1.	№ Б/н от 18-04-2018 Статт╕ Чи може громадянин- резидент, який перебува╓ на тимчасовому консульському обл╕ку в консульськ╕й установ╕ Укра╖ни за кордоном, тимчасово ввезти на митну територ╕ю Укра╖ни без сплати митних платеж╕в транспортний зас╕б особистого користування? Действует с 18-04-2018

2.

№ Б/н от 18-04-2018 Статт╕ Яка дата вважа╓ться датою надходження валютно╖ виручки: дата надходження кошт╕в на розпод╕льчий рахунок чи дата надходження кошт╕в на поточний валютний рахунок суб’╓кта господарювання п╕сля зд╕йснення обов’язкового продажу надходжень в ╕ноземн╕й валют╕? Действует с 18-04-2018

MDoffice

Количество просмотров: 22 (за период c 00:00 по 18:02 18/04/18), всего просмотров: 609

Лист вiд 24.12.2015 № 47068/7/99-99-25-02-03-17 ДФСУ Щодо надання ╕нформац╕╖ про документи походження товар╕в Вступил в силу с 24.12.2015

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Платежи при таможенном оформлении
1. Антидемп╕нгове мито (╤мпорт)
	№ б/н [АД-315/2014/4421-06] от 08.07.2014 МКМТ "Про зм╕ну та продовження антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну н╕трату амон╕ю (ам╕ачно╖ сел╕три) походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖"
Нетарифное регулирование
2. Сертиф╕кат про походження товару (╤мпорт)
	№ б/н [АД-383/2018/4411-05] от 27.03.2018 МКМТ "Про зм╕ну антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну н╕трату амон╕ю (ам╕ачно╖ сел╕три) походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖" № 99-24/1-02-07/109 от 13.01.2014 М╕ндоход╕в "Про надання код╕в товар╕в" № б/н от 29.05.2013 МКМТ "Про порушення та проведення перегляду антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну н╕трату амон╕ю (ам╕ачно╖ сел╕три) походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у зв'язку ╕з зак╕нченням строку ╖х застосування"
	№ б/н [АД-315/2014/4421-06] от 08.07.2014 МКМТ "Про зм╕ну та продовження антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну н╕трату амон╕ю (ам╕ачно╖ сел╕три) походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖" № б/н [АД-383/2018/4411-05] от 27.03.2018 МКМТ "Про зм╕ну антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну н╕трату амон╕ю (ам╕ачно╖ сел╕три) походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖"
	№ 8227/7/99-99-19-04-01-17 от 03.04.2017 ДФСУ "Про надання ╕нформац╕╖ [щодо п╕дтверджуючих документ╕в про походження товар╕в]"
3. Питання класиф╕кац╕╖ товар╕в - обговорення на форум╕ ЗЕД
	№ Б/н от 01.01.2014 Коментар╕ фах╕вц╕в "Питання класиф╕кац╕╖ товар╕в - обговорення на форум╕ ЗЕД"
Классификаторы
4. Классификатор "Таможенные платежи"
	№ 11112/7/99-99-19-04-17 от 13.04.2018 ДФСУ "Про застосування механ╕зму заборони повернення та зв╕льнення в╕д сплати вв╕зного мита"
Информация
5. Санкции
	Приказ № 478 от 06.04.2018 Об отмене санкций с 06.04.2018
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	6
	Закони Укра╖ни	2
	Листи ДМСУ	6
	Накази ДМСУ	4
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	7
	Статт╕	2
	ВСЕГО:	27

MDoffice

Шановн╕ учасники Асоц╕ац╕╖!

В доповнення до пов╕домлення Департаменту супроводження Конвенц╕╖ МДП в╕д 01.02.2018 року ╕нформу╓мо, що 3 нов╕ кра╖ни (Дан╕я, Молдова та Хорват╕я) п╕двищили р╕вень гарант╕╖ за книжкою МДП до 100 000 ╓вро.

Нада╓мо оновлений список кра╖н-учасниць Конвенц╕╖ МДП, як╕ п╕двищили р╕вень гарант╕╖ за кожною книжкою МДП до 100 000 ╓вро.

1. Австр╕я

2. Азербайджан

3. Бельг╕я

4. Босн╕я ╕ Герцеговина

5. Великобритан╕я

6. В╕рмен╕я

7. Дан╕я

8. ╤ран (╤сламська Республ╕ка)

9. ╤спан╕я

10. ╤тал╕я

11. Киргизстан

12. Литва

13. Люксембург

14. Молдова

15. Н╕дерланди

16. Н╕меччина

17. Польща

18. Румун╕я

19. Серб╕я

20. Словаччина

21. Словен╕я

22. Таджикистан

23. Туреччина

24. Угорщина

25. Узбекистан

26. Укра╖на

27. Ф╕нлянд╕я

28. Франц╕я

29. Хорват╕я

30. Чех╕я

31. Швец╕я

Департамент супроводження Конвенц╕╖ МДП

АсМАП Укра╖ни

М╕нф╕н затвердив форму акта про нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у документах, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю, про пошкодження товар╕в, ╖х упаковки чи маркування або про ╖х втрату (дал╕ - акт).

П╕дпри╓мства, як╕ перем╕щують товари через митний кордон Укра╖ни, складають акт у присутност╕ посадово╖ особи митниц╕ ДФС, у зон╕ д╕яльност╕ яко╖ виявлено:

· нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у документах, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю;

· пошкодження товар╕в, ╖х упаковки чи маркування;

· повну або часткову втрату товар╕в.

Акт може складатися у 4 прим╕рниках, за потреби - у б╕льш╕й к╕лькост╕ прим╕рник╕в (перший прим╕рник призначений для п╕дпри╓мства, що перем╕щу╓ товари через митний кордон Укра╖ни, другий - для митниц╕ ДФС за м╕сцем його складання, трет╕й - для митниц╕ ДФС призначення (якщо акт склада╓ться в зон╕ д╕яльност╕ митниц╕ призначення, трет╕й прим╕рник не склада╓ться), четвертий - для власника товару, додатков╕ прим╕рники - декларанту, в╕дправнику, отримувачу тощо).

Митниц╕ ДФС, якими товари будуть декларуватися в╕дпов╕дно до обраного декларантом (уповноваженою ним особою) митного режиму, в обов'язковому порядку прийматимуть акти, подан╕ п╕дпри╓мствами, що перем╕щують товари, незалежно в╕д м╕сця ╖х складення та враховуватимуть зазначену в них ╕нформац╕ю при визначенн╕ додаткових форм та обсягу митного контролю з метою недопущення митних правопорушень.

Водночас, втратив чинн╕сть наказ Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни "Про затвердження форми акта про нев╕дпов╕дн╕сть товар╕в в╕домостям, зазначеним у потр╕бних для зд╕йснення митного контролю документах, про пошкодження товар╕в чи ╖х упаковки або маркування" в╕д 18.11.2002 р. № 630.

