╢ така штука як «доручення в╕д правоохоронних орган╕в». Це умовно коли СБУ чи ДБР пишуть на митницю, що ось тут ╓ ╕нформац╕я що суб’╓кт / транспорт такий везе щось з порушенням.
А тепер сухий анал╕з тако╖ вза╓мод╕╖:
За 2021 р╕к на митницю в╕д (СБУ, Держприкордон, Нацполу, Податково╖ м╕л╕ц╕╖ та БЕБ, ДБР, Орган╕в прокуратури та ╕нших) над╕йшло таких доручень т╕льки оф╕ц╕йно 1277 доручень на 5480 об‘╓кт╕в.
Результат - проведено 1625 переогляд╕в, складено аж 27 протокол╕в про порушення (2% в╕д доручень).
2022 р╕к
В╕д тих самих орган╕в (т╕льки вже без податково╖ м╕л╕ц╕╖, так як вона стала БЕБ) над╕йшло 1269 доручень на 2307 об‘╓кт╕в.
Результат - складено 19 протокол╕в про порушення (1,4% в╕д доручень).
♂️╤з ц╕кавого, в результат╕ 930 доручень БЕБ за минулий р╕к складено 0 протокол╕в. В╕д ДБР 204 доручення т╕льки 5 в╕добразились у протокол╕ про порушення.
臘♂️Тут ╕ «ефективн╕сть» правоохоронц╕в на митниц╕ вража╓, ╕ думаю сама митниця нав╕ть в тих очевидних кейсах про порушення теж оч╕ заплющувала. Але в ц╕лому статистика красномовно говорить на ск╕льки це система створю╓ проблеми/ тиск для б╕знесу та на ск╕льки вона неефективна.
ДМСУ: М╕жнародна компан╕я ZF Friedrichshafen AG в╕дзначила д╕╓в╕сть сп╕впрац╕ з укра╖нською митницею у напрям╕ сприяння захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕
М╕жнародна компан╕я ZF Friedrichshafen AG в╕дзначила д╕╓в╕сть сп╕впрац╕ з укра╖нською митницею у напрям╕ сприяння захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕
18 кв╕тня Державна митна служба Укра╖ни та Проект EU4PFM провели вже четвертий у цьому роц╕ дистанц╕йний сем╕нар з питань ╕дентиф╕кац╕╖ контрафактних товар╕в. Цього разу темою навчального заходу стали адм╕н╕стративн╕ процедури на митному кордон╕ щодо знищення товар╕в, як╕ порушують права ╕нтелектуально╖ власност╕ та основн╕ ознаки ориг╕нальних товар╕в компан╕╖ ZF Friedrichshafen AG та товар╕в, що п╕дозрюються в порушенн╕ належних ╖й прав ╕нтелектуально╖ власност╕.
М╕жнародний експерт EU4PFM з митних питань В╕тян╕с Ал╕шаускас в╕дзначив, що в галуз╕ боротьби з товарами, як╕ порушують права ╕нтелектуально╖ власност╕, кожен учасник ма╓ свою роль ╕ надзвичайно важливо процеси ╕дентиф╕кац╕╖ п╕дробок, ╖х затримання та знищення координувати м╕ж митницею, правовласниками та ╕ншими ╕нституц╕ями.
Георг╕й Георг╕╓в, м╕жнародний експерт EU4PFM з Болгар╕╖, ознайомив присутн╕х з найкращими практиками ╢С щодо застосування процедур затримання, збер╕гання та знищення товар╕в, як╕ порушують права ╕нтелектуально╖ власност╕. Також експерт докладно висв╕тлив комун╕кативн╕ процедури митниц╕ з власником товар╕в, правовласником ОП╤В та в╕дпов╕дальними нац╕ональними органами охорони здоров’я ╕ безпеки.
