Количество просмотров: 57 (за период c 00:00 по 18:07 30/01/16), всего просмотров: 60

Ре╓стр вiд 01.11.2013 № б/н М╕ндоход╕в Ре╓стр п╕дпри╓мств, яким надано дозв╕л на в╕дкриття та експлуатац╕ю митного складу (станом на 01.11.2013) Вступил в силу с 01.11.2013   утратил силу с 06.11.2013

• Все хиты документов

MDoffice

   Особое внимание при проверке уделят оформлениям по упрощенной процедуре, которую необходимо усовершенствовать

   Министр финансов Украины, Наталья Яресько, поручила главе Государственной фискальной службы, Роману Насирову, провести проверку всех таможенных оформлений по упрощенной процедуре (IM40EA) в 2015 году и в январе 2016 года. Информация об этом размещена на официальном сайте Минфина.

   По данным Минфина, в министерство поступает информация что, из-за несовершенных профилей риска, некоторые сотрудники таможни позволяют упрощенный импорт (IM40EA) предприятиям, которые не должны были бы иметь на это право. В то время, как процедуру IM40EA Таможенный кодекс позволяет использовать только тем предприятиям, со стороны которых таможня не видит рисков.

   Важно
Путин считает "бредом" включение Донбасса в состав Украины
В рамках данной проверки, министр финансов Украины поручила Роману Насирову выявить должностных лиц, которые принимали решение о пропуске товаров несмотря на то, что срабатывала автоматизированная система анализа и управления рисками и привлечь их к ответственности. По всем выявленным нарушениям, применить меры по доначислению и взысканию неуплаченных налогов и назначить служебные расследования с целью привлечения должностных лиц, которые принимали неправомерные решения и их руководителей, к дисциплинарной ответственности. Результаты же расследований передать правоохранительным органам.
Также Яресько поручила главе ГФС подготовить и согласовать с Минфином профили риска, которые делают невозможным применения процедуры IM40EA к недобросовестным предприятиям, а также срочно доработать автоматизированную систему таможенного оформления, избавив технической возможности таможенников выпускать товары по упрощенной процедуре, если система анализа рисков обнаруживает существенные угрозы.

   Согласно информации Минфина, в 2015 году по такой процедуре было оформлено 30 тыс. таможенных деклараций на общую сумму 21,2 млрд гривен, что составило 9,2% от количества всех таможенных деклараций. В 2014 году по такой процедуре было оформлено 27 тыс. таможенных деклараций на общую сумму 12,2 млрд гривен (7,2%).

   Наталья Яресько в своем сообщении также сделала акцент на том, что ключевой задачей Министерства финансов на этот год является кардинальное реформирование ГФС, "с тем, чтобы создать из налоговой и таможенной служб действительно прозрачную, сервисную службу", - говорится в речи министра финансов Украины.

РБК-Украина

   Анатолий Макаренко, экс-глава Таможенной службы Украины для «Главкома»

Четыре причины, почему эксперименты Минфина с украинской таможней могут иметь для нее фатальные последствия

   Дискуссия, связанная с очередным политически сезонным обострением неукротимого желания руководства Министерства финансов передать украинскую таможню куда-нибудь, в какое-нибудь управление приобретает угрожающий характер. Для таких опасений есть несколько причин.

   Причина первая. Инициативы и соответственно высказывания на эту тему выглядят абсолютно популистскими. В комментариях по данной теме риторика руководства Министерства финансов выглядит анекдотично непрофессиональной. Складывается абсолютно обоснованное мнение: спикеры-инициаторы в принципе не понимают содержания понятия таможенной политики государства, таможенного дела, функций и задач таможни как субъекта процесса государственного таможенного контроля и таможенного оформления. Чего только стоят «перлы» о «таможенных переходах», «электронизации таможни» и им подобные высказывания, которые руководители Минфина не моргнув глазом выбрасывают в эфир. Опасность состоит в том, что эти псевдолозунги, к сожалению, могут восприниматься как что-то новое и прогрессивное аудиторией, которая о таможне как государственной институции слышала, в основном, только со средств массовой информации и глубоко и детально не представляет функций и задач этого органа. А ведь таможня является неизменным атрибутом независимого и суверенного государства. То есть, такие непрофессиональные, и, позвольте уточнить, дилетантские, откровенно популистские инициативы руководства Минфина способствуют формированию неправильного понимания ситуации и процессов у аудитории, которая глубоко не специализируется на вопросах таможенного дела, но настроена на реформы и жаждет изменений.

   Причина вторая. Такие непрофессиональные, неподготовленные и непродуманные инициативы и непонимание целей, средств и ожидаемых результатов могут привести к нежелательным процессам в сфере таможенного дела. Это может иметь негативное влияние на уровень таможенной безопасности государства. Нужно понимать, что после санкционированного предыдущей властью, не побоюсь этого слова, уничтожения таможенной системы Украины путем ее поглощения налоговой службой, последующие непродуманные популистские эксперименты с украинской таможней могут иметь для нее окончательные фатальные последствия. Интересным выглядит и тот факт, что сезонное политическое обострение инициатив руководства Министерства финансов по «передаче украинской таможни в управление» парадоксально совпало с регистрацией в Верховной Раде проекта закона № 3763 «О национальной таможенной службе», который позволит возродить в Украине таможню как неизменный атрибут самостоятельного и суверенного государства с присущими ему функциями, полномочиями и задачами, которые гораздо шире и глубже чем таможенная стоимость и таможенные платежи. Не является ли такая активизация процессов, обострение инициатив, стремлений и желаний демаршем по отношению к этой законодательной инициативе народных депутатов, которые имеют государственный уровень мышления и понимают глубину и сложность ситуации с украинской таможни?

   Причина третья. Анализ высказываний и выступлений руководства Министерства финансов по этому вопросу свидетельствует о полном непонимании ситуации с законодательным обеспечением таможенной политики и таможенного дела в Украине. Куда только они не стремятся передать украинскую таможню – в управление, в аутсорсинг, еще куда-нибудь, только бы снять с себя ответственность за состояние дел на таможне. Это еще раз свидетельствует о стремлении применить узкие бизнес-подходы к процессам государственного регулирования, неспособности принимать коллегиальные согласованные с законодательством решения. Для начала следовало бы открыть действующий Таможенный кодекс (статьи 5, 6, 7, 8, 543, 544, 545, 546, 547 и определить для себя прежде всего объектное и субъектное содержания понятий таможенной политики, таможенного дела и законодательно определенных принципов его осуществления, функций и полномочий государственных органов (таможен и таможенных постов) как единственных, уполномоченных законом на выполнение функций по реализации таможенного дела в Украине и осуществлению таможенного контроля и таможенного оформления! И вывод будет сделан однозначный: законодательством четко определено, что функции по осуществлению таможенного дела могут реализовываться только государственными органами, определенными исключительно Таможенным кодексом Украины! То есть ни о каком аутсорсинге и передаче в управление украинских таможен как единственных законодательно определенных государственных органов, на которые возложены функции по осуществлению таможенного дела, речь даже не может идти. Для этого необходимо внести изменение в законодательство Украины. Такое, с позволения сказать, «законодательное невежество» может, в случае его гипотетической реализации, просто разрушить систему государственного таможенного дела, которое сейчас переживает не лучшие времена.

   Если же речь идет о предоставлении консультаций и методической помощи в процессе организации таможенного контроля оформления, то инициатива Министерства финансов выглядит абсолютно не новой. Так, например, в Украине с 2005 года успешно функционирует Миссия EUBAM (Европейской комиссии по предоставлению помощи на украинско-молдавской границе), которая финансируется Европейским Союзом, насчитывает более 100 квалифицированных сотрудников, имеет разветвленную сеть полевых офисов, отличное транспортное обеспечение, имеет десятилетний положительный опыт взаимодействия и сотрудничества с украинскими таможенными органами. То же касается Миссии EUAM (Европейская миссия по оказанию помощи), которая в том числе в своей деятельности охватывает и вопрос функционирования таможенных органов Украины. Кроме того, на протяжении последних 25 лет многие международных организации привлекались для оказания помощи украинской таможне в ее институциональном развитии, совершенствовании процедур таможенного контроля и таможенного оформления, обучения персонала, адаптации национального законодательства и процедур к европейским и мировым стандартам. При этом, вся эта помощь предоставлялась на основании международной донорской финансовой помощи отдельных государств, Европейской комиссии или иных инструментов (например, Восточное партнерство). Теперь же, судя по высказываниям руководства Министерства финансов, все становиться на коммерческую основу с тендерами, торгами и так далее? Возникает вопрос – зачем и с какой целью? Следует также отметить, что один из названных претендентов – компания Crown Agents (Великобритания), в двухтысячных годах уже предоставляла консалтинговую и методическую помощь Государственной таможенной службе Украины за деньги британского правительства. Опыт, в принципе, был положительным. Парадоксальным в этом контексте выглядит тот факт, что в списке претендентов для реализации таких «инициатив» руководства Минфина называются только английские компании. Странное географическое совпадение, не правда ли?

