Якщо справи про порушення митних правил в╕дпов╕дно до статт╕ 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адм╕н╕стративне стягнення за порушення митних правил може бути
накладено не п╕зн╕ше, н╕ж через три м╕сяц╕ з дня вчинення правопорушення, а у раз╕ розгляду судами (суддями) справ про триваюч╕ порушення митних правил, у тому числ╕ передбачен╕ статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не п╕зн╕ше, н╕ж через три м╕сяц╕ з дня виявлення цих правопорушень.
У раз╕ в╕дмови в порушенн╕ крим╕нально╖ справи або закриття крим╕нально╖ справи, але за
наявност╕ в д╕ях правопорушника ознак порушення митних правил адм╕н╕стративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не п╕зн╕ше, н╕ж через м╕сяць з дня прийняття р╕шення про в╕дмову в порушенн╕ крим╕нально╖ справи або про ╖╖ закриття. (новий Митний кодекс Укра╖ни).
Справи про порушення митних правил, передбачен╕ статтями 471-473, 476, 482-484 цього Кодексу, а також ус╕ справи про порушення митних правил, вчинен╕ особами, як╕ не досягли 18-р╕чного в╕ку, розглядаються м╕сцевими судами (суддями).
Отже, до тривалих правопорушень будуть в╕днесен╕ неправом╕рн╕ операц╕╖ з товарами, митне оформлення яких не зак╕нчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому збер╕ганн╕ п╕д митним контролем (ст. 469); порушення встановленого
законодавством порядку ввезення товар╕в на територ╕ю в╕льно╖ митно╖ зони, вивезення товар╕в за меж╕ ц╕╓╖ територ╕╖ та/або встановленого законодавством порядку проведення операц╕й з товарами, пом╕щеними в режим в╕льно╖ митно╖ зони (ст.. 477); Порушення порядку збер╕гання товар╕в на митних складах та зд╕йснення операц╕й ╕з цими товарами (ст..478); Порушення порядку або строк╕в розпорядження товарами,
розм╕щеними у магазин╕ безмитно╖ торг╕вл╕ (ст.. 479); Порушення порядку зд╕йснення операц╕й з переробки товар╕в (ст.. 480); Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товар╕в (ст. 481); Перем╕щення або д╕╖, спрямован╕ на перем╕щення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення через митний кордон Укра╖ни поза митним
контролем (ст.. 482.); Перем╕щення або д╕╖, спрямован╕ на перем╕щення товар╕в через митний кордон Укра╖ни з приховуванням в╕д митного контролю (ст.. 483); Збер╕гання, перевезення чи придбання товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення, ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни поза митним контролем або з приховуванням в╕д митного контролю(ст..
484); Д╕╖, спрямован╕ на неправом╕рне зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в чи зменшення ╖х розм╕ру, а також ╕нш╕ протиправн╕ д╕╖, спрямован╕ на ухилення в╕д сплати митних платеж╕в (ст.. 485).
Зг╕дно з вимогами ст.. 458 нового МК Укра╖ни (ст.. 319 чинного МКУ) порушення митних правил ╓ адм╕н╕стративним правопорушенням, яке явля╓ собою
протиправн╕, винн╕ (умисн╕ або з необережност╕) д╕╖ чи безд╕яльн╕сть, що посягають на встановлений цим Кодексом та ╕ншими актами законодавства Укра╖ни порядок перем╕щення товар╕в, транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення через митний кордон Укра╖ни, пред’явлення ╖х митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також зд╕йснення операц╕й з товарами, що перебувають п╕д митним контролем або контроль за якими покладено на митн╕ органи цим Кодексом чи ╕ншими законами Укра╖ни, ╕ за як╕
цим Кодексом передбачена адм╕н╕стративна в╕дпов╕дальн╕сть.
Адм╕н╕стративна в╕дпов╕дальн╕сть за правопорушення, передбачен╕ цим Кодексом, наста╓ у раз╕, якщо ц╕ правопорушення не тягнуть за собою крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть.
Позиц╕я М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни
М╕н'юст свого часу висловив позиц╕ю, зг╕дно з якою триваючими правопорушеннями ╓ проступки, пов'язан╕ з тривалим,
безперервним невиконанням обов'язк╕в, передбачених правовою нормою. Так╕ правопорушення припиняються або виконанням установлених обов'язк╕в, або притягненням винно╖ особи до в╕дпов╕дальност╕ (Лист в╕д 01.12.2003 № 22-34-1465 "Щодо ско╓ння особою триваючого правопорушення")
У лист╕ в╕д 17.07.2007 № 22-14-493 М╕н╕стерство юстиц╕╖ Укра╖ни пов╕домля╓ про те, що д╕ючий Кодекс Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення (дал╕ - КУпАП) не
м╕стить визначення понять "разового" ╕ "тривалого" правопорушення, обмежуючись загальною нормою, у в╕дпов╕дност╕ до яко╖ адм╕н╕стративне стягнення може бути накладено не п╕зн╕ше чим через два м╕сяця з дня зд╕йснення правопорушення, а при тривалому правопорушенн╕ - два м╕сяц╕ з дня його виявлення (частина перша статт╕ 38 КУпАП).
У цих листах М╕н╕стерство юстиц╕╖ зазнача╓, що в теор╕╖ адм╕н╕стративного права розр╕зняють
продовжуван╕ та триваюч╕ адм╕н╕стративн╕ правопорушення.
В╕дпов╕дно до листа М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни в╕д 17.07.2007 N 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, як╕, розпочавшись з будь-яко╖ протиправно╖ д╕╖ чи безд╕яльност╕, зд╕йснюються пот╕м безперервно шляхом невиконання обов'язк╕в. Початковим моментом такого д╕яння може бути активна д╕я чи безд╕яльн╕сть, коли винна особа або не викону╓ конкретний покладений на не╖ обов'язок, або викону╓
його не повн╕стю або неналежним чином.
Позиц╕я контролюючих держорган╕в
Ураховуючи те, що вир╕шення питання про характер порушення сутт╓во вплива╓ на порядок застосування санкц╕й, багатьом контролюючим органам довелося сформувати свою позиц╕ю щодо нього.
Одними з перших, хто висловився з приводу критер╕╖в розмежування триваючих ╕ разових правопорушень, були податк╕вц╕.
Так, Головна державна податкова ╕нспекц╕я Укра╖ни в лист╕ в╕д 22.03.94 р. № 04-115/10-1018 до разових порушень в╕днесла несво╓часне подання декларац╕й, розрахунк╕в, аудиторських висновк╕в, плат╕жних доручень на внесення платеж╕в до бюджет╕в та державних ц╕льових фонд╕в тощо; до триваючих - в╕дсутн╕сть бухгалтерського обл╕ку об'╓кт╕в оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку тощо.
