Сплата ПДВ митним брокером: врахування у iмпортера - власника товара
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 03/09/2020
* Документ дня: Наказ вiд 20.09.2012 № 1011 Про затвердження в╕домчих класиф╕катор╕в ╕нформац╕╖ з питань державно╖ митно╖ справи, як╕ використовуються у...
Количество просмотров: 45 (за период c 00:00 по 18:00 03/09/20), всего просмотров: 913
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Имеет ли право брокер на налоговый кредит, если он платит НДС?
03-09-2020 15:29, Jordan23151jordan23151@mail.ru Регион:Киев Имеет ли право брокер на налоговый кредит, если он платит НДС?
Добрый день! Возник в процессе работы вопрос, на который таможня не знает ответ, а писать письма долго и не факт что ответят!
Подскажите пожалуйста, может кто сталкивался - если плательщиком пошлины, НДС, акциза (конкретно просто вопрос по Энергетичке стоит) на топливо будет 14 графа, акциз по идее отобразится на фирму 8 графы (уже пробное было оформление) - а возможно ли что б плательщиком НДС выступала 14 графа - и право на Налоговый Кредит имела так же 14 графа? где можно почитать об этом. Спасибо
Сплата ПДВ митним брокером: врахування у ╕мпортера – власника товара
06.09.2018
Головне управл╕ння ДФС у Дн╕пропетровськ╕й област╕ ╕нформу╓, що зг╕дно з ст. 265 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI ╕з зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) декларантами мають право виступати:
1) при перем╕щенн╕ товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення через митний кордон Укра╖ни або при зм╕н╕ митного режиму щодо товар╕в на п╕дстав╕ зовн╕шньоеконом╕чного договору, укладеного резидентом, – резидент, яким або в╕д ╕мен╕ якого укладено цей догов╕р;
2) в ╕нших випадках – особа, яка в╕дпов╕дно до законодавства Укра╖ни ма╓ право вчиняти щодо товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення юридично значущ╕ д╕╖ в╕д свого ╕мен╕.
Митний брокер – це п╕дпри╓мство, що нада╓ послуги з декларування товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни (ст. 416МКУ).
В╕дпов╕дно до ст. 417МКУ вза╓мов╕дносини митного брокера з особою, яку в╕н представля╓, визначаються договором доручення.
Зг╕дно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI ╕з зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у раз╕ ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни ╓ дата подання митно╖ декларац╕╖ для митного оформлення.
Для операц╕й ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в датою в╕днесення сум ПДВ до податкового кредиту ╓ дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями зг╕дно з п. 187.8 ст. 187ПКУ (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Дата зб╕льшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платник╕в ПДВ, що зд╕йснюють постачання/отримання товар╕в/послуг у межах договор╕в ком╕с╕╖ (консигнац╕╖), поруки, доручення, дов╕рчого управл╕ння, ╕нших цив╕льно-правових договор╕в та без права власност╕ на так╕ товари/послуги, визнача╓ться за правилами, встановленими статтями 187 ╕ 198ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
Отже, якщо в╕дпов╕дно до договору доручення, укладеного м╕ж митним брокером та ╕мпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненн╕ товар╕в зд╕йсню╓ться через митного брокера, то такий ╕мпортер – власник товар╕в ма╓ право в╕днести суму ПДВ до податкового кредиту на п╕дстав╕ митно╖ декларац╕╖, в як╕й в╕н ма╓ бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним кошт╕в митному брокеру до моменту розмитнення товару.
Прийнято за основу про╓кт Закону «Про внесення зм╕ни до розд╕лу XX╤ "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Митного кодексу Укра╖ни»
Законопро╓кт розроблено з метою стимулювання залучення в економ╕ку Укра╖ни стратег╕чних ╕нвестор╕в, п╕двищення ╕нвестиц╕йно╖ привабливост╕ Укра╖ни, а також зростання конкурентоспроможност╕ економ╕ки Укра╖ни через запровадження державно╖ п╕дтримки великих ╕нвестиц╕йних про╓кт╕в.
