Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... В одной машине 2 партии товара, еврик ╕ инвойс с преф. фразой до 6000
29-01-2020 17:33, Greg Регион:Киев В одной машине 2 партии товара, еврик ╕ инвойс с преф. фразой до 6000
Доброго всем дня коллеги! Ситуация такова: от одного европейского отправителя к одному получателю в одной машине идет 2 партии товара (2 ЦМР). Под одну партию для подтверждения преференции есть еврик! Под вторую для подтверждения преференции есть инвойс с преф. фразой до 6000евро! Соответственно делаю 2 декл. так как 2 партии товара! И мне
говорят платежи, что не будет у тебя преференции там где инвойс с преф фразой так как в "протокол╕ 1 до угоди" есть определение, что такое партия товара, ссылаясь на то что выделено жирным текстом далее: «парт╕я товару» означа╓ товари, що або одночасно посилаються в╕д одного експортера одному одержувачу, або зазначен╕ в одному транспортному документ╕, що
регламенту╓ ╖х в╕дправку в╕д експортера одержувачу, або, за в╕дсутност╕ такого документу, в ╓диному ╕нвойс╕; Это все будет происходить в Речпорту! И упираются очень сильно - говорят был подобный прецедент, и Киевский главк (тот что на Гавела) держит именно эту позицию по отказу ! У кого то в Киеве было что то подобное??? И кто как боролся в подобной ситуации??? Спасибо заранее за ваши ответы!
Хит недели ... Минэкономики отменило 27 тысяч санкций для импорта и экспорта
Министерство экономики отменило действие более 27 тысяч санкций, примененных к субъектам внешнеэкономической деятельности и иностранных субъектов хозяйственной деятельности. Об этом сообщает министр экономики Тимофей Милованов.
“Наконец отменено действие более 27 тысяч санкций, примененных к субъектам внешнеэкономической деятельности и иностранных субъектов хозяйственной деятельности.
На рынке знают, что это была коррупционная составляющая.
И мы ее наконец уничтожили. Несмотря на серьезное сопротивление”, — пишет Милованов.
По словам министра, санкции ВЭД традиционно были инструментом влияния на бизнес и усложняли жизнь предпринимателям.
“С началом валютной либерализации, после того как проголосовали закон О валюту, санкции должны были быть отменены. Но
имела место “юридическая несогласованность,” по которой страдали экспортеры.
Мы отменили даже “старые” санкции, то есть отмена получила обратное действие. Это и есть наша миссия — упрощать жизнь бизнесу, а не усложнять его”, — резюмирует министр.
Хит недели ... ПКМУ: Про скасування д╕╖ спец╕альних санкц╕й, застосованих в╕дпов╕дно до статт╕ 37 Закону Укра╖ни “Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть”
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
ПОСТАНОВА
в╕д 04 грудня 2019 р. № 1180
Ки╖в
Про скасування д╕╖ спец╕альних санкц╕й,
застосованих в╕дпов╕дно до статт╕ 37 Закону Укра╖ни “Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть”
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
1. Скасувати д╕ю спец╕альних санкц╕й, застосованих до суб’╓кт╕в
зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та ╕ноземних суб’╓кт╕в господарсько╖ д╕яльност╕ в╕дпов╕дно до статт╕ 37 Закону Укра╖ни “Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть” до 7 лютого 2019 року.
2. Ця постанова набира╓ чинност╕ через 30 дн╕в з дня ╖╖ опубл╕кування.
Хит недели ... Максим Нефьодов: Результат реформи естонсько╖ митниц╕ ╓ гарним прикладом, на який можна р╕внятися
Голова Державно╖ митно╖ служби Максим Нефьодов зд╕йснив св╕й перший закордонний в╕зит до Естон╕╖. У рамках по╖здки Максим Нефьодов зустр╕вся з М╕н╕стром державного управл╕ння Естон╕╖ Яаком Аабе, М╕н╕стром ф╕нанс╕в кра╖ни Мартином Хельме, М╕н╕стром внутр╕шн╕х справ Мартом Хельме, секретарем Центристсько╖ парт╕╖ Миха╖лом Корбом, кер╕вництвом митниц╕ та представниками системи “GoSwift”.
Естонськ╕ колеги розпов╕ли про досягнення у реформуванн╕ державного сектору,
впровадження електронних серв╕с╕в, практики консол╕дац╕╖ державних послуг. Продемонстрували зм╕ни, як╕ не т╕льки спростили сп╕лкування громадян з державою, а сприяли модерн╕зац╕╖ ключових сфер сусп╕льного життя — охорони здоров’я, осв╕ти тощо.
Зокрема естонська сторона представила алгоритм роботи сво╓╖ митниц╕, под╕лилася досв╕дом та показала, як працю╓ система “GoSwift”.
Команада системи “GoSwift” продемонструвла, як зменшилися затори на пунктах пропуску,
де ще у 2011 роц╕ вони могли сягати 10 км, а оч╕кування в черз╕ займало до 6 дн╕в. Впровадження електронного бронювання часу при перетин╕ кордону Естон╕╖ сутт╓во знизило час на перетин, пол╕пшило р╕вень безпеки вантаж╕в ╕ дорожнього руху.
Голова укра╖нсько╖ митниц╕ подякував за пл╕дну триденну зустр╕ч та в╕дзначив, що робота естонсько╖ митниц╕ ма╓ багато практик, як╕ можна впроваджувати в Укра╖н╕. Зокрема, плану╓ться реконструкц╕я 12 пункт╕в пропуску ╕ пункт пропуску в Нарв╕ ╓
гарним прикладом, на який можна р╕внятися. Також плану╓ться тестовий запуск системи “GoSwift” ╕ розробка власного додатку, за допомогою якого буде в╕дбуватись митне оформлення в╕дправлень до Укра╖ни.
Результатом зустр╕ч╕ стала домовлен╕сть про п╕дтримку реформи укра╖нсько╖ митниц╕ з боку естонських колег — обм╕н досв╕дом, експертн╕ консультац╕╖ та майбутн╕ сп╕льн╕ проекти.
Дов╕дково
Система “GoSwift” – це ╓дина система для
контролю та оформлення, наприклад, митники мають можлив╕сть оформлювати паспорти громадян, така ╓дина система прискорю╓ швидк╕сть перетину кордону вантаж╕вками на 20%. ╥╖ застосування також покращу╓ систему ризик╕в та да╓ можлив╕сть в години п╕к гнучк╕ше використовувати ╕нфраструктурн╕ та людськ╕ ресурси.
Хит недели ... Нефьодов розказав, чому на оновлен╕й митниц╕ все лишилося по-старому.
Гостродеф╕цитне виконання держбюджету-2019 призвело до ручного управл╕ння державними ф╕нансами наприк╕нц╕ минулого року. В╕дчутно недостатн╕ надходження змушують шукати причини такого невт╕шного стану речей у держав╕, тим б╕льше, що саме тор╕к запрацювали дв╕ формально нов╕ ф╕скальн╕ структури — ДМС ╕ ДПС. У цих держорган╕в — нов╕ керманич╕. Гада╓мо, ╖м ╓ що сказати громадянам, б╕знесу й держав╕. DT.UA спочатку пряму╓ на оновлену митницю, яка тепер стала самост╕йною Державною митною
службою (ДМС). У ╜рунтовн╕й розмов╕ з ╖╖ головою Максимом Нефьодовим ми дуже спод╕ва╓мося не т╕льки з'ясувати причини хрон╕чного недобору митних надходжень до бюджету (зокрема й у с╕чн╕ 2020-го), але й зрозум╕ти, чому на нов╕й митниц╕ все залишилося по-старому, чому продовжують д╕яти стар╕ схеми ухиляння в╕д оподаткування, чому влада сво╓ю черговою заявою про р╕шучу боротьбу з контрабандою лише зрива╓ аплодисменти контрабандист╕в?
У перш╕й частин╕ ╕нтерв'ю ми порушимо питання
наповнення держскарбниц╕; проблем та обсяг╕в конф╕скату; забезпечення митник╕в сканерами та вагом╕рами; оц╕нимо обсяги контрабанди та ╖╖ особливост╕.
П╕дсумки роботи
— На голов╕ Державно╖ митно╖ служби лежить велика в╕дпов╕дальн╕сть за економ╕чну безпеку держави. Проте тор╕к деф╕цит держбюджету сягнув 78 м╕льярд╕в гривень. Причому найб╕льший недоб╕р до скарбниц╕ стався саме наприк╕нц╕ року. Максиме ╢вгеновичу, яка частка цього деф╕циту на сов╕ст╕
митник╕в ╕ чому?
— Наск╕льки мен╕ в╕домо, держбюджет-2019 недоотримав в╕д митниц╕ 22 м╕льярди 878 м╕льйон╕в 719 тисяч гривень (план виконано на 94,2%). Це якщо врахувати запланований деф╕цит бюджету, що компенсу╓ться запозиченнями ╕ доходами в╕д приватизац╕╖. Зради чи перемоги в цьому нема╓. Це нормальне функц╕онування ф╕нанс╕в будь-яко╖ кра╖ни.
