* Документ дня: Закон вiд 23.03.2017 № 1982-VIII Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо використання печаток юридичними особами та ...
Количество просмотров: 34 (за период c 00:00 по 18:01 19/07/17), всего просмотров: 56
Закон про скасування печаток набув чинност╕: для засв╕дчення документ╕в достатньо лише п╕дпису
19 липня набув чинност╕ Закон Укра╖ни в╕д 23 березня 2017 року № 1982-VIII "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо використання печаток юридичними особами та ф╕зичними особами - п╕дпри╓мцями".
Закон виключа╓ з низки законодавчих акт╕в вимоги про обов’язкове
використання печаток (незалежно в╕д ╖х наявност╕ у суб’╓кт╕в господарювання) та необх╕дн╕сть використання печаток у вза╓мов╕дносинах суб’╓кт╕в господарювання з державними органами та органами м╕сцевого самоврядування.
В╕дпов╕дно до закону, суб’╓кт господарювання ма╓ право використовувати у сво╖й д╕яльност╕ печатку, але ╖╖ використання не ╓ обов’язковим. Наявн╕сть або в╕дсутн╕сть в╕дбитку печатки п╕дпри╓мства на документ╕ не створю╓ юридичних
насл╕дк╕в.
Коп╕я документа, поданого суб’╓ктом господарювання до органу державно╖ влади або м╕сцевого самоврядування, вважа╓ться зав╕реною, якщо на так╕й коп╕╖ проставлено п╕дпис уповноважено╖ особи суб’╓кта господарювання або особистий п╕дпис ф╕зично╖ особи – п╕дпри╓мця. Орган державно╖ влади або м╕сцевого самоврядування не ма╓ права вимагати нотар╕ального засв╕дчення справжност╕ коп╕╖ документа, якщо така вимога не встановлена
законом.
Також в╕дпов╕дно до Закону виключа╓ться можлив╕сть визнання документа, угоди або правочину нед╕йсним у зв’язку з в╕дсутн╕стю в╕дбитку печатки.
При цьому законом встановлено адм╕н╕стративну в╕дпов╕дальн╕сть у вигляд╕ штрафу в╕д 50 до 100 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян (нараз╕ в╕д 850 до 1700 гривень) за вимагання такими органами наявност╕ в╕дбитку печатки на оф╕ц╕йних документах суб’╓кт╕в
господарювання.
Окремо внесен╕ зм╕ни ╕ до Кодексу адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни, зг╕дно з якими дов╕реност╕ в╕д ╕мен╕ ос╕б приватного права видаються за п╕дписом кер╕вника або ╕ншо╖ уповноважено╖ на те особи. Дов╕реност╕ в╕д ╕мен╕ особи публ╕чного права видаються за п╕дписом кер╕вника або ╕ншо╖ уповноважено╖ на те особи ╕ засв╕дчуються печаткою тако╖ особи публ╕чного права (за наявност╕).
Цей Закон вважа╓ться
прогресивним кроком, однак деяк╕ юристи вже зараз бачать ризики, як╕ може спричинити застосування закону.
Оск╕льки до набрання чинност╕ Законом печатка була основним п╕дтвердженням лег╕тимност╕ документа та його правомочност╕ з точки зору наявност╕ повноважень у особи, що п╕дписала догов╕р чи ╕нший документ, то в╕дтепер достатн╕сть лише п╕дпису на документах спростить рейдерам можливост╕ п╕дробки документ╕в, за якими зд╕йснюються ре╓страц╕йн╕ д╕╖ державними
ре╓страторами, вважають юристи.
Можлив╕сть не посв╕дчувати печатками дов╕реност╕, вексел╕, аграрн╕ розписки, розрахунков╕ документи також може стати приводом для мах╕нац╕й.
Тому прогнозу╓ться зростання к╕лькост╕ судових процес╕в у спорах щодо лег╕тимност╕ тих чи ╕нших юридичних документ╕в, встановлення юридичних факт╕в та п╕дтвердження виконання зобов’язань.
