Перечень производственных операций, определяющих страну происхождения товара, заменят европейским
В порядок подтверждения непреференциального происхождения товаров могут имплементировать европейские положения
Минфин вынес на общественное обсуждение проект постановления Правительства о внесении изменений в Перечень производственных и технологических операций, по которым определяется страна происхождения товара, утвержденный постановлением Кабмина от 20 декабря 2006 года № 1765.
Проект постановления разработан для имплементации норм таможенного законодательства ЕС в части определения непреференциального происхождения при импорте в Украину товаров в соответствии с обязательствами, взятыми в рамках Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС.
Согласно части третьей статьи 40
Таможенного кодекса Украины для определения непреференциального происхождения при импорте для конкретных товаров установлены критерии достаточной переработки и перечень производственных и технологических операций, утвержденные постановлением Кабмина от 20 декабря 2006 года № 1765.
В основу указанного перечня положены приложения 10 и 11 к разделу Таможенного кодекса Европейского Союза (Регламент Комиссии (╢ЕС) от 02 июля 1993 года № 2454/93).
Однако с 1 мая 2016 года вступил в силу новый Таможенный кодекс Европейского Союза от 9 октября 2013 года № 952/2013, для реализации которого принят Делегированный акт от 28 июля 2015 года № 2446/2015.
Приложением 22-01 к этому Делегированному акту утвержден перечень операций существенной обработки или переработки, предоставляющих товарам
статус непреференциального происхождения.
Проектом постановления предлагается заменить перечень производственных и технологических операций, по которым определяется страна происхождения товара, приведенный в приложении к постановлению Кабмина от 20 декабря 2006 года № 1765, на перечень, установленный Приложением 22-01 к Делегированному акту.
Замечания и предложения по содержанию регуляторного акта принимаются в письменной и электронной форме до 7 сентября 2018 года по следующим
адресам:
Министерство финансов Украины, 01008, г. Киев-8, ул. Грушевского, 12/2, e-mail: infomf@minfin.gov.ua;
Государственная фискальная служба Украины, 04053, г. Киев, Львовская пл., 8, e-mail: kabmin_doc@sfs.gov.ua.
Трамп проти ╤рану та всього св╕ту: хто вигра╓ та програ╓ в╕д нових санкц╕й США
Президент Трамп виконав свою об╕цянку ╕ поновив з 7 серпня першу хвилю санкц╕й проти ╤рану.
Вони стосуються ф╕нансових операц╕й у доларах ╕з Центральним банком ╤рану та операц╕й ╕з зовн╕шн╕м боргом, торг╕вл╕ автомоб╕лями, золотом та ╕ншими ц╕нними металами, граф╕том, алюм╕н╕╓м ╕ сталлю, вуг╕ллям, програмним забезпеченням для ╕нтегрованих промислових процес╕в, комерц╕йними л╕таками, продуктами харчування ╕ килимами.
Наступна, ще б╕льш жорстка хвиля санкц╕й, набуде чинност╕ з 4
листопада.
Вона стосуватиметься торг╕вл╕ нафтою – основного джерела валютних надходжень до бюджету ╤рану, а також функц╕онування ╕ранських порт╕в, страхових операц╕й з ╤раном тощо. В ход╕ презентац╕╖ санкц╕йного пакету стосовно ╤рану у Державному департамент╕ старш╕ посадов╕ особи адм╕н╕страц╕╖ США не оприлюднювали конкретн╕ приклади порушення з боку Тегерану Сп╕льного всеохоплюючого плану д╕й, в╕домого як ядерна домовлен╕сть з ╤раном.
Натом╕сть ╤ран був просто визначений як "держава –
св╕товий спонсор тероризму номер один". Зазначалося, що ╤ран систематично, з 2015 року, використовував надходження в╕д продажу нафти на п╕дтримку терористичного угруповання "Хезболла", ши╖тських бойовик╕в у Сир╕╖ та ╢мен╕, закуп╕влю нових озбро╓нь ╕ продовження агресивно╖ пол╕тики проти ╤зра╖лю.
