| ← Май 2000 → | ||||||
|
1
|
7
|
|||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
8
|
14
|
|||||
|
15
|
21
|
|||||
|
22
|
||||||
|
29
|
||||||
За последние 60 дней ни разу не выходила
Сайт рассылки:
http://eti.co.ua/
Открыта:
Давно
Статистика
0 за неделю
Служба Рассылок Городского Кота
Регистрация для доступа к документам находится здесь: http://www.liga.kiev.ua/register
|
Прав ли Пенсионный фонд, не засчитывая авансовый платеж предыдущего месяца (заработная плата сотрудникам не начислялась, но сбор в Пенсионный фонд перечислен из расчета 32 % от 74 грн. за каждого сотрудника) в счет платежей последующих месяцев (когда зарплата начислялась)?
Бухгалтер-эксперт фирмы "Баланс-Клуб" О. Папинова считает, что работники Пенсионного фонда правы, когда не засчитывают авансовый платеж, исчисленный расчетным путем (далее - временный сбор), в счет сбора, начисляемого на расходы на оплату труда (далее - обычный сбор). Временный сбор в Пенсионный фонд был введен Законом от 15.07.99 г. N 967-XIV и уплачивается плательщиками сбора, определенными в п. 1 и п. 2 ст. 1 Закона "О сборе на обязательное государственное пенсионное страхование", которые имеют наемных работников и не осуществляют расходов на оплату их труда. Величина сбора определяется расчетным путем: 32 % от произведения минимального размера заработной платы (74 грн.) и количества работников, на которых осуществляется (должно осуществляться) начисление заработной платы. "Для временного сбора введены ежемесячные авансовые платежи (срок уплаты, правда, не оговорен), а окончательная сумма временного сбора должна определяться ежеквартально и уплачиваться до 8-го числа месяца, следующего за отчетным (п. 15-10 Порядка уплаты сбора на обязательное государственное пенсионное страхование по отдельным видам хозяйственных операций). Для обычного сбора объектом для начисления являются расходы на оплату труда. Уплачивает! ! ся он одновременно с получением денежных средств на оплату труда в учреждениях банков." Таким образом, временный и обычный сбор - это разные виды сбора в Пенсионный фонд (для каждого существует своя база для исчисления и свои правила расчета), и если налогоплательщик внес авансовый платеж по временному сбору за первый месяц квартала, а за второй начислил уже обычный сбор, то авансовый платеж не может быть засчитан в счет уплаты обычного сбора. Подробнее - в публикации.
"Баланс", 9 мая 2000 г., N 19 (300), с. 42 Дата подготовки 12.05.2000 Юридическое лицо согласно договору займа получило наличные денежные средства на возвратной основе от физического лица в размере 10 тыс. грн. Возможен ли возврат юридическим лицом через кассу предприятия сразу всей суммы заемных денежных средств или при таких расчетах также действует правило ограничения выдачи наличности из кассы предприятия в пределах 3 тыс. грн? Существует ли разница между возвратом займа юридическому или физическому лицу?
Бухгалтер-эксперт фирмы "Баланс-Клуб" Т. Трухина разъясняет, что в соответствии с п. 1 Порядка ведения кассовых операций в национальной валюте в Украине сумма платежа наличностью через кассу одного предприятия другому предприятию или частному предпринимателю, действительно, не должна превышать 3 тыс. грн. в течение одного дня по одному ил! ! и нескольким платежным документам. Однако на обычных физических лиц (не предпринимателей) эта норма не распространяется. Поэтому ограничение п. 1 Порядка при осуществлении расчетов с физическими лицами не действует. Кроме того, Т. Трухина отмечает, что в п. 1 Порядка речь идет о наличных платежах, то есть об оплате (денежном возмещении, вознаграждении за что-либо) авансом или после поставки товара по представлении продавцом документов. "А возврат заемных денежных средств в гражданском праве (ст. 374 Гражданского кодекса) - это договор, по которому одна сторона (займодавец) передает другой стороне (заемщику) в собственность или в оперативное управление денежные средства, а заемщик обязуется возвр! ! атить займодавцу такую же сумму денег. То есть операции займа не являются платежами, поскольку в данном случае речь не идет о денежном возмещении или же о денежном вознаграждении за что-либо, а лишь о временном пользовании денежными средствами, которые через время будут возвращены в той же сумме." Таким образом, юридическое лицо имеет полное право возвратить заемные денежные средства через кассу в размере сразу всей суммы (10 тыс. грн.), независимо от того, кто в этом случае будет получателем - юридическое или физическое лицо.
"Баланс", 16 мая 2000 г., N 20 (301), с. 47 Дата
подготовки 17.05.2000 Являются ли государственные органы по защите прав потребителей контролирующими и какие права им предоставлены? Имеют ли они право проводить плановые проверки? Если имеют, то сколько раз в год, и должны ли они за 10 дней уведомлять о предстоящей проверке? Распространяется ли действие Указа Президента Украины от 23.07.98 г. N 817/98 "О некоторых мерах по дерегулированию предпринимательской деятельности" на эти органы?
Одним из органов исполнительной власти, призванным от имени государства осуществлять контрольные функции, является Государственный комитет по делам защиты прав потребителей (Госпотребзащита Украины), основные задачи которого изложены в п. 3 Положения о Государственном комитете Украины по делам! ! защиты прав потребителей. "На Госпотребзащиту возложены функции по осуществлению государственного контроля за соблюдением законодательства Украины о защите прав потребителей центральными и местными органами исполнительной власти и субъектами хозяйствования - предприятиями (объединениями), учреждениями, организациями независимо от форм собственности, гражданами-предпринимателями и иностранными юридическими лицами, которые проводят предпринимательскую деятельность на территории Украины. Госпотребзащита должна также осуществлять контроль за соблюдением рекламодателями, производителями и распространителями рекламы требований законодательства Украины о рекламе в сфере защиты прав потребителей, защиту потребителей от нарушений рекламодателями, производителями и распространителями рекламы законодательства Украины о рекламе." Полномочия и права органов Госпотребзащиты определены Законом Украины "О защите прав потребителей" (ст. 5). В соответствии с приведенным в Законе перечнем полномочий должностные лица органов Госпотребзащиты имеют право "проводить проверки у хозяйствующих субъектов качества и безопасности товаров (работ, услуг), соблюдения правил торговли и предоставления услуг", хотя порядок их проведения нормативными актами не предусмотрен. "Кроме того, ...имеют право проводить контрольные проверки правильности расчетов с потребителями", порядок проведения которых утвержден постановлением Кабинета Министров Украины "О реализации отдельных положений Закона Украины "О защите прав потребителей". В заключение юрист фирмы "Баланс-Клуб" С. Хомяк отмечает, что на основании положений ст.! ! 10 Указа Президента Украины "О некоторых мерах по дерегулированию предпринимательской деятельности" органы Госпотребзащиты имеют право проводить внеплановые проверки хозяйствующих субъектов, однако только в целях защиты нарушенных прав потребителей при получении от них жалоб.
