Укра╖на — Словаччина: на шляху до гармон╕зац╕╖ митних процедур
Вза╓мод╕я м╕ж ДФС та Ф╕нансовим директоратом Словацько╖ Республ╕ки повинна бути посилена за рахунок гармон╕зац╕╖ митних процедур та запровадження сп╕льного контролю на пунктах пропуску. Про це йшлося п╕д час робочо╖ зустр╕ч╕ в. о. заступника Голови ДФС В╕ктора Крив╕цького, Державного секретаря Ф╕нансового директорату Словацько╖ Республ╕ки Дани М╕гер та Посла Словацько╖ Республ╕ки в Укра╖н╕ Марека Шаф╕на.
«Сьогодн╕ сп╕впраця м╕ж Укра╖ною та Словаччиною ма╓ вийти на новий р╕вень, особливо у рамках
розвитку ╕н╕ц╕ативи «Новий Шовковий шлях». Для укра╖нських та словацьких митник╕в необх╕дно налагодити д╕╓вий обм╕н ╕нформац╕╓ю для упередження нелегального перевезення товар╕в», — зазначив В╕ктор Крив╕цький.
За його словами, одним ╕з крок╕в тако╖ сп╕впрац╕ ма╓ стати п╕дписання Меморандуму про вза╓морозум╕ння м╕ж митними органами двох кра╖н. Документом передбачен╕ так╕ напрями сп╕вроб╕тництва, як: обм╕н ╕нформац╕╓ю про зм╕ни в нац╕ональному законодавств╕ обох кра╖н, що стосуються митно╖ сфери,
оптим╕зац╕я функц╕онування пункт╕в пропуску на укра╖нсько-словацькому кордон╕, профес╕йна п╕дготовка кадр╕в.
Особлива увага прид╕лятиметься ╕ питанням протид╕╖ митним правопорушенням. Протягом 2018 р. на укра╖нсько-словацьк╕й д╕лянц╕ кордону попереджено 1,1 тис. порушень, пов’язаних ╕з незаконним перем╕щенням товар╕в, варт╕стю 8,4 млн грн.
З незаконного об╕гу вилучено товар╕в промислового значення варт╕стю 0,8 млн грн, продовольчих товар╕в — 3,7 млн грн, при цьому у 18 випадках це були
тютюнов╕ вироби у загальн╕й к╕лькост╕ понад 3,4 млн шт., що б╕льше н╕ж за увесь 2017 р. (3 млн шт.). Також вилучено транспортних засоб╕в на 2,3 млн грн.
Зац╕кавлен╕сть у п╕дписанн╕ Меморандуму висловили ╕ представники Словацько╖ Республ╕ки, зазначивши, що необх╕дно обговорити вс╕ питання щодо напрацювання механ╕зму ведення сп╕льного митного контролю ф╕зичних ос╕б, товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, як╕ перем╕щуються через сп╕льний кордон. У 2018 р. проводились консультац╕╖ з╕ словацькою стороною щодо
погодження в╕дпов╕дного проекту Угоди. Йдеться про перспективи введення сп╕льного контролю в д╕ючих пунктах пропуску, зокрема: «Малий Березний — Убля» та майбутн╕х, буд╕вництво яких заплановане, — «Соломоново — Чи╓рна».
Кр╕м того, на порядку денному — налагодження обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж ДФС та Ф╕нансовим директоратом Словацько╖ Республ╕ки, що сприятиме скороченню часу на проходження митного контролю, оформленню вантаж╕в та ефективному попередженню незаконного перем╕щення товар╕в через
укра╖нсько-словацький кордон.
Дов╕дково Протягом с╕чня — липня 2018 р. обсяг товарооб╕гу з╕ Словаччиною займа╓ 10 м╕сце серед 216 кра╖н — торгових партнер╕в. Питома вага зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та Словаччиною в 2018 р. склада╓ 3 % загального товарооб╕гу.
* Документ дня: Лист вiд 13.12.2010 № 11/2-10.10/15938-ЕП Щодо однозначного розум╕ння поняття "виробник товар╕в" при внесенн╕ до вантажно╖ митно╖ деклар...
