Держмитслужба п╕дписала угоду на виконання роб╕т з про╓ктування та буд╕вництва в пункт╕ пропуску «Крак╕вець»
ДМСУ: За ╤ п╕вр╕ччя 2020 р. прац╕вники Держмитслужби виявили порушень митних правил на понад 1 млрд грн
Державна митна служба Укра╖ни ╕нформу╓:
За ╤ п╕вр╕ччя 2020 р. прац╕вники Держмитслужби виявили порушень митних правил на понад 1 млрд грн
За перш╕ ш╕сть м╕сяц╕в поточного року прац╕вники Митниц╕ виявили ╕ припинили 7,2 тис. порушень митних правил, загальна варт╕сть предмет╕в правопорушень становить близько 1,16 млрд грн.
Найрезонасн╕шим випадком стало виявлення Закарпатською митницею спроби ввезення з приховуванням в╕д митного контролю моб╕льних телефон╕в, планшет╕в та ╕нших пристро╖в на загальну суму понад 93 млн. грн.
Також частими були спроби незаконного перем╕щення тютюнових вироб╕в. За перше п╕вр╕ччя митницями Держмитслужби попереджено 390 таких спроб. З незаконного об╕гу вилучено 22,3 млн. штук сигарет, варт╕сть яких, за ц╕нами внутр╕шнього ринку, склада╓ 12 млн. грн. Кр╕м того, вилучено майже 500 кг незаконно перем╕щеного тютюну варт╕стю понад 500 тис. грн.
Найб╕льшим фактом незаконного перем╕щення цигарок стало виявлення в Одеському порту. Тод╕ митники зупинили спробу перем╕щення 750 тис. пачок цигарок без акцизних марок.
❌ Упродовж с╕чня – червня 2020 року митницями Держмитслужби виявлено 303 факти незаконного перем╕щення через митний кордон Укра╖ни наркотичних засоб╕в, психотропних речовин ╕ прекурсор╕в.
Найб╕льшою парт╕╓ю став випадок незаконного перем╕щення наркотичних засоб╕в у морському порту «П╕вденний», де виявили 31,5 кг кока╖ну. Варт╕сть наркотику на чорному ринку склада╓ понад 100 млн грн.
На Волин╕ обговорили ╕дею в╕дкриття нового платного парк╕нгу поблизу «Ягодина»
Чи потр╕бен м╕жнародним перев╕зниками платний парк╕нг поблизу м╕жнародного пункту пропуску “Ягодин”?
У цьому питанн╕ намагались роз╕братись на зас╕данн╕ члени пост╕йно╖ ком╕с╕╖ з питань промисловост╕, транспорту, зв’язку, ПЕК, арх╕тектури, буд╕вництва та ЖКГ Волинсько╖ обласно╖ ради.
Про це пов╕домля╓ пресслужба облради.
Депутати розглянули звернення Асоц╕ац╕╖ м╕жнародних автомоб╕льних перев╕зник╕в Укра╖ни, у якому висловлене занепоко╓ння щодо ймов╕рност╕ в╕дкриття нового платного парк╕нгу перед м╕жнародним пунктом пропуску “Ягодин”.
Присутн╕й на ком╕с╕╖ представник Асоц╕ац╕╖ м╕жнародних автомоб╕льних перев╕зник╕в Укра╖ни В╕тал╕й Зосимчук розпов╕в, що це питання взялись нин╕ активно лоб╕ювати власники приватно╖ структури «Комплекс «Ягодин», як╕ водночас керують тутешн╕м митним терм╕налом. В╕н переконаний, що платний парк╕нг нараз╕ ╓ не на час╕. Мовляв, у нин╕шн╕х економ╕чних умовах, коли показники експорту та ╕мпорту в держав╕ стр╕мко падають, це стане непосильною ношею, яка ляже на плеч╕ перев╕зник╕в.
“Б╕льше того, туди будуть змушен╕ за╖жджати не лише укра╖нськ╕, а й ╕ноземн╕ перев╕зники. Ми сп╕лкувались з поляками, вони пооб╕цяли в╕дпов╕сти укра╖нськ╕й сторон╕ тим самим.
