* Документ дня: Закон вiд 13.12.2022 № 2836-IX Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та ╕нших закон╕в Укра╖ни щодо сприяння в╕дновленню енерг...
К╕льк╕сть перегляд╕в: 30 (за пер╕од з 00:00 по 18:04 27/04/23), всього перегляд╕в: 104
Нац╕ональний банк Укра╖ни збер╕г обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25%
Нац╕ональний банк Укра╖ни збер╕г обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25%
14:00
Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни ухвалило р╕шення зберегти обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25% р╕чних. Це п╕дтрима╓ ефекти в╕д попередн╕х заход╕в ╕з посилення привабливост╕ гривневих актив╕в, дасть змогу й надал╕ забезпечувати ст╕йк╕сть валютного ринку та формувати належн╕ передумови для збереження сталого тренду на зниження ╕нфляц╕╖ та пом’якшення найб╕льш обтяжливих валютних обмежень.
╤нфляц╕я стр╕мко знижу╓ться, у тому числ╕ завдяки заходам НБУ з п╕дтримання курсово╖ ст╕йкост╕, проте через вплив в╕йни ц╕новий тиск залиша╓ться високим.
З початку року ╕нфляц╕я знижувалася швидше, н╕ж оч╕кувалося. У березн╕ темпи зростання споживчих ц╕н спов╕льнилися до 21,3% в р╕чному вим╕р╕. Послабленню ╕нфляц╕йного тиску сприяли достатня пропозиц╕я продовольства та пального, а також досить швидке в╕дновлення енергетично╖ системи в╕д насл╕дк╕в рос╕йських теракт╕в. Важливим чинником було пол╕пшення ╕нфляц╕йних оч╕кувань з початку року на тл╕ припинення ем╕с╕йного ф╕нансування, зм╕цнення гот╕вкового курсу гривн╕ та п╕двищення привабливост╕ гривневих актив╕в, на що спрямовувалися вжит╕ НБУ заходи.
Однак, ╕нфляц╕йний тиск залиша╓ться сутт╓вим. Зниження ╕нфляц╕╖ в р╕чному вим╕р╕ значною м╕рою спричинене високою базою пор╕вняння минулого року, а також посилене теплою для зими погодою. Натом╕сть тиск на виробнич╕ витрати б╕знесу збер╕га╓ться, у тому числ╕ через складнощ╕ з веденням д╕яльност╕ та налаштуванням лог╕стичних ланцюг╕в в умовах в╕йни.
У 2023 роц╕ ╕нфляц╕я спов╕льниться до 14,8%, а в наступн╕ роки – повернеться до однознакового р╕вня.
╤нфляц╕я знижуватиметься й надал╕, зокрема через здешевлення енергонос╕╖в на св╕тових ринках, стриманий внутр╕шн╕й попит, а також вплив монетарно╖ пол╕тики НБУ. Ураховуючи комб╕нований ефект зазначених чинник╕в ╕ значно кращу, н╕ж оч╕кувалося, ситуац╕ю в енергетичному сектор╕, НБУ переглянув прогноз ╕нфляц╕╖ на 2023 р╕к – ╕з 18,7% до 14,8%.
Послабленню ц╕нового тиску в наступн╕ роки насамперед сприятиме зменшення безпекових ризик╕в, яке ╓ основним припущенням прогнозу НБУ. За таких умов прогнозу╓ться пол╕пшення ╕нфляц╕йних оч╕кувань, а також нарощування пропозиц╕╖ товар╕в завдяки в╕дновленню оптимальних лог╕стичних шлях╕в та виробничих потужностей. З огляду на це НБУ оч╕ку╓, що ╕нфляц╕я знизиться у 2024 роц╕ до 9,6%, а в 2025 роц╕ – до 6%.
Економ╕ка вже цього року повернеться до зростання, яке пришвидшиться в наступн╕ роки на тл╕ закладеного у прогноз зниження безпекових ризик╕в.
З огляду на швидке в╕дновлення енергетично╖ системи, а також м'яку ф╕скальну пол╕тику прогноз економ╕чного зростання у 2023 роц╕ пол╕пшено з 0,3% до 2,0%. За реал╕зац╕╖ припущень про безпекову ситуац╕ю сутт╓вих деф╕цит╕в електроенерг╕╖ надал╕ не передбача╓ться, за винятком локальних та ситуативних деф╕цит╕в у другому п╕вр╕чч╕. Водночас зб╕льшення видатк╕в бюджету на тл╕ значних обсяг╕в м╕жнародно╖ ф╕нансово╖ допомоги п╕дтрима╓ економ╕чну активн╕сть та споживання.
