Количество просмотров: 15 (за период c 00:00 по 18:00 02/01/10), всего просмотров: 63

Наказ вiд 30.11.2009 № 1151 ДМСУ Про внесення зм╕н до наказу Держмитслужби в╕д 26.04.2006 № 335 Вступил в силу с 01.01.2010

• Все хиты документов

MDoffice

   Останн╕м часом почаст╕шали випадки надходження до Укра╖нського державного центру рад╕очастот заяв з проханням заре╓струвати в баз╕ даних код╕в ╤МЕ╤ моб╕льн╕ телефони, привезен╕ з-за кордону н╕бито для власних потреб. До цих заяв додаються гарант╕йн╕ талони ╕ товарн╕ чеки з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.

   Заяви надходять в╕д громадян Укра╖ни, як╕ мешкають у р╕зних м╕стах кра╖ни. Сам╕ чеки видан╕ одними й тими ж особами або торговими орган╕зац╕ями. Найб╕льш часто зустр╕чаються ф╕нансов╕ документи, видан╕ торговим комплексом, очолюваним В.Я.Фогелем. Масове подання до УДЦР таких документ╕в св╕дчить про те, що дехто намага╓ться налагодити в Укра╖н╕ незаконний б╕знес. Адже ц╕ моб╕льн╕ телефони нев╕домого походження продають суб’╓кти Укра╖ни на територ╕╖ нашо╖ держави, причому коди ╤МЕ╤ цих терм╕нал╕в в узагальнен╕й баз╕ даних в╕дсутн╕.

   Ц╕ несумл╕нн╕ продавц╕ пропонують покупцям писати заяви, до яких додають ксерокоп╕╖ рос╕йського товарного чека з запевненнями про те, що на п╕дстав╕ цього придбан╕ ними телефони буде заре╓стровано в баз╕ даних. Тобто вони потраплять до б╕лого списку.

   Укра╖нський державний центр рад╕очастот наголошу╓, що чинне законодавство не передбача╓ внесення код╕в ╤МЕ╤ таких телефон╕в до Узагальнено╖ бази даних. Апарати, придбан╕ у такий спос╕б, будуть внесен╕ до с╕рого списку ╕ через три м╕сяц╕ жодним укра╖нським оператором моб╕льного зв’язку не обслуговуватимуться.

КМУ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Обгрунтування необх╕дност╕ прийняття Закону

Питання ефективно╖ вза╓мод╕╖ орган╕в державно╖ влади, як╕ зд╕йснюють боротьбу з орган╕зованою злочинн╕стю, в тому числ╕ контрабандою як одним з найнебезпечн╕ших ╖╖ прояв╕в, ╓ надзвичайно актуальним, враховуючи загрозливу ситуац╕ю щодо стану орган╕зовано╖ злочинност╕ та ╖╖ негативного впливу на впровадження економ╕чних реформ та стаб╕л╕зац╕ю внутр╕шнього ринку держави.

З метою г╕дного протистояння викликам сьогодення, налагодження д╕╓вого механ╕зму вза╓мод╕╖ в систем╕ орган╕в, як╕ зд╕йснюють боротьбу з орган╕зованою злочинн╕стю, необх╕дно на законодавчому р╕вн╕ актуал╕зувати правоохоронну функц╕ю митних орган╕в.

Практичний досв╕д св╕дчить про те, що протид╕я контрабанд╕, кр╕м митних орган╕в, зд╕йсню╓ться також органами М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ, Служби безпеки, Державно╖ прикордонно╖ служби та Державно╖ податково╖ служби Укра╖ни.

Разом з тим, митн╕ органи, на як╕ законом безпосередньо покладено завдання боротьби з контрабандою, на в╕дм╕ну в╕д зазначених орган╕в, правоохоронного статусу та в╕дпов╕дних повноважень не мають.

Необх╕дно в╕дзначити, що митн╕ органи ╓ органами д╕знання у справах про контрабанду, та в╕дпов╕дно до крим╕нально-процесуального законодавства на них поклада╓ться вжиття необх╕дних оперативно-розшукових заход╕в з метою виявлення ознак злочину й ос╕б, що його вчинили.

Однак, в╕дсутн╕сть законодавчо закр╕плених повноважень на проведення оперативно-розшуково╖ д╕яльност╕ фактично унеможливлю╓ зд╕йснення митними органами д╕знання в повному обсяз╕, як того вимага╓ закон.

Зазначен╕ обставини ускладнюють можливост╕ митних орган╕в повною м╕рою бути зад╕яними в систем╕ проведення оперативних заход╕в, вза╓мод╕╖ та обм╕ну ╕нформац╕╓ю з ╕ншими органами, як╕ зд╕йснюють боротьбу з орган╕зованою злочинн╕стю.

Кр╕м того, в╕дсутн╕сть у митних орган╕в права зд╕йснювати оперативно-розшукову д╕яльн╕сть не сприя╓ ефективному сп╕вроб╕тництву та обм╕ну ╕нформац╕╓ю з митними службами заруб╕жних кра╖н. Сл╕д зауважити, що серед ╓вропейських держав лише митн╕ органи Укра╖ни не мають правоохоронного статусу та в╕дпов╕дних повноважень.

2. Мета та завдання проекту Закону

Законопроект розроблений з метою налагодження д╕╓вого механ╕зму вза╓мод╕╖ в систем╕ орган╕в, як╕ зд╕йснюють боротьбу з орган╕зованою злочинн╕стю, шляхом розширення повноважень митних орган╕в, як╕ в систем╕ цих орган╕в безпосередньо в╕дпов╕дають за результативн╕сть боротьби з контрабандою.

Зважаючи на те, що у багатьох випадках контрабанда ╓ лише елементом широкомасштабно╖ злочинно╖ д╕яльност╕, пов’язано╖ з ухиленням в╕д сплати податк╕в, легал╕зац╕╓ю (в╕дмиванням) доход╕в, отриманих злочинним шляхом, розширення правоохоронних повноважень митних орган╕в дозволить ефективно протид╕яти цим негативним явищам.

Проект № 5478 в╕д 24.12.2009
вноситься народними
депутатами Укра╖ни

ЗАКОН УКРА╥НИ

 Верховна Рада Укра╖ни постановля╓:

I. Внести зм╕ни до Закону Укра╖ни «Про оперативно-розшукову д╕яльн╕сть» (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 1992 р., № 22, ст.303, № 39, ст.572; 1993 р., № 11, ст.83; 1994 р., № 11, ст.52; 1998 р., № 26, ст.149; 1999 р., № 4, ст.35; 2000 р., № 10, ст.79; 2001 р., № 10, ст.44, № 14, ст.72; 2002 р., № 33, ст.236; 2003 р., № 27, ст.209, № 30, ст.247, № 45, ст.357; 2004 р., № 8, ст.66; 2005 р., № 10, ст.187, № 25, ст.335; 2006 р., № 14, ст.116):

1) у статт╕ 3 слова «Крим╕нальний та Крим╕нально-процесуальний» зам╕нити словами «Крим╕нальний, Крим╕нально-процесуальний, Митний»;

2) частину першу статт╕ 5 п╕сля абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого зм╕сту:

«митних орган╕в – Департаментом орган╕зац╕╖ боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, службами боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил».