Якщо казати конкретно про митницю, то найвагом╕ший фактор, що найб╕льше вплинув на доходи митниц╕ 2019 року, —
це, звичайно, коливання курсу долара. Ми взагал╕ знаходимося в ун╕кальному еп╕зод╕ бюджетного планування: все життя кра╖на перебувала в умовах високо╖ ╕нфляц╕╖ та достатньо односпрямованого коливання курсу долара. Вс╕х ц╕кавило: на ск╕льки зросте долар до к╕нця року? Оця ╕нфляц╕я й коливання курсу завжди закладалися народними депутатами до про╓кту держбюджету. Розрахунку на те, що курс гривн╕ може, навпаки, зм╕цнюватися, н╕коли не було. Та й прецедент╕в також. Кр╕м, зда╓ться, одного пер╕оду, коли курс
опустився нижче 5 гривень за долар протягом п╕в року.
Коли у нас зам╕сть закладеного в бюджет середньор╕чного курсу 28,2 гривн╕/долар середньор╕чний — близько 24, то це довол╕ непри╓мний сюрприз. Доходи митниц╕ прив'язан╕ до долара. Так, варт╕сть телефону, що завозиться через кордон, однакова (прим╕ром, 500 долар╕в) ╕ поточного, ╕ минулого року. З тих 500 долар╕в береться 20% ПДВ. Але ц╕ 20% при курс╕ 27 ╕ 24 значно в╕др╕зняються. Тому для себе в сво╖й статистиц╕ ми вим╕рю╓мо доходи митниц╕ в доларах, бо ефект курсу в плюс чи м╕нус не ╓ н╕ досягненням, н╕ провалом. За такою лог╕кою, найкращий кер╕вник митницею був 2014 року, коли курс п╕дскакував до 28 гривень/долар.
Тому, якщо вим╕рювати в доларах, то митниця перевиконала план, з╕бравши 2019-го на 1 м╕льярд долар╕в б╕льше, н╕ж 2018 року. Напевно, в цьому ╓
частина мо╓╖ роботи ╕ частина роботи колишньо╖ команди, бо я почав впливати на митницю ближче до к╕нця року. Оф╕ц╕йно нова митниця запустилася 8 грудня 2019-го. Тим не менш уже приблизно з вересня, коли запрацювали новий уряд ╕ центральний апарат ново╖ ДМС, я вважаю, принаймн╕ пол╕тично, що це час мо╓╖ роботи, й ус╕ усп╕хи чи провали теж мо╖.
Що стосу╓ться саме роботи митниц╕, то вона спрацювала 2019 року краще, н╕ж 2018-го. Це п╕дтверджу╓ться не лише надходженнями в доларах, але й
як╕сними показниками. Митниця — це калькулятор. В╕н ма╓ рахувати чесно. Якщо в╕н раху╓ нечесно, це назива╓ться контрабандою. Базов╕ показники, на як╕ сл╕д дивитися: навантаження на один долар ╕мпорту (цей показник або стаб╕льний, або незначно зроста╓, коли зменшу╓ться к╕льк╕сть оптим╕затор╕в) ╕ варт╕сть оподаткованого ╕мпорту. Резерви криються саме в зм╕н╕ ц╕╓╖ вартост╕. Ми п╕дозрю╓мо, що варт╕сть ╕мпортованих товар╕в занижу╓ться, або в╕дбува╓ться ╖х маскування п╕д ╕нш╕ категор╕╖ товар╕в. Врешт╕ варт╕сть
несировинного ╕мпорту ма╓ зростати. Це якраз показник нашо╖ роботи. ╤ 2019 року ця варт╕сть сутт╓во п╕двищилася, — ми бачили зростання приблизно 3% м╕сяць до м╕сяця. ╤ це досягнення колективу митниц╕.
На сировинний ╕мпорт митниця не ма╓ прямого впливу. Газ, вуг╕лля, нафта коштують ст╕льки, ск╕льки коштують, там теж може бути контрабанда, але ╖╖ методи ╕нш╕.
— Тобто у митниц╕ недобору в╕д плану в гривнях не було?
— Звичайно,
був недоб╕р у гривнях. Якщо ви помножите перевиконання плану в доларах на фактичний курс 24, а не 27, який закладався до держбюджету, то виявиться недоб╕р. Але ще раз скажу: митниця може виконати план за умови виконання ╕нших параметр╕в держбюджету. Якщо питання в тому, що митниця ма╓ з╕брати абсолютну к╕льк╕сть грошей безв╕дносно до всього ╕ншого, що в╕дбува╓ться, то це досить дивно. Митниця, як ╕ будь-який ф╕скальний орган, не створю╓ грошей. ╥х заробляють п╕дпри╓мц╕. Митниця лише бере визначену законом
частку в╕д ц╕╓╖ суми. Тому розмови про те, що митник ма╓ п╕ти ╕ десь "наскирдувати" грошей, виглядають досить дивно.
Ми переконан╕, що результати сл╕д рахувати в доларах ╕ обов'язково в прив'язц╕ до ╕нших параметр╕в, закладених до бюджету, прим╕ром, до обсягу зростання ╕мпорту.
— Нова митниця запустилася 8 грудня, а, за даними М╕нф╕ну, за с╕чень 2020 року недоб╕р уже оновлено╖ митниц╕ становить 7,9 м╕льярда гривень. Щось знову не так чи плани не
в╕дпов╕дають реальним можливостям? Подавати у в╕дставку не доведеться?
— Так, недоб╕р ╓. Знову ж таки, в╕д╕гра╓ свою роль курс.
— Нараз╕ курс долара зроста╓…
— Але курс, закладений до бюджету, — 27, а не 25, як зараз. ╤нший фактор, що ма╓ великий вплив, — це зб╕льшення ╕мпорту. До бюджету закладено зростання ╕мпорту 11,1%. З цих параметр╕в ╕ вираховуються доходи митниц╕. Безв╕дносно них вважати, що, незважаючи на ╕мпорт ╕
курс, митниця ма╓ зняти з п╕дпри╓мц╕в б╕льше грошей, — це було б абсурдно. Колись ╕снувала практика азаровських переплат, збирання грошей авансом тощо… Та хочу запевнити: поки я тут, под╕бного не буде.
╤мпорт у гривнях пор╕вняно з минулим роком упав на 14%. У цьому ╓ й певний позитив для кра╖ни з погляду плат╕жного балансу. Але при цьому ми не стали менше завозити споживчих товар╕в, лише зменшився ╕мпорт сировини: газу, нафти, бензину. ╤ це плюс для економ╕ки. Зв╕сно, з меншого
╕мпорту грошей збира╓ться менше. Кр╕м того, в с╕чн╕ 2019-го д╕яв разовий фактор, маю на уваз╕ близько 100 м╕льйон╕в долар╕в платеж╕в за "╓вробляхи". У с╕чн╕ 2020-го таких грошей, звичайно, нема╓.
На цьому тл╕ як╕сн╕ показники не св╕дчать про якесь пад╕ння. Митна варт╕сть зросла, ╕ ми вважа╓мо це досягненням. Адже в середньому к╕лограм ╕мпорту став на 5% дорожчим. Це ╕ ╓ результат нашо╖ роботи в боротьб╕ ╕з "с╕рими" схемами. В╕н досяга╓ться в тому числ╕ за рахунок пошуку пересорту,
роботи з митною варт╕стю, м╕жнародних заход╕в, ретельн╕шо╖ перев╕рки, запровадження сканер╕в тощо. Ми не можемо вплинути на обсяг, а от варт╕сть може коливатися дуже сильно. За мо╓╖ каденц╕╖ зловили хуру з брендовими речами, як╕ за заявленою варт╕стю коштували менш як 70 тисяч долар╕в, а за ц╕нами в ╤нтернет╕ — майже 2,7 м╕льйона. Оце — робота митниц╕.
— А як виконати цю роботу? Коли, нарешт╕, митники будуть забезпечен╕ в достатн╕й к╕лькост╕ сканерами, вагом╕рами
тощо?
— Говорячи про забезпечення митник╕в, я починав би ╕з зарплат. Це найболюч╕ша ╕стор╕я. Якщо казати про дв╕ найб╕льш╕ реформи, як╕ можна зробити для боротьби з контрабандою, то це п╕двищення заплат до ринкового р╕вня ╕ об'╓днання митниц╕ в ╓дину юрособу, щоб була можлив╕сть перекидати декларац╕╖ м╕ж митниками.