Зниження безпекових ризик╕в ╕з наступного року, що припуска╓ться в базовому сценар╕╖ прогнозу НБУ, сприятиме прискоренню економ╕чного зростання – до 4,3% у 2024 роц╕ та до 6,4% у 2025 роц╕. Так, деокупац╕я територ╕й ╕ повноц╕нне в╕дкриття чорноморських порт╕в дадуть змогу поступово зб╕льшити промислове виробництво та наростити врожа╖. Кр╕м того, оч╕ку╓ться розширення внутр╕шнього попиту завдяки поверненню частини вимушених м╕грант╕в.
Чистий приплив валюти в Укра╖ну збер╕га╓ться завдяки сутт╓вим обсягам м╕жнародно╖ допомоги.
У 2023 роц╕ оч╕ку╓ться значний деф╕цит поточного рахунку. Це, зокрема, пов’язано з╕ зб╕льшенням ╕мпорту на тл╕ поступового в╕дновлення внутр╕шнього попиту, витратами значно╖ к╕льк╕ст╕ вимушених укра╖нських м╕грант╕в за кордоном та все ще стриманим експортом внасл╕док зниження врожа╖в та обмеженост╕ лог╕стичних шлях╕в. Водночас надходження м╕жнародно╖ допомоги компенсуватиме ц╕ чинники.
Загалом у цьому роц╕ обсяг надходжень в╕д м╕жнародних партнер╕в може перевищити 42 млрд дол. США. Надходження в╕д партнер╕в, зокрема, сприятимуть зростанню м╕жнародних резерв╕в до близько 35 млрд дол. США наприк╕нц╕ цього року. Це посилить спроможн╕сть НБУ й надал╕ п╕дтримувати курсову ст╕йк╕сть та поступово пом’якшувати валютн╕ обмеження.
╤з 2024 року нарощування експортних поток╕в та поступове повернення вимушених м╕грант╕в додому сприятимуть скороченню деф╕циту поточного рахунку, який, однак, ╕ надал╕ перекриватиметься значними обсягами зовн╕шнього оф╕ц╕йного ф╕нансування. Це дозволить збер╕гати обсяг м╕жнародних резерв╕в на в╕дносно комфортному р╕вн╕.
Значн╕ обсяги оф╕ц╕йного ф╕нансування на тл╕ подальшого розвитку внутр╕шнього боргового ринку дадуть змогу уникнути ем╕с╕йного ф╕нансування сутт╓вого деф╕циту бюджету.
Уряд нарощу╓ податков╕ надходження та обсяги внутр╕шн╕х залучень, проте цих ресурс╕в недостатньо для ф╕нансування значних видатк╕в державного бюджету в умовах во╓нного часу та п╕сляво╓нно╖ в╕дбудови. Вагомим джерелом ф╕нансування бюджетних потреб залишатиметься м╕жнародна допомога.
Водночас п╕сля рекордних показник╕в деф╕циту та оф╕ц╕йного ф╕нансування цього року з наступного року прогнозу╓ться ╖х поступове зниження.
Ключовим ризиком для цього прогнозу залиша╓ться тривал╕ший терм╕н та ╕нтенсивн╕сть повномасштабно╖ в╕йни.
Повномасштабна в╕йна трива╓. Основним припущенням прогнозу, як ╕ ран╕ше, ╓ збереження високих безпекових ризик╕в до початку 2024 року. Тривал╕ший терм╕н во╓нних д╕й та ╖х вища ╕нтенсивн╕сть можуть мати сутт╓вий негативний вплив на економ╕чну активн╕сть, а також призвести до пог╕ршення ╕нфляц╕йних та курсових оч╕кувань. Це створюватиме додатков╕ виклики для макроф╕нансово╖ ст╕йкост╕.
В╕йна генеру╓ також ╕нш╕ ризики:
виникнення додаткових бюджетних потреб ╕ значних кваз╕ф╕скальних деф╕цит╕в в енергетичн╕й сфер╕;
ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору", а також загострення проблем, пов’язаних з обмеженнями ╕мпорту укра╖нського продовольства окремими ╓вропейськими кра╖нами;
подальш╕ руйнування агресором енергетично╖ ╕нфраструктури, як╕ можуть призвести до поновлення сутт╓вого деф╕циту електроенерг╕╖, що обмежуватиме економ╕чну активн╕сть та експорт ╕ призведе до п╕двищення попиту на ╕мпортне обладнання та енергоресурси, а отже, й на ╕ноземну валюту;
пов╕льн╕ше, н╕ж оч╕ку╓ться, зниження св╕тово╖ ╕нфляц╕╖.
