1.	№ 1041 от 11-12-2019 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про затвердження Порядку делегування окремих повноважень кер╕вника державно╖ служби в центральному орган╕ виконавчо╖ влади "УК" № 245 от 20-12-2019 Действует с 21-12-2019

2.	№ 1042 от 11-12-2019 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про затвердження Порядку ф╕ксац╕╖ доведення ╕нформац╕╖ або документ╕в до в╕дома державного службовця шляхом використання засоб╕в телекомун╕кац╕йного зв'язку "УК" № 245 от 20-12-2019 Действует с 21-12-2019

3.	№ 1026 от 23-10-2019 Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Про визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких постанов Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни "УК" № 245 от 20-12-2019 Действует с 21-12-2019

MDoffice

Количество просмотров: 26 (за период c 00:00 по 18:02 21/12/19), всего просмотров: 387

Лист вiд 01.08.2014 № 1085/7/99-99-24-01-06-17 ДФСУ Щодо митного оформлення експортних вантаж╕в Вступил в силу с 01.08.2014

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Платежи при таможенном оформлении
1. Вв╕зне мито (В╕льна торг╕вля з кра╖нами ЕС)
	№ б/н от 27.06.2014 Угоди "Угода про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною, з одн╕╓╖ сторони, та ╢вропейським Союзом, ╢вропейським сп╕втовариством з атомно╖ енерг╕╖ ╕ ╖хн╕ми державами-членами, з ╕ншо╖ сторони"
Нетарифное регулирование
2. Державний ринковий нагляд ╕ контроль [Секторальн╕ плани]
	№ Б/н от 29.11.2019 Держеко╕нспекц╕я "Секторальний план державного ринкового нагляду на 2020 р╕к (Держеко╕нспекц╕я)"
	№ Б/н от 03.12.2019 Д╤УБНТ "Секторальний план державного ринкового нагляду на 2020 р╕к (Укртрансбезпека)"
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	М╕журядова угода	1
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	12
	ВСЕГО:	13

MDoffice

ОР╤╢НТОВНИЙ ПЛАН

проведення сем╕нар╕в/круглих стол╕в НВО «Поверхность МД» у 2020 роц╕

2020 р╕к.

На наших Круглих столах буде проходити обговорення актуальних та нагальних питань зм╕н в законодавств╕ та питань програмно-техн╕чного забезпечення.

Сл╕дкуйте за нашими анонсами.

Чека╓мо саме Вас!

З повагою,

ТОВ «НВО «Поверхность» МД».

461" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowTransparency="true" allow="encrypted-media">

[В╕дправити заявку]

ТОВ "НВО "Поверхность МД"

СЕМ╤НАР

«Авторизований економ╕чний оператор. Правила ╤нкотермс® 2020»

(АЕО – що отриму╓мо в результат╕ ╕ з чого починати. Правила ╤нкотермс® 2020 – новац╕╖, пор╕вняння, випадки ╕ особливост╕ застосування, вплив на ЗЕД-операц╕ю)

Дата проведення: 25 с╕чня 2020 року, м╕сто Ки╖в.

Ре╓страц╕я: з 9:00 до 9:30.

Початок: о 09:30

Перерва: 11-30 (кава), 13:00 - 14:00 (об╕д)

Зак╕нчення: 17-30

Сп╕кери та учасники:

Представники ДФС Укра╖ни (за згодою);

В╕та М╕рошн╕ченко – ГК «Кап╕тал»;

Спец╕ал╕сти ТОВ "НВО «Поверхность МД».

ПРОГРАМА Сем╕нару:

I - ╤╤. «Авторизований економ╕чний оператор»

    - Законодавч╕ ╕ нормативн╕ документи, що регулюють д╕яльн╕сть (чинн╕ ╕ проекти);

    - Переваги, Особливост╕, Критер╕╖, Алгоритм отримання статусу тощо;

    - Питання - в╕дпов╕д╕.