Як стимулювати ╕мпортер╕в сумл╕нно сплачувати податки
В╕тал╕й Зварич для «Хвил╕»
В╕дпов╕дно до податкового та митного кодекс╕в митна варт╕сть ╓ базою для оподаткування товар╕в при ╕мпорт╕. Саме в╕д ╖╖ р╕вня залежить, ск╕льки податк╕в сплатить ╕мпортер. Заниження митно╖ вартост╕ завда╓ збитк╕в не т╕льки держав╕, а й легальному б╕знесу, адже в╕н не здатен конкурувати з тими, хто ввозить такий самий товар, не сплачуючи податки.
Кожного разу, коли вкотре беруться «наводити лад» на митниц╕,
розпочина╓ться «безкомпром╕сна» боротьби з м╕н╕м╕заторам, яка зводиться до того, що сумл╕нним платникам активно вставляють палки в колеса, а «модн╕ ф╕рми» як працювали, так ╕ працюють, х╕ба що зм╕нюють вив╕ски. А «реформатори» сутт╓во пол╕пшують св╕й матер╕альний стан.
Ми стверджу╓мо, що проблема – в сам╕й систем╕ визначення митно╖ вартост╕, без зм╕ни яко╖ ми й надал╕ будемо ходити по замкнутому колу так званих «реформ», як╕ н╕чого не зм╕нюють по сут╕.
Як
сл╕ду╓ з теореми Геделя про неповноту, виявити системн╕ помилки неможливо, якщо досл╕дник залиша╓ться в рамках досл╕джувано╖ системи. Тож ми пропону╓мо вийти за рамки й тверезо поглянемо на те, що ╓. А пот╕м – розглянемо один ╕з вар╕ант╕в кардинальних зм╕н, реал╕зац╕я якого дозволить нарешт╕ подолати здирництво ╕ непрофес╕онал╕зм.
По закону, митна варт╕сть заявля╓ться декларантом самост╕йно, ╕ митний орган ма╓ право ╖╖ скоригувати лише в деяких, обмежених
випадках:
за наявност╕ сутт╓вих розб╕жностей у поданих документах
або при вза╓мн╕й залежност╕ продавця ╕ покупця, яка вплинула на варт╕сть оц╕нюваних товар╕в.
Зг╕дно з Митним кодексом Укра╖ни, якщо розб╕жност╕ у поданих документах в╕дсутн╕, ╕ нема╓ в╕домостей про вза╓мозалежн╕сть, митниця зобов’язана п╕дтвердити заявлений р╕вень митно╖ вартост╕, нав╕ть попри явн╕ ознаки ╖╖
заниження.
╤ таке правило – не забаганка законодавця, а зобов’язання Укра╖ни перед СОТ. Так, в╕дпов╕дно до Угоди про застосування статт╕ VII Генерально╖ угоди з тариф╕в ╕ торг╕вл╕ первинною основою для митно╖ вартост╕ ╓ «контрактна варт╕сть».
╤ншими словами, ╓ контракт – приймайте.
При
цьому ан╕ Угода СОТ, ан╕ Митний кодекс н╕чого не говорять, як бути з тими, хто домовився з постачальником намалювати «потр╕бну ц╕ну» або банально уклав догов╕р з офшором. ╤ там, ╕ там формально ╓ контракт ╕ ╓ «контрактна варт╕сть», яка мусить бути прийнята.
На початку ╕ в середин╕ 2000-х рок╕в в Укра╖н╕ оф╕ц╕йно застосовувалися так зван╕
«╕ндикативн╕ ц╕ни», нижче в╕д яких товари не могли бути оформлен╕.
Однак, п╕сля вступу Укра╖ни до СОТ «╕ндикативн╕ ц╕ни» опинилися поза законом, так як на в╕дпов╕дають м╕жнародним зобов’язанням про первинн╕сть «контрактно╖ вартост╕» при митн╕й оц╕нц╕.
В принцип╕, можна було б не зважати на заниженням митно╖
вартост╕ при ╕мпорт╕, якби в Укра╖н╕ ╕снувала д╕╓ва система контролю за ланцюгом постачання в╕д кордону до к╕нцевого споживача, як в ╢С. Або основним джерелом наповнення бюджету був податок з продажу, як в США.
Проте, у нас нема╓ н╕ контролю руху товару в╕д митниц╕ до споживача, н╕ податку з продажу. Тому контроль на кордон╕ залиша╓ться
фактично ╓диним способом стягнути податок з ╕мпортованих товар╕в. ╤ при цьому ефективно його провести неможливо через директиви СОТ.
