткуванню акцизним податком в╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не п╕длягають оподаткуванню ПДВ в╕дпов╕дно до п. 206.6 ст. 206 ПКУ.

    __________
    * В╕дпов╕дно до ст. 3 Закону Укра╖ни "Про транзит вантаж╕в" свобода транзиту вантаж╕в забезпечу╓ться шляхом зв╕льнення в╕д сплати будь-яких ╕нших платеж╕в, кр╕м ╓диного збору, що справля╓ться у пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни (дал╕ – ╓диний зб╕р).

    ╢диний зб╕р нарахову╓ться та сплачу╓ться в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про ╓диний зб╕р, який справля╓ться у пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни", за ставками, визначеними в ст. 5 цього Закону, та в порядку, затвердженому постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни "Про затвердження Порядку справляння ╓диного збору у пунктах пропуску через державний кордон" в╕д 24.10.2002 № 1569.

    ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення ввозяться для конкретних ц╕лей на митну територ╕ю Укра╖ни з умовним повним або частковим зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ ╕ п╕длягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких зм╕н, за винятком звичайного зносу в результат╕ ╖х використання (ст. 103 МКУ)

Мито

В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 105 та п. 1) частини першо╖ ст. 284 МКУ за умови дотримання вимог та обмежень,встановлених розд╕лом V МКУ, застосову╓ться умовне повне зв╕льнення при тимчасовому ввезенн╕ товар╕в, зазначених у ст. 189 МКУ, та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення, на умовах, визначених цими Додатками, а також пов╕трян╕ судна, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни укра╖нськими ав╕акомпан╕ями за договорами оперативного л╕зингу.

У в╕дпов╕дност╕ до ст. 285 та частини першо╖ ст. 106 МКУ умовне часткове зв╕льнення в╕дпов╕дно до положень Додатка Е до Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення застосову╓ться при тимчасовому ввезенн╕ товар╕в (за винятком п╕дакцизних), не зазначених у ст.ст. 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення, або таких, що не в╕дпов╕дають вимогам зазначених Додатк╕в.

Акцизний податок

В╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ та частини першо╖ ст. 105 МКУ умовне повне зв╕льнення застосову╓ться при тимчасовому ввезенн╕ товар╕в, зазначених у ст. 189 МКУ, та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення, на умовах, визначених цими Додатками.

В╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ та частини першо╖ ст. 106 МКУ тимчасове ввезення п╕дакцизних товар╕в, не зазначених у ст.ст. 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення, або таких, що не в╕дпов╕дають вимогам зазначених Додатк╕в, зд╕йсню╓ться з╕ сплатою акцизного податку.

Податок на додану варт╕сть

Зг╕дно з п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ умовне повне зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ застосову╓ться до товар╕в та в порядку, визнаних ст. 105 МКУ.

Зг╕дно з п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ умовне часткове зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ застосову╓ться до товар╕в та в порядку, визнаних ст. 106 МКУ.

В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 106 МКУ тимчасове ввезення п╕дакцизних товар╕в, не зазначених у ст.ст. 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення, або таких, що не в╕дпов╕дають вимогам зазначених Додатк╕в, зд╕йсню╓ться з╕ сплатою ПДВ.

    ТИМЧАСОВЕ ВИВЕЗЕННЯ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого укра╖нськ╕ товари або транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення вивозяться за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни з умовним повним зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ ╕ п╕длягають ре╕мпорту до завершення встановленого строку без будь-яких зм╕н, за винятком звичайного зносу в результат╕ ╖х використання (ст. 113 МКУ)

Мито

Вив╕зне мито в╕дпов╕дно до частини восьмо╖ ст. 286 МКУ не сплачу╓ться при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Зг╕дно з п. 206.8 ст. 206 ПКУ не сплачу╓ться за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

    МИТНИЙ СКЛАД – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ або укра╖нськ╕ товари збер╕гаються п╕д митним контролем ╕з умовним повним зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (ст. 121 МКУ)

Мито

Вв╕зне мито не сплачу╓ться зг╕дно з п. 1 частини першо╖ ст. 284 МКУ та частини дев’ято╖ ст. 286 МКУ застосову╓ться умовне повне зв╕льнення в╕д оподаткування вв╕зним митом при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 20 МКУ.

Вив╕зне мито не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до ст. 121 МКУ.

Акцизний податок

Вив╕зне мито не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до ст. 121 МКУ.

Податок на додану варт╕сть

Зг╕дно з п. 206.9 ст. 206 ПКУ не сплачу╓ться за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 20 МКУ.

