Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новости законодательства Украины

Подписаться Бесплатная новостная рассылка . Подписчиков 3.605 RSS
←   Ноябрь 2000   →
 1
 2
 3
 4
04.11.2000
00:50:32
07:24:15
 5
 6
 7
07.11.2000
00:50:54
07:40:24
 8
08.11.2000
00:50:00
08:11:36
 9
10
10.11.2000
00:50:05
08:06:50
11
12
13
14
15
16
17
17.11.2000
00:50:20
08:24:58
18
19
20
21
21.11.2000
00:44:55
07:16:31
22
23
23.11.2000
00:44:48
07:34:33
24
25
26
27
28
28.11.2000
00:51:07
07:38:43
29
29.11.2000
00:52:47
08:14:40
30
30.11.2000
00:51:27
07:47:08


За последние 60 дней ни разу не выходила


Сайт рассылки: http://eti.co.ua/
Открыта: Давно

Автор
BorislavD

Статистика

3.605 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Новости законодательства Украины от LIGA Online


Служба Рассылок Subscribe.Ru проекта Citycat.Ru


Регистрация для доступа к документам находится здесь: http://www.liga.kiev.ua/register


http://www.liga.kiev.ua



Правовые предпосылки арбитражного обжалования действий налоговиков


Правов╕ передумови арб╕тражного оскарження д╕й податк╕вц╕в

Правов╕ передумови арб╕тражного оскарження д╕й податк╕вц╕в

 

На початку статт╕ Марк Бейгельзимер пов╕домля╓, що б╕льш╕сть випадк╕в арб╕тражного оскарження д╕й або якихось акт╕в податково╖ служби ╜рунту╓ться на частин╕ 1 п. 1 ст. 12 Арб╕тражного процесуального кодексу Укра╖ни (надал╕ - АПКУ), а також на частин╕ 4 ст. 5 АПКУ. 

До акт╕в податк╕вц╕в, що можуть бути визнан╕ нед╕йсними, належать "р╕шення про застосування та стягнення ф╕нансових санкц╕й за порушення законодавства про оподаткування, р╕шення про застосування та стягнення ф╕нансових санкц╕й за порушення вимог, розпорядження про зупинення операц╕й на рахунках в установах банк╕в та ряд ╕нших". П╕дставо! ! ю ж для прийняття зазначених документ╕в, як стверджу╓ автор, ╓ здеб╕льшого "документи п╕д назвою "акт" (наприклад, акт перев╕рки дотримання вимог податкового законодавства), що як так╕ жодних негативних насл╕дк╕в для платник╕в податк╕в не мають". Насл╕дком такого зб╕гу терм╕н╕в ╓ поширена помилка платник╕в податк╕в - спроба оскаржувати складен╕ податк╕вцями-виконавцями акти, а не прийнят╕ на п╕дстав╕ останн╕х кер╕вниками податкових ╕нспекц╕й (╕ виключно ними) р╕шення (розпорядження). "Природно, що така спроба зак╕нчу╓ться в╕дмовою суду у прийнятт╕ в╕дпов╕дно╖ заяви зг╕дно ╕з вимогою п. 1 ст. 62 АПКУ: "заява не п╕дляга╓ розгляду в арб╕тражних судах Укра╖ни"." 

Поширеними автор також вважа╓ помилки платник╕в податк╕в, пов'язан╕ ╕з порушеннями вимог ст. 63 АПКУ. Посилаюч! ! ись на них, суддя поверта╓ позовну заяву (не п╕зн╕ше п'яти дн╕в з дня ╖╖ надходження), про що виносить ухвалу. Вт╕м, як запевня╓ автор, повернення позовно╖ заяви не перешкоджа╓ повторному зверненню з нею до арб╕тражного суду в загальному порядку п╕сля усунення допущенного порушення. 

