Час очiкування у пунктах пропуску станом на 20:00 (country.ua.law.mdoffice) : Рассылка : Subscribe.Ru

Подписаться Бесплатная «Серебряная» новостная рассылка . Подписчиков 1.245 RSS

← Апрель 2023 →
	1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28	29	30

За последние 60 дней ни разу не выходила

Сайт рассылки: http://www.mdoffice.com.ua
Открыта: 31-01-2003

Автор

Александр Андреев

Статистика

1.245 подписчиков
0 за неделю

← Все выпуски →

Час очiкування у пунктах пропуску станом на 20:00

НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 12/04/2023

Час очікування у пунктах пропуску станом на 20:00

Документи що набули чинності у середу 12 Квітня 2023 г.

1. № 302 от 07-04-2023 Постанови Кабінету Міністрів України
Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Сирійської Арабської Республіки про співробітництво в митних справах
"УК" № 71 від 11-04-2023
Діє з 12-04-2023

2. № 311 от 07-04-2023 Постанови Кабінету Міністрів України
Деякі питання функціонування Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів
"УК" № 71 від 11-04-2023
Діє з 12-04-2023

MDoffice

* Документ дня: Інші вiд 14.04.2011 № Б/н Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження

Кількість переглядів: 26 (за період з 00:00 по 18:04 12/04/23), всього переглядів: 75
Інші вiд 14.04.2011 № Б/н Конвенції
Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
Вступив в силу з 01.02.2018
• Всі хіти документів

MDoffice

Зміни в нормативній базі MDOffice за період з 11.04.2023 по 12.04.2023

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
нет изменений
Новые / модифицированные документы Кол.
Відомчий документ 5
Закони України 1
Листи ДМСУ 1
Міжурядова угода 1
Постанови Кабінету Міністрів України 8
ВСЕГО: 16

MDoffice

Бухгалтер 911: Суд підтримав позицію ДПС у питанні поповнення реєстраційного ліміту платника ПДВ

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду підтримано висновок суду апеляційної інстанції та позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі № 160/2602/22 про те, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) третьою особою не може вважатись сплатою податку на додану вартість іншою особою за дорученням платника податку.

Колегія суддів зазначила, що сплата до бюджету ПДВ має певні особливості, які полягають у списанні сум з електронного рахунку платника податків в СЕА ПДВ. Складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є показник суми поповнення електронного рахунку (∑ПопРах). Сума поповнення електронного рахунку – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунку в СЕА ПДВ.

Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунку в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено. Цей висновок зумовлений тим, що як стаття 200¹ ПКУ, так і Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника ПДВ, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку тощо.

Касаційним судом зазначено про правильність зауваження судом апеляційної інстанції, стосовно того, що у договорі доручення, за умовами якого третя особа, як повірений, прийняв на себе зобов`язання від імені та за рахунок позивача, як довірителя, здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань, жодним чином не зазначено право повіреного здійснювати представництво законних інтересів довірителя та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що аналіз статті 200¹ ПКУ та Порядку № 569, які містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку, тощо, дає підстави для висновку, що реєстраційний ліміт платника податку на додану вартість збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.

Нормами пункту 200¹.4 ПКУ визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2023 р. у справі № 160/2602/22 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 р., якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, – залишено без змін.

За матеріалами ДПСУ

Бухгалтер 911

***На форумі цікаве питання ... Хто може заплатити за підприємство митні платежі?

15-02-2023 18:25, Ptica
Регион: скрыт
Хто може заплатити за підприємство митні платежі?

Доброго вечора шановні колеги!
Виникло питання про можливість оплати митних платежів при імпорті за підприємство, якщо воно саме не спроможне оплатити ( велика сума, чи заблоковані рахунки)? Чи може митний брокер сплатити митні платежі за те підприємтсво, що оформлює по договору імпортну митну декларацію? Чи може друге підприємство сплатити митні платежі за інше підприємство? Чи може фізична особа-спонсор, заплатити кошти через банк готівкою, чи безготівково? Можливо в кого є досвід по вирішенню цього питання, буду вдячний Вам!

Сейчас Вы можете:

Посмотреть обсуждение

Ответить

Задать свой вопрос

MDoffice

ДМСУ: За перший квартал 2023 року митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил на суму 1,2 млрд грн

    За перший квартал 2023 року митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил на суму 1,2 млрд грн

    За січень-березень 2023 року виявлено 2766 порушень митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму понад 1,2 млрд грн.

   Вилучено предметів правопорушень на суму понад 179 млн грн. Зокрема:

   • промислових товарів на 91 млн грн;

   • продовольчих товарів на 16 млн грн;

   • валюти майже на 61 млн грн;

   • транспортних засобів майже на 10 млн грн.

    Безпосередньо митницями розглянуто 728 справ про порушення митних правил. Застосовано адміністративних стягнень у вигляді штрафу на суму 19 млн грн, з яких стягнуто до держбюджету 14 млн грн.

   ⚖️ На розгляд до суду митницями передано 1363 справи про порушення митних правил на суму 350 млн грн. За результатами розгляду справ судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 362 млн грн.

WWW MDoffice. Новини сервісу. Митна мапа [12.04.2023]

Мапа митної інфраструктури України
Митна мапа

Додано відображення інформації в паспорт пункту пропуску що до характеру перевезень та стану завантаженості на ...

Проект ЗУ: Про захисні заходи

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

Д. ШМИГАЛЬ

“ ” 2023 р.

Закон УкраЇни

Про захисні заходи
______________________

Цей Закон розроблено відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, Угоди про захисні заходи та інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з метою встановлення механізму захисту галузі вітчизняного виробництва від зростаючого імпорту товару в Україну.

Цей Закон не виключає застосування будь-яких спеціальних правил, що встановлюються міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) безпосередньо конкуруючий товар — товар, що фактично та за рахунок своїх основних якостей, характеристик, призначення може замінити іноземний товар, чим створює конкуренцію останньому;

2) галузь вітчизняного виробництва — вся сукупність виробників подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів, які здійснюють виробництво в межах України, або ті виробники, чий сукупний обсяг виробництва подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів становить основну частку загального вітчизняного виробництва цих товарів;

3) загроза заподіяння значної шкоди — значна шкода, що є явно неминучою і визначається згідно з положеннями статті 10 цього Закону;

4) заінтересована сторона — фізична або юридична особа, якою можуть бути:

будь-який експортер, іноземний виробник чи імпортер товару, що є об’єктом захисного розслідування або перегляду захисних заходів;

об’єднання або асоціація, більшість членів якої є виробниками, експортерами чи імпортерами товару, що є об’єктом захисного розслідування або перегляду захисних заходів;

компетентні органи країни експорту;

будь-який виробник подібного або безпосередньо конкуруючого товару в Україні;

споживачі (користувачі) в Україні, які використовують товар, що є об’єктом захисного розслідування або перегляду захисних заходів, або подібного товару, виробленого в Україні;

галузеві організації споживачів в Україні, якщо товар, що є об’єктом захисного розслідування або перегляду захисних заходів, широко реалізується в роздріб;

об’єднання або асоціація, більшість членів якої є виробниками подібного або безпосередньо конкуруючого товару в Україні;

інші особи або групи осіб, інтересів яких за рішенням Уповноваженого органу може стосуватися порушення та проведення захисного розслідування або перегляду захисних заходів;

5) захисний захід — захід з обмеження зростаючого імпорту на митну територію України, що застосовується Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі відповідно до цього Закону;

6) заявник — фізична чи юридична особа, яка звернулася із заявою відповідно до положень цього Закону;

7) значна шкода — значне загальне погіршення стану галузі вітчизняного виробництва, пов’язане з виробництвом та продажем подібного або безпосередньо конкуруючого товару, яке визначається згідно з положеннями статті 10 цього Закону;

8) зростаючий імпорт — ввезення на митну територію України товару в обсягах, що зростають в абсолютних показниках або відносно вітчизняного виробництва подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

9) країна, що розвивається — найменш розвинута країна, а також будь-яка інша країна, визнана такою згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі для цілей цього Закону;

10) найменш розвинута країна — країна, віднесена до цієї категорії Організацією Об’єднаних Націй на момент порушення захисного розслідування або перегляду захисних заходів;

11) період захисного розслідування або перегляду захисних заходів — період, протягом якого встановлюється, чи в результаті непередбачуваних обставин товар імпортується на територію України в такій збільшеній кількості, в абсолютних показниках або відносно вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що заподіює або загрожує заподіянням значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, що виробляє подібний або безпосередньо конкуруючий товар;

12) подібний товар — ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об’єктом захисного розслідування чи перегляду захисних заходів, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об’єктом захисного розслідування або перегляду захисних заходів;

13) товар, що є об’єктом захисного розслідування або перегляду захисних заходів — товар, що імпортується та призначений для споживання та/або використання в Україні, опис якого міститься в офіційному повідомленні про порушення захисного розслідування або перегляду захисних заходів;

14) Уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.

2. Терміни “експорт”, “експортер”, “імпорт”, “імпортер”, “країна експорту” вживаються у значенні, наведеному в законі України “Про захист від демпінгового імпорту”.

Стаття 2. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі

1. Повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) визначаються Законами України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про захист від демпінгового імпорту”, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

2. Комісія в межах компетенції та в установленому порядку приймає рішення, організовує та надає роз’яснення з питань виконання прийнятих рішень.

3. Рішення та роз’яснення з питань виконання таких рішень Комісії є обов’язковими.

Стаття 3. Орган, що проводить захисні розслідування та перегляди захисних заходів

1. Захисні розслідування та перегляди захисних заходів проводить Уповноважений орган.

Уповноважений орган здійснює моніторинг застосування захисних заходів в порядку, передбаченому частиною третьою статті 46 та частиною другою статті 47 цього Закону.

2. Уповноважений орган здійснює відповідні дії щодо двосторонніх захисних заходів відповідно до Розділу ІХ цього Закону.

3. Органи державної влади України зобов’язані на запит Уповноваженого органу надавати наявну в їх розпорядженні інформацію, необхідну для проведення захисних розслідувань, переглядів та моніторингу захисних заходів, а також всебічно сприяти реалізації Уповноваженим органом завдань, покладених на нього цим Законом.

4. Уповноважений орган надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування цього Закону та рішень Комісії.

Стаття 4. Мова провадження захисних розслідувань та переглядів захисних заходів

1. Захисні розслідування та перегляди захисних заходів здійснюються державною мовою України.

2. Докази та будь-яка інша інформація, подані Уповноваженому органу або Комісії в письмовій формі відповідно до цього Закону, ураховуються за умови їх викладення державною мовою.

Стаття 5. Обчислення строків

1. Строки вчинення дій на підставі цього Закону установлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Уповноваженим органом. Право на вчинення дій втрачається після закінчення відповідних строків.

2. Строки, установлені цим Законом або визначені Комісією чи Уповноваженим органом, обчислюються роками, місяцями і днями.

3. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

4. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується відповідного числа останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, цей строк закінчується в останній день цього місяця.

5. Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається цей строк.

6. Строк, визначений посиланням на подію, яка повинна неминуче настати, обчислюється з наступного дня після настання події або в інший установлений строк після настання відповідної події.

7. Якщо кінець строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем цього строку вважається перший після нього робочий день.

8. Останній день строку закінчується в момент закінчення робочого часу цього дня в Уповноваженому органі.

Стаття 6. Реєстрація документів

1. До матеріалів справи долучаються та беруться до уваги лише ті документи, що надійшли до Уповноваженого органу у строк, визначений цим Законом, Комісією або Уповноваженим органом, засобами поштового та/або електронного зв’язку та зареєстровані Уповноваженим органом у встановленому порядку.

2. Строк не вважається пропущеним у разі, якщо документи були отримані Уповноваженим органом та зареєстровані в установленому порядку.

Стаття 7. Продовження та поновлення строків

1. Запит на продовження строку, якщо дозволено цим Законом, розглядається лише в разі, якщо його подано до Уповноваженого органу до закінчення такого строку.

2. Уповноважений орган може продовжити строк, якщо це не перешкоджає проведенню захисного розслідування. Продовження строку здійснюється за умови подання заінтересованою стороною обґрунтувань такої необхідності та за наявності достатніх підстав. Першим днем продовження строку є наступний день після закінчення попередньо встановленого строку.

3. Уповноважений орган може прийняти рішення про поновлення строків за наявності достатніх для цього підстав.

