Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Заборонено для ввезення при захворюваннях
	№ 1695/99-99-18-03-01-18 от 11.07.2018 ДФСУ "Про заборону щодо ввезення в Укра╖ну окремих об'╓кт╕в державного ветеринарно-сан╕тарного контролю та нагляду" № 4574/7/99-99-18-03-01-17 от 23.02.2017 ДФСУ "Щодо внесення зм╕н до листа ДФС в╕д 16.06.2015 № 21487/7/99-99-24-03-01-17 про заборони щодо ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, як╕ п╕длягають ветеринарно-сан╕тарному контролю"
	№ 1817/99-99-18-03-01-18 от 24.07.2018 ДФСУ "Про заборону щодо ввезення в Укра╖ну окремих об'╓кт╕в державного ветеринарно-сан╕тарного контролю та нагляду"
	№ 4574/7/99-99-18-03-01-17 от 23.02.2017 ДФСУ "Щодо внесення зм╕н до листа ДФС в╕д 16.06.2015 № 21487/7/99-99-24-03-01-17 про заборони щодо ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, як╕ п╕длягають ветеринарно-сан╕тарному контролю"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	7
	Документ МЗЕЗ	1
	Закони Укра╖ни	9
	Листи ДМСУ	4
	Накази ДМСУ	3
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	2
	Статт╕	2
	ВСЕГО:	28

MDoffice

Количество просмотров: 21 (за период c 00:00 по 18:00 10/08/18), всего просмотров: 801

Наказ вiд 21.11.2000 № 644 М╕нтранс Про затвердження окремих розд╕л╕в Правил перевезення вантаж╕в Вступил в силу с 21.11.2000

• Все хиты документов

MDoffice

Контейнерный поезд «ВИКИНГ» в первом полугодии текущего года по территории Украины перевез 5,155 тыс. TEU грузов, что на 33% больше, чем в аналогичном периоде прошлого года. Об этом сообщил первый заместитель начальника "Центр транспортного сервиса «Лиски» (филиал «Укрзализныци») Александр Полищук в интервью медиацентру УЗ «Магистраль».

Это произошло в связи с увеличением экспортно-импортных перевозок.

Как рассказал Полищук, в направлении Литвы преимущественно перевозятся ферросплавы, обратно основная номенклатура грузов — это полимеры, удобрения, вторсырье, рыба, кокс, одежда «секонд-хенд» и бумага. Также растут транзитные перевозки через Украину в Беларусь.

«Поезд „ВИКИНГ“ остается самым популярным маршрутом среди контейнерных поездов уже на протяжении нескольких лет», — констатировал А. Полищук.

Напомним, ранее сообщалось, что поезд «ВИКИНГ» за год перевез свыше 1 млн тонн грузов. В прошлом году особенно выросла торговля между Литвой и Украиной.

Поезд комбинированного транспорта «ВИКИНГ» начал курсировать в 2003 году. Участниками проекта являются Украина, Беларусь, Литва, Латвия, Болгария, Румыния, Грузия, Молдова, Азербайджан, Турция, Швеция. Общая протяженность маршрута Черноморск (Украина) — Минск (Беларусь) — Драугисте (Литва) составляет 1766 километров.

Журнал «Транспорт»

За восьму сес╕ю Верховно╖ Ради Укра╖ни VIII скликання Ком╕тетом Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики проведено 13 зас╕дань, розглянуто 39 питань, з них - 35 законопроект╕в.

За р╕шенням Ком╕тету 20 кв╕тня 2018 року ╕з запрошенням народних депутат╕в Укра╖ни, представник╕в Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни, Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, центральних орган╕в виконавчо╖ влади, громадських об’╓днань, б╕знес-асоц╕ац╕й, аудитор╕в, м╕жнародних експерт╕в, науковц╕в та фах╕вц╕в (близько 150 учасник╕в) проведено круглий ст╕л з нагоди 25-р╕ччя прийняття першого закону про аудиторську д╕яльн╕сть.

У порядку контролю в╕дпов╕дно до  статт╕ 24 Закону Укра╖ни «Про ком╕тети Верховно╖ Ради Укра╖ни» на зас╕даннях Ком╕тету було  проведено  заслуховування кер╕вник╕в/заступник╕в кер╕вник╕в центральних орган╕в виконавчо╖ влади (М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, Державна ф╕скальна служба Укра╖ни).

Подано на розгляд Верховно╖ Ради Укра╖ни 33 висновки Ком╕тету щодо розглянутих законопроект╕в з пропозиц╕ями.

Розглянуто 828 лист╕в ╕ звернень (станом на 19.07.2018). Ком╕тетом було орган╕зовано проведення  35 круглих стол╕в, зас╕дань робочих груп.

