Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Заборонено для ввезення при захворюваннях
	№ 1177 от 15.11.2019 КМУ "Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ Закону Укра╖ни "Про карантин рослин"" № 829 от 16.11.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 12 травня 2007 р. N 705 та визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни"
2. Ф╕тосан╕тарний контроль (ввезення) в т.ч. ПДК
	№ 1177 от 15.11.2019 КМУ "Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ Закону Укра╖ни "Про карантин рослин"" № 829 от 16.11.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 12 травня 2007 р. N 705 та визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни"
3. Ф╕тосан╕тарний контроль (транзит) в т.ч. ПДК
	№ 1177 от 15.11.2019 КМУ "Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ Закону Укра╖ни "Про карантин рослин"" № 829 от 16.11.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 12 травня 2007 р. N 705 та визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни"
4. Ф╕тосан╕тарний контроль (ввезення)
	№ 1177 от 15.11.2019 КМУ "Деяк╕ питання реал╕зац╕╖ Закону Укра╖ни "Про карантин рослин"" № 829 от 16.11.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 12 травня 2007 р. N 705 та визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	8
	Документ експортного контролю	1
	Закони Укра╖ни	1
	Листи ДМСУ	8
	М╕журядова угода	4
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	9
	ВСЕГО:	31

MDoffice

Количество просмотров: 57 (за период c 00:00 по 18:01 06/02/20), всего просмотров: 78

Лист вiд 14.11.2016 № 36438/7/99-99-19-03-02-17 ДФСУ Про документи, що п╕дтверджують кра╖ну походження товар╕в Вступил в силу с 14.11.2016

• Все хиты документов

MDoffice

   Гостродеф╕цитне виконання держбюджету-2019 призвело до ручного управл╕ння державними ф╕нансами наприк╕нц╕ минулого року. В╕дчутно недостатн╕ надходження змушують шукати причини такого невт╕шного стану речей у держав╕, тим б╕льше, що саме тор╕к запрацювали дв╕ формально нов╕ ф╕скальн╕ структури — ДМС ╕ ДПС. У цих держорган╕в — нов╕ керманич╕. Гада╓мо, ╖м ╓ що сказати громадянам, б╕знесу й держав╕. DT.UA спочатку пряму╓ на оновлену митницю, яка тепер стала самост╕йною Державною митною службою (ДМС). У ╜рунтовн╕й розмов╕ з ╖╖ головою Максимом Нефьодовим ми дуже спод╕ва╓мося не т╕льки з'ясувати причини хрон╕чного недобору митних надходжень до бюджету (зокрема й у с╕чн╕ 2020-го), але й зрозум╕ти, чому на нов╕й митниц╕ все залишилося по-старому, чому продовжують д╕яти стар╕ схеми ухиляння в╕д оподаткування, чому влада сво╓ю черговою заявою про р╕шучу боротьбу з контрабандою лише зрива╓ аплодисменти контрабандист╕в?

   У перш╕й частин╕ ╕нтерв'ю ми порушимо питання наповнення держскарбниц╕; проблем та обсяг╕в конф╕скату; забезпечення митник╕в сканерами та вагом╕рами; оц╕нимо обсяги контрабанди та ╖╖ особливост╕.

   П╕дсумки роботи

   — На голов╕ Державно╖ митно╖ служби лежить велика в╕дпов╕дальн╕сть за економ╕чну безпеку держави. Проте тор╕к деф╕цит держбюджету сягнув 78 м╕льярд╕в гривень. Причому найб╕льший недоб╕р до скарбниц╕ стався саме наприк╕нц╕ року. Максиме ╢вгеновичу, яка частка цього деф╕циту на сов╕ст╕ митник╕в ╕ чому?

   — Наск╕льки мен╕ в╕домо, держбюджет-2019 недоотримав в╕д митниц╕ 22 м╕льярди 878 м╕льйон╕в 719 тисяч гривень (план виконано на 94,2%). Це якщо врахувати запланований деф╕цит бюджету, що компенсу╓ться запозиченнями ╕ доходами в╕д приватизац╕╖. Зради чи перемоги в цьому нема╓. Це нормальне функц╕онування ф╕нанс╕в будь-яко╖ кра╖ни.

   Якщо казати конкретно про митницю, то найвагом╕ший фактор, що найб╕льше вплинув на доходи митниц╕ 2019 року, — це, звичайно, коливання курсу долара. Ми взагал╕ знаходимося в ун╕кальному еп╕зод╕ бюджетного планування: все життя кра╖на перебувала в умовах високо╖ ╕нфляц╕╖ та достатньо односпрямованого коливання курсу долара. Вс╕х ц╕кавило: на ск╕льки зросте долар до к╕нця року? Оця ╕нфляц╕я й коливання курсу завжди закладалися народними депутатами до про╓кту держбюджету. Розрахунку на те, що курс гривн╕ може, навпаки, зм╕цнюватися, н╕коли не було. Та й прецедент╕в також. Кр╕м, зда╓ться, одного пер╕оду, коли курс опустився нижче 5 гривень за долар протягом п╕в року.

   Коли у нас зам╕сть закладеного в бюджет середньор╕чного курсу 28,2 гривн╕/долар середньор╕чний — близько 24, то це довол╕ непри╓мний сюрприз. Доходи митниц╕ прив'язан╕ до долара. Так, варт╕сть телефону, що завозиться через кордон, однакова (прим╕ром, 500 долар╕в) ╕ поточного, ╕ минулого року. З тих 500 долар╕в береться 20% ПДВ. Але ц╕ 20% при курс╕ 27 ╕ 24 значно в╕др╕зняються. Тому для себе в сво╖й статистиц╕ ми вим╕рю╓мо доходи митниц╕ в доларах, бо ефект курсу в плюс чи м╕нус не ╓ н╕ досягненням, н╕ провалом. За такою лог╕кою, найкращий кер╕вник митницею був 2014 року, коли курс п╕дскакував до 28 гривень/долар.