Натом╕сть швидка реал╕зац╕я про╓кту в╕дбудови Укра╖ни разом з ╓вро╕нтеграц╕йними реформами дадуть змогу значно прискорити темпи економ╕чного зростання. Надходження значного обсягу ф╕нансування для в╕дбудови може також зумовити б╕льш╕ можливост╕ для пом’якшення валютних обмежень.
Ураховуючи зазначен╕ ризики, високу невизначен╕сть та оч╕куван╕ сутт╓в╕ видатки державного бюджету, збереження курсово╖ ст╕йкост╕ на тл╕ план╕в з валютно╖ л╕берал╕зац╕╖ потребуватиме продовження монетарно╖ пол╕тики, спрямовано╖ на забезпечення високо╖ привабливост╕ заощаджень в гривн╕. З огляду на це Правл╕ння НБУ вир╕шило зберегти обл╕кову ставку на р╕вн╕ 25%.
Утримання обл╕ково╖ ставки на р╕вн╕ 25%, запровадження додаткових ╕нструмент╕в для захисту заощаджень громадян в╕д ╕нфляц╕йного знец╕нення, а також заходи з актив╕зац╕╖ конкуренц╕╖ банк╕в за строков╕ депозити сприяли посиленню курсово╖ ст╕йкост╕. У тому числ╕ завдяки цим заходам попит на гривнев╕ ╕нструменти почав зростати, тод╕ як на ╕ноземну валюту – скоротився. Про це, зокрема, св╕дчило й сутт╓ве зм╕цнення гот╕вкового курсу гривн╕ з початку 2023 року, яке позитивно позначилося на оч╕куваннях ╕ п╕дтримало тенденц╕ю до спов╕льнення ╕нфляц╕╖.
Водночас значною м╕рою курсова ст╕йк╕сть забезпечу╓ться жорсткими валютними обмеженнями. Ефективн╕сть останн╕х з часом послаблю╓ться, а ╖х обмежувальний вплив на економ╕чну активн╕сть, навпаки, посилю╓ться. Тому проведення валютно╖ л╕берал╕зац╕╖ в осяжн╕й перспектив╕ ста╓ дедал╕ актуальн╕шим.
В╕дпов╕дно НБУ спрямову╓ свою пол╕тику на формування належних передумов для пом’якшення адм╕н╕стративних обмежень. З огляду на все ще високу невизначен╕сть та ризик подальшого зростання залишк╕в кошт╕в на поточних рахунках на тл╕ значних видатк╕в бюджету забезпечення привабливост╕ строкових заощаджень в гривн╕ ╓ важливою передумовою для збереження курсово╖ ст╕йкост╕ та подальшого зниження ╕нфляц╕╖. Це зумовлю╓ необх╕дн╕сть збереження обл╕ково╖ ставки на р╕вн╕ 25% р╕чних.
Нац╕ональний банк ╕ надал╕ забезпечуватиме необх╕дн╕ монетарн╕ умови для п╕дтримки курсово╖ ст╕йкост╕, пол╕пшення оч╕кувань та сталого зниження ╕нфляц╕╖.
Збереження обл╕ково╖ ставки на високому р╕вн╕ п╕дтрима╓ ефекти в╕д попередн╕х заход╕в НБУ та залишатиме прост╕р для подальшого зростання привабливост╕ заощаджень у гривн╕. Водночас пол╕пшення макроеконом╕чно╖ ситуац╕╖, у тому числ╕ стр╕мк╕ше зниження ╕нфляц╕╖ та накопичення комфортного р╕вня м╕жнародних резерв╕в, створю╓ передумови для перегляду прогнозу обл╕ково╖ ставки.
Оновлений макропрогноз передбача╓ початок циклу зниження обл╕ково╖ ставки в IV квартал╕ 2023 року. Нав╕ть за такого сценар╕ю монетарн╕ умови залишатимуться достатньо жорсткими на прогнозному горизонт╕ з огляду на подальше спов╕льнення ╕нфляц╕╖, пол╕пшення ╕нфляц╕йних оч╕кувань та, в╕дпов╕дно, збереження високо╖ реально╖ дох╕дност╕ гривневих ╕нструмент╕в.
НБУ готовий коригувати час ╕ темп зм╕ни обл╕ково╖ ставки з огляду на подальший розвиток под╕й на валютному ринку, ╕нфляц╕йну динам╕ку, ст╕йк╕сть м╕жнародно╖ п╕дтримки та результативн╕сть заход╕в ╕з забезпечення привабливост╕ гривневих ╕нструмент╕в.
Новий детальний макроеконом╕чний прогноз буде опубл╕ковано в ╤нфляц╕йному зв╕т╕ 04 травня 2023 року.
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала ухваленню Правл╕нням Нац╕онального банку цього р╕шення, буде оприлюднено 08 травня 2023 року.
