1.	№ 142 от 02-03-2016 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 № 436 [стосовно перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни] "ОВУ" № 20 от 18-03-2016 Действует с 24-03-2016

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Нетарифное регулирование
1. Л╕ценз╕я на експорт/╕мпорт диск╕в, матриць для лазерних систем зчитування
	№ 142 от 02.03.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 № 436 [стосовно перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни]" № 436 от 21.05.2012 КМУ "Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни"
2. Декларац╕я про в╕дпов╕дн╕сть продукц╕╖ (УКРСЕПРО)
	№ 436 от 21.05.2012 КМУ "Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни"
	№ 142 от 02.03.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 № 436 [стосовно перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни]" № 693 от 27.12.2012 НКРЗ "Про внесення зм╕н у додаток до р╕шення НКРЗ╤ в╕д 15.11.2012 N 591" № 11.1/1.2-16.3/14468-ЕП от 28.12.2012 ДМСУ "Щодо застосування Техн╕чних регламент╕в"
3. Дозв╕л на перевезення рад╕оактивних матер╕ал╕в
	№ 436 от 21.05.2012 КМУ "Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни"
	№ 142 от 02.03.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 № 436 [стосовно перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни]" № 564-VII от 17.09.2013 ВРУ "Про внесення зм╕ни до статт╕ 59 Закону Укра╖ни "Про використання ядерно╖ енерг╕╖ та рад╕ац╕йну безпеку" щодо пропуску через митний кордон Укра╖ни та митного оформлення рад╕оактивних матер╕ал╕в"
4. Сертиф╕кат кра╖ни експортера для нас╕ння та сад╕вного матер╕алу
	№ 436 от 21.05.2012 КМУ "Про затвердження перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни"
	№ 142 от 02.03.2016 КМУ "Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21.05.2012 № 436 [стосовно перел╕к╕в товар╕в, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни]" № 11.1/2-16/2603-ЕП от 20.03.2013 ДМСУ "Про забезпечення виконання статт╕ 20 Закону Укра╖ни "Про нас╕ння ╕ садивний матер╕ал""
Классификаторы
5. Классификатор "Таможенные учреждения"
	№ 154 от 23.02.2016 ДФСУ "Про затвердження Класиф╕катора ДФС, митниць ДФС, ╖х структурних п╕дрозд╕л╕в, спец╕ал╕зованих департамент╕в ╕ орган╕в ДФС з питань державно╖ митно╖ справи"
	№ 221 от 15.03.2016 ДФСУ "Про внесення зм╕н до Класиф╕катора ДФС, митниць ДФС, ╖х структурних п╕дрозд╕л╕в, спец╕ал╕зованих департамент╕в ╕ орган╕в ДФС з питань державно╖ митно╖ справи"
Информация
6. Санкции
	Приказ № 364 от 01.03.2016 О введении санкций с 10.04.2016
	Приказ № 272 от 19.02.2016 О введении санкций с 30.03.2016
	Приказ № 485 от 22.03.2016 Об отмене санкций с 22.03.2016
	Приказ № 487 от 22.03.2016 Об отмене санкций с 22.03.2016
	Приказ № 489 от 22.03.2016 Об отмене санкций с 22.03.2016
	Приказ № 464 от 17.03.2016 Об отмене санкций с 17.03.2016
	Приказ № 465 от 17.03.2016 Об отмене санкций с 17.03.2016
	Приказ № 466 от 17.03.2016 Об отмене санкций с 17.03.2016
	Приказ № 433 от 15.03.2016 Об отмене санкций с 15.03.2016
	Приказ № 434 от 15.03.2016 Об отмене санкций с 15.03.2016
	Приказ № 438 от 15.03.2016 Об отмене санкций с 15.03.2016
	Приказ № 439 от 15.03.2016 Об отмене санкций с 15.03.2016
Новые / модифицированные документы		Кол.
	В╕домчий документ	14
	Закони Укра╖ни	2
	Листи ДМСУ	12
	Накази ДМСУ	2
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	4
	Распорядження	4
	Укази Президента	1
	ВСЕГО:	39

MDoffice

Количество просмотров: 53 (за период c 00:00 по 18:01 24/03/16), всего просмотров: 607

Митний вiд 13.03.2012 № 4495-VI Кодекси Митний кодекс Укра╖ни Вступил в силу с 01.06.2012

• Все хиты документов

MDoffice

ДЕРЖАВНА МИТНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

20.03.2013 р. N 11.1/2-16/2603-ЕП

Про забезпечення виконання статт╕ 20 Закону
Укра╖ни "Про нас╕ння i садивний матер╕ал"

    У зв'язку ╕з неврегульован╕стю питання супроводження парт╕й нас╕ння м╕жнародними сертиф╕катами ISTA та OECD Держс╕льгосп╕нспекц╕я Укра╖на по╕нформувала Держмитслужбу (лист в╕д 07.03.2013 N 1694/11/3-13) про те, що при зд╕йснен╕ митного оформлення нас╕ння с╕льськогосподарських культур незалежно в╕д кра╖ни-постачальника (виробника) потр╕бно визнавати (в раз╕ в╕дсутност╕ м╕жнародних сертиф╕кат╕в) сертиф╕кати кра╖ни-експортера, що засв╕дчують пос╕вн╕ та сортов╕ якост╕ нас╕ння.