I╤╤ - VI. «Правила ╤нкотермс® 2020»

    - Правила ╤нкотермс® 2020 – загальний огляд, новац╕╖, порядок набуття чинности;

    - Пор╕вняльний анал╕з правил ╤нкотермс® 2020 та правил ╤нкотермс® 2010;

    - П╕дб╕р оптимальних умов поставки для р╕зних ЗЕД-операц╕й;

    - Особливост╕ р╕зних умов поставки, врахування витрат ╕ ризик╕в. Детальний огляд кожного правила верс╕╖ ╤нкотермс® 2020;

    - В╕дпов╕дальн╕сть учасник╕в операц╕╖. Митн╕ формальност╕ – в╕дпов╕дальн╕сть Покупця чи Продавця;

    - Найпоширен╕ш╕ помилки ╕ проблеми при неправильному трактуванн╕ ╕ застосування правил ╤нкотермс®. Огляд практичних приклад╕в застосування р╕зних умов поставки товар╕в;

    - Питання - в╕дпов╕д╕.

Кожному учаснику нада╓ться:

• Сертиф╕кат про участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕ MD Office;
• Безкоштовна ре╓страц╕я ╕нформац╕йно-анал╕тично╖ програми «MD Office» строком на один м╕сяць;
• Безкоштовна ре╓страц╕я на сайт╕ п╕дтримки ЗЕД www.mdoffice.com.ua строком на один м╕сяць;
• Блокнот, ручка.

Як╕сть круглих стол╕в, сем╕нар╕в, конференц╕й, як╕ проводяться ТОВ "НВО«Поверхность МД» з 1998 року забезпечуються досв╕дом орган╕зац╕╖ навчання суб'╓кт╕в ЗЕД. Протягом 1998 - 2019 у заходах за участю фах╕вц╕в ТОВ "НВО «Поверхность МД» пройшли навчання понад 8300 чолов╕к, а на корпоративних сем╕нарах(трен╕нгах) - понад 3300.

Координатор проекту: ФОП Браташов Олег Миколайович

Варт╕сть участ╕ у Круглому стол╕/сем╕нар╕: 1850 грн. без ПДВ (оплата на р/р СПД) або 2220 грн. з ПДВ (оплата на р/р ТОВ "НВО "Поверхность МД");

У варт╕сть входить участь у Круглому стол╕/сем╕нар╕, консультац╕╖ фах╕вц╕в, мастер-клас роботи з програмним забезпеченням, матер╕али за тематикою Круглого столу/сем╕нару, кофе-брейк, об╕д та ╕н.

М╕сце проведення :  конференц-зал ДП “УкрНДНЦ”, м. Ки╖в, вул. Святошинська, 2, станц╕я метро "Святошино” ("Укра╖нський науково-досл╕дний центр ╕ учбовий центр проблем стандартизац╕╖, сертификац╕╖ та якост╕").

Б╕льш детальну ╕нформац╕ю про зах╕д, порядок ре╓страц╕╖ та оплати Ви можете отримати за телефоном:
+38 -044-339-95-45
e-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на сайт╕ www.mdoffice.com.ua

Поклада╓мо над╕ю, що ╕нформац╕я, отримана п╕д час Круглого столу/сем╕нару, принесе неоц╕ненну допомогу у веденн╕ Вашого б╕знесу

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛ╤/СЕМ╤НАР╤

* Ф╕рма-учасник/(╢ДРПОУ) Сума до оплати (п╕дкреслити)  1850** грн. (без ПДВ)  2220** грн. (з ПДВ)  Фактична адреса (+╕ндекс) * Телефон/факс (+ код м╕ста)   E-mail * П.╤.Б., посада учасника Телефон моб. Вид д╕яльност╕ Вашого п╕дпри╓мства * Форма оплати Юридична адреса * Св╕доцтво ПДВ *╕ндив╕дуальний податковий номер Пропозиц╕╖, побажання для теми сем╕нару * Поля обов'язков╕ до заповнення Дата заповнення М.П. п╕дпис

Заповнену заявку разом ╕з коп╕╓ю св╕доцтва про ре╓страц╕ю платника податку (про ре╓страц╕ю) сл╕д над╕слати на електронну адресу E-mail: seminar@mdoffice.com.ua або на тел./факс 044 339-95-45.
Заявки приймаються до 21.01.2020 включно, оплата до 22.01.2020.