Стаття 8. Період захисного розслідування або перегляду захисних заходів

1. Період захисного розслідування або перегляду захисних заходів, як правило, охоплює строк, що складає не менше трьох років, за винятком, якщо сторона, яка надає дані, здійснювала діяльність за менший період.

2. Період захисного розслідування або перегляду захисних заходів встановлюється Уповноваженим органом та закінчується якомога ближче до дати початку захисного розслідування або перегляду захисних заходів.

3. При визначенні конкретного періоду збору даних для кожного окремого захисного розслідування або перегляду захисних заходів, Уповноваженим органом можуть враховуватись практика підприємств, у яких будуть запитуватися дані щодо фінансової звітності, та її вплив на наявність даних бухгалтерського обліку, властивості товару, що є об’єктом захисного розслідування або перегляду захисних заходів, такі як сезонність і циклічність, а також чинники існування спеціального замовлення або індивідуальних продажів.

Розділ II
ЗРОСТАЮЧИЙ ІМПОРТ, ЗНАЧНА ШКОДА, ЗАГРОЗА ЗАПОДІЯННЯ ЗНАЧНОЇ ШКОДИ, ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ ЗВ’ЯЗОК ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС

Стаття 9. Загальні принципи застосування захисних заходів

1. Захисні заходи можуть бути застосовані після того, як за результатами захисного розслідування Комісією встановлено, що в результаті непередбачуваних обставин та впливу зобов’язань, узятих Україною в рамках Світової організації торгівлі (далі — СОТ), включаючи тарифні поступки, товар імпортується на територію України в такій збільшеній кількості, в абсолютних показниках або відносно вітчизняного виробництва чи споживання, і на таких умовах, що заподіює або загрожує заподіянням значної шкоди галузі вітчизняного виробництва чи споживання, що виробляє подібний або безпосередньо конкуруючий товар.

2. Захисні заходи застосовуються тимчасово з метою усунення значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, спричиненої зростаючим імпортом та сприяння процесу адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту.

Стаття 10. Встановлення значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва внаслідок зростаючого імпорту

1. Для встановлення значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, Уповноважений орган під час захисного розслідування оцінює:

1) темпи та обсяги зростання імпорту товару, що є об’єктом захисного розслідування, як в абсолютних, так і у відносних показниках до загального обсягу виробництва або споживання в Україні подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

2) динаміку таких економічних факторів галузі вітчизняного виробництва об’єктивного та кількісного характеру:

виробництво;

використання виробничих потужностей;

продуктивність праці;

запаси товару;

продажі;

частка на ринку;

прибутки;

рентабельність інвестицій;

рух грошових коштів;

зайнятість населення.

Економічні фактори та показники, зазначені в цій частині повинні враховуватися при оцінці того, чи зазнає галузь вітчизняного виробництва значної шкоди. Фактори і показники, що не зазначені в цій частині, можуть враховуватися при оцінці значної шкоди за наявності відповідних доказів у матеріалах захисного розслідування.

Будь-які з цих критеріїв окремо чи в поєднанні з іншими не є обов’язковою підставою для визначення того, чи зазнає галузь вітчизняного виробництва значної шкоди.

2. Вплив зростаючого імпорту повинен оцінюватися відносно вітчизняного виробництва подібного або безпосередньо конкуруючого товару, якщо наявні фактичні дані дають змогу виокремити таке виробництво на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж подібного або безпосередньо конкуруючого товару його виробниками і прибутки.

Якщо виокремлення виробництва є неможливим, вплив зростаючого імпорту на галузь вітчизняного виробництва оцінюється на основі дослідження виробництва найвужчої групи або асортименту товарів, які включають подібний або безпосередньо конкуруючий товар, щодо яких може бути отримано необхідну інформацію.

3. Докази, представлені відповідно до частини першої цієї статті, повинні доводити, що зростаючий імпорт заподіює значну шкоду в розумінні цього Закону. Доведення причинно-наслідкового зв’язку між зростаючим імпортом і значною шкодою, заподіяною галузі вітчизняного виробництва, повинно ґрунтуватися на вивченні всіх доказів, що містяться в матеріалах захисного розслідування.

У разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту. Фактори, не зазначені у цій частині, також можуть бути розглянуті за умови, що відповідні докази містяться в матеріалах захисного розслідування.

4. Встановлення загрози заподіяння значної шкоди повинно ґрунтуватися на фактах, а не просто на твердженні, припущенні або малоймовірній можливості. Зміна обставин, які б спричинили ситуацію, за якої збільшення імпорту заподіяло б значну шкоду, повинна бути чітко передбачувана та неминуча.

5. При встановленні загрози заподіяння значної шкоди стан галузі вітчизняного виробництва в період захисного розслідування, включаючи дослідження впливу зростаючого імпорту на неї відповідно до положень частини першої цієї статті, повинен бути врахований з метою визначення основи для оцінки загрози заподіяння значної шкоди. Також розглядаються інші економічні фактори, у тому числі:

1) значні темпи зростання імпорту на ринку України, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягів імпорту;

2) існуючий експортний потенціал країн походження та/або експорту або експортний потенціал, який ймовірно буде існувати в осяжному майбутньому та що він буде використовуватися для експорту в Україну;

Зазначені економічні фактори повинні бути враховані при оцінці того, чи існує загроза заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва. При цьому інші фактори також можуть бути розглянуті при оцінці загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва за наявності відповідних доказів у матеріалах захисного розслідування.

Будь-які з цих факторів окремо чи в поєднанні з іншими не обов’язково є вирішальними при прийнятті рішення, але сукупність факторів, що розглядаються, повинна свідчити, що подальше зростання імпорту є неминучим і якщо не будуть застосовані заходи для запобігання цьому, неминучим є заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва.

Стаття 11. Визначення національного інтересу

1. Попередні та остаточні захисні заходи не можуть бути застосовані або продовжені без проведення дослідження та визначення їх відповідності національному інтересу відповідно до цієї статті.

Для цілей захисту національного інтересу дія захисного заходу, що застосовується, може бути призупинена відповідно до статті 47 цього Закону.

2. Встановлення чи потребує національний інтерес застосування попередніх або остаточних захисних заходів, повинно ґрунтуватися на оцінці інтересів вітчизняних виробників, постачальників, користувачів або галузевих асоціацій споживачів. Додатково також можуть ураховуватися:

1) вплив зростаючого імпорту на зайнятість населення;

2) інвестиції вітчизняних виробників, користувачів та галузевих асоціацій споживачів;

3) міжнародні економічні інтереси України.

3. При дослідженні питання відповідності захисних заходів національному інтересу слід врахувати необ хідність зменшення негативного впливу зростаючого імпорту, що заподіює значну шкоду галузі вітчизняного виробництва, а також відновлення конкуренції.

4. Захисні заходи не застосовуються, якщо Комісія встановить, що застосування таких заходів не відповідає національному інтересу.

Розділ ІІІ
ПОРУШЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАХИСНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ЗАХИСНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Стаття 12. Загальні положення проведення захисного розслідування

Захисні заходи можуть застосовуватися лише на підставі результатів захисних розслідувань, порушених та проведених згідно з цим Законом та відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 13. Права сторін

1. Під час проведення захисного розслідування Уповноважений орган та Комісія допомагають заінтересованим сторонам в реалізації їх прав на участь у змагальному процесі та повний захист, як передбачено цим Законом.

Заінтересовані сторони мають право подавати інформацію і докази, які вони вважають суттєвими для цілей захисного розслідування у строки, визначені Уповноваженим органом та/або Комісією.

2. Права, зазначені у частині першій цієї статті, мають тлумачитися і застосовуватися з урахуванням обов’язків Уповноваженого органу та Комісії завершити захисне розслідування у строки, визначені статтею 23 цього Закону.

3. Права, зазначені у частині першій цієї статті, набуваються стороною з моменту її реєстрації Уповноваженим органом заінтересованою стороною.

4. На запит заінтересованих сторін Уповноважений орган надає їм можливість ознайомитися з усією неконфіденційною інформацією, отриманою в рамках захисного розслідування.

5. Заявники та інші вітчизняні виробники, користувачі та їх об’єднання (асоціації), споживачі (користувачів) та їх організації можуть надавати Уповноваженому органу інформацію стосовно відповідності застосування попередніх чи остаточних захисних заходів національному інтересу згідно зі статтею 11 цього Закону.

Стаття 14. Інформація для цілей захисного розслідування та її використання

1. Уповноважений орган має право вимагати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та інших органів виконавчої влади в Україні, заінтересованих сторін надання інформації, необхідної для проведення захисного розслідування. Така вимога є обов’язковою для органів виконавчої влади та заінтересованих сторін і підлягає виконанню ними у строк, встановлений Уповноваженим органом.

2. Уповноважений орган має право одержувати від органів державної влади України, державних установ, агентств та експертних організацій необхідну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, документи, що стосуються цілей захисного розслідування, включаючи матеріали з технічним аналізом.

3. Уповноважений орган детально визначає інформацію, яку повинні надати заінтересовані сторони, та формат її подання. З метою отримання необхідної інформації Уповноважений орган може надсилати заінтересованим сторонам відповідні запити та/або запитальники.

Усі заінтересовані сторони захисного розслідування отримують повідомлення щодо інформації, яку необхідно надати для цілей такого розслідування.

4. Уповноважений орган та Комісія беруть до уваги інформацію, надану заінтересованими сторонами з дотриманням вимог щодо її надання, якщо вона є обґрунтованою, з урахуванням строків завершення захисного розслідування.

5. Інформація, отримана згідно з цим Законом, може бути використана виключно відповідно до мети, з якою вона запитувалася.

Це положення не виключає можливості використання інформації, отриманої в рамках одного захисного розслідування, з метою ініціювання та проведення інших розслідувань щодо товару, який є об’єктом розгляду такого захисного розслідування.

Стаття 15. Конфіденційна інформація

1. Інформація, розкриття якої надасть суттєву перевагу конкуренту або буде мати суттєвий негативний вплив на особу, яка подала цю інформацію, або на особу, від якої таку інформацію було отримано, або інформація, яка подана заінтересованими сторонами захисного розслідування на конфіденційній основі з наведенням обґрунтованих причин конфіденційності, повинна розглядатися Уповноваженим органом та Комісією як така, що є конфіденційною.

Обґрунтування причин конфіденційності інформації оцінюється Уповноваженим органом. Причина не вважається достатньою, якщо інформація, щодо якої запитується збереження конфіденційності, має публічний характер або знаходиться у вільному доступі.

2. При поданні інформації заінтересовані сторони повинні чітко зазначити, щодо якої саме частини цієї інформації вони вимагають забезпечення конфіденційності. Конфіденційна інформація не може поширюватись без згоди сторони, яка її подала.

Інформація, якою обмінюються Уповноважений орган і Комісія, інформація стосовно засідань Комісії та позиції її членів або щодо службових документів Уповноваженого органу чи Комісії стосовно захисного розслідування або перегляду захисних заходів, а також інформація стосовно дій Уповноваженого органу, розкриття якої надасть суттєву перевагу одній із заінтересованих сторін розслідування або матиме суттєвий негативний вплив на таку особу на будь-якому етапі захисного розслідування або перегляду захисних заходів, не підлягає розголошенню.

3. Якщо Уповноважений орган вважає, що вимога щодо конфіденційного режиму інформації є необґрунтованою, а особа, яка передала інформацію, не хоче її розголошення або не дає дозволу на її розкриття у загальних рисах або у формі резюме, таку інформацію можна не брати до уваги, крім випадку, коли, використовуючи відповідні джерела, можна переконливо довести, що ця інформація є достовірною. Відхилення вимоги щодо конфіденційного режиму інформації повинно бути обґрунтованим.

4. Ця стаття не перешкоджає праву на розкриття Уповноваженим органом та Комісією загальної інформації, зокрема про причини, з яких вони прийняли рішення згідно з цим Законом, або розкриттю фактичної інформації, на яку посилається Комісія, пояснюючи свої рішення. Таке розкриття повинно враховувати законні інтереси відповідних заінтересованих сторін захисного розслідування або перегляду захисних заходів, які не бажають розголошення їх конфіденційної інформації, та здійснюється виключно у відповідності до цього Закону.

Стаття 16. Неконфіденційне резюме інформації

1. Усі заінтересовані сторони, які подають конфіденційну інформацію, подають разом з нею також її неконфіденційне резюме.

