* Документ дня: Постанова вiд 12.12.2018 № 1077 Про затвердження Тимчасового порядку виконання митних формальностей п╕д час зд╕йснення митного оформленн...
Количество просмотров: 34 (за период c 00:00 по 18:04 27/12/18), всего просмотров: 263
За м╕сяць розмитнено 11 тис. автомоб╕л╕в з ╓врономерами
З 25 листопада по 26 грудня (включно) 2018 року громадяни зд╕йснили митне оформлення 11 тис. транспортних засоб╕в з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю, як╕ були ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни з 1 с╕чня 2015 року до набрання чинност╕ нових правил ввезення таких авт╕вок та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
╤з загально╖ к╕лькост╕ розмитнених авто – майже 9,6 тис. транспортних засоб╕в перебували на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни з порушенням вимог
Митного кодексу Укра╖ни. За них власники добров╕льно сплатили 81,5 млн грн (8500 за кожне авто), що зв╕льнило ╖х в╕д адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за недотримання вимог митних режим╕в при ввезенн╕ транспортного засобу з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю, строки та умови ввезення якого не дотриман╕.
Протягом 26 грудня було розмитнено майже 1,4 тис. автомоб╕л╕в.
Нагада╓мо, що Законом Укра╖ни в╕д 08 листопада 2018 року № 2612-VII╤ „Про внесення зм╕н до Митного кодексу
Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо ввезення транспортних засоб╕в на митну територ╕ю Укра╖ни” для громадян встановлено нов╕ умови ввезення транспортних засоб╕в.
При цьому передбачено перех╕дний пер╕од 180 д╕б для тих громадян, як╕ ввезли автомоб╕ль з 1 с╕чня 2015 року до набрання чинност╕ цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можлив╕сть оформити сво╖ транспортн╕ засоби, як╕ були ввезен╕ на територ╕ю Укра╖ни протягом вказаного пер╕оду ╕ перебувають у
митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Кабинет министров Украины включил Намибию, Тринидад и Тобаго, Гуам, Палау и Американское Самоа в число государств, отнесенных к перечню оффшорных зон.
Соответствующее распоряжение Кабинет министров принял на заседании в четверг без обсуждения.
Как указано в документах к проекту распоряжения, имеющихся в распоряжении агентства “Интерфакс-Украина”, эти страны находятся в “черном списке” стран Глобального форума по прозрачности и обмену
информации для налоговых целей ОЭСР, членом которого Украина является с 2013 года.
В то же время указывается, что Евросоюз в октябре этого года исключил из своего “черного списка” юрисдикций, не сотрудничающих надлежащим образом в вопросах налогообложения, Палау, а в ноябре — Намибию.
Согласно законодательству Украины финансовые операции, если хотя бы одна из их сторон имеет регистрацию в стране, отнесенной Кабмином к перечню оффшорных зон, подлежат
обязательному финансовому мониторингу.
С включением пяти новых общее число юрисдикций, отнесенных правительством Украины к числу оффшорных зон, достигнет 41.
Оглядова таблиця зм╕н Закону Укра╖ни в╕д 23.11.2018р.№2628 "Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо покращення адм╕н╕стрування та перегляду ставок окремих податк╕в ╕ збор╕в"
26 грудня 2018, 17:20
( Ком╕тет з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики )
Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо покращення адм╕н╕стрування та перегляду ставок окремих податк╕в ╕ збор╕в»в╕д 23.11.2018
року №2628-VIII (законопроект ре╓стр.№9260)
Податок
Закон № 2628
Адм╕н╕стрування податк╕в, збор╕в, платеж╕в
- глосар╕й доповнено новими визначеннями терм╕н╕в для ц╕лей розд╕лу IV - “передавання ╕нформац╕╖”, “отримання ╕нформац╕╖”, “розм╕щення ╕нформац╕╖”, “внесення ╕нформац╕╖ ”, а також для ц╕лей розд╕лу XII ПКУ - “внутр╕шн╕й туризм ”, “в'╖зний
туризм ”;
- зобов?язано контролююч╕ органи подавати органам м╕сцевого самоврядування щом╕сячну зв╕тн╕сть про суми нарахованих та сплачених податк╕в ╕ збор╕в (в т.ч. про надм╕рно сплачен╕), суми податкового боргу та щоквартальну зв╕тн╕сть про суми розстрочених ╕ в╕дстрочених грошових зобов’язань, податкового боргу, списаного податкового боргу, суми наданих податкових п╕льг (в т. ч. втрати
в╕д ╖х надання);
- визначено, що платник податк╕в не може в╕дмовитися в╕д використання податково╖ п╕льги з податку на додану варт╕сть;
- передбачено, що при л╕кв╕дац╕╖ платника податк╕в документи пов’язан╕ з обчисленням ╕ сплатою податк╕в ╕ збор╕в передаються до арх╕ву,
- у зв’язку з припиненням антитерористично╖ операц╕╖ та початком операц╕╖ Об’╓днаних сил правовий режим оподаткування платник╕в податк╕в на тимчасово окупован╕й територ╕╖ та
територ╕╖ населених пункт╕в на л╕н╕╖ з╕ткнення, передбачений пунктом 38 п╕дрозд╕лу 10 розд╕лу ХХ «Перех╕дн╕ положення» поширено на пер╕од проведення операц╕╖ Об’╓днаних сил;
- зб╕льшено терм╕н з 5 робочих дн╕в до 10 робочихдн╕в для подання платником податк╕в доконтролюючого органу заперечень та/або
додаткових документ╕в до акта перев╕рки;
- зм╕нено терм╕н з 10 календарних дн╕в до 10 робочихдн╕в для подання скарги на р╕шення контролюючих орган╕в при адм╕н╕стративному оскарженн╕;
- зб╕льшено терм╕н для прийняття податкового пов╕домлення-р╕шення з 10 робочих дн╕в до 15 робочих дн╕в;
- уточнено норму щодо нарахування пен╕ (п╕сля спливу 90 календарних дн╕в за граничним
терм╕ном сплати податкових зобов’язань) при самост╕йному нарахуванн╕ суми податкового зобов’язання платником податк╕в в уточнюючому розрахунку;
- надано право контролюючим органам звертатися до суду щодо вилучення в дох╕д держави (конф╕скац╕ю) пального або спирту етилового, транспортних засоб╕в, ╓мностей та обладнання у раз╕ виявлення порушень норм Податкового кодексу Укра╖ни;
-
доповнено функц╕╖ контролюючих орган╕в питаннями щодо запоб╕гання та виявлення порушень законодавства в сфер╕ виробництва та об╕гу пального;
- доповнено п╕дставами для проведення камерально╖ перев╕рки при операц╕ях з реал╕зац╕╖ спирту та позапланово╖ податково╖ перев╕рки в раз╕ виявлення розб╕жностей в ╢диному ре╓стр╕ акцизних накладних та декларац╕й;
- встановлена в╕дпов╕дальн╕сть за реал╕зац╕ю суб’╓ктами господарювання спирту етилового без ╖х ре╓страц╕╖
платниками акцизного податку;
- з 1 жовтня 2019 року встановлена в╕дпов╕дальн╕сть за порушення порядку ре╓страц╕╖ акцизних накладних та розрахунк╕в коригування в ╢диному ре╓стр╕ акцизних накладних при реал╕зац╕╖ спирту етилового, за порушення з вини платника податку акцизно╖ накладно╖ в ╢диному ре╓стр╕ акцизних накладних при реал╕зац╕╖ спирту етилового, в╕дсутн╕сть з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, ре╓страц╕╖ в ╢диному ре╓стр╕ акцизних накладних другого
прим╕рника акцизно╖ накладно╖/другого прим╕рника розрахунку коригування протягом б╕льш як 120 календарних дн╕в п╕сля граничного терм╕ну ре╓страц╕╖ другого прим╕рника акцизно╖ накладно╖/розрахунку коригування, а також за порушення правил обл╕ку, виробництва та об╕гу спирту етилового на акцизних складах; за в╕дсутн╕сть з вини платника податку ре╓страц╕╖ акцизних склад╕в у систем╕ електронного адм╕н╕стрування реал╕зац╕╖ пального та спирту етилового платником податку - розпорядником
акцизного складу;
- з 1 с╕чня 2020 року встановлена в╕дпов╕дальн╕сть за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу сво╓часного подання до центрального органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну податкову та митну пол╕тику, електронних документ╕в, що м╕стять дан╕ про фактичн╕ залишки пального та обсяг об╕гу пального або спирту етилового.
Податок на прибуток п╕дпри╓мств
- у зв’язку ╕з запровадженням з 01.01.2019 року МСФЗ -16 «Оренда», зг╕дно з яким операц╕╖ оперативно╖ та ф╕нансово╖ оренди визнаватимуться активом з права користування (а не основними засобами), надано визначення такого активу;
- встановлено, що активи з права користування не амортизуються; обмеження у розм╕р╕ 30% не застосовуються до актив╕в з права користування та операц╕й зд╕йснених з Накопичувальним фондом та недержавними пенс╕йними фондами;
- з визначення деривативу виключена вимоги щодо стандартизац╕╖ форми такого договору, затверджено╖КМУ;
- з метою врегулювання доход╕в посередник╕в у страхов╕й д╕яльност╕ встановлено обмеження у вигляд╕ нормативу витрат для страховика, як╕ в╕н може запланувати на виплату посереднику без коригування ф╕нансового результату
до оподаткування, встановленоа коригування ф╕нансового результату до оподаткування страховики в сторону зб╕льшення, у раз╕ перевищення встановленого нормативу витрат;
- щодо трансфертного ц╕ноутворення:
уточнено, що внутр╕шньогосподарськ╕ операц╕╖ м╕ж нерезидентом ╕ його пост╕йним представництвом ╓ також контрольованими операц╕ями;
при визначенн╕ операц╕╖
контрольованою будуть враховувати не т╕льки пов’язаних, а ╕ непов’язаних ос╕б, що беруть участь в такому ланцюгу;
уточнено положення щодо операц╕й як╕ зд╕йснюються з нерезидентом з «офшорно╖» юрисдикц╕╖;
надано право платнику податку об╜рунтовувати виб╕р так званого «багатор╕чного пер╕оду» для визначення з╕ставност╕ операц╕╖;
з метою унеможливлювання зловживань встановлена можлив╕сть переривати терм╕н
перев╕рки з питань трансфертного ц╕ноутворення у раз╕ звернення платника до суду щодо оскарження тако╖ перев╕рки;
удосконалено норми щодо вза╓мод╕╖ платника податку ╕ податкових орган╕в п╕д час проведення перев╕рки щодо трансфертного ц╕ноутворення;
- уточненн╕ положення щодо неприбутковост╕ недержавних пенс╕йних фонд╕в;
- подовжено на 1
р╕к (до 31 грудня 2019 року) право на застосування прискорено╖ амортизац╕╖ основних засоб╕в.
