Держмитслужба почина╓ роботу ╕з впровадження модел╕ компетенц╕й
Державна митна служба Укра╖ни
Держмитслужба почина╓ роботу ╕з впровадження модел╕ компетенц╕й
Державна митна служба Укра╖ни ╕н╕ц╕ю╓ проведення п╕лотного про╓кту щодо запровадження модел╕ компетенц╕й у роботу служб управл╕ння персоналом митних орган╕в.
欄До складу утворено╖ у зв’язку з цим робочо╖ групи ув╕йшли представники структурних п╕дрозд╕л╕в Держмитслужби, Департаменту спец╕ал╕зовано╖ п╕дготовки та к╕нолог╕чного забезпечення Держмитслужби, Одесько╖ ╕ Дн╕провсько╖ митниць, а також м╕жнародн╕ та нац╕ональн╕ експерти у сфер╕ HR.
Реал╕зац╕я п╕лотного про╓кту передбача╓ розробку й адаптац╕ю модел╕ компетенц╕й в п╕лотн╕й митниц╕, формування компетентн╕сного п╕дходу до процесу спец╕ал╕зовано╖ п╕дготовки та оц╕нки р╕вня профес╕йних знань митник╕в.
‼Запровадження модел╕ компетенц╕й у роботу служб управл╕ння персоналом митних орган╕в сприятиме покращенню ефективност╕ процес╕в добору, оц╕нки та профес╕йного розвитку персоналу.
Як ╢С впроваджу╓ "е-Митницю" ╕ що тут треба врахувати Укра╖н╕
Одним ╕з пр╕оритет╕в сво╓╖ роботи укра╖нське М╕н╕стерство цифрово╖ трансформац╕╖ назива╓ створення системи "е-Митниця".
Под╕бн╕ плани анонсу╓ ╕ ╢С. Митний кодекс ╢вросоюзу та "╤н╕ц╕атива електронно╖ митниц╕" ("Electronic customs initiative") м╕стять ч╕тко визначений перел╕к ╕з 17 IT-систем та жорсткий граф╕к ╖х впровадження, обов'язковий для кожно╖ з кра╖н-учасниць ╢С.
Формально Укра╖на не зобов'язана впроваджувати т╕ сам╕ системи, що й кра╖ни ╢С. Однак якщо у ╖╖ планах – вступ до ╢вросоюзу, то перед початком в╕дпов╕дних переговор╕в це питання обов'язково постане.
Впровадження ╕дентичних митних процедур буде "домашн╕м завданням" для Укра╖ни, ╕ якщо починати його виконувати з нуля, процес буде досить тривалим та дуже затратним.
Чому зараз?
М╕жнародна торг╕вля дозволя╓ кра╖нам розширювати сво╖ ринки та отримувати доступ до б╕льшо╖ к╕лькост╕ товар╕в ╕ послуг.
В результат╕ м╕жнародно╖ торг╕вл╕ ринок ста╓ конкурентн╕шим, що зрештою приносить споживачев╕ дешевший продукт додому. М╕жнародна торг╕вля – двигун св╕тово╖ економ╕ки.
З огляду на це в ╢С переглядають роль митних орган╕в. ╥м в╕дводять пров╕дну роль у ланцюжку постачання, а також у його мон╕торингу та управл╕нн╕ м╕жнародною торг╕влею.
Це робить митницю не лише "збирачем митних платеж╕в", а й катал╕затором конкурентоспроможност╕ кра╖н та компан╕й.
Такий перегляд рол╕ став можливим (╕, по сут╕, був спровокований) розвитком IT.
Використання ╕нформац╕йно-комун╕кац╕йних технолог╕й ╓ ключовим елементом у спрощенн╕ торг╕вл╕ та одночасно забезпеченн╕ ефективност╕ митного контролю, що веде до зменшення витрат для б╕знесу та ризик╕в для сусп╕льства.
Основними ц╕лями ╤н╕ц╕ативи електронно╖ митниц╕ ╓ п╕двищення ефективност╕ та д╕╓вост╕ митних процедур ╕ процес╕в за рахунок ╖х спрощення чи ╕ншим чином, а одночасно – забезпечення функц╕онально сум╕сних митних систем, доступних для економ╕чних оператор╕в на вс╕й територ╕╖ ╢С.
Реал╕зувати нову систему планують у три етапи до к╕нця 2025 року.
Правова конструкц╕я
Не варто думати, що електронна митниця ╢С – це якийсь окремий про╓кт, який можна за бажання зм╕нити, перенести дати впровадження або взагал╕ скасувати.