Наказ М╕нф╕ну в╕д 15.03.2018 р. № 364

P.S. Наказ набува╓ чинност╕ з дня його оприлюднення!

https://buh.ligazakon.net

Станом на 15 кв╕тня за принципом “╓диного в╕кна” зд╕йсню╓ться 75,8% митних оформлень товар╕в, переда╓ УНН.

“З 1 лютого 2018 року з 432,4 тис. поданих митних декларац╕й (станом на 15 кв╕тня 2018 року), зг╕дно з якими товари п╕длягали тим чи ╕ншим видам державного контролю, понад 327,7 тис. оформлено за принципом „╓диного в╕кна“. Це становить 75,8% в╕д загального обсягу оформлених декларац╕й”, — йдеться у пов╕домленн╕.

Податк╕вц╕ зауважили, що найб╕льший в╕дсоток оформлень товар╕в п╕дпри╓мствами ╕з застосуванням “╓диного в╕кна” мають Полтавська — 100%, Черн╕вецька — 98,3%, Луганська — 97,2%, Волинська — 97%, Р╕вненська — 96,4% та Льв╕вська — 95,7% митниц╕.

УНН

Премьер-министр Владимир Гройсман заявил, что власти не собираются принимать решений, которые могут создать монополию на рынке нефтепродуктов и спровоцировать рост цен на бензин и дизельное топливо.

Об этом он заявил во время вступительного слова перед заседанием правительства.

"Вновь начинается турбулентность с точки зрения "вещунов", говорящих, что будут приняты какие-то решения, ведущие к повышению цен на топливо. Хочу заверить всех украинских граждан: не будет принято ни одно решение комиссии по торговли либо правительства, которое могло бы привести к монополизации, сговору или повышению цен на топливо", - сказал Гройсман.

Он добавил, что попытки создать искусственную монополию на рынке топлива являются недопустимыми.

"Считаю, что все эти попытки по искусственному созданию монополии абсолютно недопустимы и подчеркиваю, что все решения правительства будут честными и в интересах украинских граждан", – добавил Гройсман.

По его словам, Украине необходимо привлекать инвестиции доля модернизации существующих НПЗ, а еще лучше – строительства новых мощностей, чтобы конкурировать с импортным ресурсом.

"Вопрос обрабатывает первым вице-премьер министром, он четко понимает проблематику и обеспечит все, что необходимо при поддержке правительства, чтобы не допустить принятия решений, что могут вызвать проблемы для украинских водителей", – подытожил глава правительства.

Напомним, что раньше "Укртатнафта" потребовала ввести квоты на беспошлинный импорт бензинов и ДТ с 1 мая. По мнению "Укртатнафты", введение квот позволит преодолеть зависимость Украины от поставок из РФ, повысить загрузку отечественных нефтеперерабатывающих заводов.

https://lb.ua

Что понимается под каботажной перевозкой товаров?

Согласно ч. 1 ст. 97 ТКУ под каботажем понимается перевозка украинских и иностранных товаров путем загрузки их на морское (речное) судно в одном пункте на таможенной территории Украины и транспортировки в другой пункт территории Украины, где будет осуществляться их выгрузка. При этом товары, ввезенные на таможенную территорию Украины морским (речным) судном, допускаются к каботажной перевозке между контролирующими органами или в пределах зоны деятельности одного контролирующего органа после их перегрузки на другое морское (речное) судно, которое ходит под флагом Украины, или, при условии получения на это разрешения центрального органа исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную политику в сфере транспорта, — на иностранное судно.

Иностранные товары находятся под таможенным контролем в течение всего времени каботажа (ч. 2 ст.97 ТКУ).

Погрузка и выгрузка товаров при каботажной перевозке

Согласно ч. 1 ст. 99 ТКУ погрузка на суда товаров, перевозимых каботажем, и их выгрузка с этих судов осуществляются в морских (речных) портах по месту расположения контролирующих органов.

По письменному обращению владельца товаров, перемещаемых каботажем, или уполномоченного им лица контролирующий орган позволяет осуществить под контролем должностных лиц этого органа и на условиях, определенных ТКУ, погрузку и/или выгрузку указанных товаров в другом пункте, чем это было изначально запланировано, в т.ч. вне места расположения контролирующих органов, а также вне рабочего времени, установленного для контролирующих органов, со взиманием соответствующей платы, предусмотренной ТКУ (ч. 4 ст. 99 ТКУ).

Если судно, которое осуществляет каботажную перевозку товаров, в результате аварии, стихийного бедствия или других обстоятельств, имеющих характер непреодолимой силы, не в состоянии достичь одного из мест осуществления таможенного контроля на таможенной территории Украины, выгрузка товаров с него допускается в местах, где нет контролирующих органов. В таких случаях капитан судна должен принять все необходимые меры для обеспечения сохранности этих товаров и информирования контролирующих органов. При этом товары продолжают находиться в каботаже (ч. 5 ст. 99 ТКУ).

Документы, необходимые для допуска товаров к каботажной перевозке

Согласно ч. 1 ст. 100 ТКУ для каботажной перевозки товаров контролирующему органу подается документ, содержащий перечень товаров, предназначенных для такой перевозки, сведения о судне, которое будет осуществлять такую перевозку, а также название украинского порта или портов, где должна осуществляться выгрузка указанных товаров. Этот документ после выполнения таможенных формальностей является основанием для совершения одной каботажной перевозки указанных в нем товаров. Контролирующий орган, который выполнил таможенные формальности, сообщает об этом контролирующим органам назначения. При выгрузке товаров в пункте назначения контролирующему органу подается перечень товаров, подлежащих выгрузке в этом пункте.

Если судно регулярно осуществляет каботажные перевозки идентичных товаров между одними и теми же пунктами, документ, указанный в ч. 1 ст. 100 ТКУ, является основанием для осуществления перевозок в течение определенного перевозчиком и согласованного контролирующим органом срока.

http://www.gs.com.ua

Ексклюзивне ╕нтерв’ю торгового представника Укра╖ни  - заступника м╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Натал╕╖ Микольсько╖ агентству "╤нтерфакс-Укра╖на"

 - ╢БА оприлюднила досл╕дження настро╖в малого б╕знесу. Де, зокрема, було заф╕ксовано тенденц╕ю зростання "апетит╕в" малого б╕знесу до в╕дкриття зовн╕шн╕х ринк╕в? В яких секторах це найб╕льше в╕дчутно?

 – Ц╕ настро╖ дуже важлив╕, бо експорт – це двигун економ╕ки, а малий б╕знес – це мега-важлива частина цього двигуна.