При цьому з боку США висловлювалась готовн╕сть зустр╕тися з кер╕вництвом ╤рану у будь-який час з тим, щоб досягнути ново╖, значно б╕льш детал╕зовано╖ ядерно╖ угоди, яка б повн╕стю унеможливила под╕бну
д╕яльн╕сть.
Сам факт одностороннього виходу США з домовленост╕ 5+1 вже ╓ небезпечним прецедентом, який викликав хвилю критики не т╕льки з боку Рос╕╖ ╕ Китаю, але й Н╕меччини, Франц╕╖, ╢С та Британ╕╖.
Саме м╕н╕стр закордонних справ Британ╕╖ оприлюднив сп╕льну заяву з╕ сво╖ми ╓вропейськими колегами, у як╕й висловлено "глибокий жаль з приводу поновлення
санкц╕й з боку США", а також р╕шуч╕сть "захистити ╓вропейськ╕ компан╕╖, як╕ зад╕ян╕ у законному б╕знес╕ з ╤раном". У заяв╕ зазнача╓ться про запровадження так званого "блокуючого статуту" ╢С, який ма╓ захистити ╓вропейський б╕знес в╕д застосування американських санкц╕й.
У в╕дпов╕дь на запитання стосовного цього "статуту" оф╕ц╕йн╕ представники адм╕н╕страц╕╖ США
зазначили, що "це не те питання, яке ╖х турбу╓" ╕ порадили звернути увагу на б╕льше н╕ж 100 м╕жнародних компан╕й, як╕ вже проголосили про нам╕ри припинити торговельн╕ операц╕╖ з ╤раном.
Водночас про нам╕ри продовжувати дотримуватись ядерно╖ угоди заявили Рос╕я та Китай. На думку експерт╕в, ╤нд╕я також навряд чи припинить закуп╕влю ╕рансько╖ нафти. ╤нша справа, що швидше за все под╕бн╕ операц╕╖ зд╕йснюватимуться у руп╕ях ╕ юанях, а також за ц╕нами, як╕ не матимуть кореляц╕╖ з ситуац╕╓ю на
ринку.
Як ╕ оч╕кувалося з травня, коли президент Трамп оголосив про нам╕ри вийти з ядерно╖ угоди, розб╕жност╕ з цього питання м╕ж трансатлантичними партнерами не т╕льки не були знят╕, але й посилилися.
А 8 серпня Брюссель виступив ╕з безпрецедентною заявою, пооб╕цявши покарання ╓вропейським компан╕ям, як╕ виконуватимуть американськ╕ санкц╕╖.
За словами представниц╕ зовн╕шньопол╕тично╖ служби ╢С Натал╕ Точч╕, зазначений крок ╓ необх╕дним, "щоб продемонструвати ╕ранцям дипломатичними засобами, що ╓вропейц╕ налаштован╕ серйозно" стосовно ядерно╖ угоди з ╤раном. З аналог╕чною заявою виступила ╕ Федер╕ка Могер╕н╕.
Таким чином, наявн╕ суперечност╕ з "╕рансько╖ проблематики" м╕ж ╢С ╕ США набули оф╕ц╕йного
характеру, незважаючи на заспок╕йлив╕ сигнали з Вашингтона про координац╕ю сп╕льно╖ позиц╕╖ з ус╕ма зац╕кавленими сторонами.
╤ у цьому протистоянн╕ на боц╕ ╢С виступають Рос╕я ╕ Китай, що на тл╕ торговельно╖ в╕йни США проти ╢С ╕ Китаю остаточно руйну╓ устален╕ уявлення про св╕товий порядок.
Ситуац╕я навколо ╤рану ма╓ потенц╕ал до пог╕ршення у листопад╕, оск╕льки припинення постачання ╕рансько╖ нафти на св╕товий ринок ц╕лком спроможне викликати в╕дчутне подорожчання нафти. За найб╕льш оптим╕стичним прогнозом, л╕дери ╤рану можуть п╕ти на конф╕денц╕йн╕ переговори з США, використовуючи, наприклад, Рос╕ю як посередника.