Йдеться не про тактичне удосконалення окремих митних процес╕в, а про стратег╕чний п╕дх╕д як до розвитку митниц╕, так ╕ до цифров╕зац╕╖. Запланован╕ зм╕ни закладен╕ у багатьох р╕знор╕вневих документах, що забезпечу╓ процесу створення "е-Митниц╕" ст╕йк╕сть.
╤н╕ц╕атива електронно╖ митниц╕ ╢С базу╓ться на комюн╕ке ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ з е-Уряду (Commission Communication on e-Government) та резолюц╕╖ Ради ╢вропи про безпаперове середовище для митниц╕ та торг╕вл╕ (Council Resolution on a paperless environment for customs and trade).
Також держави-учасниц╕ ╢С прийняли Р╕шення про електронну митницю, Митний кодекс ╢С (UCC; ще одна його назва – Регламент ╢С №952/2013) та його Робочу програму (UCC Work Programme).
Ц╕ документи забезпечують м╕цну правову основу ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи.
Схваливши ╖х, держави-учасниц╕ ╢С взяли на себе зобов'язання щодо досягнення ц╕лей ╤н╕ц╕ативи електронно╖ митниц╕.
Додаток до Робочо╖ програми м╕стить перел╕к ╕з 17 електронних систем, як╕ мають бути розроблен╕ або державами-учасницями самост╕йно (нац╕ональн╕ системи), або державами-учасницями у сп╕впрац╕ з ╢вропейською ком╕с╕╓ю (транс’╓вропейськ╕ системи).
Окр╕м того, в ╢С ╕сну╓ багатор╕чний стратег╕чний план митниц╕ (multi-annual strategic plan for customs, MASP-C) – плановий документ, який охоплю╓ вс╕ митн╕ про╓кти, пов'язан╕ з IT.
В╕н, з одного боку, ╓ основою для згаданого перел╕ку ╕з 17 систем та встановлю╓ рамки для розвитку електронних митних систем. З ╕ншого боку, ╓ "гнучким планом" реал╕зац╕╖ Робочо╖ програми Митного кодексу ╢С.
Нав╕що ╢вросоюзу "е-Митниця"?
"Е-Митниця" в ╢С ма╓ забезпечити: обм╕н ╕нформац╕╓ю м╕ж економ╕чними операторами та митними органами, вза╓мод╕ю м╕ж митними органами, а також операц╕╖, пов'язан╕ з╕ збер╕ганням ╕нформац╕╖.
Щоб побудувати таку систему, ╢вроком╕с╕я та держави-учасниц╕ погодили, що прагнутимуть, щоб ця система передбачала таке:
- електронний обм╕н даними м╕ж митницями по всьому ╢С (якщо це потр╕бно) – для будь-яко╖ митно╖ процедури чи будь-яко╖ ╕ншо╖ мети, пов'язано╖ з перем╕щенням товар╕в через кордони ╢С;
- подання п╕дпри╓мцями сво╖х зведених та/або митних декларац╕й в електронному формат╕, з╕ сво╖х прим╕щень, – незалежно в╕д держави-учасниц╕, через яку товари ввозяться в ╢С або вивозяться з нього;
- зд╕йснення збору та повернення/списання мит митним органом, який ╓ в╕дпов╕дальним за м╕сцеперебування ╕мпортера/експортера та збер╕га╓ його митн╕ записи;
- в╕дб╕р товар╕в для митного контролю на прикордонних та внутр╕шн╕х митницях на основ╕ автоматизованого анал╕зу ризик╕в з використанням м╕жнародних, загальних та нац╕ональних критер╕╖в;
- ре╓страц╕ю трейдер╕в для митних ц╕лей лише в одн╕й держав╕-учасниц╕ ╢С, нав╕ть якщо вони виконують митн╕ операц╕╖ в ╕нших державах ╢С;
- можлив╕сть доступу для трейдер╕в до ╕нформац╕йних портал╕в та ╓диних електронних точок доступу для ╕мпортних/експортних операц╕й та для митних процедур, пов'язаних з безпекою, – незалежно в╕д того, в як╕й ╕з держав-учасниць ╢С операц╕я почина╓ться або зак╕нчу╓ться;
- вза╓мод╕я (за необх╕дност╕) комп'ютеризованих митних систем з ╕снуючими та майбутн╕ми системами в ╕нших областях, в╕дм╕нних в╕д митниц╕ (наприклад, система контролю та руху акциз╕в для мон╕торингу руху акцизних товар╕в усередин╕ ╢С);
- можлив╕сть обм╕ну електронною ╕нформац╕╓ю для вс╕х орган╕в та агенц╕й, що беруть участь в ╕мпортних та експортних операц╕ях, у тому числ╕ з трет╕ми кра╖нами, якщо це передбачено м╕жнародною угодою. Митниця при цьому в╕д╕граватиме пров╕дну роль у створенн╕ ╓диного в╕кна для цих орган╕в та агенц╕й;
- зд╕йснення (в ╕деал╕) вс╕х ф╕зичних перев╕рок в "╓диному в╕кн╕" (в одному м╕сц╕, в один ╕ той самий час).