 На жаль, статистика експортних операц╕й не ведеться в розр╕з╕ розм╕ру компан╕й. Як правило, ми виходимо з даних опитувань та досл╕джень. Разом з тим, до прикладу: коли розпочалося тимчасове застосування Поглиблено╖ та всеохоплюючо╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С, на початку 2014-го експортерами до ╢вропейського Союзу в Укра╖н╕ було близько 10 тис. компан╕й, а на початку 2018-го ╖х майже 15 тис. Тобто, це зростання 50%. ╤ ц╕ 5 тис. компан╕й не можуть бути великими, це середн╕й або малий б╕знес.

 Дедал╕ б╕льше б╕знесу в╕дкрива╓ для себе експортн╕ ринки. Загалом ╕нтерес малого б╕знесу до зовн╕шнього ринку природн╕й. Це диверсиф╕кац╕я ризик╕в, отримання ╕ноземно╖ валюти, б╕льш високомаржинального ринку. Б╕знес закупову╓ частину сировини, матер╕ал╕в ╕ запчастин, а також деяке обладнання за ╕ноземну валюту. Зрозум╕ло, що йому теж хочеться диверсиф╕кувати сво╖ ризики. Це також певний результат появи в Укра╖н╕ "експортного руху", розум╕ння того, що експорт сприя╓ розвитков╕ кра╖ни. Ми ╕ створений Оф╕с з просування експорту почали б╕льше говорити про ╕стор╕╖ усп╕ху експортер╕в, з'явилося ком`юн╕т╕ людей, як╕ дедал╕ б╕льше про це говорять. Це спонука╓ ╕ мед╕а, як╕ част╕ше говорять про усп╕хи експортер╕в.

 Стало зрозум╕ло, що сусп╕льству тема експорту ц╕кава. Взагал╕ експортери – це мо╖ геро╖, мен╕ хот╕лося б, щоб вони стали героями для вс╕х в Укра╖н╕. Давно, ще в Радянському Союз╕, закр╕пилися стереотипи, що т╕льки великий б╕знес може експортувати. З розвитком електронно╖ комерц╕╖ ╕ послуг поштових оператор╕в розширилися можливост╕ укра╖нських компан╕й. Гадаю, така тенденц╕я буде лише поглиблюватися.

 Ви зна╓те, моя мр╕я – щоб Укра╖на була експортною нац╕╓ю, де кожен школяр мр╕яв би про власний б╕знес, який би працював на експорт. Щоб наш╕ д╕ти хот╕ли, вм╕ли й могли експортувати й розум╕ли: експорт – це можлив╕сть заробити ╕ для себе, ╕ для кра╖ни.

 - Тим часом у св╕т╕ посилюються протекц╕он╕стськ╕ настро╖…

 – За час роботи на посад╕ торгового представника Укра╖ни наша команда в╕дпрацьовувала й не менш складн╕ ситуац╕╖. Але ми намага╓мося розглядати кожну кризу як можлив╕сть. З такими бар'╓рами треба працювати, скасовувати чи зменшувати ╖х, перетворювати кожну таку кризу на позитив для нас. Згадати хоча б, яка була ситуац╕я з експортом три роки тому, коли я приступила до роботи. Д╕яла велика к╕льк╕сть обмежувальних заход╕в, в тому числ╕ на ринку ╢вропейського Союзу. Тристоронн╕ переговори ╢С - Рос╕йська Федерац╕я – Укра╖на, коли ми не знали, коли набуде чинност╕ ПВЗВТ з ╢С ╕ як╕ будуть контр-заходи РФ… Дал╕ – ембарго РФ одночасно з призупиненням д╕╖ Угоди про в╕льну торг╕влю ╕ фактична заборона транзиту... Не кажу вже про анекс╕ю Криму, втрату значно╖ частини виробництва.

 Складних ситуац╕й було й буде достатньо. Для кра╖ни у стан╕ в╕йни, яка значну частину бюджету витрача╓ на ф╕нансування арм╕╖, втрата кожно╖ тисяч╕ долар╕в експорту в╕дчутна. Бо ми розум╕╓мо, що податки з не╖ могли б бути перенаправлен╕ на арм╕ю, на розвиток, на багато ╕нших речей. А ще ми розум╕╓мо, що торговельна агрес╕я РФ – це частина в╕йни. ╤ оск╕льки, експорт – це економ╕чна незалежн╕сть Укра╖ни, РФ б‘╓ по ньому в першу чергу. Тому ми дуже багато уваги прид╕ля╓мо протид╕╖ торговельн╕й агрес╕╖ РФ: в╕д законодавчих зм╕н, як╕ дали ╕ дають уряду змогу реагувати на д╕╖ РФ, ембарго, до протид╕╖ в Св╕тов╕й орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ (на вс╕х р╕внях в╕д вс╕х орган╕в до ╕н╕ц╕ювання суперечок).

 - Ситуац╕ю з американськими митами на алюм╕н╕й ╕ сталь теж розрахову╓те перетворити на позитив?

 – Ситуац╕я з митами на сталь та алюм╕н╕й для нас складна. Для укра╖нсько╖ металург╕╖ США – це традиц╕йний ринок. Контракти нашими металургами там напрацьовувалися тривалий час, ╖х не так легко буде компенсувати. Окр╕м того, додатков╕ мита США призведуть до того, що частину металопродукц╕╖ з ╕нших кра╖н, котр╕ будуть п╕д санкц╕ями, буде перенаправлено на ╖х внутр╕шн╕ ринки та ринки трет╕х кра╖н. Отже, зросте конкуренц╕я для укра╖нських виробник╕в на ринках трет╕х кра╖н. Внесок укра╖нсько╖ металург╕╖ в наш експорт ╕ ВВП - значний, тож насл╕дки цього можуть бути негативн╕. Укра╖на ма╓ в╕дкриту економ╕ку, котра багато експорту╓. Тому будь-як╕ обмеження матимуть негативний вплив, бо це тягне за собою ланцюжков╕ реакц╕╖. Тому стосовно США ми досить активно працю╓мо на р╕зних р╕внях, щоб перейти в╕д консультац╕й до предметних переговор╕в, про виключення Укра╖ни з-п╕д д╕╖ цих спец╕альних заход╕в. Окр╕м того, ми уважно в╕дстежу╓мо ситуац╕╓ю на ринках трет╕х кра╖н, щоб не було необ╜рунтовано запроваджено будь-як╕ обмежувальн╕ заходи, як╕ можуть вплинути на експорт укра╖нсько╖ металург╕йно╖ продукц╕╖. Ми дуже т╕сно працю╓мо з цих питань з проф╕льними асоц╕ац╕ями, як╕ добре усв╕домлюють: експорт – це командна гра на глобальному ринку.

 - Перший в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр Степан Куб╕в заявляв, що саме ви по╖дете до США для переговор╕в щодо скасування мит, якщо це буде узгоджено з американськими колегами. Як╕ аргументи будете наводити?