Заінтересована сторона, яка подає конфіденційну інформацію, одночасно готує її неконфіденційне резюме. Спосіб ознайомлення заінтересованих сторін з неконфіденційним резюме інформації визначається Уповноваженим органом. Якщо неконфіденційне резюме не подається заінтересованою стороною, Уповноважений орган може не брати до уваги таку інформацію в ході захисного розслідування.

2. Неконфіденційне резюме повинно бути настільки деталізованим, щоб була зрозумілою суть конфіденційної інформації.

Неконфіденційне резюме повинно містити примітки про будь-яку інформацію, що не була подана у неконфіденційній формі, із зазначенням відповідних причин.

3. За виняткових обставин сторони, які подають конфіденційну інформацію, можуть зазначити, що ця інформація не підлягає скороченню. У таких випадках вони наводять обґрунтування причин, через які підготовка неконфіденційного резюме цієї інформації є неможливою.

4. Якщо Уповноваженим органом установлено, що інформація в неконфіденційному резюме є недостатньою або є недостатнім обґрунтування причин неможливості підготовки неконфіденційного резюме інформації, заінтересована сторона, в установлений Уповноваженим органом строк, повинна:

1) внести зміни до неконфіденційного резюме відповідно до вимог цієї статті; або

2) дати згоду на включення цієї інформації до неконфіденційної частини матеріалів захисного розслідування; або

3) утриматися від подання запитуваної інформації; або

4) довести Уповноваженому органу на основі відповідних джерел, що ця інформація є достовірною.

Для цілей цієї статті повнота та достатність неконфіденційного резюме інформації встановлюється Уповноваженим органом. Уповноважений орган може не брати до уваги інформацію у разі, якщо вона подана не відповідно до вимог цієї статті.

Стаття 17. Слухання та консультації

1. Заінтересовані сторони можуть подати письмовий запит щодо проведення слухань та/або консультацій із зазначенням переліку питань для розгляду. Запит щодо проведення слухань подається у строк, установлений Уповноваженим органом.

Слухання та/або консультації можуть призначатися за ініціативою Уповноваженого органу.

Рішення щодо проведення слухань та/або консультацій, порядку їх проведення приймається Уповноваженим органом.

2. У ході слухань та/або консультацій розглядаються питання по суті захисного розслідування та/або відповідно до процедури захисного розслідування.

3. Залежно від обговорюваних питань, на слуханнях та/або консультаціях можуть бути присутніми одна або кілька заінтересованих сторін.

4. Під час захисного розслідування заінтересованим сторонам на їх запит може надаватися можливість зустрітися з іншими сторонами, які мають протилежні погляди, для обміну позиціями та аргументами. Заінтересовані сторони, які брали участь у слуханнях та/або консультаціях, повинні надати Уповноваженому органу неконфіденційне резюме своїх презентацій та заяв з метою включення до неконфіденційної частини матеріалів справи.

Інформація, представлена усно на слуханнях та/або консультаціях, розглядається під час захисного розслідування за умови, що таку інформацію подано Уповноваженому органу в письмовій формі протягом десяти днів з дати їх проведення.

5. Відмова заінтересованих сторін розслідування від участі у консультаціях не тягне за собою ніяких наслідків. Участь у слуханнях та/або консультаціях є правом, а не обов’язком заінтересованих сторін.

Стаття 18. Ухилення заінтересованої сторони від співпраці

1. Якщо заінтересована сторона відмовляє у доступі або в інший спосіб не надає необхідної інформації у строк, установлений відповідно до цього Закону, або створює значні перешкоди для захисного розслідування, Уповноважений орган може на підставі інформації, якою він володіє, робити відповідні позитивні або негативні попередні чи остаточні висновки щодо необхідності застосування захисних заходів.

Якщо встановлено факт надання заінтересованою стороною недостовірної або помилкової інформації, Уповноважений орган може не брати таку інформацію до уваги і використовувати наявну інформацію.

2. Якщо інформація, подана заінтересованою стороною, є неповною або містить інші недоліки, вона береться Уповноваженим органом до уваги за умови, якщо:

1) її неповнота не ускладнює можливості Уповноваженого органу зробити точні висновки; та

2) така інформація подана належним чином у строки, визначені цим Законом, придатна для перевірки; та

3) заінтересована сторона, яка подала інформацію, діє добросовісно.

3. У разі, якщо Уповноважений орган в ході захисного розслідування частково або повністю не враховує інформацію та/або докази, він інформує заінтересовану сторону, яка їх подала, про причини відхилення зазначеної інформації та їй надається можливість у визначені Уповноваженим органом строки подати додаткові коментарі. Якщо ці коментарі вважаються недостатніми, причини відхилення зазначених доказів або інформації передаються відповідній заінтересованій стороні і зазначаються у висновках, що оприлюднюються.

4. Якщо Уповноважений орган робить висновки, які свідчать про наявність підстав для застосування захисних заходів, на основі наявної інформації відповідно до частини першої цієї статті, зокрема, на підставі інформації, яка наводиться в заяві про порушення захисного розслідування, така інформація, якщо це можливо, перевіряється з урахуванням установлених строків захисного розслідування.

5. Якщо заінтересована сторона повністю або частково ухиляється від співпраці з Уповноваженим органом та у зв’язку з цим не подає інформацію, що стосується захисного розслідування, результат такого розслідування для цієї сторони може бути менш сприятливим, ніж у разі, коли сторона не ухиляється від співпраці.

Стаття 19. Перевірка інформації

1. За винятком обставин, передбачених статтею 18 цього Закону, в ході захисного розслідування Уповноважений орган має переконатися в точності і повноті інформації, поданої заінтересованими сторонами, на якій ґрунтуватимуться його висновки.

Перевірка інформації може здійснюватися шляхом:

1) дослідження інформації в письмовій формі, отриманої від заінтересованих сторін, органів державної влади України або отриманої Уповноваженим органом ex officio; та/або

2) виїзної перевірки інформації та документів заінтересованих сторін відповідно до статті 20 цього Закону.

Перевірка інформації може здійснюватися в будь-який момент до завершення підготовки остаточного звіту про результати захисного розслідування.

2. Для перевірки інформації, поданої заінтересованими сторонами, Уповноважений орган може звернутися за сприянням до членів Комісії, органів державної влади України, експертів державних та недержавних установ, а також іноземних експертів. За необхідності вони мають надати Уповноваженому органу відповідну інформацію і докази, які є в їх розпорядженні в межах установленого Уповноваженим органом для цього строку.

Уповноважений орган може у разі потреби та за згодою залучати представників органів державної влади України, експертів державних та недержавних установ, а також іноземних експертів до виїзних перевірок.

Стаття 20. Виїзні перевірки

1. Положення цієї статті застосовуються, якщо Уповноважений орган вирішить перевірити інформацію, подану будь-якою заінтересованою стороною, шляхом виїзної перевірки.

2. В офіційному повідомленні, оприлюдненому згідно зі статтею 30 цього Закону, Уповноважений орган зазначає, що подана інформація може підлягати виїзній перевірці. Також в офіційному повідомленні зазначається, що в разі, якщо заінтересована сторона не погоджується на проведення виїзної перевірки, Уповноважений орган може застосовувати положення статті 18 цього Закону.

3. У ході захисного розслідування Уповноважений орган може провести виїзну перевірку інформації, поданої такими заінтересованими сторонами:

1) вітчизняними виробниками;

2) імпортерами;

3) споживачами (користувачами);

4) об’єднаннями або асоціаціями, які представляють інтереси сторін, зазначених у пунктах 1—3 цієї частини, а також галузевими організаціями споживачів.

4. У разі необхідності, Уповноважений орган може прийняти рішення про проведення виїзної перевірки інформації, поданої іноземними виробниками та/або експортерами, та/або будь-якою іншою фізичною або юридичною особою, яка не є заінтересованою стороною захисного розслідування.

5. Уповноважений орган визначає строки і механізм здійснення зазначених перевірок або заходів контролю.

Якщо вітчизняні виробники, які представляють галузь вітчизняного виробництва, заперечують проти проведення виїзної перевірки або якщо не вдалося узгодити з цими вітчизняними виробниками дату такої перевірки, Уповноважений орган може рекомендувати Комісії припинити захисне розслідування без застосування захисних заходів.

Стаття 21. Митне оформлення

1. Попереднє або остаточне захисне мито справляється митними органами у формі, за ставкою і на умовах, установлених у відповідному рішенні про застосування захисних заходів. Такі мита справляються незалежно від сплати податків і зборів та інших платежів, які справляються з імпорту.

2. У випадку, коли захисні заходи застосовуються у формі захисної квоти, захисної тарифної квоти митне оформлення здійснюється за наявності спеціальної ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, за винятком випадків коли, у разі застосування захисної тарифної квоти, сплачується захисне мито за найбільшою ставкою відповідно до рішення Комісії.

3. Проведення захисного розслідування та дія захисних заходів не перешкоджають процедурам митного оформлення товару, який є об’єктом такого розслідування.

Стаття 22. Офіційні повідомлення

1. Офіційні повідомлення оприлюднюються в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України або в іншому установленому порядку протягом п’яти робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.

2. Офіційно повідомляється про рішення, які підлягають повідомленню згідно з Угодою про захисні заходи; або

про які Уповноважений орган або Комісія вважають за необхідне повідомити для забезпечення права на повний захист та участь у змагальному процесі.

3. Офіційні повідомлення повинні містити інформацію публічного характеру, ураховану при підготовці рішень чи висновків.

Стаття 23. Строк завершення захисного розслідування

1. Захисне розслідування завершується в установленому порядку протягом дев’яти місяців з дати його порушення. За виняткових обставин цей строк може бути продовжено Уповноваженим органом за погодженням з головою Комісії, а у разі його відсутності — першим заступником або заступником голови Комісії, але не більше ніж до одинадцяти місяців.

У разі продовження строків проведення захисного розслідування, Уповноважений орган інформує про це заінтересовані сторони до завершення попередньо встановленого строку.

2. Захисне розслідування завершується разом з прийняттям Комісією рішення про застосування остаточних захисних заходів або про припинення захисного розслідування без застосування заходів.

3. Датою завершення захисного розслідування вважається дата прийняття відповідного рішення Комісією.

4. Захисне розслідування завершується автоматично через одинадцять місяців з дати його порушення, за умови, що протягом цього строку Комісія не прийняла одне з рішень, передбачених частиною другою цієї статті. У такому разі після закінчення строку у одинадцять місяців протягом п’яти робочих днів Уповноважений орган оприлюднює офі ційне повідомлення про припинення захисного розслідування без застосування заходів.

Стаття 24. Припинення захисного розслідування без застосування заходів

1. Захисне розслідування припиняється без застосування заходів, якщо Комісією прийнято рішення про відсутність достатніх доказів наявності зростаючого імпорту або значної шкоди галузі вітчизняного виробництва для проведення захисного розслідування, а також відповідно до статті 11 цього Закону.

2. У разі якщо заявник відкликав заяву, захисне розслідування припиняється без застосування заходів за рішенням Комісії, крім випадків, коли Комісія за поданням Уповноваженого органу установить, що таке припинення не відповідає національному інтересу.

3. Захисне розслідування припиняється без застосування заходів за умови та в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 цього Закону.

Глава 2
ПОРУШЕННЯ ЗАХИСНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Стаття 25. Подання заяви про порушення захисного розслідування

1. Захисне розслідування з метою встановлення того, чи в результаті непередбачуваних обставин та впливу зобов’язань, узятих Україною в рамках СОТ, включаючи тарифні поступки, товар імпортується на територію України в такій збільшеній кількості, в абсолютних показниках або відносно вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що заподіює або загрожує заподіянням значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, що виробляє подібний або безпосередньо конкуруючий товар, порушується за заявою галузі вітчизняного виробництва або від її імені, за винятком випадків, передбачених статтею 29 цього Закону.

Заява про порушення захисного розслідування подається одним або кількома вітчизняними виробниками, фізичною або юридичною особою чи будь-якою асоціацією, що діють від імені такого вітчизняного виробника або галузі вітчизняного виробництва.

2. Заява про порушення захисного розслідування подається в письмовій та електронній формах. Конфіденційна та неконфіденційна версії заяви надсилаються до Уповноваженого органу засобами поштового та/або електронного зв’язку у встановленому порядку. Кожна версія заяви, включно з додатками до неї, повинна бути пронумерована та позначена щодо статусу конфіденційності. Документи, що не позначені як конфіденційні, розглядаються як неконфіденційні.

