Умови будуть створен╕: Порошенко п╕дписав Закон про мито на товари для орган╕зац╕╖ ф╕нал╕в ЛЧ У╢ФА в Ки╓в╕
Реал╕зац╕я закон╕в забезпечить дотримання взятих зобов’язань щодо п╕дтримки вказаних заход╕в та сприятиме створенню позитивного ╕м╕джу держави.
Президент Укра╖ни Петро Порошенко п╕дписав закони, спрямован╕ на створення умов для належно╖ орган╕зац╕╖ та проведення в Укра╖н╕ ф╕нальних матч╕в Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА та Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА серед ж╕нок сезону 2017/2018 рок╕в. Про це пов╕домля╓ прес-служба Глави держави.
"Президент Петро Порошенко п╕дписав закон Укра╖ни № 2374-VIII "Про внесення
зм╕н до розд╕лу XX "Перех╕дн╕ положення" Податкового кодексу Укра╖ни у зв’язку з п╕дготовкою та проведенням в Укра╖н╕ ф╕нальних матч╕в Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА та Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА серед ж╕нок сезону 2017/2018". Президент також п╕дписав закон Укра╖ни № 2375-VIII "Про внесення зм╕ни до розд╕лу XXI "Прик╕нцев╕ та перех╕дн╕ положення" Митного кодексу Укра╖ни у зв’язку з орган╕зац╕╓ю та проведенням ф╕нальних матч╕в Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА та Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА серед ж╕нок сезону 2017/2018", – зазначено у
пов╕домленн╕.
Реал╕зац╕я закон╕в забезпечить дотримання взятих зобов’язань щодо п╕дтримки вказаних заход╕в та сприятиме створенню позитивного ╕м╕джу держави, наголошують у прес-служб╕.
Зазнача╓ться, що зм╕нами до Податкового кодексу передбачено тимчасово, на пер╕од проведення ф╕нальних матч╕в з футболу, зв╕льнити в╕д податку на доходи ф╕зичних ос╕б та в╕йськового збору доходи, отриман╕ представниками або посадовими особами асоц╕ац╕й - членами У╢ФА; членами делегац╕й, що беруть участь у
ф╕нальних матчах чемп╕онату, у тому числ╕ членами команд, як╕ здобули право на участь у ф╕нальних матчах; ф╕зичними особами, акредитованими У╢ФА, зокрема сп╕вроб╕тниками та тимчасовими прац╕вниками, представниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, партнерами У╢ФА, представниками спонсор╕в (кр╕м резидент╕в Укра╖ни).
Зг╕дно з законом, в╕д податку на додану варт╕сть зв╕льняються операц╕╖ ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни товар╕в, зазначених в абзацах другому ╕ третьому пункту 43 розд╕лу XXI "Прик╕нцев╕
та перех╕дн╕ положення" Митного кодексу Укра╖ни, з постачання У╢ФА квитк╕в та послуг, як╕ ╓ нев╕д’╓мною частиною такого квитка.
Також зв╕льня╓ться в╕д податку на прибуток п╕дпри╓мств прибуток, отриманий до 26 травня 2018 року включно У╢ФА та/або його пов’язаними особами в╕д передач╕ та/чи використання комерц╕йних прав, що стосуються ф╕нальних матч╕в Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА та Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА серед ж╕нок сезону 2017/2018. В╕дпов╕дно до закону, зв╕льняються в╕д оподаткування митними платежами
товари, в тому числ╕ наземн╕ транспортн╕ засоби, як╕ тимчасово ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни вказаними особами/орган╕зац╕ями для забезпечення орган╕зац╕╖ та проведення в╕дпов╕дних заход╕в.
В╕н також зобов’язу╓ забезпечити пропуск через митний кордон, митний контроль та митне оформлення вказаних товар╕в та транспортних засоб╕в за м╕сцем проведення ф╕нальних заход╕в Л╕ги чемп╕он╕в У╢ФА 2018 року або митницею у пункт╕ пропуску через державний кордон Укра╖ни у першочерговому порядку та без подання
встановлених законодавством дозв╕льних документ╕в.
Укра╖на без СНД: що зм╕нить р╕шення Ки╓ва про "вих╕д" з╕ Сп╕вдружност╕
Тарас Качка, для ╢вропейсько╖ правди _ Понед╕лок, 16 кв╕тня 2018, 15:50.