Податок на доходи ф╕зичних ос╕б
- посилено вимоги до обробки та захисту ╕нформац╕╖ про об’╓кти нерухомост╕ та ╖х варт╕сть, приведено у в╕дпов╕дн╕сть з чинним
законодавством повноваження державного регулятора в сфер╕ оц╕нки об’╓кт╕в нерухомого майна для ц╕лей оподаткування; передбачено що посилення вимоги до обробки та захисту ╕нформац╕╖ про об’╓кти нерухомост╕ та ╖х варт╕сть мають зворотну д╕ю в час╕ та застосовуються з 1 с╕чня 2018 року;
- техн╕чно уточнено,
що зв╕льня╓ться в╕д оподаткування сума доход╕в, отриманих платником податку у вигляд╕ процент╕в, що нарахован╕ на державн╕ ц╕нн╕ папери, ем╕тован╕ МФУ та на боргов╕ зобов'язання НБУ, а також сума доход╕в, отриманих нерезидентами у вигляд╕ процент╕в, нарахованих на державн╕ ц╕нн╕ папери або обл╕гац╕╖ м╕сцевих позик, або боргов╕ ц╕нн╕ папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або м╕сцевими гарант╕ями, якщо так╕ ц╕нн╕ папери придбан╕ нерезидентами за межами
територ╕╖ Укра╖ни (дзеркальна норма до пп.165.1.2);
- запроваджена обовязкова участь податкового агента при проведенн╕ операц╕й з державними ц╕нними паперами, ем╕тованими МФУ та борговими зобов'язаннями НБУ;
- становлено, що не п╕дляга╓ оподаткуванню страхова виплата, страхове в╕дшкодування абовикупна сума, яке виплачу╓ться як страховиком – резидентом,
так и страховиком – нерезидентом;
- виключен╕ з перел╕ку ╕ноземних доход╕в зв╕льнен╕ в╕д оподаткування суми страхово╖ виплати, страхового в╕дшкодування або викупно╖ сума, отриман╕ в╕д страховика-нерезидента;
- встановлено, що в╕д оподаткування зв╕льня╓ться сума стипенд╕╖ (включаючи суму ╖╖ ╕ндексац╕╖, нараховану в╕дпов╕дно до закону), яка виплачу╓ться учню, студенту, курсанту в╕йськових
навчальних заклад╕в, ординатору, асп╕ранту або ад'юнкту, у розм╕р╕ податково╖ соц╕ально╖ п╕льги, визначно╖ за правилами п╕дпункту 169.4.1 пункту 169.4 статт╕ 169 ПКУ (на сьогодн╕ 2400 грн. на м╕сяць), яка виплачу╓ться не т╕льки з бюджету, а й з будь-яких ╕нших джерел;
- редакц╕йно уточнена норма щодо не оподаткування вартост╕ дарунк╕в (в частин╕, що не п╕дляга╓ оподаткуванню);
- уточнено, що одн╕╓ю з умов отримання ф╕зичними
особами, як╕ мають статус внутр╕шньо перем╕щених ос╕б, податково╖ знижки на оренду житла, ╓ в╕дсутн╕сть в ╕╖ родич╕в ╤-го ступеня спор╕днення власного житла;
Податок на додану варт╕сть
- з 1 с╕чня 2021 року зм╕нено порядок адм╕н╕стрування операц╕й з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в у м╕жнародних поштових в╕дправленнях
або у м╕жнародних експрес в╕дправленнях, зокрема, оператори поштового зв'язку, експрес-перев╕зники визначатимуться особами, в╕дпов╕дальними за сплату до бюджету ПДВ, нарахованого при ввезенн╕ товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях, а також запроваджуватиметься механ╕зм подання тимчасових ре╓стр╕в м╕жнародних поштових в╕дправлень та м╕жнародних експрес-в╕дправлень при ввезенн╕ на митну територ╕й Укра╖ни товар╕в, сумарна фактурна
варт╕сть яких не перевищу╓ 150 ╓вро;
- з 1 липня 2019 року зменшено з 150 ╓вро до 100 ╓вро розм╕р сумарно╖ фактурно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ можуть ввозитися у м╕жнародних поштових в╕дправленнях або у м╕жнародних експрес в╕дправленнях без сплати ПДВ;
- уточнено порядок податкового обл╕ку для оператор╕в поштового зв'язку, експрес-перев╕зник╕в, а також встановлено перех╕дний пер╕од до нових правил оподаткування ПДВ операц╕╖ з ввезення на митну територ╕ю
Укра╖ни товар╕в у м╕жнародних поштових в╕дправленнях або у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях та визнача╓ться особливост╕ податкового обл╕ку з ПДВ для таких операц╕й;
- уточнена терм╕нолог╕я в сфер╕ житлово-комунального господарства при застосуванн╕ касового методу визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ;
- продовжено на 3
роки (до 1 с╕чня 2022 року) д╕ю касового методу визначення податкових зобов’язань ╕ податкового кредиту з ПДВ при постачанн╕ електрично╖ та/або теплово╖ енерг╕╖, вуг╕лля, продукт╕в його збагачення, та послуг водопостачання;
- встановлено, що конверс╕я рад╕очастотного ресурсу Укра╖ни не ╓ об’╓ктом оподаткування ПДВ;
- зв╕льнено в╕д оподаткування ПДВ операц╕╖ з суборенди земельних д╕лянок, що перебувають у власност╕ держави або територ╕ально╖ громади, якщо кошти за так╕ послуги у повному обсяз╕ сплачуються безпосередньо на в╕дпов╕дн╕ рахунки орган╕в, що зд╕йснюють казначейське обслуговування бюджетних кошт╕в;
- продовжено на 3 роки (до 1 с╕чня 2022
року) д╕ю тимчасово╖ норми щодо зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ операц╕╖ з постачання, у тому числ╕ ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та вивезення з митно╖ територ╕╖ Укра╖ни металобрухту та макулатури;
- перел╕к товар╕в, при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни та постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни яких, тимчасово, у пер╕од проведення Операц╕╖ об’╓днаних сил, не сплачу╓ться ПДВ, доповнено товарами, як╕, зокрема, використовуються для автоматичного
оброблення ╕нформац╕╖
- продовжено до 31 грудня 2020 року (за чинною редакц╕╓ю до 1 березня 2019 року) д╕ю тимчасово╖ норми щодо зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ операц╕й з постачання та ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни л╕карських засоб╕в та медичних вироб╕в на п╕дстав╕ договор╕в з спец╕ал╕зованими орган╕зац╕ями у межах виконання бюджетних програм ╕з забезпечення медичних заход╕в державних програм та/або комплексних заход╕в програмного характеру у сфер╕ охорони
здоров’я
- продовжено на 3 роки (до 1 с╕чня 2022 року) д╕ю тимчасово╖ норми щодо зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ операц╕й з постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни вуг╕лля та продукт╕в його збагачення;
- продовжено на 4 роки (до 31грудня 2022 року) д╕ю тимчасово╖ норми щодо зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ операц╕й з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни електромоб╕л╕в;
- тимчасово до 31 грудня 2022 року зв╕льнено в╕д оподаткування ПДВ операц╕╖ з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни в╕троенергетичних генераторних установок, прилад╕в нап╕впров╕дникових, фоточутливих, трансформатор╕в потужн╕стю понад 10 000 кВ А, ╕нвертор╕в потужн╕стю понад 7.5 кВА;
- доповнено перел╕к товар╕в, на як╕ тимчасово до 1 с╕чня 2020
року нада╓ться розстрочення на сплату ПДВ та зм╕нено порядок забезпечення такого розстрочення гарант╕ями;
- встановлено, що у 1 квартал╕ 2019 року постачальникам електрично╖ енерг╕╖ нада╓ться можлив╕сть коригування податкових зобов’язань з ПДВ у раз╕ повернення одним постачальником електрично╖ енерг╕╖ кошт╕в, що були отриман╕ ним в якост╕ попередньо╖ оплати в╕д покупця, новому постачальнику електрично╖
енерг╕╖, який ╕ буде фактично постачати електроенерг╕ю покупцю.