У зв’язку з цим абзаци восьмий та дев’ятий вважати в╕дпов╕дно абзацами дев’ятим та десятим;

3) у частин╕ перш╕й статт╕ 8:

друге речення пункту 2 п╕сля сл╕в «Служби безпеки Укра╖ни» доповнити словами «Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни»;

пункт 18 п╕сля сл╕в «державну охорону орган╕в державно╖ влади Укра╖ни та посадових ос╕б» доповнити словами «Митним кодексом Укра╖ни»;

4) у статт╕ 9:

друге речення частини першо╖ п╕сля сл╕в «розв╕дувального органу спец╕ально уповноваженого центрального органу виконавчо╖ влади у справах охорони державного кордону» доповнити словами «першим заступником Голови Державно╖ митно╖ служби – директором Департаменту орган╕зац╕╖ боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, начальником служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил»;

частину другу п╕сля сл╕в «розв╕дувальним органом М╕н╕стерства оборони Укра╖ни» доповнити словами «Державною митною службою Укра╖ни»;

трет╓ речення частини третьо╖ п╕сля сл╕в «оперативного п╕дрозд╕лу податково╖ м╕л╕ц╕╖» доповнити словами «першим заступником Голови Державно╖ митно╖ служби – директором Департаменту орган╕зац╕╖ боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, начальником служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил або ╖х уповноваженими заступниками»;

частину восьму п╕сля сл╕в «центральний орган виконавчо╖ влади з питань виконання покарань» доповнити словами «Державна митна служба Укра╖ни»;

5) у статт╕ 9№:

частину другу п╕сля сл╕в «кер╕вником розв╕дувального органу М╕н╕стерства оборони Укра╖ни» доповнити словами «першим заступником Голови Державно╖ митно╖ служби – директором Департаменту орган╕зац╕╖ боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил»;

частину третю п╕сля сл╕в «кер╕вником розв╕дувального органу М╕н╕стерства оборони Укра╖ни» доповнити словами «Головою Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни».

II. Цей Закон набира╓ чинност╕ з дня його опубл╕кування.

III. Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни п╕сля опубл╕кування цього Закону:

а) п╕дготувати та подати на розгляд Верховно╖ Ради Укра╖ни пропозиц╕╖ про внесення зм╕н до законодавчих акт╕в, що випливають ╕з цього Закону;

б) привести сво╖ нормативно-правов╕ акти у в╕дпов╕дн╕сть ╕з цим Законом;

в) забезпечити перегляд ╕ скасування центральними органами виконавчо╖ влади Укра╖ни нормативно-правових акт╕в нормативно-правових акт╕в, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховно╖ Ради Укра╖ни В.М.Литвин

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

24.12.2009 р. № 11/6-10.10/12550-ЕП

Про застосування митного режиму
переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни

    У зв’язку з набранням чинност╕ новою редакц╕╓ю Порядку застосування митних режим╕в переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та переробки за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, затвердженою наказом Держмитслужби в╕д 06.08.09 № 727 (дал╕ - Порядок), Держмитслужбою отримано запити суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ щодо особливостей пом╕щення товар╕в у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.

    З метою уникнення непорозум╕нь та безп╕дставного ускладнення д╕яльност╕ укра╖нських п╕дпри╓мств, як╕ виконують операц╕╖ з переробки товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни зверта╓мо увагу на наступне.

    Поняття та вимоги до митного режиму переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни регламентовано главою 38 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ – Кодекс).

    Порядок застосування митних режим╕в переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та переробки за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, затверджений наказом Держмитслужби в╕д 13.09.03 № 609 (з╕ зм╕нами), розроблено з метою практично╖ реал╕зац╕╖ вимог законодавства Укра╖ни з питань митно╖ справи в╕дносно пом╕щення товар╕в у митн╕ режими переробки.

    Ввезення та переробка на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни товар╕в зд╕йснюються з дозволу митного органу (стаття 230 Кодексу).

    Умови та порядок надання дозволу визначено положеннями розд╕лу II Порядку.

    Новою редакц╕╓ю Порядку вдосконалено процедуру надання дозволу. Зокрема, якщо зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р на переробку передбача╓ ввезення товар╕в з метою переробки окремими парт╕ями, Порядком передбачена можлив╕сть надання дозволу на обсяг товар╕в, визначений зовн╕шньоеконом╕чним договором в╕дпов╕дно до вимог статт╕ 234 Кодексу. Строк д╕╖ такого дозволу не повинен перевищувати один р╕к.

    У Порядку також практично реал╕зовано вимоги статт╕ 231 Кодексу стосовно необх╕дност╕ одержання дозволу митного органу на переробку товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни п╕дпри╓мствами, як╕ виконують окрем╕ операц╕╖ з переробки товар╕в.

    Порядком передбачено, що дозв╕л на виконання окремих операц╕й з переробки товар╕в кожний переробник повинен отримати до моменту звернення заявника режиму щодо надання йому дозволу на ввезення та переробку товар╕в у режим╕ переробки.

    При цьому, якщо заявник режиму та переробники розм╕щен╕ у зон╕ д╕яльност╕ одного митного органу, не виключа╓ться можлив╕сть одночасного подання ними в╕дпов╕дних заяв.

    Якщо заявник режиму та переробники розм╕щен╕ у зон╕ д╕яльност╕ р╕зних митних орган╕в, зг╕дно з пунктом 2.1 Порядку дозв╕л на виконання окремих операц╕й з переробки нада╓ться митним органом, у зон╕ д╕яльност╕ якого розташований переробник. Погодження отримання цього дозволу м╕ж митними органами, в зон╕ д╕яльност╕ яких розташован╕ заявник режиму та переробник, Порядком не передбачено.

    Пов╕домля╓мо також, що обл╕кова картка суб'╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, зазначена у пункт╕ 7 перел╕ку документ╕в, необх╕дних для зд╕йснення митного контролю та митного оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 01.02.06 № 80, в╕дноситься до документ╕в, необх╕дн╕сть подання яких визнача╓ться нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети перем╕щення, виду транспорту, характеру товару, способ╕в розрахунку та ╕нших фактор╕в, що впливають на митн╕ процедури.

    На тепер╕шн╕й час законодавством Укра╖ни з питань митно╖ справи не встановлено вимог щодо обов’язкового обл╕ку в митних органах п╕дпри╓мств, що зд╕йснюють окрем╕ операц╕╖ з переробки товар╕в на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та не приймають участ╕ у зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕.

    У зв’язку з цим, перем╕щення товар╕в м╕ж п╕дпри╓мствами, що беруть участь у переробц╕ цих товар╕в ╕ не знаходяться на обл╕ку в митних органах, зд╕йсню╓ться за письмовою заявою п╕дпри╓мства в╕дпов╕дно до пункт╕в 4.3 ╕ 4.4 Порядку. Така заява може подаватися заявником режиму разом ╕з заявою для отримання дозволу на переробку.

    Дозв╕л на перем╕щення товар╕в м╕ж переробниками може бути наданий митним органом при розгляд╕ питання щодо надання дозволу заявнику режиму на переробку шляхом внесення запису "Дозволено перем╕щення м╕ж переробниками" у розд╕л╕ " Р╕шення митного органу " заяви на пом╕щення товар╕в у митний режим переробки.

    Приймаючи до уваги ун╕версальний характер Порядку, вимагаю в╕д кер╕вник╕в митних орган╕в забезпечити його виконання з урахуванням особливостей операц╕й з переробки конкретних вид╕в товар╕в.

   Тенизация экономики Украины в условиях финансово-экономического кризиса приобрела тотальный характер и оценивается отдельными экспертами и исследователями в объеме до 60% ВВП, который представляет реальную угрозу национальной безопасности государства. Об этом проинформировали ученые НАНУ в национальном докладе «Соц╕ально-економ╕чний стан Укра╖ни: насл╕дки для народу та держави».