 – Так, мене визначили головним переговорником в╕д ╕мен╕ уряду Укра╖ни з даного питання. Ми вже надали адм╕н╕страц╕╖ США свою позиц╕ю. Вважа╓мо, що Укра╖на ╕ США ╓ стратег╕чними партнерами, укра╖нська металург╕йна продукц╕я не ╓ загрозою нац╕ональн╕й безпец╕ США. Проте, розголошувати детально позиц╕ю щодо виключення Укра╖ни з-п╕д д╕╖ цих спецзаход╕в, я не вважаю зараз необх╕дною. Це може використати як американська ╕ндустр╕я, так й наш╕ конкуренти на ринку США. Наше основне завдання: нарощувати р╕вень д╕алогу з американським урядом, вступити з ними у предметний переговорний процес.

 - Якщо цього не станеться, якими мають бути д╕╖ уряду?

 – Ус╕ наш╕ ╕нструменти, ресурси спрямован╕ на виключення Укра╖ни з╕ списку кра╖н, на яких ц╕ мита поширюються. Друге: ма╓мо в╕дстежувати, аби на ╕нших ринках щодо нас не застосовували неправом╕рних протекц╕он╕стських заход╕в. Ми розум╕╓мо, що можуть бути р╕зн╕ вар╕анти розвитку под╕й ╕ з точки зору ринку США, й ╕нших ринк╕в. До них також готу╓мось, але торговельна дипломат╕я любить "тишу".

 - Як на укра╖нський експорт може вплинути загальне посилення протекц╕он╕стських заход╕в у св╕т╕?

 – Справд╕, торг╕вля виступа╓ як ╕нструментом глобального економ╕чного розвитку, так ╕ впливу в сучасному св╕т╕. За тривалий пер╕од "в╕дкритост╕" м╕жнародно╖ торг╕вл╕ компан╕╖ вмонтувалися в ланцюжки додано╖ вартост╕. Скоротилися пер╕оди доставки, розвинулися транспортна ╕нфраструктура, лог╕стика. Для деяких товар╕в в╕дстан╕ вже не мають такого значення, як ран╕ше. При цьому ма╓ м╕сце певна спец╕ал╕зац╕я компан╕й. В контекст╕ посилення протекц╕он╕стських заход╕в у св╕т╕ Укра╖на ма╓ ч╕тке бачення ╕ план д╕й. Перше: ми не ма╓мо втрачати традиц╕йн╕ для нас ринки. Ма╓мо боротися за кожен долар нашого експорту. Другий важливий момент: диверсиф╕кац╕я експорту не лише з точки зору географ╕╖ (в╕дкриття нових ринк╕в), а й нов╕ експортн╕ товари та послуги. По-трет╓: зб╕льшувати експорт товар╕в ╕ послуг з ╕нновац╕йним елементом ╕ вищою доданою варт╕стю. Що б╕льше ми ╖х експорту╓мо, то стаб╕льн╕ше почува╓ться укра╖нських експорт ╕ тим меншим ╓ вплив глобальних протекц╕он╕стських заход╕в. Четверте: в╕дстежувати ланцюгов╕ реакц╕╖ в╕д тих чи ╕нших заход╕в, прогнозувати, до чого вони призведуть на тих чи ╕нших ринках. ╤, звичайно, п‘яте: ма╓мо захищати св╕й внутр╕шн╕й ринок в╕д цих ланцюгових реакц╕й, недобросов╕сного ╕мпорту з трет╕х кра╖н, але враховувати ╕нтереси споживача. При цьому ма╓мо використовувати вс╕ наявн╕ торговельн╕ майданчики – Св╕тову орган╕зац╕ю торг╕вл╕, Орган╕зац╕ю економ╕чного сп╕вроб╕тництва, д╕алог з ╢С та нашими торговельними партнерами, працювати над тим, щоб таких заход╕в було менше ╕ вони не стали нормою. Ма╓мо бути готовими протид╕яти протекц╕он╕зму на нашому р╕вн╕ ╕ на р╕вн╕ СОТ. У нас досить хороший досв╕д в╕дстоювання ╕нтерес╕в Укра╖ни в СОТ ╕ не лише.

 - Наск╕льки зараз захищений наш внутр╕шн╕й ринок?

 – Д╕ють три закони, що передбачають можлив╕сть та ╕нструменти захисту нац╕ональних ╕ндустр╕й як в╕д недобросов╕сного (демп╕нгового та субсидованого), так ╕ зростаючого ╕мпорту. Дуже важливо, що ми зараз осучасню╓мо цей ╕нструментар╕й. Ми подали також пакет законопроект╕в до парламенту, який модерн╕зу╓ це законодавство, прийняте ще у 1998 роц╕. Для мене, до реч╕, це було одне з завдань, з яким я приходила на посаду Торгового представника: осучаснити, зробити б╕льш прозорими ╕ передбачуваними для б╕знесу та такими, що в╕дпов╕дають сучасним викликам процедури торговельних розсл╕дувань. Без ╕гнорування ╕нтерес╕в укра╖нських споживач╕в та без монопол╕зац╕╖ на ринку. Дуже важливо, що в ком╕тет╕ промислово╖ пол╕тики Верховно╖ Ради ╓ розум╕ння, що ц╕ законопроекти прогресивн╕. В контекст╕ посилення протекц╕он╕стсько╖ пол╕тики у св╕т╕ ма╓мо бути б╕льш гнучкими, оперативними та передбачуваними, а для цього потр╕бне прийняття цих законопроект╕в. Активно працю╓мо з ком╕тетом, щоб в╕дпов╕сти на вс╕ ╖хн╕ питання. Спод╕ва╓мося на п╕дтримку ком╕тетом наших ╕н╕ц╕атив.

 - Нещодавно уряд зм╕нив статус Оф╕су з просування експорту – з дорадчо-консультативного органу на державну установу. Тобто, в╕дтепер Оф╕с переходить на бюджетне ф╕нансування?

 – Зараз Оф╕с працю╓ як проектна команда за кошти техн╕чно╖ допомоги, при цьому нада╓ системну, посл╕довну допомогу укра╖нським експортерам за п’ятьма напрямами – осв╕та для експортер╕в, б╕знес-можливост╕ (торгов╕ м╕с╕╖, пошук партнер╕в за кордоном), експортний консалтинг, В2G майданчик (д╕алог м╕ж б╕знесом, владою та експертами), платформа SheExports (п╕дтримка ж╕нок-п╕дпри╓мц╕в, ж╕нок-експортерок). Так, справд╕, нещодавно уряд узвалив створити державну установу "Оф╕с з просування експорту Укра╖ни". Отже, держава п╕клу╓ться про стаб╕льн╕сть ╕н╕ц╕атив, котр╕ запрацювали за п╕дтримки донорсько╖ допомоги. Щодо переходу на бюджетне ф╕нансування буде трансформац╕йний пер╕од, поки буде запущена держустанова ╕ вона запрацю╓ на повну силу. Розрахову╓мо на те, що також буде трансформац╕йний пер╕од, коли донорськ╕ орган╕зац╕╖ будуть забезпечувати виконання тих або ╕нших функц╕й для ц╕╓╖ держустанови, на п╕дряд╕, за ╖╖ кошти виконуватимуть орган╕зац╕╖, котр╕ ф╕нансуватимуться за донорськ╕ кошти. Розрахову╓мо, що створення тако╖ державно╖ установи стимулюватиме наших донор╕в спрямовувати техн╕чну допомогу на п╕дтримку Оф╕су й покриття тих проект╕в, як╕ в╕н не зможе реал╕зовувати в перший пер╕од часу, скаж╕мо, через недостатн╓ ф╕нансування або через обмежену к╕льк╕сть персоналу. Тому для нас це важливе р╕шення, яке за п╕дтримки експортер╕в (а запит на послуги Оф╕су в╕д них ╓) означатиме незворотн╕сть процесу. ╤ це нам також допоможе акумулювати кошти донор╕в у практичне русло. Буде одне "в╕кно", яке координуватиме донорську допомогу з точки зору експорту.