   Кроме того, детальное изучение материалов, документов и информации, которая содержится на официальных сайтах компаний – претендентов, озвученных руководством Министерства финансов для реализации судорожных инициатив по какой-нибудь передаче украинской таможни куда-нибудь и кому-нибудь, неформальное общение с ее представителями и изучение результатов осуществления подобных миссий в других странах позволяет сделать совершенно неутешительный вывод. Ни о какой передаче в управление или аутсорсинге таможен речь и в помине не идет. Ни о каком выполнении функций по осуществлению таможенного контроля и таможенного оформления речь тоже не идет и идти не может. Это – традиционная и знакомая всем украинским таможенникам функция по представлению консультаций и методической помощи в сфере таможенного дела. Но только теперь, в видении Минфина, на коммерческой основе. Возникает вопрос – зачем?

   Не лишним будет также Министерству финансов учесть и мнение Всемирной таможенной организации, которая высказала свое однозначное мнение по поводу передачи функций таможни частным копаниям.

   Причина четвертая. Руководство Минфина стыдливо замалчивает источники финансирования таких инициатив по привлечению иностранных компаний к «аутсорсингу» или «управлению» украинских таможен. Но ведь мы должны понимать, что привлечение иностранных компаний и иностранных специалистов для возможной реализации подобных проектов будет требовать существенных финансовых затрат, суммы которых буду исчисляться миллионами долларов США. Учитывая сомнительные и непрогнозируемые результаты, эти средства можно было бы направить на развитие технических средств таможенного контроля, в том числе – закупки новых и ремонута действующих мобильных сканеров, автоматизации процессов таможенного оформления, обустройства пунктов пропуска, обеспечения таможенников форменной одеждой и повышения уровня зарплат, которые катастрофически уменьшились и составляют в среднем эквивалент 150 долларов США в месяц. Если для этого предполагается использовать бюджетные деньги, то это форменное расточительство. Если предполагается использовать деньги иностранных доноров, то их применение может быть намного более успешным в случае их инвестирования непосредственно в украинскую таможню.

   Aвтор - Анатолий Макаренко, руководитель украинской таможни в 2009-2010 и 2014-2015 гг.

Главком

Як зд╕йсню╓ться оподаткування товар╕в, що надходять у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях на адресу ф╕зичних ос╕б?

    Загальнодоступний ╕нформац╕йно-дов╕дковий ресурс 215.01

Коротка ╕ повна ╕дентичн╕

    Зг╕дно з частиною шостою ст. 374 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) товари (кр╕м п╕дакцизних), сумарна фактурна варт╕сть яких не перевищу╓ екв╕валент 150 ╓вро, що перем╕щуються (пересилаються) на митну територ╕ю Укра╖ни на адресу одного одержувача в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних поштових в╕дправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантаж╕ експрес-перев╕зника в╕д одного в╕дправника у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, п╕длягають усному декларуванню на п╕дстав╕ товаросупров╕дних документ╕в та не ╓ об'╓ктами оподаткування митними платежами.

    Товари (кр╕м п╕дакцизних), що перем╕щуються (пересилаються) у м╕жнародних поштових, м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, сумарна фактурна варт╕сть яких перевищу╓ екв╕валент 150 ╓вро, але не перевищу╓ екв╕валент 10000 ╓вро, або перем╕щуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених

    частиною п'ятою ст. 374 МКУ, п╕длягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються вв╕зним митом за ставкою 10 в╕дсотк╕в та податком на додану варт╕сть за ставкою, встановленою Податковим кодексом Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ). Базою оподаткування для таких товар╕в ╓ частина ╖х сумарно╖ фактурно╖ вартост╕, що перевищу╓ екв╕валент 150 ╓вро (частина сьома ст. 374 МКУ).

    Товари (кр╕м п╕дакцизних), сумарна фактурна варт╕сть яких перевищу╓ екв╕валент 10000 ╓вро, що пересилаються (перем╕щуються) на митну територ╕ю Укра╖ни в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, п╕длягають декларуванню та митному оформленню з поданням митно╖ декларац╕╖, передбачено╖ законодавством Укра╖ни для п╕дпри╓мств, а також дозвол╕в (л╕ценз╕й), сертиф╕кат╕в в╕дпов╕дност╕ чи св╕доцтв про визнання в╕дпов╕дност╕ у випадках, установлених законодавством Укра╖ни для суб'╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, та оподатковуються вв╕зним митом за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, особливими видами мита в╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 275 МКУ та податком на додану варт╕сть за ставкою, встановленою ПКУ (частина в?сьма ст. 374 МКУ).

З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.minrd.gov.ua/

      М╕н╕стри внутр╕шн╕х справ вир╕шили в╕дновити кордони в ╢вроп╕ через наплив б╕женц╕в. Безв╕зов╕ подород╕ в Шенген╕ будуть призупинен╕ на два роки. ╤люстрац╕я ╢вропейська правда Подорож╕ в ╢вроп╕ без паспортного контролю будуть призупинен╕ на два роки, поки Брюссель придума╓, як зупинити наплив ╕мм╕грант╕в в ╢С. Про це пов╕домля╓ The Times, додаючи, Брюсселю запропонували призупинити д╕ю Шенгенсько╖ угоди ╕ в╕дновити ретельн╕ перев╕рки на кордонах в той час, поки чиновники працюють над планом про виключення Грец╕╖ з зони в╕льного пересування, оск╕льки вона не змогла зупинити чи заре╓струвати сотн╕ тисяч ╕мм╕грант╕в.

      Тепер ╢вроком╕с╕я буде працювати над надзвичайними заходами для встановлення ново╖ систему прикордонного контролю для перекриття шляху м╕грант╕в з Грец╕╖ в Н╕меччину через Балкани. Також вивча╓ться пропозиц╕я бельг╕йсько╖ сторони побудувати таб╕р ╢С для затриманих ╕мм╕грант╕в, який би вм╕щав чверть м╕льйона людей. Тут б╕женц╕ зможуть жити, поки ╖хн╕ справи про надання притулку розглядатимуться.

      Р╕шення про зупинку д╕╖ Шенгенсько╖ угоди було ухвалене м╕н╕страми внутр╕шн╕х справ ╢С ╕ стало ударом для об'╓днання. Оск╕льки ╢вроком╕с╕я просила зберегти кордони 26 кра╖н в╕дкритими, оск╕льки це "найб╕льше досягнення союзу".

      Н╕дерландський м╕н╕стр з питань м╕грац╕╖ Клаас Д╕йкофф пояснив, що з Шенгенсько╖ угоди буде усунута стаття 26, яка передбача╓ можлив╕сть в╕дновлення тимчасового прикордонного контролю на п╕вроку. Це дозволить закрити ╓вропейськ╕ кордони до двох рок╕в.

      "Якщо прикордонний контроль буде в╕дновлений на два роки, буде тяжко знову його скасувати", прокоментував The Times неназваний ╓вропейський чиновник. Нагада╓мо, п╕д час дискус╕╖ в Давос╕, присвяченому м╕грац╕йн╕й кризи ╢С, ╓вропейськ╕ пол╕тики наголосили, що б╕женц╕ з Близького Сходу ╕ П╕вн╕чно╖ Африки використовують кра╖ни П╕вденно╖ ╕ Центрально╖ ╢вропи як транзитн╕.

      Б╕льш╕сть м╕грант╕в намагаються потрапити до Н╕меччину, Австр╕ю, Швец╕ю − держави з вищими соц╕альними стандартами. Проблема вироблення сп╕льно╖ м╕грац╕йно╖ пол╕тики в рамках ╢С ма╓ не т╕льки економ╕чну ╕ гуман╕тарну складову, але у б╕льшою м╕рою ф╕ксу╓ пол╕тичн╕ розб╕жност╕, наголошу╓ у статт╕ для ZN.UA Олекс╕й Коваль. Кра╖ни п╕вноч╕ ╕ п╕вдня ╢вропи, кра╖ни "перифер╕╖" ╕ т╕, що розташован╕ всередин╕ континенту, як ╕ ран╕ше в╕дстоюють р╕зн╕ п╕дходи. Докладн╕ше читайте у статт╕ Олекс╕я Коваля "╢вропу накрива╓ вал нелегально╖ м╕грац╕╖" для тижневика "Дзеркало тижня. Укра╖на".