Компан╕ю ZF Friedrichshafen AG, л╕дера в галуз╕ виробництва комплектуючих для автомоб╕льно╖ промисловост╕, представив Андр╕й Святний. В╕н детально ознайомив учасник╕в з продукц╕╓ю та торговельними марками компан╕╖, основними ознаками ориг╕нальних товар╕в компан╕╖. Сп╕кер також в╕дзначив, що часи, коли п╕дробки були «грубими», давно минули ╕ потр╕бно знати ч╕тк╕ ╕дентиф╕куюч╕ критер╕╖, як╕ дозволяють визначати так╕ п╕дробки.
«Велика подяка укра╖нським митникам за добре налагоджену сп╕впрацю в напрямку сприяння захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕», - заявив представник ZF Friedrichshafen AG.
Як в╕дзначили орган╕затори комун╕кац╕йно╖ платформи, кожен наступний навчальний веб╕нар з IPR збира╓ дедал╕ б╕льше учасник╕в. Так, у цьому заход╕ взяли участь понад 200 укра╖нських митник╕в, що св╕дчить про актуальн╕сть та затребуван╕сть ╕нформац╕╖, з якою учасники знайомляться п╕д час презентац╕й як м╕жнародних експерт╕в, так ╕ представник╕в м╕жнародних компан╕й. У планах Держмитслужби та Проекту EU4PFM – проведення заход╕в з IPR щом╕сячно, як м╕н╕мум до к╕нця поточного року.
EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine
Частину укра╖нських пункт╕в пропуску буде вдосконалено в рамках програми CEF – заступник глави М╕нв╕дновлення
Частину укра╖нських пункт╕в пропуску буде вдосконалено в рамках програми ╢С Connecting Europe Facility – CEF, пов╕домив заступник м╕н╕стра розвитку громад, територ╕й та ╕нфраструктури Серг╕й Деркач в ╕нтерв'ю ексклюзивному агентству "╤нтерфакс-Укра╖на".
"Зараз ми сп╕льно з кра╖нами-сус╕дами працю╓мо над реал╕зац╕╓ю про╓кт╕в щодо розвитку/удосконалення пункт╕в пропуск╕в у рамках програми CEF на 2021-2027 роки. Укра╖на разом ╕з кра╖нами-сус╕дами подали сп╕льн╕ заявки на ш╕сть про╓кт╕в. Зокрема, йдеться про модерн╕зац╕ю зал╕зничних, автомоб╕льних пункт╕в пропуску (Медика-Мостиська, Ягодин-Дорогуськ, Гребенне-Рава-Руська, Корчова-Краковець та ╕н.) для зб╕льшення ╖хньо╖ пропускно╖ спроможност╕", - сказав Деркач.
Заступник м╕н╕стра нагадав, що у травн╕ 2022 року ╢вропейська Ком╕с╕я представила План заход╕в щодо створення Шляху сол╕дарност╕ для допомоги Укра╖н╕ в експорт╕ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, який, зокрема, передбача╓, що програма ╢С Connecting Europe Facility – CEF буде ключовою для покращення транспортного сполучення м╕ж ╢С та Укра╖ною та налагодження експорту з Укра╖ни до ╢С через повномасштабну в╕йну.
"Головний критер╕й для про╓кт╕в – ╖хня спрямован╕сть на п╕двищення пропускно╖ спроможност╕ пункт╕в перетину кордону ╕з в╕дпов╕дними кра╖нами. Умови ф╕нансування про╓кт╕в у рамках CEF – 50% вартост╕ про╓кту покриваються програмою CEF, решта 50% покриваються з власних джерел ф╕нансування чи з допомогою м╕жнародних ф╕нансових запозичень. Завдяки допомоз╕ ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖ в рамках Шляху сол╕дарност╕, в╕дпов╕дно до Сп╕льно╖ заяви, ухвалено╖ у листопад╕ минулого року, Укра╖н╕ вид╕лено EUR1 млрд", - сказав Деркач.
За його словами, вже протягом травня-червня 2023 року ма╓ бути оголошено, як╕ саме заявки ухвалено.
ДМСУ: За перший квартал 2023 року товарооб╕г склав $25,8 млрд, що на 7% менше, н╕ж за аналог╕чний пер╕од 2022 року.