   Тому, якщо вим╕рювати в доларах, то митниця перевиконала план, з╕бравши 2019-го на 1 м╕льярд долар╕в б╕льше, н╕ж 2018 року. Напевно, в цьому ╓ частина мо╓╖ роботи ╕ частина роботи колишньо╖ команди, бо я почав впливати на митницю ближче до к╕нця року. Оф╕ц╕йно нова митниця запустилася 8 грудня 2019-го. Тим не менш уже приблизно з вересня, коли запрацювали новий уряд ╕ центральний апарат ново╖ ДМС, я вважаю, принаймн╕ пол╕тично, що це час мо╓╖ роботи, й ус╕ усп╕хи чи провали теж мо╖.

   Що стосу╓ться саме роботи митниц╕, то вона спрацювала 2019 року краще, н╕ж 2018-го. Це п╕дтверджу╓ться не лише надходженнями в доларах, але й як╕сними показниками. Митниця — це калькулятор. В╕н ма╓ рахувати чесно. Якщо в╕н раху╓ нечесно, це назива╓ться контрабандою. Базов╕ показники, на як╕ сл╕д дивитися: навантаження на один долар ╕мпорту (цей показник або стаб╕льний, або незначно зроста╓, коли зменшу╓ться к╕льк╕сть оптим╕затор╕в) ╕ варт╕сть оподаткованого ╕мпорту. Резерви криються саме в зм╕н╕ ц╕╓╖ вартост╕. Ми п╕дозрю╓мо, що варт╕сть ╕мпортованих товар╕в занижу╓ться, або в╕дбува╓ться ╖х маскування п╕д ╕нш╕ категор╕╖ товар╕в. Врешт╕ варт╕сть несировинного ╕мпорту ма╓ зростати. Це якраз показник нашо╖ роботи. ╤ 2019 року ця варт╕сть сутт╓во п╕двищилася, — ми бачили зростання приблизно 3% м╕сяць до м╕сяця. ╤ це досягнення колективу митниц╕.

   На сировинний ╕мпорт митниця не ма╓ прямого впливу. Газ, вуг╕лля, нафта коштують ст╕льки, ск╕льки коштують, там теж може бути контрабанда, але ╖╖ методи ╕нш╕.

   — Тобто у митниц╕ недобору в╕д плану в гривнях не було?

   — Звичайно, був недоб╕р у гривнях. Якщо ви помножите перевиконання плану в доларах на фактичний курс 24, а не 27, який закладався до держбюджету, то виявиться недоб╕р. Але ще раз скажу: митниця може виконати план за умови виконання ╕нших параметр╕в держбюджету. Якщо питання в тому, що митниця ма╓ з╕брати абсолютну к╕льк╕сть грошей безв╕дносно до всього ╕ншого, що в╕дбува╓ться, то це досить дивно. Митниця, як ╕ будь-який ф╕скальний орган, не створю╓ грошей. ╥х заробляють п╕дпри╓мц╕. Митниця лише бере визначену законом частку в╕д ц╕╓╖ суми. Тому розмови про те, що митник ма╓ п╕ти ╕ десь "наскирдувати" грошей, виглядають досить дивно.

   Ми переконан╕, що результати сл╕д рахувати в доларах ╕ обов'язково в прив'язц╕ до ╕нших параметр╕в, закладених до бюджету, прим╕ром, до обсягу зростання ╕мпорту.

   — Нова митниця запустилася 8 грудня, а, за даними М╕нф╕ну, за с╕чень 2020 року недоб╕р уже оновлено╖ митниц╕ становить 7,9 м╕льярда гривень. Щось знову не так чи плани не в╕дпов╕дають реальним можливостям? Подавати у в╕дставку не доведеться?

   — Так, недоб╕р ╓. Знову ж таки, в╕д╕гра╓ свою роль курс.

   — Нараз╕ курс долара зроста╓…

   — Але курс, закладений до бюджету, — 27, а не 25, як зараз. ╤нший фактор, що ма╓ великий вплив, — це зб╕льшення ╕мпорту. До бюджету закладено зростання ╕мпорту 11,1%. З цих параметр╕в ╕ вираховуються доходи митниц╕. Безв╕дносно них вважати, що, незважаючи на ╕мпорт ╕ курс, митниця ма╓ зняти з п╕дпри╓мц╕в б╕льше грошей, — це було б абсурдно. Колись ╕снувала практика азаровських переплат, збирання грошей авансом тощо… Та хочу запевнити: поки я тут, под╕бного не буде.

   ╤мпорт у гривнях пор╕вняно з минулим роком упав на 14%. У цьому ╓ й певний позитив для кра╖ни з погляду плат╕жного балансу. Але при цьому ми не стали менше завозити споживчих товар╕в, лише зменшився ╕мпорт сировини: газу, нафти, бензину. ╤ це плюс для економ╕ки. Зв╕сно, з меншого ╕мпорту грошей збира╓ться менше. Кр╕м того, в с╕чн╕ 2019-го д╕яв разовий фактор, маю на уваз╕ близько 100 м╕льйон╕в долар╕в платеж╕в за "╓вробляхи". У с╕чн╕ 2020-го таких грошей, звичайно, нема╓.

   На цьому тл╕ як╕сн╕ показники не св╕дчать про якесь пад╕ння. Митна варт╕сть зросла, ╕ ми вважа╓мо це досягненням. Адже в середньому к╕лограм ╕мпорту став на 5% дорожчим. Це ╕ ╓ результат нашо╖ роботи в боротьб╕ ╕з "с╕рими" схемами. В╕н досяга╓ться в тому числ╕ за рахунок пошуку пересорту, роботи з митною варт╕стю, м╕жнародних заход╕в, ретельн╕шо╖ перев╕рки, запровадження сканер╕в тощо. Ми не можемо вплинути на обсяг, а от варт╕сть може коливатися дуже сильно. За мо╓╖ каденц╕╖ зловили хуру з брендовими речами, як╕ за заявленою варт╕стю коштували менш як 70 тисяч долар╕в, а за ц╕нами в ╤нтернет╕ — майже 2,7 м╕льйона. Оце — робота митниц╕.