Количество просмотров: 45 (за период c 00:00 по 18:03 17/08/18), всего просмотров: 887
Штраф за пропуск срока вывоза транзитного автомобиля взыщут после выявления нарушения
Нарушение таможенных правил является длящимся правонарушением.
Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда разъяснил, что поскольку превышение 10-дневного срока доставки автомобиля, ввезенного в таможенном режиме транзита, в соответствующий орган доходов и сборов Украины или его вывоз за пределы таможенной территории Украины, является длящимся нарушением таможенных правил, срок для взыскание штрафа исчисляется с момента его обнаружения.
В
постановлении по делу №607/12366/15-а от 8 августа 2018 года разъяснено, что административное взыскание за нарушение таможенных правил может быть наложено не позднее чем через 6 месяцев со дня совершения правонарушения, а в случае рассмотрения органами доходов и сборов дел о длящихся нарушениях таможенных правил (неисключительный перечень), - не позднее, чем через 6 месяцев со дня выявления этих правонарушений.
Хотя Таможенным кодексом не определено понятие длящегося правонарушения, в теории
административного права длящимися определяются правонарушения, связанные с длительным, непрерывным невыполнением обязанностей, предусмотренных правовой нормой, прекращаются или выполнением регламентированных обязанностей, или привлечением виновного в неисполнении лица к ответственности. Очень часто эти правонарушения являются последствиями противоправной бездеятельности.
То есть длящиеся правонарушения характеризуются тем, что лицо, совершившее какие-то определенные действия или бездействие,
находится в дальнейшем в состоянии непрерывного продолжения этих действий (бездействия). Эти действия непрерывно нарушают Закон течение какого-то времени. Иногда такое состояние продолжается значительное время и все время виновный непрерывно совершает правонарушения в виде неисполнения возложенных на него обязанностей.
Таким образом, невывоз транспортного средства, находящегося в режиме транзита, и в отношении которого существует обязанность вывоза за пределы таможенной территории в течение 10 дней,
является длящимся правонарушением, поскольку в данном случае лицо находится в непрерывном состоянии противоправной бездеятельности из-за невыполнения своего долга.
ВС пришел к выводу о правомерности наложенного взыскания, поскольку истец, оспаривающий штраф, находился в состоянии непрерывного нарушения закона, то есть нарушение не носит разовый характер. На момент выявления правонарушения не была выполнена обязанность по вывозу транспортного средства за пределы территории Украины в течение 10 суток.
Харк╕вська митниця ДФС про видачу св╕доцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товар╕в п╕д митними печатками та пломбами
Харк╕вська митниця ДФС нагаду╓ про те, що в╕дпов╕дно до Митно╖ конвенц╕╖ про м╕жнародне перевезення вантаж╕в ╕з застосуванням книжки МДП (Конвенц╕╖ МДП) 1975 року на транспортн╕ засоби, що зд╕йснюють м╕жнародн╕ перевезення вантаж╕в п╕д митними печатками ╕ пломбами на умовах Конвенц╕╖ МДП, вида╓ться св╕доцтво про
допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товар╕в п╕д митними печатками та пломбами (дал╕ – св╕доцтво про допущення).
В╕дпов╕дно до зазначеного Порядку для отримання св╕доцтва про допущення заявником подаються до митниц╕ ДФС так╕
документи:
письмова заява дов╕льно╖ форми на ╕м’я кер╕вника митниц╕ ДФС за п╕дписом власника транспортного засобу (дал╕ – ТЗ) ╕ з його печаткою (за наявност╕);
у заяв╕, що пода╓ться юридичною особою, повинн╕ бути зазначен╕ м╕сцезнаходження, код зг╕дно з ╢ДРПОУ власника ТЗ, ре╓страц╕йний номерний знак, тип, марка, номер шас╕ ТЗ;
ф╕зичн╕ особи - п╕дпри╓мц╕ зазначають м╕сце проживання, ре╓страц╕йний номер обл╕ково╖ картки платника податк╕в або сер╕ю та номер паспорта (для ф╕зичних ос╕б,
як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання в╕дмовляються в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖ картки платника податк╕в та пов╕домили про це в╕дпов╕дний контролюючий орган ╕ мають в╕дм╕тку у паспорт╕), ре╓страц╕йний номерний знак, тип, марку, номер шас╕ ТЗ;
заповнене св╕доцтво про допущення;
коп╕я св╕доцтва про ре╓страц╕ю ТЗ в органах Державно╖ автомоб╕льно╖ ╕нспекц╕╖ МВС Укра╖ни або тимчасового ре╓страц╕йного талона, зав╕рена п╕дписом власника ТЗ ╕ його печаткою (за
наявност╕);
комплект фотограф╕й або креслень (малюнк╕в) ТЗ (вид спереду, ззаду, вид з кожного боку, зб╕льшеним планом кожне м╕сце накладення митних печаток та пломб). Зображення повинн╕ бути ч╕ткими та надавати повну ╕нформац╕ю про ТЗ. Фотограф╕╖ на зворот╕ повинн╕ м╕стити ╕нформац╕ю про ТЗ (ре╓страц╕йний номерний знак ТЗ, тип, марка, номер шас╕), яка зав╕ря╓ться п╕дписом власника ТЗ ╕ його печаткою (за наявност╕).
