Ки╖вська митниця : З китайського Уханя прибув перший вантажний потяг ...
╤мпорт товар╕в: як п╕дтвердити витрати щодо транспортування?
МКУ не визначив вид доказ╕в, якими повинен п╕дтверджуватися розм╕р витрат на перевезення товар╕в. Тому дов╕дка про транспортн╕ витрати ╓ допустимим доказом на п╕дтвердження витрат на перевезення товар╕в
31 травня 2019 року Верховний Суд у склад╕ колег╕╖ судд╕в Касац╕йного адм╕н╕стративного суду в рамках справи № 804/16553/14, адм╕н╕стративне провадження №К/9901/5149/18 (╢ДРСРУ № 82119177) досл╕джував питання доказ╕в якими повинен п╕дтверджуватися розм╕р витрат на перевезення зг╕дно умов Митного кодексу.
Митною варт╕стю товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон
Укра╖ни, в╕дпов╕дно до ст. 49 МКУ, ╓ варт╕сть товар╕в, що використову╓ться для митних ц╕лей, яка базу╓ться на ц╕н╕, що фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари.
Декларант або уповноважена ним особа, як╕ заявляють митну варт╕сть товару, зобов`язан╕, зокрема, подавати митному органу достов╕рн╕ в╕домост╕ про визначення митно╖ вартост╕, як╕ повинн╕ базуватися на об`╓ктивних, документально п╕дтверджених даних, що
п╕ддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ).
В╕дпов╕дно до ст. 53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларац╕╓ю декларант пода╓ органу доход╕в ╕ збор╕в документи, що п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть товар╕в ╕ обраний метод ╖╖ визначення. Перел╕к документ╕в, як╕ п╕дтверджують митну варт╕сть товар╕в, визначений у
частин╕ друг╕й статт╕ ц╕╓╖ статт╕.
Як визначено у ч. 3 ст. 53 МКУ, у раз╕ якщо документи, зазначен╕ у частин╕ друг╕й ц╕╓╖ статт╕, м╕стять розб╕жност╕, наявн╕ ознаки п╕дробки або не м╕стять вс╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в, чи в╕домостей щодо ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу
органу доход╕в ╕ збор╕в зобов`язан╕ протягом 10 календарних дн╕в надати (за наявност╕) додатков╕ документи в╕дпов╕дно до перел╕ку, наведеному в дан╕й норм╕.
Системний анал╕з наведених правових норм вказу╓ на те, що митн╕ органи мають право витребовувати додатков╕ документи на п╕дтвердження задекларовано╖ митно╖ вартост╕ у випадку наявност╕ об╜рунтованих сумн╕в╕в у достов╕рност╕ поданих декларантом в╕домостей, що ╓ обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язу╓ можлив╕сть витребовування додаткових
документ╕в у декларанта та нада╓ митниц╕ право вчиняти наступн╕ д╕╖, спрямован╕ на визначення д╕йсно╖ митно╖ вартост╕ товар╕в. Разом з тим витребувати необх╕дно т╕ документи, як╕ дають можлив╕сть пересв╕дчитись у правильност╕ чи помилковост╕ задекларовано╖ митно╖ вартост╕, а не вс╕, як╕ передбачен╕ статтею 53 МК Укра╖ни. Ненадання повного перел╕ку витребуваних
документ╕в може бути п╕дставою для визначення митно╖ вартост╕ не за першим методом лише тод╕, коли подан╕ документи ╓ недостатн╕ми чи такими, що у сво╖й сукупност╕ не спростовують сумн╕в у достов╕рност╕ надано╖ ╕нформац╕╖.
За результатами зд╕йснення контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в митний орган визна╓ заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну варт╕сть чи прийма╓ письмове р╕шення про ╖╖ коригування в╕дпов╕дно до положень ст. 55 МКУ (ч. 3 ст. 54 МКУ).
Митний орган може в╕дмовити у митному оформленн╕ товар╕в за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною варт╕стю виключно за наявност╕ об╜рунтованих п╕дстав вважати, що заявлено неповн╕ та/або недостов╕рн╕ в╕домост╕ про митну варт╕сть товар╕в, у тому числ╕ нев╕рно визначено митну варт╕сть товар╕в, у
раз╕:
1) нев╕рно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митно╖ вартост╕;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документ╕в зг╕дно з перел╕ком та в╕дпов╕дно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ, або в╕дсутност╕ у цих документах вс╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в, чи в╕домостей щодо ц╕ни, що була фактично сплачена або
п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари;
3) нев╕дпов╕дност╕ обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митно╖ вартост╕ товару умовам, наведеним у глав╕ 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально п╕дтверджено╖ оф╕ц╕йно╖ ╕нформац╕╖ митних орган╕в ╕нших кра╖н щодо недостов╕рност╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕ (ч. 6 ст. 54 МКУ).