    Перел╕к нас╕ння та садивного матер╕алу ╕з зазначенням код╕в зг╕дно з УКТ ЗЕД, на як╕ встановлено обмеження щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни зг╕дно ╕з статтею 20 Закону Укра╖ни "Про нас╕ння i садивний матер╕ал", та найменування документ╕в, що п╕дтверджують додержання суб'╓ктами господарювання цих обмежень, наводиться у додатку.

    З огляду на викладене в╕дкликаються так╕ листи Держмитслужби:

    1) в╕д 04.12.2012 N 11.1/1.2-16.3/13609-ЕП,

    2) в╕д 21.12.2012 N 11.1/1.2-16.3/14287-ЕП,

    3) в╕д 27.02.2013 N 11.1/4-16.3/1922-ЕП,

    4) в╕д 14.02.2013 N 11.1/2-16.3/1565-ЕП.

    Додаток: в електронному вигляд╕ (1 файл *xls з вм╕стом на 8 табл.)

    Перший заступник Голови Служби - Голова ком╕с╕╖ з реорган╕зац╕╖

Перел╕к нас╕ння (злаков╕ та бобовi), на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

Перел╕к нас╕ння (хрестоцв╕т╕ та ╕нш╕ ол╕йн╕, прядивнi), на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

Перел╕к нас╕ння (зерновi), на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

Перел╕к нас╕ння (буряк), на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

Перел╕к нас╕ння (конюшина п╕дземна та ╕нш╕ под╕бн╕ види), на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

Перел╕к нас╕ння (кукурудза та сорго), на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

Перел╕к нас╕ння (овочевi), на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

Перел╕к садивного матер╕алу, на як╕ встановлено обмеженння щодо перем╕щення через митний кордон Укра╖ни

      Фах╕вц╕в ДФСУ запитали: як╕ умови повернення юридичн╕й особ╕ сум ПДВ, помилково та/або надм╕рно сплачених до бюджету при митному оформленн╕ товар╕в?

      В╕дпов╕даючи на це питання податк╕вц╕ нагадали, що зг╕дно з частини першо╖ ст. 301 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями повернення помилково та/або надм╕ру сплачених сум митних платеж╕в зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до Бюджетного та Податкового кодекс╕в Укра╖ни.

       Обов’язковою умовою для зд╕йснення повернення сум грошового зобов’язання ╓ подання платником податк╕в заяви про таке повернення протягом 1095 дн╕в в╕д дня виникнення помилково та/або надм╕ру сплачено╖ суми (п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI ╕з зм╕нами та доповненнями (дал╕ - ПКУ)).

      При цьому

п. 43.4 ст. 43

ПКУ визначено, що у раз╕ повернення надм╕ру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану варт╕сть так╕ кошти п╕длягають поверненню виключно на рахунок платника в систем╕ електронного адм╕н╕стрування податку на додану варт╕сть (дал╕ - електронний рахунок).

       В╕дпов╕дно до Порядку електронного адм╕н╕стрування податку на додану варт╕сть, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 16 жовтня 2014 року № 569, електронний рахунок – рахунок, в╕дкритий платнику податку у Казначейств╕, на який таким платником перераховуються кошти у сум╕, необх╕дн╕й для досягнення розм╕ру суми податку, на яку платник податку ма╓ право заре╓струвати податков╕ накладн╕ та/або розрахунки коригування в ╢диному ре╓стр╕ податкових накладних, а також у сум╕, необх╕дн╕й для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

      Положеннями ПКУ передбачено, що обов’язковою умовою для зд╕йснення повернення сум грошового зобов’язання ╓ подання платником податк╕в заяви про таке повернення ╕з зазначенням напряму перерахування кошт╕в.

      Контролюючий орган не п╕зн╕ше н╕ж за п’ять робочих дн╕в до зак╕нчення двадцятиденного строку з дня подання платником податк╕в заяви готу╓ висновок про повернення в╕дпов╕дних сум кошт╕в з в╕дпов╕дного бюджету та пода╓ його для виконання в╕дпов╕дному органов╕, що зд╕йсню╓ казначейське обслуговування бюджетних кошт╕в.

