Количество просмотров: 47 (за период c 00:00 по 18:01 12/04/18), всего просмотров: 552

Наказ вiд 16.03.2018 № 368 М╕нф╕н Про внесення зм╕н до Перел╕ку документ╕в, як╕ необх╕дно подати в╕дпов╕дному контролюючому органов╕ для заверення в╕дпов╕дного виду державного контролю Вступил в силу с 05.04.2018

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	3
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	2
	ВСЕГО:	5

MDoffice

Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни прийняло р╕шення залишити обл╕кову ставку незм╕нною на р╕вн╕ 17,0% р╕чних. П╕сля чотирьох п╕двищень обл╕ково╖ ставки посп╕ль монетарн╕ умови нараз╕ ╓ достатньо жорсткими, щоб забезпечити зниження ╕нфляц╕╖ до ц╕льових показник╕в у середньостроков╕й перспектив╕.

У березн╕ споживча ╕нфляц╕я продовжила упов╕льнюватися ╕ становила 13,2% у р╕чному вим╕р╕. Водночас ╕нфляц╕я була вище ц╕лей Нац╕онального банку. Базова ╕нфляц╕я також залишалася значною (9,4% р/р).

Основною причиною високо╖ ╕нфляц╕╖ було подальше стр╕мке зростання ц╕н на продукти харчування. Це в╕дбувалося внасл╕док актив╕зац╕╖ експорту продовольства на тл╕ зменшення обсяг╕в виробництва окремих категор╕й с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖. Також п╕дтримувало ╕нфляц╕йний тиск продовження зростання виробничих витрат, зокрема на оплату прац╕. На ц╕нах позначилося ╕ швидке в╕дновлення споживчого попиту внасл╕док п╕двищення соц╕альних стандарт╕в. В╕дпов╕дно, залишалися високими й ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування окремих груп економ╕чних агент╕в.

Водночас проведення Нац╕ональним банком жорстко╖ монетарно╖ пол╕тики стримувало ╕нфляц╕йний тиск, зокрема через канал обм╕нного курсу. Як ╕ оч╕кувалося, попередн╕ п╕двищення обл╕ково╖ ставки зробили б╕льш привабливими ф╕нансов╕ ╕нструменти в гривн╕, що сприяло припливу ╕ноземного кап╕талу. Разом з╕ зб╕льшенням надходжень валютно╖ виручки в╕д експортер╕в це спричинило перех╕д в╕д девальвац╕йного тренду до зм╕цнення гривн╕ з к╕нця с╕чня 2018 року. Посилення гривн╕ як в╕дносно долара США, так ╕ валют кра╖н-торг╕вельних партнер╕в позначилося насамперед на ц╕нах палива та ╕мпортних товар╕в, а в перспектив╕ ма╓ сприятливо вплинути ╕ на ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування.

За дом╕нування пропозиц╕╖ ╕ноземно╖ валюти над попитом Нац╕ональний банк зд╕йснював валютн╕ ╕нтервенц╕╖ для поповнення м╕жнародних резерв╕в. ╥х накопичення зб╕льшу╓ потенц╕ал Нац╕онального банку у п╕дтримц╕ макроеконом╕чно╖ стаб╕льност╕, зокрема у випадку розвороту поток╕в кап╕талу, та досягненн╕ ╕нфляц╕йних ц╕лей у середньостроков╕й перспектив╕.

Нац╕ональний банк залишив незм╕нним прогноз споживчо╖ ╕нфляц╕╖ – вона буде знижуватися ╕ досягне ц╕льового р╕вня у середин╕ 2019 року

Протягом 2018 року ╕нфляц╕я буде поступово упов╕льнюватися – до 8,9% у грудн╕, проте залишатиметься вищою за ц╕льов╕ ор╕╓нтири.