Наприклад у Крак╕вц╕ ╓ дв╕ парковки, як╕ працюють на безоплатн╕й основ╕. Ми за те, щоб ╕ у нас все було добров╕льно, а не так, як на сьогодн╕шн╕й день в╕дбува╓ться. Там уже починають облаштовувати турникети та зм╕нювати дорожн╕ знаки для примусового за╖зду в терм╕нал. Якщо ситуац╕я не зм╕ниться перев╕зники застерегли, що будуть ╖хати через ╕нш╕ пункти пропуску, а на Ягодинськ╕й митниц╕ проводитимуть акц╕╖ протесту”, – заявив в╕н.
╤нтереси Асоц╕ац╕╖ м╕жнародних автомоб╕льних перев╕зник╕в в╕дстою╓ й депутат обласно╖ ради В╕ктор Козак, який уже багато рок╕в ма╓ членство у н╕й. В╕н розпов╕да╓, що Асоц╕ац╕я нал╕чу╓ понад 3,5 тисяч╕ перев╕зник╕в у яких працю╓ близько 50 тисяч людей.
“Ц╕ послуги мають надаватися тим кому вони потр╕бн╕, а вони хочуть ╖х надавати примусово, не запитавши перев╕зник╕в чи вони мають таку потребу чи н╕. Ба б╕льше, за це вони мають нам╕р брати чимал╕ кошти. Терм╕нал не вир╕шу╓ проблеми черг на кордон╕, адже може вм╕стити лише 200 автомоб╕л╕в, а черга сто╖ть деколи у 500-700 машин. М╕жнародним перев╕зникам взагал╕ не потр╕бен той терм╕нал. Пропускна спроможн╕сть митниц╕ все одно обмежена, як з польського так ╕ з укра╖нського боку, хоча варто визнати, що наш╕ митники працюють оперативн╕ше”, – сказав в╕н.
Перший заступник начальника Волинсько╖ митниц╕ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Микола Криворучко погоджу╓ться ╕з депутатом у тому, що робота терм╕налу не вплива╓ на пропускну спроможн╕сть митниц╕. В╕н також наголошу╓, що вони не мають жодного впливу на добров╕льний чи примусовий за╖зд вантажних автомоб╕л╕в на терм╕нал. Це питання митник пропону╓ обом сторонам вир╕шувати за столом переговор╕в.
“Т╕льки д╕алог перев╕зник╕в ╕з власниками терм╕налу може сьогодн╕ призвести до позитивного вир╕шення цього питання, коли будуть задоволен╕ ус╕. Вводити кабальн╕ умови для перев╕зник╕в – це не припустимо”, – зауважив в╕н.
Депутат обласно╖ ради Олекс╕й Панасюк п╕дтриму╓ позиц╕ю колеги В╕ктора Козака, в╕н виступа╓ за те, щоб усе в╕дбувалось добров╕льно.
“Н╕хто не ма╓ права заставляти перев╕зник╕в за╖жджати примусово до себе. Вони не мають права створювати так╕ умови, коли вод╕╖ не зможуть про╖хати повз, не за╖хавши на платний парк╕нг”, – наголосив в╕н.
Олекс╕й Панасюк також поц╕кавився у першого заступника начальника Волинсько╖ митниц╕ Миколи Криворучка причинами виникнення к╕лометрових черг по обидва боки кордону. Митник пояснив, що на це вплива╓ низка фактор╕в.
“Поляки за добу оформляють 300 автомоб╕л╕в, ми оформля╓мо до 800-сот автомоб╕л╕в. На це вплива╓ низка фактор╕в. У наших польських колег дещо складн╕ша процедура митного оформлення, яка займа╓ б╕льше часу. Ми ж намага╓мось виконувати ус╕ митн╕ процедури якомога швидше, але черги все ж виникають. Це ми також поясню╓мо ╕з в╕дсутн╕стю дозвол╕в для м╕жнародних перевезень, як╕ видаються Дерслужбою Укра╖ни з безпеки на транспорт╕, хаотично ╕ в обмежен╕й к╕лькост╕”, розпов╕в в╕н.
У результат╕ дискус╕╖ депутати п╕дтримали пропозиц╕ю В╕ктора Козака, аби проф╕льна ком╕с╕я виступила ╕н╕ц╕атором написання Звернення до М╕н╕стерства ╕нфраструктури Укра╖ни, М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни, а також до народних депутат╕в Укра╖ни в╕д Волин╕ щодо врегулювання ситуац╕╖, яка склалась на терм╕нал╕ м╕жнародного пункту пропуску “Ягодин”, яке в результат╕ буде винесене на розгляд чергово╖ сес╕╖ обласно╖ ради.
