Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Новости законодательства Украины от LIGA Online


Служба Рассылок Subscribe.Ru проекта Citycat.Ru



Открылся новый LIGA:Бизнес-ЧАТ! Заходите! http://chat.liga.kiev.ua/business
Регистрация для доступа к документам находится здесь: http://www.liga.kiev.ua/register


http://www.liga.kiev.ua




ПРИМЕЧАНИЯ К ФИНАНСОВОЙ ГОДОВОЙ ОТЧЕТНОСТИ - новогодний подарок бухгалтерам


В качестве новогоднего подарка бухгалтерам утверждены примечания к годовой финансовой отчетности

В качестве новогоднего подарка бухгалтерам утверждены
ПРИМЕЧАНИЯ К ФИНАНСОВОЙ ГОДОВОЙ ОТЧЕТНОСТИ

 

Согласно части 2 статьи 11 Закона "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине" в состав финансовой отчетности предприятия наряду с балансом, отчетами о финансовых результатах, о движении денежных средств и о собственном капитале влючены примечания к этим отчетам.

Формы и содержание перечисленных отчетов утверждены еще на заре введения новых стандартов бухгалтерского учета приказом Минфина от 31.03.99 г. N 87, а примечания к ним утверждены сейчас - 29 ноября приказом Минфина N 302, что естественно, т. к. примечания готовятся к годовой финансовой отчетности.

Состоит форма примечаний из десяти разделов, а именно:

∙ нематериальные активы;
∙ основные средства;
∙ капитальные инвестиции;
∙ финансовые инвестиции;
∙ доходы и расходы;
∙ денежные средства;
∙ обеспечения;
∙ запасы;
∙ дебиторская задолженность;
∙ недостачи и потери от порчи ценностей.

Согласно п. 5 Порядка предоставления финансовой отчетности, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 28.02.2000 г. N 419, годовая финансовая отчетность (кроме сводной и консолидированной) представляется не позднее 20 февраля следующего за отчетным года.

Так что у вас, уважаемые Мастера проводок, достаточно времени, чтобы ознакомиться с новой формой (N 5) отчетности и вовремя ее сдать в составе других форм.

 

Дата подготовки 14.12.2000

 




МБП, МНМА, ОФ и амортизация


У зв'язку з прийняттям нового плану рахунк╕в i ПБО N 7...

? У зв'язку з прийняттям нового плану рахунк╕в i ПБО N 7 "Основн╕ засоби" малоц╕нн╕ швидкозношуван╕ предмети, ран╕ше визначен╕ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 03.04.93 р. N 250, тепер розпод╕лено на МШП, що в╕дносяться до запас╕в на рахунок 22, а також на малоц╕нн╕ необоротн╕ матер╕альн╕ активи, що в╕днесено на рахунок 112. Щодо малоц╕нних необоротних матер╕альних актив╕в нарахову╓ться амортизац╕я в розм╕р╕ 50 % при передач╕ в експлуатац╕ю i 50 % - при вибутт╕. У якому розм╕р╕ сума амортизац╕╖ зменшу╓ суму скоригованого валового доходу зв╕тного пер╕оду в податковому зв╕т╕: у розм╕р╕ суми нараховано╖ амортизац╕╖ по бухг! алтерському обл╕ку або в╕дпов╕дно до пп. 8.6.1 Закону Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств" за нормою 3,75 % з урахуванням понижуючого коеф╕ц╕╓нта 0,8?

(ДП "Севастопольський морський рибний порт")

 

Для в╕днесення предмет╕в до МШП встановлено один критер╕й - оч╕куваний терм╕н експлуатац╕╖. Якщо предмети, що придбаваються, п╕длягають використанню менше 365 дн╕в, то в бухгалтерському обл╕ку вони прибуткуються на рахунок 22 "Малоц╕нн╕ i швидкозношуван╕ предмети", списуються при передач╕ в експлуатац╕ю i зменшують оподатковуваний прибуток у склад╕ валових витрат як запаси.

Якщо предмети п╕длягають використанню б╕льше 365 дн╕в, то з метою оподаткування вони класиф╕куються як основн╕ фонди в╕дпов╕дно до п. 8.8 Закону Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств". Для нарахування амортизац╕╖, що зменшу╓ скоригований валовий дох╕д, об'╓кти основних фонд╕в сл╕д в╕днести до друго╖ або третьо╖ групи i, виходячи з цього, застосовувати норму 6,25 % або 3,75 %.