***На форум╕ ц╕каве питання ... Картка в╕дмови при експорт╕
26-04-2023 19:11, Aly1 Регион:скрыт Картка в╕дмови при експорт╕
Доброго дня, П╕дкаж╕ть будь-ласка, хто отримував картку в╕дмови при оформленн╕ на експорт в DHL в нов╕й декларац╕╖ в гр.44 номер в╕дмовно╖ декларац╕╖ п╕д кодом 1300 вказу╓мо 23UA100290500500U4.1 чи 23UA100290500500U4.001 ?
КМУ: [в╕д 25 кв╕тня 2023 р. № 383] Про внесення зм╕н до розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25 березня 2020 р. № 338 ╕ постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 9 грудня 2020 р. № 1236
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
ПОСТАНОВА
в╕д 25 кв╕тня 2023 р. № 383
Ки╖в
Про внесення зм╕н до розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25 березня 2020 р. № 338 ╕ постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 9 грудня 2020 р. № 1236
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
Внести до розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25 березня 2020 р. № 338 “Про переведення ╓дино╖ державно╖ системи цив╕льного захисту у режим надзвичайно╖ ситуац╕╖” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2020 р., № 35, ст. 1163; 2023 р., № 2, ст. 130) ╕ постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 9 грудня 2020 р. № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиеп╕дем╕чних заход╕в з метою запоб╕гання поширенню на територ╕╖ Укра╖ни гостро╖ респ╕раторно╖ хвороби COVID-19, спричинено╖ коронав╕русом SARS-CoV-2” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2021 р., № 1, ст. 14; 2023 р., № 2, ст. 130), зм╕ни, що додаються.
ЗМ╤НИ, що вносяться до розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25 березня 2020 р. № 338 ╕ постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 9 грудня 2020 р. № 1236
1. У пункт╕ 1 розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 25 березня 2020 р. № 338 слово “кв╕тня” зам╕нити словом “червня”.
2. У пункт╕ 1 постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 9 грудня 2020 р. № 1236 слово “кв╕тня” зам╕нити словом “червня”.
«Дебет-Кредит»: У ВРУ обговорено запровадження акцизу на солодк╕ газован╕ напо╖ з б╕знесу
У Ком╕тет╕ ВРУ пропонують встановити акцизний зб╕р у розм╕р╕ 0,1 ╓вро на л╕тр такого напою. Це м╕н╕мальний розм╕р акцизу. Ц╕ кошти наповнюватимуть бюджет НСЗУ та використовуватимуться для реформи здорового шк╕льного харчування
У Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни заре╓стровано два законопро╓кти: № 9032-1 и № 9033-1. Перший – вносить зм╕ни до Податкового кодексу. На м╕неральн╕ та газован╕ води з додаванням цукру та ╕нших п╕дсолоджувач╕в, ароматичних речовин встановлю╓ться ставка податку у розм╕р╕ 0,1 ╓вро (4 грн) на один л╕тр напою. Другий – визнача╓, що 50% виручених кошт╕в спрямовуються на реал╕зац╕ю програм проф╕лактики та л╕кування захворювань, як╕ виникають в╕д регулярного вживання солодких газованих напо╖в. Ще 50% буде спрямовано на програму дитячого харчування в школах, яку ╕н╕ц╕ювала перша лед╕ Олена Зеленська.
Головна мета законопро╓кт╕в – зменшити к╕льк╕сть укра╖нц╕в, як╕ регулярно вживають солодк╕ газован╕ напо╖. В╕дпов╕дно менше наших громадян захвор╕ють на д╕абет чи захворювання кишково-шлункового тракту. А також спрямувати кошти в╕д нового податку на л╕кування таких захворювань.
Американська торговельна палата, до складу яко╖ входять виробники солодких газованих напо╖в, ╕н╕ц╕ювала зустр╕ч щодо запровадження акцизного податку. Були запрошен╕ голова Ком╕тету з питань здоров’я нац╕╖ Михайло Радуцький, податково╖ та митно╖ пол╕тики, представники М╕н╕стерства охорони здоров’я, М╕нф╕ну, М╕неконом╕ки, М╕нагропол╕тики.
Представники виробник╕в солодких газованих напо╖в зазначили, що через в╕йну значно скоротилися обсяги виробництва. За ╖хн╕ми словами, ринок безалкогольних напо╖в за 2022 р╕к впав на 40%, а продукц╕я подорожчала на 41%. Також вони застер╕гають в╕д можливих корупц╕йних ризик╕в, коли ╕нспектор перев╕рятиме вм╕ст цукру в напо╖, та стверджують, що запровадження под╕бних податк╕в в ╕нших кра╖нах не зумовлю╓ зменшення к╕лькост╕ хворих.