Протести проти режиму на той час можуть поширитись, ╕
╤ран погодиться на б╕льш╕сть умов Вашингтона.
З урахуванням непередбачуваност╕ зовн╕шньопол╕тичних крок╕в Трампа не можна виключати ╕ проведення зустр╕ч╕ на найвищому р╕вн╕, ймов╕рн╕сть яко╖ адм╕н╕страц╕я не в╕дкида╓.
Нараз╕ беззаперечним фактом ╓ те, що найб╕льше в╕д протистояння США-╤ран вигра╓ Москва. Рос╕я у ц╕й ситуац╕╖ не т╕льки вигляда╓ як в╕дпов╕дальний член св╕тового сп╕втовариства, але й отриму╓ неабиякий економ╕чний зиск.
За п╕дсумками першого п╕вр╕ччя поточного року
"Роснефть" пов╕домила про рекордн╕ прибутки в╕д експорту нафти за останн╕ п'ять рок╕в. Компан╕я, яка протягом тривалого часу була одним ╕з найб╕льших боржник╕в, змогла добитися п╕двищення вартост╕ акц╕й т╕льки цього року на 47%. Прибуток за ш╕сть м╕сяц╕в поточного року перевищив р╕чн╕ показники 2017-го. ╤ все це в╕дбувалося на тл╕ дотримання домовленостей в рамках ОПЕК стосовно скорочення видобутку.
Санкц╕╖ США проти ╤рану ц╕лком можуть торкнутися й укра╖нських експортер╕в.
╤ран нараз╕
потребуватиме диверсиф╕кац╕╖ постачальник╕в необх╕дно╖ продукц╕╖, ╕ це в умовах, коли США об╕цяють ретельно в╕дсл╕дковувати вс╕х порушник╕в санкц╕й ╕ вживати проти них жорстк╕ д╕╖. Саме так нараз╕ вигляда╓ св╕т, що його буду╓ Трамп.
Якщо Укра╖на сол╕даризу╓ться в ╕ранському питанн╕ з ╢С, це означатиме – ╕ з Рос╕╓ю, а якщо з США, то може втратити частину
товарооб╕гу з ╤раном, який минулого року перевищив $600 млн при значному позитивному сальдо для Укра╖ни.
П╕д час бриф╕нгу в Держдепартамент╕ високопосадовц╕ адм╕н╕страц╕╖ США не в╕дкидали можлив╕сть окремих виключень ╕з режиму санкц╕й, як╕ надаватимуться у кожному окремому випадку на запит "партнер╕в". Саме такою була в╕дпов╕дь на запитання, що США робитимуть ╕з запитом Япон╕╖ дозволити закуп╕влю ╕рансько╖ нафти.
Можливо, настав час ретельно проанал╕зувати, який саме режим оч╕ку╓ й укра╖нськ╕
компан╕╖.
Автор: Серг╕й Корсунський,
надзвичайний ╕ повноважний посол, директор Дипломатично╖ академ╕╖ при МЗС, посол Укра╖ни в Туреччин╕ в 2008-2016 роках
Затверджено нов╕ узагальнююч╕ податков╕ консультац╕╖ з оподаткування ПДВ
М╕нф╕н затвердив нов╕ чотири узагальнююч╕ податков╕ консультац╕╖. Цього разу для платник╕в ПДВ.
Йдеться про наказ М╕нф╕ну "Про затвердження узагальнюючих податкових консультац╕й з деяких питань оподаткування податком на додану варт╕сть" в╕д 03.08.2018 р. № 673.
1. Щодо особливостей оподаткування ПДВ в╕д'╓мно╖ р╕зниц╕ м╕ж ц╕ною придбання (звичайною ц╕ною) товару та ц╕ною реал╕зац╕╖ такого товару на експорт.