На досягнення цих завдань ╕ спрямовано 17 згаданих IT-систем.
Залежно в╕д ступеня юридичних, д╕лових та техн╕чних узгоджень м╕ж державами-учасницями ╢С, ц╕ системи под╕ляються на чотири групи:
╓вропейськ╕ митн╕ ╕нформац╕йн╕ системи, за якими вс╕ держави ╢С узгодили обсяги зм╕н та граф╕к ╖х досягнення;
╓вропейськ╕ митн╕ ╕н╕ц╕ативи, що вимагають подальшого вивчення та погодження;
м╕жнародн╕ ╕нформац╕йн╕ митн╕ системи (про╓кти, керован╕ м╕жнародними орган╕зац╕ями, в яких ╢С та його держави-учасниц╕ в╕д╕грають активну роль, але не ╓ орган╕заторами чи власниками про╓кт╕в);
╕н╕ц╕ативи митного сп╕вроб╕тництва та технолог╕чн╕ розробки, що сприяють розвитку електронних систем митниц╕ – вони описують напрямок, в якому кра╖ни ╢С розвиватимуть технолог╕╖, перспективний функц╕онал ╕нформац╕йних електронних митних систем для розвитку сп╕впрац╕ у митн╕й сфер╕.
Про╓кти можуть перем╕щуватися з одн╕╓╖ групи до ╕ншо╖ за результатами перегляду багатор╕чного стратег╕чного плану митниц╕.
В╤ТЯН╤С АЛ╤ШАУСКАС м╕жнародний експерт з митних питань Програми ╢С з п╕дтримки управл╕ння державними ф╕нансами в Укра╖н╕ (EU4PFM)
Вера Носова: Графа 43 МД Метод визначення митно╖ вартост╕ при некомерц╕йних поставках
Украина вводит пошлины на фанеру, крахмал из Беларуси и ДСП из России
Украина вводит пошлину на срок 5 лет на импорт фанеры и картофельного крахмала из Беларуси, а также древесно-стружечных плит из Беларуси и России. Решение принято по итогам заседания Межведомственной комиссии по международной торговле (МКМТ) 22 декабря, сообщила пресс-служба Министерства экономики.
По результатам проведенных антидемпинговых расследований Комиссия установила наличие обоснованных оснований для применения антидемпинговых мер на срок 5 лет относительно импорта в Украину:
- фанеры происхождением из Республики Беларусь. Ставка пошлины для производителя-экспортера ОАО "ФанДОК" – 25,71%, для производителя-экспортера ОАО "Мостовдрев" – 25,71%, для производителя-экспортера ОАО "Борисовдрев" – 25,71%, для других производителей и экспортеров Республики Беларусь – 41,35%;
- древесно-стружечных плит происхождением из Республики Беларусь и Российской Федерации. Ставка таможенной пошлины для производителей и экспортеров из Республики Беларусь – 45,14%, для производителей и экспортеров из Российской Федерации – 18,19%;
- крахмала картофельного происхождения из Республики Беларусь. Ставка таможенной пошлины для производителей и экспортеров из Республики Беларусь – 23,8%.
Также комиссия продлила на 5 лет действие антидемпинговых мер относительно импорта в Украину плит древесно-волокнистых (ДВП) мокрого способа производства, твердых, происхождением из РФ.
Хто несе в╕дпов╕дальн╕сть за порушення строк╕в розрахунк╕в за ЗЕД – договором ком╕с╕╖?
В╕дпов╕дальн╕сть за порушення строку розрахунк╕в у сфер╕ ЗЕД при виконанн╕ договор╕в ком╕с╕╖, поклада╓ться на ком╕с╕онера
Центральне м╕жрег╕ональне управл╕ння ДПС по робот╕ з великими платниками податк╕в нагаду╓, що в╕дпов╕дно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку зд╕йснення окремих операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕, затвердженого постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. №5 ╕з зм╕нами ╕ доповненнями, граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в становлять 365 календарних дн╕в.
