Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
1. Классификатор "Таможенные учреждения"
	№ 782 от 28.11.2018 ДФСУ "Про затвердження Зм╕н до Класиф╕катора ДФС, митниць ДФС та ╖х структурних п╕дрозд╕л╕в"
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	3
	Листи ДМСУ	1
	Накази ДМСУ	1
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	2
	ВСЕГО:	7

MDoffice

Количество просмотров: 37 (за период c 00:00 по 18:00 03/12/18), всего просмотров: 312

Постанова вiд 30.12.2015 № 1147 КМУ Про заборону ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, що походять з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Вступил в силу с 10.01.2016   утратит силу с 31.12.2018

• Все хиты документов

MDoffice

Смотрите: Расчет таможенных платежей легкового автомобиля, [Жмите здесь]

Порядок зд╕йснення державного контролю за м╕жнародними передачами товар╕в подв╕йного використання викладено в нов╕й редакц╕╖.

Процедура державного контролю за експортом, ╕мпортом, реекспортом, тимчасовим вивезенням/ввезенням товар╕в подв╕йного використання оновлена з метою впровадження ╢диного списку товар╕в подв╕йного використання.

В╕дпов╕дна постанова Кабм╕ну в╕д 24 жовтня 2018 роки № 974 набула чинност╕ 29 листопада.

Зазначимо, з 19 жовтня введено ╢диний список товар╕в подв╕йного використання, який створений на основ╕ в╕дпов╕дного списку ╢С.

╢диний список включа╓ окрем╕ види вироб╕в, обладнання, матер╕ал╕в, програмного забезпечення та технолог╕й, як╕ можуть бути використан╕ у в╕йськових або терористичних ц╕лях або для розробки, виробництва, використання товар╕в в╕йськового призначення, збро╖ масового знищення, у тому числ╕ окрем╕ види ядерних матер╕ал╕в, х╕м╕чних речовин, бактер╕олог╕чних, б╕олог╕чних ╕ токсичних препарат╕в.

М╕жнародна передача товар╕в подв╕йного використання може зд╕йснюватися суб'╓ктом зд╕йснення м╕жнародних передач, центральним органом виконавчо╖ влади, в╕йськовим формуванням, правоохоронним органом, органом ╕ п╕дрозд╕лом цив╕льного захисту Укра╖ни, ╕ноземним суб'╓ктом господарсько╖ або ╕нш╕й д╕яльност╕ за наявност╕ у них дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Для отримання дозволу чи висновку Держекспортконтролю подаються:

- заява. Форма ╕ порядок ╖╖ заповнення визначаються М╕некономрозвитку;

- ориг╕нал документа, яким к╕нцевий споживач п╕дтверджу╓ право посередника на постачання йому товар╕в, - пода╓ться у раз╕, коли суб'╓кт або ╕ноземний суб'╓кт, який зд╕йсню╓ ╕мпорт товар╕в, ╓ посередником. У раз╕ отримання в╕дкритого або генерального дозволу ориг╕нал такого документа пода╓ться разом ╕з зв╕том про експорт чи ╕мпорт товар╕в. Якщо участь посередника у виконанн╕ зовн╕шньоеконом╕чного договору щодо постачання товар╕в к╕нцевому споживачев╕ визначена у сертиф╕кат╕ к╕нцевого споживача, ╕мпортному сертиф╕кат╕, такий документ не пода╓ться;

- ориг╕нали документ╕в, як╕ м╕стять зобов'язання кожного посередника щодо передач╕ ним товару ╕ншому посереднику або к╕нцевому споживачев╕, визначеному в сертиф╕кат╕ к╕нцевого споживача або ╕мпортному сертиф╕кат╕, - подаються у раз╕, коли постачання товар╕в к╕нцевому споживачев╕ зд╕йсню╓ться через посередник╕в.

Для отримання укладення на право зд╕йснення транзиту по територ╕╖ Укра╖ни пода╓ться заява ╕ зав╕рена коп╕я експортно╖ л╕ценз╕╖ держави-експортера або ╕ншого оф╕ц╕йного документу, що м╕стить в╕домост╕ про надане право на м╕жнародну передачу товару.

Митний контроль ╕ оформлення таких товар╕в зд╕йснюються в порядку, встановленому митним законодавством.

Митне оформлення товар╕в зд╕йсню╓ться за умови надходження до ДФС в╕д Держекспортконтролю дозвол╕в та висновк╕в в електронн╕й форм╕ через електронну систему. Вказан╕ дозволи та висновки м╕стять дов╕дкову ╕нформац╕ю про коди товар╕в зг╕дно УКТЗЕД. ╢диною ознакою для прийняття р╕шення щодо митного оформлення товару ╓ в╕дпов╕дн╕сть ф╕зичних ознак заявленого до митного оформлення товару його найменуванню та опису товару, наведеному в ╢диному списку товар╕в подв╕йного використання.

Порядком державного контролю також передбачен╕ обмеження на зд╕йснення м╕жнародних передач деяких категор╕й товар╕в та встановлен╕ загальн╕ ╕ додатков╕ вимоги ╕мпорту, експорту, тимчасового ввезення/вивезення та реекспорту товар╕в.

https://jurliga.ligazakon.net

   Президент США Дональд Трамп, прем'╓р-м╕н╕стр Канади Джаст╕н Трюдо ╕ президент Мексики Енр╕ке Пенья Нь╓то на полях сам╕ту G20 п╕дписали нову торговельну угоду - USMCA, що зам╕нить угоду NAFTA, яка припинила сво╓ ╕нсування.

   Про це пов╕домля╓ AP.

   "Це був довгий ╕ важкий шлях. На ньому зустр╕чалося багато перешкод ╕ зловживань, однак ми прийшли до цього моменту. Це визначний момент для вс╕х наших кра╖н" - заявив Трамп.

   Тепер угоду мають затвердити законодавч╕ органи трьох кра╖н.

   Угода NAFTA, що д╕яла з 1994 року, буде анульована. Нова угода USMCA вперше охопить сферу ф╕нансових послуг, цифрово╖ економ╕ки.

   Ран╕ше Трамп називав USMCA найсучасн╕шою ╕ збалансованою торговою угодою в ╕стор╕╖ США. В той же час, за його словами, угода NAFTA ╓ катастроф╕чною.

╢вропейська правда

[Отправить заявку]

ТОВ "НВО "Поверхность МД"

СЕМ╤НАР

«Контроль харчово╖ продукц╕╖ – перш╕ п╕дсумки. Оф╕ц╕йн╕ види контролю у «╢диному в╕кн╕». В╕льна торг╕вля – що нового.
╤нформац╕йне забезпечення митного оформлення»

 (Контроль харчово╖ продукц╕╖ - п╕дбиття перших п╕дсумк╕в по впровадженню ЗУ в╕д 18.05.2017 № 2042-VIII; «╢дине в╕кно» - оф╕ц╕йн╕ види контролю, нормативн╕ перспективи; ЗВТ: перспективи, Пан-╢вро-Мед, практичн╕ питання визначення кра╖ни походження; ╤нформац╕йне забезпечення митного оформлення, електронн╕ серв╕си)

Дата проведення: 15 грудня 2018 року, м╕сто Ки╖в.

Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30.

Початок: о 09:30

Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д)

Зак╕нчення: 17-30

Сп╕кери та учасники:

Представники М╕нф╕ну Укра╖ни (за згодою);

Представники ДФС Укра╖ни (за згодою);

Представники Держпродспоживслужби (за згодою);

Спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД”.

ПРОГРАМА Сем╕нару:

I. ««╢дине в╕кно»: подальше нормативне врегулювання. Оф╕ц╕йн╕ види контролю у «╢В». Вза╓мод╕я з ╕ншими контролюючими органами»

    - огляд етап╕в нормативного врегулювання роботи «╢В». Найближч╕ перспективи;

    - оф╕ц╕йн╕ види контролю - реорган╕зац╕я контрольних процедур при митному оформленн╕:

    - - повноваження орган╕в ДФСУ;

    - - повноваження ╕нших контролюючих орган╕в;

    - - електронн╕ ре╓стри;

    - - документи для проходження оф╕ц╕йних вид╕в контролю;

    - питання - в╕дпов╕д╕.

