Х╕т тижня ... Проект наказу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни “Про внесення зм╕н до Типово╖ мирово╖ угоди про припинення провадження в справ╕ про порушення митних правил”
Х╕т тижня ... «Дебет-Кредит»: Як працюватимемо та в╕дпочиватимемо у травн╕?
За КЗпП 1 травня (День прац╕) та 9 травня (День перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕) ╓ святковими та неробочими днями в Укра╖н╕. В╕дпов╕дно мали би бути вих╕дн╕. Та через в╕йну це робоч╕ дн╕ з оплатою прац╕, як у звичайний (несвятковий) робочий день
Нагада╓мо, що в╕дпов╕дно до статт╕ 73 КЗпП встановлено, зокрема, так╕ святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕:
1 травня (понед╕лок) – День прац╕;
9 травня (в╕второк) – День перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ (День перемоги).
За старими правилами, ц╕ дн╕ мали би бути неробочими.
Проте во╓нний стан в Укра╖н╕ нараз╕ продовжено до 20 травня 2023 року. У пер╕од д╕╖ во╓нного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71 - 73 КЗпП (святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕). На практиц╕ це означа╓, що оф╕ц╕йних святкових та неробочих дн╕в в Укра╖н╕ нема╓. При цьому граф╕к роботи та час в╕дпочинку встановлю╓ роботодавець.
Тож чи дотримуватися старих правил ╕ не працювати 1 та 9 травня, чи, якщо ╓ потреба, вивести людей на роботу у ц╕ дн╕ – кожен кер╕вник п╕дпри╓мства або ф╕зособа-роботодавець вир╕шують у 2023 роц╕ самост╕йно.
Зверн╕ть також увагу, що максимальну тривал╕сть робочого тижня п╕д час в╕йни зб╕льшено, ╕ вона становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тому скасован╕ свята можуть ув╕йти до норми робочого часу ╕ оплачуватися в одинарному розм╕р╕, якщо роботодавець не вир╕шить, що такий день буде вих╕дним (╕ не оплачуваним).
Скасування свят ╕ вих╕дних вплива╓ й на нарахування в╕дпусткових. Як тепер порахувати стаж, який да╓ право на щор╕чну в╕дпустку? Як рахувати середню зарплату? ╤ що робити з тривал╕стю в╕дпустки? Про це ми розпов╕дали тут.
Щодо роботи банк╕в, то нараз╕ ╕нформац╕╖ в╕д НБУ нема╓. Проте велика ймов╕рн╕сть, що вс╕ банки та банк╕вська система 1 та 9 травня (як ╕ в попередн╕ святков╕ дн╕) працюватимуть у звичайному режим╕.
Х╕т тижня ... AsMAP: Польща. 18 кв╕тня 2017 року вступа╓ в силу система мон╕торингу автоперевезень
Шановн╕ перев╕зники!
За ╕нформац╕╓ю Польсько╖ асоц╕ац╕╖ м╕жнародних автомоб╕льних перев╕зник╕в ZMPD, 9 березня 2017 року був прийнятий Закон про систему мон╕торингу автоперевезень по територ╕╖ Республ╕ки Польща, який вступа╓ в силу 18 кв╕тня 2017 року (Текст Закону), за виключенням положень, як╕ встановлюють штрафн╕ санкц╕╖ за невиконання вимог Закону. Ц╕ положення вступають в силу 1 травня 2017 року.
Система мон╕торингу автомоб╕льних перевезень вантаж╕в (SENT) створена як ╕нструмент для боротьби з незаконною торг╕влею р╕дким паливом, техн╕чними ол╕ями, алкоголем ╕ тютюном, а також з ухиленням в╕д сплати податку на додану варт╕сть (витяг ╕з Закону та Перел╕к товар╕в, в╕дпов╕дно до Польсько╖ Класиф╕кац╕╖ Вироб╕в та Послуг).
Для роботи в систем╕ SENT ╕ подач╕ заявок на перевезення товар╕в, що п╕длягають мон╕торингу, необх╕дно створити обл╕ковий запис (заре╓струватися) на Платформ╕ електронних податкових ╕ митних послуг PUESC. ╤з детальною ╕нформац╕╓ю про створення обл╕кового запису на PUESC можна ознакомитися за посиланням.
Вся ╕нформац╕я, яка в╕дносится до Системи мон╕торингу автомоб╕льних перевезень вантаж╕в, публику╓ться на сайт╕ PUESC:
З обов`язками учасник╕в системи мон╕торингу автомоб╕льних перевезень вантаж╕в, в тому числ╕ рос╕йською мовою, можна ознакомитися на сайт╕ польсько╖ асоц╕ац╕╖ ZMPD
Просимо вас прийняти надану ╕нформац╕ю до уваги та використанн╕ в подальш╕й робот╕.
Х╕т тижня ... «Дебет-Кредит»: Нов╕ строки збер╕гання первинки та ф╕нзв╕тност╕: анал╕з Закону №2970
За Законом №2970 для вс╕х юрос╕б, як для платник╕в податку на прибуток, так ╕ для «╓динник╕в» впроваджено новий строк збер╕гання первинки та ф╕нзв╕тност╕ – 1825 дн╕в, а для ФОП╕в строк збер╕гання залишився незм╕нним – 1095 дн╕в
Ми вже вказували, що Законом №2970 передбачено зб╕льшення строк╕в збер╕гання первинних документ╕в для платник╕в податк╕в. 21 кв╕тня Закон вже було п╕дписано Президентом. У текст╕ Закону №2970 ╓ норми щодо цих зм╕н ПКУ. Тому вже час розпов╕сти докладно про нов╕ правила.
Законом №2970 зм╕нено п. 44.3 ПКУ, яким встановлено вимоги платник╕в податк╕в щодо забезпечення збер╕гання первинних документ╕в та документац╕╖, пов’язано╖ ╕з декларуванням за податками та зборами.
За старими правилами
Платники податк╕в зобов’язан╕ забезпечити збер╕гання первинних документ╕в, рег╕стр╕в бухгалтерського обл╕ку, ф╕нансово╖ зв╕тност╕, ╕нших документ╕в, пов'язаних з обчисленням ╕ сплатою податк╕в ╕ збор╕в, ведення яких передбачено законодавством протягом визначених законодавством терм╕н╕в, але не менш як 1095 дн╕в (2555 дн╕в – для ТЦУ) з дня подання податково╖ зв╕тност╕, для складання яко╖ використовуються зазначен╕ документи, а в раз╕ ╖╖ неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного терм╕ну подання тако╖ зв╕тност╕.
