Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

УВК - юридическая, аудиторская и таможенная консультация

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Новости законодательства Украины" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

←   Апрель 2004   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Автор
Администратор WIC

Статистика

846 подписчиков
-1 за неделю
←   Все выпуски   →

Украинская виртуальная консультация, Вопросы-ответы за 09-15 апреля 2004 года


Информационный Канал Subscribe.Ru

«Украинская Виртуальная Консультация»

Просмотреть все вопросы на сервере «УВК».
Задать свой вопрос специалистам консультации.
Для корректного отображения украинского текста используйте кодировку KOI8-U


J02308
15.04.2004
17:06
Добрый день!
Вопрос по поводу компенсации за неиспользованный отпуск: я увольняюсь с 16.04.04. В 2004 году в отпуск я не ходил. Мое начальство утверждает, что компесация мне положена из расчета 3-х с половиной месяцев этого года, то есть фактически четвертая часть зарплаты. В 2003 году я ходил в отпуск в августе месяце. И весть его не использывал. За это я получил компенсацию. Поясните мне пожалуйста, сколько денег мне обязаны выдать. И еще ньанс. Я был куководителем маленького подотдела из 5-и человек( если эта информация необходима). На какие нормативные акты мне ссылаться.
Огромное спасибо! Очень прошу ответить побыстрее, тк завтра у меня рассчет.
С уважением, Владимир
Автор вопроса:  Владимир
15.04.2004
17:20
       Добрый день Владимир!
Согласно ст. 75 КЗоТ Украины "Ежегодный основной отпуск предоставляется работникам продолжительностью не менее 24 календарных дней за отработанный рабочий год, отсчитываемый со дня заключения трудового договора". Таким образом отпуск предоставляется за за отработанный рабочий год. В Вашем случае необходимо определить с какой даты Вы работаете, и соответственно от этой даты считать размер компенсации за неиспользованный отпуск. Руководствуйтесь ст. ст. 76-83 КЗоТ Укр.
С уважением
Гребенюк А.Ю.
Автор ответа:  Гребенюк Алексей Юрьевич

J02293
15.04.2004
13:04
Автор вопроса:  Лидия
15.04.2004
16:49
       Cогласно подпункту 1.20.4 (абзац 2) пункта 1.20 статьи 1 Закона Украины "О налоге на доходы физических лиц" Вы являетесь членами семьи бабушки второй степени родства. Согласно подпункту 13.2.2. пункта 13.2 статьи 13 этого же Закона при получении наследства наследниками, которые не являются членами семьи наследодателя первой степени родства применяется ставка налога, установленная пунктом 7.1 статьи 7 этого Закона к любому объекту наследства, в том числе и квартиры, как в Вашем случае. Ставка, установленная в пункте 7.1 статьи 7 - 15%. До 1 января 2007 года она составляет 13%. То есть Вам придется заплатить налог в размере 13% к объекту наследства.
Автор ответа:  Иванов Константин Иванович

15.04.2004
16:34
       Відповідно до ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб":
13.2.1. при отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня споріднення:
а) за нульовою ставкою до:
вартості власності, визначеної у підпунктах "а", "б", "г", "д" пункту 13.1 цієї статті, що успадковується іншим членом подружжя спадкодавця;
б) за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до:
вартості власності, визначеної у підпунктах "а", "б", "г" пункту 13.1 цієї статті, яка успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не є членом його подружжя;
суми коштів, яка не перевищує суму, що дорівнює стократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на початок року, в якому така спадщина успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не є членом його подружжя.
13.2.2. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини;
7.1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Автор ответа:  Кошиль Юлия Викторовна

J02291
15.04.2004
12:44
Автор вопроса:  Кристина
15.04.2004
13:10
       ЗАКОН УКРАЇНИ
Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі
Стаття 8. Порядок припинення адміністративного нагляду
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ:
а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;
б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду з підстав, зазначених у пункті "а" частини першої цієї статті.
Обратите внимание на п.б ч.1.
Таким образом решать нужно с начальником органу внутрішніх справ
Автор ответа:  Иванов Константин Иванович