   — А як виконати цю роботу? Коли, нарешт╕, митники будуть забезпечен╕ в достатн╕й к╕лькост╕ сканерами, вагом╕рами тощо?

   — Говорячи про забезпечення митник╕в, я починав би ╕з зарплат. Це найболюч╕ша ╕стор╕я. Якщо казати про дв╕ найб╕льш╕ реформи, як╕ можна зробити для боротьби з контрабандою, то це п╕двищення заплат до ринкового р╕вня ╕ об'╓днання митниц╕ в ╓дину юрособу, щоб була можлив╕сть перекидати декларац╕╖ м╕ж митниками.

   Зарплата не зробить з погано╖ людини чесну, але п╕дняття зарплат дасть можлив╕сть перенабрати людей. Ви не пов╕рите, але на конкурс приходять одн╕ й т╕ сам╕ митники. Це замкнене коло. Тому потр╕бно поступово п╕двищувати зарплату до ринково╖. Як т╕льки вступить у силу закон №2318-1, що да╓ в╕дпов╕дну можлив╕сть, ми з друго╖ половини березня почнемо переатестац╕ю прац╕вник╕в ╕з переведенням ╖х на контракт. Хто п╕дпише контракт, той отрима╓ значно б╕льш╕ зарплати. Спод╕ва╓мося, що це сутт╓во оновить кадри.

   Звичайно, сканер╕в ╕ ваг потр╕бно б╕льше, але ще важлив╕ша орган╕зац╕я роботи. На б╕льшост╕ пункт╕в пропуску пану╓ безлад. Звичайна людина не може збагнути, що там в╕дбува╓ться. Стоять люди, машини, митники, прикордонники, брокери… Це заважа╓ контролювати процес ╕ сприя╓ вс╕ляким ухилянням: про╖зд повз ус╕х, отримання кошт╕в за пропуск поза чергою... ╤ ваги, звичайно, дуже важлив╕. Це те, на чому ми концентруватимемося цього року, щоб забезпечити вс╕ пункти працюючими ваговими комплексами. Бо в нас багато таких комплекс╕в ╓ де-юре, але ╖х нема╓ де-факто: не працюють, зламан╕ або працюють так, що ними можна нехтувати.

   Сканери — дуже важлива р╕ч. Це складний пристр╕й, що вимага╓ вм╕ння в╕д персоналу ╕ розум╕ння того, як╕ вантаж╕ ми випуска╓мо на сканер. Це питання ризик-ор╕╓нтованого п╕дходу. Ми не можемо вс╕ вантаж╕ в╕дкрити, перев╕рити, зважити, в╕дсканувати. По-перше, це дуже дорого. А по друге, це нереал╕стично з точки зору часу. Будуть не пробки, а взагал╕ кордон стане. Але сканер працю╓, в╕н знаходить щось кожного дня. ╤ для нас це дуже ефективний ╕нструмент. Сканування хури займа╓ 7–15 хвилин.

   Хоча ╕ сканер не панацея. Щось про╖жджати буде завжди, бо ╕сну╓ природний р╕вень контрабанди, який неможливо повн╕стю викор╕нити. Це як крад╕жки в супермаркетах, адже жоден супермаркет не дов╕в ╖х до нуля. Не тому нав╕ть, що це теоретично неможливо, а тому що дорого. ╢ певна р╕вновага, коли подальша боротьба з крад╕жками ста╓ вже нерентабельною, — витрати на охорону б╕льш╕. Те саме на митниц╕. Питання в тому, щоб м╕н╕м╕зувати зловживання. Тож сканер╕в треба б╕льше. На жаль, на цей р╕к у нас не заплановано придбати нов╕ сканери, це дорого. Але спод╕ва╓мося в╕дремонтувати додатково хоча б пару моб╕льних, як╕ ран╕ше подарував ╢вросоюз ╕ як╕ було доведено, можливо, й св╕домо, до неробочого стану. Акцент цього року — ваги. Також ми запуска╓мо п╕лот по ╕нтегрован╕й систем╕ в╕деонагляду на пункт╕ Доманове.

   Боротьба з контрабандою

   — В яку цифру ви оц╕ню╓те обсяги контрабанди в Укра╖ну? Чув в╕д експерт╕в — 100 м╕льярд╕в гривень. ╤ ск╕льки кошт╕в у результат╕ не потрапля╓ до держбюджету?

   — Мен╕ важко оц╕нити контрабанду. Якби ми знали, ск╕льки у нас контрабанди, ми ╖╖ швидко припинили б. З в╕домими схемами ми боремося. Я дивився методолог╕ю досл╕джень, як╕ показують 100 м╕льярд╕в гривень. ╢ й т╕, як╕ показують б╕льше. ╤нколи вони викликають у мене подив. Наприклад, одне з досл╕джень визначило, що найб╕льший обсяг контрабанди в Укра╖ну — б╕льш як м╕льярд долар╕в на р╕к — надходить ╕з Швейцар╕╖. При цьому у нас обсяг ╕мпорту з╕ Швейцар╕╓ю не такий, щоб можна було м╕льярд долар╕в десь сховати.

