За результатами звернень громадян на телефон дов╕ри Держмитслужби 16 митник╕в отримали догани
Протягом ╤-го п╕вр╕ччя 2009 року до Управл╕ння внутр╕шньо╖ безпеки за телефоном дов╕ри Держмитслужби над╕йшло 405 пов╕домлень в╕д ф╕зичних та юридичних ос╕б та 53 пов╕домлення на електронну поштову скриньку „Дов╕ра” Держмитслужби.
Переважно зверталися юридичн╕ особи — 222, в╕д ф╕зичних ос╕б над╕йшло 183 звернення.
Пов╕домлення м╕стили ╕нформац╕ю про затримки зд╕йснення митного контрою та митного оформлення, можлив╕ правопорушення у сфер╕ службово╖
д╕яльност╕, контрабанду та порушення митних правил, черги в пунктах пропуску через державний кордон та ╕нш╕ д╕╖ з боку прац╕вник╕в митно╖ служби.
Необх╕дно зазначити, що велика к╕льк╕сть звернень, як╕ надходять щоденно за телефоном дов╕ри Держмитслужби в╕д громадян, ма╓ на мет╕ отримання консультац╕й з митних та ╕нших питань.
Наголошу╓мо, що в╕дпов╕дно до Порядку роботи з пов╕домленнями, як╕ надходять за телефоном дов╕ри Держмитслужби Укра╖ни, так╕ пов╕домлення
не ре╓струються, консультац╕╖ не надаються, проте абонентам за можливост╕ пов╕домляються координати в╕дпов╕дних служб та орган╕зац╕й.
Затримки в митному оформленн╕ найчаст╕ше виникали у зв’язку з необх╕дн╕стю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в та ╖х класиф╕кац╕╖ зг╕дно УКТЗЕД (69 %), а також наданням роз’яснень стосовно обов’язкового виконання
вимог митного законодавства при ввезенн╕/вивезенн╕ транспортних засоб╕в (18 %).
Нар╕кання громадян щодо черг в пунктах пропуску через державний кордон переважно були спричинен╕ об’╓ктивними обставинами (як правило, це неритм╕чна робота контролюючих служб сум╕жно╖ сторони та обмежена спроможн╕сть пропускних пункт╕в).
За ╕нформац╕╓ю, наданою митними органами, знайшли сво╓ п╕дтвердження 80,7% пов╕домлень, проте п╕дтвердження ╕нформац╕╖, отримано╖ в╕д абонент╕в за телефоном дов╕ри, не завжди означа╓ наявн╕сть порушень у д╕ях посадових ос╕б митних орган╕в.
Разом з тим, за результатами перев╕рок пов╕домлень притягнуто до в╕дпов╕дальност╕ 51 посадову особу митно╖ служби:
- застосован╕ заходи матер╕ального впливу – 7 (Ягодинська, Бердянська митниц╕);
вказано на недостатн╕й контроль за д╕ями
п╕длеглих – 4 (Ки╖вська обласна, Харк╕вська, Дн╕пропетровська митниц╕);
- проведено позачергову атестац╕я – 2 (Дн╕пропетровська митниця);
- переведено на ╕ншу д╕лянку роботи – 1 (Дн╕пропетровська митниця).
Ц╕каво те, що у ряд╕ випадк╕в «героями» протокол╕в про порушення митних правил, складених митницями за ознаками ст.ст. 336, 339, 340, 352, 353, 355 Митного кодексу Укра╖ни, стали саме абоненти телефону дов╕ри.
Матер╕али 24 перев╕рок за сигналами телефону дов╕ри, проведених протягом 1-го п╕вр╕ччя 2009 року, направлен╕ митними органами до правоохоронних орган╕в для прийняття р╕шень зг╕дно з чинним законодавством.
Окремо
сл╕д в╕дм╕тити, що поряд з╕ скаргами за телефоном дов╕ри були отримано за цей пер╕од 12 усних подяк, висловлених на адресу ос╕б, як╕ приймали участь у в╕дпрацюванн╕ пов╕домлень, за оперативне вир╕шення проблемних питань.
Шановн╕ доброд╕╖, для б╕льш ефективного використання Вашого робочого часу пропону╓мо Вам профес╕йно осво╖ти програмний комплекс “MD OFFICE”.
Трен╕нг-лаборатор╕я НВО “Поверхность” запрошу╓ Вас взяти участь у спец╕альн╕й осв╕тн╕й програм╕ для нових користувач╕в. П╕д час ╕нтенсивних практичних занять Ви познайомитеся з ус╕ма можливостями системи й набудете навички роботи, необх╕дн╕ для профес╕йного росту й роботи з новими правилами.
Ми пропону╓мо Вам:
проведення занять сертиф╕кованими ╕нструкторами ╕ фах╕вцями НВО “Поверхность”;
використання ориг╕нальних методик навчання;
╕ндив╕дуальний п╕дх╕д до кожного слухача;
високий р╕вень техн╕чного оснащення навчальних клас╕в;
забезпечення слухач╕в навчальними матер╕алами;
видача сертиф╕кат╕в про проходження навчання;
заняття в групах в╕д 6 до 12 чолов╕к;
процес навчання побудований на р╕шенн╕ реальних задач;
Навчальна програма склада╓ться з практичних занять, що враховують побажання й р╕вень п╕дготовки слухач╕в:
MD STANDART
– п╕дготовка фах╕вц╕в з декларування вантаж╕в (декларант, митний брокер) до роботи з програмами MD Info +MD Explorer + MD Declaration.
Програма курсу включа╓ в себе: Роботу з УКТЗЕД; пошук нормативних документ╕в; розрахунок платеж╕в; ведення склад╕в СТЗ та МЛС; створення декларац╕й;
ведення товарно╖ номенклатури користувача; ╕мпорт даних з Excel файл╕в; створення зв╕т╕в по ГТД ╕ т.д.
Особливу увагу буде прид╕лено робот╕ з електронним ╕нвойсом
Тривал╕сть курсу MD STANDART 20 годин, варт╕сть 720 грн
Запрошу╓мо Вас
у групу за курсом MD STANDART (20 академ╕чних годин, протягом 5 робочих дн╕в по 4 академ╕чн╕ години). Заняття проводяться у веч╕рн╕й час в центр╕ м╕ста.
Кожен слухач ма╓ можлив╕сть прослухати весь курс у ц╕лому або вибрати модул╕ за сво╖м розсудом.
Ми спод╕ва╓мося, що трен╕нг буде сприяти профес╕йному росту фах╕вц╕в Вашого п╕дпри╓мства.
Для контакт╕в: тел/факс: (044) 332-66-91, 332-66-92, 332-66-93
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Як можна ознайомитися з ц╕новою ╕нформац╕╓ю Бази?
08-07-2009 09:34, Alex Регион: Ки╖в Як можна ознайомитися з ц╕новою ╕нформац╕╓ю Бази?
Tарифи п╕дн╕мають митну варт╕сть посилаючись на Базу. На наше прохання ознайомитися з даними Бази або зробити з не╖ витяг в╕дмовляють через ╖╖ конф╕денц╕йн╕сть.
Чи д╕йсно дан╕ Бази ╓
конф╕денц╕йними ╕ чи можна ознайомитися з ц╕новою ╕нформац╕╓ю Бази? Як правильно вона назива╓ться «База середньоконтрактних ц╕н»? Чи ╓ ще якась?
Порядок ре╓страц╕╖ та отримання номеру EORI. Перевезення до/з або територ╕╓ю кра╖н ╢вропейського Союзу.
Шановн╕ учасники Асоц╕ац╕╖ !