╤I. «Запровадження контролю по харчовим продуктам, кормам, поб╕чним продуктам тваринного походження: п╕дбиття перших п╕дсумк╕в по впровадженню ЗУ в╕д 18.05.2017 № 2042-VIII»

    - основн╕ положення ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчов╕ продукти, корми, поб╕чн╕ продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» в частин╕ ╕мпорту та експорту;

    - проведення перев╕рок посадовими особами Держпродспоживслужби п╕дконтрольних товар╕в на прикордонному ╕нспекц╕йному посту:

    - - документальна перев╕рка;

    - - перев╕рка в╕дпов╕дност╕;

    - - ф╕зична перев╕рка;

    - документи, що подаються для проходження контролю;

    - перел╕к товар╕в, як╕ п╕длягають державному контролю за дотриманням законодавства про харчов╕ продукти, корми, поб╕чн╕ продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;

    - питання - в╕дпов╕д╕.

I╤╤. «В╕льна торг╕вля – що нового. Найближч╕ перспективи»

    - найближч╕ перспективи у створенн╕ нових ЗВТ м╕ж Укра╖но. Та ╕ншими державами;

    - модиф╕кац╕я положень д╕ючих Угод про ЗВТ. Конвенц╕я Пан-╢вро-МЕД;

    - огляд практичних питань з визначення кра╖ни походження товар╕в;

VI. «╤нформац╕йне забезпечення митного оформлення, електронн╕ серв╕си»

    - перспективи розвитку електронного декларування. подання документ╕в в електронному вигляд╕;

    - електронн╕ серв╕си; 

    - особливост╕ обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж державними органами та суб’╓ктами ЗЕД та м╕ж державними органами;

    - техн╕чне забезпечення та вдосконалення роботи ╢диного в╕кна;

    - питання - в╕дпов╕д╕.

Кожному учаснику нада╓ться:

• Сертиф╕кат про участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕ MD Office;
• Безкоштовна ре╓страц╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office» строком на один м╕сяць;
• Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕД www.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
• Блокнот, ручка.

Як╕сть круглих стол╕в, сем╕нар╕в, конференц╕й, як╕ проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2018 у заходах за участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 8100 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3200.

Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович

Варт╕сть участ╕ у Круглому стол╕/сем╕нар╕: 1650 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 1980 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");

У варт╕сть входить участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, мастер-клас роботи з програмним забезпеченням, матер╕али за тематикою Круглого столу/сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.

М╕сце проведення :  конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про зах╕д, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефоном:
+38 -044-339-95-45
e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана п╕д час Круглого столу/сем╕нару, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛ╤/СЕМ╤НАР╤

* Ф╕рма-учасник/(╢ДРПОУ) Сума до оплати (п╕дкреслити)  1650** грн. (без ПДВ)  1980** грн. (з ПДВ)  Фактична адреса (+╕ндекс) * Телефон/факс (+ код м╕ста)   E-mail * П.╤.Б., посада учасника Телефон моб. Вид д╕яльност╕ Вашого п╕дпри╓мства * Форма оплати Юридична адреса * Св╕доцтво ПДВ *╕ндив╕дуальний податковий номер Пропозиц╕╖, побажання для теми сем╕нару * Поля обов'язков╕ до заповнення Дата заповнення М.П.п╕дпис

Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 339-95-45.
Заявки приймаються до 12.12.2018 включно, оплата до 13.12.2018.

[Отправить заявку]

   Любител╕ “янгтаймер╕в” (автомоб╕л╕в у в╕ц╕ близько 30 рок╕в), що тр╕умфували у зв’язку прийняттям нових правил розмитнення будуть засмучен╕. В Укра╖н╕ не можна розмитнити автомоб╕ль, що не в╕дпов╕да╓ нормам ╢вро-2.

   Насправд╕, обмеження по “╢вро-…”все-таки залишилися в сил╕. В╕дпов╕дна норма прописана в Закон╕ № 2739-IV “ПРО деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та проведення першо╖ державно╖ ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в” .

   Стаття 2 цього закону м╕стить наступний текст: “Митне оформлення з метою в╕льного об╕гу та першу ре╓страц╕ю в Укра╖н╕ ввезених транспортних засоб╕в нових ╕ таких, що були в користуванн╕, або виготовлених в Укра╖н╕ зд╕йснюють за умови ╖х в╕дпов╕дност╕ еколог╕чним нормам не нижче р╕вня “╢ВРО-2”.

   Фактично це означа╓, що автомоб╕л╕ старше 1995 року випуску розмитнювати в Укра╖н╕ заборонено.

   Ця норма навряд чи засмутить б╕льш╕сть “евробляхер╕в”, так як ╖х машини, в переважн╕й б╕льшост╕ випадк╕в, випущен╕ п╕сля 1995 року. А ось любител╕ “справжн╕х, аналогових автомоб╕л╕в, виготовлених в к╕нц╕ 80-х ╕ початку 90-х, виявляються обмежен╕ в правах.

   Якщо людина хоче ╖здити на цьому, чесному Porsche 911 1983 року випуску з двигуном пов╕тряного охолодження, ╕ готовий заплатити за цей прив╕лей будь-як╕ грош╕ – не вийде. Укра╖нське законодавство не дозволяють ╕мпортувати таку техн╕ку.

   Кр╕м того, ця норма ╕стотно ускладню╓ життя колекц╕онерам. ╤мпорт автомоб╕л╕в, що представляють ╕сторичну ц╕нн╕сть, теж залиша╓ться перекритим.

   З дня набуття чинност╕ закон╕в про акцизи на легков╕ автомоб╕л╕, а також про посилення контролю над перем╕щенням ╕ використанням в Укра╖н╕ автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖, оф╕ц╕йно розмитнили лише 74 автомоб╕л╕ на ╓врономерах, про це в ексклюзивному коментар╕ УНН пов╕домила речниця Державно╖ ф╕скально╖ служби Натал╕я Непрях╕на.

   За ╖╖ словами, з 26 листопада в Укра╖н╕ оформлено 74 авто, як╕ були ввезен╕ в митних режимах тимчасового транзиту. Найб╕льше “╓вроблях” розмитнили на Черн╕вецьк╕й митниц╕ – 55 шт.

   За словами Непрях╕но╖, загалом сума в╕д розмитнення 74 авто склада╓ 4, 675 млн грн, зокрема 119 тис. грн – штрафи за порушення режиму тимчасового ввезення або транзиту авто, як╕ власники “╓вроблях” заплатили при розмитненн╕ сво╖х авто.

   Нагада╓мо, 25 листопада набули чинност╕ закони № 8487 ╕ № 8488 про акцизи на легков╕ автомоб╕л╕, а також про посилення контролю над перем╕щенням ╕ використанням автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖.

   Зазначимо, п╕сля п╕дписання Президентом Петром Порошенком закон╕в щодо “╓вроблях” власники автомоб╕л╕в на ╓врономерах вийшли на акц╕╖ на кордон╕. 28 листопада, ус╕ п╕д’╖зн╕ шляхи, як╕ ведуть до пункт╕в пропуску на зах╕дному кордон╕ ╕ як╕ були заблокован╕ протестувальниками, повн╕стю розблокован╕.

http://bloginside.in.ua

Решение апелляционного административного суда, принятое 27 ноября, никак не повлияло на действие существующих антидемпинговых пошлин на карбамид и КАС, происхождением из России. Об этом заявил GR директор Group DF Игорь Гольченко, передает пресс-служба группы.

“Пошлины на азотные удобрения российских производителей остаются на предыдущем уровне — 31,84%, установленном в 2017 году”, — сказал Гольченко.

“В суде мы пытались повысить эти пошлины, что было бы эффективно в 2017 году. Однако в нынешней ситуации мы не видим целесообразности в продолжении процесса”, — добавил он.

По его словам, это нецелесообразно по двум причинам. Во-первых, увеличение пошлин приведет к ненужному ажиотажу и спекуляции на ценах в период сезона весенней посевной.