Ки╖вською митницею оформлено тисячну експортну декларац╕ю в автоматичному режим╕
Кулеба допуска╓ п╕дписання угоди про ЗВТ з Туреччиною у 2020 роц╕
М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни допуска╓ можлив╕сть п╕дписання угоди про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною ╕ Туреччиною у цьому роц╕.
Як пиш "╢вропейська правда" з посиланням на УН╤АН, про це Дмитро Кулеба заявив в Антал╕╖ на сп╕льн╕й прес-конференц╕╖ з турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу.
Угоду про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ планують ф╕нал╕зувати до зас╕дання Стратег╕чно╖ ради президент╕в обох кра╖н у 2020 роц╕.
"Ми д╕йсно налаштован╕ провести чергове зас╕дання стратег╕чно╖ ради наших президент╕в цього року ╕ хочемо наповнити ╖╖ максимальним зм╕стом. ╤, безумовно, угода про в╕льну торг╕влю ╓ одн╕╓ю з таких задач, яка ма╓ бути вже освячена нашими л╕дерами", - наголосив Кулеба.
М╕н╕стр розпов╕в, що перемовини про укладення угоди про ЗВТ зараз тривають на р╕вн╕ торговельних представник╕в ╕ м╕н╕стерства економ╕ки ╕ торг╕вл╕.
"Нараз╕ ми оч╕ку╓мо на певний позиц╕йний документ з боку турецько╖ сторони для того, щоб продовжити наш╕ консультац╕╖ ╕ рухатися вперед. Але, я хочу наголосити дуже ч╕тко, що ╕ в Ки╓в╕, ╕ в Анкар╕ ╓ ч╕тка пол╕тична воля довести цей процес нарешт╕ до результату, який збалансовуватиме ╕нтереси укра╖нсько╖ економ╕ки, турецько╖ економ╕ки, ╕ дозволить обом кра╖нам виграти сутт╓во в╕д зони в╕льно╖ торг╕вл╕, ╕ ми повн╕стю под╕ля╓мо ту ц╕ль, яка була озвучена президентом Ердоганом - 10 млрд товарооб╕гу м╕ж Укра╖ною ╕ Туреччиною. Ми можемо прийти до ц╕╓╖ цифри лише через угоду про в╕льну торг╕влю", - заявив Кулеба.
Нагада╓мо, на початку червня в укра╖нському МЗС заявляли, що угода "готова на 99%" ╕ залиша╓ться узгодити лише певн╕ детал╕.
Перемовини м╕ж Укра╖ною ╕ Туреччиною щодо зони в╕льно╖ торг╕вл╕ в╕дновилися у березн╕ 2016 року п╕сля того, як були припинен╕ в 2013 роц╕.
М╕нсоцпол╕тики запроваджу╓ електронний обм╕н з ДМС для пришвидшення проходження митного контролю гуман╕тарно╖ допомоги
Перший заступник М╕н╕стра соц╕ально╖ пол╕тики Укра╖ни ╢вген Котик та заступник М╕н╕стра соц╕ально╖ пол╕тики Укра╖ни з питань цифрового розвитку, цифрових трансформац╕й ╕ цифров╕зац╕╖ Валер╕й Бушков зустр╕лись з представниками Держмитслужби з метою обговорення процедури пришвидшення проходження митного контролю вантаж╕в, як╕ отримали статус гуман╕тарно╖ допомоги за р╕шенням М╕нсоцпол╕тики.
За словами першого заступника М╕н╕стра, М╕н╕стерством соц╕ально╖ пол╕тики сп╕льно з представниками Урядово-громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи ,,Разом проти корупц╕╖ˮ розроблено проект постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни „Деяк╕ питання орган╕зац╕╖ ведення Автоматизовано╖ системи ре╓страц╕╖ гуман╕тарно╖ допомогиˮ, яким зокрема передбача╓ться створення ╓дино╖ ╕нформац╕йно╖ системи ведення ╢диного ре╓стру отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги та ре╓стру вантаж╕в (товар╕в), кошт╕в, у тому числ╕ в ╕ноземн╕й валют╕, виконаних роб╕т, наданих послуг гуман╕тарною допомогою.
Введення в д╕ю Автоматизовано╖ системи ре╓страц╕╖ гуман╕тарно╖ допомоги дозволить запровадити належний електронний обм╕н ╕нформац╕╓ю м╕ж М╕нсоцпол╕тики та Держмитслужбою та, як насл╕док, прискорити проходження митного контролю гуман╕тарних вантаж╕в.