Як вже неодноразово пов╕домлялось (новини в╕д 05.06.2009; в╕д 12.06.2009; в╕д 15.06.2009) в кра╖нах учасницях ╢вропейського Союзу створю╓ться центральна база даних, в╕дома як система EORI
(анг. Economic Operators’ Registration and Identification).
В оф╕ц╕йному в╕снику ╢вросоюзу L98/3, в╕д 17 кв╕тня 2009 року опубл╕ковано Постанову ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖ № 312/2009, яка м╕стить положення про ре╓страц╕ю ╕ ╕дентиф╕кац╕ю суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕.
Зг╕дно ц╕╓╖ Постанови починаючи з 1 липня 2009 року, вс╕ суб’╓кти господарювання, зокрема перев╕зники, д╕яльн╕сть яких пов’язана ╕з транзитом вантаж╕в та направленням декларац╕й в митниц╕ кра╖н ╢С (у тому числ╕ пункти пропуску на
кордон╕) повинн╕ мати ре╓страц╕ю в баз╕ даних EORI в одн╕й з 27 кра╖н учасниць ╢С.
Кожний суб'╓кт п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, як правило повинен ре╓струватися в т╕й кра╖н╕ ╢С де в╕н плану╓ виконувати свою п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть. Отриманий номер EORI буде д╕йсним в ус╕х державах-членах ╢С.
Перел╕к оф╕ц╕йних сайт╕в митних орган╕в кра╖н ╢С де розм╕щено загальну ╕нформац╕ю, ╤нструкц╕╖ та формуляри-заяв для ре╓страц╕╖ в систем╕ EORIдода╓ться.
Для допомоги перев╕зникам на сайт╕ Асоц╕ац╕╖ розм╕щено порядок ре╓страц╕╖ та отримання номеру EORI в Польщ╕, Латв╕╖, Ф╕нлянд╕╖ та Болгар╕╖.
╢вропейська ком╕с╕я нещодавно опубл╕кувала "Пов╕домлення для Користувач╕в книжок МДП" в╕д 23 червня 2009 року, в якому м╕ститься наступне нове зобов'язання:
"При в╕дкритт╕ операц╕й МДП в Сп╕втовариств╕, Користувач книжок МДП
буде включати номер EORI в електронн╕ дан╕ МДП, як╕ будуть подан╕ в програму НКТС та в книжку МДП
в графу 4 в╕дривних листк╕в № 1 ╕ 2, що використовуються для операц╕й МДП в Сп╕втовариств╕ ".
Щодо порядку ре╓страц╕╖ та отримання номеру EORI в Польщ╕.
╤нструкц╕ю та формуляр-заяви
для ре╓страц╕╖ в систем╕ EORI розм╕щено на веб-сайт╕ Митно╖ служби республ╕ки Польща рос╕йською мовою.
Для допомоги перев╕зникам Асоц╕ац╕╓ю погоджено ╕з компетентними органами Польщ╕ зразок заповненого формуляру для Користувача книжок МДП
- дода╓ться.
У заяв╕ англ╕йською мовою зокрема зазначаються наступн╕ дан╕: - повне найменування компан╕╖ в граф╕ 8 та скорочене в граф╕ 12; - номер платника ПДВ (якщо ╓) в граф╕ 13; - Код ╢ДРПОУ в граф╕ 14; - код д╕яльност╕ зг╕дно з ╓вропейською класиф╕кац╕╓ю в граф╕ 16; - юридична форма господарюючого суб'╓кта
в граф╕ 17; - поштова та юридична адреса; e-mail заявника для отримання номеру EORI; - для згоди на публ╕кац╕ю цих даних на сайт╕ ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ ставиться м╕тка в першому квадрат╕ графи 40; - ╕м’я, пр╕звище та номер паспорту (або ╕ншого документу) в╕дпов╕дально╖ особи в графах 41-47.
При ре╓страц╕╖ також подаються зав╕рен╕ коп╕╖ документ╕в як╕ п╕дтверджують данн╕, як╕ зазначено в формуляр╕. Документи надаються або направляються поштою до митного органу, через який зд╕йсню╓ться
або плану╓ться перевезення. Перел╕к уповноважених митниць в Польщ╕ та ╖х адреси дода╓ться
Щодо порядку ре╓страц╕╖ та отримання номеру EORI в Болгар╕╖.
Зверта╓мо увагу, що зг╕дно Статт╕ 5 цього документу ре╓страц╕я для отримання номеру EORI зд╕йсню╓ться: електронним шляхом на ╤нтернет стор╕нц╕ Митного Агентства за адресою: www.customs.bg або через подання до компетентно╖ митно╖ установи
ре╓страц╕йного формуляру на паперовому нос╕╖ зг╕дно Додатку №1 та документ╕в, що до нього додаються.
Зг╕дно ст. 6 ре╓страц╕йний формуляр та вс╕ документи для ре╓страц╕╖ заповнюються болгарською мовою та подаються до територ╕ально╖ митно╖ установи, в як╕й особа зд╕йсню╓ свою д╕яльн╕сть.
Зг╕дно ст. 18 Для ре╓страц╕╖ нерезидент╕в ╢С для отримання номера EORI
в митну установу подаються а) заповнений ре╓страц╕йний формуляр, зг╕дно Додатку №1; б) документи для ╕дентиф╕кац╕╖:
- для ф╕зичних ос╕б – д╕йсне посв╕дчення особи; - для юридичних ос╕б, об’╓днань та ╕нших ос╕б – ре╓страц╕йн╕ документи в╕д компетентних орган╕в в╕дпов╕дно╖ держави, як╕ засв╕дчують необх╕дн╕ ╕дентиф╕кац╕йн╕ дан╕ ╕ актуальний стан, видан╕ не п╕зн╕ше 6 м╕сяц╕в до подання документ╕в на EORI ре╓страц╕ю, разом з легал╕зованим перекладом на болгарську мову.
Департамент юридичного супроводження Конвенц╕╖ МДП
Шановн╕ учасники Асоц╕ац╕╖ ! На сайт╕ митно╖ служби Ф╕нлянд╕╖ розм╕щено формуляр-заяву для ре╓страц╕╖ в систем╕ ЕОР╤ ╤нструкц╕ю та формуляр представлено англ╕йською мовою. Для допомоги перев╕зникам Асоц╕ац╕╓ю погоджено ╕з компетентними органами Ф╕нлянд╕╖
зразок заповненого формуляру для Користувача книжок МДП - дода╓ться. У заяв╕ англ╕йською мовою зазначаються наступн╕ дан╕:
· ╕м'я ╕ пр╕звище уповноважено╖ особи з питань EORI;
· e-mail заявника для отримання номеру EORI;
· Код ╢ДРПОУ в граф╕ ID number from national busines register;
· в граф╕ TIR ID number зазнача╓ться ре╓страц╕йний номер по АсМАП , як приклад UKR/066/30999;
· юридична форма господарюючого суб'╓кта в граф╕ Legal status;
· Web-сайт компан╕╖ (якщо ╓);
· для згоди на публ╕кац╕ю цих даних на сайт╕ ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ ставиться м╕тка в першому квадрат╕.
Митна служба Ф╕нлянд╕╖ прийма╓ заяву за електронною адресою: th.eori@tulli.fi Номер EORI направля╓ться на вказану в заяв╕ електронну адресу протягом трьох робочих дн╕в. Нагаду╓мо, що кожний суб'╓кт п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ може отримати лише один номер EORI,
в одн╕й з кра╖н ╢С, який буде д╕йсним в ус╕х державах-членах ╢С.