“Во-вторых, размер даже увеличенных демпинговых пошлин, на который мы рассчитывали, после последнего повышения цены на газ до почти 500 долларов за 1000 куб. м не окажет какого-либо эффекта на прекращение демпингового импорта из РФ”, — сказал менеджер.

“При этом, нам очень жаль что отдельные аграрные ассоциации, лоббирующие интересы российских производителей удобрений, расценивают наши действия как собственную победу”, — отметил Гольченко.

По его словам, предприятия Ostchem готовы полностью обеспечить потребности украинского рынка в удобрениях.

“По состоянию на 30 ноября на складах предприятий хранится более 400 тыс. тонн удобрений, готовых к отгрузке. К весенней посевной 2019 года мы планируем произвести еще как минимум 1,5 млн тонн”, — подытожил Гольченко.

Ранее Всеукраинская Аграрная Рада сообщила, что суд признал недействительным решение о повышении антидемпинговых пошлин на Карбамид и КАС происхождением из РФ.

Укррудпром

   4 грудня Пенс╕йний фонд Укра╖ни

   7 грудня Державна служба Укра╖ни у справах ветеран╕в в╕йни та учасник╕в антитерористично╖ операц╕╖

   11 грудня Державна служба Укра╖ни з питань прац╕

   14 грудня Нац╕ональна пол╕ц╕я Укра╖ни

   18 грудня Державна служба Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в

   21 грудня Державна м╕грац╕йна служба Укра╖ни

   28 грудня Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

   Прим╕тка. Пряма телефонна л╕н╕я Каб╕нету М╕н╕стр╕в працю╓ за номером 254-05-65.

   Час проведення бриф╕нгу з 13.40 до 14.00 год., прямо╖ телефонно╖ л╕н╕╖ – з 14.00 до 16.00 год.

   М╕сце проведення: м. Ки╖в, вул. ╤нститутська, 7 (другий поверх, к╕м. 206).

https://ukurier.gov.ua

   Оксана Маркарова, яка нещодавно парламентом була призначена м╕н╕стром ф╕нанс╕в Укра╖ни, в ╕нтерв’ю журнал╕сту та ведучому програми розсл╕дувань 1+1 “Секретн╕ Матер╕али” ╢вгену Пл╕нському розпов╕ла про реформу податково╖ та митно╖ служб, а також про ф╕нанси, як╕ будуть отриман╕ п╕сля легал╕зац╕╖ “╓вроблях” ╕ нових розц╕нок на поштов╕ посилки.
   – Реформа ДФС – одне з╕ стратег╕чних завдань. Що з нею? На початку листопада президент дав доручення провести розд╕лення ДФС та митниц╕, як╕ були об’╓днан╕ п╕сля 2014 року, та провести конкурс на кер╕вник╕в митниц╕ та податково╖.
   – Надзвичайно складне питання. Насправд╕ ця реформа почалася ще задовго до 2014 року при М╕н╕стерств╕ доход╕в ╕ збор╕в. Коли ми прийшли в 2014-2015 роках, дискутували щодо цього питання, ╕ вс╕ м╕жнародн╕ партнери наполягали, щоб ця реформа була завершена, так як ╖╖ розпочали ╕ повинн╕ завершити об’╓днанням.
   В об’╓днанн╕ митниц╕ ╕ податково╖ ╓ певн╕ плюси, безумовно, ╕ ╓ багато кра╖н в св╕т╕, де це чудово працю╓. ╤ я можу точно сказати, що за останн╕ 3,5 року ми побачили, що у нас це не просунулось та не завершилось, ╕ вийшла така соб╕ незавершена реформа. Ми з одного боку почали об’╓днання ДФС та митниц╕, але у ф╕нальний стан не д╕йшли ╕ можна сказати, що не отримали плюс╕в в╕д цього об’╓днання, а м╕нус╕в отримали багато.
   Це вже трет╕й п╕дх╕д до ц╕╓╖ реформи за останн╕ чотири роки, на цей раз ╖╖ треба вже взяти ╕ зробити
   Коли я стала в.о. обов’язк╕в м╕н╕стра, ми знову в╕дкрили цю дискус╕ю ╕ нам вдалося переконати наших м╕жнародних партнер╕в в тому, що треба в╕дступити в╕д ц╕╓╖ реформи на крок назад, залишити в реформ╕ т╕ ключов╕ реч╕, як╕ нам потр╕бн╕. Тобто в межах податково╖ ма╓ бути одна юридична особа ╕ ч╕тка вертикаль.
   У межах митниц╕ теж ма╓ бути ч╕тка вертикаль, але б╕льше ╓ можлив╕сть завершити цю реформу, якщо ми ц╕ напрями будемо розвивати окремо. ╤ ми це розум╕ння знайшли, ╕ зараз на ф╕нальн╕й стад╕╖ опрацювання концепц╕╖. Саме тому конкурс на оч╕льника ДФС не був ╕н╕ц╕йований Кабм╕ном одразу, тому що ми хочемо затвердити нову концепц╕ю реформи ╕ план, що розд╕лить ц╕ служби на два напрямки. Ми спочатку думали розд╕лити на три, але без законодавчих зм╕н неможливо.
   
   Тому вир╕шили все ж на два – податковий ╕ митний – ╕ одразу розпочати конкурс на кер╕вник╕в обох напрямк╕в.
   – Усе це ма╓ в╕дбуватись п╕сля узгодження з парламентом, чи це винятково в компетенц╕╖ Кабм╕ну?
   – Це може в╕дбуватися в дв╕ стад╕╖. ╤ перша стад╕я розд╕лення може бути реал╕зована р╕шенням Кабм╕ну. Звичайно, для завершення реформи в середин╕ кожного напрямку мають бути законодавч╕ зм╕ни ╕ в податковий, ╕ в митний кодекси.
   – А перший етап може бути розпочатий Кабм╕ном. Час на все це ╓?
   – Час на це обов’язково ма╓ бути, адже реформа ДФС – ключовий пр╕оритет не т╕льки для М╕нф╕ну, а й для всього державного апарату. Якщо в╕дступити на три роки назад, то побачимо, що весь цей час ╕дуть зустр╕ч╕ Уряду, М╕нф╕ну ╕ у мене особисто з представниками б╕знесу. ╤ перел╕к питань, як╕ б╕знес ставить як нагальн╕, пост╕йно зм╕ню╓ться, але одна р╕ч в ньому залиша╓ться незм╕нною – адм╕н╕стрування податк╕в б╕знес хоче бачити спрощеним, прозор╕шим ╕ з м╕н╕мальним контактом з чиновником.
   – Вони пост╕йно про це говорять, але, як ми бачимо, це не дуже в╕дбува╓ться.
   – Я би не сказала що не в╕дбува╓ться. Подив╕ться на в╕дшкодування ПДВ. Зараз це питання, якщо ╕ виника╓ в стосунках з б╕знесом, то лише в контекст╕ старого ПДВ, як недоперев╕рили, чи за ним ╓ судов╕ тяжби. А от п╕сля запровадження системи автоматичного в╕дшкодування ПДВ це питання п╕шло з ТОП-10 питань б╕знесу. Чому? Тому що створена прозора ╕ зрозум╕ла система, яка да╓ б╕знесу впевнен╕сть, що в╕дбува╓ться все в справедливий спос╕б, фактор чиновник╕в прибрано, корупц╕я фактично зменшена в цьому напрямку ╕ це ста╓ вже робочим моментом.
   Останн╕й св╕товий тренд останн╕х рок╕в з зб╕льшенням електронно╖ торг╕вл╕ – це те, що б╕льш╕сть порушень м╕грують в пересилання товар╕в поштою, а не просто перетин кордону
   Так само в ╕ншому питанн╕, як, наприклад, електронн╕ послуги. Чим б╕льше ╖х буде, тим б╕льше полегшень для б╕знесу. Але напрям╕в роботи дуже багато. Наприклад, податков╕ роз’яснення. Ще два роки тому ми ухвалили зм╕ни в Податковий кодекс, якими дозволили М╕нф╕ну давати податков╕ роз’яснення. Щоб не кожний платник податк╕в писав в ДФС ╕ просив роз’яснити якусь ситуац╕ю. ╢ питання, як╕ вимагають узагальнювального роз’яснення, ╕, по-перше, можуть використовуватись ус╕ма платниками податк╕в, а по-друге, вс╕ податков╕ по вс╕й кра╖н╕ будуть знати, “ось як застосову╓ться ця чи ╕нша норма”.
   За 2018 р╕к ми видали 12 податкових роз’яснень. 5-6 ще в робот╕. ╤ я для себе це зробила пр╕оритетом – щом╕сяця видавати ц╕ податков╕ роз’яснення.
   