   Ми зараз проводимо власну оц╕нку, щоб розум╕ти потенц╕йн╕ втрати, ╕ вважа╓мо ╖х меншими. Намага╓мося зрозум╕ти, в як╕й категор╕╖ який теоретично може бути обсяг зловживань, ╕ ск╕льки становлять доходи бюджету в╕д ус╕╓╖ ц╕╓╖ категор╕╖. ╢ категор╕╖, на яких концентруватися сл╕д перш за все, наприклад на автозапчастинах, — тут велик╕ ризики. ╢ й категор╕╖, де уявити соб╕ значний обсяг контрабанди дуже важко. А ╓ так╕, що не належать до сфери в╕дпов╕дальност╕ митниц╕, прим╕ром, нафтопродукти. Вс╕м зрозум╕ло, що там ╓ проблеми. Але коли танкер сто╖ть за межами митно╖ територ╕╖, в╕н не заходить на митницю, то з ним мають боротися в╕йськов╕. Це так само, як не можна звинувачувати прикордонник╕в у заниженн╕ митно╖ вартост╕, бо це питання митниц╕.

   З ╕ншого боку, ╓ резерви, про як╕ мало хто говорить. Передус╕м це "п╕джаки" ╕ "бус╕ки", схеми ╕з завезення в ручн╕й поклаж╕ через аеропорти, поштов╕ схеми. Однак ми не орган, що кара╓ людей, як╕ завозять дв╕ пляшки тек╕ли зам╕сть одн╕╓╖. Але ми говоримо про людей, як╕ завозять у ручн╕й поклаж╕ компактн╕, але дуже дорог╕ реч╕: одяг ел╕тних марок, годинники, ювел╕рн╕ прикраси, дорогу електрон╕ку. Вал╕за, набита айфонами, — це макроеконом╕чний вплив, тому що ╖х саме так приблизно ╕ ввозять. ╤нколи запитують: "Коли ж ви вп╕йма╓те контейнер айфон╕в?". Я скажу в╕дверто: "Айфон╕в контейнерами не возять".

   Ми оц╕ню╓мо контрабанду в десятки м╕льярд╕в гривень. Обов'язково зробимо зам╕ри р╕вня, до якого можливо зменшити контрабанду. ╢ схеми, що можна прикрити на 95%, але ╕снують ╕ так╕, яких не прикри╓ш повн╕стю н╕коли. Наприклад, поштова контрабанда. ╥╖ можна лише зменшити, виключивши од╕озн╕ випадки, коли для одн╕╓╖ людини пересила╓ться повний модельний ряд взуття в╕д 35-го до 45-го розм╕ру.

   — З 2018 року вже працю╓ норма 24/72, яка була спрямована на боротьбу з так званими п╕джаками. Спочатку черги на кордонах д╕йсно поменшали, але згодом усе повернулося на сво╖ м╕сця: люди, "буси", черги. Чому перестало працювати? Корупц╕я, в╕дсутн╕сть контролю, що?

   — Вплив закону на схему був, але не кардинальний. Питання в тому, що ╓ к╕лька проблем, що заважають на практиц╕ боротися ╕з цим зловживанням. Перша — соц╕альний ефект: у схему залучен╕ десятки тисяч людей, причому не в╕д гарного життя. Це не ╖х товар. Якщо подивитися камери спостереження, то це вигляда╓ так: через п╕ший перех╕д бабуся несе диск в╕д BMW X5… Вона каже: "Це в межах 500 ╓вро ╕ для особистого користування". Нав╕ть якщо в не╖ нема BMW, вона ма╓ право це завезти. Це соц╕альн╕ питання. Але за цим стоять потужн╕ сили, як╕ в╕д схеми просто так не в╕дмовляться. Нав╕ть якщо йдеться про п╕ший перех╕д "мурах", то це вже макроеконом╕чн╕ обсяги: 1000 людей на зм╕ну, дв╕ зм╕ни, кожна людина несе 40–45 кг — це 90 тонн/доба.

   Друга проблема: дуже важко на кордон╕ оц╕нити реальну варт╕сть реч╕. Звичайно, ╓ од╕озн╕ випадки — десять сумок Louis Vuitton за ц╕ною 50 ╓вро кожна. Тут усе зрозум╕ло. Але якщо ви бачите багато пакунк╕в побутово╖ х╕м╕╖, зрозум╕ти на кордон╕ й оц╕нити, ск╕льки це кошту╓, досить складно. ╢вропа бореться ╕з цим радикально, знижуючи варт╕сть товар╕в для ввезення, запроваджуючи обмеження на певн╕ групи товар╕в. Чи готов╕ ми до таких радикальних заход╕в, мен╕ сказати важко, бо я розум╕ю, що спочатку ми ма╓мо забезпечити оформлення ╕ лог╕стику товар╕в. Щоб люди могли завозити, легко ╕ швидко сплачуючи мито. ╤ це стосу╓ться не т╕льки митниц╕.

   Перекрити завтра, прим╕ром, перевезення "бус╕ками" неможливо, бо в╕дразу буде заблоковано кордон. Це поступовий процес, розтягнутий хоча б на два роки. Практика, яко╖ я дотримувався б: ми ма╓мо пер╕одично посилати дедал╕ жорстк╕ш╕ сигнали. Наприклад: "З наступного м╕сяця ми почина╓мо жорстко дивитися на електрон╕ку. Якщо ви везете телев╕зор у коробц╕, в╕дкривайте ╖╖, зн╕майте захисн╕ пл╕вки, вам це не потр╕бно, якщо в╕н д╕йсно для власного використання". Саме це й призводить до того, що зроста╓ митна варт╕сть. Ми нада╓мо перех╕дний пер╕од.

   Або як держава ми ма╓мо надати людям субсидован╕ робоч╕ м╕сця. До реч╕, "мурах" повн╕стю не перемогла жодна кра╖на.

   — Тим не менш ск╕льки схем незаконного ввезення товар╕в в Укра╖ну закрито останн╕м часом?