Михайло Радуцький зазначив, що запровадження акцизного податку на солодк╕ газован╕ напо╖ – це узгоджена позиц╕я команди Президента.
«П╕д час зустр╕ч пов╕домив, що наш Ком╕тет завжди був та залиша╓ться дискус╕йною платформою для вс╕х стейкхолдер╕в галуз╕. Ми активно обговорю╓мо законодавч╕ ╕н╕ц╕ативи ╕з членами Американсько╖ торговельно╖ палати та ╕ншими б╕знес-асоц╕ац╕ями. Ми готов╕ створити робочу групу, в межах яко╖ обговорити детал╕ механ╕зму запровадження акцизного податку на солодк╕ газован╕ податки. У той же час ╓ певн╕ принципов╕ аспекти цього питання», — наголосив Голова Ком╕тету з питань здоров‘я нац╕╖.
Перший, за його словами: неприпустимо виробникам напо╖в ╕ дал╕ працювати в рос╕╖.
Михайло Радуцький наголошу╓, що деяк╕ з виробник╕в солодких газованих напо╖в ╕ дал╕ продають продукц╕ю в кра╖н╕-агресор╕ та сплачують податки, на як╕ ф╕нансу╓ться в╕йна в Укра╖н╕. В╕н додав, що п╕д час в╕йни компан╕я мала давно визначитися, чи вона на боц╕ Укра╖ни та всього цив╕л╕зованого св╕ту, чи н╕.
Другий, зазнача╓ Михайло Радуцький: ╓ позитивн╕ приклади впровадження такого акцизу.
За даними МОЗ, у 107 кранах св╕ту запроваджено обмеження чи податки на вживання доданого цукру. ╢ рекомендац╕╖ ВООЗ щодо запровадження акцизу на солодк╕ газован╕ напо╖, ╓ приклади кра╖н, де такий податок зменшував к╕льк╕сть хворих на д╕абет та серцево-судинн╕ захворювання, ожир╕ння. Наприклад, у Мексиц╕ податок призв╕в до зменшення на 39% к╕лькост╕ д╕тей, як╕ страждають в╕д ожир╕ння. А у Велик╕й Британ╕╖ податок змусив виробник╕в зменшити р╕вень цукру в солодк╕й газован╕й вод╕ вдв╕ч╕, щоб не сплачувати додатков╕ кошти до бюджету.
«Тож ми не плану╓мо обговорювати надал╕ доц╕льн╕сть запровадження податку, а готов╕ дискутувати над його механ╕змом», — пов╕домив в╕н.
Трет╕й: пропону╓ться м╕н╕мальна ставка акцизу.
За попередн╕ми розрахунками, за рахунок акцизного податку на солодк╕ газован╕ напо╖ плану╓ться додатково залучити 6 млрд грн, як╕ п╕дуть на л╕кування захворювань та здорове харчування у школ╕.
«Ми пропону╓мо встановити акцизний зб╕р у розм╕р╕ 0,1 ╓вро на л╕тр такого напою. Наприклад, у Бельг╕╖ в╕н становить 0,53 ╓вро, у Польщ╕ – 0,19 ╓вро. Тобто це м╕н╕мальний розм╕р акцизу. Це невелик╕ грош╕, якщо брати за одну пляшку, але колосальна сума для бюджету НСЗУ та реформи здорового шк╕льного харчування», — зазначив Михайло Радуцький.
«Дебет-Кредит»: У заблокован╕й ПН м╕ститься дек╕лька код╕в УКТЗЕД, а в квитанц╕╖ зазначено один: як подавати пояснення?
Платник ма╓ можлив╕сть надати п╕дтвердження ╕нформац╕╖ щодо постачання товар╕в/послуг (зг╕дно з кодами УКТЗЕД/ДКПП), у тому числ╕ й тих, що зазначен╕ у квитанц╕╖ про зупинення ре╓страц╕╖ ПН
Якщо в податков╕й накладн╕й, ре╓страц╕я яко╖ зупинена в Ре╓стр╕, м╕ститься дек╕лька код╕в УКТЗЕД, а в квитанц╕╖ про зупинення зазначено лише один з них, то чи необх╕дно платнику податк╕в надавати письмов╕ пояснення та коп╕╖ документ╕в щодо вс╕х код╕в?