Також документи, пов’язан╕ з виконанням вимог ╕ншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, мали збер╕гатися не менш як 1095 дн╕в з дня зд╕йснення в╕дпов╕дно╖ господарсько╖ операц╕╖ (для в╕дпов╕дних дозв╕льних документ╕в – не менш як 1095 дн╕в з дня завершення терм╕ну ╖х д╕╖).
У раз╕ л╕кв╕дац╕╖ платника податк╕в вищенаведен╕ документи за пер╕од д╕яльност╕ платника податк╕в не менш як 1095 дн╕в (2555 дн╕в – для документ╕в та ╕нформац╕╖ для ТЦУ), що передували дат╕ л╕кв╕дац╕╖ платника податк╕в, в установленому законодавством порядку передаються до арх╕ву.
Передбачен╕ цим пунктом терм╕ни збер╕гання документ╕в продовжуються на пер╕од зупинення в╕дл╕ку строку давност╕ у випадках, передбачених п. 102.3 ПКУ.
За новими правилами
Перел╕к документ╕в, як╕ треба збер╕гати, залиша╓ться незм╕нним. А от строки збер╕гання тепер так╕:
2555 дн╕в – для документ╕в та ╕нформац╕╖, необх╕дних для зд╕йснення податкового контролю в╕дпов╕дно до ст. 39 ╕ 39-2 ПКУ (тобто ТЦУ та оподаткування прибутку К╤К);
1825 дн╕в – для первинних документ╕в, рег╕стр╕в бухгалтерського обл╕ку, ф╕нансово╕̈ зв╕тност╕, ╕нших документ╕в, пов’язаних з обчисленням ╕ сплатою податк╕в ╕ збор╕в, ведення яких передбачено законодавством, що складаються платниками податку на прибуток, а також юрособами-«╓динниками». Але цей строк не поширю╓ться на документи, до яких застосову╓ться б╕льш тривалий строк збер╕гання зг╕дно з п. 44.3.1 ПКУ;
1095 дн╕в – для ╕нших документ╕в, на як╕ не поширюються вимоги пп. 44.3.1 та 44.3.2 ПКУ. Тобто для ФОП╕в строки збер╕гання первинних документ╕в щодо ╖хньо╖ д╕яльност╕ залишаються незм╕нними;
1095 дн╕в – для документ╕в, пов’язаних з виконанням вимог ╕ншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, включаючи дозв╕льн╕ документи.
Тобто якщо, наприклад, Закон набере чинност╕ з 1 травня 2023 року, то нов╕ строки будуть поширюватися на документи, як╕ почали збер╕гатися ще з 1 травня 2020 року та строк по ним мав би завершитися 1 травня 2023 року. Тож ╖х потр╕бно буде збер╕гати до 1 травня 2025 року.
Правила початку в╕дл╕ку строку збер╕гання
Строки збер╕гання документ╕в та ╕нформац╕╖, визначен╕ п. 44.3 ПКУ, розраховуються з дня подання податково╖ чи ╕ншо╖ зв╕тност╕, передбачено╖ цим Кодексом, для складання яко╖ використовуються зазначен╕ документи та/або ╕нформац╕я, а в раз╕ ╖╖ неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання тако╖ зв╕тност╕, а для документ╕в, пов’язаних з виконанням вимог ╕ншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролююч╕ органи, – з дня зд╕йснення в╕дпов╕дно╖ господарсько╖ операц╕╖ (для в╕дпов╕дних дозв╕льних документ╕в – з дня завершення строку ╖х д╕╖).
Л╕кв╕дац╕я та збер╕гання
У раз╕ л╕кв╕дац╕╖ платника податк╕в документи, визначен╕ п. 44.1 ПКУ, за пер╕од д╕яльност╕ платника податк╕в не менш як 1825 дн╕в (2555 дн╕в – для документ╕в та ╕нформац╕╖, необх╕дних для зд╕йснення податкового контролю в╕дпов╕дно до ст. 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували дат╕ л╕кв╕дац╕╖ платника податк╕в, у встановленому законодавством порядку передаються до арх╕ву.
Передбачен╕ цим пунктом строки збер╕гання документ╕в та ╕нформац╕╖ продовжуються на пер╕од зупинення в╕дл╕ку строку давност╕ у випадках, передбачених п. 102.3 ПКУ.
На як╕ документи поширюються нов╕ строки збер╕гання?
Нов╕ вимоги щодо 1825-денного м╕н╕мального строку збер╕гання документ╕в застосовуються до документ╕в, як╕ розроблено:
до дня набрання чинност╕ цим Законом, строк збер╕гання яких не зак╕нчився на день набрання чинност╕ цим Законом;
починаючи з дня набрання чинност╕ цим Законом;
особою, стосовно яко╖ на день набрання чинност╕ цим Законом розпочато, але не завершено процедуру припинення (л╕кв╕дац╕╖);
особою, стосовно яко╖ прийнято р╕шення про л╕кв╕дац╕ю п╕сля набрання чинност╕ цим Законом.
Закон набира╓ чинност╕ з дня, наступного за днем його опубл╕кування, кр╕м окремих норм, але норма щодо внесення зм╕н до п. 44.3 почне д╕яти з дня набрання чинност╕. Станом на 24 кв╕тня його ще не опубл╕ковано. Тож як т╕льки його опубл╕кують, з наступного дня почнуть д╕яти нов╕ строки збер╕гання.
Тобто якщо, наприклад, Закон набере чинност╕ з 1 травня 2023 року, то нов╕ строки будуть поширюватися на документи, як╕ почали збер╕гатися ще з 1 травня 2020 року та строк по ним мав би завершитися 1 травня 2023 року. Тож до 1 травня 2025 року потр╕бно буде ╖х збер╕гати.
Карантин та во╓нний час
Нагаду╓мо теж, що карантин через COVID-19 та в╕йна внесла сво╖ коригування.
Строки збер╕гання документ╕в на пер╕од д╕╖ карантину були подовжен╕. А нараз╕ ще й д╕╓ в╕йна, тож цей пер╕од також вилуча╓ться з граничного строку збер╕гання.
А ще, до 1 липня 2023 року (поки що саме така дата) д╕╓ моратор╕й на планов╕ перев╕рки.