У бухгалтерському обл╕ку предмети терм╕ном служби б╕льше 365 дн╕в можуть в╕дноситися як до основних засоб╕в, так i до необоротних малоц╕нних актив╕в. В╕дпов╕дно до ПБО 7 "Основн╕ засоби" варт╕сну межу для цих ц╕лей п╕дпри╓мство встановлю╓ самост╕йно розпорядчим документом, як правило, наказом директора. Залежно в╕д суми, визначено╖ п╕дпри╓мством, одн╕ i т╕ ж предмети можуть бути класиф╕кован╕ по-р╕зному.

Приклад 1. Наказом встановлено варт╕сну межу для в╕днесення предмет╕в до основних засоб╕в б╕льше 500 грн. Придбано калькулятор варт╕стю 180 грн. з врахуванням ПДВ.

В╕дображення у бухгалтерському обл╕ку   


з/п 

Зм╕ст операц╕╖ 

Дт 

Кт 

Сума 

Перерахування передоплати за калькулятор 

685
"Розрахунки з ╕ншими кредиторами" 

311
"Поточн╕ рахунки в нац╕ональн╕й валют╕" 

180 

ПДВ у сум╕ перераховано╖ передоплати 

641
"Розрахунки по податках" 

644
"Податковий кредит" 

30 

Оприбуткування калькулятора 

112
"Малоц╕нн╕ необоротн╕ матер╕альн╕ активи" 

685
"Розрахунки з ╕ншими кредиторами" 

150 

ПДВ у ц╕н╕ калькулятора 

644
"Податковий кредит" 

685
"Розрахунки з ╕ншими кредиторами" 

30 

Нарахування зносу
при передач╕ калькулятора в експлуатац╕ю в розм╕р╕ 100% 

832
"Амортизац╕я ╕нших необоротних матер╕альних актив╕в" 

132
"Знос ╕нших необоротних матер╕альних актив╕в" 

150 


В╕дображення у податковому обл╕ку

Калькулятор в╕дноситься до основних фонд╕в групи 2. Нарахування амортизац╕╖ зд╕йсню╓ться у склад╕ балансово╖ вартост╕ групи з наступного кварталу. Норма амортизац╕╖ для ОФ групи 2 - 6,25 % на квартал, з врахуванням понижуючого коеф╕ц╕╓нта 0,8 становить 5 %.

Приклад 2. Наказом установлено варт╕сну межу для в╕днесення предмет╕в до основних засоб╕в б╕льше 100 грн. Придбано калькулятор варт╕стю 180 грн. з врахуванням ПДВ i в╕днесено до складу основних засоб! ╕в. Амортизац╕я в бухгалтерському обл╕ку нарахову╓ться прямол╕н╕йним методом. Терм╕н оч╕кувано╖ експлуатац╕╖ встановлено 3 роки.

В╕дображення у бухгалтерському обл╕ку

N
з/п 

Зм╕ст операц╕╖ 

Дт 

Кт 

Сума 

Перерахування передоплати за калькулятор 

685
"Розрахунки з ╕ншими кредиторами" 

311
"Поточн╕ рахунки в нац╕ональн╕й валют╕" 

180 

ПДВ у сум╕ перераховано╖ передоплати 

641
"Розрахунки по податках" 

644
"Податковий кредит" 

30 

Оприбуткування калькулятора 

106
"╤нструменти, пристро╖ та ╕нвентар" 

685
"Розрахунки з ╕ншими кредиторами" 

150 

ПДВ у ц╕н╕ калькулятора 

644
"Податковий кредит" 

685
"Розрахунки з ╕ншими кредиторами" 

30 

Нарахування амортизац╕╖ за м╕сяць 150 : 3 : 12 

831
"Амортизац╕я основних засоб╕в" 

131
"Знос основних засоб╕в" 


В╕дображення у податковому обл╕ку не залежить в╕д бухгалтерського обл╕ку i зд╕йсню╓ться аналог╕чно прикладу 1.