ДПС по робот╕ з великими платниками податк╕в пов╕домля╓, що в╕дпов╕дно до пункту 4 Порядку № 520 у раз╕ зупинення ре╓страц╕╖ ПН/РК у Ре╓стр╕ платник податку ма╓ право подати коп╕╖ документ╕в та письмов╕ пояснення щодо п╕дтвердження ╕нформац╕╖, зазначено╖ у податков╕й накладн╕й/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття ком╕с╕╓ю рег╕онального р╕вня р╕шення про ре╓страц╕ю/в╕дмову в ре╓страц╕╖ податково╖ накладно╖/розрахунку коригування в Ре╓стр╕ в╕дпов╕дно до пункту 5 Порядку № 520. Платник ма╓ можлив╕сть надати п╕дтвердження ╕нформац╕╖ щодо постачання товар╕в/послуг (зг╕дно з кодами УКТЗЕД/ДКПП) у тому числ╕ й тих, що зазначен╕ у квитанц╕╖ про зупинення ре╓страц╕╖ податково╖ накладно╖/розрахунку коригування.
В╕дпов╕дно до пункту 5 Порядку № 520 перел╕к документ╕в, необх╕дних для розгляду питання ком╕с╕╓ю рег╕онального р╕вня р╕шення про ре╓страц╕ю/в╕дмову в ре╓страц╕╖ податково╖ накладно╖/розрахунку коригування в Ре╓стр╕, ре╓страц╕ю яких зупинено в Ре╓стр╕, може включати:
договори, зокрема зовн╕шньоеконом╕чн╕ контракти, з додатками до них; договори, дов╕реност╕, акти кер╕вного органу платника податку, якими оформлено повноваження ос╕б, як╕ одержують продукц╕ю в ╕нтересах платника податку для зд╕йснення операц╕╖;
первинн╕ документи щодо постачання/придбання товар╕в/послуг, збер╕гання ╕ транспортування, навантаження, розвантаження продукц╕╖, складськ╕ документи (╕нвентаризац╕йн╕ описи), у тому числ╕ рахунки-фактури/╕нвойси, акти приймання-передач╕ товар╕в (роб╕т, послуг) з урахуванням наявност╕ певних типових форм ╕ галузево╖ специф╕ки, накладн╕; розрахунков╕ документи та/або банк╕вськ╕ виписки з особових рахунк╕в;
документи щодо п╕дтвердження в╕дпов╕дност╕ продукц╕╖ (декларац╕╖ про в╕дпов╕дн╕сть, паспорти якост╕, сертиф╕кати в╕дпов╕дност╕), наявн╕сть яких передбачено договором та/або законодавством.
«Дебет-Кредит»: Як╕ типи митних декларац╕й ╓ п╕дставою для зняття з контролю валютно╖ операц╕╖?
За розʼясненням податк╕вц╕в, банк завершу╓ зд╕йснення валютного нагляду п╕сля отримання ╕нформац╕╖ з ре╓стру митних декларац╕й щодо даних в╕дпов╕дних МД. Зокрема, за типом ╤М-40, ╤М-41, ╤М-51, ╤М-72, ╤М-75 та ╤М-76
ДПС у Черкаськ╕й област╕ розпов╕да╓, що в╕дпов╕дно до пп. 3 п. 9 розд. ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ про порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, затверджено╖ постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 №7 з╕ зм╕нами ╕ доповненнями, банк завершу╓ зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в у раз╕ ╕мпорту продукц╕╖, яка ввозиться до Укра╖ни, – п╕сля отримання ╕нформац╕╖ з ре╓стру митних декларац╕й (дал╕ – МД) про зд╕йснення поставки за ╕мпортною операц╕╓ю з оформленням МД типу ╤М-40 «╤мпорт», ╤М-41 «Ре╕мпорт», ╤М-51 «Переробка на митн╕й територ╕╖», ╤М-72 «Безмитна торг╕вля», ╤М-75 «В╕дмова на користь держави», ╤М-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукц╕я зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни п╕дляга╓ митному оформленню) або п╕сля пред’явлення резидентом документа (кр╕м МД), який використову╓ться для митного оформлення продукц╕╖ (якщо на продукц╕ю, що ╕мпорту╓ться, зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни не оформля╓ться МД).
«Дебет-Кредит»: Оновлення Дов╕дника УКТ ЗЕД: Ком╕тет Гетманцева рекоменду╓ прийняти законопро╓кт
Ком╕тет ВРУ з податково╖ пол╕тики рекомендував прийняти законопро╓кт щодо приведення окремих код╕в товар╕в УКТ ЗЕД, зазначених у статтях 282, 287 та розд╕л╕ ХХ «Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення» МКУ, у в╕дпов╕дн╕сть до ново╖ верс╕╖ УКТ ЗЕД
За ╕нформац╕╓ю Тараса Мельничука, представника Уряду в ВРУ, 26 кв╕тня ком╕тет з питань ф╕нанс╕в, податково╖ та митно╖ пол╕тики рекомендував ВРУ прийняти за основу та в ц╕лому урядовий про╓кт Закону «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо приведення код╕в УКТЗЕД у в╕дпов╕дн╕сть ╕з Законом Укра╖ни «Про Митний тариф Укра╖ни» (ре╓стр. №9184).