На п'ятому роц╕ в╕йни з РФ Укра╖на нарешт╕ поставила питання про вих╕д ╕з ключового ╕нтеграц╕йного об'╓днання на пострадянському простор╕ – Сп╕вдружност╕ незалежних держав.
Принаймн╕, про таку ╕н╕ц╕ативу заявив президент Петро Порошенко. "Я запропоную уряду п╕дготувати пропозиц╕ю про припинення членства в статутних органах СНД", – сказав Порошенко, наголосивши, що Укра╖на не ╓ повноц╕нним членом СНД, тому не може вийти з цього органу.
Вт╕м, така заява ставить дуже багато запитань. Як саме в╕дбуватиметься "розлучення", з яких угод Укра╖на вол╕╓ не виходити? А головне – як саме плану╓ регулювати в╕дносини з
кра╖нами-членами СНД п╕сля виходу з орган╕зац╕╖?
Спробу╓мо розглянути ц╕ питання.
Нав╕що? ╤ нав╕що зараз?
Очевидно, головною причиною р╕шення про вих╕д з СНД ╓ порушення ус╕х основоположних принцип╕в
сп╕впрац╕. Б╕льше того, Рос╕я на ╕деолог╕чному р╕вн╕ у посланнях свого президента та статтях його ╕деолог╕в займа╓ позиц╕ю ворожост╕ до ╕нших держав та ╕золяц╕он╕зму.
Кр╕м того, причиною для виходу з СНД ╓ тектон╕чний розкол всередин╕ цього утворення. РФ активно просува╓ створення ╢врАзЕС. Цей проект, хоч ╕ повол╕, але наполегливо п╕дрива╓ зсередини саму СНД. А головне – створю╓ перешкоди для розвитку сп╕впрац╕ Укра╖ни з ╕ншими державами-членами СНД, наприклад з Б╕лоруссю чи Казахстаном.
Зв╕сно, тут ╓ ╕ контраргумент у вигляд╕ того, що СНД може бути платформою для орган╕зац╕╖ протид╕╖ рос╕йському експанс╕он╕зму.
Розвиток под╕й в╕д 2014 року – агрес╕я з боку РФ ╕ активна ╕нтеграц╕я з ╢С, у тому числ╕ набрання чинност╕ Угодою про асоц╕ац╕ю, створили нов╕
п╕дходи до рег╕онал╕зац╕╖. Хоч це н╕де ╕ не закр╕плено юридично, але дедал╕ част╕ше Укра╖на розгляда╓ться в контекст╕ Центрально╖ та Сх╕дно╖ ╢вропи, разом з Литвою ╕ Польщею. Це, зв╕сно, б╕льше символ╕чна, але дуже важлива зм╕на сприйняття Укра╖ни. Чим р╕дше нас долучатимуть до пострадянського св╕ту, тим краще.
Чому зараз? На це запитання нема╓ ч╕тко╖ в╕дпов╕д╕.
Навряд чи ╓ якась под╕я, яка стала тригером для прийняття такого р╕шення. Пропозиц╕╖ щодо виходу з СНД лунали в╕д 2014 року (╕ нав╕ть ран╕ше).
Але за низкою р╕зних чинник╕в саме тепер це завдання ста╓ пр╕оритетом. ╤ це добре, бо вих╕д з СНД буде проектом складним. Можливо не таким комплексним, як Brexit, але точно
под╕бним.
Передус╕м тому, що СНД – це не лише орган╕зац╕я, але й величезна к╕льк╕сть р╕зних угод. ╤ багато структур ╕ документ╕в СНД ╓ непом╕тними, але дуже важливими для укра╖нських громадян ╕ компан╕й.
Вийти
зв╕дти, куди не заходили
СНД ╕сну╓ в силу двох документ╕в: Угоди про створення Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав та Статуту Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав.
Угоду про створення Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав було п╕дписано в╕д ╕мен╕ Укра╖ни 8 грудня 1991 року ╕ вже 10 грудня було ратиф╕ковано Верховною радою Укра╖ни (були ж часи).