Консультац╕я визнача╓, що у раз╕ зд╕йснення операц╕╖ з експорту товару за ц╕ною нижче ц╕ни придбання (звичайно╖ ц╕ни) такого товару, нульова ставка ПДВ застосову╓ться до тако╖ операц╕╖ в ц╕лому, за умови п╕дтвердження факту вивезення товар╕в у в╕дпов╕дному митному режим╕ належно оформленою митною декларац╕╓ю.
2. Щодо документального п╕дтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засоб╕в.
У консультац╕╖ наведений перел╕к документ╕в, як╕ для ц╕лей оподаткування ПДВ можуть п╕дтвердити факт знищення або зруйнування внасл╕док д╕╖ обставин непереборно╖ сили та у ╕нших випадках л╕кв╕дац╕╖ без згоди платника податку, в тому числ╕ при викраденн╕, основних виробничих або невиробничих засоб╕в, а також у випадку л╕кв╕дац╕╖ основних засоб╕в у зв'язку з ╖х роз╕бранням або перетворенням у ╕нший спос╕б, внасл╕док чого вони не можуть використовуватися за перв╕сним призначенням.
При цьому так╕ документи (коп╕╖
документ╕в) платник податку може подати контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ╕н╕ц╕ативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податк╕в, або уповноваженою на це особою, або поштою з пов╕домленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронн╕й форм╕ з дотриманням вимог закон╕в щодо електронного документооб╕гу та електронного цифрового п╕дпису).
3. Щодо оподаткування ПДВ операц╕й з отримання пост╕йним представництвом нерезидента ф╕нансування в╕д головно╖ компан╕╖ - нерезидента.
Консультац╕я визнача╓, що кошти, що надходять на рахунок пост╕йного представництва нерезидента в Укра╖н╕ в╕д головно╖ компан╕╖-нерезидента, не ╓ компенсац╕╓ю вартост╕ товар╕в/послуг, що постачаються таким представництвом, ╕ не мають бути
об'╓ктом оподаткування ПДВ при отриманн╕ таких кошт╕в, а тому пост╕йне представництво нерезидента в Укра╖н╕ не визнача╓ податков╕ зобов'язання з ПДВ та не врахову╓ ╖х у загальному обсяз╕ операц╕й для ц╕лей обов'язково╖
ре╓страц╕╖ такого пост╕йного представництва платником ПДВ.
4. Щодо оподаткування ПДВ операц╕й банк╕в та ╕нших ф╕нансових установ з передач╕ у ф╕нансовий л╕зинг майна, набутого ними у власн╕сть внасл╕док
звернення стягнення на таке майно.
Консультац╕я визнача╓, що у випадку передач╕ у ф╕нансовий л╕зинг майна, набутого банками або ╕ншими ф╕нансовими установами внасл╕док звернення стягнення на таке майно, так╕ банки та ╕нш╕ ф╕нансов╕ установи:
застосовують режим зв╕льнення в╕д оподаткування ПДВ на п╕дстав╕ абзацу 2 п. 197.12 ПКУ до частини вартост╕ майна, за якою таке майно було набуте у власн╕сть в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики);
нараховують податков╕ зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування,
визначено╖ в╕дпов╕дно до п. 189.1 ПКУ, у раз╕ якщо п╕д час придбання банком такого майна суми ПДВ були включен╕ до складу податкового кредиту;
нараховують податков╕ зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначено╖ як позитивна р╕зниця м╕ж ц╕ною постачання та ц╕ною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ПКУ.
В США ноутбуки признали опасными для перевозки в багаже
Возгорание литиевой батареи, которые установлены в ноутбуках, смартфонах и других устройствах, в багажном отделении самолета не всегда может быть потушено с помощью специального огнезащитного газа. К такому выводу пришли специалисты Федерального управления гражданской авиации США (FAA), передает aex.ru.
Если загоревшаяся батарея повлечет за собой возгорание аэрозольного баллона (обычно это косметика, которую пассажиры сдают в багаж), то системы подавления огня не справятся с таким пожаром. Пожар
может привести к катастрофе самолета.
