Новым главным таможенником области стал Александр Шавлак.
Об этом стало известно в понедельник, 21 марта, во время оперативного совещания у председателя Волынской областной государственной администрации.
Председатель Волынской ОГА Владимир Гунчик призвал руководителя поддерживать порядок на таможне и обеспечивать поступление таможенных платежей в казну
области.
Вместе с тем, глава области успел покритиковать Шавлака.
«Вчера все должны были заниматься вашими вопросами, а я не смог вас найти. Такого быть не должно, мне пришлось лично организовывать очередь на таможне», — покритиковал главного таможенника Волынский губернатор.
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни розглянула лист платника податку щодо оподаткування ПДВ операц╕й з постачання вживаних транспортних засоб╕в та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ – Кодекс), пов╕домля╓.
Щодо однор╕дност╕
вживаних транспортних засоб╕в, як╕ не п╕дпадають п╕д визначення нових транспортних засоб╕в, та мають: двигун внутр╕шнього згорання, зчеплення, коробку передач, шас╕, кузов, механ╕зм керування, колеса, тощо
В╕дпов╕дно до пункту 189.3 статт╕ 189 Кодексу вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванн╕ не менше року, а
також транспортн╕ засоби, як╕ не п╕дпадають п╕д визначення нового транспортного засобу.
Новим транспортним засобом, зокрема новим наземним транспортним засобом, вважа╓ться той, що вперше ре╓стру╓ться в Укра╖н╕ в╕дпов╕дно до законодавства та при цьому ма╓ загальний наземний проб╕г до 6000 к╕лометр╕в.
Отже, легковий автомоб╕ль буде вважатися вживаним товаром, якщо в╕н:
або був у користуванн╕ не менше 1 року (незалежно в╕д наявного проб╕гу),
або ре╓стру╓ться в Укра╖н╕ в╕дпов╕дно до
законодавства не вперше та при цьому ма╓ загальний наземний проб╕г б╕льше 6000 к╕лометр╕в (незалежно в╕д терм╕ну користування до 1 року або б╕льше 1 року) .
Отже, транспортн╕ засоби, як╕ не п╕дпадають п╕д визначення нових транспортних засоб╕в, та мають: двигун внутр╕шнього згорання, зчеплення, коробку передач, шас╕, кузов, механ╕зм керування, колеса, тощо, будуть вважатися однор╕дними вживаними товарами, якщо так╕ транспортн╕ засоби були у користуванн╕ не менше року та мають ознаки однор╕дност╕,
визначен╕ п╕дпунктом 14.1.131 пункту 14.1 статт╕ 14 Кодексу.
Однор╕дними вживаними товарами в╕дпов╕дно до п╕дпункту 14.1.131 пункту 14.1 статт╕ 14
Кодексу вважаються товари, що не ╓ ╕дентичними, але мають схож╕ характеристики ╕ складаються ╕з схожих компонент╕в, у результат╕ чого виконують однаков╕ функц╕╖ пор╕вняно з товарами, що оц╕нюються, та вважаються комерц╕йно вза╓мозам╕нними.
Для визначення товар╕в однор╕дними (под╕бними) враховуються так╕ ознаки:
як╕сть та д╕лова репутац╕я на ринку;
наявн╕сть торговельно╖ марки;
кра╖на виробництва (походження);
виробник;
р╕к виробництва;
новий чи
вживаний;
терм╕н придатност╕.
Отже, при визначенн╕, чи ╓ два легкових автомоб╕л╕ однор╕дними в розум╕нн╕ норм Кодексу, сл╕д враховувати ознаки однор╕дност╕, визначен╕ п╕дпунктом 14.1.131 пункту 14.1 статт╕ 14 Кодексу.
Так, два легкових автомоб╕л╕ одн╕╓╖ торгово╖ марки, одн╕╓╖ модел╕, але виготовлен╕ у р╕зних роках
не будуть вважатися однор╕дними товарами в╕дпов╕дно до п╕дпункту 14.1.131 пункту 14.1 статт╕ 14 Кодексу.
Щодо д╕яльност╕ суб’╓кта господарювання з постачання однор╕дних вживаних товар╕в та про необх╕дн╕сть визначення оц╕ночно╖ вартост╕ транспортного засобу
У випадках, коли платник податку зд╕йсню╓ д╕яльн╕сть з
постачання однор╕дних вживаних товар╕в, придбаних у ф╕зичних ос╕б, не заре╓строваних як платники податку, у межах договор╕в, що передбачають передання права власност╕ на так╕ товари, то в╕дпов╕дно до пункту 189.3 статт╕ 189 Кодексу базою оподаткування ╓ позитивна р╕зниця м╕ж ц╕ною продажу та ц╕ною придбання таких товар╕в.
При цьому
ц╕на продажу вживаного транспортного засобу визнача╓ться:
для ф╕зично╖ особи виходячи з ц╕ни, зазначено╖ у договор╕ куп╕вл╕-продажу, але не нижче оц╕ночно╖ вартост╕ такого засобу, розраховано╖ суб'╓ктом оц╕ночно╖ д╕яльност╕, уповноваженим зд╕йснювати оц╕нку в╕дпов╕дно до закону;
для платник╕в податку виходячи з догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕, але не нижче звичайних ц╕н.
Отже, при реал╕зац╕╖ ф╕зичною особою вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який зд╕йсню╓ д╕яльн╕сть з постачання однор╕дних вживаних транспортних засоб╕в, у межах договору, що передбача╓ передання права власност╕ на такий транспортний зас╕б в╕д ф╕зично╖ особи до платника ПДВ, ц╕на
такого транспортного засобу визнача╓ться не нижче його оц╕ночно╖ вартост╕, розраховано╖ суб'╓ктом оц╕ночно╖ д╕яльност╕, уповноваженим зд╕йснювати оц╕нку в╕дпов╕дно до закону.
При подальш╕й реал╕зац╕╖ таким платником ПДВ вживаних транспортних засоб╕в, придбаних у ф╕зичних ос╕б, як╕ не ╓ платниками ПДВ, у межах договор╕в, що передбачають перех╕д права власност╕ на так╕ транспортн╕ засоби до платника ПДВ, та як╕ в╕дпов╕дають ознакам однор╕дних вживаних товар╕в в╕дпов╕дно до п╕дпункту 14.1.131 пункту 14.1 статт╕ 14 Кодексу, ц╕на продажу таких транспортних засоб╕в зг╕дно з пунктом 189.3 статт╕ 189 Кодексу визнача╓ться платником ПДВ виходячи з догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕, але не нижче звичайних ц╕н.
Базою оподаткування ПДВ для платника ПДВ при реал╕зац╕╖ однор╕дних вживаних транспортних засоб╕в ф╕зичним чи юридичним особам, придбаних у ф╕зичних ос╕б, не заре╓строваних як платники податку, у межах договор╕в, що передбачають перех╕д права власност╕ на так╕ транспортн╕ засоби до платника ПДВ, в╕дпов╕дно до пункту 189.3 статт╕ 189 Кодексу буде позитивна р╕зниця м╕ж ц╕ною продажу транспортних засоб╕в платником ПДВ та ц╕ною придбання таких транспортних засоб╕в платником ПДВ у ф╕зичних ос╕б.
Оц╕ночна варт╕сть транспортного засобу розрахову╓ться суб'╓ктом оц╕ночно╖ д╕яльност╕, уповноваженим зд╕йснювати оц╕нку
в╕дпов╕дно до закону, та розрахунок тако╖ вартост╕ суб’╓ктом оц╕ночно╖ д╕яльност╕ ╓ обов’язковим лише при реал╕зац╕╖ вживаного транспортного засобу платнику ПДВ ф╕зичною особою.
Щодо можливост╕ не застосовувати суб’╓ктом господарювання РРО при постачанн╕ транспортних засоб╕в
Зг╕дно з преамбулою Закону Укра╖ни в╕д 06 липня 1995 року 265/95-ВР
„Про застосовування ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й у сфер╕ торг╕вл╕, громадського харчування та послуг” (дал╕ – Закон №265) цей Закон визнача╓ правов╕ засади застосування ре╓стратор╕в розрахункових операц╕й (дал╕ – РРО) у сфер╕ торг╕вл╕, громадського харчування та послуг. Д╕я його поширю╓ться на ус╕х суб'╓кт╕в господарювання, ╖х господарськ╕ одиниц╕ та представник╕в (уповноважених ос╕б) суб'╓кт╕в господарювання, як╕ зд╕йснюють розрахунков╕ операц╕╖ у гот╕вков╕й та/або безгот╕вков╕й
форм╕.
В╕дпов╕дно до пункту 12 статт╕ 9 Закону № 265 РРО та розрахунков╕ книжки не застосовуються, якщо в м╕сц╕ отримання товар╕в (надання послуг) операц╕╖ з розрахунк╕в у гот╕вков╕й форм╕ не зд╕йснюються (оптова торг╕вля тощо).
Отже, якщо в м╕сц╕ отримання товар╕в розрахунки у гот╕вков╕й форм╕ не зд╕йснюються, а проводяться виключно в безгот╕вков╕й форм╕ через каси банк╕вських установ (без застосування плат╕жних карток, плат╕жних чек╕в, жетон╕в тощо), то у такому випадку РРО не
застосову╓ться.
