* Документ дня: Постанова вiд 15.05.2019 № 535 Про внесення зм╕н до перел╕ку товар╕в, заборонених до ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, що походять з ...
Количество просмотров: 30 (за период c 00:00 по 18:00 22/11/19), всего просмотров: 157
Кабмин внес в парламент законопроект о таможенном тарифе
Проект закона предусматривает упрощение процедуры таможенного оформления товаров
Кабинет министров Украины предлагает Верховной раде принять законопроект №2482 "О таможенном тарифе Украины". Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на сайт ВР.
Так, соответствующий проект был зарегистрирован в Раде 21 ноября. Сейчас текст документа отсутствует на сайте
парламента.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Инкотермс 2020, можно пользоваться редакцией 2010 года дальше?
22-11-2019 11:28, Igorekigor.iltay@ukr.net Регион:Киев Инкотермс 2020, можно пользоваться редакцией 2010 года дальше?
Добрый день, коллеги. С 2020 г. вступает в силу новая редакция ИНКОТЕРМС 2020, в которой удаляется из правил термин EXW(самовывоз). У нас прямой договор с европейским поставщиком, именно EXW. Подскажите, пожалуйста нам нужно менять договор в целом( на FSA) и для таможни достаточно
доп. соглашения, в котором будет указано, что мы работаем с поставщиком на условиях FSA? Заранее благодарю.
Н╕на Южан╕на Пол╕тик, заслужений економ╕ст Укра╖ни, народний депутат Укра╖ни IX-го скликання
Примара одн╕╓╖ митно╖ юридично╖ особи. Частина перша.
Вперше ╕н╕ц╕атива щодо доц╕льност╕ при╓днання митниць як територ╕альних орган╕в до головних управл╕нь Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни з╕ скасуванням ╖х статусу юридично╖ особи публ╕чного права та подальшим створенням на р╕вн╕ областей та м╕ста Ки╓ва ╓диних юридичних ос╕б публ╕чного права, як╕ б по╓днували в соб╕ митну та
податкову складов╕, виникла в 2015 роц╕.
╤н╕ц╕атива урядовц╕в чи рекомендац╕я МВФ?..
Формальною причиною появи тако╖ ╕н╕ц╕ативи в 2015 роц╕ М╕нф╕н назива╓ формулювання тако╖ рекомендац╕╖ у черговому зв╕т╕ експерт╕в мон╕торингово╖ (д╕агностично╖) м╕с╕╖ МВФ. Хоча, потр╕бно сказати в╕дверто, що, по-перше, в перший раз положення про створення одн╕╓╖ юридично╖ особи на р╕вн╕ областей та м╕ста к Ки╓ва на баз╕ головних управл╕нь ДФС та митниць з’явилося у план╕
реал╕зац╕╖ рекомендац╕й МФВ, що був розроблений та затверджений тод╕шн╕м кер╕вництвом М╕нф╕ну та Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни (Натал╕╓ю Яресько та Романом Нас╕ровим), якщо я не помиляюсь, у травн╕ 2015 року.
З часом ця норма за сприяння та завдяки наполегливост╕ кер╕вництва М╕нф╕ну та ДФС плавно «перекочувала» до рекомендац╕й експерт╕в МВФ та нав╕ть, з╕ сл╕в кер╕вництва МВФ, перетворилася на «маяк». Прошу звернути увагу на те, що створення одн╕╓╖ юридично╖ особи
рекомендувалося зд╕йснити на р╕вн╕ областей та м╕ста Ки╓ва шляхом об’╓днання податково╖ та митно╖ складово╖. Це дуже важливо в розум╕нн╕ подальшо╖ поступово╖ трансформац╕╖ ц╕╓╖ ╕де╖ та ╖╖ п╕длаштування п╕д розум╕ння М╕нф╕ну. За так званою «╕нсайдерською» ╕нформац╕╓ю, така ╕н╕ц╕атива була обумовлена конфл╕ктом м╕ж тод╕шн╕м кер╕вником ДФС та його заступником, який в╕дпов╕дав за митний напрям. Саме бажанням обмежити вплив проф╕льного заступника на митниц╕ ╕ був, очевидно, д╕йсно обумовлений
перший крок до позбавлення митниць статусу юридично╖ особи публ╕чного права та ╖х при╓днання до ГУ ДФС.
Наступною спробою вже на законодавчому р╕вн╕ позбавити митниц╕ статусу юридичних ос╕б публ╕чного права була ре╓страц╕я в╕дпов╕дного законопроекту, ╕н╕ц╕атором якого виступив Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни, а точн╕ше – М╕нф╕н. Так, 22 кв╕тня 2016 року у Верховн╕й рад╕ Укра╖ни був заре╓стрований проект Закону Укра╖ни №4515 «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо оптим╕зац╕╖
територ╕альних орган╕в державно╖ ф╕скально╖ служби», яким було, зокрема, передбачено позбавлення митниць статусу юридично╖ особи публ╕чного права та пропонувалося внести до Митного кодексу Укра╖ни положення, що митниц╕ ╓ структурними п╕дрозд╕лами територ╕альних орган╕в центрального органу виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику (на той пер╕од часу — ДФС), як╕ у зон╕ сво╓╖ д╕яльност╕ забезпечують виконання завдань, покладених на органи доход╕в ╕ збор╕в.
