Як повернути помилково сплаченi кошти на депозитний рахунок 3734?
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 05/07/2019
* Документ дня: Постанова вiд 15.05.2019 № 535 Про внесення зм╕н до перел╕ку товар╕в, заборонених до ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни, що походять з ...
Количество просмотров: 79 (за период c 00:00 по 18:04 05/07/19), всего просмотров: 468
Сьогодн╕ Уряд призначив Максима Нефьодова Головою Державно╖ митно╖ служби на п’ять рок╕в з дати початку фактичного виконання обов’язк╕в
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни пов╕домля╓, що сьогодн╕, 5 липня, Каб╕нет М╕н╕стр╕в призначив Максима Нефьодова Головою Державно╖ митно╖ служби (ДМС) на п’ять рок╕в з дати початку фактичного виконання обов’язк╕в.
Максим Нефьодов отримав цей пост як переможець конкурсу на посаду голови ДМС, який був оголошений
20 березня 2019 року Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни в рамках реформи Державно╖ ф╕скально╖ служби розпорядженням №162.
Конкурс проводила Ком╕с╕я з питань вищого корпусу державно╖ служби. В╕н складався з трьох етап╕в, був в╕дкритим для громадськост╕, а у процес╕ перев╕рки та оц╕нювання роб╕т брали участь укра╖нськ╕ та ╕ноземн╕ експерти.
25 червня 2019 року, в╕дпов╕дно до п. 5 ч. 4 Ст. 27 Закону Укра╖ни «Про державну службу» за результатами загального рейтингу
переможцем конкурсу Ком╕с╕я визначила Максима Нефьодова ╕ рекомендувала його Уряду для призначення на посаду кер╕вника ДМС.
П╕сля призначення Голови ДМС ма╓ в╕дбутися ре╓страц╕я юридично╖ особи, переведення прац╕вник╕в ДФС до Державно╖ митно╖ служби (не менше 30%), а КМУ ма╓ прийняти розпорядження про початок роботи ново╖ структури.
Максим Нефьодов також представив на зас╕данн╕ Уряду стратег╕ю розвитку Державно╖ митно╖ служби
Укра╖ни.
Стратег╕я охоплю╓ 5 головних напрям╕в:
- Побудова E-митниц╕, яка передбача╓ електрон╕зац╕ю ус╕х процес╕в для зменшення суб’╓ктив╕зму, полегшення роботи ╕нспектор╕в та прискорення митних процедур. - Кадрова реформа, завдяки як╕й сп╕вроб╕тник╕в переведуть на строков╕ контракти та в╕дбудеться поступове зб╕льшення зарплат до ринкового р╕вня в рег╕он╕, де базу╓ться персонал. Релокац╕я п╕дрозд╕л╕в ╕ аутсорсинг неключових функц╕й. - ╤нвестиц╕╖ у
митну ╕нфрастуктуру як за рахунок перевиконання плану надходжень, так ╕ за рахунок використання ╕нструмент╕в державно-приватного партнерства. Завдяки цьому вдасться закупити сканери, запровадити автоматичний ваговий контроль, камери ╕з можлив╕стю дистанц╕йного керування, автоматичне розп╕знавання номер╕в авто. - ╤нтеграц╕я у митну сп╕льноту ╢С. Гармон╕зац╕я
законодавства та ╕мплементац╕я найкращих практик: авторизован╕ економ╕чн╕ оператори, сп╕льний контроль на кордон╕, вза╓мне визнання результат╕в контролю, обм╕н митною ╕нформац╕╓ю, транскордонне сп╕вроб╕тництво та обм╕н досв╕дом, розробка ново╖ редакц╕╖ митного кодексу.