Зг╕дно з ч. 2 ст. 13 Закону Укра╖ни в╕д 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ – Закон №2473) у раз╕ встановлення Нац╕ональним банком Укра╖ни (дал╕ – НБУ) граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями резидент╕в з експорту товар╕в грошов╕ кошти п╕длягають зарахуванню на рахунки резидент╕в у банках Укра╖ни у строки, зазначен╕ в договорах, але не п╕зн╕ше строку та в обсяз╕, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованост╕ обчислю╓ться з дня митного оформлення продукц╕╖, що експорту╓ться, а в раз╕ експорту роб╕т, послуг, прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та (або) ╕нших немайнових прав – з дня оформлення у письмов╕й форм╕ (у паперовому або електронному вигляд╕) акта, рахунка (╕нвойсу) або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ ╖х надання.
Частиною 3 ст. 13 Закону №2473 визначено, що у раз╕ встановлення НБУ граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями резидент╕в з ╕мпорту товар╕в ╖х поставка ма╓ зд╕йснюватися у строки, зазначен╕ в договорах, але не п╕зн╕ше встановленого НБУ граничного строку розрахунк╕в з дня зд╕йснення авансового платежу (попередньо╖ оплати).
Водночас, в╕дпов╕дно до ч. 4 ст. 13 Закону №2473 за окремими операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в граничн╕ строки розрахунк╕в, встановлен╕ НБУ, можуть бути подовжен╕ центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ економ╕чного розвитку, шляхом видач╕ висновку.
Зг╕дно з пп. 2 п. 9 розд. ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ про порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, затверджено╖ постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. №7 ╕з зм╕нами ╕ доповненнями (дал╕ – ╤нструкц╕я №7) банк завершу╓ зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в у раз╕ експорту товару – п╕сля зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових кошт╕в, що над╕йшли в╕д нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказан╕ резидентом ╕з власного рахунку, в╕дкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару зд╕йснювалися через рахунок резидента, в╕дкритий за кордоном, та резидентом подано документи ╕ноземного банку, як╕ п╕дтверджують зарахування кошт╕в в╕д нерезидента за товар), або в╕д банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, в╕дкритим на користь резидента за операц╕╓ю з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16-2 розд. IV ╤нструкц╕╖ №7).
Порушення резидентами строку розрахунк╕в, встановленого ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пен╕ за кожний день прострочення в розм╕р╕ 0,3 в╕дс. суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару) у нац╕ональн╕й валют╕ (у раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) у нац╕ональн╕й валют╕) або в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕й у нац╕ональну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону №2473).
Зг╕дно з ст. 1011 ЦКУ за договором ком╕с╕╖ одна сторона (ком╕с╕онер) зобов’язу╓ться за дорученням друго╖ сторони (ком╕тента) за плату вчинити один або к╕лька правочин╕в в╕д свого ╕мен╕, але за рахунок ком╕тента.
Ком╕с╕онер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найб╕льш виг╕дних для ком╕тента, ╕ в╕дпов╕дно до його вказ╕вок. Якщо у договор╕ ком╕с╕╖ таких вказ╕вок нема╓, ком╕с╕онер зобов’язаний вчиняти правочини в╕дпов╕дно до звича╖в д╕лового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 ЦКУ).
Частиною 2 ст. 1016 ЦКУ встановлено, що за договором, укладеним з третьою особою, ком╕с╕онер набува╓ права нав╕ть тод╕, коли ком╕тент був названий у договор╕ або прийняв в╕д третьо╖ особи виконання договору.
У раз╕ порушення третьою особою договору, укладеного з нею ком╕с╕онером, ком╕с╕онер зобов’язаний негайно пов╕домити про це ком╕тента, з╕брати та забезпечити необх╕дн╕ докази. Ком╕тент ма╓ право вимагати в╕д ком╕с╕онера в╕дступлення права вимоги до ц╕╓╖ особи (ч. 4 ст. 1016 ЦКУ).
Враховуючи викладене, в╕дпов╕дальн╕сть, передбачена ст. 13 Закону №2473 за порушення резидентами строку розрахунк╕в у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ при виконанн╕ договор╕в ком╕с╕╖, поклада╓ться на сторону договору, яка набува╓ права ╕ ста╓ зобов’язаною за зовн╕шньоеконом╕чним договором, укладеним з третьою особою, тобто на ком╕с╕онера.