Акцизний податок:
- з метою п╕двищення контролю за об╕гом пального з 1 липня 2019 року запроваджено в╕дображення в Систем╕ електронного адм╕н╕стрування реал╕зац╕╖ пального (СЕАРП) фактичного руху палива в розр╕з╕ м╕сць збер╕гання (за чинною редакц╕╓ю обл╕к
зд╕йсню╓ться в розр╕з╕ суб’╓кт╕в господарювання), запроваджено з 1 с╕чня 2019 року до 1 червня 2019 року перех╕дний пер╕од для суб’╓кт╕в господарювання як╕ ╓ в систем╕ електронного адм╕н╕стрування реал╕зац╕╖ пального розпод╕лити сво╖ обсяги м╕ж акцизними складами;
- запроваджено контроль за ц╕льовим використанням пального, призначеного для ц╕лей ав╕ац╕йного транспорту(бензин╕в ав╕ац╕йних та палива для реактивних
двигун╕в),встановлено в╕дпов╕дальн╕сть за використання такого товару не за призначенням (у раз╕ нец╕льового використання пального застосовувати зб╕льшуючий коеф╕ц╕╓нт 10);
- запроваджено особливост╕ оподаткування бензин╕в ав╕ац╕йних та палива для реактивних двигун╕в, а також порядок видач╕ та погашення податкового векселя, що вида╓ться при ввезенн╕ та виробництв╕ такого палива; запровадження з 1 с╕чня 2019 року до 30 червня 2019
року (включно) перех╕дного пер╕оду та можлив╕сть погашення податкових вексел╕в виданих виробниками та ╕мпортерами бензин╕в ав╕ац╕йних або палива для реактивних двигун╕в зг╕дно з пунктом 229.8 статт╕ 229 ПКУ;
- встановлен╕ строки для розпорядник╕в акцизних склад╕в залежно в╕д наявних об’╓м╕в резервуар╕в наобладнання акцизних склад╕в витратом╕рами-л╕чильниками та/або р╕внем╕рами-л╕чильниками та ре╓страц╕╖ ╖х в ╢диному державному ре╓стр╕ витратом╕р╕в-л╕чильник╕в та
р╕внем╕р╕в-л╕чильник╕в р╕вня пального у резервуар╕: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна м╕стк╕сть яких перевищу╓ 20 000 куб. метр╕в, - не п╕зн╕ше 1 липня 2019 року, перевищу╓ 1000 куб. метр╕в, але не перевищу╓ 20 000 куб. метр╕в, - не п╕зн╕ше 1 жо
втня 2019 року, не перевищу╓ 1000 куб. метр╕в, - не п╕зн╕ше 1 с╕чня 2020 року;
- запроваджено з 1 липня 2019 року ведення в СЕАРП окремого обл╕ку за перем╕щенням спирту;
- встановлено нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використову╓ться для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметично╖ продукц╕╖ та продукц╕╖ техн╕чного призначення;
- для
забезпечення контролю за ц╕льовим використанням спирту встановлено перел╕к вимог до п╕дпри╓мств, як╕ отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, та передбачити, що так╕ п╕дпри╓мства мають бути обладнан╕ витратом╕рами отриманого спирту ╕ витратом╕рами обсягу вироблено╖ продукц╕╖, ╕нформац╕я з яких щоденно переда╓ться в контролююч╕ органи;
- передбачено, що дан╕ про обсяг отриманого спирту етилового та вироблено╖ продукц╕╖ з його використанням
передаються електронними засобами зв'язку у форм╕ електронних документ╕в;
- запроваджено з 1 с╕чня 2020 року з╕ставлення показник╕в обсяг╕в об╕гу та залишк╕в пального, показник╕в обсяг╕в об╕гу спирту етилового з СЕАРПСЕ та показник╕в витратом╕р╕в-л╕чильник╕в ╕ р╕внем╕р╕в – л╕чильник╕в р╕вня пального у резервуар╕ щодо обсяг╕в об╕гу та залишк╕в пального в розр╕з╕ код╕в зг╕дно
з УКТ ЗЕД та показник╕в ╢диного державного ре╓стру витратом╕р╕в-л╕чильник╕в обсягу виробленого спирту етилового щодо обсяг╕в об╕гу спирту етилового у розр╕з╕ код╕в зг╕дно з УКТ ЗЕД, акцизних склад╕в та розпорядник╕в акцизних склад╕в;
- класиф╕кац╕ю виноробно╖ продукц╕╖ з 1 березня 2019 року приведено до вимог директиви ╢С щодо гармон╕зац╕╖ структур акцизних збор╕в на спирт та алкогольн╕ напо╖ визначен╕ директивами Ради в╕д 19.10.1992 № 92/83/╢ЕС та №
92/84/╢ЕС;
- ставки акцизного податку та м╕н╕мальне податкове зобов’язання на тютюнов╕ вироби зб╕льшен╕ з 1 липня 2019 року на 9% (з 1 с╕чня 2019 року ц╕ показники зб╕льшен╕ за чинною редакц╕╓ю на 20%), тобто загальне зб╕льшення близько 31.2% пор╕вняно з цими показниками 2018 року, в╕дпов╕дно перерахован╕ зазначен╕ показники, встановлен╕ задля ╖х щор╕чного
зб╕льшення до 2025 року з метою досягнення ╓вропейських стандарт╕в;
Еколог╕чний податок
- встановлено, що не ╓ платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’╓кти господарювання (визначен╕ пунктом 240.1 статт╕ 240 ПКУ), якими зд╕йснюються так╕ викиди у обсяз╕, що не перевищу╓ 500 тон за р╕к;
- зб╕льшено ставку еколог╕чного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стац╕онарними джерелами з 0,41 грн./тонну до 10 грн./тонну;
- передбачено що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (зв╕тного) року зменшу╓ться на обсяг викид╕в у розм╕р╕ 500 тон за р╕к.
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин
- передбачено що урановм╕сн╕ корисн╕ копалини, видобут╕ на стад╕╖ геолог╕чного вивчення, не належать до об’╓кт╕в оподаткування рентною платою за користування надрами;
- зб╕льшено ставки рентно╖ плати за користування надрами для
видобування нафти ╕ конденсатуна 2 в╕дсоткових пункти;
- встановлено, що у 2019 роц╕ до ставки рентно╖ плати за користування надрами для видобування зал╕зно╖ руди застосову╓ться коеф╕ц╕╓нт 1,1.
Рентна плата за спец╕альне використання л╕сових ресурс╕в
- ставки ренто╖ плати за спец╕альне використання л╕сових ресурс╕в зб╕льшено на 50% для загот╕вл╕ основних л╕сових пор╕д та неосновних л╕сових пор╕д.
Податок на майно
- встановлено, що у с╕льськогосподарських товаровиробник╕в - ф╕зичних ос╕б не ╓ об’╓ктом оподаткування податком на
нерухоме майно буд╕вл╕, споруди, як╕ в╕дносяться до класу “Буд╕вл╕ с╕льськогосподарського призначення, л╕с╕вництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класиф╕катора буд╕вель та споруд ДК 018-2000 та не здаються ╖х власниками в оренду, л╕зинг, позичку.
Земельний податок
- надано право органам м╕сцевого самоврядування не
обов’язково установлювати податок на майно в частин╕ земельного податку за л╕сов╕ земл╕;
- встановлено ставку земельного податку за земельн╕ д╕лянки, нормативну грошову оц╕нку яких проведено для л╕сових земель не б╕льше 0,1% в╕д ╖х нормативно╖ грошово╖ оц╕нки;
- встановлено ставку земельного податку за земельн╕ д╕лянки, нормативну грошову оц╕нку яких не проведено для л╕сових земель (в межах та
поза межами населених пункт╕в) не б╕льше 0,1% в╕д нормативно╖ грошово╖ оц╕нки площ╕ р╕лл╕ по Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим або по област╕;
- скасувано для земель, наданих для зал╕зниць у межах смуг в╕дведення, справляння земельного податку у розм╕р╕ 25 % податку, обчисленого в╕дпов╕дно до ПКУ;
- встановлено, що ╕ндекс споживчих ц╕н за 2017-2023
роки, що використову╓ться для визначення коеф╕ц╕╓нта ╕ндексац╕╖ нормативно╖ грошово╖ оц╕нки с╕льськогосподарських уг╕дь, земель населенних пункт╕в та ╕нших земель нес╕льхозгосподарського призначення застосову╓ться ╕з значенням 100%.
Туристичний зб╕р
- диференц╕йовано ставку туристичного збору залежно в╕д виду туризму: для внутр╕шнього туризму ставка становитиме до 0,5%, а для
в’╖зного туризму - до 5% в╕д розм╕ру м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ плати, встановлено╖ законом на 1 с╕чня зв╕тного (податкового) року;
- базою справляння туристичного збору для податкових агент╕в визначена загальна к╕льк╕сть д╕б проживання (ноч╕вл╕) платника збору;
- передбачено порядок справляння та сплати туристичного збору на умовах авансових внеск╕в.
Спрощена система оподаткування
оподаткування
- суб’╓ктам господарювання, як╕ зд╕йснюють продаж сидру та пер╕ (без додання спирту) надана можлив╕сть бути платниками ╓диного податку першо╖-третьо╖ групи;
- встановлена обов’язков╕сть застосування РРО при продажу л╕карських засоб╕в та вироб╕в медичного призначення;
- встановлено, що ╕ндекс споживчих ц╕н за 2017-2023 роки, що використову╓ться для визначення величини коеф╕ц╕╓нта ╕ндексац╕╖ нормативно╖ грошово╖ оц╕нки с╕льськогосподарських уг╕дь та /або водного фонду для ц╕лей оподаткування ╓диним податком
четверто╖ групи, застосову╓ться ╕з значенням 100%.
В╕йськовий зб╕р
- зв╕льнено в╕д оподаткування в╕йськовим збором доходи, отриман╕ в╕д здавання (продажу) вторинно╖ сировини, побутових в╕дход╕в, брухту чорних та кольорових метал╕в, включаючи використан╕ (виснажен╕) акумулятори електричн╕ свинцево-кислотн╕, залишки та брухт електричних акумулятор╕в
╕з вм╕стом свинцю, та брухт дорогоц╕нних метал╕в, проданий Нац╕ональному банку Укра╖ни.
╤нш╕ кодекси та закони Укра╖ни
Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо забезпечення збалансованост╕ бюджетних надходжень у 2018 роц╕»
- скасовано прийнят╕ цим Законом норми щодо оподаткування поштових в╕дправлень та експрес в╕дправлень у зв’язку з прийняттям ново╖ редакц╕╖ цих норм Законом №2628-VIII в╕д 23.11.2018 року, а також скасовано передбачене цим Законом зменшення ставки рентно╖ плати за користування надрами в частин╕ газового конденсату у зв’язку з встановленням нових ставок Законом №2628-VIII в╕д 23.11.2018 року.
- ставку вв╕зного мита (чинна на сьогодн╕ 1%) на сировину для виробництва пол╕етиленових пляшок встановлено на р╕вн╕ 0% .
Закон Укра╖ни «Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в»
( стаття 32)
- встановлено, що д╕я Закону Укра╖ни “Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в» щодо застосування еколог╕чних стандарт╕в не поширю╓ться на транспортн╕ засоби (а саме, трактори гусеничн╕, транспортн╕ засоби (дизельн╕) з робочим об’╓мом цил╕ндр╕в двигуна понад 2500 куб.см. та транспортн╕ засоби для перевезення вантаж╕в), що ввозяться на митну територ╕ю
Укра╖ни в митному режим╕ ╕мпорту для використання у виробництв╕ продукц╕╖ оборонного призначення та/або експлуатац╕╖, якщо замовником тако╖ продукц╕╖ ╓ державний замовник.
Закон Укра╖ни «Про судовий зб╕р»
(п╕дпункту 1 пункту 3 частини друго╖ статт╕ 4)
- зменшено розм╕р судового збору за подання адм╕н╕стративного позову майнового
характеру, який подано суб’╓ктом владних повноважень, юридичною особою з 350 до 10 прожиткових м╕н╕мум╕в доход╕в громадян для працездатних ос╕б.
