Указ Президента Укра╖ни №505/2019 "Про заходи щодо протид╕╖ контрабанд╕ та корупц╕╖ п╕д час митного оформлення товар╕в"
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ №505/2019
"Про заходи щодо протид╕╖ контрабанд╕ та корупц╕╖ п╕д час митного оформлення товар╕в"
З метою забезпечення реал╕зац╕╖ права на п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть, посилення ефективност╕ протид╕╖ контрабанд╕ та корупц╕╖ п╕д час митного оформлення товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, п╕двищення р╕вня дов╕ри б╕знесу до державних орган╕в постановляю:
1. Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни:
1) забезпечити на ╢диному веб-портал╕ орган╕в виконавчо╖
влади:
створення ╕нформац╕йного ресурсу для забезпечення можливост╕ добров╕льного та публ╕чного декларування товар╕в значно╖ к╕лькост╕ найменувань, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни одн╕╓ю парт╕╓ю;
оприлюднення щом╕сячних зв╕т╕в про результати реал╕зац╕╖ в╕дпов╕дно до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 20 червня 2018 року № 479 експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення в╕д сплати митних платеж╕в;
2) опрацювати питання щодо оприлюднення у
формат╕ в╕дкритих даних знеособлено╖ ╕нформац╕╖ про митну варт╕сть товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, та забезпечення систематичного оновлення тако╖ ╕нформац╕╖;
3) вжити в установленому порядку заход╕в, спрямованих на запровадження можливост╕ обм╕ну в режим╕ реального часу ╕нформац╕╓ю з в╕дпов╕дними ╕нформац╕йними системами ╕нших держав щодо митного оформлення товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни;
4) вжити до 1 с╕чня 2020 року заход╕в щодо забезпечення за
допомогою засоб╕в електронного зв’язку належно╖ вза╓мод╕╖ м╕ж гарантами, що видають ф╕нансов╕ гарант╕╖ для забезпечення сплати митних платеж╕в, та органами доход╕в ╕ збор╕в в╕дпов╕дно до вимог Митного кодексу Укра╖ни.
2. Секретарю Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни:
внести на розгляд Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни питання щодо утворення М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з питань боротьби з контрабандою та корупц╕╓ю на митниц╕ для розроблення та внесення на розгляд Ради нац╕онально╖
безпеки ╕ оборони Укра╖ни проекту програми боротьби з контрабандою ╕ корупц╕╓ю п╕д час митного оформлення товар╕в;
забезпечити створення в Апарат╕ Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни телефону дов╕ри для пов╕домлень про випадки контрабанди та корупц╕╖ п╕д час митного оформлення товар╕в, а також про д╕╖, що мають ознаки ухилення в╕д сплати митних платеж╕в.
3. Рекомендувати Генеральн╕й прокуратур╕ Укра╖ни, Служб╕ безпеки Укра╖ни, Нац╕ональн╕й пол╕ц╕╖ Укра╖ни вжити в установленому порядку
заход╕в щодо недопущення надання доручень органам доход╕в ╕ збор╕в про проведення огляд╕в (переогляд╕в) товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення, кр╕м випадк╕в надсилання доручень за встановленою формою в рамках крим╕нального провадження.
4. Цей Указ набира╓ чинност╕ з дня, наступного за днем його опубл╕кування.
Добрый день, форумчане! Будем делать реимпорт, код 2009. Груз на
поддонах. Тип декларации ИМ 41 ДЕ. Нужно ли будет проходить контроли в Едином окне? Спасибо!
Президент доручив уряду вжити заход╕в для синхрон╕зац╕╖ бази даних митниц╕ з кра╖нами-сус╕дами до к╕нця 2019 року
Президент Укра╖ни Володимир Зеленський п╕дписав указ, яким зобов'язав Каб╕нет М╕н╕стр╕в вжити заход╕в для синхрон╕зац╕╖ баз даних митниц╕ з митницями сус╕дн╕х кра╖н до к╕нця року, пов╕домив заступник глави Оф╕су президента з економ╕чних питань Олекс╕й Гончарук.
"Президент сво╖м указом акцентував, що вже зараз уряд ма╓ вжити вс╕х можливих заход╕в, щоб цього року стала можливою синхрон╕зац╕я баз даних (митниць) з ╕ншими кра╖нами. Це сутт╓во вир╕шить проблему контрабанди", - сказав Гончарук п╕д час
прес-бриф╕нгу у в╕второк.
Показати прогрес щодо вир╕шення ц╕╓╖ проблеми також дасть змогу встановлення сканер╕в на пункт╕ пропуску, додав в╕н.