Харк╕вська митниця: Особливост╕ митного режиму "тимчасового ввезення" для пасажирських перевезень автобусами з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю
Харк╕вська митниця
❗❗До уваги п╕дпри╓мств, що зд╕йснюють м╕жнародн╕ пасажирськ╕ перевезення!
#Харк╕вська_митниця зверта╓ться до в╕тчизняних транспортних компан╕й та представник╕в ╕ноземних ф╕рм, транспортн╕ засоби яких зд╕йснюють м╕жнародн╕ пасажирськ╕ перевезення, щодо необх╕дност╕ безумовного дотримання вимог нормативно-правових акт╕в, як╕ регулюють питання тимчасового ввезення транспортних засоб╕в.
✅Зд╕йснюючи митну справу, митн╕ органи Укра╖ни, в╕дпов╕дно до статт╕ 2221 Митного кодексу Укра╖ни (Кодекс), проводять документальний контроль у сфер╕ м╕жнародних автомоб╕льних перевезень: у пунктах пропуску через державний кордон Укра╖ни митн╕ органи зд╕йснюють контроль за дотриманням автомоб╕льними перев╕зниками законодавства Укра╖ни щодо м╕жнародних автомоб╕льних перевезень зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни “Про автомоб╕льний транспорт”.
В╕дпов╕дно до положень статт╕ 59 Закону Укра╖ни “Про автомоб╕льний транспорт” в╕д 5 кв╕тня 2001 року № 2344-III перев╕зники резиденти Укра╖ни, як╕ зд╕йснюють м╕жнародн╕ перевезення пасажир╕в чи вантаж╕в, повинн╕ мати передбачену законодавством документац╕ю.
Зг╕дно з пунктом 24 статт╕ 7 Закону Укра╖ни “Про л╕цензування вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕” в╕д 2 березня 2015 року № 222-VIII так╕ види господарсько╖ д╕яльност╕, як перевезення пасажир╕в автомоб╕льним транспортом, м╕жнародн╕ перевезення пасажир╕в та вантаж╕в автомоб╕льним транспортом п╕длягають л╕цензуванню.
✅Л╕ценз╕йн╕ умови провадження господарсько╖ д╕яльност╕ з перевезення пасажир╕в, небезпечних вантаж╕в та небезпечних в╕дход╕в автомоб╕льним транспортом, м╕жнародних перевезень пасажир╕в та вантаж╕в автомоб╕льним транспортом, що затверджен╕ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 2 грудня 2015 р. № 1001 (Л╕ценз╕йн╕ умови), зокрема, зобов’язують л╕ценз╕ата допускати до перевезень транспортн╕ засоби, як╕ в╕дпов╕дають вимогам пункту 27 цих Л╕ценз╕йних умов та ╕нформац╕ю про як╕ подано органу л╕цензування у в╕домостях про власн╕, орендован╕, надан╕ л╕ценз╕ату в кредит або л╕зинг транспортн╕ засоби.
Зг╕дно з пунктом 27 Л╕ценз╕йних умов до використання п╕д час провадження господарсько╖ д╕яльност╕ допускаються транспортн╕ засоби, як╕:
- заре╓строван╕ в╕дпов╕дно до Порядку державно╖ ре╓страц╕╖ (перере╓страц╕╖), зняття з обл╕ку автомоб╕л╕в, автобус╕в, а також самох╕дних машин, сконструйованих на шас╕ автомоб╕л╕в, мотоцикл╕в ус╕х тип╕в, марок ╕ моделей, причеп╕в, нап╕впричеп╕в, мотоколясок, ╕нших прир╕вняних до них транспортних засоб╕в та мопед╕в, затвердженого постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 7 вересня 1998 р. № 1388;
- ╓ власн╕стю л╕ценз╕ата та мають св╕доцтво про ре╓страц╕ю транспортного засобу або надан╕ л╕ценз╕ату в оренду, кредит, л╕зинг ╕ мають св╕доцтво про ре╓страц╕ю та тимчасовий ре╓страц╕йний талон, якщо передбачено ╖х оформлення;
- внесен╕ до ╢диного державного ре╓стру юридичних ос╕б та ф╕зичних ос╕б — п╕дпри╓мц╕в (Ре╓стр) як засоби провадження господарсько╖ д╕яльност╕ л╕ценз╕ата, що в╕дпов╕дають цим Л╕ценз╕йним умовам.