До реч╕,
за ╕нформац╕╓ю М╕нф╕ну, яка часто та широко озвучувалась його тод╕шн╕м кер╕вництвом, одними з основних аргумент╕в щодо пропозиц╕╖ тако╖ реорган╕зац╕╖ були, знову ж таки, рекомендац╕╖ МВФ щодо створення одн╕╓╖ юридично╖ особи на р╕вн╕ областей та м╕ста Ки╓ва шляхом при╓днання митниць до головних управл╕нь ДФС. Хочу сказати, що в цей пер╕од ми неодноразово на р╕вн╕ кер╕вництва Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики зустр╕чались з представниками МВФ в Укра╖н╕ та
наполегливо доводили позиц╕ю член╕в ком╕тету щодо необх╕дних шлях╕в подолання системних та глибоких кризових явищ у митн╕й сфер╕, в першу чергу – шляхом в╕дновлення ╕нституц╕йно╖ спроможност╕ укра╖нсько╖ митниц╕ та в╕дновлення д╕яльност╕ митно╖ служби як самост╕йного центрального органу виконавчо╖ влади, що викону╓ ун╕кальн╕ функц╕╖, передус╕м – у сфер╕ економ╕чно╖ та митно╖ безпеки держави.
Можна припусти, що реальними мотивами тако╖
законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи були небажання, неготовн╕сть, нерозум╕ння та в╕дверте ╕гнорування тод╕шн╕м кер╕вництвом М╕нф╕ну очевидних та об’╓ктивних негативних насл╕дк╕в штучного об’╓днання податково╖ та митниц╕ в 2013 роц╕, результатом чого могло стати повне та остаточне поглинання митно╖ складово╖ податковою вже на територ╕альному р╕вн╕, а також небажання та нездатн╕сть конструктивно дискутувати та доводити свою позиц╕ю представникам м╕жнародних орган╕зац╕й – партнер╕в Укра╖ни.
Зм╕ни, як╕ не набрали чинност╕
Проект цього Закону Укра╖ни не був нав╕ть включений до порядку денного Верховно╖ Ради Укра╖ни, оск╕льки, на думку член╕в Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики та депутат╕в з ╕нших ком╕тет╕в:
- позбавлення митниць як територ╕альних орган╕в статусу юридично╖ особи публ╕чного права з урахуванням загальних об’╓ктивних негативних насл╕дк╕в об’╓днання Державно╖ податково╖ служби Укра╖ни та Державно╖
митно╖ служби Укра╖ни спочатку в склад╕ М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в в 2013 роц╕, та в подальшому – Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни в 2015 роц╕ та, в╕дпов╕дно, поглинання митно╖ складово╖ податковою на центральному р╕вн╕, призвело б до остаточного поглинання митно╖ складово╖ податковою на територ╕альному р╕вн╕ з уже незворотними негативними насл╕дками;
- станом на дату подання законопроекту №4515 у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни був заре╓стрований ╕нший проект Закону Укра╖ни —
в╕д 13 с╕чня 2016 року №3763 «Про Нац╕ональну митну службу Укра╖ни», яким було передбачено функц╕онування митниць як територ╕альних орган╕в з╕ статусом юридично╖ особи публ╕чного права, авторами якого були багато член╕в Ком╕тету з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики.
Незважаючи на це, в кв╕тн╕ 2017 року М╕нф╕ном було розроблено та подано до Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни проект постанови уряду про об’╓днання вс╕х митниць в одну юридичну особу в склад╕
ДФС з в╕дпов╕дним позбавленням митниць статусу юридично╖ особи публ╕чного права. Ключовим ╓ те, що прийняття такого р╕шення пропонувалося М╕нф╕ном для прийняття Кабм╕ном без внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни, яким передбачено функц╕онування митниць саме в статус╕ юридично╖ особи публ╕чного права, а кер╕внику такого територ╕ального органу на законодавчому р╕вн╕ надан╕ в╕дпов╕дн╕ повноваження щодо прийняття р╕шень. Тобто у раз╕ г╕потетично╖ можливост╕ ухвалення такого р╕шення Кабм╕ном без внесення зм╕н
до Митного кодексу вс╕ повноваження щодо прийняття р╕шень, що входять до компетенц╕╖ начальника митниц╕ або його заступника, перейшли б до кер╕вника митниц╕, яка була б органом з юрисдикц╕╓ю, що поширю╓ться на всю територ╕ю Укра╖ни. А це призвело б до колапсу д╕яльност╕ митно╖ системи та колапсу загально╖ системи управл╕ння митною справою.