[В╕дправити заявку]

   М╕н╕стерство розвитку економ╕ки, торг╕вл╕ ╕ с╕льського господарства Укра╖ни намага╓ться знайти в╕дпов╕дь на питання: “Курс зм╕цню╓ться, а ц╕ни не знижуються. Чому так?” – пов╕домив м╕н╕стр Тимоф╕й Милованов.

   “За певними позиц╕ями (споживчого ╕мпорту – Ред.), де мало б бути б╕льше зменшення (ц╕ни – Ред.), ми робимо анал╕тику, ╕ якщо буде потр╕бно, будемо сп╕лкуватися з ринком ╕ проводити розсл╕дування”, – написав в╕н на сво╖й стор╕нц╕ в Facebook.

   М╕н╕стр уточнив, що ц╕ни на ╕мпортн╕ товари, як╕ формують 29,8% споживчого кошика укра╖нця, за останн╕ 12 м╕сяц╕в зросли в середньому на 0,3%: на 71 позиц╕ю вони знизилися, а на 56 позиц╕й зросли.

   Милованов зазначив, що пад╕ння ц╕н стриму╓ться п╕двищенням зарплат та ╕нших витрат у соб╕вартост╕, однак потр╕бен б╕льш детальний анал╕з.

https://bloginside.in.ua

Новые правила, направленные на модернизацию средств защиты от болезней животных и вредителей растений, и повышение безопасности пищевых продуктов начали действовать в Европе в ночь на 14 декабря 2019 г. Они заменяют более 70 существующих европейских директив.

Об этом пишет Food Safety News.

Правила разделены на два блока: официальный регламент контроля (OCR), применяемый к компаниям, участвующим в торговле животными и продуктами животного происхождения (POAO); и постановление о здоровье растений (PHR) для предприятий, занимающихся производством, поставкой семян растений, древесины и растительных продуктов.

Новая служба IMSOC свяжет существующие системы RASFF, TRACES, а также сеть, которая противодействует мошенничеству в продовольственной сфере.

Импортеры животных и продуктов животного происхождения должны будут пройти пункты пограничного контроля, хотя бы за один рабочий день и минимум за 4 часа до ввоза. Также, необходимо будет заполнить общий въездной документ о состоянии здоровья животных (CHED). Он заменит въездной ветеринарный документ (CVED) и общий въездной документ (CED).

http://agroportal.ua

   13 грудня в╕дбулося урочисте п╕дписання договору м╕ж Державною митною службою Укра╖ни та Литовською Митницею щодо передач╕ програмного забезпечення, що дозволить забезпечити тестування Ново╖ компютеризовано╖ транзитно╖ системи (NCTS) та прискорить запровадження норм Закону Укра╖ни «Про режим сп╕льного транзиту та запровадження нац╕онально╖ електронно╖ транзитно╖ системи» в╕д 12.09.2019 року №78-IX, к╕нцевою метою якого ╓ при╓днання Укра╖ни до Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту та Конвенц╕╖ про спрощення формальностей з торг╕вл╕ товарами.

   Дуже важливо, що сп╕льна робота М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни, Держмитслужби з м╕жнародними партнерами з ╢С, Центрального агентства з управл╕ння проектами (CPMA), Програми п╕дтримки управл╕ння державними ф╕нансами для Укра╖ни (EU4PFM) та Митно╖ служби Литовсько╖ Республ╕ки зробили можливим сьогодн╕шн╕й зах╕д.

   Учасники в╕дм╕тили активну роль Оф╕су п╕дтримки реформ при М╕н╕стерств╕ ф╕нанс╕в Укра╖ни, який нада╓ координац╕йну, анал╕тичну, ╕нформац╕йну та стратег╕чну п╕дтримку процесам митно╖ реформи, в тому, щоб цей важливий крок в╕дбувся.

   П╕сля отримання системи NCTS Укра╖на матиме змогу, використовуючи в односторонньому порядку до одного року нац╕ональний модуль транзитно╖ системи, довести техн╕чну спроможн╕сть виконувати вс╕ необх╕дн╕ умови щодо при╓днання до Конвенц╕╖ про процедуру сп╕льного транзиту.