       На п╕дстав╕ отриманого висновку орган, що зд╕йсню╓ казначейське обслуговування бюджетних кошт╕в, протягом п’яти робочих дн╕в зд╕йсню╓ повернення помилково та/або надм╕ру сплачених грошових зобов’язань платникам податк╕в у порядку, встановленому центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

      Порядок вза╓мод╕╖ територ╕альних орган╕в Державно╖ ф╕скально╖ служби Укра╖ни, м╕сцевих ф╕нансових орган╕в та територ╕альних орган╕в Державно╖ казначейсько╖ служби Укра╖ни у процес╕ повернення платникам податк╕в помилково та/або надм╕ру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 15.12.2015 № 1146, заре╓строваним в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 31.12.2015 за № 1679/28124.

      По материалам: Категор╕я 210.04 "З╤Р"

      


Бухгалтер 911

      В╕дпов╕дно до п. 206.5 ст. 206 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ) операц╕╖ з вивезення товар╕в у митному режим╕ реекспорту зв╕льняються в╕д оподаткування, кр╕м операц╕й з вивезення в╕дпов╕дно до п. 5 ч. 1 ст. 86 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

      Д╕я п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ поширю╓ться на операц╕╖ з реекспорту товар╕в, як╕ при ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни мали статус ╕ноземних та були пом╕щен╕ у митний режим ╕мпорту ╕ повертаються нерезиденту – сторон╕ зовн╕шньоеконом╕чного договору, зг╕дно з яким ц╕ товари пом╕щувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з ╕нших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ц╕ товари:

      а) вивозяться протягом шести м╕сяц╕в з дати пом╕щення ╖х у митний режим ╕мпорту;

      б) перебувають у тому самому стан╕, в якому вони були ввезен╕ на митну територ╕ю Укра╖ни, кр╕м природних зм╕н ╖х як╕сних та/або к╕льк╕сних характеристик за нормальних умов транспортування, збер╕гання та використання (експлуатац╕╖), внасл╕док яко╖ були виявлен╕ недол╕ки, що спричинили реекспорт товар╕в.

      Зг╕дно з п.п. «б» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податков╕ зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначено╖ в╕дпов╕дно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не п╕зн╕ше останнього дня зв╕тного (податкового) пер╕оду ╕ заре╓струвати в ╢диному ре╓стр╕ податкових накладних в терм╕ни, встановлен╕ ПКУ для тако╖ ре╓страц╕╖, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товар╕в/послуг, необоротних актив╕в, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у раз╕, якщо п╕д час такого придбання або виготовлення суми податку були включен╕ до складу податкового кредиту), у раз╕ якщо так╕ товари/послуги, необоротн╕ активи призначаються для ╖х використання або починають використовуватися, зокрема, в операц╕ях, зв╕льнених в╕д оподаткування в╕дпов╕дно до ст. 197, п╕дрозд. 2 розд. XX ПКУ, м╕жнародних договор╕в (угод) (кр╕м випадк╕в проведення операц╕й, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операц╕й, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ).

       Враховуючи зазначене, операц╕╖ з вивезення товар╕в у митному режим╕ реекспорту (за винятком операц╕й з вивезення в╕дпов╕дно до п. 5 частини 1 ст. 86 МКУ) п╕длягають зв╕льненню в╕д оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався сво╖м правом на податковий кредит ╕ в подальшому зд╕йсню╓ ╖х вивезення у митному режим╕ реекспорту, то у податковому пер╕од╕, на який припада╓ таке вивезення, платник повинен зд╕йснити нарахування ПДВ, при цьому, база оподаткування за такою операц╕╓ю визнача╓ться виходячи ╕з ц╕ни придбання таких товар╕в.

      Операц╕╖ з вивезення товар╕в у митному режим╕ реекспорту в╕дпов╕дно до п. 5 ч. 1 ст.86 МКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку.

   По материалам: Категор╕я 101.09 З╤Р

Бухгалтер 911

      По мнению налоговых органов, при экспорте товаров (готовой продукции) по цене ниже себестоимости разница между их стоимостью и ценой приобретения (себестоимостью готовой продукции) не формирует стоимость экспортного товара (готовой продукции), а следовательно, не является экспортной операцией, не облагается НДС по нулевой ставке, а облагается по ставке 20 %. На сумму такой разницы налогоплательщик-экспортер должен начислить налоговые обязательства по ставке 20 % и выписать налоговую накладную с типом причины "15" ("17") и зарегистрировать ее в ЕРНН (см. письма от 26.01.2016 г. № 1389/6/99-99-19-03-02-15, от 26.01.2016 г. № 1388/6/99-99-19-03-02-15, от 07.09.2015 г. № 19090/6/99-99-19-03-02-15, от 11.08.2015 г. № 16964/6/99-99-19-03-02-15, от 10.08.2015 г. № 16878/6/99-99-19-03-02-15, от 18.03.2015 г. № 3600/10/18-28-15-01-39).