ZN,UA

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0

11-01-2016 09:00, Жека evgeniya@doroga2005.dp.ua
Регион: Днепропетровск
Радиология на контейнера после 25.12.2015

Подскажите пожайлуста, кто оформлял контейнер из Одессы после 25.12.2015? Нужно ли ставить отметку по радиологическому контролю по месту растаможки т. к. в Одессе согласно ПКМУ №953 от 13.10.2015 радиологический контроль отменен?

<<Отправить заявку>>

ТОВ "НВО "Поверхность МД"

Оф╕ц╕йне запрошення:

До УВАГИ: генеральних директор╕в, директор╕в, кер╕вник╕в транспортно - експедиторських п╕дрозд╕л╕в, кер╕вник╕в експортно - ╕мпортних й лог╕стичних п╕дрозд╕л╕в, бухгалтер╕в, митних брокер╕в ╕ декларант╕в, а також представник╕в приватного б╕знесу.

Спец╕ал╕зований сем╕нар-трен╕нг з питань д╕яльност╕ у сфер╕ ╕нформатизац╕╖

м╕сто Ки╖в

«ЗОНА В╤ЛЬНО╥ ТОРГ╤ВЛ╤ М╤Ж УКРА╥НОЮ ТА ╢С.  ЕКСПОРТ ТА ╤МПОРТ В ПИТАННЯХ ТА В╤ДПОВ╤ДЯХ». 

                                  (Кра╖на походження товару: бачення ДФСУ та незалежного експерта; Особливост╕ визначення та п╕дтвердження кра╖ни походження при ввезенн╕ та вивезенн╕; Преференц╕╖ по миту: нюанси застосування.)

Дата проведення: 30 с╕чня 2016 року

Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30.
Початок: о 09:30
Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д)
Зак╕нчення: 17-30

Сп╕кери:

• пров╕дн╕ фах╕вц╕ Торговельно - промислово╖ палати;
• пров╕дн╕ фах╕вц╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни;
• спец╕ал╕сти ТОВ "НВО "Поверхность МД” (коментар╕, консультац╕╖ з питань ╕нформатизац╕╖).

ПРОГРАМА сем╕нару:

╤.  «Походження товару, його п╕дтвердження, видача органами доход╕в ╕ збор╕в сертиф╕ката EUR 1».

• Визначення походження товару в╕дпов╕дно до вимог УА м╕ж Укра╖ною та ╢С;
• Заповнення та видача митницями сертиф╕кат╕в EUR 1;
• Уповноважений експортер. Отримання статусу.
• Питання - в╕дпов╕д╕.

╤╤. «Визначення та п╕дтвердження походження товару». Частина 1

• Визначення походження товару в╕дпов╕дно до вимог Протоколу ╤ до УА м╕ж Укра╖ною та ╢С;
• Достатня обробка та переробка, Додаток II до Протоколу та особливост╕ застосування умов переробки;
• М╕н╕мальн╕ операц╕╖ та статус походження
• Кумуляц╕я та особливост╕ застосування

III.  «Визначення та п╕дтвердження походження товару». Частина 2

• Декларац╕я – ╕нвойс. Форми, особливост╕ застосування;
• Сертиф╕кат EUR 1 Особливост╕ видач╕;
• Правила «прямого транспортування», «заборона на повернення мита»;
• Огляд проблемних питань з визначення та п╕дтвердження походження товар╕в: умови складання п╕дтвердження, право декларування походження, екв╕валентн╕ суми у 6000 ╢вро, походження у випадку наявност╕ товар╕в р╕зного походження в одн╕╓╖ парт╕╖ товару тощо;
• Питання – в╕дпов╕д╕.

IV. «Особливост╕ вибору режиму доступу товару на ринок ╢С».

• Огляд режим╕в доступу товар╕в на ринок кра╖н ╢С: загальний, преференц╕йний, режим в╕льно╖ торг╕вл╕;
• Залежн╕сть ставки вв╕зного мита в╕д режиму доступу;
• Залежн╕сть м╕ж формою сертиф╕ката походження та режимом доступу;
• TARIC: ╕нтегрована система митних тариф╕в ╢С. Тарифн╕ заходи регулювання ╕ особлив╕ тарифн╕ заходи сп╕льноти;
• Квоти: поняття ╕ методи адм╕н╕стрування в ╢С;
• Питання – в╕дпов╕д╕

V. В╕дпов╕д╕ на запитання слухач╕в

Кожному учаснику нада╓ться:

• Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕ MD Office;
• Безкоштовною ре╓страц╕╓ю на м╕сяць ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office»;
• Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕД www.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
• Блокнот, ручка;
• ╕нформац╕йн╕ матер╕али за темою сем╕нару на CD.

Як╕сть сем╕нар╕в, як╕ проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2015 на сем╕нарах за участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 7500 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3200.

Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович

Варт╕сть участ╕ в сем╕нар╕: 1350 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 1620 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");

У варт╕сть сем╕нару входить участь у сем╕нар╕,консультац╕╖ фах╕вц╕в, мастер-клас роботи з програмним забезпеченням, матер╕али за тематикою сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.

М╕сце проведення :  конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати зателефонами:
+38 -044-236-96-20, 236-96-21, 236-96-31, 236-96-39, 236-96-49
e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤

* Ф╕рма-учасник/(╢ДРПОУ) Сума до оплати (п╕дкреслити)  1350** грн. (без ПДВ)  1620** грн. (з ПДВ)  Фактична адреса (+╕ндекс) * Телефон/факс (+ код м╕ста)   E-mail * П.╤.Б., посада учасника Телефон моб. Вид д╕яльност╕ Вашого п╕дпри╓мства * Форма оплати Юридична адреса * Св╕доцтво ПДВ *╕ндив╕дуальний податковий номер Пропозиц╕╖, побажання для теми сем╕нару * Поля обов'язков╕ до заповнення Дата заповнення М.П.п╕дпис

Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 489-12-45, 593-74-09.
Заявки приймаються до 26 с╕чня включно, оплата до 28.01.2016.

26-01-2016 08:45, Сергей
Регион: скрыт
Фантазия СЭС или правда?

Пришел товар, оборудование 8421, нужен штамп а для него нужно заключение СЭС, но делать его месяц, а раньше сделать возможности не было.

В СЭС мне официально предложили оформить письмо от имени главного врача о том, что СЭС не возражает против таможенного оформления товара с последующим прохождением экспертизы, получением заключения, и проставлением штампа. Письмо почти один в один как раньше писали в УКРЦСМ. Таможня смотрит на такое письмо «круглыми» глазами, и все же требует штамп сразу.

Такое предложение чем то обосновано, или это просто фантазия работников СЭС ?

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

21.01.2016 р. № 1928/7/99-99-25-02-03-17

Щодо Порядку заповнення заяви,
що м╕стить декларац╕ю в╕д експортера

    В доповнення до листа ДФС в╕д 29.12.2015 № 47656/7/99-99-25-02-03-17 пов╕домля╓мо про порядок заповнення заяви, що м╕стить декларац╕ю в╕д експортера.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 17 Протоколу 1 «Щодо визначення концепц╕╖ «Походження товар╕в» ╕ метод╕в адм╕н╕стративного сп╕вроб╕тництва» до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С (дал╕ - Угода) та пункту 3 розд╕лу III наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 18.11.2014 № Ц42 «Про затвердження Порядку заповнення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення товару EUR.1 в╕дпов╕дно до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони» для отримання сертиф╕ката експортер повинен пред'явити митниц╕ заяву, що м╕стить декларац╕ю в╕д експортера (дал╕ - заява), за формою, визначеною у додатку III до Угоди.

    Проведений анал╕з наданих експортерами до митниць ДФС заяв св╕дчить про внесення не в повному обсяз╕ до ╖╖ зворотньо╖ сторони в╕домостей про виконання правил походження, наведених в Протокол╕ 1 до Угоди, у зв'язку з цим зверта╓мо увагу на таке.

    У граф╕ «ЗАЗНАЧАЮ нижче обставини, завдяки яким це майно в╕дпов╕да╓ вищезгаданим умовам» заяви зазнача╓ться товарна позиц╕я товару зг╕дно з Гармон╕зованою системою опису та кодування товар╕в й короткий зм╕ст виконання критер╕ю походження (повн╕стю вироблений в Укра╖н╕ або достатньо оброблений/перероблений або кумуляц╕я), наведеного в Протокол╕ 1 до Угоди.

    У граф╕ «НАДАТИ наступн╕ супров╕дн╕ документи¹» заяви зазнача╓ться перел╕к документ╕в, що п╕дтверджують преференц╕йне походження товар╕в в╕дпов╕дно до вимог Протоколу 1, у раз╕, якщо це перша поставка таких товар╕в.

    У раз╕ наступних поставок цього товару, у дан╕й граф╕ проставля╓ться дата заяви, з якою подано документи про преференц╕йне походження товар╕в.