   Безсумн╕вно, сьогодн╕шня под╕я - це результат сп╕льно╖ роботи, яка продовжуватиметься щонайменше найближчий р╕к, дозволить орган╕зувати та зд╕йснити тестування електронно╖ системи сп╕льного режиму транзиту товар╕в через митну територ╕ю Укра╖ни, використовувати механ╕зм гарантування сплати митного боргу, застосовувати спец╕альн╕ транзитн╕ спрощення та ╕нш╕ особливост╕ зд╕йснення митних формальностей.


https://mof.gov.ua

   Якщо в св╕т╕ пол╕тики розбещу╓ абсолютна влада, то в св╕т╕ б╕знесу розбещують абсолютн╕ монопол╕╖. Монопол╕я — це в╕дсутн╕сть стимул╕в для подальшого розвитку.

   «Ц╕ни монопол╕╖ у вс╕х випадках ╓ найвищими з тих, як╕ можна вичавити з покупц╕в або як╕, як передбача╓ться, вони згодн╕ заплатити» © Адам См╕т

   ╤нтелектуальна власн╕сть, авторське право — це безумовн╕ ц╕нност╕, на сторож╕ яких сто╖ть кожна демократична кра╖на. Проте, ╖хня абсолютизац╕я може зруйнувати п╕двалини само╖ демократ╕╖, знищуючи ╕ншу ц╕нн╕сть — ц╕нн╕сть в╕льно╖ конкуренц╕╖ та економ╕чного розвитку здорового сусп╕льства.

   Живучи в епоху глобал╕зац╕╖, ми усв╕домлю╓мо необх╕дн╕сть бути завжди в у центр╕ под╕й, максимально швидко по╕нформованими, позбавленими бар‘╓р╕в та обмежень, надто, коли ц╕ бар‘╓ри штучн╕.

   Google — для моментального пошуку будь-яко╖ ╕нформац╕╖, Facebook, Viber, Telegram — для сп╕лкування, соц╕ал╕зац╕╖, пошуку новин, Glovo — для швидко╖ доставки ╖ж╕, Booking.com — для в╕дпочинку в будь-якому куточку планети — все це — ознаки сучасного св╕ту, св╕ту без обмежень, св╕ту, де хочеться жити.

   Укра╖нц╕ знаходяться в певному вакуум╕, ситуац╕╖, коли за один ╕ той само товар доводиться платити набагато б╕льше, ан╕ж, наприклад у сус╕дн╕й Польщ╕. Невже статки укра╖нц╕в вищ╕?
Сила бренду в такому св╕т╕ - безперечна, як ╕ бажання придбати цей бренд за будь-яку ц╕ну. Проте, часто ми розум╕╓мо, що укра╖нц╕ знаходяться в певному вакуум╕, ситуац╕╖, коли за один ╕ той само товар доводиться платити набагато б╕льше, ан╕ж, наприклад у сус╕дн╕й Польщ╕. Невже статки укра╖нц╕в вищ╕? Н╕, просто до недавнього часу в Укра╖н╕ д╕яла ол╕гопол╕я на певн╕ групи товар╕в, яка стримувала можливост╕ для в╕льно╖ торг╕вл╕, а також цементувала висок╕ ц╕ни.

   Не так давно компан╕я «МЕТРО Кеш енд Кер╕ Укра╖на» та ще чотири велик╕ торговельн╕ мереж╕ Укра╖ни звернулися до Прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни та до Голови парламенту з проханням реал╕зувати в укра╖нському законодавств╕ м╕жнародний принцип вичерпання прав на торговельн╕ марки та започаткувати ╕нструмент паралельного ╕мпорту.

   Варто розтлумачити, що оф╕ц╕йний паралельний ╕мпорт товар╕в — це ввезення ориг╕нальних товар╕в, що вироблен╕ власником бренду чи за його згоди, з╕ сплатою вс╕х митних платеж╕в та податк╕в, але як╕ перем╕щуються паралельно з аналог╕чними товарами, як╕ ╕мпортують виробники-правовласники та ╖хн╕ дистриб’ютори. Важливо не плутати ╕з «с╕рим» ╕мпортом, який зд╕йсню╓ться шляхом уникнення в╕д сплати податк╕в або з╕ сплатою ╖х у неповному обсяз╕.