За насл╕дками розгляду Верховною Радою Укра╖ни за пер╕од восьмо╖ сес╕╖ за поданням Ком╕тету  прийнято у ц╕лому 11  закон╕в Укра╖ни:

1) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про деяк╕ питання ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни та ре╓страц╕╖ транспортних засоб╕в» в╕д 26.02.2018 року №2301-VIII (законопроект ре╓стр.№ 5470-д в╕д 10.04.2017 року);

2) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо збереження та розвитку в╕тчизняно╖ суднобуд╕вно╖ промисловост╕» в╕д 13.03.2018 року №2321-VIII (законопроект ре╓стр.№ 6475 в╕д 19.05.2017 року);

3) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напо╖в»  в╕д 20.03.2018 року №2360-VIII (законопроект ре╓стр.№6693 в╕д 12.07.2017 року);

4) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до розд╕лу XX "Перех╕дн╕ положення" Податкового кодексу Укра╖ни у зв’язку з п╕дготовкою та проведенням в Укра╖н╕ ф╕нальних матч╕в Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА та Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА серед ж╕нок сезону 2017/2018» в╕д 22.03.2018 року  №2374-VIII (законопроект ре╓стр.№7517 в╕д 19.01.2018 року);

5) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕ни до розд╕лу XXI «Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення» Митного кодексу Укра╖ни у зв'язку з орган╕зац╕╓ю та проведенням ф╕нальних матч╕в Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА та Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА серед ж╕нок сезону 2017/2018» в╕д 22.03.2018 року №2375-VIII (законопроект ре╓стр.№7519 в╕д 19.01.2018 року);

6) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни щодо деяких питань оподаткування податком на додану варт╕сть операц╕й з вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни ол╕йних культур» в╕д 22.05.2018 року №2440-VIII (законопроект ре╓стр.№7403-д в╕д 04.04.2018 року);

7) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до розд╕лу ХХ "Перех╕дн╕ положення" Податкового кодексу Укра╖ни щодо в╕дносин, пов'язаних ╕з зд╕йсненням заход╕в ╕з забезпечення нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони, в╕дс╕ч╕ ╕ стримування збройно╖ агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у Донецьк╕й та Луганськ╕й областях» в╕д 19.06.2018 року №2463-VIII (законопроект ре╓стр.№8349 в╕д 15.05.2018 року);

8) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо уточнення окремих положень» в╕д 19.06.2018 року №2464-VIII (законопроект ре╓стр.№8350 в╕д 15.05.2018 року);

9) Закон Укра╖ни «Про  внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни»  в╕д 03.07.2018 року №2477-VIII (законопроект ре╓стр.№8295 в╕д 19.04.2018 року);

10) Закон Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо запровадження механ╕зму "╓диного в╕кна" та оптим╕зац╕╖ зд╕йснення контрольних процедур при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни» в╕д 05.07.2018 року  №2489-VIII (законопроект ре╓стр.№7010 в╕д 28.07.2017 року);

11) Закон Укра╖ни «Про  внесення зм╕н до Податкового кодексу Укра╖ни та деяких закон╕в  Укра╖ни щодо стимулювання створення та д╕яльност╕ с╕мейних фермерських господарств» в╕д 10.07.2018 року №2497-VIII (законопроект ре╓стр.№6490-д  18.05.2018 року).

На розгляд╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни знаходяться  62 законопроекти з висновками Ком╕тету про розгляд ╖х по сут╕.

Протягом восьмо╖ сес╕╖ на пленарних зас╕даннях Верховно╖ Ради Укра╖ни розглянуто по сут╕ 182 законопроекти, головним з опрацювання яких визначений Ком╕тет.

З  них, за насл╕дками розгляду:

 -  прийнято в ц╕лому – 11 законопроект╕в;

 - прийнято у першому читанн╕ – 4 законопроекти;

 - направлено на доопрацювання та враховано в ╕нших проектах – 3 законопроекти;

 - в╕дхилено та знято з розгляду – 164 законопроекти.

 Ком╕тет станом на 19.07.2018 року визначено головним з попереднього розгляду та опрацювання 601  законопроекту.

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю щодо зв╕ту про п╕дсумки роботи Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики за восьму сес╕ю Верховно╖ Ради Укра╖ни VIII скликання можна отримати за посиланням: 

http://kompmp.rada.gov.ua/news/Pro_kom/info_robot_kom/zvit_rob_kom/73423.html

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины и представители профессиональных объединений участников зернового рынка, и в частности субъектов хозяйствования — экспортеров зерна подписали меморандум о взаимопонимании на 2018/19 МГ.

Подписание меморандума в начале нового сезона является уже устоявшейся практикой, которая позволяет стабилизировать рынок зерна в стране, обеспечить прогнозируемость, ритмичность экспорта и пропорционально распределить нагрузку на инфраструктуру, в частности, железнодорожную, говорится в сообщении Министерства аграрной политики и продовольствия Украины.