Закон Укра╖ни «Про державне регулювання виробництва ╕ об╕гу спирту етилового, коньячного ╕ плодового, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в»
- д╕я Закону поширена на виробництво, збер╕гання та
об╕г пального:
- з 1 липня 2019 року запроваджено л╕цензування д╕яльност╕ ус╕х суб’╓кт╕в господарювання, як╕ зд╕йснюють виробництво, збер╕гання, оптову та роздр╕бну торг╕влю пальним, встановлено штрафи за порушення цих положень для пального;
- комплексно врегульован╕ питання виробництва та об╕гу зернового дистиляту;
- скасован╕
л╕ценз╕╖ на право ╕мпорту та експорту спирту, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в;
- встановлено, що у л╕ценз╕╖ на виробництво спирту, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в також зазначаються адреси м╕сць провадження тако╖ д╕яльност╕;
- встановлено, що виробництво алкогольних напо╖в для реал╕зац╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни зд╕йсню╓ться з використанням спирту етилового ректиф╕кованого, коньячного ╕ плодового та зернового дистиляту,
спирту етилового ректиф╕кованого виноградного, спирту етилового ректиф╕кованого плодового та виноградного дистиляту спиртового, що мають статус укра╖нських товар╕в в╕дпов╕дно до Митного кодексу Укра╖ни;
- уточнено терм╕нолог╕ю, яка використову╓ться у Закону (б╕оетанол, спирт етиловий денатурований, спирт етиловий неденатурований, в╕ски тощо);
- запроваджена заборона щодо сп╕льного виробництва та збер╕гання б╕оетанолу та спирту етилового
денатурованого;
- встановлен╕ особливост╕ в╕дпуску та отримання спирту етилового для виробництва продукц╕╖ х╕м╕чного ╕ техн╕чного призначення, парфумерно-косметично╖ продукц╕╖, оцту з харчово╖ сировини;
- надано дозв╕л на
використання будь яко╖ тари, визначено╖ у контракт╕, при експорт╕ алкогольно╖ продукц╕╖;
- встановлено, що у раз╕ якщо в м╕сяц╕, наступному за зв╕тним м╕сяцем, суб’╓кт господарювання самост╕йно виявив помилки у поданому ним зв╕т╕ за зв╕тний м╕сяць, в╕н зобов’язаний подати уточнений зв╕т до к╕нця м╕сяця, наступного за зв╕тним м╕сяцем. У такому раз╕ штраф не застосову╓ться;
- зб╕льшено розм╕р штрафу за розлив алкогольних напо╖в у тару, що не в╕дпов╕да╓ встановленим вимогам з 17 000 до 85 000 грн.
- скасована адм╕н╕стративна
в╕дпов╕дальн╕сть за неотримання л╕ценз╕╖ на право ╕мпорту, експорту спирту, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в у зв’язку ╕з скасуванням такого л╕цензування;
- зб╕льшено розм╕р штрафу за роздр╕бну, оптову торг╕влю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами або без марок акцизного податку чи з п╕дробленими марками акцизного податку в╕д 3 до 4 раз╕в (до 600
неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян);
- зб╕льшено розм╕р штрафу за порушення прац╕вником п╕дпри╓мства (орган╕зац╕╖) торг╕вл╕ або громадського харчування правил торг╕вл╕ пивом (кр╕м безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями ╕ тютюновими виробами в╕д 3 до 4 раз╕в (до 400 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян);
- зб╕льшено розм╕р штрафу за торг╕влю пивом (кр╕м безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними
напоями або тютюновими виробами з рук в╕д 3 до 4 раз╕в (до 600 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян) та додатково до конф╕скац╕╖ предмет╕в торг╕вл╕ доповнено конф╕скац╕╓ю виручки, одержано╖ в╕д продажу предмет╕в торг╕вл╕, а за повторн╕ так╕ правопорушення протягом року в╕д 4 до 5 раз╕в (до 1200 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян);
- зб╕льшено розм╕р штрафу за порушення порядку промислово╖ переробки, збер╕гання, переробки, транспортування або
знищення конф╕скованих спирту, алкогольних напо╖в та тютюнових вироб╕в до 50 раз╕в (до 2400 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян);
- встановлена в╕дпов╕дальн╕сть за порушення та сплату туристичного збору в╕д 50 до 200 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян;
- встановлена в╕дпов╕дальн╕сть за перем╕щення пального або спирту етилового транспортними
засобами, не зазначеними у митних декларац╕ях при перем╕щенн╕ пального або спирту етилового митною територ╕╓ю Укра╖ни прох╕дним транзитом або внутр╕шн╕м транзитом, визначеним п╕дпунктом "а" пункту 2 частини друго╖ статт╕ 91 Митного кодексу Укра╖ни, або в акцизних накладних, заре╓строваних у ╢диному ре╓стр╕ акцизних накладних, складених на операц╕╖, при зд╕йсненн╕ яких перем╕щу╓ться пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на перем╕щення пального або спирту етилового
транспортними засобами, що не ╓ акцизними складами пересувними та за збер╕гання та/або реал╕зац╕я на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни пального або спирту етилового на акцизному склад╕, не заре╓строваному у систем╕ електронного адм╕н╕стрування реал╕зац╕╖ пального та спирту етилового; в╕д 1000 до 2000 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян.
Крим╕нальний кодекс Укра╖ни
(стаття
204)
- зб╕льшено у 5 раз╕в (до 10 000 тисяч неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян) штраф за незаконне придбання з метою збуту або збер╕гання з ц╕╓ю метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилят╕в, алкогольних напо╖в, пива, тютюнових вироб╕в, тютюну, промислових зам╕нник╕в тютюну, пального або ╕нших п╕дакцизних товар╕в, а також передбачена конф╕скац╕я
та знищенням незаконно виготовлених товар╕в;
- за незаконне виготовлення спирту етилового, спиртових дистилят╕в, алкогольних напо╖в, пива, тютюнових вироб╕в, тютюну, промислових зам╕нник╕в тютюну, пального або ╕нших п╕дакцизних товар╕в або вчинене особою, яка ран╕ше була ран╕ше засуджена зам╕сть штрафу передбачено позбавленням вол╕на строк в╕д трьох до п’яти рок╕в з конф╕скац╕╓ю та знищенням незаконно вироблених або придбаних товар╕в, знарядь виробництва, сировини для ╖х
виготовлення.
- за незаконне виготовлення товар╕в, зазначених у частинах перш╕й або друг╕й ц╕╓╖ статт╕, що становлять загрозу для життя ╕ здоров’я людей, а так само збут таких товар╕в, що призвело до отру╓ння чи спричинило смерть особи передбачено позбавленням вол╕ на строк в╕д восьми до десяти рок╕в з конф╕скац╕╓ю майна, з вилученням та знищенням незаконно вироблено╖ або придбано╖ продукц╕╖, обладнання для ╖╖ виготовлення.
Земельний кодекс Укра╖ни
(частина першу статт╕ 76)
Закон Укра╖ни “Про земл╕ енергетики та правовий режим спец╕альних зон енергетичних об'╓кт╕в”
(стаття 14)
- встановлено, що будувати об’╓кти ен
ергетики можна на землях будь-якого ц╕льового призначення в рамках ╓дино╖ категор╕╖ - земель промисловост╕.
Закон Укра╖ни "Про регулювання м╕стобуд╕вно╖ д╕яльност╕"
- скасовано пайову участь у розвитку ╕нфраструктури населених пункт╕в при буд╕вництв╕ на територ╕╖ населеного пункту об’╓кт╕в с╕льськогосподарського призначення, а також силос╕в для
зерна та складських майданчик╕в (для збер╕гання с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖), харчово╖ промисловост╕.
Цив╕льний кодекс Укра╖ни
(частина п’ята статт╕ 719)
- встановлено, що догов╕р дарування валютних ц╕нностей на суму, яка перевищу╓ п'ятдесятикратний розм╕р неоподатковуваного м╕н╕муму доход╕в громадян, уклада╓ться у письмов╕й форм╕ ╕
п╕дляга╓ нотар╕альному посв╕дченню лише м╕ж ф╕зичними особами.
Закон Укра╖ни «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть»
(Стаття 16)
- скасовано л╕цензування експорту (╕мпорту) матриць, обладнання та сировини для ╖х виробництва.
Закон Укра╖ни «Про електроенергетику»
(частина перша статт╕ 151)
- передбачено в╕дкриття в установах уповноваженого банку поточних рахунк╕в ╕з спец╕альним режимом використання для постачальник╕в ун╕версальних послуг та для постачальник╕в «останньо╖ над╕╖».
Закон Укра╖ни «Про виноград та виноградне вино»
(стаття 5)
- передбачено, що запровадження будь-яких заход╕в к╕льк╕сного регулювання щодо зм╕шування, переробки чи використання спирту етилового ректиф╕кованого виноградного, спирту етилового ректиф╕кованого плодового та виноградного дистиляту спиртового ╕ зернового дистиляту, що мають ╕ноземне (неукра╖нське) походження в╕дпов╕дно
до Митного кодексу Укра╖ни, у певних к╕лькостях чи пропорц╕ях при виробництв╕ алкогольних напо╖в зд╕йсню╓ться виключно законами Укра╖ни з урахуванням норм м╕жнародних договор╕в Укра╖ни, згода на обов’язков╕сть яких надана Верховною Радою Укра╖ни.
закони Укра╖ни «Про захист прав споживач╕в», «Про застосування ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й у сфер╕ торг╕вл╕, громадського харчування та
послуг»
- запроваджена обов’язков╕сть застосування РРО при продажу л╕карських засоб╕в та вироб╕в медичного призначення.
Закон Укра╖ни «Про зб╕р та обл╕к ╓диного внеску на загальнообов’язкове державне соц╕альне страхування»
(частина 13 статт╕ 8 розд╕лу ╤╤╤)
- встановлено, що ╓диний внесок для п╕дпри╓мств, установ ╕ орган╕зац╕й, ф╕зичних ос╕б-п╕дпри╓мц╕в, в тому числ╕ тих, як╕ обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з ╕нвал╕дн╕стю, встановлю╓ться у розм╕р╕ 8,41 в╕дсотка визначено╖ пунктом 1 частини першо╖ статт╕ 7 цього Закону бази нарахування ╓диного внеску для працюючих ос╕б з ╕нвал╕дн╕стю.
Закон Укра╖ни «Про
л╕цензування вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕»
- встановлено, що виробництво зернового дистиляту, б╕оетанолу та пального п╕дляга╓ л╕цензуванню;
- включення до перел╕ку вид╕в л╕ценз╕йно╖ д╕яльност╕, на як╕ не поширюються вимоги Закону «Про л╕цензування вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕» д╕яльност╕ з виробництва зернового дистиляту б╕оетанолу та пального, так як ця д╕яльн╕сть п╕дляга╓ л╕цензуванню в╕дпов╕дно до Закону
Укра╖ни «Про державне регулювання виробництва ╕ об╕гу спирту етилового, коньячного ╕ плодового, алкогольних напо╖в, тютюнових вироб╕в та пального».