   Отже, 17 жовтня цього року Верховною Радою Укра╖ни були прийнят╕ довгооч╕куван╕ зм╕ни до Митного кодексу Укра╖ни (законопроект № 1230), яким, серед ╕ншого, передбачено прискорення перем╕щення через кордон ориг╕нальних товар╕в. ╤ншими словами, спрощено процедуру митного оформлення паралельного ╕мпорту. Тобто, в багатор╕чному спор╕ щодо ╕снування перепон на митниц╕ для паралельного ╕мпорту нарешт╕ поставлено крапку. ╤ це було зроблено в рамках ╓вро╕нтеграц╕╖ Укра╖ни та наближення митного законодавства до норм ╢С.

   Наша компан╕я безперечно в╕та╓ прийняття цих зм╕н, як╕ ми п╕дтримували як представники р╕тейлу. Окремо╖ подяки заслуговують ╕н╕ц╕атори та розробники законопроекту № 1230 — голова проф╕льного ком╕тету парламенту, фах╕вц╕ М╕н╕стерства ф╕нанс╕в та команда п╕дтримки реформ при М╕нф╕н╕, а також нове кер╕вництво митно╖ служби. Вс╕ ц╕ люди до останнього моменту мали принципову позиц╕ю та в╕дстоювали необх╕дн╕сть прийняття саме цих положень.

   14 листопада 2019 року законопроект № 1230 став Законом № 202 та набрав чинност╕ п╕сля його п╕дписання президентом.

   Але що на практиц╕?

   Ран╕ше митниц╕ були перевантажен╕ в╕дсл╕дковуванням товар╕в, що ╓ об'╓ктами паралельного ╕мпорту, та призупиняли митне оформлення нав╕ть ориг╕нальних товар╕в, якщо ╖х ввезення зд╕йснювалось «неавторизованими» ╕мпортерами, не зазначеними в митному ре╓стр╕. ╤ чекали кожен раз на згоду в╕д правовласника в Укра╖н╕.

   Зараз при ввезенн╕ брендованих товар╕в будь-яким ╕мпортером митниця повинна в першу чергу пересв╕дчитись, чи ╓ ц╕ товари ориг╕нальними без необх╕дност╕ отримувати обов’язку згоду в╕д правовласника, надаючи останньому комерц╕йну ╕нформац╕ю про поставку, ╕ вже пот╕м проводити митне оформлення. Проте, у випадку наявност╕ п╕дозри, митник все одно може призупини процес оформлення та з’ясувати факт ориг╕нальност╕ товару за допомогою правовласника.

   Для ефективно╖ роботи митниц╕ в цьому напрям╕, в першу чергу, потр╕бно, щоб правовласники надавали повну та актуальну ╕нформац╕ю про сво╖ товари для захисту сво╖х прав. ╤ це ц╕лком в ╖хн╕х ╕нтересах. Тому що мета митного ре╓стру — це боротьба з п╕дробками на кордон╕, а не ╕нструмент тиску на конкурент╕в. Нараз╕ М╕н╕стерству ф╕нанс╕в необх╕дно розробити протягом 3-х м╕сяц╕в нов╕ п╕дзаконн╕ акти для врегулювання вс╕х питань практичного застосування нового законодавства. ╤ штучна лог╕стична затримка на кордон╕ для ориг╕нальних товар╕в п╕де в минуле.

   Вже ста╓ зрозум╕лим, що п╕сля прийняття цих зм╕н до Митного кодексу неодм╕нно постане питання про врегулювання в Укра╖н╕ принципу вичерпання прав на торговельн╕ марки, оск╕льки сьогодн╕ в чинному законодавств╕ ч╕тко не закр╕плено його видову категор╕ю. Судова практика р╕зниться, але б╕льш╕сть справ говорять про застосування в Укра╖н╕ де-факто м╕жнародного принципу. Тут варто нагадати, що ще в 2017 роц╕ Урядом вже пропонувалось закр╕пити м╕жнародний принцип, однак через в╕дсутн╕сть консенсусу в парламент╕ минулого скликання питання так ╕ не було проголосоване.

   Взагал╕, паралельний ╕мпорт повинен стати тим конкурентним ╕нструментом економ╕ки, який зм╕нить сьогодн╕шн╕й стан речей, коли укра╖нськ╕ громадяни змушен╕ купувати товари у «сертиф╕кованих» дистриб’ютор╕в за завищеними (монопольними) ц╕нами.