Лише п╕сля
цього (а власне, п╕сля Алматинського протоколу 21 грудня) почалась робота над Статутом СНД, який був схвалений 22 с╕чня 1993 року. Цей Статут Укра╖на вже не ратиф╕кувала. Але це не заважа╓ Укра╖н╕ брати участь у робот╕ СНД в
якост╕ держави-засновниц╕.
╤ власне, тут виника╓ проблема.
Вих╕д з СНД врегульовано статтею 9 Статуту СНД, який ми не ратиф╕кували.
Не те щоб для нас взагал╕ не було виходу. Стаття 9 Статуту ╓ продовженням
статт╕ 10 Угоди про створення СНД. У ╖╖ статт╕ 10 передбачено, що кожна з високих догов╕рних стор╕н лиша╓ за собою право припинити д╕ю ц╕╓╖ Угоди або окремих ╖╖ статей, пов╕домивши про це учасник╕в Угоди за р╕к.
Тобто ми можемо вийти с Угоди про створення СНД, переставши бути державою-засновницею.
Проблема тут б╕льше пол╕тичного характеру. Перший вих╕д з СНД – Груз╕╖ – базувався на статт╕ 9 статуту. Тод╕ протягом року експертна група в рамках виконавчого ком╕тету Сп╕вдружност╕ визначила, в яких угодах Груз╕я може брати участь п╕сля виходу, та ╕нш╕ детал╕ ╖╖ виходу з
орган╕зац╕╖.
Чи буде п╕дх╕д до Укра╖ни такий самий – питання в╕дкрите. Формально в╕н ма╓ бути такий самий, але через пол╕тичн╕ обставини ми можемо почути ╕ншу позиц╕ю в╕д держав-учасниць СНД.
╤ ╓ ще одна нап╕вжарт╕влива тема. Частина друга статт╕ 14 Угоди про створення СНД передбача╓ припинення д╕яльност╕ орган╕в колишнього СРСР на територ╕ях держав-член╕в Сп╕вдружност╕.
У раз╕, якщо ми припинимо д╕ю Угоди про створення СНД, то варто буде зробити застереження, що припинення застосування норми, яка скасову╓ чи припиня╓ д╕ю ╕нших норм, не означа╓ автоматичного
в╕дновлення скасованих норм. Це заклинання ма╓ уберегти нас в╕д атаки зомб╕.
З менш жарт╕вливих тем – припинення Угоди про створення СНД також стосу╓ться статт╕ 5 Угоди, про повагу до територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та непорушн╕сть кордон╕в. Ця тема дуже дражлива в контекст╕ розмов про Великий догов╕р м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю.
Переглянути все
Як ╕ у
випадку Груз╕╖, ╓дине, що нас може ц╕кавити – це збереження участ╕ в окремих договорах СНД. Як би хто не глузував з радянськост╕ СНД, його догов╕рна база ╓ добре розвинутою ╕ достатньо важливою для двосторонн╕х в╕дносин з
державами-учасницями.
Тому нам буде потр╕бно провести роботу не лише над тим, щоб визначити, в яких угодах СНД ми залиша╓мося. Нам буде потр╕бно проговорити з кожною державою-членом СНД (принаймн╕ з Молдовою, Б╕лоруссю та
Казахстаном), яким чином врегулювати в╕дносини у випадку, коли Укра╖на не зможе продовжувати свою присутн╕сть в якихось угодах СНД.
У двосторонн╕х в╕дносинах це може бути п╕дтвердження д╕╖ договор╕в СНД, де це ╓ можливим;
п╕дтвердження д╕╖ ╕нших багатосторонн╕х договор╕в (наприклад, договор╕в Ради ╢вропи або ООН); або ж в╕дновлення д╕╖ або укладення нових двосторонн╕х договор╕в.
Адже вих╕д з СНД – це не просто вих╕д з орган╕зац╕╖ та низки м╕жнародних договор╕в, це де-факто повноц╕нний перегляд двосторонн╕х в╕дносин с державами, як╕ до СНД входять. Це насправд╕ важлива справа. Але система догов╕рних переплетень на пострадянському простор╕ така складна, що говорити про якусь просту ╕ ч╕тку схему у ц╕й робот╕ дуже складно.
╤ не варто думати, що СНД – це лише
проста угода про в╕льну торг╕влю ╕ все.