"Баланс", 16 мая 2000 г., N 20 (301), с. 58 Дата подготовки 17.05.2000 Матер╕ал п╕дготовлено редакц╕╓ю
╕нформац╕йно-анал╕тичного щотижневика "Податки та бухгалтерський обл╕к"
╤нновац╕йний зб╕р у 2000 роц╕: особливост╕ обчислення ╕ сплати
Чесно кажучи, з настанням нового тисячол╕ття ╕ вже принаймн╕ нового 2000 року фах╕вц╕ "в╕д оподаткування" (до яких ми ма╓мо право в╕днести ╕ нашу редакц╕ю) одностайно пророкували появу оновленого порядку сплати ╕нновац╕йних збор╕в. ╤ сл╕д зауважити, що привод╕в для цього було б╕льш н╕ж досить. По-перше, питання, пов'язан╕ з╕ сплатою "на ╕нновац╕ю", на в╕дм╕ну в╕д багатьох податк╕в ╕ збор╕в мають ч╕тк╕ обриси, по-друге (що важливо!) вс╕ ц╕ питання чудово розум╕ються в ДПАУ, що неодноразово було доведено численними листами цього в╕домства, ╕ нарешт╕, по-трет╓, Ком╕тет Верховно╖ Ради з питань ф╕нанс╕в ╕ банк╕всько╖ д╕яльност╕, закликаний форсувати под╕╖ в цьому напрямку, теж був "у курс╕" завдяки пильност╕ все т╕╓╖ ж ДПАУ, котра пов╕домила його в╕дпов╕дним листом. Усе це, а також вперт╕ чутки про швидке прий! ! няття Закону "Про Державний ╕нновац╕йний фонд" ╕ дозволяли робити так╕ оптим╕стичн╕ прогнози. М╕ж тим прогнози на те й прогнози, щоб справджуватися лише частково, а якщо це прогнози у сфер╕ оподаткування, то й не справджуватися взагал╕. Так виявилося ╕ цього разу. Закон Укра╖ни "Про Державний бюджет Укра╖ни на 2000 р╕к", який "сп╕знився" на дек╕лька м╕сяц╕в, а саме стаття 11 цього документа, кр╕м дублювання аналог╕чно╖ статт╕ Закону Укра╖ни "Про Державний бюджет на 1999 р╕к", поповнилася положеннями, як╕, в╕дверто кажучи, навряд чи можна назвати ╕стотними, а тим б╕льш оч╕куваними. Платники зборуОтже, в╕дпов╕дно до статт╕ 11 Закону Укра╖ни "Про Державний бюджет Укра╖ни на 2000 р╕к" в╕д 17.02.2000 р. N 1458-III (дал╕ - Закон про держбюджет) платниками збору до Державного ╕нновац╕йного фонду в 2000 роц╕ ╓ суб'╓кти п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, як╕ зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств" ╓ платниками податку на прибуток п╕дпри╓мств (кр╕м п╕дпри╓мств, заснованих всеукра╖нськими громадськими орган╕зац╕ями ╕нвал╕д╕в, визначених пунктом 7.12 статт╕ 7 цього Закону, незалежно в╕д форм власност╕, кр╕м суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, для яких введено спрощену систему оподаткування, обл╕ку ╕ зв╕тност╕ суб'╓кт╕в малого п╕дпри╓мництва, с╕льськогосподарських п╕дпри╓мств, як╕ сплачують ф╕ксований податок, бюджетних установ ╕ орган╕зац╕й. У зв'язку з цим сл╕д звернути увагу насамперед! ! на те, що основним критер╕╓м для в╕днесення до категор╕╖ платник╕в збору до ╤нновац╕йного фонду ╓ ╖х приналежн╕сть до категор╕╖ суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, ╕ншими словами, - факт ре╓страц╕╖ як суб'╓кт╕в п╕дпри╓мництва. Виходячи з цього, неприбутков╕ орган╕зац╕╖ не можуть розглядатися як платники збору до ╤нновац╕йного фонду н╕ за яких умов, нав╕ть у тому випадку, якщо вони одержують доходи, котр╕ включаються до складу валових доход╕в ╕ обкладаються податком на прибуток. Отже, найб╕льш поширена ситуац╕я, коли неприбутков╕ орган╕зац╕╖ одержують доходи в╕д надання в оренду майна, як╕ включаються до складу валового доходу ╕ обкладаються податком на прибуток, зовс╕м не св╕дчить про те, що з таких доход╕в необх╕дно сплачувати зб╕р до ╤нновац╕йного фонду. Це ж стосу╓ться ╕ ф╕л╕й без статусу юридично╖ особи, розташованих на територ╕╖ ╕нших територ╕альних громад, н╕ж головне п╕дпри╓мство, як╕ хоча ╕ ╓ платниками податку на прибуток (самост╕йним! ! и або консол╕дованими), однак не ╓ суб'╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕. А отже, зб╕р до ╤нновац╕йного фонду ма╓ сплачуватися виключно головним п╕дпри╓мством за його м╕сцезнаходженням, однак, природно, з урахуванням результат╕в д╕яльност╕ вс╕х в╕докремлених п╕дрозд╕л╕в. Стверджуючи, що ф╕л╕я не ╓ суб'╓ктом п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, ми грунту╓мось насамперед на положеннях статт╕ 2 Закону Укра╖ни "Про п╕дпри╓мництво", зг╕дно з якою суб'╓ктами п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ можуть бути виключно громадяни ╕ юридичн╕ особи, до яких, ф╕л╕╖ жодного в╕дношення не мають. Наступний критер╕й, використовуваний для визначення кола платник╕в ╕нновац╕йного збору, - це факт ╖х приналежност╕ до платник╕в податку на прибуток. По сут╕ поняття "суб'╓кт п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕" (кр╕м ф╕зичних ос╕б) ╕ "платник податку на прибуток", як правило, зб╕гаються. Виняток становлять лише окрем╕! ! "вузькопроф╕льн╕" п╕дпри╓мства, як╕ користуються п╕льгами щодо податку на прибуток, а також т╕ п╕дпри╓мства, котр╕ не ╓ платниками податку на прибуток зг╕дно з ╕ншими нормативно-правовими актами. До перших, зокрема, в╕дносяться: - п╕дпри╓мства, заснован╕ УТОГ, УТОС ╕ Сп╕лкою орган╕зац╕й ╕нвал╕д╕в Укра╖ни, майно яких ╓ власн╕стю цих орган╕зац╕й ╕ на яких протягом попереднього зв╕тного (податкового) пер╕оду к╕льк╕сть ╕нвал╕д╕в, котр╕ мають там основне м╕сце роботи, становить не менше 50 % в╕д загально╖ чисельност╕ працюючих, ╕ фонд оплати прац╕ таких ╕нвал╕д╕в склада╓ не менше 25 % в╕д суми витрат на оплату прац╕, що в╕дносяться до складу валових витрат (незалежно в╕д зд╕йснюваних ними операц╕й); - платники ╓диного податку; - платники ф╕ксованого с╕льськогосподарського податку; - бюджетн╕ установи ╕ орган╕зац╕╖; - п╕дпри╓мства, що реал╕зують на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни спец╕альн╕ продукти дитяч! ! ого харчування власного виробництва за перел╕ком, затвердженим постановою КМУ в╕д 08.08.97 р. N 859 (у частин╕ прибутку, що спрямову╓ться на зб╕льшення обсяг╕в виробництва ╕ зменшення роздр╕бних ц╕н на так╕ продукти); - а також п╕дпри╓мства, для яких передбачено п╕льги щодо податку на прибуток в╕дпов╕дно до пп. 7.13.2, 7.13.3, 7.14.1 ╕ п. 7.16 Закону Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств" (стосовно операц╕й, пов'язаних з виведенням з експлуатац╕╖ Чорнобильсько╖ АЕС, д╕яльност╕ ╕нновац╕йних центр╕в ╕ деяких вид╕в доход╕в Укрзал╕зниц╕). ╤ якщо зв╕льнення в╕д сплати збору до ╤нновац╕йного фонду для п╕дпри╓мств - орган╕зац╕й ╕нвал╕д╕в, платник╕в ╓диного ╕ ф╕ксованого податку, а також для бюджетних установ прямо передбачено статтею 11 Закону про держбюджет, то стосовно ╕нших наша позиц╕я в цьому питанн╕ поясню╓ться тим, що бути платником податку на прибуток на в╕дм╕ну в╕д платник╕в ПДВ зовс╕м не означа╓ перебувати на якомусь окремому обл╕ку в податкових органах. Досить просто сплачувати податок або принаймн╕ складати декларац╕ю. Отже, зв╕льнення в╕д сплати податку на прибуток фактично спричиню╓ зв╕льнення в╕д зобов'язань бути платником податку на прибуток. Саме виходячи з цього ми ╕ розгляда╓мо вищеназваних суб'╓кт╕в п╕дпри╓мництва як неплатник╕в збору до ╤нновац╕йного фонду. Ще одне питання, яке виника╓ у зв'язку з цим, стосу╓ться зв╕льнення в╕д сплати збору до ╤нновац╕йного фонду тих суб'╓кт╕в п╕дпри╓мниць! ! ко╖ д╕яльност╕, котр╕ або зв╕льнен╕ в╕д сплати цього збору ╕ншими законодавчими актами (наприклад, п╕дпри╓мства, як╕ працюють за спецпатентом), або не ╓ платниками податку на прибуток, а отже, ╕ платниками збору до ╤нновац╕йного фонду в 2000 роц╕, на п╕дстав╕ знову ж таки ╕нших законодавчих акт╕в (п╕дпри╓мства, що працюють у спец╕альних економ╕чних зонах тощо). На наш погляд, п╕дстав для сплати збору до ╤нновац╕йного фонду в 2000 роц╕ у них не б╕льше, н╕ж у тих же "╓диноподатник╕в", незважаючи на те, що других згадали в Закон╕ про держбюджет, а перш╕ залишилися "за бортом". Наступне питання, пов'язане з питанням "╤ннофонд-2000", - визначення ставки ╕ об'╓кта для обчислення збору. Ставка ╕ об'╓ктСаме це питання завжди викликало безл╕ч суперечок, суперечностей ╕ проблем (у першу чергу це стосу╓ться торговельних п╕дпри╓мств). Ось чому Закон про держбюджет на 2000 р╕к викликав наст╕льки сильне розчарування (пр! ! инаймн╕ серед фах╕вц╕в нашо╖ редакц╕╖). Законодавець вкотре "ступив на т╕ ж грабл╕", як╕ сам ╕ "залишив" ще в 1999 роц╕. Однак про все за порядком. В╕дпов╕дно до статт╕ 11 Закону про держбюджет на 2000 р╕к платники збору сплачують до ╤нновац╕йного фонду зб╕р у розм╕р╕ 1 в╕дсотка обсягу реал╕зац╕╖ продукц╕╖ (роб╕т, послуг), зменшеного на суму податку на додану варт╕сть ╕ акцизного збору. Заб╕гаючи наперед, сл╕д сказати, що це визначення сл╕д розглядати з двох позиц╕й: як визначення об'╓кта для обчислення збору до ╤нновац╕йного фонду для виробництва ╕ як визначення "загального" об'╓кта для вс╕х платник╕в. Якщо говорити про виробнич╕ п╕дпри╓мства, то особливих питань при обчисленн╕ збору "на ╕нновац╕ю" для них виникнути не повинно. Обсяг реал╕зац╕╖, в╕н же виручка в╕д реал╕зац╕╖, в╕н же дох╕д зг╕дно з П(С)БО 15, ╓ н╕ чим ╕ншим, як "бухгалтерським" кредитовим оборотом по рахунку 70 "Доходи в╕д реал╕зац╕╖", субрахунок 701 "Дох╕д в╕д реал╕зац╕╖ готово╖ продукц╕╖" (у старому План╕ рахунк╕в - рахунок 46 "Реал╕зац╕я"), зменшеним на суму ПДВ ╕ акцизного збору. Нарахування ╕ сплата збору до ╤нновац╕йного фонду будуть показан╕ в бухгалтерському обл╕ку таким чином:
Дещо складн╕ша ситуац╕я з визначенням об'╓кта для обчислення збору для п╕дпри╓мств, котр╕ зд╕йснюють надання послуг, виконання роб╕т, а саме для генп╕дрядних орган╕зац╕й, як╕ виконують буд╕вельн╕ роботи. Генп╕дрядники в 2000 роц╕ сплачують зб╕р до ╤нновац╕йного фонду з усього обсягу реал╕зац╕╖, включаючи й обсяг роб╕т, виконаних субп╕дрядниками. Справа в тому, що до 2000 року генп╕дрядн╕ орган╕зац╕╖ визначали виручку в╕д реал╕зац╕╖ буд╕вельних роб╕т без урахування обсягу роб╕т, виконаних субп╕дрядними орган╕зац╕ями, тобто у склад╕ виручки в╕д реал╕зац╕╖ в╕дображалися т╕льки обсяги прийнятих замовниками буд╕вельно-монтажних роб╕т, виконаних власними силами. Таке становище було заф╕ксоване в п. 3.1 ╤нструкц╕╖ про порядок заповнення форм р╕чного бухгалтерського зв╕ту п╕дпри╓мства, затверджено╖ наказом М╕нф╕ну Укра╖ни в╕д 18.08.95 р. N 139. Однак, як в╕домо, цей документ "наказав довго жити" завдяки наказу М╕нф╕ну Укра╖ни в╕д 25.02.2000 р. N 39. П(С)БО 3 "Зв╕т про ф╕нансов╕ результати", який зайняв його м╕сце (в ц╕й частин╕), под╕бних уточнень, на жаль, не м╕стить, а норми "базового" П(С)БО 15 "Доход" взагал╕ на буд╕вельник╕в не поширюються. У п╕дсумку генп╕дрядники залишилися, як то кажуть, "у розбитих ночов", а бюджет отримав подв╕йну дозу "╕нновац╕╖": один раз в╕д субп╕дрядника, а другий раз - щодо тих же сум, але вже в╕д генп╕дрядно╖ буд╕вельно╖ орган╕зац╕╖. Певне спод╕вання залиша╓ться на "буд╕вельний" П(С)БО 18 "Довгостроков╕ контракти", однак до набрання ним ч╕нност╕ (липень 2001 року) майже напевне все зм╕ниться. На зак╕нчення розмови про обчислення збору до ╤нновац╕йного фонду стосовно роб╕т ╕ послуг вкотре зверта╓мо Вашу увагу на те, що орендн╕ операц╕╖ ╓ н╕ чим ╕ншим, як операц╕ями з надання орендних послуг, отже, доходи в╕д оренди, зменшен╕ на суму ПДВ, ╓ об'╓кт! ! ом для обчислення ╕ сплати збору до ╤нновац╕йного фонду. Вищевикладений порядок визначення об'╓кта для "╕нновац╕╖" у виробництв╕ застосову╓ться у 2000 роц╕ ╕ для п╕дпри╓мств, основною д╕яльн╕стю яких ╓ виробництво с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ та як╕ не перейшли на сплату ф╕ксованого с╕льськогосподарського податку. Однак ╕ тут ╕снують певн╕ особливост╕. Так╕ с╕льгоспп╕дпри╓мства сплачують ╕нновац╕йний зб╕р виключно в╕д обсягу реал╕зац╕╖ продукц╕╖ власного виробництва. У зв'язку з цим виника╓ запитання: чим керуватися при в╕днесенн╕ до п╕дпри╓мств, основною д╕яльн╕стю яких ╓ виробництво с╕льгосппродукц╕╖, - пунктом 16.4 Закону Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств" або статтею 2 Закону Укра╖ни "Про ф╕ксований с╕льськогосподарський податок"? На наш погляд, правильн╕шим буде зас! ! тосування саме п. 16.4 Закону Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств", оск╕льки в ньому прямо зазначено, що викладене в ньому визначення "п╕дпри╓мства, основною д╕яльн╕стю яких ╓ виробництво с╕льгосппродукц╕╖" застосову╓ться з метою оподаткування. Отже, ╕нновац╕йний зб╕р в розм╕р╕ 1 % в╕д обсягу реал╕зац╕╖ продукц╕╖ власного виробництва сплачу╓ться тими п╕дпри╓мствами, валовий дох╕д яких в╕д продажу с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ власного виробництва за попередн╕й зв╕тний (податковий) р╕к перевищу╓ 50 % в╕д загально╖ суми валового доходу. У раз╕ якщо п╕дпри╓мство не в╕дпов╕да╓ зазначеному критер╕ю, на нього поширюються "загальн╕" правила сплати збору "на ╕нновац╕ю". ╤ нарешт╕, найб╕льш складний ╕ неоднозначний момент, пов'язаний з обчисленням ╕ сплатою ╕нновац╕йного збору, - зб╕р до ╤нновац╕йного фонду в торг╕вл╕. ╤ннофонд у торг╕вл╕Наступне питання, пов'язане з обчисленням ╕ сплатою збору до ╤нновац╕йного фонду в торг╕вл╕, виникло ще в 1999 роц╕ з легко╖ руки окремих фах╕вц╕в податкових орган╕в: чи сл╕д враховувати при формуванн╕ об'╓кта для "╕ннозбору" продаж╕ нижче обл╕ково╖ ц╕ни або ж цей зб╕р сплачу╓ться т╕льки щодо "прибуткових" продаж╕в, тобто продаж╕в вище обл╕ково╖ ц╕ни? Дл! ! я в╕дпов╕д╕ на це запитання необх╕дно визначитися, що вважати торговельною нац╕нкою на реал╕зован╕ товари. Якщо розглядати це поняття виключно для роздр╕бно╖ торг╕вл╕, то, не вдаючись в економ╕чн╕ досл╕дження, для визначення торговельно╖ нац╕нки на реал╕зований товар, а