«В этом году из-за повышенного спроса на продовольственное зерно на внешних рынках, вызванных рядом неурожаев и сложных погодных условий в странах-поставщиках, меморандум также имеет целью предотвратить дисбаланс на внутреннем рынке продовольственной пшеницы. Поэтому, в отличие от предыдущих лет, Минагропрод и участники рынка договорились об определении приемлемых балансов экспорта еще до окончания сбора урожая, чтобы заранее дать ориентир участникам рынка — на этапе контрактирования экспортных партий. Также в этом году впервые среди подписантов меморандума — Всеукраинская ассоциация пекарей и Совет Объединения предприятий хлебопекарной промышленности «Укрхлебпром», — говорится в сообщении.

Как отмечается, сейчас в меморандуме зафиксирован объем прогнозируемого экспорта пшеницы продовольственных классов на уровне 8 млн т, которые включают в себя также экспорт муки в пересчете на зерно, и 8 млн т фуража. Оба показателя являются не окончательными и могут быть скорректированы — как в сторону увеличения, так и наоборот, после окончания сбора урожая и уточнения данных о количестве собранного зерна и его качества. В части объемов экспорта фуражного зерна уточнения будеут проводиться с учетом позиции представителей животноводческого сектора — эта практика также применяется впервые.

Минагропрод рассчитывает осуществить такой пересмотр не позднее сентября 2018 года.

«Украина является стабильным и надежным партнером поставки зерна на внешние рынки. Традиционно производя больше, чем потребляя, мы можем гарантировать как внутреннюю продовольственную безопасность, так и обеспечивать продовольствием весь мир. Подписание меморандума — это еще одно подтверждение этому, а также пример того, как правительство и участники зернового рынка могут найти компромисс баланса потребления и экспорта украинского зерна», — сказал первый заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины Максим Мартынюк.

Со своей стороны, представители зернового рынка поблагодарили Минагропрод за конструктивный диалог, сотрудничество и компромиссные решения.

«Хотел бы подчеркнуть, что такого открытого и компромиссного сотрудничества не было еще никогда за всю историю подписания меморандума. Поэтому я уверен, что в будущем Украина может не волноваться, а наши иностранные партнеры могут всегда рассчитывать на нас», — прокомментировал президент Украинской зерновой ассоциации Николай Горбачев.

http://agroportal.ua

Эксклюзивное интервью заместителя бизнес-омбудсмена Ярослава Грегирчака агентству "Интерфакс-Украина".

- 20 червня Каб╕нет м╕н╕стр╕в в рамках експерименту розширив повноваження пол╕цейських ╕ дозволив ╖м бути присутн╕ми на пунктах пропуску на митницях ц╕лодобово, вн╕с ряд ╕нших зм╕н. Ц╕ кроки зач╕пають "б╕лий" б╕знес?

 – До нас поки що не надходили скарги саме стосовно застосування постанови КМУ №479. Однак деяк╕ застереження все-таки ╓. В╕дсутн╕сть механ╕зму реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ постанови може загострити проблеми, пов’язан╕ з╕ зловживанням правоохоронц╕в п╕д час процедури митного огляду. Вигляда╓ так, що положення постанови №479 суперечать низц╕ положень Митного кодексу. Наприклад, про нерозголошення конф╕денц╕йно╖ ╕нформац╕╖ (а представники Нацпол╕ц╕╖ отримали доступ до бази "╤нспектор-2006"), про невтручання правоохоронц╕в у митний огляд. Ц╕ суперечност╕ М╕нф╕н ма╓ зняти, прописавши в достатн╕х деталях механ╕зм сп╕впрац╕ правоохоронц╕в ╕ митник╕в.

 Нещодавно ми п╕дготували системний зв╕т про проблеми, з якими стика╓ться б╕знес на митниц╕. З травня 2015 року по тепер ми загалом отримали вже б╕льше н╕ж 4,3 тис. скарг в╕д б╕знесу. В основному це скарги по ф╕скальн╕й, правоохоронн╕й тематиц╕ та на органи м╕сцевого самоврядування. Станом на 30 липня к╕льк╕сть скарг саме по митн╕й тематиц╕ становила 153. Це пор╕вняно незначна к╕льк╕сть, але, обираючи цю тему для зв╕ту, ми керувалися, перш за все, актуальн╕стю митно╖ проблематики ╕ низькою позиц╕╓ю кра╖ни у в╕дпов╕дних м╕жнародних рейтингах. Проанал╕зували суть скарг, що над╕йшли до нас, ми визначили ш╕сть системних проблем. Пряме чи опосередковане втручання правоохоронц╕в у процедуру митного огляду – одна них.

 – Про що саме йдеться?