У зв’язку ╕з появою тако╖ неконструктивно╖ пропозиц╕╖ М╕нф╕ну ком╕тет був нав╕ть змушений оф╕ц╕йно звернутись до Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни щодо
неприпустимост╕ реал╕зац╕╖ тако╖ ╕н╕ц╕ативи без внесення необх╕дних зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни. Показовим був також в╕дкритий демарш кер╕вництва ДФС, яке оф╕ц╕йно висловило свою негативну позиц╕ю щодо тако╖ ╕н╕ц╕ативи М╕нф╕ну, в╕дпов╕дного проекту постанови, п╕дготовлено╖ та внесено╖ М╕нф╕ном, та пов╕домило М╕нф╕н та Кабм╕н про значн╕ системн╕ критичн╕ ускладнення в д╕яльност╕ митних орган╕в у раз╕ прийняття такого р╕шення на р╕вн╕ Кабм╕ну без внесення зм╕н до Митного кодексу.
Парадоксальним ╓ те, що Кабм╕н вл╕тку 2017 року все ж таки прийняв п╕дготовлену М╕нф╕ном постанову про л╕кв╕дац╕ю митниць як територ╕альних орган╕в та юридичних ос╕б публ╕чного права та створення у склад╕ ДФС одн╕╓╖ митниц╕ – юридично╖ особи з юрисдикц╕╓ю на всю територ╕ю Укра╖ни. ╤ знову ж таки, завдяки консультац╕ям кер╕вництва ком╕тету з М╕н╕стром ф╕нанс╕в та Прем’╓р-м╕н╕стром ця постанова не була опубл╕кована, не набрала чинност╕ та була скасована в подальшому. Хоча з’явилася на
оф╕ц╕йному сайт╕ Кабм╕ну та «провис╕ла» там протягом 40 хвилин…
╤ знову ж таки, одним з основних аргумент╕в М╕нф╕ну була необх╕дн╕сть виконання начебто рекомендац╕й МВФ щодо створення одн╕╓╖ юридично╖ особи. Т╕льки в цьому випадку М╕нф╕н «плавно трансформував» ╕дею створення одн╕╓╖ юридично╖ особи в контекст╕ об’╓днання митного та податкового напряму д╕яльност╕ ДФС на обласному р╕вн╕ на ╕дею створення одн╕╓╖ юридично╖
особи у вигляд╕ ╓дино╖ митниц╕ з юрисдикц╕╓ю на всю територ╕ю Укра╖ни.
«Метаморфоза» зобов’язань в ╕нтерпретац╕╖ М╕нф╕ну
У листопад╕ 2019 року знайшла свою реал╕зац╕ю чергова ╕н╕ц╕атива кер╕вництва новостворено╖ Держмитслужби Укра╖ни та М╕нф╕ну у вигляд╕ урядового законопроекту щодо зм╕н до Митного Кодексу Укра╖ни та низки законодавчих акт╕в з метою позбавлення митниць статусу юридичних ос╕б публ╕чного права та створення одн╕╓╖ юридично╖ особи, що реал╕зу╓
митну справу, та ╖╖ територ╕альних п╕дрозд╕л╕в, що будуть мати статус в╕докремлених п╕дрозд╕л╕в.
╤, знову ж таки, луна╓ аргумент М╕нф╕ну про те, що таке реформування обумовлено необх╕дн╕стю виконання наших зобов’язань перед МВФ. Я думаю, що в╕дчутною ╓ «метаморфоза» зобов’язань в ╕нтерпретац╕╖ М╕нф╕ну: одна юридична особа шляхом об’╓днання митниць та податкових на р╕вн╕ областей та м╕ста Ки╓ва в 2016 роц╕; митниця як одна юридична особа в структур╕ ДФС у 2017
роц╕; митниця як одна юридична особа — самост╕йний орган виконавчо╖ влади в структур╕ ДФС у 2017 роц╕; Держмитслужа — одна юридична особа з митницями як в╕докремленими п╕дрозд╕лами без статусу юридично╖ особи публ╕чного права… Якими ╓ реальн╕ зобов’язання перед МВФ у митн╕й сфер╕ — одному М╕нф╕ну в╕домо….. До реч╕, в╕дпов╕дно до положень Меморандуму…
Потр╕бно зазначити, що цього разу
╕н╕ц╕атива М╕нф╕ну вигляда╓ в ц╕лому достатньо п╕дготовленою з точки зору комплексност╕ запропонованих зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни з метою недопущення ускладнень в д╕яльност╕ митних орган╕в та прийняття р╕шень кер╕вниками митниць при зд╕йсненн╕ митних процедур та орган╕зац╕╖ роботи митниць.
╢диним питанням, яке виника╓, ╓ об’╓ктивн╕ та вагом╕ п╕дстави для пропонування такого чергового масштабного реформування митниц╕, яке, на думку М╕нф╕ну, повинно мати м╕сце в 2020 роц╕.