отже, ╕ об'╓кта для ╕нновац╕╖, досить звернутися до положень п. 22 П(С)БО 9 "Запаси", в якому запропоновано розрахунок цього показника. ╤ннофонд у роздр╕б╕В╕дпов╕дно до п. 22 П(С)БО 9 для роздр╕бно╖ торг╕вл╕ передбачено спец╕альний метод оц╕нки реал╕зованих товар╕в - метод ц╕ни продаж╕в, який передбача╓ використання середнього в╕дсотка торговельно╖ нац╕нки, що визнача╓ться за такою формулою: Сер. % = (ТНП + ТНВ) : (ТТП + ТТН); де! ! Сер. % - середн╕й в╕дсоток торговельних нац╕нок за пер╕од; ТНП - залишок торговельних нац╕нок на початок пер╕оду (сальдо Кт 285 (по-старому - 42) на початок пер╕оду); ТНВ - сума торговельних нац╕нок, виставлених протягом пер╕оду (оборот по Кт 285 (42) за пер╕од); ТТП - продажна варт╕сть товар╕в у торг╕вл╕ на початок пер╕оду (Сальдо по Дт 282 (41/2) на початок пер╕оду); ТТН - продажна варт╕сть товар╕в у торг╕вл╕, що над╕йшли протягом пер╕оду (оборот по Дт 282 (41/2) за пер╕од). Для визначення суми торговельно╖ нац╕нки, що припада╓ на реал╕зован╕ товари, використову╓ться формула: ТНР = Сер. % х ТО, де ТНР - сума торговельних нац╕нок, що припадають на реал╕зован╕ товари; Сер. % - середн╕й в╕дсоток торговельних нац╕нок за пер╕од: ТО - товарооборот у роздр╕бн╕й торг╕вл╕ за пер╕од (оборот по Кт 702 (46) за пер╕од). Для визначення об'╓кта для обчислення збору до ╤нновац╕йного фонду нам залиша╓ться лише в╕дняти в╕д ц╕╓╖ величини суму ПДВ, в╕дображену по так╕й реал╕зац╕╖. ╤ головне, такий п╕дх╕д абсолютно в╕дпов╕да╓ статт╕ 11 Закону про держбюджет на 2000 р╕к, а саме: об'╓ктом для ╕нновац╕йного збору виступа╓ н╕ що ╕нше, як "сума торговельно╖ нац╕нки на реал╕зований товар", причому визначена на п╕дстав╕ д╕ючих нормативно-правових акт╕в. Тож у цьому випадку нема╓ п╕дстав намагатися з'ясовувати, мали м╕сце т╕льки "прибутков╕" продаж╕, або же в╕дбулася реал╕зац╕я нижче обл╕ково╖ ц╕ни. Розглянемо на приклад╕, як отримати вих╕дн╕ дан╕, використовуючи виключно рег╕стри бухгалтерського обл╕ку. Приклад 1 Виходячи з даних бухгалтерського обл╕ку п╕дпри╓мство ма╓ так╕ показник! ! и: ТНП - залишок торговельних нац╕нок на початок пер╕оду (сальдо по Кт 285 (по-старому - 42) на початок пер╕оду) - 500 грн.; ТТП - продажна варт╕сть товар╕в у торг╕вл╕ на початок пер╕оду (сальдо по Дт 282 (41/2) на початок пер╕оду) - 2100 грн. Протягом зв╕тного пер╕оду п╕дпри╓мство придбало товар╕в на суму 2400 грн. (у тому числ╕ ПДВ - 400 грн.), при цьому сума торговельних нац╕нок, виставлених протягом пер╕оду (оборот по Кт 285 (42) за пер╕од, тобто ТНВ) - 900 грн., ╕ реал╕зувало товар╕в на суму 1200 грн. (у тому числ╕ ПДВ - 200 грн.). Розраху╓мо середн╕й в╕дсоток торговельно╖ нац╕нки за зв╕тний пер╕од: Сер. % = (ТНП + ТНВ) : (ТТП + ТТН) = (500 + 900) : (2100 + 2900) =1400: 5000 = 0,28. Визначимо суму торговельно╖ нац╕нки на реал╕зований товар: ТНР = Сер. % х ТО = 0,28 х 1200 = 33! ! 6 грн. Визначимо соб╕варт╕сть реал╕зованого товару: Ср = ТО - ТНР = 1200 - 336 = 864 грн. Таким чином, для визначення об'╓кта для обчислення ╕нновац╕йного збору нам залиша╓ться в╕дняти в╕д суми розраховано╖ "реал╕зовано╖" торговельно╖ нац╕нки суму ПДВ: ОI = ТНР - ПДВ = 336 - 200 = 136 грн. Розраху╓мо тепер суму збору до ╤нновац╕йного фонду: СI = 1 % х ОI = 0,01 х 136 = 1,36 грн. Покажемо ц╕ операц╕╖ в рег╕страх бухгалтерського обл╕ку:
У ц╕й кореспонденц╕╖ вих╕дними даними будуть або дан╕ про дебетовий оборот по рахунку 285 за вирахуванням ПДВ, або власне ф╕нансовий результат щодо ц╕╓╖ операц╕╖ (кредитове сальдо по рахунку 791), яке визнача╓ться як р╕зниця м╕ж кредитовим оборотом по рахунку 702 (за вирахуванням ПДВ) ╕ дебетовим оборотом по рахунку 902. При цьому р╕вн╕сть ф╕нансового результату ╕ торговельно╖ нац╕нки за вирахуванням ПДВ легко може бути доведено з нижченаведених формул. Обчислимо ф╕нансовий результат по ц╕й операц╕╖ (назвемо! ! його торговельним доходом) за такою формулою: ТД = ТО - ПДВ - Ср, де ТД - торговельний дох╕д; ТЕ - товарооборот (оборот по Кт 702 (46) за пер╕од); Ср - соб╕варт╕сть реал╕зованого товару. Покажемо соб╕варт╕сть реал╕зованого товару у вигляд╕ формули з використанням даних про товарооборот ╕ торговельну нац╕нку на реал╕зований товар: Ср = ТО - ТНР, де Ср - соб╕варт╕сть реал╕зованого товару; ТО - товарооборот (оборот по Кт 702 (46) за пер╕од); ТНР - торговельна нац╕нка на реал╕зований товар. П╕дставляючи цей вираз у попередню формулу, одержу╓мо: ТД = ТО - ПДВ - (ТО - ТНР) = ТНР - ПДВ; ТД = ТНР - ПДВ. Як бачимо, торговельний дох╕д (ф╕нансовий ! ! результат) дор╕вню╓ торговельн╕й нац╕нц╕ на реал╕зований товар за вирахуванням ПДВ за будь-яких умов. Отже, як об'╓кт для обчислення збору до ╤нновац╕йного фонду може бути прийнято величину ф╕нансового результату, причому саме ф╕нансового результату безпосередньо в╕д реал╕зац╕╖, ╕ншими словами, р╕зницю м╕ж доходом в╕д реал╕зац╕╖ товару (за вирахуванням ПДВ) ╕ соб╕варт╕стю реал╕зованого товару, тобто ф╕нансовий результат без урахування адм╕н╕стративних витрат, витрат на збут тощо. Саме з цих позиц╕й ми ╕ будемо розглядати порядок обчислення збору до ╤нновац╕йного фонду для оптово╖ торг╕вл╕. ╤ннофонд в опт╕При розгляд╕ порядку формування об'╓кта для ╕нновац╕йного збору в роздр╕бн╕й торг╕вл╕ ми вже визначилися, що фактичною торговельною нац╕нкою на реал╕зований товар, "очищеною" в╕д ПДВ, буде н╕ що ╕нше, як ф╕нансовий результат, отриманий безпосередньо в╕д реал╕зац╕╖ товару. Це твердження ╓ особливо важливим при розгляд╕ об'╓! ! кта для ╕нновац╕йного збору саме в оптов╕й торг╕вл╕. Справа в тому, що поняття "торговельна нац╕нка на реал╕зований товар" визначене д╕ючими нормативно-правовими актами виключно для роздр╕бно╖ торг╕вл╕, ╕ розрахувати цей показник, користуючись методом "ц╕ни продаж╕в", в опт╕ не уявля╓ться можливим. Саме тому доц╕льно буде використовувати як об'╓кт для "╕нновац╕╖" в опт╕ визначений нами р╕внозначний показник, а саме ф╕нансовий результат (назвемо його "торговельний дох╕д"). Для визначення ф╕нансового результату нам будуть потр╕бн╕ два показники: дох╕д в╕д реал╕зац╕╖ (товарооборот) ╕ соб╕варт╕сть реал╕зованого товару. Природно, що з першим показником особливих проблем в опт╕ не виника╓, ╕ його величина в╕дпов╕да╓ кредитовому обороту по рахунку 702 (у старому План╕ рахунк╕в - 46). Що ж стосу╓ться другого показника, то пункт 16 П(С)БО 9 передбача╓ для розрахунку соб╕вартост╕ реал╕зованого товару використовувати так╕ методи оц╕нки: - ╕дентиф╕ковано╖ соб╕вартост╕; - середньозважено╖ соб╕вартост╕; - Ф╤ФО; - Л╤ФО; - нормативних витрат. Розглянемо на приклад╕ порядок формування об'╓кта для збору до ╤нновац╕йного фонду ╕ порядок в╕дображення в обл╕ку результат╕в такого розрахунку. Приклад 2 У оптового торговельного п╕дпри╓мства на початок пер╕оду значиться в залишку на склад╕ 100 од. товару "А" по 200 грн. Протягом пер╕оду п╕дпри╓мство придбало товару "А" на суму: 50 од. по 180 грн. = 9000 грн. (у тому числ╕ ПДВ - 1500 грн.); 120 од. по 240 грн. = 28800 грн. (у тому числ╕ ПДВ - 4800 грн.); 100 од. по 150 грн. = 15000 грн. (у тому числ╕ ПДВ - 2500 грн.). При цьому в даному пер╕од╕ п╕дпри╓мство реал╕зувало товару "А" 320 од. по 360 грн. ╕ 50 од. по 120 грн. Припустимо, п╕дпри╓мство використову╓ метод середньозважено╖ соб╕вартост╕ при розрахунку соб╕вартост╕ реал╕зованого товару. Розраху╓мо величину ф╕нансового результату по так╕й реал╕зац╕╖ та величину збору до ╤нновац╕йного фонду. При застосуванн╕ методу середньозважено╖ соб╕вартост╕ соб╕варт╕сть одиниц╕ товару "А" становитиме: СО = (20000 + 7500 + 24000 + 12500) : (100 + 50 + 120 + 100) = 172,97 грн. Таким чином, соб╕варт╕сть реал╕зованого товару "А" складе: Ср = (320 + 50) х 172,97 = 64000 грн. Дох╕д в╕д тако╖ реал╕зац╕╖ склав: ТД = 320 х 360 + 50 х 120 = 121200 грн. (у тому числ╕ ПДВ - 20200 грн.). Ф╕нансовий результат в╕д тако╖ реал╕зац╕╖ дор╕вню╓: ФР = 121200 - 20200 - ! ! 64000 = 37000 грн. Зб╕р до ╤нновац╕йного фонду по так╕й реал╕зац╕╖ склав: СI = 1 % х 37000 = 370 грн. В╕добразимо ц╕ операц╕╖ в рег╕страх бухгалтерського обл╕ку:
Як бачимо, об'╓ктом для обчислення збору до ╤нновац╕йного фонду буде прибуток, в╕дображений як кредитове сальдо по рахунку 79! ! 1 (сво╓р╕дна оптова нац╕нка за вирахуванням ПДВ) по ц╕й операц╕╖. Природно, що за наявност╕ збитк╕в в╕д тако╖ реал╕зац╕╖ (як в оптов╕й, так ╕ в роздр╕бн╕й торг╕вл╕) об'╓кта для обчислення ╕нновац╕йного збору не виника╓. Повернення товару ╕ зб╕р "на ╕нновац╕ю"Велику к╕льк╕сть запитань виклика╓ ситуац╕я, при як╕й протягом зв╕тного пер╕оду в╕дбува╓ться повернення ран╕ше реал╕зованого товару. В цьому випадку при застосуванн╕ сторнувальних проводок по такому поверненню торговельний дох╕д вже буде зменшено на варт╕сть товар╕в, що повертаються, а отже, величина збору до ╤нновац╕йного фонду також буде меншою. Докладн╕ше про порядок в╕дображення в обл╕ку ╕ зв╕тност╕ операц╕й з повернення товар╕в читайте у щотижневику "Податки та бухгалтерський обл╕к", 2000, N 10. На зак╕нчення зазначимо, що чинне законодавство не передбача╓ обов'язковост╕ подання до податкових орган╕в зв╕ту щодо збору до ╤нновац╕йного фонду, а тако! ! ж застосування органами податково╖ служби штрафних ╕ ф╕нансових санкц╕й за порушення, пов'язан╕ з обчисленням ╕ сплатою ╕нновац╕йного збору. Отже, утворення недо╖мки щодо збору до ╤нновац╕йного фонду призводить виключно до нарахування пен╕ в розм╕р╕ 120 % обл╕ково╖ ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