Законопро╓ктом пропону╓ться з 1 с╕чня 2021 року до 1 с╕чня 2035 року (але не б╕льше строку та обсягу надання державно╖ п╕дтримки, визначених у спец╕альному ╕нвестиц╕йному договор╕) зв╕льнити в╕д оподаткування вв╕зним митом устаткування (обладнання), що ввозитиметься на митну територ╕ю Укра╖ни ╕нвестором для реал╕зац╕╖ ╕нвестиц╕йного проекту з╕ значними ╕нвестиц╕ями в рамках виконання спец╕ального ╕нвестиц╕йного договору, укладеного в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про державну п╕дтримку ╕нвестиц╕йних проект╕в з╕ значними ╕нвестиц╕ями". При цьому таке устаткування (обладнання) повинно бути новим ╕ виготовленим не ран╕ше н╕ж за 3 роки до дати ре╓страц╕╖ ╕нвестиц╕йного проекту з╕ значними ╕нвестиц╕ями.
Перел╕к та обсяги такого устаткування (обладнання) визначатимуться Урядом Укра╖ни разом ╕з укладенням в╕дпов╕дного спец╕ального ╕нвестиц╕йного договору.
П╕д час доопрацювання до другого читання у новому пп. 15 п. 4 розд╕лу ХХ╤ Митного кодексу Укра╖ни мають бути вказан╕ коди товар╕в зг╕дно з УКТЗЕД, на як╕ може розповсюджуватися передбачене цим проектом Закону зв╕льнення в╕д оподаткування вв╕зним митом.
Нац╕ональний банк Укра╖ни збер╕г обл╕кову ставку на р╕вн╕ 6%
Правл╕ння Нац╕онального банку ухвалило р╕шення залишити обл╕кову ставку без зм╕н на р╕вн╕ 6% р╕чних. Збереження м’яко╖ монетарно╖ пол╕тики п╕дтрима╓ економ╕чне в╕дновлення в умовах пом╕рно╖ ╕нфляц╕╖ та високо╖ невизначеност╕ щодо подальшого переб╕гу пандем╕╖ в Укра╖н╕ та св╕т╕.
У липн╕–серпн╕ ╕нфляц╕я була нижчою ц╕льового д╕апазону 5%+/-1 в.п. Динам╕ка базово╖ ╕нфляц╕╖ була стриманою. Пожвавлення споживчого попиту, а також подорожчання палива та природного газу, яке в╕добража╓ тенденц╕╖ св╕тових ринк╕в, вр╕вноважувалися сезонною корекц╕╓ю ц╕н на сир╕ продукти харчування.
Показники ╕мпорту, роздр╕бного товарооб╕гу, витрат громадян на внутр╕шн╕й туризм, нерухом╕сть та авт╕вки св╕дчать про подальше в╕дновлення споживчого попиту, яке, ймов╕рно, триватиме й найближчими м╕сяцями. М’яка монетарна пол╕тика Нац╕онального банку та ф╕скальн╕ стимули уряду для економ╕ки, зокрема зм╕на соц╕альних стандарт╕в, п╕дтримають цей тренд.
Водночас поступове одужання св╕тово╖ економ╕ки в╕д коронакризи ╕ надал╕ штовхатиме ц╕ни на енергоресурси вгору. Вагомий внесок в загальний показник ╕нфляц╕╖ також матиме статистичний ефект низько╖ бази пор╕вняння, сформовано╖ в останн╕ м╕сяц╕ минулого року. Усе це створю╓ ╜рунт для входження ╕нфляц╕╖ у ц╕льовий д╕апазон до к╕нця року.
Основним припущенням, яке Правл╕ння бере до уваги, залиша╓ться продовження сп╕впрац╕ з М╕жнародним валютним фондом.