Неконфіденційна версія заяви про порушення захисного розслідування повинна бути оформлена відповідно до вимог статті 16 цього Закону. Якщо Уповноважений орган вважає, що неконфіденційна версія заяви про порушення захисного розслідування не відповідає вимогам статті 16 цього Закону, до порушення захисного розслідування на запит Уповноваженого органу заявник повинен надати її нову версію.

3. Заява про порушення захисного розслідування вважається поданою наступного дня після її реєстрації в Уповноваженому органі.

4. До моменту прийняття рішення про порушення захисного розслідування Уповноважений орган та Комісія не розголошують інформацію стосовно надходження заяви про порушення такого розслідування.

5. Заява про порушення захисного розслідування може бути відкликана заявником до порушення захисного розслідування, у цьому разі вона вважається такою, що не подавалася.

Стаття 26. Зміст заяви про порушення захисного розслідування

1. Заява про порушення захисного розслідування повинна містити достатні докази наявності зростаючого імпорту, значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва та причинно-наслідкового зв’язку між зростаючим імпортом та значною шкодою галузі вітчизняного виробництва, про які стверджується. Просте твердження, не підкріплене відповідними доказами, не може вважатися достатнім для виконання вимог цієї статті.

2. Заява про порушення захисного розслідування повинна містити інформацію, яка є в розпорядженні заявника, зокрема, про:

1) особу заявника та опис обсягів і вартості виробництва ним подібного товару в Україні. Якщо заява про порушення захисного розслідування подається від імені галузі вітчизняного виробництва, то заявник зазначає в ній:

галузь виробництва, від імені якої така заява подається, обсяги і вартість виробництва нею подібного товару в Україні;

загальний обсяг виробництва подібного товару в Україні;

перелік усіх відомих вітчизняних виробників подібного або безпосередньо конкуруючого товару (або об’єднань вітчизняних виробників подібного або безпосередньо конкуруючого товару) та, у разі наявності, інформацію щодо обсягу і вартості виробництва цими виробниками подібного або безпосередньо конкуруючого товару в Україні.

2) повний опис імпортованого товару та подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

3) назву країни (країн) походження або експорту товару та кожного відомого експортера та/або іноземного виробника, про якого відомо, що він поставляє імпортований товар до України, а також перелік відомих осіб (фізичних або юридичних), які імпортують товар, що є об’єктом розгляду;

4) зростаючий імпорт як результат непередбачуваних обставин;

5) докази того, що значна шкода або загроза заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва спричинена зростаючим імпортом.

Такі докази включають відомості та/або дані про:

тенденції імпорту;

вплив імпорту на галузь вітчизняного виробництва, що підтверджено на основі відповідних факторів та показників, що характеризують стан галузі вітчизняного виробництва, зазначених у частині першій статті 10 цього Закону.

3. У заяві про порушення захисного розслідування може бути вказано чи вимагає заявник застосування попередніх захисних заходів з наведенням обґрунтованих причин та відповідних доказів.

4. У заяві про порушення захисного розслідування може бути подано будь-яку іншу інформацію за умови, що вона стосується рішення про порушення такого розслідування та містить достатні докази.

Стаття 27. Розгляд заяви про порушення захисного розслідування

1. Уповноважений орган проводить попереднє вивчення фактів, що містяться в заяві про порушення захисного розслідування. Якщо за результатами вивчення Уповноважений орган встановлює, що заява про порушення захисного розслідування потребує значних додаткових даних чи доповнень або виправлень, Уповноважений орган надсилає заявнику запит на внесення в установлений строк відповідних змін.

Якщо заявник не подав необхідних додаткових даних, доповнень або виправлень у встановлений строк, заява про порушення захисного розслідування вважається такою, що не подана.

2. Уповноважений орган з доступних йому джерел вивчає достатність та обґрунтованість доказів, що містяться в заяві про порушення захисного розслідування. За результатами вивчення Уповноважений орган готує звіт з рекомендаціями Комісії, у якому зазначає, чи є докази достатніми для порушення захисного розслідування.

3. На запит Уповноваженого органу органи державної влади України повинні надати йому інформацію, що є необхідною для вивчення заяви про порушення захисного розслідування та відповідає вимогам для підготовки звіту, який готується відповідно до частини другої цієї статті. Інформація повинна бути надана у строк, установлений Уповноваженим органом.

4. Результати розгляду заяви про порушення захисного розслідування разом з відповідними рекомендаціями, повинні бути належним чином відображені в конфіденційному звіті, який Уповноважений орган надсилає Комісії, як правило, в тридцятиденний строк з дати подання заяви про порушення захисного розслідування.

За наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, строк для подання звіту Комісії розраховується з дня подання заявником до Уповноваженого органу додаткових даних, доповнень або виправлень.

Стаття 28. Порушення захисного розслідування

1. Комісія приймає рішення про порушення захисного розслідування на підставі звіту, направленого Уповноваженим органом відповідно до частини четвертої статті 27 цього Закону.

2. Захисне розслідування може бути порушено за умови, що Комісія на підставі об’єктивного дослідження доказів установить, що:

1) існує достатньо доказів щодо наявності зростаючого імпорту, значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва та причинно-наслідкового зв’язку між ними для обґрунтування порушення захисного розслідування;

2) заявник підпадає під визначення галузь вітчизняного виробництва.

3. Підстави відмови в порушенні захисного розслідування повинні бути обґрунтовані та повідомлені заявнику.

4. Захисне розслідування вважається порушеним з дати набрання чинності рішення Комісії про його порушення. Строк завершення захисного розслідування починає обчислюватися з цієї дати.

5. У рішенні про порушення захисного розслідування Комісія доручає Уповноваженому органу:

1) оприлюднити офіційне повідомлення про порушення захисного розслідування;

2) провести захисне розслідування.

Стаття 29. Порушення захисного розслідування ex officio

1. В особливих випадках Комісія, за рекомендацією Уповноваженого органу, може прийняти рішення про порушення захисного розслідування без отримання письмової заяви від галузі вітчизняного виробництва або від її імені, за наявності достатніх доказів існування зростаючого імпорту, значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва та причинно-наслідкового зв’язку між ними для обґрунтування порушення такого розслідування.

Докази та відповідні рекомендації, повинні бути належним чином відображені в конфіденційному звіті, який Уповноважений орган подає Комісії після того, як Уповноважений орган переконався в тому, що вимоги цієї частини є виконаними. Звіт повинен ґрунтуватися на об’єктивній оцінці Уповноваженого органу щодо точності та достовірності наявних доказів.

2. У випадку якщо орган державної влади України в межах своїх повноважень володіє достатніми доказами наявності зростаючого імпорту та значної шкоди, заподіяної галузі вітчизняного виробництва таким зростаючим імпортом, такий орган може подати Уповноваженому органу заяву про порушення захисного розслідування.

3. Положення частини другої статті 26, частини четвертої статті 27, частин першої, другої, четвертої, п’ятої, статті 28 та статті 30 цього Закону застосовуються mutatis mutandis до порушення захисного розслідування
ex officio у частині, у якій вони є доцільними.

Стаття 30. Офіційне повідомлення про порушення захисного розслідування

Офіційне повідомлення про порушення захисного розслідування повинно містити достатню інформацію про:

1) опис товару, що є об’єктом захисного розслідування, включаючи його класифікацію згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;

2) процесуальну хронологію ініціювання захисного розслідування, включаючи дату порушення такого розслідування;

3) короткий виклад інформації, на якій ґрунтується твердження про те, що товар імпортується на територію України в такій збільшеній кількості, в абсолютних показниках або відносно вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що заподіює або загрожує заподіянням значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, про що стверджується в заяві;

4) інші процесуальні дії, включаючи строки, протягом яких сторони можуть повідомити про свою заінтересованість, довести до відома свою позицію та подати запит щодо проведення слухань, будь-які інші строки.

Глава 3
ПРОВЕДЕННЯ ЗАХИСНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Стаття 31. Запитальники та інші інформаційні запити

1. На запит заінтересованих сторін Уповноважений орган надає їм неконфіденційну версію заяви про порушення захисного розслідування.

2. Уповноважений орган має право вимагати від заінтересованих сторін розслідування надання відповідей на запитальники відповідно до вимог статті 14 цього Закону. Ці запитальники включають:

1) опис інформації, що необхідна для проведення захисного розслідування; та

2) строк, протягом якого потрібно надати таку інформацію.

3. Строк надання відповіді на запитальник може бути продовжено, ураховуючи строки завершення захисного розслідування, за умови, якщо сторона, яка просить про продовження, надала обґрунтовані докази такої необхідності. Продовження строку подання відповіді на запитальник стосується лише тієї сторони, щодо якої таке продовження було здійснено.

4. Уповноважений орган здійснює попередній аналіз відповідей на запитальник і може надіслати запит про надання уточнень чи додаткової інформації. У такому разі Уповноважений орган встановлює кінцевий строк для надання відповідей на цей запит. Вимоги щодо подовження строків, установлених в частині другій цієї статті, застосовуються mutatis mutandis.

Стаття 32. Інші джерела інформації

1. У ході захисного розслідування Уповноважений орган може запитувати і використовувати інформацію з інших джерел, ніж заінтересовані сторони.

2. На запит Уповноваженого органу або за власною ініціативою органи державної влади України подають Уповноваженому органу інформацію, що є доцільною та стосується проведення захисного розслідування.

Уповноважений орган може звертатися до органів державної влади України із запитом щодо проведення дослідження та аналізу в межах їх компетенції.

3. Строк подання відповіді встановлюється Уповноваженим органом у відповідному запиті, але в межах строку проведення захисного розслідування.

Стаття 33. Особливості підготовки рішення про попередні захисні заходи

У разі наявності критичних обставин, при яких затримка у застосуванні захисних заходів спричинила б шкоду, яку важко виправити без застосування попередніх захисних заходів, Уповноважений орган готує для розгляду Комісією пропозиції щодо наявності умов для застосування попередніх захисних заходів.

Стаття 34. Рішення про попередні захисні заходи

1. За результатами розгляду пропозицій Уповноваженого органу Комісія приймає одне з таких рішень про попередні захисні заходи:

1) продовжити захисне розслідування із застосуванням попередніх захисних заходів;

2) продовжити захисне розслідування без застосування попередніх захисних заходів.

2. Інформація про рішення про попередні захисні заходи надсилається заінтересованим сторонам, а також центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, після оприлюднення офіційного повідомлення про рішення про попередні захисні заходи.

Стаття 35. Вимоги до застосування попередніх захисних заходів

1. Попередні захисні заходи можуть застосуватися і справлятися лише за умови, що:

1) захисне розслідування порушено відповідно до положень статті 28 цього Закону, і про це було оприлюднено офіційне повідомлення та проінформовано відомі заінтересовані сторони;

2) Комісія попередньо встановила, що в результаті непередбачуваних обставин, товар імпортується на територію України в такій збільшеній кількості, в абсолютних показниках або відносно вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що заподіює або загрожує заподіянням значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, що виробляє подібний або безпосередньо конкуруючий товар;

3) Комісія встановила, що існують критичні обставини, при яких затримка в застосуванні попередніх захисних заходів могла б спричинити шкоду, яку важко виправити без застосування попередніх захисних заходів;

4) Комісія встановила, що дія попереднього захисного заходу не буде суперечити національному інтересу.

2. Попередні захисні заходи застосовуються не раніше ніж через тридцять днів з дати порушення захисного розслідування.

3. Попередні захисні заходи застосовуються на строк, який не повинен перевищувати двісті днів.

Стаття 36. Попередні захисні заходи

1. Попередні захисні заходи можуть застосовуватися відповідно до рішення Комісії у формі попереднього захисного мита, сума якого вноситься як фінансова гарантія у вигляді грошової застави на особливі види мита;

2. Попередні захисні заходи застосовуються лише до товарів, які ввозяться для споживання, після набрання чинності рішення про застосування попередніх заходів, окрім випадків, передбачених цим Законом.

3. Попередні захисні заходи застосовуються лише на рівні, достатньому для запобігання або усунення значної шкоди та сприяння адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту.

Стаття 37. Лібералізація, призупинення, припинення застосування попередніх захисних заходів

1. За поданням Уповноваженого органу протягом строку застосування попередніх захисних заходів Комісія може прийняти рішення про:

1) лібералізацію попередніх захисних заходів у випадку, коли Комісія має підстави вважати, що відповідна лібералізація є достатньою для запобігання або відшкодування значної шкоди та для сприяння адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту;

2) призупинення застосування попередніх захисних заходів відповідно до статті 47 цього Закону.

