Хит недели ... СОТ перевела стр╕лки: Укра╖на програла вже другу справу про рос╕йську торгову в╕йну
30 липня Св╕това орган╕зац╕я торг╕вл╕ (СОТ) ма╓ оприлюднити зв╕т за результатами друго╖ торгово╖ суперечки Укра╖ни та РФ.
Якщо тиждень тому було оголошено результат за скаргою РФ проти Укра╖ни (стосовно мит на ам╕ачну сел╕тру), то тепер – щодо обмежень Рос╕╓ю експорту укра╖нського зал╕зничного обладнання.
Хоча р╕шення ще не оголошено, про його
результат ╢вроПравда зна╓ в╕д дек╕лькох джерел в уряд╕.
На превеликий жаль, результат суперечки знову виявився не на нашу користь.
Б╕льше того, неспод╕вано нове р╕шення виявилося ще б╕льшою поразкою, ан╕ж перше.
Адже р╕шення щодо ам╕ачно╖ сел╕три стало поразкою, але не розгромом: СОТ заявила про порушення переб╕гу антидемп╕нгового
розсл╕дування, але визнала за Ки╓вом право провести нове розсл╕дування.
Але у нов╕й справ╕ за номером DS499 ╕ назвою "Рос╕йська Федерац╕я - заходи щодо ╕мпорту зал╕зничного рухомого складу, стр╕лочних перевод╕в та ╕ншого зал╕зничного обладнання" р╕шення Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вля виявилося г╕ршим для нас.
Стоп-сигнал
Перш за все, трохи ╕нформац╕╖ про саму справу.
Починаючи з 2014 року рос╕йськ╕ сертиф╕кац╕йн╕ органи без достатн╕х об╜рунтувань почали масово припиняти д╕╖
виданих ран╕ше сертиф╕кат╕в в╕дпов╕дност╕ укра╖нських виробник╕в, а також без достатн╕х на те п╕дстав обмежили видачу нових сертиф╕кат╕в. Б╕льше того, одночасно в РФ в╕дмовилися визнавати сертиф╕кати, видан╕ укра╖нським виробникам у Б╕лорус╕ та Казахстан╕, хоча за регламентом Митного союзу так╕ сертиф╕кати мають визнаватися вс╕ма членами цього об'╓днання.
За даними уряду, внасл╕док цих обмежень укра╖нський експорт зал╕знично╖ продукц╕╖ в РФ з 2012 по 2016 роки скоротився б╕льш н╕ж у 20 раз╕в - ╕з
$2,6 млрд до $95 млн (нараз╕ так╕ товари експорту╓ в Рос╕ю лише "╤нтерпайп" В╕ктора П╕нчука).
Так╕ кроки в укра╖нському МЕРТ розц╕нили як грубе принцип╕в СОТ, а також угоди СОТ про техн╕чн╕ бар'╓ри в торг╕вл╕. А
тому п╕сля вс╕х необх╕дних процедур в уряд╕ ╕н╕ц╕ювали торгову суперечку.
Тепер про результат розгляду нашо╖ скарги, який оф╕ц╕йно оприлюднять у понед╕лок. В╕н невт╕шний - експертна панель в╕дхилила ключов╕ вимоги та аргументи Укра╖ни.
╢дине питання, яке Укра╖на може в╕днести до свого доробку - в СОТ назвали неправом╕рною в╕дмову рос╕ян
визнавати сертиф╕кати, видан╕ Б╕лоруссю та Казахстаном. Окр╕м того, експерти стали на наш б╕к, визнавши деяк╕ процедурн╕ порушення з боку РФ.
Але одночасно експерти СОТ визнали правом╕рною в╕дмову РФ в╕д сертиф╕кац╕╖ укра╖нсько╖ продукц╕╖. ╥хн╕ аргументи виглядають досить дивно. Св╕това орган╕зац╕я торг╕вл╕ пояснила, що безпека в Укра╖н╕ у 2014-2016
роках в╕др╕знялася в╕д загально╖ у рег╕он╕, РФ мала п╕дстави не дозволяти ви╖зд сво╖х фах╕вц╕в з сертиф╕кац╕╖ на укра╖нськ╕ п╕дпри╓мства, побоюючись за ╖хню безпеку. При цьому експертна ком╕с╕я не лише вийшла за рамки сво╖х повноважень, оц╕нюючи пол╕тичн╕ ризики, але й в╕дхилила укра╖нськ╕ аргументи про альтернативн╕ можливост╕ для перев╕рки, як╕ не потребують в╕дв╕дання п╕дпри╓мств.
На додачу - ╕ це теж принципово - експертна група в╕дмовилася бачити системн╕сть порушень з боку РФ. Таке
визнання було б вкрай важливим для нас, адже тод╕ у раз╕ в╕дмови Рос╕╖ прибрати порушення в Укра╖ни була б можлив╕сть введення зворотних обмежень для компенсац╕╖ сво╖х втрат.
Теоретично в укра╖нських виробник╕в з'явля╓ться можлив╕сть повернутися на ринок РФ, використовуючи б╕лоруськ╕ та казахстанськ╕ сертиф╕кати, однак най╕мов╕рн╕ше РФ продовжить пол╕тику ╖х невизнання.
Чи можна було оч╕кувати такого р╕шення? Аж н╕як!
На в╕дм╕ну в╕д ам╕ачно╖ суперечки, де незалежн╕ експерти в╕д
самого початку вказували на проблеми в укра╖нськ╕й позиц╕╖, справу зал╕зничних обмежень вважали досить перспективною для Укра╖ни.
Як можна було програти справу, в як╕й Укра╖на мала так╕ перспективн╕ позиц╕╖? Чи ╓ п╕дстави говорити про незаконний вплив РФ на ком╕с╕ю? Зважаючи на прийняте р╕шення, такий сценар╕й не вида╓ться неможливим.
З оглядкою на транзит
Як╕ насл╕дки матиме це р╕шення СОТ?
В першу чергу, варто визнати: нин╕шня поразка не ╓ остаточною. Укра╖на ма╓ право
на апеляц╕ю - ╕ швидше за все, Ки╖в ц╕╓ю можлив╕стю скориста╓ться.
Однак ще важлив╕шим ╓ ╕нше питання: як зм╕нилися укра╖нськ╕ шанси в ╕нших суперечках ╕з РФ, як╕ нараз╕ розглядаються у СОТ?
Нагада╓мо, Ки╖в та Москва подали один проти одного по дв╕ скарги. Р╕шення з двох уже ухвален╕. Залишаються ще дв╕.
Однак справи, р╕шення з яких ще не прийнят╕, найб╕льш принципов╕.
Ор╕╓нтовно у грудн╕ СОТ ма╓ оприлюднити зв╕т щодо укра╖нсько╖ скарги на обмеження РФ транзиту вантаж╕в. Якщо р╕шення щодо ам╕аку та зал╕зничного обладнання ма╓те н╕шевий характер, то транзитна справа стосу╓ться всього укра╖нського експорту. Адже блокування транзиту фактично унеможливило укра╖нський експорт на сх╕д, в першу чергу – до Центрально╖ Аз╕╖. Б╕льше того, попри вс╕ спроби, реально╖ альтернативи цьому транзиту за б╕льш н╕ж два роки Укра╖на не
знайшла.