Сп╕впраця з Фондом ╓ важливою не т╕льки з точки зору ф╕нансування деф╕циту державного бюджету, але й п╕дтримки з боку ╕нших м╕жнародних партнер╕в та ╕нвестор╕в. Кошти в╕д них спрямовуватимуться як на ф╕нансування протиеп╕дем╕чних заход╕в, так ╕ на ╕нфраструктурн╕ про╓кти, як╕ пожвавлять усе ще слабку ╕нвестиц╕йну активн╕сть.
Ключовим ризиком для макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕, як ╕ ран╕ше, ╓ тривал╕ший терм╕н ╕ поглиблення пандем╕╖ коронав╕русу та посилення карантинних заход╕в.
Зб╕льшення р╕вня захворюваност╕ на коронав╕рус в Укра╖н╕ упродовж останн╕х м╕сяц╕в не вплинуло на темпи в╕дновлення економ╕чно╖ активност╕. Ут╕м, нова хвиля COVID-19 може стримати споживчий попит ╕ загальмувати пожвавлення в секторах, як╕ ор╕╓нтован╕ на внутр╕шн╕й ринок, насамперед сектор послуг.
Актуальними залишаються також ╕нш╕ ризики:
негативний вплив судових р╕шень на макроф╕нансову стаб╕льн╕сть;
ескалац╕я в╕йськового конфл╕кту на сход╕ кра╖ни чи ╖╖ кордонах;
зб╕льшення волатильност╕ св╕тових ц╕н на продукти харчування з огляду на глобальн╕ зм╕ни кл╕мату та ризик посилення протекц╕он╕зму в св╕т╕.
З огляду на зазначений баланс ризик╕в та ст╕йкий тренд в╕дновлення споживчого попиту Правл╕ння Нац╕онального банку вир╕шило зберегти обл╕кову ставку на р╕вн╕ 6%.
Утримання ключово╖ ставки на р╕вн╕ нижче нейтрального св╕дчить про стимулюючий характер монетарно╖ пол╕тики ╕ залиша╓ прост╕р для подальшого зниження в╕дсоткових ставок в економ╕ц╕.
Попередн╕ зниження обл╕ково╖ ставки продовжують в╕дображатися у динам╕ц╕ ринкових ставок. Так, варт╕сть державних залучень у нац╕ональн╕й валют╕ ╕ ставки за гривневими депозитами вже перебувають на рекордно низьких р╕внях. Трива╓ також здешевлення кредитних ресурс╕в.
До того ж Нац╕ональний банк актив╕зував нормотворчу д╕яльн╕сть, спрямовану на спрощення умов для розвитку кредитування, а також роботу з╕ зниження частки поганих кредит╕в у банк╕вськ╕й систем╕. Це п╕дтрима╓ тренд на здешевлення кредит╕в для б╕знесу ╕ населення.
Подальша монетарна пол╕тика Нац╕онального банку залежатиме насамперед в╕д розвитку ситуац╕╖ з поширенням COVID-19.
У поточн╕й ситуац╕╖ обл╕кова ставка на р╕вн╕ 6% спрямована на забезпечення балансу м╕ж досягненням пом╕рно╖ ╕нфляц╕╖ та стимулюванням економ╕ки. Однак, якщо негативний вплив коронав╕русу на внутр╕шн╕й попит та д╕лову активн╕сть посилиться, Нац╕ональний банк буде готовий надати економ╕ц╕ додатковий ╕мпульс для пожвавлення. Натом╕сть на ймов╕рне посилення ╕нфляц╕йних ризик╕в у 2021 роц╕ Нац╕ональний банк може в╕дреагувати ╕нструментами монетарно╖ пол╕тики.
Збереження обл╕ково╖ ставки на р╕вн╕ 6% ухвалене р╕шенням Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 3 вересня 2020 року № 559-рш "Про розм╕р обл╕ково╖ ставки".
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала ухваленню Правл╕нням Нац╕онального банку цього р╕шення, будуть оприлюднен╕ 14 вересня 2020 року.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 22 жовтня 2020 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.
У серпн╕ Держмитслужба виконала план з надходжень до державного бюджету на 104%
Унасл╕док вжитих Держмитслужбою орган╕зац╕йних заход╕в у друг╕й декад╕ серпня, Митниця перерахувала до держбюджету 32,8 млрд. грн. При цьому Держмитслужба виконала план на 104% та перерахувала понад план до держбюджету 1,2 млрд грн.