❗❗❗Отже, укра╖нський перев╕зник (л╕ценз╕ат), у раз╕ зд╕йснення м╕жнародного автомоб╕льного перевезення пасажир╕в, у т.ч. автобусом з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю, забезпечу╓ внесення такого автобусу до Ре╓стру.
❗З огляду на викладене, митний орган у пункт╕ пропуску п╕д час надання дозволу на пом╕щення в митний режим тимчасового ввезення автобусу з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю, що ввозиться укра╖нським перев╕зником, зд╕йсню╓ контроль наявност╕ документ╕в, що п╕дтверджують внесення державного ре╓страц╕йного номера автобусу до перел╕ку засоб╕в проведення господарсько╖ д╕яльност╕ цього укра╖нського перев╕зника.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... ЕЕ з видом транспорту 31 не може оформлюватися в автоматичному режим╕
22-12-2021 10:36, Sebastianloyko-ev@ukr.net Регион:Киев ЕЕ з видом транспорту 31 не може оформлюватися в автоматичному режим╕
Сьогодн╕ прилет╕ло. ЕЕ з видом транспорту 31 не може оформлюватися в автоматичному режим╕ ╓ якась ╕нформац╕я?
Украина на 5 лет вводит антидемпинговые пошлины на импорт картофельного крахмала из Беларуси
Межведомственная комиссия по международной торговле (МКМТ) на пять лет вводит антидемпинговые пошлины на импорт в Украину картофельного крахмала из Беларуси. Как сообщило Министерство экономики на своем сайте по итогам заседания МКМТ, ставка пошлины для белорусских экспортеров и производителей составит 23,8%.
Помимо этого комиссия приняла решение возбудить антидемпинговое расследование в отношении импорта в Украину стеклотары из Беларуси и спецрасследование в отношении импорта в Украину некоторых видов сыров независимо от страны происхождения и экспорта, указало министерство.
Как сообщалось, МКМТ в апреле этого года по жалобе Ассоциации производителей картофеля и крахмалопродуктов Украины исследовала объемы демпингового импорта крахмала из Беларуси в 2017-2019 годах и установила рост доли его импорта на украинском рынке при уровне его цен ниже себестоимости аналогичных украинских продуктов. В связи с этим комиссия возбудила соответствующее антидемпинговое расследование.
Товары ввозятся для гарантийной замены ранее импортируемых товаров: когда возникает право на налоговый кредит?
ОТВЕТ
При таможенном оформлении товаров, ввозимых на таможенную территорию Украины, в том числе в связи с гарантийной заменой ввезенных товаров, налогоплательщик осуществляет уплату НДС по налоговым обязательствам согласно п. 187.8 ст. 187НКУ, и на дату такой уплаты относит суммы налога в налоговый кредит на основании надлежащим образом оформленных таможенных деклараций независимо от того, начали ли такие товары использоваться в налогооблагаемых операциях налогоплательщика или нет.
ПРАВОВЫЙ АНАЛИЗ
Согласно п. 187.8 ст. 187НКУ датой возникновения налоговых обязательств при ввозе товаров на таможенную территорию Украины является дата представления таможенной декларации для таможенного оформления.
Согласно п. 206.1 ст. 206НКУ при ввозе товаров на таможенную территорию Украины суммы налога подлежат уплате в государственный бюджет плательщиками налога до/или на день подачи таможенной декларации непосредственно на единый казначейский счет, кроме операций, по которым предоставляется освобождение (условное освобождение) от налогообложения.
Пунктом 198.3 ст. 198НКУ определено, что налоговый кредит отчетного периода определяется исходя из договорной (контрактной) стоимости товаров/услуг и состоит из сумм налогов, начисленных (уплаченных) налогоплательщиком по ставке, установленной п. 193.1 ст. 193НКУ, в течение следующего отчетного периода в связи с в частности:
приобретением или изготовлением товаров и предоставлением услуг; ввозом товаров и/или внеоборотных активов на таможенную территорию Украины. Начисление налогового кредита осуществляется независимо от того, начали ли такие товары/услуги и основные фонды использоваться в налогооблагаемых операциях в рамках осуществления хозяйственной деятельности налогоплательщика в течение отчетного налогового периода, а также от того, осуществлял ли налогоплательщик налогооблагаемые операции в течение такого отчетного налогового периода.