У рамках СНД д╕╓ повноц╕нна м╕жнародна орган╕зац╕я, яка регулю╓ зал╕зничн╕ перевезення. Вих╕д з не╖ не може не вплинути на б╕знес "Укразл╕зниц╕", яка, очевидно, отриму╓ доступ до ринк╕в держав-учасниць СНД в силу механ╕зм╕в Виконавчого ком╕тету Ради зал╕зничного транспорту СНД.
Так само важливими ╓ положення Конвенц╕╖ про правову допомогу та правов╕ в╕дносини в цив╕льних, с╕мейних та крим╕нальних справах 1993 року. Ця Конвенц╕я ╓ досить д╕╓вим ╕нструментом захисту ╕нтерес╕в ос╕б в ус╕х категор╕ях судових справ. ╤
тут знову заплутана ╕стор╕я того, що до нового покол╕ння ц╕╓╖ Конвенц╕╖ ми не при╓днались, але це окрема тема.
Нарешт╕, повернемось до торг╕вл╕.
Угода про зону в╕льно╖ торг╕вл╕ ╓ важливою для ╕стотно╖ частки експорту Укра╖ни. Зокрема, наша торг╕вля з Б╕лоруссю повн╕стю залежна в╕д ц╕╓╖ угоди.
Але й це не все!
Як не дивно, наша торг╕вля з Молдовою також регулю╓ться угодою про в╕льну торг╕влю СНД. Але в Кишинев╕ впевнен╕, що в раз╕ розриву договору СНД наша торг╕вля не постражда╓, бо ╓ стара двостороння угода. ╥╖ мали анулювати, але вона дос╕ значиться в баз╕ законодавства як чинна. Та сама ситуац╕я - ╕з Казахстаном.
В арх╕вах можна знайти майже повний комплект двосторонн╕х угод про
в╕льну торг╕влю м╕ж Укра╖ною та державами-учасницями СНД. Частину ╖х можна в╕дновити, ╕ це потребу╓ ретельного опрацювання. Щоб зняти вс╕ сумн╕ви, сторони мають укласти хоч якийсь протокол, що з такого-то моменту ми застосову╓мо двосторонню угоду зам╕сть угоди в рамках СНД. Але це точно легше, н╕ж просто домовлятися про нову угоду.
Так чи ╕накше, дорога до виходу з СНД почина╓ться з нотиф╕кац╕╖ на п╕дстав╕ статт╕ 10 Угоди про заснування СНД.
В╕д дати ц╕╓╖ нотиф╕кац╕╖ почнеться 12-м╕сячний в╕дл╕к до припинення ц╕╓╖ Угоди, протягом якого ми ма╓мо знайти в╕дпов╕д╕ на вс╕ заплутан╕ правов╕ питання.
Електронна митна декларац╕я ╓ п╕дставою для формування податкового кредиту
Митна декларац╕я та ╕нш╕ документи, подання яких контролюючим органам передбачено МКУ, оформлен╕ на паперовому нос╕╖ та у вигляд╕ електронних документ╕в, мають однакову юридичну силу.
У раз╕ якщо митне оформлення товар╕в, вивезених за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, зд╕йснювалося з використанням електронно╖ митно╖ декларац╕╖, така електронна митна
декларац╕я нада╓ться контролюючим органом за м╕сцем митного оформлення контролюючому органу за м╕сцем обл╕ку такого платника податк╕в в порядку, затвердженому центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну ф╕нансову пол╕тику, в електронн╕й форм╕ з дотриманням умови щодо ре╓страц╕╖ електронного п╕дпису в╕дпов╕дно до закону.
Електронна митна декларац╕я, оформлена за допомогою автоматизовано╖ системи митного оформлення, що п╕дтверджу╓ сплату ПДВ, ╓ п╕дставою для формування податкового кредиту.
При цьому у випадку митного оформлення товар╕в з використанням електронно╖ митно╖ декларац╕╖, оформлення електронно╖ митно╖ декларац╕╖ на паперових нос╕ях не ╓ обов'язковим.
«Т╕льки т╕, хто вжива╓ абсурдн╕ спроби, зможуть досягти
неможливого»
/Альберт Енштейн/
I.БЛОК Адаптац╕я митного законодавства Укра╖ни до норм м╕жнародного та ╓вропейського права. Огляд зм╕н у законодавч╕ та нормативно правов╕ акти
- Зм╕ни до Митного тарифу Укра╖ни;
- Зм╕ни до Митного та Податкового кодекс╕в Укра╖ни.