А трохи згодом (най╕мов╕рн╕ше – вже у 2019 роц╕) буде прийняте р╕шення за комплексним позовом РФ проти Укра╖ни щодо санкц╕й та обмежень, накладених нами у в╕дпов╕дь на рос╕йську агрес╕ю. Цей сп╕р ма╓ стати ╕сторичним для СОТ – РФ намага╓ться оскаржити обмеження, як╕ були введен╕ з пол╕тичних причин. А в╕дпов╕дно, будь-яке р╕шення в ц╕й
справ╕ ма╓ стати прецедентом ╕ для ╕нших пол╕тичних санкц╕й.
При цьому якщо справу щодо санкц╕й в╕д самого початку вважали такою, де р╕шення складно передбачити наперед, то у транзитн╕й справ╕, як видавалося, Укра╖на ма╓ досить потужну позиц╕ю.
Але тепер, п╕сля р╕шення у справ╕ про зал╕зничне обладнання, з'явилося чимало п╕дстав для песим╕зму.
Хоча м╕ж цими справами нема╓ прямого зв'язку, дв╕ поразки посп╕ль (а до того ж, дуже дивне останн╓ р╕шення, яке створю╓ п╕дозри щодо рос╕йського
"доп╕нгу") не можуть не непоко╖ти.
Укра╖на не ма╓ права програвати РФ т╕ суперечки у СОТ, як╕ залишилися. Ц╕на поразок буде надвисокою.
Нараз╕ наш╕ шанси на виграш у цих справах залишаються вищими, ан╕ж у Рос╕╖. Одна з причин цього - б╕льша увага св╕ту до цих справ та максимально ретельний доб╕р арб╕тр╕в.
Як неоф╕ц╕йно зазначають в
уряд╕, зважаючи на значення транзитно╖ справи, до експертно╖ панел╕ у ц╕й справ╕ вдалося залучити найавторитетн╕ших фах╕вц╕в, чия репутац╕я сама по соб╕ ма╓ бути перешкодою для тиску РФ.
Однак останн╓ р╕шення СОТ показало: проблеми можуть з'явитися там, де ╖х не чека╓ш. А тому резонанс щодо можливих порушень, припущених фах╕вцями СОТ п╕д час розгляду "зал╕знично╖" справи, ма╓ бути запоб╕жником проти такого ж дивного р╕шення щодо транзиту та санкц╕й.
Автор: Юр╕й Панченко, редактор "╢вропейсько╖ правди"
Хит недели ... Тень леса. Почему Порошенко ветировал "криминал" за незаконную вырубку
Экспорт леса стал криминальным бизнесом, компрометирующим Украину в глазах европейцев – которые, правда, этот криминальный лес с удовольствием покупают. Президент и депутаты хотят поставить этому заслон, но не могут договориться
...а то негде будет партизанить
Мораторий на экспорт необработанной древесины, введенный в 2015 г., не смог остановить хищническую вырубку украинского леса на экспорт. Украина не одинока в своей беде - от варварского истребления леса страдают все "лесные" страны
бывшего СССР. Лес занимает 17% территории Украины, что совсем немного: у соседней Беларуси - 40%. При этом белорусы шутят: "Берегите лес, а то партизанить негде будет". Но хотя у наших соседей лесная промышленность курируется лично президентом, даже многочисленные предписания Александра Лукашенко "жесточайше пресечь экспорт необработанной древесины" имеют ничтожный эффект. А в Украине дела обстоят намного хуже.
Причина проста: предприятия Европейского Союза крайне заинтересованы в поставках
древесины. При этом в самом ЕС лесов очень мало и их вырубка крайне ограничена. Так что пограничные с Евросоюзом постсоветские страны стали настоящим спасением для европейских деревообработчиков. Поставки древесины оказались настолько важны, что руководство ЕС предпочитает не замечать, например, тот факт, что экспорт пиломатериалов из Украины превышает на 75% их официальное производство. На происходящее в лесном хозяйстве Украины европейцы смотрят сквозь пальцы, но делают выводы - прежде всего о ситуации с коррупцией и о масштабе криминальной экономики нашей страны.
Понятно, что власти стараются эту проблему как-то решить. 3 июля 234 голосами Верховная Рада приняла законопроект №5495, который предусматривает
повышение ответственности за незаконный вывоз из Украины леса и лесоматериалов. Закон вводит в УК Украины новую статью №201-1 о незаконном вывозе лесоматериалов (в частности, необработанных), пиломатериалов ценных и редких пород деревьев. За все перечисленное будет предусматриваться ответственность в виде лишения свободы от трех до пяти лет (от 10 до 12 лет за действия в составе группы или особо большом размере). Но одновременно этот же закон предусматривает увеличение объема годовой заготовки
лесоматериалов с 20 млн кубических метров до 25. Иначе говоря, снижается спрос на нелегальную рубку леса - вписаться в установленные законом нормы будет куда проще.
В пояснительной записке к законопроекту его разработчики упоминают обеспечение сохранности лесного фонда страны путем ограничения внутреннего потребления необработанных лесоматериалов и усиления ответственности за незаконную вырубку леса и его экспорт вне таможенного контроля. Причем наказываться будет не только незаконная рубка леса, но
и перевозка, хранение или сбыт, и даже повреждение. Но, 23 июля президент Украины Петр Порошенко вернул законопроект в парламент. "Президент Украины полностью поддерживает усиление уголовной ответственности за контрабанду леса. Но не поддерживает лоббистские схемы, которые попали в закон между первым и вторым чтением, в частности нормы, которые противоречат Соглашению Украины и ЕС о зоне свободной торговли", - говорится в сообщении президентской пресс-службы.
Судя по тексту президентских предложений, Порошенко не устроил лишь один момент: прописанный в законе 8-летний запрет на экспорт топливной древесины (товарная позиция 4401 10 00 00 согласно УКТВЭД). Почему эта норма попала в законопроект, очевидно: вывоз ценной древесины под видом "дров" - самая распространенная махинация в лесной отрасли.
Однако так вышло, что это ограничение прямо противоречит ряду международных договоренностей Украины. В аппарате президента ссылаются на нормы ВТО,
ратифицированные Законом Украины от 10 апреля 2008 г., а также на обязательства Украины по Соглашению об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом, ратифицированные Законом Украины от 16 сентября 2014 г. Проще говоря, запрет на экспорт "дров" нельзя вводить из-за международных договоренностей, а как отличить "чистую" вывозимую древесину от "коррупционной" - забота самой Украины. Точнее, ее правоохранителей.
