* Документ дня: Р╕шення вiд 13.02.2018 № 78 Про затвердження Порядку ввезення з-за кордону та реал╕зац╕╖ в Укра╖н╕ рад╕оелектронних засоб╕в та випром╕ню...
Количество просмотров: 29 (за период c 00:00 по 18:02 03/04/18), всего просмотров: 75
ЯК ЗМ╤НЮЮТЬСЯ ПРАВИЛА ПЕРЕТИТНУ КОРДОНУ ╤ ЗА ЩО ШТРАФУЮТЬ УКРА╥НЦ╤В
Нещодавно в Укра╖н╕ зм╕нилися правила ввезення товар╕в з-за кордону.
Наприклад, за багаж, варт╕сть якого перевищу╓ 500 ╓вро, доведеться доплачувати. Але, через деякий час, у Верховн╕й Рад╕ знову п╕дготували зм╕ни до законодавства. Сайт "Сегодня" роз╕брався, як╕ ╕нновац╕╖ пропонують нардепи, як працю╓
закон, що зм╕нилося п╕сля його впровадження ╕ як╕ правила укра╖нц╕ найчаст╕ше порушують на митниц╕.
РАДА ВВЕЛА ОБМЕЖЕННЯ НА БЕЗМИТНЕ ВВЕЗЕННЯ ТОВАР╤В
У грудн╕ Верховна Рада обмежила безмитне ввезення ╕ пересилання товар╕в в Укра╖ну. Як виявилося п╕зн╕ше, обмеження на отримання посилок укра╖нцям в╕дтерм╕нували ще на р╕к. Отже, з 1 с╕чня 2019 р пересилання товар╕в з-за кордону для ф╕зичних ос╕б буде обмежена трьома посилками сумарною варт╕сть до150 ╓вро. Вже починаючи з
четвертого в╕дправлення посилка буде обкладатися ПДВ (20 %), митом (10 %) ╕ акцизом (для деяких категор╕й товар╕в).
Що стосу╓ться норм безпосереднього ввезення товару в ручному багаж╕ або ж супроводжуваному, то вони, зг╕дно з новим законом, зм╕нилися з початку 2018 р Зараз сума такого багажу не може перевищувати 500 ╓вро (в аеропортах 1000 ╓вро), а вага – 50 кг. В межах цих норм перевозити товари (кр╕м п╕дакцизних) без сплати податк╕в можна в тому випадку, якщо людина в╕дсутня в Укра╖н╕ як м╕н╕мум 24 години ╕ в'╖жджа╓ в кра╖ну не част╕ше, н╕ж один раз за 72 години. НДС (20%) и ввозной пошлиной (10%). ">Якщо ц╕ умови не виконуються, тод╕ л╕м╕т безмитного ввезення обмежу╓ться 50 ╓вро, а кожне наступне ╓вро в вартост╕ товару обклада╓ться ПДВ (20 %) ╕ вв╕зним митом (10 %).
Така ╕н╕ц╕атива належить уряду, ╕ в М╕н╕стерств╕ ф╕нанс╕в в╕дзначають, що ц╕ правила обумовлен╕ м╕жнародними зобов'язаннями, тому що ще в 2006 р. Укра╖на при╓дналася до К╕отсько╖ конвенц╕╖ про спрощення та гармон╕зац╕ю митних процедур, де ╕ прописан╕ вищезгадан╕
обмеження. Також закон був покликаний зменшити к╕льк╕сть т╕ньового ╕мпорту.
"Думаю, вс╕ погодяться з тим, що на сьогодн╕, на жаль, т╕ньовий ╕мпорт, який ╕сну╓ в наш╕й кра╖н╕, ста╓ перешкодою для легального б╕знесу, який працю╓ в Укра╖н╕", – зауважив державний секретар М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни ╢вген Кап╕нус.
Експерти до тако╖ ╕н╕ц╕ативи поставилися неоднозначно, деяк╕ п╕дтримували, ╕нш╕ ж запевняли, що нов╕ норми не допоможуть вивести б╕знес з т╕н╕, а т╕льки створять велику корупц╕ю на митницях. Борис Кушн╕рук, кер╕вник експертно-анал╕тично╖ ради Укра╖нського анал╕тичного розпов╕в, що в Укра╖н╕, особливо в прикордонних областях, поширений "човниковий", який завда╓ збитк╕в держав╕, саме тому ╕н╕ц╕ативу з обмеженнями ввезення товар╕в можна вважати хорошим р╕шенням.