    В╤ЛЬНА МИТНА ЗОНА – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари ввозяться на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони та вивозяться з ц╕╓╖ територ╕╖ за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни ╕з зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, а укра╖нськ╕ товари ввозяться на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони ╕з оподаткуванням митними платежами та застосуванням заход╕в нетарифного регулювання (ст. 130 МКУ)

Мито

Вв╕зне мито в╕дпов╕дно до частини друго╖ ст. 132, п. 1) частини першо╖ ст. 284 та частини десято╖ ст. 286 МКУ не сплачу╓ться з ╕ноземних товар╕в, при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 21 МКУ.

Вив╕зне мито в╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 132 МКУ з укра╖нських товар╕в сплачу╓ться за ставками як при експорт╕ товар╕в.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться з товар╕в, що ввозяться з-за меж митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ.

Не сплачу╓ться з товар╕в, що вивозяться з митно╖ територ╕╖ на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони в╕дпов╕дно до п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не сплачу╓ться з товар╕в, що ввозяться з-за меж митно╖ територ╕╖ Укра╖ни на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони в╕дпов╕дно до п.п. 206.10.2 п. 206.10 ст. 206 ПКУ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 21 МКУ.

Не сплачу╓ться з товар╕в, що вивозяться з митно╖ територ╕╖ Укра╖ни на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони в╕дпов╕дно до п.п. 206.10.1 п. 206.10 ст. 206 ПКУ.

    БЕЗМИТНА ТОРГ╤ВЛЯ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого товари, не призначен╕ для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, знаходяться та реал╕зуються для вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни п╕д митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон Укра╖ни, в╕дкритих для м╕жнародного сполучення, та на пов╕тряних, водних або зал╕зничних транспортних засобах комерц╕йного призначення, що виконують м╕жнародн╕ рейси, з умовним зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами, установленими на ╕мпорт та експорт таких товар╕в, та без застосування до них заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, у тому числ╕ вид╕в контролю, зазначених у частин╕ перш╕й ст. 319 МКУ (ст. 140 МКУ)

Мито

Вв╕зне мито в╕дпов╕дно до частини третьо╖ ст. 141 та частини одинадцято╖ ст. 286 МКУ не сплачу╓ться з ╕ноземних товар╕в при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 22 МКУ.

Вив╕зне мито в╕дпов╕дно до частини четверто╖ ст. 141 МКУ з укра╖нських товар╕в нарахову╓ться та сплачу╓ться за ставками як при експорт╕ товар╕в.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться з товар╕в, що ввозяться з-за меж митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в магазин безмитно╖ торг╕вл╕ в╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ.

Не сплачу╓ться з товар╕в, що вивозяться з митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в магазин безмитно╖ торг╕вл╕ в╕дпов╕дно до п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не сплачу╓ться з товар╕в, що ввозяться з-за меж митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в магазин безмитно╖ торг╕вл╕ в╕дпов╕дно до п.п. 206.11. п. 206.11 ст. 206 ПКУ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 МКУ.

Не сплачу╓ться з товар╕в, що вивозяться з митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в магазин безмитно╖ торг╕вл╕ в╕дпов╕дно до п.п. 206.11.2 п. 206.11 ст. 206 ПКУ.

    ПЕРЕРОБКА НА МИТН╤Й ТЕРИТОР╤╥ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари п╕ддаються у встановленому законодавством порядку переробц╕ без застосування до них заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, за умови подальшого реекспорту продукт╕в переробки (ст. 147 МКУ)

Мито

Вв╕зне мито не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п. 1) частини першо╖ ст. 284 та частини дванадцято╖ ст. 286 МКУ при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 23 МКУ.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п. 206.12 ст. 206 ПКУ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 МКУ.

**Мито

В╕дпов╕дно до ст. 168 та частини тринадцято╖ ст. 286 МКУ до продукт╕в переробки товар╕в, пом╕щених у митний режим переробки за межами митно╖ територ╕╖, зазначених у частин╕ друг╕й ст. 168 МКУ, що в межах визначеного строку повертаються в Укра╖ну, застосову╓ться умовне повне зв╕льнення в╕д оподаткування вв╕зним митом.

В╕дпов╕дно до ст. 168 та частини тринадцято╖ ст. 286 МКУ до продукт╕в переробки (кр╕м зазначених у частин╕ друг╕й ст. 168 МКУ) застосову╓ться часткове зв╕льнення в╕д оподаткування вв╕зним митом, в╕дпов╕дно до якого сплат╕ п╕дляга╓ позитивна р╕зниця м╕ж сумою вв╕зного мита, нарахованого на продукти переробки, та сумою вв╕зного мита, яка п╕длягала б сплат╕ в раз╕ ╕мпорту в╕дпов╕дних товар╕в, що були вивезен╕ за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни для переробки.