”Для М╕нсоцпол╕тики ╓ важливим, щоб люди, як╕ потребують гуман╕тарно╖ допомоги, могли ╖╖ отримувати якнайшвидше”, - наголосив ╢вген Котик.
На першому етап╕ Державним п╕дпри╓мством ,,╤нформац╕йно-обчислювальний центр М╕н╕стерства соц╕ально╖ пол╕тики Укра╖ниˮ проведено роботи щодо завантаження даних ╢диного ре╓стру отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги до Автоматизовано╖ системи ре╓страц╕╖ гуман╕тарно╖ допомоги. Зазначена ╕нформац╕я ╓ загальноступною за посилан
Державна митна служба Укра╖ни анонсу╓ створення ╕н╕ц╕ативно╖ групи для формування складу Громадсько╖ ради при Держмитслужб╕, зг╕дно виконання вимог, визначених постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участ╕ громадськост╕ у формуванн╕ та реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики» (з╕ зм╕нами).
У раз╕ виявлення бажання долучитися до роботи зазначено╖ ╕н╕ц╕ативно╖ групи просимо до 17 год. 00 хв. 09.07.2020р. направити в╕дпов╕дну ╕нформац╕ю про кандидатури представник╕в ╕нститут╕в громадянського сусп╕льства до складу ╕н╕ц╕ативно╖ групи на електронну адресу: press@customs.gov.ua з обов’язковим ╖╖ п╕дтвердженням оф╕ц╕йним листом на адресу Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни (04119, м. Ки╖в, вул. Дегтяр╕вська, 11г) (штамп поштового в╕дправлення повинен бути не п╕зн╕ше 09.07.2020р.) (рекомендована форма звернення дода╓ться).
Телефони для дов╕док: 481-20-72
Рекомендована форма звернення ╕нституту громадянського сусп╕льства для надання кандидатури до складу ╕н╕ц╕ативно╖ групи з п╕дготовки установчих збор╕в для формування складу Громадсько╖ ради при Держмитслужб╕
Rekomendovana_forma_zvernennya
Що таке Громадська рада?
В╕дпов╕дно до Постанови КМ Укра╖ни в╕д 3 листопада 2010 р. № 996 при Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни, як ╕ при ╕нших ЦОВВ, ма╓ функц╕онувати Громадська рада, що ╓ тимчасовим консультативно-дорадчим органом, що утворю╓ться для сприяння участ╕ громадськост╕ у формуванн╕ та реал╕зац╕╖ державно╖ митно╖ пол╕тики, державно╖ пол╕тики у сфер╕ боротьби з правопорушеннями п╕д час застосування митного законодавства.
Нараз╕, Громадська рада при Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни знаходиться в процес╕ створення. Незабаром на ц╕й стор╕нц╕ з'являться пов╕домлення про формування складу ╕н╕ц╕ативно╖ групи та подальш╕ кроки, а також ус╕ обов'язков╕ для оприлюднення на портал╕ Держмитслужби документи.
Для чого вона створю╓ться?
Основними завданнями Громадсько╖ ради ╓:
створення умов для реал╕зац╕╖ громадянами конституц╕йного права на участь в управл╕нн╕ державними справами;
зд╕йснення громадського контролю за д╕яльн╕стю орган╕в виконавчо╖ влади;
сприяння врахуванню органом виконавчо╖ влади громадсько╖ думки п╕д час формування та реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики.
Чим займа╓ться Громадська рада?
Громадська рада в╕дпов╕дно до покладених на не╖ завдань:
готу╓ та пода╓ органу виконавчо╖ влади, при якому вона утворена (дал╕ — орган), пропозиц╕╖ до ор╕╓нтовного плану проведення консультац╕й з громадськ╕стю, а також щодо проведення консультац╕й, не передбачених таким планом;
готу╓ та пода╓ органу пропозиц╕╖ щодо орган╕зац╕╖ консультац╕й з громадськ╕стю;
пода╓ органу обов'язков╕ для розгляду пропозиц╕╖ щодо п╕дготовки проект╕в нормативно-правових акт╕в з питань формування та реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у в╕дпов╕дн╕й сфер╕, удосконалення роботи органу;
проводить в╕дпов╕дно до законодавства громадську експертизу та громадську антикорупц╕йну експертизу проект╕в нормативно-правових акт╕в;
зд╕йсню╓ громадський контроль за врахуванням органом пропозиц╕й та зауважень громадськост╕, а також дотриманням ним нормативно-правових акт╕в, спрямованих на запоб╕гання та протид╕╖ корупц╕╖;
збира╓, узагальню╓ та пода╓ органу ╕нформац╕ю про пропозиц╕╖ громадських орган╕зац╕й щодо вир╕шення питань, як╕ мають важливе сусп╕льне значення;
орган╕зову╓ публ╕чн╕ заходи для обговорення актуальних питань розвитку галуз╕ чи адм╕н╕стративно-територ╕ально╖ одиниц╕;
готу╓ та оприлюдню╓ щор╕чний зв╕т про свою д╕яльн╕сть.