 

"В╕сник податково╖ служби Укра╖ни", грудень 2000 р., N 45, с. 54 (http://www.visnuk.com.ua)

Дата п╕дготовки 05.12.2000
Журнал "В╕сник податково╖ служби Укра╖ни"

 




Проценты, уплаченные банку за пользование кредитом


П╕дпри╓мством отриманий кредит у банку на придбання буд╕вл╕...

П╕дпри╓мством отриманий кредит у банку на придбання буд╕вл╕ для зд╕йснення виробничо╖ д╕яльност╕. Чи ╓ для п╕дпри╓мства в╕дсотки, як╕ сплачуються банку за користування кредитом:

- адм╕н╕стративними витратами - у бухгалтерському обл╕ку;

- валовими витратами - у податковому обл╕ку?

 

Бухгалтер-експерт ф╕рми "Баланс-Клуб" М. Позднякова стверджу╓, що  витрати на сплату в╕дсотк╕в за отриманий у банку кредит в╕дносяться не до адм╕н╕стративних, а до ф╕нансових витрат, як╕ формуються у бухгалтерському обл╕ку по дебету субрахунка 951 "В╕дсотки за кредит" рахунка 95 "Ф╕нансов╕ витрати". 

Дал╕ автор поясню╓, що якщо в бухгалтерському обл╕ку витрати на сплату в╕дсотк╕в за кредит банку не включаються до перв╕сно╖ вартост╕ основних засоб╕в, придбаних за рахунок отриманого кредиту (п. 8 П(С)БО 7), то у податковому обл╕ку "порядок в╕днесення таких витрат до складу валових ма╓ деяк╕ особливост╕: 

1. Сплачен╕ в╕дсотки за кредит зб╕льшують балансову варт╕сть, у даному раз╕ основних засоб╕в групи 1, як витрати, пов'язан╕ з придбанням основних засоб╕в (пп. 8.4.1 Закону Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств"). Таке зб╕льшення буде тривати до моменту введення буд╕вл╕ в експлуатац╕ю. 

2. З моменту введення буд╕вл╕ в експлуатац╕ю витрати на сплату в╕дсотк╕в за кредит будуть включатися до складу валових витрат (пп. 5.5.1 Закону про оподаткування прибутку)".

 

"Баланс", 12 грудня 2000 р., N 50 (! 331), с. 58

Дата п╕дготовки 14.12.2000
╤АЦ "Л╤ГА"


Сумма процентов, начисленная на остаток денежных средств на текущем счете


До якого виду доход╕в в╕дноситься сума в╕дсотк╕в, як╕...

До якого виду доход╕в в╕дноситься сума в╕дсотк╕в, як╕ нараховуються банком на залишок грошових кошт╕в на поточному рахунку п╕дпри╓мства?

 

Бухгалтер-експерт ф╕рми "Баланс-Клуб" М. Позднякова, консультуючи з цього приводу, зазнача╓, що такий доход "╓ доходом в╕д ╕ншо╖ операц╕йно╖ д╕яльност╕ п╕дпри╓мства". В╕н виника╓ "у результат╕ використання банком оборотних актив╕в (грошових кошт╕в) п╕дпри╓мства ╕ в╕добража╓ться" таким чином:

Кт 719 "╤нш╕ доходи в╕д операц╕йно╖ д╕яльност╕" Дт 31 "Рахунки у банках". 
 

"Баланс", 12 грудня 2000 р., N 50 (331), с. 58

Дата п╕дготовки 14.12.2000
╤АЦ "Л╤ГА"

 




Отражение убытков, понесенных в результате чрезвычайных происшествий


У результат╕ надзвичайних под╕й п╕дпри╓мство понесло...

У результат╕ надзвичайних под╕й п╕дпри╓мство понесло збитки. В╕дшкодування буде виплачене страховою компан╕╓ю т╕льки у наступному зв╕тному пер╕од╕. Чи можна суму понесених збитк╕в в╕днести до втрат в╕д надзвичайних под╕й зв╕тного пер╕оду?

Як так╕ втрати в╕дображаються у Зв╕т╕ про ф╕нансов╕ результати (форма N 2)?

 

Бухгалтер-експерт ф╕рми "Баланс-Клуб" М. Позднякова вважа╓, що суму понесених збитк╕в можна в╕днести до втрат в╕д надзвичайних под╕й зв╕тного пер╕оду, оск╕льки зг╕дно з п. 5 П(С)БО 16 "Витрати" витрати визнаються ╕ в╕дображаються у бухгалтерському обл╕ку одночасно з╕ зменшенням актив╕в п╕дпри╓мства (що ╕ сталося в даному випадку).