Водночас у ╕нших випадках застосування РРО при зд╕йсненн╕ розрахункових операц╕й ╓ обов’язковим.
У Лист╕ № 2234/6/99-99-19-03-02-15 в╕д 03.02.2016 року Державна ф╕скальна служба Укра╖ни (дал╕ – ДФС Укра╖ни) надала роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операц╕й з постачання вживаних легкових автомоб╕л╕в.
ДФС Укра╖ни, зокрема, було зазначено наступне:
легковий автомоб╕ль вважа╓ться вживаними
транспортним засобом, якщо в╕н: був у користуванн╕ не менше 1 року (незалежно в╕д наявного проб╕гу) або ре╓стру╓ться в Укра╖н╕ в╕дпов╕дно до законодавства не вперше та при цьому ма╓ загальний наземний проб╕г б╕льше 6000 к╕лометр╕в (незалежно в╕д терм╕ну користування до 1 року або б╕льше 1 року); 2) однор╕дними вживаними товарами ╓ легков╕ автомоб╕л╕, як╕ були у користуванн╕ не менше року та мають ознаки однор╕дност╕, визначен╕ п╕дпунктом 14.1.131 пункту 14.1 статт╕ 14 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ – ПК Укра╖ни). При чому, не можна вважати однор╕дними товарами два легкових автомоб╕л╕ одн╕╓╖ торгово╖ марки, одн╕╓╖ модел╕, але як╕ виготовлен╕ у р╕зних
роках.
Також ДФС Укра╖ни надала роз’яснення щодо визначення бази ПДВ при зд╕йсненн╕ операц╕й з такими транспортними засобами, яка встановлена пунктом 189.3 статт╕ 189 ПК Укра╖ни.
Так, в╕дпов╕дно до положення ц╕╓╖ норми, базою оподаткування ПДВ для платника ПДВ при
реал╕зац╕╖ однор╕дних вживаних транспортних засоб╕в ф╕зичним чи юридичним особам, придбаних у ф╕зичних ос╕б, не заре╓строваних як платники податку, буде позитивна р╕зниця м╕ж ц╕ною продажу транспортних засоб╕в платником ПДВ та ц╕ною придбання таких транспортних засоб╕в платником ПДВ у ф╕зичних ос╕б.
Правила для визначення ц╕ни продажу такого транспортного засобу залежать в╕д того, чи ╓ наступний покупець платником ПДВ. Якщо автомоб╕ль прода╓ться ф╕зичн╕й особ╕,
яка не ╓ платником ПДВ, ц╕на продажу в ц╕лях оподаткування визнача╓ться не нижче його оц╕ночно╖ вартост╕, розраховано╖ суб'╓ктом оц╕ночно╖ д╕яльност╕, уповноваженим зд╕йснювати оц╕нку в╕дпов╕дно до закону. При реал╕зац╕╖ платником ПДВ однор╕дних вживаних транспортних засоб╕в ╕ншому платнику ПДВ, ц╕на продажу таких транспортних засоб╕в визнача╓ться виходячи з догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕, але не нижче звичайних ц╕н.
Кр╕м того, на думку ДФС Укра╖ни, якщо в м╕сц╕ отримання товар╕в розрахунки у гот╕вков╕й форм╕ не
зд╕йснюються, а проводяться виключно в безгот╕вков╕й форм╕ через каси банк╕вських установ (без застосування плат╕жних карток, плат╕жних чек╕в, жетон╕в тощо), то у такому випадку ре╓стратори розрахункових операц╕й (дал╕ – РРО) не застосовуються. Водночас у ╕нших випадках застосування РРО при зд╕йсненн╕ розрахункових операц╕й ╓ обов’язковим.
ДФСУ: Щодо оподаткування операц╕й з придбання товар╕в у нерезидента за межами митно╖ територ╕╖ ком╕с╕онером – резидентом для постачання ╕ншому нерезиденту
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни розглянула лист щодо оподаткування операц╕й з придбання товар╕в у нерезидента за межами митно╖ територ╕╖ ком╕с╕онером – резидентом для постачання ╕ншому нерезиденту та, керуючис
В╕дносини, що виникають за договором ком╕с╕╖, регулюють положення
статей 1011 – 1028 Цив╕льного кодексу Укра╖ни (дал╕ – ЦКУ).
Так, в╕дпов╕дно до ст. 1011 ЦКУ за договором ком╕с╕╖ одна сторона (ком╕с╕онер) зобов'язу╓ться за дорученням друго╖ сторони (ком╕тента) за плату вчинити
один або к╕лька правочин╕в в╕д свого ╕мен╕, але за рахунок ком╕тента. ╤стотними умовами договору ком╕с╕╖, за якими ком╕с╕онер зобов'язу╓ться продати або купити майно, ╓ умови про це майно та його ц╕ну (ст. 1012 ЦКУ). Ком╕тент повинен виплатити ком╕с╕онеров╕ плату в розм╕р╕ та порядку, встановлених у договор╕ ком╕с╕╖ (ст. 1013 ЦКУ).
В╕дпов╕дно до ст. 1014 ЦКУ ком╕с╕онер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найб╕льш виг╕дних для ком╕тента, ╕ в╕дпов╕дно до його вказ╕вок. Якщо ком╕с╕онер вчинив
правочин на умовах б╕льш виг╕дних, н╕ж т╕, що були визначен╕ ком╕тентом, додатково одержана вигода належить ком╕тентов╕.
Майно, придбане ком╕с╕онером за рахунок ком╕тента, ╓ власн╕стю ком╕тента (ст. 1018 ЦКУ).
Щодо обл╕ку операц╕й за договором ком╕с╕╖, у тому числ╕ курсових р╕зниць за операц╕ями в ╕ноземн╕й валют╕
Зг╕дно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’╓ктом оподаткування податком на прибуток ╓ прибуток, який визнача╓ться шляхом коригування (зб╕льшення або зменшення) ф╕нансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у ф╕нансов╕й зв╕тност╕ п╕дпри╓мства в╕дпов╕дно до нац╕ональних положень (стандарт╕в) бухгалтерського обл╕ку або м╕жнародних
стандарт╕в ф╕нансово╖ зв╕тност╕, на р╕зниц╕, як╕ виникають в╕дпов╕дно до положень розд╕лу ╤╤╤ Кодексу.
Кодексом не передбачено коригування ф╕нансового результату до оподаткування на курсов╕ р╕зниц╕, так╕ операц╕╖ в╕дображаються зг╕дно з правилами бухгалтерського обл╕ку.
Регулятором з питань методолог╕╖ бухгалтерського обл╕ку та ф╕нансово╖ зв╕тност╕ виступа╓ М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, яке затверджу╓ нац╕ональн╕ положення (стандарти) бухгалтерського обл╕ку, ╕нш╕ нормативно-правов╕ акти щодо
ведення бухгалтерського обл╕ку та складання ф╕нансово╖ зв╕тност╕ (п. 2 ст. 6 Закону Укра╖ни «Про бухгалтерський обл╕к та ф╕нансову зв╕тн╕сть в Укра╖н╕»).
Отже, з питання правильност╕ в╕дображення в бухгалтерському обл╕ку операц╕й, зд╕йснюваних платником податку на умовах ком╕с╕йно╖ торг╕вл╕, у тому числ╕ курсових р╕зниць за операц╕ями в ╕ноземн╕й валют╕, доц╕льно звернутись до М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни.
Щодо контрольованих операц╕й
В╕дпов╕дно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для ц╕лей нарахування податку на прибуток п╕дпри╓мств контрольованими ╓ господарськ╕ операц╕╖, що впливають на об'╓кт оподаткування платника подату, що зд╕йснюються:
з пов'язаною особою - нерезидентом;
з
нерезидентом, заре╓строваним у держав╕ (на територ╕╖), що включена до перел╕ку держав (територ╕й), затвердженого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни.
через ком╕с╕онер╕в - нерезидент╕в при зд╕йсненн╕ зовн╕шньоеконом╕чних господарських операц╕й з продажу товар╕в.
П╕дпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарськ╕ операц╕╖, передбачен╕ п╕дпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 ╕ 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються так╕ умови:
р╕чний дох╕д платника податк╕в в╕д будь-яко╖
д╕яльност╕, визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку, перевищу╓ 50 м╕льйон╕в гривень (за вирахуванням непрямих податк╕в) за в╕дпов╕дний податковий (зв╕тний) р╕к;
обсяг таких господарських операц╕й платника податк╕в з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку, перевищу╓ 5 м╕льйон╕в гривень (за вирахуванням непрямих податк╕в) за в╕дпов╕дний податковий (зв╕тний) р╕к.