З одного боку, зм╕цнення курсу гривн╕ у ╤ квартал╕ буде стримувати зростання ц╕н, насамперед на непродовольч╕ товари, ╕ в╕дпов╕дно забезпечить б╕льш швидке зниження базово╖ ╕нфляц╕╖, н╕ж прогнозувалось у с╕чн╕.

Кр╕м того, ╕нфляц╕ю буде стримувати подальше в╕дображення попередн╕х р╕шень з п╕двищення обл╕ково╖ ставки на депозитних ставках комерц╕йних банк╕в.

З ╕ншого боку, п╕дтримуватиме ╕нфляц╕йний тиск б╕льш сутт╓ве, н╕ж оч╕кувалося ран╕ше, зростання ц╕н на продовольч╕ товари на тл╕ розширення ╖х експорту та посилення споживчого попиту внасл╕док зб╕льшення доход╕в населення.  

У подальшому ╕нфляц╕я продовжить знижуватися завдяки збереженню жорстко╖ монетарно╖ пол╕тики, зб╕льшенню пропозиц╕╖ продукт╕в харчування та упов╕льненню ╕мпортовано╖ ╕нфляц╕╖. У результат╕ ╕нфляц╕я повернеться до ц╕льового д╕апазону в середин╕ 2019 року ╕ становитиме 5,8% на к╕нець наступного року. У 2020 роц╕ вона упов╕льниться до 5,0%, що в╕дпов╕датиме центральному значенню ц╕льового д╕апазону (5,0% ± 1 в.п.).

Нац╕ональний банк залишив незм╕нним прогноз економ╕чного зростання на 2018-2020 роки

У 2017 роц╕ укра╖нська економ╕ка зросла на 2,5%, таким чином випередивши оч╕кування Нац╕онального банку. П╕д╜рунтям для прискорення економ╕чного зростання були б╕льш сутт╓ве розширення внутр╕шнього споживчого попиту та висока ╕нвестиц╕йна активн╕сть.

Як ╕ ран╕ше, Нац╕ональний банк прогнозу╓ подальше прискорення зростання реального ВВП у 2018 роц╕ до 3,4%.  

Основним двигуном зростання економ╕ки залишатиметься приватне споживання. По-перше, збер╕гатимуться висок╕ темпи зростання реальних зароб╕тних плат, простимульован╕ активними м╕грац╕йними процесами. По-друге, пом'якшу╓ться ф╕скальна пол╕тика, у тому числ╕ через подальше п╕двищення соц╕альних стандарт╕в. Також, як ╕ минулого року, збережеться активна ╕нвестиц╕йна д╕яльн╕сть п╕дпри╓мств.

У 2019 – 2020 роках зростання реального ВВП дещо упов╕льниться (до 2,9%). Це в╕дбуватиметься через зниження ефект╕в ф╕скального пом’якшення та достатньо жорстку монетарну пол╕тику, необх╕дну для повернення ╕нфляц╕╖ до ц╕льового р╕вня. Однак у випадку б╕льш р╕шучого проведення структурних реформ темпи економ╕чного зростання можуть бути й вищими.

Експорт продовжить зб╕льшуватися завдяки сприятливим умовам торг╕вл╕, високому врожаю, розширенню доступу укра╖нських п╕дпри╓мств на зовн╕шн╕ ринки. Водночас ╕мпорт зростатиме швидше внасл╕док п╕двищення внутр╕шнього споживчого й ╕нвестиц╕йного попиту та поступового зм╕цнення реального ефективного обм╕нного курсу. Як насл╕док, деф╕цит поточного рахунку плат╕жного балансу пом╕рно розшириться (з 1,9% в╕д ВВП у 2017 роц╕ до 2,6% в╕д ВВП у 2020 роц╕). Зб╕льшення грошових переказ╕в через подальшу трудову м╕грац╕ю, у тому числ╕ внасл╕док л╕берал╕зац╕╖ умов працевлаштування у кра╖нах-сус╕дах, частково компенсуватиме розширення деф╕циту зовн╕шньо╖ торг╕вл╕.