"Я вважаю, що це нововведення н╕чого, кр╕м додаткових проблем, ускладнень ╕ шкоди для громадян Укра╖ни не принесе. Н╕яких особливих додаткових надходжень до бюджету
воно теж не принесе. Основна контрабанда, яка ╓ в Укра╖н╕, це контрабанда в фурах ╕ вагонах, а не в руках ╕ рюкзаках. Укра╖нська влада звернула увагу не на те м╕сце в боротьб╕ з контрабандою", – висловив свою думку Андр╕й Новак глава ком╕тету економ╕ст╕в Укра╖ни.
ОБМЕЖЕННЯ ПРО ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПЕРЕБУВАННЯ ЗА КОРДОНОМ 24 ГОДИНИ ПОРУШУ╢ ПРАВА УКРА╥НЦ╤В
Незабаром у Верховн╕й Рад╕
вир╕шили, що норма 24/72 порушу╓ права укра╖нц╕в╕ ╖╖ необх╕дно виключити. Законопроект з такими вимогами подав народний депутат Андр╕й Антонищак в╕д фракц╕╖ БПП, який також ╓ ╕ главою п╕дком╕тету Ради з питань правового забезпечення д╕яльност╕ митних орган╕в.
Законопроект №7484 про часткове скасування митних обмежень безмитного ввезення товар╕в через кордон був заре╓стрований в Рад╕ ще 11 с╕чня.
"Постанова, зг╕дно з яким на ф╕зичну особу поклада╓ться необх╕дн╕сть перебування за межами Укра╖ни
б╕льше 24 годин також негативно вплива╓ на свободи та ╕нтереси громадян, як╕ не мають в╕дношення до незаконних операц╕й з ╕мпортом. Адже в багатьох випадках б╕льше 24-годинне перебування за межами кра╖ни, особливо для жител╕в зах╕дних областей Укра╖ни, ╓ невиправданим.
Зокрема, через таке обмеження громадяни змушен╕ нести додатковий ф╕нансово-матер╕альний вантаж або на територ╕╖ кра╖ни тимчасового перебування, або через податкове навантаження при перетин╕ кордону нашо╖ кра╖ни, що поб╕чно порушу╓
право, закр╕плене статтею 33 Конституц╕╖ Укра╖ни та може викликати напругу в сусп╕льств╕", – сказано в пояснювальн╕й записц╕ до законопроекту.
У документ╕ Антонищака пропону╓ться скасувати норму про обов'язкове перебування за кордоном, як м╕н╕мум 24 години. Але залишиться норма про в'╖зд в кра╖ну не част╕ше, н╕ж раз в 72 години, тому що цього, на думку автора законопроекту, буде досить для боротьби з т╕ньовим б╕знесом.
Поки що законопроект не пройшов дал╕ проф╕льного ком╕тету, але,
головне управл╕ння документ п╕дтримало ╕ прийняло за основу в першому читанн╕. Глава ком╕тету, нардеп Н╕на Южан╕на, зазначила, що в раз╕ необх╕дност╕, вони можуть внести правки до Митного кодексу, якщо д╕йсно виявиться, що норма про перебування закордоном не менше 24 годин заважа╓ укра╖нцям.
"Якщо д╕йсно ╓ проблема з нормою про перетин кордону не част╕ше разу на 24 години, якщо ця норма зайва, то ми можемо ╖╖ врахувати при прийнятт╕ зм╕н до Митного кодексу",– зазначила Н╕на Южан╕на, глава
ком╕тету з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики.
ЗА ДВА М╤СЯЦ╤ 2018 Р. УКРА╥НЦ╤ ПОРУШИЛИ МИТНИХ ПРАВИЛ Б╤ЛЬШ Н╤Ж НА 123 МЛН ГРН.
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни зазначила що за с╕чень-лютий цього року митниц╕ ДФС склали 6897 справ про порушення митнихправил, на суму б╕льше 123,12 млн грн.