Стан реорган╕зац╕╖ — перманентний
Ми повинн╕ добре розум╕ти, що н╕ Держмитслужба н╕ митниц╕ як ╖╖ територ╕альн╕ органи не розпочали свою д╕яльн╕сть станом на 20 листопада 2019 року, незважаючи на те, що де-юре була в╕дновлена в березн╕ 2019 року шляхом прийняття Кабм╕ном в╕дпов╕дних постанов про затвердження положення про Держмитслужбу та затвердження ╖╖ гранично╖ штатно╖ чисельност╕ (17 липня 2019 року), призначення нового кер╕вника Держмитслужби (5 липня 2019 року), ╖╖
державно╖ ре╓страц╕╖ (18 липня 2019 року). ╤ якщо тривалий пер╕од безд╕яльност╕ з╕ створення митниц╕ м╕ж березнем та липнем 2019 року можна пояснити судовими перипет╕ями щодо призначення кер╕вника, то незрозум╕лою ╓ невт╕шна динам╕ка по запуску ново╖ митниц╕ в пер╕од друго╖ половини липня – к╕нця листопада 2019 року. 18 грудня ми будемо святкувати р╕чницю створення Державно╖ митно╖ служби з урахуванням того, що саме в цей день р╕к тому постановою Кабм╕ну №1200 ╖╖ було утворено як самост╕йний
центральний орган виконавчо╖ влади.
Так, структура та штатний розпис центрального апарату Держмитслужби були затверджен╕ М╕нф╕ном т╕льки на початку вересня 2019 року, митниц╕ як територ╕альн╕ органи були утворен╕ на початку жовтня 2019 року (02 жовтня 2019 року), зони д╕яльност╕ митниць, положення про новостворен╕ 16 митниць та структура митних пост╕в були визначенн╕ та затверджен╕ т╕льки в листопад╕ 2019 року. Тобто констату╓мо, що за чотири м╕сяц╕ новостворена митниця так ╕
не почала працювати, зате к╕льк╕сть фейсбучних дискус╕й, дебат╕в та «прожект╕в» перевищила вс╕ оч╕кування… Можливо, певним стимулом для актив╕зац╕╖ роботи стало заслуховування кер╕вника Держмитслужби на зас╕данн╕ ком╕тету.
До реч╕, наказ про зони д╕яльност╕ 16 нових митниць та положення про новостворен╕ митниц╕ на даний час недоступн╕ для вивчення як оф╕ц╕йн╕ документи. Т╕льки проекти без номер╕в та дат на стор╕нках кер╕вника Держмистлужби в соц╕альних мережах. До чого
ж така та╓мнич╕сть? Що, в╕д кого та як╕й п╕дстав╕ так старанно прихову╓ться?
Станом на к╕нець листопада 2019 року центральний апарат Держмитслужби та митниц╕ не укомплектован╕ в╕дпов╕дними штатами ╕ не розпочали свою роботу.
За ╕нформац╕╓ю кер╕вництва Держмитслужби, оч╕ку╓ться, що Держмитслужба та новостворен╕ митниц╕ розпочнуть сво╓ функц╕онування з грудня 2019 року. Хоча динам╕ка орган╕зац╕йних процес╕в протягом 2019 року виклика╓ аргументован╕
сумн╕ви.
Тобто до к╕нця 2019 року в найкращому випадку реформована не до к╕нця (без повного укомплектованого штату) Держмитслужба та 16 територ╕альних орган╕в (митниць) т╕льки розпочнуть функц╕онувати в новому орган╕зац╕йному формат╕. Якщо ж на законодавчому р╕вн╕ буде реал╕зована ╕н╕ц╕атива М╕нф╕ну щодо чергово╖ реорган╕зац╕й, митниця знову буде реформуватись протягом наступного 2020 року. Тобто стан пост╕йно╖ реорган╕зац╕╖, стаб╕льност╕, прогнозованост╕, що породжу╓ в╕дчуття тимчасовост╕ та
невпевненост╕, перетвориться на хрон╕чний. ╤ це п╕сля майже 6 рок╕в фактично╖ стагнац╕╖ митниц╕ у склад╕ М╕ндоход╕в та ДФС….
Для занурення митниц╕ та майже 11-тисячного колективу митник╕в в таку наступну глибоку та тривалу систему реорган╕зац╕╖, мотиви ╖╖ зд╕йснення повинн╕ бути беззаперечними, вагомими та аргументованими, а оч╕куван╕ результати ч╕тко визначеними.
Повинн╕ бути ч╕тко визначен╕ т╕ негативн╕ явища та тенденц╕╖ в д╕яльност╕ митниц╕, як╕ не можна
нейтрал╕зувати або викор╕нити в сьогодн╕шньому орган╕зац╕йному формат╕, а саме — центральний апарат та митниц╕ як територ╕альн╕ органи з╕ статусом юридично╖ особи публ╕чного права. Оч╕куван╕ результати повинн╕ бути ч╕тко визначен╕ за суттю, формою, способом та пер╕одом (терм╕ном) досягнення або реал╕зац╕╖. А найголовн╕ше — потр╕бно однозначно визначити, що способи та форми такого нового кардинального стратег╕чного реформування митниц╕ в╕дпов╕дають сут╕ вже наявних або прогнозованих у
новостворен╕й митниц╕ проблем. Потр╕бно зрозум╕ти, що запропонован╕ способи досягнення ╓ адекватними поставленим ц╕лям та прогнозованим результатам. Щоб не виходило так, що ми вир╕вню╓мо зр╕ст шляхом в╕др╕зання н╕г…
Про контрабанду з "контрабандистом": перше велике ╕нтерв'ю з Орестом Ф╕рманюком
Орест Ф╕рманюк
КИ╥В. 21 листопада. УНН. Про митницю та контрабанду сьогодн╕ не говорить лише л╕нивий. Десятки експерт╕в та журнал╕ст╕в напереб╕й називають схеми, суми ╕ нав╕ть пр╕звища тих, хто керу╓ т╕ньовими потоками грошей та товар╕в, обсяги яких не можуть не вражати. Ледь не половина економ╕ки кра╖ни — у ц╕й контрабандн╕й т╕н╕.
Ц╕ ж сам╕ експерти генерують десятки рецепт╕в подолання цього, що, з ╖хн╕х розрахунк╕в, може призвести до
економ╕чного прориву кра╖ни.
А новий оч╕льник митниц╕ Максим Нефьодов, засукавши рукава, вже п’ятий м╕сяць намага╓ться побороти контрабанду. Явище, з яким кра╖на веде боротьбу вже 28 рок╕в, але до сьогодн╕ воно перемагало ус╕х “Дон К╕хот╕в”.
Ми вир╕шили не брати 101-ше ╕нтерв’ю у Максима Нефьодова, а взяти перше ╕нтерв’ю у когось з тих, кого сам оч╕льник митниц╕ називав “королями контрабанди”.
Ми п╕шли з к╕нця “списку Нефьодова” ╕
спробували зв’язатися з Орестом Ф╕рманюком. На диво, в╕н не в╕дмовив.
- Ви готов╕ до незручних питань?
- Головне, щоб Ви були готов╕ до неспод╕ваних в╕дпов╕дей, та не побоялися ╖х опубл╕кувати.
Саме з ц╕╓╖ фрази розпочалася наша розмова.
- Якщо ввести Ваше пр╕звище в ╕нтернет╕, то пошукова система одразу вида╓ 5-6 посилань, де Ви ф╕гуру╓те як головний контрабандист кра╖ни. Це правда? Ви -
контрабандист?
- Це питання, яке складно коментувати, а ще складн╕ше його спростовувати. Але я так розум╕ю, що для вас воно ╓ ледь не головним, тож, спробую пояснити.
Якщо коротко - fake news правлять св╕том. Якщо б╕льш детально, то, на жаль, укра╖нськ╕ ЗМ╤ за останн╕ роки перетворилися на ╕нструмент формування в головах людей викривлено╖ реальност╕, яку не те що неможливо спростувати, ╖╖ ╕нколи не встига╓ш в╕дстежувати.
Я ж не
здивую вас тим, коли скажу, що за 3-5 тисяч долар╕в можна розм╕стити будь-яку викривальну або звинувачувальну статтю про будь-кого майже в будь-якому ЗМ╤.
А вклавши, наприклад, 50-60 тисяч долар╕в, можна орган╕зувати масштабну викривальну кампан╕ю проти будь-якого чиновника або б╕знесмена, зробивши з нього контрабандиста, корупц╕онера, злочинця. Купа мед╕аагентств пропонують так╕ “комплексн╕” послуги.
- Тобто, Ви стверджу╓те, що все, що про Вас пишуть -
брехня?
- Якщо скажу, що я - "святоша", це точно буде неправда. Святих нема╓, ╕ я не виняток. Я на ринку лог╕стики - з 90-х ╕ пройшов ус╕ реал╕╖ укра╖нського бюрократичного апарату та корупц╕╖ в ньому.
- Тод╕ розкаж╕ть, як все це вигляда╓ зсередини.
- Усе просто. ╢ система, у як╕й ти або погоджу╓шся працювати на тих умовах, як╕ ╓ (а це - хабар╕, в╕дкати, оптим╕зац╕я...), або ти вибува╓ш з б╕знесу. У мене було р╕зне. Але не
тому, що я цього прагнув, а тому, що це правила гри.
При цьому ми н╕коли не брали участ╕ у чорних схемах, на в╕дм╕ну в╕д тих, хто приходив “в╕д влади”.
Згадайте Курченка (Серг╕й Курченко — ред). Чого в╕н не може в’╖хати в кра╖ну? Бо у нього схеми були чорн╕. В╕н завозив паливо ╕ н╕чого не платив. ╤ коли зм╕нилася влада, ц╕ схеми взялися розсл╕дувати ╕ без проблем знайшли вс╕ докази порушення законодавства. Дал╕ в╕зьм╕ть Грановського — та ж
╕стор╕я.
Ми не ╕деальн╕, але ми ма╓мо червон╕ л╕н╕╖, за як╕ не переступа╓мо. Ми працю╓мо так, щоб завтра у нас вдома не було обшук╕в. ╤, до реч╕, за час роботи у нас ╖х не було жодного разу. Хоча наш оф╕с - поруч з СБУ.
- Але кожна наступна влада каже одне й те ж: "Треба долати корупц╕ю, побороти контрабанду, наповнити бюджет". Кому з президент╕в за ц╕ роки вдалося зробити митницю менш корумпованою?
- При Ющенку корупц╕╖ на
митниц╕ було найменше — це факт.
При Януковичу вона розкв╕тла, а при Порошенку визр╕ла та дала плоди. Найб╕льший утиск б╕знесу на митниц╕ був саме при ньому.