   — Схеми ╕снували й ╕снуватимуть завжди. Схеми контрабанди в Швейцар╕╖ так╕ сам╕, як ╕ в Укра╖н╕, — питання в обсягах цих схем. Чи ╓ в Швейцар╕╖ заниження митно╖ вартост╕? ╢. Але воно становить в╕д загального обсягу ╕мпорту, скаж╕мо, 0,5%, тод╕ як в Укра╖н╕ — напевне 10%. (Експерти DT.UA стверджують, якщо виключити сировинн╕ схеми ╕ зароб╕тки при ╕мпорт╕ на ПДВ, то в сфер╕ ╕мпортних поставок товар╕в народного споживання заниження митно╖ вартост╕ в╕дбува╓ться в 80–85% випадк╕в. — Ред.) Закрити схему повн╕стю — це утоп╕я. "П╕джак╕в" зараз точно менше, н╕ж ран╕ше, але вони ╓. Проте моя робота у тому й поляга╓, щоб ╖х було ще менше. Будь-яка мережа АЗС вам п╕дтвердить: ринок "с╕рого" автомоб╕льного палива зменшу╓ться, але в╕н ╓. Чи досягнемо ми колись ситуац╕╖, коли люди перестануть хвор╕ти? Навряд чи.

   Основн╕ три напрями боротьби, на яких ми нараз╕ концентру╓мося: контейнери в Одес╕, хури в Зах╕дн╕й Укра╖н╕, пошта ╕ ав╕акарго. Чому саме ц╕ напрями? Тому що вони перет╕кають один м╕ж одним. Ц╕ три напрями макроеконом╕чн╕, ╕ перекрити ╖х можна лише разом, тому що люди дуже легко переор╕╓нтовуються. Можна теоретично зупинити всю Одесу, а люди (т╕ сам╕) по╖дуть у Черн╕вцях чи на Волин╕. Це ж стосу╓ться ╕ пошти. Стискати можна лише разом, стискати щось одне з них — це ф╕кц╕я. Можна зв╕тувати, що ми на 90% перекрили схему, але контрабандисти т╕льки аплодуватимуть ╕ везтимуть ╕ншим напрямком.

   — Як╕ обсяги конф╕скованого митниками товару? ╤ якого саме?

   — Митниця лише вилуча╓ товари, а конф╕скову╓ ╖х п╕сля цього суд. Тор╕к судом було конф╕сковано товар╕в на близько 225 м╕льйон╕в гривень. Але сл╕д зазначити, що вс╕ дан╕ щодо конф╕скац╕╖ надаються по заявлен╕й вартост╕. Тому та хура, варт╕сть яко╖ ми оц╕нили в 2,7 м╕льйона долар╕в, потрапить до статистики зг╕дно ╕з варт╕стю в митн╕й декларац╕╖, тобто 70 тисяч долар╕в. Цей напрям ще не працю╓ ╕деально, бо у нас ╓ дуже велик╕ проблеми з продажем конф╕скату. Ми зробили перший крок ╕ перенесли продаж╕ н╕чийних товар╕в, що залишилися на митних складах, на аукц╕они ╕ ProZorro.Продаж╕. Зараз ми готу╓мо законопро╓кт, який визначить, що робити з конф╕скованими товарами. ╤ тут проблема в тому, що митниця майже не ма╓ сво╖х склад╕в у жодному рег╕он╕. А т╕, що ╓, це просто сара╖. Так вигляда╓ ╕нфраструктура, це без жарт╕в. Кажуть: "Зроб╕ть, щоб не крали". А, прим╕ром, нав╕ть на митному посту Столичний частково нема╓ паркану, ╕ розм╕щений в╕н на приватн╕й територ╕╖, теоретично людина може зайти зр╕зати пломби… Легкого р╕шення тут нема╓.

   Був випадок, коли вилучене зерно передали на елеватор, а пот╕м воно з того приватного елеватора зникло. Хто винен? Ситуац╕я траг╕ком╕чна, але вона потребу╓ вир╕шення. Я сп╕лкувався з "Укроборонпромом". У них ╓ прим╕щення з охороною, як╕ не використовуються. Можливо, ╖х використа╓мо для збер╕гання майна. Тут ще неоране поле роботи.

   У друг╕й частин╕ ╕нтерв'ю ми з'ясу╓мо, яким товарам в╕ддають перевагу контрабандисти, ╕ чи достатньо ефективн╕ сьогодн╕ методи боротьби зокрема з п╕дакцизним сегментом. Обговоримо можливост╕ комплексного захисту в╕д контрабанди та удосконалення контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. Не забудемо про як╕сть кадр╕в. А кр╕м того, в╕дкри╓мо "сюрприз", для багатьох — не надто при╓мний. "Хвилюйтеся. Подробиц╕ — листом".

#Серг╕й Следзь

https://dt.ua

   Максим Нефьодов, голова Державно╖ митно╖ служби (ДМС), вважа╓, що основне завдання при реформуванн╕ ДМС – п╕двищити зароб╕тн╕ плати митникам до ринкового р╕вня.

   Про це пов╕домля╓ zn.ua.

   «В ╕ншому випадку, за конкурсами в ДМС будуть проходити одн╕ ╕ т╕ ж люди, а питання з корупц╕╓ю вир╕шити буде складно», — стверджу╓ Нефьодов.

   За словами голови ДМС, для боротьби з контрабандою необх╕дно п╕двищити зарплати до ринкового р╕вня ╕ об’╓днати митниц╕ в ╓дину юрособу.

   «Якщо казати про дв╕ найб╕льш╕ реформи, як╕ можна зробити для боротьби з контрабандою, то це п╕двищення зарплат до ринкового р╕вня ╕ об’╓днання митниц╕ в ╓дину юрособу, щоб була можлив╕сть перекидати декларац╕╖ м╕ж митниками», — запевня╓ Максим Нефьодов.

   Зазначимо, що в березн╕ вступить в силу закон № 2318−1, що дасть можлив╕сть переатестувати прац╕вник╕в ╕ перевести ╖х на контракт.

