╢вросоюз оф╕ц╕йно завершив ратиф╕кац╕ю угоди про вих╕д Британ╕╖
Рада ╢С у четвер за письмовою процедурою схвалила угоду про Brexit – тим самим ╢С оф╕ц╕йно завершив процес ратиф╕кац╕╖ документа за день до виходу Британ╕╖ з блоку.
Про це йдеться у
пов╕домленн╕ на сайт╕ Ради ╢С, пише "╢вропейська правда".
Р╕шення Рада ухвалила п╕сля того, як напередодн╕ угоду абсолютною б╕льш╕стю голос╕в схвалив ╢вропарламент. 24 с╕чня документ в Брюссел╕ п╕дписало кер╕вництво ╢С.
"Угода про вих╕д набуде чинност╕ п╕сля виходу Велико╖ Британ╕╖ з ╢С 31 с╕чня 2020 року оп╕вноч╕ за Центрально╓вропейським часом. З цього часу Велика Британ╕я б╕льше не буде державою-членом ╢С ╕ вважатиметься третьою кра╖ною", - сказано у пов╕домленн╕.
Угода передбача╓ впорядкований вих╕д Британ╕╖ з блоку. Вона охоплю╓ права громадян, ф╕нансов╕ питання, перех╕дний пер╕од, протоколи щодо ╤рланд╕╖ ╕ П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖, К╕пру та Г╕бралтару.
Набуття чинност╕ угоди означа╓ початок перех╕дного пер╕оду, який триватиме до 31 грудня 2020 року. Цей перех╕дний пер╕од потр╕бний для того, аби громадяни ╕
п╕дпри╓мства мали б╕льше часу для адаптац╕╖ до нових умов.
Протягом перех╕дного пер╕оду Британ╕я продовжить застосовувати закони ╢С, але б╕льше не буде представлена в ╕нституц╕ях ╢вросоюзу.
Перех╕дний пер╕од може бути продовжений всього один раз на пер╕од до одного або двох рок╕в, якщо обидв╕ сторони
погодяться на це до 1 липня 2020 року.
Переговори про майбутн╓ партнерство м╕ж ╢С ╕ Великою Британ╕╓ю почнуться п╕сля того, як кра╖на вийде з ╢С.
Правл╕ння Нац╕онального банку ухвалило р╕шення знизити обл╕кову ставку до 11% р╕чних з 31 с╕чня 2020 року. Нац╕ональний банк продовжу╓ пом’якшення монетарно╖ пол╕тики, щоб забезпечити ╕нфляц╕ю на р╕вн╕ ц╕л╕ 5% та п╕дтримати ст╕йке економ╕чне зростання.
У 2019 роц╕ споживча ╕нфляц╕я спов╕льнилася до 4,1% (з 9,8% у 2018 роц╕) – найнижчого р╕вня за останн╕ ш╕сть рок╕в. Нац╕ональний банк досягнув середньостроково╖ ╕нфляц╕йно╖ ц╕л╕ 5% ±
1 в. п., яку декларував з 2015 року, нав╕ть швидше, н╕ж оч╕кувалося. Зм╕цнення гривн╕ мало вир╕шальний вплив на стр╕мке упов╕льнення ╕нфляц╕╖ наприк╕нц╕ 2019 року, н╕велювавши ефекти досить сильного споживчого попиту.
Протягом переважно╖ частини 2020 року ╕нфляц╕я перебуватиме нижче ц╕льового д╕апазону 5% ±1 в. п., але повернеться в його меж╕ наприк╕нц╕ року
Упов╕льнення ╕нфляц╕╖, за оц╕нками НБУ, продовжу╓ться. Починаючи з с╕чня ╕ протягом
переважно╖ частини року вона буде нижче ц╕льового д╕апазону 5% ±1 в. п. Однак вона прискориться у IV квартал╕ ╕ становитиме 4,8% за п╕дсумками 2020 року.
Цьому сприятиме низка чинник╕в. По-перше, минулор╕чна ревальвац╕я гривн╕ продовжить в╕дображатися на вартост╕ ╕мпортованих товар╕в ╕ товар╕в з високою часткою ╕мпорту в соб╕вартост╕. По-друге, збереження в╕дносно невисоких ц╕н на енергонос╕╖ на св╕тових ринках стримуватиме подорожчання палива на внутр╕шньому ринку. По-трет╓, продовольча
╕нфляц╕я за в╕дсутност╕ шок╕в пропозиц╕╖ буде незначною завдяки оч╕куваному пол╕пшенню врожайност╕ овоч╕в та фрукт╕в.