Якщо документи для отримання св╕доцтва про допущення подаються уповноваженою
особою, додатково пред’являються ╖╖ паспорт та документ, що засв╕дчу╓ повноваження ц╕╓╖ особи.
Св╕доцтво про допущення вида╓ться митницею ДФС власнику ТЗ протягом одного робочого дня (але не п╕зн╕ше наступного робочого дня) п╕сля надання повного пакета документ╕в ╕ подання ТЗ до огляду.
Митниц╕ ДФС мають право протягом двох робочих дн╕в письмово в╕дмовити у видач╕ св╕доцтва про допущення за наступних причин:
заява подана (п╕дписана) особою, яка не ма╓ на це
повноважень;
в╕дсутн╕сть повного комплекту документ╕в;
недостов╕рн╕сть даних у документах, поданих заявником, для отримання св╕доцтва про допущення;
ТЗ не в╕дпов╕да╓ м╕жнародним техн╕чним вимогам.
При цьому, наявн╕сть св╕доцтва про допущення ╓ обов’язковим для перевезення товар╕в п╕д митними печатками та пломбами ТЗ, власник якого зд╕йсню╓ автомоб╕льн╕ перевезення на умовах Конвенц╕╖ МДП.
Обчислення митно╖ вартост╕ товар╕в п╕д час перетинання кордону
10.09.2016. Автор: Адвокат Морозов Евгений.
Найчаст╕шою проблемою у в╕дносинах з митним органом ╓ твердження останнього щодо ненадання декларантом вс╕х належних документ╕в, як╕ п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть товар╕в в╕дпов╕дно вимог Митного кодексу Укра╖ни, у зв'язку з чим, контролюючим органом застосову╓ться другорядний резервний метод обчислення митних платеж╕в ╕, як насл╕док, необ╜рунтоване зб╕льшення митно╖ вартост╕ товар╕в.
З цього приводу необх╕дно вказати, що
в╕дпов╕дно до ст. 49 Митного кодексу Укра╖ни митною варт╕стю товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, ╓ варт╕сть товар╕в, що використову╓ться для митних ц╕лей, яка базу╓ться на ц╕н╕, що фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари.
В╕дпов╕дно до ч. 11 ст. 52 Митного кодексу Укра╖ни заявлення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни в режимах, в╕дм╕нних в╕д режиму ╕мпорту, зд╕йсню╓ться при декларуванн╕ цих товар╕в шляхом заявлення в митн╕й
декларац╕╖ в╕домостей про числове значення ╖х митно╖ вартост╕ та про документи, що його п╕дтверджують.
Ч. 1 ст. 53 Митного кодексу Укра╖ни встановлено, що одночасно з митною декларац╕╓ю декларант пода╓ органу доход╕в ╕ збор╕в документи, що п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть товар╕в ╕ обраний метод ╖╖ визначення.