Зарплата не зробить з погано╖ людини чесну, але п╕дняття зарплат дасть можлив╕сть перенабрати людей. Ви не пов╕рите, але на конкурс приходять
одн╕ й т╕ сам╕ митники. Це замкнене коло. Тому потр╕бно поступово п╕двищувати зарплату до ринково╖. Як т╕льки вступить у силу закон №2318-1, що да╓ в╕дпов╕дну можлив╕сть, ми з друго╖ половини березня почнемо переатестац╕ю прац╕вник╕в ╕з переведенням ╖х на контракт. Хто п╕дпише контракт, той отрима╓ значно б╕льш╕ зарплати. Спод╕ва╓мося, що це сутт╓во оновить кадри.
Звичайно, сканер╕в ╕ ваг потр╕бно б╕льше, але ще важлив╕ша орган╕зац╕я роботи. На б╕льшост╕ пункт╕в пропуску пану╓
безлад. Звичайна людина не може збагнути, що там в╕дбува╓ться. Стоять люди, машини, митники, прикордонники, брокери… Це заважа╓ контролювати процес ╕ сприя╓ вс╕ляким ухилянням: про╖зд повз ус╕х, отримання кошт╕в за пропуск поза чергою... ╤ ваги, звичайно, дуже важлив╕. Це те, на чому ми концентруватимемося цього року, щоб забезпечити вс╕ пункти працюючими ваговими комплексами. Бо в нас багато таких комплекс╕в ╓ де-юре, але ╖х нема╓ де-факто: не працюють, зламан╕ або працюють так, що ними можна
нехтувати.
Сканери — дуже важлива р╕ч. Це складний пристр╕й, що вимага╓ вм╕ння в╕д персоналу ╕ розум╕ння того, як╕ вантаж╕ ми випуска╓мо на сканер. Це питання ризик-ор╕╓нтованого п╕дходу. Ми не можемо вс╕ вантаж╕ в╕дкрити, перев╕рити, зважити, в╕дсканувати. По-перше, це дуже дорого. А по друге, це нереал╕стично з точки зору часу. Будуть не пробки, а взагал╕ кордон стане. Але сканер працю╓, в╕н знаходить щось кожного дня. ╤ для нас це дуже ефективний ╕нструмент. Сканування хури
займа╓ 7–15 хвилин.
Хоча ╕ сканер не панацея. Щось про╖жджати буде завжди, бо ╕сну╓ природний р╕вень контрабанди, який неможливо повн╕стю викор╕нити. Це як крад╕жки в супермаркетах, адже жоден супермаркет не дов╕в ╖х до нуля. Не тому нав╕ть, що це теоретично неможливо, а тому що дорого. ╢ певна р╕вновага, коли подальша боротьба з крад╕жками ста╓ вже нерентабельною, — витрати на охорону б╕льш╕. Те саме на митниц╕. Питання в тому, щоб м╕н╕м╕зувати зловживання. Тож сканер╕в треба
б╕льше. На жаль, на цей р╕к у нас не заплановано придбати нов╕ сканери, це дорого. Але спод╕ва╓мося в╕дремонтувати додатково хоча б пару моб╕льних, як╕ ран╕ше подарував ╢вросоюз ╕ як╕ було доведено, можливо, й св╕домо, до неробочого стану. Акцент цього року — ваги. Також ми запуска╓мо п╕лот по ╕нтегрован╕й систем╕ в╕деонагляду на пункт╕ Доманове.
Боротьба з контрабандою
— В яку цифру ви оц╕ню╓те обсяги контрабанди в Укра╖ну? Чув в╕д експерт╕в — 100
м╕льярд╕в гривень. ╤ ск╕льки кошт╕в у результат╕ не потрапля╓ до держбюджету?
— Мен╕ важко оц╕нити контрабанду. Якби ми знали, ск╕льки у нас контрабанди, ми ╖╖ швидко припинили б. З в╕домими схемами ми боремося. Я дивився методолог╕ю досл╕джень, як╕ показують 100 м╕льярд╕в гривень. ╢ й т╕, як╕ показують б╕льше. ╤нколи вони викликають у мене подив. Наприклад, одне з досл╕джень визначило, що найб╕льший обсяг контрабанди в Укра╖ну — б╕льш як м╕льярд долар╕в на р╕к — надходить ╕з
Швейцар╕╖. При цьому у нас обсяг ╕мпорту з╕ Швейцар╕╓ю не такий, щоб можна було м╕льярд долар╕в десь сховати.
Ми зараз проводимо власну оц╕нку, щоб розум╕ти потенц╕йн╕ втрати, ╕ вважа╓мо ╖х меншими. Намага╓мося зрозум╕ти, в як╕й категор╕╖ який теоретично може бути обсяг зловживань, ╕ ск╕льки становлять доходи бюджету в╕д ус╕╓╖ ц╕╓╖ категор╕╖. ╢ категор╕╖, на яких концентруватися сл╕д перш за все, наприклад на автозапчастинах, — тут велик╕ ризики. ╢ й категор╕╖, де уявити соб╕
значний обсяг контрабанди дуже важко. А ╓ так╕, що не належать до сфери в╕дпов╕дальност╕ митниц╕, прим╕ром, нафтопродукти. Вс╕м зрозум╕ло, що там ╓ проблеми. Але коли танкер сто╖ть за межами митно╖ територ╕╖, в╕н не заходить на митницю, то з ним мають боротися в╕йськов╕. Це так само, як не можна звинувачувати прикордонник╕в у заниженн╕ митно╖ вартост╕, бо це питання митниц╕.
З ╕ншого боку, ╓ резерви, про як╕ мало хто говорить. Передус╕м це "п╕джаки" ╕ "бус╕ки", схеми ╕з завезення в
ручн╕й поклаж╕ через аеропорти, поштов╕ схеми. Однак ми не орган, що кара╓ людей, як╕ завозять дв╕ пляшки тек╕ли зам╕сть одн╕╓╖. Але ми говоримо про людей, як╕ завозять у ручн╕й поклаж╕ компактн╕, але дуже дорог╕ реч╕: одяг ел╕тних марок, годинники, ювел╕рн╕ прикраси, дорогу електрон╕ку. Вал╕за, набита айфонами, — це макроеконом╕чний вплив, тому що ╖х саме так приблизно ╕ ввозять. ╤нколи запитують: "Коли ж ви вп╕йма╓те контейнер айфон╕в?". Я скажу в╕дверто: "Айфон╕в контейнерами не
возять".
Ми оц╕ню╓мо контрабанду в десятки м╕льярд╕в гривень. Обов'язково зробимо зам╕ри р╕вня, до якого можливо зменшити контрабанду. ╢ схеми, що можна прикрити на 95%, але ╕снують ╕ так╕, яких не прикри╓ш повн╕стю н╕коли. Наприклад, поштова контрабанда. ╥╖ можна лише зменшити, виключивши од╕озн╕ випадки, коли для одн╕╓╖ людини пересила╓ться повний модельний ряд взуття в╕д 35-го до 45-го розм╕ру.
— З 2018 року вже працю╓ норма 24/72, яка була спрямована
на боротьбу з так званими п╕джаками. Спочатку черги на кордонах д╕йсно поменшали, але згодом усе повернулося на сво╖ м╕сця: люди, "буси", черги. Чому перестало працювати? Корупц╕я, в╕дсутн╕сть контролю, що?
— Вплив закону на схему був, але не кардинальний. Питання в тому, що ╓ к╕лька проблем, що заважають на практиц╕ боротися ╕з цим зловживанням. Перша — соц╕альний ефект: у схему залучен╕ десятки тисяч людей, причому не в╕д гарного життя. Це не ╖х товар. Якщо подивитися камери
спостереження, то це вигляда╓ так: через п╕ший перех╕д бабуся несе диск в╕д BMW X5… Вона каже: "Це в межах 500 ╓вро ╕ для особистого користування". Нав╕ть якщо в не╖ нема BMW, вона ма╓ право це завезти. Це соц╕альн╕ питання. Але за цим стоять потужн╕ сили, як╕ в╕д схеми просто так не в╕дмовляться. Нав╕ть якщо йдеться про п╕ший перех╕д "мурах", то це вже макроеконом╕чн╕ обсяги: 1000 людей на зм╕ну, дв╕ зм╕ни, кожна людина несе 40–45 кг — це 90 тонн/доба.
Друга проблема: дуже важко на
кордон╕ оц╕нити реальну варт╕сть реч╕. Звичайно, ╓ од╕озн╕ випадки — десять сумок Louis Vuitton за ц╕ною 50 ╓вро кожна. Тут усе зрозум╕ло. Але якщо ви бачите багато пакунк╕в побутово╖ х╕м╕╖, зрозум╕ти на кордон╕ й оц╕нити, ск╕льки це кошту╓, досить складно. ╢вропа бореться ╕з цим радикально, знижуючи варт╕сть товар╕в для ввезення, запроваджуючи обмеження на певн╕ групи товар╕в. Чи готов╕ ми до таких радикальних заход╕в, мен╕ сказати важко, бо я розум╕ю, що спочатку ми ма╓мо забезпечити оформлення ╕
лог╕стику товар╕в. Щоб люди могли завозити, легко ╕ швидко сплачуючи мито. ╤ це стосу╓ться не т╕льки митниц╕.