 - Митн╕ органи проводять огляди за дорученнями правоохоронц╕в, що затриму╓ оформлення товар╕в. Митний кодекс ч╕тко регламенту╓: правоохоронн╕ органи не мають права втручатися в процедуру митного огляду. Але, скаж╕мо, СБУ спрямову╓ митникам "лаг╕дне" прохання як неформальний лист – ╕ т╕ призупиняють процедуру митного оформлення. Або в акт╕ митного огляду митники не вказують, що огляд було зд╕йснено за дорученням силовик╕в. Не розум╕ючи причини огляду, декларант не може достатньо добре сформувати свою л╕н╕ю захисту. За таких обставин, хай би як не формально цей документ був би оформлений, на практиц╕ митники сприймають цей документ як обов’язковий до виконання. Можуть також траплятися випадки, коли правоохоронн╕ органи повторно в╕дбирають зразки товару п╕сля аналог╕чних д╕й митниц╕ ╕ направляють ╖х до неакредитованих експертних установ.

 – У вересн╕ минулого року Рада б╕знес-омбудсмена п╕дписала меморандум про сп╕впрацю з СБУ. Наск╕льки д╕╓вим ╓ цей документ для вир╕шення таких проблем? Зокрема, не так давно у вас була зустр╕ч з кер╕вництвом СБУ.

 – У рамках меморандуму у нас працю╓ експертна група, яку в╕д Ради очолюю я, в╕д СБУ – заступник голови служби Вадим Поярков. Коли ми починали з ними працювати, к╕льк╕сть скарг по митн╕й тематиц╕ була дещо б╕льшою, н╕ж зараз. Що стосу╓ться саме проблеми втручання силовик╕в у митний огляд, у формат╕ тако╖ експертно╖ групи ми зверталися з проханням в╕дкликати той чи ╕нший лист до митник╕в або направити ╕нший, на що СБУ в╕дпов╕дала: "Звичайно, нехай в╕дпускають цей транспортний зас╕б або товар, адже цей лист, по-перше, не ма╓ обов’язкового характеру. А по-друге, з точки зору нашого розсл╕дування, той м╕сяць, що був потр╕бен, давно минув". П╕сля того як митникам надсилали нового листа про те, що попередн╓ прохання вже втратило актуальн╕сть, товар в╕дпускали. Таких скарг було небагато, але товар затримувався на м╕сяц╕.

 – Окр╕м ц╕╓╖, як╕ ще проблеми в стосунках б╕знесу ╕ митниц╕ ви проанал╕зували у зв╕т╕?

 – Ми зосередилися ще на п’яти проблемах у таких сферах: визначення митно╖ вартост╕, повернення надм╕рно сплачених митних платеж╕в, класиф╕кац╕я товар╕в, захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕ при перем╕щенн╕ товар╕в через кордон та адм╕н╕стративна в╕дпов╕дальн╕сть за порушення митних правил. Щодо кожно╖ з цих сфер ми опису╓мо суть проблеми, ╕люстру╓мо це прикладами з наших кейс╕в - якщо це доречно, а також да╓мо певн╕ рекомендац╕╖, покликан╕ пол╕пшити стан справ на системному р╕вн╕.

 – Визначення митно╖ вартост╕ ╓ найб╕льш розповсюдженою проблемою?

 – Вочевидь, так. Ми отримали 42 скарги саме по ц╕й тем╕. Кр╕м того, ╕з 50 скарг на затримку або в╕дмову з митним оформленням значна якась частина зумовлена тим, що декларант ╕ митник по-р╕зному порахували митну варт╕сть. При цьому митники часто-густо зловживають правом витребувати додатков╕ документи, не прозоро застосовують другорядн╕ п╕дходи до розрахунку митно╖ вартост╕. Деколи так╕ платеж╕, як страхування, в╕двантаження, пакування, враховуються митницею при розрахунку митно╖ вартост╕, хоча декларанти фактично таких платеж╕в н╕коли не зд╕йснювали. Можливо, це питання й до якост╕ контрактно╖ документац╕╖, яка показу╓ться на митниц╕. З ╕ншого боку, в╕дсутн╕сть належно╖ однор╕дност╕ та передбачуваност╕ призводить до того, що п╕дпри╓мц╕ шукають найб╕льш лояльну ╕ виг╕дну для себе митницю ╕ розмитнюють товари там. В╕дтак, ми пропону╓мо ДФС на кшталт того, як це працю╓ у Великобритан╕╖, розробити документ з роз’ясненнями процедури декларування та контролю митно╖ вартост╕. Нам вида╓ться, що як практичний пос╕бник для вс╕х цей документ не повинен мати статус п╕дзаконного нормативно-правового акту, щоб в нього можна було швидко вносити зм╕ни без необх╕дност╕ дотримання будь-яких формальних процедур.