"У Зв╕т╕ про ф╕нансов╕ результати втрати в╕д надзвичайних под╕й в╕дображаються в рядку 205 за ! вирахуванням суми, на яку зменшу╓ться податок на прибуток в╕д звичайно╖ д╕яльност╕ п╕дпри╓мства внасл╕док утрат в╕д надзвичайних под╕й." 

При цьому автор зауважу╓, що в тому раз╕ якщо результатом звичайно╖ д╕яльност╕ буде збиток, то втрати в╕д надзвичайних под╕й у повному обсяз╕ зб╕льшать збиток п╕дпри╓мства. 

 

"Баланс", 12 грудня 2000 р., N 50 (331), с. 59

Дата п╕дготовки 14.12.2000
╤АЦ "Л╤ГА"


Как отразить расходы на загранкомандировку если аванс был выдан в гривнях


Прац╕внику, в╕дрядженому до Рос╕╖, було видано аванс у...

Прац╕внику, в╕дрядженому до Рос╕╖, було видано аванс у гривнях. П╕сля повернення з в╕дрядження прац╕вник представив авансовий зв╕т з доданням зал╕зничних квитк╕в з позначкою про варт╕сть пост╕льних речей, а також рахунок за проживання в готел╕. Як в╕добразити в обл╕ку суму витрат на в╕дрядження? 

 

Фах╕вець анал╕тичного в╕дд╕лу Видавничого будинку "Фактор" Я. Кавтор╓ва стверджу╓, що зг╕дно з п. 1.2 розд╕лу II ╤нструкц╕╖ про службов╕ в╕дрядження в межах Укра╖ни ╕ за кордон (дал╕ - ╤нструкц╕я N 59) аванс прац╕внику, в╕дрядженому за кордон, вида╓ться в нац╕ональн╕й валют╕ кра╖ни, у яку в╕н в╕дряджений, або у в╕льно конвертован╕й валют╕. Видача ж авансу на в╕дрядження за кордон в нац╕ональн╕й валют╕ Укра╖ни - гривн╕ ╤нструкц╕╓ю N 59 не передбачена. 

У той же час, автор запевня╓, що будь-яких санкц╕й до п╕дпри╓мства за видачу авансу на закордонн╕ в╕дрядження в гривнях чинним законодавством не передбачено.

Автор також зазнача╓, що остаточний розрахунок ╕з прац╕вником п╕сля повернення з в╕дрядження провадиться т╕льки в нац╕ональн╕й валют╕ Укра╖ни на п╕дстав╕ представленого авансового зв╕ту з доданими до нього документами, що п╕дтверджують понесен╕ витрати. Граничн╕ норми добових витрат для в╕дряджень за кордон встановлено постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни "Про норми в╕дшкодування витрат на в╕дрядження в межах Укра╖ни ╕ за кордон".

Документально п╕дтверджен╕ витрати, що були понесен╕ за кордоном (зокрема, проживання в готел╕), мають бути перерахован╕ в гривн╕ за о! ф╕ц╕йним обм╕нним курсом на дату затвердження авансового зв╕ту.

У бухгалтерському обл╕ку операц╕╖, пов'язан╕ з в╕дрядженням прац╕вника, на думку автора, мають в╕дображатися таким чином:

- отримано до каси п╕дпри╓мства грошов╕ кошти на в╕дрядження: Д-т 301, К-т 311;

- видано з каси грошов╕ кошти на в╕дрядження: Д-т 372, К-т 301;

- списано витрати на в╕дрядження: Д-т 23, 91, 92, 93, 94 та ╕н., К-т 372;

- повернено до каси невитрачену частину авансу: Д-т 23, 91, 92, 93, 94 та ╕н., К-т 372.

У податковому обл╕ку вс╕ п╕дтверджен╕ суми витрат на в╕дрядження зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств" в╕дносяться до валових витрат.

 

"Податки та бухгалтерський обл╕к", 7 грудня 2000 р., N 86 (340), с. 50!  (www.faktor.kharkov.com)

Дата п╕дготовки 12.12.2000
╤АЦ "Л╤ГА"


Как заключить договор перевозок грузов железнодорожным транспортом


Як укласти догов╕р перевезень вантаж╕в зал╕зничним...