П╕сля низки кадрових р╕шень та заход╕в, направлених на п╕двищення ефективност╕ роботи Митно╖ служби, розм╕р щоденних платеж╕в за останню декаду серпня вдалося наростити до 1,84 млрд грн/день. Це на 20% б╕льше в пор╕внянн╕ з першими двома декадами м╕сяця, коли розм╕р щоденних надходжень становив 1,53 млрд грн.
Дов╕дково:
Вл╕тку поточного року Митниця перераховувала до бюджету: у червн╕ - 26,8 млрд грн, у липн╕ - 31,3 млрд грн, у серпн╕ - 32,8 млрд грн.
Розм╕р середньоденних надходжень протягом трьох м╕сяц╕в становив 1,34 млрд грн, 1,36 млрд грн та 1,64 млрд грн в╕дпов╕дно.
Шановн╕ колеги – журнал╕сти, останн╕ тижн╕ в мед╕а з’явився ряд негативних публ╕кац╕й щодо д╕яльност╕ Державно╖ митно╖ служби та нових кадрових призначень.
Просимо звернути увагу, що на даному етап╕ Державна митна служба працю╓ у штатному режим╕ 24/7 та паралельно проводить кадров╕ ╕ структурн╕ зм╕ни, як╕ нац╕лен╕ на забезпечення ефективно╖ роботи й виконання профес╕йних обов’язк╕в ╖╖ сп╕вроб╕тник╕в, а також як╕сного та швидкого обслуговування громадян.
Зм╕ни у кер╕вництв╕ Держмитслужби та ╖╖ територ╕альних орган╕в часто супроводжуються ╕нформац╕йними кампан╕ями. ╥х ╕н╕ц╕юють особи та угруповування, для яких заходи Митно╖ служби з п╕двищення прозорост╕ ╕ боротьби з корупц╕╓ю ╓ небажаними та становлять небезпеку, адже виника╓ загроза в╕дпов╕дати за сво╖ злочинн╕ схеми перед законом.
Ми просимо журнал╕ст╕в бути пильними, не дати використати себе у замовних атаках та не вводити в оману свою аудитор╕ю, що прагне чесних новин та оц╕нок роботи Митно╖ служби.
Просимо вс╕х зац╕кавлених звертатися за оф╕ц╕йною ╕нформац╕╓ю, роз’ясненнями та уточненнями до пресслужби Держмитслужби, електронна адреса press@customs.gov.ua.
Тетяна Остр╕кова: Традиц╕йний пост про надходження до бюджету у серпн╕
Традиц╕йний пост про надходження до бюджету у серпн╕
Серпень для державного бюджету виявився довод╕ вдалим м╕сяцем.
Податкова перерахувала до Загального фонду Держбюджету 56,3 млрд грн при план╕ у 42,3 млрд грн. Перевиконання плану 33%. Це на 6,1 млрд (на 12%) б╕льше н╕ж у серпн╕ 2019 року. Щоправда в╕дшкодування ПДВ зменшили до 8,5 млрд грн, що менше минулор╕чного показника на 24%, при тому що експорт за серпень впав лише на 1,6% (за даними митниц╕). Тенденц╕я зменшувати в╕дшкодування ╓ поганою ознакою, чи стало це систематичним побачимо по м╕р╕ обробки серпневих заявок на в╕дшкодування.
Митна служба перерахувала до Загального фонду Держбюджету 26,9 млрд грн при план╕ у 26,6 млрд (перевиконання 1%). З╕брано на 1,6 млрд грн б╕льше (на 7%), н╕ж минулого року. У доларовому екв╕валент╕ ма╓мо пад╕ння збор╕в на 2,3%: 976 млн дол у серпн╕ 2020 проти 999 млн дол у серпн╕ 2019. Але, враховуючи, що ╕мпорт у серпн╕ впав на 11% (за даними митниц╕) – зниження митних платеж╕в на 2,3% ╓ непоганим результатом, ╕ св╕дчить про те, що в митних платежах ╓ деяк╕ внутр╕шн╕ резерви для зб╕льшення надходжень до бюджету, насамперед завдяки боротьб╕ ╕з с╕рим ╕мпортом.