Отже, перед митними органами поста╓ дилема: або керуватися буквою закону ╕ пропускати товари за явно заниженими «контрактними» ц╕нами, або п╕д надуманими приводами начебто «розб╕жностей» у документах
коригувати варт╕сть ╕мпорту, створюючи проблеми не лише м╕н╕м╕заторам, а й сумл╕нним платникам податк╕в.
Практика п╕шла компром╕сним шляхом: т╕, хто да╓ хабар╕ або зд╕йма╓ галас, працюють за нормами СОТ, вс╕ ╕нш╕ ╕мпортери пер╕одично з╕штовхуються з в╕дверто надуманими коригуваннями ц╕ни з боку митниц╕.
Пер╕одичне
показове «наведеннях ладу на митниц╕» у вигляд╕ закручування гайок призводить лише до зростання хабар╕в та пог╕ршення умов роботи сумл╕нних ╕мпортер╕в.
Фактично, робота в систем╕ «контрактно╖ вартост╕» СОТ не да╓ можливост╕ збалансувати сплату податк╕в, усунувши вплив суб’╓ктивного фактору та забезпечивши справедлив╕сть та прогнозован╕сть
правил гри. У той же час, в╕дмова в╕д системи «контрактно╖ вартост╕» можлива лише за умови виходу Укра╖ни з СОТ, що у сучасних пол╕тичних реал╕ях неможливо.
В╕дпов╕дно, для реального наведення ладу з оподаткуванням ╕мпорту потр╕бен нестандартний, принципово новий п╕дх╕д.
Саме тому ми пропону╓мо в╕дмовитися в╕д
спроб зм╕нити систему «контрактно╖ вартост╕» СОТ ╕ запровадити механ╕зм, який би нетрив╕ально дозволив усунути ╕снуюч╕ прогалини.
Таким механ╕змом може бути механ╕зм переважного права (preemption right).
Переважне право широко застосову╓ться у кра╖нах Зах╕дно╖ ╢вропи при оподаткуванн╕ операц╕й з продажу
нерухомост╕, де базою оподаткування виступа╓ контрактна варт╕сть нерухомост╕.
Свого часу уряди ╓вропейських кра╖н з╕ткнулися з проблемою ухилення в╕д оподаткування через заниження оф╕ц╕йно╖ ц╕ни продажу нерухомост╕. Аби подолати це негативне явище, було запроваджено механ╕зм переважного право, який дав урядовим органам першочергове право придбати нерухом╕сть, якщо ╖╖ заявлена ц╕на продажу нижча в╕д ринково╖ вартост╕. Як насл╕док, продавц╕ одразу припинили декларувати занижену
варт╕сть угод куп╕вл╕-продажу та почали сплачувати податки у повному обсяз╕.
За аналог╕╓ю, ми пропону╓мо запровадити механ╕зм переважного права по в╕дношенню до товар╕в, задекларована митна варт╕сть яких нижча в╕д певного встановленого нормативу. При цьому, переважне право викупу належатиме не держав╕, а будь-як╕ особ╕, яка запропонувала на торгах найвищу ц╕ну.
Державна ф╕скальна служба проводить консультац╕╖ з ╕мпортерами та сп╕льним р╕шенням затверджу╓ справедлив╕, реальн╕ ╕ндикативн╕ ц╕ни на ╕мпортован╕ товари;
при декларуванн╕ митно╖ вартост╕ з р╕внем, нижчим в╕д ╕ндикативу, митне оформлення автоматично призупиня╓ться ╕ товар переда╓ться на торги з╕ стартовою ц╕ною, що дор╕вню╓ заявленому р╕вню митно╖ вартост╕;
будь-яка особа
ма╓ право взяти участь у торгах з продажу товару, який заявлений до митного оформленням за варт╕стю, нижчою в╕д ╕ндикативу;
торги проводяться у форм╕ електронного аукц╕ону;
у раз╕ продажу товару за ц╕ною, вищою в╕д заявлено╖ митно╖ вартост╕, право власност╕ переходить до покупця, який сплачу╓ всю суму первинному ╕мпортеру, однак при цьому зд╕йсню╓ сплату податк╕в, виходячи з ц╕ни продажу на
аукц╕он╕;
якщо товар не продано на торгах, митне оформлення завершу╓ться у в╕дпов╕дност╕ до передбаченого Митним кодексом порядку.