Як укласти догов╕р перевезень вантаж╕в зал╕зничним транспортом

 
З огляду на те, що "зал╕зничн╕ перевезення складають значну частку у загальн╕й структур╕ перевезень вантаж╕в ╕ зд╕йснюються на п╕дстав╕ в╕дпов╕дних договор╕в", консультац╕я юриста Серг╕я Тенькова, покликана надати допомогу п╕д час складання грамотного з юридичного погляду договору, вважа╓мо, буде вельми доречною. Проте в дан╕й публ╕кац╕╖ не розглядаються договори з перевезень за межами Укра╖ни, а також з перевезення спец╕альних вантаж╕в. 

Загальна характеристика ╕ визначення терм╕н╕в

Питання перевезення вантаж╕в зал╕зничним транспортом ╕ укладання в╕дпов╕дних договор╕в регламентують насамперед так╕ нормативно-правов╕ акти: 

- Цив╕льний кодекс Укра! ╖ни (дал╕ - ЦК) - глава 30; 

- Закон Укра╖ни "Про транспорт";

- Закон Укра╖ни "Про зал╕зничний транспорт";

- Статут зал╕зниць Укра╖ни (дал╕ - Статут).

Кр╕м зазначених вище документ╕в, автор радить керуватись такими роз'ясненнями Презид╕╖ Вищого арб╕тражного суду Укра╖ни (дал╕ - ВАСУ): 

- "Про деяк╕ питання практики вир╕шення спор╕в, що виникають з перевозок вантаж╕в зал╕зницею";

- "Про деяк╕ питання засто! сування статей 169 та 173 Статуту зал╕зниць".

За договором зал╕зничного перевезення вантажу зал╕зниця зобов'язу╓ться доставити вв╕рений ╖й вантажов╕дправником вантаж у пункт призначення у зазначений терм╕н ╕ видати його одержувачу, а в╕дправник зобов'язу╓ться сплатити за перевезення встановлену плату (п. 22 Статуту). 

Перел╕к терм╕н╕в, якими сл╕д керуватися при складанн╕ договору, наведено у ст. 6 Статуту.

Як╕ питання регулюються договором

Умови договор╕в на перевезення вантаж╕в зал╕зницею, визначен╕ наведеними вище нормативно-правовими актами, ╓ обов'язковими для вс╕х юридичних ╕ ф╕зичних ос╕б на територ╕╖ Укра╖ни (ст. 3 Закону "Про зал╕зничний транспорт"). Вони "не можуть зм╕нюватися сторонами ╕ бути предметом якихось домовленостей". А от питання, регульован╕ у в╕дпов╕дних договорах самими сторонами, розглянуто нижче.

Станц╕я в╕дправлення ╕ станц╕я призначення (пункт призначення)

У п. 7 Статуту передбачено, що зал╕зниц╕ зд╕йснюють перевезення м╕ж станц╕ями, в╕дкритими для виконання в╕дпов╕дних операц╕й. Станц╕╖ можуть в╕дкриватись для проведення вс╕х або окремих операц╕й. "Для зд╕йснення вантажних операц╕й станц╕я повинна мати необх╕дне обладнання ╕ споруди. Отже, передус╕м сторони перед укладенням договору повинн╕ з'ясувати ц╕ питання, тому що вони сутт╓во впливають на умови договору, наприклад на визначення терм╕н╕в ╕ засоб╕в вантажних операц╕й."

Що стосу╓ться вид╕в перевезень вантаж╕в, то у п. 6 Статуту визначен╕ пряме зал╕зничне сполучення та пряме зм╕шане сполучення.  

На чому ╕ як перевозити

Основн╕ положення та порядок роботи зал╕зниць, основн╕ розм╕ри, норми утримання найважлив╕ших споруд, пристро╖в та рухомого складу ╕ вимоги, як╕ ставляться до них, встановлен╕ Правилами техн╕чно╖ експлуатац╕╖ зал╕зниць Укра╖ни (дал╕ - Правила). Вимоги Правил ╓ обов'язковими для виконання,! тобто сторони у договор╕ не можуть ╖х зм╕нювати. "При укладенн╕ договору сл╕д розр╕зняти придатн╕сть рухомого складу для перевезень у техн╕чному ╕ комерц╕йному в╕дношеннях (ст. 31 Статуту). Так, контейнер може бути техн╕чно справним, але мати ст╕йкий сторонн╕й запах. Зрозум╕ло, що перевезення продовольчих товар╕в у такому випадку неможливе, тобто в╕дсутня комерц╕йна придатн╕сть. Под╕бн╕ вимоги ╕ нюанси сл╕д заф╕ксувати у договор╕." 