J02248
14.04.2004
16:20
Добрый день, господа юристы!
На предприятии работал работник, после переговоров с руководством, було подписано заявление об увольнении по согласию сторон (п. 1. ст. 36 КЗоТ), был оформлен приказ, переход материальных ценностей. Спустя две недели по факсу приходит заключение врачебно-консультативной комиссии психиатрической больницы с требованием возобновить работника на должность, так как заявление было написано последним в болезненном состоянии. Также требуют оплатить больничный лист (который не был предоставлен ни больницей, ни бывшим работником). Диагноз работника не указан, так как ссылаются на врачебную тайну. На должность бывшего работника был принят уже новый сотрудник. Подскажите, пожалуйста, какие у предприятия есть права. Заранее благодарны
Автор вопроса:  Ксения
14.04.2004
22:47
       Ксенія! Рекомендую Вам письмово витребувати у лікарської установи лікарняний листок (Його копію, підтвердження), а також не факс, а прямий лист за підписом головного лікаря, про всі їхні вимоги, з обов"язковим обгрунтуванням. Бажано під"їхати самому і поспілкуватися з людиною, що вказана у листі, висланому по факсу. З особистої практики - частенько лікарняні підробляють. І навіть, коли їх виписує сам лікар, потім при певних обставинах відмовляється від нього! Є спеціальні журнали з відмітками про лікування - попросіть їх показати. Між іншим, в лікарнях частенько є і юристи. Удачі!
Автор ответа:  Коташевская Татьяна Александровна

J02225
14.04.2004
13:30
При заключении договора субаренды одна сторона, которая предоставила договор на заключение ссылается в нем на то, что сторонами в договоре субаренды должны выступать субарендатель (Арендодатель) и арендатель. Название сторон мотивирует тем, что Арендодатель является исключительно собственником имущества, а они только предоставляют арендованое имущество в субаренду, и по этому являются субарендателями (руководствуется типовым договором от Лиги). Правильно ли рассуждает сторона.
Автор вопроса:  Сергей Кошевой
15.04.2004
10:06
       Сторонами по договору будут арендатор и субарендатор. При этом в договоре субаренды обязательно должна содержаться ссылка на первоначальный договор аренды, в котором обязательно должно быть предусмотрено право первичного арендатора на сдачу помещений в субаренду. в противном случае - обязательно разрешение собственника имущества (первичного арнедодателя) на такую операцию. так что перед заключением такого договора обязательно ознакомьтесь с первоначальным договором аренды либо с разрешением собственника на сдачу в субаренду.
Автор ответа:  Быкова Ольга Юрьевна