Законопро╓ктом пропону╓ться привести окрем╕ коди товар╕в УКТ ЗЕД, зазначен╕ у статтях 282, 287 та розд╕л╕ XX╤ «Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення» Митного кодексу Укра╖ни, у в╕дпов╕дн╕сть до ново╖ верс╕╖ Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, затверджено╖ Законом Укра╖ни в╕д 19.10.2022 №2697-╤Х «Про Митний тариф Укра╖ни».
Про╓ктом Закону не передбача╓ться розширення перел╕ку товар╕в, щодо яких Митним кодексом Укра╖ни встановлено п╕льгов╕ умови оподаткування.
Торгпред Укра╖ни спод╕ва╓ться на врегулювання ввезення агропродукц╕╖ до ╢С найближчими днями ╕ тимчасову заборону експорту лише чотирьох культур до сус╕дн╕х кра╖н
Торгпред Укра╖ни спод╕ва╓ться на врегулювання ввезення агропродукц╕╖ до ╢С найближчими днями ╕ тимчасову заборону експорту лише чотирьох культур до сус╕дн╕х кра╖н Б╕льш╕сть запроваджених Польщею обмежень щодо укра╖нсько╖ аграрно╖ продукц╕╖ не об╜рунтован╕ та незаконн╕ ╕ з точки зору польського права, ╕ з точки зору порушення зобов'язань перед Укра╖ною, тому в Ки╓в╕ розраховують на швидке ╖х скасування Варшавою за допомогою ╢вроком╕с╕╖, заявив заступник м╕н╕стра економ╕ки - торговий представник Укра╖ни Тарас Качка.
"Сп╕льно з ╢вропейською ком╕с╕╓ю намага╓мося врегулювати цю ситуац╕ю, тому що р╕шення з цих питань ма╓ ухвалювати Брюссель, а не Варшава. ╤ Варшава це зна╓. Спод╕ваюся, найближчими днями ми це питання врегулю╓мо", - сказав в╕н в еф╕р╕ нац╕онального телемарафону в середу.
На думку Качки, Польща ма╓ скасувати цю заборону, а ╢С "як супернадзвичайний ╕ дуже непри╓мний крок" обмежить ввезення суто зернових: пшениц╕, кукурудзи, р╕паку та нас╕ння соняшнику до Польщ╕ до 30 червня".
"╤ це максимум, що може обмежуватися. ╤ то насправд╕ на сьогодн╕ п╕дстав для таких обмежень нема╓", - заявив торговий представник Укра╖ни.
За його словами, проблема якщо й була, то в с╕чн╕-лютому, тод╕ як дотепер внутр╕шн╕й ринок Польщ╕ вже розморожений, але польськ╕ фермери, маючи кл╕╓нт╕в, не продають свою продукц╕ю, бо оч╕кують об╕цяних в╕д польського уряду доплат. ╤ ╢вроком╕с╕я готова допомогти полякам в обм╕н на те, що вони скасують свою незаконну заборону, зазначив Качка, окреслюючи ситуац╕ю.
В╕н наголосив, що такими д╕ями Польщ╕ та ╕нших сус╕дн╕х кра╖н ╢С моментально скористалася РФ, знову ставлячи п╕д сумн╕в роботу "зернового коридору", тому р╕шення потр╕бно знайти найближчими днями.
"Ми це р╕шення виробили завдяки зусиллям ус╕х: укра╖нсько╖ сторони, ╢вропейського Союзу, Брюсселя та активного д╕алогу з Польщею, ╕ншими кра╖нами, як╕ говорять про обмеження. Це р╕шення на стол╕, залишилося т╕льки довести це все до к╕нця, щоб це було прийнятно для Польщ╕. ╤ я думаю, що це не питання якихось додаткових поступок, це питання з'ясування реально╖ ситуац╕╖ на ринку Польщ╕", - заявив торговий представник Укра╖ни.
На його думку, вона далеко не така погана, як пояснюють для мед╕а. "Там б╕льше правого попул╕зму. Справд╕, ╓ антиукра╖нськ╕ сили в польському правому пол╕тикум╕, як╕, власне, п╕дбурюють польських фермер╕в до протест╕в. Але це пол╕тика - не економ╕ка, ╕ ми на цьому пост╕йно наголошу╓мо ╕ вважа╓мо, що насправд╕ жодних проблем для польсько╖ економ╕ки укра╖нський аграрний експорт не створю╓", - зазначив Качка.