Теневой бизнес лесхозов
То, что не могут сделать законодатели, пытается сделать
исполнительная власть. 18 июля на заседании Кабмина Владимир Гройсман объявил войну теневым "лесным экспортерам", причем с участием Генпрокуратуры, таможенников и НАБУ, а заодно и руководства ЕС (чтобы надавить на покупателей украинского леса). В некоторых СМИ сразу написали о том, что как раз высокопоставленные сотрудники Генпрокуратуры, собственно, и курируют
теневой экспорт леса. Так что станут ли пчелы воевать против меда - большой вопрос.
Теневой экспорт древесины в Украине процветает: при примерно одинаковых объемах производства древесины государство ежегодно получает в семь раз меньше валютной выручки, чем, скажем, Польша. Вступивший в силу в конце 2015 г. мораторий на экспорт необработанной древесины не дал эффекта. По оценкам долгое время работавшей в Украине британской природозащитной организации Earthsight, незаконная рубка и экспорт леса после
вступления в силу моратория выросли в разы. Простое сопоставление: по официальным данным в 2017 г. из Украины было экспортировано лесопродуктов на сумму $95,1 млн. А по данным ЕС, только в страны Евросоюза из Украины было ввезено древесины на $1,14 млрд. Разрыв в размере $1,14 млрд в год - это и есть объем теневого рынка.
Особенность теневой лесной индустрии
Украины - в том, что откровенно "черных" схем в ней практически нет. Криминальная (то есть полностью противозаконная) вырубка в 2017-м составила лишь 0,12% общего объема заготовок (оценка Минэкономики). В реальности реализуются "серые" схемы, когда государственные лесные хозяйства (лесхозы) на местах организуют стандартную рубку товарного леса под видом санитарных вырубок.
Цифры таковы: в 2017 г. на санитарные рубки пришлось 382 тыс. га, или 91% от общей площади лесозаготовок. Можно было бы подумать,
что украинские леса массово больны какой-то страшной болезнью... Однако эксперты Earthsight заявляют: от 67% до 78% санитарных рубок - немотивированы. По закону любые рубки леса, включая санитарные, должны быть публичными и оглашаться заранее. Однако в реальности в регионах обычно это требование - пустая формальность.
Регулировать проведение санитарных рубок должно Гослесагентство - но оно старательно молчит о проблеме "теневых" рубок. В результате огромные объемы делового леса вырубаются и
экспортируются под видом топливной древесины. Лесхозы, которые и сами могли бы заниматься деревообработкой, предпочитают отправлять заготовленную древесину на экспорт оптом и без малейшей обработки.
Получается, теневой лесозаготовочный бизнес работает как полностью региональный, по принципу "Вы там у себя в Киеве решайте что хотите, а в своем лесу мы сами себе хозяева". На местах сформировалась устойчивая связка государственных лесхозов с лесозаготовительными предприятиями, местными
правоохранителями, а далее - с таможенниками. И даже если президент и Верховная Рада придут к соглашению по законопроекту №5495, все упрется в соблюдение закона на местах. То есть в проблему вертикали власти. Точнее, ее отсутствия.
Хит недели ... ЕБА настаивает на необходимости принятия законопроекта о "едином окне" на таможне
Европейская бизнес-ассоциация настаивает на необходимости принятия законопроекта о "едином окне" на таможне, который парламент принял 5 июля 2018 года, однако из-за ряда внесенных поправок был отправлен президентом в Верховную Раду для доработки.
Об этом сообщает Интерфакс-Украина, передает БизнесЦензор.
"Наша ассоциация поддерживает основную идею законопроекта. Жаль, что из-за некоторых поправок, которые были внесены в законопроект в ходе последнего голосования в Верховной Раде, принятие его
несколько затягивается. В данном случае вето президента понятно. В то же время, вопросы оптимизации контролирующих органов и прозрачности на таможне становятся все более актуальными для бизнеса, чтобы работать открыто и качественно", – заявила исполнительный директор ЕБА Анна Деревянко.
Эксперты ЕБА настаивают на том, что механизм "единого окна" позволит сократить количество контролирующих органов на таможне и время таможенного оформления товаров, а также сделать таможенные процедуры более понятными.
"Я очень надеюсь, что этот законопроект удастся принять как можно оперативнее", – подчеркнула Деревянко.
Как сообщалось, президент Украины Петр Порошенко вернул в Верховную Раду с предложениями закон о "едином окне" на таможне (законопроект №7010), принятый 5 июля 2018 года. При этом Порошенко признал необходимость введения "единого окна" и оптимизации осуществления контрольных процедур
при перемещении товаров через таможенную границу Украины, однако отметил, что отдельные положения закона не могут быть поддержаны.
Документ, в частности, вносит изменения в законы "О стимулировании развития отечественного машиностроения для агропромышленного комплекса" и "О государственной поддержке сельского хозяйства Украины", относящие специальные вагоны для перевозки зерна к технике и оборудованию для АПК, на приобретение которых сельхозтоваропроизводителям предоставляется господдержка.
Хит недели ... Володимир Гройсман про боротьбу з контрабандою: Наша справа чесна ╕ ми переможемо
Оголошена Урядом Укра╖ни боротьба ╕з контрабандою – справа, яка дола╓ ганебне явище схем на кордон╕, а отже, сприя╓ економ╕чному розвитку держави, розвитку п╕дпри╓мництва ╕ модерн╕зац╕╖ кра╖ни. Про це сказав Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман, коментуючи останню ╕нформац╕ю Державно╖ ф╕скально╖ служби щодо переб╕гу кампан╕╖ «Укра╖на без контрабанди».
«В липн╕ ми отримали до бюджету «плюс» 3,2 млрд грн. Це те, що нам вдалося моб╕л╕зувати додатково, виходячи з наших заход╕в. Хочу подякувати ДФС,
Митниц╕, Нацпол╕ц╕╖. Це справа для вс╕х правоохоронних орган╕в. Просив би вс╕х об’╓днуватися. Потенц╕ал величезний. Ц╕ кошти належать не контрабандистам. Вони належать укра╖нському во╖ну, пенс╕онеру, л╕карю. Це кошти, на як╕ треба робити модерн╕зац╕ю кра╖ни. Будемо мати ще надходження, цифри будуть говорити сам╕ за себе», - сказав Глава Уряду.
В╕н наголосив, що тримати удар протид╕╖ робот╕ Уряду – це виклик, адже ворог╕в – достатньо.
«Але мо╓ завдання - робити кра╖ну багатшою. Будемо йти
вперед. Давайте разом поборемо це негативне явище, яке знищу╓ можливост╕ економ╕ки, знищу╓ можливост╕ до зростання промисловост╕ ╕ розвитку п╕дпри╓мництва. Ма╓мо тримати позиц╕ю. ╤ будемо ╖╖ тримати. Наша справа чесна. А якщо чесна – то ми завжди переможемо», - наголосив Володимир Гройсман.
Дов╕дково
За оперативними даними ДФС, за липень поточного року до Державного бюджету над╕йшло понад 29,7 млрд грн, що на 3,7 млрд грн б╕льше липня минулого року. При цьому в╕дносно червня, обсяги надходжень
також зб╕льшилися – на майже 3,2 млрд грн.