      Однако ВАСУ придерживается иного мнения. Так, в постановлении от 16.02.2016 г. № К/800/47756/15 суд указал на то, что в оспариваемой консультации налоговым органом сделан неправильный вывод о необходимости налогообложения суммы превышения себестоимости произведенных товаров (услуг) над фактической ценой экспорта по общей ставке НДС. К базе налогообложения всей операции применяется единая ставка НДС, которая определяется в зависимости от вида хозяйственной операции, в частности, для налогообложения операций по вывозу товаров за пределы таможенной территории Украины в таможенном режиме экспорта применяется нулевая ставка налога независимо от соотношения себестоимости реализованного товара и фактической цены его реализации. При этом выписывается вторая налоговая накладная с типом причины "17", но и к этой сумме должна применяться нулевая ставка налогообложения.

      Кроме того, ВАСУ отметил, что если деловая цель хозяйственной операции является недобросовестной (в частности, в случае убыточности экспортной операции по причине реализации товара ниже себестоимости без наличия объективных экономических причин для этого), соответствующая операция может быть квалифицирована как совершенная вне пределов хозяйственной деятельности. В свою очередь из этого следует, что у налогоплательщика отсутствует право на налоговый кредит. Хотя, на наш взгляд, такой вывод является спорным.


http://avers3.com/9519

   У ГФСУ спросили, какой датой составляется расчет корректировки к налоговой накладной, составленной на сумму предварительной оплаты по операции поставки товаров, которые будут ввезены на таможенную территорию Украины, если во время таможенного оформления таких товаров изменились их коды по УКТ ВЭД.

   Налоговики напомнили, что в случае изменения номенклатуры поставки товаров продавец в обязательном порядке должен составить расчет корректировки к налоговой накладной, в которую вносятся изменения, на товары, количество (стоимость) которых уменьшается, и указать информацию о товарах, поставляемых взамен.

   По операции поставки импортируемых товаров (за которые получена предварительная оплата), в случае изменения кодов УКТ ВЭД во время таможенного оформления таких товаров, расчет корректировки к налоговой накладной составляется на дату их таможенного оформления.

www.ligazakon.ua

Ждем Ваши предложения и замечания.

М╤Н╤СТЕРСТВО ЮСТИЦ╤╥
УКРА╥НИ

28.10.2010 р. N 13334-0-4-10-20

Щодо маркування
харчово╖ продукц╕╖

    На виконання доручення В╕це-прем'╓р-м╕н╕стра В╕ктора Слаути в╕д 7 жовтня 2010 року N 58455/1/1-10 (до листа Державно╖ митно╖ служби в╕д 27 вересня 2010 року N 11/3-10.18/10709) в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ розглянуто питання щодо перев╕рки маркування харчово╖ продукц╕╖ при ╖╖ ввезенн╕ на митну територ╕ю Укра╖ни та пов╕домля╓ться наступне.

    Частинами першою - третьою статт╕ 4 Закону Укра╖ни "Про державне регулювання ╕мпорту с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖" встановлено, що с╕льськогосподарська продукц╕я, яка ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни, п╕дляга╓ сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чному, рад╕олог╕чному, а в раз╕ ввезення об'╓кт╕в державного ветеринарно-сан╕тарного контролю та нагляду - товар╕в першо╖ - п'ято╖, сьомо╖, десято╖, дванадцято╖, чотирнадцято╖ - ш╕стнадцято╖, дев'ятнадцято╖, двадцять першо╖, двадцять третьо╖ груп Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТ ЗЕД) - ветеринарному контролю.

    Продукти, призначен╕ для продажу населенню, що п╕дпадають п╕д визначення друго╖ - двадцять першо╖ груп Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТ ЗЕД), можуть бути випущен╕ з-п╕д митного контролю на територ╕ю Укра╖ни з кра╖н, в╕льних в╕д карантину, за умови наявност╕ на тар╕ (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, безпосередньо на продукт╕, в╕домостей про назву продукту, масу (об'╓м), склад, ╕з зазначенням перел╕ку використаних у процес╕ виготовлення ╕нших продукт╕в харчування, харчових добавок (консервант╕в), барвник╕в тощо, вм╕сту х╕м╕чних речовин або сполук, а також сертиф╕ката походження таких продукт╕в. Окремо наводяться в╕домост╕ про енергом╕стк╕сть, дату граничного строку використання, поб╕чн╕ ефекти споживання або про ╖х в╕дсутн╕сть, назву харчових добавок (консервант╕в) за ╖х наявност╕, м╕сце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продукт╕в та посилання на власника торгово╖ марки за його наявност╕, а по в╕днесених до п╕дакцизних товар╕в - в╕домост╕ зазначаються зг╕дно ╕з законами Укра╖ни. Зазначен╕ в╕домост╕ мають бути виконан╕ укра╖нською мовою за винятком торгово╖ марки, логотипу компан╕╖ чи ╖╖ назви або власно╖ назви продукту, що можуть виконуватися ╕ноземними мовами.