╤ якщо його не буде продовжено, то саме з ц╕╓╖ дати почнуть д╕яти звичайн╕ умови з новим строком збер╕гання вже у 1825 дн╕в. Але про вс╕ ц╕ нюанси ми ще будемо писати в окрем╕й статт╕.
Х╕т тижня ... Угорщина заборонила ╕мпорт з Укра╖ни 25 вид╕в с╕льгосппродукц╕╖ та посилила правила транзиту
Угорщина заборонила до 1 липня ╕мпорт з Укра╖ни 25 вид╕в с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, дозволивши транзит за умовами посиленого контролю.
В╕дпов╕дне розпорядження 130/2023 "Про заходи, пов'язан╕ з транспортуванням певних с╕льськогосподарських продукт╕в походженням з Укра╖ни" видав уряд Угорщини.
У списку заборонено╖ до ввезення продукц╕╖ значиться яловичина св╕жа та охолоджена; м'ясо велико╖ рогато╖ худоби заморожене; свинина св╕жа, охолоджена або заморожена; м'ясо овець або к╕з, св╕же, охолоджене або морожене; м'ясо, субпродукти та субпродукти св╕йсько╖ птиц╕, придатн╕ для споживання в ╖жу, св╕ж╕, охолоджен╕ або морожен╕; яйця птах╕в у шкаралуп╕, св╕ж╕, консервован╕ або варен╕; мед натуральний; овоч╕ (включно ╕з сирими, приготованими на пар╕ або вареними) заморожен╕; жито; ячм╕нь; кукурудза; гречка, просо та канаркове нас╕ння; ╕нш╕ злаки; борошно пшеничне ╕ борошно з╕ злак╕в; оброблен╕ злаки; р╕пак або нас╕ння р╕паку; нас╕ння соняшника (зокрема, подр╕бнене); ол╕я соняшникова, сафлорова ╕ бавовняна та ╖х фракц╕╖, нераф╕нован╕ або раф╕нован╕, але без зм╕ни х╕м╕чного складу; ол╕я р╕пакова ╕ г╕рчична та ╖х фракц╕╖, нераф╕нован╕ або раф╕нован╕, але без зм╕ни х╕м╕чного складу; цукор тростинний або буряковий ╕ сахароза х╕м╕чно чиста у твердому стан╕; хл╕б, т╕стечка, б╕скв╕ти та ╕нш╕ хл╕бобулочн╕ вироби ╕з вм╕стом какао; рисовий пап╕р та аналог╕чн╕ продукти; овоч╕ (кр╕м зацукрованих), приготован╕ або консервован╕ без оцту або оцтово╖ кислоти (кр╕м пом╕дор╕в та ╖ст╕вних гриб╕в), незаморожен╕; вино з╕ св╕жого винограду; виноградне сусло (кр╕м виноградного соку);
У раз╕ постачання вищезазначених товар╕в на територ╕ю Угорщини, з порушеннями норм положення, пол╕ц╕я або податкова ╕нспекц╕я можуть накласти адм╕н╕стративний штраф на перев╕зника в розм╕р╕ до 100% вартост╕ товару без ПДВ. Аналог╕чн╕ санкц╕╖ передбачено, якщо зазначен╕ в списку заборонених до ╕мпорту товари не буде вивезено за меж╕ кра╖ни протягом 7 дн╕в ╕з дати в'╖зду, йдеться в текст╕ документа.
П╕д час пересування товар╕в територ╕╓ю Угорщини в режим╕ транзиту, уповноважен╕ органи нав╕шують спец╕альн╕ замки таким чином, що п╕д час будь-яко╖ ви╖мки товару з транспортного засобу, ╖х можна т╕льки зламати. Вантаж в╕дстежу╓ться за допомогою систем оплати про╖зду платними дорогами ╕ даних WIM-комплекс╕в.
П╕д час встановлення оф╕ц╕йного замка, ре╓стру╓ться найменування поставки, ╖╖ обсяг, ╕м'я перев╕зника, його адреса, за наявност╕ адреса оф╕су в Угорщин╕, податковий номер перев╕зника, ре╓страц╕йний номер компан╕╖ або ╕дентиф╕катор FELIR. Перев╕зник ма╓ вказати назву кра╖ни, що забезпечу╓ виконання завдання, електронну та поштову адресу замовника, номер рахунку для оплати, власника транспортного засобу, особу вод╕я, який його використову╓, номерний знак (у раз╕ використання зал╕зничного транспорту - номер зал╕знично╖ кол╕╖), час ╕ м╕сце запланованого ви╖зду з територ╕╖ Угорщини та запланований маршрут.
У Державн╕й служб╕ безпеки на транспорт╕ Укра╖ни також уточнили, що в раз╕ перевезення с╕льгосппродукц╕╖ в режим╕ транзиту автотранзитом, вантажний автомоб╕ль ма╓ бути опломбований пломбами, як╕ встановлюються п╕д час оформлення митно╖ декларац╕╖ Т1.
Як пов╕домлялося, Польща, Угорщина, Болгар╕я, Словаччина та Румун╕я заборонили ╕мпорт укра╖нських с╕льгосптовар╕в, але дозволили ╖хн╕й транзит. Переважно укра╖нськ╕ вантаж╕ прямують до порт╕в на Балт╕йському мор╕, як╕ розташован╕ на територ╕╖ Польщ╕ та Н╕меччини, а також до чорноморських порт╕в Румун╕╖ та Болгар╕╖.
експерт Центру соц╕ально-економ╕чних досл╕джень "CASE Укра╖на"
Пол╕тики, державн╕ д╕яч╕ й експертне середовище наст╕льки сфокусован╕ на кадровому питанн╕ ╕ прозорост╕ процедур призначень/зв╕льнень та можливост╕ громадського контролю, що почасти забува╓ про системн╕ "баги", зашит╕ в д╕яльн╕сть тих чи ╕нших орган╕в влади, ╕ як╕ дуже заважають сумл╕нним платникам податк╕в.
Зокрема, зг╕дно з результатами шосто╖ хвил╕ щор╕чногоопитування б╕льше 70% ╕мпортер╕в, що стикалися з труднощами при процедур╕ визначення митно╖ вартост╕, пов╕домляють про необ╜рунтоване зб╕льшення митно╖ вартост╕ товар╕в та в╕дмову митниц╕ визнавати контрактну ц╕ну товару.
Б╕льше 60% пов╕домляють про непрозоре визначення митно╖ вартост╕ товар╕в та вимоги надати багато документ╕в.