Закон Укра╖ни "Про ринок електрично╖ енерг╕╖"
- передбачено перенести к╕нцеву дату в╕докремлення д╕яльност╕ з розпод╕лу електрично╖ енерг╕╖ в╕д д╕яльност╕ з ╖╖ постачання, а також
початку постачання електрично╖ енерг╕╖ на умовах ун╕версально╖ послуги з 11 грудня 2018 року на 1 с╕чня 2019 року;
- надано повноваження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни призначити на перех╕дний пер╕од (строком на два роки) постачальника «останньо╖ над╕╖» без проведення конкурсу, передбаченого статтею 64 цього Закону;
- тимчасово (з 1 с╕чня 2019 року по 31 грудня 2020 року) дозволено постачання електрично╖ енерг╕╖ на умовах ун╕версально╖ послуги бюджетним установам незалежно в╕д
догов╕рно╖ потужност╕ та споживачам, електроустановки яких при╓днан╕ до електричних мереж з догов╕рною потужн╕стю до 150 кВт;
- визначен╕ у нов╕й редакц╕╖ терм╕ни «побутовий споживач» та «малий непобутовий споживач» для розширення кола споживач╕в, як╕ можуть скористатися послугою постачання електрично╖ енерг╕╖ на умовах ун╕версально╖ послуги, додавши до них малих непобутових споживач╕в з догов╕рною потужн╕стю до 50 кВт .
М╕некономрозвитку ма╓ нам╕р запровадити ╕нститут торгових представник╕в в закордонних дипломатичних установах
20 грудня п╕д час п╕дсумково╖ прес-конференц╕╖ М╕некономрозвитку Перший в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Степан Куб╕в окреслив пр╕оритети роботи М╕некономрозвитку на 2019 р╕к за напрямком м╕жнародно╖ торг╕вл╕ та просування експорту.
У сфер╕ м╕жнародно╖ торг╕вл╕ Степан Куб╕в окреслив два ключових завдання: п╕дписання та подання на ратиф╕кац╕ю Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни та Урядом Держави ╤зра╖ль, а також початок переговор╕в про укладення ново╖
двосторонньо╖ угоди м╕ж Укра╖ною та Сполученим Корол╕вством Велико╖ Британ╕╖ та П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖.
“У жовтн╕ 2018 року М╕н╕стр зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ Великобритан╕╖ Л╕ам Фокс п╕дтвердив мен╕, що для Лондона ╓ пр╕оритетом встановлення преференц╕йних умов торг╕вл╕ з Укра╖ною без будь-яких затримок. Майбутня Угода базуватиметься на положеннях Угоди про асоц╕ац╕ю, стороною яко╖ ╓ Сполучене Корол╕вство”, - зазначив Степан Куб╕в.
Також, М╕некономрозвитку плану╓
розпочати буд╕вництво укра╖нського пав╕льйону для ЕXPO 2020 у Дуба╖. Радник М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Роксолана П╕дласа пов╕домила, що ор╕╓нтовна планова варт╕сть буд╕вництва Нац╕онального пав╕льйону складе $5,5 млн. “З метою оптим╕зац╕╖ використання бюджетних кошт╕в опрацьову╓ться питання використання пав╕льйону в якост╕ буд╕вл╕ Посольства Укра╖ни в ОАЕ п╕сля завершення ЕXPO 2020”, - розпов╕ла Роксолана П╕дласа.
Також Перший в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Степан Куб╕в
пов╕домив про нам╕р М╕некономрозвитку запровадити ╕нститут торгових представник╕в в закордонних дипломатичних установах: “Ми бачимо ╕нститут торгового представництва як ефективний ╕нструмент просування економ╕чних ╕нтерес╕в Укра╖ни за кордоном. Нараз╕ форма ╕ процедури в╕дпрацьову╓ться з М╕н╕стерством закордонних справ”.
В 2019 роц╕ М╕некономрозвитку також плану╓ розробити та ухвалити секторальн╕ експортн╕ стратег╕╖ у к╕лькох сферах:
-
машинобудуванн╕;
- сфер╕ ╕нформац╕йно-комун╕кац╕йних технолог╕й;
- сфер╕ техн╕чного обслуговування та ремонту пов╕тряних суден;
- креативних ╕ндустр╕ях,
- а також низку крос-секторальних стратег╕й.
“Секторальн╕ стратег╕╖ дозволять нам не т╕льки сформувати стратег╕чне бачення щодо подальшого просування продукц╕╖ перспективних сектор╕в на зовн╕шн╕х ринках, але й виробити план д╕й щодо
«закр╕плення» позиц╕й на наявних ринках та виходу на нов╕”, - наголосив Степан Куб╕в.
– Як╕, на ваш погляд, ключов╕ умови нашо╖ сп╕впрац╕ з М╕жнародним валютним фондом (МВФ) щодо ново╖ 14-м╕сячно╖ програми stand-by?
– Як ╕ будь-яка програма stand-by, вона в╕др╕зня╓ться в╕д програми EFF тим, що фокусу╓ться передус╕м на ф╕скальн╕й частин╕, монетарн╕й та бюджетн╕й.
Серед умов ╓ завершення деяких реформ, наприклад, в антикорупц╕йному напрямку. Але головна частина стосу╓ться НБУ й М╕нф╕ну. З╕ структурних реформ – реформа Державно╖ ф╕скально╖ служби. Днями Кабм╕н розпочав цей процес (уряд на зас╕данн╕ 18 грудня прийняв р╕шення про розд╕лення ДФС на Державну податкову ╕ Державну митну служби – ╤Ф). При злагоджен╕й ╕ швидк╕й робот╕ можемо завершити реорган╕зац╕ю ДФС за три м╕сяц╕, а якщо виникнуть як╕сь труднощ╕ – за п╕вроку.
╤нша умова –
завершення реформи корпоративного управл╕ння в банк╕вського сектор╕, точн╕ше – реформування спостережних рад в ус╕х державних банках в╕дпов╕дно до узгоджених принцип╕в.
– Тобто Ощадбанк ╕ Укрекс╕мбанк?
– Так. Кр╕м того, показники виконання бюджету й боргу будуть в╕дстежувати щоквартально. Також в програм╕ – монетизац╕я субсид╕й, продовження реформи нагляду та деяк╕ ╕нш╕ зм╕ни.
– На наступний виборчий р╕к, зокрема, передбачено
п╕двищення пенс╕й. Ц╕ плани погоджено з МВФ?
– Це вже враховано в бюджет╕. Бюджет у нас був попередн╕м заходом, ╕ в╕н в╕дпов╕да╓ ц╕лям програми. Тобто все, що передбача╓ ухвалений бюджет, узгоджено.
– Стосовно розм╕ру деф╕циту не було проблем п╕д час узгодження, а от стосовно реал╕стичност╕ деяких запланованих у бюджет╕-2019 доход╕в у МВФ були сумн╕ви.
– Рада директор╕в МВФ затвердила програму, що св╕дчить про те, що бюджет ╕ в
частин╕ доход╕в, ╕ в частин╕ видатк╕в вони п╕дтримали. Бюджет реал╕стичний – ╕ це сп╕льне наше з МВФ бачення. ╤ це насправд╕ хороший бюджет – в ньому проф╕нансовано вс╕ ключов╕ пр╕оритети, продовження як медично╖, так ╕ осв╕тньо╖ реформ, забезпечено ф╕нансування безпеки ╕ оборони.
– Як╕ структурн╕ маяки для Укра╖ни до наступного траншу? Що нам потр╕бно зробити з найскладн╕шого?
– Все складне. До всього треба докласти зусилля. Але програма реал╕стична ╕ я не
бачу там н╕чого неможливого.
– Коли плану╓ться другий транш?
– Перегляд заплановано кожн╕ ш╕сть м╕сяц╕в.
– Тобто оч╕кувати на перегляд можна п╕сля 1 травня, на яке запланований черговий етап коригування ц╕н на газ для населення?
– Ухвалена постанова говорить про те, як ми повинн╕ рухатися до створення ринку до с╕чня 2020 року. Вона ма╓ виконуватися протягом вс╕╓╖ програми.
– МВФ у
рел╕з╕ щодо затвердження програми згадав про приватизац╕ю. Чи оч╕ку╓ Фонд, що Укра╖на зд╕йснить якусь велику приватизац╕йну угоду до наступного перегляду?
– Я б╕льше скажу: М╕нф╕н оч╕ку╓, що в першому квартал╕ ми нарешт╕ побачимо результати в╕д приватизац╕╖. Цього року Кабм╕н затвердив перел╕к об’╓кт╕в, для багатьох обрали радник╕в. На жаль, зараз деяк╕ радники м╕ж собою судяться… Але спод╕ваюся, ми скоро запустимо велику приватизац╕ю, в тому числ╕
“Центренерго”.
Ми спод╕валися, що конкурс (з продажу “Центренерго” – ╤Ф) в╕дбудеться. Для нас справд╕ було важливо отримати ц╕ грош╕ в грудн╕. Але р╕шення його зараз не проводити було правильним. Нам однаково важлив╕ й кошти в бюджет, ╕ прозор╕сть процесу: щоби приватизац╕я в╕дбувалася з максимальним доступом учасник╕в, у конкурентний спос╕б. Тут ма╓мо велик╕ над╕╖ на радник╕в, адже сама система з ╖х залученням спрямована на те, щоби коло потенц╕йних учасник╕в було якомога ширшим,
щоби ми не варилися у власному соку.
– Яка “д╕рка” виникла в бюджет╕ через так╕ темпи приватизац╕╖ цього року?
– Ми отримали т╕льки доходи в╕д “мало╖” приватизац╕╖. Таким чином зам╕сть 21 млрд грн., як╕ було заплановано, ми отримали лише 202,9 млн грн. А ╓дине, чим можна зам╕стити надходження в╕д приватизац╕╖ – запозичення. На минулому Кабм╕н╕ ми скоригували план, дозволили запозичити б╕льше, щоби закрити недоотримання по приватизац╕╖. 18 грудня був великий
аукц╕он з продажу ОВДП, будемо ще виходити на аукц╕они. Але зрозум╕ло, що ми не компенсу╓мо всю суму.
– Аукц╕он ╕з розм╕щення гривневих ОВДП 18 грудня здивував: залучили через “коротк╕ папери” 11 млрд грн по ц╕н╕ 20,5%, тод╕ як ран╕ше М╕нф╕н тримав ставку 19%, а Нацбанк збер╕г обл╕кову ставку 18%. Це вимушений крок через недоотримання доход╕в в╕д приватизац╕╖?
– У тому числ╕. В п’ятницю (21 грудня – ╤Ф) затвердили розпис державного бюджету. В╕н ма╓ бути
затверджений протягом м╕сяця п╕сля ухвалення закону, а цього року це сталося у рекордн╕ строки. Ми хочемо бачити надходження в╕д приватизац╕╖ якомога ран╕ше, бо нараз╕ ╓ усталена недобра практика: весь р╕к до листопада ми отриму╓мо запевнення, що от-от вона в╕дбудеться, а в листопад╕ вже п╕зно з точки зору нормального управл╕ння боргом запозичувати таку суму. Зв╕сно, це в╕дбива╓ться на ц╕н╕ (ОВДП – ╤Ф), але ми змушен╕ на це йти, якщо хочемо проф╕нансувати вс╕ запланован╕ видатки. Тому в наступному роц╕ ми
будемо ч╕тко вимагати виконання розпису бюджету по приватизац╕╖.