    Як приклад, надсила╓мо коп╕ю заповнено╖ заяви (зворотня сторона), що м╕стить декларац╕ю в╕д експортера, яка пред'являлась митниц╕ при наступн╕й поставц╕ цього товару.

    Форма та текст заяви, що м╕стить декларац╕ю в╕д експортера ╓ ун╕версальною в ус╕х угодах про в╕льну торг╕влю, укладених Укра╖ною з кра╖нами ╢АВТ, ╢С й Чорногор╕╓ю, та ╕нтегрована до програмно- ╕нформац╕йного комплексу «Оформлення та видача сертиф╕кат╕в з перевезення форми EUR.1» АСМО «╤нспектор».

    Вказану ╕нформац╕ю довести до експортер╕в.

    Додаток: на 1 арк.

Зворотня сторона заяви
Приклад

ДЕКЛАРАЦ╤Я В╤Д ЕКСПОРТЕРА

    Я, нижчеп╕дписаний, експортер майна, що вказане на зворотному боц╕ аркуша,

    ЗАЯВЛЯЮ що це майно в╕дпов╕да╓ умовам, необх╕дним для видач╕ прикладеного сертиф╕ката;

    ЗАЗНАЧАЮ нижче обставини, завдяки яким це майно в╕дпов╕да╓ вищезгаданим умовам:

    Товарна позиц╕я товару зг╕дно з ГС 1704. До товару застосову╓ться критер╕й достатньо╖ обробки/переробки, який виражено виконанням необх╕дних умов, викладених у Додатку II до Угоди, а саме: виробництво з матер╕ал╕в будь-яко╖ позиц╕╖, окр╕м матер╕ал╕в даного товару, ╕ у якому ц╕на ус╕х матер╕ал╕в Групи 17 не перевищу╓ 30% ц╕ни франко-завод продукц╕╖.

    У виробництв╕ використовувались матер╕али укра╖нського походження (цукор, патока крохмальна) та ╕мпортного походження, що класиф╕куються в товарних позиц╕ях зг╕дно з ГС: 0402,1101, 1302, 1513, 1516, 1517,1803, 1804, 1805, 2007, 2916, 2918, 3923, 3203. Матер╕али групи 17 ╕мпортного походження не використовувалися при виробництв╕ товару.

    НАДАТИ наступн╕ супров╕дн╕ документи¹:

    Документи зг╕дно заяви експортера в╕д 04.01.2016 (Вх. № 5/13-70-61/70 в╕д 04.01.2016).

    ЗОБОВ'ЯЗУЮСЬ надати на вимогу в╕дпов╕дних орган╕в вс╕ докази та п╕дтвердження, як╕ ц╕ органи можуть вимагати, для видач╕ прикладеного сертиф╕ката ╕ зобов'язуюсь, якщо необх╕дно, дати згоду на будь-яку перев╕рку мо╖х рахунк╕в ╕ процес╕в виробництва вищезазначеного майна, зд╕йснених цими органами;

    ПРОШУ видати прикладений сертиф╕кат на це майно.

      «Державна митна справа зд╕йсню╓ться на основ╕ принцип╕в: ... ╓диного порядку перем╕щення товар╕в, транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни» - стаття 8 Митного кодексу Укра╖ни.

      Сьогодн╕ в Одес╕ на Морвокзал╕ з шумом та помпою провели церемон╕ю початку буд╕вництва нового митного терм╕налу. П╕д приц╕лами численних телекамер кер╕вництво област╕ та М╕н╕нфраструктури заложило цегляну ст╕ну у буд╕вл╕ з майбутн╕м прозорим скляним фасадом.

      Попри досить критичне ставлення до багатьох вчинк╕в грузинсько-волонтерсько╖ команди, плекаю над╕ю, що новий митний об’╓кт стане символом як╕сних зм╕н на краще, а не ще одним розчаруванням. Що Одеса нарешт╕ стане прикладом реформ для вс╕╓╖ митно╖ системи, а не лише полем для експеримент╕в.

      Проте, нав╕ть сам╕ реформатори не об╕цяють швидких зм╕н на митниц╕. За словами головного митного волонтера Юл╕ Марушевсько╖, «процес переходу Одесько╖ митниц╕ повн╕стю на новий формат займе р╕к». На думку грузин╕в та волонтер╕в, для створення ново╖ митниц╕ сл╕д прийняти новий законопроект (який встановить для Одеси ╕нш╕ митн╕ правила, н╕ж для решти Укра╖ни). Сл╕д встановити нове програмне забезпечення, розроблене для кра╖н «третього св╕ту». Треба набрати нових, не розбещених корупц╕╓ю, молодих спец╕ал╕ст╕в, за яких всемогутня Ас╕куда зможе прийняти ╓дине в╕рне р╕шення. Митниц╕ потр╕бно за грузинським шаблоном надавати платн╕ послуги, а за рахунок отриманих грошей платити новонабраним митникам пристойну (а не тепер╕шню жалюг╕дну) зарплату. Коротше кажучи, багато ще чого грузини хочуть зробити.

      А чи треба? Можливо для початку сл╕д в╕дкрити чинний Митний кодекс, ╕ спробувати знайти потенц╕ал для зростання у вже д╕ючому законодавств╕? Х╕ба не статтею 57 чинного МКУ встановлено пр╕оритет основного методу визначення митно╖ вартост╕ – за ц╕ною угоди? Х╕ба не м╕стить стаття 54 МКУ безл╕ч застережень ╕ заборон для митниц╕ свав╕льно коригувати заявлену митну варт╕сть товар╕в? Або, може розд╕лом ╤╤╤ МКУ встановлено як╕сь преференц╕╖ при контрол╕ митно╖ вартост╕, залежно в╕д розм╕ру п╕дпри╓мства-╕мпортера, або характеру перем╕щуваних товар╕в?

      Можливо, щось заважа╓ на практиц╕ застосовувати положення ст. 264 МКУ, зг╕дно з якою з митною декларац╕╓ю вже зараз ма╓ подаватися 2 (два) документи – ╕нвойс та декларац╕я митно╖ вартост╕?

      Х╕ба митниця може без вагомо╖ на те п╕дстави заборонити п╕дпри╓мству заощаджувати на платних послугах митних терм╕нал╕в як при ╕мпорт╕, так ╕ при експорт╕ в╕дпов╕дно до ч.2 ст. 258, , ч. 4 ст. 259 МКУ (декларац╕я типу ЕА ╕ експорт без пред’явлення товару митниц╕)?

      Чи не в силах митниц╕ зробити так, щоб запрацювала на практиц╕ ч. 6 ст. 69 МКУ , яка унеможливлю╓ в╕дпов╕дальн╕сть декларанта при зм╕н╕ коду у складних випадках класиф╕кац╕╖ товар╕в?

      Чи потр╕бно щось, кр╕м пол╕тично╖ вол╕ (що усп╕шно продемонструвала на сво╓му приклад╕ Одеса), для того щоб припинити свав╕лля правоохоронц╕в на митниц╕? Адже стаття 320 МКУ забороня╓ визначення форм та обсяг╕в митного контролю ╕ншими органами державно╖ влади, а також участь ╖х посадових ос╕б у зд╕йсненн╕ митного контролю. Ч. 4 ст. 255 МКУ застер╕га╓, що не можна перевищувати 4-годинний терм╕н митного оформлення через проведення заход╕в правоохоронними органами та п╕дрозд╕лами внутр╕шньо╖ безпеки орган╕в. А стаття 546 МКУ не допуска╓ втручання у д╕яльн╕сть митниць ╕нших територ╕альних орган╕в ДФС.

      ╤ х╕ба не зобов’язу╓ ч.8 ст. 257 МКУ при заповненн╕ граф╕ 31 митно╖ декларац╕╖ «опис товар╕в» зазначати «звичайний торговельний опис» (саме короткий опис, а не опус як зараз)?

      Якщо пошукати, то у Митному кодекс╕ можна в╕днайти ще безл╕ч норм, як╕ полегшують життя митниц╕ ╕ б╕знесу, сприяють законн╕й торг╕вл╕ ╕ прискорюють товарооб╕г. Це норми прямо╖ д╕╖ – для того щоб ╖х почати виконувати, не потр╕бн╕ окрем╕ доручення ╕ розпорядження кер╕вництва митниц╕ або ДФС. Потр╕бн╕ лише пол╕тична воля, розум, ╕ сов╕сть.

      ╤ тому ц╕лком реально створити в╕дкритий митний прост╕р вже зараз. Але це ма╓ бути ╢ДИНИЙ митний прост╕р на всю Укра╖ну – в╕д Харкова до Ужгорода, в╕д Одеси до Черн╕гова. А для початку достатньо почати виконувати закон.