 Зловживання митниками сво╖ми повноваженнями – це й насл╕док того, що ╕нститут дисципл╕нарно╖ в╕дпов╕дальност╕ посадових ос╕б не працю╓ належним чином. Тому у зв╕т╕ ми запропонували М╕н╕стерству ф╕нанс╕в у сп╕впрац╕ з М╕н`юстом внести зм╕ни до Кодексу про адм╕н╕стративн╕ правопорушення ╕ передбачити право Державно╖ регуляторно╖ служби видавати протоколи про притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ посадових ос╕б митних орган╕в за порушення митного законодавства. Серед наших рекомендац╕й також - надати декларантам можлив╕сть подавати вс╕х без винятку документи в електронн╕й форм╕.

 – Яка причина виникнення проблеми повернення надм╕ру сплачених митних платеж╕в?

– Невиплата надм╕ру сплачених платеж╕в – коли декларант з т╕╓╖ чи ╕ншо╖ причини сплачу╓ митний плат╕ж, а пот╕м оскаржу╓ його в суд╕. Суди, як правило, скасовують р╕шення про нарахування цих платеж╕в, але про повернення кошт╕в в ухвал╕ не йдеться. Посилаючись на те, що текст результативно╖ частини судового р╕шення не м╕стить прямо╖ вказ╕вки на повернення скаржников╕ суми, митники не оформлюють необх╕дний висновок, який ма╓ бути спрямований до Держказначейства для в╕дшкодування. Ми рекоменду╓мо внести зм╕ни до в╕дпов╕дних нормативно-правових акт╕в, щоб судове р╕шення про скасування або визнання протиправним р╕шення ДФС, що призвели до таких помилкових чи надм╕рно сплачених платеж╕в, мало стати самодостатньою причиною для в╕дшкодування. Також ╓ ╕дея п╕д час прийняття р╕шень про повернення надм╕рно сплачених митних платеж╕в враховувати не т╕льки результативну частину, а й мотивувальну. Прикметно, що ця проблема властива не лише митним в╕дносинам, вона стосу╓ться й ф╕скальних питань – в╕дшкодування ПДВ, повернення податку на прибуток. Тож так╕ кроки могли б дати можлив╕сть зняти значно ширше коло питань з в╕дшкодуванням.

Поряд з ц╕╓ю ╓ й ╕нша проблема – класиф╕кац╕╖ товар╕в. Р╕шення щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в ухвалю╓ться за результатами документальних перев╕рок ╕ лише зазнача╓ться у в╕дпов╕дному акт╕ перев╕рки. Це призводить до проблем, пов’язаних з тим, що контролююч╕ органи можуть дов╕льно зм╕нювати р╕шення щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в, оск╕льки нема╓ ч╕тких вимог до його мотивувально╖ частини. А ми вважа╓мо, що вона ма╓ м╕стити притомне пояснення, чому застосовано саме цей код УКТ ЗЕД. Серед ╕ншого ми рекоменду╓мо М╕нф╕ну ╕ ДФС створити публ╕чний ре╓стр р╕шень щодо класиф╕кац╕╖ товар╕в, як у ╢С, та видати методичн╕ рекомендац╕╖ з метою врахування митними органами ╕снуючо╖ судово╖ практики щодо класиф╕кац╕╖.

- Б╕знес-сп╕льнота давно критику╓ митницю за несп╕вм╕рн╕сть покарання за порушення митних правил, але, з ╕ншого боку, актуальн╕сть боротьби з контрабандою ╕ "с╕рим" ╕мпортом н╕хто не зн╕мав. Як знайти баланс?

– У системному зв╕т╕ ми також порушу╓мо цю проблему. Митний кодекс за порушення митних правил передбача╓ адм╕н╕стративну в╕дпов╕дальн╕сть у вигляд╕ конф╕скац╕╖ ╕ штрафу розм╕ром 100% вартост╕ товару або 200% – у раз╕ повторного порушення. При цьому не розмежову╓ться, яка форма провини мала м╕сце – умисел чи необережн╕сть, не враховуються обтяжуюч╕ та пом’якшуюч╕ обставини, про ╕снування яких згаду╓ться у Кодекс╕ про адм╕н╕стративн╕ правопорушення. Натом╕сть санкц╕я да╓ться у ф╕ксованому розм╕р╕ – нема╓ н╕ нижньо╖, н╕ вищо╖ меж╕. Рекоменду╓мо М╕нф╕ну ╕ ДФС п╕дготувати зм╕ни до Митного кодексу, щоб врегулювати цю ситуац╕ю. В ╢С, наприклад, д╕ють штрафи в╕д 5% до 30% вартост╕ товару залежно в╕д форми провини. Вплива╓ на ситуац╕ю й те, що до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дност╕ за порушення митних правил може бути притягнуто лише ф╕зичну особу – кер╕вника компан╕╖. Цей п╕дх╕д радикально в╕др╕зня╓ться в╕д в╕тчизняного п╕дходу до порушення податкового законодавства, де суб’╓ктом в╕дпов╕дальност╕ ╓ юрособа. Через це менеджмент ╕ноземних компан╕й вкрай чутливий до перспективи притягнення до адм╕нв╕дпов╕дальност╕. Це стимулю╓ до використання послуг митних брокер╕в – кер╕вники компан╕й таким чином хеджують сво╖ ризики.