"Насл╕дком акту одн╕╓╖ перев╕рки податк╕вц╕в може бути дек╕лька р╕шень та розпоряджень. При оскарженн╕ ╖х в одн╕й позовн╕й заяв╕ обов'язково треба робити посилання на ст. 58 АПКУ... ╕ вказувати, що вимоги щодо визнання повн╕стю або частково протиправними ус╕х цих документ╕в ненормативного характеру зв'язан╕ м╕ж собою п╕дставою виникнення - перев╕ркою, яку провадив позивач ╕ по як╕й склав акт. При цьому державне мито у немайнових заявах стягу╓ться з кожно╖ позовно╖ вимоги." 

Для запоб╕гання майнових суперечок з податк╕вцями М. Бейгельзимер радить поз! ! бавити ╖х можливост╕ скористатися правом на безсп╕рне стягнення недо╖мки, наданим п. 1 ст. 6 Декрету Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни "Про стягнення не внесених у строк податк╕в ╕ неподаткових платеж╕в". Нагадуючи про норми п. 8 ст. 11 Закону Укра╖ни "Про державну податкову службу в Укра╖н╕", автор пропону╓ "не... ╜авити 10 календарних дн╕в, а обнулювати сво╖ банк╕вськ╕ рахунки та терм╕ново подавати позовну заяву до суду". При цьому треба мати на уваз╕, що в╕дпов╕дно до п. 5 ст. 11 Закону про податкову службу податк╕вц╕ можуть ╕ не чекати 10 дн╕в з дня прийняття р╕шення, а "зупинити операц╕╖ на банк╕вських рахунках ╕ в день складання акту п╕д фальшивим приводом ╕снування реально╖ загрози "витрачання кошт╕в чи в╕дчуження майна, вилучення яких у встановленому законом порядку ╓ ╓диним засобом в╕дшкодування збитк╕в, завданих держав╕, у зв'язку з неплатоспроможн╕стю юридично╖ особи, що перев╕ря╓ться". У цьому випадку позивач вимушений буде звернутися до суду з додатковою вимогою...". 

Автор зауважу╓, що для тако╖ вимоги потр╕бн╕ переконлив╕ об╜рунтування, "оск╕льки ухвала арб╕тражного суду, нав╕ть у випадку ╖╖ приймання, досить легко ╕ швидко за заявою податк╕вц╕в про перев╕рку в порядку нагляду може бути визнана нед╕йсною. Справа ускладню╓ться наявн╕стю п. 17 роз'яснення ВАСУ "Про деяк╕ питання практики вир╕шення спор╕в за участю податкових орган╕в! ! ". Наводячи текст ц╕╓╖ норми, автор резюму╓, що для ВАСУ у даному (та, на жаль, не т╕льки в даному) випадку "головне" - бюджет. "Ось чому суддю арб╕тражного суду треба переконати, що при незабезпеченн╕ позову бюджет т╕льки втратить. Схема тут приблизно така: нада╓ться банк╕вський витяг позивача, на якому кошт╕в значно менше, н╕ж сума псевдонедо╖мки, та п╕дписан╕ угоди з контрагентами, податки в╕д ф╕нансового насл╕дку за якими перевищують суму недо╖мки, ╕ доказу╓ться, що блокування банк╕вського рахунку унеможливить виконання угод, а в╕дпов╕дно ╕ реальне виконання р╕шення про застосування та стягнення ф╕нансових санкц╕й податк╕вц╕в при умов╕ в╕дмови суду в вимогах позивачу." 

Оск╕льки усп╕х справи буде вир╕шуватись в арб╕тражному суд╕, то, на думку автора, доречно пам'ятати, що зг╕дно з п. 3 ст. 12 Закону Укра╖ни "Про арб╕тражний суд" Вищий арб╕тражний суд ! ! Укра╖ни "вивча╓ ╕ узагальню╓ практику застосування законодавства, забезпечу╓ однаков╕сть практики, анал╕зу╓ статистику вир╕шення господарських спор╕в; да╓ роз'яснення арб╕тражним судам з питань практики застосування законодавства Укра╖ни, яке регулю╓ в╕дносини в господарськ╕й сфер╕ та порядок вир╕шення господарських спор╕в. Роз'яснення Вищого арб╕тражного суду ╓ обов'язковими для судд╕в ╕ учасник╕в господарських правов╕дносин, що застосовують законодавство, з якого дано таке роз'яснення". ╤сну╓ низка роз'яснень (а також лист╕в) ВАСУ ╕ з податкових питань, ця низка пост╕йно поповню╓ться. Через виняткову важлив╕сть даних роз'яснень (а також, природно, АПКУ) у статт╕ наводиться перел╕к найважлив╕ших з них: 