╢вропарламент затвердив зм╕ни до законодавства щодо дорожнього транспорту, як╕ зм╕нюють правила роботи далекоб╕йник╕в.
Як пише "╢вропейська правда", про це йдеться у пресрел╕з╕ ╢вропарламенту.
Депутати 9 липня п╕дтримали ус╕ три законодавч╕ акти без зм╕н – у такому вигляд╕, як ╖х погодили м╕н╕стри ╢С у кв╕тн╕ 2020 року.
Зм╕ни мають покращити умови прац╕ вод╕╖в та запоб╕гти викривленню конкуренц╕╖ у сфер╕, усунути р╕зницю п╕дход╕в у р╕зних кра╖нах та забезпечити б╕льш справедливу зароб╕тну плату.
Компан╕╖ зобов’язують орган╕зувати граф╕к таким чином, щоб дальноб╕йники могли регулярно повертатися додому – кожн╕ 3-4 тижн╕. Обов’язковий щотижневий в╕дпочинок б╕льше не може бути у формат╕ в╕дпочинку в каб╕н╕ сво╓╖ вантаж╕вки – якщо вод╕й на цей час не поверта╓ться додому, компан╕я ма╓ забезпечити йому проживання.
За новими правилами, далекоб╕йник╕в зараховуватимуть до в╕дряджених прац╕вник╕в. Таким чином вод╕ям, як╕ зд╕йснюють перевезення у багатших кра╖нах, треба буде платити б╕льшу зарплатню.
Вимога про в╕дрядження не буде застосовуватися, якщо далекоб╕йники ╖дуть транзитом або зд╕йснюють двосторонн╕ вантажн╕ перевезення (м╕ж кра╖ною ре╓страц╕╖ компан╕╖ та ╕ншою) – але з обмеженням на к╕льк╕сть операц╕й.
Щоб не допускати зловживань, коли компан╕я ре╓стру╓ться в одн╕й кра╖н╕, а фактично провадить д╕яльн╕сть в ╕нш╕й, компан╕╖ проситимуть п╕дтверджувати д╕яльн╕сть в кра╖н╕ ре╓страц╕╖.
Щоб протид╕яти систематичному каботажу (коли перевезення в межах одн╕╓╖ кра╖ни ╢С зд╕йсню╓ перев╕зник з ╕ншо╖), у раз╕ таких перевезень вантаж╕вка повинна буде на 4 дн╕ повернутися до кра╖ни ре╓страц╕╖, перш н╕ж той самий транспортний зас╕б знову отриму╓ право перевезення у дан╕й кра╖н╕.
Аби протид╕яти мах╕нац╕ями, у вантаж╕вках стануть обов’язковими тахографи, як╕ ре╓струють перетини кордон╕в м╕ж кра╖нами ╢С. П╕д д╕ю правила потраплять ╕ невелик╕ транспортн╕ засоби в╕д 2,5 тонн.
Зм╕ни набудуть чинност╕ п╕сля публ╕кац╕╖ в оф╕ц╕йному в╕снику наступними тижнями.
Нов╕ правила щодо в╕дряджень ╕ повернення вантаж╕вок на бази почнуть застосовуватися через 18 м╕сяц╕в п╕сля набрання чинност╕ новим законодавством, а щодо годин в╕дпочинку та повернення додому – через 20 дн╕в п╕сля публ╕кац╕╖.
Про подання до Верховно╖ Ради Укра╖ни проекту Закону Укра╖ни “Про при╓днання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
в╕д 08 липня 2020 р. № 844-р
Ки╖в
Про подання до Верховно╖ Ради Укра╖ни проекту Закону Укра╖ни “Про при╓днання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”
Подати до Верховно╖ Ради Укра╖ни проект Закону Укра╖ни “Про при╓днання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”.