Ключовим припущенням окресленого сценар╕ю залиша╓ться подальший поступ у зд╕йсненн╕ структурних реформ та сп╕впраця з М╕жнародним валютним фондом.

У 2018 роц╕ Нац╕ональний банк оч╕ку╓ надходження близько 2 млрд дол. США в╕д МВФ, а також отримання Урядом кредит╕в в╕д ╢С та Св╕тового банку. Це дасть змогу зб╕льшити м╕жнародн╕ резерви до 21,6 млрд дол. США на к╕нець поточного року. Однак у 2019 та 2020 роках через п╕ков╕ виплати за зовн╕шн╕м державним боргом плат╕жний баланс буде зведено з деф╕цитом, ╕ м╕жнародн╕ резерви дещо скоротяться.

Основним ризиком для реал╕зац╕╖ зазначеного макроеконом╕чного прогнозу Нац╕ональний банк вважа╓ в╕дсутн╕сть прогресу в проведенн╕ структурних реформ, необх╕дних для збереження макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕ та подальшо╖ сп╕впрац╕ з МВФ. 

В╕дтерм╕нування необх╕дних крок╕в для в╕дновлення сп╕вроб╕тництва з оф╕ц╕йними кредиторами звужу╓ в╕кно можливостей у залученн╕ необх╕дного ф╕нансування для зд╕йснення п╕кових виплат за державним боргом у 2018-2020 роках. Тому, на думку Нац╕онального банку, для збереження макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕ Укра╖ни критично важливим ╓ нев╕дкладна актив╕зац╕я зусиль для продовження сп╕впрац╕ з МВФ.

Також вагомим ризиком ╓ проведення Урядом б╕льш м’яко╖ ф╕скально╖ пол╕тики. Зокрема, подальше зб╕льшення соц╕альних видатк╕в вищими темпами, н╕ж загальне зростання продуктивност╕ прац╕ в економ╕ц╕, може посилити ╕нфляц╕йний тиск.

У зовн╕шньому середовищ╕ сутт╓во зросли ризики широкомасштабних торг╕вельних в╕йн, що можуть зумовити р╕зк╕ коливання св╕тових товарних ц╕н, пог╕ршити умови доступу укра╖нських експортер╕в на зовн╕шн╕ ринки та, в╕дтак, зменшити валютн╕ надходження. Розворот сприятливих тенденц╕й, що спостер╕гались у св╕тов╕й економ╕ц╕ та на товарних ринках з початку 2016 року, може призвести до негативних насл╕дк╕в для економ╕ки Укра╖ни, яка залиша╓ться вразливою до зм╕ни св╕тово╖ кон’юнктури. 

З урахуванням оновленого макроеконом╕чного прогнозу та оц╕нки зазначених ризик╕в Правл╕ння Нац╕онального банку вважа╓, що поточн╕ монетарн╕ умови ╓ достатньо жорсткими, щоб знизити ╕нфляц╕ю у середньостроков╕й перспектив╕. В╕дпов╕дно, було прийнято р╕шення залишити обл╕кову ставку незм╕нною на р╕вн╕ 17,0%.

У раз╕ посилення фундаментальних ╕нфляц╕йних ризик╕в, Нац╕ональний банк може продовжити п╕двищення обл╕ково╖ ставки для повернення ╕нфляц╕╖ до встановлених середньострокових ц╕лей. 

Водночас Нац╕ональний банк, як ╕ ран╕ше, буде балансувати м╕ж необх╕дн╕стю, з одного боку, знизити ╕нфляц╕ю та, з ╕ншого боку, м╕н╕м╕зувати негативн╕ короткостроков╕ насл╕дки для економ╕чного зростання та в╕дновлення кредитування. Досягнення ц╕ново╖ стаб╕льност╕ та покращення ╕нфляц╕йних оч╕кувань розглядаються як фундаментальн╕ фактори зниження кредитних ставок банк╕в, в╕дновлення кредитування та ст╕йкого економ╕чного зростання в середньостроков╕й перспектив╕.