За словами Гончарука, президент в указ╕ також рекомендував правоохоронним органам вжити заход╕в проти систематичного зупинення митного оформлення товар╕в на формальн╕й п╕дстав╕.
"Це створювало велик╕ проблеми для б╕знесу. Для розум╕ння масштабу - це сотн╕ випадк╕в на м╕сяць", - сказав Гончарук.
В╕дпов╕дно до законодавства Укра╖ни, засв╕дчення форс-мажорних обставин (обставин непереборно╖ сили) на п╕дстав╕ загальних ситуац╕й та/або введених/д╕ючих режим╕в не передбача╓ться. Одночасно для засв╕дчення обставин непереборно╖ сили, як╕ можуть виникнути в конкретному випадку, необх╕дно наявн╕сть низки передумов.
Основний механ╕зм засв╕дчення форс-мажорних обставин (обставин непереборно╖ сили) визнача╓ться в╕дпов╕дно до д╕ючого законодавства.
Так, зг╕дно ст.14-1 Закону Укра╖ни «Про
торгово-промислов╕ палати в Укра╖н╕», визначено поняття таких обставин: «Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборно╖ сили) ╓ надзвичайн╕ та нев╕дворотн╕ обставини, що об’╓ктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язк╕в зг╕дно ╕з законодавчими та ╕ншими нормативними актами, а саме: загроза в╕йни, збройний конфл╕кт або серйозна погроза такого конфл╕кту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, в╕йськовим ембарго, д╕╖
╕ноземного ворога, загальна в╕йськова моб╕л╕зац╕я, в╕йськов╕ д╕╖, оголошена та неоголошена в╕йна, д╕╖ сусп╕льного ворога, збурення, акти тероризму, диверс╕╖, п╕ратства, безлади, вторгнення, блокада, революц╕я, заколот, повстання, масов╕ заворушення, введення комендантсько╖ години, експропр╕ац╕я, примусове вилучення, захоплення п╕дпри╓мств, рекв╕зиц╕я, громадська демонстрац╕я, блокада, страйк, авар╕я, протиправн╕ д╕╖ трет╕х ос╕б, пожежа, вибух, тривал╕ перерви в робот╕ транспорту, регламентован╕ умовами
в╕дпов╕дних р╕шень та актами державних орган╕в влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/╕мпорту тощо, а також викликан╕ винятковими погодними умовами ╕ стих╕йним лихом, а саме: еп╕дем╕я, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, бурев╕й, пов╕нь, нагромадження сн╕гу, ожеледь, град,заморозки, замерзання моря, проток, порт╕в, перевал╕в, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, прос╕дання ╕ зсув ╜рунту, ╕нш╕ стих╕йн╕ лиха тощо».
П╕дставою для засв╕дчення форс-мажорних обставин
(обставин непереборно╖ сили) ╓ наявн╕сть одн╕╓╖ або б╕льше обставин, зазначених вище, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, в╕домчими та/чи ╕ншими нормативними актами, як╕ вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у передбачений терм╕н.
Надан╕ заявником документи для засв╕дчення форс-мажорних обставин (обставин непереборно╖ сили) мають св╕дчити про:
Засв╕дчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою Укра╖ни ╓ одн╕╓ю з функц╕й, передбачених Законом Укра╖ни «Про торгово-промислов╕ палати в Укра╖н╕» в╕д 02.12.1997 року №671 та Статутом ТПП Укра╖ни, також дану функц╕ю мають право виконувати уповноважен╕ нею рег╕ональн╕ ТПП.
Прийняття виключно митно╖ декларац╕╖ ╓ завершальним юридичним фактом правов╕дносин митного оформлення
П╕дпри╓мством зд╕йснено ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товару за тимчасовими митними декларац╕ями, поданими в червн╕ 2015 р., а додатков╕ митн╕ декларац╕╖ з зазначенням у них точних в╕домостей про задекларован╕ товари подан╕ позивачем в липн╕ 2015 р.
Оск╕льки тимчасова або неповна декларац╕я не ╓ завершальним документом, ╖╖ подання не ╓ фактом завершення декларування, а передбача╓ лише спрощений порядок випуску товар╕в у в╕льний об╕г. Таке спрощення поклада╓ на декларанта обов’язок
протягом 30 дн╕в з дня випуску товар╕в у в╕льний об╕г подання митно╖ декларац╕╖, заповнено╖ у звичайному порядку, тим самим забезпечу╓ться завершен╕сть процедури декларування. Прийняття митним органом тако╖ декларац╕╖ ╕ ╓ завершальним юридичним фактом правов╕дносин митного оформлення.