Водночас дещо вищими, н╕ж тор╕к, будуть темпи зростання адм╕н╕стративно-регульованих ц╕н, насамперед через подальше приведення акциз╕в на тютюнов╕ вироби до ╓вропейських р╕вн╕в.
У 2021–2022 рр. ╕нфляц╕я внасл╕док пом’якшення монетарно╖ пол╕тики перебуватиме на р╕вн╕ середньостроково╖ ц╕л╕ 5% ±1 в. п. Збереженню стаб╕льно низьких темп╕в ╕нфляц╕╖ також
продовжать сприяти:
виважена ф╕скальна пол╕тика;
в╕дносно низьк╕ ц╕ни на енергоресурси на св╕тових ринках;
п╕двищення продуктивност╕ укра╖нсько╖ економ╕ки.
Економ╕чне зростання прискориться з 3,3% у 2019 до 3,5% у 2020 роц╕, а в наступн╕ роки становитиме близько 4%
Прискоренню темп╕в економ╕чного зростання сприятиме пом’якшення монетарно╖ пол╕тики. Високий р╕вень приватного споживання та ╕нвестиц╕й залишатиметься
основним руш╕╓м економ╕чного зростання. Водночас внесок чистого експорту у ВВП ╕ дал╕ буде в╕д’╓мним через значн╕ потреби реального сектору економ╕ки в ╕нвестиц╕йному ╕мпорт╕.
Досить висок╕ темпи зростання реальних доход╕в населення також зумовлять подальше скорочення розриву в зароб╕тних платах пор╕вняно ╕з сус╕дн╕ми кра╖нами. Це й надал╕ буде зб╕льшувати зац╕кавлен╕сть укра╖нц╕в у працевлаштуванн╕ в Укра╖н╕, а не за кордоном.
Деф╕цит поточного рахунку у 2020–2022
роках , як ╕ ран╕ше, перебуватиме в прийнятних межах
У 2019 роц╕ деф╕цит звузився до 0,7% ВВП. Значний внесок у його зменшення мало отримання НАК «Нафтогаз» компенсац╕╖ в╕д рос╕йського Газпрому за р╕шенням Стокгольмського арб╕тражу. Однак ╕ без урахування цих кошт╕в деф╕цит поточного рахунку звузився завдяки меншому деф╕циту зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ товарами, ст╕йкому зростанню експорту послуг, меншим обсягам репатр╕ац╕╖ див╕денд╕в.
У 2020-2022 рр. деф╕цит поточного
рахунку коливатиметься на р╕вн╕ 3-4%. Розширення деф╕циту буде пов’язане, зокрема, з високими обсягами ╕нвестиц╕йного ╕мпорту ╕ зниженням надходжень в╕д транзиту газу. Водночас це компенсуватиметься сутт╓в╕шими надходженнями кап╕талу до приватного сектору в результат╕ пол╕пшення ╕нвестиц╕йного кл╕мату.
Основним припущенням макроеконом╕чного прогнозу залиша╓ться подальша сп╕впраця з МВФ
Нац╕ональний банк оч╕ку╓ укладення ново╖ програми сп╕впрац╕ з Фондом у
найближч╕ м╕сяц╕ п╕сля схвалення Верховною Радою Укра╖ни необх╕дних законопро╓кт╕в. Завдяки нов╕й програм╕ з МВФ, оф╕ц╕йним залученням та збереженню ╕нтересу нерезидент╕в до ОВДП збережеться щор╕чне зростання м╕жнародних резерв╕в Укра╖ни, попри пер╕од п╕кових виплат за зовн╕шн╕м державним боргом. У 2020 роц╕ вони перевищать 29 млрд дол. США ╕ продовжать зб╕льшуватися у 2021-2022 роках.
Ключовим ризиком для реал╕зац╕╖ цього макропрогнозу Нац╕ональний банк, як ╕ ран╕ше, бачить
в╕дтерм╕нування укладення ново╖ програми сп╕впрац╕ з МВФ. Так само, збер╕гаються ризики для макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕ насамперед внасл╕док р╕шень укра╖нських суд╕в щодо в╕дпов╕дальност╕ та зобов’язань ексвласник╕в неплатоспроможних банк╕в перед державою.