Эта проблема была вынесена на обсуждение на форуме по авиабезопасности в Вашингтоне в минувшую среду. Эксперты так и не пришли к единому решению. Сообщается, что в ближайшее время запланировано несколько информационных кампаний.
Пассажирам будут рассказывать о потенциальной опасности, и просить их не сдавать устройства с литиевыми батареями в багаж. Если возгорание произойдет в салоне самолета, то его, как показывает практика, можно будет потушить с
помощью обычной воды. Добраться же до грузового отсека у экипажа во время полета не получится.
Рецепты для Украины. Как технологии изменят таможню
Роберт Зелди, менеджер практики таможенного регулирования EY.
Публичные реестры, интернет вещей и юристы-боты. Какие технологические новации пригодятся на таможне?
Поважн╕ м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ (ОЕСР, ВМО, ╢ЕК ООН, тощо) давно говорять про необх╕дн╕сть ╕нформатизац╕╖ у м╕жнародн╕й торг╕вл╕. Автоматизац╕я митного оформлення, управл╕ння ризиками на основ╕ big data, дистанц╕йний доступ до систем обл╕ку п╕дпри╓мств, електронн╕ перев╕рки – вс╕ ц╕ ╕нститути запроваджен╕ й
пост╕йно вдосконалюються у розвинутих кра╖нах.
Укра╖на ж роками намага╓ться прийняти законодавч╕ акти, як╕ принаймн╕ частково модерн╕зували б митне оформлення. На жаль, без особливого усп╕ху. Хоча у законодавств╕ сус╕дньо╖ Молдови вже б╕льше двох рок╕в д╕╓ норма, що дозволя╓ завершення митного оформлення без участ╕ людини, виключно на п╕дстав╕ р╕шення ╕нформац╕йно╖ системи митних орган╕в.
Профес╕я митника ╕сну╓ ще з час╕в Стародавнього Риму. Однак автоматизац╕я неминуче вплине ╕ на цю сферу. Автоматичне митне оформлення на блокчейн╕, дрони зам╕сть митник╕в, сканери з╕ штучним ╕нтелектом, розумна пакувальна тара, що ф╕ксу╓ ╕ переда╓ дан╕ для митного оформлення – все це не лексикон фантаста, а найближче майбутн╓ для учасник╕в
м╕жнародно╖ торг╕вл╕.
Майбутн╓ народжу╓ться сьогодн╕
Пров╕сники зм╕н присутн╕ вже сьогодн╕. Ус╕ перел╕чен╕ вище ╕нновац╕╖ або запроваджен╕, або проходять тестування. Цього року у П╕вденн╕й Коре╖ було проведено п╕лотний проект з╕ впровадження блокчейн-середовища для ╕мпортно-експортних операц╕й в рамках електронно╖ комерц╕╖. У проект╕ взяли участь лог╕стичн╕ компан╕╖, порти, банки, а також митна адм╕н╕страц╕я. Митн╕ та транспортн╕ документи на вантаж╕ збер╕галися в
розпод╕лен╕й баз╕ даних, а пристро╖, под╕бн╕ до DHL SmartSensor, автоматично вносили до бази даних ╕нформац╕ю про м╕сцезнаходження та стан товар╕в.
Проект завершився усп╕шно, а корейська митниця продовжу╓ впровадження нових вражаючих технолог╕й: сканер╕в з системами штучного ╕нтелекту, блокчейн-платформи митного оформлення, як╕ унеможливлюють спотворення даних про вантаж, автоматичне заповнення та оформлення митних декларац╕й; безп╕лотних дрон╕в митно╖ служби, що можуть виявляти корабл╕, як╕
в╕дхилися в╕д курсу для можливого завантаження нелегальних товар╕в.