Департамент юридичного супроводження Конвенц╕╖ МДП
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРА╥НИ в╕дд╕л з питань вза╓мод╕╖ ╕з засобами масово╖ ╕нформац╕╖ та зв’язк╕в з громадськ╕стю
26/1-332 в╕д 08.07.09
Голов╕ Громадсько╖ ради при Держмитслужб╕ Укра╖ни Трусову С.╤. Шановний Серг╕ю ╤вановичу!
До Держмитслужби Укра╖ни звернулася М╕с╕я ╢вропейського Союзу з питань допомоги Молдов╕ ╕ Укра╖н╕ (EUВАМ) з проханням ╕нформувати суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ про нововведення в ╢С.
Направля╓мо
Вам вищезгадан╕ анал╕тичн╕ матер╕али, просимо довести зазначену ╕нформац╕ю до в╕дома член╕в Громадсько╖ ради при Державн╕й митн╕й служб╕ Укра╖ни, а також до в╕дома ╕нших зац╕кавлених ос╕б.
МИССИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА ПО ПРИГРАНИЧНОЙ ПОМОЩИ МОЛДОВЕ И УКРАИНЕ
Аналитический
отдел EUBAM
Брифинг по актуальным вопросам
СИСТЕМА РЕГИСТРАЦИИ И ИДЕНТИФТКАЦИИ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ОПЕРАТОРОВ ЕС (РИЭО)
1. Введение
На таможенной территории ЕС начиная с 1 июля 2009 начинает действовать система РИЭО. Вся информация в данном документе основана на пересмотренном Руководстве 1.9 TAXUD/2008/1633 по системе РИЭО от
14 мая 2009 (прилагается к тексту данного брифинга). Система регистрации и идентификации экономических операторов была внедрена путем внесения изменений в Положения по применению Таможенного кодекса Европейского сообщества (ППТКЕС).
Цель данной схемы состоит в том, чтобы присвоить экономическим операторам индивидуальные идентификационные номера, которые будут признаваться всеми таможенными органами Евросоюза.
Экономические операторы должны будут предъявлять свой номер РИЭО в ходе любых операций, связанных с таможней.
Он будет проставляться на всех документах на товары, ввозимые на/вывозимые с таможенной территории Европейского сообщества, как предоставляемых до прибытия до отправки товаров, так и на документах, предъявляемых при ввозе, вывозе перемещении товаров в режиме транзита.
Этот номер будет также использоваться таможенными органами при обмене информацией, а
также при предоставлении в соответствующих случаях информации другим правительственным органам и ведомствам. Он также буде применяться при анализе и обмене информацией о рисках между таможенными органами и Еврокомиссией.
Относительно ответственности экономических операторов, учрежденных не на таможенной территории Сообщества, в вопросах получения номера РИЭО, в выдержке из Руководства TAXUD 1.1.2 дается следующее объяснение.
Экономические операторы, учрежденные
не на таможенной территории Сообщества должны регистрироваться в тех случаях, если они предпринимают следующие действия (см. Статья 41(3) ППТК):
(a) Предъявляют в Сообществе заявление или таможенную декларацию кроме:
- Таможенной декларации, составленной в соответствии со Статьями 225-238 ППТК, или
-
Таможенной декларации, составленной для процедуры временного импорта;
(b) Предъявляют в Сообществе декларацию на выезд или въезд;
(c) Пользуются временным хранилищем в соответствии со Статьей 185(1) ППТК;
(d) Обращаются за разрешением в соответствии со Статьей 324а или 372 ППТК
Пример- Китайскому экспортеру, чьи товары предназначены получателю в Европейском Сообществе, нет необходимости подавать документы на получение
номера РИЭО. Однако, если он, например, хочет подать в Сообществе одну из перечисленных выше деклараций, он должен будет зарегистрироваться для получения номера РИЭО.
- Канадскому экономическому оператору, который декларирует товары для процедуры временного импорта с помощью книжки ATA Carnet, нет необходимости обращаться подавать
документы на получение номера РИЭО.
Экономическим операторам, учрежденным не в Сообществе, рекомендуется подавать документы на получение номера РИЭО до того, как они начнут предпринимать перечисленные выше действия. Они могут сделать это и во время своей первой операции, однако регистрация может занять несколько дней.
Экономические операторы, учрежденные вне таможенной территории Сообщества, будут регистрироваться соответствующим таможенным органом или другим
назначенным органом того государства-члена, где они впервые выполняют одно из упомянутых выше действий.
Пример
- Компания «С» учреждена в России и перевозит на своих транспортных средствах товары на таможенную территорию Сообщества. Транспортные операции данной компании будут иметь отношение к нескольким странами-членами ЕС. Компания «С» будет перевозить товары и предъявит свою первую упрощенную декларацию в государстве-члене «Х» 8 июля 2009 года. Такая въездная
упрощенная декларация должна включать и номер РИЭО того, кто ее подает. Чтобы получить номер РИЭО компания «С» должна выполнить условия, действующие не территории страны «Х», и подать заявку 1 июля 2009. Номер РИЭО, присвоенный 6 июля 2009 года будет применяться для окончательного оформления въездной декларации и в последующем при идентификации компании «С» Для заполнения упрощенной въездной декларации и идентификации компании «С»
при осуществлении операций, предполагающих контактирование с таможенными органами в ЕС. Внешние пользователи могут получить доступ к некоторым данным РИЭО, которые будут размещаться в Интернете через сетевой портал Европы. Они имеют доступ к государственному интерфейсу системы РИЭО для проверки номера РИЭО (активен номер или нет) и/или имени и адреса соответствующего лица, если имеется согласие стороны на размещение этой информации на сайте.
Одна из главных задач системы РИЭО - ускорить
формальности и таможенные операции, проводимые экономическими операторами и физическими лицами, занимающимися бизнесом и связанными с таможенной деятельностью.
Экономические операторы не из ЕС могут подавать заявку на получение номера РИЭО в таможенный орган или другой назначенный орган любого государства-члена ЕС до выполнения таможенных операций на таможенной территории Сообщества. Они могут также подавать заявки на получение номера РИЭО в ходе своей первой таможенной операции, для
которой требуется номер РИЭО.
Создание европейской системы идентификации предприятий, осуществляющих торговлю товарами на всей территории ЕС, обеспечит таможенные администрации стран-членов текущей информацией об экономических операторах, принимающих участие в таможенных операциях. Более того, такая система предоставит экономическим операторам доступ к определенным данным других операторов (при условии предварительного согласия последних). Эта возможность может использоваться партнерскими
службами EUBAM для проверки информации, в случае если операции проводились экономическими операторами в ЕС, хотя подобный доступ и может быть ограниченным из-за выборочного характера публикации данных.
Российские и украинские таможенники обсудят перспективы развития (Воронежская область)
Перспективы развития отношений между таможенниками сопредельных пунктов пропуска на российско-украинской границе обсудят 9 июля представители таможенных и пограничных служб России и Украины в поселке городского типа Кантемировка Воронежской области. Об этом корреспонденту ИА REGNUM Новости сообщили в пресс-службе Воронежской таможни.
Основная цель встречи - обсуждение перспектив дальнейшего развития отношений между таможенниками сопредельных пунктов пропуска на российско-украинской границе. Российскую
делегацию возглавит руководитель представительства таможенной службы Российской Федерации на Украине Сергей Рыбкин. В ее состав также войдут начальник отдела сотрудничества с государствами - участниками СНГ Управления таможенного сотрудничества ФТС России Владислав Новиков, начальник отдела таможенного сотрудничества ЦТУ Елизавета Григорьева, начальник Воронежской таможни Вячеслав Романовский, первый заместитель генерального директора ФГУП "РОСТЭК" Анатолий Шевцов, руководитель Управления по работе с административными
и военными органами правительства Воронежской области Евгений Ильин, глава Кантемировской районной администрации и представители российской погранслужбы. Украинскую таможенную службу на встрече будет представлять начальник Старобельской таможни Сергей Черкасов, его заместитель Александр Лобас, начальник таможенного поста "Просяное" Владимир Камынин, а также сотрудники Луганской областной и Марковской районной администраций, должностные лица Луганского пограничного отряда.