   – ╤з податковою ситуац╕я б╕льш-менш зрозум╕ла. З митницею що в нас в╕дбува╓ться?
   – З╕ сл╕в б╕знесу ╕ самих митник╕в – ситуац╕я просто жахлива.
   – Як╕ зм╕ни передбачаються п╕д час в╕докремлення митниц╕? В╕дкрийте та╓мницю, як╕ зм╕ни плануються?
   – Секрети техн╕чн╕. Вони будуть розкрит╕, коли ми цю концепц╕ю представимо, яка зараз опрацьову╓ться на робочому р╕вн╕. Головна в╕дм╕нн╕сть, мен╕ зда╓ться, ╕ це одна з причин, чому митницю ╕ податкову треба реформувати як два окремих напрямки, у тому, що в податково╖ б╕льш╕ функц╕я збору податк╕в ╕ серв╕сна функц╕я для б╕знесу.
   Митниця – це в першу чергу безпекова функц╕я, а по-друге, це адм╕н╕стрування збор╕в, як╕ виникають при перетин╕ кордону. Для того, щоб митниця могла забезпечувати функц╕ю захисту економ╕чно╖ безпеки, цей орган треба в╕дновити як ╓дину митну вертикаль, в як╕й ми зможемо обрати профес╕йних кер╕вник╕в як на нац╕ональному р╕вн╕, так ╕ на м╕сцях.
   ╥хня зароб╕тна плата, тих хто там буде працювати, ма╓ бути п╕двищена в результат╕ процесу конкурсу чи перенабору. ╤ найголовн╕ше – вони мають використовувати вс╕ т╕ механ╕зми, як╕ використовують наш╕ сус╕ди, починаючи в╕д техн╕чних, обладнання, сканер╕в, зак╕нчуючи обм╕ном ╕нформац╕╓ю.
   – Тобто плану╓ться не просто техн╕чне розд╕лення митниц╕ та податково╖? Це побудова абсолютно нового в╕домства?
   
   – Звичайно. Ми ж зна╓мо вс╕ проблеми, як╕ зараз ╕снують у митниц╕, ╕ ц╕ проблеми пов’язан╕ з р╕зними факторами. Давайте будемо в╕дверт╕. Десь це пов’язано з людським фактором, десь – з корупц╕╓ю, десь – через вза╓мод╕ю на м╕сцевому р╕вн╕, десь – недоф╕нансування, десь нема╓ сканер╕в, а десь вони ╓, але ╖х виводять з ладу. Це питання в╕дбудови потужно╖ служби для “б╕лого” б╕знесу. Вона ма╓ бути серв╕сною службою. Тим, хто чесно перетина╓ кордон ╕ легально везе товар, ма╓ стати легше. А для тих, хто намага╓ться порушувати закон, – це ма╓ стати неможливим.
   – У мене запитання в╕д рядових митник╕в. Вони скаржаться, що в них зарплатня в╕д трьох до максимум семи тисяч гривень, забезпечення формою нема╓. У них взагал╕ велик╕ складнощ╕ з ф╕нансуванням. Кер╕вництво ╖м каже: “Нема╓ грошей ╕ все”. Чи запланован╕ як╕сь зм╕ни ф╕нансування та забезпечення митник╕в на м╕сцях?
   – Питання ф╕нансування – це друге питання важливост╕ п╕сля ухвалення концепц╕╖ ╕ структури митниц╕. За аналог╕╓ю створення ╕нших структур будь-як╕ органи мають бути меншими, але краще забезпеченими. При д╕╖ системи обм╕ну та доступу до ╕нформац╕╖, анал╕тична робота ма╓ складати б╕льшу частину, а не механ╕чна перев╕рка чогось. Це дозволить правильно перерозпод╕лити кошти ╕ направити ╖х туди, де вони потр╕бн╕, в тому числ╕ на забезпечення тих, хто сто╖ть на перш╕й л╕н╕╖ оборони.
   – Тобто зарплати зростуть?
   – Зарплати зростуть, але не тому, що ми зб╕льшимо суму в бюджет╕, а тому, що пр╕оритети всередин╕ структури будуть зм╕нен╕.
   – Але в бюджет╕ закладено зменшення ф╕нансування на ДФС. Зв╕дки ж тод╕ зростання зарплат та забезпечення?
   – У бюджет╕ 2019 року ми заморозили видатки на державну службу на р╕вн╕ 2018 року. 2019 р╕к в нас дуже складний. В нас безпрецедентний р╕вень виплати за боргами. Водночас ╓ низка пр╕оритетних реформ: медична, осв╕тня… Цього року для публ╕чного сектору, медицина, осв╕та тощо у нас п╕двищу╓ться фонд зароб╕тно╖ плати за ╕нфляц╕╖ +2%, загалом на 9%. А от державний апарат ми заморозили на р╕вн╕ 2018 року. Але це не значить, що зарплати мають скоротитися. Це означа╓ що вс╕м треба подивитись на сво╖ структури, провести оптим╕зац╕╖ ╕ шукати внутр╕шн╕ ресурси.
   Стосовно ф╕нансування митниц╕, давайте ми до конкретних цифр повернемося тод╕, коли будуть розд╕лен╕ дв╕ структури, тому що поки що в бюджет╕ ╓ загальна сума на ДФС. Водночас час ми заклали норму, що в╕д перевиконання норми на митниц╕ певний в╕дсоток буде йти на потреби митниц╕.
   Тому ми цю норму поверта╓мо, щоб мати механ╕зми-стимули. Перевиконання ╕ндикативних показник╕в митниц╕ на зарплати та закуп╕влю обладнання митниця буде отримувати до 10%, якщо цю реформу, зв╕сно, п╕дтрима╓ Верховна Рада.
   – Як в цих умовах пол╕тичного тиску перед виборами провести об’╓ктивний конкурс на посади гол╕в ДФС та митниц╕?
   – Ви ставите абсолютно правильне запитання ╕ я його ще доповню. Як заохотити профес╕онал╕в подаватися на конкурси в держсектор, особливо в так╕ складн╕ структури як податкова та митниця. Якщо пор╕внювати 2014-2015 р╕к, то достатньо було лише оголосити конкурс на будь-яку посаду, к╕льк╕сть людей, як╕ бажали працювати, була величезною. Зараз ми бачимо, що у багатьох конкурсах, як╕ ми оголошу╓мо на дуже ц╕кав╕ посади, ми не бачимо велико╖ к╕лькост╕ людей.
   Для того, щоб митниця могла забезпечувати функц╕ю захисту економ╕чно╖ безпеки, цей орган треба в╕дновити як ╓дину митну вертикаль, в як╕й ми зможемо обрати профес╕йних кер╕вник╕в як на нац╕ональному р╕вн╕, так ╕ на м╕сцях
   Часткова втома, дехто не хоче публ╕чност╕, дехто не хоче заповнювати електрон╕ декларац╕╖. Ц╕лий ряд фактор╕в ╕ така потужна критика сильно вплинули на бажання людей працювати в держустановах. Користуючись нагодою, я би хот╕ла заохотити вс╕х, хто нас чита╓, подаватись на конкурси, адже т╕льки серед гарного пулу кандидат╕в ми можемо вибрати кер╕вник╕в та заступник╕в.
   – Митниця ╕ податкова – головн╕ грошов╕ потоки в держав╕. Як уникнути боротьби пол╕тичних клан╕в за ц╕ посади ╕ ╖хнього бажання поставити туди свою людину?
   – Т╕льки прозорий конкурс ╕ оц╕нка кандидат╕в. Конкурс не ╓ панаце╓ю ╕ да╓ гарний результат тод╕, коли ╓ гарн╕ кандидати.
   – Президент дав ч╕тко 45 дн╕в. Встигнете?
   – Швидк╕сть – завжди пр╕оритет, але в╕н не повинен бути за рахунок якост╕. Для того, щоб оголосити конкурс не на ДФС, а на окрем╕ два напрямки, треба ╖х ухвалити як концепц╕ю ╕ розд╕лити. Ми з╕ свого боку максимально швидко це готу╓мо ╕ я дуже б хот╕ла, щоб ми це принаймн╕ розпочали до к╕нця цього року.
   – А хто окр╕м М╕нф╕ну займа╓ться ц╕╓ю концепц╕╓ю? Кого ви залучили до ц╕╓╖ роботи?
   – Цим займа╓ться група в М╕нф╕н╕ разом ╕з нашою командою п╕дтримки реформ. У нас пост╕йно д╕╓ техн╕чна м╕с╕я МВФ, яка довгий час працювала за цим напрямком. Тепер коли в нас ╓ проект, ми завершу╓мо внутр╕шн╕ консультац╕╖, ми оголосили про це на Громадськ╕й рад╕ ╕ запропонували вс╕м надати нам пропозиц╕╖ з громадськост╕. ╤ на розширен╕й груп╕ разом з проф╕льним ком╕тетом почнемо цю концепц╕ю опрацьовувати з ширшим колом, ╕ п╕сля цього будемо готов╕ йти на Кабм╕н, а там вже стандартна процедура: М╕н╕стерство економ╕ки, М╕н’юст, як╕ будуть розглядати концепц╕ю, дають свою оц╕нку ╕ ухвалю╓мо на Кабм╕н╕.
   