Перекрити завтра, прим╕ром, перевезення "бус╕ками" неможливо, бо в╕дразу буде заблоковано кордон. Це поступовий процес, розтягнутий хоча б на два роки. Практика, яко╖ я дотримувався б: ми ма╓мо пер╕одично посилати дедал╕ жорстк╕ш╕ сигнали. Наприклад: "З наступного м╕сяця ми почина╓мо жорстко дивитися на електрон╕ку. Якщо ви везете телев╕зор у коробц╕, в╕дкривайте ╖╖,
зн╕майте захисн╕ пл╕вки, вам це не потр╕бно, якщо в╕н д╕йсно для власного використання". Саме це й призводить до того, що зроста╓ митна варт╕сть. Ми нада╓мо перех╕дний пер╕од.
Або як держава ми ма╓мо надати людям субсидован╕ робоч╕ м╕сця. До реч╕, "мурах" повн╕стю не перемогла жодна кра╖на.
— Тим не менш ск╕льки схем незаконного ввезення товар╕в в Укра╖ну закрито останн╕м часом?
— Схеми ╕снували й ╕снуватимуть завжди. Схеми
контрабанди в Швейцар╕╖ так╕ сам╕, як ╕ в Укра╖н╕, — питання в обсягах цих схем. Чи ╓ в Швейцар╕╖ заниження митно╖ вартост╕? ╢. Але воно становить в╕д загального обсягу ╕мпорту, скаж╕мо, 0,5%, тод╕ як в Укра╖н╕ — напевне 10%. (Експерти DT.UA стверджують, якщо виключити сировинн╕ схеми ╕ зароб╕тки при ╕мпорт╕ на ПДВ, то в сфер╕ ╕мпортних поставок товар╕в народного
споживання заниження митно╖ вартост╕ в╕дбува╓ться в 80–85% випадк╕в. — Ред.) Закрити схему повн╕стю — це утоп╕я. "П╕джак╕в" зараз точно менше, н╕ж ран╕ше, але вони ╓. Проте моя робота у тому й поляга╓, щоб ╖х було ще менше. Будь-яка мережа АЗС вам п╕дтвердить: ринок "с╕рого" автомоб╕льного палива зменшу╓ться, але в╕н ╓. Чи досягнемо ми колись ситуац╕╖, коли люди перестануть хвор╕ти? Навряд чи.
Основн╕ три напрями боротьби, на яких ми нараз╕ концентру╓мося: контейнери в Одес╕, хури в
Зах╕дн╕й Укра╖н╕, пошта ╕ ав╕акарго. Чому саме ц╕ напрями? Тому що вони перет╕кають один м╕ж одним. Ц╕ три напрями макроеконом╕чн╕, ╕ перекрити ╖х можна лише разом, тому що люди дуже легко переор╕╓нтовуються. Можна теоретично зупинити всю Одесу, а люди (т╕ сам╕) по╖дуть у Черн╕вцях чи на Волин╕. Це ж стосу╓ться ╕ пошти. Стискати можна лише разом, стискати щось одне з них — це ф╕кц╕я. Можна зв╕тувати, що ми на 90% перекрили схему, але контрабандисти т╕льки аплодуватимуть ╕ везтимуть ╕ншим
напрямком.
— Як╕ обсяги конф╕скованого митниками товару? ╤ якого саме?
— Митниця лише вилуча╓ товари, а конф╕скову╓ ╖х п╕сля цього суд. Тор╕к судом було конф╕сковано товар╕в на близько 225 м╕льйон╕в гривень. Але сл╕д зазначити, що вс╕ дан╕ щодо конф╕скац╕╖ надаються по заявлен╕й вартост╕. Тому та хура, варт╕сть яко╖ ми оц╕нили в 2,7 м╕льйона долар╕в, потрапить до статистики зг╕дно ╕з варт╕стю в митн╕й декларац╕╖, тобто 70 тисяч долар╕в. Цей напрям ще
не працю╓ ╕деально, бо у нас ╓ дуже велик╕ проблеми з продажем конф╕скату. Ми зробили перший крок ╕ перенесли продаж╕ н╕чийних товар╕в, що залишилися на митних складах, на аукц╕они ╕ ProZorro.Продаж╕. Зараз ми готу╓мо законопро╓кт, який визначить, що робити з конф╕скованими товарами. ╤ тут проблема в тому, що митниця майже не ма╓ сво╖х склад╕в у жодному рег╕он╕. А т╕, що ╓, це просто сара╖. Так вигляда╓ ╕нфраструктура, це без жарт╕в. Кажуть: "Зроб╕ть, щоб не крали". А, прим╕ром, нав╕ть на митному посту
Столичний частково нема╓ паркану, ╕ розм╕щений в╕н на приватн╕й територ╕╖, теоретично людина може зайти зр╕зати пломби… Легкого р╕шення тут нема╓.
Був випадок, коли вилучене зерно передали на елеватор, а пот╕м воно з того приватного елеватора зникло. Хто винен? Ситуац╕я траг╕ком╕чна, але вона потребу╓ вир╕шення. Я сп╕лкувався з "Укроборонпромом". У них ╓ прим╕щення з охороною, як╕ не використовуються. Можливо, ╖х використа╓мо для збер╕гання майна. Тут ще неоране поле
роботи.
У друг╕й частин╕ ╕нтерв'ю ми з'ясу╓мо, яким товарам в╕ддають перевагу контрабандисти, ╕ чи достатньо ефективн╕ сьогодн╕ методи боротьби зокрема з п╕дакцизним сегментом. Обговоримо можливост╕ комплексного захисту в╕д контрабанди та удосконалення контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. Не забудемо про як╕сть кадр╕в. А кр╕м того, в╕дкри╓мо "сюрприз", для багатьох — не надто при╓мний. "Хвилюйтеся. Подробиц╕ — листом".
Хит недели ... Max Nefyodov: Об‘╖здили р╕зн╕ митн╕ пости в Естон╕╖
Об‘╖здили р╕зн╕ митн╕ пости в Естон╕╖. Переход ╕з Рос╕╓ю в Нарв╕, порт, летовище, центральний оф╕с митниц╕. ╢С допом╕г естонцям розбудувати дуже симпатичну ╕нфраструктуру, яку ц╕лком можна брати за вз╕рець ╕ для нас. Проблеми частково схож╕, частково в╕др╕зняються. Звичайно, к╕льк╕сть порушень радикально менша - ми затриму╓мо на одному пункт╕ пропуску на
зах╕дному кордон╕ за тиждень б╕льше контрабанди, ан╕ж Нарва за р╕к. Але, наприклад, поштова контрабанда стика╓ться з такими ж викликами - естонц╕ корегують варт╕сть б╕ля 30% вс╕х посилок для ф╕зос╕б (так, у них митниця ма╓ таке право). Великий акцент на правоохоронн╕й робот╕, моб╕льних групах (15 команд на кра╖ну розм╕ром ╕з льв╕вську область), контрабанда крим╕нал╕зована. Звичайно, в Естон╕╖ вража╓ ╤Т-складова, це дуже допомага╓ ╕ митникам, ╕ б╕знесу. Повне онлайн-декларування, електронн╕ черги для
перетину кордону, онлайн-статистика роботи ╕нспектор╕в ╕ зм╕н - все це у нас в робот╕, будемо доганяти колег. Так що тепер додому - лупати скалу дал╕
П.С. а ще естонським митникам дозволяють працювати ╕з дому, якщо профес╕я не вимага╓ стояти на посту
Хит недели ... Камера спостереження: через п╕ший перех╕д бабуся несе диск в╕д BMW X5…[так, це реальна ╕стор╕я].
Хит недели ... Нагадування! ДМС Укра╖ни: [Щодо порядку документального п╕дтвердження кра╖ни походження товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни на умовах угод про в╕льну торг╕влю]
Порядок документального п╕дтвердження кра╖ни походження товару визначено правилами (протоколами) походження, як╕ ╓ нев╕д'╓мною частиною угод про в╕льну торг╕влю.
В╕дпов╕дно до частини друго╖ статт╕ 43 Митного кодексу Укра╖ни кра╖на походження товару заявля╓ться (деклару╓ться) органу доход╕в ╕ збор╕в шляхом зазначення ╖╖ назви та в╕домостей про документи, що п╕дтверджують походження товару, у митн╕й декларац╕╖.
Таким чином, при митному оформленн╕ товар╕в на умовах угод про в╕льну торг╕влю допуска╓ться подання
митниц╕ Держмитслужби електронних (сканованих) коп╕й паперових документ╕в про походження товар╕в, засв╕дчених електронним цифровим п╕дписом декларанта або уповноважено╖ ним особи.