Зг╕дно припис╕в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу Укра╖ни вичерпний перел╕к документ╕в, як╕ декларант п╕дтверджу╓ митну варт╕сть товар╕в, ╓: 1) декларац╕я митно╖
вартост╕, що пода╓ться у випадках, визначених у частинах п'ят╕й ╕ шост╕й статт╕ 52 цього Кодексу, та документи, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕, на п╕дстав╕ яких проводився розрахунок митно╖ вартост╕; 2) зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) або документ, який його зам╕ню╓, та додатки до нього у раз╕ ╖х наявност╕; 3) рахунок-фактура (╕нвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не ╓ об'╓ктом куп╕вл╕-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банк╕вськ╕ плат╕жн╕ документи, що стосуються
оц╕нюваного товару; 5) за наявност╕ - ╕нш╕ плат╕жн╕ та/або бухгалтерськ╕ документи, що п╕дтверджують варт╕сть товару та м╕стять рекв╕зити, необх╕дн╕ для ╕дентиф╕кац╕╖ ввезеного товару;6) транспортн╕ (перев╕зн╕) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включен╕ у варт╕сть товару, а також документи, що м╕стять в╕домост╕ про варт╕сть перевезення оц╕нюваних товар╕в; 7) коп╕я ╕мпортно╖ л╕ценз╕╖, якщо ╕мпорт товару п╕дляга╓ л╕цензуванню; 8) якщо зд╕йснювалося страхування, - страхов╕
документи, а також документи, що м╕стять в╕домост╕ про варт╕сть страхування.
ВАЖЛИВО: Разом з тим ч. 3 вказано╖ стат╕ передбачено, що у раз╕ якщо документи, зазначен╕ у частин╕ друг╕й ц╕╓╖ статт╕, м╕стять розб╕жност╕, наявн╕ ознаки п╕дробки або не м╕стять вс╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в, чи в╕домостей щодо ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари, декларант або уповноважена ним особа
на письмову вимогу органу доход╕в ╕ збор╕в зобов'язан╕ протягом 10 календарних дн╕в надати (за наявност╕) так╕ додатков╕ документи: 1) догов╕р (угоду, контракт) ╕з трет╕ми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товар╕в, митна варт╕сть яких визнача╓ться; 2) рахунки про зд╕йснення платеж╕в трет╕м особам на користь продавця, якщо так╕ платеж╕ зд╕йснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату ком╕с╕йних, посередницьких послуг,
пов'язаних ╕з виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерсько╖ документац╕╖; 5) л╕ценз╕йний чи авторський догов╕р покупця, що стосу╓ться оц╕нюваних товар╕в та ╓ умовою продажу оц╕нюваних товар╕в; 6) каталоги, специф╕кац╕╖, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) коп╕ю митно╖ декларац╕╖ кра╖ни в╕дправлення; 8) висновки про як╕сн╕ та варт╕сн╕ характеристики товар╕в, п╕дготовлен╕ спец╕ал╕зованими експертними орган╕зац╕ями, та/або ╕нформац╕я б╕ржових орган╕зац╕й про варт╕сть
товару або сировини.
У раз╕ якщо орган доход╕в ╕ збор╕в ма╓ об╜рунтован╕ п╕дстави вважати, що ╕снуючий вза╓мозв'язок м╕ж продавцем ╕ покупцем вплинув на заявлену декларантом митну варт╕сть, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доход╕в ╕ збор╕в, кр╕м документ╕в, зазначених у частинах друг╕й та трет╕й ц╕╓╖ статт╕, пода╓ (за наявност╕) так╕ документи: 1) виписку з бухгалтерських та банк╕вських документ╕в покупця, що стосуються в╕дчуження оц╕нюваних товар╕в, ╕дентичних
та/або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в на територ╕╖ Укра╖ни; 2) дов╕дкову ╕нформац╕ю щодо вартост╕ у кра╖н╕-експортер╕ товар╕в, що ╓ ╕дентичними та/або под╕бними (аналог╕чними) оц╕нюваним товарам; 3) розрахунок ц╕ни (калькуляц╕ю) (ч. 4 ст. 53 МК Укра╖ни).