   Ситуац╕я, коли вс╕ легальн╕ ╕мпортери, паралельно з представниками правовласник╕в, матимуть р╕вн╕ можливост╕ для ╕мпорту в Укра╖ну ориг╕нальних товар╕в, однозначно стимулюватиме розвиток здорово╖ конкуренц╕╖. А це, у свою чергу, надасть нашим громадянам шанс отримувати як╕сн╕ товари за б╕льш доступними ц╕нами та поповнить державний бюджет новими надходженнями через актив╕зац╕ю законно╖ п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕.

   В умовах св╕тово╖ глобал╕зац╕╖ та м╕жнародно╖ торг╕вл╕ створення штучних бар'╓р╕в на шляху доступу товар╕в в Укра╖ну ╓ проявом дискрим╕нац╕╖. ╤ не лише по в╕дношенню до п╕дпри╓мц╕в, а й до громадян власно╖ кра╖ни.

   Автори св╕тового бестселера «Чому нац╕╖ занепадають?» в╕дстоюють тезу, що р╕зниця м╕ж б╕дними ╕ багатими кра╖нами обумовлена лише одним фактором — ╕нститутами, на яких будуються сусп╕льство, економ╕ка ╕ держава. Якщо ц╕ ╕нститути в╕дкрит╕ («╕нклюзивн╕»), де наявна в╕льна конкуренц╕я, реальне право вибору в економ╕ц╕ та пол╕тиц╕, ╕сну╓ реальний захист прав людини (в т.ч., захист прав ╕нтелектуально╖ власност╕) — таке сусп╕льство буде в╕льним, розвиненим ╕ багатим.

   Якщо ж дом╕нують закрит╕ ╕нститути («екстрактивн╕») — «закрит╕ клуби» для «обраних», де дом╕нують корупц╕я, монопол╕╖ ╕ обмеження свобод — так╕ сусп╕льства приречен╕ на стагнац╕ю ╕ занепад.

   Закон про оф╕ц╕йний паралельний ╕мпорт в╕дкрива╓ в╕кно можливостей для Укра╖ни йти першим шляхом — шляхом в╕дкритост╕ ╕ в╕льно╖ конкуренц╕╖, стаючи кра╖ною, де хочеться жити.

   Спец╕ально для НВ Б╕знес

https://nv.ua

Держмитслужба почала оприлюднювати ре╓стри, як╕ вона веде, на веб-портал╕ ╢диного в╕кна. Для цього там започатковано спец╕альний розд╕л. Першим "п╕шов" ре╓стр ос╕б, як╕ зд╕йснюють операц╕╖ з товарами. Поступово будемо додавати ╕ ╕нш╕ наш╕ ре╓стри. Сл╕дкуйте за новинами веб-порталу ( https://cabinet.customs.gov.ua/portalnews ).
До реч╕, вже найближчим часом в Особистому Каб╕нет╕ веб-порталу бажаюч╕ зможуть подати заяву на включення в цей ре╓стр (в народ╕ - "акредитац╕я") та заяву на внесення зм╕н в обл╕кову картку.

Необх╕дно додати, що цей же ре╓стр з ╕дентичною функц╕ональн╕стю доступний в Електронному Каб╕нет╕ Державно╖ податково╖ служби Укра╖ни за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/cli-zed. Хоч ми з податковою ╕ "роз'╖халися", але ╤Т спец╕ал╕сти обох служб ╕ на дал╕ прид╕лятимуть п╕двищену увагу ╕нтероперабельност╕ наших ╕нформац╕йних ресурс╕в. Благо, в службах залишаються люди, знайом╕ з "обома боками" ц╕╓╖ "медал╕", тому особливих складнощ╕в в цьому процес╕ не передбача╓ться.

Юл╕я Хоменко
Адвокат, ЮК “Правозахист Укра╖на”

Питання митно╖ вартост╕ товар╕в на сьогодн╕ не втрачають актуальност╕, оск╕льки основною ц╕ллю визначення митно╖ вартост╕ товар╕в ╓ визначення бази для нарахування митних платеж╕в. Кр╕м того, митна варт╕сть ╓ важливим елементом для митно╖ статистики, застосування заход╕в державного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ тощо.