З моменту старту ╕н╕ц╕ативи «Укра╖на без контрабанди» - з 21 червня по 30 липня - державна скарбниця отримала 37,5 млрд грн митних платеж╕в. Фактичн╕ надходження проти в╕дпов╕дного пер╕оду минулого року зросли майже на 6 млрд грн.
Хит недели ... Фитосанитарную экспертизу для экспорта смогут проводить частные лаборатории
Опубликован Закон об урегулировании проведения некоторых фитосанитарных процедур.
Через 3 с половиной года изменятся правила проведения фитосанитарной экспертизы. Согласно будущей редакции Закона «О карантине растений» фитосанитарную экспертизу (анализ) смогут проводить государственные фитосанитарные инспекторы или специалисты частной фитосанитарной лаборатории по выбору владельца груза или уполномоченного им лица. Проведение
экспертизы частной лабораторией осуществляется для целей экспорта.
Фитосанитарная экспертиза включает: проведение анализа фитосанитарного состояния с целью выявления вредных организмов; определение видов вредных организмов; их состояния, стадии развития и количества; формирование образца-документа.
Законом вводятся новые термины в сфере карантина растений («арбитражный образец», «выемка», «визуальная проверка», «партия», «образец-документ», «лаборатория», «фитосанитарная экспертиза (анализы)» и т.п.).
Также вводится Реестр уполномоченных фитосанитарных лабораторий. В Реестр внесут название и адрес фитосанитарной лаборатории с
указанием срока действия ее аттестата об аккредитации, а также номер и дату выдачи заключения фитосанитарной экспертизы (анализа). Сведения Реестра будут открытыми и общедоступными.
Уполномоченной может быть только аккредитованная лаборатория, которая не нарушала в течение последних шести месяцев требований нормативно-правовых актов и стандартов ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 или других стандартов, которыми их заменили, на соответствие которым она аккредитована.
Фитосанитарную экспертизу смогут
осуществлять лаборатории любой формы собственности.
Законом также определяется срок действия на территории Украины фитосанитарного сертификата (14 дней). Порядок ведения реестра выданных фитосанитарных сертификатов определит Кабмин.
Законом вводится административная ответственность должностных лиц фитосанитарных лабораторий за ненадлежащее соблюдение законодательства о карантине растений при проведении экспертизы. За повторное нарушение в этой сфере, вследствие чего от
страны-импортера получено две и более нотификации о несоответствии фитосанитарным мерам в соответствии с Международным стандартом по фитосанитарным мерам № 13, должностным лицам грозит штраф от 100 до 200 НМДГ (от 1700 до 3400 грн). Отметим, что эта норма будет введена в действие в феврале 2022 года.
Хит недели ... ПРО КОНТРАБАНДУ, "╢ВРОБЛЯХИ" ТА РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦ╤: ╤НТЕРВ'Ю "ПРЯМОГО" З МИРОСЛАВОМ ПРОДАНОМ
В. о. голови Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни Мирослав Продан в ╕нтерв'ю "Прямому" розпов╕в про боротьбу з контрабандою на укра╖нських митницях, "╓вробляхи" та як╕ нов╕тн╕ технолог╕╖ залучаються на митницях.
Про ефективн╕сть роботи Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни та боротьбу з т╕ньовою економ╕кою
– Говорили, що щоденно надходить в╕д митниц╕ до бюджету 70-80 м╕льйон╕в гривень, якщо я не помиляюся?
-
Було 700-800 близько п╕втора роки назад. А сьогодн╕ вже показник склада╓ на р╕вн╕ п╕втора м╕льярда.
– Щодня ст╕льки надходить?
- Щоденно в╕д митниц╕ Укра╖ни в бюджет заходить на сьогодн╕шн╕й день п╕втора м╕льярда гривень.
– За рахунок чого вам вдалося цього досягти? Але ми розум╕╓мо, що могло бути ще б╕льше. Що цьому заважа╓?
- В першу чергу я хот╕в би акцентувати увагу на тому, що вс╕
передбачен╕ прогнозн╕ показники, як╕ брала на себе зобов’язання Державна ф╕скальна служба Укра╖ни, спрямован╕ до державно╖ казни. Ми виконали все те, що передбачалося з початку року. А сума, яка проадм╕н╕стрована до державно╖ скарбниц╕, склала близько 400 м╕льярд╕в гривень, – це в ц╕лому податковий ╕ митний напрямок.
За рахунок чого вдалося реал╕зувати, як на мене, достатньо ефективну динам╕ку зб╕льшення надходжень до державного бюджету? В першу чергу, однозначно, це дет╕н╕зац╕я
економ╕ки. Одним ╕з фактор╕в дет╕н╕зац╕╖ економ╕ки ╓ саме боротьба з контрабандою, призупинення вс╕х "с╕рих" схем, призупинення "чорних" схем, в результат╕ чого ╕ внутр╕шн╕й ринок, який абсолютно залежить в╕д того, в який спос╕б попадають товари на територ╕ю Укра╖ни, на це реагу╓ надзвичайно динам╕чно. ╤ ми сьогодн╕ ма╓мо зб╕льшення не т╕льки в╕д митних платеж╕в, а ми сьогодн╕ ма╓мо ╕ надзвичайно позитивну динам╕ку щодо сплати ПДВ, яке адм╕н╕стру╓ться за рахунок внутр╕шнього виробництва.
– Ви можете сказати, з яко╖ з митниць найб╕льше якраз надходжень?
- Традиц╕йно в митн╕й систем╕ Укра╖ни найб╕льшу сплату до державного бюджету забезпечу╓ енергетична митниця. Це митниця, в як╕й зосереджено весь енергетичний блок. Це вс╕ т╕ коди
товар╕в, як╕ передбачен╕ в╕дпов╕дними документами. А саме це йде мова про газ, нафтопродукти, весь енергетичний комплекс. Вона адм╕н╕стру╓ в╕д 7 до 8 м╕льярд╕в щом╕сячно. Тобто це склада╓ близько 25% вс╕х надходжень в╕д митного напрямку. Наступним по сплат╕ платеж╕в ╕де Одеська митниця, Ки╖вська м╕ська, Ки╖вська обласна, Дн╕пропетровська, Льв╕вська, Харк╕вська… Це бюджетоформуюч╕ митниц╕, як╕, в принцип╕, забезпечують близько 80% надходжень в╕д митного напрямку до державного
бюджету.
Про унеможливлення корупц╕йних ризик╕в в робот╕ митниц╕
- Я хот╕в би акцентувати увагу на тому, що ми сьогодн╕ ефективно ╕, на мою думку, усп╕шно реал╕зову╓мо проекти так званого "╓диного в╕кна". Це принцип оформлення митних декларац╕й, який дозволя╓ зд╕йснювати вс╕ процедури фактично в режим╕ онлайн. В╕н да╓
можлив╕сть сьогодн╕ уникнути будь-якого безпосереднього контакту м╕ж посадовою особою митниц╕ – ╕ не т╕льки митниц╕, а й вс╕х ╕нших сум╕жних служб, як╕ представлен╕ безпосередньо в пункт╕ пропуску – та суб’╓ктом зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ або його представником, який зд╕йсню╓ в╕д його ╕мен╕ вс╕ процедури.