За результатамирозгляд╕в цихсправвсуд╕,булоприйнятор╕шенняпро конф╕скац╕юбезпосередн╕хпредмет╕вправопорушеньнасумуб╕льше20,6
млнгрн,асуманакладенихштраф╕вперевищила9 млнгрн.
Восновномупротоколипро
порушеннямитнихправилмитницямискладалисяза такими статтямиМитногокодексу:
Також в ДФС пор╕вняли цифри, на яку суму укра╖нц╕ провезли товар╕в за перш╕ два м╕сяц╕ цього року, тобто з початку д╕╖ закону, з цифрами за аналог╕чний пер╕од 2017 р. Виявилося, що за с╕чень-лютий 2018 р наш╕ сп╕вв╕тчизник при декларуванн╕ оформилитовар╕в на суму 2,3 млрд грн, тод╕ як в минулому роц╕ ця сума сягала лише 1,47 млрд грн товар╕в, з оплатою митних платеж╕в, ввезли на суму 25,7 млн грн, а в минулому роц╕ на 33,7 млн грн.
В╕дзначивши, що за ╕нформац╕╓ю Держприкордонслужби заф╕ксовано
3,53 млн факт╕в перетину кордону громадянами Укра╖ни на в'╖зд в кра╖ну, за аналог╕чний пер╕од минулого року – 3,48 млн.
Робота п╕дрозд╕л╕в аудиту ДФС: ризикоор╕╓нтований контроль та зменшення тиску на платник╕в
Виб╕рков╕сть контролю на основ╕ оц╕нки ризик╕в у д╕яльност╕ платника - головний принцип контрольно-перев╕рочно╖ роботи п╕дрозд╕л╕в аудиту ДФС, що в╕дпов╕да╓ пров╕дн╕й м╕жнародн╕й практиц╕.
Завдяки концентрац╕╖ на перев╕рках найб╕льш ризикових платник╕в та операц╕й, загальний вклад п╕дрозд╕л╕в аудиту до бюджету за 2017 р╕к становив 7 млрд. грн. Це майже на 2 млрд. грн., або на 40% б╕льше, н╕ж за 2016 р╕к.
В╕дб╕р до плану ризикових платник╕в зд╕йсню╓ться автоматично засобами ╤ТС
«Податковий блок». Ризикоор╕╓нтована система пост╕йно оновлю╓ться. Зокрема, у 2017 роц╕ дв╕ч╕ переглядався порядок формування плану-граф╕ка документальних перев╕рок, зокрема переглянуто та удосконалено 44 ризики, за якими формувалися плани на 2017 та 2018 роки. Вживаються також заходи для запровадження електронного доперев╕рочного анал╕зу та електронних перев╕рок.
За рахунок скорочення заход╕в контролю знижено тиск на платник╕в: за останн╕ 5 рок╕в у 3,5 раза зменшено к╕льк╕сть виход╕в до
платник╕в для документального п╕дтвердження ризик╕в, визначених при в╕дбор╕.
Вдосконаленням в╕дбору ризик╕в в операц╕ях з ПДВ сутт╓во зменшено к╕льк╕сть зустр╕чних зв╕рок та позапланових перев╕рок. Водночас, на 10% зб╕льшено к╕льк╕сть планових заход╕в, у ход╕ яких комплексно в╕дпрацьовуються вс╕ ризики у д╕яльност╕ платник╕в.
При цьому, акцент у
планов╕й робот╕ зроблено на великих платниках – ╖х перев╕рено 9%, середн╕х – лише 5 %, а малих т╕льки 0,2%.
У 100% запланованих до перев╕рок платник╕в документально та проведеними донарахуваннями п╕дтверджено ризики несплати податк╕в, що св╕дчить про як╕сть в╕дбору ризикових платник╕в.
За галузевим принципом були визначен╕ найб╕льш╕ ризики у д╕яльност╕ 4,6 тис. платник╕в податк╕в ╕з сумарним обсягом доход╕в 890 млрд. грн.
Так, у сфер╕ оптово╖ та роздр╕бно╖
торг╕вл╕ перев╕рено 1,2 тис. платник╕в з обсягами доход╕в за 2016 р╕к 183 млрд. грн. За результатами перев╕рок донараховано 2,9 млрд. грн.
У добувн╕й галуз╕ перев╕рено 45 платник╕в з доходами 36 млрд. грн., донараховано 2,6 млрд. грн.