На ╕ншому боц╕ земно╖ кул╕ Митно-прикордонна служба США вивча╓ можливост╕ застосування блокчейну у сфер╕ м╕жнародно╖ торг╕вл╕ та митного контролю. За ╕нформац╕╓ю дорадчого ком╕тету при Митно-прикордонн╕й служб╕, робоча група з використання нов╕тн╕х технолог╕й ╕дентиф╕кувала 14 випадк╕в, де ╓ доц╕льним використання блокчейну. Серед них, зокрема, ре╓страц╕я ╕ в╕дсл╕дковування л╕ценз╕й та дозвол╕в державних орган╕в, сертиф╕кат╕в про
походження, застосування режим╕в в╕льно╖ торг╕вл╕, перем╕щення вантаж╕в п╕д митним контролем.
Два транснац╕ональн╕ г╕ганти, IBM та Maersk, у 2018 роц╕ оф╕ц╕йно заявили про створення блокчейн-платформи для об’╓днання вс╕х учасник╕в м╕жнародних ланцюжк╕в постачання – в╕д виробник╕в, експортер╕в, ╕мпортер╕в, митних брокер╕в, перев╕зник╕в, банк╕в та страхових компан╕й, до митних орган╕в. У рамках цього проекту вже було проведено тестування можливостей обм╕ну ╕нформац╕╓ю про поставку парт╕╖
кв╕т╕в з Кен╕╖ до порту Роттердам.
Роботизований ланцюжок постачання
Таким чином, вже можна визначити компоненти, як╕ в цифров╕й митниц╕ майбутнього в╕д╕граватимуть визначальну роль: «розумн╕» пристро╖, що ре╓струватимуть зм╕ни стану вантаж╕в, блокчейн як платформа для збер╕гання, захисту та обм╕ну даними в м╕жнародному масштаб╕, а також штучний ╕нтелект.
╢ вс╕ п╕дстави вважати, що в недалек╕й перспектив╕ митне оформлення стане автоматичним. ╤Т-системи
╕мпортер╕в, експортер╕в, перев╕зник╕в та митник╕в будуть вза╓мод╕яти м╕ж собою, генерувати митн╕ документи та випускати вантаж╕. У цьому процес╕ ╕нспектор митниц╕ буде виступати у рол╕ «б╕лого ком╕рця»-анал╕тика або ж навпаки – польового прац╕вника, який спец╕ал╕зу╓ться на проведенн╕ ф╕зичних огляд╕в.
Профес╕я митника навряд чи зникне. Скор╕ш за все, вона стане ╕ншою – нац╕леною на як╕сну анал╕тику «великих даних» ╕ не пов’язаною з рутинним оформленням
окремих парт╕й товар╕в.
Що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕?
Чи ╓ цифрове майбутн╓ у укра╖нсько╖ митниц╕? Хтось може сказати, що електронне декларування ╕ система «╢диного в╕кна», частково запроваджен╕ в Укра╖н╕, – це вже достатн╕ досягнення. Проте електронне декларування ╕ концепц╕я «╢диного в╕кна» не ╓ найсучасн╕шими технолог╕чними досягненнями в митн╕й сфер╕.
Вони були розроблен╕ та застосован╕ в р╕зних кра╖нах ще у минулому стол╕тт╕. Фактично
обидва ╕нструменти (безумовно прогресивн╕) ╓ давно сформованою св╕товою практикою. Запровадивши ╖х, Укра╖на не п╕днеслася на як╕сно новий р╕вень, а лише трохи скоротила в╕дставання в╕д ╕нших кра╖н.
У будь-якому випадку, наша кра╖на повинна скор╕ше почати рух у напрямку повномасштабно╖ автоматизац╕╖ митно╖ справи. Для цього доведеться сутт╓во переглянути багато процес╕в, пов’язаних з митним оформленням.