    Продукти, як╕ продаються населенню ╕з порушенням вимог, встановлених ц╕╓ю статтею, вважаються такими, що були ввезен╕ в Укра╖ну ╕з порушенням митних правил.

    При цьому, зг╕дно з пунктом 15 статт╕ 1 Митного кодексу Укра╖ни митний контроль - це сукупн╕сть заход╕в, що зд╕йснюються митними органами в межах сво╓╖ компетенц╕╖ з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, закон╕в та ╕нших нормативно-правових акт╕в з питань митно╖ справи, м╕жнародних договор╕в Укра╖ни, укладених в установленому законом порядку.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 27 вказаного Кодексу товари, що перем╕шуються через митний кордон Укра╖ни, кр╕м митного контролю можуть п╕длягати сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чному, ветеринарному, ф╕тосан╕тарном, рад╕олог╕чному, еколог╕чному контролю та контролю за перем╕щенням культурних ц╕нностей. Митн╕ органи вза╓мод╕ють з органами державно╖ влади, що зд╕йснюють зазначен╕ види контролю, в порядку, встановленому законодавством Укра╖ни.

    Митне оформлення товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, завершу╓ться т╕льки п╕сля зд╕йснення встановлених законодавством Укра╖ни необх╕дних для цього товару вид╕в контролю, зазначених у частин╕ перш╕й ц╕╓╖ статтi.

    Закон Укра╖ни "Про безпечн╕сть та як╕сть харчових продукт╕в" (дал╕ - Закон) регулю╓ в╕дносини м╕ж органами виконавчо╖ влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продукт╕в i визнача╓ правовий порядок забезпечення безпечност╕ та якост╕ харчових продукт╕в, що виробляються, знаходяться в об╕гу, ╕мпортуються, експортуються.

    Зг╕дно з╕ статтею 1 Закону харчовий продукт (╖жа) - це будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи с╕льськогосподарську продукц╕ю, необроблений, нап╕воброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Харчовий продукт включа╓ нап╕й, жувальну гумку та будь-яку ╕ншу речовину, включаючи воду, як╕ навмисно включен╕ до харчового продукту п╕д час виробництва, п╕дготовки або обробки.

    В╕дпов╕дно до статт╕ 40 Закону забороня╓ться ╕мпорт харчових продукт╕в, як╕ ╓ небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не в╕дпов╕дають техн╕чним регламентам або сан╕тарним заходам.

    При цьому, харчова продукц╕я вважа╓ться неправильно маркованою, якщо, зокрема, ╕нформац╕я на етикетц╕ представлена недержавною мовою, а також етикетка харчового продукту не в╕дпов╕да╓ обов'язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту (стаття 1 Закону).

    Зг╕дно з частинами першою та третьою статт╕ 47 Закону стандартний прикордонний ветеринарний або сан╕тарний контроль зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дним прикордонним ╕нспектором та передбача╓, серед ╕ншого, виб╕ркову перев╕рку в╕дпов╕дност╕ етикеток харчових продукт╕в техн╕чним регламентам та сан╕тарним заходам та правильност╕ маркування харчових продукт╕в.

    Якщо харчовий продукт у вантаж╕ не ма╓ етикетки в╕дпов╕дно до техн╕чних регламент╕в чи сан╕тарних заход╕в або ╓ п╕дозра, що в╕н ╕ншим чином неправильно маркований, вантаж п╕дпада╓ п╕д д╕ю положень статт╕ 49 цього Закону.

    Так, статтею 49 Закону визначено, що вантаж з харчовими продуктами, що ╕мпортуються та як╕ етикетован╕ з порушенням вимог цього Закону, може за погодженням в╕дпов╕дного прикордонного ╕нспектора транспортуватися до митниц╕, визначено╖ митним органом, з метою виправлення етикетування для приведення його у в╕дпов╕дн╕сть ╕з цим Законом. П╕сля завершення виправлення вантаж з харчовими продуктами п╕дляга╓ розширеному ветеринарному або сан╕тарному контролю зг╕дно з положеннями статт╕ 50 цього Закону.

    Якщо в╕дпов╕дний прикордонний ╕нспектор встановить, що виправлення етикетування харчового продукту з вантажу ╓ неможливим або недоц╕льним, цей вантаж п╕дпада╓ п╕д д╕ю положень статт╕ 51 цього Закону.

    П╕дсумовуючи вищевикладене вважа╓мо, що поряд ╕з митним контролем, що зд╕йсню╓ться митними органами в межах сво╓╖ компетенц╕╖, ╕мпортован╕ харчов╕ продукти (в тому числ╕ с╕льськогосподарська продукц╕я) п╕длягають, серед ╕ншого, сан╕тарному та ветеринарному прикордонному контролю, як╕ зд╕йснюються в╕дпов╕дно до законодавства та включають в себе контроль за правильн╕стю маркування.