Терм╕ни перевезень

Автор зазнача╓, що, оск╕льки терм╕н перевезення склада╓ться з часу на виконання необх╕дних д╕й з в╕дправлення вантажу; часу на безпосередн╓ перебування вантажу в дороз╕ та часу на видачу вантажу, то предметом домовленост╕ м╕ж сторонами можуть бути перша ╕ третя складов╕, як╕ "сутт╓во залежать в╕д того, який спос╕б завантаження ╕ розвантаження сторони передб! ачать у договор╕ (механ╕зований чи немехан╕зований)".

Час безпосереднього перебування вантажу в дороз╕ напряму залежить в╕д граф╕ка руху по╖зд╕в (п. 13.1 Правил). Порушення граф╕ка руху по╖зд╕в не допуска╓ться, ╕ це "сл╕д враховувати при встановленн╕ у договор╕ терм╕ну перевезень". 

Зг╕дно з п. 41 Статуту зал╕зниц╕ зобов'язан╕ доставити вантаж╕ за призначенням в установлен╕ терм╕ни. Автор радить передбачити у договор╕ "швидк╕сть, з якою буде зд╕йснюватись перевезення", - вантажну чи велику, та "конкретний спос╕б пов╕домлення вантажоодержувача про прибуття вантажу (факсом, телефоном тощо)". 

Навантаження ╕ розавантаження

Вантажн╕ операц╕╖ - це навантаження вантажу на зал╕зничний рух! омий склад, вивантаження вантажу ╕з зал╕зничного рухомого складу, сортування др╕бних в╕дправок та контейнер╕в, перевантаження, перевалка на транспортн╕ засоби ╕ншого виду транспорту (ст. 6 Статуту). Майже не регулюються договором умови й вимоги до вантажних операц╕й, встановлен╕ СтатутомПравилами. Догов╕р схову вантажу ╕з зал╕зницею може укладатись окремо на п╕дстав╕ положень глави 36 ЦК

У договор╕ С. Теньков радить обумовити спос╕б визначення маси вантажу, тип контейнера (у раз╕ контейнерних перевезень), а також "присутн╕сть представника зал╕зниц╕ п╕д час зд╕йснення вантажних операц╕й". 

Окремо автор розгляда╓ ситуац╕ю, коли "завантаження ╕ розвантаження виконуються не перев╕зником - стороною договору, а окремим спец╕ал╕зованим п╕дпри╓мством, що стороною цього договору не ╓".

Розрахунки м╕ж сторонами

У ст. 58 Статуту передбачено два вар╕анти зд╕йснення розрахунк╕в м╕ж сторонами за роботи ╕ послуги, пов'язан╕ з перевезенням вантаж╕в: або за тарифами, врегулюваними державою, або за в╕льними тарифами, як╕ визначаються за домовлен╕стю стор╕н у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. 

С. Теньков посила╓ться на ст. 60 Статуту, у як╕й м╕ститься перел╕к тариф╕в, що затверджуються зал╕зницями, а також нагаду╓ про нормативно-правов╕ документи, якими встановлено "обов'язков╕ для стор╕н тарифи: 

- Прейскурант N 10-01 "Тарифы на грузовые железнодорожные перевозки", затверджений постановою Держкомц╕н СРСР в╕д 31.01.89 р. (застосову╓ться т╕льки разом з коеф╕ц╕╓нтами, затвердженими наказом М╕нтрансу Укра╖ни в╕д 01.04.98 р. N 104)*

- Тарифи на перевезення вантаж╕в зал╕зничними п╕д'╖зними шляхами, вантажно-розвантажувальн╕ роботи та ╕нш╕ послуги...". 

"Якщо перевезення якихось вантаж╕в не охоплю╓ться цими тарифами, то сторони можуть у договор╕ встановити догов! ╕рн╕ розц╕нки (п. 58 Статуту)." 