За перший квартал 2023 року товарооб╕г склав $25,8 млрд, що на 7% менше, н╕ж за аналог╕чний пер╕од 2022 року.
Протягом першого кварталу 2023 року в Укра╖ну ╕мпортували товар╕в на суму $15,5 млрд, а експортували – на суму $10,3 млрд.
При цьому оподаткований ╕мпорт склав $12,5 млрд, що становить 80% загальних обсяг╕в ╕мпортованих товар╕в.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого ╕мпорту в с╕чн╕-березн╕ 2023 року склало 0,45 дол/кг, що на 60% б╕льше н╕ж за аналог╕чний пер╕од 2022 року.
Кра╖ни, з яких найб╕льше ╕мпортували товар╕в до Укра╖ни: Китай — $2,6 млрд, Польща — $1,6 млрд та Н╕меччина — $1,1 млрд.
Експортували з Укра╖ни найб╕льше до Польщ╕ — на $1,5 млрд, Китаю — на $ 1 млрд, Румун╕╖ — на $997 млн.
У загальних обсягах ввезених у с╕чн╕-березн╕ 2023 року товар╕в 71% склали наступн╕ категор╕╖ товар╕в:
машини, устаткування та транспорт — $4,4 млрд
при митному оформленн╕ зазначених товар╕в до бюджету сплачено 27,8 млрд грн, що склада╓ 27% надходжень митних платеж╕в;
⛽️паливно-енергетичн╕ товари — $3,6 млрд
при митному оформленн╕ зазначених товар╕в до бюджету сплачено 23,3 млрд грн, що склада╓ 23% надходжень митних платеж╕в;
離продукц╕я х╕м╕чно╖ промисловост╕ — $2,8 млрд
при митному оформленн╕ зазначених товар╕в до бюджету сплачено 19,7 млрд грн, що склада╓ 19% надходжень митних платеж╕в.
До тр╕йки найб╕льш експортованих з Укра╖ни товар╕в ув╕йшли:
稜продовольч╕ товари — $6,7 млрд
метали та вироби з них — $929 млн
машини, устаткування та транспорт — $812 млн.
При митному оформленн╕ експорту товар╕в, на як╕ встановлене вив╕зне мито, до бюджету сплачено 333,1 млн грн.
Контроль транзитно╖ укра╖нсько╖ с/г продукц╕╖ зд╕йснюватиметься на кордон╕ - Сольський
Транзит аграрно╖ продукц╕╖ з Укра╖ни через територ╕ю Польщ╕ в╕дновиться в н╕ч ╕з 20 на 21 кв╕тня, контроль зд╕йснюватиметься на кордон╕, пов╕домив м╕н╕стр агропол╕тики Микола Сольський.
За його словами, контроль транзиту зд╕йснюватиметься шляхом в╕дстеження в електронн╕й систем╕ Польщ╕ SENT вантаж╕в, що прямують транзитом через кра╖ну.
"Поляки матимуть можлив╕сть показувати, що в╕дбува╓ться (транзит, а не ╕мпорт - ╤Ф-У), якщо буде запит в╕д сусп╕льства. Трекер показу╓, що машина або зал╕зниця йде в порти або в ╕нш╕ кра╖ни ╢С", - сказав м╕н╕стр на пресбриф╕нгу в середу.
Сольський пов╕домив, що в перший тиждень за бажанням польсько╖ сторони ╖╖ митники зможуть ф╕зично супроводжувати продукц╕ю, "щоб напрацювати для себе висновки".
М╕н╕стр також додав, що будь-яка компан╕я, "яка хоче продати щось до Н╕меччини, може в╕дсьогодн╕ це (транзит - ╤Ф-У) робити".
Сольський пов╕домив, що частка Польщ╕ в загальному експорт╕ аграрно╖ продукц╕╖ з Укра╖ни становила 10%, половина з яких припадала на транзит, а половина на ╕мпорт.