    Разом з цим зазнача╓мо, що листи м╕н╕стерств, ╕нших орган╕в державно╖ влади не встановлюють нових правових норм, а носять лише роз'яснювальний, ╕нформац╕йний характер.

24-03-2016 09:23, Faruch
Регион: Северодонецк
Штамп СЭС. сказали что с 1 апреля такой службы как СЭЗ не будет.

Добрый день. Был в СЭС ставил штамп "Контроль зд╕йснено", и мне сказали что с 1 апреля такой службы как "Санитарно-эпидемиологическая служба" не будет и где нам ставить дальше штамп они не знают. Подскажите может кто-то уже что-то знает.

   Национальный банк Украины (НБУ) договорился с Государственной фискальной службой (ГФС) совместно разработать стратегию по деофшоризации бизнеса, которая будет отображена в соответствующем законопроекте о деофшоризации и в основах нового валютного регулирования центрального банка.

   Об этом сообщается на веб-сайте регулятора со ссылкой на итоги встречи руководства центробанка с ГФС при участии представителя Антимонопольного комитета, состоявшейся 21 марта.

   "Нацбанк считает, что обсуждение модели деофшоризации, которая бы зафиксировала status quo и честно признала факт офшорности, крайне необходимо. Деофшоризация не должна "убить" бизнес, но бизнес должен быть транспарентным. Поэтому определение конечных собственников оффшорных компаний стратегически важно для страны", - приводит пресс-служба слова главы НБУ Валерии Гонтаревой.

   По ее словам, таким путем уже идут страны Европейского Союза в соответствии с требованиями документа Base Erosion and Profit Shifting Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР).

   Стороны договорились об обмене информацией относительно деятельности финансового сектора и объединении усилий для борьбы с конвертационными центрами и нелегальными обменными пунктами.

   "Благодаря совместным усилиям мы сможем найти правильный инструмент для создания условий, при которых легальный бизнес начал бы, наконец, вытеснять теневой. И это было бы не только просто правильно, а еще и выгодно", - сказала глава ГФС Роман Насиров, слова которого приводит пресс-служба.

   Согласно сообщению, следующая встреча для более детального обсуждения будущей концепции деофшоризации украинского бизнеса состоится через несколько недель.

interfax.com.ua

   Ухвала ВАСУ в╕д 18.02.2016 № К/800/11558/13

      Позиц╕я податк╕вц╕в щодо коригування ПДВ п╕сля сплину 1095 дн╕в в╕дома ус╕м. Звичайно, вони проти цього, особливо у тих випадках, як╕ стосуються зменшення податкових зобов’язань з ПДВ. Як головний аргумент вони приводять вимоги пункту 102.5 Податкового кодексу Укра╖ни (ПК).

      ВАСУ спростував под╕бне р╕шення податково╖ ╕нспекц╕╖, прийняте не на користь платника.

      Вир╕шуючи питання про законн╕сть зд╕йсненого платником коригування податкового кредиту з ПДВ, суд д╕йшов висновку, що статтею 192 ПК не передбачено обмежень у строках проведення в╕дпов╕дних коригувань податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у раз╕ зб╕льшення чи зменшення суми компенсац╕╖ на користь платника податку — постачальника. В╕дтак застосування контролюючим органом у такому раз╕ положень пункту 102.5 ПК, який встановлю╓, що заяви про повернення надм╕ру сплачених грошових зобов’язань або про ╖х в╕дшкодування у випадках, передбачених ПК, можуть бути подан╕ не п╕зн╕ше 1095 дня, що наста╓ за днем зд╕йснення тако╖ переплати або отримання права на таке в╕дшкодування, ╓ помилковим.


Головбух24

   Лист ТПП Укра╖ни в╕д 24.02.2016 № 1473/05.0-5

      Як зауважила Торгово-промислова палата Укра╖ни (ТПП Укра╖ни), установлення форс-мажорних обставин проводиться в кожному окремому випадку ╕ндив╕дуально щодо окремого зобов’язання.

      А саме: форс-мажорн╕ обставини (обставини непереборно╖ сили) засв╕дчуються за зверненням суб’╓кт╕в господарсько╖ д╕яльност╕ та ф╕зичних ос╕б за кожним окремим договором, податковим та/або ╕ншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало зг╕дно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ╕нших нормативних акт╕в ╕ виконання яких стало неможливим через наявн╕сть зазначених обставин.

      Водночас ТПП Укра╖ни нагадала, що особа, яка порушила зобов’язання, зв╕льня╓ться в╕д в╕дпов╕дальност╕ за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внасл╕док випадку або непереборно╖ сили. Але таким випадком не вважа╓ться, зокрема, недодержання сво╖х обов’язк╕в контрагентом боржника, в╕дсутн╕сть на ринку товар╕в, потр╕бних для виконання зобов’язання, в╕дсутн╕сть у боржника необх╕дних кошт╕в.


