1.	№ 266 от 27-05-2005 Відомчий документ Про порядок застосування знижок до портових зборів та зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання Действует с 13-06-2005

2.	№ 365 от 18-05-2005 Постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 1994 р. N 323 "ОВУ" N 20, ст. 1078 от 03-06-2005 Действует с 13-06-2005

3.	№ 229 от 31-03-2005 Накази ДМСУ Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної митної служби України від 17.08.98 N 504 "ОВУ" № 15, ст. 792 от 29-04-2005 Действует с 13-06-2005

MDoffice

Количество просмотров: 58 (за период c 00:00 по 18:01 13/06/05), всего просмотров: 85

Лист вiд 09.06.2005 № 11/5-18/6719-ЕП ДМСУ Про Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні Вступил в силу с 09.06.2005

∙ Все хиты документов

MDoffice

12 автотранспортным украинским предприятиям выданы лицензии на осуществление посреднической деятельности таможенного перевозчика. Об этом сообщил сегодня на пресс-конференции Владимир Скоморовский.

Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, В.Скоморовский отметил, что такие предприятия сами будут нести ответственность за перевозку грузов при их посредничестве, пользуясь их услугами, предприниматели не должны будут вносить денежный залог, предоставлять банковскую гарантию или принимать какие-либо другие меры по гарантированию поставки товаров к таможням назначения.

ЛIГАБiзнесIнформ

Комитет Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности рекомендует парламенту принять за основу проект закона "О ставках вывозной (экспортной) пошлины на некоторые товары (продукцию) металлургической переработки лома цветных металлов".

Как сообщает Информационное управление аппарата ВР Украины, законопроект разработан с целью обеспечения вступления Украины в ВТО и усиления позиций государства в переговорах с ЕС относительно свободного доступа украинской металлопродукции на европейский рынок. Указанный законопроект будет содействовать также получению Украиной статуса страны с рыночной экономикой.

Проектом предполагается введение с 01.01.2006 экспортной таможенной пошлины на отходы и лом цветных металлов и легированных сталей, а также изъятие части второй статьи 9 Закона "О металлоломе", касающейся запрета экспорта лома цветных металлов и сплавов, а также легированных черных металлов.

На заседании Комитета отмечалось, что в Украине существует развитая металлургическая промышленность цветных металлов и их сплавов, но природная сырьевая база для их производства отсутствует. Единственным внутренним источником их пополнения является лом и отходы, которые следует рассматривать как своего рода "природный" ресурс, который исчерпывается.

ЛIГАБiзнесIнформ

В Украине планируется использование новых устройств для пломбирования транспортных грузовых средств и помещений, где будут храниться товары, которые подлежат таможенному контролю. Об этом сообщил председатель Гостаможслужбы Украины Владимир Скомаровский, передает корреспондент ForUm’a.

«Мы планируем ввести пломбы с магнитным чипом, на котором будет зафиксирована информация, записанная в товаросопровождающих документах на груз», - сказал Скомаровский.

Он также подчеркнул, что пломбиратор для изготовления свинцовых пломб, которые сейчас используются в Украине, сделать просто, но проверить пломбу на подлинность практически невозможно.

forUm

Принцип "единого окна" работает на всех 147 таможнях Украины. Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, об этом сообщил председатель Государственной таможенной службы Украины Владимир Скомаровский сегодня на пресс-конференции.

В.Скомаровский отметил, что на некоторых пунктах пропуска есть сложности с функционированием данной системы из-за их расположения и условий работы. По его словам, на 1 июня шесть таможен не справились с данной задачей на оценки "хорошо" или "удовлетворительно". Однако в первые 100 дней работы нового руководства Гостаможслужбы была заложена основа упрощения прохождения таможенных процедур. Основная работа еще впереди.

Также глава Гостаможслужбы сообщил, что с 1 июня в пунктах пропуска через государственную границу таможенные органы должны осуществлять предварительный документальный контроль товаров, подлежащих экологическому, ветеринарному, фитосанитарному контролю и контролю за перемещением культурных ценностей. Причем предварительный документальный контроль товаров, подлежащих экологическому контролю, осуществляется на 100%, товаров, подконтрольных ветеринарной и фитосанитарной службам - на 100%. В полном объеме эти виды контроля проводят после доставки товаров к таможням назначения.

В.Скомаровский отметил, что пока не удается сократить срок прохождения таможенного контроля до желаемого времени (1 час). Однако таможенная служба продолжает работать над упрощением процедуры таможенных досмотров.

После пересмотра нормативных документов Гостаможслужбы были отменены 54 приказа и 334 распорядительных письма, признанных неэффективными и сдерживающими развитие внешнеэкономической деятельности.

ЛIГАБiзнесIнформ

В 1998-м и 2003 годах были ничем не подкрепленные декларации, власти ничего не делали ни по переговорному процессу, ни для усовершенствования национального законодательства и тарифной политики.

Об этом заявил журналистам секретарь СНБОУ Петр Порошенко.

«Сейчас, как только процесс по вступлению в ВТО начал сбавлять обороты, Президент сразу созвал заседание СНБОУ, высшего политического органа страны. За неделю, согласно решению Совета, были разработаны и внесены в парламент 24 законопроекта и подписаны два принципиальных двусторонних соглашения», - подчеркнул Порошенко, сообщили ForUmy в пресс-службе Порошенко.

В частности Порошенко сказал: «Мы договариваемся с нашими партнерами о созыве в июне внеочередной рабочей группы, которая решит, соответствуют ли действия Украины требованиям ВТО, и готова ли она вступить в эту организацию в ноябре-декабре».

forUm

Президент Украины Виктор Ющенко подписал Закон "О ратификации Соглашения о свободной торговле между Кабинетом Министров Украины и правительством Республики Молдова", принятый Верховной Радой Украины 19 мая т.г. Об этом сообщила пресс-служба главы государства.

Как сообщалось ранее, данным документом, в частности, устанавливаются зоны свободной торговли между двумя государствами.

Положения соглашения действуют по отношению к сельскохозяйственной и промышленной продукции, происходящей с таможенных территорий стран - сторон соглашения. Стороны не применяют во взаимной торговле пошлины и сборы, а также пошлины, имеющие эквивалентное действие. Все количественные ограничения и меры с эквивалентным эффектом на импорт и/или экспорт продукции, происходящей с территорий стран - сторон соглашения, будут аннулированы с момента введения в действие этого соглашения. В случае применения одной из сторон режима лицензирования импорта, происходящего с территории государства другой стороны, режим лицензирования импорта соответствующей стороны должен отвечать нормам статей I и III ГАТТ 1994, а также Соглашению ВТО о процедурах лицензирования импорта (статьи 1-5).

Соглашением определяются правила происхождения товаров, транзита, платежей, подчеркивается недопущение ограничения конкуренции, освещаются вопросы государственной помощи, государственных закупок, защиты интеллектуальной собственности, демпинга, субсидий, реэкспорта, процедуры применения защитных мер. В большинстве случаев в соглашении указывается, что все эти вопросы будут урегулированы в соответствии с правилами ВТО.

Закон вступает в силу с момента вступления Украины в ВТО.

АПК-Информ

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.06.2004 р. N 22-9-4519

Державній митній службі України

Щодо доручення Кабінету Міністрів України від 21 травня 2004 р. N 22126/1/1-04

Государственная таможенная служба ввела с 13 июня упрощенную схему таможенного контроля граждан, которые вылетают за пределы Украины из аэропорта «Борисполь». Об этом на пресс-конференции в понедельник заявил председатель Таможни Владимир Скомаровский, сообщают «Українські Новини».

По его словам, данная схема будет соответствовать международной практике и стандартам, и позволит избежать очередей на линии таможенного контроля. Данная схема используется в европейских странах и предусматривает самостоятельное определение гражданами необходимости декларирования товаров и заявление их для таможенного оформления, а также возможность декларирования багажа и ручной клади до и после проведения регистрации на рейс.

По словам Скомаровского, данный эксперимент введен пока только в аэропорту «Борисполь», а в перспективе данную схему предусматривается распространить и на остальные аэропорты.

Напомним, что «Борисполь» рассчитывает до 2010 года стать международным транзитным транспортным узлом (хабом) регионального значения.

В 2004 аэропорт «Борисполь» увеличил перевозку пассажиров на 33,9% до 3,16 млн. человек.

В апреле Президент Виктор Ющенко потребовал от руководства Государственной таможенной службы и Государственной пограничной службы упростить пересечение границы и прохождение таможенных пунктов пропуска.

proUA.com

КМ України Проект закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (щодо ставок на імпортні вина)" від 08.06.2005 N 7623

Внесений Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проект пропонує виключити ст. 7 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", якою тимчасово до вступу України у Світову організацію торгівлі установлювалися ставки акцизного збору на деякі вина і виноматеріали, що імпортувалися в Україну.

ЛIГАБiзнесIнформ

Цены на нефть в предстоящие 20 лет останутся на высоком уровне - более $40 за баррель. Этот вывод содержится в специальном докладе европейской корпорации «Shell» по различным сценариям развития мирового нефтяного рынка в предстоящие 40 лет.

«Долгосрочные тенденции свидетельствуют о том, что цены на нефть будут расти», - заявил вице-президент «Shell» Альберт Брисанд. По мнению независимых экономистов, подобное развитие событий будет способствовать в ближайшие годы новым слиянием и поглощением в мировом нефтяном рынке, передает «Утро.ru».

Одновременно стало известно, что ОПЕК подняла цены на свою нефть, которые достигли сейчас самого высокого уровня за последний год. Повышение цен произошло в результате сокращения странами ОПЕК специальной скидки, которая предоставлялась по долгосрочным контрактам.

forUm

Кабинет Министров Украины одобрил проект Соглашения между правительством Украины и правительством Турецкой Республики о сотрудничестве в сфере железнодорожного транспорта.

Кабмин уполномочил Министра транспорта и связи Евгения Червоненко подписать указанное Соглашение, разрешив ему в случае необходимости вносить в проект Соглашения изменения, которые не имеют принципиального характера.

ЛIГАБiзнесIнформ

Соглашение предусматривает увеличение количественных ограничений на импорт в ЕС украинского плоского и сортового проката до 980 тыс. тонн в 2005 году и до 1004,5 тыс. тонн в 2006 году. Кроме того, соглашением предусмотрено увеличение квоты при уменьшении уровня экспортной пошлины на утиль черных металлов, которую вводит Украина. Сегодня ставка пошлины составляет 30 евро за тонну.

Как сообщает правительственный портал, парафирование состоялось накануне заседания Совета по вопросам сотрудничества Украина-ЕС в рамках выполнения сторонами положений Плана действий, а также направлениям по усиленному сотрудничеству. Ожидается, что соглашение будет подписано в конце июля - в начале августа этого года, что даст украинским предприятиям возможность воспользоваться дополнительной квотой на поставки некоторых видов сталелитейных изделий (плоского и сортового проката) в ЕС в начале осени текущего года.

С украинской стороны текст соглашения парафирован представителем Украины при ЕС Романом Шпеком, от Европейской комиссии - руководителем профильного подразделения Европейской комиссии Роелофом Кляйтером.

Как сообщил Р.Шпек, подписанное соглашение даст возможность повысить объемы экспорта украинской стали в Европейский Союз. По его словам, соглашение будет действовать до вступления Украины в ВТО и немедленно прекратит свое действие после того, как это введение станет реальностью.

ЛIГАБiзнесIнформ

В соответствии с Планом действий Украина-ЕС, внутренний энергетический рынок Украины должен быть реформирован на основе тех принципов, которые являются базовыми для функционирования энергорынка Евросоюза.

Директор генерального директората Еврокомиссии по вопросам транспорта и энергетики Франсуа Ламурьо в интервью еженедельнику Зеркало недели заявил, что "речь идет о прозрачности цен, их адекватности условиям и требованиям рынка, о независимом регулировании цен, гарантиях инвестициям...".

"Помимо этого, мы также хотели бы, чтобы Украина нам гарантировала уровень безопасности на атомных станциях, сравнимый с существующим в Европейском Союзе. Этот принцип является предпосылкой того, что Украина в будущем может получить возможность экспортировать электроэнергию в страны ЕС", - отметил Франсуа Ламурьо.

"Также мы бы хотели иметь определенные гарантии технического обеспечения, удовлетворительного для газовых инфраструктур и вообще для транспортировки газа. Мы предлагаем в этом вопросе работать совместно. И последний принцип диалога: мы желали бы, чтобы Украина достигла прогресса в вопросах эффективного использования энергии", - сказал он.

В ходе визита Франсуа Ламурьо в Украину были парафированы соглашения о сотрудничестве Украины с Евросоюзом в проекте GALILEO, а также о расширении сотрудничества в области гражданской авиации.

Участие Киева в проекте GALILEO сделает возможным более эффективное функционирование системы проходящих через Украину международных транспортных коридоров, а также позволит украинским предприятиям получить доступ к высокоточной навигационно-часовой информации, которую можно будет использовать в народном хозяйстве, науке, в сфере национальной безопасности, сообщает "Корреспондент".

Деловая неделя

Европейский Союз решил увеличить квоту на импорт стального проката из Украины до 980 тыс. тонн в 2005 году и 1 004,5 тыс. тонн в 2006 году.

В частности, 13 июня в Брюсселе (Бельгия) состоялась церемония парафирования (окончательного согласования) соответствующего соглашения между Украиной и ЕС.

С украинской стороны текст соглашения парафировал представитель Украины при Евросоюзе Роман Шпек, с европейской стороны - руководитель профильного комитета Генерального директората торговли Европейской Комиссии Роэлоф Пляйтер, передает «Обком».

Соглашение предполагает также увеличение квоты на импорт проката из Украины при уменьшении Украиной экспортной пошлины на металлолом.

В марте Украина и Европейский Союз согласовали новое соглашение о торговле сталелитейными изделиями на 2005-2006 годы, в соответствии с которым в 2005 году Украина получает право поставить в Евросоюз 980 тыс. тонн металлопроката, а в 2006 году - 1004,5 тыс. тонн.

В 2004 году Европейская комиссия заявила о возможности увеличить квоту на импорт стального проката из Украины в 2005 году на 136% по сравнению с 2004 годом до 1,43 млн. тонн, если Украина отменит пошлину на экспорт металлолома в размере 30 евро за тонну, и не будет ограничивать его вывоз.

Сейчас для украинских экспортеров проката в ЕС действуют автономные меры, позволяющие Украине поставить в ЕС в 2005 году без подписания соглашения 703,07 тыс. тонн проката.

Напомним, что в декабре 2003 года Еврокомиссия установила квоту-2004 на импорт проката из Украины в ЕС в объеме 184,546 тыс. тонн.

В мае 2004 года в ЕС вступили Словакия, Словения, Польша, Чехия, Венгрия, Эстония, Латвия, Литва, Мальта и Кипр, после чего квота для Украины была увеличена до 606 тыс. тонн.

В 2004 году Украина поставила в ЕС в рамках указанного соглашения 549,39 тыс. тонн проката, использовав квоту на 90,54%.

forUm

Державна податкова адміністрація Лист "Щодо продажу марок акцизного збору" від 16.05.2005 N 4294/6/21-2115

У листі ДПА аналізує чинні нормативні акти з питань продажу акцизних марок для маркування алкогольних напоїв та термінів сплати акцизного збору і зазначає, що продаж марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв, при виготовленні яких не використовується спирт етиловий (зокрема, вин сухих, напівсухих, напівсолодких, марочних та коньяку), проводиться, виходячи з планових щомісячних обсягів реалізації такої продукції відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок, із сплатою акцизного збору на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації.

ЛIГАБiзнесIнформ

В морском торговом порту Ильичевск (Украина) возобновлена работа железнодорожно-паромной переправы Ильичевск - Дериндже (Турция), прекратившейся в начале текущего года, спустя три месяца после завершения строительства и начала работы железнодорожно-паромного моста в порту Дериндже. Причиной стагнации, а затем и окончательной остановки регулярной линии Ильичевск - Дериндже стал рост грузовых тарифов "Укрзализныци", практически совпавший по времени с запуском проекта.

Ситуацию усугубило введение украинской стороной в текущем году платы за пользование вагонами, за технологический простой вагонов на припортовой станции в Ильичевске, а также волюнтаризм украинской железнодорожной администрации в вопросах предоставления платных услуг участникам железнодорожно-паромных перевозок.

Возобновление работы переправы инициировано турецкой стороной по итогам визита президента Украины в Турцию и деловых переговоров в Анкаре (7-8 июня). При этом отмечено, что на сегодня тарифные препятствия с украинской стороны не сняты; в частности, имеет место высокий уровень платы за рефвагоны. Тем не менее, участники проекта - судоходная компания "Укрферри" и компания Bativagon (Турция) - рассчитывают на позитивное решение тарифных проблем. В частности, соответствующее поручение в адрес "Укрзализныци" дано министром транспорта и связи Украины Евгением Червоненко.

SeaNews

Система автоматизированной идентификации подвижного состава (САИПС) до 2008г. будет внедрена на всем пространстве железных дорогах стран СНГ. Об этом сообщил руководитель департамента научно-технического сотрудничества и правового обеспечения Дирекции Совета по железнодорожному транспорту государств-участников Содружества Геннадий Головачев.

Система представляет собой программу автоматического считывания информации с оборудованного специальными датчиками подвижного состава. В настоящее время для отработки технических и технологических вопросов межгосударственного информационного взаимодействия железных дорог создан и эксплуатируется Ограниченный полигон системы в сообщениях Россия - Белоруссия, Россия - Украина и Россия - Казахстан. Испытания технологии мониторинга передачи поездов и вагонов через пограничные переходы планируется завершить к 2005г., после чего система САИПС будет внедрена на всей сети железных дорог.

В России датчиками САИПС уже оборудована значительная часть локомотивного парка и более 300 тыс. вагонов на перегоне Мариинск - Карымская Красноярской и Восточносибирской железных дорог.

Общая стоимость внедрения проекта САИПС пока не названа, а срок окупаемости системы, по оценкам разработчиков, составит 4,5 года.

SeaNews

15 квітня ц.р. року в Брюсселі було вперше проведено окреме засідання з питань митного співробітництва у рамках роботи Підкомітету №4 Україна-ЄС з митниці, прикордонного співробітництва, боротьби з нелегальною міграцією, “відмиванням” грошей та наркобізнесом.

Українська делегація, очолювана Головою Державної митної служби України Володимиром Скомаровським, включала до свого складу представників Державної митної служби, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції, Державної прикордонної служби та Представництва України при ЄС.

Сторона ЄС буде представлена Генеральним директором Генерального директорату з оподаткування і митного союзу Робером Веррю, іншими співробітниками цього Генерального директорату, а також Генерального директорату з зовнішніх стосунків.