   Це вже трет╕й п╕дх╕д до ц╕╓╖ реформи за останн╕ чотири роки, на цей раз ╖╖ треба вже взяти ╕ зробити.
   – Ходять чутки, що Н╕на Южан╕на буде призначена кер╕вником ДФС найближчим часом. Чи розгляда╓ться такий розвиток под╕й?
   – Чутки обговорювати не дуже правильно. Ми з Н╕ною Петр╕вною працю╓мо над законом про податковий кодекс ╕ будемо працювати над розд╕ленням ДФС на два напрямки. Той, хто каже про ╖╖ призначення на голову ДФС, пропустив, мабуть, те, що ми розд╕ля╓мо ДФС на митницю та податкову, на гол╕в яких буде конкурс.
   – Розмитнення авто на ╓врономерах. Наск╕льки для М╕нф╕ну ця тема ц╕кава в питанн╕ наповнення бюджету? Чи закладен╕ в бюджет конкретн╕ надходження з розмитнення цих машин, чи це буде при╓мний бонус?
   – Закон передбача╓, що вс╕ надходження з розмитнення цих авто будуть спрямован╕ в Пенс╕йний фонд. Це була правильна ╕дея ╕ саме так ми ╖╖ ╕ в╕добразили в бюджет╕. Ви можете побачити, що в доходах з’явились надходження за низкою податк╕в ╕ акциз╕в в╕д розмитнення, вони зайдуть як доходи до спец╕ального фонду ╕ одразу передан╕ як трансфер до Пенс╕йного фонду.
   Ми лише запланували в бюджет╕ механ╕зм для отримання цих грошей. Ск╕льки буде отримано, ст╕льки буде ╕ в╕дправлено в Пенс╕йний фонд. Держбюджет в сво╖х видатках не врахову╓ це як ресурс. Це транзит через бюджет в Пенс╕йний фонд.
   – А чи ╓ взагал╕ хоч приблизн╕ розрахунки к╕лькост╕ цих авто, ╕ ск╕льки отрима╓ Пенс╕йний фонд?
   – Цих розрахунк╕в дуже багато, як ╕ сценар╕╖в розвитку под╕й. Щоб визначити точну цифру, треба знати, по-перше, ск╕льки цих авто ╓ в Укра╖н╕. Ми зна╓мо, що ╓ розрахунки ДФС, тому що частина – це авто на тимчасовому ввезенн╕, частина – на простроченому транзит╕, частина перетина╓ кордон пост╕йно. Тому п╕драхунки дуже приблизн╕ ╕ складають в╕д 640 тисяч до понад м╕льйона.
   Окр╕м цього Закон нада╓ дек╕лька вар╕ант╕в розмитнення: у перший м╕сяць або останн╕й, як╕ техн╕чн╕ параметри того чи ╕ншого авто брати в розрахунок. Тож, прогнозувати щось дуже складно. Враховувати це в дох╕д бюджету було б неправильно, тому ми п╕дтримали ╕н╕ц╕ативу Ком╕тету, щоб вс╕ кошти в╕д розмитнення йшли в Пенс╕йний фонд. Чим б╕льше ми ╖х отрима╓мо, тим легше нам збалансувати Пенс╕йний фонд, який в нас хрон╕чно деф╕цитний. Точно пр╕оритет №1, тому чим б╕льше там буде кошт╕в, тим краще.
   – У законопроект╕ 9260 передбача╓ться зменшення л╕м╕ту на ввезення товар╕в до Укра╖ни поштовими операторами без сплати податк╕в з╕ 150 ╓вро до 100. Зв╕дки ця ╕н╕ц╕атива? Адже сусп╕льство дуже бол╕сно ╖╖ сприйняло.
   – Законопроект 9260 взагал╕ з’явився як ресурсний законопроект п╕д бюджет. У цьому законопроект╕ ╓ низка зм╕н, як╕ ми обговорю╓мо досить давно. Це т╕ ж акцизи на тютюн, адм╕н╕стративн╕ норми, направлен╕ на наведення ладу в сектор╕ продажу спирту, нафтопродукт╕в, як╕ дозволяють краще контролювати цей ринок, але сусп╕льство п╕дхопило чомусь норму про посилки.
   Ми з одного боку почали об’╓днання ДФС та митниц╕, але у ф╕нальний стан не д╕йшли ╕ можна сказати, що не отримали плюс╕в в╕д цього об’╓днання, а м╕нус╕в отримали багато
   Багато було розмов н╕бито ми пропонували ввести обмеження у 22 ╓вро. Насправд╕ ми н╕коли такого не пропонували, ан╕ Уряд, ан╕ Ком╕тет. Хоча вона ╕сну╓ в ╢С. Ми 22 ╓вро не пропонували, а п╕сля обговорення ╕ з Ком╕тетом (податковим), ╕ з ринком запропонували зменшення ц╕╓╖ норми з╕ 150 ╓вро до 100. Але насправд╕ обговорення ц╕╓╖ норми почалося не з л╕м╕ту, а з норми у три посилки, яка у нас була запланована ран╕ше, ╕ яку останн╕ п╕вроку практично вс╕ оператори доставки, включаючи “Укрпошту”, почали п╕дн╕мати питання що ця норма неробоча нараз╕.
   Якщо система для врахування не готова ╕ готова не буде, ╕ в╕дпов╕дно, якщо норма залишиться, то у нас з 1 с╕чня буде колапс ╕ люди не будуть отримувати посилки вчасно. Тому, реагуючи на це, в нас почалися обговорення.
   