Якщо у ланцюгу господарських операц╕й м╕ж платником податк╕в ╕ його пов'язаною особою –
нерезидентом, передбачених п╕дпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, право власност╕ на предмет тако╖ операц╕╖ перш н╕ж перейти в╕д платника податк╕в до пов'язано╖ особи - нерезидента (у раз╕ експортних операц╕й) або перш н╕ж перейти в╕д пов'язано╖ особи – нерезидента до платника податк╕в (у раз╕ ╕мпортних операц╕й) переходить до одн╕╓╖ або дек╕лькох непов'язаних ос╕б, така операц╕я для
ц╕лей оподаткування податком на прибуток п╕дпри╓мств вважа╓ться контрольованою м╕ж платником податк╕в та його пов'язаною особою – нерезидентом, якщо ц╕ непов'язан╕ особи:
не виконують в так╕й сукупност╕ операц╕й ╕стотних функц╕й, пов'язаних з придбанням (продажем) товар╕в (роб╕т, послуг), м╕ж пов'язаними особами;
не використовують в так╕й сукупност╕ операц╕й ╕стотних актив╕в та/або не приймають на себе ╕стотних ризик╕в для орган╕зац╕╖ придбання (продажу) товар╕в (роб╕т, послуг) м╕ж пов'язаними
особами (п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).
Враховуючи те, що придбання товар╕в на умовах ком╕с╕╖ не передбача╓ переходу права власност╕ на такий товар в╕д продавця (у вашому випадку – нерезидента) до ком╕с╕онера, то для ком╕с╕онера – резидента так╕ операц╕╖ не п╕дпадають п╕д визначення контрольованих, незалежно в╕д статусу нерезидента (пов’язана з ком╕с╕онером особа чи включена до перел╕ку).
При цьому п╕дпадають п╕д визначення контрольованих операц╕╖ з придбання ком╕тентом
товар╕в на умовах ком╕с╕╖ у раз╕ досягнення критер╕╖в, встановлених 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо продавець – нерезидент ╓ пов’язаною з
ком╕тентом особою або кра╖на його резиденц╕╖ перебува╓ у затвердженому перел╕ку кра╖н на момент зд╕йснення тако╖ операц╕╖. У цьому випадку ком╕тент зобов'язаний в установлений терм╕н подати зв╕т про контрольован╕ операц╕╖, зд╕йснен╕ протягом зв╕тного податкового пер╕оду.
Водночас, операц╕╖ з надання ком╕с╕онером – резидентом послуг ком╕тенту в межах договору ком╕с╕╖ за ком╕с╕йну винагороду не п╕дпадають п╕д визначення контрольованих як так╕, що зд╕йснюються м╕ж резидентами.
В╕дпов╕дно до
пункту 185.1 статт╕ 185 Кодексу об’╓ктом оподаткування ПДВ ╓ операц╕╖ платник╕в податку з постачання товар╕в, м╕сце постачання яких розташоване на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни, в╕дпов╕дно до статт╕ 186 Кодексу, ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.
М╕сцем постачання товар╕в ╓ фактичне
м╕сцезнаходження товар╕в на момент ╖х постачання (п╕дпункт „а” пунктом 186.1 статт╕ 186 Кодексу).
Отже, якщо операц╕╖ з придбання товар╕в у одного нерезидента ╕ постачання товар╕в ╕ншому нерезиденту зд╕йснюються за межами митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, а сам╕ товари фактично не ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни та не вивозяться, то за
такими операц╕ями у ком╕с╕онера – резидента не виника╓ об’╓кта оподаткування ПДВ.
При цьому пунктом 186.4 статт╕ 186 Кодексу визначено, що м╕сцем постачання послуг ╓ м╕сце ре╓страц╕╖
постачальника, кр╕м операц╕й, зазначених у пунктах 186.2 ╕ 186.3 статт╕ 186 Кодексу.
Тобто послуги, що надан╕ ком╕тенту ком╕с╕онером – резидентом у межах договору ком╕с╕╖ (ком╕с╕йна винагорода), п╕длягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою ПДВ.
Монопольное право на импорт и продажу табака в Туркмении передано государству
Президент Туркмении Гурбангулы Бердымухамедов своим постановлением передал исключительные права на торговлю табачными изделиями на территории страны министерству торговли и внешнеэкономических связей.
В постановлении говорится, что министерство будет в установленном порядке ввозить табачные изделия на территорию страны, устанавливать на них минимальные розничные цены, а также
осуществлять оптовую и розничную продажу через подведомственные юридические лица.
Согласно документу, министерству торговли и внешнеэкономических связей Туркмении, главной государственной налоговой службе и государственной таможенной службе предписывается в рамках своих полномочий обеспечить контроль за тем, чтобы иные юридические и физические лица не осуществляли ввоз на территорию страны табачных изделий, а также
оптовую и розничную торговлю ими.
Исключение сделано для табачных изделий, ввозимых для собственных нужд, а также перевозимых транзитом через территорию Туркмении.
Документ также предписывает министерствам и службам в течение месяца подготовить и представить в правительство предложения о внесении изменений и дополнений в
законодательство Туркмении, вытекающих из постановления.
Дох╕д ФОП – платника ╢П при зд╕йсненн╕ операц╕й з експорту товар╕в (роб╕т, послуг)
Фах╕вц╕в ДФСУ запитали: як визнача╓ться дох╕д ФОП – платника ╢П при зд╕йсненн╕ операц╕й з експорту товар╕в (роб╕т, послуг), якщо валютн╕ кошти надходять на розпод╕льчий рахунок та частина валютно╖ виручки п╕дляга╓ обов’язковому продажу?
У в╕дпов╕д╕ податк╕вц╕ нагадали, що зг╕дно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-VI з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ) доходом платника ╓диного податку для ф╕зично╖ особи – п╕дпри╓мця ╓ дох╕д, отриманий протягом податкового (зв╕тного) пер╕оду в грошов╕й форм╕ (гот╕вков╕й та/або
безгот╕вков╕й); матер╕альн╕й або нематер╕альн╕й форм╕, визначен╕й п. 292.3 ст. 292ПКУ.
Дох╕д, виражений в ╕ноземн╕й валют╕, перерахову╓ться
у гривнях за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземно╖ валюти, встановленим Нац╕ональним банком Укра╖ни на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292ПКУ). Датою отримання доходу
платника ╓диного податку ╓ дата надходження кошт╕в платнику ╓диного податку у грошов╕й (гот╕вков╕й або безгот╕вков╕й) форм╕, дата п╕дписання платником ╓диного податку акта приймання-передач╕ безоплатно отриманих товар╕в (роб╕т, послуг) (п. 292.6 ст. 292ПКУ).
Разом з цим абзацом першим п. 2 постанови Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 03 березня 2016 року № 140 «Про врегулювання ситуац╕╖ на грошово-кредитному та валютному ринках Укра╖ни» (дал╕ – Постанова № 140) на пер╕од з 05.03.2016 до 08.06.2016 включно встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на
м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ ╕з-за кордону, зокрема на користь ф╕зичних ос╕б – п╕дпри╓мц╕в.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в ╕ноземн╕й валют╕, на як╕ зг╕дно з абзацом першим п. 2 Постанови № 140 поширю╓ться вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий анал╕тичний рахунок балансового рахунку 2603
«Розпод╕льч╕ рахунки суб’╓кт╕в господарювання» (дал╕ – розпод╕льчий рахунок).
Обов’язковий продаж надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ зд╕йсню╓ться уповноваженим банком у розм╕р╕ 75 в╕дсотк╕в без доручення кл╕╓нта ╕ виключно наступного робочого дня п╕сля дня зарахування таких надходжень на розпод╕льчий рахунок. Решта надходжень в ╕ноземн╕й валют╕ залиша╓ться в розпорядженн╕ резидент╕в та нерезидент╕в ╕ використову╓ться ними в╕дпов╕дно до правил валютного регулювання
(абзаци другий, двадцять перший – двадцять четвертий п. 2 Постанови № 683).
Зг╕дно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 ╤нструкц╕╖ про порядок в╕дкриття, використання ╕ закриття рахунк╕в у нац╕ональн╕й та ╕ноземних валютах, затверджено╖ постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 12.11.2003 № 492 з╕ зм╕нами та доповненнями, на поточн╕ рахунки в ╕ноземн╕й валют╕ зараховуються кошти, зокрема перерахован╕ з-за кордону нерезидентами за зовн╕шньоеконом╕чними контрактами
(договорами, угодами) через розпод╕льч╕ рахунки.
Враховуючи те, що розпод╕льч╕ рахунки використовуються банк╕вськими установами при перерахуванн╕ певних вид╕в доход╕в в ╕ноземн╕й валют╕ на поточн╕ рахунки кл╕╓нт╕в як транзитн╕, то до складу доходу платника ╓диного податку в╕д зд╕йснення операц╕й з експорту товар╕в (роб╕т, послуг) включа╓ться сума кошт╕в, яка над╕йшла на поточний рахунок в гривнях в╕д обов’язкового продажу на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни.
Валютн╕ кошти, перераховуються у гривн╕ за оф╕ц╕йним курсом Нац╕онального банку Укра╖ни на дату надходження ╖х на валютний рахунок ф╕зично╖ особи – п╕дпри╓мця.
Контролери розглянули питання щодо зарахування однор╕дних вимог двох п╕дпри╓мств з╕ сплати кошт╕в за р╕зними договорами (у т.ч. за договорами ЗЕД). Вони д╕йшли висновку, що припинення деб╕торсько╖ та кредиторсько╖ заборгованост╕ внасл╕док вза╓мозал╕ку не вважають бартером.
Податк╕вц╕
зауважили, що для ц╕лей податку на прибуток цю операц╕ю в╕дображають за правилами бухобл╕ку. Р╕зниць, на як╕ коригують бухф╕нрезультат до оподаткування, за вза╓мозал╕ком нема╓.