 - Про як╕ суми бюджетного ф╕нансування йдеться?

 – У державному бюджет╕ на державну установу "Оф╕с з просування експорту Укра╖ни" закладено 50 млн грн на цей р╕к. На донорське ф╕нансування ми теж розрахову╓мо, але це питання подальших домовленостей. Для них також це важливий крок з боку держави, що св╕дчить: держава турбу╓ться про розвиток експортоор╕╓нтованого малого й середнього б╕знесу. За минулий р╕к 112 компан╕й брали участь у торгових м╕с╕ях на 9 ринках, не рахуючи форум╕в. Запущено безкоштовну навчальну програму "Export Revolution" для 1200 експортер╕в, проведено 34 заходи – осв╕тн╕ сем╕нари, "Експортн╕ дн╕" в рег╕онах та зас╕дання Ради з просування експорту, в╕дкритого д╕алогу м╕ж владою та б╕знесом. ╥демо до б╕знесу в рег╕они, бо експорт не робиться в Ки╓в╕, нам важливо чути проблеми б╕знесу "з перших вуст", щоб сп╕льно вир╕шувати ╖х. Кр╕м того, 185 компан╕й стали учасниками мереж╕ European Enterprise Network (╓вропейська мережа п╕дпри╓мц╕в), котра об’╓дну╓ 66 кра╖н та понад 50 тис. п╕дпри╓мств з р╕зних галузей. За допомогою EEN укра╖нськ╕ виробники мають доступ до ╕нтернет-бази п╕дпри╓мств, ╕нформац╕╖ про В2В зустр╕ч╕, наукового сп╕вроб╕тництва, консультативно╖ та ╕нновац╕йно╖ п╕дтримки. Завдяки команд╕ Оф╕су укра╖нська компан╕я вперше перемогла у м╕жнародному тендер╕ публ╕чних закуп╕вель, отримавши двор╕чний контракт, ╕ ще багато ╕ншого. Що ╓ важливим для мене особисто - зм╕на ставлення до Укра╖ни, яке я спостер╕гаю, в╕дв╕дуючи м╕жнародн╕ зустр╕ч╕, форуми, сп╕лкуючись з урядовцями та б╕знесом ╕нших кра╖н.

 Пригадую, як у 2015 роц╕ за два тижн╕ без сну й в╕дпочинку ми зробили промо-ролик про Укра╖ну – "Ukraine. Open for U", промоц╕йн╕ матер╕али для потенц╕йних ╕нвестор╕в та ╕мпортер╕в, пот╕м провели близько 10 б╕знес-форум╕в високого р╕вня для просування ново╖ Укра╖ни в св╕т╕. Затим з цими матер╕алами ми ╕ весь уряд, а також б╕знес об’╖здив весь св╕т.

 Це мало також вплив для зм╕ни ставлення до Укра╖ни та ╖╖ б╕знесу в св╕т╕. Тому запуск Оф╕су в 2016-му, вважаю досягненням ╕ сво╖м, ╕ нашо╖ команди. Вперше м╕н╕стерство почало працювати для укра╖нського б╕знесу в серв╕сн╕й функц╕╖, а не лише формувати пол╕тику.

 - Що ще вдалося досягти за три роки на посад╕ торгового представника?

 – Ун╕кальне селф╕ з Джаст╕ном Трюдо - прем╓р-м╕н╕стром Канади. Чого особливе – у мене воно з двома прем‘╓рами, Володимир Гройсман теж на фото… (см╕╓ться). Жартую, звичайно, досягнень у нас багато, а може, й небагато - судити не мен╕. Насамперед, вперше за вс╕ роки незалежност╕ Укра╖на отримала Експортну стратег╕ю.

 - Стратег╕я - це лише плани, як╕ ще потр╕бно реал╕зувати…

 – Т╕льки чомусь за 27 рок╕в н╕хто не визначав ц╕ плани. Стратег╕я ╓ базисом подальших д╕й ╕ розум╕ння урядом, парламентом та б╕знесом того, куди руха╓ться укра╖нський експорт у перспектив╕ найближчих рок╕в. Кр╕м того, запрацювала угода про в╕льну торг╕влю з Канадою. Це перша наша угода на Американському континент╕ ╕ перша така угода п╕сля ЗВТ з ╢вросоюзом, кра╖нами "велико╖ с╕мки".

 - Економ╕чний ефект виправдав ваш╕ оч╕кування?

 – Перевищив. Минулий р╕к Укра╖на зак╕нчила з ростом експорту товар╕в та послуг на р╕вн╕ 16% або в грошовому вим╕р╕ - зростанням на $7,2 млрд. Загалом експорт товар╕в та послуг у 2017 роц╕ досяг $52,3 млрд. Укра╖на вперше вийшла по експорту до ╢С на дово╓нний р╕вень, нам не вистача╓ лише 500 млн по докризовому абсолютному максимуму 2008 року ($18,1 млрд) ╕ п╕ковому по ц╕нах 2011 року ($17,9 млрд).

 Кр╕м того, завершилися переговорили по ЗВТ з ╤зра╖лем. При╓дналися до угоди СОТ про спрощення процедур торг╕вл╕ - це фундаментальний документ, на п╕дстав╕ якого в Укра╖н╕ в╕дбува╓ться велика к╕льк╕сть реформ. У тому числ╕ - запровадження "╓диного в╕кна" на митниц╕. Важливим був запуск ╕ реал╕зац╕я Поглиблено╖ ╕ всеохоплюючо╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та ╢С. Ми говоримо про запуск, оск╕льки питання реал╕зац╕╖ – це виконання наших зобов’язань, реал╕зац╕я ╕нституц╕йних механ╕зм╕в… Угода ж не ╕сну╓ без того, щоб працювали ком╕тети, без пост╕йного д╕алогу. Плюс отримання додаткових преференц╕й. Це – робота не лише моя й команди М╕некономрозвитку, а й значного числа прац╕вник╕в ╕нших м╕н╕стерств та б╕знесу. Тор╕к вдалося запустити д╕алог Укра╖на – ╢С високого р╕вня стосовно горизонтальних питань та окремих сектор╕в промисловост╕. ╤нший важливий ╕нструмент - набуття Укра╖ною повноправно╖ участ╕ у Конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед. Кр╕м того, ми реформували роботу сп╕льних м╕журядових ком╕с╕й (СМК).