Таким чином, п╕сля подання тимчасово╖ митно╖ декларац╕╖ можлив╕ зм╕ни щодо зазначених у н╕й в╕домостей, зокрема, й вартост╕ ввезеного на митну територ╕ю товару, що ╓
базою оподаткування ПДВ. Остаточн╕ в╕домост╕ про так╕ товари будуть м╕ститись у митн╕й декларац╕╖, заповнен╕й у звичайному порядку. Тому у раз╕ випуску товар╕в у в╕льний об╕г у спрощеному порядку з поданням платником тимчасово╖ митно╖ декларац╕╖ суми ПДВ в╕дносяться до податкового кредиту на п╕дстав╕ подано╖ платником та прийнято╖ митним органом митно╖ декларац╕╖, яка п╕дтверджу╓ завершення декларування ввезеного на митну територ╕ю товару (за умови дотримання ╕нших вимог щодо формування податкового кредиту).
ВАТ «Дн╕пропетровський трубний завод» – 12,3%, ВАТ «Н╕копольський завод безшовних труб», ВАТ «Нижньодн╕провський трубопрокатний
завод» – 13,8%, ЗАТ «Н╕копольський завод сталевих труб Ют╕СТ», ус╕ ╕нш╕ компан╕╖ – 25,7%.
- на нафтопров╕дн╕, газопров╕дн╕ ╕ гарячедеформован╕ труби загального призначення д╕аметром до 820 мм - включно виробництва компан╕й групи «╤нтерпайп» – 19,4%, - для ╕нших – 37,8%.
ВАТ «Дн╕пропетровський трубний завод» – 12,3%, ВАТ
«Н╕копольський завод безшовних труб», ВАТ «Нижньодн╕провський трубопрокатний завод» – 13,8%, ЗАТ «Н╕копольський завод сталевих труб Ют╕СТ», ус╕ ╕нш╕ компан╕╖ – 25,7%.
- на нафтопров╕дн╕, газопров╕дн╕ ╕ гарячедеформован╕ труби загального призначення д╕аметром до 820 мм - включно виробництва компан╕й групи «╤нтерпайп» – 19,4%, - для
╕нших – 37,8%.
Укра╖нський експорт вибудову╓ться з агресивним податковим плануванням ╕ несплатою податк╕в в Укра╖н╕, - Южан╕на
Голова Ком╕тету ВРУ з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики розпов╕ла про проблеми з╕ сплатою податк╕в, ╕ що для цього браку╓ для ╖х розв’язання
Податков╕ ╕ митн╕ питання стосуються ледь не кожного громадянина кра╖ни. Спори з цих питань також займають левову частку у судових розглядах. В Укра╖н╕ перчинку дода╓ й той факт, що податкова та митна сфера пост╕йно знаходяться в процес╕ перманентного реформування, але результатами жодна
сторона залиша╓ться незадоволеною. Державн╕ органи дор╕кають б╕знесу масовим використанням схем ухиляння в╕д сплати податк╕в, а б╕знес у в╕дпов╕дь заявля╓ про безсоромне пограбування ╖х ф╕скальними органами.
В якому стан╕ зараз знаходяться в╕дпов╕дн╕ стосунки держави ╕ б╕знесу, особливо, напередодн╕ зм╕ни виконавчо╖ та законодавчо╖ г╕лок влади, як╕ перспективи вир╕шення набол╕лих питань – «Судово-юридична газета» попросила розпов╕сти голову Ком╕тету Верховно╖ Ради
Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики Н╕ну Южан╕ну.
Наск╕льки вагома для Укра╖ни проблема використання схем ухилення в╕д податк╕в?
Це питання можна розд╕лити на дв╕ частини. У нас ╓ велика к╕льк╕сть платник╕в податк╕в середн╕х ╕ малих. В ╖х д╕яльност╕ присутня оптим╕зац╕я, але в межах д╕ючого законодавства. А от велик╕ п╕дпри╓мства застосовують б╕льш агресивне податкове планування. ╤ воно також в межах
законодавства, але використання ними велико╖ к╕лькост╕ податкових юрисдикц╕й, де податкове навантаження значно менше, н╕ж в Укра╖н╕, ╕ угод про уникнення подв╕йного оподаткування, призводить до сплати податк╕в там, де ставка м╕н╕мальна, або нав╕ть до подв╕йного не оподаткування.