Реал╕зац╕я цих ризик╕в може пог╕ршити курсов╕ й ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування та ускладнити доступ до м╕жнародних ринк╕в кап╕талу в умовах необх╕дност╕ зд╕йснення п╕кових боргових виплат.
Актуальними ╓ також ╕нш╕
ризики:
подальшого охолодження св╕тово╖ економ╕ки та пог╕ршення умов торг╕вл╕;
ескалац╕╖ в╕йськового конфл╕кту на сход╕ кра╖ни та нов╕ торговельн╕ обмеження з боку Рос╕╖;
скорочення врожаю зернових ╕ плодоовочевих культур в Укра╖н╕ через несприятлив╕ погодн╕ умови;
зб╕льшення волатильност╕ св╕тових ц╕н на продукти харчування з огляду на глобальн╕ зм╕ни кл╕мату;
зменшення обсяг╕в припливу ╕ноземного кап╕талу.
Таким чином, за даного
макроеконом╕чного прогнозу та в умовах збереження балансу ризик╕в Правл╕ння Нац╕онального банку вир╕шило знизити обл╕кову ставку одразу на 2,5 в.п. Пом’якшення монетарно╖ пол╕тики сприятиме актив╕зац╕╖ кредитування реального сектору ╕ прискоренню економ╕чного зростання.
Нац╕ональний банк прогнозу╓ зниження обл╕ково╖ ставки до 7% на к╕нець 2020 року завдяки швидкому пол╕пшенню макроеконом╕чно╖ ситуац╕╖ в кра╖н╕
Оч╕ку╓ться, що найб╕льше обл╕кова ставка
знизиться впродовж першого п╕вр╕ччя поточного року. Це вплине на подальше зниження вартост╕ кредит╕в для б╕знесу та населення, а також стимулюватиме д╕лову активн╕сть.
Разом з тим реал╕зац╕я низки зазначених про╕нфляц╕йних ризик╕в як внутр╕шнього, так ╕ зовн╕шнього походження може зумовити пов╕льн╕ше зниження обл╕ково╖ ставки.
Натом╕сть у раз╕ прискорено╖ реал╕зац╕╖ реформ та сутт╓вого припливу ╕нвестиц╕й можливе зниження обл╕ково╖ ставки б╕льш прискореним темпом.
Зниження обл╕ково╖
ставки до 11% ухвалено р╕шенням Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 30 с╕чня 2020 року № 76-рш "Про розм╕р обл╕ково╖ ставки".
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала прийняттю Правл╕нням Нац╕онального банку цього р╕шення, буде оприлюднено 10 лютого.
Новий детальний макроеконом╕чний прогноз буде опубл╕ковано в ╤нфляц╕йному зв╕т╕ 6 лютого.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 12 березня
в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.
... Вантаж╕ з продуктами п╕д час ввезення (пересилання) на митну територ╕ю Укра╖ни повинн╕ супроводжуватися м╕жнародними сертиф╕катами
ПКМУ: Про затвердження перел╕ку п╕дстав для призупинення митного оформлення товар╕в, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕, за ╕н╕ц╕ативою митного органу
КАБ╤НЕТ М╤Н╤СТР╤В УКРА╥НИ
ПОСТАНОВА
в╕д 24 с╕чня 2020 р. № 18
Ки╖в
Про визнання такою, що втратила чинн╕сть,
постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 травня 2012 р. № 432
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни постановля╓:
Визнати такою, що втратила чинн╕сть, постанову Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 травня 2012 р. № 432 “Про затвердження перел╕ку п╕дстав для призупинення
митного оформлення товар╕в, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕, за ╕н╕ц╕ативою митного органу” (Оф╕ц╕йний в╕сник Укра╖ни, 2012 р., № 40, ст. 1527).
Когда у нас на высокие должности назначают откровенных дилетантов, то это как если бы во время кастинга на конкурс красоты вместо красавиц набрали кривоногих страхолюдин со словами: «Ну, ничего. Пообвыкнутся, наберутся опыта. Тогда и похорошеют. А там, глядишь, и вовсе красавицами станут».
Афоризм
Нет более удовлетворенной женщины, чем припарковавшаяся.