"╤з зах╕дних кра╖н найб╕льший транзит зд╕йсню╓ться через Румун╕ю, найменший - через Словаччину. Другою п╕сля Румун╕╖ кра╖ною за експортом ╕ внутр╕шн╕м споживанням була Польща", - сказав м╕н╕стр.
"Якщо ми говоримо про Угорщину - це 5-6%, про Словаччину - 1,5%, про Румун╕ю - це десятки в╕дсотк╕в, з яких 90% - це транзит", - зазначив Сольський.
Потенц╕йн╕ втрати Укра╖ни через проблеми з експортом у м╕н╕стерств╕ поки що п╕драховують.
Неправильне трактування в╕дпов╕д╕ ╕ноземно╖ митниц╕: як уникнути проблем
Повномасштабне вторгнення рос╕╖ в Укра╖ну вплинуло на велику к╕льк╕сть глобальних под╕й. Зокрема, сутт╓во пришвидшились ╓вро╕нтеграц╕йн╕ процеси, а також зм╕нилося сприйняття Укра╖ни в св╕т╕ та в ╢вроп╕.
Укра╖на при╓дналася до Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту, отримала статус кандидата на членство в ╢С, стала активним учасником ланцюг╕в поставок товар╕в як до, так ╕ з ╓вропейських кра╖н.
Все це, безумовно, також сприяло ╕ покращенню вза╓мод╕╖ м╕ж митними органами ╢С та Укра╖ни. Тому вериф╕кац╕я документ╕в, наданих при митному оформленн╕, стала б╕льш швидким способом виявлення можливого шахрайства.
На жаль, довол╕ часто зустр╕чаються випадки, коли в╕дпов╕дь на запит, отримана митними органами Укра╖ни в╕д ╕ноземних колег, використову╓ться для автоматичного заведення справи про порушення митних правил.
При цьому, це не залежить в╕д того, чи зг╕дно отримано╖ ╕нформац╕╖ варт╕сть ╕мпортованих товар╕в була б╕льшою, чи меншою н╕ж заявлена митниц╕ в Укра╖н╕. Адже довол╕ часто оц╕нка роботи митниц╕ зд╕йсню╓ться за двома показниками: сума кошт╕в, стягнутих до держбюджету, та к╕льк╕сть виявлених правопорушень.
Проблема в тому, що одержання в╕дпов╕д╕ в╕д митних орган╕в – це лише п╕в справи, ╕нша частина (не менш важлива) – це вм╕ння правильно протрактувати отриману ╕нформац╕ю. ╤, як показу╓ практика, з цим у митниц╕ ╓ велик╕ проблеми.
Так, довол╕ часто ╓диною п╕дставою, яко╖ на думку митниц╕ ╓ достатньо для ф╕ксування порушення митних правил за ознаками ст. 483 МК Укра╖ни, ╓ отримана коп╕я експортно╖ декларац╕╖, в як╕й заявлена статистична варт╕сть в╕др╕зня╓ться в╕д фактурно╖ вартост╕, вказано╖ в ╕мпортн╕й декларац╕╖.
Однак, при квал╕ф╕кац╕╖ д╕й у зазначених випадках посадов╕ особи не враховують того, що в кожн╕й кра╖н╕ д╕ють нац╕ональн╕ правила заповнення митних декларац╕й.
Наприклад, в Республ╕ц╕ Польща статистична варт╕сть означа╓ приблизну/ор╕╓нтовну теоретичну варт╕сть товар╕в у час ╕ в м╕сц╕, в якому вони покидають територ╕ю держави-члена ╢С.
Таким чином, статистична варт╕сть включа╓ внутр╕шню варт╕сть товар╕в ╕ витрати на транспортування та страхування, понесен╕ або розрахован╕ в╕д пункту в╕дправлення транспорту до пункту ви╖зду з кра╖ни.
Саме з цих причин заявлена фактурна варт╕сть в переважн╕й б╕льшост╕ випадк╕в не сп╕впада╓ з статистичною, що в жодному раз╕ не св╕дчить про будь-як╕ шахрайства з╕ сторони суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.