 - Можете назвати кейс, коли це спрацювало?

 – На зас╕даннях СМК порушу╓мо питання бар'╓р╕в у торг╕вл╕, необх╕дност╕ укладення якихось угод з тими чи ╕ншими кра╖нами. Порядок проведення СМК не зм╕нився, але ╕стотно зм╕нилася п╕дготовча робота до ╖╖ зас╕дань: велика ╖╖ частина поляга╓ у сп╕лкуванн╕ з б╕знесом. П╕дпри╓мц╕ вказують на т╕ чи ╕нш╕ больов╕ точки, ми ц╕ проблеми опрацьову╓мо. Ми також включили представник╕в б╕знес-асоц╕ац╕й до складу укра╖нсько╖ делегац╕╖ СМК. Укра╖нськ╕ секторальн╕ й б╕знес-асоц╕ац╕╖ повноправно беруть участь у зас╕данн╕ СМК. Це вже не зас╕дання якогось партбюро, як це було ран╕ше, в рамках цих ком╕с╕й в╕дбуваються консультац╕╖ з б╕знесом. Просимо наших партнер╕в залучати представник╕в б╕знесу з╕ свого боку. Досить часто трапля╓ться, що д╕алог м╕ж двома сторонами б╕знесу на р╕вн╕ СМК да╓ змогу зняти ряд питань. Тому хочу привернути увагу укра╖нського б╕знесу до таких зас╕дань – ми ╖х оголошу╓мо, збира╓мо проблематику. Наприклад, щодо допуску укра╖нського шроту в Китай був тривалий процес. Але д╕алог на р╕вн╕ СМК пришвидшив отримання глобального дозволу на експорт шроту з Укра╖ни до Китаю, ряд компан╕й отримали так╕ дозволи у пришвидшеному порядку. На жаль, ╕нш╕ питання мають певний конф╕денц╕йний характер, тому розголошувати не можу.

 - Серед ваших пр╕оритет╕в було посилення економ╕чних в╕дд╕л╕в в дипустановах. Чи допоможе це нашим експортерам? Яка зараз з цим ситуац╕я?

 – Вкрай важливо, щоб цього року ми також запустили систему державно╖ п╕дтримки та просування укра╖нського експорту, яка буде складатися з Експортно-кредитного агентства, державно╖ установи "Оф╕с з просування експорту Укра╖ни" та економ╕чного представництва в посольствах. Тому посилення економ╕чних в╕дд╕л╕в в дипустановах - важливий елемент ц╕╓╖ системи. Ми розробили проект в╕дпов╕дно╖ постанови. Це будуть "пров╕дники" на м╕сцевих ринках з ч╕тким фокусом на роботу з нашими експортерами. Перш╕ дев’ять п╕лот╕в плану╓мо запустити в посольствах Укра╖ни в Польщ╕, Н╕меччин╕, Кита╖, Туреччин╕, ╢гипт╕, США та Канад╕, в ╢С (Пост╕йне представництво Укра╖ни при ╢С, Брюссель) та Пост╕йне представництво Укра╖ни при СОТ (Женева).

 - Наприк╕нц╕ минулого року ви прогнозували, що ЕКА ма╓ запрацювати до к╕нця 2018 року. Ви не зм╕нили свою думку?

 – Уряд прийняв р╕шення про створення Експортно-кредитного агентства – ╕ це значне досягнення. Зараз пода╓мо в парламент урядовий законопроект з╕ зм╕нами до д╕ючого закону, щоб запустити це агентство ╕ щоб воно працювало в ╕нтересах укра╖нських експортер╕в. Наш╕ плани були й залишаються: запустити роботу ЕКА до к╕нця 2018 року. Ма╓мо п╕дтримку на ус╕х р╕внях. Працю╓мо над тим, щоб це сталося в ц╕ терм╕ни. Зараз активно працюватимемо з парламентом, аби прийняти зм╕ни до закону про ЕКА. Вони вкрай необх╕дн╕ не для заснування ЕКА, а для його запуску, щоб в╕д самого початку воно почало працювати правильно й ефективно. Це один з наших пр╕оритет╕в.

 - Запропонован╕ законопроекти, зокрема, м╕стять положення про в╕дмову в╕д прямого бюджетного ф╕нансування агентства, як ви пояснювали, – на користь зб╕льшення статутного кап╕талу агентства. Який оптимальний статутний кап╕тал ЕКА?

 – На створення ЕКА ми цього року подавали 365 млн грн, отримали 200 млн грн. Розм╕р статутного кап╕талу визнача╓ т╕льки те, як╕ послуги буде надавати агентство. Спод╕ва╓мося, що можна буде гово рити про зб╕льшення статутного кап╕талу в контекст╕ перегляду бюджету. Але для цього парламент ма╓ прийняти законопроект з поправками до д╕ючого законодавства.

До реч╕, ще одне наше досягнення – ми в╕дновили участь Укра╖ни у м╕жнародних виставках, чого не було через обмежене ф╕нансування з держбюджету. Ще б╕льш важливо – ми почали сп╕впрацю з б╕знесом, щоб в╕н представляв на р╕зних виставках Укра╖ну з нац╕ональними стендами. Щоб компан╕╖ ╖хали туди з розум╕нням, що там робити ╕ як╕ треба мати матер╕али. Остання виставка Gulfood-2018 ще раз п╕дтвердила, що це правильний п╕дх╕д. Оф╕с з просування експорту разом з ╢БРР запустив зараз тендер на розробку виставкового бренду Укра╖ни. Цей виставковий бренд ╕ брендбук в подальшому Оф╕с буде надавати укра╖нському б╕знесу для використання, коли вони представлятимуть нац╕ональн╕ стенди на м╕жнародних виставках.

Кр╕м того, Укра╖на п╕дтвердила участь у виставц╕ China International Import Expo 2018 в Кита╖ в листопад╕ цього року. Китайц╕ запрошують до себе ╕мпортер╕в, у чи╖й продукц╕╖ вони зац╕кавлен╕. Укра╖на вперше за тривалий час буде представлена в Кита╖ з нац╕ональним стендом - на одн╕й з найб╕льших виставок кра╖ни, ор╕╓нтовано╖ на ╕мпорт.

- Для кого, в першу чергу, виг╕дна ЗВТ з ╤зра╖лем?