ВАЖЛИВО: В свою чергу у п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Укра╖ни
визначено, що пов'язан╕ особи - юридичн╕ та/або ф╕зичн╕ особи, в╕дносини м╕ж якими можуть впливати на умови або економ╕чн╕ результати ╖х д╕яльност╕ чи д╕яльност╕ ос╕б, яких вони представляють, з урахуванням таких критер╕╖в:
а) для юридичних ос╕б: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних ос╕б) волод╕╓ корпоративними правами ╕ншо╖ юридично╖ особи у розм╕р╕ 20 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в; одна ╕ та сама юридична або ф╕зична
особа безпосередньо та/або опосередковано волод╕╓ корпоративними правами у кожн╕й так╕й юридичн╕й особ╕ у розм╕р╕ 20 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в; одна ╕ та сама юридична або ф╕зична особа прийма╓ р╕шення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих орган╕в кожно╖ тако╖ юридично╖ особи; одна ╕ та сама юридична або ф╕зична особа прийма╓ р╕шення щодо призначення (обрання) 50 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в складу колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради кожно╖ тако╖ юридично╖ особи; принаймн╕ 50 в╕дсотк╕в складу
колег╕ального виконавчого органу та/або наглядово╖ ради кожно╖ тако╖ юридично╖ особи складають одн╕ ╕ т╕ сам╕ ф╕зичн╕ особи; одноособов╕ виконавч╕ органи таких юридичних ос╕б призначен╕ (обран╕) за р╕шенням одн╕╓╖ ╕ т╕╓╖ само╖ особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа ма╓ повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу тако╖ юридично╖ особи або на призначення (обрання) 50 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в складу ╖╖ колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради; сума вс╕х
кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д одн╕╓╖ юридично╖ особи та/або кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д ╕нших юридичних ос╕б, гарантованих одн╕╓ю юридичною особою, стосовно ╕ншо╖ юридично╖ особи перевищу╓ суму власного кап╕талу б╕льше н╕ж у 3,5 раза (для ф╕нансових установ та компан╕й, що провадять виключно л╕зингову д╕яльн╕сть, - б╕льше н╕ж у 10 раз╕в). При цьому сума таких кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги та власного кап╕талу визнача╓ться як середн╓
арифметичне значення (на початок та к╕нець зв╕тного пер╕оду);
б) для ф╕зично╖ особи та юридично╖ особи: ф╕зична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних ос╕б) волод╕╓ корпоративними правами юридично╖ особи у розм╕р╕ 20 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в; ф╕зична особа ма╓ право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган тако╖ юридично╖ особи або призначати (обирати) не менш як 50 в╕дсотк╕в складу ╖╖ колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради; ф╕зична особа
зд╕йсню╓ повноваження одноособового виконавчого органу в так╕й юридичн╕й особ╕; ф╕зична особа ма╓ повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу тако╖ юридично╖ особи або на призначення (обрання) 50 ╕ б╕льше в╕дсотк╕в складу ╖╖ колег╕ального виконавчого органу або наглядово╖ ради; сума вс╕х кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д ф╕зично╖ особи, наданих юридичн╕й особ╕, та/або будь-яких кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги в╕д ╕нших ф╕зичних ос╕б, наданих
юридичн╕й особ╕, як╕ надаються п╕д гарант╕╖ ц╕╓╖ ф╕зично╖ особи, перевищують суму власного кап╕талу б╕льше н╕ж у 3,5 раза (для ф╕нансових установ та компан╕й, що провадять виключно л╕зингову д╕яльн╕сть, - б╕льше н╕ж у 10 раз╕в). При цьому сума таких кредит╕в (позик), поворотно╖ ф╕нансово╖ допомоги та власного кап╕талу визнача╓ться як середн╓ арифметичне значення (на початок та к╕нець зв╕тного пер╕оду);
в) для ф╕зичних ос╕б - чолов╕к (дружина), батьки (у тому числ╕ усиновлювач╕),
д╕ти (повнол╕тн╕/неповнол╕тн╕, у тому числ╕ усиновлен╕), повнор╕дн╕ та неповнор╕дн╕ брати ╕ сестри, оп╕кун, п╕клувальник, дитина, над якою встановлено оп╕ку чи п╕клування.
Увага (!!!): Центральний орган виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, в судовому порядку може довести на основ╕ факт╕в ╕ обставин, що одна юридична або ф╕зична особа зд╕йснювала практичний контроль за б╕знес-р╕шеннями ╕ншо╖ юридично╖ особи та/або що та сама ф╕зична або юридична
особа зд╕йснювала практичний контроль за б╕знес-р╕шеннями кожно╖ юридично╖ особи.