Пам’ятайте, що кожен ма╓ можлив╕сть захистити сво╖ законн╕ права, але захист неможливий, якщо Ви не д╕╓те.
«Дебет-Кредит»: З 24 кв╕тня запрацю╓ новий е-серв╕с ДМС щодо подання електронних гарант╕й
ДМС запуска╓ роботу вебсерв╕су, який дозволятиме гарантам, як╕ мають право гарантувати перем╕щення товар╕в п╕д процедурою сп╕льного транзиту, подавати гарант╕╖ в електронному вигляд╕
24 кв╕тня Держмитслужба запуска╓ роботу вебсерв╕су, який дозволятиме гарантам, як╕ мають право гарантувати перем╕щення товар╕в п╕д процедурою сп╕льного транзиту, подавати гарант╕╖ в електронному вигляд╕. Таким чином, вза╓мод╕я м╕ж Держмитслужбою, гарантами та суб’╓ктами процедури щодо ре╓страц╕╖ гарант╕╖ в NCTS та отримання даних для роботи з нею, в╕дбуватиметься в електронн╕й форм╕. Структура та формат пов╕домлень визначен╕ наказом Держмитслужби в╕д 13.04.2023 №143 «Про електронну ре╓страц╕ю гарант╕й для ц╕лей сп╕льного транзиту», який розм╕щено на вебсайт╕ Держмитслужби у п╕дрозд╕л╕ «Нормативно-правова баз» розд╕лу «Сп╕льний транзит (NCTS)».
«Система дозволя╓ безпаперово вза╓мод╕яти гарантам, суб’╓ктам процедури та Держмитслужб╕ в питанн╕ ре╓страц╕╖ гарант╕й для ц╕лей сп╕льного транзиту. До запровадження серв╕су суб’╓кту процедури потр╕бно було отримувати ориг╕нал паперово╖ гарант╕╖ у гаранта, привозити таку гарант╕ю для ре╓страц╕╖ в Держмитслужбу ╕ лише п╕сля цього отримувати дан╕, необх╕дн╕ для ╖╖ застосування. Вебсерв╕с дозволя╓ гаранту подати гарант╕ю в електронному вигляд╕ ╕з застосуванням КЕП безпосередньо до Держмитслужби, що значно пришвидшу╓ процес ре╓страц╕╖ нових гарант╕й. П╕сля усп╕шно╖ ре╓страц╕╖ гарант╕╖ гаранту поверта╓ться ╕нформац╕я щодо присво╓ного ╖й ре╓страц╕йного номера (GRN), а суб’╓кт процедури в Особистому каб╕нет╕ на вебпортал╕ «╢дине в╕кно» може переглянути ╕нформац╕ю щодо заре╓строваних на його ╕м’я гарант╕й», – зазнача╓ Олег Н╕колайчук, заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформац╕й та цифров╕зац╕╖.
Так, в Особистому каб╕нет╕ на вебпортал╕ «╢дине в╕кно» гарант може переглянути ╕нформац╕ю по вс╕х виданих ним гарант╕ях, у тому числ╕ про суму гарант╕╖, дату ре╓страц╕╖, суб’╓кта процедури, якому видана в╕дпов╕дна гарант╕я.
Сво╓ю чергою, суб’╓кт процедури може бачити в Особистому каб╕нет╕ ╕нформац╕ю щодо сво╖х гарант╕й, ╖х використання ╕з зазначенням в╕дпов╕дних MRN транзитних декларац╕й, дат резервування та вив╕льнення в╕дпов╕дних сум, а також залишок по гарант╕╖.
- Так, здесь уберем, а здесь пожалуй оставим. Головка будет просто загляденье, можно хоть на переговоры, хоть на тусовку, везде можете показаться. - Ребе, а можно сделать обрезание без лишнего пафоса?!
Афоризм
Рабинович долго смотрит на себя в зеркало и говорит: - Один из нас определённо стучит!