Збереження обл╕ково╖ ставки на р╕вн╕ 17,0% затверджене Р╕шенням Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 12 кв╕тня 2018 року №204-рш "Про розм╕р обл╕ково╖ ставки".

Новий детальний макроеконом╕чний прогноз буде опубл╕кований в ╤нфляц╕йному зв╕т╕ 19 кв╕тня 2018 року.

П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету монетарно╖ пол╕тики, яка передувала прийняттю Правл╕нням даного р╕шення, буде оприлюднено 23 кв╕тня 2018 року.

Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 24 травня 2018 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.

КИ╥В. 12 кв╕тня. УНН.

Президент Укра╖ни Петро Порошенко п╕дписав закон “Про ратиф╕кац╕ю Угоди м╕ж Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни та Урядом Республ╕ки Молдова про сп╕льний контроль ос╕б, транспортних засоб╕в, товар╕в та предмет╕в у сп╕льних пунктах пропуску через укра╖нсько-молдовський державний кордон”. Про це в╕н написав у сво╓му Twitter, переда╓ УНН.

"Укра╖на та Молдова спростять перетин кордону для громадян обох кра╖н. Для цього буде орган╕зовано сп╕льний контроль на пунктах пропуску через укра╖нсько-молдовський держкордон. В╕дпов╕дний Закон про ратиф╕кац╕ю Угоди п╕дписав у присутност╕ глави Уряду Республ╕ки Молдова", - пов╕домив П.Порошенко.

УНН

[Отправить заявку]

Запрошу╓мо взяти участь у спец╕ал╕зованому сем╕нар╕ - практикум╕ на тему:

«Тема: «Адаптац╕я митного законодавства Укра╖ни до норм м╕жнародного та ╓вропейського права. Валютний контроль»

25-28 травня 2018 року

М╕сце проведення:  м. Одеса, вул. Гаршина, 3, готель "Vele Rossa"

Сем╕нар ор╕╓нтовано на:

Директор╕в компан╕й, що зд╕йснюють зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть (╕мпорт, експорт товар╕в, суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕, декларант╕в, брокер╕в; власник╕в митних л╕ценз╕йних склад╕в, склад╕в тимчасового збер╕гання, вантажних митних комплекс╕в; спец╕ал╕ст╕в орган╕зац╕й, що займаються митним оформленням, оптових покупц╕в-продавц╕в ╕мпортних товар╕в, перев╕зник╕в, менеджер╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ юрист╕в.

Орган╕затори сем╕нару:

ТОВ «НВО «Поверхность МД», м. Ки╖в
ФО-П Андре╓в, м. Ки╖в

Для висв╕тлення питань за програмою сем╕нару запрошен╕:

• Хохлов Артур Вячеславович – директор ТОВ ««НВО «Поверхность МД»;
• Представник М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни (за згодою);
• Представник Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни (уточню╓ться)
• Андре╓в Олександр Леон╕дович – пров╕дний експерт з питань зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ в Укра╖н╕;
• К╕р╓╓ва ╤рина Васил╕вна - пров╕дний фах╕вець у сфер╕ банк╕вського, валютного, ф╕нансового права, експерт з м╕жнародного комерц╕йного права, правового супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕

ПРОГРАМА СПЕЦ╤АЛ╤ЗОВАНОГО СЕМ╤НАРУ-ПРАКТИКУМУ

«Т╕льки т╕, хто вжива╓ абсурдн╕ спроби, зможуть досягти неможливого»

/Альберт Енштейн/

-      Зм╕ни до Митного тарифу Укра╖ни;

-      Зм╕ни до Митного та Податкового кодекс╕в Укра╖ни.