Додамо, що у сфер╕ ЗЕД товарообм╕нною (бартерною) вважають операц╕╓ю, яку обов’язково оформлено бартерним договором. При цьому часткову
оплата експортних (╕мпортних) постачань передбачено в натуральн╕й форм╕. Тобто в╕дбува╓ться збалансований за варт╕стю обм╕н товарами, роботами, послугами в будь-якому по╓днанн╕ без посередництва гот╕вкових чи безгот╕вкових кошт╕в.
Лист ДФСУ «Щодо визнання товарообм╕нними (бартерними) операц╕ями операц╕й при припиненн╕ деб╕торсько╖ та кредиторсько╖ заборгованост╕ двох п╕дпри╓мств з╕ сплати кошт╕в за р╕зними договорами зарахуванням однор╕дних вимог»
в╕д 28.10.15 р. № 22799/6/99-99-19-02-02-15.
Отримання ╕ндив╕дуально╖ л╕ценз╕╖ для ╕нвестування за кордон: перел╕к документ╕в зм╕нено
Уряд зм╕нив перел╕к документ╕в, необх╕дних для отримання ╕ндив╕дуально╖ л╕ценз╕╖ на зд╕йснення резидентами майнових ╕нвестиц╕й за межами Укра╖ни. Зокрема, тепер не потр╕бно подавати дов╕дку про ре╓страц╕ю суб’╓кта п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ в податкових органах як платника податк╕в. А зам╕сть нотар╕ально засв╕дчено╖ коп╕╖ установчих документ╕в (статуту, установчого договору, положення) тепер подають ╖хн╕ коп╕╖, засв╕дчен╕ в установленому законодавством
порядку.
Також зазнав зм╕н пакет документ╕в, необх╕дний для ре╓страц╕╖ зовн╕шньоеконом╕чного контракту (договору) на експорт брухту чорних метал╕в, брухту легованих чорних метал╕в та брухту кольорових метал╕в. А саме:
— тепер вимагають коп╕ю контракту з ус╕ма чинними на дату подання додатками,
специф╕кац╕ями, додатковими угодами та ╕ншими документами, як╕ ╓ нев╕д’╓мними частинами контракту, засв╕дчену в установленому законодавством порядку. Ран╕ше вимагали також ориг╕нал контракту;
— не потр╕бно подавати документ, що п╕дтверджу╓ оплату послуг ╕з ре╓страц╕╖ контракту;
— зам╕сть ориг╕налу тепер подаватимуть коп╕ю експортного сертиф╕ката якост╕ експортованого
брухту легованих чорних метал╕в або брухту кольорових метал╕в, засв╕дчену в установленому законодавством порядку.
Постанова КМУ «Про внесення зм╕н до постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 лютого 1996 р. № 229 ╕ в╕д 15 лютого 2002 р. № 155» в╕д 02.03.16 р. № 159. Чинна ╕з 12.03.16 р.
Чи нарахову╓ ПДВ ком╕с╕онер, який придбав та продав товари за межами Укра╖ни
Контролери роз’яснили: якщо операц╕╖ з придбання товар╕в у одного нерезидента ╕ постачання товар╕в ╕ншому нерезиденту в╕дбуваються за межами територ╕╖ Укра╖ни (при цьому товари фактично не ввозять на митну територ╕ю Укра╖ни та не вивозять), то за такими операц╕ями в ком╕с╕онера-резидента не виника╓ об’╓кта обкладення ПДВ.
А ось на варт╕сть послуг, як╕ ком╕с╕онер-резидент нада╓ ком╕тенту в межах договору ком╕с╕╖ (ком╕с╕йну винагороду), потр╕бно нарахувати податков╕ зобов’язання за загальними правилами.
Лист ДФСУ «Щодо оподаткування операц╕й з придбання товар╕в у нерезидента за межами митно╖ територ╕╖ ком╕с╕онером-резидентом для постачання ╕ншому нерезиденту» в╕д 04.03.2016 №
4921/6/99-99-19-02-02-15 .
Предприятие-импортер реализует на территории Украины товары, ввезенные по импортным контрактам....
ВОПРОС: Предприятие-импортер реализует на территории Украины товары, ввезенные по импортным контрактам. В себестоимость товаров включаются дополнительные расходы, связанные с приобретением товаров: транспортные расходы по доставке этих товаров на склад предприятия, расходы по таможенному оформлению - оплата пошлин, услуг декларантов и пр. Согласно п. 188.1 НКУ: "...база оподаткування операц╕й з постачання товар╕в/послуг не може бути нижче ц╕ни придбання таких товар╕в/послуг". Что в нашем случае является
ценой приобретения товаров - контрактная цена по импортному контракту или эта цена и все сопутствующие данному приобретению расходы? Бывают ситуации, когда документы по сопутствующим расходам мы получаем с опозданием, после реализации товаров, и цена реализации оказывается выше цены приобретения по импортному контракту, но ниже себестоимости товаров с учетом дополнительных расходов. Нужно ли в этом случае доначислять НДС?
В соответствии с п. 188.1 ст. 188НКУ база обложения НДС
операций поставки товаров/услуг не может быть ниже цены приобретения таких товаров/услуг.
Однако ни НКУ, ни стандарты бухгалтерского учета такого термина не содержат.
Как сообщает ГФС в письме от 11.02.2016 г. № 2878/6/99-99-19-03-02-15 при дальнейшей продаже ранее импортированных товаров база обложения НДС определяется согласно п. 188.1 ст. 188 НКУ без учета таможенной стоимости. При этом ГФС в данном письме отмечает, что цена приобретения определяется как стоимость имущества, по которой такое имущество
приобретено в собственность. Иными словами, по мнению главного налогового органа, под термином "цена приобретения" следует подразумевать исключительно сумму, уплаченную в соответствии с договором поставщику (продавцу) товара/услуги.
Однако ГФС, на наш взгляд, несколько поспешила с таким выводом, хотя он и в пользу интересов налогоплательщиков. Согласно п. 8 П(С)БУ-9 приобретенные (изготовленные) запасы приходуются на баланс предприятия по первоначальной стоимости. При этом
первоначальной стоимостью запасов, которые приобретены за плату, является себестоимость запасов, состоящая из таких фактических расходов (п. 9 П(С)БУ-9):
суммы, которые уплачиваются согласно договору поставщику (продавцу) за вычетом непрямых налогов;
суммы ввозной пошлины;
суммы непрямых налогов в связи с приобретением запасов, которые не возмещаются предприятию/учреждению;
транспортно-заготовительные
расходы;
другие расходы, которые непосредственно связаны с приобретением запасов и доведением их до состояния, в котором они пригодны для использования в запланированных целях.
То есть согласно бухгалтерским правилам ценой приобретения может быть как сумма, которая уплачивается по договору поставщику (продавцу) за вычетом непрямых налогов, так и первоначальная стоимость.
Как следует из указанного разъяснения ГФС, ценой приобретения
является контрактная стоимость. Однако контрактная стоимость может существенно отличаться от первоначальной (балансовой) стоимости запасов. Первоначальная стоимость, включающая дополнительные суммы расходов, будет заведомо больше контрактной, а следовательно, сумма налоговых обязательств по НДС тоже.
Можно, конечно, руководствоваться
данным разъяснением, но следует учесть, что оно предоставлено конкретному налогоплательщику в ответ на его запрос и не может применяться другими плательщиками. Поэтому, чтобы избежать возможных проблем в будущем, рекомендуем получить аналогичное разъяснение, написав запрос в налоговый орган и сославшись на вышеуказанное разъяснение ГФС.
avers3.com
Как следует учитывать курсовые разницы по остаткам на счетах в иностранной валюте в ликвидируемом банке? До какого момента их следует пересчитывать в балансе?
ВОПРОС: Как следует учитывать курсовые разницы по остаткам на счетах в иностранной валюте в ликвидируемом банке? До какого момента их следует пересчитывать в балансе?
В соответствии с требованиями п. 8 П(С)БУ-21 курсовая разница рассчитывается по монетарным статьям баланса, в том числе по остаткам на текущих банковских счетах на дату осуществления операции и на дату баланса. При этом прибыль (положительное значение курсовых разниц) учитывается в составе доходов
налогоплательщика, а убыток (отрицательное значение курсовых разниц) - в составе его расходов.
Таким образом, курсовая разница по задолженности в виде остатков на текущих банковских счетах рассчитывается в общем порядке до момента списания этой задолженности с баланса, в том числе при признании такой задолженности безнадежной.
Напомним, что в соответствии с п.п. 14.1.11
"з" п. 14.1 ст. 14 НКУ безнадежной признается задолженность субъектов хозяйствования, признанных банкротами в установленном законом порядке или прекращенных как юридических лиц в связи с их ликвидацией.
Порядок ликвидации банков определяется Законом
Украины от 07.12.2000 г. № 2121-III "О банках и банковской деятельности" с учетом требований Закона Украины от 23.02.2012 г. № 4452-VI "О системе гарантирования вкладов физических лиц".