Тому саме унеможливлення таких от безпосередн╕х зустр╕чей, переведення все в режим онлайн ╓ сьогодн╕ пр╕оритетом для Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни – ╕ не т╕льки по
митному напрямку. Електронний каб╕нет платника податк╕в, який вже фактично реал╕зований ╕ повноц╕нно функц╕ону╓ по митному напрямку, дов╕в абсолютно сво╓ право на ╕снування, ╕ к╕льк╕сть цих хабар╕в сутт╓во зменшу╓ться.
Про боротьбу з контрабандою
- Регулярно п╕дн╕ма╓ться питання, що ╓ контрабанда, з якою потр╕бно боротися. ╤ вс╕ активно про це говорять з екран╕в телев╕зор╕в. Але коли уряд п╕шов, як на мене, на надзвичайно р╕шучий крок, розробивши
в╕дпов╕дний законопроект, вин╕сши його в сес╕йну залу, – ми отримали, якщо я не помиляюся, аж 37 голос╕в. Сп╕лкуючись з╕ сво╖ми колегами з ╕нших кра╖н, де питання контрабанди сто╖ть надзвичайно жорстко, вони нам рекомендують, що, друз╕, ╓ абсолютно напрацьований механ╕зм: якщо не буде в╕дпов╕дальност╕ за вс╕ контрабандн╕ процеси, побороти ╖х буде фактично неможливо. ╤ наводять приклад, що у Ф╕нлянд╕╖ знайти сьогодн╕ людину, яка мала б бажання займатися такими процесами, фактично неможливо. Тому що вони
сво╖х заходи розпочали ще у 1983 роц╕ – коли зм╕нювали законодавство ╕ за контрабанду передбачалася крим╕нальна жорстка в╕дпов╕дальн╕сть.
Тому ми сьогодн╕ "ма╓мо те, що ма╓мо". Але я переконаний, що по зак╕нченню кан╕кул депутати, коли повернуться до сес╕йно╖ зали, то це питання ще раз буде обговорюватися ╕ буде виноситися з метою того, щоб все ж таки довести його до лог╕чного завершення.
Про "╓вробляхер╕в"
– 13 липня Верховна
Рада п╕дтримала законопроект про розмитнення авто на ╓врономерах у першому читанн╕. Наск╕льки ви згодн╕ з такою формулою? Хоча, наск╕льки ми розум╕╓мо, до другого читання, коли в╕дбудуться вс╕ п╕драхунки, н╕хто не говорить, що в╕н буде саме у тому вигляд╕, як ма╓мо у першому читанн╕.
- По-перше, я абсолютно погоджуюся з головою проф╕льного ком╕тету
на предмет того, що р╕шення прийнято дещо ╕з зап╕зненням. Багато було перемовин, багато було р╕зних редакц╕й цього закону. Держава ф╕скальна служба Укра╖ни також приймала участь ╕ погоджувала даний законопроект. ╤ якщо в такому формат╕, як в╕н ╓, в╕н пройде в другому читанн╕, то, в принцип╕, це не найг╕рший вар╕ант, який сьогодн╕ можна буде реал╕зувати. У будь-якому випадку, в принцип╕, в╕н ╓ погоджений ╕з зац╕кавленими сторонами. ╤ ми абсолютно усв╕домлю╓мо, в який спос╕б в╕н буде
реал╕зовуватися.
– Ск╕льки бюджет втрача╓ в╕д того, що ц╕ авто не розмитнюються?
- По-перше, треба абсолютно усв╕домлювати, що це законний механ╕зм, який присутн╕й фактично в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту, – перебування на митн╕й територ╕╖ будь-яко╖ держави в режим╕ тимчасового ввезення-вивозу або в режим╕ транзиту. ╤нша справа, що сьогодн╕ ╓ в╕дпов╕дн╕ недопрацювання, недолуге законодавство, як╕ громадяни використовують ╕ понад встановлений законодавством
терм╕н перебувають на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни. Тому говорити про прям╕ втрати – я думаю, що це буде не зовс╕м коректно.
Про реформування митниц╕ та залучення нов╕тн╕х технолог╕й
– Безпосередньо хочу поговорити по саму митницю. Що там вже встановили, як воно буде працювати?
- Сьогодн╕ д╕йсно знакова под╕я для Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни, оск╕льки ми вийшли на ф╕н╕шну пряму. Вс╕ пам’ятають, наск╕льки було проблемно
реал╕зувати цей тендер на достатньо велику суму. Але сьогодн╕ ми п╕дписали в╕дпов╕дний догов╕р, п╕сля завершення вс╕х тендерних процедур, який передбача╓ встановлення стац╕онарних скануючих систем на державному кордон╕ Укра╖ни, як говорять, "п╕д ключ".
Тобто мова йде не про придбання само╖ скануючо╖ системи, а мова йде про буд╕вництво в╕дпов╕дного прим╕щення, де буде знаходитися дана скануюча система, його запуск ╕ навчання людей, наших сп╕вроб╕тник╕в, як╕ будуть безпосередньо
приймати участь у вс╕х цих процесах.
Що це сьогодн╕ да╓? Жодно╖ усп╕шно╖ кра╖ни неможливо, в принцип╕, уявити без наявност╕ сучасних техн╕чних систем митного контролю. Оск╕льки ми прекрасно усв╕домлю╓мо, що якщо товари, як╕ переховуються в╕д митного контролю десь в якихось н╕шах в транспортному засоб╕, в шинах автомоб╕ля, в бензобаку, – його виявити без техн╕чних засоб╕в фактично неможливо. Тому встановлення сучасних стац╕онарних скануючих систем, в принцип╕, вир╕шить цю
проблематику.
Тим б╕льше, ми розробили системи, в який спос╕б буде зд╕йснюватися контроль. Це зображення, яке буде в результат╕ сканування транспортного засобу. Кр╕м митника, який в пункт╕ пропуску зд╕йсню╓ безпосередн╓ оформлення, буде дублюватися в центральний апарат ф╕скально╖ служби, де департамент таргентингу та управл╕ння ризиками буде в режим онлайн спостер╕гати за правильн╕стю оформлення. Тобто буде такий подв╕йний контроль.
Хит недели ... За кордон на чужому авто: як╕ документи потр╕бно мати
Громадянин, який тимчасово вивозить за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни транспортний зас╕б, власником якого ╓ ╕нша особа (юридична або ф╕зична), ма╓ подати контролюючому органу у пункт╕ пропуску через державний кордон так╕ документи:
св╕доцтво про ре╓страц╕ю, видане на ╕м’я власника транспортного засобу, разом з документом, що п╕дтверджу╓ право користування ╕ (або) розпорядження цим транспортним засобом, або
св╕доцтво про ре╓страц╕ю транспортного засобу на ╕м’я особи, яка
зд╕йсню╓ по╖здку за кордон, видане територ╕альним органом з надання серв╕сних послуг МВС, за бажанням ц╕╓╖ особи на пер╕од по╖здки.