3) припинення застосування попередніх захисних заходів, якщо Комісія має достатні підстави вважати, що будь-яка з вимог для застосування попередніх заходів більше не виконується.

2. Підстави, на яких ґрунтується рішення про лібералізацію, призупинення або припинення застосування попередніх захисних заходів, наводяться в офіційному повідомленні, що оприлюднюється відповідно до статті 22 цього Закону.

Стаття 38. Коментарі до рішення про попередні захисні заходи

У разі прийняття Комісією рішення про попередні захисні заходи протягом строку, визначеного в офіційному повідомленні про таке рішення, заінтересовані сторони можуть подати свої коментарі.

Стаття 39. Звіт про суттєві факти та обставини за результатами захисного розслідування

1. Після завершення етапу встановлення фактичних обставин і до того, як остаточний звіт Уповноваженого органу, зазначений у статті 40 цього Закону, буде надісланий Комісії, Уповноважений орган надає всім заінтересованим сторонам неконфіденційний звіт, який містить всі суттєві факти та обставини, на підставі яких рекомендується застосування остаточних захисних заходів або припинення захисного розслідування без застосування таких заходів. Особлива увага приділяється розкриттю будь-яких фактів або обставин, які відрізняються від тих, що були розкриті в рішенні про попередні захисні заходи.

Заінтересовані сторони повинні надати коментарі до цієї інформації у встановлений Уповноваженим органом строк.

2. Розкриття інформації не перешкоджає прийняттю в подальшому іншого рішення Комісією. Якщо таке рішення ґрунтується на інших фактах або обставинах, вони повинні невідкладно розкриватися відповідним заінтересованим сторонам із наданням права подавати коментарі в установлений Уповноваженим органом строк.

Стаття 40. Остаточний звіт про результати захисного розслідування

1. Уповноважений орган готує остаточний звіт про результати захисного розслідування, у якому наводить оцінку і визначає, чи виконуються умови для застосування остаточних захисних заходів. Остаточний звіт про результати захисного розслідування готується з урахуванням інформації і доказів, зібраних до кінця етапу встановлення фактичних обставин.

2. Остаточний звіт про результати захисного розслідування є конфіденційним.

Глава 4
ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ОСТАТОЧНИХ
ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ І СПРАВЛЯННЯ МИТА

Стаття 41. Остаточне рішення про результати захисного розслідування

1. За результатами розгляду остаточного звіту про результати захисного розслідування Комісія приймає одне з таких рішень:

1) застосувати остаточні захисні заходи і припинити захисне розслідування; або

2) припинити захисне розслідування без застосування захисних заходів.

2. В остаточному рішенні про результати захисного розслідування має міститися детальне пояснення висновків щодо зростаючого імпорту, значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва та причинно-наслідкового зв’язку між ними, а також національного інтересу.

Остаточне рішення про результати захисного розслідування повинно містити графік поступової лібералізації заходів, що здійснюється на регулярній основі у разі, якщо тривалість заходу перевищує один рік.

3. Офіційне повідомлення про остаточне рішення про результати захисного розслідування оприлюднюється відповідно до статті 22 цього Закону.

4. Інформація про остаточне рішення про результати захисного розслідування надсилається заінтересованим сторонам та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, як правило, протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення офіційного повідомлення.

Стаття 42. Вимоги до застосування остаточних захисних заходів

1. Остаточні захисні заходи можуть бути застосовані лише за таких умов:

1) заінтересованим сторонам було надано можливість подавати інформацію та коментарі протягом строку проведення захисного розслідування;

2) Комісія встановила факт того, що в результаті непередбачуваних обставин, товар імпортується на територію України в такій збільшеній кількості, в абсолютних показниках або відносно вітчизняного виробництва, і на таких умовах, що заподіює або загрожує заподіянням значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, що виробляє подібний або безпосередньо конкуруючий товар; та

3) Комісія приймає рішення відповідно до статті 11 цього Закону, що дія захисних заходів не буде суперечити національному інтересу.

2. Рішення про застосування остаточних захисних заходів може бути прийнято виключно в межах строку, відведеного для завершення захисного розслідування відповідно до статті 23 цього Закону.

3. Імпорт одного і того самого товару може бути об’єктом застосування одночасно антидемпінгових або компенсаційних заходів та захисних тарифних заходів. У такому випадку антидемпінгові або компенсаційні заходи запроваджуються для усунення ринкових спотворень, спричинених недобросовісною торговельною практикою, захисні тарифні заходи запроваджуються для усунення негативного впливу від значного зростаючого імпорту.

При дослідженні питання одночасного застосування антидемпінгових або компенсаційних заходів та захисних тарифних заходів повинно бути враховано, що комбінація таких заходів не створить додаткових обтяжуючих обставини для певних іноземних виробників та/або експортерів, що ймовірно може призвести до відмови їм у доступі до ринку.

Комісія може прийняти рішення про зміну, призупинення чи скасування антидемпінгових або компенсаційних заходів або повне чи часткове звільнення від застосованих антидемпінгових або компенсаційних заходів, які в іншому випадку підлягали б сплаті, або ухвалити будь-які інші спеціальні заходи. Будь-яке призупинення, зміна чи звільнення від антидемпінгових або компенсаційних заходів має бути обмеженим у часі та застосовуватися лише тоді, коли діють відповідні захисні заходи.

Стаття 43. Форма та розмір остаточних захисних заходів

1. Остаточні захисні заходи можуть застосовуватись у формі:

1) остаточного захисного мита (адвалорне, специфічне, комбіноване); або

2) захисної квоти; або

3) захисної тарифної квоти; або

4) будь-якій іншій, яку Комісія вважає доцільною, за умов наявності обґрунтування обраного заходу, наведеного в остаточному рішенні про результати захисного розслідування та якщо такий захід передбачено та/або не суперечить положенням Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, Угоди про захисні заходи та іншим міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

2. Остаточні захисні заходи застосовуються лише на рівні достатньому для запобігання або усунення значної шкоди та сприяння адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посиленої конкуренції внаслідок зростаючого імпорту.

3. При застосуванні остаточних захисних заходів у формі кількісних обмежень ураховується, зокрема:

1) доцільність збереження, наскільки це можливо, традиційних товаропотоків;

2) обсяг імпорту товарів згідно з договорами, укладеними на звичайних умовах до набрання чинності захисних заходів, якщо такі договори було надано під час захисного розслідування Уповноваженому органу;

3) необхідність досягнення мети застосування остаточних захисних заходів у формі кількісних обмежень.

4. Рівень квоти не повинен зменшувати кількість імпортованих товарів до рівня нижчого, ніж за останній період, який визначається як середній показник імпорту за останні три роки, за які наявна статистика, якщо не буде надано чіткого виправдання того, що інший рівень є необхідним для запобігання або усунення значної шкоди.

У випадках, коли квота розподіляється між країнами-постачальниками, її розподіл може узгоджуватись з тими з них, які мають значний інтерес у постачанні відповідного товару в Україну.

5. Якщо метод, зазначений у частині четвертій цієї статті, не може бути обґрунтований або практично застосований, квота розподіляється між країнами-постачальниками пропорційно їх частці імпорту відповідного товару в Україну протягом останнього репрезентативного періоду, з належним урахуванням будь-яких специфічних факторів, що могли вплинути чи можуть впливати на торгівлю товаром.

За умови, що дотримано положення Угоди про захисні заходи в частині проведення консультацій, метод розподілу, визначений в абзаці першому цієї частини, може не використовуватися у випадку наявності значної шкоди, якщо:

імпорт, що походить з однієї або декількох країн-постачальників збільшився в непропорційних відсотках у відношенні до загального зростання імпорту такого товару за останній репрезентативний період, який визначається відповідно до частини четвертої цієї статті;

причини відступу від використання цього методу є виправданими; та,

умови відступу від використання цього методу є справедливими для всіх постачальників даного товару.

6. Остаточні захисні заходи застосовуються лише до товарів, що ввозяться для споживання, після того, як набуло чинності рішення про застосування остаточних захисних заходів.

7. Застосування захисних заходів забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, за ставкою і на умовах, установлених у відповідному остаточному рішенні про застосування захисних заходів.

Стаття 44. Несправляння та повернення сум попереднього мита

1. Якщо розмір остаточних захисних заходів є меншим за розмір попередніх захисних заходів, імпортерам, які внесли попереднє захисне мито як фінансову гарантію у вигляді грошової застави на особливі види мита, надлишкова різниця повертається.

2. Якщо до товару, щодо якого внесено попереднє захисне мито як фінансову гарантію у вигляді грошової застави на особливі види мита, не застосовується остаточний захисний захід, сума такої фінансової гарантії повертається.

3. Якщо остаточні захисні заходи застосовано у іншій формі, ніж попередній захисний захід, сума внесеної фінансової гарантії у вигляді грошової застави на особливі види мита не повертається, а підлягає сплаті до державного бюджету відповідно до митного законодавства.

4. Якщо розмір остаточного захисного мита перевищує розмір унесеної фінансової гарантії у вигляді грошової застави на особливі види мита, різниця не справляється.

Стаття 45. Лібералізація, призупинення, припинення застосування остаточних захисних заходів

1. За поданням Уповноваженого органу протягом строку застосування захисних заходів Комісія за умови, що галузі вітчизняного виробництва було надано можливість подати свої коментарі може прийняти рішення про:

1) лібералізацію захисних заходів у випадку, коли Комісія має підстави вважати, що відповідна лібералізація є достатньою для запобігання або відшкодування значної шкоди та для сприяння адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту;

2) призупинення застосування захисних заходів відповідно
до статті 47 цього Закону;

3) припинення застосування захисних заходів, якщо Комісія має достатні підстави вважати, що подальша дія захисних заходів не є необхідною для запобігання або відшкодування значної шкоди та для сприяння адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту або не відповідає національному інтересу.

2. Підстави, на яких ґрунтується рішення про лібералізацію, призупинення або припинення застосування захисних заходів, наводяться в офіційному повідомленні, що оприлюднюється відповідно до статті 22 цього Закону.

Стаття 46. Тривалість дії захисних заходів та максимальний строк їх застосування

1. Захисні заходи застосовуються лише протягом строку та в розмірі, необхідному для запобігання або усунення значної шкоди та сприяння адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посиленої конкуренції внаслідок зростаючого імпорту.

Початковий строк застосування заходів не повинен перевищувати чотири роки. Строк застосування може бути продовжений відповідно до глави 8 Розділу ІV цього Закону.

З урахуванням національного інтересу Комісія може застосувати захисні заходи на менший строк.

2. Максимальний строк застосування захисних заходів, включаючи строк застосування будь-яких попередніх захисних заходів, строк початкового застосування захисних заходів та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати вісім років.

3. З метою моніторингу ефективності застосування дії захисних заходів Уповноважений орган досліджує імпорт товарів, щодо яких застосовуються захисні заходи, та процес адаптації галузі вітчизняного виробництва до умов конкуренції.

Центральний органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, проводить моніторинг імпорту з метою виявлення можливих фактів обходу захисних заходів та періодично інформує Уповноважений орган (щокварталу або частіше на його запит) про встановлені факти та про динаміку імпорту товарів, щодо яких застосовуються захисні заходи, та суми сплачених мит.

4. Уповноважений орган має право звертатися до галузі вітчизняного виробництва щодо подання йому інформації стосовно стану відповідної галузі.

На такий запит Уповноваженого органу галузь вітчизняного виробництва зобов’язана надати необхідну інформацію у встановлений Уповноваженим органом строк.

Глава 5

ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Стаття 47. Призупинення дії захисних заходів

1. Захисні заходи, застосовані відповідно до цього Закону, можуть бути призупинені рішенням Комісії на строк до дев’яти місяців:

а) для цілей захисту національного інтересу; або

б) якщо тимчасово змінилася ринкова кон’юнктура таким чином, що після призупинення захисних заходів малоймовірним є відновлення шкоди галузі вітчизняного виробництва та галузі вітчизняного виробництва було надано можливість подати свої коментарі; або

в) якщо Орган з питань вирішення спорів затвердив звіт з рішеннями, рекомендаціями, висновками та/або постановами, що передбачають приведення захисного заходу, застосованого відповідно до цього Закону, у відповідність із зобов’язаннями України згідно з угодами СОТ.