**Акцизний податок

Нарахову╓ться та сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.1.3 п. 213.1 та п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ з товар╕в та за ставками, визначеними у ст. 215 ПКУ.

**Податок на додану варт╕сть

Зг╕дно з п.п. 206.2.2 п. 206.2 ст. 206 ПКУ зв╕льняються в╕д оподаткування ПДВ товари, що були пом╕щен╕ в митний режим переробки за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни та в межах визначеного МКУ строку повертаються на митну територ╕ю Укра╖ни:

- у тому самому стан╕, в якому вони були вивезен╕ за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни з дотриманням умов, встановлених МКУ;

- у в╕дремонтованому вигляд╕, якщо ремонт проведене в рамках гарант╕йних зобов ’ язань.

Зг╕дно з п.п. 206.2.3 п. 206.2 ст. 206 ПКУ часткове зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ застосову╓ться до операц╕й ╕з ввезення товар╕в, що були пом╕щен╕ у митний режим переробки за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни (кр╕м зазначених у п.п. 206.2.2 п. 206.2 ст. 206 ПКУ) та в межах визначеного МКУ строку повертаються на митну територ╕ю Укра╖ни. Сплат╕ п╕дляга╓ позитивна р╕зниця м╕ж сумами ПДВ, розрахованими виходячи ╕з бази оподаткування продукт╕в переробки та бази оподаткування товар╕в, вивезених за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни для переробки, визначеними за правилами, встановленими п. 190.1 ст. 190 ПКУ.

    ______________________
    ** Повернення товар╕в п╕сля пом╕щення у митний режим переробки за межами митно╖ територ╕╖

    ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари п╕д митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключа╓ можлив╕сть ╖х використання, з умовним повним зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами, установленими на ╕мпорт цих товар╕в, та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (ст. 175 МКУ)

Мито

Вв╕зне мито в╕дпов╕дно до п. 1) частини першо╖ ст. 284 та частини чотирнадцято╖ ст. 286 МКУ не сплачу╓ться при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 25 МКУ.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п. 206.14 ст. 206 ПКУ.

    В╤ДМОВА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого власник в╕дмовля╓ться в╕д ╕ноземних товар╕в на користь держави без будь-яких умов на свою користь (ст. 183 МКУ)

Мито

Вв╕зне мито зг╕дно з п. 4 частини першо╖ ст. 282, п. 1 частини першо╖ ст. 283 та частиною п’ятнадцятою ст. 286 МКУ не сплачу╓ться при дотриманн╕ вимог та обмежень, встановлених главою 26 МКУ.

Акцизний податок

Не сплачу╓ться в╕дпов╕дно до п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ.

Податок на додану варт╕сть

Не сплачу╓ться зг╕дно з п. 206.15 ст. 206 ПКУ.

    https://customs.gov.ua/mitni-platezhi?fbclid=IwAR3CLHbPo0OZZ7-yiK3wW1AngC3MWRArkaWaN5FtIQSrKIKcDiHG3_HiedA

   Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни прийняв р╕шення про продовження карантину в Укра╖н╕ ще на два м╕сяц╕, до 31 грудня (включно). Чека╓мо на оф╕ц╕йну ╕нформац╕ю в╕д Уряду

   «РБК-Укра╖на» розпов╕да╓, що Каб╕нет м╕н╕стр╕в Укра╖ни прийняв р╕шення про продовження карантину в Укра╖н╕ до к╕нця грудня. Карантин╕ обмеження будуть д╕яти до 31 грудня.

   В╕дпов╕дне р╕шення прийняв уряд на сьогодн╕шньому зас╕данн╕.

   На зас╕данн╕ м╕н╕стр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що карантин в Укра╖н╕ продовжили через зростання нових випадк╕в коронав╕русу. Кр╕м того, карантин вир╕шили посилити.

   «Пропону╓ться заборонити у "зелен╕й зон╕" проведення масових заход╕в за участю б╕льше 50 ос╕б. Також ввести проведення вс╕х спортивних заход╕в без глядач╕в», – заявив Степанов.

   Також внесен╕ зм╕ни щодо критер╕й для зон карантину. Зокрема, вдв╕ч╕ п╕двищили показник охоплення тестувань до 48 на 100 тисяч населення протягом останн╕х 7 дн╕в.