      З в╕рою у верховенство права ╕ у спрощення м╕жнародно╖ торг╕вл╕,

      П.В.


https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1670596163212464&id=100007862888945

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

29.12.2015 р. № 47656/7/99-99-25-02-03-17

Про рекомендац╕╖ з оформлення та
видач╕ митницею сертиф╕ката з
перевезення товару EUR.1 до кра╖н ╢С

    Надсила╓мо для кер╕вництва та використання в робот╕: Рекомендац╕╖ щодо оформлення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення товару EUR.1 до кра╖н ╢С;

    Р╕шення Ком╕с╕╖ ╢С в╕д 17.04.2007 № 2007/С83/01 про пояснення окремих положень правил походження.

    1) Рекомендац╕╖ щодо оформлення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення товару EUR.1 до кра╖н ╢С (у формат╕ PDF) на 13 арк.;

    2) Р╕шення Ком╕с╕╖ ╢С в╕д 17.04.2007 № 2007/С83/01 (у формат╕ PDF) на 19 арк.;

    3) Правила походження до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С (у формат╕ PDF) укра╖нською та англ╕йською мовами на 249 арк.;

    4) Форма зв╕ту про сертиф╕кати з перевезення товару EUR.1, видан╕ митницями на 1 арк.;

    5) Перел╕к назв митниць на англ╕йськ╕й мов╕ на 1 арк.

    Додатки в електронному вигляд╕:

Рекомендац╕╖ щодо оформлення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення товару EUR.1 до кра╖н ╢С

1. Загальн╕ положення

    1.1. Рекомендац╕╖ щодо оформлення та видач╕ митницею сертиф╕ката з перевезення товару EUR.1 до кра╖н ╢С розроблен╕ в╕дпов╕дно з Протоколом 1 «Щодо визначення концепц╕╖ «походження товар╕в» ╕ метод╕в адм╕н╕стративного сп╕вроб╕тництва» до Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони в╕д 27 червня 2014 року (дал╕ – Правила походження) та наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 18 листопада 2014 року № 1142 (заре╓стровано в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни в╕д 03 грудня 2014 року за № 1557/26334) (дал╕ - Порядок).

    1.2. Експортер - особа, яка нада╓ митну декларац╕ю на експорт товар╕в з Укра╖ни, або його уповноважена особа, в╕д ╕мен╕ яко╖ нада╓ться ця декларац╕я. Експортер не обов’язково ма╓ бути виробником або продавцем товар╕в, на як╕ в╕н пода╓ заяву про видачу сертиф╕ката з перевезення товару EUR.1, але в╕н повинен мати документи, що п╕дтверджують преференц╕йне походження товар╕в з Укра╖ни в╕дпов╕дно до вимог Правил походження.

    1.3. Комерц╕йн╕ документи – документи, що застосовуються в звичайн╕й торговельн╕й практиц╕, у яких достатньо детально для ╖х ╕дентиф╕кац╕╖ описан╕ товари (наприклад, рахунки-фактури (╕нвойси), специф╕кац╕╖ тощо).

    1.4. Сертиф╕кат з перевезення товару EUR.1 (дал╕ – сертиф╕кат) - документ, який п╕дтверджу╓ статус преференц╕йного походження товару, зразок якого наведений у Додатку III до Правил походження.

    1.5. Терм╕ни, що використовуються в цих методичних рекомендац╕ях, застосовуються у значеннях, встановлених в Правилах походження та в Порядку.

2. Техн╕чн╕ характеристики бланка сертиф╕ката

    2.1 Бланк сертиф╕ката ма╓ наступн╕ техн╕чн╕ характеристики:

    розм╕р 210x297мм;

    пап╕р офсетний б╕лий 80 г/м2 формату А4, фарбован╕сть.

    2.2. Бланк сертиф╕ката склада╓ться з трьох аркуш╕в:

    2.2.1 Перший аркуш сертиф╕ката (с╕тка «г╕льош» салатного кольору, текстова частина чорного кольору) ╓ ориг╕налом та призначений для подання митним органам кра╖н ╢С для застосування п╕льг з╕ сплати мита.

    2.2.2. Другий та трет╕й аркуш╕ сертиф╕ката ╓ коп╕ями, як╕ повинн╕ мати текстову частину чорного кольору, та збер╕гаються у експортера й у справах митниц╕.

    2.3. В рамках Угоди застосову╓ться бланк сертиф╕ката з назвою англ╕йською мовою «Movement certificate».

3. Зразки в╕дбитк╕в печаток посадових ос╕б митниць, уповноважених видавати сертиф╕кати

    3.1. В╕дпов╕дно до статт╕ 32 «Вза╓мна допомога» Правил походження митн╕ органи держав-член╕в ╢вропейського Союзу ╕ Укра╖ни повинн╕ надавати один одному через ╢вропейську ком╕с╕ю зразки в╕дбитк╕в печаток, що використовуються у ╖хн╕х митних службах для видач╕ сертиф╕кат╕в з перевезення товару EUR.1 ╕ адреси митних орган╕в, як╕ в╕дпов╕дають за перев╕рку цих сертиф╕кат╕в ╕ декларац╕й ╕нвойс╕в. Аналог╕чн╕ вимоги м╕стяться в угодах про в╕льну торг╕влю, укладених Укра╖ною з кра╖нами ╢АВТ та Чорногор╕╓ю.

    3.2. ДФС на адресу ╢вроком╕с╕╖, Секретар╕ату ╢АВТ та митно╖ адм╕н╕страц╕╖ Чорногор╕╖ доводяться один раз на р╕к зразки в╕дбитк╕в печаток посадових ос╕б митниць, уповноважених видавати сертиф╕кати.

    3.3. Сертиф╕кати засв╕дчуються виключно доведеними до ДФС зразками в╕дбитк╕в печаток посадових ос╕б митниць.

    3.4. У раз╕ зм╕ни/припинення повноважень посадових ос╕б митниць на видачу сертиф╕кат╕в, про це нев╕дкладно ╕нформувати ДФС з урахуванням вимог листа ДФС в╕д 27 жовтня 2015 року № 39408/7/99-99-25-02-03-17.

4. Заповнення сертиф╕ката

    4.1. Сертиф╕кат заповню╓ться одн╕╓ю з оф╕ц╕йних мов Сторони Угоди (як правило англ╕йською мовою) машинописом або друкованими л╕терами в╕д руки чорнилами чорного або синього кольору.

    4.2. Для заповнення сертиф╕ката машинописом використову╓ться електронна коп╕я сертиф╕ката.

    4.3. Ус╕ аркуш╕ сертиф╕ката мають бути заповнен╕ однотипно, ч╕тко та акуратно. Виправлення вносяться шляхом викреслення помилкових даних та написання над ними правильних. П╕дчистки, зафарбовування або заклеювання не допускаються. Виправлення в сертиф╕кат╕ зав╕ряються п╕дписом експортера та печаткою посадово╖ особи структурного п╕дрозд╕лу митниц╕, до функц╕ональних повноважень яко╖ в╕днесено видачу сертиф╕кат╕в (дал╕ – посадова особа митниц╕).

    4.4. Сертиф╕кат заповню╓ться на одну парт╕ю товар╕в, що експорту╓ться.

    4.5. Графи сертиф╕ката заповнюються з дотриманням вимог Угоди та Порядку:

    4.5.1. Графи 1, 2, 4, 5, 8, 9 та 12 сертиф╕ката ╓ обов’язковими для заповнення експортером.

    4.5.2. Графи 3, 6 та 10 сертиф╕ката заповнюються за бажанням експортера.

    4.5.3. Графа 11 заповню╓ться посадовою особою митниц╕.

    4.5.4. Графи 13, 14 (на зворот╕) заповнюються при вериф╕кац╕╖ сертиф╕ката.

    4.6. Заповнення графи 9 «Gross mass (kg) or other measure» («Повна маса (кг) або ╕нш╕ вим╕ри (л╕три, м3 та ╕нш╕)») сертиф╕ката в╕дпов╕да╓ порядку заповнення графи 35 митно╖ декларац╕╖ «Вага брутто (кг)», встановленому наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 30 травня 2012 року № 651«Про затвердження Порядку заповнення митних декларац╕й на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа».

    4.7. Графа 11 «Customs Endorsement» («Митний дозв╕л») сертиф╕ката заповню╓ться посадовою особою митниц╕:

    4.7.1. В секц╕╖ «Customs office» («Митний п╕дрозд╕л») зазнача╓ться назва митниц╕, що вида╓ сертиф╕кат, наприклад «Poltava customs house» (перел╕к назв митниць на англ╕йськ╕й мов╕ дода╓ться).

    4.7.2. В секц╕╖ «Issuing country or territory» («Кра╖на або територ╕я видач╕») зазнача╓ться назва кра╖ни: «UKRAINE».