Головбух24

   Чергова зустр╕ч зернотрейдер╕в та представник╕в ДФС в╕дбулася сьогодн╕, 23 березня в ф╕скальн╕й служб╕. Вона стала продовженням сер╕╖ д╕алог╕в з б╕знесом для врегулювання д╕яльност╕ на аграрному ринку та л╕кв╕дац╕╖ т╕ньового б╕знесу у ц╕й сфер╕.

   Одним ╕з крок╕в у напрям╕ контролю на ринку зерна учасниками зустр╕чей було визначено п╕дписання в╕дпов╕дного меморандуму про сп╕впрацю ДФС та Американсько╖ торг╕вельно╖ палати в Укра╖н╕. Саме обговорення основних положень цього документу, мети та головних завдань стало темою сьогодн╕шньо╖ зустр╕ч╕ представник╕в двох орган╕зац╕й.

   На думку учасник╕в зустр╕ч╕, меморандум, який нараз╕ розробля╓ться, повинен забезпечити р╕вн╕ умови прац╕ для вс╕х зернотрейдер╕в та створити механ╕зм для боротьби з нелегальним ринком зерна.

   Сторони домовилися сп╕льно розробити критер╕╖ для визначення ризиковост╕ контрагент╕в, як╕ допоможуть представникам б╕знесу уникнути операц╕й з ф╕ктивними п╕дпри╓мствами. При цьому в ДФС закликали представник╕в АТПУ проводити перев╕рку сво╖х контрагент╕в, адже деяк╕ з них припиняють свою д╕яльн╕сть через невеликий пром╕жок часу п╕сля п╕дписання угоди з компан╕╓ю.

   З╕ свого боку ДФС оперативно надаватиме ╕нформац╕ю щодо ризик╕в по контрагентах, але виключно у тому вигляд╕ та у тому обсяз╕, як╕ визначен╕ законодавством.

   П╕д час зустр╕ч╕ також розглядалися можливост╕ л╕кв╕дац╕╖ лаз╕вок для проведення незаконних валютних операц╕й при експорт╕ зерна.

   За результатами обговорення було вир╕шено п╕дготувати проект меморандуму з урахуванням ус╕х пропозиц╕й. Кр╕м того, у раз╕ виникнення окремих момент╕в, вир╕шення яких потребуватиме участ╕ ╕нших м╕н╕стерств та в╕домств, до п╕дписання документу також заплановано залучити й ╕нших учасник╕в.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

      Как сообщает Metaltorg.ru по материалам агентство Reuters, активизация жестких мер ЕС против китайского стального импорта не решит всех проблем мировой стальной отрасли,но повлияет на мировой торговый порядок. Такое мнение высказало министерство торговли КНР.

       ”Вся глобальная металлургическая промышленность переживает кризис из-за слабого экономического подъема и охлаждения спроса ...

       Реальная причина сложности стальной отрасли ЕС в том, что сокращается ее конкурентоспособность,”- отметило министерство в заявлении на своем веб-сайте.

       Европейская комиссия объявила об очередных планах по поддержке стальной отрасли 16 марта. Они включают ужесточение защитных мер против дешевого импорта из Китая и поддержку стального производства в странах-ЕС.


Укррудпром

   П╕двищення вартост╕ вив╕зного мита на металобрухт з 10 до 35 ╓вро за тонну допоможе забезпечити укра╖нських металург╕в сировиною та п╕двищити надходження до бюджету на сотн╕ м╕льйон╕в гривень.

   На цьому наголосили учасники парламентського круглого столу «Проблемн╕ питання г╕рничо-металург╕йного комплексу Укра╖ни та ╖х врегулювання», що в╕дбувся 22 березня за ╕н╕ц╕ативи Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань промислово╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва.
В╕дкриваючи зах╕д, голова проф╕льного Ком╕тету В╕ктор Галасюк зауважив критичн╕сть проблеми ╕з забезпеченням в╕тчизняних п╕дпри╓мств г╕рничо-металург╕йного комплексу металобрухтом, наголосивши: «Арсенал заход╕в державного регулювання ц╕╓╖ проблеми достатньо широкий ╕ вар╕ю╓ться м╕ж двома крайнощами – повною л╕берал╕зац╕╓ю ринку металобрухту та в╕дм╕ною квотування експорту, ╕ повною забороною експорту металобрухту з Укра╖ни. М╕ж цими вар╕антами ╓ б╕льш зважений - передбачений законопроектом №3868, ╕н╕ц╕йованим Радикальною парт╕╓ю. В╕н передбача╓ застосування економ╕чних важел╕в регулювання – п╕двищення експортного мита на металобрухт з 10 до 35 ╓вро за тонну тимчасово, на 3 роки, з одночасною в╕дм╕ною на цей пер╕од квотування експорту металобрухту». В╕ктор Галасюк п╕дкреслив, що цей механ╕зм ╓ ринковим, не м╕стить адм╕н╕стративних заборон та був п╕дтриманий на очолюваному ним Ком╕тетом з питань промислово╖ пол╕тики та п╕дпри╓мництва. Законопроект №3868 рекомендований Ком╕тетом до прийняття парламентом у першому читанн╕ за основу.