– Тобто аукц╕они 18 грудня — це був вимушений крок М╕нф╕ну, ╕ ви плану╓те надал╕ знизити ставки?
– Ви пом╕тили, що довш╕ папери 18 грудня ми розм╕щували п╕д 18,5%. Тож не лама╓мо криву дох╕дност╕. Кр╕м того, наш╕ виходи з привабливими ставками в грудн╕ цього року не т╕льки зам╕щують приватизац╕ю, але й забирають назад гривню, яко╖ традиц╕йно б╕льше виплачу╓ться в к╕нц╕ року. Таким чином ми
частково зв’язу╓мо гривню, ╕ це разом з пол╕тикою М╕нф╕ну щодо продажу валюти в к╕нц╕ року ма╓ позитивний компенсаторний ефект, який ми бачимо ╕ в╕дносно курсу гривн╕, ╕ ╕нфляц╕╖. Ма╓мо перший транш в╕д МВФ. Невдовз╕ почнуться надходження п╕д гарант╕ю Св╕тового банку. Спод╕ва╓мося на вплив цих та ╕нших позитивних новин, що дозволять знижувати варт╕сть запозичень.
З ╕ншого боку, спостер╕гатимемо за динам╕кою ╕нфляц╕╖: як╕ р╕шення буде приймати НБУ з точки зору ╕нфляц╕йного
таргетування. Якщо монетарний ком╕тет буде бачити п╕дстави для зниження ставки, це теж вплине позитивно.
– Ще к╕лька коротких питань щодо МВФ. Програма м╕стить терм╕ни входження м╕жнародних ф╕нансових установ у Укргазбанк та Ощадбанк?
– Н╕, як умови не м╕стить. Але це частина нашо╖ стратег╕╖ управл╕ння державними банками. Для нас залиша╓ться пр╕оритет залучення IFC в Укргазбанк ╕ ╢БРР – в Ощадбанк. На жаль, не вдалося завершити ц╕ процеси до к╕нця цього
року, але тут не посп╕х головне, а результат.
– Як╕ базов╕ реч╕ щодо боротьби з корупц╕╓ю залишилися у програм╕?
– Отримання транш╕в включа╓ умови як ф╕нансових реформ, зм╕н у митн╕й ╕ ф╕скальн╕й сфер╕, так ╕ антикорупц╕йний напрямок. Це стосу╓ться також програми макроф╕нансово╖ допомоги ╢С. Йдеться передус╕м про перев╕рку декларац╕й ╕ запуск Вищого антикорупц╕йного суду. Створенням цього суду ми завершу╓мо формування вс╕╓╖ ╕нфраструктури. У бюджет 2019 року
закладене необх╕дне ф╕нансування для його створення, Кабм╕н схвалив р╕шення щодо прим╕щень для Вищого антикорупц╕йного суду, врегулював питання оплати прац╕ м╕жнародних експерт╕в. Сам процес в╕дбору в╕дбува╓ться в незалежний спос╕б ╕ на нього уряд не вплива╓. Спод╕ваюсь, що ╓ достатньо достойн╕ кандидати серед судд╕в.
– Програма ухвалена з шестим╕сячними переглядами.
Може, ми зробимо все набагато швидше, в╕дзв╕ту╓мо, ╕ скажемо м╕с╕╖: “При╖жджайте”.
– Переформулю╓мо запитання: якщо м╕с╕я не при╖де через ш╕сть м╕сяц╕в, наск╕льки це наблизить загрозу дефолту Укра╖ни?
– З точки зору борг╕в наступний р╕к надзвичайно складний. У бюджет╕ закладено 418 млрд грн виплат за борговими зобов’язаннями. Тож ми мали би взяти на зовн╕шньому ринку, щоб покрити наш╕ потреби, близько $4 млрд. Ми можемо взяти ╖х у Св╕тового банку, в
╢вроком╕с╕╖, тобто в оф╕ц╕йних кредитор╕в, або на ринку. Але ми бачимо який зараз ринок. Коли ми виходили на зовн╕шн╕ ринки у жовтн╕, нам ще пощастило взяти обсяг, який ми хот╕ли, п╕д ставку нижче 10% р╕чних. Ми оч╕кували, що наш╕ гарн╕ новини б╕льше позначаться на котируваннях.
А п╕сля цього ситуац╕я стала ще б╕льш несприятливою, ╕ це не через наш╕ справи. Наступний р╕к – це невизначен╕сть з Брекзитом, з американською пол╕тикою щодо ставок, багато нестаб╕льних точок на ринках, що
розвиваються.
Тому ми працю╓мо з оф╕ц╕йними кредиторами, щоби визначити максимальн╕ програми на наступний р╕к, але одночасно фокусу╓мося на приватизац╕╖, поверта╓мося до обговорення проблемних кредит╕в – тут ╓ внутр╕шн╕ ресурси. Приватизац╕я – це найкраща альтернатива запозиченням: безкоштовний ресурс для бюджету ╕ ефективний власник для п╕дпри╓мств державного сектора. Хоча треба зважати на те, що у р╕к вибор╕в ╕нвестори з обережн╕стю ставляться до приватизац╕╖, вол╕ють почекати
завершення виборчого процесу ╕ певно╖ стаб╕льност╕.
Нещодавно уряд запустив аукц╕он л╕ценз╕й на надра. Це теж великий пласт залучення ╕нвестор╕в з подв╕йним позитивним впливом, як ╕ в приватизац╕╖: з одного боку, надходження до бюджету, з ╕ншого – енергетична незалежн╕сть. Чим б╕льше видобуток в Укра╖н╕, тим менше ╕мпорт газу ╕ нафти.
Та ж ╕стор╕я з митницею. Реформа подола╓ проблему затримок вантаж╕в для “б╕лих” перев╕зник╕в, проблему контрафакту ╕
контрабанди та “с╕р╕” схеми. Для тих, хто не ухиля╓ться, спростимо правила: будемо просити парламент прийняти законопроекти про економ╕чних авторизованих оператор╕в ╕ про обм╕н ╕нформац╕╓ю. В╕дновлена нова митниця як окремий суб’╓кт зможе швидше розпочати сп╕льну роботу з митницями наших сус╕д╕в, а з ╕ншого боку – зможе побороти р╕зн╕ схеми ╕ дати потенц╕йний ресурс для державного бюджету.
– Якщо буде порушена незалежн╕сть НБУ чи якщо Укра╖на оголосить дефолт – це я нагадую заклики
деяких кандидат╕в у президенти — то чи зможе кра╖на залишатися в ц╕й програм╕ МВФ?
– Ми робимо все, щоб Укра╖на уникла дефолту. Кожен, хто розбира╓ться в економ╕ц╕, розум╕╓, наск╕льки тривал╕ негативн╕ насл╕дки може це мати для кра╖ни. Нав╕ть контрольована реструктуризац╕я в╕дкида╓ Укра╖ну в╕д доступу на ринки.
Нам треба покращувати позиц╕ю рейтингу, бо ми ще не в╕д╕йшли в╕д ситуац╕╖ 2014 року. На жаль, вс╕ рейтинги та оц╕нки мають лаг: позитивний вплив
спрацю╓ за р╕к-два. Якщо зараз зробити “проф╕ль” Укра╖ни – деф╕цит, ╕нфляц╕ю, ╕нш╕ показники – ╕ не показати, про яку кра╖ну йде мова, будь-який анал╕тик за цими показниками дасть рейтинг щонайменше в нижн╕х “А”. Тому найг╕рше, що можна зробити – перервати цей ланцюжок досягнень. П╕сля 11 квартал╕в пост╕йного росту економ╕ки, п╕сля налагодження макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕, ма╓мо фокусуватися на тому, як рости дал╕. Чимало незадоволених темпами каже: “Можна зробити б╕льше”. Погоджуюсь, що в багатьох
напрямках можна швидше. Але кожний квартал ми просува╓мося дал╕ й руха╓мося в правильному напрям╕.
– Про р╕шення Св╕тового банку. Чому Укра╖н╕ нада╓ться гарант╕я, а не просто кредит?
– Гарант╕я да╓ можлив╕сть використовувати ╖╖ як leverage – отримати б╕льший обсяг н╕ж сума гарант╕╖. А умови при цьому отриму╓мо кращ╕, н╕ж якби ми виходили на ринок сам╕. Сама гарант╕я – $750 млн. Я планую взяти до $1 млрд двома траншами: $400 млн в цьому роц╕ ╕ $600 млн – у
наступному.
– Чому перший транш плану╓ться у ╓вро?
– Ми отримали пропозиц╕╖ щодо ф╕нансування як в ╓вро, так ╕ в доларах, але пропозиц╕я в ╓вро була оптимальною з точки зору як його вартост╕, так ╕ ефективного використання гарант╕╖ Св╕тового банку.
– Це будуть публ╕чн╕ ╕нструменти чи кредити?
– Це буде банк╕вський кредит п╕д гарант╕ю Св╕тового банку. П╕сля отримання кошт╕в ми зможемо розпов╕сти б╕льше. Ставка
буде краща, н╕ж якби ми виходили на ринок самост╕йно. Але це й не буде, як макроф╕н ╢С, де ставка 1,25%.
– На аукц╕онах з розм╕щення ОВДП 18 грудня М╕нф╕н залучив $250 млн на 28 дн╕в. Це такий bridge-кредит, щоби десь у цей терм╕н отримати транш п╕д гарант╕ю Св╕тового банку? Ринок ц╕кавить, чого це бюджет бере валюту на такий кроткий терм╕н?
– У нас ╓ плат╕жний календар, тобто граф╕к погашень. Наступного року кожного м╕сяця серйозн╕ виплати. ╤ зараз ма╓мо
велик╕ потреби у ф╕нансуванн╕, тому виходимо дв╕ч╕ на тиждень на аукц╕они.
Дек╕лька попередн╕х аукц╕он╕в до 18 грудня були неусп╕шними – п╕сля введення во╓нного стану, коли ╕нвестори придивлялися. Пот╕м банки побачили, що негативного ефекту нема╓: не було в╕дток╕в (ми бачимо це ╕ в державних банках), тож ми повернулися до аукц╕он╕в. Ще одна причина – п╕сля 15 грудня вже зрозум╕ло, як завершиться р╕к ╕ як можна управляти в╕льною л╕кв╕дн╕стю.
Загалом наш
настр╕й – видовжувати й здешевлювати запозичення з урахуванням об’╓ктивних потреб щом╕сячних ф╕нансувань. А наступний транш, спод╕ва╓мося, буде у с╕чн╕.