До реч╕, у застосуванн╕ адм╕н╕стративних санкц╕й за порушення митного законодавства ДФС досить активна. У 2016 роц╕ в╕домство видало 12,83 тис. постанов про накладення адм╕н╕стративних стягнень б╕льш як на 555 млн грн. В 2017 роц╕ таких постанов було понад 21 тис. б╕льш як на 503 млн грн. У першому квартал╕ 2018 року – 8 тис. постанов на вражаючу суму - понад 9 млрд грн. Транспортних засоб╕в вилучено в 2016 роц╕ на 408 млн грн., тор╕к – на 516 млн грн., а в першому квартал╕ цього року – 80,7 млн грн. При цьому особи, до яких митними органами було застосовано стягнення, не так часто вдавалися до процедури адм╕н╕стративного оскарження у ДФС. У 2016-му – оскаржено лише 96 постанов, у 2017-му – 129, а у першому квартал╕ цього року – 32. Причина вочевидь у тому, що т╕льки у 7% випадк╕в подання адм╕н╕стративно╖ скарги зак╕нчувалися усп╕шним для скаржника результатом. Попри вищу варт╕сть ╕ процедурну складн╕сть судово╖ процедури, компан╕╖ в десять раз╕в част╕ше звертаються до суду ╕ принаймн╕ у 22% отримували позитивний результат – постанови про притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ скасовувалися судом. В╕дпов╕дно до р╕шенням суд╕в, митн╕ органи повернули майна в 2016 роц╕ на 292 млн грн, в 2017-му – на 570 млн грн, в першому квартал╕ цього року – на 101 млн грн.

– З огляду на вс╕ ц╕ проблеми як╕ ваш╕ рекомендац╕╖ щодо реформування митниц╕?

– Щодо стратег╕чних напрям╕в реформування митно╖ галуз╕ ми п╕дтримали два напрями. По-перше, запровадити ╕нститут авторизованих економ╕чних оператор╕в (АЕО). Якщо вже компан╕я пройшла суворий в╕дб╕р на в╕дпов╕дн╕сть жорстким квал╕ф╕кац╕йним вимогам авторизованого економ╕чного оператора, то це да╓ ╖й право на спрощене проходження окремих митних процедур.

У ╢С, наприклад, преференц╕╖, як╕ надаються АЕО, включають спрощення щодо перем╕щення товар╕в м╕ж кра╖нами-членами, централ╕зоване розмитнення товар╕в та б╕льш сприятливе ставлення до оц╕нки ризик╕в та контролю.

По-друге, Укра╖н╕ варто поступово перейти до пост-аудиту як основно╖ форми митного контролю. Пост-аудит означа╓, що акцент митного контролю з митного огляду на кордон╕ переноситься на стад╕ю ф╕скального аудиту ╕ в╕дпов╕дно╖ документально╖ перев╕рки. Тобто зам╕сть перев╕рки на кордон╕ товар перев╕рюють, коли в╕н надходить до об╕гу. Це ма╓ дати можлив╕сть уникнути витрат для б╕знесу, пов’язаних з тривалим розмитненням на кордон╕. ╤нша р╕ч, що в тепер╕шньому стан╕ законодавство не м╕стить достатн╕х стимул╕в для пост-аудиту. Добросов╕сному декларантов╕ виг╕дн╕ше встановити порушення, якщо воно ╓, на кордон╕. Але поступовий перех╕д ма╓ бути.

М╕нф╕н затвердив нов╕ чотири узагальнююч╕ податков╕ консультац╕╖. Цього разу для платник╕в ПДВ.

Йдеться про наказ М╕нф╕ну "Про затвердження узагальнюючих податкових консультац╕й з деяких питань оподаткування податком на додану варт╕сть" в╕д 03.08.2018 р. № 673.

1. Щодо особливостей оподаткування ПДВ в╕д'╓мно╖ р╕зниц╕ м╕ж ц╕ною придбання (звичайною ц╕ною) товару та ц╕ною реал╕зац╕╖ такого товару на експорт.