Митна служба: М╕нф╕н та Держмитслужба розпочинають оц╕нку квал╕ф╕кац╕╖ та доброчесност╕ митник╕в
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в разом з Держмитслужбою за п╕дтримки м╕жнародних партнер╕в США та ╢С запускають експериментальний про╓кт щодо оц╕нки квал╕ф╕кац╕╖ та доброчесност╕ посадових ос╕б митних орган╕в. Про це розпов╕в заступник М╕н╕стра ф╕нанс╕в Юр╕й Драганчук в ╕нтерв’ю виданню «╤нтерфакс-Укра╖на».
За його словами, таку атестац╕ю проходитиме весь особовий склад митниц╕ та вс╕ кер╕вники.
Усп╕шне проходження кожною посадовою особою оц╕нювання квал╕ф╕кац╕╖ та доброчесност╕ буде обов’язковою умовою для подальшо╖ роботи в Держмитслужб╕. Про╓кт започатковано в рамках реформи щодо переходу до роботи Держмитслужби у формат╕ ╓дино╖ юридично╖ особи. Перш╕ оц╕нювання плану╓ться розпочати вже у вересн╕. Процедура оц╕нювання передбачатиме тестування на знання митного законодавства, на загальн╕ зд╕бност╕, ум╕ння та навички. За умови усп╕шного проходження тестування з посадовою особою буде проводитися сп╕вбес╕да. «Ми домовилися, що з метою проведення сп╕вбес╕ди з оц╕нки доброчесност╕ посадових ос╕б митних орган╕в принаймн╕ на перших порах буде надана п╕дтримка в рамках в╕дпов╕дно╖ техн╕чно╖ допомоги американськими експертами, як╕ мають практичний досв╕д з цих питань ╕ проводили так╕ сп╕вбес╕ди в ╕нших державних органах Укра╖ни», — розпов╕в Юр╕й Драганчук.
При оц╕нц╕ доброчесност╕ увагу буде звернено на в╕дпов╕дн╕сть в╕домостей про витрати ╕ майно посадово╖ особи та ╖╖ близьких ос╕б задекларованим доходам; в╕дпов╕дн╕сть способу (р╕вня) життя посадово╖ особи та ╖╖ близьких ос╕б задекларованим доходам тощо. Кр╕м того, посадовц╕ митниц╕ отримають можлив╕сть пройти позачергову перев╕рку у раз╕ необх╕дност╕. «Наприклад, т╕ посадовц╕, щодо яких лунають закиди та звинувачення щодо ╖х профес╕йно╖ д╕яльност╕, можуть за власною ╕н╕ц╕ативою довести ╖х безп╕дставн╕сть перед ком╕с╕╓ю з оц╕нки доброчесност╕. Оск╕льки, на жаль, ╓ непоодинок╕ випадки, коли так╕ звинувачення ╓ необ╜рунтованими, базуються на припущеннях, не п╕дкр╕плених жодними юридичними фактами», - пояснив Юр╕й Драганчук.
До складу ком╕с╕й, як╕ проводитимуть оц╕нку квал╕ф╕кац╕╖ та доброчесност╕, плану╓ться залучити представник╕в М╕н╕стерства ф╕нанс╕в, Держмитслужби, НАДС, НАЗК, НАБУ.
Зг╕дно з пунктом 15.1 статт╕ 15 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - ПКУ) платниками податк╕в визнаються ф╕зичн╕ особи (резиденти ╕ нерезиденти Укра╖ни), юридичн╕ особи (резиденти ╕ нерезиденти Укра╖ни) та ╖х в╕докремлен╕ п╕дрозд╕ли, як╕ мають, одержують (передають) об'╓кти оподаткування або провадять д╕яльн╕сть (операц╕╖), що ╓ об'╓ктом оподаткування зг╕дно з цим Кодексом або податковими законами, ╕ на яких покладено обов'язок ╕з сплати податк╕в та збор╕в зг╕дно з цим Кодексом.