-      Огляд зм╕н до законодавства в частин╕ спрощення процедури проведення державних контрол╕в (законопроект № 7010);

-      М╕н╕м╕зац╕я контролюючих служб в пунктах пропуску через державний кордон (передача функц╕й в╕д ╕нших контролюючих служб;

-      Види державного контролю, форма ╖х зд╕йснення та процедура завершення;

-      Перел╕к документ╕в, необх╕дних для подання контролюючому органу для завершення державного контролю (Наказ МФУ №368 в╕д 16.03.2018).

-      Пререл╕к обладнання, що зазначене в пункт╕ 65 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX ПК Укра╖ни;

-      Порядок надання розстрочення сплати ПДВ;

-      Документи, що подаються разом ╕з заявою;

-      Сплата митних платеж╕в та забезпечення виконання ф╕нансових зобов’язань (ф╕нансов╕ гарант╕╖)

-          Документальне п╕дтвердження походження товар╕в для застосування зв╕льнення в╕д сплати мита;

-          Видача сертиф╕кат╕в про походження товар╕в, та оформлення ╖х органами доход╕в ╕ збор╕в сертиф╕ката про походження;

-          Запровадження ДФС Угод про в╕льну торг╕влю з Канадою та ╕ншими кра╖нами

IV. Новини валютного регулювання.

1. Новини валютного регулювання: огляд зм╕н та прогноз на майбутн╓ – впровадження ново╖ концепц╕╖ валютного регулювання в Укра╖н╕. Новий закон «Про ╕ноземну валюту».
2. Особливост╕ зняття з валютного контролю експортно-╕мпортних операц╕й в умовах нового валютного регулювання: анал╕з зм╕н нормативних документ╕в у валютному регулюванн╕.

1. Особливост╕ оформлення зовн╕шньоеконом╕чних договор╕в: техн╕ка складання, систематизац╕я, електронна та документальна форма, п╕дписання договор╕в факсим╕л╓, використання факсових коп╕й, укладання багатомовних договор╕в, оформлення додатк╕в та супутн╕х до договор╕в документ╕в.
2. Особливост╕ оформлення документ╕в, необх╕дних для зд╕йснення валютного контролю: зняття операц╕й з валютного контролю в раз╕ зм╕ни вартост╕ товару, конф╕скац╕╖, втрати товару та ╕н., оформлення документ╕в при зд╕йсненн╕ розрахунк╕в шляхом акредитив╕в, гарант╕й.
3. Документи п╕дтвердження правом╕рност╕ зд╕йснення валютних операц╕й.

Кожному учаснику нада╓ться:

• Св╕доцтво про участь у навчально-практичному сем╕нар╕;
• Блокнот, ручка;
• ╤нформац╕йн╕ матер╕али по тем╕ сем╕нару на CD.

Варт╕сть участ╕ одного учасника в сем╕нар╕:

У варт╕сть сем╕нару входить: участь у сем╕нар╕ (кава-брейк та об╕д у дн╕ сем╕нару), проживання (3-х разове харчування для DBL, SNGL), консультац╕╖ фах╕вц╕в, матер╕али за тематикою сем╕нару.

М╕сце проведення сем╕нару: м╕сто Одеса.
Проживання: м. Одеса, готель "Vele Rossa"

Заявки приймаються до 15.05.2018 року. Оплата до 18.05.2018.

УВАГА! К╕льк╕сть номер╕в для проживання обмежена. Потурбуйтесь будь ласка про завчасну передоплату. Упроваджено систему - перший сплатив, перший забронював*.
*Можливе бронювання м╕сць для ╕нших ос╕б, що супроводжують учасника сем╕нару за погодженням з координатором.