В ходе рабочей встречи участники
обсудят перспективы развития пункта пропуска Бугаевка - Просяное, а также готовность украинской стороны к увеличению грузопотоков через пункт пропуска "Просяное" (Украина) в связи с планируемым вводом в эксплуатацию МАПП "Бугаевка" (Россия).
Особое внимание будет также уделено вопросу реализации Концепции таможенного оформления и таможенного контроля товаров в местах, приближенных к государственной границе Российской Федерации. После заслушивания докладов и обсуждения проблемных вопросов делегация планирует
осмотреть строящийся МАПП Бугаевка Кантемировского поста Воронежской таможни.
Подобные встречи по линии международного сотрудничества проводятся ФТС России ежегодно, на них обсуждаются проблемные вопросы, пути их решения, а также планируются дальнейшие совместные мероприятия. Как результат подобных встреч и переговоров возникает комплексное видение проблем на российской таможенной границе и пути их решения становятся зачастую более эффективными.
Небольшие банки могут лишиться возможности осуществлять валютообменные операции – Нацбанк намерен запретить учреждениям с регулятивным капиталом менее 10 миллионов евро торговать иностранной валютой. Участники рынка шокированы этой инициативой, ведь в случае ее принятия банки не смогут продавать валюту для погашения кредитов своим же заемщикам и будут вынуждены отказаться от работы с агентскими сетями.
Национальный банк готов усложнить доступ банков к работе с иностранной
валютой. Вчера регулятор обнародовал проект изменений в положение "О порядке выдачи банкам банковских лицензий, письменных разрешений и лицензий на выполнение отдельных операций", которым хочет обязать банки для осуществления валютообменных операций в кассах, пунктах обмена и агентских сетях иметь не только банковскую лицензию, но и письменное разрешение НБУ, которое является генеральной лицензией на проведение валютных операций.
Для получения разрешения НБУ банки должны будут иметь
регулятивный капитал в эквиваленте не менее 10 миллионов евро (по нынешнему официальному курсу – 106,96 миллиона гривен) и квалифицированных валютных специалистов. Эти же условия предусмотрены для торговли валютой на украинском и международном рынках. Таким образом, Нацбанк намерен усилить валютный контроль за работой банков. "Банки с капиталом меньше 10 миллионов евро не смогут покупать и продавать валюту. Хотя существует тысяча сравнительно честных способов сделать это", – сказал исполнительный директор НБУ
по банковскому надзору Василий Пасичник, отказавшись назвать хотя бы один из них.
Инициатива регулятора может распространиться на треть рынка. По данным Нацбанка, на 1 апреля в Украине работали 76 банков, собственный (близкий к регулятивному) капитал которых был менее 10 миллионов евро. Банкиры шокированы предложением НБУ. "Нацбанк сознательно создает проблемы банкам с регулятивным капиталом меньше 10 миллионов евро, – считает президент Ассоциации украинских банков Александр Сугоняко.
– Это преступление! Не думаю, что они пойдут на это, потому что будет реакция банков. Может, они передумают и введут это только для новых учреждений". Банки могут подавать НБУ предложения до 3 августа.
Компромиссом могло бы стать разрешение банкам совершать валютные операции при погашении кредитного портфеля. "Это проблема для банков с маленьким капиталом, решение Нацбанка четко подчеркивает сегментацию рынка. Не понятно, что делать. Банки же не могут переводить своих клиентов на обслуживание
в другие учреждения, пока не будет увеличен капитал, – утверждает председатель правления "Партнер Банка" Алексей Савченко. – Это постановление, по крайней мере, не должно распространяться на продажу валюты физлицам для погашения кредитов. Технически перенаправлять своих клиентов в другое место для покупки валюты очень сложно, получается, что банк не может выполнять часть своих операций".
Пострадают от решения НБУ и партнерские сети, которые часто сотрудничают именно с небольшими банками.
"Нацбанк слишком увеличил требования, хотя их можно принять при работе с агентскими пунктами, потому что там наибольшее количество злоупотреблений. НБУ требует лицензированного оборудования, а это усложняет процедуры по валютным операциям, – говорит председатель правления "Эрдэ Банка" Андрей Патриев. – Банки будут отказываться от работы с агентскими сетями и регистрировать безбалансовые отделения. Это упростит получение патентов, лицензионных продуктов, в таких отделениях в течение дня можно менять курс".
╤нна Кузнецова Г╕сть Свободи: Голова Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Анатол╕й Макаренко
(Скорочена верс╕я. Повну верс╕ю «Веч╕рньо╖ Свободи» слухайте в ауд╕озапису)
╤нна Кузнецова: М╕ж 4 червня, де митникам д╕сталося на гор╕хи в╕д президента, ╕ сьогодн╕шн╕м днем пройшов пер╕од часу - трошки б╕льше м╕сяця.
Що за той час було зроблено?
Анатол╕й Макаренко: Сьогодн╕ в╕дбулася розширена колег╕я
ГПУ, на як╕й Державна митна служба ╕нформувала вище кер╕вництво держави, ГПУ щодо ситуац╕╖ не т╕льки в правоохоронному блоц╕, а й в економ╕чн╕й складов╕й, яка, на м╕й погляд, значно вплива╓ на вс╕ ц╕ процеси, як╕ в╕дбуваються на наших кордонах.
Я хочу сказати нашим слухачам про те, що Укра╖на як ╕ весь св╕т перебува╓ ще в умовах глобально╖ св╕тово╖ кризи, в╕дчува╓ на соб╕ значне пад╕ння актив╕зац╕╖ зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й. Фактично зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖ зменшилися у цьому
роц╕ вдв╕ч╕.
- Чого почали б╕льше чи менше завозити? Продукт╕в харчування? Промислових товар╕в? Товар╕в широкого вжитку? Чого почали менше вивозити?
Анатол╕й Макаренко: Позитивним сигналом ╓ те, що почали в Укра╖ну б╕льше ввозити сировини.- Мен╕ зда╓ться, що позитивним сигналом ╓ те, що почали в Укра╖ну б╕льше ввозити сировини. З╕ структури ╕мпорту, якщо взяти весь ╕мпорт за 100%, то в цьому роц╕ ввезено сировини 81% ╕ т╕льки 19% - це товари широкого вжитку або
╕нш╕ товари.
Що вивозять з Укра╖ни?
- Сировину.
- Що хочу сказати? Не т╕льки сировину. Понад 30% нашого експорту – це сьогодн╕ продукц╕я аграрного сектору. Це надзвичайно при╓мний факт, якщо врахувати те, що в Укра╖ну Анатол╕й Макаренко: Понад 30% нашого експорту – це сьогодн╕ продукц╕я аграрного сектору. Це надзвичайно при╓мний факт.ввозиться з усього сегменту ╕мпорту 3,6% продукц╕╖ с╕льськогосподарського або продовольчого ринку.
-
А ск╕льки припада╓ на контрабанду? Хтось в╕дстежу╓?
- Надзвичайно складне питання.
Сказати, що такий то в╕дсоток товару в Укра╖ну заходить контрабандним шляхом, я не можу. Але якщо говорити на приклад╕ моб╕льних телефон╕в, а в нас така статистика ╓, ми може сказати, що надзвичайна к╕льк╕сть, наприклад, такого товару, як моб╕льн╕ телефони в минулому заходили в Укра╖ну, заходили контрабандним шляхом.