Документ, що п╕дтверджу╓ право користування ╕ (або) розпорядження транспортним засобом, не пода╓ться, якщо транспортний зас╕б, який належить к╕льком ф╕зичним або юридичним особам (що п╕дтверджу╓ться в╕дпов╕дним записом у св╕доцтв╕ про ре╓страц╕ю транспортного засобу), тимчасово вивозиться за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни одним ╕з сп╕ввласник╕в такого транспортного
засобу.
Транспортн╕ засоби, на яких власники ви╖жджають за кордон, повинн╕ мати розп╕знавальний знак Укра╖ни. Власники таких транспортних засоб╕в перед ви╖здом зобов’язан╕ укласти догов╕р обов’язкового страхування цив╕льно╖ в╕дпов╕дальност╕ власник╕в транспортних засоб╕в.
Хит недели ... США поддерживают Россию в деле блокирования украинского транзита
Администрация Дональда Трампа стала на сторону России в знаковом деле в Всемирной торговой организации в отношении украинского транзита. Об этом сообщает Politico.
Как отмечает издание, решение панели ВТО, которое ожидается в этом году, может иметь последствия для ряда дел против США из-за применения Трампом пошлин на сталь и алюминий, ведь касается права
организации выносить решение касательно ограничений, введенных из соображений национальной безопасности.
Дело против России касается совсем другого вопроса, а именно транзитных ограничений, которые Москва наложила на Киев в январе 2016 года, отрезав украинских экспортеров от ключевых рынков в центральной Азии и на Кавказе. И хотя США поддерживают Украину в территориальном конфликте с РФ, и Вашингтон, и Москва настаивают, что ВТО не имеет права рассматривать украинское дело в отношении транзитных ограничений.
РФ заявляет, что ввела ограничения, руководствуясь статьей 21 Общего соглашения о тарифах и торговле, которое позволяет членам ВТО прибегать к действиям, которые нарушают их обязательства в организации, руководствуясь соображениями национальной безопасности.
Правительство США утверждает, что «спор, который касается безопасности, имеет политический характер и потому лежит за пределами компетенции ВТО». Этот же аргумент администрация Трампа использует для оправдания введенных этой весной тарифов на сталь и алюминий.
Другие члены ВТО, в частности Канада, настаивают на том, что страны должны как минимум аргументировать, почему они применяют статью 21.
Хит недели ... Укрзал╕зниця запустила экспериментальный контейнерный поезд
Из Одесского порта отправлен в тестовом режиме контейнерный поезд в Днепр.
Укрзал╕зниця 31 июля отправила в экспериментальный рейс контейнерный поезд по маршруту Одесса-порт - Днепр-Лиски - Одесса-порт. Расстояние в 628 км поезд должен преодолеть за 18 часов.
Как сообщает пресс-служба Администрации Одесского морского порта, это гораздо быстрее и эффективнее обычных поставок железной дорогой и автотранспортом, поскольку перевозки грузов прямыми контейнерными поездами гарантируют
отсутствие проведения маневровых операций в пути следования и соблюдение графика движения независимо от погодных условий.
В одесском порту надеются, что поезд из Одессы в Днепр найдет своего клиента, что позволит в будущем организовать регулярные интермодальные перевозки из Одесского порта также в Киев и Харьков.
В администрации станции Одесса-порт отметили, что для формирования состава экспериментального рейса филиал УЗ ЦТС Лиски выделил 40 фитинговых платформ. Первый состав поезда
сформирован за счет пустых контейнеров, которые экспедиторы могут оформить быстро, не выходя из офиса. На момент отправления поезда заполнение платформ составило 25%.
Ориентировочно поезд будет отправляться со станции Одесса-порт по вторникам в 13:00 и завершать кругорейс по понедельникам в 19:37 по графику
Хит недели ... Президент п╕дписав Закон про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо врегулювання проведення деяких ф╕тосан╕тарних процедур
30 липня Президент Укра╖ни Петро Порошенко п╕дписав прийнятий Верховною Радою 10 липня поточного року Закон «Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо врегулювання проведення деяких ф╕тосан╕тарних процедур» (Законопроект № 6673 в╕д 06.07.2017).
Основн╕ положення законопроекту передбачають:
- встановлення процедури уповноваження лаборатор╕й на зд╕йснення ф╕тосан╕тарно╖
експертизи (анал╕з╕в);
- запровадження Ре╓стру уповноважених ф╕тосан╕тарних лаборатор╕й, функц╕онування якого дозволить створити ефективну систему простежуваност╕ висновк╕в лаборатор╕й та ф╕тосан╕тарних сертиф╕кат╕в, виданих на ╖х основ╕, з метою запоб╕гання корупц╕╖;
- законодавче врегулювання проведення ф╕тосан╕тарно╖ експертизи та арб╕тражно╖ ф╕тосан╕тарно╖ експертизи;
- визначення строку д╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката – 14 дн╕в;
- запровадження
адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ посадових ос╕б ф╕тосан╕тарних лаборатор╕й за неналежне дотримання законодавства про карантин рослин п╕д час проведення ф╕тосан╕тарно╖ експертизи;
- урахування ф╕тосан╕тарних вимог кра╖ни-╕мпортера при видач╕ ф╕тосан╕тарного сертиф╕ката на експорт та реекспорт.
Даний закон розроблено в рамках гармон╕зац╕╖ в╕тчизняного законодавства до норм ╢С.
Хит недели ... Алгоритм заповнення аркуша коригування та додатково╖ митно╖ декларац╕╖
До уваги суб'╓кт╕в ЗЕД!
ДФС надано додатков╕ роз'яснення у частин╕ заповнення аркуша коригування та додатково╖ митно╖ декларац╕╖.
З метою забезпечення контролю за виконанням механ╕зму заборони повернення та зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита до графи 44 митно╖ декларац╕╖ на реекспорт продукт╕в переробки вносяться в установленому порядку в╕домост╕ про декларац╕ю ╕нвойс (походження).
Сплата вв╕зного мита за матер╕али ╕ншого походження, як╕ було пом╕щено у митний режим переробки на
митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, зд╕йсню╓ться шляхом оформлення:
аркуша коригування до митно╖ декларац╕╖, за якою було пом╕щено в митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни матер╕али ╕ншого походження
або
додатково╖ митно╖ декларац╕╖ до митно╖(их) декларац╕╖(╕й), за якою(ми) матер╕али ╕ншого походження було пом╕щено у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни та використано для виготовлення продукт╕в переробки за одним зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом).
Так,
якщо перша сплата вв╕зного мита зд╕йснювалась ╕з застосуванням додатково╖ митно╖ декларац╕╖ (аркуша коригування), то ╕ наступн╕ сплати зд╕йснюються таким же чином.
ДФС навела приклади заповнення розд╕л╕в аркуш╕в коригування у раз╕ складання дек╕лькох таких аркуш╕в коригування (на частину матер╕ал╕в ╕ншого походження фактично використаних при переробц╕ продукт╕в).