Поряд з цим зг╕дно з п. 4 та п. 5 ст. 15 Угоди про застосування статт╕ VII Генерально╖ угоди про тарифи й торг╕влю 1994 року в╕д 15.04.1994 року для ц╕лей ц╕╓╖ Угоди особи вважаються пов'язаними м╕ж собою, т╕льки якщо: a) вони ╓ службовцями або директорами п╕дпри╓мств один в одного; b) вони юридично визнан╕ партнерами по б╕знесу; c) вони ╓ роботодавцем ╕ прац╕вником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано
волод╕╓, контролю╓ або утриму╓ 5 чи б╕льше в╕дсотк╕в випущених акц╕й, що дають право голосу, або акц╕й обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролю╓ ╕ншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони ╓ членами одн╕╓╖ й т╕╓╖ само╖ с╕м'╖.
Особи, як╕ пов'язан╕ одна з одною в б╕знес╕ таким чином, що одна з них ╓ одноос╕бним агентом, одноос╕бним дистриб'ютором чи одноос╕бним
концес╕онером ╕ншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для ц╕лей ц╕╓╖ Угоди, якщо вони п╕дпадають п╕д критер╕╖ пункту 4.
З урахуванням всього вищевикладеного необх╕дно також в╕дм╕тити, що контролюючому органу забороня╓ться вимагати в╕д декларанта або уповноважено╖ ним особи будь-як╕ ╕нш╕ документи, в╕дм╕нн╕ в╕д тих, що зазначен╕ в 53 статт╕ Митного кодексу Укра╖ни.
В╕дпов╕дно до частини першо╖ статт╕ 55 Митного кодексу Укра╖ни р╕шення про коригування
заявлено╖ митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни з пом╕щенням у митний режим ╕мпорту, прийма╓ться митним органом у письмов╕й форм╕ п╕д час зд╕йснення контролю правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ цих товар╕в як до, так ╕ п╕сля ╖х випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статт╕ 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповн╕ та/або недостов╕рн╕ в╕домост╕ про митну варт╕сть товар╕в, у тому числ╕ нев╕рно визначено митну варт╕сть товар╕в.
Зг╕дно
частинами другою, третьою статт╕ 57 Митного кодексу Укра╖ни основним методом визначення митно╖ вартост╕ товар╕в, як╕ ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту, ╓ перший метод - за ц╕ною договору (варт╕сть операц╕╖).
Кожний наступний метод застосову╓ться лише у раз╕, якщо митна варт╕сть товар╕в не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу в╕дпов╕дно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних метод╕в переду╓ процедура консультац╕й м╕ж митним
органом та декларантом з метою визначення основи вартост╕ зг╕дно з положеннями статей 59 ╕ 60 цього Кодексу. П╕д час таких консультац╕й митний орган та декларант можуть зд╕йснити обм╕н наявною у кожного з них ╕нформац╕╓ю за умови додержання вимог щодо ╖╖ конф╕денц╕йност╕.
П╕дсумовуючи зазначене вбача╓ться, що ще у постанов╕ в╕д 2 червня 2015 року № 21-498а15
Верховний Суд Укра╖ни висловив позиц╕ю, яко╖ повинн╕ дотримуватися вс╕ судов╕ органи кра╖ни ╕ суть яко╖ поляга╓ в тому, що «…митн╕ органи мають право зд╕йснювати контроль правильност╕ обчислення декларантом митно╖ вартост╕, але ц╕ повноваження зд╕йснюються у спос╕б, визначений законом. Наявн╕сть у митного органу об╜рунтованого сумн╕ву у правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ ╓ обов'язковою, оск╕льки з ц╕╓ю обставиною закон пов'язу╓ можлив╕сть витребування додаткових документ╕в у
декларанта та нада╓ митниц╕ право вчиняти наступн╕ д╕╖, спрямован╕ на визначення д╕йсно╖ митно╖ вартост╕ товар╕в.