Ма╓мо зробити реформування ДФС максимально непом╕тним для б╕знесу
– Уряд затвердив розд╕лення ДФС. Цей процес можливо провести без законодавчих зм╕н? Який ризик, що реал╕зац╕я цього р╕шення може бути зупинена через суди?
– Я переконана, що функц╕╖ митниц╕ й податково╖ сутт╓во
в╕др╕зняються. Митниця ма╓, у першу чергу, захищати економ╕чний прост╕р, а т╕льки пот╕м – виконувати серв╕сну функц╕ю з розмитнення перем╕щених товар╕в в обидва боки. А податкова насамперед ма╓ бути серв╕сною для обслуговування платника податк╕в. ╤, нарешт╕, трансформована податкова (ф╕нансова) м╕л╕ц╕я – це вже по душу тих, хто добров╕льно не хоче сплачувати податки, чию д╕яльн╕сть треба розсл╕дувати й кого треба карати за порушення у податков╕й сфер╕.
Ми з липня опрацьовували це
питання в м╕н╕стерств╕, залучали м╕жнародних експерт╕в, витратили певний час, щоби переконати м╕жнародних партнер╕в у необх╕дност╕ роз’╓днати цю структуру.
Очевидно, що з 2012 року об’╓днання для деяких структур так ╕ не в╕дбулося повноц╕нно. Десь переважали митники, а десь – податк╕вц╕. Ми проанал╕зували деяк╕ ╓вропейськ╕ модел╕ об’╓днаних структур, наприклад британську (хоча там сильно допомага╓ природний кордон), ╕ прийшли до висновку, що прост╕ше реорган╕зувати ц╕ органи в б╕льш
ефективн╕, електрон╕зован╕, краще забезпечен╕, менш╕ по чисельност╕, але окрем╕. Вдалося переконати колег, що основна частина реформи буде реал╕зована, але в кожн╕й служб╕ окремо. ╤ це буде набагато ефективн╕ше.
Реформа ДФС на першому етап╕ можлива без зм╕н до законодавства. Перший етап – це створення податково╖ й митно╖ служб. Другий етап вимага╓ зм╕н до законодавства – це створення служби ф╕нансових розсл╕дувань, яке матиме назву чи СФР, чи НБФБ, але головне – буде анал╕тичним ╕
спроможним органом ф╕нансових розсл╕дувань.
– Умови програми МВФ передбачають створення СФР чи НБФБ?
– Це частина нашо╖ реформи. Програма не фокусу╓ться на деталях назви кожного органу. Головне, що ми под╕ля╓мо ф╕лософ╕ю зм╕ни ╕ верхнер╕вневу концепц╕ю того, як ма╓ в╕дбуватися реформа. Ми вир╕шили спершу розпочати розд╕лення й оголосити конкурси на гол╕в двох нових структур. Р╕шення уряду вже дозволя╓ нам це зробити. На наступному Кабм╕н╕ затвердимо,
спод╕ваюся, концепц╕ю реформи.
– Т╕льки кер╕вники нових структур будуть новими чи всередин╕ ╖х також буде оновлення кадр╕в?
– Плану╓мо створити дв╕ нов╕ структури й на конкурсах обрати ╖хн╕х кер╕вник╕в. Наша нин╕шня модель – реорган╕зац╕я структур шляхом под╕лу ╕ переведення. Яким чином – це завдання кер╕вник╕в, котр╕ досить швидко муситимуть напрацювати план реформи.
До реч╕, стосовно митниц╕ я вважаю правильним, щоб це не була
державна служба. Щоби були ч╕тк╕ контракти – набирати митник╕в, ставити ╖м показники ефективност╕. За законом про держслужбу питання конкурс╕в дуже зарегульоване, хоча можливе переведення на р╕вноц╕нн╕ позиц╕╖ всередин╕. Це да╓ теоретичну можлив╕сть порядних, ефективних прац╕вник╕в переводити в нову службу. Однак це вже завдання нового кер╕вника.
– Коли оч╕кувати цих нових кер╕вник╕в?
– Прийняте Кабм╕ном 18 грудня р╕шення дозволя╓ розпочати юридично
створювати ц╕ дв╕ структури. Будемо намагатися оголосити конкурси в с╕чн╕. Це за планом, але може бути по-р╕зному. От, наприклад, ми створю╓мо Фонд п╕дтримки ╕нновац╕й, ╕ вже к╕лька раз╕в вимушен╕ перепогоджувати документи та наново подавати на ре╓страц╕ю…
– Спершу Кабм╕н прийняв р╕шення про розпод╕л ДФС на дв╕ юрособи, а лише за тиждень розглядатиме нову концепц╕ю реформи ДФС – це не суперечить одне одному?
– Н╕. Концепц╕ю ми вже напрацювали та обговорили,
вона погоджена з нашими м╕жнародними партнерами, 18 грудня представлена на парламентському ком╕тет╕ й обговорена з ним. Тобто для нас р╕шення про розд╕лення не виклика╓ сумн╕в╕в. Хоча всередин╕, в наповненн╕, ще багато в╕дкритих питань. Бо концепц╕я – це верхнер╕вневий документ. В╕н просто говорить, як ми розд╕ля╓мо, куди руха╓мось, як╕ принципи заклада╓мо в зм╕ни. А дал╕ буде створена робоча група чи координац╕йний ком╕тет за участю парламентар╕в, м╕жнародних експерт╕в, техн╕чних м╕с╕й, колег з ╕нших
м╕с╕й. Буде великий tax force. ╤ це буде пост╕йно д╕ючий орган.
– За останн╕ к╕лька рок╕в ДФС сутт╓во скоротилась – до 41 тис. сп╕вроб╕тник╕в. Под╕л приведе до нових скорочень чи, навпаки, к╕льк╕сть прац╕вник╕в зросте?
– ╢ дв╕ ц╕л╕: максимально електрон╕зувати вс╕ послуги ╕ в межах вид╕леного фонду зб╕льшити зароб╕тн╕ плати. Вони мають бути г╕дними, щоби люди працювали чесно. Наступного року 10% в╕д перевиконання по митниц╕ буде скеровано на реформу та
закуп╕влю сканер╕в. Так╕ матер╕ально-техн╕чн╕ пол╕пшення як закуп╕вля сканерних систем, дадуть можлив╕сть для скорочення штату. Але скорочення просто заради скорочення не ма╓ сенсу.
– В б╕знесу реорган╕зац╕я ГФС такого масштабу виклика╓ побоювання. Тим б╕льше, що ╕дея створення ╓дино╖ ДФС продавалася п╕д лозунгом, що регулювання та перев╕рок буде менше ╕ контакт буде з одним органом, а не з двома. Чи приведе под╕л до зб╕льшення витрат б╕знесу на
адм╕н╕стрування?
– Насправд╕ н╕. По-перше, не кожен б╕знес стика╓ться з митницею.
– Коли митниця та податкова були окремими органами, м╕ж ними була м╕жв╕домча боротьба, в╕д яко╖ також б╕знес ╕нод╕ страждав.
– Ми ма╓мо зробити реформування органу максимально непом╕тним для б╕знесу. Перший квартал ДФС працю╓ так, як до того. Не зупиня╓мо планову роботу н╕ на митному, н╕ на ф╕скальному напрямку. Але ╓ окрема група, яка напрацьовуватиме
вс╕ юридичн╕ документи для двох юрос╕б. Буде великий план передач╕ актив╕в, ╤Т-функц╕й, каб╕нет╕в, ╕ для б╕знесу це ма╓ в╕дбутися непом╕тно.
– Свого часу пан Клименко, зливаючи ц╕ дв╕ структури в одну, говори
в про створення ╓диних IT-баз як переваги тако╖ модел╕. Мовляв, якщо п╕дпри╓мець п╕д час ввезення товару занизив його митну варт╕сть, то його “доженуть” податком на прибуток п╕д час продажу. Ц╕ ╓дин╕ база були створена? Як╕ ризики ╖х втратити?
– У мене ще в╕д появи першо╖ концепц╕╖ ╢-Data в 2015 роц╕ ╓ ╕дея об’╓днати в одне ф╕нансове середовище все, що пов’язане з публ╕чними ф╕нансами. Це може бути не одна база, але вони мають м╕ж собою комун╕кувати за однаковими ╕дентиф╕каторами.
Це те, що ми вже почина╓мо робити ╕з електронними декларац╕ями: не треба кожному подавати купу дов╕док, якщо ц╕ дан╕ вже ╓ в баз╕. Може бути дек╕лька баз даних, але щоб вони м╕ж собою “сп╕лкувались”.
– Зв’язки м╕ж цими базами не проблема встановити?
– Безумовно. При передачах н╕чого не буде втрачено. Проведення повного ╤Т-аудиту допоможе створити ч╕ткий план м╕грац╕╖ баз. Для митниц╕ це дуже важливо, бо наступний крок – налагодження обм╕ну ╕нформац╕╓ю з
нашими ╕ноземними колегами.
У певний час ми д╕йдемо до того, що зможемо контролювати товар в╕д перетину кордону до полиц╕ магазину, але це не близька перспектива. А ось повноц╕нний обм╕н ╕нформац╕╓ю з нашими ╓вропейськими партнерами, щоби бачити товар, який в’╖жджа╓, може дати дуже швидкий позитивний ефект, ╕ це наш пр╕оритет на 2019 р╕к.
– Зараз наш╕ партнери не йдуть на контакт, бо остер╕гаються, що ╖хн╕ дан╕ не будуть достатньо
захищен╕.
– Так, це питання п╕д╕ймають в першу чергу, бо хочуть бути впевненими, що комерц╕йна ╕нформац╕я, якою вони з нами обм╕нюються, буде захищена. Тут ╓ стратег╕чн╕, глобальн╕ реч╕ ╕ б╕льш операц╕йн╕. З одного боку, Верховна Рада ма╓ ухвалити ряд законопроект╕в, як╕, в тому числ╕, гармон╕зують наше законодавство з ╢С. Зокрема, проект закону про обм╕н ╕нформац╕╓ю. Вл╕тку ми п╕дписали MLI (Багатостороння конвенц╕я про виконання заход╕в, що стосуються угод про оподаткування, для
протид╕╖ розмивання бази оподаткування та виведення прибутку, ряд окремих договор╕в з кожною кра╖ною – ╤Ф), що наближа╓ нас до цього. Ми поступово з ус╕х стор╕н йдемо до того, щоб уможливити такий обм╕н. А коли в нас буде окрема юридична структура, це полегшить процес.