Призупинення дії захисних заходів може бути продовжено рішенням Комісії на строк, що не перевищує дванадцять місяців.

2. Уповноважений орган здійснює моніторинг призупинення дії захисних заходів, аналізуючи інформацію, яку може отримувати на запит від імпортерів, користувачів, галузевих організацій споживачів та вітчизняних виробників. За поданням Уповноваженого органу, Комісія може в будь-який час відновити застосування захисних заходів, якщо більше не існує підстав для призупинення їх дії.

Розділ ІV
ПЕРЕГЛЯДИ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Глава 6
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОРУШЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГЛЯДІВ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Стаття 48. Загальні засади

1. Якщо не визначено інше, положення Розділу ІІI цього Закону стосовно порушення та проведення захисних розслідувань, враховуючи права сторін, оцінку доказів та підстав для висновків, але за виключенням статті 27, застосовуються mutatis mutandis до цього Розділу.

2. Перегляд захисних заходів вважається порушеним з дати набуття чинності відповідного рішення Комісії. Строк завершення перегляду захисних заходів обчислюється з цієї дати.

3. Остаточні захисні заходи залишаються чинними та застосовуються під час проведення перегляду захисних заходів, якщо вони не були призупинені відповідно до статті 47 цього Закону, до отримання результатів перегляду таких заходів.

4. Перегляди захисних заходів проводяться у стислі строки та не повинні тривати більше ніж вісім місяців з дати їх порушення. Датою завершення переглядів захисних заходів є дата прийняття рішення Комісією.

Стаття 49. Офіційне повідомлення про порушення перегляду захисних заходів та інформування

1. Офіційне повідомлення про порушення перегляду захисних заходів невідкладно оприлюднюється після прийняття Комісією відповідного рішення.

2. Офіційне повідомлення про рішення Комісії про порушення перегляду захисних заходів повинно містити достатню інформацію стосовно:

1) опису товару, що є об’єктом перегляду захисних заходів, включаючи його класифікацію згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;

2) процесуальної хронології ініціювання перегляду захисних заходів, включаючи дату його порушення;

3) у разі необхідності, резюме відповідних фактів, узятих до уваги при прийнятті рішення про порушення перегляду захисних заходів;

4) інших процесуальних дій, включаючи строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть довести до відома свою позицію, період проведення слухань, будь-які інші строки, а також контакти Уповноваженого органу, на які заінтересовані сторони повинні подавати інформацію.

3. Інформація про рішення Комісії про порушення перегляду захисних заходів надається заінтересованим сторонам, як правило, протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення офіційного повідомлення про таке рішення.

4. У разі прийняття рішення про відмову в порушенні перегляду захисних заходів Уповноважений орган письмово інформує заявника про причини, через які Комісія прийняла рішення не порушувати перегляд захисних заходів.

Стаття 50. Порушення перегляду захисних заходів

1. Рішення про порушення або відмову в порушенні перегляду захисних заходів Комісія приймає з урахуванням звіту та рекомендацій Уповноваженого органу.

2. Рішенням про порушення перегляду захисних заходів Комісія доручає Уповноваженому органу:

1) оприлюднити офіційне повідомлення про порушення перегляду захисних заходів;

2) провести перегляд захисних заходів.

3. Перегляд захисних заходів вважається порушеним з дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії. Строк завершення відповідного перегляду захисних заходів обчислюється починаючи з цієї дати.

3. Заявник може відкликати заяву до порушення перегляду захисних заходів. У цьому випадку заява вважається такою, що не подавалася.

4. У разі відкликання заяви після порушення перегляду захисних заходів за рішенням Комісії такий перегляд припиняється за умови, що національний інтерес не вимагає проведення такого перегляду.

Стаття 51. Звіт про суттєві факти та обставини за результатами перегляду захисних заходів

Якщо в цьому Розділі не визначено інше, стаття 39 цього Закону застосовується mutatis mutandis до проведення переглядів захисних заходів. Установлений Уповноваженим органом строк подання коментарів ураховує кінцевий строк, установлений для завершення відповідного перегляду захисних заходів.

Стаття 52. Звіт за результатами перегляду захисних заходів

За результатами перегляду захисних заходів Уповноважений орган готує звіт, у якому наводить аналіз та оцінку конкретних питань, розглянутих під час проведення перегляду таки х заходів відповідно до глав 7 і 8 цього Розділу. Звіт готується з урахуванням наявної в матеріалах справи інформації та має містити рекомендації Комісії.

Стаття 53. Рішення за результатами перегляду захисних заходів

1. За результатами розгляду звіту Уповноваженого органу про результати перегляду захисних заходів, Комісія може прийняти рішення, згідно з яким захисні заходи мають бути:

1) для цілей середньострокового перегляду захисних заходів скасовані чи зменшені;

2) для цілей перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку дії захисних заходів скасовані або продовжені з урахуванням вимог щодо лібералізації.

2. Рішення Комісії має бути прийнято до завершення строку проведення відповідного перегляду захисних заходів.

3. Офіційне повідомлення про рішення Комісії про результати перегляду захисних заходів оприлюднюється, як правило, протягом п’яти робочих днів з дати його прийняття.

4. Інформація про рішення Комісії про результати перегляду захисних заходів надсилається заінтересованим сторонам та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, як правило, протягом п’яти робочих днів з дати публікації відповідного офіційного повідомлення.

Стаття 54. Офіційне повідомлення про рішення Комісії про результати перегляду захисних заходів та інформування

Офіційне повідомлення про рішення Комісії про результати перегляду захисних заходів підлягає оприлюдненню відповідно до статті 22 цього Закону. З урахуванням вимог конфіденційності інформації офіційне повідомлення, у разі необхідності, має містити:

1) у разі проведення середньострокового перегляду захисних заходів відповідно до глави 7 цього Розділу, інформацію про:

процес адаптації галузі вітчизняного виробництва в умовах посиленої конкуренції внаслідок зростаючого імпорту;

обсяг імпорту товару, щодо якого застосовуються захисні заходи;

стан галузі вітчизняного виробництва.

2) у разі проведення перегляду у зв’язку із закінченням строку дії захисних заходів відповідно до глави 8 цього Розділу інформацію:

зазначену в пункті 1 частини першої цієї статті, та будь-яку іншу інформацію стосовно рішень Комісії, прийняття яких передбачається в рамках перегляду у зв’язку із закінченням строку дії захисних заходів;

про те, що перегляд захисних заходів проведено та остаточне рішення про його результати прийнято із дотриманням вимог, установлених цим Розділом та статтями 8 і 12 Угоди про захисні заходи.

Глава 7
СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЕРЕГЛЯД ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Стаття 55. Мета та умови проведення середньострокового перегляду захисних заходів

1. Якщо строк дії захисного заходу перевищує три роки, середньостроковий перегляд захисних заходів автоматично порушується Комісією не пізніше ніж на момент половини терміну дії заходу з метою:

1) визначення впливу застосованого захисного заходу;

2) визначення доцільності та способу прискорення темпу лібералізації; та

3) встановлення необхідності подальшого застосування захисного заходу.

2. Уповноважений орган та Комісія повинні також урахувати вжиті галуззю вітчизняного виробництва дії щодо адаптації до умов конкуренції.

Стаття 56. Завершення середньострокового перегляду захисних заходів

1. На підставі звіту, поданого Уповноваженим органом, Комісія приймає одне з таких рішень:

1) скасувати захисні заходи та припинити перегляд у разі якщо:

галузь вітчизняного виробництва не здійснює адаптацію в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту відповідно до прийнятого плану;

відсутня необхідність в застосуванні захисних заходів для запобігання або усунення значної шкоди і очевидною є відсутність ризику відновлення значної шкоди або загрози її заподіяння галузі вітчизняного виробництва протягом найближчого часу;

2) залишити захисні заходи чинними з можливістю одночасного прийняття рішення щодо прискорення лібералізації захисного заходу.

2. Захисні заходи за результатом перегляду підлягають подальшій лібералізації.

Глава 8
ПЕРЕГЛЯД ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ СТРОКУ ЇХ ДІЇ

Стаття 57. Мета та умови проведення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії

Без порушення частини першої статті 46 цього Закону перегляд захисних заходів може бути порушено з метою оцінки необхідності продовження початкового строку застосування захисного заходу.

Стаття 58. Офіційні повідомлення щодо закінчення строку дії захисних заходів

1. Офіційне повідомлення про наближення закінчення строку дії захисних заходів оприлюднюється протягом першої половини останнього року їх застосування.

2. Уповноважений орган оприлюднює офіційне повідомлення про фактичне закінчення строку дії захисних заходів безпосередньо перед датою закінчення строку дії відповідних захисних заходів у випадках, якщо:

1) заяву про порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії не подано до закінчення строку, установленого частиною першою статті 59 цього Закону; або

2) заяву про порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії подано, однак Комісія вирішила не порушувати перегляд захисних заходів.

Стаття 59. Порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії

1. Заява про порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії подається Уповноваженому органу не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення строку дії відповідних захисних заходів.

2. Заява про порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії повинна містити достатньо доказів prima facie, що продовження застосування захисного заходу є необхідним для запобігання чи усунення наслідків заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва. Заява має також містити достатні докази того, що галузь вітчизняного виробництва перебуває в процесі адаптації в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту відповідно до прийнятого плану.

3. Якщо Уповноважений орган вважає, що існує достатньо prima facie доказів порушення, які доводять необхідність порушення перегляду захисних заходів, Уповноважений орган в конфіденційному звіті рекомендує Комісії прийняти рішення про порушення такого перегляду. У разі якщо Уповноважений орган не вважає докази обґрунтованими, він рекомендує Комісії прийняти рішення про відхилення заяви про порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії.

4. На підставі звіту Уповноваженого органу Комісія приймає рішення щодо доцільності порушення перегляду захисних заходів і наводить у ньому обґрунтування прийняття відповідного рішення.

5. Перегляд захисних заходів може бути порушено ex officio, у разі якщо в Уповноваженого органу та Комісії наявні достатньо доказів prima facie з питань, зазначених у частині другій цієї статті.

6. Заяву про порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії може бути відкликано до порушення такого перегляду. У такому випадку вона вважається такою, що не подавалася.

7. У випадку відкликання заяви про порушення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії після порушення такого перегляду, за рішенням Комісії такий перегляд припиняється, якщо національний інтерес не вимагає проведення перегляду захисних заходів.

Стаття 60. Завершення перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії

1. На підставі звіту Уповноваженого органу Комісія приймає обґрунтоване рішення, у якому може:

1) установити, що остаточні захисні заходи повинні бути продовжені на період не більше чотирьох років, якщо:

перегляд захисних заходів було проведено з дотриманням вимог, установлених главами 6 і 8 цього Розділу та статтями 8 і 12 Угоди про захисні заходи;

остаточне рішення за результатами перегляду захисних заходів у зв’язку із закінченням строку їх дії було прийнято до завершення застосування заходу;

Комісія має підстави вважати, що продовження застосування захисного заходу є необхідним для запобігання або усунення значної шкоди, та, що галузь вітчизняного виробництва перебуває у процесі адаптації в умовах посилення конкуренції внаслідок зростаючого імпорту; або

2) припинити перегляд без продовження строку дії захисних заходів, якщо не всі умови, визначені в пункті 1 частини першої цієї статті, виконуються.

2. Захисні заходи за результатом перегляду підлягають подальшій лібералізації. За результатом перегляду захисних заходів не може бути встановлено більш обмежувальні захисні заходи, ніж заходи, що застосовувалися на дату прийняття рішення про результати такого перегляду.

Стаття 61. Лібералізація, призупинення або припинення застосування продовжених захисних заходів

Положення статей 37 і 47 цього Закону застосовуються mutatis mutandis до цієї статті. Якщо в розпорядженні Уповноваженого органу наявні докази, що доводять необхідність лібералізації, призупинення або припинення застосування продовженого захисного заходу, Уповноважений орган готує звіт з рекомендаціями і подає його Комісії. На підставі звіту Уповноваженого органу Комісія приймає відповідне рішення.

Розділ V
СТРОК НЕЗАСТОСУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Стаття 62. Строк незастосування захисних заходів

1. Захисний захід не може застосовуватися до імпорту товару, щодо якого цей захід уже застосовувався, протягом строку який дорівнює строку, протягом якого ці заходи застосовувалися раніше, та в будь-якому випадку такий строк не може бути меншим ніж два роки.