   Кр╕м того, зм╕нюють правила щодо дозволено╖ к╕лькост╕ людей у масових з╕браннях.

   У «зелен╕й зон╕» пропону╓ться дозволити масов╕ заходи загалом не б╕льше 50 людей за умови дотримання соц╕ально╖ дистанц╕╖ у 1,5 метра та маскового режиму.

   У «жовт╕й» – не б╕льше 30 людей.

   «помаранчев╕й» – не б╕льше 20.

   Проведення спортивних змагань дозволя╓ться без глядач╕в, окр╕м м╕жнародних змагань, де ╖х проведення з глядачами можливе за окремим погодженням МОЗ.

   Кр╕м того, уряд прийняв р╕шення заборонити роботу заклад╕в харчування з 22:00 до 7:00 (у «зелен╕й», «жовт╕й» та «помаранчев╕й» зонах).

   Кабм╕н рекоменду╓ перевести ун╕верситети на дистанц╕йне навчання з 15 жовтня по 15 листопада. Також рекоменду╓ться ввести з 15 жовтня шк╕льн╕ кан╕кули.

   Сьогодн╕ на зас╕данн╕ уряду прийняли р╕шення зм╕нити критер╕й для включення рег╕он╕в у «червону зону» карантину. Рег╕он буде переходити в «червону зону», якщо захворюван╕сть на протяз╕ 14 дн╕в становить б╕льш н╕ж 320 на 100 тисяч населення.

   «До цього показник був динам╕чним як той, що в п'ять раз╕в перевищу╓ в╕дпов╕дний середн╕й показник по кра╖н╕», – зазначив на зас╕данн╕ Степанов.

   Також Кабм╕н вид╕лив М╕н╕стерству охорони здоров'я майже 3 млн гривень ╕з фонду боротьби з коронав╕русом для зд╕йснення заход╕в, спрямованих на локал╕зац╕ю спалах╕в хвороби, а саме:

   1 068 084 гривень – для забезпечення готовност╕ та реагування лабораторних центр╕в, що належать до сфери управл╕ння МОЗ, державних установ «Центр громадського здоров'я» та Укра╖нський науково-досл╕дний протичумний ╕нститут Мечникова,
1 875 149 гривень – для закуп╕вл╕ засоб╕в ╕ндив╕дуального захисту для заклад╕в охорони здоров'я, як╕ надають стац╕онарну медичну допомогу,
46 811 гривень – для закуп╕вл╕ л╕карського засобу remdesevir (ремдесив╕р).
Тим часом, Укра╖на готу╓ться до ново╖ хвил╕ COVID-19. Президент уже дав низку доручень, зокремо, про переведення ун╕верситет╕в на дистанц╕йне навчання.

   Також М╕н╕стерство осв╕ти рекомендувало ввести шк╕льн╕ кан╕кули з 15 жовтня.

«Дебет-Кредит»

   Каб╕нет м╕н╕стр╕в схвалив призначення в╕це-президента Союзу укра╖нських п╕дпри╓мц╕в (СУП) ╕ екс-заступника м╕н╕стра аграрно╖ пол╕тики та продовольства Владислави Магалецько╖ главою Державно╖ служби Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в ╕ захисту споживач╕в (Держпродспоживслужба).

   Про це пов╕домив м╕н╕стр Каб╕нету м╕н╕стр╕в Олег Немч╕нов переда╓ ╤нтерфакс-Укра╖на

   "Пропозиц╕я про призначення на вакантну посаду голови Державно╖ служби з питань безпечност╕ харчових продукт╕в Укра╖ни Магалецько╖ Владислави, погодившись ╕з пропозиц╕╓ю м╕н╕стра економ╕ки", - пов╕домив Немч╕нов.

https://www.epravda.com.ua

    https://minjust.gov.ua/.../dp-nais-stvoryue-vnutrishnyu...

   М╕н╕стерство юстиц╕╖ Укра╖ни на сво╓му веб-сайт╕ пов╕домило, що вони створюють внутр╕шню команду розробник╕в програмного забезпечення. Дал╕ вс╕ цитати з цього матер╕алу взято в лапки.

   "Державне п╕дпри╓мство «Нац╕ональн╕ ╕нформац╕йн╕ системи», що займа╓ться обслуговуванням ре╓стр╕в М╕н'юсту, плану╓ в╕дмовитися в╕д сторонн╕х розробник╕в програмного забезпечення ╕ створю╓ внутр╕шню ╤Т-команду. Таке р╕шення було прийняте зг╕дно з новою стратег╕╓ю розвитку ре╓стр╕в та власно╖ компетенц╕╖ з розробки програмного забезпечення п╕дпри╓мства."