   «Можно констатировать фактическое завершение процесса реструктуризации теневой экономической деятельности в масштабах государства. Эта деятельность стала составляющей его экономики. Она обслуживает экономические и политические интересы определенных влиятельных структур и деловых кругов», - отмечают ученые. Большинство экспертов считают, что 25-50% оборота частных предприятий не отражены в документах бухглтерского учета (теневой оборот). Уровень ухода в тень зависит от того, что это за предприятие, «кто за ним стоит» и т.д. В большинстве малых предприятий «тень» может достигать 80-90%. По мнению независимых экспертов, самыми распространенными видами теневой деятельности являются: оптимизация налогов, проституция, торговля наркотиками, труд нелегальных мигрантов, азартные игры. К распространенным видам теневой деятельности относятся также незаконный возврат налога на добавленную стоимость, зарплаты «в конвертах».

   В докладе отмечается, что теневое обращение также присутствует в таких сферах деятельности: торговля (80%), строительство (66%), недвижимость (60%), игорный бизнес (53%), общественное питание (53%), средства массовой информации (53%), транспорт и перевозки (46%). В торговле подакцизными товарами значительную долю составляют неучтенные объемы табачных, ликероводочных и других изделий.

   Достаточно высок уровень коррумпированности в сферах, осуществляющих поставки энергоносителей, землеотвод под строительство, операции с коммерческой недвижимостью (аренду) и приватизацию государственного имущества. Тут существует значительный разрыв между рыночными и «отпускными» ценами на «продукцию» и, соответственно, возможность получения сверхприбылей, что является источником взяточничества и «откатов», с которыми больше всего фирм работают в строительстве (91%), торговле (75%), сфере недвижимости (75%), сельском хозяйстве (58%), энергетике (58%).

Дело

   Президент Украины Виктор Ющенко подписал закон об изменениях к действующему законодательству относительно упрощения условий ведения бизнеса в Украине.
Отметим, что закон уменьшает количество видов хозяйственной деятельности, подлежащих лицензированию.

   При этом предусматривается отмена лицензирования лишь тех видов хозяйственной деятельности, осуществление которых не нарушает основных принципов государственной политики в сфере лицензирования.

   Также законом закрепляется практика долгосрочной аренды государственного и коммунального имущества сроком не менее пяти лет.

   Кроме того, предусмотрено внедрение практики выдачи лицензий на неограниченный срок. Однако вместе с тем для отдельных видов деятельности правительство может устанавливать сроки лицензии, но они не должны быть менее пяти лет.

   Как сообщалось, что Верховная Рада Украины приняла соответствующий закон 15 декабря.

Корреспондент.net

   Соглашение о введении единого таможенного тарифа (ЕТТ) президенты России, Белоруссии и Казахстана подписали в Минске 27 ноября. С нового года изменится около 18% импортных пошлин: 14% ставок снизятся, 4% — вырастут (см. врез).

   В ожидании нового тарифа некоторые импортеры решили заморозить поставки. С января ввозить ряд товаров будет выгоднее, отмечает Елена Белозерова из Goltsblat BLP. «Техносила» снизила закупки товаров, по которым пошлины снизятся или обнулятся, говорит вице-президент компании Леонид Тюкавкин: «Мы не хотим переплачивать, товар не будет конкурентоспособным».

   Другие компании, напротив, готовы снизить январские поставки. Ряд импортеров, опасаясь несогласованности в действиях таможенных органов и возможных задержек, могут серьезно сократить импорт техники в январе, говорит представитель Российской ассоциации товаропроизводителей электробытовой и компьютерной техники Антон Гуськов. Федеральная таможенная служба (ФТС) до сих пор не направила инспекторам разъяснения, как им действовать с 1 января, отмечает Марина Лякишева из DLA Piper: «Не известно, будут ли правильно работать программные средства, и никто из импортеров не хочет, чтобы именно на нем тренировался таможенник, который выйдет на работу 3 января». Об этом же говорит и источник «Интерфакса» в ФТС, а источник агентства в одной из брокерских компаний рассказал, что региональная таможня рекомендовала не декларировать в январе товары, ставки по которым изменились.

   ФТС готовит разъяснения и к 1 января «все будет действовать в нормальном режиме», обещает близкий к ведомству источник, пока же в региональные управления разослано 200 экземпляров спецвыпуска «Российской газеты», в котором 30 ноября опубликован ЕТТ. «Все будет работать нормально», — спокоен и директор департамента Минэкономразвития Алексей Лихачев. Получить комментарий в ФТС не удалось. Представитель ФТС сказал «Интерфаксу», что с 1 января ставки пошлин из Товарной номенклатуры участников внешнеэкономической деятельности России применяться не будут.

   Есть и правовые проблемы, говорит источник, близкий к Минфину, ведь ЕТТ действует только на единой таможенной территории трех стран, которая до сих пор не создана, единый Таможенный кодекс заработает с 1 июля, соглашение о введении тарифа не ратифицировано. Ратификация не нужна, утверждает зампред комитета Госдумы по промышленности Валерий Драганов: в рамках межправительственного соглашения тариф устанавливается комиссией Таможенного союза. С ним не согласна Вильгельмина Шавшина из DLA Piper: ведь межправительственное соглашение регулирует не только ставки пошлин, но и льготы.

   «Хотя правомерность введения ЕТТ не подвергается сомнению, Минфин на встрече с представителями ФТС попросил разъяснить, как тариф будет применяться», — говорит источник, близкий к Минфину. Но руководитель ФТС Андрей Бельянинов на прошлой неделе признал, что пока у самой ФТС «в этой сфере (создание Таможенного союза. — “Ведомости”) больше вопросов, чем ответов».

ТАМОЖНЯ.РУ

30 грудня: з 9 до 18-00
31 грудня: з 9 до 13-00

1,2,3 с╕чня вих╕дний

4,5 с╕чня – з 9 до 18-00
6 с╕чня – з 9 до 17-00

7 с╕чня – вих╕дний

8 с╕чня – с 9 до 18-00

У суботи 30 с╕чня, 13 лютого, 27 лютого, 13 березня у черговому режим╕.

MDoffice

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

НАКАЗ
Ки╖в

Про внесення зм╕н до Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо оподаткування товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни

    З метою забезпечення однозначного тлумачення окремих положень законодавства з питань оподаткування, керуючись п╕дпунктом 4.4.2 статт╕ 4 Закону Укра╖ни «Про порядок погашення зобов’язань платник╕в податк╕в перед бюджетами та державними ц╕льовими фондами», та в╕дпов╕дно до наказу Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 26.07.2005 № 703 «Про затвердження порядку надання митними органами роз’яснень окремих положень законодавства»,

НАКАЗУЮ:

    1. Викласти Узагальнююче податкове роз’яснення щодо оподаткування товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни, затверджене наказом Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни в╕д 24.07.2008 № 811, у редакц╕╖, що дода╓ться.

    2. Начальникам митних орган╕в ╕нформувати про вимоги цього наказу платник╕в податк╕в (громадян ╕ за╕нтересован╕ орган╕зац╕╖), у тому числ╕ шляхом висв╕тлення його в м╕сцевих засобах масово╖ ╕нформац╕╖ та на наочних ╕нформац╕йних стендах у м╕сцях розташування в╕дпов╕дних п╕дрозд╕л╕в митниц╕ й у пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни.

    3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни П╕ковського ╤.О.

УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ
податкове роз’яснення щодо оподаткування товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни

╤. Загальн╕ положення

    Законом Укра╖ни „Про систему оподаткування” встановлено, що ставки, механ╕зм справляння податк╕в ╕ збор╕в (обов’язкових платеж╕в) ╕ п╕льги щодо оподаткування не можуть встановлюватись ╕ зм╕нюватись ╕ншими законами Укра╖ни, кр╕м закон╕в про оподаткування. П╕д податком ╕ збором (обов’язковим платежем до бюджет╕в та державних ц╕льових фонд╕в) сл╕д розум╕ти обов’язковий внесок до бюджету в╕дпов╕дного р╕вня або державного ц╕льового фонду, зд╕йснюваний платниками в порядку та на умовах, що визначаються законами Укра╖ни про оподаткування.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 3 Закону Укра╖ни „Про податок на додану варт╕сть”, статт╕ 3 Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни „Про акцизний зб╕р”, статт╕ 4 Закону Укра╖ни „Про ╢диний митний тариф”, увезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни ╓ об’╓ктом оподаткування цими податками.

    Таким чином, за загальним правилом, установленим зазначеними вище законодавчими актами, увезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни ╓ операц╕╓ю, що п╕дляга╓ оподаткуванню митом, податком на додану варт╕сть та акцизним збором (при ввезенн╕ п╕дакцизних товар╕в).

    Умови, за яких операц╕╖, що ╓ об’╓ктами оподаткування, оподаткуванню не п╕длягають (зв╕льняються в╕д оподаткування), ╓ винятком ╕з законодавчо встановленого загального правила оподаткування. Виконання таких умов ╓ п╕дставою для надання податкових п╕льг.

    У той самий час Законом Укра╖ни „Про порядок ввезення (пересилання) в Укра╖ну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товар╕в та транспортних засоб╕в, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни” (дал╕ – Закон) визначаються явн╕ випадки й умови ввезення громадянами товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, за яких вони зв╕льняються в╕д сплати податк╕в.

    Разом з цим Законом Укра╖ни в╕д 04.06.2009 № 1451 "Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни з питань оподаткування послуг з м╕жнародних перевезень пасажир╕в, багажу та вантаж╕в, м╕жнародних в╕дправлень, м╕жнародного л╕зингу та м╕жнародного ремонту товар╕в" внесено зм╕ни, зокрема, до Митного кодексу Укра╖ни, Закону Укра╖ни "Про податок на додану варт╕сть" в частин╕ порядку оподаткування м╕жнародних експрес-в╕дправлень.

    Так, пунктом 43 статт╕ 1 Митного кодексу Укра╖ни встановлено, що для ц╕лей оподаткування митом м╕жнародне експрес-в╕дправлення прир╕вню╓ться до м╕жнародного поштового в╕дправлення. Кр╕м того, пунктом 1.23 статт╕ 1 Закону Укра╖ни "Про податок на додану варт╕сть" передбачена норма, яка прир╕вню╓ митний та податковий режими щодо м╕жнародного експрес-в╕дправлення до митного та податкового режим╕в м╕жнародного поштового в╕дправлення.

    Ураховуючи вищевикладене, оподаткування операц╕й з увезення (пересилання) громадянами товар╕в ╕ транспортних засоб╕в на митну територ╕ю Укра╖ни зд╕йснювати з урахуванням наступного.

╤I. Порядок оподаткування товар╕в, що ввозяться громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багаж╕ чи надходять на ╖х адресу у вантажних, м╕жнародних поштових або експрес-в╕дправленнях

    1. Пунктом 1 частини першо╖ статт╕ 8 Закону визначено, що при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни зв╕льняються в╕д оподаткування товари, сумарна митна варт╕сть яких не перевищу╓ 200 ╓вро, а загальна вага не перевищу╓ 50 кг, що ввозяться громадянами в супроводжуваному багаж╕ (за умови усного декларування), пересилаються в несупроводжуваному багаж╕ та надходять на адресу громадян у м╕жнародних поштових в╕дправленнях.

    Частиною першою статт╕ 4 Закону визначено, що товари, як╕ безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багаж╕ або пересилаються в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, як╕ надходять в Укра╖ну в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника на адресу одного одержувача (незалежно в╕д к╕лькост╕ в╕дправлень), сумарна митна варт╕сть яких, заявлена громадянином або визначена митним органом шляхом складення митно╖ вартост╕ ус╕х товар╕в, не перевищу╓ 1000 ╓вро та/або загальна вага яких не перевищу╓ 100 кг, п╕длягають обов'язковому письмовому декларуванню у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються вв╕зним митом за ставкою

    в розм╕р╕ 20 в╕дсотк╕в митно╖ вартост╕, податком на додану варт╕сть та в установлених законодавством випадках акцизним та ╕ншими зборами.

    Частиною другою статт╕ 4 Закону визначено, що товари, як╕ пересилаються на адресу громадян у вантажних та експрес-в╕дправленнях, сумарна митна варт╕сть яких не перевищу╓ 1000 ╓вро та загальна вага яких не перевищу╓ 100 кг, п╕длягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються вв╕зним митом за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податком на додану варт╕сть та в установлених законодавством випадках акцизним та ╕ншими зборами.

    Таким чином, з урахуванням абзац╕в шостого та сьомого розд╕лу ╤ «Загальн╕ положення» цього роз’яснення, при митному оформленн╕ товар╕в, що:

    1) безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багаж╕, надходять на ╖х адресу в несупроводжуваному багаж╕, пересилаються в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, як╕ надходять в Укра╖ну в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника на адресу одного одержувача (незалежно в╕д к╕лькост╕ в╕дправлень), або в м╕жнародних експрес-в╕дправленнях:

    а) сумарна митна варт╕сть яких не перевищу╓ 200 ╓вро, а загальна вага не перевищу╓ 50 кг - податки та збори не нараховуються;

    б) сумарна митна варт╕сть яких не перевищу╓ 200 ╓вро, а загальна вага перевищу╓ 50 кг (до 100 кг включно); або сумарна митна варт╕сть яких перевищу╓ 200 ╓вро (до 1000 ╓вро включно), а загальна вага не перевищу╓ 50 кг; або сумарна митна варт╕сть яких не перевищу╓ 1000 ╓вро (але б╕льше 200 ╓вро) та загальна вага яких не перевищу╓ 100 кг (але б╕льше 50 кг),

    за ун╕ф╕кованою митною квитанц╕╓ю МД-1 (оглядовим розписом М-15, митною декларац╕╓ю форми М-16) нараховуються так╕ види податк╕в ╕ збор╕в: вв╕зне мито за ставкою в розм╕р╕ 20 в╕дсотк╕в в╕д митно╖ вартост╕ товар╕в, податок на додану варт╕сть, акцизний зб╕р та плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством;

    2) надходять на адресу громадян у вантажних в╕дправленнях, сумарна митна варт╕сть яких не перевищу╓ 1000 ╓вро, а загальна вага не перевищу╓ 100 кг, за ун╕ф╕кованою митною квитанц╕╓ю МД-1 нараховуються так╕ види податк╕в та збор╕в: вв╕зне мито за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податок на додану варт╕сть, акцизний зб╕р та плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством.

    2. Частиною третьою статт╕ 4 Закону визначено, що оподаткування товар╕в, як╕ безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багаж╕, пересилаються в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, надходять на адресу громадян у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях або у вантажних в╕дправленнях, сумарна митна варт╕сть яких перевищу╓ 1000 ╓вро та/або загальна вага яких перевищу╓ 100 кг, зд╕йсню╓ться за умови оформлення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб'╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ у раз╕ зд╕йснення операц╕й з ╕мпорту, з поданням дозвол╕в (л╕ценз╕й) та сертиф╕кат╕в в╕дпов╕дност╕ чи св╕доцтв про визнання ╕ноземного сертиф╕ката, у випадках, установлених законодавством для суб'╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.