Таке агресивне податкове планування в╕тчизнян╕ компан╕╖ почали використовувати ще на початку 90-х рок╕в, що позначилося на структуруванн╕ майже всього великого б╕знесу в р╕зних галузях,
починаючи в╕д металург╕╖ ╕ зак╕нчуючи аграр╕╖в. Ми ран╕ше чули, що це пов’язано виключно ╕з захистом корпоративних прав, а насправд╕ це в╕дбува╓ться для по╓днання таких захисних заход╕в ╕з системою оподаткування. Адже багато операц╕й, значущих ╕ об’╓мних, при так╕й зручн╕й побудов╕ структури, не оподатковуються зовс╕м. В тому числ╕ – продаж вс╕х чистих актив╕в п╕дпри╓мств з використанням офшорних юрисдикц╕й. Таке призводить до оподаткування з╕ ставкою «0». Цього точно не ма╓ бути. Тепер у св╕т╕ почали
боротися з розмиванням податково╖ бази, ╕ кожна кра╖на прагне до того, щоб додана варт╕сть оподатковувалася саме в них.
Скаж╕мо, в Укра╖н╕ зараз намагаються отримати додатков╕ податков╕ платеж╕ в╕д застосування контролю за трансферним ц╕ноутворенням. Зокрема, велику роботу ╕з платниками зараз почав проводити створений в структур╕ ДФС Департамент трансфертного ц╕ноутворення та м╕жнародного оподаткування. Але це дуже дорогий ╕нструмент, як для держави, так ╕ для
платника. Тому держава ма╓ збагнути, що значно б╕льший ресурс ╕ резерв оподаткування, лежить саме в додан╕й вартост╕, яка створю╓ться в Укра╖н╕, ╕ яка ма╓ тут оподатковуватись.
В той же час у податкових спорах суди часто стають на б╕к б╕знесу ╕ навпаки вказують на зловживання з боку ф╕скальних орган╕в. В чому причина – в законодавств╕, в судов╕й систем╕?
Причина не в законодавств╕, а в прозорост╕ тих господарських
операц╕й, як╕ перев╕ряються. Зараз вже не будують прост╕ схеми з використанням одн╕╓╖ чи двох компан╕й, щоб протягнути завищену, чи занижену ц╕ну. Якщо говорити про укра╖нський експорт, який вибудову╓ться з використанням агресивного податкового планування ╕ не сплатою податк╕в в Укра╖н╕, то ми бачимо р╕зн╕ багатоходов╕ схеми, в яких нав╕ть суд не завжди може роз╕братися по сут╕. Скор╕ш всього, суд розбира╓ться або за процедурою, або за формою. Не хочу н╕чого поганого сказати на адресу судд╕в у цьому
випадку, просто якщо платник зверта╓ться з позовом щодо процедури, то суд ╕ в╕дпов╕да╓ в ц╕й площин╕, а не розгляда╓ операц╕ю по сут╕. Тому, тут все ж таки багато залежить в╕д якост╕ контролюючих орган╕в. Чи вистача╓ у нас можливостей ╕ знань для того щоб в суд╕ повернути розгляд на користь контролюючого органу? Мабуть н╕, бо практика це доводить. Але, я думаю, що зм╕ни можлив╕, ╕ в контролюючих органах колись будуть працювати досв╕дчен╕ прац╕вники. ╥х треба залучати з м╕жнародних консалтингових компан╕й.
Ось тод╕ буде результат для наповнення державного бюджету.
Щодо якост╕ нормативно-правових акт╕в, зокрема про нашум╕лу постанову уряду про блокування податкових накладних?
Блокування податкових накладних – це така система, яку вимушено розробили ╕ прийняли, щоб адм╕н╕струвати сплату податку на додану варт╕сть ╕ в╕дшкодування ПДВ. Повторюсь, що зловживання в сфер╕ несплати ПДВ – це найб╕льш╕ зловживання в наш╕й кра╖н╕. Були. Тому, останн╕м часом законодавча ╕ виконавча влада витрачала на те, щоб крок за кроком, поступово, еволюц╕йним шляхом зм╕нювати п╕дходи до системи адм╕н╕стрування ПДВ, що ╕ призвело до оч╕куваних результат╕в: значне зб╕льшення надходжень в бюджет, ╕ в╕дшкодування ПДВ.
