Айварас Абромавичус: П╕дтримка закордонних експортно-кредитних агенц╕й допоможе в╕дкрити дорогу в Укра╖ну для приватних ╕нвестор╕в
М╕н╕стр економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни Айварас Абромавичус в╕дкрив перший масштабний м╕жнародний зах╕д для експортно-кредитних агенц╕й, зац╕кавлених Укра╖ною. Високий р╕вень М╕жнародно╖ конференц╕╖ «Укра╖на у фокус╕: Стратег╕чна зустр╕ч глобальних експортно-кредитних агенц╕й ╕ багатосторонн╕х ф╕нансових ╕нституц╕й», яку орган╕зувала Американська торговельна палата, означа╓, що ╕нвестори зац╕кавлен╕ укра╖нським
ринком.
“Тор╕к ми гасили пожеж╕, а в цьому роц╕ ми зобов'язан╕ запустити економ╕чний р╕ст. 2016 ма╓ стати роком залучення ╕нвестиц╕й ╕ масштабно╖ приватизац╕╖, а дерегуляц╕йна реформа слугуватиме засобом досягнення нашо╖ основно╖ мети - усунення бар'╓р╕в для б╕знесу”, – п╕дкреслив Айварас Абромавичус та зауважив, що експортно-кредитн╕ агентства допоможуть приватному кап╕талу зайти в Укра╖ну, адже вони оперують кредитними коштами та покривають ризики приватних
╕нвестор╕в.
М╕н╕стр також зазначив, що М╕некономрозвитку ╕ в╕н сам напряму працюватиме з кожною агенц╕╓ю, щоб з'ясувати, в╕дпов╕дно до статусу ╖х роботи в Укра╖н╕, чим можливо допомогти для зб╕льшення ╖х активност╕, як╕ ╓ питання, ╕ як ми можемо пришвидшити залучення ╕нвестиц╕й з ╖х кра╖н.
У ход╕ конференц╕╖ виступили представники п╕вн╕чноамериканських, ╓вропейських та аз╕атських експортно-кредитних агенц╕й. Вони
роз'яснили особливост╕ наявних чи можливих програм для Укра╖ни. В╕д США були: OPIC, Eximbank, USAID, EDC. ╢вропа була представлена такими кра╖нами, як Н╕меччина, Франц╕я, Н╕дерланди, Ф╕нлянд╕я, Швец╕я, Норвег╕я, Австр╕я, ╤тал╕я, ╤зра╖ль, Польща, Чех╕я, Туреччина, а Аз╕я - Япон╕╓ю, Коре╓ю, Кита╓м. Про можливост╕ та стратег╕╖ МФ╤ для Укра╖ни розпов╕ли учасники в╕д ╢БРР, МФК.
П╕д час тематичних панелей учасники розглянули основн╕ напрямки для ╕нвестування в Укра╖ну на
2016-2017.
“В Укра╖н╕ ще не було Уряду б╕льш в╕дкритого для б╕знесу”, – зауважив, п╕дсумовуючи конференц╕ю, М╕н╕стр економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни.
В╤ДКРИТИЙ МИТНИЙ ПРОСТ╤Р У В╤ДКРИТОМУ МИТНОМУ КОДЕКС╤
«Державна митна справа зд╕йсню╓ться на основ╕ принцип╕в: ... ╓диного порядку перем╕щення товар╕в, транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни» - стаття 8 Митного кодексу Укра╖ни.
Сьогодн╕ в Одес╕ на Морвокзал╕ з шумом та помпою провели церемон╕ю початку буд╕вництва нового митного терм╕налу. П╕д приц╕лами численних телекамер кер╕вництво област╕ та М╕н╕нфраструктури заложило цегляну ст╕ну у буд╕вл╕ з майбутн╕м прозорим скляним
фасадом.
Попри досить критичне ставлення до багатьох вчинк╕в грузинсько-волонтерсько╖ команди, плекаю над╕ю, що новий митний об’╓кт стане символом як╕сних зм╕н на краще, а не ще одним розчаруванням. Що Одеса нарешт╕ стане прикладом реформ для вс╕╓╖ митно╖ системи, а не лише полем для експеримент╕в.