Зг╕дно з пунктом 36.1 статт╕ 36 ПКУ податковим обов'язком визна╓ться обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку ╕ строки, визначен╕ цим Кодексом, законами з питань митно╖ справи.
В╕дпов╕дно до статт╕ 38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнаться сплата в повному обсяз╕ платником в╕дпов╕дних суму податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору зд╕йсню╓ться платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спос╕б, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митно╖ справи.
Зг╕дно з частинами першою та п'ятою статт╕ 266 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ - МКУ) декларант зобов'язаний, серед ╕ншого у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом Укра╖ни, сплатити митн╕ платеж╕ або забезпечити ╖х сплату в╕дпов╕дно до розд╕лу X цього Кодексу. Особа, уповноважена на декларування товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення в╕д ╕мен╕ декларанта, ма╓ так╕ сам╕ обов'язки, права ╕ несе таку саму в╕дпов╕дальн╕сть, що й декларант.
Зг╕дно з пунктом 1 частини першо╖ статт╕ 265 МКУ декларантами мають право виступати при перем╕щенн╕ товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення через митний кордон Укра╖ни або при зм╕н╕ митного режиму щодо товар╕в на п╕дстав╕ зовн╕шньоеконом╕чного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або в╕д ╕мен╕ якого укладено цей догов╕р.
З огляду на вищезазначене зверта╓мо увагу, що при декларуванн╕ товар╕в у митний режим ╕мпорту платником митних платеж╕в ╓ резидент, що уклав зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) або ╕нший документ, що використову╓ться в м╕жнародн╕й практиц╕ зам╕сть договору (контракту).
У раз╕ перем╕щення товар╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором ком╕с╕╖, укладеним м╕ж резидентами, таким платником ╓ ком╕с╕онер, що уклав зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт); у раз╕ перем╕щення товар╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором доручення, укладеним м╕ж резидентами, - дов╕ритель.
З урахуванням положень частини першо╖ статт╕ 293 МКУ, у раз╕ якщо декларування товар╕в зд╕йсню╓ться митним брокером, сплата митних платеж╕в може зд╕йснюватись таким митним брокером.
Кер╕вникам митниць довести положення цього листа до в╕дома п╕дпорядкованих структурних п╕дрозд╕л╕в, митних брокер╕в та суб'╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ з метою забезпечення дотримання положень законодавства Укра╖ни з питань державно╖ митно╖ справи.
Кабм╕н призначив Евгения Ентиса заступником голови Державна митна служба Укра╖ни з питань цифрового розвитку, цифрових трансформац╕й ╕ цифров╕зац╕╖.
Сьогодн╕ наша команда отримала важливий "╕нструмент" для усп╕шного виконання реформи Митниц╕.
Кабм╕н призначив мене заступником голови Державна митна служба Укра╖ни з питань цифрового розвитку, цифрових трансформац╕й ╕ цифров╕зац╕╖.
Як╕ найближч╕ плани:
立 створення стратег╕╖ та плану заход╕в ╤Т реформи;
立 розробка нормативних документ╕в для впровадження ╤Т р╕шень;
立 повноц╕нний запуск вс╕х необх╕дних ╤Т розробок та оновлення IT Roadmap (по частин╕ розробок вже 5-й м╕сяць не п╕дписан╕ договора);
立 погодження нормативних документ╕в ╕ запуск ╕нтерфейсу в╕дкритих даних (до сих п╕р розробка "лежить" ╕ чека╓ погодження нормативки);
立 розробка концепц╕╖ "розумний пункт пропуску" (ще з назвою остаточно не визначились);
立 запуск ╕нтерфейсу надання адм╕н╕стративних послуг;
立 впровадження розроблених ╤Т р╕шень;
立 приймання на баланс Держмитслужби ран╕ше розроблених ╤Т розробок.