2. Незалежно від положень частини першої цієї статті захисний захід, строк застосування якого становить сто вісімдесят календарних днів або менше, може застосовуватися повторно до імпорту товару, якщо:

1) з початку застосування захисних заходів щодо імпорту цього товару пройшло не менше ніж один рік; та

2) такий захисний захід не застосовувався до того ж товару більше, ніж два рази за п’ятирічний період, що безпосередньо передує даті початку застосування цього заходу.

Розділ VI
СУДОВЕ ОСКАРЖЕННЯ

Стаття 63. Судове оскарження

1. Рішення Комісії може бути оскаржено протягом місяця з дати прийняття такого рішення.

2. Оскарження рішення Комісії не перешкоджає застосуванню попередніх або остаточних захисних заходів, призупинення або зупинення дії яких не може бути предметом вжиття заходів забезпечення позову.

3. У разі визнання судом рішення Комісії щодо застосування попередніх або остаточних захисних заходів неправомірним у цілому або його частини, Комісія вживає необхідних заходів з метою виконання цього рішення суду.

Такі заходи в разі необхідності включають поновлення захисного розслідування або перегляду захисних заходів. Про поновлення захисного розслідування або перегляду захисних заходів оприлюднюється офіційне повідомлення.

4. Заінтересовані сторони, щодо яких було ухвалено рішення суду та поновлено захисне розслідування або перегляд захисних заходів, подають Уповноваженому органу інформацію з доказами та можуть вимагати проведення слухань для цілей проведення поновленого захисного розслідування або перегляду захисних заходів протягом двадцяти днів з дати набуття чинності рішення Комісії про поновлення такого розслідування або перегляду захисних заходів.

5. Поновлене захисне розслідування або перегляд захисних заходів проводяться в строк, що не перевищує строки проведення розслідування або перегляду відповідно.

Положення Розділів І—IV та VІI цього Закону застосовуються в частині, де вони є доцільними, з урахуванням строків для завершення поновленого захисного розслідування або перегляду захисних заходів.

6. З урахуванням рішення суду та за результатами проведення поновленого захисного розслідування або перегляду захисних заходів Комісія на підставі звіту Уповноваженого органу приймає нове рішення.

Розділ VІI
ПОВІДОМЛЕННЯ, КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ІНШІ ЗАХОДИ, ПОВ’ЯЗАНІ
З ДІЯЛЬНІСТЮ СОТ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Стаття 64. Повідомлення, консультації та інші заходи, пов’язані з діяльністю СОТ

1. Уповноважений орган готує всі повідомлення, що мають бути надіслані до СОТ у відповідних стандартних форматах, оприлюднених СОТ про:

1) зміни до законодавчих та інших нормативно-правових актів України, що є суттєвими для Угоди про захисні заходи, та щодо виконання і застосування таких актів;

2) порушення:

захисного розслідування, пов’язаного із заподіянням значної шкоди чи загрозою заподіяння такої шкоди галузі вітчизняного виробництва, а також підстав порушення; або

перегляду захисних заходів згідно з пунктом 2 статті 7 Угоди про захисні заходи щодо продовження строку дії захисного заходу;

3) про встановлення факту заподіяння значної шкоди чи загрози заподіяння значної шкоди галузі вітчизняного виробництва, спричиненої зростаючим імпортом;

4) прийняття рішення про:

застосування захисного заходу; або

продовження застосування захисного заходу;

5) незастосування захисних заходів до країн, що розвиваються відповідно до пункту 1 статті 9 Угоди про захисні заходи;

6) застосування попередніх захисних заходів відповідно до статті 6 Угоди про захисні заходи;

7) результати проведення консультацій відповідно до статті 12 Угоди про захисні заходи;

8) результати середньострокових переглядів захисних заходів відповідно до пункту 4 статті 7 Угоди про захисні заходи;

9) форму компенсації відповідно до пункту 1 статті 8 Угоди про захисні заходи;

10) припинення застосування поступок чи інших зобов’язань відповідно до пункту 2 статті 8 Угоди про захисні заходи;

11) припинення захисного розслідування без застосування захисних заходів;

12) припинення дії захисного заходу.

Повідомлення повинні бути надіслані в межах установлених строків, визначених Угодою про захисні заходи.

У разі якщо СОТ установлює нові обов’язки щодо надсилання повідомлень, відповідальність за їх підготовку покладається на Уповноважений орган.

2. Якщо Уповноважений орган рекомендує застосувати захисні заходи або продовжити строк дії захисних заходів, він повинен надати можливість для проведення попередніх консультацій з тими країнами членами СОТ, що мають суттєвий істотний інтерес як експортери відповідного товару з метою inter alia, розгляду інформації, наведеної в повідомленнях, зазначених у цій статті, обміну думками стосовно заходу та досягнення розуміння щодо шляхів досягнення мети до підтримання рівня поступок та інших зобов’язань, в основному рівнозначного тому рівню, що існує відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 між Україною та тими експортуючими членами, на яких справить вплинув такий захід відповідно до положень пункту 1 статті 8 Угоди про захисні заходи.

Уповноважений орган має ініціювати проведення консультацій невідкладно після застосування попередніх захисних заходів.

3. Уповноважений орган співпрацює з компетентним органом СОТ щодо підготовки усних і письмових відповідей на запитання, отриманих від інших членів СОТ стосовно повідомлень, надісланих відповідно до частини першої цієї статті.

Розділ VIII
ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ, РЕКОМЕНДАЦІЙ, ВИСНОВКІВ ТА/АБО ПОСТАНОВОРГАНУ
ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

Стаття 65. Виконання рішень, рекомендацій, висновків та/або постанов Органу з питань вирішення спорів

1. Уповноважений орган та Комісія вживають необхідних заходів щодо виконання рішень, рекомендацій, висновків та/або постанов Органу з питань вирішення спорів та приведення захисних заходів, застосованих відповідно до цього Закону, у відповідність із зобов’язаннями України згідно з угодами СОТ.

2. У разі, коли Орган з питань вирішення спорів затверджує звіт з рішеннями, рекомендаціями, висновками та/або постановами, що передбачають приведення захисного заходу, застосованого відповідно до цього Закону, у відповідність із зобов’язаннями України згідно з угодами СОТ, Уповноважений орган готує пропозиції Комісії щодо приведення таких заходів у відповідність із зазначеними зобов’язаннями України.

Комісія на підставі пропозицій, наданих Уповноваженим органом, може прийняти рішення:

1) скасувати або змінити захисний захід; або

2) вчинити інші дії в межах цього Закону.

3. З метою підготовки пропозицій відповідно до частини другої цієї статті Уповноважений орган має право звертатися із запитом про надання інформації до заінтересованих сторін.

4. У разі якщо для прийняття рішення Комісією відповідно до частини другої цієї статті є доцільним проведення перегляду захисних заходів, такий перегляд порушується за рішенням Комісії. Перегляд захисних заходів проводиться Уповноваженим органом відповідно до положень Розділу III цього Закону.

5. У разі якщо відповідно до частини другої цієї статті є доцільним призупинення відповідного захисного заходу, таке призупинення здійснюється Комісією відповідно до положень статті 47 цього Закону.

Стаття 66. Вплив заходів

Якщо інше не передбачено цим Законом, заходи щодо виконання рішень, рекомендацій, висновків та/або постанов Органу з питань вирішення спорів, вжиті відповідно до цього Розділу, не є підставою для відшкодування захисного мита.

Розділ IX
ДВОСТОРОННІ ЗАХИСНІ ЗАХОДИ

Стаття 67. Сфера застосування

Для цілей цього Розділу двосторонні захисні заходи слід розуміти як захисні, спеціальні, спеціальні захис ні та інші заходи для цілей захисту від зростаючого імпорту, які застосовуються в двосторонній торгівлі України з іноземними країнами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших, ніж угоди СОТ.

Стаття 68. Процедурні та інші умови застосування двосторонніх захисних заходів

1. Особливості проведення процедур, які передують застосуванню двосторонніх захисних заходів, а також інші умови їх застосування визначаються міжнародними договорами України.

2. Для реалізації положень міжнародних договорів України в частині застосування двосторонніх захисних заходів Кабінет Міністрів України може приймати акти, що встановлюють спеціальні правила та умови у зазначеній сфері.

Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 78 зі змінами).

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Захисні розслідування і перегляди захисних заходів, порушені до набрання чинності цим Законом, проводяться та завершуються відповідно до Закону України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 78 зі змінами).

5. З питань, не врегульованих цим Законом, застосовуються інші закони та нормативно-правові акти в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Голова

Верховної Ради України

ВР України прийняла Закон "Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року"

Верховна Рада України 10 квітня 2023 р. прийняла в цілому проект Закону України «Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року» внесений Кабінетом Міністрів України (реєстр. №0151, доопрацьований).

Прийняття проекту Закону «Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року» внесеного Кабінетом Міністрів України дасть можливість у двосторонній торгівлі між Україною та Молдовою при визначенні походження товарів керуватися положеннями Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження або Альтернативними правилами походження згаданої Регіональної конвенції, які застосовуватимуться до набрання чинності змін до Регіональної конвенції. Реалізація Протоколу, в свою чергу, сприятиме збільшенню обсягів преференційної торгівлі товарами, що забезпечить залучення українських виробників до європейських та регіональних ланцюгів створення доданої вартості.

https://www.rada.gov.ua

ДМСУ: У тестовому режимі Держмитслужба запустила Telegram Bot для сервісу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»

   ⚡️ У тестовому режимі Держмитслужба запустила Telegram Bot для сервісу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»

   За допомогою цього боту вже можна:

    Отримувати сповіщення про статус поданих митних декларацій (прийняття до оформлення, відмова в прийнятті, оформлення, відмова в митному оформленні, перетин кордону);

    Запитувати інформацію про залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку.

   ℹ️ Для використання боту необхідно зареєструватися в Особистому кабінеті на Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за адресою https://cabinet.customs.gov.ua/tmb.

   Сам бот знаходиться тут: https://t.me/Sw_customs_UA_bot та може бути знайдений в Telegram за ідентифікатором @Sw_customs_UA_bot, назвою Єдине вікно митниці або QR-кодом.

   ❗️Жодна конфіденційна інформація або персональні дані не можуть циркулювати в боті в обох напрямках та інформація, яка повинна бути підписана КЕП, не може прийматися митницею через бот.

   Його функціональність надалі буде розширюватися відповідно до ваших пропозицій.

   ☝️Отже, запрошуємо декларантів і митних брокерів до тестування боту та надання пропозицій щодо його подальшого вдосконалення (пропозиції приймаються на електронну скриньку o.nikolaichuk@customs.gov.ua.

Мінекономіки: Україна і Канада оновлюють угоду про вільну торгівлю: що змінюється

Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль і Премʼєр-Міністр Канади Джастін Трюдо оголосили про завершення переговорів з укладання оновленої Угоди про вільну торгівлю між двома країнами. Цей документ замінить існуючу Угоду, яка діяла з 2017 року.

За словами Першого віцепрем’єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко, нова Угода несе суттєві зміни до торгового режиму між Україною та Канадою. Також в рамках цього документу Україна і Канада уклали Угоду з цифрової торгівлі, яка стала для нашої країни другою після відповідної Угоди з Великою Британією.

«Український Уряд ставить за мету надати українським підприємцям на зовнішніх ринках найсучасніші інструменти для розвитку бізнесу і економічного відновлення України. Тому ще в січні 2022 року команда Міністерства економіки України розпочала переговори щодо модернізації існуючої Угоди із Міністром міжнародної торгівлі, сприяння експорту, малого бізнесу та економічного розвитку Канади Мері Hr. У новій Угоді ми поєднуємо торгівлю товарами, послугами, здійснення інвестицій та економічну співпрацю між Україною та Канадою. Угода була підготовлена під час війни, тому має враховувати всі нагальні потреби бізнесу і стати додатковою візитівкою нашої економіки в світі», - пояснила Юлія Свириденко.

За її словами, основними відмінностями нової Угоди стане те, що на додаток до скасування тарифів Україна і Канада розширюють можливості для підприємств, які мають не тільки українську, а ще й іноземну складову в своїй продукції.

«Будуть скасовані тарифи також на ті українські товари, які мають складові походженням з ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі, Великої Британії та Ізраїлю. Це має заохотити створення виробничих ланцюгів, зробить розташування виробництва в Україні більш привабливим для іноземних інвесторів, які планують постачати свої товари на канадський ринок»,- продовжила Юлія Свириденко.