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про сем╕нар, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефонами: +38 -(044) 236-96-20 (21/31/39), (050) 383 59 90, (096) 179 35 04
e-mail: mailto:seminar@mdoffice.com.ua або на стор╕нц╕ https://www.mdoffice/

Координатор проекту - Олександр Андре╓в

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана на сем╕нар╕, надасть неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

З повагою,

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У СЕМ╤НАР╤

Заповнену заявку сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на факс: (044) 593 74 09

Контакти координатора: Олександр Андре╓в, (050) 383 59 90, (096) 179 35 04

Заявки приймаються до 15 травня включно.

Прийма╓мо пропозиц╕╖ щодо уточнення тематики та питань для розгляду на сем╕нар╕.

Будемо Вам дуже вдячн╕ за пропозиц╕╖ та зауваження щодо питань орган╕зац╕╖ сем╕нар╕в.

[Отправить заявку]

   В соответствии с п. 43.1 ст. 43 Налогового кодекса по ошибке и/или чрезмерно уплаченные суммы денежного обязательства подлежат возврату плательщику согласно ст. 43 Налогового кодекса и ст. 301 Таможенного кодекса, кроме случаев наличия у такого плательщика налогового долга.

   В случае возврата излишне уплаченных налоговых обязательств по НДС, зачисленных в бюджет со счета плательщика налогов в системе электронного администрирования НДС в порядке, определенном п. 2001.5 ст. 2001 Налогового кодекса, такие средства подлежат возврату исключительно на счет плательщика в системе электронного администрирования НДС, а в случае его отсутствия на момент обращения налогоплательщика с заявлением на возврат излишне уплаченных налоговых обязательств по НДС или на момент фактического возврата средств — путем перечисления на текущий счет плательщика налогов в учреждении банка (п. 43.41 ст. 43 Налогового кодекса).

   Учитывая то, что при ввозе товаров на таможенную территорию Украины сумма НДС уплачивается не с электронного счета, а непосредственно с расчетного счета плательщика налогов, возврат средств, излишне уплаченных при ввозе товаров на таможенную территорию Украины, осуществляется на текущий счет плательщика налогов в учреждении банка.

   Аналогичное разъяснение изложено в сообщении ГУ ГФС в Львовской области.

visnuk.com.ua

Уряд затвердив нов╕ зразки марок акцизного податку для тютюнових вироб╕в в╕тчизняного та ╕мпортного виробництва (кр╕м сигарет з ф╕льтром та без ф╕льтра, цигарок).

Марки акцизного податку нового зразка буде запроваджено з 1 липня 2018 р.

Постанова КМУ в╕д 04.04.2018 р. № 257.

https://buh.ligazakon.net

Початок року багато в чому показу╓ зад╕л ╕ напрямок руху. Най╕мов╕рн╕ше, за п╕дсумками року матимемо незначне, але зростання укра╖нського експорту. А якщо укра╖нська влада буде займатися не пол╕тиканством, а економ╕кою, ╕, нарешт╕, зрозум╕╓, що за допомогою Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С можна отримувати дох╕д, а не т╕льки брати кредити в ╢С, то можна реально зб╕льшити експорт з Укра╖ни не т╕льки до Польщ╕, а й до ╕нших кра╖н ╢С.

Митниця не т╕льки "да╓ добро", а й уже п╕драхувала результати зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ впродовж I кварталу 2018 року. Результати дуже чудов╕ для одних ╕ сумн╕ для ╕нших. Кожен читач вибира╓ сам, що йому б╕льше сподобалося в ц╕й статт╕.

Експорт товар╕в Укра╖ни впродовж I кварталу 2018 року склав 11,4 млрд дол., що на 10% б╕льше, н╕ж протягом I кварталу 2017 року, але на 25% менше, н╕ж упродовж I кварталу 2013 року. Ось це вже парадокс. Хоча багато в чому оч╕куваний. П╕двищити показники експорту Укра╖ни до р╕вня 2013 року найближчими роками не вийде. Ламати — не будувати, а тим б╕льше з такими "горе-реформаторами".