   З ╕ншого боку, з червня м╕сяця до нас звернулися низка асоц╕ац╕й виробник╕в ╕з проханням в╕дреагувати на питання з посилками. Якщо д╕йсно подивитись на зв╕ти орган╕зац╕╖ з економ╕чного сп╕вроб╕тництва Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD), то це не т╕льки наше питання.
   Останн╕й св╕товий тренд останн╕х рок╕в з зб╕льшенням електронно╖ торг╕вл╕ – це те, що б╕льш╕сть порушень м╕грують в пересилання товар╕в поштою, а не просто перетин кордону.
   – Тобто поштова контрабанда – це не укра╖нське ноу-хау?
   – Зв╕сно, н╕. Дуже великий зв╕т (OECD), який б╕знес-омбудсмен поширив на одн╕й з нарад, говорить, що зараз у митних служб ╢С та св╕ту питання проблеми пересилки товар╕в – номер один. Але укра╖нц╕ сприйняли це як обмеження ╖хн╕х прав купувати товар. Н╕хто н╕кого не обмежу╓. Я сама час в╕д часу купую товари за кордоном, особливо т╕, яких нема╓ в Укра╖н╕.
   Тобто контроль винятково на митниц╕ дуже мало чого дасть, якщо не буде адекватного контролю за товаром всередин╕ кра╖ни.
   Питання не в тому, що не можна. Купувати можна, ╕ навпаки, чим ця система буде прозор╕ша ╕ прост╕ша, а поштов╕ оператори будуть податковими агентами, тим б╕льше це спростить для к╕нцевого споживача отримання цього товару. Друге питання – це все ж таки межа товару, який можна отримувати без оподаткування ╕ за який треба сплатити митн╕ платеж╕, як╕ сплачують т╕ компан╕╖, як╕ завозять цей товар в Укра╖ну для продажу. Ми не говоримо про велике розмитнення. Ще раз. Ми до ╓вропейських норм колись д╕йдемо, але зараз ми про 22 ╓вро нав╕ть не говоримо.
   Але якщо ми визначили, що ╓вропейська ╕нтеграц╕я – наш шлях, то вс╕ наш╕ норми мають бути п╕д╕гнан╕ п╕д ╓вропейськ╕ правила. Тому в цьому випадку норма у 100 ╓вро з друго╖ половини 2019 обговорювалася ╕ ╓ компром╕сною.
   – Статус податкових агент╕в перев╕зник╕в – складне питання для людей, але наск╕льки я розум╕ю, це окр╕м спрощення сплати податк╕в отримувачами да╓ ╕нструмент контролю перев╕зник╕в та наклада╓ на них певну в╕дпов╕дальн╕сть?
   – Ми не запроваджу╓мо ц╕ норми, щоб зробити людям незручно. Навпаки, наше глобальне завдання – захистити к╕нцевого споживача. Це питання, яке стосу╓ться ╕ куп╕вл╕ в магазинах, ╕ отримання по пошт╕. Людина, яка купу╓, ма╓ робити це просто ╕ безпечно. ╤ коли сто╖ть питання, наприклад, ф╕скальних чек╕в, то це питання захисту ╕нтерес╕в споживача.
   Якщо говорити про порушення, як╕ в╕дбуваються в пересилках, то це ж порушення не людей. Порушення виника╓ там, де з’явля╓ться несумл╕нний б╕знес, який, використовуючи прогалини в законах та адм╕н╕струванн╕, намага╓ться використати норми для людей, щоб завезти товарн╕ парт╕╖, як╕ насправд╕ не ╓ посилками. Коли ми пропону╓мо зробити перев╕зник╕в податковими агентами, ми зам╕сть накладання податкових обов’язк╕в на м╕льйони людей, наклада╓мо на меншу к╕льк╕сть профес╕йних оператор╕в.
   Вони тод╕ роз’яснять, правильно порахують ╕ заплатять в╕д ╕мен╕ людини т╕ податки, як╕ д╕йсно треба сплатити. За аналог╕╓ю така сама норма у нас ╕сну╓ в банках. Тому д╕йсно, це з одного боку спрощення для людей, з ╕ншого так, в╕дпов╕дальн╕сть для компан╕й. Головною проблемою ╕снування поштово╖ контрабанди експерти називають в╕дсутн╕сть ре╓стр╕в отримувач╕в ╕ в╕дсутн╕сть зрозум╕лого контролю за перев╕зниками та вантажами. У 2014 роц╕ в Укра╖ну ввезли 7 м╕льйон╕в таких в╕дправлень, а в 2017 – вже 29 м╕льон╕в, ╕ к╕льк╕сть зроста╓ щороку на 30%.
   – Паперове життя на митниц╕ сприя╓ тому, що серед тако╖ велико╖ к╕лькост╕ товар╕в ╕де контрабанда ╕ ╖╖ не пом╕чають. Чи зна╓те ви про це ╕ як ╕з цим боротися?
   – Це дуже комплексне питання, яке треба вир╕шувати з трьох стор╕н. Перше – це сам ре╓стр. Зробити його, ╕ головне, щоб в╕н був сум╕сний як з митницею, так ╕ з ус╕ма поштовими операторами. Друге – це реформа само╖ митниц╕, тому що хтось цей ре╓стр ма╓ адм╕н╕струвати, ухвалювати на його основ╕ р╕шення. ╤ трет╓ питання, це обм╕н ╕нформац╕╓ю м╕ж нами ╕ нашими партнерами.
   Це, мабуть, була перша угода, яку я п╕дписала, – конвенц╕ю MLI, яка в╕дкрива╓ нам доступ до обм╕ну ╕нформац╕╓ю ╕ ми продовжу╓мо активно працювати над договорами про уникнення подв╕йного оподаткування з конкретними кра╖нами.
   Т╕льки повноц╕нний обм╕н ╕нформац╕╓ю м╕ж нами та ╕ншими кра╖нами дозволить зрозум╕ти ╕ перев╕рити вс╕ дан╕. ╤ т╕льки коли ц╕ три реч╕ з╕йдуться разом, а я спод╕ваюсь, що це не займе багато часу, бо ми будемо паралельно рухатись в трьох напрямках, тод╕ ми ч╕тко зрозум╕╓мо, з чим ми ма╓мо справу.
   Ус╕ несум╕сност╕ м╕ж тим, що виходить з одно╖ кра╖ни ╕ доходить до нас, стануть очевидними, ╕ з цим буде легше боротись системно, а не б╕гати за конкретними порушниками.
   – А ╓ розрахунки, ск╕льки отрима╓ бюджет в╕д зниження л╕м╕ту в╕д 150 до 100 ╓вро?
   – ╢ лише приблизн╕ розрахунки, адже к╕льк╕сть посилок може зм╕нитися. Поки що теоретичн╕ розрахунки – це в╕д 800 м╕льйон╕в гривень до 1 м╕льярда. Але це одна з одиниць, яка сильно залежить в╕д повед╕нки людей.
   На наступний день п╕сля ╕нтерв’ю, на зас╕данн╕ Податкового ком╕тету п╕д час обговорення законопроекту №9260 представники “Укрпошти” заявили, що введення електронних ре╓стр╕в та надання статусу податкового агента для них з 2019 року неможливе, оск╕льки вони ╓ п╕дписантами та керуються м╕жнародною поштовою Конвенц╕╓ю, зг╕дно з якою перех╕д на електронний обм╕н ╕нформац╕╓ю запланований лише на 2021 р╕к.
   З огляду на це, для уникнення дискрим╕нац╕йного зобов’язання ╕нших оператор╕в доставки створювати електронний ре╓стр отримувач╕в та ставати податковими агентами в╕д 2019 року, було вир╕шено перенести ц╕ запровадження на 2021 р╕к. Я запросив письмовий коментар Оксани Маркарово╖ про те, як М╕нф╕н реагуватиме на в╕дтерм╕нування введення в д╕ю головного антиконтрабандного ╕нструменту. “Укрпошта”, отримавши в╕д поштового оператора ╕ншо╖ кра╖ни посилку, на як╕й накле╓на передбачена Конвенц╕╓ю паперова поштова митна декларац╕я, не ма╓ цих в╕домостей в електронному вигляд╕ ╕ повинна ╖х вводити в електронну систему вручну.
   Лише в╕д 2021 року вс╕ св╕тов╕ поштов╕ оператори мають перейти на обов’язковий електронний обм╕н ╕нформац╕╓ю. До цього часу вони матимуть право в╕дправляти до Укра╖ни посилки лише у супровод╕ паперових декларац╕й. Ми не ма╓мо права розголошувати комерц╕йну ╕нформац╕ю про к╕льк╕сть посилок, як╕ опрацьову╓ “Укрпошта” щоденно, але можемо сказати, що введення вручну в електронну систему даних про десятки тисяч посилок щоденно вимага╓ в╕д “Укрпошти” залучення колосальних людських ресурс╕в.
   Тому, з огляду на особливост╕ законодавчо-догов╕рного п╕д╜рунтя для д╕яльност╕ на ринку кур’╓рських та поштових оператор╕в, запровадження електронних ре╓стр╕в посилок в╕д 2019 року як м╕н╕мум поставило б нац╕онального призначеного поштового оператора в нер╕вн╕ умови, а як максимум – призвело б до зупинки виконання ним м╕жнародних зобов’язань Укра╖ни в рамках поштово╖ Конвенц╕╖.
   Разом з цим, ми продовжимо роботу з Верховною Радою Укра╖ни для запровадження удосконаленого електронного адм╕н╕стрування перем╕щення посилок через митний кордон.
   Розмовляв журнал╕ст та ведуч╕й програми розсл╕дувань 1+1 “Секретн╕ Матер╕али” ╢вген Пл╕нський
   Джерело ТСН