   «Зарплата не зробить з погано╖ людини чесну, але п╕двищення зарплат дасть можлив╕сть перенабрати людей. Ви не пов╕рите, але на конкурс приходять одн╕ ╕ т╕ ж митники. Це замкнене коло. Тому потр╕бно поступово п╕двищувати зарплату до ринково╖. Як т╕льки вступить в силу закон № 2318−1, що да╓ в╕дпов╕дну можлив╕сть, ми з друго╖ половини березня почнемо переатестац╕ю прац╕вник╕в з переведенням ╖х на контракт», — поясню╓ голова ДМС.

   Нефьодов запевня╓, що т╕, хто п╕дпишуть контракт, отримуватимуть значно б╕льшу зарплату.

   «Спод╕ва╓мося, що це сутт╓во оновить кадри», — додав посадовець.

https://bloginside.in.ua

╤з 31 с╕чня 2020 року Велика Британ╕я розпочина╓ процес виходу ╕з ╢вропейського Союзу. До 31 грудня 2020 року д╕ятиме перех╕дний пер╕од. На час перех╕дного пер╕оду Велика Британ╕я залишатиметься учасником Митного союзу ╢С.

Для Укра╖ни це означа╓, що Велика Британ╕я для ус╕х ц╕лей розгляда╓ться як сторона Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С до завершення цього перех╕дного пер╕оду (до 31.12.2020).

Тобто фактично до к╕нця поточного року укра╖нськ╕ експортери не в╕дчують жодних зм╕н у торг╕вл╕ ╕з Великою Британ╕╓ю як напряму, так ╕ при ввоз╕ товар╕в на митну територ╕ю ╢С через ╕нш╕ держави-члени ╢С з метою транзиту у Велику Британ╕ю.

“Що потр╕бно запам'ятати нашим експортерам: зараз не зм╕ню╓ться н╕чого, дал╕ з 1 с╕чня наступного року у нас буде Угода про в╕льну торг╕влю з Великою Британ╕╓ю. З огляду на те, що ми готувались до р╕зних сценар╕╖в Брекзиту, минулого року ми майже повн╕стю п╕дготували Угоду. Вона буде дуже под╕бна до Угоди про в╕льну торг╕влю з ╢вропейським Союзом. Зараз в нас ще ╓ достатньо часу, аби доопрацювати про╓кт Угоди”, - прокоментував Тарас Качка, торговий представник Укра╖ни - заступник м╕н╕стра розвитку економ╕ки, торг╕вл╕ та с╕льського господарства Укра╖ни.

Дов╕дково:

У березн╕ 2017 року Сполучене Корол╕вство Велико╖ Британ╕╖ та П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖ пов╕домило про св╕й нам╕р вийти з ╢вропейського Союзу в╕дпов╕дно до статт╕ 50 Договору про ╢вропейський Союз. 25 листопада 2018 року на позачерговому зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ Ради схвалено проект Угоди про вих╕д Велико╖ Британ╕╖ з ╢С, а також Пол╕тично╖ декларац╕╖, яка встановлю╓ правов╕ рамки майбутн╕х в╕дносин м╕ж ╢вропейським Союзом та Великою Британ╕╓ю.

Серед ╕ншого, Угодою про вих╕д передбачено запровадження перех╕дного пер╕оду, який триватиме до 31 грудня 2020 року.

П╕д час перех╕дного пер╕оду Велика Британ╕я ма╓ право користуватися преференц╕ями в рамках угод, укладених в╕д ╕мен╕ ╢С, а також вести переговори щодо укладання нових торговельних угод з трет╕ми кра╖нами з метою збереження чинних преференц╕й. Поряд з цим, зм╕на торговельного режиму не ╓ можливою.

Сполучене Корол╕вство та ╢вропейський Союз матимуть час до 31 грудня 2020 року для укладання ново╖ двосторонньо╖ торговельно╖ Угоди.

За ╕нформац╕╓ю М╕неконом╕ки

Державна служба Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в

[В╕дправити заявку]

Директору (комерц╕йному директору)

кер╕внику юридичного п╕дрозд╕лу, кер╕внику п╕дрозд╕лу ЗЕД

Запрошу╓мо взяти участь у спец╕ал╕зован╕й конференц╕╖ у форм╕ сем╕нару-практикуму на тему:

Секц╕я 1: «Самооц╕нка та оц╕нка п╕дпри╓мства щодо в╕дпов╕дност╕ критер╕ям АЕО.
Актуальн╕ питання укладення та виконання зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в. ╤НКОТЕРМС 2020»

Секц╕я 2: «Зм╕ни у сфер╕ техн╕чного регулювання: що ма╓ знати та розум╕ти виробник/ ╕мпортер/ розповсюджувач»

13-16 березня 2020 року

М╕сце проведення:  ╤вано-Франк╕вська обл., м. Яремче, вул. Петраша 6а,
готель «Карпатськ╕ зор╕»

Конференц╕ю ор╕╓нтовано на:

Директор╕в компан╕й, що зд╕йснюють зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть (╕мпорт, експорт товар╕в, суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, декларант╕в, брокер╕в; власник╕в митних л╕ценз╕йних склад╕в, склад╕в тимчасового збер╕гання, вантажних митних комплекс╕в; спец╕ал╕ст╕в орган╕зац╕й, що займаються митним оформленням, оптових покупц╕в-продавц╕в ╕мпортних товар╕в, перев╕зник╕в, менеджер╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ юрист╕в.