За бажанням декларанта обов'язок з╕ сплати вв╕зного мита може бути реал╕зовано на момент пом╕щення матер╕ал╕в ╕ншого походження у
митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни.
При цьому обов'язок з╕ сплати вв╕зного мита не поширю╓ться на матер╕али походженням з Укра╖ни та з кра╖н ╢С,╢АВТ,СНД (кр╕м Рос╕йсько╖ Федерац╕╖), Груз╕╖, Македон╕╖, Чорногор╕╖, Канади, з якими Укра╖ною укладено угоди про в╕льну торг╕влю, за умови ╖х документального п╕дтвердження походження у порядку, передбаченому цими угодами.
За в╕дсутност╕ точних в╕домостей про об'╓кти декларування можна скласти тимчасову митну декларац╕ю.
Робота митних ╕ контролюючих орган╕в повинна бути гармон╕зованою ╕ направленою на в╕дкрит╕сть та зрозум╕л╕сть процедур перетину кордону.
Митниця – "в╕кно" в Укра╖ну. Перший контакт для тих, хто ╖де в кра╖ну та ф╕нальний для тих, хто ╖╖ залиша╓. Перший сво╓р╕дний "welcome" для ╕ноземц╕в.
За останн╕ к╕лька рок╕в в╕дбулось чимало зрушень, як╕ прив╕дкрили це "в╕кно". Наприклад, безв╕зовий режим, що дав можлив╕сть укра╖нським експортерам профес╕йно розвиватись на м╕жнародн╕й арен╕.
У
ц╕лому д╕лова активн╕сть п╕двищилась. Туризм перейшов на вищу сходинку.
До реч╕, на днях звернула увагу на статтю на Forbes, де згадуються в╕дом╕ ╓вропейськ╕ столиц╕ – Рим, В╕день, Париж, але в╕дв╕дати запрошують саме Ки╖в. При╓мно, ╕ нам д╕йсно ╓ чим пишатись. Але ╓ ╕ сво╖ "але".
Представники компан╕й, що працюють на м╕жнародн╕й арен╕ ╕ по робочим питанням мають подорожувати закордон нам довол╕ часто розказують про ц╕ "але".
Одне з них - з "в╕кном" в Укра╖ну, митницею. ╤ найчаст╕ше
згадують про черги на кордонах. Дехто нав╕ть з╕ скептицизмом, що ц╕ черги вже не виняток, а правило.
На це варто звертати увагу. Адже, очевидно, це не дода╓ привабливост╕ наш╕й кра╖н╕. Н╕ для туризму, н╕ для ╕м╕джу кра╖ни, н╕ для економ╕ки, н╕ для розвитку б╕знесу, н╕ для ╕нвестування. ╤ ключове – потр╕бно реагувати.
Чому ж виникають черги?
По-перше, довгий час проходження вс╕х процедур, деколи нав╕ть до 8 годин. ╤ тут одразу виника╓ питання – як людина може витримати цей час, а оп╕сля
ще й займатись робочими питаннями?!
Враховуючи, що ╕нфраструктура, м’яко кажучи, не ╕деальна. Вс╕ ми бачили там заклади харчування, вбиральн╕. А якщо ще додати нетолерантне в╕дношення – цей час може перетворитись у страшний сон.
По-друге, автомоб╕л╕ на ╕ноземних номерах. За даними ДФСУ, на початок цього року понад 246 тисяч автомоб╕л╕в з ╕ноземною
ре╓страц╕╓ю перебувають на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни незаконно.
З них в режим╕ "транзиту" - понад 82 тисяч╕, в режим╕ "тимчасового ввезення" - понад 164 тисяч. Цифри вражають.
По-трет╓, митниц╕ мають невелику пропускну здатн╕сть. З 2011 року обсяг пропуску громадян зб╕льшився на 38%, легкового транспорту - на 42%. З того часу к╕льк╕сть щор╕чно зроста╓ приблизно на 10%.
За словами подорожуючих, черги, як правило, виникають на конкретних пунктах. Наприклад, на кордон╕ з Польщею це Ягодин,
Рава-Руська, Крак╕вець ╕ Медика/Шегин╕, де пропускають десь 77% в╕д вс╕╓╖ к╕лькост╕.
Водночас не завжди питання ╓ до укра╖нсько╖ сторони. ╢вропейський Союз ма╓ сво╖ нормативи щодо пропускно╖ здатност╕. Тож пройшовши перев╕рку з укра╖нсько╖ сторони, ╕нколи доводиться чекати. ╤ тут може йти мова нав╕ть про штучне створення черг. Але щоб стверджувати – треба мати факти.
Ще один момент – неналежне функц╕онування так званого "реверсивного руху" перед пунктами пропуску.
Як правило, третя
смуга руху (для рейсових автобус╕в та власник╕в дипломатичних паспорт╕в) ╓ в╕льною, що дозволя╓ об’╖жджати чергу та вклинюватись перед знайомими, родичами, сус╕дами чи особами, що запропонували таку послугу за винагороду.
Не законно, не чесно ╕ однозначно не ма╓ мати м╕сця в цив╕л╕зованому сусп╕льств╕. Хоча ╕нод╕ такий про╖зд ╓ об╜рунтований р╕зними надзвичайними обставинами, як перебування в авто важкохворих ос╕б чи малих д╕тей.
Кр╕м того, ╕сну╓ проблема "човникового б╕знесу", коли ц╕л╕
"фури" товару розформовуються на маленьк╕ пакунки ╕ переносяться через кордон, минаючи оподаткування.
Зрозум╕ло, що це драту╓ подорожуючих, б╕льше того – завда╓ збитк╕в чесному б╕знесу. Адже хтось не дуже чесно заробля╓ на цьому, а б╕лий б╕знес не може встановити конкурентну ц╕ну. ╤ втрача╓ чесно зароблен╕ кошти.
Хто ж ма╓ контролювати ситуац╕ю з чергами? Знайшла ╕нформац╕ю, що з польсько╖ сторони – це Straż Graniczna.
З укра╖нсько╖, ╕мов╕рно: до шлагбауму - Нац╕ональна пол╕ц╕я,
п╕сля - прикордонники ╕ митники. Але наск╕льки вони на це мають право ╕ як╕ ╖хн╕ повноваження - залиша╓ться п╕д питанням.
Можливо, органи влади допоможуть внести ясн╕сть.
Словом, ситуац╕я на митницях нагальна, актуальна ╕ однозначно ма╓ вир╕шуватись. Адже тягне за собою купу ╕нших ускладнень – з оподаткуванням, чесною роботою п╕дпри╓мц╕в, гальмуванням розвитку економ╕ки, зниженням конкурентоздатност╕ укра╖нського б╕знесу, недонадходженнями до держбюджету тощо.
Що ж можна
зробити?