Д╕йшло до абсурду, бо без корупц╕йного чинника працювати не могли нав╕ть наближен╕ до Порошенка компан╕╖. Грош╕ в бюджет ╖х не ц╕кавили. Все в кишеню.
Про ц╕ часи можна написати книгу, але масштаб корупц╕╖ та к╕льк╕сть схем були так╕, що змусили Порошенка взагал╕ в╕дкрити
т╕ньову структуру з ╖╖ контролю. В╕домий оф╕с контрабанди, яким керував його партнер Грановський. Чули про такий?
- Читали, але думали, що це був передвиборчий м╕ф. Занадто неймов╕рно.
- Який же це м╕ф, коли це ц╕лком реальна структура, яку контролював Олександр Грановський та департамент “К” СБУ Павла Демчини, який виконував роль Цербера ╕ якого спускали на незгодних працювати за ╖хн╕ми схемами.
- ╤ Ви теж працювали на цей оф╕с
та платили хабар╕?
- Наша група не погодилася працювати з оф╕сом Грановського, ╕ не тому, що ми дуже “правильн╕” чи принципов╕.
Це р╕шення далося нелегко, адже на той час в компан╕╖ працювали 200 прац╕вник╕в. Ми мали 4 оф╕си - у Н╕меччин╕, ╤тал╕╖, Кита╖ та Туреччин╕. 7 000 кл╕╓нт╕в, яких ми збирали 10 рок╕в.
Але представники Олександра Грановського, як╕, до реч╕, непогано себе почувають ╕ при тепер╕шн╕й влад╕, нам поставили
умову: або ми ╖х беремо повноц╕нними партнерами в б╕знес, знайомимо з кл╕╓нтами, представля╓мо колективу як член╕в команди — тод╕ зможемо працювати дал╕, або б╕льше займатися б╕знесом не будемо.
- Це ж типове рейдерство...
- Зв╕сно. Тод╕ наша команда вир╕шила, що з такими людьми, якщо можна ╖х вважати за людей, працювати неможливо, ╕ ми закрили компан╕ю та зв╕льнили 90% прац╕вник╕в. Вийшли з гри.
За р╕к почали з “чистого
листа”, але старалися займатися суто лог╕стикою ╕ на милю не п╕дходити до митниц╕. Наша оновлена команда складалася з 20 прац╕вник╕в. Та це не дуже нам допомогло.
На нас дуже тиснули.
Команда Грановського б╕льше не хот╕ла нас “в╕джати”, а просто “кошмарила”.
Вантаж╕, як╕ ми возили, ус╕ на 100% доглядали, п╕д час догляду псували, затримували ╖х на тижн╕, пост╕йно вимагали п╕дтвердження вартост╕. ╤ все - у рамках закону,
чинний Митний кодекс — чудовий ╕нструмент для цього. Трактуй, як хочеш.
- Тобто, за час╕в Порошенка все або йшло контрабандою, або не йшло?
- Тут треба розр╕зняти, що таке контрабанда, а що таке б╕ле, с╕ре, чорне. У нас в╕дбулася велика п╕дм╕на терм╕н╕в та процес╕в. ╤ це зручно для тих, хто насправд╕ грабу╓ кра╖ну.
Давайте зараз вийдемо на вулицю ╕ купимо пачку цигарок в к╕оску.
Нам з вами ╖х
продадуть, а ф╕скальний чек не дадуть. А це п╕дакцизний товар. Це порушення закону? Так. Ухилення в╕д оподаткування? Сто в╕дсотк╕в. ПДВ, м╕сцевий акциз, податок на прибуток...
А у маршрутц╕ Вам дають квиток? Н╕. Все те ж саме. Хто контролю╓, ск╕льки заробля╓ перев╕зник? Н╕хто.
Купу╓те якусь техн╕ку або
товари в магазинах — ╕ знову питання. Чи сплачують податки з цих продаж╕в?
╤ так ми з вами можемо рухатись по ус╕х галузях.
Ресторани, виробництво. ╤ все це — схема. Це назива╓ться оптим╕зац╕я сплати податк╕в. Р╕зних. ПДВ, податок на прибуток, оподаткування зароб╕тно╖ плати.
Оптим╕зац╕я
при ╕мпорт╕, яка в╕дбува╓ться на митниц╕ — це така сама оптим╕зац╕я, як ╕ при збут╕ товар╕в всередин╕ кра╖ни.
- До чого тут контрабанда?
- А до того, що все те, що звикли називати контрабандою, — це, по сут╕, та сама оптим╕зац╕я сплати податк╕в. Т╕льки не всередин╕ кра╖ни, а на кордон╕.
- Тобто за час╕в Порошенка була не контрабанда, а глобальна оптим╕зац╕я сплати податк╕в?
- Дуже правильне
формулювання. Грабування кра╖ни через несплату податк╕в — головний злочин його команди. ╤ робилося це в╕дверто примусово. Б╕знес буквально змушували порушувати закон ╕ платити в бюджет не 10 тисяч з фури, а платити три, при цьому ще три давати хабарями команд╕ Грановського на митниц╕.
- Тод╕ чому Нефьодов назвав Вас контрабандистом? Та ще й одним з головних.