- "Про деяк╕ питання практики вир╕шення спор╕в за участю податкових орган╕в" в╕д 12.05.95 р. N 02-5/451;

- "Про деяк╕ питання, що виникають у вир╕шенн╕ спор╕в, пов'язаних з визнанням нед╕йсними р╕шень орган╕в державно╖ податково╖ служби та зворотним стягненням списаних ними у безсп╕рному порядку сум" в╕д 19.03.98 р. N 02-5/98; 

- "Про деяк╕ питання практики вир╕шення спор╕в, пов'язаних з визнанням нед╕йсними акт╕в державних чи ╕нших орган╕в" в╕д 26.01.2000 р. N 02-5/35;

- "Про деяк╕ питання практики вир╕шення спор╕в за участю податкових орган╕в" в╕д 07.02.2000 р. N 01-8/48; 

- "Про деяк╕ питання практики вир╕шення спор╕в за участю податкових орган╕в (за матер╕алами судово╖ колег╕╖ Вищого арб╕тражного суду Укра╖ни по перегляду р╕шень, ухвал, постанов)" в╕д 11.05.2000 р. N 01-8/206.

При вир╕шенн╕ питань арб╕тражного оскарження незаконних д╕й податк╕вц╕в, на думку автора, сутт╓ве значення ма╓ постанова Пленуму Верховного Суду Укра╖ни "Про деяк╕ питання застосування законодавства про в╕дпов╕дальн╕сть за ухилення в╕д сплати податк╕в, збор╕в, ╕нших обов'язкових платеж╕в". В╕н вважа╓, що цей акт важливий з огляду на те, що роз'ясню╓ випадки в╕дсутност╕ крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за н╕бито ухилення в╕д сплати податк╕в. "Серед них, скаж╕мо, будь-яка недо╖мка з прибуткового податку, при наявност╕ котро╖ може бути порушено крим╕нальну справу т╕льки за ознаками злочину за ст. 165 Крим╕нального кодексу Укра╖ни, сл╕дство по як╕й не може провадитись за протокольною формою, тобто в прискореному темп╕. Сл╕дч╕ податково╖ м╕л╕ц╕╖ часто не враховують вимоги ц╕╓╖ постанови, що да╓ можлив╕сть загальмувати перш╕-л╕пш╕ ╖х д╕╖... негайною скаргою до прокуратури." 

Проте, коли постанова Пленуму не допомага╓, ╕ правничий податк╕вц╕в у в╕дзив╕ на позовну заяву посила╓ться на вже порушену крим╕нальну справу, автор пропону╓ "переконувати арб╕тражного суддю приблизно такою лог╕кою: 

- сл╕дчий не дотримав 10-денного терм╕ну для сплати недо╖мки, встановленого п. 8 ст. 11 Закону Укра╖ни "Про державну податкову службу в Укра╖н╕"; 

- пункт 10.2 Закону Укра╖ни "Про податок на додану варт╕сть" та п. 20.6 Закону Укра╖ни "Про податок на прибуток п╕дпри╓мств" "встановлюють, що "у раз╕, коли платник податку в╕дмовля╓ться визнати висновки перев╕рки податкового органу або ма╓ зауваження до них та оскаржу╓ так╕ висновки у встановленому законом порядку, сплата донарахованого податку та ф╕нансових санкц╕й зупиня╓ться до прийняття р╕шення за результатами такого оскарження". Отже, як насл╕док в╕дсутност╕ обов'язку сплачувати податки, нема╓ жодного складу злочину та жодних п╕дстав для порушення крим╕нально╖ справи; 

- м╕сцем розгляду суперечок щодо сплати податк╕в ╓ саме спец╕ал╕зован╕ податков╕ колег╕╖ арб╕тражних суд╕в, ╕ за насл╕дком цього розгляду встановлю╓ться головне: наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть складу злочину". 

При ц! ! ьому, на думку автора, сл╕д мати на уваз╕, що "ус╕ ц╕ аргументи будуть марн╕, коли правничий податк╕вц╕в надасть до арб╕тражного суду постанову про в╕ддання обвинувачених посадових ос╕б до суду загально╖ юрисдикц╕╖, зг╕дно з╕ ст. 237, ст. 242 та ст. 243 Крим╕нально-процесуального кодексу Укра╖ни. Тому ще одна сутт╓ва порада щодо арб╕тражно╖ боротьби з ф╕скалами - не звол╕кати з поданням позовно╖ заяви". 

Докладн╕ше - в публ╕кац╕╖.

 

"Вестник бухгалтера и аудитора Украины", октябрь 2000 г., N 20 (88), c. 4
 

До в╕дома

Нещодавно у газет╕ "Б╕знес" ("Б╕знес", 11 вересня 2000 р., N 37 (400), с. 62) було розм╕щено матер╕ал п╕д назвою "Вих╕д ╓", в якому йдеться про те, як треба судитися з податк╕вцями, коли це треба робити, та як захистити себе в╕д крим╕нального пересл╕дування з ╖х боку.

Дата подготовки 03.11.2000
ИАЦ "ЛИГА"

Внешнеэкономический бартер через посредника: кто несет ответственность за поставку


Зовн╕шньоеконом╕чний бартерний догов╕р з нерезидентом...

Зовн╕шньоеконом╕чний бартерний догов╕р з нерезидентом укладений ком╕с╕онером в╕д ╕мен╕ ком╕тента ╕ за його рахунок. Ком╕с╕онер за дорученням ком╕тента виконав перед нерезидентом сво╖ зобов'язання (експортував продукц╕ю), а нерезидент до цих п╕р не зд╕йснив зустр╕чного в╕двантаження. Через те що п╕сля зд╕йснення експортно╖ операц╕╖ ком╕тент за зазначеною у договор╕ юридичною адресою б╕льше не знаходиться, у ком╕с╕онера нема╓ можливост╕ пов╕домити його про ненадходження в Укра╖ну ╕мпортно╖ частини контракту.

Чи правом╕рне нарахування податковою ╕нспекц╕╓ю пен╕ за несво╓часне надходження ╕мпортно╖ частини контракту ком╕с╕онеру?

 

Консультант газети "Все про бухгалтерський обл╕к" Олена Рижикова, посилаючись, зокрема, на ст. 386 Цив╕льного кодексу Укра╖ни (ЦКУ), вважа╓, щ! ! о в даному випадку мова йде не про догов╕р ком╕с╕╖, а про догов╕р доручення, оск╕льки за договором ком╕с╕╖ ком╕с╕онер виступа╓ в╕д свого ╕мен╕ ╕ за рахунок ком╕тента. 

За договором доручення одна сторона (пов╕рений) зобов'язу╓ться виконати в╕д ╕мен╕ та за рахунок ╕ншо╖ сторони (дов╕рителя) певн╕ юридичн╕ д╕╖. Зовн╕шньоеконом╕чний бартерний догов╕р уклада╓ться пов╕реним в╕д ╕мен╕ суб'╓кта зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ - дов╕рителя. При цьому сторонами зовн╕шньоеконом╕чного бартерного договору (контракту), укладеного за участю пов╕реного, ╓ в╕дпов╕дно дов╕ритель - власник експортовано╖ продукц╕╖ ╕ нерезидент. 

У наведен╕й у запитанн╕ ситуац╕╖ дов╕ритель не пов╕домив пов╕реного про зм╕ну свого м╕сця знаходження, тому пов╕рений не мав можливост╕ пов╕домити дов╕рителя про невиконання третьою особою - нерезидентом зобов'язань за договором ╕, отже, виконати визначен╕ договором доручення зобов'язання, оск╕льки дов╕рит! ! ель був в╕дсутн╕м за юридичною адресою, зазначеною у договор╕.

Таким чином, на думку автора, ця обставина може слугувати п╕дставою для припинення зобов'язання пов╕реного через неможлив╕сть його виконання, а отже, вс╕ майнов╕ насл╕дки, як╕ випливають з договору доручення, повн╕стю покладаються на дов╕рителя. Причому "майнова в╕дпов╕дальн╕сть дов╕рителя (як сторони зовн╕шньоеконом╕чного договору), пов'язана з╕ сплатою пен╕ за порушення строк╕в надходження ╕мпортно╖ частини бартерного контракту, залежить в╕д того, якими повноваженнями в╕н над╕лив пов╕реного". 

У наведен╕й у запитанн╕ ситуац╕╖, на думку автора, можлив╕ к╕лька вар╕ант╕в виконання доручення.

1-й вар╕ант. "Дов╕ритель нада╓ пов╕реному повноваження не т╕льки на зд╕йснення угоди (укладення зовн╕шньоеконом╕чного бартерного договору, проведення митних процедур, пов'язаних ╕з виконанням договору тощо), але ╕ на вир╕шення у судовому порядку господарських спор! ! ╕в, що виникають з третьою особою, пов'язаних з╕ зд╕йсненням угоди." 

Зг╕дно з╕ ст. 3 Закону Укра╖ни "Про регулювання товарообм╕нних (бартерних) операц╕й у галуз╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕" (дал╕ - Закон) у випадку звернення пов╕реного до арб╕тражного суду та прийняття судом позовно╖ заяви про стягнення заборгованост╕ з нерезидента, що виникла у зв'язку з недотриманням строк╕в поставки за договором, строки, передбачен╕ ст. 2 Закону, призупиняються ╕ за пер╕од розгляду позовно╖ заяви пеня не стягу╓ться. Якщо суд прийняв р╕шення про в╕дмову у позов╕ або про припинення (закриття) справи або залишив позов без розгляду, вищезазначен╕ строки в╕дновлюються ╕ пеня за ╖х порушення стягу╓ться за кожний день прострочення, включаючи пер╕од, у якому вони були призупинен╕. 

"При такому вар╕ант╕ виконання доручення пеня за порушення законодавчо встановлених строк╕в за договором стягу╓ться з дов╕рителя. Що стосу╓ться витрат, зазнаних пов╕реним при зверненн╕ до суду, то в╕дпов╕дно до ст. 392 ЦКУ дов╕ритель зобов'язаний в╕дшкодувати вс╕ витрати, як╕ були необх╕дн╕ для виконання доручення." 

2-й вар╕ант. "Умови договору доручення т╕ сам╕, що зазначен╕ у 1-му вар╕ант╕. Проте пов╕рений не звернувся до суду, як це було обумовлено договором доручення. 

У цьому випадку на пов╕реного може бути покладена в╕дпов╕дальн╕сть з в╕дшкодування збитк╕в, у тому числ╕ ╕ з╕ сплати пен╕, викликаних неналежним виконанням доручення." 

3-й вар╕ант. "За договором доручення дов╕ритель нада╓ пов╕реному повноваження т╕льки з╕ зд╕йснення угоди. ! ! Враховуючи те, що пов╕рений у силу обставин... за як╕ в╕н не в╕дпов╕да╓, не може виконати зобов'язання, тобто пов╕домити дов╕рителя про х╕д виконання угоди, то у цьому випадку в╕дпов╕дальн╕сть з╕ сплати пен╕ поклада╓ться на дов╕рителя - сторону зовн╕шньоеконом╕чного договору." 