   Для того, щоб зрозум╕ти, чому М╕н'юст нарешт╕ прийшов до такого р╕шення в сво╖й стратег╕╖ подальшого розвитку, треба трохи пригадати ╕стор╕ю. Рок╕в двадцять тому, коли вони т╕льки почали створювати сво╖ ре╓стри, вони потрапили в жорстку, абсолютно непрозору ╕, як подейкують, корупц╕йну залежн╕сть в╕д зовн╕шн╕х розробник╕в програмного забезпечення. Були роки, коли вони практично н╕ за що платили ╖м щороку сотн╕ м╕льйон╕в гривень за так звану "п╕дтримку" створених цими розробниками ре╓стр╕в.

   Приблизно десять рок╕в тому тод╕шн╓ кер╕вництво м╕н╕стерства вир╕шило покласти цьому край, але справа виявилася не такою вже ╕ простою. Вчасно не заплатили - ╕ все одразу зупиня╓ться, нотар╕уси по вс╕й кра╖н╕ перестають надавати послуги.

   "Ще одн╕╓ю проблемою фах╕вц╕ називають залежн╕сть держави в╕д компан╕й, як╕ розробляли ╕ п╕дтримують ре╓стри. «Де-юре ре╓стри належать держав╕, але де-факто – н╕хто сторонн╕й не може прийти ╕ просто так зам╕нити поточних п╕дрядник╕в-розробник╕в програмного забезпечення. Н╕хто не буде п╕дтримувати ╕ оновлювати систему, яка розроблена на чуж╕й платформ╕. Це дуже важкий процес нав╕ть за умови бездоганно сформовано╖ техн╕чно╖ документац╕╖. В результат╕, залежн╕сть в╕д конкретних п╕дрядник╕в заважа╓ ефективн╕й робот╕ як п╕дпри╓мства, так ╕ ре╓стр╕в в ц╕лому», – зазначив Олекс╕й Бережний."

   Сл╕д зазначити, що чим складн╕ша система, тим б╕льшою ╕ тривал╕шою ╓ така залежн╕сть. У випадку достатньо складно╖ системи можна легко попасти на таку монопольку на десятки рок╕в, ╕ посунути аферист╕в або просто несумл╕нних п╕дрядник╕в в╕д державних ╕нформац╕йних систем буде практично неможливо. Бо н╕хто кр╕м них не зможе не т╕льки п╕дтримувати те що ╓, але ╕ створити нове - через в╕дсутн╕сть у ╕нших знань в предметн╕й област╕ та нереальний ресурс, який необх╕дно буде вид╕лити на подолання цього.

   З тих п╕р в державному п╕дпри╓мств╕, яке п╕дтриму╓ (не самост╕йно, через сторонн╕х п╕дрядник╕в) системи М╕н'юсту, зм╕нилося три або чотири команди. ╤ кожного разу виявлялося, що просто так взяти ╕ передати розроблене кимось програмне забезпечення ре╓стру на супроводження ╕ншому п╕дряднику просто неможливо. ╤ вони фактично створювали ц╕ ре╓стри по нов╕й.

   "За словами генерального директора ДП «НА╤С» Олекс╕я Бережного, сп╕впраця з╕ сторонн╕ми розробниками ре╓стр╕в ма╓ «критичн╕ недол╕ки». Серед них – незадов╕льна швидк╕сть ╕ як╕сть р╕шення проблем ре╓стр╕в, а також в╕дсутн╕сть у держп╕дпри╓мства ╕нструмент╕в для оперативного вир╕шення проблемних питань."

   Давайте розберемо останню цитату потезово. Але цього разу в пор╕внянн╕ з митницею, де попередн╕ майже 30 рок╕в ╕снувала власна розробка програмного забезпечення. Тут необх╕дно зауважити, що до 2013 року, коли митниця була поглинута податковою ╕ б╕льш╕сть наших розробник╕в програмного забезпечення зв╕льнилася, не бажаючи брати участь в цьому сумн╕вному процес╕, Держмитслужба була однозначним ╕ з великим в╕дривом л╕дером з автоматизац╕╖ серед вс╕х державних орган╕в Укра╖ни. Але ╕ п╕сля 2013 року, вже в склад╕ М╕ндоход╕в та ДФС, нам не т╕льки вдалося зберегти основн╕ надбання попередник╕в та п╕дтримувати в актуальному стан╕ створен╕ ран╕ше ╕нформац╕йн╕ системи, але ╕ рухатися дал╕ в ногу з часом, створюючи нове програмне забезпечення. Щоб не переобтяжувати читач╕в нюансами, згадаю тут т╕льки основне - ╕нтеграц╕я митних та податкових ╕нформац╕йних систем, наша участь в створенн╕ податкових ╤Т-систем (адм╕н╕стрування ПДВ, акцизу та ╕н), "╢дине в╕кно", ╢диний казначейський рахунок, ╕мплементац╕я Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С, "Особистий Каб╕нет" та багато чого ╕ншого.