ЦИТАТА: “Ну, я думаю, що з преси, принаймн╕, мен╕ ця ╕нформац╕я широко в╕дома. Пан Альпер╕н,
наприклад. Пан Ам╕н╓в. Пан Шерман. Пан... Бачиш, я ще недосв╕дчений митник. Пан Ф╕рманюк. Пан...”
- Як це пояснити? В╕н в курс╕ того, що Ви розпов╕ли нам?
- В╕н сказав, що читав про це в прес╕, але факт╕в, як╕ п╕дтверджують, що я контрабандист, — нема╓.
По-перше, дивно, що кер╕вник митниц╕ бере таку ╕нформац╕ю з преси, а не зсередини сво╓╖ структури. Уяв╕ть, наприклад, що оч╕льник МВС Арсен Аваков на питання, як╕ в Укра╖н╕ ╓
“злод╕╖ в закон╕”, каже, що це - так╕-то люди, про яких в╕н читав у ЗМ╤.
Це ж абсурд.
Але для Нефьодова це, чомусь, нормально.
Хоча в нього ╓ ц╕лий департамент по “контрабанд╕”, який мав йому давно п╕дготувати дов╕дку, що таке контрабанда, хто цим займа╓ться, ╕ якою вона бува╓.
А по-друге, почути в╕д Нефьодова сво╓ пр╕звище як контрабандиста було дуже неспод╕вано, адже я з ним зустр╕чався, сп╕лкувався, та
нав╕ть пропонував сво╓ бачення реформи митниц╕ ╕, в╕дкрию секрет, деяк╕ з цих ╕дей знайшли сво╓ м╕сце в його концепц╕╖ “Ново╖ митниц╕”.
- Як╕ саме ╕де╖, та де ви зустр╕чалися?
- Зустр╕чалися в М╕нф╕н╕, в╕дкрито. А стосовно ╕дей, це вже некоректно, ╕ взагал╕ — не так вже й важливо. Нав╕що цим вихвалятися?
Якщо в╕н як╕сь мо╖ ╕де╖ почув, вважаю, це дуже круто, адже в╕н - людина нова, йому складно в усьому роз╕братися. Тому тут
без порад неможливо.
╢ люди, як╕ багато чого знають, як╕ мають позитивний досв╕д розвитку митниц╕, ╕ не про мене йдеться. Той самий Хорошковський, Макаренко. При них, до реч╕, митниця була найб╕льш прозора. Чому ж не використовувати цей досв╕д?
- Тобто, Ви стверджу╓те, що т╕ пр╕звища, як╕ вказують ЗМ╤ ╕ як╕ Нефьодов озвучив як головних контрабандист╕в, не
╓ контрабандистами? Повторю ╖х: Альпер╕н, Ам╕н╓в, Шерман.
- Див╕ться. Ц╕ люди, яких Ви назвали, не ╓ класичними контрабандистами.
Я вже пояснював. Те, що в нас називають контрабандою, — це оптим╕зац╕я оподаткування. Простою мовою: уникнення сплати. Або сутт╓ве зменшення.
Вс╕ ц╕ згадан╕ люди д╕йсно дотичн╕ до тих чи ╕нших процес╕в оптим╕зац╕╖ оподаткування при ╕мпорт╕.
Але у рейтингу оптим╕затор╕в, яких для
зручност╕ називають контрабандистами, вони в третьому десятку на трет╕й поличц╕.
- А хто тод╕ на перш╕й та друг╕й?
- Ви здиву╓тесь, але це не ╕мпортери товар╕в, а експортери. ╤ головн╕ - це аграрн╕ монстри, так╕ як Кернел, Н╕булон, Cargill, Bunge ╕ дал╕ за списком.
Укра╖на — аграрна держава, але через корупц╕ю агропромислов╕ п╕дпри╓мства занижують в рази показники урожайност╕, щоб не платити податок на
прибуток.
Зерно, горох, нут, соняшник скуповують за кеш в аграр╕╖в, п╕дкладають п╕д них як╕сь документи, за цими ф╕ктивними документами зерно експортують, а ц╕ ф╕ктивн╕ ф╕рми закривають.
60-65% с╕льгосппродукц╕╖, яка йде на експорт, без документ╕в — не сплачено н╕ коп╕йки податк╕в. Бо ф╕рми одразу закривають, а грош╕ в кеш╕. Все.
А об’╓ми такого експорту так╕, що складно уявити. ╤ все - п╕д прикриттям тих самих структур, що
прикривають ╕мпортн╕ схеми. Митниця, СБУ, податкова.
Саме аграрн╕ експортери — головн╕ “контрабандисти”, ╕ дивно, що Нефьодов про це не говорить.
Може, не зна╓, тод╕ це - некомпетентн╕сть. А може, бо╖ться називати. Тод╕ його реформу можна вважати завершеною.
Зв╕сно, йому зручно назвати пр╕звища з╕ ЗМ╤. Щось же в╕н ма╓ казати. Але т╕, хто “в тем╕”, чудово розум╕ють такий його ляп.
- Це перш╕, а хто
друг╕?