В╕дпов╕дальн╕сть стор╕н

Основн╕ питання в╕дпов╕дальност╕ регламентован╕ ЦК (глави 18, 30), Законом "Про зал╕зничний транспорт" (розд╕л VI) ╕ Статутом (розд╕л VII). "Тут д╕╓ загальний принцип в╕дшкодування завданих збитк╕в, але у межах фактично запод╕яно╖ шкоди, тобто без урахування неодержаних доход╕в" (ст. 23 Закону). "Питання вини зал╕зниць у завдан╕й шкод╕ також регулю╓ться досить специф╕чно, особливо, якщо брати до уваги ст. 111 Статуту."

На завершення консультац╕╖ автор радить перед п╕дписанням договору "ретельно вивчити"  чинне законодавство.

Докладн╕ше - у публ╕кац╕╖. 

 

"Все про бухгалтерський обл╕к", 6 грудня 2000 р., N 114 (539), с. 42 
 

До в╕дома

* Зазначен╕ документи втратили чинн╕сть. Зараз сл╕д застосовувати тарифи, наведен╕ у Зб╕рнику тариф╕в на перевезення вантаж╕в зал╕зничним транспортом Укра╖ни.

Дата п╕дготовки 07.12.2000
╤АЦ "Л╤ГА"

 


Отражение в бухучете дохода комиссионера


Який дох╕д в╕добража╓ться ком╕с╕онером у Зв╕т╕ про...

Який дох╕д в╕добража╓ться ком╕с╕онером у Зв╕т╕ про ф╕нансов╕ результати при зд╕йсненн╕ д╕яльност╕ за договором ком╕с╕╖:

- у сум╕ виручки в╕д продажу товар╕в;
- у сум╕ ком╕с╕йно╖ винагороди за надан╕ послуги.
Як ця операц╕я в╕добража╓ться у бухгалтерському обл╕ку?

 

Бухгалтер-експерт ф╕рми "Баланс-Клуб" М. Позднякова вважа╓, що виручка в╕д надання послуг ком╕с╕онером в╕добража╓ться у Зв╕т╕ про ф╕нансов╕ результати (форма N 2) у рядку 010 у сум╕ ком╕с╕йно╖ винагороди, оск╕льки зг╕дно з п. 6.2 П(С)БО 15 сума надходжень за договором ком╕с╕╖ на користь ком╕тента не визна╓ться доходом ком╕с╕онера. 

У бухгалтерському обл╕ку дох╕д, отриманий в╕д зд╕йснення д╕яльност╕ з надання послуг, на думку автора, в╕добража╓ться на субрахунку 703 "! Дох╕д в╕д реал╕зац╕╖ роб╕т ╕ послуг". "По кредиту субрахунка 703 в╕добража╓ться дох╕д ком╕с╕онера в сум╕ ком╕с╕йно╖ винагороди, який у к╕нц╕ м╕сяця як результат в╕д дано╖ операц╕╖ спису╓ться у кредит рахунка 79 "Ф╕нансов╕ результати".

"Дох╕д же, отриманий в╕д продажу товар╕в, як╕ належать ком╕тентов╕, ком╕с╕онером урахову╓ться по кредиту субрахунка 702 "Дох╕д в╕д реал╕зац╕╖ товар╕в". По дебету цього ж субрахунка в╕добража╓ться сума, яка перерахову╓ться ком╕тентов╕."

Наприк╕нц╕ автор зауважу╓, що можливий ╕ ╕нший вар╕ант в╕дображення у бухгалтерському обл╕ку операц╕й при зд╕йсненн╕ ком╕с╕йно╖ торг╕вл╕. "Суми, що над╕йшли на користь ком╕тента за продан╕ ком╕с╕онером товари, в╕дображаються останн╕м по кредиту субрахунка 703, а суми, як╕ перераховуються ком╕тентов╕, за вирахуванням ком╕с╕йно╖ винагороди - по дебету цього субрахунка." 

 

"Баланс", 12 грудня 2000 ! р., N 50 (331), с. 58

Дата п╕дготовки 14.12.2000
╤АЦ "Л╤ГА"







http://subscribe.ru/
E-mail: ask@subscribe.ru
Поиск

В избранное