   Внутр╕шн╕ розробники митниц╕ пережили всяк╕ часи. Але, тим не менше, митниця завжди безпереб╕йно адм╕н╕струвала близько 50% наповнення державного бюджету, ╕ функц╕онування ╤Т систем митниц╕ н╕коли не було загальнодержавною проблемою, яку треба би було терм╕ново ╕ геро╖чно вир╕шувати з залученням найвищих щабел╕в влади. Воно просто працювало, ╕ вс╕ звикли до того, що ╕накше бути не може.

   Зв╕сно, ╕снують ╕ проблеми. Але про них та про наше бачення оптимальних шлях╕в ╖х вир╕шення нижче.

   Так от, поверта╓мося до тез з останньо╖ цитати.

   1. Швидк╕сть

   Зовн╕шня розробка програмного забезпечення н╕коли не забезпечу╓ необх╕дну швидк╕сть вдосконалення державних ╕нформац╕йних систем, як╕ мають динам╕чн╕ параметри розвитку. В╕д п╕в року до року - це в тому випадку, коли вс╕ процеси налагоджен╕, грош╕ вид╕лен╕ ╕ не знаходяться "не на тих рахунках або КЕКВах", не заблокован╕ судом ╕ т.д.

   В реальност╕, митн╕ ╕нформац╕йн╕ системи потребують надстандартно╖ швидкост╕ адаптац╕╖ в силу динам╕чност╕ митного законодавства. Законодавця або Кабм╕н, як правило, не ц╕кавлять наш╕ проблеми та можливост╕. Я тут не буду пояснювати знамениту цитату про "Р╤Му в десятиденний терм╕н", скажу лише, що т╕ випадки, коли у нас ╓ м╕сяць, вже ╓ дуже сприятливими. А три м╕сяц╕ у нас бува╓ у виключних випадках ╕ це вже вважа╓ться фундаментальною п╕дготовкою, при як╕й ми можемо соб╕ дозволити в повному обсяз╕ вс╕ необх╕дн╕ стад╕╖ розробки - проектування, кодування, тестування.

   2. Як╕сть

   Те, що я бачив з зовн╕шньо╖ розробки в сум╕жних областях, в б╕льшост╕ випадк╕в в частин╕ якост╕ виклика╓ дуже багато запитань. При цьому у замовника в╕дсутн╕ нормальн╕ механ╕зми впливу на монопольного зовн╕шнього виконавця, доводиться приймати те, що ╓. ╤ це вже не кажучи про т╕ випадки, коли ╓ корупц╕йна змова м╕ж замовником та виконавцем, ╕ останн╕й вважа╓ взагал╕ неприйнятними будь-як╕ претенз╕╖ до якост╕ того, за що було заплачено "в залишку в╕д". А коли цьому сприя╓ ще ╕ неналежний виб╕р "високими зговорившимися сторонами" технолог╕й, на яких такими несумл╕нними п╕дрядниками створюються ╕нформац╕йн╕ системи, а "вс╕ сво╖" всередин╕ орган╕зац╕╖ як н╕ в чому не бувало зд╕йснюють приймання такого "продукту" (це вже не про сум╕жн╕ област╕), то жодна притомна людина не в╕зьметься це супроводжувати. От тод╕ вже точно пиши "пропало".

   3. В╕дсутн╕сть у держави ╕нструмент╕в для оперативного вир╕шення проблемних питань

   Тут ╓ два аспекти. ╤нод╕ приходиться реагувати вкрай швидко. Наприклад, в ╕стор╕╖ з ╓вробляхами у нас було в розпорядженн╕ трохи б╕льше тижня. В╕д прийняття закону до набрання ним чинност╕. ╤ ми його з честю виконали. Друга сторона - "зак╕нчився контракт, зак╕нчилися грош╕, зараз нема в╕льних розробник╕в, прийд╕ть завтра". Зрозум╕ло, в приведеному вище приклад╕ з ╓вробляхами в раз╕ стороннього розробника це було би просто швидке ф╕аско всього процесу митного оформлення, махровий розкв╕т др╕бно╖ корупц╕╖ та перекриття про╖зно╖ частини п╕д Кабм╕ном та ВР.