Так, наприклад, в минулому роц╕ легально
пройшло в Укра╖н╕ митне оформлення б╕ля 600 тисяч моб╕льних телефон╕в, а, за даними оператор╕в ринку, в Укра╖ну було ввезено понад 4 м╕льйони моб╕льних телефон╕в. Анатол╕й Макаренко: В минулому роц╕ легально пройшло в Укра╖н╕ митне оформлення б╕ля 600 тисяч моб╕льних телефон╕в, а, за даними оператор╕в ринку, в Укра╖ну було ввезено понад 4 м╕льйони моб╕льних телефон╕в.
Я хот╕в би сказати, що в цьому роц╕ завдяки зусиллям Державно╖ митно╖ служби, Нац╕ональн╕й ком╕с╕╖ з регулювання зв’язку
нам вдалося ситуац╕ю поламати радикальним чином.
- Якщо так добре вдалося поламати ситуац╕ю, то чому сьогодн╕ Президент Укра╖ни просив взяти на контроль ГПУ ╕ СБУ роботу митниць?
Я так зрозум╕ла, якщо грубо кажучи, над кожним митником треба поставити прокурорського прац╕вника ╕ прац╕вника СБУ.
- Президент завжди трима╓ в пол╕ зору роботу митно╖ служби ╕ його оц╕нки для нас – це оц╕нки вищого арб╕тра. ╤ дуже важливо, щоби та ╕нформац╕я,
яка допов╕да╓ться не т╕льки Президенту Укра╖ни, а й ╕ншим вищим кер╕вникам держави, уряду, була об’╓ктивною.
На м╕й погляд, т╕ критичн╕ зауваження, як╕ зробив сьогодн╕ президент, вони в абсолютн╕й б╕льшост╕ сьогодн╕ слушн╕ ╕ в абсолютн╕й б╕льшост╕ повинн╕ бути реал╕зован╕ в практичн╕й д╕яльност╕ митниц╕.
А що стосу╓ться до кожного митника прокурора, то я думаю, що кожен повинен займатися сво╓ю справою. Митник повинен проводити митне оформлення, а прокурорськ╕
служби, правоохоронн╕ органи вести нагляд зг╕дно сво╖х посадових, функц╕ональних обов’язк╕в.
Анатол╕й Макарнко: Т╕льки в червн╕ Державною митною службою порушено 40 крим╕нальних справ за ст. 201 «Контрабанда». До реч╕, я вам в╕дверто скажу, що п╕сля критичних зауважень президента 4 червня сп╕льно прокуратурою, СБУ, МВС, митницею
зроблен╕ дуже серйозн╕ кроки по реал╕зац╕╖ цих зауважень. Як насл╕док, т╕льки в червн╕ Державною митною службою порушено 40 крим╕нальних справ за ст. 201 «Контрабанда».
- А чому до червня це не робилося?
- Така вже, мабуть, наша ментальн╕сть, що ╕нколи ми довго запряга╓мо, а швидко ╖демо. ╤ ╕нколи нам,
можливо, потр╕бно десь в╕дкорегувати ╕ курс, ╕ показати нов╕ маяки ╕ ор╕╓нтири.
Я ще раз хочу сказати, що це абсолютно робоча критика. Це критика об’╓ктивна, ми ╖╖ сприйма╓мо ╕ сп╕льно з ╕ншими правоохоронними органами адекватно реагу╓мо на не╖.
- Якщо Ви кажете, що зараз ця к╕льк╕сть крим╕нальних справ зб╕льшилася. А таке запитання: якщо ран╕ше було менше цих крим╕нальних справ довгий досить пер╕од, то чому так було?
Я Вам запропоную
так╕ три дуже дивн╕ вар╕анти в╕дпов╕д╕. Повиганяли. Бояться. Або д╕ляться. Чи, можливо, якийсь ╕нший Ваш вар╕ант четвертий.
- В якийсь пер╕од в Державн╕й митн╕й служб╕ в╕дбулося самозаспоко╓ння в╕д тих результат╕в, як╕ були досягнут╕ попередньо, в якийсь пер╕од т╕ структури правоохоронного блоку Державно╖ митно╖ служби, як╕ безпосередньо повинн╕ займатися боротьбою з контрабандою, почали п╕дм╕няти функц╕╖ митного контролю, митного оформлення.
Мною були прийнят╕,
в тому числ╕, й серйозн╕ кадров╕ р╕шення для того, щоби переор╕╓нтувати особовий склад цих п╕дрозд╕л╕в на, власне, боротьбу з контрабандою перш за все на кордон╕ в пунктах пропуску. По-друге, ч╕тко визначити ор╕╓нтири, в╕д╕йти в╕д др╕б’язковост╕, в╕д╕йти в╕д надуманого контролю над громадянами перш за все, а працювати з викликами часу, з ризиками. ╤ це стосу╓ться перш за все значних зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й.
╤ в цьому сенс╕, я скажу зразу, ми в╕дчули результат.
-
А ми ма╓мо теж результат програми.
Послуха╓мо. Добрий веч╕р!
Слухачка: В╕таю гостя студ╕╖!
Про що говорять прост╕ мешканц╕ чи в Мостицькому район╕, чи в Явор╕вському, чи в Рава-Руськ╕й? Коли запиту╓ш, чий той чи ╕нший великий заможний будинок, в╕дразу говорять: або ж колишнього прац╕вника митниц╕, або ж прац╕вника митниц╕ тепер╕шньо╖.
Скаж╕ть, будь ласка, як прац╕вникам митниц╕ на середню зарплату вда╓ться зводити
так╕ розк╕шн╕ особняки, зм╕нювати пост╕йно дорог╕ авт╕вки як власн╕, так ╕ сво╖х дружин? Невже це все зароблене чесною працею?
Чи робить сьогодн╕ (це вже в продовження запитання) митниця част╕ше ротац╕╖ кадр╕в для того, щоби унеможливлювати зловживання?
- Отак.
- Це реальна правда ╕ проза сьогодн╕шнього дня. ╤ я в╕дверто скажу, що мен╕ пост╕йно ц╕ запитання задають, част╕ше всього на зах╕дному кордон╕.
Але для
того, щоб побороти це явище, для того, щоб дати можлив╕сть укра╖нськ╕й митниц╕ мати ╓вропейське обличчя я д╕йсно як кер╕вник, мо╖ п╕длегл╕, центральний апарат служби, ми змушен╕ зараз йти на тотальн╕ ротац╕╖ особового складу перш за все на зах╕дному кордон╕. Це перше.
Друге. Ми з задоволенням констату╓мо, що та молодь, яка приходить, перш за все випускники Дн╕пропетровсько╖ академ╕╖ митно╖ служби, ма╓ вже зовс╕м ╕нш╕ ор╕╓нтири, ан╕ж т╕, хто прийшов в митну службу в 1990-их роках, вибачте,
з середньою осв╕тою ╕ з певними житт╓вими ор╕╓нтирами, установками, аби збудувати будиночок ╕ зм╕нити машину, автомоб╕ль.
Я бачу ╕ в╕дчуваю, що сьогодн╕ зм╕ню╓ться психолог╕я укра╖нських митник╕в, я бачу ╕ в╕дчуваю, що ор╕╓нтири сьогодн╕шнього дня, ╓вропейськ╕, ор╕╓нтири сьогодн╕шнього дня моральн╕, ор╕╓нтири сьогодн╕шнього дня налаштован╕ на те, щоб укра╖нська митниця мала сов╕сть, мала обличчя, яке в╕дпов╕дало б викликам часу.
- Якщо ми вже заговорили про зах╕дн╕
митниц╕…
З 1 липня почала д╕яти угода про малий прикордонний рух з Польщею. Що Ви можете сказати? ╢ як╕сь п╕дсумки вже? В хороший б╕к чи в поганий?