Ориг╕нали документ╕в, що п╕дтверджують кра╖ну походження товару, збер╕гаються у вантажоодержувача (платник, якому надано тарифн╕ преференц╕╖) у порядку та протягом строк╕в, визначених частиною першою статт╕ 355 цього Кодексу (частина
десята статт╕ 43 Митного кодексу Укра╖ни).
В╕дпов╕дно до частини першо╖ статт╕ 44 Митного кодексу Укра╖ни ориг╕нали документ╕в про походження товару подаються митниц╕ Держмитслужби у таких випадках:
у раз╕ зд╕йснення перев╕рки документ╕в про походження товару п╕сля митного оформлення у порядку, встановленому правилами (протоколами) походження, як╕ ╓ нев╕д'╓мною частиною угод про в╕льну
торг╕влю;
в╕дновлення до товару режиму в╕льно╖ торг╕вл╕ (найб╕льшого сприяння) в╕дпов╕дно до пункту 3 частини п'ято╖ статт╕ 301 Митного кодексу Укра╖ни;
Ориг╕нали документ╕в про походження товару у вказаних вище випадках збер╕гаються у справах митниц╕ Держмитслужби, за винятком документ╕в, як╕ подаються для зд╕йснення пост-митного контролю та документальних перев╕рок.
Хит недели ... ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Отсутствие отметки о пересечение границы
05-02-2020 11:35, Starla Регион:скрыт Отсутствие отметки о пересечение границы
Добрый день. Подскажите, каким документом регулируется срок простановки отметки в базе ╢А╤С о пересечении границы? Инспектора в порту говорят
о 10 днях с момента выхода судна из порта, регулярно по портовым декларациям отсутствуют отметки о пресечении, никакие просьбы и звонки повлиять не могут. Читали 450 пкму п.32 там говорится о следующих сроках: у раз╕ декларування товар╕в з використанням електронно╖ митно╖ декларац╕╖, заповнено╖ у звичайному порядку, без попереднього оформлення пер╕одично╖ або
тимчасово╖ митно╖ декларац╕╖ - не п╕зн╕ше наступного робочого дня п╕сля внесення посадовою особою митного органу в пункт╕ пропуску через державний кордон до ╢дино╖ автоматизовано╖ ╕нформац╕йно╖ системи митних орган╕в ╕нформац╕╖ про вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни;. Спасибо!
Хит недели ... У с╕чн╕ Держбюджет недоотримав 17 млрд грн, дал╕ буде г╕рше
Основн╕ статт╕, за якими провалю╓ться виконання бюджетних план╕в – податков╕ та митн╕ надходження.
Державний бюджет в с╕чн╕ недоотримав близько 17 млрд грн, про що говорять дан╕ Держказначейства, якими волод╕╓ редакц╕я ZN.UA. Сума була б б╕льше на м╕льярд, але НАК Нафтогаз "виручив" кра╖ну, в останн╕й момент заплативши "наперед" податок на прибуток.
Основн╕ статт╕, за якими провалю╓ться виконання бюджетних план╕в – податков╕ та митн╕
надходження. Податкова за с╕чень "недозбирала" близько 7 млрд грн. Митниця – близько 9 млрд грн.
При цьому результати виконання бюджетних план╕в митницею вкрай гн╕тять: при план╕ в 26 млрд грн митних платеж╕в, з╕брати вдалося лише 17 м╕льярд╕в.
За прогнозом казначейства (документ також ╓ в редакц╕╖ ZN.UA), в лютому ситуац╕я з податковими надходженнями виправиться: план не буде виконаний, але "м╕нус" складе лише 3,8 млрд грн. А ось покращень на митниц╕
Казначейство в лютому не чека╓ - "м╕нус" за другий м╕сяць складе 9,6 млрд грн. Тобто за оч╕куваннями скарбник╕в до к╕нця лютого недоб╕р т╕льки з податковими та митними платежами складе 28,5 млрд грн.
Залишок кошт╕в на ╓диному казначейському рахунку (╢КР) на 31.01.2020 дуже скромний - 7,7 млрд грн. Але ж ╢КР - це та скарбничка з грошима, де завжди можна ненадовго позичити, якщо грошей нема╓, а потр╕бно, наприклад, терм╕ново виплатити пенс╕╖. По сут╕ низький залишок кошт╕в ╢КР каже
про неможлив╕сть покрити касов╕ розриви ╕ проф╕нансувати вчасно "захищен╕" видатки Держбюджету. У 2019, який не був кращим ф╕нансовим роком Укра╖ни, залишок кошт╕в на ╢КР не опускався нижче 8 млрд, а в середньому коливався в район╕ 33,5 млрд.
При цьому залишок непогашених позик на ╢КР (грошей, як╕ там позичили, але до сих п╕р не повернули) становить 55 млрд грн. Б╕льша частина цього боргу, понад 49 млрд грн, сформована ще в минулому роц╕, коли держф╕нанси вже мали проблеми
(докладн╕ше читайте тут). Ц╕ грош╕ повинн╕ повернутися, але можливо це лише за умови, що цього року з державними ф╕нансами не буде таких проблем, як минулого.
Безумовно, один м╕сяць року – не показник. Але ╕ передумов, що ситуац╕я буде пол╕пшуватися – нема╓. До сьогодн╕ уряд не пропонував ефективних рецепт╕в виходу з ситуац╕╖, що склалася, а лише ман╕пулював статистикою ╕ в╕дверто брехав.
До 4 лютого уряд Гончарука ма╓ подати зв╕т про свою роботу. Мабуть
будуть брехати ╕ цього разу. ╤накше пояснити чому ситуац╕ю в держф╕нансах тривалий час не вда╓ться виправити – буде неймов╕рно складно.
Як пов╕домлялося, державний бюджет Укра╖ни за 2019 р╕к був зведений з деф╕цитом у розм╕р╕ 78,05 млрд грн при встановленому в держбюджет╕ максимальному значенн╕ у 91,13 млрд грн, зокрема по загальному фонду - 68,85 млрд грн за "стел╕" у 69,62 млрд грн. Так╕ в╕дкоригован╕ дан╕ Держказначейство оприлюднило на сво╓му сайт╕.
Хит недели ... Стас Господинов: О таможенном оформлении игрушек и ещё много о чём...(long_read)
Стас Господинов Вчера в 06:17 · О таможенном оформлении игрушек и ещё много о чём...(long_read)
Реальные оптовики-импортёры китайских игрушек почти никогда не импортируют этот товар самостоятельно. Предпочитают нести яйца в разных корзинах. Товар отправляется по ордерным коносаментам, контейнеры из Китая приходят в порт, а потом коносаменты распределяются между несколькими известными в Одессе и не только людьми, которые занимаются этим бизнесом через
подконтрольные специально созданные для этих целей фирмы. Фамилии называть не стану, кого-то могу забыть, а он возьмёт и обидится. Да и цель этого поста вовсе не расследование, а скорее разъяснение ситуации, в которую втянули Президента. Думаю, что людям, которые это сделали ещё аукнется.
Указанная в статье фирма-импортёр (прокладка, площадка - их называют по-разному) как раз и является одной из таких подконтрольных фирм. Почему именно так, а не напрямую? Так дешевле и безопаснее.
Площадки работают исключительно по таможенным стоимостным табличкам (так называемые стоимостные критерии рисков - граничные минимальные значения таможенных стоимостей, по которым таможня допускает оформление и не повышает стоимость, а вместе с ней и общий платёж). Площадка может поиграться с занижением общих весовых характеристик, жульничать с соотношением брутто/нетто, уменьшая тем самым базу налогообложения - таможенную стоимость, рассчитанную в данном случае, как произведение веса нетто на цифру из
таможенной таблички. Площадка ещё много чего может сделать для уменьшения общей суммы таможенных платежей. Зарабатывают при этом все участники, причём на одном контейнере заработок не очень-то и велик. Однако, если принять во внимание объемы и постоянный характер импорта, то на хлеб с маслом и с икорочкой да под рюмочку коньячку вполне хватит. Кроме того, если вдруг у одной из площадок возникнет проблема на таможне, зависнет лишь часть большой оптовой партии и процесс хозяйственной деятельности не
остановится.
Схема такой работы достаточно сложная, поскольку и НДС надо отбить (продать налоговый кредит), и товар частенько приходится списывать на ямы, да и расчёты в валюте с нерезидентом-продавцом показать надо. В этом деле без подконтрольных офшоров, конвертационных центров и заинтересованных банков не обойтись. Без лояльности
государственных контролирующих органов, понятное дело, тоже не обойтись, поскольку светится такая схема в специализированных базах данных очень даже ярко. При этом заказчик услуги - реальный импортёр-оптовик формально находится вне схемы и лишь получает оформленный на таможне товар на свой склад, рассчитываясь за услугу наличкой. Риски минимальные. Продать такой товар без фискальных чеков в нашей стране - раз плюнуть. Ну, а если надо оформить приход, то и это не проблема - просто стоит немного
дороже.