    4.7.3. В секц╕╖ «Place and date» («М╕сце ╕ дата») зазнача╓ться назва населенного пункту (м╕сце розташування п╕дрозд╕лу митниц╕, який вида╓ сертиф╕кат) та дата видач╕ сертиф╕ката у формат╕ дд.мм.yyyy.

    4.7.4. В секц╕╖ «Signature» («П╕дпис») проставля╓ться п╕дпис посадово╖ особи митниц╕ ДФС та зазначаються ╖╖ ╕н╕ц╕али, пр╕звище англ╕йською мовою.

    4.7.5. В секц╕╖ «Stamp» («Печатка») проставля╓ться в╕дбиток особисто╖ номерно╖ печатки посадово╖ особи митниц╕, зразок якого доведено до ДФС.

    4.8. У граф╕ 12 «Customs Endorsement» («Декларац╕я експортера») сертиф╕ката експортером зазначаються:

    4.8.1. В секц╕╖ «Place and date» («М╕сце ╕ дата») зазначаються м╕сце та дата декларування в╕домостей про кра╖ну походження товару.

    4.8.2. В секц╕╖ «Signature» («П╕дпис») обов’язково проставля╓ться п╕дпис, пр╕звище та ╕н╕ц╕али посадово╖ особи п╕дпри╓мства-експортера.

    4.9. У граф╕ 12 сертиф╕ката проставля╓ться печатка експортера (за наявност╕).

5. Електронна коп╕я сертиф╕ката та алгоритм роботи модулю «Сертиф╕кат з перевезення товару EUR.1» в АСМО «╤нспектор»

    5.1. Для видач╕ сертиф╕ката, заповненого машинописом, експортером нада╓ться митниц╕ електронна коп╕я сертиф╕ката на електронному нос╕╖ або засобами електронного зв’язку.

    5.2. В АСМО «╤нспектор» створено п╕дрозд╕л «Сертиф╕кат з перевезення товару EUR.1» (дал╕ - модуль «Сертиф╕кат»).

    5.3. Посадовою особою митниц╕ для видач╕ сертиф╕ката:

    5.3.1. Вноситься електронна коп╕я сертиф╕ката до модулю «Сертиф╕кат».

    5.3.2. Збер╕га╓ться електронна коп╕я сертиф╕ката в модул╕ «Сертиф╕кат» в статус╕ «В робот╕».

    5.3.3. Встановлюються в╕дступи в╕д меж пол╕в електронно╖ коп╕╖ сертиф╕ката для друкування на бланк сертиф╕ката (у раз╕ необх╕дност╕).

    5.3.4. Електронна коп╕я сертиф╕ката переводиться в статус «Оформлен╕» (у граф╕ 11 сертиф╕ката проставля╓ться автоматично дата та час видач╕).

    5.3.5. Присвою╓ться номер сертиф╕ката (в автоматичному режим╕) та електронна коп╕я сертиф╕ката друку╓ться на ориг╕нал╕ бланка сертиф╕ката та його двох паперових коп╕ях сертиф╕ката.

    5.4. Електронна коп╕я сертиф╕ката автоматично вноситься до центрально╖ бази даних модулю «Сертиф╕кат» п╕сля переведення ╖╖ в статус «Оформлен╕».

    5.5. У раз╕ заповнення сертиф╕ката експортером в╕д руки, електронна коп╕я сертиф╕ката до модулю «Сертиф╕кат» вноситься посадовою особою митниц╕.

6. Видача сертиф╕ката

    6.1 Сертиф╕кат вида╓ться безоплатно на одну парт╕ю товар╕в, що експортуються, уповноваженою на це посадовою особою митниц╕ п╕д час зд╕йснення/гарантування або п╕сля експорту товару у випадках, встановлених Угодою.

    6.2. Для видач╕ сертиф╕ката експортер або його уповноважена особа повинен пред’явити митниц╕ так╕ документи:

    6.2.1. Заяву, що м╕стить декларац╕ю експортера для видач╕ сертиф╕ката (дал╕ – заява), за формою, визначеною у додатку III до Правил походження.

    6.2.2. Заповнен╕ в╕дпов╕дно до вимог Угоди та Порядку електронна коп╕я сертиф╕ката та ориг╕нал бланка сертиф╕ката (у раз╕ наявност╕ його в експортера).

    6.2.3. Документи, що п╕дтверджують преференц╕йне походження товар╕в з Укра╖ни, вказаних у сертиф╕кат╕ при перш╕й поставц╕ таких товар╕в до кра╖н ╢С або у раз╕ зм╕ни умов технолог╕чного процесу виробництва товару, що вплива╓ на преференц╕йне походження експортованих товар╕в з Укра╖ни.

    6.3. Сертиф╕кат вида╓ться у найкоротший терм╕н, але не б╕льше трьох робочих дн╕в, з наступного дня п╕сля ре╓страц╕╖ заяви у митниц╕.

    6.4. При видач╕ сертиф╕кату п╕д час зд╕йснення експорту, дата видач╕ сертиф╕ката ма╓ бути не п╕зн╕шою, н╕ж дата митно╖ декларац╕╖ на експорт.

    6.5. Заяву для видач╕ сертиф╕ката може бути подано до зд╕йснення експорту, але в цьому випадку експортером ма╓ бути гарантовано експорт товар╕в з Укра╖ни.

    6.6. У раз╕ незд╕йснення експорту товар╕в, виданий сертиф╕кат анулю╓ться митницею.

7. Видача сертиф╕ката п╕сля зд╕йснення експорту товар╕в

    7.1. Сертиф╕кат може бути виданий п╕сля експорту в╕дпов╕дно╖ парт╕╖ товар╕в, якщо експортер разом ╕з документами, зазначеними в пункт╕ 3 розд╕лу III Порядку, додатково нада╓ митниц╕ документи про те, що сертиф╕кат:

    7.1.1. Не був виданий на момент зд╕йснення експорту товару через помилки чи ненавмисний недогляд або через особлив╕ обставини, або

    7.1.2. Виданий, але не прийнятий з техн╕чних причин митними органами кра╖ни ╕мпорту.

    7.2. У заяв╕ експортера про видачу сертиф╕ката п╕сля зд╕йснення експорту товар╕в повинн╕ бути зазначен╕ номер експортно╖ декларац╕╖, оформлено╖ на в╕дпов╕дну парт╕ю товар╕в, та дата ╖╖ оформлення в митниц╕.

    7.3. Посадовою особою митниц╕ до графи 11 сертиф╕ката обов’язково вносяться в╕домост╕ про номер та дату оформлення митно╖ декларац╕╖ на експорт товар╕в з Укра╖ни:

    7.3.1. До секц╕╖ «Form» («Бланк») графи - вносяться л╕терн╕ коди напрямку перем╕щення та типу декларац╕╖ (наприклад, EX10AA);

    7.3.2. До секц╕╖ «№» графи – ре╓страц╕йний номер та дата митно╖ декларац╕╖.

    7.4. Експортером для видач╕ сертиф╕ката п╕сля експорту нада╓ться сертиф╕кат виданий, але не прийнятий з техн╕чних причин митними органами кра╖ни ╕мпорту.

    7.5. Р╕шенням Ком╕с╕╖ ╢С (2007/С 83/01 в╕д 17.04.2007) наведено так╕ випадки неприйняття митними органами кра╖н ╢С сертиф╕ката з техн╕чних причин:

    7.5.1. Бланк наданого сертиф╕ката не в╕дпов╕да╓ зразку бланку, наведеному у додатку III до Правил походження (╕стотна р╕зниця у розм╕р╕ чи кольор╕, в╕дсутн╕й номер сертиф╕ката, сертиф╕кат заповнений мовою, що не ╓ одн╕╓ю з оф╕ц╕йних мов Стор╕н Угоди).

    7.5.2. Не заповнено одну з обов’язкових граф сертиф╕ката (наприклад графа 4).

    7.5.3. В╕дсутня печатка посадово╖ особи митниц╕ (графа 11).

    7.5.4. Проставлений в сертиф╕кат╕ в╕дбиток печатки посадово╖ особи митниц╕, не в╕дпов╕да╓ зразку в╕дбитку печатки, доведено╖ до митних орган╕в кра╖н ╢С.

    7.5.5. Надано не ориг╕нал, а коп╕ю сертиф╕ката.

    7.5.6. В графах 2 та 5 сертиф╕ката зазначено в╕домост╕ про кра╖ну, яка не ╓ учасником Угоди.

    7.6. У раз╕ неприйняття сертиф╕ката з техн╕чних причин на ньому митними органами кра╖н ╢С може проставлятись в╕дм╕тка «Document not Accepted» («Документ не прийма╓ться»), п╕сля чого сертиф╕кат поверта╓ться ╕мпортеру для отримання нового сертиф╕ката п╕сля зд╕йснення експорту товар╕в.