   "Нараз╕ оновлена структура ДП «НА╤С» да╓ змогу сформувати повний цикл розробки ПЗ – в╕д арх╕тектора, бекенд- та фронтенд-девелопер╕в до тестувальник╕в. Новий п╕дх╕д у робот╕ дозволить п╕дпри╓мству позбутися залежност╕ держави в╕д сторонн╕х розробник╕в ПЗ, забезпечить як╕сть продукту та подальший контроль його робити, а також зекономить державн╕ кошти завдяки поступов╕й в╕дмов╕ в╕д закуп╕вл╕ послуг з розробки."

   Почнемо з кошт╕в. ╤Т-системи митниц╕ набагато складн╕ш╕ за т╕ ре╓стри, як╕ ╓ в М╕н'юст╕. В раз╕ переходу митниц╕ на зовн╕шню розробку це буде коштувати держав╕ десятки м╕льйон╕в гривень на р╕к в нин╕шн╕х ц╕нах. А в г╕ршому випадку може залежати в╕д апетит╕в п╕дрядника-монопол╕ста. Власний п╕дрозд╕л розробки варту╓ на порядок менше.

   ╤нша ц╕кава ситуац╕я складалася з одн╕╓ю розп╕ареною начебто державною системою, яку свого часу розм╕стили десь нев╕домо де за кордоном, а пот╕м, коли п╕днявся скандал, ╖╖ "геро╖чно м╕грували" на в╕тчизняний майданчик.

   Те ж, що внутр╕шня розробка ма╓ переваги по швидкост╕, повнот╕ та якост╕, я вже розкрив вище, ╕ в цьому повн╕стю сол╕дарний з М╕н'юстом.

   Ви спита╓те, а що ми ма╓мо в Держмитслужб╕? Як я вже сказав, багато рок╕в все працювало дуже нав╕ть непогано, поки л╕том 2019 року на митницю не зайшла покерувати команда випадкових пасажир╕в з апр╕орними далекоосяжними ╤Т-планами та досв╕дом реал╕зац╕╖ ╖м под╕бних на "майданчиках" одного розп╕ареного ╕нтернет-магазину. В перший же день, нав╕ть в╕ддалено не роз╕бравшись з ╕снуючим станом речей, було оголошено, що все погано ╕ необх╕дно на сторон╕ розробляти нову ╤Т-систему. Пройшло 15 м╕сяц╕в, ╕ що? Головного пасажира "в╕дчепили" за системний завал роботи митниц╕, але вс╕ ╕нш╕ залишилися ╕ дуже нав╕ть непогано себе почувають. Осво╓но кучу грант╕в на багато м╕льйон╕в гривень; залучено чи то 40 чи то 70 людей, як╕ не в╕др╕зняють ╕мпорт в╕д експорту ╕ взагал╕ не розум╕ють, куди вони потрапили ╕ що в╕д них хочуть; проводиться планом╕рне знищення внутр╕шнього п╕дрозд╕лу розробки програмного забезпечення. Але по факту вони як знаходилися на стад╕╖ презентац╕й в паверпойнт╕, так на н╕й ╕ залишилися, додалося лише к╕лька так званих техзавдань, на як╕ без сл╕з та см╕ху дивитися просто неможливо. В частин╕ ╕нформац╕йно╖ безпеки нав╕ть к╕нь не валявся.

   Що ж ми, ╤Т-команда Держмитслужби, пропону╓мо для митниц╕?

   Так, ми розум╕╓мо, що за п╕втора десятир╕ччя п╕сля запуску першо╖ верс╕╖ д╕ючо╖ АСМО "╤нспектор" ╕нформац╕йн╕ ╕, особливо, телекомун╕кац╕йн╕ технолог╕╖ п╕шли вперед, ╕ сьогодн╕ у нас ╓ зовс╕м ╕нш╕ можливост╕ ╕ вже нема тих обмежень, як╕ були тод╕. Наша команда, яка розробила вже дв╕ автоматизован╕ системи митного оформлення (в середин╕ 90-х це була DOS-верс╕я, з 2006 року використову╓ться програмне забезпечення на платформ╕ Windows), ма╓ вс╕ необх╕дн╕ знання та досв╕д (як в предметн╕й област╕, так ╕ в ╤Т-технолог╕ях) для розробки та впровадження ново╖ автоматизовано╖ системи митного оформлення - централ╕зовано╖, веб-ор╕╓нтовано╖, захищено╖, ╕нтегровано╖ з ╕ншими державними ╕нформа╕йними ресурсами та побудовано╖ з урахуванням актуальних та перспективних формат╕в даних Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖. Системи, яка на виход╕ буде виконана як╕сно, на сучасн╕й технолог╕чн╕й платформ╕, п╕дконтрольна держав╕, буде ╖╖ власн╕стю не формально, а насправд╕, а ╖╖ п╕дтримка буде зд╕йснюватися, як ╕ зараз, оперативно та на належному р╕вн╕. При цьому у нас ╓ бачення, як це зробити поступово, не створюючи стресових ситуац╕й в робот╕ митниц╕. Деяк╕ перш╕ напрацювання ми вже можемо показати нав╕ть сьогодн╕, ╕, раптово, це не слайди, а працюючий програмний продукт, яким вже користуються люди.