Орган╕затори:

ТОВ ««НВО «Поверхность МД»
ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в

Для висв╕тлення питань за програмою запрошен╕:

• Представник Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни (уточня╓ться);
• Представник ╤вано-Франк╕всько╖ митниц╕ ДФС (за згодою);
• Перепелиця Галина - сертиф╕кований трененер-практик, експерт ВЭД;
• експерт з м╕жнародного комерц╕йного права, правового супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕;
• Хохлов Артур В’ячеславович – директор ТОВ ««НВО «Поверхность МД»;
• Андре╓в Олександр Леон╕дович – пров╕дний експерт з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕;

ПРОГРАМА СПЕЦ╤АЛ╤ЗОВАНО╥ КОНФЕРЕНЦ╤╥

«╤нститут уповноважених економ╕чних оператор╕в – спрощення чи велика в╕дпов╕дальн╕сть»

СЕКЦ╤Я 1 ЗОВН╤ШНЬОЕКОНОМ╤ЧНА Д╤ЯЛЬН╤СТЬ

БЛОК I. Самооц╕нка та оц╕нка п╕дпри╓мства щодо в╕дпов╕дност╕ критер╕ям АЕО

-        Хто зможе отримати статус АЕО, типи авторизац╕╖;

-        оц╕нка в╕дпов╕дност╕ п╕дпри╓мства критер╕ям АЕО;

-        самооц╕нка п╕дпри╓мства щодо в╕дпов╕дност╕ критер╕ям АЕО;

-        Порядок п╕дтвердження квал╕ф╕кац╕╖ прац╕вника п╕дпри╓мства з╕ знань законодавства Укра╖ни з питань митно╖ справи

-        спрощення митних формальностей для п╕дпри╓мств з високим ступенем дов╕ри;

-        визнання статусу нац╕ональних АЕО митними органами кра╖н ╢С

-        Питання - в╕дпов╕д╕.

БЛОК II. Новац╕╖ у сфер╕ визначення походження товар╕в 2020

Електронне декларування кра╖ни походження та м╕сце ╖х збер╕гання (закон 141);

Застосування конвенц╕╖ Пан-╓вро мед у торг╕вл╕ з Груз╕╓ю (законопро╓кт 0017);

Перспективи в╕льно╖ торг╕вл╕ з Державою ╤зра╖ль;

Сертиф╕кати евро-мед, порядок ╖х видач╕ та заповнення.

БЛОК III. Валютне регулювання при зд╕йсненн╕ експорту та ╕мпорту товар╕в.

Нова система валютного регулювання в Укра╖н╕: принципи валютного регулювання у в╕дпов╕дност╕ до нового Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання» та нормативних документ╕в НБУ.

Розрахунки: порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕

Переказ валютних ц╕нностей: переказ╕в ╕ноземно╖ валюти на територ╕╖ Укра╖ни та за кордон

Перем╕щення валютних ц╕нностей через кордон: правила перем╕щення гот╕вково╖ нац╕онально╖ та ╕ноземно╖ валюти юридичними та ф╕зичними особами

Валютний нагляд: як в╕дбуватиметься перев╕рка дотримання норм валютного законодавства у в╕дпов╕дност╕ до нового Закону Укра╖ни «Про валюту та валютне регулювання»

Заходи захисту та порядок ╖х застосування: загальний перел╕к заход╕в захисту для можливого застосування Нац╕ональним банком, критер╕╖ ╕ порядок ╖х запровадження, умови ╖х подовження та дострокового припинення

Граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, порядок дотримання граничних строк╕в розрахунк╕в, встановлених Нац╕ональним банком

В╕дпов╕дальн╕сть за порушення валютного регулювання: хто, за що ╕ яким чином нестиме в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно ╕з новими правилами валютного регулювання

БЛОК IV. Актуальн╕ питання укладення та виконання зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в. ╤НКОТЕРМС 2020: окрем╕ питання застосування

╤стотн╕ умови ЗЕД контракт╕в

Ризики у зовн╕шньоеконом╕чних контрактах та шляхи ╖х м╕н╕м╕зац╕╖

╤НКОТЕРМС 2020: окрем╕ питання застосування

Умови про форс-мажор╕: порядок контрактного ╕ практичного застосування

Правила оформлення ЗЕД контракту та супутн╕х документ╕в: специф╕кац╕я, ╕нвойс, акт виконаних роб╕т

Вир╕шення спор╕в, що виникають в процес╕ виконання зовн╕шньоеконом╕чних контракт╕в, арб╕тражн╕ застереження у зовн╕шньоеконом╕чних контрактах

    - Питання - в╕дпов╕д╕.

СЕКЦ╤Я 2 ТЕХН╤ЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Зм╕ни у сфер╕ техн╕чного регулювання: що ма╓ знати та розум╕ти виробник/ ╕мпортер/ розповсюджувач

Вступ. «Промисловий безв╕з» та в╕дпов╕дн╕сть вимогам ╢С та Укра╖ни – основн╕ зм╕ни. Про процес доведення в╕дпов╕дност╕: що мають зробити п╕дпри╓мства, щоб довести в╕дпов╕дн╕сть. Широкий огляд п╕дходу доведення в╕дпов╕дност╕ – в╕дм╕нност╕ та насл╕дки для виробник╕в/ ╕мпортер╕в/ розповсюджувач╕в. Етапи доведення в╕дпов╕дност╕ у 5-ти кроках. Модул╕ оц╕нки в╕дпов╕дност╕. Декларування в╕дпов╕дност╕.

Крок 1 Пошук потенц╕йно застосовних законодавчих акт╕в (в ╢С та Укра╖н╕). З’ясування вимог. Ресурси та ╕нструменти пошуку ╕нформац╕╖.

Крок 2 Визначення та об╜рунтування чинник╕в небезпеки. Оц╕нка ймов╕рност╕ завдання шкоди та оц╕нювання ступеню ризику. Визначення ризик╕в. Методолог╕я визначення ризик╕в для товар╕в, що п╕дпадають п╕д д╕ю техн╕чних регламент╕в. Визначення ризик╕в для товар╕в, для яких не визначен╕ вимоги.

Крок 3 Пошук та визначення необх╕дних стандарт╕в. Використання гармон╕зованих стандарт╕в для доведення в╕дпов╕дност╕. Де можна знайти перел╕ки стандарт╕в, що забезпечують в╕дпов╕дн╕сть. Ресурси.