Згаданий захід проводився на основі попередньо узгодженого порядку денного та за участю представників декількох Генеральних Директоратів Європейської Комісії, Делегації ЄК у Києві, співробітників дипломатичних установ окремих країн-членів при Європейському Союзі.

Після виголошення вступних слів і затвердження порядку денного, представники сторони ЄС поінформували про нові напрацювання у митній політиці Європейського Союзу. Підкреслювалося, зокрема, що після затвердження змін і доповнень до Митного Кодексу Євросоюзу, діяльність митних адміністрацій країн-членів матиме більшу правоохоронну спрямованість і підпорядковуватиметься меті захисту безпеки суспільства. Для ефективної реалізації цього завдання до митного законодавства ЄС будуть включені положення щодо обов’язкового попереднього декларування імпортних та експортних операцій, здійснення контролю на основі оцінки та аналізу ризиків, запровадження інституту уповноважених операторів міжнародної торгівлі. У цьому контексті згадувалася також активне залучення представників ЄК та митних адміністрацій країн-членів до розробки Рамкових Стандартів Всесвітньої митної організації з забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі. Зазначалося, що зміни і доповнення до Митного Кодексу ЄС, імплементаційні положення та відповідні інформаційні технології, будуть впроваджені у практичну роботу митних адміністрацій країн-членів ЄС до середини 2006 року. Крім цього, згадувалося, що ЄК до кінця поточного року проведе всебічний аналіз чинного митного законодавства Євросоюзу і подасть на розгляд Раді ЄС та Європарламенту додаткові пропозиції щодо модернізації Митного Кодексу.

Реагуючи на інформацію української сторони щодо нових напрацювань у її митній політиці, представники сторони ЄС дали високу оцінку заходам, спрямованим на посилення протидії порушенням митного законодавства та корупції. Особливу зацікавленість викликали повідомлення членів української делегації про налагодження партнерських стосунків з бізнесом, спрощення митних процедур, запровадження електронного декларування товарів, проведення роботи з формування “білого” переліку операторів міжнародної торгівлі, посилення оперативного співробітництва з митними адміністраціями нових країн-членів ЄС, які межують з Україною.

Заходи української сторони з реалізації митної частини Плану дій Україна-ЄС, розробленого на основі положень Європейської політики сусідства, стали предметом детального обговорення і викликали значну кількість запитань з боку представників сторони ЄС. При цьому, у більшості випадків, членами української делегації надавалися змістовні і ґрунтовні відповіді та пояснення у відношенні виконання запланованих заходів.

У ході обговорення питання фінансової та технічної допомоги ЄС у митній сфері, представниками сторони ЄС визнавалась недостатність її обсягів, недосконалість процедур та несвоєчасність надання такої допомоги. Членами української делегації підкреслювалася необхідність досягнення співвідношення між пропускними спроможностями пунктів пропуску на українсько-польському, українсько-угорському та українсько-словацькому кордонах для уникнення перешкод розвитку міжнародної торгівлі. Йшлося також про необхідність зміщення акцентів у наданні допомоги від виключного проведення навчання до придбання високотехнологічного обладнання, включаючи стаціонарні і пересувні рентгенустановки та мобільні митні лабораторії.

Під час обміну думками з питань, пов’язаних зі спрощенням процедур міжнародної торгівлі, українська сторона додатково поінформувала про приєднання до окремих міжнародних митних конвенцій, скорочення кількості документів для подання при проведенні митного контролю, зменшення ставок ввізного мита на окремі товари, наміри щодо кодифікації митного законодавства та скорочення переліку товарів, які підлягають іншим видам контролю на кордоні.

При обговоренні питання безпеки суспільства, сторона ЄС акцентувала увагу на забезпеченні дотримання прав інтелектуальної власності, посилення боротьби з піратством та переміщенням підроблених товарів. Наголошувалася особлива небезпека ліків і дитячих іграшок, які все частіше стають предметами підробок. Підкреслювалася необхідність запровадження жорсткого контролю за переміщенням прекурсорів для ефективної протидії виробництву і розповсюдженню наркотиків. В ході обговорення цього та інших питань порядку денного, українською стороною відзначалася нагальна потреба у забезпеченні взаємного обміну оперативною інформацією та даними митної статистики.

Сторонами було також порушене питання про взаємозв’язок між транзитними системами України і ЄС. Враховуючи об’єктивну неможливість приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру на даному етапі, було вирішено впроваджувати стандарти Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) при модернізації української інформаційної митної мережі.

Під час обговорення питань митного співробітництва з третіми країнами, представники ЄС приділили особливу увагу розвитку співпраці з США та Канадою у сфері забезпечення безпеки контейнерних перевезень. Йшлося також і про розвиток стосунків у галузі митної справи з Індією, Китаєм, Республікою Корея, Японією, країнами Південної Америки.

На завершення засідання, сторона ЄС повідомила про вирішення усіх фінансових і організаційних проблем, пов’язаних з організацією Конференції щодо митного співробітництва на кордонах, та запропонувала нові терміни для проведення цього заходу.

Організація, проведення та рівень представництва сторони ЄС під час першого спільного засідання Україна-ЄС з питань митного співробітництва у рамках діяльності Підкомітету №4 засвідчили особливий інтерес Євросоюзу до розвитку стосунків з Україною у цій сфері. Підтвердженням цього ж висновку є перелік заходів митної частини Плану дій Україна-ЄС та налаштованість сторін до створення окремого Підкомітету Україна-ЄС з митних питань та співробітництва на кордонах.

Важливо зазначити, що активна діяльність Державної митної служби України з налагодження співпраці з бізнесом, посилення протидії порушенням митного законодавства при постійному вжитті заходів зі спрощення митних процедур та скорочення часу на їх здійснення, а також ефективна інформаційно-роз’яснювальна робота Представництва України при ЄС, дозволили створити позитивний фон для проведення цього заходу.

Відкрита і дружня атмосфера у ході засідання та належна підготовка до нього українських учасників, дозволила стороні ЄС констатувати наявність суттєвих позитивних зрушень у митній політиці України та посилення співпраці з новими країнами-членами ЄС. Окрім цього, учасники засідання від сторони ЄС висловили готовність окремо поінформувати Комісарів ЄК з оподаткування і митного союзу та зовнішніх зв’язків про успішні заходи української сторони у митній сфері для того, щоб заручитися їх підтримкою при вирішенні питання про збільшення обсягів та вдосконалення процедур надання технічної і фінансової допомоги з боку ЄС.

22 квітня у Брюсселі відбулося Сьоме засідання Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС. До складу делегації України на чолі з Віце-прем'єр-міністром з питань європейської інтеграції О.Б.Рибачуком входив Голова Державної митної служби України В.В.Скомаровський та інші представники керівної ланки ряду міністерств та відомств.

В центрі уваги дискусії було визначення шляхів співробітництва між сторонами з метою забезпечення ефективного виконання Плану дій Україна-ЄС, укладеного 21 лютого ц.р. У цьому контексті Глава української делегації представив європейській стороні "дорожню карту" імплементації зазначеного документа на національному рівні. Він також звернув увагу представників ЄС на виконання Україною ряду політичних пріоритетів Плану дій, зокрема, у сфері забезпечення верховенства права, прав людини, свободи ЗМІ, захисту прав журналістів. В рамках засідання українська сторона ознайомила представників ЄС з основними пріоритетами і досягненнями Уряду в здійсненні внутрішніх демократичних та соціально-економічних реформ.

ЄС привітала перші кроки нової української влади на шляху втілення амбітних та далекосяжних планів по реформуванню економіки, боротьби з корупцією, контрабандою і порушеннями прав людини та запевнила в повній підтримці діяльності Уряду на цьому напрямі.

На засіданні Комітету були також обговорені нагальні питання та перспективи розвитку взаємодії між Україною та ЄС у торговельно-економічній, транспортній, енергетичній галузях, у сфері юстиції і внутрішніх справ, науки та технологій. Сторони відзначили відчутний прогрес у розв'язанні технічних проблем, пов'язаних з наданням Україні статусу країни з ринковою економікою, і висловили сподівання на його остаточне вирішення вже ближчим часом. Були відзначені важливість укладення Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС, набуття Україною до кінця поточного року членства в СОТ, а також започаткування переговорів щодо створення Зони вільної торгівлі.

Україна та ЄС домовилися парафувати і підписати вже ближчим часом низку важливих двосторонніх документів, зокрема, щодо співпраці в галузі ГАЛІЛЕО, авіаційної угоди, а також угоди про співробітництво у сфері мирного використання ядерної енергії. Сторони визначили основні напрями якісного підвищення рівня двосторонньої взаємодії в галузі науки і технологій, освіти та культури.

Проведення зазначеного Комітету стало важливим етапом у підготовці до засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС, яке заплановано на 13 червня поточного року в Люксембурзі. Очікується, що в ході цього заходу сторони проведуть першу оцінку прогресу на шляху виконання основних пріоритетів Плану дій.

УКРАЇНА ВІДЧУВАЄ РЕАЛЬНУ ПІДТИМКУ З БОКУ ЄС У ПИТАННЯХ ОРГАНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

/Укрінформ/. Україна відчуває реальну підтримку з боку Євросоюзу у питаннях організації сучасної системи митного контролю. Про це кореспондентові Укрінформу розповів голова Державної митної служби України Володимир Скомаровський за підсумками засідання підкомітету з митних питань Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС, яке відбулось у Брюсселі.

"Під час переговорів ми обговорили конкретну програму заходів у рамках Плану дій Україна-ЄС. До жовтня ми плануємо здійснити рішучі кроки, щоб максимально її виконати. Це стосується адаптації українського митного законодавства до європейського, спрощення процедур митного оформлення, вдосконалення митих лабораторій та інших питань. Ми отримали від європейських партнерів чіткі орієнтири, що Україні треба зробити для приєднання України до Конвенції стосовно вільного транзиту. Не все у цьому питанні залежить від Єврокомісії, але ми маємо її підтримку і будемо послідовно просуватися в обраному напрямку," - зазначив Володимир Скомаровський.

За його словами, українська сторона відчула підтримку ЄС у намірах модернізувати систему митного контролю. Це стосується надання технічної допомоги для облаштування нових пунктів пропуску та оновлення технічних засобів. Зокрема, голова Держмитслужби висловив сподівання, що Україна невдовзі отримає рентген-установки системи Хайман для контролю за вантажними автомобілями. Такі прилади, вартість кожного з яких складає близько півтора мільйона євро, вже діють в Угорщині і у Польщі саме на ділянці українського кордону. Ймовірно, за запитом української сторони, Єврокомісія збільшить обсяги фінансової допомоги, які Україна отримує для посилення митного контролю за програмою ТАСІС.

Торкнувшись проблем митного контролю на українсько-молдовській ділянці кордону, які також стали темою обговорення під час засідання підкомітету, Володимир Скомаровський зазначив, що українська сторона довела до Єврокомісії інформацію про заходи щодо посилення контролю на пунктах пропуску, особливо на придністровській ділянці.

"Проблема придністровської ділянки є більше теоретичною, ніж практичою. Про контрабанду говорить, переважно, молдовська сторона, у якої є внутрішні проблеми з Придністров'ям. Але ці проблеми неможливо вирішувати руками української митної служби. Статистичні дані говорять, що обсяги контрабанди на цій ділянці українського кордону досить низькі," - заявив він. Голова Держмитслужби повідомив також, що українська сторона планує обладнати новими приладами контролю за вантажами митні пункти саме на придністровському сегменті українсько-молдовського контролю. На його думку, такий крок може об'єктивно зняти всі претензії молдовської сторони.

Володимир Скомаровський висловив переконання, що очолювана ним структура робить всі необхідні кроки для підготовки до вступу України до СОТ та сподівається, що ця подія відбудеться "найближчим часом". Хоча не все у просуванні до цієї мети залежить від Держмитслужби, вона здійснює свою частку роботи, зокрема, для впровадження єдиного митного тарифу, який відповідатиме вимогам СОТ.

Ще однією важливою темою під час переговорів були зусилля української митниці у боротьбі з контрабандою контрафактних виробів та піратської продукції. За словами Володимира Скомаровського, кроки української митниці у цьому напрямку задовольняють європейську сторону. На додаток до традиційних заходів з визначення зон ризику та дотримання правил ліцензування та авторизації, українська сторона планує ввести систему автоматизованого контролю за товарами, які перетинають кордон, щоб до мінімуму зменшити ризик втручання "людського фактору".

Торкнувшись проблеми підвищення митних зборів за ввезення в Україну автомобілів, які були у використанні, голова Держмитслужби зазначив, що адміністративні заходи навряд чи стримають об'єктивний розвиток ринку, але можуть призвести лише до появи нових схем та спроб оминути митний контроль.

"Митні збори на цей вид авто, згідно з чинним законодавством України, у два-чотири рази вищі за ціну самого автомобіля. Шансів ввезти його в Україну просто немає, тому що норми оподаткування є забороняючими. На сьогодні до держбюджету не надходить жодної копійки від такого ввезення. За рахунок зменшення митних зборів до кінця року держава могла б отримати принаймні 2 мільярди гривень тільки за рахунок ввезення в Україну авто, які були у використанні. При нашому плані загальних надходжень на поточний рік у 30 мільярдів ця сума є суттєвою," - зазначив Володимир Скомаровський. За його словами, Держмитслужба вже подала до Кабінету Міністрів свої пропозиції щодо зменшення ввізного мита на легкові автомобілі та внесення змін у чинне законодавство, зокрема, у частині виконання оновленого бюджету України на 2005 рік.

CUSTOMS.GOV.UA

проекту регуляторного акта

У відповідності до положень Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” з метою одержання пропозицій і зауважень на офіційній сторінці Держмитслужби в мережі Інтернет у розділі “Оприлюднення проектів регуляторних актів Держмитслужби” Державною митною службою України 20.05.2005 оприлюднений наказ “Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 02.12.2003 № 828” та аналіз регуляторного впливу.

Зміни, що вносяться до Порядку заповнення декларації митної вартості стосуються вимог щодо кількості примірників декларації митної вартості, які надаються при митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України та направлені на спрощення процедури декларування митної вартості та прискорення митного оформлення товарів.

Пропозиції та зауваження щодо проекту регуляторного акту від фізичних та юридичних осіб, їх об‘єднань приймаються до 20 червня 2005 року на поштову адресу Держмитслужби України: 04119, Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, та в електронному вигляді за адресою: dmsu@customs.gov.ua

CUSTOMS.GOV.UA

Вступ України до Світової організації торгівлі є сьогодні безперечним пріоритетом зовнішньоекономічної політики, оскільки матиме вплив на економіку країни в цілому і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій.

Вступ до СОТ є дуже суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що, насамперед, впливатиме на формування ефективного ділового середовища, як для національних так і для іноземних компаній, а також її економічний розвиток, оскільки членство в СОТ є ознакою надійності, передбачуваності бізнес-середовища країни, її інвестиційного клімату, гарантуватиме захист прав інвесторів в Україні та стимулюватиме створення виробництв на території нашої країни з огляду на покрашення доступу товарів вироблених в Україні на ринки країн-членів СОТ.

На сьогодні єдиними відносно великими економіками, які залишаються поза межами СОТ є Російська Федерація та Україна. Всі сусіди України, крім Білорусі та РФ, є членами СОТ внаслідок чого ми продовжуємо втрачати комерційні вигоди через гірші умови доступу до ринків цих країн, а отже, й не кращим чином використовуємо геоекономічні механізми забезпечення українських інтересів в країнах-членах СОТ, що нас оточують.

Країна не може адекватно сприйматись у світі, в тому числі і на політичному рівні, коли вона не є членом багатосторонньої торговельної системи, що складається з 148 країн світу. Членство в СОТ дозволить позбутись торговельно-економічної відстороненості від визнаних стандартів ведення бізнесу і торгівлі, а також дозволить активізувати економічну діяльність українських компаній на зовнішніх ринках, що, в свою чергу, незмінно призведе і до зростання політичного впливу України в цих країнах.

Україну як країну-члена СОТ сприйматимуть, як рівноправного гравця не лише на економічному, а й на політичному полі, членство в СОТ – це можливість запобігання економічного тиску з боку окремих країн при вирішенні політичних питань (зокрема, прив’язка до переговорного процесу в рамках СОТ питань напряму не пов’язаних з торговельною проблематикою організації, наприклад, намагання Киргизстану змусити Україну погасити борг, що накопичився з радянських часів в рамках переговорного процесу щодо її вступу до СОТ).

Вступ України до СОТ пов'язаний з істотними змінами як зовнішньоторговельного режиму країни, так і всієї системи регуляторного механізму України, який має повністю відповідати критеріям конкурентної ринкової економіки. При цьому, невід'ємною частиною цього має стати взаємопов'язаний процес лібералізації торгівлі та економічної діяльності загалом, з одного боку, та становлення цивілізованої системи ринкового регулювання - з іншого.

Членство в СОТ у результаті створення належної законодавчої бази, привабливого ринкового та інвестиційного середовища покладе початок реформуванню та проведенню глибоких структурних перебудов економіки в цілому та державного сектору зокрема.

Послідовна гармонізація законодавства з вимогами СОТ поступово готує вітчизняних підприємців до “гри за єдиними правилами”. Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля – головні вимоги і водночас, переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними так і державними підприємствами, а також значно зменшують можливості для корупційних дій на всіх рівнях.

Вжиті заходи щодо забезпечення вступу України до СОТ

Основним завданням Уряду на найближчу перспективу є встановлення простих, чітких, і єдиних для всіх ”правил гри” на внутрішньому ринку, забезпечення дієвого механізму їх дотримання, запровадження автоматичного режиму доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами, гарантування всім суб’єктам підприємницької діяльності захисту їх законних прав та інтересів не лише у відносинах з іншими суб’єктами, а і з органами влади.

З цією метою, урядом запроваджено програму «Контрабанда-СТОП», яка передбачає вжиття заходів щодо подолання корупції, боротьби з тіньовими схемами економічної діяльності, розмежування влади від бізнесу, припинення лобіювання інтересів окремих бізнес-груп та, в результаті цього, створення недискримінаційних та стабільних умов ведення бізнесу для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

В рамках боротьби з корупційними діями на кордоні та з метою забезпечення прозорості правил й практики імпорту товарів на територію України вже зараз здійснюється комплекс важливих заходів, зокрема, прийняття Верховною Радою України змін до Митного тарифу України, що на 90% адаптує сферу митно-тарифного регулювання до зобов’язань, взятих Україною в рамках підписаних двосторонніх протоколів.

При цьому, зазначене зниження імпортних ставок робиться насамперед з метою розвитку внутрішнього ринку, забезпечення сприятливих умов діяльності для всіх суб’єктів ринку, результатом чого має стати вступ України до СОТ.

Надвисокі діючі ставки із значною диференціацією спонукали імпортерів зловживати з класифікацією товарів, занижувати митну вартість та ухилятись від сплати податків у повному обсязі. Сплата надвисоких імпортних мит фактично призводить до економічної недоцільності імпорту. Власне тому, Уряд зменшує пільгові і повні до рівня пільгових ставок ввізного мита, встановлення адвалерних ставок ввізного мита замість специфічних та комбінованих. В результаті прийняття згаданих змін до Митного тарифу, нелегальний імпорт товарів перейде в легальні потоки, зростуть обсяги імпорту, і компенсація втрат Державного бюджету.

При цьому, доходи Держбюджету зростуть приблизно на 50% порівняно з тим, що сьогодні держава отримує від митниці. Окрім цього, в супереч закидам про ймовірну шкоду, яку завдасть зниження мита вітчизняним товаровиробникам, ми вважаємо, що національний товаровиробник навпаки буде захищений, адже майже 50% товарів, що завозилися на митну територію України потрапляли в країну або шляхом контрабанди, або за „сірими схемами”.

З метою зниження корумпованості в країні Уряд спрямовує свої зусилля на:

­ радикальне спрощення процедури започаткування провадження підприємницької діяльності;

­ обмеження видів діяльності, здійснення яких потребує дозволів чи ліцензій;

­ заміну дозвільної системи за окремими видами діяльності на нормативне встановлення особливих вимог до певної діяльності з наступним контролем їх дотримання;

­ обмеження кількості та чітке визначення функцій контролюючих органів, зміну принципів оскарження їх рішень;

­ врегулювання процедури проведення перевірки суб’єктів господарювання;

­ усунення дублювання функцій контролю різними органами тощо.

Вступ до СОТ є тим торговельно-економічним стимулом, який прискорює втілення в життя несумісних з корупцією механізмів регулювання національної економіки.

Державною митною службою послідовно здійснюється робота по виконанню заходів, визначених:

- Указом Президента України від 6 квітня 1996 року № 255/96 „Про Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ”;

- Указом Президента України від 5 вересня 2001 року № 797/2001„Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі”;

- Указом Президента України від 5 лютого 2002 року № 104/2002 „Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі”.

На виконання зазначених Указів Президента України та з метою набуття членства України у СОТ, Держмитслужбою України було виконано основне завдання – розроблено та впроваджено Митний Кодекс України (далі – Кодекс), прийнятий Верховною Радою України 11 липня 2002 року (набув чинності з 1 січня 2004 року).

Кодекс визначає основні завдання митних органів у сфері регулювання експортно-імпортних операцій, визначає процедуру здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю товарів, що переміщуються через кордон України.

Принципово важливим фактором забезпечення дотримання міжнародних правил торгівлі є визначення в Кодексі питань щодо застосування рівнозначних митних процедур незалежно від країни - власника товарів, вантажів і транспортних засобів.

Одне з першочергових завдань Кодексу - демократизація та уніфікація процедур митного контролю, митного оформлення товарів.

Детальніше зупинимося на Угодах ГАТТ/СОТ норми, яких знайшли своє відображення в Кодексі.

Угода про застосування статті VII ГАТТ (Кодекс про митну вартість)

Статтею VII Угоди визначається, що оцінка товарів для митних цілей повинна базуватися на дійсній (контрактній) вартості товару тобто ціні, що фактично сплачена імпортером. У випадку неможливості встановлення цієї вартості передбачено застосування методів встановлення вартості для митних цілей. При цьому забороняється суб’єктивне встановлення митної вартості товарів із застосуванням мінімальних вартостей та вартостей, що склались на внутрішньому ринку.

Положення щодо митної оцінки врегульовані нормами Розділу XI Митного кодексу України, у якому передбачено запровадження 6 загальновизнаних методів митної оцінки:

1. виходячи з контрактної вартості товарів;

2. виходячи з вартості ідентичних товарів;

3. виходячи з вартості подібних товарів;

4. додавання вартості;

5. віднімання вартості;

6. резервний метод.

Первинною основою для визначення митної вартості у відповідності до положень нового Митного кодексу є контрактна ціна, тобто ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари з урахуванням певних конкретних елементів, що формують частину вартості для митних цілей (наприклад, витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію), якщо таке є необхідним у разі, коли ці витрати мали місце, але не включені до вартості, яка підлягає сплаті.

Якщо митна вартість не може бути визначена на підставі контрактної вартості (перший метод), визначення митної вартості здійснюється на підставі одного з послідуючих п`яти методів шляхом їх послідовного застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03 № 1375 (із змінами та доповненнями) затверджено Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

На даний час, Держмитслужба України працює над законопроектом, що передбачає внесення змін до Митного кодексу України. Зазначеним проектом передбачено включення положень Пояснювальної записки до Угоди про Митну оцінку.

Поряд з цим слід підкреслити, що система митної оцінки, прийнята СОТ, розрахована на добросовісних імпортерів і фактично не передбачає права митних органів для здійснення самостійної митної оцінки товарів у випадку підозри на заниження митної вартості товарів. Перевірка заявленої митної вартості, у таких випадках, повинна здійснюватися після фактичного випуску вантажів у вільне використання шляхом проведення документальних перевірок на підприємствах. Такий підхід вимагає надання права митним органам на здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, створення окремих спеціалізованих підрозділів митниць, навчання особового складу.

Щодо питання Тарифної класифікації товарів та застосування Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2002 року

Як відомо, при проведенні усіх тарифних переговорів щодо доступу до ринків товарів в рамках СОТ сторони повинні класифікувати товари у відповідності до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2002 року.

До недавнього часу в Україні для цілей тарифного та нетарифного регулювання, збору статистичної інформації використовувалась “Товарная номенклатура внешнеэкономической деятельности” російською мовою, що побудована на версії Гармонізованої системи 1988 року. Фактично в Україні був відсутній Митний тариф, регулювання ставок мита здійснювалось 16-ма Законами та більш як 70-ма постановами Кабінету Міністрів. При цьому ігнорувалась загальноприйнята норма, що тарифно-статистичні номенклатури держав повинні бути єдиними і відповідати Гармонізованій системі.

З набуттям чинності з 1 липня 2001 року Закону України “Про Митний тариф України” в Україні було запроваджено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на ГС 1996 року.

Ці заходи дали можливість не тільки врегулювати питання тарифної класифікації у відповідності до вимог СОТ, а і забезпечити співставлення даних зовнішньої торгівлі з іншими державами світу та розпочати роботу щодо приєднання до Міжнародної конвенції з Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

На даний час продовжується робота щодо приведення у відповідність з Гармонізованою системою опису та кодування товарів національної тарифно-статистичної номенклатури, оскільки зарубіжні країни члени СОТ перейшли на нову версію Гармонізованої системи 2002 року.

На даний час, Держмитслужбою України підготовлено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності побудовану на основі ГС 2002 року (Harmonized commodity description and coding system. Third Edition (2002) World Customs Organization) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Journal of the European Communities, L 279, Volume 44, 23 October 2001).

Угода ГАТТ про визначення країни походження товарів

Угода про визначення країни походження товарів передбачає, що визначення країни походження товарів для застосування заходів тарифного регулювання не повинно мати обмежувальний вплив на міжнародну торгівлю. Правила щодо визначення країни походження повинні бути прозорими і передбачати механізми підтвердження походження за запитами митних адміністрацій.

Детальні правила визначення походження товарів розробляються Всесвітньою митною організацією.

Розділом XIIІ нового Митного кодексу України приведено у відповідність з вимогами Угоди ГАТТ (1994 року) про визначення країни походження товарів механізм визначення країни походження товарів.

Ця Угода передбачає, що визначення країни походження товарів для застосування заходів тарифного регулювання не повинно мати обмежувальний вплив на міжнародну торгівлю. Правила щодо визначення країни походження товарів повинні бути прозорими і передбачати механізми підтвердження походження за запитами митних адміністрацій. Детальні правила визначення походження товарів розробляються Всесвітньою митною організацією.

З метою реалізації положень цієї Угоди в апараті Держмитслужби створено спеціалізований підрозділ, що здійснює перевірку походження товарів за запитами зарубіжних митних адміністрацій.

З метою реалізації положень Кодексу прийняті постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1861 "Про затвердження Порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України", від 12 грудня 2002 р. № 1864 "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України", від 27 грудня 2002 р. № 2030 "Про перелік виробничих і технологічних операцій для визначення критерію достатньої переробки товару та порядок його встановлення і застосування при визначенні країни походження товару".

Також, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.10.04 № 1443 “ Про доповнення Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України ”.

Зазначеною постановою з 01.01.05 передбачено прийняття митними органами за запитом експортера, імпортера або будь-якої зацікавленої особи попереднього рішення про країну походження товарів, безпосередньо до того, як почнеться торгівля даним товаром.

Даний порядок передбачено Угодою про визначення країни походження товарів Світової організації.

Строк прийняття попереднього рішення про країну походження товарів 150 днів відповідає строку 150 днів зазначеному у статті 2 (h) Угоди про визначення країни походження товарів Світової організації.

Спрощення та уніфікація митних процедур, застосування митних режимів.

Питання спрощення та гармонізації митних процедур розглядаються як у контексті СОТ, так і у контексті роботи Всесвітньої митної організації, що забезпечують вільний доступ товарів до національних ринків країн.

Кодекс передбачає уніфікацію процедур митного контролю за переміщенням товарів, митного оформлення товарів та встановлює у повному обсязі митні режими відповідно до загальноприйнятих світових норм.

Так, відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму:

1) імпорт;

2) реімпорт;

3) експорт;

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення (вивезення);

7) митний склад;

8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі;

10) переробка на митній території України;

11) переробка за межами митної території України;

12) знищення або руйнування;

13) відмова на користь держави.

Запровадження у повному обсязі митних режимів вимагає розроблення значної кількості підзаконних актів та удосконалення системи митного контролю. Особливо це стосується таких режимів як реімпорт, реекспорт, переробка на митній території України, переробка за межами митної території України.

На сучасному етапі Держмитслужбою ініційовано та підтримано приєднання до ряду інших конвенцій, які регулюють питання спрощення та гармонізації митних процедур, тимчасового ввезення товарів і контейнерів, використання механізму міжнародних гарантій доставки вантажів до митниць призначення тощо.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)

Угода передбачає запровадження заходів належної охорони прав інтелектуальної власності таким чином щоб самі ці заходи та процедури не стали бар’єром для законної торгівлі.

Розділ Х Митного кодексу передбачає організацію митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, на якісно новому рівні:

- запроваджується ведення реєстру зразків товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, який буде використовуватись митними органами з метою попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

- законодавчо закріплюється право на взаємодію митних органів з іншими державними органами у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Детальні правила реалізації цих норм визначаються Кабінетом Міністрів України.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 20.09.2001 № 2732-ІІІ “Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми” та Закон України від 20.09.2001 № 2733-ІІІ “Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право”.

Свобода транзиту (стаття V ГАТТ)

Стаття 5 ГАТТ запроваджує для членів учасників Угоди свободу транзиту через їхні території за маршрутами найбільш зручними для міжнародного транзиту незалежно від походження товарів, повинен бути звільнений від усіх мит та податків аналогічного характеру. Кожна сторона має право вимагати, щоб транзитний рух починався з вхідної митниці.

Глава 33 Митного кодексу вводить поняття митного режиму “транзит”. Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без справляння податків, установлених на імпорт та експорт таких товарів, та без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Товари, що переміщуються транзитом, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

2) не використовуватися на території України ні з якою іншої метою, крім транзиту;

3) у випадках, визначених чинним законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;

5) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

Окрім цього, транзитні перевезення вантажів по митній території України здійснюються у відповідності до вимог Закону України від 20.10.99 № 1172-XIV „Про транзит вантажів”, який у повній мірі відповідає вимогам статті 5 Генеральної угоди по тарифам і торгівлі Світової організації торгівлі.

Законом України від 07.02.2002 № 3022-ІІІ затверджено Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках. На виконання зазначеної Комплексної програми розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 659-р схвалено План заходів щодо виконання у 2002 – 2005 роках цієї Комплексної програми.

Планом заходів у період до 2005 року передбачено поетапне приєднання України до низки міжнародних Конвенцій та багатосторонніх угод у галузі гармонізації митних процедур та транспорту, зокрема:

- Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіото, у редакції 2000 року);

- Конвенції про спільну транзитну процедуру (Женева, 20 травня 1987 року);

- Конвенції ООН з міжнародних мультимодальних перевезень вантажів (Женева, 1980 рік);

- Конвенції про договір міжнародного перевезення (Женева, 19.05.56);

Збори та формальності, пов’язані з імпортом та експортом (стаття VIIІ ГАТТ)

Стаття VIIІ ГАТТ визначає, що усі збори та платежі (окрім мита), що накладаються сторонами на імпорт та експорт, повинні бути обмежені у сумі, що приблизно дорівнює вартості наданих послуг, і не повинні являти собою опосередкований захист вітчизняних товарів.

З метою врегулювання даної норми прийнято Закон України “Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України“. Цим законом визначено, що єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, складається із зборів за здійснення відповідно до законодавства України митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України.

Єдиний збір справляється одноразово при транзиті, ввезенні або вивезенні вантажу за єдиним платіжним документом.

Ставки єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Збори за здійснення відповідно до законодавства України митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю не можуть перевищувати вартості витрат, пов'язаних із здійсненням такого контролю.

Що стосується митних зборів за митне оформлення товарів, то необхідно відмітити, що у новому Митному кодексі України справляння митних зборів не передбачено, що у цілому є позитивним для розвитку зовнішньої торгівлі, але негативно позначиться на доходах Держбюджету.

В той же час, Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” встановлено, що частина тринадцята статті 71 Митного кодексу України, набирає чинності з 1 січня 2006 року. Із введенням в дію частини тринадцятої статті 71 Кодексу, набуває чинності постановаКабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93, та втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 65 (із змінами та доповненнями).

На даний час, роботу Держмитслужби зосереджено над вирішенням питань:

- приведення норм Митного кодексу з питань митної оцінки, визначення країни походження та класифікації у повну відповідність до вимог угод ГАТТ/СОТ;

- принципового спрощення процедур митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України (принцип одного вікна).

Інформація щодо стану переговорного процесу із вступу України до СОТ.

Кількість країн-членів Робочої групи: 43 (враховуючи оновлений склад ЄС)

Підписано двосторонніх протоколів: 32

· по товарах та послугах (Канада – 20.02.2002, Корея – 20.02.2002, Латвія – 20.06.2002, Індія – 03.10.2002, Угорщина – 24.02.2003, ЄС – 17.03.2003, Словаччина – 21.03.2003, Чехія – 21.03.2003, Куба – 17.09.2003, Бразилія – 15.12.2003, Польща – 15.12.2003, Таїланд – 24.12.2003, Швейцарія – 10.02.2004, Парагвай – 13.02.2004, Аргентина – 11.08.2004, Туреччина – 18.11.2004, Молдова - 2.06.05);

· по товарах (Мексика – 19.04.2001, Уругвай – 20.04.2001, Нова Зеландія – 12.06.2001, Словенія – 27.03.2002, Грузія – 18.06.2002, Болгарія – 08.07.2003, Ізраїль – 26.11.2003, Естонія – 16.12.2003, Малайзія – 13.02.2004, Литва – 30.04.2004, Шрі-Ланка – 11.11.2004, Домініканська Республіка – 08.12.2004, Гондурас – 08.12.2004, Монголія – 15.12.2004 Сальвадор - 24.05.05).

Ведуться переговори:

· по товарах та послугах (Австралія, Китай, Хорватія, Еквадор, Японія, Норвегія, Панама, Перу, Китайський Тайпей, США);

· по товарах (Колумбія, Єгипет, Ісландія, Індонезія, Киргиз стан);

· по послугах (Гондурас, Домініканська Республіка).

Отримано офіційне підтвердження про прийнятність тарифних зобов’язань та позиції з доступу до ринку послуг: Марокко, Румунія.

З початку 2005 року Урядом була вирішена низка проблемних питань, які протягом довгого часу не вирішувались і потребували невідкладного вирішення з метою прискорення набуття Україною членства в організації.

Зокрема, було:

­ усунуто податкові пільги, що надавались окремим підприємствам промисловості;

­ встановлено однакові ставки акцизного збору на вітчизняні та імпортні транспортні засоби відповідно до принципу національного режиму;

­ усунуто звільнення від ПДВ та податку на прибуток, платежів у Державний інноваційний фонд, від ПДВ та митних зборів на імпорт сировини, матеріалів, обладнання та товарів (не вироблених в Україні), які призначались для використання в межах технологічних парків;

­ усунуто пільги у спеціальних економічних зонах та особливі режими для інвестиційної діяльності. Зокрема, всі звільнення від сплати мита на імпорт, ПДВ, акцизних зборів, квот та ліцензій, податку на прибуток, платежів у фонд соціального страхування безробіття, збору у Державний інноваційний фонд та обов’язкового продажу валютних надходжень;

­ скасовано вимогу продажу Національному банку України 50% валютної виручки суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при реалізації зовнішньоторговельних контрактів;

­ скасовано дискримінаційний підхід до іноземних компаній щодо використання податкових векселів при розрахунках з бюджетом;

­ скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції;

­ встановлено фіксовану плату за видачу експортних ліцензій, що відповідає вартості надання зазначеної послуги замість плати в адвалерному еквіваленті до вартості контракту;

­ скасовано додатковий збір при імпорті нафтопродуктів.

Крім того 26 травня 2005 року на засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено пакет актів законодавства, спрямованих на вирішення проблемних питань переговорного процесу в рамках вступу України до СОТ.

Питання, які потребують першочергового вирішення

· Завершення гармонізації законодавства до норм та принципів СОТ.

· Завершення двосторонніх переговорів з країнами-членами Робочої групи, узгодження тарифних запитів та підписання протоколів з доступу до ринку товарів і послуг.

· Підготовка проекту Звіту Робочої групи.

Україна очікує переважно позитивних ефектів на розвиток двосторонніх українсько-європейських торговельних відносин від вступу країни до СОТ. Європейський Союз став однією з перших сторін-членів СОТ, з якою Україна узгодила умови свого вступу до організації та закріпила їх у двосторонньому протоколі про доступ до ринків товарів і послуг 17 березня 2003 року.

Серед основних наслідків вступу України до СОТ на торговельні відносини з країнами ЄС можна виділити наступні:

- Членство України в СОТ є необхідною передумовою започаткування переговорів про створення зони вільної торгівлі між двома сторонами та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу.

- Зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на європейські ринки і відповідно збільшення українського експорту до країн ЄС та валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції.

- Активізація торговельних відносин, насамперед, українського експорту до ЄС внаслідок вступу до СОТ, може позитивно вплинути на характер зовнішньоторговельного балансу України з цим торговельним партнером. Сьогодні торгівля товарами з країнами-членами ЄС характеризується для України від’ємним сальдо.

- Вступ України до СОТ сприятиме прискореному розгляду Європейською стороною питання про надання Україні повного ринкового статусу. Позитивне вирішення цього питання покращить позиції українських експортерів на ринках країн ЄС, дозволить ефективніше працювати на цих ринках, а також захищати власні інтереси.

- Збільшення обсягів та якості європейських інвестицій в українську економіку. Додатковим стимулом вступу до СОТ для України є розширення Євросоюзу, яке відбулось на початку травня 2004 року. Україна має можливість претендувати на інвестиції транснаціональних компаній, які зараз працюють в країнах Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС. В цих країнах збільшується рівень заробітної плати та інших затрат на виробництво. Тому, за прогнозами експертів, частина транснаціональних корпорацій згорне виробництво у цих країнах і шукатиме нове місце для розташування виробництва. Щоб бути привабливим кандидатом на залучення інвестицій цих компаній, Україна має якнайшвидше завершити вступ до СОТ, оскільки членство в організації полегшить доступ продукції виробленої в Україні на ринки 148 країн світу.

- Гармонізація законодавства України згідно з європейськими правовими нормами та правилами СОТ, а також оптимізація системи стандартизації і сертифікації, що прискорить створення прозорого та передбачуваного ділового середовища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися і не будуть запроваджуватися заходи на користь лише окремих підприємств. Зараз Урядом взято курс на загальне спрощення адміністративних процедур в цілому, що, безперечно, збільшить торговельний обіг між Україною та ЄС.

Європейською стороною неодноразово підкреслювалось, що без членства України в СОТ принципово неможливе не лише виконання стратегічного завдання зовнішньої політики України - набуття повноправного членства в ЄС, але й досягнення першого інтеграційного етапу - створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що надасть змогу диверсифікувати торговельні потоки, а розвиток “європейського” вектору української економіки набуде нового імпульсу.

Для того, щоб дати відповідь на питання «чому саме членство в СОТ є вимогою інтеграції з ЄС?» необхідно зрозуміти, що сьогодні левова частка двостороннього співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні. І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні і суттєво впливає на правила економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань.

Для Європейською сторони членство в СОТ є базовим критерієм відповідності економіки країни її власним стандартам бізнесу, торгівлі та інвестицій, яке є, так би мовити, фільтром через який необхідно пройти, щоб довести свою готовність вести ділові стосунки з європейськими партнерами за зрозумілими їм правилами і стандартами.

CUSTOMS.GOV.UA

С Е М И Н А Р ЛОГИСТИКА: СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К УПРАВЛЕНИЮ ЛОГИСТИЧЕСКИМИ СИСТЕМАМИ
Организаторы:	Аутсорсинговая компания «ВнешЭкономСервис» г. Киев Компания «УкрБизнесКонсалтинг – 2000» г.Киев
Дата проведения:	18 - 19 июня 2005 г.
Семинар, построенный по принципу «интенсива», ориентированный на:  руководителей и менеджеров, принимающих решения в условиях конкуренции, руководителей и специалистов проектов в области логистических систем, сотрудников отделов логистики компаний.
Место проведения:	г.Киев, Издательский Дом "Максимум", метро "Арсенальная", ул. Суворова 4, 3 эт., конференц-зал.
Лектор:	Степченко Ярослав Евгеньевич - ведущий эксперт по логистике, имеющий авторские разработки, один из лучших логистов-практиков на Украине.
ПРОГРАММА СЕМИНАРА:
История возникновения логистики. Общая философия применения логистики в бизнесе. Концепция дополнительной ценности. Правило «7П» в логистике. Стратегия логистики. Логистический подход к учету затрат. Сегментация, сегментарный учет в логистике. Применение классификаций для эффективного управления логистикой. АВС – анализ. XYZ – анализ. Прочие виды классификаций. Эффект синергизма. Процессный подход к управлению логистикой. Практические рекомендации для слушателей семинара.
Стоимость участия в семинаре:	950 грн. с НДС за одного участника (для 2 и более участников скидка 5%)
В стоимость включено:	информационно-консультационное обслуживание, обсуждение докладов обмен мнениями, раздаточный материал на CD, именной сертификат, кофе-паузы, обед в ресторане.
Детальная информация:	тел/факс.: +38(044) 253-28-02, 451-44-57, 469-95-23 E-mail: office@ved.com.ua
ЗАЯВКА НА УЧАСТИЕ В СЕМИНАРЕ Название семинара, дата   Фирма-участник   Фактический адрес (с индексом)   Телефон (с кодом города)   E-mail   Ф.И.О., должность участника   Вид деятельности Вашего предприятия   Форма оплаты   Юридический адрес   Свидетельство НДС   Индивидуальный налоговый номер   Дополнительные предложения, пожелания по темам семинаров   Дата заполнения М.П. подпись

MDoffice

Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко убеждена, что в процессе согласования документов, касающихся формирования Единого экономического пространства Украины, России, Белоруссии, Казахстана, официальный Киев сможет снять все ограничения на экспорт своих товаров в страны СНГ.

"Я убеждена, что мы в рамках согласования всех документов по Единому экономическому пространству снимем те ограничения по экспорту украинских товаров, и у нас будут подписаны все протоколы (со странами СНГ - ИФ)", - сказала Ю.Тимошенко в интервью журналистам в пятницу в Пулавы (Польша).

При этом она отметила, что формат Содружества дает возможность присоединиться к протоколам СНГ "после того, как будут сняты все замечания, которые имеет страна" в отношении этих протоколов.

Ю.Тимошенко вновь подчеркнула, что не подписала протокол о поэтапном ограничении во взаимной торговле стран-участниц СНГ в ходе заседания совета глав правительств Содружества, поскольку "только для Украины там были введены ограничения на экспорт украинских товаров в страны СНГ, по тем номенклатурам, которые больше всего интересны Украине".

"Нам ограничивали свободную торговлю этими товарами до 2012 года. Я как премьер-министр не могла воспринять такую дискриминацию по отношению к Украине", - сказала Ю.Тимошенко.

АПК-Информ

Соглашение, определяющее размеры роста импорта китайского текстиля в страны Евросоюза, подписано в ночь на субботу в Шанхае. Как сообщил журналистам в Шанхае комиссар ЕС по торговле Петер Мандельсон, период до 2007 года включительно будет "стабильным переходным периодом", а с 2008 года "европейский рынок будет полностью открыт для китайской текстильной продукции".

Китайские представители в связи с этим указали, что "соглашение создает условия для стабильного экспорта Китаем текстильных товаров в страны ЕС".

О количественных показателях роста импорта китайского текстиля объявлено не было.

В ходе переговоров было подчеркнуто, что импорт Евросоюзом китайской текстильной продукции является важной составной частью торговли между двумя сторонами и в дальнейшем следует избегать "создания односторонних препятствий", а все возникающие вопросы должны решаться путем консультаций, отметил Мандельсон.

Соглашение стало результатом прошедших в Шанхае в пятницу десятичасовых переговоров Мандельсона с министром коммерции КНР Бо Силаем, сообщают "Подробности".

Китайский министр в связи с подписанием соглашения отметил, что "правительство Китая приветствует искренность ЕС и его усилия, направленные на решение текстильной проблемы путем консультаций". Бо Силай добавил, что "некоторые страны стремятся решить аналогичные вопросы в одностороннем порядке".

23 мая 2005 года Евросоюз ввел ограничения на импорт некоторых видов китайской текстильной продукции, что вызвало резкий протест со стороны КНР.

До этого ограничительные меры на импорт текстиля из Китая ввели США. Состоявшиеся в Пекине 4 июня переговоры Бо Силая с министром торговли США Карлосом Гутьерресом не привели к конкретным результатам.

Деловая неделя

Украина компенсирует убытки польским предпринимателям, работавшим в украинских свободных экономических зонах, которые они понесли в результате отмены льгот на СЭЗ. Об этом заявила премьер-министр Украины Юлия Тимошенко во время перерыва заседания правительства в субботу, сообщают ИА «Новости - Украина».

По словам Тимошенко, «некоторые польские предприниматели, которые работали в свободных экономических зонах, приедут в Киев» по ее приглашению. «Мы вместе с министерством экономики, со мной, министерством финансов отрабатываем этот вопрос: что может сделать украинская власть для того, чтобы компенсировать им (польским предпринимателям - ред.) те убытки, которые они считают, что имеют, но компенсировать, не нарушая равенства других субъектов», - сообщила Тимошенко. Она отметила, что «готова для инвестиций польских предприятий создать чрезвычайно комфортные условия для того, чтобы они шли и работали в Украину».

«Мы готовы сопровождать эти проекты в рамках действующего законодательства, упрощать все бюрократические процедуры и готовы открыть и двери, и окна, и постелить им фактически ковровые дорожки для того, чтобы они пришли в Украину», - сказала глава правительства. «Единственное условие, которое есть у власти – платить налоги. Уплата налогов это как раз и есть то, что необходимо украинскому государству от бурного развития экономики. И плюс создание рабочих мест», - добавила она.

По ее мнению, «все предприниматели должны работать в равных налоговых условиях. Все должны одинаково платить налоги. Для кого-то не могут быть созданы более льготные условия, а для кого-то менее льготные условия, потому что тогда нарушается равенство конкуренции».

На территории Украины зарегистрировано одиннадцать специальных (свободных) экономических зон (СЭЗ) и девять территорий приоритетного развития (ТПР). Налоговые и таможенные льготы для украинских СЭЗ были отменены в марте 2005 года после принятия Верховной Радой изменений в государственый бюджет-2005.

proUA.com

Кабинет Министров Украины утвердил состав Межведомственной комиссии по международной торговле.

Как стало известно ЛІГАБізнесІнформ, председателем комиссии назначен Министр экономики Украины Сергей Терехин, его заместителями - заместитель Министра экономики Андрей Березный и заместитель Министра промышленной политики Виктор Баранчук.

ЛIГАБiзнесIнформ

Молдавское министерство сельского хозяйства и пищевой промышленности планирует инициировать меры по усовершенствованию законодательства для защиты внутреннего рынка от импорта некачественной молочной продукции.

Об этом заявил глава ведомства Анатолий Городенко по окончании заседания с директорами молокозаводов Республики. По словам руководителей предприятий, низкие цены ввозимой молочной продукции "сбивают" цены на продукцию молдавских производителей. Как сообщили в управлении мясомолочной промышленности Минсельхоза, в последние годы в Молдове наблюдается массовая интервенция низкокачественной продукции, в частности, сливочного масла и сыров повышенной жирности. Так, объемы импорта сливочного масла возросли примерно с 29 тонн в 2001 г. почти до 1100 тонн в прошлом году. Ввоз жирных сыров поднялся со 191 тонны в 2001 г. примерно до 500 тонн в 2004 г.

АПК-Информ

Окончательное решение относительно того, кто именно будет подавать в Конституционный Суд представление относительно соответствия Конституции Украины оговорки, подписанной Украиной при ратификации соглашения ЕЭП, будет принято только после обсуждения этой проблемы Президентом и Премьер-министром Украины. Об этом заместитель Государственного секретаря Маркиян Лубкивский заявил в пятницу на брифинге, сообщает «ЛИГАБизнесИнформ».

«Я не хотел бы забегать вперед. Очевидно, этот вопрос нуждается в соответственном обсуждении в круге Президента и Премьер-министра», - отметил Лубкивский.

Напомним, что пресс-секретарь Президента Ирина Геращенко заявила, что именно в составе Кабмина работает группа высокого уровня относительно формирования ЕЭП, а следовательно, было бы более логично, чтобы соответствующее представление в КС сделало именно правительство, а не глава государства. В свою очередь Кабинет Министров заявил, что не намерен направлять в Конституционный Суд соглашение Украины с Россией, Беларусью и Казахстаном по формированию Единого экономического пространства для выводов о его соответствии Конституции Украины.

В сентябре 2003 года президенты Украины Леонид Кучма, России Владимир Путин, Беларуси Александр Лукашенко и Казахстана Нурсултан Назарбаев подписали соглашение о создании ЕЭП, при этом Украина подписала документ с оговорками, в частности что это соглашение не должно противоречить Конституции Украины.

proUA.com

Кабинет Министров предлагает Верховной Раде согласовать законодательную базу в сфере карантина растений, ветеринарной медицины и безопасности продуктов питания с международными стандартами и требованиями соглашений Всемирной торговой организации.

Об этом говорится в проекте закона «О внесении изменений в некоторые Законы Украины» (относительно санитарно-эпидемиологических норм продуктов питания), зарегистрированном в Раде 2 июня под №7595.

Цель законопроекта - устранить внутренние противоречия действующего законодательства и привести законодательную базу в соответствие с международными стандартами и требованиями соглашений ВТО, в частности Договора по применению санитарных и фитосанитарных мероприятий.

Проект предлагает внести соответствующие изменения в Кодекс об административных правонарушениях, законы «О государственном регулировании импорта сельскохозяйственной продукции», «Об обеспечении санитарного и эпидемиологического благополучия населения», «О внешнеэкономической деятельности», «О пестицидах и агрохимикатах», «О защите населения от инфекционных заболеваний», «О защите растений», «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности».

Напомним, что Кабинет Министров предлагает Верховной Раде согласовать санитарное, ветеринарное и фитосанитарное регулирование рынка продовольствия соответственно требованиям Всемирной торговой организации. Ранее Президент Виктор Ющенко подверг критике Кабинет Министров за слишком медленную подготовку вступления Украины в ВТО.

Украина надеется, что Европейский Союз предоставит ей полный статус страны с рыночной экономикой до проведения совета по сотрудничеству Украина-ЕС, который запланирован на 13 июня.

Украина хочет вступить в ВТО до конца 2005 года.

По материалам «Українських Новин»

proUA.com

Україна отримала унікальний історичний шанс поставити владу на службу кожному громадянину, збудувати справедливу і заможну європейську державу, яку шанують і цінують її власні громадяни і до якої з повагою ставляться у світі.

Стратегічною метою Уряду України, що закладено у Програмі діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям", є досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави.

У центрі уваги - людина, задоволення її культурних, духовних та освітніх потреб, реалізація демократичних прав і свобод, забезпечення якісними медичними, освітніми та культурними послугами.

Одним із соціально-економічних орієнтирів нашого Уряду є підтримка соціально незахищених та багатодітних сімей, створення гідних умов для життя українських громадян.

Розв'язання проблеми бідності, підвищення якості соціальних послуг та наближення їх до європейського рівня, розширення кола надавачів таких послуг, є одним з чинників, що сприятимуть удосконаленню системи соціального захисту населення.

Держава докладає всіх зусиль у розв'язанні проблеми соціальної допомоги незахищеним верствам українського населення, в першу чергу, продовольчої та медикаментозної.

Певним чином така потреба задовольняється шляхом отримання Україною гуманітарної допомоги.

Державна митна служба України, з свого боку, як представник Держави, що впроваджує в життя державну митну політику, всіляко намагається надати допомогу тим, хто її потребує, у вирішенні проблем, що виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення вантажів з гуманітарною допомогою.

На сьогоднішній день правові, організаційні принципи отримання та оформлення гуманітарної допомоги установлені:

· Законом України від 22.10.99 № 1192-XIV “Про гуманітарну допомогу”;

· постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 № 544 „Про Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги”;

· наказом Держмитслужби України від 24.12.99 № 852 “Про затвердження Інструкції про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарних вантажів”.

Положення зазначених документів встановлюють певні відмінності митного оформлення вантажів з гуманітарною допомогою від митного оформлення звичайного імпорту товарів.

Так, зокрема, передбачено можливість:

· звільнення від оподаткування ввезених товарів (за умови визнання товарів гуманітарною допомогою Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України);

· першочергового спрощеного декларування товарів митним органам;

· залучення на безоплатній основі для декларування митних брокерів (у разі відмови від безкоштовного декларування митний брокер втрачає статус митного брокера);

· безкоштовного проведення необхідних для ввезення товарів видів контролю (санітарний, ветеринарний, екологічний, радіологічний тощо);

· тривалого перебування товарів під митним контролем без нарахування та стягнення митних зборів (протягом 90 діб з моменту переміщення їх через митний кордон України);

· без оформлення попередніх повідомлень та попередніх декларацій (за наявності даних про отримувача товарів у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги);

· спрощеного порядку заповнення вантажної митної декларації.

В ході переміщення вантажів гуманітарної допомоги через митний кордон України однією з проблем, з якою стикалися перевізники гуманітарної допомоги, були труднощі, пов’язані з необхідністю проходження цими вантажами, поряд із митним контролем, таких видів контролю, як санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний.

Крім того, до отримання відповідного рішення Комісії з питань розподілу гуманітарної допомоги та оформлення відповідних дозвільних документів, товари повинні бути поміщені під митний контроль. І єдиний шлях дотримання отримувачем гуманітарної допомоги вимог чинного законодавства – це розміщення товарів на складі тимчасового зберігання.

Інших варіантів не передбачено ні світовою практикою, ні митним законодавством України.

На даний час в Митному кодексі практично повністю реалізовано положення Кіотської конвенції у національному полі (щодо складів тимчасового зберігання), а в окремих випадках, створено більш спрощений порядок проведення митних процедур з товарами, що зберігаються на таких складах.

З метою прискорення та спрощення процедури митного оформлення, недопущення необґрунтованих затримок вантажів гуманітарної допомоги митним органам України надано розпорядження щодо:

- забезпечення пропуску через митний кордон України вантажів з гуманітарною допомогою у першочерговому порядку;

- координації спільних дій з прикордонними та суміжними службами шляхом проведення узгоджувальних нарад;

- зосереджено увагу на необхідності перегляду діючих технологічних схем в частині скорочення кількості документів, що мають надаватися отримувачами гуманітарної допомоги для декларування;

- скорочення нормативів часу на оформлення гуманітарної допомоги;

- сприяння включенню адрес власників складів тимчасового зберігання закритого типу, що зберігають гуманітарну допомогу, до переліку місць прибуття автотранспорту;

- під час митного оформлення вантажної митної декларації виключити потребу контролю вантажів з гуманітарною допомогою у підрозділах контролю митних платежів, митної вартості, поклавши функції ведення цього контролю на посадову особу оперативного підрозділу митного органу.

Комплекс цих заходів сприяє якнайшвидшому митному оформленню вантажів гуманітарної допомоги.

CUSTOMS.GOV.UA

Хорошо зарабатывать у нас получается плохо, зато плохо зарабатывать
получается хорошо.

Если дети не повторяют ваших ошибок, значит это не ваши дети.