Согласно п. 198.2 ст. 198НКУ для операций по ввозу на таможенную территорию Украины товаров датой отнесения сумм налога в налоговый кредит является дата уплаты налога по налоговым обязательствам согласно п. 187.8 ст. 187НКУ.
В случае ввоза товаров на таможенную территорию Украины документом, удостоверяющим право на отнесение сумм налога к налоговому кредиту, считается таможенная декларация, оформленная в соответствии с требованиями законодательства, подтверждающей уплату налога (п. 201.12 ст. 201НКУ).
Таким образом, при таможенном оформлении товаров, ввозимых на таможенную территорию Украины, в том числе в связи с гарантийной заменой ввозимых товаров, налогоплательщик осуществляет уплату НДС по налоговым обязательствам согласно п. 187.8 ст. 187НКУ, и на дату такой уплаты относит суммы налога в налоговый кредит на основании надлежащим образом оформленных таможенных деклараций независимо от того, начали ли такие товары использоваться в налогооблагаемых операциях налогоплательщика или нет.
Кроме того, поскольку при гарантийной замене некачественный товар возвращается продавцу, при этом средства покупателю не возвращаются, а засчитываются в счет поставки (замены) другого (аналогичного) товара (т.е. приобретают статус оплаты за другой аналогичный товар), то на дату возврата некачественного товара поставщик должен составить расчет корректировки на уменьшение налоговых обязательств в налоговую накладную, составленную по операции по поставке такого товара, и составить новую налоговую накладную в соответствии с п. 201.7 ст. 201НКУ.
У М╕неконом╕ки затвердили низку р╕шень щодо захисту укра╖нських виробник╕в на внутр╕шньому ринку
22 грудня п╕д головуванням Першо╖ в╕це-прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни - М╕н╕стра економ╕ки Укра╖ни Юл╕╖ Свириденко в╕дбулося зас╕дання М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ з м╕жнародно╖ торг╕вл╕, на якому розглядалася низка питань щодо захисту укра╖нських товаровиробник╕в на внутр╕шньому ринку. Участь у заход╕ також взяли заступник М╕н╕стра - Торговий представник Укра╖ни Тарас Качка, представники М╕нагропол╕тики, М╕н╕нфраструктури, М╕н’юсту, М╕ненергетики, Оф╕су Президента Укра╖ни, Держмитниц╕.
Так, за результатами проведених антидемп╕нгових розсл╕дувань Ком╕с╕я встановила наявн╕сть об╜рунтованих п╕дстав для застосування антидемп╕нгових заход╕в строком на 5 рок╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну:
фанери походженням з Республ╕ки Б╕лорусь. Ставка мита для виробника-експортера ВАТ "ФанДОК" – 25,71 %, для виробника-експортера ВАТ "Мостовдрев" – 25,71 %, для виробника-експортера ВАТ "Борисовдрев" – 25,71 %, для ╕нших виробник╕в та експортер╕в з Республ╕ки Б╕лорусь – 41,35 %;
деревостружкових плит походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ставка мита для виробник╕в та експортер╕в з Республ╕ки Б╕лорусь – 45,14 %, для виробник╕в та експортер╕в з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ – 18,19 %;
крохмалю картопляного походженням з Республ╕ки Б╕лорусь. Ставка мита для виробник╕в та експортер╕в з Республ╕ки Б╕лорусь – 23,8 %.
Разом з цим вир╕шено продовжити на 5 рок╕в д╕ю антидемп╕нгових заход╕в щодо ╕мпорту в Укра╖ну плит деревоволокнистих (ДВП) мокрого способу виробництва, твердих походженням з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Окр╕м того, Ком╕с╕я прийняла р╕шення, якими порушила антидемп╕нгове розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну склотари походженням з Республ╕ки Б╕лорусь та спец╕альне розсл╕дування щодо ╕мпорту в Укра╖ну деяких вид╕в сир╕в незалежно в╕д кра╖ни походження та експорту.
Коментар MD: зазначен╕ р╕шення за станом на ранок 23.12.2021 оф╕ц╕йно не опубл╕кован╕ та не набули чинност╕. Чека╓мо...
Одеська митниця: Особливост╕ пом╕щення автобус╕в в режим тимчасового ввезення
Одеська митниця
До уваги п╕дпри╓мств, що зд╕йснюють м╕жнародн╕ пасажирськ╕ перевезення!