У галуз╕ вирощування зернових культур перев╕рено 404 платники з доходами 36 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. грн..
У буд╕вництв╕ перев╕рено 369 платник╕в з доходами 18,5 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. гривень.
Левову частку у
загальн╕й сум╕ недоплат, як╕ були виявлен╕ плановими перев╕рками, становить ПДВ, податок на прибуток, акцизний податок, рентна плата. Найчаст╕ше при плановому контрол╕ виявлялося:
- завищення податкового кредиту за рахунок роб╕т та ТМЦ, отриманих в╕д «сумн╕вних» суб’╓кт╕в господарювання;
- завищення витрат внасл╕док порушень
стандарт╕в бухгалтерського обл╕ку (нарахування курсових р╕зниць на заборгован╕сть в нац╕ональн╕й валют╕, коригування резерву сумн╕вних борг╕в);
- реал╕зац╕я товар╕в (роб╕т, послуг) нижче фактично╖ соб╕вартост╕;
- порушення при обчисленн╕ рентно╖ плати за користування надрами.
У минулому роц╕ 63% з 16,6 тис. позапланових перев╕рок проводились з
причин, як╕ не залежать в╕д ДФС: за зверненнями платник╕в податк╕в та за р╕шеннями суду. Протягом 2016 року частка таких перев╕рок складала 58,5% з 16,1 тис.
Дов╕дково:
Для забезпечення в╕дкритост╕ у д╕яльност╕ ф╕скально╖ служби та упередження корупц╕йних ризик╕в план-граф╕к документальних планових перев╕рок платник╕в податк╕в на 2018 р╕к було розм╕щено 22 грудня 2017 року на оф╕ц╕йному веб-портал╕ ДФС.
Эксперт: Торговая война Китая и США открывает ниши для украинской агропродукции
Китай ввел дополнительные ограничительные меры на импорт продукции растениеводства из США. Украинская агропродукция может заменить американскую на рынке КНР.
Такое мнение высказал экономист Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Андрей Ярмак на своей странице в Facebook.
«Сегодня Китай ввел дополнительную, 15% импортную пошлину на все фрукты, ягоды и орехи, а также продукты их переработки, поставляемые из США. Таков подарок президента американским фермерам,
преимущественно голосовавшим за него», — сообщил Ярмак, отметив, что это ответная мера на введенный президентом США Дональдом Трампом пошлины на китайскую сталь и алюминий.
Эксперт также уточнил, что США является четвертым крупнейшим поставщиком фруктов в Китай, и, вместе с Чили, является ведущим экспортером премиальных фруктов, ягод и орехов. В общем выручка поставщиков из США от экспорта в Китай только по свежим фруктам превышает $600 млн.
«Поскольку Китай является очень конкурентным рынком
сбыта, американские компании ожидают существенного сокращения экспорта. Итак усилится конкуренция на рынках стран Юго-Восточной Азии, но создадутся возможности для того, чтобы занять место американских товаров на рынке Китая. Кстати, украинские фермеры вполне могут претендовать на небольшую долю данной ниши, поскольку могут выращивать продукцию подобного качества», — подытожил Ярмак.
Для справки: в конце марта президент США Дональд Трамп подписал меморандум «О борьбе с экономической
агрессией Китая», который подразумевает введение торговых мер в отношении КНР. Пекин, в свою очередь, может ввести ответные меры, которые ударят по американскому агросектору.
В ответ Китай со 2 апреля 2018 года «отказывается от таможенных уступок на семь видов и 128 наименований американских товаров. Фрукты и изготавливаемая из них пищевая продукция (в общей сложности 120 наименований), импортируемые из Соединенных Штатов, впредь будут облагаться пошлиной в 15%. Тариф на свинину и продукцию из нее
составит 25%.
Це вже друга кра╖на (п╕сля Канади), з якою ми створю╓мо режим в╕льно╖ торг╕вл╕ п╕сля п╕дписання Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С. ╤ так само, як ╕ Канада, ╤зра╖ль ма╓ ЗВТ ╕з ╢С - а в╕дпов╕дно, л╕берал╕зац╕я торг╕вл╕ позитивно вплине й на наш експорт до ╢С.
Тож, що варто
знати про ЗВТ з ╤зра╖лем ╕ чому це важливо для Укра╖ни?