Право митних орган╕в самост╕йно переконатися в правдивост╕ чи точност╕ заявлено╖ вартост╕ закр╕плене на законодавчому (╕ м╕жнародному) р╕вн╕.
Однак, попри те, що питання можливост╕ ╕ процедури коригування вартост╕ митницею врегульовано довол╕ детально, це не убезпечу╓ процедуру в╕д дискрец╕╖ ╕, як насл╕док, корупц╕йних прояв╕в.
Таким чином, нав╕ть маючи законодавство, максимально наближене до ГАТТ/СОТ та Митного кодексу ╢С (в частин╕ митно╖ оц╕нки товар╕в), правозастосування кроку╓ шляхом презумпц╕╖ вини платника податк╕в.
Як це вигляда╓ на практиц╕
Загальне право митних орган╕в вимагати документи або ╕нформац╕ю на п╕дтвердження митно╖ декларац╕╖викладено в статт╕ 15 Митного кодексу ╢вропейського Союзу (Регламенту ╢С № 952/2013 ╢вропейського парламенту та Ради про встановлення Митного кодексу Союзу).
Зазначен╕ положення ╓ ун╕версальними ╕ в╕дпов╕дно також знайшли сво╓ в╕дображення у Митному кодекс╕ Укра╖ни 2012 року (╕з зм╕нами та доповненнями).
Наприклад, в ╤рланд╕╖ якщо ╕снують об╜рунтован╕ сумн╕ви щодо вартост╕, митниця пов╕домля╓ ╕мпортера про п╕дставу для сумн╕ву щодо вартост╕ та св╕й нам╕р скоригувати варт╕сть.
╤мпортеру нада╓ться "Право бути почутим" — можлив╕сть в╕дпов╕сти на запит митниц╕ та висловити свою точку зору в╕дпов╕дно до положень до прийняття остаточного р╕шення.
Якщо митниця п╕сля того, як надала ╕мпортеру право бути вислуханим, вир╕шу╓ скоригувати заявлену варт╕сть у б╕к зб╕льшення, остаточне р╕шення ма╓ бути пов╕домлено ╕мпортеру в письмов╕й форм╕ та ч╕тко зазначено, що ╕мпортер може оскаржити це р╕шення.
Схожим чином питання врегульовано ╕ в Укра╖н╕ (статтею 55 МКУ), зокрема також передбачений обов’язок митниц╕ об╜рунтувати причини, через як╕ заявлену декларантом митну варт╕сть не може бути визнано, а також пред’явити декларанту наявну в митниц╕ ╕нформац╕ю, яка призвела до виникнення сумн╕в╕в у правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ та до прийняття р╕шення про коригування.
Саме митниця повинна довести неправильн╕сть визначення митно╖ вартост╕, ╕ право на сумн╕в не повинне автоматично означати вину декларанта.
Анал╕з даних, отриманих в╕д Держмитслужби щодо застосування метод╕в визначення митно╖ вартост╕, св╕дчить про широке застосування поряд з 1-м методом – за ц╕ною договору (88%) резервного методу (12% за к╕льк╕стю товар╕в, 14% - за ╖х варт╕стю).
Причому динам╕ка застосування резервного методу тяж╕╓ до зб╕льшення, що може св╕дчити про б╕льш активне застосування так званих ╕ндикативних ц╕н.
Кр╕м того, ╕снують позаправов╕ практики – спонукання декларант╕в до самост╕йного коригування вартост╕ до ╕ндикативного р╕вня.
Про це може св╕дчити зб╕льшення к╕лькост╕ випадк╕в самост╕йного в╕дкликання МД у зв’язку з необх╕дн╕стю коригування митно╖ вартост╕ товар╕в (з 20 825 випадк╕в у 2020 роц╕ – до 28 336 у 2022-му).
На практиц╕ це означа╓, що заявлена ╕мпортером варт╕сть або "прох╕дна" (перший метод), або "непрох╕дна" ╕ автоматично тягне за собою одразу застосування шостого – резервного методу.
Незастосування при цьому ╕нших метод╕в (з другого по п’ятий) може св╕дчити про ╕гнорування положень Угоди про ╕мплементац╕ю статт╕ VII ГАТТ 1994 року та Митного кодексу Укра╖ни.
В умовах в╕дсутност╕ верховенства права, де судова та правоохоронна система не здатн╕ забезпечити нев╕дворотн╕сть покарання, ф╕скальна система налаштована за принципом презумпц╕╖ вини платника податк╕в.
Тобто апр╕ор╕ вс╕ платники податк╕в разом узят╕ ╓ потенц╕йними ухилянтами в╕д сплати податк╕в, а податкова ╕ митниця мають ретельно перев╕рити, хто з можливих правопорушник╕в може бути поки що в╕льний.
За лог╕кою, дискомфорт для б╕знесу, який виника╓ внасл╕док дискрец╕йних повноважень митниц╕ щодо коригування митно╖ вартост╕, повинен бути адекватним оч╕куваному ф╕скальному ефекту.
Однак, за даними Держмитслужби, з майже 311 млрд грн митних платеж╕в, перерахованих за 2022 р╕к платниками податк╕в, трохи б╕льше 108 млн забезпечено за рахунок контролю за правильн╕стю визначення митно╖ вартост╕, тобто 0,4%.
╤ншими словами, у 99,6% випадк╕в це добров╕льна сплата податк╕в у повному обсяз╕.
За результатами судового оскарження у 77% випадк╕в митниця програвала (за варт╕сними показниками у 2022 роц╕ – також 77%).
Таким чином, нав╕ть б╕льш н╕ж скромний показник донарахування додаткових митних платеж╕в за результатами коригування митно╖ вартост╕ б╕льшою м╕рою н╕велю╓ться подальшим оскарженням у суд╕ таких р╕шень та визнанням ╖х неправом╕рними.
Водночас незначний показник звернень декларантами до митного органу вищого р╕вня з метою оскарження р╕шення митниц╕ про коригування митно╖ вартост╕ може св╕дчити про певну недов╕ру до ц╕╓╖ процедури з точки зору перспективност╕.
Це п╕дтверджу╓ться вкрай низьким показником питомо╖ ваги задоволених скарг пор╕вняно з б╕льш ефективним судовим оскарженням.
Чому система працю╓ саме так?
Стаття 3 Митного кодексу передбача╓: у раз╕ якщо норми допускають неоднозначне (множинне) трактування, внасл╕док чого ╓ можлив╕сть прийняття р╕шення як на користь п╕дпри╓мств та громадян, так ╕ на користь митного органу, то р╕шення повинно прийматися на користь п╕дпри╓мств ╕ громадян.