Консультац╕я визнача╓, що у раз╕ зд╕йснення операц╕╖ з експорту товару за ц╕ною нижче ц╕ни придбання (звичайно╖ ц╕ни) такого товару, нульова ставка ПДВ застосову╓ться до тако╖ операц╕╖ в ц╕лому, за умови п╕дтвердження факту вивезення товар╕в у в╕дпов╕дному митному режим╕ належно оформленою митною декларац╕╓ю.

2. Щодо документального п╕дтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засоб╕в.

У консультац╕╖ наведений перел╕к документ╕в, як╕ для ц╕лей оподаткування ПДВ можуть п╕дтвердити факт знищення або зруйнування внасл╕док д╕╖ обставин непереборно╖ сили та у ╕нших випадках л╕кв╕дац╕╖ без згоди платника податку, в тому числ╕ при викраденн╕, основних виробничих або невиробничих засоб╕в, а також у випадку л╕кв╕дац╕╖ основних засоб╕в у зв'язку з ╖х роз╕бранням або перетворенням у ╕нший спос╕б, внасл╕док чого вони не можуть використовуватися за перв╕сним призначенням.

При цьому так╕ документи (коп╕╖ документ╕в) платник податку може подати контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ╕н╕ц╕ативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податк╕в, або уповноваженою на це особою, або поштою з пов╕домленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронн╕й форм╕ з дотриманням вимог закон╕в щодо електронного документооб╕гу та електронного цифрового п╕дпису).

3. Щодо оподаткування ПДВ операц╕й з отримання пост╕йним представництвом нерезидента ф╕нансування в╕д головно╖ компан╕╖ - нерезидента.

Консультац╕я визнача╓, що кошти, що надходять на рахунок пост╕йного представництва нерезидента в Укра╖н╕ в╕д головно╖ компан╕╖-нерезидента, не ╓ компенсац╕╓ю вартост╕ товар╕в/послуг, що постачаються таким представництвом, ╕ не мають бути об'╓ктом оподаткування ПДВ при отриманн╕ таких кошт╕в, а тому пост╕йне представництво нерезидента в Укра╖н╕ не визнача╓ податков╕ зобов'язання з ПДВ та не врахову╓ ╖х у загальному обсяз╕ операц╕й для ц╕лей обов'язково╖ ре╓страц╕╖ такого пост╕йного представництва платником ПДВ.

4. Щодо оподаткування ПДВ операц╕й банк╕в та ╕нших ф╕нансових установ з передач╕ у ф╕нансовий л╕зинг майна, набутого ними у власн╕сть внасл╕док звернення стягнення на таке майно.

Консультац╕я визнача╓, що у випадку передач╕ у ф╕нансовий л╕зинг майна, набутого банками або ╕ншими ф╕нансовими установами внасл╕док звернення стягнення на таке майно, так╕ банки та ╕нш╕ ф╕нансов╕ установи:

застосовують режим зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ на п╕дстав╕ абзацу 2 п. 197.12 ПКУ до частини вартост╕ майна, за якою таке майно було набуте у власн╕сть в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики);

нараховують податков╕ зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначено╖ в╕дпов╕дно до п. 189.1 ПКУ, у раз╕ якщо п╕д час придбання банком такого майна суми ПДВ були включен╕ до складу податкового кредиту;

нараховують податков╕ зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначено╖ як позитивна р╕зниця м╕ж ц╕ною постачання та ц╕ною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ПКУ.

Бухгалтер.ua

На оф╕ц╕йному сайт╕ М╕нф╕ну оприлюднено проект постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни «Про внесення зм╕ни до пункту 5 Порядку надання розстрочення сплати податку на додану варт╕сть та застосування забезпечення виконання зобов’язань п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни обладнання для власного виробництва на територ╕╖ Укра╖ни». (https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-normatyvnopravovykh-aktiv?category=aspekti-roboti)

Пунктом 5 Порядку надання розстрочення сплати податку на додану варт╕сть та застосування забезпечення виконання зобов’язань п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни обладнання для власного виробництва на територ╕╖ Укра╖ни, затвердженого постановою КМУ в╕д 07.02.2018 р. № 85, встановлено, якщо на дату надходження заяви до митниц╕ ДФС сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн, р╕шення прийма╓ться за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих дн╕в з дати надходження заяви.

З метою дотримання встановлених Порядком терм╕н╕в прийняття р╕шень про надання розстрочення сплати податку на додану варт╕сть п╕д час ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни обладнання для власного виробництва на територ╕╖ Укра╖ни, як╕ необх╕дно погоджувати з Головою ДФС, потребу╓ внесення зм╕ни до пункту 5 Порядку з метою погодження такого р╕шення заступником Голови ДФС.

Як зазначено у пояснювальн╕й записц╕, проект акта розроблено за власною ╕н╕ц╕ативою ДФС.