Зм╕на функц╕оналу ДМС через реорган╕зац╕ю структури ╕ централ╕зац╕ю митно╖ вертикал╕
Експорт/╕мпорт товар╕в: як нарахову╓ться пеня за порушення строк╕в розрахунк╕в
Порушення резидентами строку розрахунк╕в, встановленого зг╕дно ╕з ст. 13 Закону в╕д 21.06.2018 р. № 2473-V╤╤╤ «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, тягне за собою нарахування пен╕ за кожний день прострочення в розм╕р╕ 0,3% суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару) у нац╕ональн╕й валют╕ (у раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) у нац╕ональн╕й валют╕) або в ╕ноземн╕й валют╕,
перерахован╕й у нац╕ональну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару).
У раз╕ застосування пен╕ за порушення у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ контролюючим органом склада╓ться податкове пов╕домлення-р╕шення за формою «С».
Платник податк╕в зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового
зобов’язання протягом 10 календарних дн╕в, що настають за днем отримання податкового пов╕домлення — р╕шення, кр╕м випадк╕в, коли протягом такого строку такий платник податк╕в розпочина╓ процедуру оскарження р╕шення контролюючого органу.
Як повернути помилково сплачен╕ кошти на депозитний рахунок 3734?
Головне управл╕ння ДФС у Ки╖вськ╕й област╕ зверта╓ увагу платник╕в податк╕в, що у раз╕ помилково╖ сплати кошт╕в на депозитний рахунок 3734, в╕дкритий у Казначейств╕ на ╕м’я ДФС для зарахування авансових платеж╕в (передоплати), що вноситься п╕дпри╓мствами до/або п╕д час митного оформлення, вони мають змогу повернути так╕ кошти, в╕дпов╕дно до Порядку повернення авансових платеж╕в (передоплати) та помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в, затвердженого Наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 18.07.2017 № 643.
Пункт1 розд.╤╤ Порядку № 643 передбача╓, що платник податк╕в ма╓ право на повернення залишк╕в кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) з депозитного рахунку 3734, в╕дкритого на ╕м’я митниц╕ ДФС у Головному управл╕нн╕ Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни у м. Ки╓в╕, та з в╕дпов╕дного банк╕вського балансового рахунку 2603«Розпод╕льч╕ рахунки суб’╓кт╕в господарсько╖ д╕яльност╕»,в╕дкритого на ╕м’я митниц╕ ДФС в уповноваженому банку.
Для повернення кошт╕в авансових платеж╕в (передоплати) платником податк╕в до митниц╕ ДФС пода╓ться заява в письмовому вигляд╕ дов╕льно╖ форми, п╕дписана платником податк╕в та головним бухгалтером (у раз╕ наявност╕), або засобами електронного зв’язку в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ у порядку,
визначеному законодавством, електронного цифрового п╕дпису в╕дпов╕дальних ос╕б.
Така заява може бути подана протягом 1095 дн╕в з дня внесення авансових платеж╕в (передоплати) на рахунок митниц╕ ДФС.
У заяв╕ платником податк╕в вказуються:
1) найменування та ╕дентиф╕кац╕йний код юридично╖ особи за ╢ДРПОУ або пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕ й ре╓страц╕йний номер обл╕ково╖ картки платника податк╕в у ДРФО, або сер╕я та номер паспорта для ф╕зичних ос╕б, як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання
в╕дмовляються в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖ картки платника податк╕в та пов╕домили про це в╕дпов╕дний контролюючий орган ╕ мають в╕дм╕тку у паспорт╕);
2) сума кошт╕в до повернення;
3) напрям(и) перерахування кошт╕в:
а) на поточний рахунок платника податку в установ╕ банку ╕з зазначенням рекв╕зит╕в;
б) для виплати гот╕вкою (ураз╕, якщо кошти авансових платеж╕в (передоплати) вносилися гот╕вкою);
в) для подальших розрахунк╕в як авансов╕ платеж╕ (передоплата)
або грошова застава:
на депозитний рахунок 3734 ╕ншо╖ митниц╕ ДФС;
на банк╕вський рахунок 2603 ╕ншо╖ митниц╕ ДФС, у раз╕ якщо кошти авансових платеж╕в (передоплати) вносилися гот╕вкою.