Натом╕сть, стаття 30 того ж Кодексу каже, що посадов╕ особи митних орган╕в, як╕ прийняли неправом╕рн╕ р╕шення на користь трет╕х ос╕б, несуть в╕дпов╕дальн╕сть в╕дпов╕дно до закону.
Така двозначн╕сть спонука╓ посадових ос╕б митниц╕ д╕яти нав╕ть в позаправовому пол╕ з ╓диною метою – недопущення недобор╕в митних платеж╕в, що може бути розц╕нено як службову недбал╕сть чи нав╕ть як зловживання службовим становищем для надання незаконних переваг ╕мпортерам. А брати на себе такий ризик лише аби ╕мпортеру зробити при╓мно н╕хто не буде.
Тому, якщо уявити, що ╕з завтрашнього дня митниця припиня╓ позаправов╕ практики, забезпечення повноти сплати податк╕в все одно ма╓ бути забезпечене, хоча й ╕ншим, б╕льш цив╕л╕зованим п╕дходом.
Митниц╕ б╕льш розвинутих кра╖н вир╕шують це завдання б╕льш активним застосуванням ризик-ор╕╓нтованого п╕дходу п╕д час контролю зовн╕шньоеконом╕чних ситуац╕й з низьким р╕внем ризику ╕з можлив╕стю проведення у подальшому пост-аудиту.
Зокрема, Рекомендац╕╖ Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ щодо розробки та використання нац╕онально╖ ц╕ново╖ бази даних як ╕нструменту оц╕нки ризикупередбачають три вар╕анти подальших д╕й митниц╕ у раз╕ спрацювання ризик-ор╕╓нтовано╖ системи на наявн╕сть потенц╕йного ризику:
митниця може ретельно перев╕рити д╕яльн╕сть певного ╕мпортера та вжити в╕дпов╕дних заход╕в мон╕торингу;
коригування митно╖ вартост╕, яке почина╓ться ╕з запиту до ╕мпортера надати додатков╕ докази на п╕дтвердження заявлено╖ вартост╕;
пост-аудит ╕мпортера.
В╕дпов╕дно доК╕отсько╖ конвенц╕╖ (М╕жнародно╖ конвенц╕╖ щодо спрощення ╕ гармон╕зац╕╖ митних процедур, К╕ото, 1973 р.) пост-аудит – це форма митного контролю, яку зд╕йснюють митн╕ органи для перев╕рки правильност╕ та достов╕рност╕ даних, зазначених у митних декларац╕ях, через вивчення бухгалтерських документ╕в, рахунк╕в, систем управл╕ння б╕знесом п╕сля завершення митного оформлення.
Ц╕ норми знайшли сво╓ в╕дображення у пункт╕ 7 статт╕ 336 Митного кодексу Укра╖ни, який передбача╓ таку форму контролю, як "проведення документальних перев╕рок дотримання вимог законодавства Укра╖ни з питань митно╖ справи, у тому числ╕ сво╓часност╕, достов╕рност╕, повноти нарахування та сплати митних платеж╕в".
Однак, важливий момент – пост-аудит як форма митного контролю ма╓ бути нерозривно пов’язаний з процедурою ╕ моментом випуску товар╕в у в╕льний об╕г на п╕дстав╕ результат╕в спрацювання системи управл╕ння ризиками.
В╕дпов╕дно пост-аудит може застосовуватися лише у випадку, якщо п╕д час митного оформлення не застосовувалися додатков╕ види контролю.
На цьому наголосив ╕ Верховний Суд,вказавши, що митний орган при проведенн╕ перев╕рки ма╓ дотримуватися принципу "об╜рунтовано╖ п╕дозри".
Натом╕сть, у раз╕ якщо митний орган п╕д час митного контролю та оформлення застосовував додатков╕ види контролю, зд╕йснив випуск товар╕в у в╕льний об╕г, то для проведення подальшо╖ перев╕рки тако╖ операц╕╖ ╕ поставлення ╖╖ п╕д сумн╕в, митний орган ма╓ навести об╜рунтован╕ факти.
***
Такий п╕дх╕д безумовно ╓ сучасним ╕ цив╕л╕зованим ╕ здатен усунути велику к╕льк╕сть невиправданих приск╕пувань з боку митниц╕ до ╕мпортера, особливо щодо зовн╕шньоеконом╕чних операц╕й з низьким ризиком, ╕ дозволить хоча б частково реал╕зувати презумпц╕ю невинуватост╕ платника податк╕в.
Колонка ╓ видом матер╕алу, який в╕добража╓ винятково точку зору автора. Вона не претенду╓ на об'╓ктивн╕сть та всеб╕чн╕сть висв╕тлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакц╕╖ «Економ╕чно╖ правди» та «Укра╖нсько╖ правди» може не зб╕гатися з точкою зору автора. Редакц╕я не в╕дпов╕да╓ за достов╕рн╕сть та тлумачення наведено╖ ╕нформац╕╖ ╕ викону╓ винятково роль нос╕я.
Х╕т тижня ... ***На форум╕ ц╕каве питання ... Евробляха - как оформить авто в Украине?
21-04-2023 18:10, Vasilekvasileva@tdd.kiev.ua Регион:Киев Евробляха - как оформить авто в Украине?
Коллеги, добрый день
Подскажите, если встречались с такой ситуацией
Авто евробляха, номера Польша, г.в. 1998 евро-2, из Польши заехала в Украину год назад, документы на границе не оформляли, инвойса нет и невозможно его получить у продавца в Польше (не выходит на связь), есть только тех. паспорт.
Х╕т тижня ... ***На форум╕ ц╕каве питання ... Картка в╕дмови при експорт╕
26-04-2023 19:11, Aly1 Регион:скрыт Картка в╕дмови при експорт╕
Доброго дня, П╕дкаж╕ть будь-ласка, хто отримував картку в╕дмови при оформленн╕ на експорт в DHL в нов╕й декларац╕╖ в гр.44 номер в╕дмовно╖ декларац╕╖ п╕д кодом 1300 вказу╓мо 23UA100290500500U4.1 чи 23UA100290500500U4.001 ?