– Угода, насамперед, виг╕дна, звичайно, для експортер╕в, уже присутн╕х на ринку ╤зра╖лю. Вони отримають конкурентну перевагу в скасуванн╕ або зменшенн╕ вв╕зних мит. Вони мають мережу сво╖х контакт╕в, у них в╕дпрацьовано лог╕стичн╕ ланцюжки. Звичайно, угода працюватиме ╕ для тих, хто розглядав можливост╕ експорту до ц╕╓╖ кра╖ни. Це, в першу чергу, аграрна продукц╕я – зернов╕, продукц╕я харчово╖ та переробно╖ промисловост╕, а також продукц╕я машинобудування. За останн╕ два роки у нас зросло постачання насос╕в, вим╕рювально╖ техн╕ки, деяких ╕нших позиц╕й машинобудування до ╤зра╖лю. З нових позиц╕й, за якими пом╕тне зростання, це спортивне спорядження, товари деревообробки, фанера, листи для виробництва мебл╕в, сантехн╕ка, газогенератори.

Нав╕ть факт завершення переговорного процесу стимулюватиме б╕знес уважн╕ше придивлятися до ╕зра╖льського ринку. Особливо – малому та середньому, оск╕льки цей ринок якраз б╕льш схильний до роботи з МСБ. Кр╕м того, в ц╕й кра╖н╕ добре знають укра╖нську продукц╕ю, адже там досить велика укра╖нська д╕аспора. Одним з перспективних сектор╕в ╓ мебл╕ – не т╕льки побутов╕, а й промислов╕. Високий ╕нтерес до укра╖нських вироб╕в з борошна.

Ця угода також стимулюватиме виробничу кооперац╕ю. Тобто, частина якогось приладу може вироблятися в ╤зра╖л╕, решта – в Укра╖н╕, складатися цей прилад може ще в трет╕й кра╖н╕, а продаватися може не т╕льки на ринках наших обох кра╖н, але й на трет╕х ринках.

- МЕРТ уже ма╓ розрахунки, як це вплине на ╕мпорт?

– Переговори завершилися о 9:00 29 березня, тому досить складно за такий короткий час порахувати економ╕чний ефект. Причому переговори тривали активно останн╕ к╕лька м╕сяц╕в. Однозначно робитимемо уточнен╕ розрахунки до п╕дписання ╕ ратиф╕кац╕╖ угоди, ╕ п╕сля юридично╖ вив╕рки зможемо пов╕домити про б╕льш детальн╕ умови угоди, а пот╕м, п╕сля п╕дписання, оприлюднити текст.

- ╤ Степан Куб╕в, ╕ ви в публ╕чних заявах натякали, що незабаром Укра╖на може розпочати нов╕ переговори щодо ЗВТ. Можете розкрити ╕нтригу – з ким? Як╕ ще кра╖ни нам ц╕кав╕ в план╕ ЗВТ?

– Куди ми будемо рухатися в план╕ експорту, визнача╓ Експортна стратег╕я. Першими кандидатами на те, щоб говорити про будь-як╕ форми сп╕впрац╕ в торгово-економ╕чн╕й площин╕, ╓ кра╖ни у фокус╕, зг╕дно з Експортною стратег╕╓ю. Це 20 кра╖н та ╢С. З частиною з них у нас уже ╓ ЗВТ. ╤ ми з ними або укладатимемо зараз протоколи до Конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед, бо для нас важливо, щоб ця конвенц╕я запрацювала на повну силу, або ми будемо домовлятися про перегляд умов торг╕вл╕ в контекст╕ подальшо╖ л╕берал╕зац╕╖ з обох бок╕в.

Звичайно, будемо працювати над тим, щоб започаткувати переговорний процес з новими кра╖нами ╕з числа тих, як╕ у фокус╕, зг╕дно з Експортною стратег╕╓ю. Однак зараз не буду вдаватися в подробиц╕, поки це питання не буде проговорено на уряд╕. У нас трива╓ ще два переговорних процеси щодо угод про в╕льну торг╕влю - з Туреччиною ╕ Серб╕╓ю.

- Як╕ позиц╕╖ вже узгоджено в переговорах про ЗВТ з Туреччиною?

– Перемовини тривають, тому поки все не погоджено, не можу н╕чого розголошувати. Наступний раунд переговор╕в заплановано на травень. Досить прогресивним ╓ те, що ми домовилися з Туреччиною про покриття угодою промислових ╕ с╕льськогосподарських товар╕в. Коли наша команда вв╕йшла до цього переговорного процесу, йшлося лише про промислов╕ товари. Це хороше просування. До реч╕, Туреччина ╓ учасником Конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед, це ц╕кава для нас кра╖на.

- Як торговий представник на 2018 р╕к як╕ ма╓те плани?

– Наше завдання – в╕дкривати й створювати нов╕ можливост╕ для укра╖нського б╕знесу на св╕тових ринках. З першим в╕це-прем’╓р-м╕н╕стром Степаном Куб╕вим ми визначили "три плюс два" пр╕оритети на цей р╕к.

Перший з них: запуск системи державно╖ п╕дтримки та просування експорту. Я не кажу лише про створення юридичних ос╕б. Маю на уваз╕, що мають запрацювати ╕нституц╕╖, котр╕ надаватимуть реальн╕ послуги укра╖нським експортерам.

Другий пр╕оритет: просування укра╖нського експорту, це в тому числ╕ й торгов╕ м╕с╕╖. Наприклад, наша торгова м╕с╕я в Н╕гер╕ю ╕ Ганою – яскравий приклад тако╖ роботи. Сюди ж в╕дносимо зустр╕ч╕ на двосторонньому р╕вн╕ з представниками ╕ноземних держав.

Трет╓: новий вим╕р економ╕чно╖ ╕нтеграц╕╖ з ╢С. Ми його назива╓мо "еволюц╕я ПВЗВТ". Угода працю╓, але ма╓мо отримати доступ на ринки ╢вросоюзу для б╕льшо╖ к╕лькост╕ укра╖нсько╖ продукц╕╖. Ма╓мо працювати над питанням р╕зних вим╕р╕в угоди – щоб запрацювала Конвенц╕я Пан-╢вро-Мед. У тому числ╕ ма╓мо розпочати розмову з ╢С про перегляд д╕ючих умов торг╕вл╕. Кр╕м того, ма╓мо розглядати Brexit (вих╕д Велико╖ Британ╕╖ з ╢С - ╤Ф) як можлив╕сть, а не як виклик. Укра╖на ма╓ не лише зберегти з Великою Британ╕╓ю той самий р╕вень доступу, що ма╓мо з ╢С, але можемо його ще й пол╕пшити.

По-четверте: максимальне використання д╕ючих та укладення нових угод про ЗВТ.

П'яте: в╕дстоювання ╕нтерес╕в експортер╕в та нац╕ональних ╕ндустр╕й на експортних ринках. Адже ми боремося за кожен долар укра╖нського експорту, аби р╕вень доступу в╕тчизняно╖ продукц╕╖ до ринк╕в був незм╕нним. Для мене й нашо╖ команди дуже важливо, що ми ма╓мо п╕дтримку наших пр╕оритет╕в в╕д прем‘╓р-м╕н╕стра Володимира Гройсмана та всього уряду.