Процедура ликвидации банка осуществляется Фондом гарантирования вкладов физических лиц после принятия решения НБУ об отзыве банковской лицензии и ликвидации банка, кроме случая, когда ликвидация осуществляется по инициативе владельцев банка. Фонд определяет сумму задолженности каждого кредитора и
относит требования к определенной очереди погашения. После составления реестра акцептующих требований кредиторов Фонд извещает кредиторов об акцептовании их требований путем размещения уведомления на официальном сайте Фонда (http://www.fg.gov.ua/), неплатежеспособного банка, а также в помещениях такого банка. Кредиторы имеют возможность получить справки относительно акцептования их кредиторских требований. Требования, не включенные к реестру акцептующих требований кредиторов, удовольствию в ликвидационной
процедуре не подлежат и считаются погашенными.
Процедура ликвидации банка считается завершенной, а банк ликвидированным со дня внесения записи об этом в ЕГР.
При этом НБУ вносит запись в Государственный реестр банков о ликвидации банка на основании полученного от Фонда решения об утверждении ликвидационного баланса и отчета ликвидатора.
В случае окончательной ликвидации банка и его исключения из реестра счета клиентов этого банка
могут считаться закрытыми со времени принятия решения о его исключении из Государственного реестра банков. Контролирующие органы признают закрытыми счета, открытые в ликвидированных банках, в случае непоступления уведомления об их изменении (открытие) во вновь созданном филиале или учреждении банка. Эта процедура расписана в письме ГФС от 28.10.2015 г. № 22777/6/99-95-42-02-16-01, а также в письме ГУ ГФС Харьковской области от 16.01.2016 г. № 264/10/20-40-22-07-12.
С момента
ликвидации банка задолженность признается погашенной и, соответственно, списывается с баланса как безнадежная на субсчет 949 "Прочие операционные расходы". С момента совершения такого списания курсовые разницы не начисляются.
avers3.com
Резиденти мають перераховувати позитивну курсову р╕зницю до держбюджету
Лист ГУ ДФС у Запор╕зьк╕й област╕ в╕д 10.03.2016 № 744/10/08-01-12-04-11
Податк╕вц╕ нагадали, що резиденти Укра╖ни перераховують позитивну курсову р╕зницю, що виникла у випадку продажу ╕ноземно╖ валюти, повернено╖ нерезидентом, до Державного бюджету Укра╖ни.
Також податк╕вц╕ нагадали, що листом ДПА в╕д 25.12.2008 № 27090/7/22-5017 передбачено перерахунок резидентами позитивно╖ курсово╖ р╕зниц╕ на код бюджетно╖ класиф╕кац╕╖ 21081000 «Пеня за порушення терм╕н╕в розрахунк╕в у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, за невиконання зобов’язань та штрафн╕ санкц╕╖ за порушення вимог валютного законодавства».
Додамо, що у раз╕ порушення резидентами строк╕в, установлених НБУ, придбана валюта ма╓ бути реал╕зована
уповноваженими банками протягом п’яти робочих дн╕в на м╕жбанк╕вському валютному ринку Укра╖ни. Позитивну курсову р╕зницю, що може виникнути за такою операц╕╓ю, щоквартально перераховують до Державного бюджету Укра╖ни, а негативну курсову р╕зницю в╕дносять на результати господарсько╖ д╕яльност╕ резидента. При цьому НБУ роз’яснював, що уповноважен╕ банки не зобов’язан╕ зд╕йснювати такий перерахунок без доручення кл╕╓нта (лист НБУ в╕д 26.03.2014 № 29-207/12713).
Особливост╕ застосування вимог трансфертного ц╕ноутворення експедитором
Лист ГУ ДФС у Микола╖вськ╕й област╕ в╕д 04.03.2016 № 746/10/14-29-15-02-20
Податк╕вц╕ роз’яснили, що для розрахунку варт╕сних критер╕╖в визнання операц╕й контрольованими, експедитор ма╓ враховувати увесь обсяг господарських операц╕й.
обсяг господарських операц╕й платника податк╕в з кожним контрагентом (пп. 39.2.1.7 Податкового кодексу Укра╖ни).
До того ж податк╕вц╕ зазначили, що отримання експедитором «в╕дшкодування витрат» ╓ лише особлив╕стю розрахунк╕в при зд╕йсненн╕ ним господарських операц╕й. Тому при визначенн╕
в╕дпов╕дност╕ умов контрольовано╖ операц╕╖ принципу «витягнуто╖ руки», такою операц╕╓ю вважатиметься увесь обсяг господарських операц╕й експедитора з нерезидентом. При цьому р╕чний дох╕д платника податку на прибуток, який керуватиметься вимогами трансфертного ц╕ноутворення, ма╓ перевищувати 50 млн. грн, а обсяг операц╕й з кожним контрагентом ― 5 млн. грн.
КМУ: Про затвердження Порядку ввезення, першого постачання та ц╕льового використання товар╕в, визначених частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни, для використання у виробництв╕ п...
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ ПОСТАНОВА
В╕д 16 березня 2016 р. № 170
Ки╖в
Про затвердження Порядку ввезення, першого постачання та ц╕льового використання товар╕в, визначених частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни, для використання у виробництв╕ продукц╕╖ оборонного
призначення
1. Затвердити Порядок ввезення,
першого постачання та ц╕льового використання товар╕в, визначених частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни, для використання у виробництв╕ продукц╕╖ оборонного призначення, що дода╓ться.
2. Державн╕й ф╕скальн╕й служб╕ щоквартально надавати М╕н╕стерству економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ ╕нформац╕ю про ввезен╕ товари, визначен╕ частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни, для використання у виробництв╕ продукц╕╖ оборонного призначення.
Зазначену ╕нформац╕ю надавати у розр╕з╕ суб'╓кт╕в господарювання, державних замовник╕в ╕з зазначенням обсяг╕в зв╕льнення в╕д оподаткування вв╕зним митом та податком на додану варт╕сть.
3. Ця постанова набира╓ чинност╕ з дня
опубл╕кування.
Прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни
А. ЯЦЕНЮК
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 16 березня 2016 р. № 170
ПОРЯДОК ввезення, першого постачання та ц╕льового використання товар╕в, визначених частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни, для використання у виробництв╕ продукц╕╖ оборонного призначення
1. Цей Порядок визнача╓ механ╕зм ввезення виконавцями оборонного замовлення на митну територ╕ю Укра╖ни у митному режим╕ ╕мпорту складових
(матер╕ал╕в, вузл╕в, агрегат╕в, устаткування та комплектувальних вироб╕в), визначених частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ — товари), для використання у виробництв╕ продукц╕╖ оборонного призначення, визначено╖ зг╕дно ╕з законом, якщо замовником тако╖ продукц╕╖ ╓ державний замовник, визначений Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, та ц╕льового використання товар╕в, як╕ п╕д час такого ввезення
зв╕льняються в╕д оподаткування вв╕зним митом, а операц╕╖ з ╖х ввезення та з першого постачання на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни — в╕д обкладення податком на додану варт╕сть.
2. Терм╕ни "державне оборонне замовлення", "державн╕ замовники з оборонного замовлення", "виконавц╕ оборонного замовлення", "державний контракт з оборонного замовлення", "продукц╕я оборонного призначення" вживаються у цьому Порядку у значенн╕,
наведеному в Закон╕ Укра╖ни "Про державне оборонне замовлення".
3. Для п╕дтвердження в╕дпов╕дност╕ товар╕в вимогам, зазначеним у пункт╕ 1 цього Порядку, виконавець оборонного замовлення пода╓ митниц╕, що зд╕йсню╓ митне оформлення товар╕в, заяву ╕з зазначенням найменування товар╕в, ╖х код╕в зг╕дно з УКТЗЕД, к╕лькост╕, вартост╕ та призначення, кра╖ни походження таких товар╕в, найменування державного замовника з оборонного замовлення (дал╕ — державний замовник) та виконавця оборонного замовлення, до яко╖ додаються:
1) засв╕дчен╕ в
установленому порядку коп╕╖:
зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) на постачання товару або ╕ншого документа, який ╓ п╕дставою для ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни;
державного контракту з оборонного замовлення, укладеного з державним замовником;
документа, що п╕дтверджу╓ включення до ре╓стру виробник╕в продукц╕╖, роб╕т ╕ послуг оборонного призначення, закуп╕вля
яких становить державну та╓мницю;
техн╕чного паспорта або ╕ншого документа заводу-виробника на кожний товар, який ввозиться на митну територ╕ю Укра╖ни;
2) документ, який п╕дтверджу╓ зобов'язання виконавця оборонного замовлення щодо використання ввезених товар╕в виключно у власному виробництв╕ продукц╕╖ оборонного призначення на виконання державного контракту з оборонного замовлення, укладеного з державним замовником.
4. Документи, зазначен╕ у пункт╕ 3 цього Порядку, виконавець оборонного замовлення надсила╓ з дотриманням вимог режиму секретност╕ митниц╕, що зд╕йсню╓ митне оформлення товар╕в, не п╕зн╕ше н╕ж за три дн╕ до зд╕йснення митного оформлення.