До Постанови № 117 Каб╕нету М╕н╕стр╕в, яка затверджу╓ порядок блокування
податкових накладних, справд╕, ╓ запитання, адже, п╕сля внесення подальших зм╕н у цю постанову, блокування почало стосуватися вже зовс╕м др╕бних п╕дпри╓мц╕в, у яких точно нема╓ ресурсу, щоб надати пакет документ╕в для розблокування. Тому ми останн╕ три тижн╕ проводили робоч╕ зас╕дання в Ком╕тет╕, ╕ завдяки т╕сн╕й сп╕впрац╕ б╕знесу, Ком╕тету ВР, М╕н╕стерства ф╕нанс╕в ╕ Державно╖ ф╕скально╖ служби прийшли до того, що найближчим часом будуть внесен╕ зм╕ни в 117 постанову, як╕ майже 100-в╕дсотково закриють вс╕
проблеми, як╕ зараз ╓. Одночасно ц╕ зм╕ни дозволять також в╕дсл╕дковувати п╕дпри╓мц╕в, як╕ хочуть продовжувати займатися оптим╕зац╕╓ю по сплат╕ ПДВ. Пропонован╕ зм╕ни готуються виставити для обговорення на сайт╕ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в. В м╕сячний терм╕н п╕сля ╖х оприлюднення, вони будуть прийнят╕.
Давно ведуться розмови
про реформування податково╖ сфери ╕ податкових орган╕в, вже розпочалася реорган╕зац╕я Державно╖ ф╕скально╖ служби. Чи в правильному напрямку ми руха╓мось?
Ми протягом багатьох рок╕в говорили про те, що перед тим, як почати реформувати ДФС, треба обов’язково провести аудит баз даних. Мене це питання дуже хвилю╓. ╢ ╕нформац╕я, що аудит в як╕йсь м╕р╕ був проведений, але це засекречений документ, який не розповсюджу╓ться для ознайомлення. Тому, спод╕ваюсь, що
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в в╕дпов╕дально ставиться до виконання ц╕╓╖ вимоги парламентар╕в ╕ розпочало структурну реформу ДФС, усв╕домлюючи, яким чином зараз будуть розд╕лен╕ бази даних, як╕ несуть значний масив ╕нформац╕╖ про вс╕х платник╕в податк╕в, на податкову ╕ митну службу. Под╕л баз, по-перше, жодним чином не повинен п╕д╕рвати роботу як державного органу, так ╕ платник╕в податк╕в. По-друге, спод╕ваюсь, що п╕сля аудиту не залишилося слабких м╕сць, як╕ б дозволяли ман╕пулювання даними, що знаходяться в
державних ре╓страх тощо.
В╕дносно под╕лу ДФС – це д╕йсно потр╕бно було робити, тому що наша митниця за роки об’╓днання з податковою втратила свою ц╕нн╕сть, функц╕ональн╕сть, значим╕сть ╕ статусн╕сть. Вона випала ╕з тих процес╕в, як╕ ми мали б вже давно виконати, щоб бути залученими у митн╕ системи ╢вропейського Союзу та ╕нших кра╖н. Це нам би дало додатков╕ ефективн╕ можливост╕ боротися ╕з зловживаннями на митниц╕. Адже, ск╕льки б ми туди не поставили
правоохоронц╕в, це н╕чого не дасть.
Проф╕льний Ком╕тет усв╕домлю╓ свою в╕дпов╕дальн╕сть про розвиток митно╖ служби, ╕ що в митних платежах також знаходиться значний резерв надходжень до державного бюджету, ╕ що на митниц╕ в╕дбува╓ться найб╕льше непри╓мностей для б╕знесу, тому ╕ спрямовували чимало зусиль на законопроекти, як╕ мають бути прийнят╕ найближчим часом. Законопроект про ╓диний митний транзит, ╕ законопроект про гармон╕зовану систему опису товар╕в – треба
приймати якомога швидше, так би мовити, в ногу з╕ зм╕нами.
На вашу думку, Серг╕й Верланов ╕ Максим Нефьодов справляться ╕з покладеними на них обов’язками?
У нас зараз ╓ тренд на молодих та енерг╕йних. Я хот╕ла б, щоб це справдилося. Не хочу, щоб ми знову розчаровувалися, ╕ щоб знову спиралися на тих, хто на ц╕й митниц╕ «вс╕ зуби з’╖в». Мен╕ зда╓ться, що стар╕ кадри не здатн╕ перебудуватися на прогресивну л╕н╕ю повед╕нки.
Тому, думаю, треба експертам, спец╕ал╕стам в цих сферах об’╓днатися ╕ допомогти цим молодим людям, щоби ця реформа не провалилася.
За 5 рок╕в ком╕тетом було напрацьовано багато важливих законопроект╕в, але не вс╕ були прийнят╕. Як╕, на ваш погляд, все ж таки заслуговують на увагу?