Анатол╕й Макаренко: Ми провели зустр╕ч╕ з кер╕вництвом Митно╖ служби Польщ╕, н╕яких техн╕чних складнощ╕в м╕ж митними службами на кордон╕ нема╓… - Ми провели напередодн╕ прийняття в╕дпов╕дних р╕шень зустр╕ч╕ з кер╕вництвом Митно╖ служби Польщ╕, техн╕чн╕ вс╕ питання врегулювали. ╤ на сьогодн╕ хочу сказати, що фактично
н╕яких техн╕чних складнощ╕в м╕ж митними службами на кордон╕ нема╓…
- На Льв╕вщин╕ (це з того, що назива╓ться «подейкують») д╕╓ такий соб╕ контрабандний цех з виробництва цигарок, який забезпечу╓ поляк╕в цигарками.
Кажуть, що люди на Льв╕вщин╕ це все знають. Чи зна╓те Ви?
- Контрабанда цигарок з Укра╖ни… За оц╕нками, до реч╕, експерт╕в, ми займа╓мо одне з «передових» м╕сць в контрабанд╕ тютюнових вироб╕в з Укра╖ни. Анатол╕й Макаренко:
Ми займа╓мо одне з «передових» м╕сць в контрабанд╕ тютюнових вироб╕в з Укра╖ни.
Але хочу про╕нформувати слухач╕в про те, що укра╖нська митниця займа╓ перше м╕сце в ╢вроп╕ по фактах ╕ по к╕лькост╕ затриманих контрабандних тютюнових вироб╕в. Тобто, ми ма╓мо цю проблему ╕ намага╓мося адекватно на не╖ реагувати.
╤ в цьому сенс╕ хочу сказати, що отриман╕ за допомогою ╢С техн╕чн╕ засоби митного контролю, рентгенустановки нам найближчим часом значно допоможуть.
За
допомогою одн╕╓╖ з них на Чопськ╕й митниц╕ ми виявили рекордну за ╓вропейськими м╕рками парт╕ю контрабандних тютюнових вироб╕в. Буквально два м╕сяц╕ назад…
(Скорочена верс╕я. Повну верс╕ю «Веч╕рньо╖ Свободи» слухайте в ауд╕озапису)
Гост╕ Свободи: академ╕ки НАНУ, ф╕тоб╕олог Костянтин Ситник ╕ генетик, головний редактор журналу «Цитолог╕я та генетика» Ярослав Блюм
(Скорочена верс╕я. Повну верс╕ю «Веч╕рньо╖ Свободи» слухайте в ауд╕озапису)
╤рина Штогр╕н: Панове академ╕ки, для початку коротеньк╕ бл╕ц.
Чи може трансген стати причиною харчового отру╓ння?
Академ╕к Костянтин СитникКостянтин
Ситник: Може.
Ярослав Блюм: Н╕, не може.
– Чи ╕сну╓ науково-досл╕дне доведення шк╕дливих поб╕чних ефект╕в вживання ГМО-продукт╕в?
Костянтин Ситник: В як╕сь м╕р╕.
Ярослав Блюм: Науково-об╜рунтованих доказ╕в нема╓.
– Чи ╕сну╓ науково-досл╕дне доведення позитивних, нормальних, нешк╕дливих вплив╕в орган╕зм╕в генно-модиф╕кованих на людський орган╕зм?
Костянтин Ситник:
Так.
Академ╕к Ярослав БлюмЯрослав Блюм: В таких випадках говорять: в╕д випадку до випадку. Тобто, для певних продукт╕в ╓, для ╕нших не доведено.
– Для академ╕к╕в складно таки «Н╕!» казати.
Чи п╕дтриму╓те ви обов’язкове маркування продукт╕в харчування на вм╕ст ГМО?
Костянтин Ситник: Так.
Ярослав Блюм: Така практика...
– Рад╕о Свобода ретельно в╕дстежу╓ тему з ГМО,
оск╕льки право людини на ╕нформац╕ю одне з основних прав. Людина ма╓ право знати, що вона ╖сть, що вона спожива╓.
Так от, панове академ╕ки, основн╕ закиди до цих орган╕зм╕в, до цих продукт╕в харчування, як╕ м╕стять ГМО, можна звести до таких основних блок╕в: ст╕йк╕сть до антиб╕отик╕в, зниження ╕мун╕тету, алерг╕я як прояв на це ╕ втрата репродуктивност╕.
Ярослав Блюм: Я би сказав, що це не т╕ критер╕╖, як╕ ╓ загальноприйнятими ╕ на основ╕ яких прийма╓ться р╕шення
про використання ГМО у виробнич╕й сфер╕.
Мова йде перш за все про с╕льськогосподарськ╕ продукти, рослини, тому що ц╕ продукти повинн╕ проходити випробування, так як ╕ будь-як╕ ╕нш╕ харчов╕ продукти чи продукти медичного призначення, фармацевтичн╕ препарати ╕ так дал╕. Це токсичн╕сть, алерг╕йн╕сть, консерогенн╕сть в першу чергу ╕ з’являються деяк╕ додатков╕ критер╕╖…
– Я з╕брала, процитувала к╕лька еколог╕чних сайт╕в.
Там наводилися, зокрема,
так╕ дан╕, статистика така, що, наприклад, Швец╕я, в як╕й заборонено вживання продукт╕в з ГМО, там алерг╕я десь склада╓ серед населення 10%.
А в США, як╕ ведуть перед ╕ в яких це вже давно дозволено, то там десь 70% населення стражда╓ алерг╕╓ю.
Ярослав Блюм: В П╕вн╕чн╕й Америц╕ р╕вень алерг╕йност╕ вищий, н╕ж в багатьох кра╖нах ╢вропи. 30% населення П╕вн╕чно╖ Америки стражда╓ в╕д алерг╕╖ в╕д морепродукт╕в. Китай ╕ друг╕ кра╖ни не можуть вживати молоко. В них майже
суц╕льна алерг╕я. Ярослав Блюм: Не чув про так╕ цифри. Хоча знаю, що в П╕вн╕чн╕й Америц╕ р╕вень алерг╕йност╕ вищий, н╕ж в багатьох кра╖нах ╢вропи. Але я Вам скажу, що 30% населення П╕вн╕чно╖ Америки стражда╓ в╕д алерг╕╖ в╕д морепродукт╕в.
Китай ╕ друг╕ кра╖ни страждають, вони не можуть вживати молоко. В них майже суц╕льна алерг╕я.
Тобто, алерг╕я не ╓ таким критер╕╓м для оц╕нки безпечност╕ чи небезпечност╕ генно-модиф╕кованих продукт╕в. В кожному випадку потр╕бно
приймати р╕шення по кожному окремому виду, який тесту╓ться.
– Пане Костянтине, Ви – людина, яка вивча╓ рослини все сво╓ життя. Я думаю, що Ви все про них зна╓те. Як Ви ставитеся принципово до ГМО?
Костянтин Ситник: Дуже позитивно, тому що я думаю про користь, а не про шкоду.
– А в чому користь?
Костянтин Ситник: Найб╕льша користь в тому, що сучасна наука генетика, генетична ╕нженер╕я, генна ╕нженер╕я можуть створювати
сорти величезних врожа╖в ╕ одержувати врожай чи то картопл╕, чи то рису, чи то пшениц╕ значно б╕льший, н╕ж класичн╕ методи генетики чи селекц╕╖.
– Як журнал╕ст я спрощу.
Це означа╓, що сучасна наука дала можлив╕сть людству нагодувати, наприклад, Африканський континент, який потерпа╓ в╕д голоду.