В╕дсутн╕сть швидкого прогресу у ц╕й сфер╕ та зб╕льшення в╕дставання Укра╖ни в╕д
цив╕л╕зованого св╕ту може мати вкрай негативн╕ насл╕дки – як для митно╖ справи, так ╕ для економ╕ки кра╖ни в ц╕лому. У той час як компан╕╖ ╕нших кра╖н будуть п╕дключен╕ до глобально╖ автоматизовано╖ «безпечно╖ мереж╕ постачання», зросте к╕льк╕сть затримок митного оформлення укра╖нських товар╕в. З точки зору автоматизовано╖ митниц╕ передово╖ кра╖ни, укра╖нськ╕ товари будуть сприйматися як ризиков╕ – через в╕дсутн╕сть над╕йних даних про вантаж, отриманих в порядку автоматичного обм╕ну
╕нформац╕╓ю з укра╖нськими митними органами.
Саме час урядовцям ╕ кер╕вництву митного напрямку замислитись над впровадженням майбутн╕х технолог╕й у митн╕й сфер╕.
Можливо, зарано повн╕стю переводити вс╕ ╤Т-системи укра╖нсько╖ митниц╕ на блокчейн. Проте ц╕лком реально для початку провести п╕лотний проект – наприклад, у сфер╕ подання попередньо╖ ╕нформац╕╖ митним органам. Автоматизац╕я та запровадження ново╖ програмно╖ платформи у ц╕й сфер╕ може забезпечити б╕льш як╕сний анал╕з ризик╕в, а
в╕дтак – пришвидшить митне оформлення.
Хоча ╓ сутт╓ва проблема: для запровадження автоматизованого попереднього ╕нформування потр╕бно приймати закони. В╕дпов╕дн╕ законопроекти роками лежать в укра╖нському парламент╕ – поки без ознак швидкого ухвалення.
Коментар╕ фах╕вц╕в: Як╕ терм╕ни збер╕гання органами доход╕в ╕ збор╕в документ╕в та в╕домостей, що надавались декларантом або уповноваженою особою для зд╕йснення митного контролю?
Як╕ терм╕ни збер╕гання органами доход╕в ╕ збор╕в документ╕в та в╕домостей, що надавались декларантом або уповноваженою особою для зд╕йснення митного контролю?
Документи та в╕домост╕, у тому числ╕ в електронн╕й форм╕, що надавалися органам доход╕в ╕ збор╕в декларантами або уповноваженими ними особами для
зд╕йснення митного контролю, збер╕гаються органами доход╕в ╕ збор╕в не менш як протягом 1095 дн╕в з дня завершення митних процедур.
Повна:
В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 334 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ) органи доход╕в ╕ збор╕в вимагають в╕д ос╕б, як╕ перем╕щують товари, транспортн╕ засоби
комерц╕йного призначення через митний кордон Укра╖ни чи провадять д╕яльн╕сть, контроль за якою МКУ покладено на органи доход╕в ╕ збор╕в, т╕льки т╕ документи та в╕домост╕, як╕ необх╕дн╕ для зд╕йснення митного контролю та встановлен╕ МКУ.
Особи, як╕ перем╕щують товари, транспортн╕ засоби комерц╕йного призначення через митний кордон Укра╖ни чи провадять д╕яльн╕сть, контроль за якою МКУ покладено на органи доход╕в ╕ збор╕в, зобов’язан╕ надавати органам доход╕в ╕ збор╕в
документи та в╕домост╕, необх╕дн╕ для зд╕йснення митного контролю, в усн╕й, письмов╕й та/або електронн╕й форм╕ (частина друга ст. 334 МКУ).
При цьому документи та в╕домост╕, у тому числ╕ в електронн╕й форм╕, що надавалися органам доход╕в ╕ збор╕в декларантами або уповноваженими ними особами для зд╕йснення митного контролю, збер╕гаються органами доход╕в ╕ збор╕в не менш як протягом 1095 дн╕в з дня завершення
митних процедур (частина шоста ст. 334 МКУ).
[0|0|0|0|1]
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Оптимист и пессимист размышляют о высоких налогах и сходятся во мнении, что ничего хорошего их не ждёт. - При таких ставках налогов, - говорит оптимист, - мы скоро начнём попрошайничать. - Попрошайничать? - с издёвкой усмехается пессимист. - А у кого?
Афоризм
Опять жду ребенка! ! Только теперь — из ночного клуба.