Таким чином, не порушуючи правила «контрактно╖ вартост╕» СОТ, ми створимо ц╕лий ряд негативних насл╕дк╕в для м╕н╕м╕затора, який ризикне задекларувати занижену митну
варт╕сть:
затримка митного оформлення на пер╕од проведення торг╕в;
ризик втратити товар через його придбання конкурентом;
ризик порушення строк╕в поставки товару.
Ми переконан╕, що сама можлив╕сть з╕ткнися з перел╕ченими проблемами зробить заниження митно╖ вартост╕ невиг╕дною справою та змусить ╕мпортера декларувати варт╕сть на р╕вн╕ справедливого
╕ндикативу.
Насл╕дками запровадження запропонованого механ╕зму переважного права при ╕мпорт╕ стане:
сутт╓ве обмеження суб’╓ктивного впливу митника на результати митного оформлення;
скорочення к╕лькост╕ корупц╕йних д╕янь з боку посадових ос╕б митних орган╕в;
запровадження прозорих ╕ зрозум╕лих правил гри для
б╕знесу;
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Нужно ли отправлять свои сертификаты на таможню?
19-07-2017 09:04, Настя Регион:Слов'янськ Нужно ли отправлять свои сертификаты на таможню?
Добрый день. Получили новые ключи для ЭЦП и соответственно скачали свои сертификаты. Ранее, насколько я помню, необходимо было скидывать свои сертификаты на монитор таможни и в ответ получали сертификаты таможенников. Сейчас что-нибудь изменилось? Или процедура таковой и осталась? Заранее, большое спасибо.
╢С може ввести антидемп╕нгове мито на ╕мпорт стал╕ з Укра╖ни
╢С плану╓ запровадити антидемп╕нгов╕ мита у розм╕р╕ до 33% на ╕мпорт стал╕ гарячого прокату з Бразил╕╖, ╤рану, Рос╕╖ та Укра╖ни.
Про це пов╕домля╓ агентство Reuters, яке бачило в╕дпов╕дний документ ╢вроком╕с╕╖.
У ╢С д╕ють понад 40 р╕зних антидемп╕нгових заход╕в, спрямованих на захист ╓вропейських виробник╕в стал╕, як╕ застосовуються в основному до Китаю. У червн╕ мита на ╕мпорт стал╕ з Китаю були п╕двищен╕ до 35,9%.
╢вроком╕с╕я розпочала розсл╕дування щодо стал╕ гарячого прокату з Бразил╕╖, ╤рану, Рос╕╖, Укра╖ни, а також Серб╕╖ у липн╕ минулого року у в╕дпов╕дь на скаргу ╓вропейсько╖ асоц╕ац╕╖ стал╕ Eurofer.
В ход╕ розсл╕дування з’ясувалося, що частка стал╕
гарячого прокату з ус╕х кра╖н, кр╕м Серб╕╖, на ринку ╢С зросла до 12,6% всередин╕ 2016 року з 7,5% у 2013 роц╕. Ц╕ни ж на сталь знизилися на чверть.
В╕дтак, ╢К вир╕шила припинити розсл╕дування стосовно Серб╕╖ ╕ запровадити мита до ╕нших виробник╕в.
Зокрема, ╢С може ввести мито у розм╕р╕ 19,4% на продукц╕ю укра╖нсько╖ металург╕йно╖ групи "Мет╕нвест".
Мито в розм╕р╕ 16,3% передбачене для стал╕ArcelorMittal Brasil, 17,5% - Usinas Siderurgicas ╕ 15,7% - Companhia Siderurgica National. Сталь ╕рансько╖ Mobarakeh Steel плану╓ться обкласти 23-% митом. ╢С також плану╓ ввести
мито в розм╕р╕ 15% для стал╕ виробництва Новолипецького металург╕йного комб╕нату, 33% - для Магн╕тогорського металург╕йного комб╕нату ╕ 5,3% для "Северстали".