Зазнали зм╕н порядки зд╕йснення операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕ та з валютними ц╕нностями
Оф╕с великих платник╕в податк╕в ДФС пов╕домля╓, що з 02.07.2019 набрала чинност╕ Постанова Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 27.06.2019 № 86 якою, зокрема, внесено зм╕ни до Положення про зд╕йснення операц╕й з валютними ц╕нностями, Положення про заходи захисту та визначення порядку зд╕йснення окремих операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕ та Положення про
порядок зд╕йснення уповноваженими установами анал╕зу та перев╕рки документ╕в (╕нформац╕╖) про валютн╕ операц╕╖.
Зм╕ни стосуються наступного:
Для б╕знесу, який зд╕йсню╓ зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть, скасовано л╕м╕т на ф╕нансування власних закордонних представництв та ╕нших в╕докремлених п╕дрозд╕л╕в. До внесення зазначених зм╕н такий л╕м╕т складав 2 млн ╓вро на р╕к. Разом з цим за такими операц╕ями встановлено додатков╕ вимоги для валютного нагляду. Зокрема,
банки зобов'язан╕ отримувати в╕д укра╖нських компан╕й, що мають нам╕р ф╕нансувати власн╕ закордонн╕ п╕дрозд╕ли, розгорнутий кошторис та ╕нш╕ документи, якими об╜рунтову╓ться необх╕дн╕сть тако╖ транзакц╕╖. При цьому, зазначена норма не поширю╓ться на операц╕╖ з переказу кошт╕в у кра╖ни-агресори/окупанти, офшорн╕ зони, а також кра╖ни, що не виконують або не належно виконують рекомендац╕╖ FATF;
Ре╕нвестування доход╕в ╕ноземних ╕нвестор╕в в╕д операц╕й з укра╖нськими ц╕нними паперами
спрощено. Нерезидентам дозволено переказувати кошти, отриман╕ за ц╕нними паперами, що обл╕ковуються в ╕ноземному банку-депозитар╕╖, з рахунку ц╕╓╖ установи на власний рахунок в Укра╖н╕;
Заборону розрахунк╕в в гот╕вков╕й ╕ноземн╕й валют╕ для оплати ф╕зичними та юридичними особами консульських збор╕в за легал╕зац╕ю товаросупров╕дних документ╕в у дипломатичних представництвах або консульських установах кра╖н, як╕ не при╓дналися до Гаазько╖ конвенц╕╖ в╕д 05.10.1961 р.
скасовано;
Список трансакц╕й, як╕ дозволя╓ться проводити в ╕ноземн╕й валют╕ на територ╕╖ Укра╖ни, доповнено операц╕ями м╕ж ф╕нансовою установою та Кабм╕ном в межах м╕жнародних договор╕в про кредити, гранти, позики;
Удосконалено ризик-ор╕╓нтований нагляд банк╕в у частин╕ перев╕рок ╕ноземних банк╕в-контрагент╕в, перерахування яким зд╕йснюють укра╖нськ╕ компан╕╖. Банки самост╕йно на п╕дстав╕ ╕нформац╕╖ з публ╕чних джерел визначатимуть ступ╕нь ризику ╕ноземних
банк╕в-контрагент╕в за валютною операц╕╓ю. До внесення зазначених зм╕н банки використовували перел╕к, наданий НБУ.
Не оформили на митниц╕ ╕мпортований товар: що з банк╕вським контролем
Якщо товар над╕йшов на територ╕ю Укра╖ни, але його митне оформлення не завершено, та сума розрахунк╕в за ╕мпорт товар╕в перевищу╓ 150 тис. грн., то банк не завершу╓ валютний нагляд.