 

"Все про бухгалтерський обл╕к", 27 жовтня 2000 р., N 100 (525), с. 16 

Дата п╕дготовки 07.11.2000
╤АЦ "Л╤ГА"

Как законно минимизировать налоговые обязательства, если выяснилось, что контрагент - недобросовестный партнер


П╕дпри╓мство "А" не розрахувалося з п╕дпри╓мством "В" за...

П╕дпри╓мство "А" не розрахувалося з п╕дпри╓мством "В" за проданий йому товар, припинило ведення господарсько╖ д╕яльност╕ ╕ зникло. Як з'ясувалося, на момент укладення угоди п╕дпри╓мство "А" було заре╓стровано на п╕дставних ос╕б та за адресою, де багато рок╕в розташована ╕нша орган╕зац╕я, кр╕м того, функц╕╖ директора виконувала особа, яка ф╕гурувала п╕д вигаданим пр╕звищем. Як за таких умов п╕дпри╓мству "В" можна законно м╕н╕м╕зувати податков╕ зобов'язання, як╕ виникли в день в╕двантаження товару п╕дпри╓мству "А"?

 

Юрист Дмитро Боровець констату╓, що у дан╕й ситуац╕╖ п╕дпри╓мство "В", кр╕м того, що зазнало збитк╕в у зв'язку з невиконанням п╕дпри╓мством "А" сво╖х зобов'язань з оплати в╕двантаженого товару, мусить з ц╕╓╖ операц╕╖ зг╕дно з пп. 11.3.1 Закону Укра╖ни "Про оподаткування при! ! бутку п╕дпри╓мств" та пп. 7.3.1 Закону Укра╖ни "Про податок на додану варт╕сть" ще й сплатити в╕дпов╕дн╕ податки до бюджету.

Автор вважа╓, що ╕сну╓ два вар╕анти розв'язання вказано╖ проблеми, з яких в╕н радить вибрати найприйнятн╕ший для практично╖ реал╕зац╕╖. 

Вар╕ант 1

П╕дпри╓мству "В" потр╕бно звернутися до арб╕тражного суду з позовом про стягнення заборговано╖ суми з п╕дпри╓мства "А". У цьому раз╕ йому зг╕дно з пп. 12.1.1 Закону про оподаткування прибутку можна буде зменшити суму валового доходу зв╕тного пер╕оду на варт╕сть в╕двантажених товар╕в. 

У раз╕ задоволення арб╕тражним судом позову валов╕ доходи п╕дпри╓мства "В" зб╕льшаться на суму фактично в╕дшкодовано╖ покупцем заборгованост╕,! ! проте якщо п╕сля прийняття зазначеного р╕шення покупець не поверне суму заборгованост╕, то п╕дпри╓мству "В" треба зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни "Про в╕дновлення платоспроможност╕ боржника або визнання його банкрутом" протягом наступних 30 календарних дн╕в звернутися до арб╕тражного суду ╕з заявою про визнання п╕дпри╓мства "А" банкрутом. "П╕д час судового розгляду справи п╕дпри╓мство "В" ма╓ право не зб╕льшувати валов╕ доходи на суму визнано╖ арб╕тражним судом заборгованост╕." Якщо ж п╕дпри╓мство "В" у зазначений терм╕н не подасть вказану заяву, то воно зобов'язане зб╕льшити валов╕ доходи на суму визнано╖ арб╕тражним судом заборгованост╕. 

Отже, у цьому раз╕ п╕дпри╓мству "В", щоб зменшити суму валового доходу зв╕тного пер╕оду на варт╕сть в╕двантажених товар╕в ╕ не зб╕льшувати ╖╖ в майбутньому у зв'язку з неможлив╕стю звернення до арб╕тражного суду ╕з заявою про визнання п╕дпри! ! ╓мства "А" банкрутом, можна звернутися з позовом про стягнення заборговано╖ суми з цього п╕дпри╓мства, якщо варт╕сть в╕двантаженого товару становила в сукупност╕ не менше трьохсот м╕н╕мальних розм╕р╕в зароб╕тно╖ плати. 