╤мпорт Укра╖ни впродовж I кварталу 2018 року склав 12,6 млрд дол., що на 14% б╕льше, н╕ж протягом I кварталу 2017 року, ╕ на 29% менше, н╕ж упродовж I кварталу 2013 року. Так, д╕йсно, Укра╖на знизила закуп╕влю енергетичних ресурс╕в, перш за все природного газу, пор╕вняно з 2013 роком. Але не тому, що економ╕ка Укра╖ни стала енергоефективною. А, най╕мов╕рн╕ше, тому, що економ╕ка просто "охолола" ╕ стала менше вимагати енергетичних ресурс╕в. В╕дпов╕дно, ╕ попит на енергетичний ╕мпорт знижено. Але це ╕ пад╕ння промисловост╕ Укра╖ни. Тож за все доводиться платити.

Незважаючи на вс╕ вза╓мн╕ погрози ╕ образи, Рос╕я була ╕ ╓ головним торговельним партнером Укра╖ни в поточному роц╕. Експорт Укра╖ни до Рос╕╖ упродовж I кварталу 2018 року становив 853 млн дол., що на 8% менше, н╕ж у I квартал╕ 2017 року. Але зате ╕мпорт з Рос╕╖ до Укра╖ни протягом I кварталу 2018 року зб╕льшився на 28% пор╕вняно з I кварталом 2017 року. Парадокс? Н╕, не парадокс, а вуг╕лля ╕ продукц╕я х╕м╕чно╖ промисловост╕. Укра╖на в цьому роц╕ активно купувала в Рос╕╖ вуг╕лля та продукц╕ю х╕м╕чно╖ промисловост╕, а також продукц╕ю машинобудування, але не так активно. Ось ╕ бачимо, що, за словами наших ╕ рос╕йських пол╕тик╕в, Рос╕я — агресор ╕ головний ворог для Укра╖ни, а зг╕дно з б╕знес-процесами, як╕ часто пов'язан╕ з представниками укра╖нсько╖ та рос╕йсько╖ влади, а також укра╖нських ╕ рос╕йських ол╕гарх╕в, грош╕ люблять, коли ╖х рахують. Пол╕тика окремо, а доходи окремо. Для рос╕йських ╕ укра╖нських ол╕гарх╕в торг╕вля була ╕ буде виг╕дною. Вони працювали ╕ будуть працювати, ╕ нав╕ть нарощувати обсяги угод, а от укра╖нськ╕ та рос╕йськ╕ пол╕тики ╕ дал╕ будуть лякати укра╖нський ╕ рос╕йський народи "поганими дядьками", але грош╕ все одно будуть йти до рук укра╖нських ╕ рос╕йських пол╕тик╕в.

На другому м╕сц╕ за значим╕стю для укра╖нського експорту в I квартал╕ 2018 року м╕цно закр╕пилася Польща. Експорт товар╕в з Укра╖ни до Польщ╕ склав 816 млн дол. Р╕вень Рос╕╖ не подолано, але це поки. Не виключено, що цьогор╕ч Польща посяде м╕сце Рос╕╖ серед головних покупц╕в укра╖нського експорту. Ось це д╕йсно буде ударом по самолюбству окремих пол╕тик╕в ╕ створить певний резонанс в укра╖нськ╕й економ╕ц╕. Д╕йсно, Польща — одна з небагатьох кра╖н ╢С, економ╕ка яко╖ реально стала щ╕льн╕ше працювати з економ╕кою Укра╖ни п╕сля п╕дписання Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С. Упродовж I кварталу 2018 року експорт Укра╖ни вир╕с на 29% пор╕вняно з I кварталом 2013 року до п╕дписання Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С. Це вже не парадокс, а реальн╕сть. Що ж прода╓ Укра╖на Польщ╕? Зал╕зну руду, прокат чорних метал╕в, л╕соматер╕али, мебл╕ ╕ нав╕ть гриби з медом. Хоча укра╖нськ╕ продукти харчування Польща погано купу╓, а ось руду добре. Розвива╓ться ╕ виробнича кооперац╕я. Тому частина експорту з Укра╖ни до Польщ╕ — це продукц╕я машинобудування, а точн╕ше п╕дшипники, дроти та побутова техн╕ка, з╕бран╕ з запчастин, отриманих з ╢С. Якщо ран╕ше Польщу називали "п╕дмайстром ╢С", то тепер Укра╖ну можна починати називати "п╕дмайстром Польщ╕".