立 ╤ основне для мене. Це вих╕д з вендор локу ╕снуючо╖ ╤Т системи Митниц╕ внутр╕шн╕ми розробниками.
Дякую наш╕й команд╕, що, не дивлячись на т╕ перепони з якими ми кожен день стика╓мось, ви в╕рите й робите складну роботу. Ви вс╕ крут╕ ╕ нам все вдасться!
Дякую за п╕дтримку та дов╕ру Max Nefyodov, Mykhailo Fedorov, Yuriy Draganchuk, Denys Ulyutin, Aleksey Vyskub, Ludmyla Rabchynska, Павловський Андр╕й, Darina Mudrak
М╕жв╕домча ком╕с╕я з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ затвердила низку заход╕в щодо захисту нац╕онального виробника
2 вересня у М╕неконом╕ки в╕дбулося зас╕дання М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ (МКМТ), за результатами якого прийнято низку р╕шень щодо захисту укра╖нських товаровиробник╕в в╕д недобросов╕сного та зростаючого ╕мпорту.
Так, члени МКМТ розглянули питання щодо л╕берал╕зац╕╖ спец╕альних заход╕в стосовно ╕мпорту в Укра╖ну кислоти с╕рчано╖ та олеуму незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту. Зокрема, вир╕шено внести зм╕ни до чинного р╕шення про застосування спец╕альних заход╕в шляхом встановлення ╓дино╖ квоти на ╕мпорт с╕рчано╖ кислоти, незалежно в╕д кра╖ни походження. Разом з тим, через м╕сяць МКМТ додатково розгляне питання щодо доц╕льност╕ подальшо╖ л╕берал╕зац╕╖ д╕╖ спец╕альних заход╕в.
Також було п╕дтримано внесення зм╕н до р╕шення М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕ в╕д 22.05.2020 "Про застосування остаточних антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну сталевих безшовних гаряче-деформованих труб походженням з Китайсько╖ Народно╖ Республ╕ки": у зв’язку з╕ згодою низки китайських компан╕й прийняти ц╕нов╕ зобов’язання – ц╕ компан╕╖ будуть зв╕льнен╕ в╕д сплати антидемп╕нгового мита за умови дотримання ц╕нових зобов'язань.
Кр╕м того, прийнято р╕шення про:
припинення спец╕ального розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну шприц╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту без застосування спец╕альних заход╕в;
припинення спец╕ального розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну соди каустично╖ незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту без застосування спец╕альних заход╕в;
порушення та проведення антидемп╕нгового розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну цементу походженням з Турецько╖ Республ╕ки.
Нагадування! М╕неконом╕ки: Про визнання таким, що втратив чинн╕сть, наказу Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни, М╕н╕стерства економ╕ки та з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни в╕д 26 грудня 2003 року № 91...
М╤Н╤СТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ╤КИ, ТОРГ╤ВЛ╤ ТА С╤ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА╥НИ М╤Н╤СТЕРСТВО Ф╤НАНС╤В УКРА╥НИ
НАКАЗ Ки╖в
27 липня 2020 р.
N 1378/439
Про визнання таким, що втратив чинн╕сть, наказу Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни, М╕н╕стерства економ╕ки та з питань ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни в╕д 26 грудня 2003 року N 914/380
2. Департаменту санкц╕йно╖ пол╕тики М╕н╕стерства розвитку економ╕ки, торг╕вл╕ та с╕льського господарства Укра╖ни забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну ре╓страц╕ю до М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни.
3. Цей наказ набира╓ чинност╕ з дня його оф╕ц╕йного опубл╕кування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залиша╓мо за собою.
М╕н╕стр розвитку економ╕ки, торг╕вл╕ та с╕льського господарства Укра╖ни
╤. Петрашко
М╕н╕стр ф╕нанс╕в Укра╖ни
С. Марченко
ПОГОДЖЕНО:
Виконувач обов'язк╕в Голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни
