***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Письмо No 3466/7/99-99-24-01-10-17 - это упрощение?
MDoffice * Документ дня: Закон вiд 19.09.2013 № 584-VII Про Митний тариф Укра╖ни
MDoffice Кра╖ни Митного союзу в╕дклали перех╕д до сп╕льно╖ валюти
Рос╕я, Б╕лорусь ╕ Казахстан в рамках ╓диного ╕нтеграц╕йного простору поки не будуть переходити до сп╕льно╖ валюти. Про це заявив радник президента РФ Серг╕й Глазь╓в, передають "РИА Новости". "У нас ╓ ч╕тке розум╕ння, що ми не створю╓мо ╓диного грошового простору. У нас нема╓ план╕в перейти до ╓дино╖ валюти", - сказав Глазь╓в. За його словами, це пов'язано з тим, що, "як ми бачимо з досв╕ду ╢вросоюзу, перех╕д до ╓дино╖ валюти вимага╓ ╓дино╖ боргово╖ пол╕тики, ... потр╕бна ╓дина бюджетна пол╕тика, у нас спостер╕гаються дуже серйозн╕ розб╕жност╕ в податков╕й систем╕". Нагада╓мо, прем'╓р-м╕н╕стр Рос╕╖ Дмитро Медвед╓в у грудн╕ м.р. заявив, що ╓дину валюту з Б╕лоруссю можна ввести, але робити це потр╕бно обережно, щоб не повторити проблем ╓врозони. За словами Медвед╓ва, ще рок╕в 10 тому будь-який житель Рос╕╖ або Б╕лорус╕ висловився б за введення ╓дино╖ валюти, проте зараз це питання ускладню╓ться загальною ситуац╕╓ю на валютних ринках. При цьому в╕н п╕дкреслив, що в Рос╕╖ дорожать стаб╕льн╕стю рубля, який ╓ в╕льно конвертованою валютою. Економ╕чна правда Спрощення процедури визначення митно╖ вартост╕ дасть держбюджету 12 млрд грн. щор╕к - Клименко
В.о. м╕н╕стра доход╕в ╕ збор╕в Укра╖ни Олександр Клименко М╕н╕стерство доход╕в ╕ збор╕в Укра╖ни чека╓ в╕д введення пост-аудиту ╕ впровадження спрощено╖ процедури контролю митно╖ вартост╕ близько 12 млрд грн. додаткових надходжень до бюджету. Про це пов╕домив в.о м╕н╕стр доход╕в ╕ збор╕в Олександр Клименко в четвер на зас╕данн╕ ╤нвестиц╕йно╖ ради, переда╓ кореспондент Укр╕нформу. "Ми вважа╓мо, що ефект в╕д пост-аудиту може бути майже 12 млрд грн. щор╕к. Це той запас, який ми бачимо, але це розрахунки експерт╕в", - сказав Клименко. За його словами, головним в нововведенн╕ буде виключення проблемних питань ╕ конфл╕ктних ситуац╕й, з якими пост╕йно стика╓ться б╕знес при визначенн╕ митно╖ вартост╕. Зг╕дно ╕з запропонованою концепц╕╓ю М╕ндоход╕в, контроль правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ зд╕йснюватиметься п╕д час оформлення попередньо╖ декларац╕╖. За словами Клименко, об'╓днання податкового ╕ митного аудиту приведе до скорочення к╕лькост╕ перев╕рок. Укр╕нформ Министерство доходов и сборов Украины в январе 2014 г. возместило экспортерам НДС на сумму 5 млрд грн
Об этом сообщил на инвестсовете министр доходов и сборов Александр Клименко,
Станом на середину дня 13 лютого рег╕ональн╕ митниц╕ продовжують блокувати оформлення нафтопродукт╕в. За даними OilNews, без пояснення причин в╕дмовлено в розмитненн╕ постачальникам б╕лоруського та румунського палива. "Ми були змушен╕ ╕нформувати головну компан╕ю про виникл╕ проблеми, у зв'язку з чим там прийнято р╕шення призупинити поставки нафтопродукт╕в в Укра╖ну. Ц╕ обсяги будуть направлен╕ в балт╕йськ╕ порти", - пов╕домив сп╕вроб╕тник компан╕╖ "БНК-Укра╖на" на умовах анон╕мност╕. Як наголошу╓ться, на п╕вдн╕ проблеми на митниц╕ зупинили вантаж╕ компан╕╖ "Ромпетрол-Укра╖на", доч╕рньо╖ структури казахсько╖ державно╖ компан╕╖ "Казмунайгаз". "Уже к╕лька дн╕в митниця не да╓ дозв╕л на злив танкера з бензином А-92 який зайшов в Херсон. Так╕ ж проблеми з бензином А-95 у Феодос╕╖", - розпов╕ло джерело в компан╕╖. Воно також уточнило, що в план╕ поставок знаходяться танкери з дизельним паливом ╕ компан╕я вже вивча╓ вар╕ант ╖х в╕дкликання у зв'язку з под╕ями на митниц╕. Тим часом поки нев╕дома ситуац╕я з оформленням поставок з Литви та Польщ╕. Вона повинна прояснитися до к╕нця сьогодн╕шнього дня. У той же час в прес-служб╕ М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в у телефонному режим╕ пов╕домили, що перев╕рки не носять тотального характеру. "╢ питання до окремих парт╕й в рамках ╕снуючо╖ процедури", - пов╕домили у в╕домств╕. Як пов╕домлялося, перш╕ сигнали про митн╕ проблеми над╕йшли в╕д ╕мпортер╕в в середу, 12 лютого. Економ╕чна правда В Минэкономики не исключают пересмотра условий продажи валюты на межбанке
Министерство экономического развития и торговли не исключает, что НБУ может пересмотреть условия продажи валюты на межбанке в результате консультаций с министерством из-за жалоб со стороны представителей бизнеса, заявил первый заместитель министерства экономики и торговли Анатолий Максюта.
В Чопской таможне на конец января взяты на учет 2301 человек
Для зарахування аванс╕в у рахунок сплати митних платеж╕в платник повинен зробити розпорядження про це органу доход╕в ╕ збор╕в та виконати в╕дпов╕дн╕ митн╕ формальност╕. П╕сля такого розпорядження дана сума кошт╕в не п╕дляга╓ використанню на будь-як╕ ╕нш╕ ц╕л╕. По завершенню митних формальностей кошти у сум╕, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доход╕в ╕ збор╕в до державного бюджету. У раз╕ в╕дмови в╕д завершення митних формальностей сума передоплати, на яку зроблено
розпорядження, знову набува╓ статусу авансових платеж╕в.
Сьогодн╕ Каб╕нетом М╕н╕стр╕в прийнят╕ Розпорядження «Про подання на ратиф╕кац╕ю Верховною Радою Укра╖ни Протоколу про внесення зм╕н до Угоди м╕ж Урядом Укра╖ни ╕ Урядом Республ╕ки Молдова про д╕яльн╕сть зал╕зничного транспорту» та «Про п╕дписання укра╖нсько-словацько╖ Угоди про внесення зм╕н та доповнень до Угоди м╕ж Урядом Укра╖ни ╕ Урядом Словацько╖ Республ╕ки про зал╕зничне сполучення через державний кордон». В╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Олександр В╕лкул зазначив: «Уряд системно працю╓ ╕з тим, щоб укра╖нськ╕ транспортн╕ коридори були конкурентоздатними та привабливими як для тих хто, подорожу╓ до ╢вропи або до кра╖н СНД ╕ дал╕ на Сх╕д, так ╕ для транспортних компан╕й, як╕ будуть зац╕кавлен╕ у зб╕льшенн╕ вантажопоток╕в саме через укра╖нськ╕ зал╕зниц╕, порти та автошляхи”. “Угоди з Молдовою та Словаччиною, як╕ значно спрощують процедури перетину кордон╕в зал╕зничним транспортом, дозволять зробити перевезення пасажир╕в та вантаж╕в значно зручн╕шими та комфортн╕шими”, - сказав Олександр В╕лкул. Зокрема, Уряд запропону╓ Верховн╕й Рад╕ п╕дтримати м╕жнародний документ щодо спрощення руху транзитних по╖зд╕в м╕ж Укра╖ною та Молдовою. Зг╕дно ╕з положеннями Протоколу, передбачено пол╕пшити умови зал╕зничних перевезень - спростити перетин по╖здами укра╖нсько-молдовського кордону. А м╕ж Укра╖ною та Словаччиною буде спрощено процедуру перетину зал╕зничниками обох кра╖н державного кордону п╕д час виконання службових обов’язк╕в. М╕н╕стерство ╕нфраструктури Укра╖ни Для зал╕зничник╕в буде спрощено процедуру перетину укра╖нсько-словацького кордону
Уряди Укра╖ни та Словаччини вдосконалять процедуру перетину зал╕зничниками обох кра╖н державного кордону п╕д час виконання службових обов’язк╕в. З ц╕╓ю метою сьогодн╕ Каб╕нетом М╕н╕стр╕в прийнято розпорядження «Про п╕дписання укра╖нсько-словацько╖ Угоди про внесення зм╕н та доповнень до Угоди м╕ж Урядом Укра╖ни ╕ Урядом Словацько╖ Республ╕ки про зал╕зничне сполучення через державний кордон». «Ми розвива╓мо догов╕рно-правове сп╕вроб╕тництво у сфер╕ зал╕зничних перевезень м╕ж Укра╖ною та Словаччиною. Проектом ц╕╓╖ Угоди, зокрема запропоновано законодавчо спростити для прац╕вник╕в наших зал╕зниць, як╕ на виконання сво╖х службових обов’язк╕в часто перетинають укра╖нсько-словацький кордон, проходження ц╕╓╖ процедури», - розпов╕в перший заступник М╕н╕стра ╕нфраструктури Укра╖ни Костянтин ╢фименко. Тобто, якщо дозволя╓ законодавство кра╖н, штампи перетину кордону можуть проставлятися не у закордонному паспорт╕ громадянина – прац╕вника зал╕зниц╕, а на окремому аркуш╕, де вказан╕ його ╕м'я, пр╕звище ╕ номер паспорта для ви╖зду за кордон. Це положення застосову╓ться у тому випадку, якщо в╕дпов╕дно до державного законодавства, необх╕дно систематично проставляти у закордонних паспортах громадян штампи в'╖зду чи ви╖зду. При цьому наявн╕сть чинного закордонного паспорту та в╕дпов╕дного типу в╕зи у зал╕зничних прац╕вник╕в при перетин╕ кордону ╓ обов’язковою. М╕н╕стерство ╕нфраструктури Укра╖ни Експортн╕ операц╕╖ в офшори скоротилися в 7 раз╕в - Клименко
З часу набуття чинност╕ Закону про трансфертне ц╕ноутворення експортн╕ операц╕╖ в офшорн╕ зони скоротилися в 7 раз╕в. Про це пов╕домив в.о. м╕н╕стра доход╕в ╕ збор╕в Укра╖ни Олександр Клименко у четвер на зас╕данн╕ ╤нвестиц╕йно╖ ради, переда╓ кореспондент Укр╕нформу. "З вересня майже в 7 раз╕в зменшилися експортн╕ операц╕╖ в офшори", - сказав Клименко. Водночас в╕н заявив, що уряд активно працю╓ над скороченням експортних операц╕й через офшори, зна╓ вс╕ под╕бн╕ схеми ╕ продовжуватиме боротися з ними. "Можете бути впевнен╕ - вс╕ можлив╕ схеми ми бачимо як на долон╕. Для цього у м╕н╕стерства ╓ в╕дпов╕дний ╕нструмент, ╕ з цими фактами ми працюватимемо у межах правового поля", - п╕дкреслив в.о. м╕н╕стра. Клименко запевнив, що уряд прагне створити абсолютно прозору ╕ зрозум╕лу для б╕знесу податкову систему. Укр╕нформ На ратиф╕кац╕ю до Верховно╖ Ради буде подано зм╕ни до Угоди м╕ж Урядами Укра╖ни ╕ Молдови про д╕яльн╕сть зал╕зничного транспорту – запропоновано спростити перетин кордону транзитними по╖здами
Уряд запропону╓ Верховн╕й Рад╕ п╕дтримати м╕жнародний документ щодо спрощення руху транзитних по╖зд╕в через укра╖нсько-молдовський кордон. Розпорядження «Про подання на ратиф╕кац╕ю Верховною Радою Укра╖ни Протоколу про внесення зм╕н до Угоди м╕ж Урядом Укра╖ни ╕ Урядом Республ╕ки Молдова про д╕яльн╕сть зал╕зничного транспорту» ухвалено на сьогодн╕шньому зас╕данн╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в. Перший заступник М╕н╕стра ╕нфраструктури Укра╖ни Костянтин ╢фименко зауважив, що Протокол було п╕дписано 12 листопада 2013 року, а його ратиф╕кац╕я Парламентом стане завершальною внутр╕шньодержавною процедурою, необх╕дною для набрання ним чинност╕. Зг╕дно ╕з положеннями Протоколу, передбачено пол╕пшити умови зал╕зничних перевезень м╕ж Укра╖ною та Молдовою. Зокрема заплановано спростити перетин по╖здами укра╖нсько-молдовського кордону. «Транзитн╕ по╖зди, пункти в╕дправлення ╕ призначення яких розташован╕ на територ╕╖ одн╕╓╖ ╕ т╕╓╖ ж само╖ держави, зможуть перетинати кордон без зупинки, однак лише через визначен╕ пункти пропуску», - пояснив Костянтин ╢фименко. За його словами, запропонован╕ зм╕ни до Угоди ╕з Урядом Молдови – це, передус╕м, можлив╕сть для залучення додаткових вантажопоток╕в, а в╕дтак б╕льш повного використання потенц╕алу транспортно╖ ╕нфраструктури обох кра╖н.
Дов╕дка Угоду м╕ж Урядами Укра╖ни ╕ Республ╕ки Молдова про д╕яльн╕сть зал╕зничного транспорту укладено 20 березня 1993 року. М╕н╕стерство ╕нфраструктури Укра╖ни Кужель О.В. сказала "УКРПОЧТЕ" нет. Законопроект 3896-2
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=49662
ЗАКОН УКРА╥НИ Верховна Рада Укра╖ни п о с т а н о в л я ╓: I. Частину тринадцяту статт╕ 233 Митного кодексу Укра╖ни (В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни, 2012 р., № 44—48, ст. 552) викласти в так╕й редакц╕╖: «13. Митний контроль ╕ митне оформлення товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни в м╕жнародних поштових в╕дправленнях, зд╕йснюються в м╕сцях м╕жнародного поштового обм╕ну, як╕ визначаються операторами поштового зв’язку за погодженням з центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ надання послуг поштового зв’язку, та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, або за м╕сцем розташування (проживання) одержувача або в╕дправника. Вимоги адм╕н╕стративно-господарського (наявн╕сть контракт╕в з поштовими операторами, як╕ мають код оператора у Всесв╕тньому поштовому союз╕, наявн╕сть коду оператора у Всесв╕тньому поштовому союз╕ тощо), комп’ютерного та ╕нформац╕йно-техн╕чного забезпечення (наявн╕сть терм╕налу даних з програмним забезпеченням та сучасного обладнання, яке забезпечить належний митний огляд м╕жнародних поштових в╕дправлень тощо) оператора поштового зв’язку, який зверта╓ться ╕з заявою про визначення м╕сця м╕жнародного поштового обм╕ну, встановлюються центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ надання послуг поштового зв’язку та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику.» II. Прик╕нцев╕ положення 1. Цей Закон набира╓ чинност╕ через три м╕сяц╕ з дня його опубл╕кування. 2. Оператори поштового зв’язку, як╕ на день набуття чинност╕ цим законом, мають визначене м╕сце м╕жнародного поштового обм╕ну, повинн╕ в шестим╕сячний терм╕н з дня визначення вимог до адм╕н╕стративно-господарського, комп’ютерного та ╕нформац╕йно-техн╕чного забезпечення оператора поштового зв’язку, який зверта╓ться ╕з заявою про визначення м╕сця м╕жнародного поштового обм╕ну привести свою д╕яльн╕сть у в╕дпов╕дност╕ з такими вимогами. 3. Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни протягом 3 м╕сяц╕в з дня набрання чинност╕ цим Законом: привести власн╕ нормативно-правов╕ акти у в╕дпов╕дн╕сть ╕з цим Законом та видати акти, що випливають ╕з цього Закону; забезпечити затвердження центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ надання послуг поштового зв’язку та центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику вимог адм╕н╕стративно-господарського, комп’ютерного та ╕нформац╕йно-техн╕чного забезпечення оператора поштового зв’язку, який зверта╓ться ╕з заявою про визначення м╕сця м╕жнародного поштового обм╕ну. Голова Верховно╖ Ради Укра╖ни Верховна Рада Укра╖ни Звернення М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в з приводу використання доменного ╕м’я в╕домства для розсилки спам╕в з в╕русами
Протягом останн╕х дн╕в заф╕ксовано випадки розсилки лист╕в з використанням доменного ╕м’я М╕н╕стерства доход╕в ╕ збор╕в – minrd.gov.ua. Файли-спами надсилаються на електронн╕ адреси п╕дпри╓мств та м╕стять шк╕дливе програмне забезпечення.
В ночь на вторник казахские власти снизили курс национальной валюты сразу почти на 20%. Среди причин девальвации Нацбанк Казахстана называет ослабление российского рубля, а также необходимость сократить импорт и поддержать конкурентоспособность местных производителей. Первой пострадавшей от девальвации тенге окажется российская экономика, которую ждет сокращение экспорта в Казахстан и одновременно – рост импорта казахских товаров. Понесет потери и Белоруссия, которой, вероятно, также предстоит девальвировать свою валюту – вслед за Россией и Казахстаном Россия – крупнейший торговый партнер Казахстана с долей в его товарообороте в 18,5%. Причем наша страна экспортирует в Казахстан гораздо больше, чем импортирует оттуда: 15,4 млрд долл. экспорта против 9,9 млрд долл. импорта – по статистике за 2012 год. За первую половину прошлого года казахский экспорт в Россию составил 3,2 млрд долл., а импорт из России – 8,6 млрд долл. При этом импорт из России вырос за прошлый год на 13%, тогда как поставки из Казахстана в Россию – всего на 3,2%. Заметим, что такой торговый перекос в пользу России сложился еще до последнего ослабления рубля в начале 2014 года. В таких условиях нет ничего удивительного, что вслед за Россией собственную войну девальваций начал и Казахстан. При этом власти республики и не скрывают, что к решению о срочном снижении курса тенге их подтолкнули рост импорта и ослабление российского рубля. В официальных заявлениях власти Казахстана называют пять или даже шесть причин для девальвации. Среди них – рост давления на валюты развивающихся стран из-за сокращения количественного смягчения в США, которое вызвало переток капитала в развитые экономики. Но о сокращении количественного смягчения в США было объявлено много месяцев назад. Почему же Астана решила резко изменить курс собственной валюты только сейчас? Эксперты считают, что к девальвации Казахстан подтолкнула политика российского Центробанка. В заявлениях казахской стороны прямо указано, что важной причиной для пересмотра собственной валютной политики стали действия России. «Сохраняется неопределенность относительно обменного курса российского рубля. В результате перехода Центрального банка РФ к более свободному формированию обменного курса российский рубль в 2013 году ослаб на 7,1% по отношению к доллару США. В январе текущего года тенденция ослабления обменного курса российского рубля продолжилась», – отмечается в комментариях казахских банкиров. При этом власти указывают на «необходимость восстановления внешней конкурентоспособности обменного курса тенге, внешнеторгового баланса экономики республики и поддержания конкурентоспособности отечественных товаропроизводителей», которую должна обеспечить новая валютная политика Казахстана. Нацбанк республики объявил вчера, что с 11 февраля он отказывается от поддержки обменного курса на прежнем уровне, снижает объемы валютных интервенций и сокращает вмешательство в процесс формирования обменного курса тенге. «Нацбанк предполагает, что новый уровень обменного курса будет находиться на уровне около 185 тенге за доллар США», – говорится в заявлении банка. Официальный курс на 11 февраля был установлен на уровне 155,5 тенге за доллар. Столь резкое изменение курса тенге вызвало в Казахстане определенное смятение – работу прекратили некоторые магазины, обменники и автосалоны. На торгах Казахстанской фондовой биржи курс сложился на уровне 163,9 тенге за доллар, передает Интерфакс. Не закрытые обменники продают доллары от 190 до 210 тенге, а покупают от 158 до 179 тенге за доллар. Примечательно, что российский Центробанк как будто не заметил случившегося: официальный курс казахской валюты в России на сегодня установлен в 155,6 тенге за доллар в пересчете на рубли. Точно таким же он был и неделю назад. Смогут ли чиновники и бизнесмены воспользоваться таким необычным курсом – пока не ясно. Между тем в российском правительстве обещают проанализировать решение соседей. «Это нужно еще анализировать. Но из Казахстана основной экспорт идет в дальнее зарубежье. Кроме того, для Казахстана достаточно существенной проблемой является большой импорт продовольственных и непродовольственных товаров, причем не столько от нас, сколько из Белоруссии и Китая. В этом плане ослабление тенге поддержит конкурентоспособность Казахстана в пищевой отрасли, легкой промышленности по сравнению с Белоруссией», – заявил вчера замглавы Минэкономразвития Андрей Клепач. «Решение Казахстана можно воспринимать как залп в «валютной войне», по крайней мере в локальном масштабе», - говорит аналитик по макроэкономике UFS IC Станислав Савинов. Эксперты считают, что война девальваций может принести пользу Казахстану. «Это игра на опережение. Казахстан не хочет дожидаться резкого торможения национальной экономики и готов отпустить курс тенге. После девальвации экспорт из Казахстана может увеличиться за счет повышения конкурентоспособности внутреннего производителя», – считает аналитик холдинга «Финам» Антон Сороко. Девальвация тенге – это еще один фрагмент пазла под названием «война валютам развивающихся стран». Не исключено, что следующей на подобный шаг решится Белоруссия. В среднем белорусский «зайчик» может ослабнуть на 10–15%», – предполагает старший аналитик компании «Альпари» Анна Бодрова. «Наиболее уязвимой представляется белорусская валюта», - соглашается начальник аналитического отдела компании «Русс-инвест» Дмитрий Беденков. tks.ru ***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Письмо № 3466/7/99-99-24-01-10-17 - это упрощение?
13-02-2014 00:00, Виверровый кот МIНIСТЕРСТВО ДОХОДIВ I ЗБОРIВ УКРА╥НИ Митницi Мiндоходiв Про митне оформленнi гранул, брикетiв (пелет) з деревини при вивезеннi Заступник Мiнiстра А.П. Iгнатов
- Алло, это сварщики? Фраза "Мы ведь одна семья" - означает, что деньги будет тратить жена.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| В избранное | ||