Податк╕вц╕ у п╕дкатегор╕╖ 114.03 «З╤Р» зауважили, що в╕дпов╕дно до п. 9 постанови Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. № 7 банк завершу╓ зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в, зокрема:
якщо сума незавершених
розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в не перевищу╓ незначно╖ суми. У раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за експорт, ╕мпорт товар╕в в ╕ноземн╕й валют╕ сума незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в визнача╓ться за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземних валют, установленим Нац╕ональним банком на дату останньо╖ под╕╖ за в╕дпов╕дною операц╕╓ю (остання дата платежу/надходження грошових кошт╕в, дата поставки товару, дата зарахування зустр╕чних однор╕дних вимог); у раз╕ ╕мпорту
продукц╕╖, яка ввозиться в Укра╖ну, – п╕сля отримання ╕нформац╕╖ з ре╓стру митних декларац╕й (дал╕ – МД) про зд╕йснення поставки за ╕мпортною операц╕╓ю з оформленням МД типу ╤М-40 «╤мпорт», ╤М-41 «Ре╕мпорт», ╤М-51 «Переробка на митн╕й територ╕╖», ╤М-72 «Безмитна торг╕вля», ╤М-75 «В╕дмова на користь держави», ╤М-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукц╕я зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни п╕дляга╓ митному оформленню) або п╕сля пред’явлення резидентом документа (кр╕м МД), який використову╓ться для митного
оформлення продукц╕╖ (якщо на продукц╕ю, що ╕мпорту╓ться, зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни не оформля╓ться МД).
П╕дпунктом 7 п. 2 постанови Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. № 5 розм╕р валютно╖ операц╕╖ (в екв╕валент╕ за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземних валют, установленим Нац╕ональним банком Укра╖ни на дату зд╕йснення операц╕╖), який ╓ меншим, н╕ж розм╕р, що установлений для ф╕нансових операц╕й, що п╕длягають обов’язковому ф╕нансовому мон╕торингу
зг╕дно ╕з законодавством у сфер╕ запоб╕гання та протид╕╖ легал╕зац╕╖ (в╕дмиванню) доход╕в, одержаних злочинним шляхом, ф╕нансуванню тероризму та ф╕нансуванню розповсюдження збро╖ масового знищення.
В╕дпов╕дно до ч. 1 ст. 15 розд╕лу III Закону № 1702 розм╕р, установлений для ф╕нансових операц╕й, що п╕длягають обов’язковому ф╕нансовому мон╕торингу зг╕дно ╕з законодавством у сфер╕ запоб╕гання та протид╕╖ легал╕зац╕╖ (в╕дмиванню) доход╕в, одержаних
злочинним шляхом, ф╕нансуванню тероризму та ф╕нансуванню розповсюдження збро╖ масового знищення становить 150 тис. грн.
Таким чином, якщо товар над╕йшов на територ╕ю Укра╖ни, але його митне оформлення не завершено, та при цьому сума розрахунк╕в за операц╕╓ю з ╕мпорту товар╕в перевищу╓ 150 тис. грн., то банк не завершу╓ валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕╓ю з ╕мпорту таких товар╕в.
Як╕ документи необх╕дн╕ для митного оформлення транспортного засобу, ввезеного в митному режим╕ транзиту або тимчасового ввезення?
Для митного оформлення транспортного засобу, що класиф╕ку╓ться за кодом товарно╖ позиц╕╖ 8703 зг╕дно з УКТ ЗЕД, та був ввезений на митну територ╕ю Укра╖ни в режим╕ тимчасового ввезення або транзиту, ╕ деклару╓ться в режим ╕мпорту (в╕льний об╕г), подаються так╕ основн╕
документи:
митна декларац╕я; ре╓страц╕йн╕ (техн╕чн╕) документи на транспортний зас╕б (як правило, це техн╕чний паспорт); документи, що п╕дтверджують право власност╕ особи на транспортний зас╕б (як правило, це догов╕р куп╕вл╕-продажу) або право ним розпоряджатися та декларувати (як правило, це доручення); рахунок-фактуру (╕нвойс) або ╕нший документ, який визнача╓ варт╕сть товару (можливо це буде один ╕ той самий документ, що п╕дтверджу╓ право власност╕).