II.БЛОК Обов’язкове застосування принципу «╓диного в╕кна» на митн╕ режими
- Огляд зм╕н до законодавства в частин╕ спрощення процедури проведення державних контрол╕в (законопроект № 7010);
- М╕н╕м╕зац╕я контролюючих служб в пунктах пропуску через державний кордон (передача функц╕й в╕д ╕нших контролюючих служб;
- Види державного контролю, форма ╖х зд╕йснення та процедура завершення;
- Перел╕к документ╕в, необх╕дних для подання контролюючому органу для завершення державного контролю (Наказ МФУ №368 в╕д 16.03.2018).
III.БЛОК ╤мпорт обладнання для
власного виробництва та розстроченняПДВ
- Пререл╕к обладнання, що зазначене в пункт╕ 65 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX ПК Укра╖ни;
- Порядок надання розстрочення сплати ПДВ;
- Документи, що подаються разом ╕з заявою;
- Сплата митних платеж╕в та забезпечення виконання ф╕нансових зобов’язань (ф╕нансов╕
гарант╕╖)
IV. БЛОК Практика застосування положень Угод про в╕льну торг╕влю та асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢С
- Документальне п╕дтвердження походження товар╕в для застосування зв╕льнення в╕д сплати мита;
- Видача сертиф╕кат╕в про походження товар╕в, та оформлення ╖х органами доход╕в ╕ збор╕в сертиф╕ката про походження;
- Запровадження ДФС Угод про в╕льну торг╕влю з Канадою та ╕ншими кра╖нами
IV. Новини валютного регулювання.
Новини валютного регулювання: огляд зм╕н та прогноз на майбутн╓ – впровадження ново╖ концепц╕╖ валютного регулювання в
Укра╖н╕. Новий закон «Про ╕ноземну валюту».
Особливост╕ зняття з валютного контролю експортно-╕мпортних операц╕й в умовах нового валютного регулювання: анал╕з зм╕н нормативних документ╕в у валютному регулюванн╕.
V. Документальне оформлення зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕
Особливост╕ оформлення зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в: техн╕ка складання, систематизац╕я, електронна та документальна форма, п╕дписання договор╕в факсим╕л╓,
використання факсових коп╕й, укладання багатомовних договор╕в, оформлення додатк╕в та супутн╕х до договор╕в документ╕в.
Особливост╕ оформлення документ╕в, необх╕дних для зд╕йснення валютного контролю: зняття операц╕й з валютного контролю в раз╕ зм╕ни вартост╕ товару, конф╕скац╕╖, втрати товару та ╕н., оформлення документ╕в при зд╕йсненн╕ розрахунк╕в шляхом акредитив╕в, гарант╕й.
Документи п╕дтвердження правом╕рност╕ зд╕йснення валютних операц╕й.
Кожному учаснику
нада╓ться:
Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕;
У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.
М╕сце проведення сем╕нару: м╕сто Одеса. Проживання: м. Одеса, готель "Vele Rossa"
Заявки приймаються до 15.05.2018
року. Оплата до 18.05.2018.
УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*. *Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника сем╕нару за погодженням з координатором.
Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -(044) 236-96-20 (21/31/39), (050) 383 59 90, (096) 179
35 04 e-mail: mailto:seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice/
Координатор проекту - Олександр Андре╓в
Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, надасть
неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу
З повагою,
Директор ТОВ "НВО «Поверхность МД»
Артур Хохлов
Ф╕зична особа п╕дпри╓мець
Олександр
Андре╓в
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤
* Дата, назва сем╕нару
25.05-28/05/2018
«Адаптац╕я митного законодавства Укра╖ни до норм м╕жнародного та ╓вропейського права. Валютний
контроль»
Электронная таможенная декларация является основанием для формирования налогового кредита
Таможенная декларация и другие документы, представление которых контролирующим органам предусмотрено ТКУ, оформленные на бумажном носителе и в виде электронных документов, имеют одинаковую юридическую силу.