    Таким чином, при митному оформленн╕ товар╕в, як╕ безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багаж╕, пересилаються в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, надходять на адресу громадян у м╕жнародних експрес-в╕дправленнях або у вантажних в╕дправленнях:

    сумарна митна варт╕сть яких не перевищу╓ 1000 ╓вро, а загальна вага перевищу╓ 100 кг; або сумарна митна варт╕сть яких перевищу╓ 1000 ╓вро, а загальна вага не перевищу╓ 100 кг; або сумарна митна варт╕сть яких перевищу╓ 1000 ╓вро, загальна вага перевищу╓ 100 кг,

    за вантажною митною декларац╕╓ю нараховуються так╕ види податк╕в та збор╕в: вв╕зне мито за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податок на додану варт╕сть, акцизний зб╕р та плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством.

Ш. Порядок оподаткування ╓диного непод╕льного товару

    1. Частиною першою статт╕ 4 Закону визначено, що товари, як╕ безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багаж╕ або пересилаються в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, як╕ надходять в Укра╖ну в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника на адресу одного одержувача (незалежно в╕д к╕лькост╕ в╕дправлень), сумарна митна варт╕сть яких, заявлена громадянином або визначена митним органом шляхом складення митно╖ вартост╕ ус╕х товар╕в, не перевищу╓ 1000 ╓вро та/або загальна вага яких не перевищу╓ 100 кг, п╕длягають обов'язковому письмовому декларуванню у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються вв╕зним митом за ставкою в розм╕р╕ 20 в╕дсотк╕в митно╖ вартост╕, податком на додану варт╕сть та в установлених законодавством випадках акцизним та ╕ншими зборами.

    Частиною першою статт╕ 7 Закону визначено, що митне оформлення ╓диного непод╕льного товару, митна варт╕сть якого перевищу╓ 200 ╓вро та вага перевищу╓ 50 кг, що ввозиться (пересила╓ться) громадянином у супроводжуваному, несупроводжуваному багаж╕, надходить на адресу громадянина в м╕жнародному поштовому в╕дправленн╕, зд╕йсню╓ться за умови його письмового декларування шляхом заповнення митно╖ декларац╕╖, передбачено╖ для громадян, та п╕сля сплати громадянином або вповноваженою на те особою вв╕зного мита в розм╕р╕ 20 в╕дсотк╕в в╕д митно╖ вартост╕ такого товару, податку на додану варт╕сть та в передбачених законодавством Укра╖ни випадках акцизного та ╕нших збор╕в.

    Таким чином, з урахуванням абзац╕в шостого та сьомого розд╕лу ╤ «Загальн╕ положення» цього роз’яснення, при митному оформленн╕ ╓диного непод╕льного товару, що безпосередньо ввозиться громадянином у супроводжуваному багаж╕ будь-якими видами транспорту на митну територ╕ю Укра╖ни, пересила╓ться в несупроводжуваному багаж╕ або в м╕жнародному поштовому в╕дправленн╕ чи м╕жнародному експрес-в╕дправленн╕:

    а) митна варт╕сть якого не перевищу╓ 200 ╓вро, а вага не перевищу╓ 50 кг, мито, ПДВ, акцизний зб╕р не нараховуються;

    б) митна варт╕сть якого перевищу╓ 200 ╓вро, але не перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага перевищу╓ 50 кг, але не перевищу╓ 100 кг;

    митна варт╕сть якого не перевищу╓ 200 ╓вро, а вага перевищу╓ 50 кг, але не перевищу╓ 100 кг;

    митна варт╕сть якого перевищу╓ 200 ╓вро, але не перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага не перевищу╓ 50 кг,

    за ун╕ф╕кованою митною квитанц╕╓ю МД-1 (оглядовим розписом М-15, митною декларац╕╓ю форми М-16) нараховуються так╕ види податк╕в ╕ збор╕в: вв╕зне мито за ставкою 20 в╕дсотк╕в в╕д митно╖ вартост╕ товару, податок на додану варт╕сть, акцизний зб╕р та плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством;

    в) митна варт╕сть якого перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага не перевищу╓ 100 кг;

    митна варт╕сть якого не перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага перевищу╓ 100 кг;

    митна варт╕сть якого перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага перевищу╓ 100 кг,

    за вантажною митною декларац╕╓ю нараховуються так╕ види податк╕в та збор╕в: вв╕зне мито за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податок на додану варт╕сть, акцизний зб╕р та плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством.

    2. Частинами другою та третьою статт╕ 7 Закону визначено, що оподаткування ╓диних непод╕льних товар╕в, як╕ надходять на адресу громадян у вантажних та м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, зд╕йсню╓ться незалежно в╕д митно╖ вартост╕ та ваги. Так╕ товари п╕длягають оподаткуванню вв╕зним митом за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податком на додану варт╕сть та в установлених законодавством випадках акцизним та ╕ншими зборами.

    Таким чином, з урахуванням абзац╕в шостого та сьомого розд╕лу ╤ «Загальн╕ положення» цього роз’яснення, при митному оформленн╕ ╓диного непод╕льного товару, що надходить у вантажних в╕дправленнях:

    а) митна варт╕сть якого не перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага не перевищу╓ 100 кг, за ун╕ф╕кованою митною квитанц╕╓ю МД-1 нараховуються так╕ види податк╕в: вв╕зне мито за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податок на додану варт╕сть, акцизний зб╕р та плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством;

    б) митна варт╕сть якого не перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага перевищу╓ 100 кг, або митна варт╕сть якого перевищу╓ 1000 ╓вро, а вага перевищу╓ 100 кг, за вантажною митною декларац╕╓ю, незалежно в╕д вартост╕ товару та його ваги, нараховуються так╕ види податк╕в та збор╕в: вв╕зне мито за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податок на додану варт╕сть, акцизний зб╕р та плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством.

IV. Порядок оподаткування транспортних засоб╕в

    1. Зг╕дно з частиною першою статт╕ 5 Закону, транспортн╕ засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та окрем╕ номерн╕ вузли до них, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни або надходять на адресу громадян у несупроводжуваному багаж╕ або вантажних в╕дправленнях для в╕льного використання, незалежно в╕д ╖х вартост╕ п╕длягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам у порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються вв╕зним митом, податком на додану варт╕сть ╕ в установлених законодавством Укра╖ни випадках акцизним та ╕ншими зборами.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 8 Закону Укра╖ни "Про ╢диний митний тариф" в╕д 05.02.92 № 2097-XII, вв╕зне мито ╓ диференц╕йованим:

    - до товар╕в та ╕нших предмет╕в, що походять з держав, як╕ входять разом з Укра╖ною до митних союз╕в або утворюють з нею спец╕альн╕ митн╕ зони, ╕ в раз╕ встановлення будь-якого спец╕ального преференц╕йного митного режиму зг╕дно з м╕жнародними договорами за участю Укра╖ни, застосовуються преференц╕йн╕ ставки вв╕зного мита, передбачен╕ Митним тарифом Укра╖ни;

    - до товар╕в та ╕нших предмет╕в, що походять з кра╖н або економ╕чних союз╕в, як╕ користуються в Укра╖н╕ режимом найб╕льшого сприяння, котрий означа╓, що ╕ноземн╕ суб'╓кти господарсько╖ д╕яльност╕ цих кра╖н або союз╕в мають п╕льги щодо мита, за винятком випадк╕в, коли зазначене мито та п╕льги щодо них встановлюються в рамках спец╕ального преференц╕йного митног о режиму (застосовуються п╕льгов╕ ставки вв╕зного мита, передбачен╕ Митним тарифом Укра╖ни);

    - до решти товар╕в та ╕нших предмет╕в застосовуються повн╕ (загальн╕) ставки вв╕зного мита, передбачен╕ ╢диним митним тарифом Укра╖ни.