Найперше, розбудовувати ╕нфраструктуру. Зб╕льшувати к╕льк╕сть пункт╕в на митницях та ╖х пропускну здатн╕сть. Адже б╕льш╕сть була побудована десятки рок╕в тому. А тод╕ значно менша к╕льк╕сть людей мала можлив╕сть ╖здити закордон.
╤ звичайно ж не забувати про сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чн╕ умови та комфортн╕сть серв╕су.
За попередньою ╕нформац╕╓ю в╕д кер╕вника Льв╕всько╖ митниц╕ ДФС, найближчим часом к╕лька пункт╕в мають реконструювати. Наприклад, Шегин╕ та Краковець – за рахунок кошт╕в
довготерм╕нового кредиту уряду Республ╕ки Польща (100 млн ╓вро), де заплановано вид╕лити на розбудову ╕нфраструктури Льв╕всько╖ митниц╕ – 25 млн. ╓вро. Нещодавно було проведено тендер.
Спод╕ваюсь, робота розпочнеться найближчим часом. Але Укра╖н╕ варто пам’ятати про м╕жнародн╕ зобов’язання: дали допомогу – виконуй умови угоди. Правила ╓ правила. Зобов’язання порушуються – варто пам’ятати про насл╕дки.
Разом з тим буд╕вництво – справа не швидка, а тому сл╕д шукати альтернативн╕ шляхи для
вир╕шення цього питання.
Наприклад, п╕двищувати ритм╕чн╕сть та безпереб╕йн╕сть роботи, зб╕льшувати к╕льк╕сть смуг руху для ос╕б та смуг руху для автомоб╕льних транспортних засоб╕в. ╢ пункти, де з 8 смуг в╕дкрито лише к╕лька. Чому б не використовувати цей потенц╕ал.
Кр╕м того, оптим╕зувати законодавство щодо автомоб╕л╕в на ╕ноземних номерах. Однозначно, умови розмитнення автомоб╕л╕в мають бути р╕вними для ус╕х.
Тобто або при розмитненн╕ автомоб╕л╕в на ╓врономерах повинн╕ сплачуватися ус╕ податки та збори на р╕вних умовах з ╕ншими гравцями ринку, або надаватись можлив╕сть ╕мпортерам та оф╕ц╕йним дилерським мережам, в тому числ╕, завозити та продавати автомоб╕л╕ також за зниженими ставками акцизного податку.
У ╢вропейськ╕й Б╕знес Асоц╕ац╕╖ ми неодноразово наголошували на цьому. Не буду детально
зупинятись. Хто ц╕кавиться, думку можна переглянути за л╕нком.
Опрацювати питання розмежування смуг руху для автомоб╕льних транспортних засоб╕в у пунктах пропуску, де зд╕йсню╓ться малий прикордонний рух.
Так, к╕лька рок╕в тому на Льв╕вщин╕ стартував "п╕лотний" проект. Простою мовою, в╕н дозволить розд╕лити так званих "човник╕в", "бляхар╕в" ╕ подорожуючих та ╕ноземних громадян.
Якщо в╕н буде усп╕шний, то зам╕сть реверсного руху буде побудовано ще одну смугу та забезпечено розмежування
на пост╕йн╕й основ╕. Будемо мон╕торити ситуац╕ю.
До реч╕, ц╕каве спостереження. П╕д час ╢ВРО-2012 багатьох цих фактор╕в не пом╕чалось ╕ на митниц╕ ситуац╕я була оптим╕стичн╕шою. Яскрава ознака того, що все можливо.
Тож я закликаю вир╕шувати питання комплексно. А враховуючи брак ресурс╕в, стратег╕чний погляд теж не завадить.
За останн╕ роки в економ╕ц╕ в╕дбулась пом╕тна д╕джитал╕зац╕я. Було створено чимало електронних серв╕с╕в. Думаю, настав час митниц╕. Песим╕сти скажуть, що ╕нновац╕╖ –
це дорого. Але все ж вже ╓ класн╕ приклади.
Додаток на карт╕ Google - Easy border UA, де в режим╕ реального часу можна перев╕рити завантажен╕сть на пунктах, ор╕╓нтовний час оч╕кування тощо.
Кр╕м того, функц╕ону╓ електронний калькулятор, де кожен може вносити дан╕, а програма розрахову╓ на п╕дстав╕ цих даних суму податк╕в до сплати.
Це щось на зразок онлайн калькулятора, що розрахову╓ платеж╕ при ╕мпорт╕ автомоб╕л╕в. В планах цей калькулятор ╕нтегрувати в моб╕льну апл╕кац╕ю.
Як
на мене, ц╕кава послуга нада╓ться б╕лоруськими контролюючими службами - бронювання черги на кордон╕. Варт╕сть становить 23 б╕лоруських рубл╕, що ор╕╓нтовно 300 грн.
╢ можлив╕сть зарезервувати час перетину кордону в пром╕жку до 1 години. П╕сля усп╕шно╖ оплати, на смартфон або на пошту надходить п╕дтвердження, яке пот╕м демонстру╓ться на кордон╕.
Врешт╕-решт, в аеропорту ╓ додаткова платна послуга - пр╕оритетна ре╓страц╕я чи взагал╕ використання VIP-зал╕в. ╤ це спок╕йно сприйма╓ться.
До
того ж, автоматизац╕я допоможе знизити вплив людського фактору.
Найц╕нн╕ший ресурс – час. ╤ люди, що мають власний б╕знес це дуже добре розум╕ють.
А проблема д╕йсно ╓, вона комплексною ╕ потребу╓ уваги з боку уряду та ╕нших орган╕в влади. Найголовн╕ше – в╕дкрит╕сть та зрозум╕л╕сть процедур.
Ще – як╕сть послуг, прогнозован╕сть, однозначн╕сть трактування законодавства ╕ безкомпром╕сна в╕дпов╕дальн╕сть за порушення. А розпочати можна з гармон╕зац╕╖ роботи митних ╕ контролюючих
орган╕в.
Створення ╓диного незалежного анал╕тичного органу, що займатиметься розсл╕дуванням та упередженням економ╕чних та ф╕нансових злочин╕в, д╕яльн╕сть якого ма╓ бути в╕докремлена в╕д ╕нших правоохоронних орган╕в.
Тож принциповим зараз б╕знес вбача╓ старт активних д╕й з реформування роботи митниц╕. Вкотре наголошую, долучатись до як╕сних ╕н╕ц╕атив б╕знес-сп╕льнота готова. Головне – розум╕ти "правила гри". Дуже спод╕ваюсь, нам вдасться як╕сно вир╕шити ситуац╕ю.
АННА
ДЕРЕВ’ЯНКО виконавчий директор ╢вропейсько╖ Б╕знес Асоц╕ац╕╖
Зал суда. Идет бракоразводный процесс. Судья: — Почему вы хотите развестись со своим мужем? — А он меня в постели не устраивает! Женские голоса из зала: — Всех устраивает,а ее не устраивает! Мужские голоса: — Да ее вообще никто не устраивает! anekdotov.net
Афоризм
- Надо снять все магнитики с холодильника... Это видно они меня всё время к нему притягивают....