Крок 4 Оц╕нка в╕дпов╕дност╕: типи заход╕в ╕з забезпечення в╕дпов╕дност╕. Визначення заход╕в. Приклад використання стандарт╕в як заходу ╕з забезпечення в╕дпов╕дност╕. Доведення в╕дпов╕дност╕, коли гармон╕зован╕ стандарти не застосовуються. Неоц╕нений контроль якост╕. Дов╕льний в╕дб╕р зразк╕в ╕ випробування. План управл╕ння ризиками - як усувати/ пом'якшувати ризики.

Крок 5 П╕дготовка документац╕╖, що доводить в╕дпов╕дн╕сть. П╕дготовка пакету документ╕в (техн╕чного файлу), що доводить в╕дпов╕дн╕сть. Декларац╕я про в╕дпов╕дн╕сть. Маркування.

Залучення трет╕х стор╕н до процесу доведення в╕дпов╕дност╕. Випробування. Органи з оц╕нки в╕дпов╕дност╕. Документац╕я, що супроводжу╓ та нада╓ться.

В╕дпов╕дн╕сть та в╕дпов╕дальн╕сть. Учасники ланцюга постачання продукц╕╖ та ╖хн╕ обов’язки. Приклад розпод╕лу обов’язк╕в та в╕дпов╕дальност╕. Роль орган╕в нагляду за ринком. Роль орган╕в доход╕в та збор╕в. Порушення та в╕дпов╕дальн╕сть.

УВАГА: У залежност╕ в╕д к╕лькост╕ слухач╕в сем╕нари можуть проводитися в суботу 14 березня посекц╕йно в р╕зних конференц-залах  

Кожному учаснику нада╓ться:

• Св╕доцтво про участь у конференц╕╖;
• Блокнот, ручка;
• ╤нформац╕йн╕ матер╕али по тем╕ конференц╕╖ на CD.

Варт╕сть участ╕ одного учасника в конференц╕╖:

У варт╕сть входить: 

Без проживання: Участь у конференц╕╖ 14.03-15.03.2020, харчування: кава-брейк та об╕д,  консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою конференц╕╖. 

Для проживаючих: Участь у конференц╕╖ (кава - брейк), проживання у в╕дпов╕дност╕ до обрано╖ категор╕╖ (DBL, SNGL) харчування: у день за╖зду 13.03.2020 - об╕д, вечеря, 14.03-15.03.2020 (сн╕данок, об╕д, вечеря), у день ви╖зду 16.03.2020 – сн╕данок; консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою конференц╕╖.  

Про╖зд до/в╕д м╕сця проведення конференц╕╖ у варт╕сть не включено.

До уваги: Курсують прям╕ потяги до Яремче № 357К «Ки╖в-Рах╕в», № 143К «Ки╖в-Ворохта», № 606К «Льв╕в – Рах╕в».

М╕сце проведення конференц╕╖: ╤вано-Франк╕вська область, м. Яремче.
Проживання: м. Яремче, сучасний готель "Карпатськ╕ зор╕"

Заявки приймаються до 05.03.2020 року. Оплата до 10.03.2020.

УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*.
*Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника конференц╕╖ за погодженням з координатором.

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про конференц╕ю, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами:
ТОВ «НВО «Поверхность МД» +38 -(044) 339-95-45, (067) 739-95-45;
ФОП Андре╓в                         (050) 383 59 90, (096) 179 35 04

e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice.com.ua/

Координатор проекту - Олександр Андре╓в

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на конференц╕╖, надасть неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

З повагою,

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦ╤╥

ПРИМ╤ТКА:

Заповнену заявку сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на факс: (044) 593 74 09

Контакти координатора: Олександр Андре╓в, (096) 179 35 04

Заявки приймаються до 05 березня включно.

Прийма╓мо пропозиц╕╖ щодо уточнення тематики та питань для розгляду на конференц╕╖.

Будемо Вам дуже вдячн╕ за пропозиц╕╖ та зауваження щодо питань орган╕зац╕╖ конференц╕й.

[В╕дправити заявку]

29-01-2020 17:33, Greg
Регион: Киев
В одной машине 2 партии товара, еврик ╕ инвойс с преф. фразой до 6000

Доброго всем дня коллеги!
Ситуация такова: от одного европейского отправителя к одному получателю в одной машине идет 2 партии товара (2 ЦМР).
Под одну партию для подтверждения преференции есть еврик! Под вторую для подтверждения преференции есть инвойс с преф. фразой до 6000евро!
Соответственно делаю 2 декл. так как 2 партии товара!
И мне говорят платежи, что не будет у тебя преференции там где инвойс с преф фразой так как в "протокол╕ 1 до угоди" есть определение, что такое партия товара, ссылаясь на то что выделено жирным текстом далее: «парт╕я товару» означа╓ товари, що або одночасно посилаються в╕д одного експортера одному одержувачу, або зазначен╕ в одному транспортному документ╕, що регламенту╓ ╖х в╕дправку в╕д експортера одержувачу, або, за в╕дсутност╕ такого документу, в ╓диному ╕нвойс╕;
Это все будет происходить в Речпорту! И упираются очень сильно - говорят был подобный прецедент, и Киевский главк (тот что на Гавела) держит именно эту позицию по отказу !
У кого то в Киеве было что то подобное???
И кто как боролся в подобной ситуации???
Спасибо заранее за ваши ответы!

Молодой человек поступает в институт. Сдает экзамен по математике. Ему надо нарисовать окружность. Он выходит к доске, берет мел и, не отрывая руки, рисует четкий круг.
— Как вам удалось без циркуля?
— Конечно, удастся, если в армии два года мясорубку крутить.

Свидетели Иеговы, позвонившие в квартиру пьяного преподавателя философии, через полчаса приняли ислам прямо возле домофона.