Ми вже не раз вказували на важлив╕сть ╕мплементац╕╖ крок╕в BEPS (пакет д╕й Base Erosion and Profit Shifting, що розробля╓ться за ╕н╕ц╕ативою
ОБС╢ та G20 ╕ спрямований проти агресивного податкового планування – ред.). Це окремий законопроект, який взявся напрацьовувати Ком╕тет ВР в 2016 роц╕, оск╕льки для б╕знесу ця тема б╕ла р╕зкою ╕ неприйнятною. Наприк╕нц╕ 2017 року законопроект був переданий у М╕н╕стерство ф╕нанс╕в, ╕ я попросила обговорити його разом ╕з Нац╕ональним банком, а пот╕м рухатися дал╕, бо один Ком╕тет не може витягувати так╕ значущ╕ для держави проекти.
Кр╕м того, разом ╕з ╕мплементац╕╓ю
крок╕в BEPS в пакет╕ ма╓ йти ще законопроект про одноразове, чи нульове декларування. Ми ма╓мо обов’язково продовжити цей процес, ╕ дуже швидко, т╕льки почне працювати Верховна Рада ╤Х скликання, прийняти закон про створення ╓диного правоохоронного органу по боротьб╕ ╕з злочинами в сфер╕ публ╕чних ф╕нанс╕в. Такий проект також ╓. В╕н критикувався, але на сьогодн╕ вс╕ б╕льш-менш розум╕ють його суть ╕ згодн╕ з тим, що якщо п╕дправити деяк╕ норми, то саме з такою концептуальною думкою в╕н готовий до
парламентського обговорення.
Непогано було б також прийняти ще й комплексний законопроект про розрахунков╕ касов╕ апарати. Ми зна╓мо, що у нас можуть вже застосовуватися не т╕льки традиц╕йн╕ апарати у вигляд╕ касово╖ машинки, але й р╕зне програмне забезпечення для в╕дображення гот╕вкових операц╕й, ф╕скал╕зац╕╖ ╖х. Прийнявши даний законопроект ми б уникнули ус╕ляких посередник╕в при передач╕ ╕нформац╕╖.
Але головне, що мене
зараз дуже хвилю╓, це те, що до багатьох прийнятих закон╕в, як╕ вже почали працювати, дос╕ не створен╕ п╕дзаконн╕ нормативн╕ документи. Для мене це стало найстрашн╕шою проблемою, тому що, коли ми спод╕ва╓мось, що закони працюють, певн╕ форми, правила, перел╕ки так ╕ не затверджен╕ Каб╕нетом М╕н╕стр╕в. Якби ми могли приймати закони з якомога повною детал╕зац╕╓ю, щоб не було змоги щось викривити в п╕дзаконних актах! Але нам цього не вда╓ться. Допоки закони не будуть м╕стити в соб╕ порядку виконання сво╖х
положень, будуть проблеми.
Для прикладу, зараз найб╕льш актуальна проблема – робота системи електронного адм╕н╕стрування реал╕зац╕╖ пального ╕ етилового спирту. Вона почала д╕яти з 1 липня, але ╕ дос╕ нема╓ напрацьованих близько 11 п╕дзаконних нормативних документ╕в. Мене це диву╓, бо вони мають бути створен╕ вчасно, щоб б╕знес не страждав, ╕ ми не втрачали додатков╕ ресурси.
Пару сл╕в про податок на виведений кап╕тал, про
який так багато розмов…
В╕д представник╕в багатьох пол╕тичних сил ╕з здивування почула, що для того, щоб говорити впевнено про податок на виведений кап╕тал, для цього треба мати резерви ╕ ресурси для покриття тимчасових втрат. Я хочу зауважити, що вс╕ ц╕ розмови безп╕дставн╕. Якщо втрати рахувати так, як рахували вс╕ останн╕ роки, то ╖х д╕йсно нема╓ чим покрити, ╕ тод╕ нема╓ потреби просувати в подальшому податок на виведений кап╕тал. Я ж стверджую, що ми пройшли
вже б╕льше половини шляху, ╕ вже були готов╕ говорити з МВФ б╕льш широко, аргументуючи свою позиц╕ю тим, що податок на виведений кап╕тал створить синерг╕ю разом з╕ сплатою ╕нших платеж╕в. Я буду продовжувати просувати цю ╕дею, але без п╕дтримки нового складу уряду, практично реал╕зувати ╖╖ не вийде.
Товаро-транспортные накладные теперь электронные! Приказ Мининфраструктуры от 03.06.2019 р. № 413
Мининфраструктуры изменило Правила перевозок грузов автомобильным транспортом в Украине. Теперь есть возможность составлять товарно-транспортную накладную не только в бумажной форме, но и в электронной (далее - е-ТТН).