На завершення хочу сказати: експорт як╕сно зм╕ню╓ кра╖ну. Це валютн╕ надходження в економ╕ку держави, кращ╕ умови прац╕ та вищ╕ зарплати на п╕дпри╓мствах, котр╕ експортують, а ще це нов╕ як╕сн╕ продукти та послуги на внутр╕шньому ринку. Тому потр╕бно об’╓днувати зусилля уряду й б╕знесу, не шукати "зради", п╕дтримувати одне одного й працювати сп╕льно для зростання нашого експорту.

[Отправить заявку]

Запрошу╓мо взяти участь у спец╕ал╕зованому сем╕нар╕ - практикум╕ на тему:

«Тема: «Адаптац╕я митного законодавства Укра╖ни до норм м╕жнародного та ╓вропейського права. Валютний контроль»

25-28 травня 2018 року

М╕сце проведення:  м. Одеса, вул. Гаршина, 3, готель "Vele Rossa"

Сем╕нар ор╕╓нтовано на:

Директор╕в компан╕й, що зд╕йснюють зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть (╕мпорт, експорт товар╕в, суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, декларант╕в, брокер╕в; власник╕в митних л╕ценз╕йних склад╕в, склад╕в тимчасового збер╕гання, вантажних митних комплекс╕в; спец╕ал╕ст╕в орган╕зац╕й, що займаються митним оформленням, оптових покупц╕в-продавц╕в ╕мпортних товар╕в, перев╕зник╕в, менеджер╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ юрист╕в.

Орган╕затори сем╕нару:

ТОВ «НВО «Поверхность МД», м. Ки╖в
ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в

Для висв╕тлення питань за програмою сем╕нару запрошен╕:

• Хохлов Артур Вячеславович – директор ТОВ ««НВО «Поверхность МД»;
• Представник М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни (за згодою);
• Представник Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни (уточню╓ться)
• Андре╓в Олександр Леон╕дович – пров╕дний експерт з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕;
• К╕р╓╓ва ╤рина Васил╕вна - пров╕дний фах╕вець у сфер╕ банк╕вського, валютного, ф╕нансового права, експерт з м╕жнародного комерц╕йного права, правового супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕

ПРОГРАМА СПЕЦ╤АЛ╤ЗОВАНОГО СЕМ╤НАРУ-ПРАКТИКУМУ

«Т╕льки т╕, хто вжива╓ абсурдн╕ спроби, зможуть досягти неможливого»

/Альберт Енштейн/

-      Зм╕ни до Митного тарифу Укра╖ни;

-      Зм╕ни до Митного та Податкового кодекс╕в Укра╖ни.

-      Огляд зм╕н до законодавства в частин╕ спрощення процедури проведення державних контрол╕в (законопроект № 7010);

-      М╕н╕м╕зац╕я контролюючих служб в пунктах пропуску через державний кордон (передача функц╕й в╕д ╕нших контролюючих служб;

-      Види державного контролю, форма ╖х зд╕йснення та процедура завершення;

-      Перел╕к документ╕в, необх╕дних для подання контролюючому органу для завершення державного контролю (Наказ МФУ №368 в╕д 16.03.2018).

-      Пререл╕к обладнання, що зазначене в пункт╕ 65 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX ПК Укра╖ни;

-      Порядок надання розстрочення сплати ПДВ;

-      Документи, що подаються разом ╕з заявою;

-      Сплата митних платеж╕в та забезпечення виконання ф╕нансових зобов’язань (ф╕нансов╕ гарант╕╖)

-          Документальне п╕дтвердження походження товар╕в для застосування зв╕льнення в╕д сплати мита;

-          Видача сертиф╕кат╕в про походження товар╕в, та оформлення ╖х органами доход╕в ╕ збор╕в сертиф╕ката про походження;

-          Запровадження ДФС Угод про в╕льну торг╕влю з Канадою та ╕ншими кра╖нами

IV. Новини валютного регулювання.

1. Новини валютного регулювання: огляд зм╕н та прогноз на майбутн╓ – впровадження ново╖ концепц╕╖ валютного регулювання в Укра╖н╕. Новий закон «Про ╕ноземну валюту».
2. Особливост╕ зняття з валютного контролю експортно-╕мпортних операц╕й в умовах нового валютного регулювання: анал╕з зм╕н нормативних документ╕в у валютному регулюванн╕.

1. Особливост╕ оформлення зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в: техн╕ка складання, систематизац╕я, електронна та документальна форма, п╕дписання договор╕в факсим╕л╓, використання факсових коп╕й, укладання багатомовних договор╕в, оформлення додатк╕в та супутн╕х до договор╕в документ╕в.
2. Особливост╕ оформлення документ╕в, необх╕дних для зд╕йснення валютного контролю: зняття операц╕й з валютного контролю в раз╕ зм╕ни вартост╕ товару, конф╕скац╕╖, втрати товару та ╕н., оформлення документ╕в при зд╕йсненн╕ розрахунк╕в шляхом акредитив╕в, гарант╕й.
3. Документи п╕дтвердження правом╕рност╕ зд╕йснення валютних операц╕й.

Кожному учаснику нада╓ться:

• Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕;
• Блокнот, ручка;
• ╤нформац╕йн╕ матер╕али по тем╕ сем╕нару на CD.

Варт╕сть участ╕ одного учасника в сем╕нар╕:

У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.

М╕сце проведення сем╕нару: м╕сто Одеса.
Проживання: м. Одеса, готель "Vele Rossa"

Заявки приймаються до 15.05.2018 року. Оплата до 18.05.2018.

УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*.
*Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника сем╕нару за погодженням з координатором.

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -(044) 236-96-20 (21/31/39), (050) 383 59 90, (096) 179 35 04
e-mail: mailto:seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice/

Координатор проекту - Олександр Андре╓в

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, надасть неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

З повагою,

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤

Заповнену заявку сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на факс: (044) 593 74 09

Контакти координатора: Олександр Андре╓в, (050) 383 59 90, (096) 179 35 04

Заявки приймаються до 15 травня включно.

Прийма╓мо пропозиц╕╖ щодо уточнення тематики та питань для розгляду на сем╕нар╕.

Будемо Вам дуже вдячн╕ за пропозиц╕╖ та зауваження щодо питань орган╕зац╕╖ сем╕нар╕в.

[Отправить заявку]

Проект постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни "Про внесення зм╕н до Порядку зд╕йснення державного контролю за м╕жнародними передачами товар╕в подв╕йного використання"

ДСЕК

— Паша, а сколько женщин у тебя было до меня?
— Сегодня или вообще?

Домашние задания нужны только для того, чтобы поссорить детей и родителей...