Ситуац╕я - перев╕рений досв╕дом постачальник ╕з США, чергова поставка одного ╕ того самого товару, ╕нвойс, по якому постачальник заявив поставку правильного товару в правильн╕й к╕лькост╕. Зважаючи на наведен╕ вище причини ф╕зичний огляд товару перед митним оформленням не проводився, була оформлена ВМД з╕ сплатою вв╕зного мита та ПДВ, перев╕зник доставив вантаж ╕мпортеру, той в╕дкрив ящик ╕ виявив поставку НЕПРАВИЛЬНОГО товару. Тобто в вантаж╕ був товар ДРУГОГО (╤НШОГО) АРТИКУЛУ! Постачальник ╕з США визна╓ свою вину, пропону╓ повернути неправильний товар в США на зам╕ну якого об╕ця╓ поставити правильний.
Питання - яка з точки зору митних процедур ╕ правил процедура повернення неправильного товару постачальнику? Що для цього треба документально, зокрема: - чи потр╕бно пов╕домляти митницю про поставку неправильного товару (на п╕дстав╕ яко╖ статт╕ МКУ)? - в якому митному режим╕ в╕дправляти неправильний товар в США? - в якому митному режим╕ приймати новий (зам╕нений) товар з США?
P.S. Прошу не коментувати факт не проведення ф╕зичного огляду перед митним оформленням. Ми працю╓мо в╕дд╕лено, митниця не поряд, тощо.
У в╕кно вибору кра╖ни додано поле для швидкого пошуку. У в╕кно вибору кра╖ни додано перел╕к кра╖н що часто використовуються, на основ╕ типу поля
Х╕т тижня ... ***На форум╕ ц╕каве питання ... Експедиторськ╕ послуги в митну варт╕сть.
20-04-2023 14:34, Petrov Регион:скрыт Експедиторськ╕ послуги в митну варт╕сть.
Вс╕м доброго дня. Прошу допомоги в наступному. Отримав дов╕дку про транспортн╕. Описано наступним чином.
Транспортн╕ витрати по перевезенню: Послуги до кордону 7219,00 грн в т.ч. ПДВ 0%. Послуги по територ╕╖ в╕д кордону до м.Ки╓ва 4813,00 грн в т.ч. ПДВ 0%.
Транспортно-експедиц╕йн╕ витрати на територ╕╖ Укра╖ни – 1755,84 грн в т.ч. ПДВ 20%.
Винагорода Експедитора - 1200,00 грн в т.ч. ПДВ 20%.
П╕дкаж╕ть, будь ласка, як правильно нпрахувати варт╕сть доставки для декларування.
З 15.04.2023 запроваджено заборону на ╕мпорт с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ з Укра╖ни.
З 21.04.2023 в╕дновлю╓ться транзит укра╖нсько╖ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ через Республ╕ку Польща.
Перел╕к с╕льськогосподарських продукт╕в, заборонених до ввезення з Укра╖ни
Зернов╕, частина ╤;
Цукор, частина ╤╤╤;
Сухий корм, частина IV;
Нас╕ння, частина V;
Хм╕ль, частина V╤;
Льон ╕ конопля, частина V╤╤╤;
Овоч╕ ╕ фрукти, частина ╤Х;
Продукти переробки з овоч╕в ╕ фрукт╕в, частина Х;
Вина, частина Х╤╤;
Яловичина ╕ телятина, частина ХV;
Молоко ╕ молокопродукти, частина ХV╤;
Свинина, частина ХV╤╤;
Баранина ╕ козлятина, частина ХV╤╤╤;
Яйця, частина Х╤Х;
Курятина, частина ХХ;
Алкоголь етиловий, с╕льськогосподарського походження, частина ХХ╤;
Продукти бдж╕льництва, ХХ╤╤;
Решта продукт╕в, частина ХХ╤V.
Нормативно-правовий акт, яким запроваджено заборону
Розпорядження М╕н╕стра розвитку ╕ технолог╕й Республ╕ки Польща «Про заборону ╕мпорту с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ з Укра╖ни» в╕д 15.04.2023 № 717 («Rozporządzenie Ministra Rozwoju i Technologii z dnia 15 kwietnia 2023 r. w sprawie zakazu przywozu z Ukrainy produktów rolnych»):
З 17.04.2023 запроваджено заборону на ╕мпорт с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ з Укра╖ни.
Перел╕к с╕льськогосподарських продукт╕в, заборонених до ввезення з Укра╖ни
1001 - пшениця
1002 - жито
1003 - ячм╕нь
1004 - овес
1005 - кукурудза
1007 - сорго
1008 – гречка
1212 - цукровий буряк
1701 - тростинний або буряковий цукор
1702 - ╕зоглюкоза
1703 – патока
11xx – продукти борошна, солод, крохмаль, ╕нул╕н, пшенична клейковина
1201 - со╓в╕ боби
1204 - нас╕ння льону
1205 - нас╕ння р╕паку
1206 - нас╕ння соняшнику
1207 - ╕нше ол╕йне нас╕ння
1210 – шишки хмелю
07xx - овоч╕
08xx - фрукти
09xx - продукти переробки фрукт╕в та овоч╕в
5302 - конопл╕
2204 - вино
2209 - винний оцет
2207 - спирт етиловий
0409 - мед натуральний
0410 - маточне молочко та харчовий пропол╕с
0511 - маточне молочко ╕ пропол╕с, не╖ст╕вн╕
1212 - пилок
1521 - бджолиний в╕ск.
Нормативно-правовий акт, яким запроваджено заборону
Пропозиц╕я № 6367/2023-410 в╕д 17.04.2023 «Пропозиц╕я щодо заборони ╕мпорту окремих с╕льськогосподарських продукт╕в ╕ продукт╕в харчування з Укра╖ни або походженням з Укра╖ни на територ╕ю Словацько╖ Республ╕ки та запровадження спец╕ального режиму для транзиту вантаж╕в с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ та продукт╕в харчування з Укра╖ни або походженням з Укра╖ни через територ╕╖ Словацько╖ Республ╕ки».
Румун╕я розгляда╓ можлив╕сть тимчасового призупинення ╕мпорту с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ з Укра╖ни. Нараз╕ р╕шення не прийнято.
Республ╕ка Болгар╕я
Прийняте р╕шення
З 24 кв╕тня по 30 червня 2023 року запроваджу╓ться заборона на ╕мпорт с╕льськогосподарських товар╕в з Укра╖ни.
Заборона не поширюватиметься на вантаж╕, що прямують транзитом через територ╕ю Болгар╕╖.