5. Виконавець оборонного замовлення, який зд╕йсню╓ ввезення товар╕в, у десятиденний строк п╕сля завершення митного оформлення товар╕в пода╓ митниц╕, що зд╕йснила таке оформлення товар╕в,
дов╕дку про факт оприбуткування товар╕в, за формою зг╕дно з додатком 1 у двох прим╕рниках. Один прим╕рник дов╕дки залиша╓ться митниц╕, що зд╕йснила митне оформлення, другий — з в╕дм╕ткою зазначено╖ митниц╕ протягом двох робочих дн╕в з дня ╖╖ отримання надсила╓ться контролюючому органов╕ за м╕сцем податково╖ ре╓страц╕╖ виконавця оборонного замовлення з метою подальшого зд╕йснення контролю за ц╕льовим використанням ввезених товар╕в.
Виконавець оборонного замовлення
пода╓ щом╕сяця до 15 числа контролюючому органов╕ погоджений державним замовником зв╕т про ц╕льове використання товар╕в, ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни ╕з зв╕льненням в╕д оподаткування, за формою зг╕дно з додатком 2. Зв╕т склада╓ться за наростаючим п╕дсумком з урахуванням строк╕в давност╕, визначених статтею 102 Податкового кодексу Укра╖ни.
Невиконання державного
контракту з оборонного замовлення виконавцем оборонного замовлення, в╕дпов╕дно до якого зд╕йснене ввезення товар╕в для використання у власному виробництв╕ продукц╕╖ оборонного призначення, вважа╓ться використанням ввезених товар╕в не за призначенням.
Державний замовник у раз╕ невиконання виконавцем оборонного замовлення умов державного контракту з оборонного замовлення пода╓ контролюючому органов╕ за м╕сцем податково╖ ре╓страц╕╖ виконавця оборонного замовлення
в╕дпов╕дну ╕нформац╕ю для вжиття заход╕в в╕дпов╕дно до законодавства.
У раз╕ виявлення факту використання товар╕в не за призначенням або нец╕льового використання товар╕в контролюючий орган за м╕сцем податково╖ ре╓страц╕╖ виконавця оборонного замовлення вжива╓ заход╕в для стягнення несплачених сум податку на додану варт╕сть, вв╕зного мита та пен╕ в порядку та розм╕рах, передбачених Податковим кодексом Укра╖ни.
Додаток 1 до Порядку
ДОВ╤ДКА про факт оприбуткування товар╕в, визначених частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни
____________________________ (найменування посади кер╕вника суб'╓кта господарювання)
___________________ (посада)
______________________ (╕н╕ц╕али та пр╕звище)
Додаток 2 до Порядку
ЗВ╤Т про ц╕льове використання товар╕в, визначених частиною восьмою статт╕ 287 Митного кодексу Укра╖ни,
ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни ╕з зв╕льненням в╕д оподаткування в╕дпов╕дно до
_________________________________________________________________________________________ (назва нормативно-правового акта, номер статт╕, частини, пункту)
Дата подання зв╕ту
Найменування територ╕ального органу ДФС, якому пода╓ться зв╕т
Суб'╓кт господарювання _________________________________________________________________________________________________________________ (найменування, код зг╕дно з ╢ДРПОУ)
Територ╕альний орган ДФС за м╕сцем податково╖ ре╓страц╕╖ суб'╓кта господарювання
Податк╕вц╕ роз’яснили, що у раз╕ в╕двантаження товар╕в нерезиденту ― непов’язан╕й особ╕ з╕ зд╕йсненням розрахунк╕в на умовах тристороннього договору ╕ншим нерезидентом, заре╓строваним у «низькоподатков╕й» держав╕, така операц╕я п╕дпада╓ п╕д визначення контрольовано╖. Однак при цьому мають виконуватися так╕ умови:
р╕чний дох╕д платника податк╕в в╕д
будь-яко╖ д╕яльност╕, визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку, перевищу╓ 50 млн. грн.;
обсяг господарських операц╕й платника податк╕в з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку, перевищу╓ 5 млн. грн.
Нагада╓мо, що «низькоподатков╕» держави наведен╕ у Перел╕ку держав (територ╕й), як╕ в╕дпов╕дають критер╕ям, установленим п╕дпунктом 39.2.1.2 п╕дпункту 39.2.1 пункту 39.2 статт╕ 39 Податкового кодексу Укра╖ни, затвердженому розпорядженням КМУ в╕д 16.09.2015 № 977-р.
Ви╖жджа╓те за кордон - не забудьте подати декларац╕ю!
Зверта╓мо увагу бажаючих ви╖хати за територ╕ю Укра╖ни на те, що громадяни – резиденти, як╕ ви╖жджають за кордон на пост╕йне м╕сце проживання, зобов’язан╕ подати до органу ДФС за м╕сцем сво╓╖ ре╓страц╕╖ декларац╕ю про майновий стан ╕ доходи не п╕зн╕ше н╕ж за 60 календарних дн╕в до ви╖зду (п.179.3 ст.179
Податкового кодексу Укра╖ни).
Орган ДФС протягом 30 календарних дн╕в п╕сля надходження тако╖ декларац╕╖ зобов’язаний перев╕рити визначене податкове зобов’язання, сплату належно╖ суми податку ╕ видати дов╕дку про таку сплату та про в╕дсутн╕сть податкових зобов’язань з цього податку.
Така дов╕дка д╕йсна протягом 60 календарних дн╕в з дати ╖╖ видач╕ та нада╓ться резидентом до орган╕в митного контролю п╕д час перетину митного
кордону ╕ ╓ п╕дставою для проведення митних процедур.
ГФС планирует значительное развитие инфраструктуры пунктов пропуска нового "Шелкового пути"
Насиров сообщил, что ГФС планирует значительное развитие инфраструктуры пунктов пропуска нового "Шелкового пути"
Украина работает над созданием быстрого "зеленого коридора" для товаров, которые будут двигаться по этому пути
Украина планирует значительное развитие инфраструктуры пунктов пропуска нового "Шелкового пути", по которому будут осуществляться поставки товаров из Китая через Украину в Европу. Об этом сообщил председатель
Государственной фискальной службы (ГФС) Украины Роман Насиров во время встречи с представителями Китайской торговой ассоциации, передает пресс-служба ГФС.
"Для Украины Китай является крупным торговым партнером, поэтому это сотрудничество и в дальнейшем будет усиливаться. В частности, это связано также с открытием нового "Шелкового пути", по которому будут осуществляться поставки товаров из Китая через Украину в Европу", - сказал Насиров.
По его словам, в
этом направлении уже отработаны наиболее оптимальные маршруты. Сегодня совместно с европейскими странами-соседями Украина работает над созданием быстрого "зеленого коридора" для товаров, которые будут двигаться транзитом по этому пути.
"Мы готовимся к этому сейчас, понимая, что грузопоток потенциально будет увеличиваться. В частности, даже предусматриваем значительное развитие инфраструктуры пунктов пропуска, которые будут функционально оптимальными для такого транзита товаров", -
сообщил Насиров.
Правительство утвердило, как ввозить составляющие для "оборонки"
Кабинет министров утвердил порядок ввоза и целевого использования товаров, определенных частью восьмой статьи 287 Таможенного кодекса Украины, для использования в производстве продукции оборонного назначения.
Соответствующее решение было принято на заседании правительства в среду, сообщает корреспондент Укринформа.
Напомним, статья 287 Таможенного кодекса Украины определяет особенности обложением пошлиной некоторых товаров. Частью восьмой указанной статьи освобождаются от налогообложения ввозной пошлиной составляющие (материалы, узлы, агрегаты, оборудование и комплектующие изделия), ввозимые на таможенную территорию Украины в таможенном режиме импорта для использования в производстве продукции оборонного назначения, определенной в соответствии с законом,
если заказчиком такой продукции является государственный заказчик, определенный Кабинетом министров Украины.
ukrinform.ru
Нагадування! ДФСУ: Про заповнення графи 31 митно╖ декларац╕╖
у текстовому опис╕ графи 31 МД зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що да╓ змогу ╕дентиф╕кувати та класиф╕кувати товар;
в "електронному ╕нвойс╕" наводиться в розр╕з╕ кожного найменування товару детальна ╕нформац╕я, необх╕дна для ╕дентиф╕кац╕╖ товар╕в.
У зв'язку з
цим вимагаю припинити практику спонукання декларант╕в ╕ митних брокер╕в до внесення до текстового опису графи 31 МД в╕домостей, що зг╕дно з положеннями Порядку вносяться т╕льки до "електронного ╕нвойсу".
Украина должна ввести зеркальные пошлины на российский прокат
Украине стоило бы ввести симметричную пошлину на импорт российского проката. Такое мнение высказал генеральный директор меткомбината "Запорожсталь" Ростислав Шурма на своей странице в соцсети Facebook.
"Уже прошло 3 месяца с тех пор, как РФ ввела 5% пошлину на импорт металлопроката из Украины и тем самым существенно ограничила нам рынок. В то же время, российский прокат по полной программе беспошлинно едет в Украину. Как по мне, даже третьекласснику понятно, что
вполне справедливо Украине ввести зеркальные пошлины, если невозможно добиться отмены введенных со стороны РФ", - написал он.
Р.Шурма выразил сожаление, что у украинских властей нет мотивации в защите национальных экономических интересов.
Гендиректор "Запорожстали" также подверг критике решение Министерства экономического развития и торговли о распределении 143,8 тыс. тонн квот на экспорт металлолома несмотря на прямой судебный запрет. "Это при том, что в
Украине катастрофически не хватает лома для внутренних потребителей. Представляете, какая у людей "мотивация"?!", - написал он.