Щодо податкових зобов'язань з податку на додану варт╕сть, то в╕дпов╕дно до п. 4.5 Закону про ПДВ перерахунок податку проводиться у раз╕ визнання заборгованост╕ покупця безнад╕йною зг╕дно з п. 1.25 Закону про оподаткування прибутку. 

Таким чином, автор резюму╓, що у раз╕ звернення п╕дпри╓мства "В" до арб╕тражного суду з позовом про стягнення заборговано╖ суми з п╕дпри╓мства "А", його проблему з м╕н╕м╕зац╕╖ податкових зобов'язань щодо сплати ПДВ не буде розв'язано, оск╕льки йому доведеться зб╕льшувати суму податкових зобов'язань у податковому пер╕од╕, в якому в╕дбулося в╕двантаження товар╕в, ╕ лише в раз╕ визнання заборгованост╕ безнад╕йною воно матиме право зробити перерахунок податку з урахуванням зм╕ни бази оподаткування.

Вар╕ант 2

П╕дпри╓мству "В" необх╕дно подати до арб╕тражного суду позовну заяву про визнання нед╕йсною угоди про продаж товару п╕дпри╓мству "А". "Вказану заяву необх╕дно подати до арб╕тражного суду у зв'язку з тим, що в пп. 12.3.8 та пп. 12.3.9 Закону про оподаткування прибутку зазначено, що валовий дох╕д деб╕тора (п╕дпри╓мство "А") зб╕льшу╓ться на суму забор! ! гованост╕ перед кредитором в податковий пер╕од, на який припада╓ р╕шення арб╕тражного суду про визнання договору нед╕йсним з вини деб╕тора чи обох стор╕н." Враховуючи пп. 12.4.4 Закону про оподаткування прибутку, автор робить висновок, що п╕дпри╓мство "В" ма╓ право коригувати св╕й об'╓кт оподаткування, виключивши з нього валов╕ доходи, отриман╕ за угодою, що визнана арб╕тражним судом нед╕йсною. 

Посилаючись на п. 4.5 Закону про ПДВ, автор зазнача╓, що у цьому випадку продавець зменшу╓ суму податкового зобов'язання на суму надм╕рно нарахованого податку, а покупець в╕дпов╕дно зб╕льшу╓ суму податкового зобов'язання на таку ж суму в пер╕од╕, протягом якого була зменшена сума компенсац╕й продавцю. 

Таким чином, коригування бази оподаткування п╕дпри╓мством "В" провад! ! иться незалежно в╕д того, чи повернув фактично недобросов╕сний покупець за р╕шенням арб╕тражного суду товар, оск╕льки достатньо, щоб до продавця повернулося право власност╕ на товар, незалежно в╕д його ф╕зичного м╕сцезнаходження.

Наприк╕нц╕ автор, з посиланням на Роз'яснення презид╕╖ Вищого арб╕тражного суду Укра╖ни "Про деяк╕ питання практики вир╕шення спор╕в, пов'язаних з визнанням угод нед╕йсними", стверджу╓, що п╕дпри╓мство "В" повинно звернутися до арб╕тражного суду з позовом про визнання угоди про продаж товару нед╕йсною або на п╕дстав╕ ст. 49 Цив╕льного кодексу Укра╖ни (угода укладена з метою, що суперечить ╕нтересам держави ╕ сусп╕льства) або ж на п╕дстав╕ ст. 57 Цив╕льного кодексу Укра╖ни (угоду укла! ! дено внасл╕док обману), залежно в╕д того, якими саме доказами воно волод╕╓. 

 

"Галицьк╕ контракти - Дебет-Кредит", 23-29 жовтня 2000 р., N 43, с. 43 (www.dk.gc.com.ua)

Дата п╕дготовки 26.10.2000
╤АЦ "Л╤ГА"



http://subscribe.ru/
E-mail: ask@subscribe.ru
В избранное