1. ╤зра╖ль входить до топ-20 ринк╕в у фокус╕ для Укра╖ни в Експортн╕й стратег╕╖.
2. ╤зра╖ль багато ╕мпорту╓. У 2017 роц╕ ╕мпорт склав $69,1 млрд, а лише у лютому цього року - $6,8 млрд. Насьогодн╕ Угода з ╤зра╕лем - це, в першу чергу, нов╕ можливост╕ для укра╖нських промислових товар╕в та с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖. А в╕дтак - зростання укра╖нського експорту.
3. Ринок ╤зра╖лю ╓
досить закритим ринком, з високими вв╕зними митами, зокрема, для с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖. Тому ця Угода в╕дкрива╓ можливост╕ ╕ конкурентн╕ переваги для укра╖нських експортер╕в.
Тому шляхом л╕берал╕зац╕╖ мит ця Угода в╕дкрива╓ можливост╕ ╕ конкурентн╕ переваги для укра╖нських експортер╕в. Наприклад, ╤зра╖ль одразу в╕дкрива╓ ринок промислових товар╕в на 80%, а Укра╖на - на 70%. На ╕нш╕ товари встановлен╕ перех╕дн╕ пер╕оди. ╤ ╓ лише виключення для ювел╕рних вироб╕в з обох
стор╕н.
4. Укра╖нський експорт до ╤зра╖лю зроста╓. Минулого року експорт товар╕в ╕ послуг до ц╕╓╖ кра╖ни склав $781 млн. ╕ зр╕с на 19%. В той же час, експорт товар╕в зр╕с на 24% ╕ склав $605
млн.
Найб╕льше зросли поставки продукц╕╖ АПК та металург╕╖. Вони ╕ зайняли найб╕льшу частку в структур╕ укра╖нського експорту до ц╕╓╖ кра╖ни: 68% ╕ 26% в╕дпов╕дно.
При цьому, рекордне зростання експорту до ╤зра╖лю за останн╕ 2 роки показали, наприклад, цукор, мед, масло вершкове, рибн╕ продукти, вим╕рювальн╕ прилади, насоси, фанера, спорт╕нвентар та ╕нш╕.
В минулому роц╕ ми експортували до ц╕╓╖ кра╖ни 245 нових товар╕в. Це додатков╕ $5,6 млн. Наприклад, ми почали постачати
газогенератори, запчастини до машинобудування, листи для облицювання фанери, ф╕ле рибне, жири тваринн╕, со╓ву ол╕ю, сан╕тарно-техн╕чн╕ вироби з керам╕ки.
Що прим╕тно, у нас з ╤зра╖лем пост╕йне позитивне сальдо двосторонньо╖ торг╕вл╕.
5. Укра╖нськ╕ продукти на ╕зра╖льському ринку добре в╕дом╕. В кра╖н╕ прожива╓ значна частина вих╕дц╕в з Укра╖ни ╕ з кра╖н колишнього Радянського Союзу, як╕ добре розум╕ють як╕сть укра╖нських товар╕в. Тому зараз саме час
шукати нов╕ контакти ╕ можливост╕.
6. Оч╕ку╓мо зб╕льшення ╕нвестиц╕й з ╤зра╖лю в Укра╖ну, а також ╕нвестиц╕й з ╕нших кра╖н для розм╕щення виробничих потужностей для експорту в ╤зра╖ль. Ц╕ ╕нвестиц╕╖
означають модерн╕зац╕ю п╕дпри╓мств, нов╕ робоч╕ м╕сця ╕ загальне пол╕пшення р╕вня життя укра╖нц╕в.
7. Угода дасть "зелене св╕тло" для кооперац╕╖ укра╖нських та ╕зра╖льських п╕дпри╓мств у багатьох сферах: high-tech, ╕нжин╕ринг, переробне обладнання для харчово╖ промисловост╕ тощо.
8. Оф╕с з просування експорту при М╕некономрозвитку працю╓ з укра╖нськими експортерами та ма╓ партнер╕в в ╤зра╖л╕, щоб допомогти ╖м повн╕стю скористатися новими
можливостями, як╕ створю╓ Угода про в╕льну торг╕влю.