Как сообщалось, 15 марта Окружной административный суд Киева по иску Объединения предприятий "Металлургпром" приостановил действие приказа Министерства экономического развития и торговли №733 от 1 марта этого года об утверждении баланса потребления лома черных металлов на внутреннем рынке в 2016 году.
Ранее МЭРТ с нарушением закона
утвердил баланс лома черных металлов на 2016 год с сохранением высокого уровня экспорта металлолома в размере 1,1 млн тонн, несмотря на призывы металлургических предприятий и региональных депутатов ограничить вывоз стратегического сырья из-за его нехватки на внутреннем рынке.
Украина больше не может без пошлин продавать в ЕС курятину, мед, сахар: как работают квоты
Европейский рынок защищают от украинских производителей.
Украина постепенно использует квоты на реализацию продукции в Европейский Союз в рамках соглашения о Зоне свободной торговли (ЗСТ). Так, всего за несколько месяцев производители успели исчерпать квоты на муку, сахар, курятину, мед и целый ряд другой продукции. "Сегодня.ua" выяснял, как за время существования ЗСТ изменилась ситуация с экспортом в страны ЕС.
Мешают ли квоты
"завоевать" европейский рынок
По информации Министерства экономического развития и торговли (МЭРТ), в 2014-м и 2015-м годах Украина на 100% исчерпала европейские квоты на продажу меда, муки, обработанных томатов, пшеницы, сахара, отрубей. При этом в прошлом году осталось около 1% квоты на продажу сахара, 27% на продажу пшеницы. Не использовали квоты на реализацию сахарных сиропов, обработанной продукции из молочных сливок, продажу грибов, продукции из обработанного молока,
сигарет и сигар, яиц, крахмала.
Как пояснила директор по научной работе Института экономических исследований и политических консультаций Вероника Мовчан, с помощью квот европейский рынок защищается от наплыва украинских товаров. Европа ввела 36 квот для Украины, а Украина для ЕС – всего 3. "Есть тарифные квоты – в рамках квоты нулевая ставка пошлины. А вне квоты она варьируется", – рассказала экономист в интервью "Сегодня.ua".
Большинство европейских квот
касаются именно аграрного сектора, рассказывает гендиректор "Украинского клуба аграрного бизнеса" (УКАБ) Тарас Высоцкий. "Рынки ЕС в рамках квот еще в 2014-м году в одностороннем порядке открылись для Украины. Аграрии по факту пользуются этими возможностями почти два года. Конечно, хотелось бы, чтобы квоты были больше, но в целом в большинстве направлений квоты, особенно в растениеводстве, заполняются и соответственно аграрии имеют возможность экономить", – говорит эксперт аграрного
бизнеса.
Некоторые товары (говядина, молоко, сливки и т.д.) Украина не реализует в ЕС. После того, как квота выбрана, производителям приходится платить за ввоз продукции пошлину. Как рассказали в Союзе птицеводов, производителям курятины реализовать свою продукцию в Европе вне квоты невыгодно – пошлина слишком высокая и
товары становятся неконкурентоспособными. В то же время, например, производители меда в прошлом году по квоте (с нулевой пошлиной) продали 5 тысяч тонн меда, а с пошлиной в 17,3% – 21,1 тыс. тонн.
По данным Кабинета министров, состоянием на 1 февраля этого года украинские птицеводы полностью использовали квоту на продажу своей продукции в ЕС. Директор Ассоциации Союз птицеводов Украины Сергей Карпенко рассказывает, квота на первый квартал 2016-го года на филе птицы и четвертины
составляет 4 тысячи тонн (за год – 16 тыс.). При этом спрос на украинскую курятину в первом квартале составит примерно 100 тысяч тонн. После того, как квота исчерпывается, за каждую тонну филе курицы приходится платить пошлину в 1024 евро. "С такой ценой конкурировать с европейскими производителями нереально", – говорит Сергей Карпенко.
На данный момент украинские производители полностью исчерпали квоты на поставки сахара (20 тыс. тонн), ячменной крупы и муки (6,3 тыс. тонн),
обработанные томаты (всего 10 тыс. тонн). На 74,5% использована квота на пшеницу мягкую, пшеничную муку и гранулы (всего 950 тыс. тонн). Квота на овес использована на 55,9% (с 4 тыс. тонн).
За первые два месяца 2016 Украина экспортировала в 8,5 раз больше сахара, чем за аналогичный период 2015 года. Объемы поставок выросли с 3 тыс. тонн в 2015 до 25,9 тыс. тонн уже в 2016 году. Одним из основных импортеров украинского сахара стала Румыния. Согласно данным ГФС, сумма экспорта сахара
в эту страну за первые месяцы 2016 составила 10, млн долл.
Как за время ЗСТ изменился экспорт в ЕС и перспективы с Турцией
Как сообщила в комментарии "Укринформ" торговый представитель Украины Наталия Микольская, в 2015-м году экспорт в ЕС сократился на 26%. "Из 26% у нас 10,5% – это падение экспорта из Донецкой и Луганской областей, то есть 40% общего темпа уменьшения экспорта, это, фактически – российская агрессия на востоке Украины", – отметила
Микольская. Также объемы экспорта сокращаются в результате падения мировых цен на сырье.
Несмотря на это, ЕС занимает первое место среди торговых партнеров Украины (32,8% от всего экспорта), на втором месте, по итогам 2015-го года, – Россия (16,38%). На третьем месте (6,3%) – Турция. В 2014-м году, к примеру, всего 26% в структуре экспорта занимали страны ЕС. Больше всего Украина увеличила продажи в Европу пшеницы, телефонов и их составляющих частей, брусьев из стали. Сократились
продажи полуфабрикатов из стали, руды, кукурузы.
Президент Петр Порошенко на совместной конференции с главой Турции Эрдогана заявил о том, что договор о зоне свободной торговли подпишут между старанами уже в этом году. "По итогам 2015 Турция является третьим торговым партнером Украины. Общий объем торговли в 2015 году составил 4 млрд долларов США, что ниже чем в 2014 году на 22 процента. Вместе с тем между нашими странами наблюдается рост объемов торговли услугами (на 10% по
сравнению с 2014 годом). Торговое сальдо в торговле с Турцией остается положительным и составляет 1,9 млрд долларов США ", – подчеркнула Наталья Микольская.
Как подсчитали в Украинском клубе аграрного бизнеса (УКАБ), в прошлом году из Украины в Турцию было экспортировано товаров на сумму $2,8 млрд., а импорт при этом составил лишь $0,8 млрд. "Таким образом, позитивное торговое сальдо составило $2 млрд. Для сравнения: во внешней торговле с ЕС торговое сальдо Украины было негативным и
составило $2,5 млрд", — говорят в УКАБ.
Президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко поясняет, наличие квот не останавливает торговлю с ЕС. Исчерпав квоты, украинские производители продолжают торговлю с европейскими странами. "В Евросоюзе дотированное сельское хозяйство и там достаточно большие импортные пошлины на продукты питания. То есть если мы ввозим туда свои продукты, то должны заплатить достаточно высокие пошлины. К примеру, за сахар нужно заплатить 17,5%
пошлины. Это делается специально, чтобы не создавать проблемы для собственных производителей. Когда подписывалось соглашения ЕС пошел на встречу нам и разрешил часть продуктов завозить без пошлин. Квоты предполагают, что мы можем продавать в ЕС продукцию в определенном объеме, за который пошлины платить не надо", – говорит эксперт.
Эксперт уверен, если ЕС пересмотрит квоты для Украины в сторону увеличения, от этого могут пострадать европейские производители. "Чтобы пересмотреть
квоты, нужно обратиться в торговое представительство ЕС. Евросоюз может отказаться пересмотреть. В чем проблема? Если увеличивать квоты для Украины, он создаст проблемы для европейских производителей. В этом случае должны понимать, что это архисложно. Свои же производителям создавать проблемы в ЕС не хотят", – говорит экономист.
ДФСУ: Щодо можливост╕ сплати податку на додану варт╕сть п╕д час ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни з рахунку платника в систем╕ електронного адм╕н╕стрування ПДВ
Державна ф╕скальна служба Укра╖ни розглянула лист платника податку щодо можливост╕ сплати податку на додану варт╕сть п╕д час ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни з рахунку платника в систем╕ електронного адм╕н╕стрування ПДВ (дал╕ – електронний рахунок) та,
керуючись статтею 52 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ – Кодекс), пов╕домля╓.
Основн╕ принципи функц╕онування системи електронного адм╕н╕стрування ПДВ визначено статтею 200.1 Кодексу.
Механ╕зм проведення розрахунк╕в з бюджетом з використанням електронних
рахунк╕в визначено Порядком електронного адм╕н╕стрування ПДВ, затвердженим постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 16 жовтня 2014 року № 569 з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – Порядок № 569).