Понятно, что даже при такой безопасной схеме работы импортёра-оптовика оставаться вне поля зрения правоохранителей невозможно из-за объёмов хозяйственной деятельности (склады, перевозки, штат сотрудников, бухгалтерия...). Поэтому даже этим бизнесом занимаются очень непростые люди, имеющие реальный вес в правоохранительной сфере. Фамилии, опять таки, называть не стану, поскольку могу кого-то забыть, а уж если эти люди обидятся, тогда точно кирдык.
Что
касается интеллектуальной собственности, то протаскивание через таможню контрафактных игрушек является отдельной услугой и площадки такие услуги оказывают. Однако, надо понимать, что оказать такую услугу можно лишь тогда, когда таможня даст добро. Учитывая, что указанные в статье игрушки пылились на складе временного хранения с июля, видимо именно тогда договориться с таможней не удалось, а сейчас товар уже засвечен и таможня скорее всего опять пошла в отказ.
Какие варианты у
хозяина груза при таком раскладе?
1. Заявить товар в режим «импорт», вступить в неравную борьбу с адвокатами правособственников торговых марок и в конечном итоге проиграть с большим попаданием на деньги уже по решению суда.
2. Отправить груз назад, заявив в режим «реэкспорт». Тут понадобиться лояльность всё тех же собственников торговых марок, которые не станут препятствовать. Видимо лояльного отношения добиться не удалось да и стоимость морской перевозки
немаленькая.
3. Уничтожить изображения торговых марок под контролем таможни на складе временного хранения. Закон допускает такой вариант, однако товарный вид будет потерян,не всегда есть возможность уничтожить контролируемый элемент, не уничтожив сам товар, и в конечном итоге игра может не стоить свеч.
4. Заявить товар в режим «уничтожение». Шикарный ход, но только очень дорогой. Если поинтересуетесь стоимостью утилизации - прослезитесь. Думаю, что так и
произошло, после чего у импортёра остался лишь один относительно бесплатный вариант - отказаться от товара в пользу государства.
5. Таможенный режим «отказ в пользу государства» - оптимальный вариант, когда декларант желает избавиться от проблемного груза до такой степени, что просто готов потерять потраченные на его приобретение деньги. Только есть одно «НО!» - таможня согласно закона должна официально разрешить такое оформление. И это логично, поскольку такой товар подлежит
дальнейшей реализации через торговую сеть. Более того, существует установленный законом перечень товаров, которые запрещено помещать в такой режим. Кстати, в этот перечень попадают и товары, стоимость хранения и реализации которых, превысит поступления от их продажи.
В данном конкретном случае таможня при реализации контрафактного товара через торговую сеть столкнулась бы с большой проблемой. Ведь законодательство об интеллектуальной собственности не ограничивается лишь положениями
таможенного кодекса. Т.е. таможня в таком варианте получила бы судебную тяжбу, как реализатор контрафактной продукции. Подарить или раздать такой товар таможня не имела бы права по закону. Заниматься благотворительностью, раздавая гуманитарную помощь, таможня тоже не имеет права.
Однако, нашлась дюже «умная» голова, которая придумала создать некий гибрид между вариантами таможенного оформления в режиме «отказ в пользу государства» и режимом «импорт» гуманитарной помощи, подключив к
этой схеме Минсоцполитики, Кабинет министров и даже Президента Украины замазать не погнушалась. Причём, ни в первом, ни во втором варианте составных частей этого гибрида контрафактная продукция на таможенную территорию Украины не пролезла бы по закону.
Я не знаю, какое именно постановление принял Кабмин, узаконив распространение заведомо контрафактной продукции, пускай даже бесплатно и для благих целей. Однако, права интеллектуальной собственности всё равно нарушены, поскольку
контрафактный товар так или иначе попал к конечному потребителю. И я очень надеюсь, что тот умник, который эту схему замутил позаботился о том, чтобы письменно согласовать такой вариант с правособственниками.
Было бы, кстати, неплохо проследить за тем, чтобы до конечного потребителя дошёл именно этот товар, а не какой-нибудь похожий, но чрезвычайно дешёвый. Но это уже совсем другая история...
P/s: Для тех, кому захотелось спросить «А что же тогда с контрафактным товаром
делать, если правильно?» Отвечаю. Уничтожать всегда и при любых раскладах за счёт получателя.
Хит недели ... Денис Шендрик: За п╕вроку митниця продемонстру╓ укра╖нцям серв╕си, яких вони ще не бачили
3 лютого 2020
Автоматизац╕я, входження до силового блоку, камери спостереження, митний аудит та прощання ╕з брокерами та ╕ншими посередниками – такою буде нова укра╖нська митниця
Саме про те, як╕ зм╕ни чекають на укра╖нську митницю та б╕знес у 2020 роц╕ ми сп╕лку╓мося з Денисом Шендриком, заступником голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни.
– Пане Денисе, на початку року хочемо поговорити про Нову митницю.
Почнемо з головного – з кадр╕в. Максим Нефьодов анонсував зв╕льнення 500 сп╕вроб╕тник╕в. Що робити, щоб у дракона не виросли п╕сля цього тисяч╕ гол╕в? За яким принципом буде оновлюватися кадровий склад митниц╕?
Кадрове питання для нас зараз найгостр╕ше. Для початку необх╕дно було позбавитись корумпованих сп╕вроб╕тник╕в, продовжу╓мо методично це робити ╕ зараз. Натом╕сть, не менш важливо, – зберегти прац╕вник╕в, як╕ сумл╕нно виконували ╕ виконують свою роботу, таких теж немало.
На м╕сце зв╕льнених – шука╓мо фах╕вц╕в, для яких участь у контрабанд╕, схемах, корупц╕йних зв’язках ╓ неприйнятною.
Ще один з принцип╕в Ново╖ митниц╕ – в╕дкрит╕сть. Вс╕, хто ма╓ бажання працювати у новоствореному орган╕, проходитимуть прозорий конкурс. Вже анонсована низка ваканс╕й як в центральному апарат╕, так ╕ на рег╕ональних митницях. Нещодавно завершили прийом документ╕в на ваканс╕╖ кер╕вника Пол╕сько╖ митниц╕, Одесько╖, одн╕╓╖ з найб╕льш
проблемних…
Отримали понад 100 заявок. Жодна кандидатура не розглядатиметься одноос╕бно, виключно – на кадров╕й ком╕с╕╖, до сп╕впрац╕ з якою запросили ╕ б╕знес. Взагал╕ активно сп╕впрацю╓мо з громадськ╕стю та б╕знес-сп╕льнотою: ╢вропейською Б╕знес Асоц╕ац╕╓ю, Американською торговельною палатою…
Чека╓мо, ймов╕рн╕ше, не просто митник╕в, як╕ прагнуть п╕двищення, а нових людей, з необх╕дними компетенц╕ями, якостями та бажанням зм╕нювати
митницю.
– Коли саме в╕дбуватиметься конкурс?
Що стосу╓ться Пол╕сько╖ та Одесько╖ митниць, – конкурс тривав до 17-го с╕чня, ╓ в╕дкрит╕ позиц╕╖ в центральному апарат╕. Надал╕ ваканс╕й буде б╕льше, конкурси стануть звичною р╕ччю.
Нульова толерантн╕сть до порушення законодавства ма╓ бути нормою. Якщо хтось з рядового чи з кер╕вного складу буде пом╕чений у порушенн╕, позиц╕я буде зв╕льнятися, на м╕сце п╕дбиратимуться нов╕
кадри.
– От щодо нульово╖ толерантност╕… Митниця ма╓ ст╕йкий негативний бекграунд. Як можна, на вашу думку, подолати цей негатив?
Ви прав╕, ╓ такий непри╓мний для вс╕х нас момент, проте в╕н може бути подоланий через прозор╕сть роботи, налагоджену комун╕кац╕ю з б╕знесом та громадськ╕стю, залучення ╖х до наших про╓кт╕в. Митниця нова не т╕льки концептуально, вона нова ╕нституц╕онально. П╕сля в╕докремлення в╕д ДФС, впроваджу╓мо власн╕ нов╕
принципи.
╤з закритого св╕ту ми стали публ╕чними, наш голова, до реч╕, – дуже мед╕йна особа (посм╕ха╓ться. – М.К.), фактично будь-яка людина може звернутися до нього напряму без жодно╖ перепони.
Ми ╓ в соц╕альних мережах, працю╓ телефон дов╕ри, зайшовши на сайт митниц╕, можна над╕слати резюме ╕ долучитися до ново╖ команди, або подати скаргу, якщо у тому ╓ потреба. Ми готов╕ чути як перес╕чних громадян, так ╕ представник╕в б╕знесу, та в╕дкрит╕ до
пропозиц╕й.