Е-ТТН подписывают с помощью электронной подписи водителя и/или экспедитора, ответственных лиц грузоотправителя, грузополучателя.
Если оформляете е-ТТН, то сопроводительные документы также добавляете в электронной форме.
При
использовании электронной ТТН Заказчик (грузоотправитель) печатает, подписывает и предоставляет водителю (экспедитору перевозчика) в одном экземпляре бумажную копию электронной ТТН для предъявления лицам, уполномоченным осуществлять контроль на
автомобильном транспорте и в сфере безопасности дорожного движения.
Водитель (экспедитор перевозчика) ставит свою подпись на бумажной копии электронной ТТН о принятии им груза к перевозке.
Также документом определено, что стороны могут внести в ТТН любую другую информацию, которую они считают необходимой.
В тех случаях, когда в ТТН нет возможности указать все наименования груза, подготовленного для перевозки, к такой накладной Заказчик добавляет
документ произвольной формы с обязательным указанием сведений о грузе (графы 1 - 10 ТТН).
При этом в ТТН необходимо отметить, что к ней добавлен как товарный раздел документ в бумажной или электронной
форме, без которого ТТН считают недействительной и ее нельзя использовать для расчетов с Заказчиком.
Як розм╕стити ╕мпортований товар на склад╕ гуман╕тарно╖ допомоги
Податк╕вц╕ навели головн╕ умови для розм╕щення товару на склад╕ гуман╕тарно╖ допомоги
ДФС у Донецьк╕й област╕ ╕нформу╓, що Наказом М╕нф╕ну в╕д 28.05.2012 р. №613 затверджено Положення про склади тимчасового збер╕гання (дал╕ – Положення), д╕я якого розповсюджу╓ться також на склади отримувач╕в гуман╕тарно╖
допомоги.
В╕дпов╕дно до Положення утримувач складу орган╕зац╕╖ – отримувача гуман╕тарно╖ допомоги (дал╕ – утримувач СГД) – орган╕зац╕я, дан╕ про яку внесен╕ до ╢диного ре╓стру отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги ╕ у власност╕, користуванн╕ яко╖ перебува╓ склад орган╕зац╕╖ – отримувача гуман╕тарно╖ допомоги (дал╕ – СГД).
Утримувач СГД створю╓ належн╕ умови для забезпечення схоронност╕ товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, розм╕щених на СГД, в╕дпов╕дно до Митного
кодексу Укра╖ни.
Тимчасове збер╕гання товар╕в, ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни як гуман╕тарна допомога, зд╕йсню╓ться з дозволу митного органу на СГД за таких умов:
дан╕ про утримувача СГД повинн╕ бути внесен╕ до ╢диного ре╓стру отримувач╕в гуман╕тарно╖ допомоги; наявност╕ на СГД ц╕лодобово╖ охорони або функц╕онуючо╖ охоронно╖ сигнал╕зац╕╖, засоб╕в пожежогас╕ння; обладнання СГД не менше н╕ж двома засобами нанесення забезпечення, один з яких повинен
перебувати у в╕данн╕ митниц╕, другий – у в╕данн╕ утримувача СГД. Для розм╕щення товар╕в ╕ транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення на СГД до митного органу подаються:
╓диний ун╕ф╕кований документ на розм╕щення та тимчасове збер╕гання товар╕в, що м╕стить опис цих товар╕в, на п╕дстав╕ товаротранспортних документ╕в в╕дпов╕дно до ст. 202 МКУ за формою, наведеною у додатку 5 до Положення (дал╕ – ╢УД); товаротранспортн╕ документи (коносамент (Bill of Lading), ав╕ац╕йна вантажна накладна (Air Waybill), м╕жнародна автомоб╕льна накладна (CMR), зал╕знична накладна (СМГС ╕ Ц╤М)). Разом ╕з ╢УД утримувач СГД пода╓ митному органу:
засв╕дчен╕ ним коп╕╖ документ╕в, що п╕дтверджують: право власност╕, користування складськими об'╓ктами; наявн╕сть ц╕лодобово╖ охорони або функц╕онуючо╖ охоронно╖ сигнал╕зац╕╖, засоб╕в
пожежогас╕ння; фотограф╕╖, що п╕дтверджують обладнання СГД не менше н╕ж двома засобами нанесення митного забезпечення, один з яких повинен перебувати у в╕данн╕ митного органу, другий – у в╕данн╕ утримувача СГД. Р╕шення про розм╕щення товар╕в на СГД прийма╓ кер╕вник п╕дрозд╕лу митного оформлення або уповноважена ним особа цього п╕дрозд╕лу, у зон╕ д╕яльност╕ якого розташований такий СГД, нев╕дкладно п╕сля перев╕рки поданих документ╕в та встановлення дотримання вимог Митного кодексу та п. 7.5 розд╕лу VII
Положення.