Проте, нав╕ть сам╕ реформатори не об╕цяють швидких зм╕н на митниц╕. За словами головного митного волонтера Юл╕ Марушевсько╖,
«процес переходу Одесько╖ митниц╕ повн╕стю на новий формат займе р╕к». На думку грузин╕в та волонтер╕в, для створення ново╖ митниц╕ сл╕д прийняти новий законопроект (який встановить для Одеси ╕нш╕ митн╕ правила, н╕ж для решти Укра╖ни). Сл╕д встановити нове програмне забезпечення, розроблене для кра╖н «третього св╕ту». Треба набрати нових, не розбещених корупц╕╓ю, молодих спец╕ал╕ст╕в, за яких всемогутня Ас╕куда зможе прийняти ╓дине в╕рне р╕шення. Митниц╕ потр╕бно за грузинським шаблоном надавати платн╕
послуги, а за рахунок отриманих грошей платити новонабраним митникам пристойну (а не тепер╕шню жалюг╕дну) зарплату. Коротше кажучи, багато ще чого грузини хочуть зробити.
А чи треба? Можливо для початку сл╕д в╕дкрити чинний Митний кодекс, ╕ спробувати знайти потенц╕ал для зростання у вже д╕ючому законодавств╕? Х╕ба не статтею 57 чинного МКУ встановлено пр╕оритет основного методу визначення митно╖ вартост╕ – за ц╕ною угоди? Х╕ба не м╕стить стаття 54МКУ безл╕ч
застережень ╕ заборон для митниц╕ свав╕льно коригувати заявлену митну варт╕сть товар╕в? Або, може розд╕лом ╤╤╤ МКУ встановлено як╕сь преференц╕╖ при контрол╕ митно╖ вартост╕, залежно в╕д розм╕ру п╕дпри╓мства-╕мпортера, або характеру перем╕щуваних товар╕в?
Можливо, щось заважа╓ на практиц╕ застосовувати положення ст.
264МКУ, зг╕дно з якою з митною декларац╕╓ю вже зараз ма╓ подаватися 2 (два) документи – ╕нвойс та декларац╕я митно╖ вартост╕?
Х╕ба митниця може без вагомо╖ на те п╕дстави заборонити п╕дпри╓мству заощаджувати на платних послугах митних
терм╕нал╕в як при ╕мпорт╕, так ╕ при експорт╕ в╕дпов╕дно до ч.2 ст. 258, , ч. 4 ст. 259МКУ (декларац╕я типу ЕА ╕ експорт без пред’явлення товару
митниц╕)?
Чи не в силах митниц╕ зробити так, щоб запрацювала на практиц╕ ч. 6 ст. 69МКУ , яка унеможливлю╓ в╕дпов╕дальн╕сть декларанта при зм╕н╕ коду у складних випадках класиф╕кац╕╖
товар╕в?
Чи потр╕бно щось, кр╕м пол╕тично╖ вол╕ (що усп╕шно продемонструвала на сво╓му приклад╕ Одеса), для того щоб припинити свав╕лля правоохоронц╕в на митниц╕? Адже стаття 320МКУ забороня╓ визначення форм та обсяг╕в митного
контролю ╕ншими органами державно╖ влади, а також участь ╖х посадових ос╕б у зд╕йсненн╕ митного контролю. Ч. 4 ст. 255МКУ застер╕га╓, що не можна перевищувати 4-годинний терм╕н митного оформлення через проведення заход╕в правоохоронними органами та п╕дрозд╕лами внутр╕шньо╖
безпеки орган╕в. А стаття 546МКУ не допуска╓ втручання у д╕яльн╕сть митниць ╕нших територ╕альних орган╕в ДФС.
╤ х╕ба не зобов’язу╓ ч.8 ст. 257МКУ при заповненн╕ граф╕ 31 митно╖ декларац╕╖ «опис товар╕в» зазначати «звичайний торговельний опис» (саме короткий опис, а не опус як зараз)?
Якщо пошукати, то у Митному кодекс╕ можна в╕днайти ще безл╕ч норм, як╕ полегшують життя митниц╕ ╕ б╕знесу, сприяють законн╕й торг╕вл╕ ╕ прискорюють товарооб╕г. Це норми прямо╖
д╕╖ – для того щоб ╖х почати виконувати, не потр╕бн╕ окрем╕ доручення ╕ розпорядження кер╕вництва митниц╕ або ДФС. Потр╕бн╕ лише пол╕тична воля, розум, ╕ сов╕сть.
╤ тому ц╕лком реально створити в╕дкритий митний прост╕р вже зараз. Але це ма╓ бути ╢ДИНИЙ митний прост╕р на всю Укра╖ну – в╕д Харкова до Ужгорода, в╕д Одеси до Черн╕гова. А для початку достатньо почати виконувати закон.
З в╕рою у верховенство права ╕ у спрощення
м╕жнародно╖ торг╕вл╕,