    З урахуванням статт╕ 7 Закону Укра╖ни «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть», правов╕ режими застосовуються до суб'╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 5 цього ж Закону, ф╕зичн╕ особи мають право зд╕йснювати зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть з моменту набуття ними цив╕льно╖ д╕╓здатност╕ зг╕дно з законами Укра╖ни. Ф╕зичн╕ особи, як╕ мають пост╕йне м╕сце проживання на територ╕╖ Укра╖ни, мають зазначене право, якщо вони заре╓строван╕ як п╕дпри╓мц╕ зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни "Про державну ре╓страц╕ю юридичних ос╕б та ф╕зичних ос╕б - п╕дпри╓мц╕в" в╕д 15.05.2003 № 755-IV.

    Таким чином, транспортн╕ засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та окрем╕ номерн╕ вузли до них, що безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територ╕ю Укра╖ни або надходять на адресу громадян у несупроводжуваному багаж╕ або вантажних в╕дправленнях для в╕льного використання, незалежно в╕д ╖х вартост╕ п╕длягають оподаткуванню вв╕зним митом за повними ставками Митного тарифу, в установлених законодавством Укра╖ни випадках акцизним збором та податком на додану варт╕сть. Плата за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в, стягу╓ться у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством.

    2. В╕дпов╕дно до частини четверто╖ статт╕ 5 Закону, митне оформлення ╕нших транспортних засоб╕в (кр╕м транспортних засоб╕в за кодами 87.01 - 87.05 Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕) та окремих номерних вузл╕в до них (дал╕ – ╕нш╕ транспортн╕ засоби) зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до статт╕ 7 Закону.

    Статтею 7 Закону визначено порядок оподаткування ╓диного непод╕льного товару, який надходить на адресу громадянина у супроводжуваному (несупроводжуваному) багаж╕, вантажному, м╕жнародному поштовому або м╕жнародному експрес- в╕дправленн╕.

    Тобто, при ввезенн╕ ╕нших транспортних засоб╕в, для ц╕лей митного оформлення, кожна одиниця такого транспортного засобу вважа╓ться ╓диним непод╕льним предметом. Оподаткування кожно╖ одиниц╕ ╕ншого транспортного засобу зд╕йсню╓ться у порядку, визначеному для ╓диного непод╕льного предмета.

    Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та абзац╕в шостого та сьомого розд╕лу ╤ «Загальн╕ положення» цього роз’яснення, митне оформлення ╕нших транспортних засоб╕в, що надходять:

    у вантажних в╕дправленнях, незалежно в╕д вартост╕ товару та його ваги, зд╕йсню╓ться з нарахуванням вв╕зного мита за повними ставками Митного тарифу Укра╖ни, податку на додану варт╕сть, акцизного збору та плати за митне оформлення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в поза м╕сцем розташування митних орган╕в або поза робочим часом, установленим для митних орган╕в у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством;

    в ╕нших випадках - у порядку, визначеному в пункт╕ 1 розд╕лу ╤╤╤ цього роз’яснення.

V. Порядок визначення сумарно╖ митно╖ вартост╕

    Сумарна митна варт╕сть, заявлена громадянином або визначена митним органом, визнача╓ться шляхом складення митно╖ вартост╕ вс╕х товар╕в, як╕ ввозяться безпосередньо громадянином, або надходять на його адресу ╕ м╕стяться у:

    несупроводжуваному багаж╕ або вантажних в╕дправленнях, що одночасно над╕йшли в пункт призначення та були в╕дправлен╕ одним в╕дправником на адресу одного одержувача одним транспортним засобом (автомоб╕лем, потягом, л╕таком, автопо╖здом тощо, незалежно в╕д к╕лькост╕ транспортного обладнання /контейнер╕в, кл╕ток тощо/);

    м╕жнародних поштових в╕дправленнях, що над╕йшли в Укра╖ну в одн╕й депеш╕ в╕д одного в╕дправника на адресу одного одержувача (незалежно в╕д к╕лькост╕ в╕дправлень);

    м╕жнародних експрес-в╕дправленнях, що над╕йшли в Укра╖ну за ╓диним транспортним документом (ав╕анакладна, накладна CMR тощо) в╕д одного в╕дправника на адресу одного одержувача (незалежно в╕д к╕лькост╕ в╕дправлень).

    В 2009 году российская таможня оказалась в затруднительном положении. Снижение импорта повлекло уменьшение платежей в федеральный бюджет и невыполнение плана. Ведомству пришлось поучаствовать в борьбе с иностранными грузоперевозчиками и практически свернуть программу по переносу таможенного оформления к границам РФ.

   В конце 2008 года ФТС России сообщила о перевыполнении годового плана. Однако если раньше госдоходы от импорта и экспорта росли очень быстро, и таможенники с легкостью перевыполняли планы, то уже осенью 2008 года наметилась тенденция уменьшения количества сборов от внешней торговли. В конце 2009 года «Росбалту» так и не удалось выяснить размер планового задания на будущий год.

   Таможенные платежи снижались в течение всего 2009 года. Уже по итогам января-февраля импорт в РФ уменьшился на 37,5%. По итогам I квартала 2009 года таможня перечислила в бюджет 872,5 млрд рублей (по сравнению с 1,4 трлн в 2008 году). И только в мае ФТС решилась обнародовать плановое задание на весь год — 3,6 млрд рублей.

   Ранее руководство ведомства предпочитало выдавать задание региональным управлениям на ближайший месяц. Однако и с этим, скорее всего, справиться не удастся. Еще в конце августа руководитель ФТС Андрей Бельянинов говорил, что план будет выполнен в любом случае. Однако динамика сборов платежей показала, что таможне придется очень сильно напрячься, чтобы добыть искомую сумму. Так, за 9 месяцев были собраны пошлины в размере 2,311 трлн рублей и за оставшиеся 4 месяца предстояло собрать 1,3 трлн рублей (почти как в I квартале 2008 года). При этом,ежемесячные платежи с августа были примерно на одном уровне — 330 млрд рублей. Таким образом, к 1 декабря ведомство перечислило в госбюджет 2,971 трлн рублей, и чтобы выполнить план, должно было собрать за декабрь рекордные 700 млрд, но такую сумму собрать не удалось.

   Накануне Андрей Бельянинов заявил, что, по данным на 23 декабря, ФТС перечислила в бюджет 3,333 трлн рублей. «У нас есть определенный план, и мы его выполняем, но для меня еще никогда так тяжело не было», — сообщил глава ФТС на конференции профессиональных таможенных операторов. При этом он оценил годовое снижение импорта на 40% и отметил, что таможня собрала на 20% больше, чем в докризисном 2007 году.

   Еще в начале 2009 года «Росбалт» предположил, что в плане сборов доходов от внешней торговли государство может пойти двумя путями. Первый предполагает рутинную планомерную работу таможни по сбору платежей. При этом ведомство не будут нервировать спуском «сверху» невыполнимых планов. Второй путь — максимально увеличить плановое задание и создать в ведомстве нервозную обстановку. К сожалению, государство пошло по второму пути. В итоге, таможенники стали заглядывать даже в сумки простых туристов, которые пересекали границу на автомобилях. Например, весной этого года таможенник на финской границе, явно нервничая, пытался узнать у корреспондента «Росбалта», зачем он везет в РФ пару килограммов картошки и банку селедки. Челнокам в этом году пришлось еще хуже. Таможенники стали взвешивать каждую сумку с товаром, ввозимым в Россию, чего раньше не делали. В результате всех этих мер планы выполнить все равно не удалось, а вот очереди на границах выросли значительно.