При першому розм╕щенн╕ товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги на СГД митний орган ма╓ право провести у присутност╕ уповноважено╖ посадово╖ особи утримувача СГД огляд та фотографування складських об'╓кт╕в, прилегло╖ територ╕╖ та перев╕рку в╕дпов╕дност╕ складських об'╓кт╕в в╕домостям, зазначеним у доданих до ╢УД документах.
За результатами огляду склада╓ться Акт огляду.
В Акт╕ огляду не допускаються виправлення цифрових показник╕в,
дат та ╕нших даних.
Коп╕я Акту огляду нада╓ться утримувачу СГД.
П╕дставою для в╕дмови митного органу в розм╕щенн╕ товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги на СГД ╓ невиконання вимог п. 2.6 розд╕лу II та п. 7.2 розд╕лу VII Положення.
На строк тимчасового збер╕гання товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги на СГД створю╓ться тимчасова зона митного контролю.
Утримувач СГД забезпечу╓ окреме збер╕гання р╕зних парт╕й товар╕в. Товари, що
можуть завдати шкоди ╕ншим товарам, або т╕, що потребують особливих умов збер╕гання, повинн╕ збер╕гатись на (в) спец╕ально пристосованих для цього складських об'╓ктах.
Строк тимчасового збер╕гання товар╕в ╕ транспортних засоб╕в на СГД почина╓ться з дня ╖х фактичного розм╕щення на СГД та зак╕нчу╓ться днем:
завершення ╖х митного оформлення в обраний декларантом митний режим; передач╕ ╖х на склад митного органу. Строк тимчасового збер╕гання товар╕в не
перерива╓ться при перем╕щенн╕ товар╕в з одного СГД на ╕нший.
Строк тимчасового збер╕гання товар╕в ╕ транспортних засоб╕в на СГД встановлю╓ться в╕дпов╕дно до ст. 204 МКУ.
У раз╕ продовження митним органом строк╕в тимчасового збер╕гання товар╕в на СГД у порядку, встановленому частиною третьою ст. 204 МКУ, посадова особа митного органу вносить нову дату зак╕нчення строку тимчасового збер╕гання товар╕в на СГД до в╕дпов╕дного програмно-╕нформац╕йного комплексу ╢А╤С ДФС.
Товари гуман╕тарно╖ допомоги можуть збер╕гатися на СГД у транспортному засоб╕, у якому вони були доставлен╕.
Вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖
Укра╖ни або знищення неяк╕сних ╕ непридатних до споживання товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги, розм╕щених на СГД, зд╕йсню╓ться зг╕дно з╕ ст. 9 Закону Укра╖ни «Про гуман╕тарну допомогу».
Утримувач СГД веде обл╕к товар╕в, що розм╕щуються, збер╕гаються на СГД, в╕дпов╕дно до вимог, установлених розд╕лом VIII Положення.
Плата за виконання митних формальностей поза м╕сцем розташування орган╕в доход╕в ╕ збор╕в або поза робочим часом, що встановлена МКУ, не справля╓ться при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в гуман╕тарно╖ допомоги. (ст. 6 Закону Укра╖ни в╕д 22.10.1999 р. №1192-XIV «Про гуман╕тарну допомогу»)
Митне оформлення вантаж╕в
(товар╕в) без справляння плати за виконання митних формальностей поза м╕сцем розташування орган╕в доход╕в ╕ збор╕в або поза робочим часом, встановленим для орган╕в доход╕в ╕ збор╕в, зд╕йсню╓ться органами доход╕в ╕ збор╕в за наявност╕ р╕шення в╕дпов╕дних спец╕ально уповноважених державних орган╕в з питань гуман╕тарно╖ допомоги про визнання таких вантаж╕в (товар╕в) гуман╕тарною допомогою. (Ст. 8 Закону Укра╖ни в╕д 22.10.1999 р. №1192-XIV «Про гуман╕тарну допомогу»)
Плата за виконання митних формальностей поза м╕сцем розташування орган╕в доход╕в ╕ збор╕в або поза робочим часом, установленим для них, щодо товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни у склад╕ вантаж╕в з допомогою, не справля╓ться. (ст. 250 МКУ)