В╕дмовляючи в задоволенн╕ позову, суд першо╖
╕нстанц╕╖, з висновком якого погодився суд апеляц╕йно╖ ╕нстанц╕╖, зазначив, що виявлен╕ сутт╓в╕ розб╕жност╕ св╕дчать про те, що заявлено неповн╕ в╕домост╕ про митну варт╕сть товар╕в, а використан╕ декларантом в╕домост╕ не п╕дтверджен╕ документально (документи, як╕ п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕, на п╕дстав╕ яких проводився розрахунок митно╖ вартост╕, м╕стять розб╕жност╕). В╕дтак Митниця правом╕рно прийняла оскаржуван╕ р╕шення.
У ч. 10 ст. 58 МКУ передбачено перел╕к витрат (складових митно╖ вартост╕ товар╕в), як╕ при визначенн╕ митно╖ вартост╕ додаються до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, якщо вони не включалися до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕.
Зокрема, до таких складових митно╖ вартост╕ належать витрати на
транспортування оц╕нюваних товар╕в до аеропорту, порту або ╕ншого м╕сця ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, а також на страхування цих товар╕в.
З матер╕ал╕в справи вбача╓ться, що Товариство ╕мпортувало товар на умовах поставки FCA (зг╕дно з ╤нкотермс), що означа╓ невключення до вартост╕ товару витрат на транспортування та страхування, а в╕дтак так╕ витрати мають бути додан╕ до митно╖ вартост╕ товар╕в за правилами ч. 10 ст. 58 МКУ.
Надаючи оц╕нку доводам Митниц╕ щодо невключення до митно╖ вартост╕ витрат на транспортування, суди попередн╕х ╕нстанц╕й виходили з того, що надан╕ позивачем п╕д час митного
оформлення дов╕дки про транспортн╕ витрати не ╓ первинними документами в╕дпов╕дно до Закону про бухобл╕к, а отже, не можуть п╕дтверджувати д╕йсн╕сть дано╖ господарсько╖ операц╕╖.
ВИСНОВОК: Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен п╕дтверджуватися розм╕р витрат на перевезення, то так╕ витрати можуть п╕дтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс Укра╖ни не визначив вид доказ╕в,
якими повинен п╕дтверджуватися розм╕р витрат на перевезення товар╕в (не вказав, що такими доказами можуть бути лише ф╕нансов╕ та/або бухгалтерськ╕ документи), а тому дов╕дка про транспортн╕ витрати ╓ допустимим доказом на п╕дтвердження витрат на перевезення товар╕в.
Ки╖вська митниця програ╓ суди по безп╕дставному завищенню митно╖ вартост╕ автомоб╕л╕в
Чергова перемога в суд╕ проти Ки╖всько╖ митниц╕! ╤ б╕льше – одразу в трьох справах про скасування р╕шень митниц╕ про корегування митно╖ вартост╕ товару (де митниця незаконно п╕дняла митну варт╕сть автомоб╕ля ╕ особа змушена була додатково доплачувати кошти).
Кр╕м того, що ми скасували незаконн╕ р╕шення митниц╕ та повернули надм╕ру сплачен╕ особою митн╕ платеж╕, ми також повернули кошти, як╕ особа заплатила за правову допомогу адвокату. Всього по трьом справам
б╕льше 18 тис. грн.
Зг╕дно частини 1 статт╕ 6 Закону Укра╖ни “Про гарант╕╖ держави щодо виконання судових р╕шень” кошти, виплачен╕ за р╕шенням суду про стягнення кошт╕в зг╕дно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету. Посадова, службова особа державного органу, державного п╕дпри╓мства або юридично╖ особи, д╕╖ яко╖ призвели до збитк╕в державного бюджету, несе в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно ╕з законом.
З огляду на зазначене, звернулись ╕з скаргою до
голови Ки╖всько╖ митниц╕ ДМС про проведення службового розсл╕дування та притягнення ос╕б, що завдали збитк╕в державному бюджету до в╕дпов╕дальност╕.