Перел╕к с╕льськогосподарських продукт╕в, заборонених до ввезення з Укра╖ни
Пшениця м'яка ╕ тверда;
Пшеничне борошно;
Нас╕ння соняшника;
Соняшникова ол╕я;
Кукурудза;
Мед ╕ продукти бдж╕льництва;
Сире молоко;
Сухе молоко;
Молочний концентрат;
Волоськ╕ гор╕хи;
Л╕сов╕ гор╕хи;
Яйця;
Куряче м'ясо;
Свинина;
М'ясо овець ╕ коз;
Жито;
Ячм╕нь;
В╕всян╕ пласт╕вц╕;
Сорго;
Гречка;
Крохмал╕,
╤нул╕н,
Пшенична клейковина;
Соя;
Нас╕ння льону;
Р╕пак;
Вино;
Винний оцет;
Спирт етиловий.
Нормативно-правовий акт, яким запроваджено заборону
«Допов╕дь про насл╕дки зб╕льшення ╕мпорту с╕льськогосподарських товар╕в з Укра╖ни та проект р╕шення про заборону на ╕мпорт деяких товар╕в ╕ продукц╕╖ з Укра╖ни» («Доклад относно последиците от усиления внос на агрохранителни стоки от Украйна и проект на решение за въвеждане на забрана на вноса на определени стоки и продукти от Украйна»).
З 18.04.2023 до 01.07.2023 запроваджено заборону на ╕мпорт с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ з Укра╖ни, однак дозволя╓ться транзит, який ма╓ бути завершений територ╕╓ю Угорщини впродовж 7 дн╕в з дати в’╖зду.
Перел╕к с╕льськогосподарських продукт╕в, заборонених до ввезення з Укра╖ни
М’ясо велико╖ рогато╖ худоби, св╕же чи охолоджене;
М’ясо велико╖ рогато╖ худоби, заморожене;
Свинина, св╕жа, охолоджена чи заморожена;
М'ясо баран╕в чи овець, св╕же, охолоджене чи заморожене;
М’ясо птиц╕, яке використову╓ться для споживання, поб╕чн╕ продукти забою ╕ субпродукти, св╕ж╕, охолоджен╕ чи заморожен╕;
Пташине яйце в скорлуп╕, св╕же, охолоджене чи заморожене;
Натуральний мед;
Заморожен╕ овоч╕ (сир╕, приготован╕ на пару або у вод╕);
Пшеничне борошно чи зм╕шане борошно (пшениц╕ ╕ жита);
Зерновеборошно (окр╕м пшеничного та зм╕шаного);
Оброблен╕ злаков╕ (наприклад, очищен╕, сплющен╕, у вигляд╕ пласт╕вц╕в, нар╕зан╕ шматками чи грубо помолот╕); зернов╕ зародки ц╕л╕, сплющен╕, пол╕рован╕ чи помолот╕;
Р╕пак чи р╕пакова ол╕я, у т.ч. Битий;
Соняшникове нас╕ння у т.ч. Бите;
Соняшникова, шафранова, бавовняна ол╕я, а також ╖х фракц╕╖, також ╕ раф╕нован╕ , але без зм╕ни ╖х х╕м╕чного складу;
Р╕пакова ╕ г╕рчична ол╕я ╕ ╖╖ фракц╕╖, також ╕ раф╕нован╕, але без зм╕ни ╖х х╕м╕чного складу;
Тростинний ╕ буряковий цукор ╕ чиста сахароза в твердому стан╕;
Хл╕б, вип╕чка, торти, б╕скв╕ти ╕ ╕нша вип╕чка, яка м╕стить какао; жертовна вафля (плоский хл╕б, який використову╓ться п╕д час католицьких в╕дправлень меси), пуста желатинова капсула, гофрован╕ вафл╕, рисовий пап╕р та аналог╕чн╕ продукти;
Овоч╕ (окр╕м зацукрених), як╕ приготован╕ без оцту та оцтово╖ кислоти чи ╖х вм╕сту (окр╕м пом╕дор ╕ ╖ст╕вних гриб╕в), не заморожен╕;
Нормативно-правовий акт, яким запроваджено заборону
Розпорядження уряду 130/2023. (IV.18) «Про заходи, пов’язан╕ з транспортуванням певних с╕льськогосподарських продукт╕в, як╕ походять з Укра╖ни» (A Kormány 130/2023. (IV. 18.) Korm. Rendelete az Ukrajnából származó egyes mezőgazdasági termékek fuvarozásával kapcsolatos intézkedésekről).
РЕЗЮМЕнаради щодо обмеження ╕мпорту укра╖нських с╕льськогосподарських товар╕в з боку Угорщини та запровадження процедури транзиту таких товар╕в через територ╕ю Угорщини
Дата обговорення: 24.04.2023, 15:30 EET
1. Угорська Сторона пов╕домила, що з 18.04.2023 до 01.07.2023 запроваджено заборону на ╕мпорт с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ з Укра╖ни до Угорщини товар╕в за наступними групами код╕в:
0201 - м’ясо велико╕̈ рогато╕̈ худоби, св╕же або охолоджене,
0202 - м’ясо велико╕̈ рогато╕̈ худоби, морожене,
0203 - свинина св╕жа, охолоджена або морожена,
0204 - баранина або козлятина, св╕жа, охолоджена або морожена,
0207 - м'ясо та ╖ст╕вн╕ субпродукти св╕йсько╖ птиц╕, зазначено╖ в товарн╕й позиц╕╖ 0105, св╕ж╕, охолоджен╕ або морожен╕
0407 - яйця птах╕в у шкаралуп╕, св╕ж╕, консервован╕ або варен╕,
0409 - мед натуральний,
0710 - овоч╕ (сир╕ або варен╕ у вод╕ чи на пар╕), морожен╕
1001 – пшениця ╕ сум╕ш пшениц╕ та жита (меслин)),
1002 - жито,
1003 - ячм╕нь,
1005 - кукурудза
1008 - гречка, просо та нас╕ння канарково╖ трави; ╕нш╕ зернов╕ культури
1101 - борошно пшеничне або ╕з сум╕ш╕ пшениц╕ та жита (меслину)
1102 - борошно ╕з зерна ╕нших зернових культур, кр╕м пшеничного або ╕з сум╕ш╕ пшениц╕ та жита (меслину)
1104 - зерно зернових культур, оброблене ╕ншими способами (наприклад, лущене, плющене, у вигляд╕ пласт╕вц╕в, обрушене, р╕зане (ядро) або подр╕бнене), за винятком рису товарно╖ позиц╕╖ 1006; зародки зерна зернових культур, ц╕л╕, плющен╕, у вигляд╕ пласт╕вц╕в або мелен╕)