#Одеська_митниця зверта╓ться до зац╕кавлених ос╕б, зокрема, в╕тчизняних транспортних компан╕й та представник╕в ╕ноземних ф╕рм, транспортн╕ засоби яких зд╕йснюють м╕жнародн╕ пасажирськ╕ перевезення, щодо необх╕дност╕ безумовного дотримання вимог нормативно-правових акт╕в, як╕ регулюють питання тимчасового ввезення транспортних засоб╕в.
При в’╖зд╕ в Укра╖ну автобус╕в з метою пом╕щення ╖х в режим тимчасового ввезення ╕з зв╕льненням в╕д оподаткування сл╕д звернути увагу на наступне:
Якщо перев╕зник – п╕дпри╓мство-резидент, що отримав л╕ценз╕ю на м╕жнародн╕ перевезення пасажир╕в автомоб╕льним транспортом, ма╓ нам╕р ввезти автобус з ре╓страц╕йними номерами, виданими уповноваженим органом ╕ноземно╖ держави, то в╕дпов╕дно до роз’яснень Держтрансбезпеки – «використання транспортних засоб╕в, як╕ заре╓строван╕ у в╕дпов╕дних ре╓страц╕йних органах ╕ноземних держав, п╕д час провадження господарсько╖ д╕яльност╕ п╕дпри╓мством-резидентом, яке ма╓ л╕ценз╕ю на право провадження господарсько╖ д╕яльност╕ з м╕жнародних перевезень пасажир╕в, не можливо». В такому випадку митн╕ органи будуть В╤ДМОВЛЯТИ у дозвол╕ на пропуск через митний кордон з метою тимчасового ввезення.
Ввезення автобус╕в, що належать перев╕знику – п╕дпри╓мству-нерезиденту п╕д керуванням вод╕я, який ма╓ паспорт Укра╖ни та статус громадянина-резидента, в зв’язку з виконанням ним сво╖х обов’язк╕в за укладеним трудовим договором з п╕дпри╓мством-нерезидентом, можливо за умови письмового декларування транспортного засобу та застосуванням заход╕в гарантування передбачених розд╕лом Х Митного кодексу Укра╖ни.
Залишилося 49 дн╕в на спрощене оформлення авто “на ╓врономерах” для учасник╕в АТО/ООС зг╕дно ╕з законами № 1402-IX ╕ № 1403-IX
⚡️Залишилося 49 дн╕в на спрощене оформлення авто “на ╓врономерах” для учасник╕в АТО/ООС зг╕дно ╕з законами № 1402-IX ╕ № 1403-IX
22 грудня у Держмитслужб╕ в╕дбулась нарада з територ╕альними органами щодо результат╕в спрощеного митного оформлення та оподаткування авто “на ╓врономерах” для учасник╕в АТО/ООС зг╕дно ╕з законами № 1402-IX ╕ № 1403-IX.
Як уже пов╕домлялося, 11 листопада розпочався другий етап оформлення авто “на ╓врономерах” для учасник╕в бойових д╕й, як╕ перебували безпосередньо на територ╕╖ Операц╕╖ Об'╓днаних сил (ООС) б╕льш як 90 дн╕в з дня набрання чинност╕ законами (з 15 травня 2021 року).
❗️Спрощеннями учасники АТО/ООС можуть скористатися по 08 лютого 2022 включно, тобто залишилося 49 дн╕в.
В╕дтак, починаючи з 11 листопада 2021 року станом на 22 грудня, оформлено 249 авто “на ╓врономерах”.
За вказаний пер╕од л╕дерами за к╕льк╕стю оформлених авто стали:
Одеська митниця – 72 шт,
╤вано-Франк╕вська митниця – 29 шт.,
Дн╕провська митниця – 25 шт.
Для п╕дтвердження статусу учасника бойових д╕й, а також п╕дтвердження перебування на територ╕╖ проведення ООС, для митного оформлення подавалися документи, видан╕:
М╕н╕стерством оборони Укра╖ни
Нац╕ональною гвард╕╓ю Укра╖ни
Державною прикордонною службою Укра╖ни
Нац╕ональною пол╕ц╕╓ю Укра╖ни.
Головуючий наради подякував колегам ╕з рег╕он╕в за ефективну вза╓мод╕ю п╕д час виконання положень зазначених закон╕в та висловив спод╕вання, що учасники бойових д╕й зможуть повною м╕рою скористатися передбаченими спрощеннями.
Анекдот из Интернет
– Конструктивные предложения имеются? – Может, пошло оно всё нафиг? – Принято единогласно.
Афоризм
Народная мудрость гласит, что человека нельзя купить, но за деньги - можно.