Митниця пост╕йно перебува╓ в процес╕ розробки та ╕мплементац╕╖ ╕дей б╕знес-сп╕льноти. До реч╕, я сам прийшов з б╕знесу: власне, в╕д ╢вропейсько╖ Б╕знес Асоц╕ац╕╖ ╕ потрапив до митного ком╕тету. Тому розум╕ю, наск╕льки важливо, щоб ситуац╕я чи ╕дея д╕йшли до кер╕вника, а проблема була вир╕шена. Коли б╕знес побачить, що його проблеми вир╕шуються, виправиться й ╕м╕джева складова.
– Як╕ основн╕ ц╕л╕ ДМС поставила для себе на 2020
р╕к?
Ми провели потужну анал╕тичну роботу й вид╕лили к╕лька сотень основних проблем. Нав╕ть не можу точно сказати, ск╕льки саме, бо для впровадження лише одного серв╕су треба виконати до сотн╕ оперативних завдань. Вс╕ вони лягли в стратег╕чний план на цей р╕к (д╕йсно, перед╕ мною величезний список з детал╕зованою структурою та на к╕лька сотень позиц╕й. – М.К.). Це все – напрямки, як╕ так чи ╕накше полегшать роботу служби.
Якщо ми беремо процедуру митного
оформлення, ╖╖ спрощення, то це ╕ ╕мплементац╕я м╕жнародно╖ транзитно╖ системи, ╕ в╕дкриття ╕нформац╕╖, це оновлення митного аудиту, налагодження електронних серв╕с╕в ╕ ще к╕лька напрямк╕в, як╕ останн╕ п’ять рок╕в фактично перебували у стан╕ стагнац╕╖.
Отже, наша ц╕ль зараз – повний перех╕д на ╓вропейський стандарт митниц╕, автоматизац╕я процес╕в, запровадження електронних серв╕с╕в, як╕ зведуть нан╕вець втручання людини в процес. Ми усв╕домлю╓мо що багато часу не ма╓мо, тому вже за
п╕в року - р╕к продемонстру╓мо укра╖нцям нов╕ серв╕си.
– Що це за серв╕си, як╕ на нас чекають?
Впровадження будь-якого серв╕су склада╓ться з двох складових – IT-р╕шення та законодавче схвалення. Це займа╓ певний час.
Попри те, що нов╕й митниц╕ т╕льки два м╕сяц╕, ми вже запустили електронний каб╕нет для користувач╕в ( https://cabinet.customs.gov.ua/ ), у якому можна подати картку
для акредитац╕╖ або виконати ╕нш╕ комун╕кац╕╖ з митницею.
Затребуваний серв╕с - калькулятор розрахунку вартост╕ для розмитнення автомоб╕л╕в. Зараз в╕н працю╓ в тестовому режим╕.
У нас ╓ плани щодо створення серв╕су декларування громадянами транспортних засоб╕в, як╕ завозяться для власних потреб. Без митного брокера! Просто
на сайт╕ митного серв╕су. Це буде в╕дчутна стаття економ╕╖ для родинного бюджету. Фактично, ми позбува╓мося штату посередник╕в, як╕ паразитують на неналагоджен╕й комун╕кац╕╖ м╕ж б╕знесом та митницею.
Багато серв╕с╕в будуть автоматизованими. 98% декларац╕й вже подаються в автоматизованому вигляд╕. У п╕дсумку – це ма╓ бути дистанц╕йна робота. Адже б╕знесмен хоче працювати, а не витрачати час на сп╕лкування з митниками. Це стосу╓ться ╕ подання документ╕в, ╕ проведення огляд╕в, ╕
проходження документ╕в митницею та ╕ншими супутн╕ми контролюючими органами, зокрема, СЕС, ветеринарною службою. Саме для цього ╕сну╓ "╢дине в╕кно" - платформа, де можна вир╕шити питання з ус╕ма супутн╕ми службами одночасно.
– Чи готов╕ ви до протид╕╖ людей, як╕ роками годувалися на цих потоках ╕ як╕, зв╕сно, просто так не в╕дмовляться в╕д "солоденького"?
Ваше питання – на час╕. Руйнування старих схем, унеможливлювання щось "пор╕шати" на м╕сцевому та
на центральному р╕внях п╕дштовхують тих, хто втратив доступ до "год╕вниц╕", до найр╕зноман╕тн╕ших заход╕в, прихованого саботажу, використання зв’язк╕в для в╕дкриття крим╕нальних справ проти нових прац╕вник╕в, нав╕ть до п╕кет╕в ╕з незрозум╕лими вимогами та гаслами... Ми да╓мо ч╕ткий сигнал старим ел╕там, що дал╕ "схематоз" продовжуватися не буде. ╤ на це спрямован╕ наш╕ кроки.
Вже зараз центральний апарат контролю╓ все, що в╕дбува╓ться на рег╕ональних пунктах. Ми будемо
використовувати ╕ подекуди вже використову╓мо камери, ваги, системи сканування для контролю роботи "на м╕сцях".
Сп╕впрацю╓мо з парламентом щодо впровадження концепц╕╖ ╓дино╖ юридично╖ особи для ухвалення управл╕нських р╕шень без втручання трет╕х ос╕б. Це робиться для того, щоб в╕дсторонити м╕сцеву "ел╕ту", яка роками годувалася на митниц╕, в╕д будь-якого впливу на не╖. Жоден губернатор, жоден оч╕льник будь-якого в╕домства, жоден сторонн╕й просто не зможуть втручатися в процеси розмитнення
Також працю╓мо над отриманням оперативно-розшукових повноважень. Митниця, фактично, ув╕йде в силовий блок. Це дозволить нам самост╕йно, без залучення ╕нших в╕домств, перекривати пот╕к контрабанди, ╕ не т╕льки контролювати рег╕ональн╕ пункти, а й вести розсл╕дування вже п╕сля розмитнення
Так ми будемо розсл╕дувати злочини щодо порушення митних правил, контрабанди, запоб╕гання та протид╕╖ незаконному перем╕щенню через митний контроль наркоречовин, психотропних речовин, культурних ц╕нностей, збро╖, бо╓припас╕в. Не варто боятися цих повноважень, вони ╓ в ус╕х ╓вропейських митницях. Оперативно-розшукова д╕яльн╕сть буде
ефективна з правом вести досудове розсл╕дування. Це – право виявляти протиправн╕ д╕╖, в╕дкривати крим╕нальне провадження, вести сл╕дство та передавати справи до суду. Право на зд╕йснення оперативно-розшуково╖ д╕яльност╕ дозволить виявити не т╕льки виконавця, а й замовника.
Тож ми вже подали до уряду, а саме до М╕н╕стерства ф╕нанс╕в, законопро╓кт "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо крим╕нал╕зац╕╖ незаконного перем╕щення п╕дакцизних товар╕в та ╕нституц╕йно╖
спроможност╕ митниц╕". Ма╓мо притягати до в╕дпов╕дальност╕ нав╕ть п╕сля митного оформлення.
Ще один ц╕кавий напрямок – митний аудит. В╕н, наче, ╕снував ╕ ран╕ше, але практично д╕знатися, що митник оформив п╕в року чи р╕к тому не було можливост╕. Проте впровадження митного аудиту – зобов’язання Укра╖ни перед ╢вропейським Союзом.
Б╕знес не завжди прихильно сприйма╓ митний аудит, все-таки це перев╕рка п╕сля митного оформлення. Однак, говорячи про полегшений
митний контроль, ми ма╓мо дотримуватися балансу. У чомусь - поступки, у чомусь – посилення контролю: як продавалися товари дал╕, за якою ц╕ною, чи правильно оформлен╕ документи…
– Як╕ проблеми ╓ зараз найб╕льш гострими для митниц╕?
Ма╓мо дв╕ глобальн╕ проблеми – перетин кордону та проходження митниц╕ вже всередин╕ кра╖ни, де в╕дбува╓ться процедура завершення митного контролю. Тому нам потр╕бн╕ профес╕йн╕ кадри на вс╕х митних пунктах. Н╕ для кого не ╓
секретом, в якому зараз стан╕ митниця та пункти пропуску. Проте ми прагнемо запровадити сучасн╕ технолог╕╖ митного контролю, обладнати пункти пропуску камерами, системами зчитування ╕нформац╕╖ та передавання в центр. Це м╕н╕м╕зу╓ вплив людського фактору. Ми не просто про це говоримо, ми готу╓мо про╓кти, але поки що на завад╕ часто ста╓ брак кошт╕в. За ресурси, як╕ заробля╓ митниця, будуються дороги, розвива╓ться ╕нфраструктура кра╖ни, але сама митниця на сьогодн╕шн╕й день, на жаль, не ф╕нансу╓ться належним
чином.