Водночас, наприклад, за аналог╕╓ю
не можна погодитися з позиц╕╓ю, зг╕дно з якою несво╓часне подання митно╖ декларац╕╖ не ╓ триваючим порушенням. Спада╓ на думку, що у цьому випадку саме суб'╓кт сво╓ю безд╕яльн╕стю порушу╓ встановлений законодавством обов'язок ╕ до того моменту, поки не буде подано митно╖ декларац╕╖, такий суб'╓кт перебуватиме у стан╕ безперервного порушення вимог законодавства, а отже, порушення ма╓ триваючий характер. Адже, пункт 16.1.3. статт╕ 16 Податкового Кодексу встановлю╓ зобов'язання
платника податку подавати до контролюючих орган╕в у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларац╕╖, зв╕тн╕сть та ╕нш╕ документи, пов'язан╕ з обчисленням ╕ сплатою податк╕в та збор╕в.
╤нш╕ контролююч╕ органи також не залишаються осторонь в╕д обговорення можливих критер╕╖в розмежування разових та триваючих правопорушень.
Позиц╕я Державно╖ митно╖ служби
Питання триваючого правопорушення п╕дн╕малося митними органами при проведенн╕ контрольно-перев╕рочно╖ роботи, у раз╕ виявлення за результатами камерально╖ перев╕рки факт╕в несплати податк╕в та збор╕в або зменшення ╖х розм╕ру. Листом ДМСУ в╕д 22.12.2009 р. № 11/9-10.27/12448-ЕП Держмитслужба надавала роз’яснення щодо ф╕ксац╕╖ таких факт╕в порушень митних правил шляхом складення протокол╕в про порушення митних правил.
Де зазначалося, що порушення
митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу Укра╖ни, повинно розглядатися як триваюче, адже особа зобов’язана була сплатити податки та збори у повному обсяз╕, мала змогу виконати дане зобов’язання протягом усього пер╕оду з моменту ввезення товар╕в на територ╕ю Укра╖ни до моменту виявлення митним органом факту несплати / недоплати, проте, до моменту виявлення такого факту митн╕ платеж╕ порушниками залишаються несплаченими у повному обсяз╕ або частково.
Та наводяться приклади про наявн╕сть п╕дстав для складання протоколу про порушення митних. Наприклад, протокол не склада╓ться у раз╕ не встановлення суб’╓кта порушення або за в╕дсутност╕ вини особи у вчиненому правопорушенн╕. Висновок про в╕дсутн╕сть вини можливий, зокрема п╕сля неодноразових митних оформлень товару ╕з встановленим митницею кодом за УКТЗЕД, п╕д час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься р╕шення про визначення ╕ншого коду; або у випадках складно╖ та неоднозначно╖ класиф╕кац╕╖
товару.
При цьому, не бралися до уваги випадки, наприклад нев╕рно╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в на п╕дстав╕ класиф╕кац╕йних р╕шень митних орган╕в, як╕ у свою чергу при зм╕н╕ ставок вв╕зного (╕мпортного) мита або товарно╖ номенклатури могли призвести до зниження розм╕ру митних платеж╕в (прим. автора).
Питання щодо невизначеност╕ на законодавчому р╕вн╕ поняття триваючого правопорушення було, також, розглянуте в лист╕
Державно╖ митно╖ служби в╕д 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП "Про надання ╕нформац╕╖ [щодо притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за вчинення правопорушень]".
Численн╕ скарги громадян та посадових ос╕б п╕дпри╓мств та неоднозначн╕сть судово╖ практики призвели до необх╕дност╕ вир╕шення питання щодо визначення поняття триваючого правопорушення та в╕днесення порушення митних правил, передбаченого ст. 355 МК Укра╖ни (ст.. 485 НМК Укра╖ни), до триваючого правопорушення.
Якщо звернутися до судово╖ практики, то постановами суд╕в за позовами посадових ос╕б неодноразово скасовувались постанови митних орган╕в Укра╖ни про накладення адм╕н╕стративного стягнення у вигляд╕ штрафу за адм╕н╕стративне правопорушення, передбачене ст. 355 МК Укра╖ни на п╕дстав╕ п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з тим, що зазначене правопорушення не ╓ триваючим.
Вищим адм╕н╕стративним судом Укра╖ни за результатами вивчення та узагальнення практики розгляду адм╕н╕стративними судами справ за позовами ф╕зичних ос╕б ╕з приводу р╕шень, д╕й чи безд╕яльност╕ суб'╓кт╕в владних повноважень у справах про притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ п╕дготовлено Дов╕дку про результати вивчення та узагальнення практики розгляду
справ за позовами ф╕зичних ос╕б ╕з приводу р╕шень, д╕й чи безд╕яльност╕ суб'╓кт╕в владних повноважень у справах про притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ в╕д 29.01.2010.
Зокрема в дов╕дц╕ зазначено наступне:
"Анал╕з справ досл╕джувано╖ категор╕╖ засв╕дчив, що одн╕╓ю з п╕дстав скасування судами р╕шень про накладення адм╕н╕стративних стягнень було зак╕нчення строку накладення адм╕н╕стративного стягнення, передбаченого
статтею 38 КУпАП. В основному з ц╕╓╖ п╕дстави скасовувалися постанови про накладення адм╕н╕стративних стягнень у справах про порушення митних правил, а саме за д╕╖, спрямован╕ на неправом╕рне зв╕льнення в╕д сплати податк╕в ╕ збор╕в або зменшення ╖х розм╕ру. Доводи позивач╕в полягали у наявност╕ порушень, зокрема строк╕в притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕. Причиною виникнення таких спор╕в ╓ р╕зне розум╕ння сторонами природи цих строк╕в. Митн╕ органи вважають
╖х триваючими. Позивач╕ вважають, що правопорушення, як╕ визначен╕ у статт╕ 355 Митного кодексу Укра╖ни (заявлення в митн╕й декларац╕╖ неправдивих в╕домостей та надання митному органу документ╕в з такими в╕домостями як п╕дстави для зв╕льнення в╕д сплати податк╕в ╕ збор╕в або зменшення ╖х розм╕ру або несплата податк╕в ╕ збор╕в у строк, встановлений законодавством, а також ╕нш╕ протиправн╕ д╕╖, що спричинили недобори податк╕в ╕ збор╕в, за в╕дсутност╕ ознак злочину), не можуть
вважатися триваючими, оск╕льки заявлення будь-яких в╕домостей у митн╕й декларац╕╖ та надання митному органу документ╕в зд╕йсню╓ться в певний час, а саме п╕д час митного оформлення товар╕в, ╕ повинно бути виявленим п╕д час митного оформлення товар╕в.
Вивчення судово╖ практики показало, що суди виходять з того, що в╕дпов╕дно достатт╕ 328 Митного кодексу Укра╖нитак╕ правопорушення не ╓ триваючими, а адм╕н╕стративн╕
стягнення, накладен╕ поза межами строку, передбаченого ц╕╓ю статтею, ╓ неправом╕рними.
В╕дпов╕дно до постанови Верховного Суду Укра╖ни 20.06.2011, винесено╖ на п╕дстав╕ ст. 235 Кодексу адм╕н╕стративного судочинства Укра╖ни у зв'язку з неоднаковим застосуванням Вищим адм╕н╕стративним судом Укра╖ни (касац╕йною ╕нстанц╕╓ю) одних ╕ тих самих норм матер╕ального права, що потягло ухвалення р╕зних за зм╕стом судових р╕шень у под╕бних правов╕дносинах,
переглянуто р╕шення Вищого адм╕н╕стративного суду Укра╖ни, в якому зроблено висновок про те, що заявлення в митн╕й декларац╕╖ неправдивих в╕домостей не можна вважати триваючим правопорушенням.
За результатами перегляду р╕шення касац╕йно╖ ╕нстанц╕╖ Верховним Судом Укра╖ни встановлено, що "Митний кодекс Укра╖ни, як ╕ ╕нш╕ нормативно-правов╕ акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларац╕╖, не м╕стить положень, як╕ б дозволяли особ╕, яка ╖╖ подала,
вносити до декларац╕╖ зм╕ни, доповнення чи виправлення п╕сля прийняття ╖╖ митним органом та митного оформлення. Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиня╓ться ╕з поданням декларац╕╖ митному органу, а в╕дтак адм╕н╕стративне стягнення може бути накладено не п╕зн╕ш як через два м╕сяц╕ з дня його вчинення".
Доречи, новий МК Укра╖ни ст.. 268 передбача╓ можлив╕сть допущення у митн╕й декларац╕╖
помилок можлив╕сть виправити помилки, допущен╕ в митн╕й декларац╕╖. Але якщо особа систематично (б╕льше двох раз╕в протягом м╕сяця) допуска╓ у митн╕й декларац╕╖ помилки, зазначен╕ в частин╕ перш╕й ц╕╓╖ статт╕ (кр╕м орфограф╕чних помилок), митний орган застосову╓ до тако╖ особи санкц╕╖, передбачен╕ цим Кодексом та ╕ншими законодавчими актами Укра╖ни. Стаття 460 за вчинення порушень митних правил, а також допущення у митн╕й декларац╕╖ помилок, як╕ не призвели до неправом╕рного
зв╕льнення в╕д сплати митних платеж╕в або зменшення ╖х розм╕ру, до незабезпечення дотримання заход╕в тарифного та/або нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, якщо так╕ помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕, передбачено╖ цим Кодексом. Таким чином, не виключа╓ться застосування положень, щодо триваючого правопорушення при систематичному допущенн╕ помилок (прим. автора).
Однак, дане твердження ототожню╓ться лише з випадками, що стосуються заявлення в митн╕й декларац╕╖ неправдивих в╕домостей та надання документ╕в з такими в╕домостями, тобто одномоментними протиправними д╕ями, в╕дпов╕дальн╕сть за вчинення яких передбачена ст. 355 МК Укра╖ни.
Так само несплата податк╕в ╕ збор╕в у строк, встановлений законодавством як протиправна безд╕яльн╕сть не може вважатися триваючим правопорушенням, у зв'язку
з тим, що самою диспозиц╕╓ю статт╕ 355 МК Укра╖ни вже передбачено момент, з якого правопорушення вважа╓ться зак╕нченим (вчиненим), тобто момент зак╕нчення строку, в╕дведеного законодавством на сплату податк╕в ╕ збор╕в. Д╕йсно, п╕сля зак╕нчення такого строку податки ╕ збори можуть ╕ надал╕ не сплачуватися, що на перший погляд може св╕дчити про тривале невиконання особою обов'язк╕в по сплат╕ таких податк╕в ╕ мати ознаки того, що правопорушення трива╓. Однак, саме у зв'язку з тим,
що статтею встановлено в╕дпов╕дальн╕сть за таке правопорушення з прив'язкою до конкретного моменту (зак╕нчення строку), правопо
рушення не може тривати п╕сля зак╕нчення такого строку.
У випадку, якщо б статтею 355 МК Укра╖ни дане правопорушення полягало т╕льки у "несплат╕ встановлених законодавством податк╕в ╕ збор╕в", без встановлення обов'язково╖ ознаки, як строк, встановлений законодавством, таке правопорушення можна було б розглядати як триваюче, оск╕льки воно поляга╓ у тривалому невиконанн╕ обов'язк╕в по сплат╕ податк╕в ╕ збор╕в ╕ початок строку
накладення адм╕н╕стративного стягнення у вигляд╕ штрафу буде рахуватись з моменту виявлення такого правопорушення.
У зв'язку з р╕зноман╕ттям протиправних д╕й, як╕ можуть св╕дчити про ухиленням в╕д сплати митних платеж╕в (протиправн╕ д╕╖ у зв'язку з не включенням до митно╖ вартост╕ транспортних витрат, л╕ценз╕йних платеж╕в тощо) законодавцем у ст. 355 МК Укра╖ни також передбачено в╕дпов╕дальн╕сть за вчинення ╕нших протиправних д╕й,
що спричинили недобори податк╕в ╕ збор╕в.
При накладенн╕ адм╕н╕стративних стягнень у вигляд╕ штрафу за так╕ протиправн╕ д╕╖ необх╕дно в кожному конкретному випадку враховувати наступн╕ фактори:
- чи мала м╕сце протиправна д╕я;
- чи мала вона безперервний характер;
- встановити момент виявлення протиправно╖ д╕╖, момент настання шк╕дливих насл╕дк╕в
у вигляд╕ недобор╕в податк╕в ╕ збор╕в.
Т╕льки п╕сля встановлення вс╕х обставин, за яких правопорушення було вчинено та виявлено сл╕д розглядати питання про в╕днесення такого правопорушення до триваючого".
Нагада╓мо, що у в╕дпов╕дност╕ до статт╕ 356 МК Укра╖ни провадження у справ╕ про порушення митних правил включа╓ в себе виконання процесуальних д╕й, зазначених у статт╕
378 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил зд╕йсню╓ться в╕дпов╕дно до цього Кодексу, а в частин╕, що не регулю╓ться ним, - в╕дпов╕дно до законодавства Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення. За зм╕стом статей 358, 363 МК Укра╖ни справа про порушення митних правил вважа╓ться розпочатою з моменту складення уповноваженою посадовою особою митного органу протоколу про порушення
митних правил. (Постанова Верховного Суду в╕д 10.03.2009, № 09/68. Судова палата в адм╕н╕стративних справах).
У в╕дпов╕дност╕ до Ухвали Вищого адм╕н╕стративного суду в╕д 18.01.2011 № К-28129/09, порушення митних правил, яке поляга╓ в заявлен╕ в митн╕й декларац╕╖ неправдивих в╕домостей та надання митному органу документ╕в з такими в╕домостями як п╕дстави для зв╕льнення в╕д сплати податк╕в ╕ збор╕в або зменшення ╖х
розм╕ру або несплата податк╕в ╕ збор╕в у строк, встановлений законодавством, а також ╕нш╕ протиправн╕ д╕╖, що спричинили недобори податк╕в ╕ збор╕в, за в╕дсутност╕ ознак злочину, - н╕ за яких обставин не може вважатися триваючим, оск╕льки заявлення будь-яких в╕домостей в митн╕й декларац╕╖ та надання митному органу документ╕в зд╕йсню╓ться в певний час, а саме п╕д час митного оформлення товар╕в, та повинне бути виявлене саме п╕д час митного оформлення товару.
Варто також зазначити, що статтею 328 МК Укра╖ни (ст.. 467 НМК Укра╖ни) передбачено, що адм╕н╕стративн╕ стягнення у вигляд╕ попередження, штрафу можуть бути накладен╕ не п╕зн╕ш як через два м╕сяц╕ з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенн╕ - два м╕сяц╕ з дня його виявлення.
Зг╕дно з вимогами статт╕ 38 КУпАП адм╕н╕стративне стягнення може бути накладено
не п╕зн╕ш як через два м╕сяц╕ з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенн╕ - два м╕сяц╕ з дня його виявлення.
При цьому в╕дпов╕дно до статт╕ 247 КУпАП провадження в справ╕ про адм╕н╕стративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате п╕дляга╓ закриттю в раз╕ зак╕нчення на момент розгляду справи про адм╕н╕стративне правопорушення строк╕в, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вир╕шуючи питання про усунення неоднакового застосування касац╕йним судом згаданих вище норм права, Верховний Суд Укра╖ни виходить ╕з такого:
За зм╕стом статт╕ 86 МК (аналог ст.. 264 НМКУ), митна декларац╕я прийма╓ться та ре╓стру╓ться митним органом у порядку, що визнача╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни або
уповноваженим ним органом. Подання митно╖ декларац╕╖ повинно супроводжуватися наданням митному органу комерц╕йних супров╕дних та ╕нших необх╕дних документ╕в, перел╕к яких визнача╓ться Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни або уповноваженим ним органом. Митна декларац╕я прийма╓ться митним органом, якщо встановлено, що в н╕й м╕стяться вс╕ необх╕дн╕ в╕домост╕ ╕ до не╖ додано вс╕ необх╕дн╕ документи. Дата ╕ час прийняття митно╖ декларац╕╖ ф╕ксуються посадовою особою митного органу, що ╖╖ прийняла, проставленням в╕дм╕ток на
бланку митно╖ декларац╕╖ та в╕дпов╕дним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митно╖ декларац╕╖ вона ╓ документом, що засв╕дчу╓ факти, як╕ мають юридичне значення. Митний орган не ма╓ права в╕дмовити в прийнятт╕ митно╖ декларац╕╖, якщо декларантом виконано вс╕ умови, встановлен╕ цим Кодексом. В╕дмова митного органу в прийнятт╕ митно╖ декларац╕╖ повинна бути вмотивованою, а про причини в╕дмови ма╓ бути письмово пов╕домлено декларанту.
Статтею
257 НМК Укра╖ни встановлено, що декларування зд╕йсню╓ться шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення д╕й) точних в╕домостей про товари, мету ╖х перем╕щення через митний кордон Укра╖ни, а також в╕домостей, необх╕дних для зд╕йснення ╖х митного контролю та митного оформлення.
Отже, передбачене статтею 355 МК порушення митних правил, яке поляга╓ в заявленн╕ у вантажн╕й митн╕й декларац╕╖ неправдивих в╕домостей
як п╕дстави для зв╕льнення в╕д сплати податк╕в ╕ збор╕в, що спричинило ╖х недобори до бюджету, характеризу╓ться вчиненням одноразово╖ д╕╖ у певний час, а саме п╕д час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який зг╕дно з метою митного оформлення, визначеною статтею 70 МК, засв╕дчу╓ в╕домост╕, одержан╕ п╕д час митного контролю товар╕в ╕ транспортних засоб╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни, та оформля╓ результати такого
контролю. Митний кодекс Укра╖ни, як ╕ ╕нш╕ нормативно-правов╕ акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларац╕╖, не м╕стить положень, як╕ б дозволяли особ╕, яка ╖╖ подала, вносити до декларац╕╖ зм╕ни, доповнення чи виправлення п╕сля прийняття ╖╖ митним органом та митного оформлення товару.
Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиня╓ться ╕з поданням декларац╕╖ митному органу, а в╕дтак адм╕н╕стративне стягнення може бути
накладено не п╕зн╕ш як через два м╕сяц╕ з дня його вчинення.
Таким чином, висновок касац╕йного суду у справ╕, що розгляда╓ться, про протиправн╕сть постанови про накладення адм╕н╕стративного стягнення ╜рунту╓ться на правильному застосуванн╕ норм права. (Постанова Верховного Суду в╕д 20.06.2011 № 21-37а11).
Не допуска╓ться притягнення особи до в╕дпов╕дальност╕ одного ╕ того ж виду за одне ╕ те
саме правопорушення дв╕ч╕
З одного боку, ╕сну╓ правило, в╕дпов╕дно до якого не допуска╓ться притягнення особи до в╕дпов╕дальност╕ одного ╕ того ж виду за одне ╕ те саме правопорушення дв╕ч╕ (ст. 61 Конституц╕╖ Укра╖ни), але, з ╕ншого боку, кожне подання ВМД з порушеннями митних правил можна розц╕нювати як окрем╕ (нехай ╕ однотипн╕) правопорушення, а, отже, й в╕дпов╕дати потр╕бно за кожне з них.
Для того щоб в╕дпов╕сти на поставлене запитання, проанал╕зу╓мо природу таких вид╕в правопорушень, як продовжуван╕ та триваюч╕.
Найб╕льш повно та лакон╕чно про продовжуван╕ та триваюч╕ правопорушення (проступки)1 сказано у лист╕ М╕н’юсту в╕д 01.12.2003 р. № 22-34-1465, тому дозволимо соб╕ процитувати цей лист:
Продовжуваним адм╕н╕стративним проступком називають ряд ╕дентичних проступк╕в, як╕ вчиняються неодноразово з однаковою
метою, формою вини, тими ж суб’╓ктами, засобами д╕╖ ╕ як╕ складають у сукупност╕ ╓дине правопорушення (наприклад, др╕бне розкрадання державного або колективного майна). Проте триваючими адм╕н╕стративними проступками ╓ проступки, пов’язан╕ з тривалим, неперервним невиконанням обов’язк╕в, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самов╕льне буд╕вництво будинк╕в або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов’язк╕в, або притягненням винно╖ у невиконанн╕ особи до в╕дпов╕дальност╕...
Тобто триваюч╕ правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила як╕сь певн╕ д╕╖ чи безд╕яльн╕сть, перебува╓ надал╕ у стан╕ безперервного продовження цих д╕й (безд╕яльност╕). Ц╕ д╕╖ безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Триваючими сл╕д визнавати так╕ порушення митних правил, що характеризуються безперервн╕стю
╖х учинення протягом певного часу. Так╕ порушення митних правил тривають доти, доки ╖х не буде виявлено митним органом.
Таким чином, продовжуване правопорушення, хоча воно ╕ справля╓ враження к╕лькох однотипних правопорушень, ╓ саме одним правопорушенням. Це ж стосу╓ться ╕ триваючих правопорушень. ╤ висновок цей ╓ сутт╓вим, адже в╕н дозволя╓ в╕дпов╕сти на поставлене запитання про можлив╕сть накладення на правопорушника к╕лькох адм╕н╕стративних стягнень за одне триваюче чи одне продовжуване правопорушення. Наск╕льки б таке
правопорушення не розтягнулося у час╕, до в╕дпов╕дальност╕ за його вчинення можна притягнути лише один раз.
Але якщо посадову особу вже притягли до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за порушення митних правил, а ВМД ╕ дал╕ пода╓ться з порушенням митних правил, в╕дпов╕дати доведеться знову як за нове правопорушення.
Досв╕д ╕нших кра╖н
Якщо зазирнути у в╕к╕пед╕ю, то ми
зустр╕немо там два р╕зн╕ поняття, так╕ як триваючий та продовжуваний злочин1:
_______________ 1 Правопорушення за ступенем ╖хньо╖ сусп╕льно╖ небезпеки под╕ляють на злочини та проступки. Адм╕н╕стративн╕ правопорушення ╓ проступками.
"Триваючий злочин визнача╓ться як тривале невиконання винним обов'язк╕в, як╕ покладен╕ на нього п╕д загрозою крим╕нального пересл╕дування.
У рос╕йськ╕й дореволюц╕йн╕й л╕тератур╕ давалася така характеристика: триваючий злочин - це "таке, яке, раз в╕дбувшись, не зак╕нчу╓ться цим моментом, але пост╕йно й неперервно в╕дновлю╓ться, утворюючи як би злочинний стан особи, сполучаючи в очах закону всю його д╕яльн╕сть в ╓дине ц╕ле, що трива╓ до зак╕нчення ц╕╓╖ д╕яльност╕, до настання яко╖-небудь обставини, що вказу╓ на ╖╖ припинення".
Наприклад, нормативне визначення триваючого злочину м╕ститься в КК Узбекистану:
"... не визна╓ться повторним злочин, що склада╓ться в тривалому невиконанн╕ обов'язк╕в, що характеризу╓ться неперервним зд╕йсненням складу одного триваючого злочину". Схоже визначення м╕ститься ╕ в КК Туркмен╕стану. Це поняття в╕домо також французьк╕й крим╕нально-правов╕й доктрин╕: триваючими вважаються злочини, як╕ "розтягнут╕ в час╕ ╕ зд╕йснюються шляхом пост╕йного повторення нам╕ру винно╖ особи п╕сля зд╕йснення первинного умисного акту".
Наприклад,
триваючим злочином ╓ незаконне збер╕гання вогнепально╖ збро╖: вона почина╓ться з моменту набуття особою збро╖ ╕ зак╕нчу╓ться в момент виходу збро╖ з незаконного волод╕ння (внасл╕док д╕й самого винного, втручання правоохоронних орган╕в чи ╕нших обставин, наприклад, смерт╕ винного).
Продовжуваний злочин – це посл╕довн╕сть, ско╓них винним юридично однор╕дних д╕янь, спрямованих на один ╕ той же об'╓кт ╕ охоплюються ╓диним умислом винного, може утворювати
продовжуваний злочин. Продовжуваний злочин може бути, наприклад, розкрадання з б╕бл╕отеки багатотомного з╕брання твор╕в, що зд╕йсню╓ться по одному тому за раз; розкрадання запчастин з заводу з нам╕ром в подальшому з╕брати з них автомоб╕ль ╕ т. д.
На в╕дм╕ну в╕д триваючого злочину, виконання продовжуваного злочину ╓ дискретним: окрем╕ злочинн╕ д╕яння в такому злочин╕ в╕дбуваються не безупинно, а пер╕одично з невеликими ╕нтервалами.
Продовжуваний злочин ╓ зак╕нченим з моменту вчинення останнього ╕з задуманих винним д╕й.
Сп╕рним в крим╕нально-правов╕й теор╕╖ ╓ питання про те, чи повинн╕ д╕яння, що становлять продовжуваний злочин, сам╕ по соб╕, окремо також бути злочинними. Одн╕ вчен╕ розглядають ╖х як самост╕йн╕ злочину, ╕нш╕ ж вважають, що так╕ д╕яння можуть бути в тому числ╕ адм╕н╕стративними правопорушеннями, або ж взагал╕ безкарним д╕яннями. У будь-якому випадку, так╕ д╕яння не п╕длягають окрем╕й
квал╕ф╕кац╕╖, оск╕льки вони не мають самост╕йного значення ╕ являють собою лише окремий елемент досягнення винним загально╖ злочинно╖ мети.
Кодекс Республ╕ки Б╕лорусь про адм╕н╕стративн╕ правопорушення в╕д 21.04.03 № 194-З зазнача╓, що триваючим адм╕н╕стративним правопорушенням визна╓ться д╕яння, передбачене цим Кодексом, по╓днане з подальшим тривалим невиконанням обов'язк╕в, покладених на ф╕зична або юридична особа актом законодавства п╕д загрозою адм╕н╕стративного
стягнення. Трива╓ адм╕н╕стративне правопорушення почина╓ться з дня вчинення зазначеного д╕яння ╕ зак╕нчу╓ться внасл╕док д╕й особи, його ко╖ть, що св╕дчать про припинення нею продовження адм╕н╕стративного правопорушення, або з настанням под╕й, що перешкоджають подальшому вчиненню адм╕н╕стративного правопорушення (ст.. 26).
Узагальнення щодо тривалого адм╕н╕стративного правопорушення
Отже, день вчинення адм╕н╕стративного
правопорушення ма╓ бути п╕дтверджений протоколом.
Обчислення строк╕в давност╕ притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ почина╓ться з моменту встановлення факту проступку, п╕дтвердженого протоколом.
До триваючим в╕дносяться правопорушення, зд╕йснюван╕ протягом тривалого часу.
Протиправна д╕я (безд╕яльн╕сть) при триваючому проступку трива╓ аж до моменту його виявлення, тому до юридичного
факту, що п╕дтверджу╓ наявн╕сть триваючого проступку, в╕дноситься його виявлення, з дня якого почина╓ться обчислення строк╕в давност╕ притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕.
День виявлення триваючого проступку повинен бути п╕дтверджений доказами у справ╕, встановленими протоколом та ╕ншими способами.
В╕днесення правопорушення до триваючого або не триваючого повинно проводитися з обов'язковим урахуванням його характеру
╕ обставин вчинення.
Триваючим правопорушенням сл╕д визнавати те, при якому протиправне д╕яння вчиня╓ться безперервно протягом б╕льш-менш тривалого пер╕оду часу. Триваюче правопорушення почина╓ться з моменту вчинення протиправно╖ д╕╖ або протиправно╖ безд╕яльност╕, пов'язане з тривалим невиконанням особою покладеного на нього обов'язку ╕ припиня╓ться внасл╕док:
- Д╕й само╖ особи, спрямованих на припинення правопорушення (виконання
покладеного на нього обов'язку, явка до митного органу ╕з заявою про ско╓ння правопорушення);
- Втручання митних орган╕в (виявлення не оформленого в митному в╕дношенн╕ товару або транспортного засобу, його вилучення або арешт тощо);
- Настання под╕й, як╕ однозначно перешкоджають зд╕йсненню правопорушення (наприклад, втрата особою товару, який збер╕га╓ться протиправно або розкрадання у нього такого товару).
В останньому випадку припинення правопорушення пов'язане з тим, що особа вже об'╓ктивно не може впливати на обставини ╕ приймати вольове р╕шення щодо свого протиправного д╕яння, тобто протиправну повед╕нку (стан) вже реально не ма╓ м╕сця.
Таким чином, триваюче правопорушення характеризу╓ться тривал╕стю протиправно╖ повед╕нки (стану), яке трива╓ протягом усього часу з початку правопорушення ╕ до його припинення ╕ пов'язано з тим, що покладений на особу обов'язок протягом
певного (найчаст╕ше досить тривалого) пер╕оду не викону╓ться.
При вир╕шенн╕ питання про в╕днесення того або ╕ншого правопорушення до триваючим або не триваючого необх╕дно розр╕зняти момент юридичного зак╕нчення правопорушення ╕ момент припинення протиправно╖ повед╕нки (стану). Зак╕нченим вважа╓ться правопорушення, що характеризу╓ться повною реал╕зац╕╓ю його об'╓ктивно╖ ╕ суб'╓ктивно╖ стор╕н. Припинення протиправно╖ повед╕нки (стану) ма╓ м╕сце, коли особою н╕як╕ протиправн╕
д╕╖ вже не зд╕йснюються або коли держава в особ╕ уповноважених орган╕в прис╕ка╓ правопорушення.
Правопорушення, незалежно в╕д того, ╓ воно триваючим або не триваючим, вважа╓ться зак╕нченим з моменту, коли в д╕янн╕ вбачаютьс
я вс╕ ознаки складу правопорушення, передбачен╕ законом. Триваюч╕ правопорушення зазвичай ╓ юридично зак╕нченими (що визнача╓ можлив╕сть притягнення особи до в╕дпов╕дальност╕ вже з цього моменту) до ╖х фактичного припинення, тобто до моменту завершення протиправно╖ повед╕нки (стану).
Не триваюче правопорушення носить одномоментний характер. П╕сля того як правопорушення зак╕нчено (тобто в д╕янн╕ вбачаються вс╕ передбачен╕ законом ознаки складу правопорушення), н╕яко╖
протиправно╖ д╕яльност╕ уже не зд╕йсню╓ться, тобто в╕дсутня протиправна повед╕нка (стан).
В╕д строк╕в давност╕ притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ сл╕д в╕др╕зняти строки застосування адм╕н╕стративних покарань у вигляд╕ позбавлення спец╕ального права, адм╕н╕стративного арешту та дисквал╕ф╕кац╕╖, що визначаються в межах, встановлених санкц╕╓ю в╕дпов╕дно╖ правово╖ норми.
При встановленн╕ терм╕н╕в даних адм╕н╕стративних
покарань в╕дпов╕дний орган адм╕н╕стративно╖ юрисдикц╕╖ (посадова особа) повинна не т╕льки приймати до уваги об'╓ктивн╕ критер╕╖ (наприклад, факт вчинення правопорушення та наявн╕сть складу адм╕н╕стративного проступку), але й керуватися суб'╓ктивними факторами, що неминуче в╕дбува╓ться при оц╕нц╕ деяких з обставин, що пом'якшують або обтяжуючих адм╕н╕стративну в╕дпов╕дальн╕сть, що враховуються при винесенн╕ постанови про призначення адм╕н╕стративного покарання. Адм╕н╕стративне покарання, що передбача╓ обмеження
конституц╕йних прав ╕ свобод, ма╓ бути пропорц╕йне завданому майнового збитку, ф╕зичному (т╕лесного), моральн╕й шкод╕. Таким чином, терм╕н застосування зазначених вид╕в адм╕н╕стративних покарань ма╓ в╕дпов╕дати сусп╕льно небезпечним насл╕дкам протиправного д╕яння. (О.Н.Сад╕кова)
Види адм╕н╕стративних правопорушень/П╕дстави адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ з науково╖ точки зору
В науц╕ адм╕н╕стративного права
╕снують два р╕зновиди склад╕в проступк╕в: формальний ╕ матер╕альний.
При формальному правопорушенн╕, правопорушення вважа╓ться зак╕нченим у момент його вчинення, незалежно в╕д насл╕дк╕в, що настали.
Для формального складу правопорушень характерна умисна вина. Вона поляга╓ в усв╕домленн╕ винною особою протиправного характеру д╕╖, яка зд╕йсню╓ться або безд╕яльност╕.
У матер╕альному склад╕
адм╕н╕стративних правопорушень вина конкретизу╓ться щодо винно╖ особи до насл╕дк╕в, як╕ настали, тобто у правов╕й норм╕ спочатку прямо вказу╓ться на настання соц╕ально несприятливих насл╕дк╕в для об'╓кта адм╕н╕стративного права, наприклад умисне знищення або пошкодження чужого майна, якщо ц╕ д╕╖ не призвели до запод╕яння значно╖ шкоди.
Практичне значення розмежування формальних ╕ матер╕альних скла’д╕в пов'язано також з визначенням моменту, коли правопорушення з метою
притягнення особи до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ сл╕д вважати зак╕нченим. Тому адм╕н╕стративна в╕дпов╕дальн╕сть за правопорушення з матер╕альним складом можлива лише з моменту фактичного настання в╕дпов╕дних шк╕дливих насл╕дк╕в. При ╖х в╕дсутност╕ акт протиправно╖ повед╕нки не можна вважати завершеним ╕ в╕н не може спричиняти адм╕н╕стративне покарання.
Вид╕ляють також триваюче адм╕н╕стративне правопорушення. Вперше поняття триваючого правопорушення, а саме злочини,
було дано в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР 1929 року "Про умови застосування давност╕ й амн╕ст╕╖ до довготривалих й продовжуваних злочин╕в". У редакц╕╖ постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в╕д 14 березня 1963 воно визнача╓ться як "д╕я або безд╕яльн╕сть, по╓днане з подальшим тривалим невиконанням обов'язк╕в, покладених на винного законом, п╕д загрозою крим╕нального пересл╕дування", а також "злочини, ╕менован╕ триваючими, характеризуються безперервним зд╕йсненням складу
певного злочинного д╕яння ".
Звичайн╕ правопорушення зак╕нчуються об'╓ктивно - самим фактом вчинення протиправного акта (наприклад, др╕бного хул╕ганства або невиконання законно╖ вимоги посадово╖ особи митно╖ служби Укра╖ни про зупинення транспортного засобу). Триваюч╕ ж правопорушення сл╕д розглядати як формально зак╕нчен╕ з моменту ╖х суб'╓ктивного оф╕ц╕йного виявлення, тобто з часу виявлення ╕ ф╕ксац╕╖ в протокол╕ про адм╕н╕стративне правопорушення, припис╕, акт╕
перев╕рки ╕ т.д. Подальше продовження протиправно╖ повед╕нки повинно розц╕нюватися як "нове" триваюче адм╕н╕стративне правопорушення незалежно в╕д фактичного застосування адм╕н╕стративного покарання за попередн╓ д╕яння .
Продовжуване адм╕н╕стративне правопорушення - неодноразове вчинення дек╕лькох тотожних, повторюваних правопорушень, що становлять ╓дину по сво╖й мет╕ схему протиправно╖ повед╕нки, що тому п╕дляга╓ покаранню як одне адм╕н╕стративне правопорушення.
Повторн╕сть означа╓ вчинення одн╕╓ю ╕ т╕╓ю ж особою однор╕дного правопорушення, за котре воно вже було п╕ддано адм╕н╕стративному стягненню, (тобто в стан╕ адм╕н╕стративного покарання). Ця квал╕ф╕куюча ознака служить обставиною, що обтяжу╓ в╕дпов╕дальн╕сть, ╕ тягне б╕льш суворе адм╕н╕стративне покарання (стягнення).
У в╕дпов╕дност╕ до статт╕ 35 КУпАП повторне протягом року вчинення однор╕дного правопорушення,
за яке особу вже було п╕ддано адм╕н╕стративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка ран╕ше вчинила злочин. Особа, як╕й призначено адм╕н╕стративне покарання за вчинення адм╕н╕стративного правопорушення, вважа╓ться п╕дданою даному покаранню протягом одного року з дня зак╕нчення виконання постанови про призначення адм╕н╕стративного покарання. При цьому необх╕дно мати на уваз╕, що однор╕дним вважа╓ться правопорушення, що ма╓ ╓диний родовий об'╓кт посягання.
П╕дводячи
п╕дсумок викладеного, можна сказати, що соц╕ально - юридичне значення нормативних п╕дстав в тому, що ними конкретно вказу╓ться, на чому базу╓ться в╕дпов╕дальн╕сть, н╕ж вона передбача╓ться, що ╓ джерелом ╖╖ можливого ╕ д╕йсного застосування.
Щоб в╕дпов╕дальн╕сть стала правовою д╕йсн╕стю, необх╕дно складний склад юридичних факт╕в, на основ╕ яких вона ╕ виника╓ як правов╕дносини. У сво╖й сукупност╕ ц╕ факти можуть бути назван╕ фактичними п╕дставами правово╖ в╕дпов╕дальност╕.
Отже, чому ж так важливо знати, ╓ адм╕нпорушення триваючим чи разовим?
В╕дпов╕дь на це запитання може мати насправд╕ принципове значення.
Як бачимо, при вчиненн╕ разового (не триваючого) правопорушення уникнути адм╕нв╕дпов╕дальност╕ значно б╕льше шанс╕в, оск╕льки строк у два або три м╕сяц╕ може спливти ще до моменту виявлення контролюючим органом факту порушення.
Якщо ж порушення триваюче, то контролюючий орган повинен заф╕ксувати його в адм╕нпротокол╕, дата складання якого ╕ вважатиметься днем виявлення порушення. З ц╕╓╖ мит╕ й до моменту винесення р╕шення про накладення адм╕н╕стративного
стягнення ма╓ минути не б╕льше двох (а якщо справа розгляда╓ться в суд╕ — не б╕льше трьох) м╕сяц╕в.
Дума╓мо, наведен╕ приклади, що використовуються для ╕люстрац╕╖
того, як╕ порушення повинн╕ розглядатися як триваюч╕, а як╕ — як разов╕, можуть стати ор╕╓нтиром для суб'╓кт╕в господарювання в цьому питанн╕.
P.S. У ход╕ п╕дбору та анал╕зу матер╕ал╕в виникло питання: якщо порушення продовжуване або тривале, то чому митн╕ органи складають безл╕ч протокол╕в на однор╕дн╕ порушення? Адже ст. 61 Конституц╕╖ Укра╖ни не допуска╓ притягнення особи до в╕дпов╕дальност╕ одного ╕ того ж виду за одне ╕ те саме правопорушення дв╕ч╕.
КМУ: Про затвердження критер╕╖в, за якими оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера ...
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ ПОСТАНОВА в╕д 21 березня 2012 р. N 219
Ки╖в
Про затвердження критер╕╖в, за якими оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера та визнача╓ться пер╕одичн╕сть проведення планових заход╕в державного нагляду (контролю)
В╕дпов╕дно до статт╕ 5 Закону Укра╖ни "Про основн╕ засади державного нагляду (контролю) у сфер╕ господарсько╖ д╕яльност╕" Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
1. Затвердити критер╕╖, за якими
оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера та визнача╓ться пер╕одичн╕сть проведення планових заход╕в державного нагляду (контролю), зг╕дно з додатком.
2. Державн╕й митн╕й служб╕ забезпечити безоплатно митних брокер╕в, як╕ мають нам╕р зд╕йснювати декларування товар╕в ╕ транспортних засоб╕в шляхом подання митних декларац╕й та попередн╕х пов╕домлень у форм╕ електронних документ╕в, посиленими сертиф╕катами в╕дкритих ключ╕в електронного цифрового п╕дпису.
Прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни
М. АЗАРОВ
╤нд. 27
Додаток до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 березня 2012 р. N 219
КРИТЕР╤╥, за якими оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера та визнача╓ться пер╕одичн╕сть проведення планових заход╕в державного нагляду (контролю)
1. Критер╕ями, за якими оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера, ╓:
додержання вимог, передбачених Л╕ценз╕йними умовами провадження д╕яльност╕ митного брокера;
додержання вимог господарського законодавства та законодавства з питань митно╖ справи;
строк провадження ним господарсько╖ д╕яльност╕.
2. В╕дпов╕дно до встановлених критер╕╖в суб'╓кти господарювання незалежно в╕д форми власност╕ в╕дносяться до одного з трьох ступен╕в ризику - високого, середнього
та незначного.
3. До суб'╓кт╕в господарювання з високим ступенем ризику в╕дносяться митн╕ брокери:
як╕ не п╕дтвердили факт наявност╕ договору страхування д╕яльност╕ митного брокера;
на яких накладено штраф за порушення митних правил, розм╕р якого б╕льший, н╕ж м╕н╕мальний розм╕р, передбачений в╕дпов╕дною статтею Митного кодексу Укра╖ни, або його встановлено у в╕дсотках в╕д вартост╕ товар╕в та/або транспортних засоб╕в;
строк провадження д╕яльност╕ яких не перевищу╓ одного року, протягом
якого митними органами оформлено менше н╕ж 100 митних декларац╕й, поданих цими митними брокерами;
у процес╕ провадження д╕яльност╕ яких к╕льк╕сть карток в╕дмови в прийнятт╕ митно╖ декларац╕╖, митному оформленн╕ чи пропуску товар╕в ╕ транспортних засоб╕в через митний кордон Укра╖ни, отриманих у зв'язку з допущенням помилок п╕д час заповнення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖, на момент прийняття до митного оформлення протягом трьох м╕сяц╕в, що передують дат╕ оц╕нювання ризику, становить б╕льш як 10 в╕дсотк╕в
загально╖ к╕лькост╕ поданих для митного оформлення митних декларац╕й;
протягом одного календарного року провадження д╕яльност╕ яких два чи б╕льше раз╕в зм╕нився кер╕вник та/або головний бухгалтер;
у процес╕ провадження д╕яльност╕ яких менш як 30 в╕дсотк╕в загально╖ к╕лькост╕ поданих для митного контролю та митного оформлення митних декларац╕й ╕ попередн╕х пов╕домлень надано у форм╕ електронного документа (за умови забезпечення Держмитслужбою митних брокер╕в посиленими сертиф╕катами в╕дкритих ключ╕в
електронного цифрового п╕дпису).
на яких накладено штраф за порушення митних правил, розм╕р якого дор╕вню╓ м╕н╕мальному розм╕ру, передбаченому в╕дпов╕дною статтею Митного кодексу Укра╖ни;
строк провадження д╕яльност╕ яких не перевищу╓ двох рок╕в, протягом яких митними органами оформлено менше н╕ж 200 митних декларац╕й, поданих цими митними брокерами.
5. До суб'╓кт╕в господарювання з незначним ступенем
ризику в╕дносяться митн╕ брокери, що не в╕днесен╕ до суб'╓кт╕в господарювання з високим та середн╕м ступенем ризику.
6. Планов╕ заходи державного нагляду (контролю) за д╕яльн╕стю митних брокер╕в зд╕йснюються з такою пер╕одичн╕стю:
з високим ступенем ризику - не част╕ше одного разу на р╕к;
╕з середн╕м ступенем ризику - не част╕ше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику - не част╕ше одного разу на п'ять рок╕в.
Затверджено критер╕╖, за якими оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д д╕яльност╕ митного брокера
КМ Укра╖ни Постанова КМ "Про затвердження критер╕╖в, за якими оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера та визнача╓ться пер╕одичн╕сть проведення планових заход╕в державного нагляду (контролю)" в╕д 21.03.2012 N 219
Кабм╕н постановою в╕д 21.03.2012 N 219 затвердив критер╕╖, за якими оц╕ню╓ться ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера та визнача╓ться пер╕одичн╕сть проведення планових заход╕в державного нагляду (контролю).
Критер╕ями,
що визначають ступ╕нь ризику в╕д провадження д╕яльност╕ митного брокера, ╓:
додержання вимог, передбачених Л╕ценз╕йними умовами провадження д╕яльност╕ митного брокера;
додержання вимог господарського законодавства та законодавства з питань митно╖ справи;
Налоговая рассматривает возможность введения электронной акцизной марки
Ныне чиновники изучают опыт Швеции и Грузии. Последняя недавно ввела маркировку специальным акцизным кодом, который позволяет отслеживать движение товара. Не исключено, что в Украине тоже будут использованы радиочастотные метки. Сколько может стоить нововведение в налоговой пока не уточняют, но уверяют: за акциз заплатит производитель.
Таким образом, налоговики хотят свести к минимуму фальсификат на рынке и не отстать от мировых стандартов контроля и учета товара. С
помощью проверок налоговой милиции уже удалось сократить теневой оборот алкоголя. Если в прошлом году фальсификат занимал 20% всего рынка Украины. То по итогам двух месяцев этого года фальсификат составил 10%. Сообщил Андрей Головач. С начала года правоохранители изъяли 230 тысяч литров спирта на сумму 11 млн. гривен. Из него можно было бы сделать 700 тысяч
бутылок водки. Кроме недополученных налогов это еще и плохое качество продукта для потребителя: теневые производства спирт разводят не дистиллированной водой, а простой водопроводной.
В╕дбулась двостороння зустр╕ч представник╕в Дежмитслужби з делегац╕╓ю Департаменту митного-акцизного контролю та контролю ╕грового б╕знесу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Республ╕ки Польща
20 березня поточного року в пункт╕ пропуску «Ягодин-Дорохуськ» (на укра╖нсько-польському кордон╕) делегац╕я Департаменту боротьби з контрабандою, анал╕зу ризик╕в та протид╕╖ корупц╕╖ прийняла участь у двосторонн╕й зустр╕ч╕ з делегац╕╓ю Департаменту митного-акцизного контролю та контролю ╕грового б╕знесу М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Республ╕ки Польща. Зустр╕ч стосувалась планування проведення сп╕льних заход╕в, спрямованих на виявлення та попередження порушень законодавства при перем╕щенн╕ через
митний кордон товар╕в, як╕ м╕стять об’╓кти права ╕нтелектуально╖ власност╕, наркотичних засоб╕в, психотропних речовин, ╖х аналог╕в та прекурсор╕в, а також п╕дакцизних товар╕в до початку та п╕д час проведення ╢ВРО-2012.
Укра╖нську та польську делегац╕╖ очолювали кер╕вники в╕дпов╕дних Департамент╕в Олександр Поп╕вняк та Артур Ян╕шевски.
У ход╕ проведення зустр╕ч╕ було визначено порядок обм╕ном ╕нформац╕╓ю, обговорено можлив╕сть створення нац╕ональних Центр╕в з
питань координац╕╖ д╕й правоохоронних п╕дрозд╕л╕в п╕д час проведення ╢ВРО-2012, визначено канали зв’язку для оперативного обм╕ну ╕нформац╕╓ю, розроблено сп╕льн╕ формуляри обм╕ну ╕нформац╕╓ю.
Новая редакция Таможенного кодекса оставляет «лазейки» для злоупотреблений проверяющих органов. Об этом сообщается в пресс-релизе международной юридической группы AstapovLawyers.
Согласно с изложеным в пресс-релизе комментарием юриста AstapovLawyers Лилии Павловой, возможность толкования таможенного законодательства через подзаконные акты остается все еще высокой, что может привести к практике ложного применения его норм таможенными органами.
В
AstapovLawyers заявили, что «бонусы» работающим без долгов и нарушений компаниям могут стать лазейкой для коррупционных действий в отношении компаний-претендентов.
Кроме того, компания отметила, что нововведенный принцип постаудита, по сути, означает возможность проводить дополнительный контроль в любое время.
Также осталась нерешенной проблема ответственности за груз, говорится в пресс-релизе. Напомним, что ее, как и раньше несет перевозчик, хотя он практически
не может отвечать за те документы, которые оформляет экспедитор или брокер.
В то же время в новой редакции упорядочены таможенные нормы десятков законов и подзаконных актов, которые ранее были разбросаны и часто противоречили друг другу.
Также кодексом сокращено количество контролирующих органов, процедур и документов при таможенном оформлении груза. Время оформления одной таможенной операции также пересмотрено в сторону уменьшения – по новой редакции кодекса
этот срок не может превышать 4 часа (против 24 часов de jure и «бесконечности» de facto на сегодня), если товар и документы на него в порядке. Кроме того, в случае неправомерной задержки в оформлении, сотрудник таможней службы теперь будет лично нести ответственность, другими словами – на него можно подать в суд.
Кроме того, принятая редакция ограничивает права таможенных органов на самостоятельное выполнение решения судов о конфискации товаров и транспортных средств, а также исключает
положение, предоставляющее таможенным органам право на осуществление судебно-экспертной деятельности.
Украина не может вступить ни в Таможенный, ни в Евросоюз
Виктор Янукович заявил, что Украина не может вступать ни в Евросоюз, ни в Таможенный Союз без внесения поправок в конституцию.
Украина по Конституции не имеет права входить в союзы, которые имеют надгосударственные органы, заявил президент Украины "и если принимать решение о вхождении в некий союз, то необходимо внести изменения в Конституцию, или в парламенте, или на всенародном референдуме принять соответствующее решение".