J02032
09.04.2004
11:22
Прошу Вашого роз"яснення ситуації, яка склалася навколо гуртожитку (побудований у 1976 році), що розташований у місті Боярка, Київської області. В недавньому минулому цей гуртожиток належав Боярському машинобудівному заводу “ІСКРА”, що також територіально містився в у Боярці. У гуртожитку завжди проживали не лише робітники нашого заводу, а й вчителі шкіл, над якими шефствував завод, медики, працівники культури та правоохоронних органів. Згодом завод було реорганізовано в ВАТ “АРКСІ” і гуртожиток тихенько “перекочував” до уставного фонду новоствореного підприємства, перетворившись у так звану “дочірню структуру” – ДП “АРКСІ-ПОБУТ”. До речі, сьогоднішній статус цього житлового приміщення покритий “пеленою“ таємниць. . На звернення однієї з мешканок гуртожитку до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшла відповідь про те, що при приватизації підприємства гуртожиток передається безкоштовно за умови його цільового використання, входження в статутний фонд підприємства цього житлового приміщення є недопустимим. Але директор гуртожитку (ДП “АРКСІ-ПОБУТ”) стверджує, що він давно вже приватизований (напевно, разом із нами – мешканцями), що гуртожиток є не житловим приміщенням (але ж у ньому з 1976 року і по теперішній час живуть люди!), тому він може входити у статутний фонд, і мови про відторгнення гуртожитку від ВАТ “АРКСІ” не може й бути.
На сьогоднішній день під загрозою виселення опинилися навіть ті, хто свого часу віддав виробництву від 10 до 25 років свого життя, а тепер, після розвалу заводу, стали “неугодні” новому керівництву. Політика нових директорів спрямована на планомірне виселення з гуртожитку тих, хто нині не працює на ВАТ “АРКСІ” та в інших його дочірніх структурах.
Особливо моя проблема полягає втому, що я, пропрацювавши на заводі 16 років, маючи на утриманні трьох неповнолітніх дітей (16, 15 та 9 років) опинилася перед загрозою викидання на вулицю. Я влаштувалась на завод у 1987 році, у 1989 – вже маючи двох дітей, стала на квартоблік, який на той час вівся на заводі. Перший час наймали квартиру, згодом, у 1996 році, отримали кімнату в гуртожитку (тоді, до речі, ще існувала черга на отримання кімнати, і, перебуваючи на квартобліку, я отримала її згідно черги). Десь з 2000 року змінилися “хазяї” заводу. Я вийшла з декретної відпустки вже на ДП “ПРОМІНЬ” – приємника заводу. Так як роботи за фахом для мене не було, я пішла працювати звичайною робітницею в цех. На той час гуртожиток ще не був таким “ласим шматком”, їм ніхто так не опікувався, як на сьогодні. Я звернулася з проханням до нового директора Баранова К.М. про виділення моїй сім’ї додаткової кімнати, так як діти підросли і проживання на 17,6 кв. м сім’ї з п’яти чоловік ставало дедалі важче. Не можу не відзначити з яким розумінням на той час поставився до моєї проблеми Костянтин Миколайович. Не зважаючи на підступні дії директора гуртожитку Коваленко В.С., яка намагалася очорнити мене в його очах, кімнату я все ж таки отримала. Хоча помилкою з мого боку було те, що я не вимагала на неї ордеру, і навіть не відксерила свою заяву з резолюцією Баранова К.М. про те, що кімната мені була надана для покращення моїх житлових умов, хоча крім заяви існував ще й наказ директора.
До того ж адміністрація гуртожитку ввела добровільно-обов’язковий внесок при поселенні в гуртожиток: за ліжко-місце – 200грн, за окрему кімнату – 400грн. І при поселенні мені сказали заплатити цей внесок. Підприємство, на якому працює мій батько, в рахунок частини коштів зробило для гуртожитку столярні вироби, а частково було обумовлено, що я також своїми силами заміню дверну коробку на блоці, яка на той час знаходилась у аварійному стані. Звичайно ніяких документів про внесення цієї суми не було. Все це можуть лише підтвердити свідки – мої сусіди по блоку.
У 2001 році мені зробили операцію – видалили вену, внаслідок чого повернутися на своє попереднє місце роботи я не змогла (з-за тяжких умов праці), в результаті я перейшла на роботу менш оплачувану, хоча з дещо легшими умовами.
У 2003 році я закінчила навчання в НПУ ім. М.П. Драгоманова, отримавши вищу освіту, звернулася до дирекції з проханням надати мені можливість реалізувати свої знання певної мірою, на скільки це дозволять умови виробництва. У відповідь була пропозиція зачекати, можливо буде якась посада, на якій можуть згодитися мої знання. Чекала я майже півтора року, отримуючи мізерну заробітну платню і чекаючи покращення. У жовтні 2003 року мені запропонували іншу, більш оплачувану роботу. Ще одним поштовхом до прийняття рішення про звільнення з ДП стало підвищення тарифів на проживання в гуртожитку: з вересня 2003 року керівництво підняло ціни за проживання в гуртожитку, зокрема, квартплата, що становила 0,39 грн/1кв.м, була підвищена до 3 грн за відповідну площу (як повідомляло оголошення ”у зв’язку з фактичними витратами підприємства по утриманню гуртожитку”). Тепер я мала платити за проживання більше ніж становила моя заробітна платня (на сьогоднішній день я плачу 223, 69 грн за місяць проживання, а зарплата складала 200грн).
Отже, я звільнилася. Відразу мені вслід пролунало, що в мене відберуть другу кімнату, навіть не зважаючи на те, що стаж мій на виробництві становить 16 років і я маю трьох неповнолітніх дітей. При посиланні на Житловий кодекс України, в якому сказано, що ті, хто проробив на підприємстві понад 10 років не можуть бути виселені з гуртожитку, я отримала відповідь: “Ми тебе виселимо без рішення суду, а ти тоді подавай на нас в суд, що ми не праві”. Ця відповідь дуже хвилює мене тому, що в нашому гуртожитку вже практикувалося виселення таким чином, тобто просто вибивалися двері в кімнату, виносилися речі в підвал, а кімната опечатувалася. Звичайно, що господарі кімнати на той час були відсутні.
З осені 2003 року одна з мешканок гуртожитку почала оскаржувати свої права в суді. Я точно не знаю суті справи, але це пов’язано також з незаконним виселенням. Ознайомившись з рішенням Києво-Святошинського суду, яке було винесене у справі В.Фазлєєвої, я переконалася, що над моєю сім’єю висить загроза відібрання другої кімнати, яка була мені предоставлена, і взагалі, загроза виселення з тієї площі, яку мені було надано на законних підставах (не самозахватом), які до цього часу може й не влаштовували Коваленко В.С., але й не підлягали сумніву; загроза опинитися на вулиці, бо так як і у справі Віри, в мене немає ордеру на цю кімнату.
Цей лист вже просто “крик душі”, бо мої діти у місті свого народження можуть опинитися БОМЖАМИ.
Тиждень тому мешканцям гуртожитку було запропоновано підписати черговий документ, що знов обмежує наші права на житло. Це договір на тимчасову оренду житла, строк дії якого становить один рік. При відмові підписання даного договору мешканці мусять звільнити кімнату до 15.04.2004 року.
Тому звертаюся до Вас з проханням розібратися з нашою справою. І сподіваюся на Вашу допомогу.
З повагою, Бондар Ольга Вікторівна.
07.04.2004
Автор вопроса:  Бондарь Ольга Викторовна
15.04.2004
16:45
       Шановна пані Ольго! Знайшов для Вас Постанову КМУ Про примірне Положення про гуртожиток ( см. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi). Тут зазначено: VI. Плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги
38. Плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
39. Плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця.
Також щодо виселення. Вас не мають права виселяти. Тим більше, що Ви пропрацювали 10 років. Також Ви повинні знати ще, що гуртожіток є житловим будинком і знаходиться у підприємства у віданні, а не у власності. Вони повинні його належно утримувати, а якщо не можуть, то нехай передадуть місцевій владі. Бажаю успіхів! З повагою, Володимир
Автор ответа:  Литвиненко Володимир Федорович