- Друг╕ — це найб╕льш╕ в кра╖н╕ торговельн╕ мереж╕, як╕ продають ╕мпортн╕ товари. ╤ не важливо, чим вони торгують.
Електрон╕кою — як Цитрус або АЛЛО, продуктами — як С╕льпо або Новус, чи буд╕вельними матер╕алами — як Еп╕центр.
Вони сам╕ - ╕ замовники ╕мпортного товару, ╕ лог╕сти, ╕ реал╕затори. У них - замкнута система, в як╕й оптим╕зац╕я оподаткування йде на кожному етап╕.
В╕д заниження вартост╕ в
╕нвойсах п╕д час розмитнення коли товар за 100 гривень декларують як товар за 20 грн ╕ сплачують податк╕в у 5 раз╕в менше, ╕ до реал╕зац╕╖, яка йде, наприклад, через штучн╕ ФОПи, щоб не платити податки.
От скаж╕ть, хтось може перев╕рити, за якою варт╕стю Еп╕центр насправд╕ купу╓ в Кита╖ рад╕атори? Н╕хто не може перев╕рити.
А
ск╕льки ╖х купив насправд╕, а ск╕льки ввезено повз митницю? Неможливо д╕знатися. У них сотн╕ склад╕в, тисяч╕ ф╕рм в офшорах для того, щоб “ламати” ╕нвойси.
Так само неможливо встановити сплату ними податк╕в з продаж╕в та прибутк╕в.
А вже п╕сля цих “контрабандист╕в” йдуть ось ц╕ локальн╕, як правило, "приграничн╕" ОЗГ, як╕ облаштували соб╕ в╕кно на тому чи ╕ншому кордон╕ ╕ п╕д замовлення доставляють той чи ╕нший вантаж, теж ман╕пулюючи варт╕стю, вагою,
кодами.
Це так╕ ОЗГ на м╕сцевому р╕вн╕, в основному, де м╕сцевий якийсь крим╕нальний барон зм╕г в структуру митниц╕ поставити сво╖х людей або поставити сво╖х людей на певн╕ посади, ╕ кожен рег╕он ма╓ якогось такого м╕н╕ митного барона, який контролю╓ частину укра╖нсько╖ територ╕╖.
Це Черн╕вц╕, Закарпаття, Льв╕в, Волинь, Одеса.
Четвертий ярус контрабанди — це, в основному, б╕л╕ компан╕╖, яких змушують п╕д тиском йти на митницю або до
“м╕сцевих барон╕в” ╕ щось просити та вир╕шувати питання.
Цим займаються, по-перше, лог╕стичн╕ компан╕╖, як╕ надають послугу “техн╕чного” ╕мпортера для малого б╕знесу. Того б╕знесу, який покрива╓ кра╖ну сво╖ми товарами через ринки: “7 к╕лометр”, Хмельницький, “Калинка”.
По-друге, це т╕ компан╕╖ та мал╕ б╕знеси, як╕ самотужки намагаються щось ввезти в кра╖ну та натикаються на реал╕╖ митниц╕ та тиск СБУ.
Митним кодексом ╖х заганяють в
хабар╕, бо грош╕ на це десь треба брати, ╕ вони йдуть в схему м╕н╕м╕зац╕╖. Це дуже великий прошарок, до реч╕.
Жодна компан╕я, яка завозить вантаж в Укра╖ну, не хоче добров╕льно порушувати закон.
- Ви на якому р╕вн╕?
- На четвертому, як б╕льш╕сть п╕дпри╓мств Укра╖ни. Але нас, лог╕ст╕в, чомусь, вс╕ вважають головною проблемою.
Але це, я так розум╕ю, для Нефьодова зручно, коли ведеш м╕ф╕чну боротьбу.
Треба ж когось ганяти. Не Еп╕центр з Н╕булоном, врешт╕-решт. Вони йому, як кажуть, “не по зубах”.
Тому в╕н ╕ хапа╓ ╕нформац╕ю з╕ зливних бачк╕в. Хоча це не р╕вень голови митниц╕. В╕н ма╓ розум╕ти структуру ╕ суть таких процес╕в.
- Я так розум╕ю, що Ви не в╕рите в те, що Нефьодову взагал╕ вдасться реформувати митницю та побороти ус╕ ц╕ проблеми та схеми, як╕ Ви опису╓те? Чи все ж таки оч╕ку╓те зм╕н?
- А що, у нас ╓ якийсь ╕нший
вар╕ант, окр╕м як на це спод╕ватися?
В╕н виграв конкурс на п’ять рок╕в, ╕ ц╕ п’ять рок╕в в╕н буде нею керувати. Ми готов╕ до будь-яких под╕й ╕, в тому чи ╕ншому випадку, ми продовжимо працювати.
Вдасться йому ╖╖ реформувати, зможе знищити корупц╕ю, вистачить йому сил зробити з митниц╕ серв╕сну службу та вбити справжню “контрабанду”, оптим╕зац╕ю я маю на уваз╕, — ми будемо т╕льки рад╕ ╕ готов╕ допомагати.
А якщо залишиться все, як
було, а корупц╕онери на митниц╕ переповзуть у нову структуру, ну, що ж, будемо пристосовуватися до тих умов, як╕ будуть.