Також дуже важливим елементом Угоди стане те, що нова Угода буде дозволяти сторонам все, що не заборонено.

«У сфері інвестицій та послуг ми застосовуємо новий ліберальний метод – дозволено все, що не заборонено. Угода не регулює, що дозволено, а навпаки - ретельно виписує винятки із повної свободи надання послуг. І робимо це так, щоб усе регулювання було максимально прозорим, чітким і передбачуваним», - пояснила Юлія Свириденко.

Окремо були прописані гарантії для інвесторів, а також система захисту інвестицій, яка базується на найсучасніших правових інструментах.

«Повноцінне регулювання інвестицій в рамках угод про вільну торгівлю - це нова тенденція у світовому економічному світі. Такий підхід дозволяє об’єднати свободу здійснення підприємницької діяльності як доступ на ринок і гарантії захисту інвестиційного капіталу. У нашій угоді ми це робимо самою сучасною мовою і даємо можливість не лише канадським компаніям інвестувати в Україну, але і розвивати міжнародну присутність українського бізнесу», - наголосила Юлія Свириденко.

Один із розділів включає в себе Угоду про цифрову торгівлю, яка окреслює усі основоположні свободи у цій сфері.

«Це друга Угода про цифрову торгівлю, яку вже підписала Україна. Перша була укладена із Великою Британією в січні цього року. Для українських підприємців це надзвичайно важливо, адже саме вітчизняний ІТ-бізнес відновлюється найшвидше.

Такі цифрові Угоди орієнтовані передусім на запобігання появи бар‘єрів у майбутньому і мають зменшити перешкоди для українського бізнесу в участі у глобальній цифровій торгівлі. Цифрова Угода з Канадою гарантує свободу транскордонної передачі інформації, свободу вибору місця розташування обладнання, свободу вихідного коду, а також відкритий доступ до інтернету», - пояснила Юлія Свириденко.

Крім того нова Угода регулює фінансові послуги, тимчасовий в'їзд для ділових осіб, телекомунікації, торгівлю та гендер, торгівлю і малі та середні підприємства, а також питання торгівлі та корінних народів. Нова Угода також включатиме оновлені глави про правила та процедури походження, конкурентну політику, монополії та державні підприємства, державні закупівлі, навколишнє середовище, працю, розробку та адміністрування заходів та прозорість, протидію корупції та відповідальну бізнес-поведінку.

«Зараз питання репутації, цінностей, захисту довкілля і сталого розвитку виходять на перший план у міжнародній економіці. Якщо ви хочете продати свій товар чи отримати інвестиції, ви повинні засвідчити, що дотримуєтеся найкращих стандартів ESG. Відповідні розділи в угоді чітко засвідчують, що ми з Канадою однаково ставимося до цих питань. А отже це додаткова реклама українського бізнесу», - розповіла Юлія Свириденко.

Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою має допомогти нам укласти подібні Угоди з іншими країнами.

«Вона має в своїй основі ті самі принципи, які були використані в Тихоокеанській Угоді про вільну торгівлю, яка об’єднує Канаду, Австралію, Бруней, Чилі, Японію, Малайзію, Мексику, Нову Зеландію, Перу, Сінгапур та В’єтнам, а також в оновленій Північно-Американській ЗВТ між США, Мексикою і Канадою. Міністерство економіки вже розробило проект акту про офіційні переговори про приєднання до Тихоокеанської угоди. Тепер наша мета – отримати в червні рішення країн-учасниць про розгляд заявки України. Завдяки модернізованій угоді ми отримаємо з боку Канади не лише політичну, і експертну підтримку нашій заявці.

Поки триває війна і ми боронимо нашу землю, я хочу забезпечити для бізнесу найкращі умови доступу на зовнішні ринки, аби полегшити економічне відновлення і щоб в Україні запанував мир і добробут», - резюмувала Юлія Свириденко.

Міністерство економіки України

Анекдот из Интернет

- Говорят, ты возил свою в Париж?
- Говори тише, а то жена услышит.

Афоризм

Всю жизнь прощаюсь с детством. Не уходит…

http://www.mdoffice.com.ua
E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua

В избранное

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} {#if $P.login_register_tab == 1} <form class="authentication-form" method="post" action="/MEMBERLOGIN_authen_cred"> <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <h1>Войти на сайт</h1> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones"><p>{#include js_tmpl_auth_reg_descr} </p></div> <div class="logreg_advice noPhones"> Если вы еще не с нами, то начните с <a href="#" onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" class="dashed" data-func="registr">регистрации</a> </div> <br><br> <a class="dashed auth-enter" href="/manage/author/"><b>Вход для авторов</b></a> </dt> </dl> </form> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_block_options"> <div id="js_tap_panel_auth"> <h1>Регистрация</h1> <div class="social_reg"> {* <div class="rg_description">{#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr}</div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc_auth_agree">{#include js_tmpl_auth_reg_agree}</div> </div> <div class="subscribe_reg"> {* <div class="rg_description"> #include js_tmpl_auth_reg_descr </div> *} {#include js_tmpl_auth_reg_action} </div> {* {#include js_tmpl_auth_reg_button} *} <div class="clr"> </div> <hr class="logreg_line noPhones"> <div class="logreg_descr noPhones">{#include js_tmpl_auth_reg_descr} {#include js_tmpl_soc_auth_reg_descr} </div> </div> </div> {#/if} </div> {* <div class="gray_bg register_shadow"></div> *} </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_auth" class="{#if $P.login_register_tab == 1} rg_active_nav {#/if} rg_first_nav"><a onclick="rgNav('js_tab_auth');return false;" href="">Вход на сайт</a></li> <li id="js_tab_reg" class="{#if $P.login_register_tab == 2} rg_active_nav {#/if}"><a onclick="rgNav('js_tab_reg');return false;" href="">Регистрация </a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_action} {#if $P.login_register_tab == 1} {#include js_tmpl_auth_reg_soc} {#/if} <div class="rg_forms"> <input type="hidden" id="login_register_destination" value="{$P.login_register_destination}"/> {#if $P.login_register_tab == 1} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail или код подписчика</span> <input id="credential_0" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="no" data-js_next_input_name="credential_1" name="" type="text" /> </div> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">Пароль</span> <input id="credential_1" class="js_keydown_selector rg_input_text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_loginFormBut" name="" type="password" onkeyup="showAttention(this,!!window.event.shiftKey)" /> <span class="pswd_attention" id="attention_pswd"> <span class="icon_attention"></span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd1">Русская раскладка клавиатуры!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd2">У вас включен Caps Lock!</span> <span class="pswd_attention-text" id="attention-text_pswd3">У вас включен Caps Lock и русская раскладка клавиатуры!</span> </span> </div> <div class="rg_for_input input-alien"> <span class="chk noPhones"><input id="chk_alien" name="" type="checkbox" /></span><label for="chk_alien" class="noPhones"> Чужой компьютер</label> <a class="forgot_pass" href="/member/totalrecall">Забыли пароль?</a> </div> <div class="rg_for_input"> <em id="auth_msg" class="reg_error"></em> <input id="lf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <input type="submit" class="button button-red logreg_submit" id="js_loginFormBut" value="Войти">  <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <div class="rg_for_input"> <span class="rg_text_inner">E-mail</span> <input id="arfemail" class="js_keydown_selector rg_input_text" name="" type="text" data-js_submit="yes" data-js_action="js_regFormBut"/> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a> </label> <br /> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_personal' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Нажимая на кнопку "Готово!", я даю <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/persverordnung.html">согласие на обработку персональных данных</a> </label> </div> {* <div style="float: left;position: absolute;left: 11em;"> <img src="http://www.kupivip.ru/images/vip/logo.png?1604" style="width: 86px; vertical-align: middle;display: block;"> </div> <div class="rg_for_input rg_set_lineh"> <label class="js_tap_panel_checkbox"><input name="" id="js_tap_panel_checkbox_kupivip" type="checkbox" data-js_submit="yes"> Я хочу получать новости о скидках на одежду</label> </div> *} <div class="rg_for_input"> <em id="reg_msg" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <em id="reg_msg2" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> <input id="rf_typeauthid" value="email" type="hidden"> <a class="button button-red logreg_submit" id="js_regFormBut" href="#">Готово!</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> </div> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action} {#template js_tmpl_auth_reg_agree} <div class="rg_for_input rg_set_lineh rg_for_input_wide"> <label class="js_tap_panel_checkbox"> <span class="chk"><input name="" id='js_tap_panel_checkbox_terms_reg' type="checkbox" data-js_submit="yes" /></span> Я ознакомился и согласен с <a class="link_txd logreg_accLink" href="/faq/vereinbarung.html">условиями сервиса Subscribe.ru</a></label> <em id="reg_msg_soc" class="reg_error rg_for_input_wide"></em> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_agree} {#template js_tmpl_auth_reg_button} <div class="rg_butons_socials"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="auth_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="auth_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_email" href="#"><span><i></i>Email</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_01 js_tap_panel_selector" action="reg_openid" href="#"><span><i></i>OpenID</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_vkontakte" href="#"><span><i></i>Вконтакте</span></a> <a class="rg_btn_soc rg_bs_02 js_tap_panel_selector" action="reg_mailru" href="#"><span><i></i>Mail.Ru</span></a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_button} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} {#if $P.login_register_tab == 1} Для оформления подписки на выбранную рассылку, работы с интересующей вас группой или доступа в нужный вам раздел, просим авторизоваться на Subscribe.ru {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} Для регистрации укажите ваш e-mail адрес. Адрес должен быть действующим, на него сразу после регистрации будет отправлено письмо с инструкциями и кодом подтверждения. {#/if} {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} Или зарегистрируйтесь через социальную сеть. {#/template js_tmpl_soc_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_soc} <div class="rg_soc"> {#if $P.login_register_tab == 1} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/login/vk/&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} {#if $P.login_register_tab == 2} <a onclick="return _checkSocConfirm(event)" href="https://oauth.vk.com/authorize?client_id=3954260&scope=wall,offline,photos,groups,video,audio,email&redirect_uri={location.protocol+'//'+location.host}/member/join/vk&response_type=code&v=5.15" class="login_register_vk_button"> <span class="login_register_vk_icon"></span> </a> {#/if} </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_soc}

{#template MAIN} <div id="loginForm" style="display:none;" class="subscriberu_popup"> <div class="popup_register"> {#include js_tmpl_auth_reg_tab} <dl class="rg_block_options"> <dt id="js_tap_panel_auth"> <p class="rg_description">{#include js_tmpl_auth_reg_descr}</p> <div class="clr"> </div> {#include js_tmpl_auth_reg_action} <div class="clr"> </div> </dt> </dl> </div>  </div> {#/template MAIN} {#template js_tmpl_auth_reg_tab} <ul class="rg_nav"> <li id="js_tab_reg" class="rg_active_nav rg_first_nav"><a href="" onclick="return false;" >Регистрация</a></li> </ul> <span onclick="hidebo();" class="rg_closed"> </span> {#/template js_tmpl_auth_reg_tab} {#template js_tmpl_auth_reg_descr} <strong>Пожалуйста, подтвердите ваш адрес.</strong><br><br>Вам отправлено письмо для подтверждения вашего адреса {$P.register_confirm_mail}.<br>Для подтверждения адреса перейдите по ссылке из этого письма. {#/template js_tmpl_auth_reg_descr} {#template js_tmpl_auth_reg_action} <div class="rg_forms confirm_code_from_letter"> <div class="rg_for_input"> <span class="rg_inp_descr" style="width:15em;">Или введите код из письма:</span> <input type="text" value="" id="confirm_code" name="" data-js_submit="yes" data-js_action="js_confirmFormBut" class="js_keydown_selector rg_input_text_conf" > </div> <div class="rg_for_input"><label>Не пришло письмо? <b>Пожалуйста, проверьте папку Спам</b><br /> (папку для нежелательной почты).</label><br /> <a href="" onclick="ajax_recall_code();return false" >Вышлите мне письмо еще раз!</a></div> <div class="rg_for_input"> <em class="reg_error" id="confirm_msg"></em> <a href="#" class="button button-red" id="js_confirmFormBut">Готово</a> <div class="loading loading-cover" style="display: none;"><div class="loader"></div></div> <br> </div> </div> {#/template js_tmpl_auth_reg_action}

Новости ВЭД Украины от сайта "WWW MDOffice"

Статистика

Час очiкування у пунктах пропуску станом на 20:00