1205 - нас╕ння свир╕пи або р╕паку, подр╕бнене або неподр╕бнене
1206 - нас╕ння соняшнику, подр╕бнене або неподр╕бнене
1512 - ол╕╖ соняшникова, сафлорова або бавовняна та ╖х фракц╕╖, раф╕нован╕ або нераф╕нован╕, але без зм╕ни ╖х х╕м╕чного складу
1514 - ол╕╖ свир╕пова, р╕пакова або г╕рчична та ╖х фракц╕╖, раф╕нован╕ або нераф╕нован╕, але без зм╕ни ╖х х╕м╕чного складу
1701 - цукор з цукрово╖ тростини або з цукрових буряк╕в ╕ х╕м╕чно чиста цукроза, у твердому стан╕
1905 - хл╕бобулочн╕, борошнян╕ кондитерськ╕ вироби, з вм╕стом або без вм╕сту какао; вафельн╕ пластини, порожн╕ капсули, придатн╕ для використання у фармацевтиц╕, вафельн╕ облатки для запечатування, рисовий пап╕р та аналог╕чн╕ продукти
2005 - ╕нш╕ овоч╕, приготовлен╕ або консервован╕ без додання оцту чи оцтово╖ кислоти, незаморожен╕, кр╕м продукт╕в товарно╖ позиц╕╖
2204 - вина виноградн╕, включаючи вина кр╕плен╕; сусло виноградне, кр╕м того, що включено до товарно╖ позиц╕╖ 2009
2. Угорська Сторона пов╕домила, що пропуск через кордон Угорщини, заборонених товар╕в до ╕мпорту, можливий лише за таких умов:
А) товар пряму╓ через територ╕ю Угорщину до ╕нших кра╖н-член╕в ╢С та трет╕х кра╖н, що п╕дтверджу╓ться транзитно╖ декларац╕╖ Т1, у як╕й пунктом призначення товару вказан╕ зазначен╕ кра╖ни;
Б) транспортн╕ засоби (дал╕ - ТЗ) мають бути опломбован╕ митними пломбами;
В) транспортування таких товар╕в через територ╕ю Угорщини ма╓ бути завершене впродовж 7 дн╕в з дати в’╖зду на ╖╖ територ╕ю.
3. За ╕нформац╕╓ю Угорсько╖ Сторони, у раз╕ нев╕дпов╕дност╕ вимог, як╕ зазначен╕ у п.2 цього Резюме, угорськ╕ митники будуть в╕дмовляти у пропуску транспортних засоб╕в з в╕дпов╕дним товаром на територ╕ю Угорщини.
4. Зд╕йснення оформлення транзитно╖ декларац╕╖ Т1 та пломбування митними пломбами можливе як на територ╕╖ Укра╖ни так ╕ в пункт╕ пропуску на територ╕╖ Угорщин╕. При цьому вимога додаткового пломбування зал╕зничних вагон╕в в╕дсутня, а пломби зал╕зниць прир╕внюються до митних пломб.
5. Угорська Сторона звернула увагу, що в╕дпов╕дно до п.4 цього Резюме оформлення Т1 та пломбування може зд╕йснюватися в пункт╕ пропуску на територ╕╖ Угорщин╕, проте процедура такого оформлення та пломбування буде вимагати часу та викликати затримки. В╕дпов╕дно, Угорська Сторона рекоменду╓ зд╕йснювати оформлення Т1 та наступне митне пломбування на укра╖нськ╕й сторон╕.
6. Угорська Сторона пов╕домила, що у раз╕ не дотримання перев╕зниками терм╕н╕в зазначених у п╕дпункт╕ Б пункт╕ 2 цього Резюме, до таких перев╕зник╕в буде застосоване адм╕н╕стративне стягнення у розм╕р╕ 100% ринково╖ вартост╕ товару без ПДВ, що транспорту╓ться. Функц╕ю щодо перев╕рки виконання в╕дпов╕дно╖ вимоги покладено як на прац╕вник╕в митниц╕ так ╕ на пол╕ц╕ю.
7. За ╕нформац╕╓ю наданою Угорською Стороною, угорськ╕ митники на пункт╕ пропуску будуть додатково пов╕домляти про необх╕дн╕сть транспортування таких товар╕в через територ╕ю Угорщини впродовж 7 дн╕в з дати в’╖зду на ╖╖ територ╕ю, а перев╕зники мають заповнити в╕дпов╕дну заяву щодо ╖х ознайомлення з такими умовами.
8. Угорська Сторона також пов╕домила, що прямування товару забороненого до ╕мпорту, в режим╕ транзиту, на митний-склад, що знаходиться на територ╕╖ Угорщини, з наступним перевантаженням та вивезенням в режим╕ транзиту буде заборонено, оск╕льки буде заборонено будь-яке перем╕щення заборонених до ╕мпорту товар╕в, якщо пункт призначення знаходиться на територ╕╖ Угорщини. Для прикладу, у раз╕ перевантаження вантаж╕в з зал╕зничного транспорту на автомоб╕льний на територ╕╖ Угорщини, таке перевезення неможливе через вищезазначен╕ причини.
9. Угорська Сторона про╕нформувала, що у раз╕ якщо товар пряму╓ з Укра╖ни у зал╕зничних вагонах стандарту 1435мм, обов’язковим для виконання ╓ п. 2 цього Резюме, а пломбування таких вагон╕в в╕дбува╓ться на територ╕╖ Укра╖ни з застосуванням пломб УЗ, як╕ прир╕внюються до митних пломб в╕дпов╕дно до п. 4 цього Резюме.
10. У раз╕ якщо товар пряму╓ з Укра╖ни у зал╕зничних вагонах для кол╕╖ 1520мм з перевантаженням у вагони для кол╕╖ 1435мм на територ╕╖ Угорщини, п. 2 цього Резюме ╓ обов’язковим для виконання. Пломбування вагон╕в для кол╕╖ 1520 мм в╕дбува╓ться на територ╕╖ Укра╖ни з застосуванням пломб УЗ. Пломбування вагон╕в кол╕╖ 1435 мм, п╕сля перевантаження на територ╕╖ Угорщини, в╕дбува╓ться з застосуванням пломб зал╕зничного перев╕зника. Зал╕зничн╕ пломби прир╕внюються до митних пломб в╕дпов╕дно до п. 4 цього Резюме.
11. Процедури та правила проведення ветеринарного контролю залишаються без зм╕н.