http://bloginside.in.ua

Який терм╕н подання декларац╕╖ про валютн╕ ц╕нност╕, доходи та майно, що належать резиденту Укра╖ни ╕ знаходяться за ╖╖ межами?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 114.04

Коротка:

    Суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ Укра╖ни, незалежно в╕д форм власност╕ та обрано╖ системи оподаткування, щоквартально зд╕йснюють декларування наявност╕ належних ╖м валютних ц╕нностей, як╕ знаходяться за межами Укра╖ни та подають контролюючому органу декларац╕ю про валютн╕ ц╕нност╕, доходи та майно, що належать резиденту Укра╖ни ╕ знаходяться за ╖╖ межами протягом 40 календарних дн╕в, що настають за останн╕м календарним днем зв╕тного (податкового) кварталу (року), а сп╕льн╕ п╕дпри╓мства з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями – щоквартально до 20 числа наступного м╕сяця за зв╕тним кварталом ╕ протягом 40 календарних дн╕в, що настають за останн╕м календарним днем зв╕тного (податкового) року.

Повна:

    Пунктом 1 ст. 9 Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання ╕ валютного контролю", з╕ зм╕нами та доповненнями, передбачено, що валютн╕ ц╕нност╕ та ╕нше майно резидент╕в, яке перебува╓ за межами Укра╖ни, п╕дляга╓ обов’язковому декларуванню у Нац╕ональному банку Укра╖ни (дал╕ – НБУ).

    Порядок ╕ терм╕ни декларування встановлюються НБУ.

    Зг╕дно з ст. 1 Указу Президента Укра╖ни в╕д 18 червня 1994 року № 319/94 "Про нев╕дкладн╕ заходи щодо повернення в Укра╖ну валютних ц╕нностей, що незаконно знаходяться за ╖╖ межами" ╕з зм╕нами ╕ доповненнями суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ Укра╖ни, незалежно в╕д форм власност╕, щоквартально зд╕йснюють декларування наявност╕ належних ╖м валютних ц╕нностей, як╕ знаходяться за межами Укра╖ни.

    Декларування валютних ц╕нностей, доход╕в та майна зд╕йсню╓ться суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ за формою декларац╕╖ про валютн╕ ц╕нност╕, доходи та майно, що належать резиденту Укра╖ни ╕ знаходяться за ╖╖ межами (дал╕ – Декларац╕я), затверджено╖ наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 25.12.1995 № 207 (дал╕ – Наказ № 207).

    Таке декларування зд╕йсню╓ться окремо в Державн╕й ф╕скальн╕й служб╕ Укра╖ни (╖╖ тер╕тор╕альних органах) та в НБУ.

    У раз╕ в╕дсутност╕ кошт╕в та майна за межами Укра╖ни, суб’╓кт п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ може не подавати Декларац╕ю.

    При цьому п. 3 Наказу № 207 встановлено, зокрема, що декларування валютних ц╕нностей, доход╕в та майна зд╕йсню╓ться суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ за наведеною формою щоквартально в терм╕ни, встановлен╕ для подання квартально╖ та р╕чно╖ бухгалтерсько╖ зв╕тност╕, а сп╕льними п╕дпри╓мствами з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями – щоквартально до 20 числа наступного м╕сяця за зв╕тним кварталом ╕ у терм╕ни, встановлен╕ для подання р╕чно╖ зв╕тност╕.

    Строки подання податково╖ декларац╕╖ до контролюючих орган╕в встановлен╕ ст. 49 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ).

    Зокрема, зг╕дно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податков╕ декларац╕╖, кр╕м випадк╕в, передбачених ПКУ, подаються за базовий зв╕тний (податковий) пер╕од, що дор╕вню╓, зокрема календарному кварталу протягом 40 календарних дн╕в, що настають за останн╕м календарним днем зв╕тного (податкового) кварталу (п╕вр╕ччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

    Враховуючи викладене, суб’╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ Укра╖ни, незалежно в╕д форм власност╕ та обрано╖ системи оподаткування, щоквартально зд╕йснюють декларування наявност╕ належних ╖м валютних ц╕нностей, як╕ знаходяться за межами Укра╖ни та подають контролюючому органу Декларац╕ю протягом 40 календарних дн╕в, що настають за останн╕м календарним днем зв╕тного (податкового) кварталу (року), а сп╕льн╕ п╕дпри╓мства з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями – щоквартально до 20 числа наступного м╕сяця за зв╕тним кварталом ╕ протягом 40 календарних дн╕в, що настають за останн╕м календарним днем зв╕тного (податкового) року.

    При цьому сл╕д зазначити, що Законом Укра╖ни в╕д 21 червня 2018 № 2473-VIII "Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖" (дал╕ – Закон № 2473) декларування валютних ц╕нностей та ╕ншого майна, що належить резидентам Укра╖ни ╕ знаходиться за межами Укра╖ни не передбачено. Закон № 2473 набув чинност╕ з дня, наступного за днем його опубл╕кування (опубл╕ковано в газет╕ "Голос Укра╖ни" № 121 в╕д 06.07.2018) та вводиться в д╕ю через с╕м м╕сяц╕в з дня набрання ним чинност╕.

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/

Як зд╕йсню╓ться пом╕щення товар╕в та/або транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення у митний режим митний склад?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 204.14

Коротка:

    Митний склад – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ або укра╖нськ╕ товари збер╕гаються п╕д митним контролем ╕з умовним повним зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.

    Для пом╕щення товар╕в у митний режим митного складу органу доход╕в ╕ збор╕в подаються митна декларац╕я, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (╕нвойс) або ╕нший документ, який визнача╓ варт╕сть товару.

    Товари, що пом╕щуються у митний режим митного складу, декларуються органу доход╕в ╕ збор╕в утримувачем митного складу.

Повна:

    В╕дпов╕дно до ст. 121 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) митний склад – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ або укра╖нськ╕ товари збер╕гаються п╕д митним контролем ╕з умовним повним зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами та без застосування заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.

    Зг╕дно з частиною першою ст. 122 МКУ у митний режим митного складу можуть пом╕щатися будь-як╕ товари, за винятком:

    1) товар╕в, заборонених до ввезення в Укра╖ну, вивезення з Укра╖ни та транзиту через територ╕ю Укра╖ни;

    2) товар╕в, строк придатност╕ для споживання або використання яких зак╕нчився;

    3) товар╕в, що надходять в Укра╖ну як гуман╕тарна допомога;

    4) живих тварин;

    5) електроенерг╕╖, що перем╕щу╓ться л╕н╕ями електропередач╕.

    Для пом╕щення товар╕в у митний режим митного складу органу доход╕в ╕ збор╕в подаються митна декларац╕я, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (╕нвойс) або ╕нший документ, який визнача╓ варт╕сть товару. Товари, що пом╕щуються у митний режим митного складу, декларуються органу доход╕в ╕ збор╕в утримувачем митного складу (частина друга ст. 122 МКУ).