Оф╕с також регулярно отриму╓ запити на пошук партнер╕в в Укра╖н╕ в╕д ╕зра╖льських компан╕й. Як в╕домо, ╤зра╖ль входить до мереж╕ Enterprise Europe Network, яка об’╓дну╓ 66 кра╖н та понад 50 тис. п╕дпри╓мств. А це - доступ до ╕нтернет-бази п╕дпри╓мств ╤зра╖лю та ╕нших кра╖нах-членах, ╕нформац╕╖ про В2В зустр╕ч╕, про наукову сп╕впрацю та про можливост╕ розвитку у визначен╕й галуз╕.
9. Вл╕тку цього року плану╓мо торгову
м╕с╕ю до ╤зра╖лю. Це буде вже друга м╕с╕я до ц╕╓╖ кра╖ни, остання в╕дбулася у березн╕ минулого року.
10. Участь Укра╖ни та ╤зра╖лю у Конвенц╕╖ Пан-╢вро-Мед дозволить використовувати принцип д╕агонально╖ кумуляц╕╖ для преференц╕йно╖ торг╕вл╕ у трикутнику Укра╖на – ╤зра╖ль – ╢С.
╤ншими словами -
компан╕╖ з одн╕╓╖ кра╖ни зможуть активн╕ше залучати запчастини та сировину, виробництва ╕ншо╖, зберегаючи преференц╕йний режим про експорт╕ к╕нцево╖ продукц╕╖ на ринки ╢вросоюзу. Це створю╓ додатков╕ можливост╕ для експорту на ц╕ ринки та участ╕ в глобальних ланцюжках додано╖ вартост╕.
Що дал╕? Ми узгодили з ╕зра╖льською стороною план подальших д╕й, щоб угода запрацювала якомога швидше для б╕знесу. Тому працюватимемо над юридичною вив╕ркою тексту Угоди, п╕дписанням угоди та ратиф╕кац╕╓ю ╖╖
Верховною Радою Укра╖ни, з одн╕╓╖ сторони, та Кнесетом ╤зра╖лю - з ╕ншо╖.
Дякую переговорн╕й команд╕ за т╕ зусилля, як╕ було прикладено для того, щоб ця Угода стала реальн╕стю.
Працюймо разом, щоб нов╕ можливост╕, як╕ створю╓ Угода, перетворились на нов╕ контракти, поставки та валютн╕ надходження в Укра╖ну. ╤ щоб в св╕т╕ було б╕льше укра╖нського.
Автор: Натал╕я Микольська, заступник м╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ — торговий представник Укра╖ни.
Для защиты своих интересов и компенсации ущерба от принятых мер США Китай, начиная со 2 апреля, прекращает обязательства по снижению таможенных сборов на импортируемые из США 128 наименований товаров семи категорий, заявили власти КНР.
Китай принял решение со 2 апреля ввести в отношении 128 импортируемых из США товаров пошлины в качестве контрмер на введенные Вашингтоном пошлины на сталь и алюминий, говорится в сообщении министерства коммерции КНР.
"Для защиты своих интересов и компенсации
ущерба от принятых мер США Китай, начиная со 2 апреля, прекращает обязательства по снижению таможенных сборов на импортируемые из США 128 наименований товаров семи категорий. На основе применяемых в настоящее время тарифов увеличивает пошлину. На 120 наименований, в том числе фрукты, пошлина составит 15%, на 8 наименований, в том числе свинину, —
25%" — говорится в опубликованном на сайте министерства документе.
Ранее президент США Дональд Трамп сообщил, что страна вводит ввозные пошлины на сталь в 25% и на алюминий в 10%. Пошлины, по его словам, будут действовать в течение длительного периода. Трамп отметил, что пошлины вводятся "в защиту национальной безопасности Америки". В ответ на это Пекин призвал Вашингтон как можно скорее отменить введенные пошлины на сталь и алюминий, которые наносят вред как другим странам, так и самим США. В
минкоммерции Китая заявили о намерении предпринять соответствующие меры для защиты своих прав и интересов.
Дело было незадолго до свадьбы. Заходят будущие молодожены к ее матери. Мама: — Вова, яблоко будешь? Он: — Нет, спасибо. Девушка: — Я буду. Мама: — Нет, доченька, оно не мытое.
Афоризм
Услышал такую фразу: "Деньги любят тишину"... Затаился... Жду...