Трет╓ м╕сце серед головних покупц╕в укра╖нського експорту пос╕да╓ ╤тал╕я, а четверте м╕сце — Туреччина. ╤ ╤тал╕я, ╕ Туреччина купують продукц╕ю укра╖нсько╖ металург╕╖, переважно нап╕вфабрикати чорно╖ металург╕╖.

А от на четвертому м╕сц╕ ╤нд╕я, вона найб╕льше купу╓ соняшниково╖ ол╕╖, яка ╓ головним експортним товаром Укра╖ни в I квартал╕ 2018 року. В загальному укра╖нському експорт╕ впродовж I кварталу 2018 року частка соняшниково╖ ол╕╖ становить 9,3% в╕д усього експорту Укра╖ни. На другому м╕сц╕ за важлив╕стю експорту Укра╖ни кукурудза. Багато ╖╖ купують ╤спан╕я ╕ Голланд╕я. А вже на третьому м╕сц╕ нап╕вфабрикати чорно╖ металург╕╖. Ось ще один парадокс. Або, напевно, в╕дпов╕дь на питання, що ж головне для економ╕ки Укра╖ни. Укра╖на на св╕товому ринку — постачальник зерна ╕ чорних метал╕в, ╕ це наша ф╕шка, саме це ╕ забезпечу╓ формування нашого експорту. Тож на запитання, як╕ галуз╕ ма╓ розвивати економ╕ка Укра╖ни для усп╕шного зростання ВВП ╕ доход╕в економ╕ки, в╕дпов╕дь ╓ очевидною. Саме аграрна продукц╕я та чорн╕ метали — це те, з чим Укра╖на завойову╓ св╕товий ринок. Так тримати.

Зрозум╕ло, що I квартал — це т╕льки початок року. Але початок року багато в чому показу╓ зад╕л ╕ напрямок руху. Най╕мов╕рн╕ше, за п╕дсумками року матимемо незначне, але зростання укра╖нського експорту. А якщо укра╖нська влада буде займатися не пол╕тиканством, а економ╕кою, ╕, нарешт╕, зрозум╕╓, що за допомогою Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С можна отримувати дох╕д, а не т╕льки брати кредити в ╢С, як╕ незрозум╕ло як будемо в╕ддавати, то можна реально зб╕льшити експорт з Укра╖ни не т╕льки до Польщ╕, а й до ╕нших кра╖н ╢С. Досв╕д Польщ╕ показав, що можна д╕йсно заробити на асоц╕ац╕╖ з ╢С, але якщо працювати, а не розпов╕дати казки про ╓вро╕нтеграц╕ю ╕ займатися "ман╕ловщиною". Економ╕ка ╓ б╕льш прагматичною ╕ вимага╓ реальних д╕й, а не фантаз╕й ╕ м╕ф╕в. Укра╖на нав╕ть через десятки рок╕в навряд чи буде продавати легков╕ автомоб╕л╕ до ╢С, а ось виробляти ╕ продавати комплектувальн╕ детал╕ для н╕мецьких ╕ французьких автомоб╕л╕в – це реально, ╕ це гарний напрям б╕знесу. Ось це не парадокс, а справжня економ╕ка.

Олександр Охр╕менко.
Економ╕ст

https://ua.112.ua

— Милый, что мне взять с собой на море, чтобы все, посмотрев на меня, офигели?
— Санки!

По гороскопу он был Скорпион, а Козерогом его сделала жена.