Разом з тим витребувати необх╕дно т╕ документи, як╕ дають можлив╕сть пересв╕дчитись у правильност╕ чи помилковост╕ задекларовано╖ митно╖ вартост╕, а не вс╕, як╕ передбачен╕ статтею 53 МК.Ненадання повного
перел╕ку витребуваних документ╕в може бути п╕дставою для визначення митно╖ вартост╕ не за першим методом лише тод╕, коли подан╕ документи ╓ недостатн╕ми чи такими, що у сво╖й сукупност╕ не спростовують сумн╕в у достов╕рност╕ надано╖ ╕нформац╕╖» (Постанова колег╕╖ судд╕в Судово╖ палати в адм╕н╕стративних справах Верховного Суду Укра╖ни в╕д 13 липня 2016 року у справ╕ №805/778/13-а).
Також необх╕дно враховувати позиц╕ю Верховного суду Укра╖ни висловлену 12 листопада 2014 року у
справ╕ № 21-202а14, яка передбача╓ нижчевказане.
Системний анал╕з наведених норм права в контекст╕ конкретних обставин справи да╓ п╕дстави для наступного висновку. У раз╕ незгоди з р╕шенням чи д╕╓ю митних орган╕в з питань: перев╕рки достов╕рност╕ документ╕в, що п╕дтверджують кра╖ну походження товару, який перем╕щу╓ться на митну територ╕ю Укра╖ни; визначення,
призначення, заявлення, з’ясування достов╕рност╕, коригування та/чи ╕нших д╕й щодо митно╖ вартост╕; митного контролю ╕ митного оформлення, декларант (суб’╓кт господарювання, п╕дпри╓мство) може п╕ддати ц╕ д╕╖ чи р╕шення судовому контролю.
Якщо суд визна╓ р╕шення ╕ д╕╖ митних орган╕в ╕з зазначених питань протиправними, зобов’яже вчинити певн╕ д╕╖ в╕дпов╕дно до вимог митного законодавства ╕ коли у р╕шенн╕ суду буде констатована неправильн╕сть чи хибн╕сть р╕шень чи д╕й митних орган╕в,
як╕ зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надм╕рну сплату сум митних платеж╕в, ц╕ платеж╕ повертаються декларанту в порядку ╕ на умовах, встановлених у статт╕ 301 МК, статт╕ 43 ПК, статт╕ 45 БК, з дотриманням процедури, врегульовано╖ Порядком повернення кошт╕в та Порядком вза╓мод╕╖, на п╕дстав╕ його заяви та у м╕сячний терм╕н з дня прийняття висновку митним органом, що зд╕йснював оформлення митно╖ декларац╕╖, про повернення з Державного бюджету Укра╖ни помилково та/або надм╕рно зарахованих до
бюджету митних та ╕нших платеж╕в, контроль за справлянням яких поклада╓ться на митн╕ органи.
ВАЖЛИВО: Цей порядок не передбача╓ повернення помилково та/або надм╕ру сплачених обов’язкових платеж╕в у спос╕б судового стягнення безпосередньо (водночас) ╕з зд╕йсненням судового контролю над р╕шеннями, д╕ями чи безд╕яльн╕стю митних орган╕в з питань, пов’язаних з розмитненням ╕ справлянням митних платеж╕в.
Аналог╕чну правову позиц╕ю Верховний Суд Укра╖ни сформулював
ран╕ше у постановах в╕д 15 кв╕тня та 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-21а14, 21-201а14 в╕дпов╕дно).
Висновком вказаного ╓ те, що в судовому порядку неможна одночасно визнавати неправом╕рну/протиправну д╕яльн╕сть митного органу та стягувати безп╕дставно отриманн╕ кошти, а можна лише зобов’язати митний орган розглянути (вир╕шити) питання щодо повернення кошт╕в отриманих на п╕дстав╕ скасованого судом акту митного органу.
Поряд з цим, на захист╕ прав декларанта виступа╓, як нац╕ональна
судова практика, так ╕ практика ╢СПЛ.
Так, п.п. 10.2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адм╕н╕стративного суду Укра╖ни в╕д 20.05.2013 р. за № 7 «Про судове р╕шення в адм╕н╕стративн╕й справ╕» передбача╓, що ╕з зм╕сту статт╕ 162 КАС Укра╖ни виплива╓, що в раз╕ задоволення позову про визнання протиправним р╕шення суб'╓кта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому р╕шенн╕ та одночасно застосувати один ╕з встановлених законом способ╕в захисту
порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними р╕шення чи окремих його положень. При цьому скасування акта суб'╓кта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосову╓ться тод╕, коли сп╕рний акт не породжу╓ жодних правових насл╕дк╕в в╕д моменту прийняття такого акта, а визнання ж акта суб'╓кта владних повноважень нечинним означа╓ втрату чинност╕ таким актом з моменту набрання чинност╕ в╕дпов╕дним судовим р╕шенням або з ╕ншого
визначеного судом моменту п╕сля прийняття такого акта.