15.04.2004
12:46
       Шановна пані Ольго!
На додаток до 1 поради раджу звернутися щодо статусу вашого сімейного гуртожитку, відселення ( з наданням квартири), договору та оплати за компослуги до місцевих органів влади: міськради та міськвиконкому. Ваш гуртожиток повинен бути переданий на їх баланс. Оплачувати Ваше житло Ви повинні як все населення і в сумі не більше 15% від Ваших доходів. Ніяких нових строкових договорів не підписуйте - це беззаконня ( см. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi). Багато людей зверталось до Уповноваженої ВР з цих питань і отримали допомогу (см.http://www.ombudsman.kiev.ua/publ/dopov_2/d_02_5_1.htm). Потрібно також колективно звернутися у пресу. Люди в гіршій, мабуть, ситуації добиваються прав, навіть у студентських гуртожитках. Ваш ВАТ "АРКСІ" ще продовжує продавати акції ( см.http://www.spfu.gov.ua/ukr/plan_sales.php?id=1873&status=), тому раджу ще придбавати акції і піднімати ваші питання на зборах акціонерах. ДП "АРКСІ-ПОБУТ" є просто дочернім підприємством і знаходитися повинен у власності ВАТ "АРКСІ". У пресі є тисячі скандальних публікацій як всілякі непорядні власники оплачували власні прорахунки або злочини за рахунок мешканців гуртожитків. Наводжу приклад відносно цівілізованих відносин http://podil.com/e/archives/2001-31/page1.htm .
Успіхів! З повагою, Володимир
Автор ответа:  Литвиненко Володимир Федорович



Copyright © 2004 WIC. Любое использование и распространение информации, содержащейся в рассылке, третьими лицами запрещено.

По всем вопросам рассылки, обращайтесь: dispatch@newlegal.info

http://subscribe.ru/
E-mail: ask@subscribe.ru 		Отписаться
Убрать рекламу

В избранное