   Голова Державно╖ регуляторно╖ служби Укра╖ни Ксен╕я Ляп╕на погодилась, що пропозиц╕я встановити п╕двищену ставку експортного мита на певний пер╕од, доки стаб╕л╕зу╓ться зовн╕шня кон’юнктура ╕ в╕дбудеться легал╕зац╕я орган╕зац╕й, як╕ займаються експортом металобрухту, сьогодн╕ ╓ найб╕льш прийнятною.

   «Шкода в╕д не╖ м╕н╕мальна, адже п╕двищення мита тимчасове – лише на 3 роки. Натом╕сть, ╕н╕ц╕атива допоможе збалансувати ╕ легал╕зувати ринок металобрухту, зробити доступним сировинну базу для металург╕╖ ╕ дозволити ╖й вийти з того п╕ке, в якому вона зараз знаходиться», - додала вона.

   В свою чергу, за словами заступника М╕н╕стра економ╕чного розвитку та торг╕вл╕ Максима Нефьодова, держав╕ потр╕бно позбавитися в╕д ганебно╖ ситуац╕╖ одночасного ╕снування тарифних ╕ нетарифних заборон. З точки зору м╕жнародних зобов’язань, перех╕д до тарифних метод╕в регулювання ╓ б╕льш прийнятним.

   «Нам треба повн╕стю зняти це питання ╕ перейти до тарифного регулювання через експортне мито. Тому МЕРТ п╕дтримало законопроект №3868 з ╓диним зауваженням - ми вважа╓мо, що розм╕р самого мита не повн╕стю в╕дпов╕да╓ розрахункам, як╕ робили дек╕лька поважних наукових ╕нституц╕й Укра╖ни. Ми просили б народних депутат╕в ще раз повернутися до цього питання для того, аби у нас була зал╕зобетонна позиц╕я захисту ╕ повна аргументац╕я, чому була вибрана та чи ╕нша цифра», - зауважив урядовець.

   Коментуючи ситуац╕ю на ринку, представники металург╕йних п╕дпри╓мств наголосили на критичн╕й ситуац╕╖ з забезпечен╕стю галуз╕ металобрухтом. Так, генеральний директор МК «Запор╕жсталь» Ростислав Шурма заявив, що у перш╕ два м╕сяц╕ поточного року загот╕вля металобрухту впала б╕льш н╕ж в два рази в пор╕внянн╕ з минулим роком.

   «Потр╕бна ц╕леспрямована пол╕тика для того, щоб продукти з низькою доданою варт╕стю, зокрема, брухт, залишались в Укра╖н╕ ╕, з огляду на його деф╕цитн╕сть, йшов на металург╕йн╕ комб╕нати. Необх╕дний пошук р╕шення, яке, з одного боку, ма╓ бути максимально ринковим, а, з ╕ншого, м╕н╕м╕зувати чинники корупц╕╖. Тому найб╕льш розумне р╕шення - це введення тимчасового мита на експорт брухту в розм╕р╕ 35-50 ╓вро на тонну», - п╕дкреслив в╕н.
При цьому металурги звернули увагу, що в б╕льшост╕ кра╖н св╕ту д╕ють мита на готову металург╕йну продукц╕ю з Укра╖ни. Зокрема, за словами директора з корпоративних в╕дносин ╤нтерпайп Дмитра Кисилевського, в ╢вросоюз╕ мито на труби становить 13,8%, в ╢враз╕йському економ╕чному союз╕ -18,9%, в США - режим обмеження по м╕н╕мальн╕й ц╕н╕, в Канад╕ – 37,4%, в Бразил╕╖ -155,8 дол. на тонну.

   Разом з тим, б╕льше 30 кра╖н в св╕т╕ обмежують вивезення металобрухту. «Вони д╕ють в ╕нтересах промисловост╕, роботодавц╕в ╕ людей. Та ж Туреччина, в яку надходить 85% нашого брухту, захища╓ св╕й ринок митами в╕д укра╖нсько╖ металопродукц╕╖, як╕ перевищують 20%», - додав президент ОП «Металургпром» Олександр Каленков.

Верховна Рада Укра╖ни

- Фира, как прошло ваше свидание с Борей?
- Ооо! Он сначала полез мне под кофточку, потом под юбку, но я его обманула - убрала деньги в футляр из-под очков.

Сл╕д в╕рити не тому, що у тебе в телев╕зор╕, а тому, що у тебе в холодильнику.