Ми також обговорю╓мо з групою експерт╕в, як зробити публ╕чною ╕нформац╕ю про митну варт╕сть без комерц╕йно╖ складово╖. Наприклад, можна буде подивитися, за якою ставкою де розмитнюються приблизно т╕ ж сам╕ товари.
Зрозум╕ло, що комерц╕йн╕ умови контракт╕в можуть в╕др╕знятися, але не в три, не в десять раз╕в…
– Як╕ ще принципов╕ реч╕ м╕стить концепц╕я? Наприклад, щодо внутр╕шн╕х митниць?
– Цей та ще багато ╕нших нюанс╕в будемо обговорювати наступн╕ три м╕сяц╕.
– Нещодавно ваш попередник Олександр Данилюк дав к╕лька гострих ╕нтерв’ю щодо реально╖, за його словами, ситуац╕╖ в ДФС загалом, ╕ на митниц╕ зокрема. На ваш погляд, нова реформа
дозволить зробити ДПС ╕ ДМС б╕льш незалежними в╕д правоохоронних орган╕в? Ви, як м╕н╕стр ф╕нанс╕в, матимете б╕льший контроль за ними ╕ б╕льшу певн╕сть у тому, що ваш╕ завдання будуть виконуватися?
– Мабуть, це одна з найскладн╕ших реформ в зон╕ в╕дпов╕дальност╕ М╕нф╕ну, зважаючи на те, яку к╕льк╕сть людей ╕ ╕нтерес╕в вона зач╕па╓, яка протид╕я буде виникати. Якщо будемо робити все правильно, буде сильна протид╕я.
Для нас ключове питання реформи в тому, що ц╕
органи залишаються в координац╕╖ М╕нф╕ну. На центральному р╕вн╕ буде розроблятися пол╕тика, процедури ╕ заходи. Деяк╕ реч╕ повинн╕ робитися виключно на центральному р╕вн╕. Наприклад, трансфертне ц╕ноутворення (ТЦО) – для нього все законодавство вже прийнято, але воно дос╕ повноц╕нно не запроваджено. Реформа посилю╓ в╕дпов╕дальн╕сть ╕ вплив М╕нф╕ну, в тому числ╕ – щодо контролю за виконанням певних показник╕в ефективност╕.
Вид╕лення служб в окрем╕ юрособи зменшу╓ вплив на них на
рег╕ональному р╕вн╕. З ╕ншого боку, спод╕ва╓мося на п╕дтримку чесного б╕знесу, який зац╕кавлений в зм╕нах середовища.
– А сильним був спротив? Були ╕де╖ п╕дпорядкувати митницю та податкову Кабм╕ну?
– Я таких ╕н╕ц╕атив за останн╕ в╕с╕м м╕сяц╕в не чула, ╕ п╕д час обговорення концепц╕╖ ╕ прем’╓р-м╕н╕стр, ╕ мо╖ колеги в Кабм╕н╕ повн╕стю под╕ляли мою позиц╕ю, що й податкова служба, ╕ митна служба, як ╕ ДФС, зараз повинн╕ залишатися в п╕дпорядкуванн╕
М╕нф╕ну.
– Серед умов меморандуму з ╢С щодо надання макроф╕ну значиться реформування ДФС “з ч╕ткими результатами”. Що для вас ч╕тк╕ результати?
– Це ряд KPI, в т╕м числ╕ – за серв╕сними функц╕ями.
– Оголошуючи конкурси на голову податково╖ служби та митниц╕, ви бачите на ринку людей, як╕ мали би б╕льшу дов╕ру, н╕ж останн╕ оч╕льники ДФС?
– Це буде найб╕льший наш виклик – залучити до конкурс╕в максимальну
к╕льк╕сть фах╕вц╕в. Скажу в╕дверто: сп╕лкувалася з багатьма профес╕йними людьми, як╕ мають хорошу репутац╕ю, вс╕ готов╕ радити ╕ допомагати, але поки н╕хто не зголосився, не п╕дтвердив свою згоду подаватися на конкурс. Але в нас нема╓ ╕ншого механ╕зму, н╕ж конкурс.
На в╕дм╕ну в╕д 2015 року стало дуже складно залучити на державну службу людей не з державно╖ служби, з б╕знесу, з юридичних компан╕й. Вс╕ розум╕ють, що це дуже тяжка й невдячна робота, пов’язана з публ╕чн╕стю, зокрема –
критичною публ╕чн╕стю. Особливо у виборчий р╕к.
– ╢ також побоювання, що ця реформа, що буде впроваджуватися якраз у розпал виборчого процесу, призведе до пог╕ршення показник╕в бюджету.
– Ми саме тому ╕ робимо процеси паралельними. ДФС працю╓ так, як вона працю╓ – за розписом. В тому числ╕ позитивн╕ зм╕ни в систем╕ в╕дшкодування ПДВ, “електронний каб╕нет” залишаються абсолютно недоторканими ╕ продовжують розвиватися. Ми в М╕нф╕н╕ зараз руха╓мося за тими
планами, як╕ я задекларувала на початку червня, вида╓мо запланован╕ узагальнююч╕ податков╕ роз’яснення – ╖х вже 15. Водночас велика група, у тому числ╕ ╕з представниками ДФС, п╕д кер╕вництвом мого заступника Серг╕я Верланова буде займатися створенням нового. Будемо подв╕йно сл╕дкувати, щоби за цей час не сталося н╕чого неоч╕куваного.
Б╕льше працюватимемо в першому квартал╕ над трансфертним ц╕ноутворенням. Для нас це питання – один з головних пр╕оритет╕в. Це дуже анал╕тична,
предметна робота з в╕дпрацювання кейс╕в по ТЦО, ╕ в╕дносно невелика к╕льк╕сть зусиль може дати ефективний результат. Ми вже запросили в ОЕСР допомогу в╕д ╖хньо╖ структури “Податков╕ ╕нспектори без кордон╕в”.
– ╤ наостанок к╕лька нагальних поточних питань. “╢вробляхи”: М╕нф╕н все-таки обмежив ДФС у визначенн╕ митно╖ вартост╕ автомоб╕л╕в на ╕ноземних номерах?
– Так, Кабм╕н ухвалив в╕дпов╕дну постанову. Вона вир╕шила дв╕ проблеми. По-перше, внесла б╕льшу
ясн╕сть у те, як встановлю╓ться митна варт╕сть саме для цих авто. Ми розум╕╓мо, що цей закон ╓ вимушеним компром╕сом, ╕ коли в╕н приймався, ми розраховували приблизну варт╕сть розмитнення. В перш╕й ухвален╕й постанов╕ порекомендували як ╕ндикатив – базу Schwacke. Але використання середнього показника по ц╕й баз╕ да╓ занадто високу ц╕ну, що може зак╕нчитися покинутими автомоб╕лями по вс╕й кра╖н╕. Що з ними дал╕ робити – нев╕домо. Тому ми внесли корективи, щоб це було системне р╕шення. Щоб не кожен митник
самост╕йно визначав, за якою ц╕ною розмитнити, ╕ щоб покупц╕ не намагалися нереально занизити варт╕сть, а щоб був зрозум╕лий принцип.
По-друге, ми перев╕ря╓мо тепер VIN-номери машин, тому що кошти в╕д легал╕зац╕╖ “╓вроблях” мають п╕ти в Пенс╕йний фонд, а в╕д розмитнення нового ╕мпорту – в загальний фонд бюджету. Спод╕ваюся, що з цими корективами все працюватиме так, як замислив законодавець.
– Традиц╕йно останн╕ тиждень-два року зд╕йснюються велик╕ бюджетн╕
виплати, що познача╓ться на курс╕ гривн╕. Як буде цього року?
– Якщо ми зараз вплива╓мо на курс, то дуже позитивно, бо прода╓мо валюту: в нас велик╕ зовн╕шн╕ надходження у грудн╕ – макроф╕н, кошти п╕д гарант╕ю Св╕тового банку, ╕ ми св╕домо утримували кошти у валют╕ до моменту, коли будемо проводити ф╕нансування.
Кр╕м того, за ╕н╕ц╕ативою М╕нф╕ну Кабм╕н ухвалив зм╕ни до 117-╖ постанови (постанова №117 в╕д 23 кв╕тня 2014 року про зд╕йснення попередньо╖ оплати
за бюджетн╕ кошти — ╤Ф), ╕ вс╕ передплати в грудн╕ ми проводимо виключно на рахунки отримувач╕в, в╕дкрит╕ в Державному казначейств╕. Це вже дозволило зд╕йснити велику к╕льк╕сть видатк╕в у грудн╕ без виходу гривн╕ “назовн╕”.
Грудень щороку ╓ складним м╕сяцем через м╕сцев╕ бюджети, на як╕ ми не вплива╓мо. Це один з ф╕скальних ризик╕в.
Впевнена, що саме прийнятий закон про середньострокове бюджетне планування, завдяки якому ми з с╕чня повноц╕нно переходимо на
середньострокове бюджетування, дозволить вир╕шити цю проблему системно. Коли будуть зрозум╕л╕ “стел╕” на три роки, не буде аж╕отажу в останн╕ тижн╕ року, бо в с╕чн╕ ц╕ грош╕ “перетворяться на гарбуз”.
– Тобто не повториться╕стор╕я минулого року, коли близько 40 млрд грн було р╕зко витрачено?
– Вона буде б╕льш контрольованою. Принаймн╕ М╕нф╕н вжив дек╕лька компенсаторних заход╕в ╕ щодо продажу валюту, ╕ щодо залучення активного гривн╕ назад на ╢КР, ╕ щодо
оплати передплат на ╢КР. ╤ ми бачимо, що це да╓ результат.
– Цього року м╕сцев╕й влад╕ законом також надали можлив╕сть зберегти грош╕ в╕д перерахування в к╕нц╕ року у казначейство, вклавши ╖х в ОВДП. Яким ╓ ефект?
– Ми намага╓мося заохотити ╖х до цього, бо це дуже гарний ╕нструмент. Спод╕ва╓мося, вони нас почують. Хоча це (наявн╕сть значних в╕льних грошей – ╤Ф) повторю╓ться вже трет╕й р╕к, ситуац╕я в╕дносно нова для м╕сцевих бюджет╕в. У перший р╕к вони
побачили ресурси в╕д децентрал╕зац╕╖, але не були впевнен╕, чи не зм╕ниться пол╕тика, чи ╖х не заберуть. За три роки на м╕сцях ф╕нансисти розум╕ють уже, яку частину можуть витратити на кап╕тальн╕ проекти, а якою треба б╕льш рац╕онально управляти. В даному раз╕ й дох╕дн╕сть по наших ╕нструментах ╕ ╖х л╕кв╕дн╕сть приваблив╕ – з ОВДП можна вийти без втрат.