    7.7. Виданий, але неприйнятий митними органами кра╖н ╢С сертиф╕кат з техн╕чних причин, анулю╓ться митницею.

8. Випадки, коли не вимага╓ться видача сертиф╕ката

    8.1. Видача сертиф╕ката не вимага╓ться якщо:

    8.1.1. Загальна фактурна варт╕сть парт╕╖ товар╕в, походженням з Укра╖ни, не перевищу╓ 6000 ╓вро (для отримання тарифних преференц╕й в кра╖нах ╢С експортер склада╓ декларац╕ю ╕нвойс на ╕нвойс╕, пов╕домленн╕ про доставку чи ╕ншому комерц╕йному документ╕, текст декларац╕╖ ╕нвойс наведено у Додатку IV до Правил походження).

    8.1.2. Експортер ма╓ статус затвердженого, в╕дпов╕дно до статт╕ 23 Правил походження.

    8.1.3. В кра╖нах ╢С товари оподатковуються за нульовою ставкою вв╕зного мита Митного тарифу ╢С (за винятком положень Правил походження щодо кумуляц╕╖ та квот, тощо).

    8.2. ╤нформац╕я про ставки вв╕зного мита Митного тарифу ╢С розм╕щено у мереж╕ ╕нтернет за такими адресами: 
    http://www.exporthelp.europa.eu/thdapp/display.htm?page=form%2Fform_My... або 
    http://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/taric/taric_consultation.jsp?Lang=en.

9. Окрем╕ аспекти положень Правил походження

    9.1. Товари вважаються такими, що походять з кра╖н ╢С або Укра╖ни:

    9.1.1. Як╕ ц╕лком вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕.

    9.1.2. Вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕ з використанням матер╕ал╕в, що не походять з територ╕й кра╖н ╢С та Укра╖ни ( дал╕ - ╕ншого походження) за умови, що так╕ матер╕али пройшли достатню обробку в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕.

    9.1.3. Вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕ з використанням матер╕ал╕в, походженням з кра╖н ╢С та Укра╖ни (кумуляц╕я).

    9.2. Товари, як╕ ц╕лком вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕

    9.2.1. Товари вважаються ц╕лком виробленими в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕, якщо у склад╕ товар╕в в╕дсутн╕ матер╕али ╕ншого походження.

    9.2.2. Перел╕к товар╕в, як╕ ц╕лком вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕ наведено у статт╕ 5 Правил походження.

    9.3. Товари, вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕, з використанням матер╕ал╕в ╕ншого походження

    9.3.1. У Додатку 2 до Правил походження наведено Список технолог╕чних д╕й та обробок, що необх╕дн╕ для надання матер╕алам ╕ншого походження статусу товар╕в, що походять з певно╖ кра╖ни (дал╕ – Перел╕к операц╕й).  

    9.3.2. Перел╕к операц╕й затверджено у табличн╕й форм╕:

    у перш╕й колонц╕ наведено код товарно╖ групи або позиц╕╖ товару зг╕дно з Гармон╕зованою системою опису та кодування товар╕в (дал╕ - ГС);

    у друг╕й колонц╕ - опис товару зг╕дно з кодом, зазначеним у перш╕й колонц╕;

    у трет╕й та четверт╕й колонках наведено правила походження, як╕ застосовуються до матер╕ал╕в ╕ншого походження.

    Приклад:

    У цьому приклад╕ товар набува╓ походження за умови виконання виробником одного ╕з правил походження, наведених у колонках 3 або 4 Перел╕ку операц╕й.

    9.3.3. Якщо коду товару переду╓ позначка "ex" - це вказу╓ на те, що правила походження в трет╕й та четверт╕й колонках застосовуються т╕льки до товар╕в, що класиф╕куються в дан╕й товарн╕й груп╕, позиц╕╖ та зазначен╕ в друг╕й колонц╕. У даному випадку необх╕дно керуватися також найменуванням товару.

    9.3.4. У трет╕й та четверт╕й колонках Перел╕ку операц╕й застосовуються так╕ критер╕╖ походження, як:

    товари, як╕ ц╕лком вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕ (наприклад, м'ясо та харчов╕ м'ясн╕ субпродукти товарно╖ групи 02 ГС);

    зм╕на товарно╖ позиц╕╖ ГС, що сталася в результат╕ переробки матер╕ал╕в ╕ншого походження (цукор ╕ кондитерськ╕ вироби групи 17 ГС);

    технолог╕чн╕ операц╕╖ та конкретн╕ етапи виробництва товару (мастила позиц╕╖ 2707 ГС);

    заборона використання певних матер╕ал╕в ╕ншого походження (при виробництв╕ хл╕бобулочних, кондитерських вироб╕в позиц╕╖ 1905 ГС забороня╓ться використовувати матер╕али групи 11 ГС);

    л╕м╕т ц╕ни франко-завод готового товару (нав╕гац╕йн╕ прилади позиц╕╖ 9014 ГС, при виробництв╕ яких варт╕сть ус╕х матер╕ал╕в не повинна перевищувати 40 % ц╕ни франко-завод готового товару).

    9.3.5. Перел╕к операц╕й не застосову╓ться до матер╕ал╕в ╕ншого походження, як╕ набули походження на попередн╕х етапах виробництва.

    Приклад, пост╕льна б╕лизна позиц╕╖ 6302 ГС виготовля╓ться в Укра╖н╕ з невиб╕лено╖ тканини походженням з Туреччини. Варт╕сть тканини склада╓ 10 ╓вро.

    Переробка тканини в Укра╖н╕ включа╓ в себе наступн╕ технолог╕чн╕ операц╕╖:

    друкування тканини, що супроводжу╓ться принаймн╕ двома п╕дготовчими та к╕нцевими операц╕ями;

    розкр╕й перероблено╖ тканини для виготовлення пост╕льно╖ б╕лизни. Варт╕сть виготовлено╖ вибивно╖ тканини склада╓ 25 ╓вро.

    Зг╕дно Перел╕ку операц╕й пост╕льна б╕лизна позиц╕╖ 6302 ГС набува╓ походження за умови виробництва з невиб╕лено╖ однонитково╖ пряж╕.

    Правила походження для пост╕льно╖ б╕лизни позиц╕╖ 6302 ГС не застосовуються, оск╕льки на попередньому етап╕ виробництва тканина набула укра╖нського походження, виконавши умови технолог╕чних операц╕й, встановлених для тканин, позиц╕й 5208-5212 ГС:

    «Друкування, що супроводжу╓ться принаймн╕ двома п╕дготовчими та к╕нцевими операц╕ями (такими як промивка, очищення, в╕дб╕лювання, мерсеризац╕я, термостаб╕л╕зац╕я, каландрування, обробка проти зб╕гання, перманентне апретування, декатування, просочення, др╕бний ремонт та формування вузл╕в), за умови, де варт╕сть використано╖ не п╕ддано╖ друкуванню тканини не перевищу╓ 47,5 % в╕д ц╕ни франко-завод готового товару».

    9.3.6. Правило “толерантност╕”

    9.3.6.1. Правило “толерантност╕” поляга╓ у тому, що у раз╕, якщо в╕дпов╕дно до вимог Правил походження матер╕али ╕ншого походження не можуть використовуватися п╕д час виробництва готового товару, допуска╓ться використання тако╖ сировини/матер╕ал╕в за умови, якщо ╖хня загальна варт╕сть не перевищу╓ 10 % ц╕ни франко-завод готового товару (стаття 6 Угоди).

    9.3.6.2. Правило “толерантност╕” застосову╓ться до матер╕ал╕в ╕ншого походження, як╕ заборонен╕ в Перел╕ку операц╕й для використання при виготовленн╕ товару.

    Приклад, зг╕дно Перел╕ку операц╕й сир св╕жий позиц╕╖ 0406 ГС набува╓ укра╖нського походження за умови виробництва, у якому вс╕ матер╕али Групи 4, як╕ використовуються, повн╕стю вироблен╕ в Укра╖н╕, тобто при виготовлен╕ сиру заборонено використовувати молоко ╕ншого походження.

    Ц╕на франко-завод сиру св╕жого склада╓ 10 ╓вро, при виробництв╕ використано матер╕али групи 4, зокрема молоко укра╖нського походження, сухе молоко походженням з трет╕х кра╖н (ц╕на франко-завод – 0,9 ╓вро).

    Cир св╕жий набуде укра╖нського походження за рахунок виконання правила “толерантност╕”, оск╕льки варт╕сть матер╕ал╕в ╕ншого походження не перевищу╓ 10 % ц╕ни франко-завод готового товару (0,9 ╓вро ? 10%).

    9.3.6.3. Правило “толерантност╕” не розповсюджу╓ться на товари легко╖ промисловост╕ товарних груп 50-63 ГС.