Визнати таким, що втратило чинн╕сть, розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20 листопада 2019 р. № 1092 “Про подання до Верховно╖ Ради Укра╖ни проекту Закону Укра╖ни “Про при╓днання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”.
GITES - Конвенц╕я про м╕жнародну торг╕влю видами дико╖ фауни ╕ флори, що перебувають п╕д загрозою зникнення
Чергов╕ роз'яснення в╕д #Слобожанська_митниця. ╤нформу╓ митний пост "Центральний".
#GITES - Конвенц╕я про м╕жнародну торг╕влю видами дико╖ фауни ╕ флори, що перебувають п╕д загрозою зникнення
За даними #╤нтерполу, незаконна торг╕вля видами дико╖ фауни ╕ флори, що перебувають п╕д загрозою зникнення, ма╓ оборот в 6-20 млрд. долар╕в на р╕к. У незаконн╕й торг╕вл╕ вона пос╕да╓ друге м╕сце п╕сля торг╕вл╕ наркотиками.
Щор╕чно в св╕т╕ в обх╕д закону продаються близько 30 тисяч мавп, 5 млн птах╕в, 10-15 млн рептил╕й, 500-600 млн декоративних риб. Ц╕ни надзвичайно висок╕. Наприклад, сок╕л може коштувати до 100 тисяч долар╕в. Незаконна торг╕вля ╕ контрабанда об'╓кт╕в дико╖ флори ╕ фауни сприя╓ масовому знищенню дико╖ природи.
В результат╕ таких злочинних д╕й багато вид╕в можуть зникнути назавжди (носор╕г, амурський леопард, африканський та ╕нд╕йський слон, тигр ╕ т. д.).
Частини тварин ╕ ╖х дериват╕в незаконно перем╕щуються з приховуванням в╕д #митного_контролю.
С╤ТЕS - the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (Конвенц╕я про м╕жнародну торг╕влю видами дико╖ фауни ╕ флори, що перебувають п╕д загрозою зникнення) - це м╕жнародна угода (догов╕р) м╕ж державами для регулювання м╕жнародно╖ торг╕вл╕ видами рослин ╕ тварин, що знаходяться п╕д загрозою зникнення.
Конвенц╕я CITES була п╕дписана 3 березня 1973 року та набула чинност╕ 1 липня 1975 року. Конвенц╕я покликана гарантувати, що м╕жнародна торг╕вля дикими рослинами ╕ тваринами не загрожуватиме ╖х виживанню. На цей час до конвенц╕╖ при╓дналось 167 кра╖н.
Конвенц╕я представля╓ собою правову основу ╕ визнача╓ загальн╕ процесуальн╕ механ╕зми для регулювання м╕жнародно╖ торг╕вл╕ перерахованими в н╕й видами дико╖ фауни ╕ флори. Сама торг╕вля зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ системи дозвол╕в ╕ сертиф╕кат╕в, як╕ можуть видаватись т╕льки за певних умов ╕ повинн╕ пред’являтись при ви╖зд╕ з кра╖ни або в’╖зд╕ на ╖╖ територ╕ю
Метою конвенц╕╖ ╓ попередження нерац╕онального використання дико╖ фауни ╕ флори в м╕жнародн╕й торг╕вл╕.
Конвенц╕я CITES регулю╓ торг╕влю т╕льки тими видами флори ╕ фауни, як╕ включен╕ до Додатк╕в I, II ╕ III до Конвенц╕╖. Для вид╕в Додатку ╤ м╕жнародна торг╕вля в основному заборонена. Для вид╕в Додатк╕в ╤╤ та ╤╤╤ м╕жнародна торг╕вля дозволя╓ться, але регулю╓ться. CITES регулю╓ експорт, реекспорт, ╕мпорт живих та неживих тварин ╕ рослин, та ╖х частин, дериватив╕в.
CITES п╕дтриму╓ партнерство на м╕жнародному р╕вн╕ з #Всесв╕тньою_митною_орган╕зац╕╓ю, #╤нтерполом, #Всесв╕тн╕й_центр_UNEP природоохоронного мон╕торингу та ╕нш╕. На внутр╕шньому р╕вн╕ це партнерство орган╕зовано з митницею, пол╕ц╕╓ю (м╕л╕ц╕╓ю), судами.
Анекдот из Интернет
- А сколько вам...., если не секрет? - Да какой там секрет…200 грамм и лимончик!
Афоризм
Жена: Я заметила по тебе, что ты не алкаш, как МЫ считали...