    В╕дпов╕дно до частини третьо╖ ст. 122 МКУ розм╕щення на митному склад╕ товар╕в, пом╕щених в ╕нш╕, н╕ж митний склад, митн╕ режими (транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митн╕й територ╕╖, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митно╖ територ╕╖) для ╖х збер╕гання, перевантаження або дозавантаження транспортного засобу зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ митно╖ декларац╕╖, ран╕ше оформлено╖ в╕дпов╕дно до таких ╕нших митних режим╕в, або документа, що ╖╖ зам╕нював, - накладно╖ УМВС (СМГС), накладно╖ Ц╤М (С╤М), накладно╖ Ц╤М/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжки МДП (Carnet TIR) тощо. У цьому раз╕ пом╕щення таких товар╕в у митний режим митного складу не в╕дбува╓ться. Товари, що вивантажуються на митний склад ╕ призначен╕ для збер╕гання б╕льше н╕ж на 90 дн╕в, п╕длягають пом╕щенню у митний режим митного складу.

    Частиною п’ятою ст. 122 МКУ визначено, що органам доход╕в ╕ збор╕в для пом╕щення товар╕в у митний режим митного складу забороня╓ться вимагати:

    подання ╕нших, н╕ж передбачен╕ у частинах друг╕й ╕ трет╕й ст. 122 МКУ, документ╕в (у тому числ╕ документ╕в, як╕ видаються державними органами для зд╕йснення митного контролю та митного оформлення товар╕в);

    проведення заход╕в оф╕ц╕йного контролю.

    Строк збер╕гання товар╕в у митному режим╕ митного складу не може перевищувати 1095 дн╕в в╕д дня пом╕щення цих товар╕в у зазначений митний режим (частина перша ст. 125 МКУ).

    При цьому зг╕дно з частиною другою ст. 125 МКУ строк збер╕гання в митному режим╕ митного складу п╕дакцизних товар╕в, ╕ноземних товар╕в, як╕ були попередньо пом╕щен╕ у митн╕ режими транзиту, тимчасового ввезення або переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, а також продукт╕в переробки не може перевищувати 365 дн╕в в╕д дня пом╕щення ╖х у митний режим митного складу.

    В свою чергу строк збер╕гання у митному режим╕ митного складу товар╕в, призначених для експорту, не може перевищувати одного року з дати пом╕щення ╖х у цей режим. До зак╕нчення зазначеного строку так╕ товари повинн╕ бути вивезен╕ за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни (частина четверта ст. 125 МКУ).

    ╤ноземн╕ товари, пом╕щен╕ в митний режим митного складу, збер╕гають статус ╕ноземних товар╕в (частина перша ст.126 МКУ).

    Укра╖нськ╕ товари, пом╕щен╕ в митний режим митного складу, втрачають статус укра╖нських товар╕в з моменту в╕дшкодування сум податку на додану варт╕сть в╕дпов╕дно до положень Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (частина друга ст.126 МКУ).

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/

Як зд╕йсню╓ться перем╕щення через митний кордон Укра╖ни м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправлень?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 205.04

Коротка та повна в╕дпов╕д╕ ╕дентичн╕.

    Зг╕дно ╕з частиною першою ст. 233 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) при перем╕щенн╕ (пересиланн╕) м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправлень через митний кордон Укра╖ни забезпечення сплати митних платеж╕в, передбачене розд. X МКУ, не застосову╓ться.

    Ввезення експрес-перев╕зником м╕жнародних експрес-в╕дправлень на митну територ╕ю Укра╖ни або ╖х вивезення за меж╕ ц╕╓╖ територ╕╖ через пункти пропуску, розташован╕ у м╕жнародних аеропортах, а також ╖х перевантаження зд╕йснюються безпосередньо п╕д бортом пов╕тряного судна або з зони митного контролю пункту пропуску. Перевантаження зд╕йсню╓ться в присутност╕ посадово╖ особи контролюючого органу та в╕дпов╕дних службових ос╕б аеропорту та перев╕зника (частина друга ст. 233 МКУ).

    Орган доход╕в ╕ збор╕в, у зон╕ д╕яльност╕ якого розташований пункт пропуску через державний кордон Укра╖ни, зд╕йсню╓ пропуск вантажу експрес-перев╕зника на митну територ╕ю Укра╖ни на п╕дстав╕ поданого експрес-перев╕зником ╓диного транспортного документа, який одночасно ╓ документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон Укра╖ни до центрально╖ сортувально╖ станц╕╖, та направля╓ його п╕д митним контролем до органу доход╕в ╕ збор╕в призначення (частина третя ст. 233 МКУ).

    В╕дпов╕дно до частини четверто╖ ст. 233 МКУ у пункт╕ пропуску (пункт╕ контролю) через державний кордон Укра╖ни до товар╕в, як╕ перем╕щуються (пересилаються) у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях, контроль за дотриманням заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ не зд╕йсню╓ться, а заходи оф╕ц╕йного контролю не проводяться. Митн╕ формальност╕ щодо таких товар╕в проводяться в найкоротший строк.

    М╕жнародн╕ поштов╕ (кр╕м тих, що перем╕щуються через територ╕ю Укра╖ни транзитом) та експрес-в╕дправлення перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни п╕сля зд╕йснення митного контролю ╕ митного оформлення товар╕в, що знаходяться в цих в╕дправленнях (частина сьома ст. 233 МКУ).

    Зг╕дно ╕з частиною дванадцятою ст. 233 МКУ оператори поштового зв’язку, експрес-перев╕зники чи ╖х пов╕рен╕ зобов’язан╕ за св╕й рахунок пред’являти органам доход╕в ╕ збор╕в для зд╕йснення митного контролю м╕жнародн╕ поштов╕ та експрес-в╕дправлення, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни.

    Частиною тринадцятою ст. 233 МКУ встановлено, що митний контроль ╕ митне оформлення товар╕в, як╕ перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, зд╕йснюються в м╕сцях м╕жнародного поштового обм╕ну, як╕ визначаються операторами поштового зв’язку за погодженням з центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування ╕ реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ надання послуг поштового зв’язку, та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, або за м╕сцем розташування (проживання) одержувача або в╕дправника.

    Митний контроль ╕ митне оформлення товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни в м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, зд╕йснюються в центральних (рег╕ональних) сортувальних станц╕ях або за м╕сцем розташування (проживання) одержувача (в╕дправника) (частина чотирнадцята ст. 233 МКУ).

    Митний контроль ╕ митне оформлення товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни в м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, зд╕йснюються в центральних (рег╕ональних) сортувальних станц╕ях або за м╕сцем розташування (проживання) одержувача (в╕дправника) (частина чотирнадцята ст. 233 МКУ).

    Декларування товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях, зд╕йсню╓ться оператором поштового зв’язку, експрес-перев╕зником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, як╕ не ╓ об’╓ктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденц╕я, поштов╕ листи та лист╕вки, л╕тература для сл╕пих, друкован╕ матер╕али, м╕жнародн╕ експрес-в╕дправлення документарного характеру декларуються в усн╕й форм╕ на п╕дстав╕ товаросупров╕дних документ╕в. ╤нш╕ товари, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях, п╕длягають письмовому декларуванню (ст. 236 МКУ).

    В╕дпов╕дно до частин друго╖ та третьо╖ ст. 237 МКУ якщо товари, ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях, п╕длягають заходам оф╕ц╕йного контролю, органи доход╕в ╕ збор╕в залучають посадових ос╕б в╕дпов╕дних уповноважених орган╕в для проведення таких заход╕в.

    Перем╕щення (пересилання) через митний кордон Укра╖ни в м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях товар╕в, що в╕дпов╕дно до МКУ та Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями не ╓ об’╓ктом оподаткування митними платежами, зд╕йсню╓ться без подання документ╕в та/або в╕домостей, що п╕дтверджують дотримання встановлених обмежень щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни, та без проведення заход╕в оф╕ц╕йного контролю.

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/

- А какие ресурсы вы используете для самообучения?
- В основном грабли…

В наше время мальчика крикнувшего: "А король-то голый!" просто заминусовали бы.