Костянтин Ситник: Як наука дала. А треба, щоб те, що наука дала, практика використала.
– Наступний аргумент, бо ГМО ╕
тим, хто це вт╕лю╓, впроваджу╓ ╕ лоб╕ю╓, також закидають ось такий аргумент, в╕н пов'язаний напряму з можливим голодом.
Це пов’язано з тим, що ц╕ орган╕зми не дають потомства, нас╕ння пот╕м не пророста╓. ╤ це, як кажуть, примушу╓ фермер╕в наступного разу знову купувати зерно. ╤ це означа╓, що вони попадають у залежн╕сть в╕д тих, хто ╖м це зерно прода╓.
Тобто, вони виростили гарний врожай, його не знищили шк╕дники, не витратили грош╕ на х╕м╕кати, врожай чудовий,
але п╕сля цього вони знову вимушен╕ купувати зерно.
Чи ╓ це аргументом?
Ярослав Блюм: Д╕йсно вже достатньо давно розроблена технолог╕я, генно-╕нженерна технолог╕я, яка дозволя╓ з принесенням чужинногену переносити т╕ регулююч╕ елементи генетичн╕, як╕ дозволяють не отримувати наступне покол╕ння. Тобто, виросла рослина ╕ на цьому все зак╕нчу╓ться.
Але зважаючи якраз на ц╕ закиди, що стосу╓ться можливостей фермер╕в, економ╕чних фактор╕в,
р╕вноц╕нно╖ конкуренц╕╖ на с╕льськогосподарському ринку…
– Можливост╕ ман╕пулювати цим.
Ярослав Блюм: …ц╕ технолог╕╖ так ╕ не були впроваджен╕. ╤ т╕ компан╕╖ транснац╕ональн╕, як ми зна╓мо ╕ любимо про них говорити в негативному св╕тл╕, вони добров╕льно заморозили використання цих технолог╕й, на ринок вони не з’являлися ╕ до цих п╕р не з’являються.
Хоча я повинен сказати, що в деяких випадках, можливо, якраз регулювання вирощування в
наступних покол╕ннях генно-модиф╕кованих рослин, воно ма╓ сво╖ позитиви. Про це зараз йде велика дискус╕я. При чому дискус╕я на р╕вн╕ м╕жнародних орган╕зац╕й, як╕ залученн╕ до вир╕шення питань б╕обезпеки.
– Переходимо до теми маркування.
Як казав один м╕й знайомий, я хот╕в би знати, який ген тут ╓, яка частина гена тут ╓, бо я, можливо, хот╕в би, щоби мо╖ прапраправнуки були дельф╕нами, наприклад, а не прапраправнуки були б крокодилами там колись.
Ярослав
Блюм: Маркування не ма╓ в╕дношення до того, щоб ми взнали, хто у нас були предки ╕ як╕ були в них ╕нш╕ ознаки чи як╕ у нас зм╕нилися.
– А т╕, хто буде, наступн╕ покол╕ння?
Ярослав Блюм: ╤ до цього також не ма╓ в╕дношення.
– Ви гаранту╓те?
Ярослав Блюм: В цьому в╕дношенн╕ абсолютно.
– У в╕дношенн╕ маркування чи у в╕дношенн╕ того, що ГМО не перетворить людство в наступному, я не знаю, через
к╕лька, можливо, через м╕льйони нав╕ть рок╕в у зовс╕м ╕нший вид.
Ярослав Блюм: Те, що стосу╓ться розпов╕дей про можлив╕сть перенесення ген╕в ╕ залякування тим, що перенесений ген в╕д скорп╕она до рослини, то це все ╓ м╕фи. ╢ м╕фами те, що так╕ гени можуть пот╕м переноситися до людського орган╕зму, вони будуть успадковуватися ╕ щось буде траплятися в другому чи в третьому покол╕нн╕. Ярослав Блюм: Я, як вчений, можу т╕льки сказати, що те, що стосу╓ться розпов╕дей про можлив╕сть перенесення
ген╕в ╕ залякування тим, що перенесений ген в╕д скорп╕она до рослини, то це все ╓ м╕фи.
╤ також ╓ м╕фами те, що так╕ гени можуть пот╕м переноситися до людського орган╕зму, вони будуть успадковуватися ╕ щось буде траплятися в другому чи в третьому покол╕нн╕.
Просто б╕олог╕чна наука побудована не на догмах, а на тих постулатах, в╕рн╕ше правилах, як╕ доведен╕ експериментально. Я можу сказати, що цього просто нема╓.
– Виробники примусили
уряд перенести на п╕вроку запровадження обов’язкового маркування продукт╕в харчування.
Найперше полягало в тому, що в нас нема╓ лаборатор╕й, що ╖х всього 5, вони в центр╕, ╕ що дуже дорог╕ анал╕зи, тобто в╕д 800 гривень до 500 ╓вро, що ╖х довго робити, а дуже багато у нас продукт╕в, виявля╓ться, як╕ треба перев╕ряти,
а ще ╓ ╕мпортован╕ продукти ╕ з ними треба щось робити.
Ск╕льки у нас лаборатор╕й?
Костянтин Ситник: Я знаю дв╕. А чи ╓ ще? Я не знаю. Може, зна╓…
– Держспоживстандарт ма╓ ще сво╖. ╢ так╕ державн╕ лаборатор╕╖.
От як в╕дбуваються ц╕ тести?
Ярослав Блюм: Щоб зробити одну таку лаборатор╕ю, треба витратити м╕н╕мум, в╕д 100 тисяч долар╕в, а повнокомплектну лаборатор╕ю, яка буде в╕дпов╕дати
вимогам ╢С, не менше п╕вм╕льйона долар╕в. Ярослав Блюм: Це дорог╕ лаборатор╕╖. ╤ для того, щоб зробити одну таку лаборатор╕ю, треба витратити м╕н╕мум, я говорю м╕н╕мум, в╕д 100 тисяч долар╕в, а повнокомплектну лаборатор╕ю, яка буде в╕дпов╕дати вимогам ╢С, не менше п╕вм╕льйона долар╕в…
(Скорочена верс╕я. Повну верс╕ю «Веч╕рньо╖ Свободи» слухайте в ауд╕озапису)
«Експорт озбро╓нь». Укра╖на залиша╓ться в десятц╕ св╕тових л╕дер╕в за продажем збро╖
Олександр Лащенко, Мар╕чка Набока
Ки╖в – 800 м╕льйон╕в долар╕в – на таку суму Укра╖н╕ вдалося продати озбро╓нь тор╕к. Св╕жою статистикою под╕лився ╕з пресою Серг╕й Бондарчук, кер╕вник держкомпан╕╖ «Укрспецекспорт», яка саме займа╓ться експортом продукц╕╖ в╕йськово-промислового комплексу. Експорт
збро╖ в 2007 роц╕ склав 700 м╕льйон╕в долар╕в, а в 2008-му – ще на 100 м╕льйон╕в б╕льше. Укра╖на залиша╓ться у десятц╕ св╕тових л╕дер╕в за продажем озбро╓нь. Як Укра╖н╕ вда╓ться утриматися на ч╕льних позиц╕ях у так╕й непрост╕й сфер╕?