   Еще хуже пришлось профессиональным участникам внешнеэкономической деятельности. По их данным, корректировка таможенной стоимости приняла в этом году характер эпидемии. Они отмечают, что в 2009 году около 40% грузов подвергалось процедуре корректировки таможенной стоимости (КТС) в сторону увеличения. Таможенники прибегают к этим мерам для того, чтобы показать начальству хорошие данные отчетности по сборам платежей. Однако в дальнейшем эти решения предприниматели оспаривают в судах, которые в большинстве случаев отменяют КТО. Поэтому таможенники вынуждены часть средств возвращать бизнесу.

   Впрочем, ранее бывший начальник Северо-Западного таможенного управления Михаил Прокофьев опровергал эти данные. По его словам, за 9 месяцев текущего года было осуществлено 28,9 тыс. таких процедур, что позволило увеличить платежи в бюджет на 2,66 млрд рублей. В 2008 году было произведено всего 27 тыс. таких корректировок. Прокофьев отметил, что доля КТС таможенных платежей невелика и составляет всего лишь 1,3% от всех платежей. Однако бизнесмены называют другие цифры. Кроме того, они говорят, что практически все корректировки оспариваются затем в суде. Около 80% решений по таким искам выносят в пользу бизнеса, и таможня вынуждена возвращать деньги. Поэтому озвученные Андреем Бельяниновым цифры по сборам за 2009 год наверняка еще будут скорректированы в сторону уменьшения.

   Несмотря на кризис, руководители таможни в уходящем году также старательно пытались воплотить в жизнь концепцию по переносу таможенного оформления к границам России. Проблемы с реализацией концепции возникли сразу. Таможенное начальство, рассказывая о том, как исчезнут сотни внутренних таможенных постов и будут построены красивые и современные терминалы у границ, забывало сообщить, сколько будет стоить такая реформа. До кризиса предполагалось, что 60% расходов возьмет на себя бизнес, но после падения импорта на 40% предприниматели не нашли средств для материальной помощи государству. В октябре в Госдуме впервые признали, что денег на реформу нет. Об этом на заседании экспертного совета по таможенному регулированию комитета по бюджету и налогам заявил депутат Александр Коган. При этом, по его данным, реализация концепции требует больших инвестиций. Так, создание необходимой инфраструктуры одного таможенного пункта обойдется примерно в 1 млрд рублей. По словам парламентария, расчеты, обосновывающие ожидаемый экономический эффект от реализации концепции, также отсутствуют.

   Однако в отдельных регионах все-таки придумали, как реализовать концепцию хотя бы частично. Например, в СЗТУ решили открыть таможенные посты в уже созданных бизнесом логистических комплексах. Так, в 2010 году два новых таможенных терминала будут функционировать на Выборгской таможне, один – в Бурачках (граница с Латвией) и еще один — в городе Багратионовск Калининградской области (граница с Польшей). Между тем все эти терминалы уже сейчас работают в качестве крупных коммерческих лингвистических комплексов. Таможне не пришлось вкладывать средства в их строительство. В остальных, ранее намеченных для создания таможенных терминалов местах — в Кингисеппе и Печорах (российско-эстонская граница), в ближайшее время ничего построено не будет. Публично таможенное начальство продолжает твердить о том, что реформа по переносу оформления к границам будет реализована, но в частных беседах признают, что сейчас на это нет денег.

   2009-й года отметился для российских таможенников еще и двумя пограничными «войнами». Обе они случились на границе с Латвией. В августе перед погранпереходами «Бурачки» и «Убылинка» встали в пробки несколько сотен грузовиков из-за того, что тщательному досмотру подвергались фуры с литовскими номерами. Почему-то именно литовских перевозчиков обвинили в контрабанде, хотя незаконным занижением таможенной стоимости грузов, как говорят участники рынка, могут заниматься только получатели товара. В декабре 2009 года на латвийско-российской границе застряли уже тысячи фур — аналогичные санкции были введены против латвийских перевозчиков.

   Обстановка на границе усугубилась еще и неблагоприятными погодными условиями, и тысячи водителей встречали Рождество у елочки в приграничном лесу. Наблюдатели говорят, что российские власти с помощью санкций пытались помочь отечественным транспортным компаниям, которые испытывают трудности в период кризиса. Это косвенно подтверждает и размер ущерба, вмененный латышским перевозчикам: российская таможня утверждает, что от их действий в 2009 году бюджет РФ понес убытки в размере 50 млн рублей (чуть больше 1 млн евро). Конечно, ущерб в таком объеме — это отличный повод для переговоров с контролирующими органами сопредельной страны, но не для создания трудностей при прохождения границы.

   Впрочем, несмотря на все перипетии, с которыми столкнулась российская таможня в уходящем году, государство по-прежнему на стороне таможенников. 24 декабря главе ФТС Андрею Бельянинову была вручена Почетная грамота правительства РФ «за заслуги в реализации государственной таможенной политики и многолетний добросовестный труд», а 28 декабря в Кремле руководителю ФТС вручат Орден Дружбы за безупречную службу (соответствующий указ президента подписан 11 декабря). А значит, работу российской таможни улучшать незачем — власти все равно ценят и любят ее. Таким образом, в 2010 году году российские границы ожидает то же самое, что и в 2009-м, а очереди из тысяч грузовиков на границах будут напоминать о том, за что в России раздают награды.

ТАМОЖНЯ.РУ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА
АДМ╤Н╤СТРАЦ╤Я УКРА╥НИ

14.12.2009 р. N 27734/7/2250-17

Про механ╕зм в╕дл╕ку
строк╕в розрахунк╕в

    У зв'язку з набранням чинност╕ з 24 листопада 2009 року Закону Укра╖ни в╕д 23.06.2009 N 1533-VI "Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни з метою подолання негативних насл╕дк╕в ф╕нансово╖ кризи" (дал╕ - Закон N 1533) Державна податкова адм╕н╕страц╕я Укра╖ни зобов'язу╓ при проведенн╕ п╕дрозд╕лами по контролю за операц╕ями у сфер╕ ЗЕД перев╕рок експортно-╕мпортних операц╕й, як╕ зд╕йснюють суб'╓кти господарювання у зовн╕шньоеконом╕чн╕й сфер╕, керуватись наступним.

    Законом N 1533 внесено зм╕ни до Закону Укра╖ни в╕д 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок зд╕йснення розрахунк╕в в ╕ноземн╕й валют╕" (дал╕ - Закон N 185), зг╕дно з якими строк зарахування виручки в ╕ноземн╕й валют╕ на рахунки резидента в банках за експортними операц╕ями та в╕дстрочення поставки товару за ╕мпортними операц╕ями зменшено з╕ 180 до 90 календарних дн╕в (кр╕м операц╕й суб'╓кта косм╕чно╖ д╕яльност╕, для яких цей строк склада╓ 500 календарних дн╕в).

    В╕дпов╕дно до статт╕ 58 Конституц╕╖ Укра╖ни закони та ╕нш╕ нормативно-правов╕ акти не мають зворотно╖ д╕╖ в час╕, кр╕м випадк╕в, коли вони пом'якшують або скасовують в╕дпов╕дальн╕сть. Це означа╓, що до под╕╖, факту застосову╓ться той закон (нормативно-правовий акт), п╕д час якого вони настали або мали м╕сце.

    З урахуванням викладеного, 90-денний строк розрахунк╕в поширю╓ться на експортн╕ операц╕╖ по яких оформлення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ продукц╕╖, що експорту╓ться та п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання послуг проведен╕ з 24 листопада 2009 року (включно).