В╕н додав, що, навпаки, завдяки доступу до дешево╖ укра╖нсько╖ продукц╕╖ польське тваринництво стало б╕льш ефективним, а минулого року Польща зб╕льшила експорт аграрно╖ продукц╕╖ на EUR15 млрд.
"Але це ╖хн╕ грош╕. Нам головне довести - ╕ в нас ╓ п╕дтримка вс╕х ╕нших держав-член╕в ╢С у тому, - що в╕льна торг╕вля аграрною продукц╕╓ю Укра╖ни - це те, що потр╕бно вс╕й ╢вроп╕. Адже це продовольча безпека. Ви зна╓те, що в окремих рег╕онах ╢вропи посуха, ╕ ╖м справд╕ потр╕бне зерно", - заявив торгпред.
Окремо в╕н наголосив, що надзвичайно важливим завданням не лише для рег╕ону, а й глобальним ╓ збереження експорту продукц╕╖ через укра╖нськ╕ порти в Чорному мор╕. Качка зауважив, що уряд Укра╖ни працю╓ на вс╕х р╕внях щодо питання вивезення укра╖нсько╖ продукц╕╖ морем, якщо не "зерновим коридором", то в ╕ншому формат╕.
Зг╕дно з даними М╕неконом╕ки, потенц╕ал експорту зернових з Укра╖ни ще до 1 липня становить майже 10 млн тонн. Водночас Укра╖на оч╕ку╓, що потенц╕ал експорту з 1 липня 2023-го до 30 червня 2024 року становитиме понад 40 млн тонн зернових. Такий обсяг можна ефективно транспортувати т╕льки морем, наголосив заступник м╕н╕стра.
Як пов╕домлялося, представник ╢вроком╕с╕╖ напередодн╕ за п╕дсумками проведених консультац╕й ╕з Польщею та ще чотирма ╕ншими сус╕дн╕ми кра╖нами (Угорщиною, Словаччиною, Румун╕╓ю та Болгар╕╓ю) по╕нформував про плани запровадити заборону на ╕мпорт до цих кра╖н з Укра╖ни зазначених чотирьох культур ╕ ще соняшниково╖ ол╕╖. Ор╕╓нтовний терм╕н заборони - до 5 червня, але з можлив╕стю продовження до к╕нця року.
«Дебет-Кредит»: Як працюватимемо та в╕дпочиватимемо у травн╕?
За КЗпП 1 травня (День прац╕) та 9 травня (День перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕) ╓ святковими та неробочими днями в Укра╖н╕. В╕дпов╕дно мали би бути вих╕дн╕. Та через в╕йну це робоч╕ дн╕ з оплатою прац╕, як у звичайний (несвятковий) робочий день
Нагада╓мо, що в╕дпов╕дно до статт╕ 73 КЗпП встановлено, зокрема, так╕ святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕:
1 травня (понед╕лок) – День прац╕;
9 травня (в╕второк) – День перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ (День перемоги).
За старими правилами, ц╕ дн╕ мали би бути неробочими.
Проте во╓нний стан в Укра╖н╕ нараз╕ продовжено до 20 травня 2023 року. У пер╕од д╕╖ во╓нного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71 - 73 КЗпП (святков╕ ╕ неробоч╕ дн╕). На практиц╕ це означа╓, що оф╕ц╕йних святкових та неробочих дн╕в в Укра╖н╕ нема╓. При цьому граф╕к роботи та час в╕дпочинку встановлю╓ роботодавець.
Тож чи дотримуватися старих правил ╕ не працювати 1 та 9 травня, чи, якщо ╓ потреба, вивести людей на роботу у ц╕ дн╕ – кожен кер╕вник п╕дпри╓мства або ф╕зособа-роботодавець вир╕шують у 2023 роц╕ самост╕йно.
Зверн╕ть також увагу, що максимальну тривал╕сть робочого тижня п╕д час в╕йни зб╕льшено, ╕ вона становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тому скасован╕ свята можуть ув╕йти до норми робочого часу ╕ оплачуватися в одинарному розм╕р╕, якщо роботодавець не вир╕шить, що такий день буде вих╕дним (╕ не оплачуваним).
Скасування свят ╕ вих╕дних вплива╓ й на нарахування в╕дпусткових. Як тепер порахувати стаж, який да╓ право на щор╕чну в╕дпустку? Як рахувати середню зарплату? ╤ що робити з тривал╕стю в╕дпустки? Про це ми розпов╕дали тут.
Щодо роботи банк╕в, то нараз╕ ╕нформац╕╖ в╕д НБУ нема╓. Проте велика ймов╕рн╕сть, що вс╕ банки та банк╕вська система 1 та 9 травня (як ╕ в попередн╕ святков╕ дн╕) працюватимуть у звичайному режим╕.