Зг╕дно з пунктом 2 Порядку № 569 електронний рахунок –
рахунок, в╕дкритий платнику податку в Державн╕й казначейськ╕й служб╕, на який таким платником перераховуються кошти у сум╕, необх╕дн╕й для досягнення розм╕ру суми податку, на яку платник податку ма╓ право заре╓струвати податков╕ накладн╕ та/або розрахунки коригування в ╢диному ре╓стр╕ податкових накладних, а також у сум╕, необх╕дн╕й для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
В╕дпов╕дно до пункту 200.1.5 статт╕ 200.1 Кодексу з рахунку у систем╕ електронного адм╕н╕стрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сум╕ податкових зобов'язань з податку на додану
варт╕сть, що п╕дляга╓ сплат╕ за насл╕дками зв╕тного податкового пер╕оду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка пода╓ться до контролюючого органу у склад╕ податково╖ зв╕тност╕ з податку на додану варт╕сть, у розм╕р╕ суми кошт╕в, що перевищу╓ суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.
Повернення таких кошт╕в на поточний рахунок платника податку зд╕йсню╓ться на п╕дстав╕ додатка 4 до податково╖ декларац╕╖ з ПДВ. Форма та порядок заповнення ╕ подання податково╖ зв╕тност╕ з податку на додану варт╕сть затверджен╕ наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 28.01.2016 № 21, заре╓строваним в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 29.01.2016 за № 159/28289.
Пунктом 200.1.7 статт╕ 200.1 Кодексу встановлено, що кошти, зарахован╕ на електронний рахунок платника, ╓ коштами, як╕ використовуються виключно у ц╕лях, визначених пунктом 200.1.5 статт╕ 200.1 Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану варт╕сть.
Таким
чином, перерахування (зарахування) кошт╕в, сплачених на електронний рахунок платника, в рахунок сплати податку на додану варт╕сть п╕д час ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни, податковим законодавством не передбачено.
Особливост╕ застосування вимог трансфертного ц╕ноутворення експедитором
Лист ГУ ДФС у Микола╖вськ╕й област╕ в╕д 04.03.2016 № 746/10/14-29-15-02-20
Податк╕вц╕ роз’яснили, що для розрахунку варт╕сних критер╕╖в визнання операц╕й контрольованими, експедитор ма╓ враховувати увесь обсяг господарських операц╕й.
обсяг господарських операц╕й платника податк╕в з кожним контрагентом (пп. 39.2.1.7 Податкового кодексу Укра╖ни).
До того ж податк╕вц╕ зазначили, що отримання експедитором «в╕дшкодування витрат» ╓ лише особлив╕стю розрахунк╕в при зд╕йсненн╕ ним господарських операц╕й. Тому при визначенн╕ в╕дпов╕дност╕ умов контрольовано╖ операц╕╖ принципу «витягнуто╖ руки», такою операц╕╓ю вважатиметься
увесь обсяг господарських операц╕й експедитора з нерезидентом. При цьому р╕чний дох╕д платника податку на прибуток, який керуватиметься вимогами трансфертного ц╕ноутворення, ма╓ перевищувати 50 млн. грн, а обсяг операц╕й з кожним контрагентом ― 5 млн. грн.
Кабм╕н оприлюднив план д╕й на 2016 р╕к, де визначено завдання, як╕ в╕н ма╓ виконати разом ╕з Парламентом ╕ Президентом.
Для б╕знесу урядовий план передбача╓:
забезпечення прозорого адм╕н╕стрування податк╕в та збор╕в;
скорочення та спрощення податково╖
зв╕тност╕;
запровадження ╕нвестиц╕йного податкового кредиту;
встановлення р╕вних та справедливих податкових правил;
створення повноц╕нного електронного каб╕нету платника податк╕в;
спрощення митних процедур, що зменшить часов╕ ╕ ф╕нансов╕ витрати п╕д час ╖х проходження.
Кр╕м цього, плану╓ться
оптим╕зац╕я структури ДФС шляхом включення митниць до складу територ╕альних орган╕в ДФС (╕нспекц╕й) на правах структурних п╕дрозд╕л╕в ╕ встановлення однор╕внево╖ системи адм╕носкарження платниками податк╕в р╕шень контролюючих орган╕в.
У план╕ висв╕тлено також нам╕ри урядовц╕в щодо:
скорочення/скасування дозвол╕в, л╕ценз╕й ╕ переведення на електронний спос╕б одержання не менш як 70% таких
документ╕в;
створення серв╕су ре╓страц╕╖ юрос╕б за допомогою ╕нтернету протягом 24-х годин ╕ проведення ре╓страц╕╖ платником ПДВ одночасно з ре╓страц╕╓ю юрособи;
надання в╕льного онлайн-доступу до Державного ре╓стру обтяжень рухомого
майна;
скорочення часу ╕ витрат на держре╓страц╕ю речових прав на нерухоме майно;
зменшення строк╕в на отримання сертиф╕ката походження товар╕в тощо.
Спрощення ╕ л╕берал╕зац╕я торкнуться ╕ процедур у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ та валютного регулювання.
Министр промышленности и инноваций Австралии Кристофер Рупе заявил, что правительство приняло решение применять антидемпинговые пошлины на сталь ретроспективно для наказания компаний, проводящих манипуляции с марками стали и не оплачивающих установленные тарифы.
К.Рупе уточнил, что азиатские компании при производстве металлопродукции используют лазейки, позволяющие им не платить 62,9% пошлины. По его подсчетам, новые правила принесут в бюджет Австралии более 4 млн
австралийских долларов.
"Под раздачу " первыми попадут поставщики оцинкованной стали, а затем и иностранные производители полых стальных продуктов (трубы, профильные металлоконструкции и др.). "Если кто-то поставлял эти два вида металлопродукции, избегая уплаты пошлин, то мы прекрасно справимся с защитой австралийского бизнеса", – заявил К.Рупе.
Антидемпинговый комиссариат расследует жалобы BlueScope, которая утверждала, что компании из Китая, Кореи, Тайваня
и Малайзии недоплатили миллионы долларов пошлин, сообщает The Australian.
Австралийская ассоциация производителей стали (ASA) приветствует шаг правительства по моментальному реагированию на нарушения антидемпинговых законов. Там заявили, что времени для сохранения австралийской металлургической промышленности остается мало. Стальной сектор в Австралии за время нынешнего кризиса потерял слишком много рабочих мест, подчеркнули в ассоциации.
Щодо тимчасового ввезення громадянами-резидентами Укра╖ни автомоб╕л╕в, як╕ належать ╕ноземним компан╕ям та мають ╕ноземну ре╓страц╕ю
У зв’язку ╕з неодноразовими зверненнями громадян щодо тимчасового ввезення громадянами-резидентами Укра╖ни автомоб╕л╕в, як╕ належать ╕ноземним компан╕ям та мають ╕ноземну ре╓страц╕ю ╕нформу╓мо про наступне.
Питання тимчасового ввезення таких транспортних засоб╕в врегульовано положеннями Митного Кодексу Укра╖ни та Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 року).
В╕дпов╕дно до пункту 60 статт╕ 4 Кодексу транспортн╕ засоби особистого
користування - наземн╕ транспортн╕ засоби товарних позиц╕й 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 зг╕дно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарно╖ позиц╕╖ 8716 зг╕дно з УКТ ЗЕД, що заре╓строван╕ на територ╕╖ в╕дпов╕дно╖ кра╖ни, перебувають у власност╕ або
тимчасовому користуванн╕ в╕дпов╕дного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у к╕лькост╕ не б╕льше одн╕╓╖ одиниц╕ на кожну товарну позиц╕ю виключно для особистого користування, а не для промислового або комерц╕йного транспортування товар╕в чи пасажир╕в за плату або безоплатно.
Статтею 1 Додатка С до Конвенц╕╖ визначено, що приватне використання означа╓ перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерц╕йного
використання.
Статтею 1 Конвенц╕╖ та пунктом 35 статт╕ 4 Кодексу встановлено, що поняття «особа» означа╓ юридичну та ф╕зичну особу.
Таким чином, особисте користування (приватне використання) не обмежу╓ться виключно ╕нтересами ф╕зично╖ особи, а може зд╕йснюватися ╕ в ╕нтересах юридичних ос╕б.
З огляду на викладене вище, зг╕дно ╕з положеннями Кодексу та Конвенц╕╖ транспортн╕ засоби, що належать ╕ноземним компан╕я ╕ мають ╕ноземну
ре╓страц╕ю, як╕ тимчасово ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни громадянами-резидентами в службових ц╕лях, а не для платного транспортування ос╕б або для платного чи безоплатного промислового чи комерц╕йного транспортування товар╕в через митний кордон Укра╖ни, не в╕дносяться до транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення. Митне оформлення таких транспортних засоб╕в зд╕йсню╓ться зг╕дно ╕з частиною третьою статт╕ 380
Кодексу.
В╕дпов╕дно до частини третьо╖ статт╕ 380 Кодексу тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засоб╕в особистого користування, що класиф╕куються за товарними позиц╕ями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 зг╕дно з УКТ ЗЕД, та причеп╕в до них товарно╖ позиц╕╖ 8716 зг╕дно з УКТ ЗЕД дозволя╓ться на строк до одного року п╕д письмове зобов'язання про ╖х зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством Укра╖ни для громадян, п╕сля сплати вс╕х митних платеж╕в, як╕ в╕дпов╕дно до закону п╕длягають сплат╕ при ╕мпорт╕ таких транспортних засоб╕в.