    В╕дпов╕дно при зд╕йсненн╕ ╕мпортних операц╕й 90-денний строк розрахунк╕в поширю╓ться на зд╕йсненн╕ авансов╕ платеж╕ (при застосуванн╕ розрахунк╕в щодо ╕мпортних операц╕й резидент╕в у форм╕ документарного акредитиву зд╕йсненн╕ уповноваженим банком платеж╕ на користь нерезидента) з 24 листопада 2009 року (включно).

    Якщо оформлення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖, п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання послуг за експортними операц╕ями або платеж╕ за ╕мпортними операц╕ями в╕дбувалися до набрання Законом N 1533 чинност╕, то на розрахунки за вказаними експортними, ╕мпортними операц╕ями резидент╕в поширюються норми Закону N 185, як╕ д╕яли до 24.11.2009.

    Водночас зазнача╓мо, що у випадку, коли на виконання ╕мпортного контракту перший авансовий плат╕ж, зд╕йснено у той пер╕од, коли законодавчо встановлений строк розрахунк╕в був 180 дн╕в, а наступн╕ авансов╕ платеж╕ та поставка товару (╓диного виробу) будуть зд╕йснен╕ у пер╕од д╕╖ Закону N 1533, то моментом завершення дано╖ операц╕╖ (поставки товару) буде строк, який не перевищу╓ 180-денного строку розрахунк╕в в╕д зд╕йсненого першого авансового платежу у пер╕од д╕╖ Закону N 185.

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

22.12.2009 р. № 11/9-10.27/12448-ЕП

Щодо ф╕ксац╕╖ факт╕в
порушень митних правил

    З метою як╕сного проведення контрольно-перев╕рочно╖ роботи п╕дрозд╕л╕в, як╕ зд╕йснюють перев╕рки суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, зверта╓мо вашу увагу щодо необх╕дност╕ використання в робот╕ рег╕ональних митниць, митниць наступно╖ ╕нформац╕╖.

    У раз╕ виявлення за результатами камерально╖ перев╕рки факт╕в несплати податк╕в та збор╕в або зменшення ╖х розм╕ру в обов’язковому порядку митним органом повинно розглядатися питання щодо наявност╕ порушення митних правил, передбаченого ст. 355 Митного кодексу Укра╖ни, та за достатност╕ п╕дстав складатися протоколи про порушення митних правил.

    При цьому, порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу Укра╖ни, повинно розглядатися як триваюче, адже особа зобов’язана була сплатити податки та збори у повному обсяз╕, мала змогу виконати дане зобов’язання протягом усього пер╕оду з моменту ввезення товар╕в на територ╕ю Укра╖ни до моменту виявлення митним органом факту несплати / недоплати, проте, до моменту виявлення такого факту митн╕ платеж╕ порушниками залишаються несплаченими у повному обсяз╕ або частково.

    На висновки про наявн╕сть п╕дстав для складання протоколу про порушення митних правил можуть впливати й ╕нш╕ обставини. Наприклад, протокол не склада╓ться у раз╕ невстановлення суб’╓кта порушення або за в╕дсутност╕ вини особи у вчиненому правопорушенн╕. Висновок про в╕дсутн╕сть вини можливий, зокрема п╕сля неодноразових митних оформлень товару ╕з встановленим митницею кодом за УКТЗЕД, п╕д час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься р╕шення про визначення ╕ншого коду; або у випадках складно╖ та неоднозначно╖ класиф╕кац╕╖ товару.

    При вир╕шенн╕ питання про складання протоколу про порушення митних правил, також, необх╕дно зважати на строки, встановлен╕ ст. 328 Митного кодексу Укра╖ни. Враховуючи те, що у даному випадку порушення митних правил ╓ триваючим, передбачене санкц╕╓ю ст. 355 Митного кодексу Укра╖ни стягнення у вигляд╕ штрафу може бути накладене не п╕зн╕ше як через два м╕сяц╕ з дня виявлення правопорушення.

    Таким чином, питання про достатн╕сть п╕дстав для складання протоколу про порушення митних правил повинно розглядатися окремо у кожному конкретному випадку з урахуванням матер╕ал╕в перев╕рки.

КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ

ПОСТАНОВА

в╕д 23 грудня 2009 р. № 1406

Ки╖в

Про затвердження перел╕к╕в товар╕в,
експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓
л╕цензуванню, та квот на 2010 р╕к

Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:

1. Затвердити на 2010 р╕к:

квоти експорту товар╕в, який п╕дляга╓ л╕цензуванню, зг╕дно з додатком 1;

перел╕к товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, зг╕дно з додатком 2;

перел╕к товар╕в (озоноруйн╕вних речовин), експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, зг╕дно з додатком 3;

перел╕к товар╕в, як╕ можуть м╕стити озоноруйн╕вн╕ речовини ╕ експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню (кр╕м товар╕в, що перевозяться у контейнерах з особистим майном), зг╕дно з додатком 4;

перел╕к товар╕в з вм╕стом легованих чорних метал╕в, кольорових метал╕в та ╖х сплав╕в, експорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, зг╕дно з додатком 5;

перел╕к товар╕в, ╕мпорт яких з Республ╕ки Македон╕я п╕дляга╓ л╕цензуванню в рамках тарифно╖ квоти в╕дпов╕дно до положень Угоди про в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та Республ╕кою Македон╕я, зг╕дно з додатком 6;

перел╕к товар╕в, експорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, зг╕дно з додатком 7.

2. Установити, що:

не використан╕ в 2009 роц╕ суб’╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ л╕ценз╕╖ на експорт та ╕мпорт товар╕в, визначених у постанов╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 27 рудня 2008 р. № 1123 “Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, експорт та ╕мпорт яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, та обсяг╕в квот у 2009 роц╕” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2008 p., № 100, ст. 3314), д╕йсн╕ до 1 березня 2010 р., якщо ╕нше не передбачено в╕дпов╕дними м╕жнародними договорами;

в╕дпов╕дно до частини тридцято╖ статт╕ 16 Закону Укра╖ни “Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть” для митного оформлення товар╕в, як╕ навантажуються навалом та операц╕╖ з експорту (╕мпорту) яких п╕длягають л╕цензуванню, гранична р╕зниця фактичного значення ╖х вартост╕, к╕лькост╕ або ваги не може перевищувати 5 в╕дсотк╕в значення, заф╕ксованого у в╕дпов╕дн╕й л╕ценз╕╖.

3. Взяти до в╕дома, що зг╕дно з вимогами Монреальського протоколу експорт та ╕мпорт товар╕в (озоноруйн╕вних речовин) або товар╕в, як╕ можуть м╕стити так╕ речовини, визначених у додатках 3 ╕ 4, зд╕йсню╓ться лише до/з кра╖н — стор╕н Монреальського протоколу.

4. М╕н╕стерству економ╕ки:

забезпечити л╕цензування експорту та ╕мпорту товар╕в, визначених у додатках;

╕нформувати щом╕сяця Державну митну службу про видачу суб’╓ктам зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ л╕ценз╕й на експорт та ╕мпорт товар╕в, як╕ п╕длягають л╕цензуванню ╕ щодо експорту (╕мпорту) яких встановлено квоти.

5. Державн╕й митн╕й служб╕ подавати щом╕сяця М╕н╕стерству економ╕ки ╕нформац╕ю про обсяги зд╕йсненого суб’╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ експорту та ╕мпорту товар╕в, визначених у додатках.

6. Ця постанова набира╓ чинност╕ з 1 с╕чня 2010 року.

╤нд.27

   Утро 1 января.
На столе записка: С Новым Годом!
P.S. Рассол в холодильнике.
P.P.S. Холодильник на кухне.

Люксембург начал вывод своего солдата из Ирака