   Не менш важливим аспектом ╓ як╕сна та безпереб╕йна п╕дтримка ╕снуючих систем на весь перех╕дний пер╕од.

   Що потр╕бно для усп╕шно╖ розробки тако╖ системи?

   Зрозум╕ло, що силами чотирьох-п'яти наявних програм╕ст╕в, як╕ ще ╕ зад╕ян╕ на супроводженн╕ ╕снуючого програмного забезпечення, таку задачу в розумн╕ терм╕ни витягнути неможливо. Тому було би непогано доукомплектувати наявний п╕дрозд╕л розробки програмного забезпечення до передбачено╖ штатним розписом чисельност╕. Цього ц╕лком достатньо. Причому при нин╕шньому р╕вн╕ зарплат це ще ╕ ц╕лком реально. Зв╕сно, якщо не блокувати конкурси ╕ не п╕дсаджувати туди р╕зних п╕дсн╕жник╕в, типу проджект менеджер╕в та продакт овнер╕в. Тих пасажир╕в, яких в ╤Т митниц╕ привели останн╕м часом, використати в мирних ц╕лях, скор╕ш за все, неможливо. Нам потр╕бн╕ фахов╕ програм╕сти.

   Власна продуктивна ╤Т-школа в держорган╕ - це надбання не т╕льки Держмитслужби, але ╕ Укра╖нсько╖ Держави взагал╕, ╖╖ ресурс на багато рок╕в вперед. Власний п╕дрозд╕л, загартований в непростому процес╕ розробки ново╖ системи, п╕сля ╖╖ впровадження буде спроможний не т╕льки п╕дтримувати ╖╖ на належному р╕вн╕, але ╕ оперативно реагувати на виклики, створюючи новий функц╕онал. Не сл╕д забувати, що ми взяли курс на наближення нашо╖ митниц╕ до ╓вропейських стандарт╕в, тому нова система митного оформлення буде потребувати додання багатьох нових можливостей, як╕ на сьогодн╕ просто в╕дсутн╕ в в╕тчизняному нормативному пол╕.

   ╤ неспроможн╕сть сторонньо╖ розробки тут ц╕лком очевидна вже зараз нав╕ть на поточних прикладах Загально╖ декларац╕╖ прибуття, яку сторонн╕ розробники просто не змогли нав╕ть спроектувати у визначен╕ законом терм╕ни (не кажучи вже про реал╕зац╕ю), та подарован╕й литовською митницею систем╕ NCTS, яку треба було просто перекласти на державну мову та трохи адаптувати п╕д Укра╖ну. ╤ це вже не кажучи про те, що сьогодн╕ вони тут, а завтра гранти зак╕нчилися, ╕ вони знялися ╕ п╕шли. Залишивши державу б╕ля розбитого корита.

   ╤, зв╕сно, необх╕дно в╕дсторонити в╕д кер╕вництва ╤Т-процесами митниц╕ тих, у кого на думц╕ виключно "осво╓ння" ╓вропейських грант╕в, бо за майже п╕втора роки вже вс╕м повинно бути очевидним, що н╕чого хорошого ц╕ д╕яч╕ не накерують. Все б╕льше держорган╕в почина╓ розум╕ти, що розп╕арений головним ╤Т-реформатором митниц╕ так званий вендор-лок - це не власна розробка держоргану, а саме монопольна ╕ часто непрозора залежн╕сть цього держоргану в╕д зовн╕шнього розробника.

   Вважаю, що ми не ма╓мо права звернути з правильного шляху на т╕ грабл╕, по яких колись добре пройшовся М╕н'юст, ╕ з яких в╕н зараз шука╓ вих╕д.

Спросил у деда, как расположить к себе девушку, он ответил:
– Вариантов много, но основных два – это задом и передом

Колбасу, которая стоит меньше 100 гривен за кг можно есть в пост!