    9.3.6.4. При виконанн╕ правила “толерантност╕” забороня╓ться перевищувати л╕м╕т ц╕ни франко – завод, встановлений Правилами походження в Перел╕ку операц╕й.

    9.4. Товари, вироблен╕ в кра╖нах ╢С або в Укра╖н╕, як╕ мають у сво╓му склад╕ матер╕али, походженням з кра╖н ╢С та Укра╖ни (кумуляц╕я)

    9.4. Принцип застосування кумуляц╕╖:

    9.4.1. Матер╕али п╕ддан╕ поетапн╕й обробц╕ - кра╖ною походження такого товару вважа╓ться кра╖на, на територ╕╖ яко╖ в╕н востанн╓ був п╕дданий обробц╕.

    Тканина, виготовлена в Укра╖н╕ з пряж╕, походженням з ╢С, набува╓ укра╖нського походження, сорочка виготовлена в ╢С з тканини, походженням з Укра╖ни, набува╓ походження ╢С.

    9.4.2. Матер╕али оброблен╕ за рахунок “простих” операц╕й - кра╖ною походження такого товару вважа╓ться кра╖на, яка ма╓ найб╕льшу додану варт╕сть.

    Приклад,

    В ╢С за рахунок “простих” операц╕й сформовано наб╕р (брюки, сорочка, краватка) варт╕сть, якого склада╓ 18 ╓вро. Кра╖ною походження набору вважатиметься Укра╖на, яка ма╓ найб╕льшу додану варт╕сть серед ус╕х товар╕в.

    9.4.3. За умови п╕дтвердження походження матер╕ал╕в з кра╖н ╢С на п╕дстав╕ ориг╕нал╕в/коп╕й документ╕в про походження (сертиф╕ката та/або декларац╕╖ ╕нвойс), так╕ матер╕али прир╕вню╓ться до укра╖нського походження та не враховуються при визначенн╕ походження товар╕в.

    Приклад, в Укра╖н╕ виготовля╓ться посудомийна машина позиц╕╖ 8422 ГС (ц╕на франко-завод 500 ╓вро).

    Посудомийна машина позиц╕╖ 8422 ГС набуде укра╖нського походження за умови виробництва, при якому використан╕ матер╕али ╕ншого походження класиф╕куються в ╕нш╕й товарн╕й позиц╕╖, н╕ж товар, та варт╕сть ус╕х використаних матер╕ал╕в не перевищу╓ 40 % ц╕ни франко-завод готового товару.

    При виробництв╕ посудомийно╖ машини позиц╕╖ 8422 ГС використовуються так╕ матер╕али ╕ншого походження:

    Таким чином, товар набува╓ укра╖нського походження, оск╕льки:

    в╕дбува╓ться зм╕на тарифно╖ позиц╕╖ на р╕вн╕ перших чотирьох знак╕в (використовуються матер╕али укра╖нського походження позиц╕╖ 8422 ГС та матер╕али походженням з ╢С (походження п╕дтверджено декларац╕╓ю ╕нвой), при цьому матер╕ализ ╢С прир╕внюються до укра╖нського походження та не врахову╓ться при визначенн╕ походження товар╕в);

    варт╕сть матер╕ал╕в ╕ншого походження склада╓ 120 ╓вро, що не перевищу╓ ? 40% ц╕ни франко-завод готового товару.

    9.5. Особливост╕ використання деяких текстильних матер╕ал╕в при виготовленн╕ текстильних вироб╕в.

    9.5.1. Пунктом 6.1 прим╕ток 6 Додатку I «Введення до списку у Додатку II» до Правил походження встановлено вимогу:

    «6.1. Якщо в Перел╕ку операц╕й м╕ститься посилання на цю Прим╕тку, текстильн╕ матер╕али (за винятком п╕дкладок ╕ додаткових п╕дкладок), що не в╕дпов╕дають правилу для розглядуваного виробленого товару, зазначеному в колонц╕ 3 Перел╕ку операц╕й, можуть бути використан╕ лише в тому випадку, коли вони в╕днесен╕ до ╕ншо╖ товарно╖ позиц╕╖, н╕ж сам товар, а ╖хня варт╕сть не перевищу╓ 8% вартост╕ товару на умовах франко-завод.»

    Р╕шенням Ком╕с╕╖ ╢С (2007/С 83/01 в╕д 17.04.2007) наведено тлумачення пункту 6.1 прим╕ток 6 Додатку I «Введення до списку у Додатку II» до Правил походження:

    «Спец╕альне правило про текстильн╕ матер╕али, що виключен╕ з п╕дкладки ╕ кле╓во╖. «Тканина для кишень» - це спец╕альна ткана тканина, що використову╓ться виключно при виготовленн╕ кишень, тому ╖╖ розглядають не як звичайну п╕дкладку чи кле╓ву. Особливе правило застосову╓ться в╕дпов╕дно лише для «Тканини для кишень». Правило д╕╓ як для тканих тканин у рулонах, так ╕ в готових кишенях, та при цьому вони мають походження з трет╕х кра╖н.»

    Тобто, тканини для кишень не включаються до п╕дкладок ╕ додаткових п╕дкладок, але для них д╕╓ умова пункту 6.1 прим╕ток 6 Додатку I «Введення до списку у Додатку II».

10 . Документи, що п╕дтверджують походження товар╕в

    10.1. Статтею 28 Правил походження визначено документи, як╕ п╕дтверджують, що товари, вказан╕ в сертиф╕кат╕ або в декларац╕╖ ╕нвойс можуть бути визнан╕ такими, що походять з ╢вропейського Союзу або Укра╖ни й в╕дпов╕дають ╕ншим вимогам Правил походження, зокрема це:

    10.1.1. Прям╕ св╕дчення процес╕в, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що м╕стяться, наприклад, у його обл╕ков╕й документац╕╖ чи у м╕жнародн╕й систем╕ обл╕ку.

    10.1.2. Документи, що п╕дтверджують статус походження використаних матер╕ал╕в, видан╕ чи складен╕ в ╢вропейському Союз╕ або Укра╖н╕, якщо застосування таких документ╕в в╕дпов╕да╓ чинному законодавству в╕дпов╕дно╖ кра╖ни.

    10.1.3. Документи, що п╕дтверджують обробку матер╕ал╕в у ╢вропейському Союз╕ або Укра╖н╕, видан╕ чи складен╕ в ╢С або Укра╖н╕, якщо застосування таких документ╕в в╕дпов╕да╓ чинному законодавству в╕дпов╕дно╖ кра╖ни.

    10.1.4. Сертиф╕кати або декларац╕╖ ╕нвойс, що п╕дтверджують статус походження використаних матер╕ал╕в, видан╕ чи складен╕ в ╢вропейському Союз╕ або Укра╖н╕ зг╕дно з Правилами походження.

    10.1.5. Належн╕ св╕дчення про обробку, виконану з межами ╢вропейського Союзу або Укра╖ни зг╕дно з положеннями статт╕ 12 Правил походження, як╕ п╕дтверджують, що вимоги ц╕╓╖ статт╕ були виконан╕.

11. Порядок вериф╕кац╕╖ (перев╕рки достов╕рност╕) сертиф╕кат╕в та декларац╕й ╕нвойс╕в

    11.1 За запитами митних орган╕в кра╖н ╢С Державна ф╕скальна служба Укра╖ни зд╕йсню╓ вериф╕кац╕ю (перев╕рку достов╕рност╕) сертиф╕кат╕в, виданих митницями, в╕дпов╕дно до вимог статт╕ 33 Правил походження та порядку, встановленому постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 09.12.2015 № 1029 «Про затвердження Порядку вериф╕кац╕╖ (перев╕рки достов╕рност╕) сертиф╕кат╕в ╕ декларац╕й про походження товару з Укра╖ни» .

    11.2. Терм╕н проведення вериф╕кац╕╖ (перев╕рки достов╕рност╕) сертиф╕кат╕в склада╓ 10 м╕сяц╕в з дати запиту митних орган╕в кра╖н ╢С.

12. Щодо формування зв╕ту про сертиф╕кати, видан╕ митницями

    12.1. З метою забезпечення внесення посадовими особами митниць електронних коп╕й сертиф╕кат╕в до центрально╖ бази даних АСМО «╤нспектор», щом╕сячно до 4 числа м╕сяця, наступного за зв╕тним (починаючи з лютого м╕сяця 2016), надсилати на поштову скриньку DMS viddil PT зв╕т про сертиф╕кати, видан╕ митницями, за формою, що дода╓ться.

- Доктор, как прошла операция?
- Ещё никак, но раз уж вы не спите, придержите зажимчик вот здесь.

Я человек не романтичный. Когда девушка мне улыбается - проверяю ширинку.