Танкова модерн╕зац╕я
В останн╕ роки Укра╖н╕ вдалося домогтися певних усп╕х╕в у експорт╕ збро╖. Зросла не лише сума проданого, розширилася ╕ к╕льк╕сть
держав, що купують озбро╓ння саме в Укра╖ни, констату╓ Серг╕й Бондарчук. Зокрема, в╕йськова промислов╕сть Укра╖ни готова скласти г╕дну конкуренц╕ю Рос╕╖ щодо експорту танк╕в. Нов╕ бойов╕ машини T-84У «Оплот» можуть привабити ╕ноземних покупц╕в б╕льше, н╕ж рос╕йськ╕ танки T-90. Укра╖на готу╓ться до сер╕йного виробництва тако╖ продукц╕╖. Кожен «Оплот» може коштувати понад 3 м╕льйони долар╕в. Щоправда, п╕дпри╓мство, де може бути впроваджене виробництво, Харк╕вський завод ╕мен╕ Малишева, лише нещодавно виплатило
сво╖м прац╕вникам борги з╕ зароб╕тно╖ платн╕, розпов╕да╓ м╕сцева кореспондентка Рад╕о «Свобода» Юл╕я Журавльова:
«На харк╕вському завод╕ ╕мен╕ Малишева нарешт╕ погасили борги з╕ зарплати. Про це днями пов╕домив заступник голови обласно╖ адм╕н╕страц╕╖ ╤гор Терехов. Грош╕ на зд╕йснення виплат уряд перерахував заводов╕ ще наприк╕нц╕ кв╕тня. Тод╕ ж п╕дпри╓мство п╕дписало контракт ╕з М╕н╕стерством Оборони на модерн╕зац╕ю 29 танк╕в Т-64. Впродовж двох рок╕в ╖х треба перебудувати на сучасну
верс╕ю Т-64БМ «Булат» ╕ направити Збройним силам. А вже на початку червня в╕тчизняна арм╕я оф╕ц╕йно прийняла на озбро╓ння новий харк╕вський танк «Оплот». ╤ розробники – ╕нженери Конструкторського Бюро ╕мен╕ Морозова, – ╕ сам╕ в╕йськов╕ називають цю машину найкращою за техн╕чними характеристиками у сво╓му род╕. Вс╕ базов╕ агрегати та прилади «Оплота» ╓ винаходом ╕ готовим продуктом виключно в╕тчизняних виробник╕в, а в брон╕ вт╕лено к╕лька укра╖нських ноу-хау в техн╕чн╕й галуз╕. Двигун, встановлений на новому
танку, здатний ефективно працювати в будь-яких погодних умовах, в тому числ╕ ╕ при високих температурах, заявили на презентац╕╖ конструктори. Два «Оплоти» М╕н╕стерство Оборони вже закупило для арм╕╖. Загалом об╕цяють купити ще 8. На завод╕ Малишева спод╕ваються розпочати сер╕йне виробництво ╕ продавати танки на експорт. Але зац╕кавити ╕ноземц╕в можна лише тод╕, коли так╕ ж бойов╕ машини використовуватимуть укра╖нськ╕ в╕йськов╕».
Збройн╕ перспективи
Отже,Укра╖на
озбро╖лася двома новими танками T-84У «Оплот». Протягом найближчих двох рок╕в укра╖нськ╕ Збройн╕ сили планують одержати ще 27 бойових машин. Якою ще техн╕кою поповниться в╕тчизняне в╕йсько, розпов╕в Рад╕о «Свобода» ╤гор Халяв╕нський, кер╕вник прес-служби М╕н╕стерства борони Укра╖ни. «М╕ноборони дума╓ про перспективу розвитку техн╕ки ╕ озбро╓ння. Контракти на закуп╕влю модерн╕зованих л╕так╕в, зокрема Су-25 ╕ М╕Г-29, п╕дписан╕. Л╕таки модерн╕зуються на наших в╕тчизняних п╕дпри╓мствах, тобто люди забезпечен╕ роботою,
а Збройн╕ сили отримують л╕таки. Видатки на закуп╕влю та модерн╕зац╕ю озбро╓ння фактично залишилися на р╕вн╕ 2008 року. На 2009-2010 роки запланована закуп╕вля майже 30 танк╕в».
За нин╕шнього ф╕нансування оснащення укра╖нського в╕йська р╕к у р╕к пог╕ршу╓ться, зауважу╓ генерал-майор Вадим Гречан╕нов, президент Атлантично╖ Ради Укра╖ни. «Серед в╕йськових експерт╕в побуту╓ думка, що наш╕ Збройн╕ сили в такому
становищ╕, що не зможуть вир╕шити питання оборони кра╖ни. Якщо в супротивника буде нова зброя, то не зможуть. Оск╕льки грошей вид╕ляють небагато, то Укра╖на притриму╓ться плану модерн╕зац╕╖ озбро╓ння. Ми не буду╓мо ново╖ збро╖, але удосконалю╓мо, допрацьову╓мо стару. За цим планом ╕дуть багато кра╖н св╕ту».
Заступник голови парламентського ком╕тету з питань оборони Серг╕й Гриневецький налаштований щодо перспектив укра╖нського експорту озбро╓нь також песим╕стично. Поки не зм╕ниться пол╕тика
влади щодо в╕йсько-промислового комплексу, Укра╖на втрачатиме сво╖ позиц╕╖ на ринку озбро╓нь, запевня╓ в╕н. «За нин╕шньо╖ пол╕тики в нас нема жодних шанс╕в нав╕ть бути гравцями на цьому ринку. Ми прода╓мо, але майже н╕чого не виготовля╓мо. Голова Верховно╖ Ради запропонував вид╕лити 200 м╕льйон╕в на буд╕вництво сучасних танк╕в, але за це не проголосували. Ми можемо не лише утриматися, а й бути серед л╕дер╕в за одн╕╓╖ умови: зм╕ни пол╕тичного режиму. Профес╕онали не крадуть, вони знайдуть джерела ф╕нансування».
╢
що продавати
Найб╕льшим замовником серед в╕с╕мдесяти держав, яким Укра╖на нада╓ послуги в╕йськового призначення ╕ з якими торгу╓ в╕дпов╕дною продукц╕╓ю, ╓ Рос╕я. Загалом укра╖нському ВПК ╓ що запропонувати на цьому ринку, зазнача╓ в╕йськовий експерт Валентин Бадрак. «Це ╕ легка бронетехн╕ка, ╕ рад╕оелектрон╕ка, зокрема системи рад╕олокац╕╖ та системи пасивно╖ рад╕оелектронно╖ розв╕дки, ╕ високоточн╕ засоби ураження, як╕ створю╓ Конструкторське Бюро «Луч», тощо».
Якщо
Укра╖на втратить сво╖ позиц╕╖ на св╕товому ринку збро╖, н╕чого страшного не буде, перекону╓, з╕ свого боку Валентин Зубов, заступник голови парламентського ком╕тету з питань оборони. Головне – як╕сно озбро╖ти власн╕ Збройн╕ сили: «П╕сля розпаду СРСР залишилося на територ╕╖ держави та в ╖╖ власност╕ дуже багато надлишково╖ збро╖. Тод╕ продаж збро╖ був актуальним. А зараз Укра╖н╕ треба думати не про цей не дуже гуманний вид експорту. Нам зараз потр╕бна профес╕йна нац╕ональна арм╕я, потр╕бно надати ╖й нов╕тн╕ зразки
збро╖, яка б вироблялася в Укра╖н╕. Надлишки можна буде ╕ продавати, щоб стимулювати розвиток ВПК. Держава такого р╕вня як Укра╖на просто не може не мати сучасних Збройних сил».
Св╕товим л╕дером ╕з продажу збро╖ ╓ США, друге м╕сце у Рос╕╖, трет╓ – у Н╕меччини. Найб╕льшими покупцями озбро╓ння та в╕йськово╖ техн╕ки експерти називають Китай, ╤нд╕ю та ОАЕ. Саме з ╤нд╕╓ю Укра╖на п╕дписала недавно контракт про ремонт та модерн╕зац╕ю л╕так╕в Ан-32 на 400 м╕льйон╕в долар╕в.