Безпосередньо на кордон╕ ╕сну╓ проблема черг, яка завжди загострю╓ться на свята. Вт╕м, ц╕ довжелезн╕ черги залежать не виключно в╕д митниц╕, ╕ не виключно в╕д укра╖нсько╖ митниц╕. Укра╖нська сторона, до реч╕, готова пропускати швидше. Проте митниця – це два боки сп╕вроб╕тництва, ╕нколи б╕льше залежить в╕д колег з ╕ншого боку кордону.
Всередин╕ кра╖ни - ситуац╕я трошки легше.
– Пропоную Вам невеличкий ситуац╕йний кейс.
Уяв╕мо, що я добропорядна б╕знесвумен, провожу легальний товар, який застряга╓ на митниц╕. Або в╕н н╕куди не руша╓, або з мене вимагають неправом╕рну вигоду. Що я маю робити, щоб вир╕шити ситуац╕ю без порушення закону? Куди мен╕ звертатися?
Це важливе питання, якому ми прид╕ля╓мо багато уваги. Коли у вас виника╓ будь-яка проблема – не обов’язково вимагають хабар – можливо, ви не розум╕╓те, як оформити вантаж, як його задекларувати, можете звертатися на гарячу л╕н╕ю з коротким
номером 15-48 або до контакт-центру через спец╕альну форму на сайт╕ Ново╖ митниц╕ http://www.customs.gov.ua. У нас створена група фах╕вц╕в для оперативно╖ обробки таких запит╕в. До реч╕, ми обробля╓мо звернення набагато швидше, н╕ж це передбача╓ закон "Про звернення громадян". Якщо ╕нформац╕я про корупц╕ю, – вона переда╓ться у в╕дпов╕дний в╕дд╕л. Запити стосовно процедурних та законодавчих питань опрацьову╓мо
теж оперативно. Може бути, що на причину не можемо вплинути ╕ допомогти, наприклад, черга на кордон╕ не з нашого боку, тод╕, на жаль, доведеться почекати. Якщо ж проблема у тому, що ╕нспектор вимага╓ "презент" за прискорення про╖зду, наступного дня в╕н у нас вже не працюватиме, так╕ випадки теж траплялися… Це принципова позиц╕я. Ми ор╕╓нту╓мось та зважа╓мо на ступ╕нь задоволеност╕ серв╕сом громадян ╕ б╕знесу, що контактують з митницею. Отже, якщо у вас виникла складна ситуац╕я чи потребу╓те роз’яснень з
конкретного питання – звертайтесь за будь-яким зручним для вас каналом.
– Прокоментуйте, будь ласка, наск╕льки ефективно йде законотворч╕сть з проф╕льним ком╕тетом та перспективи митного законодавства.
Наша сп╕впраця з ком╕тетом дуже актив╕зувалася. Вся кер╕вна ланка Ново╖ митниц╕ перебува╓ у пост╕йному контакт╕ з народними депутатами. У робочому порядку намага╓мося зрушити з "мертво╖" точки.
Наша стратег╕чна мета –
╕мплементац╕я ╓вропейського митного кодексу у в╕тчизняне законодавство. Зараз це техн╕чно неможливо, тому намага╓мося концептуально впровадити т╕ реч╕, як╕ ╓ в ╢вропейському митному союз╕, як╕ визнан╕ Всесв╕тньою митною асоц╕ац╕╓ю як пр╕оритетн╕.
Зокрема, наприк╕нц╕ минулого року було ухвалено Закон Укра╖ни "Про авторизованого економ╕чного оператора". Статус АЕО п╕дтверджу╓ найвищий ступ╕нь дов╕ри митниц╕ до п╕дпри╓мства ╕ да╓ можлив╕сть застосовувати ц╕лу низку спец╕альних спрощень
п╕д час зд╕йснення митних процедур. А визнання статусу нац╕ональних АЕО митними органами кра╖н ╢С п╕двищу╓ ╖х конкурентоспроможн╕сть на зовн╕шньому та внутр╕шньому ринках. Дякуючи проф╕льному ком╕тету, цей законопро╓кт було дуже швидко погоджено та ухвалено. Зараз у нас ╓ три м╕сяц╕ на п╕дготовку п╕дзаконних акт╕в.
Ма╓мо пл╕дну сп╕впрацю з
парламентом, який зараз нам дуже допомага╓.
Зараз працю╓мо над концепц╕╓ю митного аудиту, тут виходить ц╕каве сп╕вроб╕тництво: напрацювання, створення законопро╓кту, а дал╕ обговорення з б╕знес-асоц╕ац╕ями та нашими ╓вропейськими колегами. Власне, думки б╕знесу та партнер╕в з ╢вропи ми ╕мплементу╓мо в остаточний вар╕ант закону, який пот╕м знову поверта╓ться в ком╕тет. Це багатовекторна робота.
– Нещодавно пан Нефьодов анонсував в╕дкриття баз даних
митниц╕. Як це буде виглядати? Що ми будемо бачити на виход╕, адже усе-таки це – конф╕денц╕йна ╕нформац╕я?
Це ще одне питання, яке вир╕шу╓мо разом з парламентом та б╕знесом, оск╕льки прозор╕сть – принципова позиц╕я ново╖ митниц╕.
╤дея публ╕кац╕╖ в╕домостей назр╕вала давно, були запити ╕ в╕д сусп╕льства, ╕ в╕д депутат╕в. Б╕знес часто звинувачу╓ нас у тому, що, начебто, нада╓мо конкурентам преференц╕╖ при сплат╕ мита чи ПДВ. Публ╕куватиметься ╕нформац╕я про вс╕ митн╕ оформлення, проте з урахуванням фактору конф╕денц╕йност╕. Наприклад: номер документу, назва та опис товару за винятком торговельно╖ марки, яка може вказувати на конкретне п╕дпри╓мство, варт╕сть товару, сплачен╕ платеж╕, вага. Тобто загальна ╕нформац╕я, без ознак ╕дентиф╕кац╕╖ конкретного ╕мпортера. Завдяки цьому буде
накопичуватися масив ╕нформац╕╖ щодо руху товар╕в. Ц╕ дан╕ дуже допомагатимуть громадським орган╕зац╕ям в╕дстежувати обсяги завезеного товару.
– Який "золотий стандарт" на митниц╕ хоче реал╕зувати команда? Що ми побачимо на виход╕?
Окр╕м дотримання вс╕х ╕нституц╕ональних положень, митниця ма╓ стати комфортною для громадян та для б╕знесу. Митниця – не джерело проблем, а пом╕чник б╕знесмена.
Працювати треба швидко, без
додаткових документ╕в, в╕ддалено (адже наша робота вже оплачена з податк╕в) ╕ ч╕тко, як швейцарський годинник.
З досье ASPI
Шендрик Денис Валер╕йович
Заступник голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни.
Дата народження: 25 вересня 1981 року.
Народився у м╕ст╕ Вишгород Ки╖всько╖ област╕. Осв╕та – вища, у 2003 роц╕ зак╕нчив Академ╕ю митно╖ служби за спец╕альн╕стю "Обл╕к та
аудит".
З 2003 до 2007 року працював у митних органах Укра╖ни, об╕ймав посади головного ╕нспектора, заступника начальника в╕дд╕лу аудиту Департаменту анал╕зу ризик╕в та аудиту. Зд╕йснював керування та брав участь у проведенн╕ митних перев╕рок компан╕й ╕мпортер╕в та експортер╕в.
З липня 2007 року працював у ТОВ “Прайсуотерхаус” (PwC Укра╖на). З жовтня 2014 року об╕ймав посаду
старшого менеджера-кер╕вника практики непрямих податк╕в та митного регулювання. П╕д час роботи займався реал╕зац╕╓ю та керуванням про╓кт╕в з питань оподаткування, митного регулювання, реформування а також управл╕нням зм╕нами у великих орган╕зац╕ях та органах державно╖ влади.
Протягом 2013 року та протягом 2015-2019 рок╕в очолював митний ком╕тет ╢вропейсько╖ Б╕знес Асоц╕ац╕╖.
З грудня 2019 року об╕йма╓ посаду заступника голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни.
Координу╓ напрями роботи з питань митних платеж╕в та митно╖ вартост╕ товар╕в, митного аудиту, таргетингу, та проф╕лювання митних ризик╕в, митно-тарифного та нетарифного регулювання, процедур спрощення та сприяння тариф╕в.
Марина Кал╕н╕на, Катерина Жилкова (фото).
ASPI висловлю╓ вдячн╕сть про╓ктному менеджеру з комун╕кац╕й Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Iрин╕ Нефед за допомогу в орган╕зац╕╖ ╕нтерв'ю.
– Ути-пути… А что это там у нас такое бедненькое-беднюсенькое... маленькое-малюсенькое… скукоженное-несчастненькое?.. – Таня, блин! Ну кто так возбуждает?!