В случае если таможенное оформление товаров, вывезенных за пределы таможенной территории Украины, осуществлялось с
использованием электронной таможенной декларации, такая электронная таможенная декларация предоставляется контролирующим органом по месту таможенного оформления контролирующего органа по месту учета такого налогоплательщика, в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации ЭЦП.
Электронная таможенная декларация,
оформленная с помощью автоматизированной системы таможенного оформления, подтверждающий уплату НДС, является основанием для формирования налогового кредита.
При этом в случае таможенного оформления товаров с использованием электронной таможенной декларации, оформление электронной таможенной декларации на бумажных носителях не является
обязательным.
ИНК ГФС от 05.04.2018 р. N 1392/6/99-99-15-03-02-15/╤ПК.
ДПСУ: Майже 160 пункт╕в пропуску обладнан╕ техн╕чними засобами з функц╕╓ю б╕ометричного контролю та п╕дключен╕ до баз даних ╕нтерполу
На цей час у Державн╕й прикордонн╕й служб╕ Укра╖ни на високому р╕вн╕ проводиться пост╕йна та активна робота по техн╕чному вдосконаленню вс╕х пункт╕в пропуску на державному кордон╕. Це дозволя╓ забезпечувати сутт╓ве спрощення порядку подорожей громадян Укра╖ни до кра╖н ╢С. Зокрема вдосконалення обладнання для б╕ометричного контролю паспортних
документ╕в та п╕дключення пункт╕в пропуску до баз даних ╤нтерполу.
Укра╖нське прикордонне в╕домство системно реал╕зову╓ заходи щодо над╕йно╖ охорони державного кордону Укра╖ни. Саме для недопущення перем╕щення через кордон ос╕б та транспортних засоб╕в, як╕ перебувають у розшуку як в Укра╖н╕, так ╕ за ╖╖ межами, прикордонники використовують базу даних ╤нтерпол.
На сьогодн╕шн╕й день на кордон╕ майже 160 пункт╕в пропуску обладнан╕ техн╕чними засобами з функц╕╓ю
б╕ометричного контролю та п╕дключен╕ до баз даних ╤нтерполу. Також у ход╕ проведено╖ роботи зб╕льшено к╕льк╕сть робочих м╕сць в ус╕х пунктах пропуску. ╤ як результат, вже реал╕зовано 2,3 тисяч╕ ╕нформац╕й щодо конкретних ос╕б ╕ транспортних засоб╕в.
База даних ╤нтерполу, кр╕м виявлення ос╕б, як╕ знаходяться в м╕жнародному розшуку, дозволя╓ оперативно встановлювати та обм╕нюватися ╕нформац╕╓ю про викраден╕ та втрачен╕ документи, що посв╕дчують особу та п╕дтверджують громадянство
тощо.
Загалом п╕дключення пункт╕в пропуску на державному кордон╕ Укра╖ни значно удосконалю╓ сп╕вроб╕тництво ус╕х правоохоронних орган╕в Укра╖ни з правоохоронними структурами ╕ноземних держав, у тому числ╕ ╢С, у попередженн╕, розкритт╕ та розсл╕дуванн╕ злочин╕в.
Варто зазначити, що у минулому роц╕ сп╕вроб╕тниками
Держприкордонслужби було реал╕зовано б╕льше 3 тисяч спрацювань, а вже з початку 2018 року – майже 550.
США Мексика ╕ Канада домовилися переписати угоду NAFTA
США, Канада ╕ Мексика вже в найближч╕ тижн╕ збираються укласти нову верс╕ю договору про П╕вн╕чноамериканську зону в╕льно╖ торг╕вл╕ (NAFTA).
Як пов╕домля╓ Bloomberg, про це заявив президент Мексики Енр╕ке Пенья Нь╓то за п╕дсумками зустр╕ч╕ з прем'╓р-м╕н╕стром Канади Джаст╕ном Трюдо ╕ в╕це-президентом США Майклом Пенсом.
Угода ма╓ бути п╕дписана до вибор╕в у Мексиц╕, як╕ пройдуть 1 липня. "Ми домовилися продовжувати роботу по досягненню угоди
╕ закликали наш╕ спец╕альн╕ переговорн╕ групи прискорити переговори", - заявив Нь╓то.
Нагада╓мо, перегляд умов NAFTA був одн╕╓ю з передвиборних об╕цянок президента США Дональда Трампа.