"Податки та бухгалтерський обл╕к", 22 травня 2000 р., N 21 (277), с. 27 Дата п╕дготовки 22.05.2000 Медичне страхування в податковому обл╕ку
Одним ╕з важливих напрям╕в забезпечення конституц╕йного права громадян на медичну допомогу ╓ запровадження добров╕льного медичного страхування, суть якого поляга╓ в тому, що страхов╕ орган╕зац╕╖ укладають ╕з закладами охорони здоров'я договори про сп╕впрацю щодо надання медично╖ допомоги й л╕кування застрахованих ос╕б за умовами договор╕в добров╕льного медичного страхування. Добров╕льне медичне страхування провадиться у межах створених страховою компан╕╓ю правил страхування (страхових продукт╕в) i може бути ╕ндив╕дуальним або колективним. Для колективно╖ форми страхування характерним ╓ те, що страхов╕ платеж╕ сплачуються за рахунок кошт╕в п╕дпри╓мств та орган╕зац╕й з прибутку, який залиша╓ться в ╖х розпорядженн╕, що встановлено податковим законодавством. При ╕ндив╕дуальн╕й форм╕ страхування джерелом сплати с! ! трахових внеск╕в ╓ доходи окремих громадян. Сл╕д зазначити, що в╕дпов╕дальн╕сть страхово╖ компан╕╖ наста╓ в раз╕ звернення страхувальника (застрахованого) до заклад╕в охорони здоров'я за одержанням медично╖ допомоги або послуг в╕дпов╕дно до умов договору страхування, тобто виплата ма╓ вигляд компенсац╕╖ вартост╕ необх╕дного л╕кування або медичних послуг. Догов╕р добров╕льного медичного страхування уклада╓ться на п╕дстав╕ заяви страхувальника. Факт укладання договору добров╕льного медичного страхування засв╕дчу╓ться страховим пол╕сом, який може мати типову форму, рекомендовану для використання страховим компан╕ям. Догов╕р медичного страхування включа╓ так╕ основн╕ умови: найменування страхувальника, застрахованих, к╕льк╕сть застрахованих ос╕б, об'╓кт страхування, обсяг страхово╖ в╕дпов╕дальност╕, страхову суму, терм╕н д╕╖ договору страхування, порядок виплати страхового в╕дшкодування, тарифн╕ ставки. У д! ! оговор╕ визнача╓ться також розм╕р страхових внеск╕в, умови i строки набрання чинност╕ договором, а також припинення його д╕╖, права та обов'язки стор╕н, ╕нш╕ умови. Розглянемо детальн╕ше вищезазначен╕ умови медичного страхування. Страхувальниками в систем╕ добров╕льного медичного страхування ╓ д╕╓здатн╕ ф╕зичн╕ або юридичн╕ особи. Страхувальники - ф╕зичн╕ особи мають право укладати договори страхування на свою користь або на користь трет╕х ос╕б. На практиц╕ основними страхувальниками з добров╕льного медичного страхування ╓ п╕дпри╓мства, як╕ укладають договори колективного страхування на користь ус╕х сво╖х прац╕вник╕в або окремих профес╕йних груп. Застрахован╕ - це ф╕зичн╕ особи, на користь яких укладаються договори страхування. Якщо ф╕зична особа уклада╓ догов╕р страхування щодо себе само╖, то страхувальник i застрахований - це одна й та ж особа. Об'╓ктом страхування медичного страхування ╓ майнов╕ ╕нте! ! реси страхувальника або застрахованого, пов'язан╕ з витратами на одержання медично╖ допомоги (встановлення д╕агнозу захворювання, захворювання у зв'язку ╕з травмою тощо) та на л╕кування (перебування в л╕карн╕, х╕рург╕чн╕ витрати, витрати на п╕сляоперац╕йний догляд тощо). Страховою сумою в добров╕льному медичному страхуванн╕ ╓ граничний р╕вень страхового забезпечення, який визнача╓ться зг╕дно з перел╕ком i варт╕стю медичних послуг, передбачених договором страхування. Страхов╕ тарифи на медичн╕ та ╕нш╕ послуги з добров╕льного медичного страхування встановлюються за згодою страховика та медично╖ установи, що нада╓ в╕дпов╕дн╕ послуги. Тарифна ставка розрахову╓ться страховиком на основ╕ статистичних даних про звернення за медичною допомогою та тривал╕сть л╕кування. Щодо в╕дображення в податковому обл╕ку закладами охорони здоров'я сум компенсац╕╖ вартост╕ медичних послуг або л╕кування, одержаних медичними установами в╕д страхових ко! ! мпан╕й, то медичн╕ заклади вважають так╕ суми страховим в╕дшкодуванням, на п╕дстав╕ чого робиться висновок, що ц╕ суми ╓ пасивним доходом, який да╓ право державним i комунальним закладам охорони здоров'я користуватися податковою п╕льгою в╕дпов╕дно до пп. 7.11.1 "а" п. 7.11 ст. 7 Закону Укра╖ни в╕д 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств" (╕з зм╕нами i доповненнями). Нормою вищезазначеного п╕дпункту Закону передбачено, що до неприбуткових установ i орган╕зац╕й в╕дносяться установи i орган╕зац╕╖, як╕ ╓ органами державно╖ влади Укра╖ни, органами м╕сцевого самоврядування та створен╕ ними установи або орган╕зац╕╖, що утримуються за рахунок кошт╕в в╕дпов╕дних бюджет╕в. Таким чином, державн╕ та комунальн╕ заклади охорони здоров'я ╓ неприбутковими установами. Водно! ! час пп. 7.11.2 п. 7.11 ст. 7 цього Закону визначено, що в╕д оподаткування зв╕льняються доходи зазначених неприбуткових орган╕зац╕й, отриман╕ у вигляд╕: - кошт╕в або майна, як╕ надходять безоплатно або у вигляд╕ безповоротно╖ ф╕нансово╖ допомоги чи добров╕льних пожертвувань; - пасивних доход╕в; - кошт╕в або майна, як╕ надходять до таких неприбуткових орган╕зац╕й як компенсац╕я вартост╕ отриманих державних послуг. Справд╕, якщо звернутися до визначення терм╕на "пасивн╕ доходи", то ст. 19 зазначеного Закону встановлено, що до пасивного прибутку включаються див╕денди, проценти, страхування, роялт╕. При цьому в контекст╕ ц╕╓╖ статт╕ слово "страхування" може означати т╕льки пасивний дох╕д, одержаний у вигляд╕ страхового в╕дшкодування. Таким чином, с! ! уми страхового в╕дшкодування в╕дносяться до пасивних доход╕в платник╕в податк╕в. Однак поста╓ питання: чи правом╕рно суму компенсац╕╖ вартост╕ медичного обслуговування застрахованих громадян, одержану закладами охорони здоров'я, вважати страховим в╕дшкодуванням? На наш погляд, ця думка помилкова з таких причин. Виходячи з норм страхового законодавства, догов╕р добров╕льного медичного страхування (особистого страхування) уклада╓ться м╕ж страховиком i страхувальником - п╕дпри╓мством, що сплачу╓ страхов╕ внески за сво╖х прац╕вник╕в, або ф╕зичною особою (як це наведено вище). Тому дох╕д у вигляд╕ страхового в╕дшкодування ╓ доходом саме застраховано╖ ф╕зично╖ особи, одержаним у форм╕ медично╖ допомоги. У свою чергу заклади охорони здоров'я при укладанн╕ м╕ж ними i страховиком договору страхування (майнового чи страхування в╕дпов╕дальност╕) можуть одержувати страхове в╕дшкодування саме як страхувальники у раз╕ настання страхових! ! випадк╕в. При цьому зг╕дно з╕ ст. 15 Закону Укра╖ни в╕д 07.03.96 р. N 85/96-ВР "Про страхування" (з╕ зм╕нами i доповненнями) страхувальники (в нашому випадку це заклади охорони здоров'я) обов'язково несуть витрати у вигляд╕ страхових платеж╕в у визначен╕ договором страхування терм╕ни. У даному випадку одержана сума страхового в╕дшкодування й буде пасивним доходом медичних установ. Зазначене дозволя╓ зробити висновок, що для заклад╕в охорони здоров'я зд╕йснення послуг з медичного обслуговування застрахованих громадян ╓ одн╕╓ю з форм надання платних медичних послуг населенню, як╕ виконуються на п╕дстав╕ договор╕в надання медично╖ допомоги та л╕кування застрахованих ос╕б, за що медичн╕ заклади одержують грошову компенсац╕ю у розм╕р╕ суми страхового в╕дшкодування, визначено╖ в╕дпов╕дно до договор╕в страхування, укладених м╕ж страховиком i п╕дпри╓мством або ф╕зичною особою. Враховуючи зазначене, одержан╕ закладами охорони здоров'я доходи за надання платних медичних послуг застрахованим громадянам оподатковуються на загальних п╕дставах з урахуванням абзац╕в другого i третього пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону Укра╖ни "Про оподаткування прибутку п╕дпри╓мств", в╕дпов╕дно до яких, якщо так╕ неприбутков╕ орган╕зац╕╖ отримують дох╕д ╕з джерел ╕нших, н╕ж визначено в╕дпов╕дним пп. 7.11.2 п. 7.11 ст. 7 цього Закону, так╕ неприбутков╕ орган╕зац╕╖ зобов'язан╕ сплатити податок на прибуток, який визнача╓ться як сума доход╕в, отриманих з таких ╕нших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних ╕з отриманням таких доход╕в, але не вище суми таких доход╕в. Кр╕м того, при визначенн╕ сум оподатковуваного прибутку, одержаного з таких ╕нших джерел, сума амортизац╕йних в╕драхувань не врахову╓! ! ться.
"В╕сник податково╖ служби Укра╖ни", травень 2000 р., N 17-18, с. 96 Дата п╕дготовки 04.05.2000
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
LuckyLink - спутниковый Интернет
http://www.ll.net.ua
|
http://subscribe.ru/
E-mail: ask@subscribe.ru |
| В избранное | ||