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

Контрольованими операц╕ями ╓ господарськ╕ операц╕╖ платника податк╕в, що можуть впливати на об'╓кт оподаткування податком на прибуток п╕дпри╓мств платника податк╕в (п.п. 39.2.1.1 ПКУ)

Оф╕с великих платник╕в податк╕в нагаду╓, що одним ╕з критер╕╖в визнання операц╕й контрольованими ╓ операц╕╖ з пов'язаними особами - нерезидентами. П╕дпунктом 14.1.159 ПКУ визначено критер╕╖ пов'язаност╕ ос╕б.

Так, для визнання ос╕б пов'язаними врахову╓ться вплив, який може зд╕йснюватись через волод╕ння одн╕╓ю особою корпоративними правами ╕нших ос╕б у в╕дпов╕дност╕ з укладеними м╕ж ними договорами, кр╕м того, принцип пов'язаност╕ визнача╓ться через наявн╕сть у ос╕б ф╕нансових зобов'язань за кредитами, позиками, гарант╕╓ю.

Також сл╕д звернути увагу, що платники податк╕в мають право самост╕йно визнати себе для ц╕лей оподаткування пов'язаними особами за п╕дстав, не передбачених в п. 14.1.159 ПКУ.

При цьому, п╕дпри╓мство зобов'язане встановлювати свого к╕нцевого бенеф╕ц╕арного власника (контролера), регулярно оновлювати ╕ збер╕гати ╕нформац╕ю про нього та надавати ╖╖ державному ре╓стратору у випадках та в обсяз╕, передбачених законом (ст. 64 ГКУ).

ДФСУ зверта╓ увагу на необх╕дн╕сть прозорого п╕дходу до визначення пов'язаност╕ ос╕б, зокрема через ф╕зос╕б, як╕ прямо або опосередковано впливають на д╕яльн╕сть компан╕╖ ╕ мають можлив╕сть зд╕йснювати вир╕шальний вплив на ╖╖ управл╕ння. Такими особами можуть бути к╕нцев╕ контролери. Поняття бенеф╕ц╕арного власника визначено в Директивах ╢С 2015/849 де зазначено, що к╕нцевий бенеф╕ц╕арний власник ╓ "вигодонабувачем" щодо юрособи, оск╕льки волод╕╓ правами на отримання доходу в╕д д╕яльност╕ останнього. Так╕ норми ╕мплементовано в 2018 р. ╕ в нац╕ональне законодавство.

Бухгалтер.ua

Налоговая консультация является основанием для освобождения налогоплательщика от ответственности.

Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда разъяснил, что индивидуальная налоговая консультация, соответствующая законодательству, является основанием для освобождения от ответственности налогоплательщика, действовавшего в соответствии с предоставленными такой консультацией разъяснениями по вопросам практического применения отдельных норм налогового законодательства.

В постановлении по делу № 813/2617/15 о признании недействительной налоговой консультации разъяснено, что в соответствии со статьей 53 Налогового кодекса не может быть привлечен к ответственности налогоплательщик, действовавший в соответствии с налоговой консультацией, предоставленной ему в письменной или электронной форме, а также обобщающей налоговой консультации, в частности, на основании того, что в будущем эти акты были изменены или отменены.

Налогоплательщик может обжаловать в суде как правовой акт индивидуального действия письменную или электронную налоговую консультацию контролирующего органа, которая, по его мнению противоречит нормам или содержанию соответствующего налога или сбора. Признание судом такой налоговой консультации недействительной является основанием для предоставления новой налоговой консультации с учетом выводов суда.

При этом исследованию по делам о признании противоправной и отмене налоговой консультации подлежат обстоятельства касаемо: поставленных в обращении налогоплательщика о предоставлении налоговой консультации вопросов; изложенных в налоговой консультации ответов; соответствия указанных в налоговой консультации выводов нормам или содержанию соответствующего налога или сбора.

Спор направлен на новое рассмотрение в первую инстанцию, поскольку суды, отказав в иске, считая, что налоговая консультация не порождает никаких юридических последствий, указанные обстоятельства не исследовали. Производство было открыто 4 июня.

Л╤ГА:ЗАКОН

09-08-2018 12:38, Niko8989
Регион: Киев
485 ст. инспектор советует решить всё полюбовно

добрый день форумчане. получил протокол по 485ст.инспектор советует решить всё полюбовно,заключить (мировую угоду,оплатить штраф до рассмотрения).может кто то сталкивался,хотелось бы знать все + и -.оплаты до или после рассмотрения. За 18лет работы такое первый раз. Буду очень признателен!!! Слава Укра╖н╕!!!

[Отправить заявку]

[Отправить заявку]

- Маман!, купите мине "Reebok"!...
- Ни морочь маме голову! У тебя даже аквариума нет....

Если нету жизни личной, значит, хватит быть приличной!