В╕дносно судово╖ практики ╢вропейського суду з прав людини необх╕дно зупинитися на «ефективност╕ засобу судового захисту».
Так у пункт╕ 145 р╕шення в╕д 15 листопада 1996 року у справ╕ "Чахал проти Об'╓днаного Корол╕вства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) ╢вропейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гаранту╓ на нац╕ональному р╕вн╕ ефективн╕ правов╕ засоби для зд╕йснення прав ╕
свобод, що передбачаються Конвенц╕╓ю, незалежно в╕д того, яким чином вони виражен╕ в правов╕й систем╕ т╕╓╖ чи ╕ншо╖ кра╖ни.
Таким чином, суть ц╕╓╖ статт╕ зводиться до вимоги надати заявников╕ так╕ м╕ри правового захисту на нац╕ональному р╕вн╕, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по ╖х сут╕ скарги на порушення положень Конвенц╕╖ й надавати в╕дпов╕дний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенц╕╖ мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони
забезпечують при цьому виконання сво╖х зобов'язань.
Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статт╕ 13 Конвенц╕╖ можуть забезпечуватися вс╕╓ю сукупн╕стю засоб╕в, що передбачаються нац╕ональним правом. Стаття 13 Конвенц╕╖ вимага╓, щоб норми нац╕онального правового засобу стосувалися сутност╕ "небезп╕дставно╖ заяви" за Конвенц╕╓ю та надавали в╕дпов╕дне в╕дшкодування. Зм╕ст зобов'язань за статтею 13 також залежить в╕д характеру скарги заявника за Конвенц╕╓ю. Зас╕б захисту, що
вимага╓ться зазначеною статтею повинен бути ефективним як у закон╕, так ╕ на практиц╕, щоб його використання не було ускладнене д╕ями або недоглядом орган╕в влади в╕дпов╕дно╖ держави (п. 75 р╕шення ╢вропейського суду з прав людини у справ╕ "Афанась╓в проти Укра╖ни" в╕д 5 кв╕тня 2005 року (заява № 38722/02)).
Таким чином, ефективний зас╕б правого захисту у розум╕нн╕ статт╕ 13 Конвенц╕╖ повинен забезпечити поновлення порушеного права ╕ одержання особою бажаного результату.
З метою
однозначного тлумачення поняття "виробник товар╕в" при внесенн╕ до вантажно╖ митно╖ декларац╕╖ в╕домостей про зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) куп╕вл╕-продажу, стороною якого ╓ виробник товар╕в, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжу╓ться поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовн╕шньоеконом╕чних та/або внутр╕шн╕х) договор╕в, п╕д поняттям "виробник товар╕в" сл╕д розум╕ти особу, яка заявля╓ про себе як про виробника товару, розм╕щуючи на товар╕
та/або на упаковц╕ чи супров╕дних документах, що разом з товаром передаються споживачев╕, сво╓ найменування (╕м'я), торговельну марку або ╕нший елемент, який ╕дентиф╕ку╓ таку особу, незалежно в╕д того, чи виготовля╓ ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовля╓ться на ╖╖ замовлення.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Мозговой штурм. Кра╖на походження та кра╖на виробництва.
15-08-2018 18:46, Таслицкий Германtaslitskiy@diua.com.ua Регион:Киев Мозговой штурм. Кра╖на походження та кра╖на виробництва.
Коллеги, давайте обсудим, что именно имел ввиду Минфин, определяя
Приказом 651 порядок заполнения графы 31 ТД. В которой надо указать Производителя и Страну производства. При этом мы помним о гр. 34 Стране происхождения. И так, 2 варианта. В.1 - наименование
производителя и его адрес регистрации (как страна производства) В. 2 - наименование производителя и непосредственно страна, в которой изготовлен товар.
При этом, страна производства и страна происхождения могут не совпадать.