Поняття та порядок визначення митно╖ вартост╕ регулю╓ться Митним кодексом Укра╖ни та нормами м╕жнародного права, зокрема, положеннями статт╕ VII Генерально╖ угоди з тариф╕в та торг╕вл╕ 1994 року та Угоди про застосування статт╕ VII ГАТТ.

Так, Митний кодекс Укра╖ни визнача╓ митну варт╕сть як варт╕сть товар╕в, що використову╓ться для митних ц╕лей, яка базу╓ться на ц╕н╕, що фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари (стаття 49).

В той час як в╕дпов╕дно до статт╕ ╤ Угоди про застосування статт╕ VII Генерально╖ угоди про тарифи й торг╕влю 1994 року, митна варт╕сть ╕мпортних товар╕в ╓ контрактною варт╕стю, тобто ц╕ною, фактично сплаченою або що п╕дляга╓ сплат╕ за товари, коли вони продаються на експорт до кра╖ни ╕мпорту, скоригованою в╕дпов╕дно до положень статт╕ 8 за умов, визначених вказаною статтею.

Тобто, Митний кодекс обмежу╓ поняття митно╖ вартост╕ сферою ╖╖ використання – для митних ц╕лей, що було св╕домо зроблено у редакц╕╖ кодексу 2012 року для унеможливлення ототожнення податковим органом митно╖ вартост╕ з╕ звичайною ц╕ною для подальшою реал╕зац╕╖ ╕мпортованого товару на територ╕╖ Укра╖ни.

Зважаючи на досв╕д роботи у сфер╕ митного права, уважаю, що захист ╕нтерес╕в б╕знесу щодо п╕дтвердження митно╖ вартост╕ ма╓ розпочинатися не п╕сля отримання запиту додаткових документ╕в чи тим б╕льше п╕сля отримання р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в, а ще на етап╕ укладення контракту – визначення умов поставки, умов розрахунк╕в з контрагентом, вимоги до продавця про надання документ╕в та в╕домостей, як╕ повинн╕ бути передан╕ разом з товаром. Це дозволя╓ одразу спланувати ус╕ складов╕ митно╖ вартост╕ товару (якщо вони не включалися до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕) та документи, якими ╕мпортер буде ╖х п╕дтверджувати.

Варто зазначити, що при такому п╕дход╕ п╕дтвердження митно╖ вартост╕ ╓ справою часу ╕ нав╕ть якщо митний орган в╕дмовиться ╖╖ визнати, то в судовому порядку зробити це буде значно прост╕ше.

Першим етапом п╕дтвердження митно╖ вартост╕ в межах митного оформлення ╓ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в. Так, стаття 51 Митного кодексу Укра╖ни закр╕плю╓, що лише декларант визнача╓ митну варт╕сть товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон Укра╖ни. Вказане положення кореспонду╓ться з пунктом 1 частини друго╖ статт╕ 52 Митного кодексу, що визнача╓, що декларант зобов’язаний заявляти митну варт╕сть, визначену ним самост╕йно, у тому числ╕ за результатами консультац╕й з органом доход╕в ╕ збор╕в. Зв╕дси й виплива╓ другий етап – заявлення митно╖ вартост╕ товар╕в. Заявлення митно╖ вартост╕ товар╕в зд╕йсню╓ться декларантом або уповноваженою ним особою п╕д час декларування товар╕в, порядок якого передбачений главою 40 розд╕лу VIII Митного кодексу.

У випадках, визначених Митним кодексом Укра╖ни, для заявлення митно╖ вартост╕ товар╕в разом з митною декларац╕╓ю та ╕ншими необх╕дними для митного оформлення зазначених товар╕в документами в установленому порядку обов’язково пода╓ться декларац╕я митно╖ вартост╕, а саме:

1) якщо до ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, додаються витрати, зазначен╕ у частин╕ десят╕й статт╕ 58 цього Кодексу, ╕ якщо вони не включалися до ц╕ни;

2) якщо з ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за оц╕нюван╕ товари, вид╕лено витрати, зазначен╕ у частин╕ одинадцят╕й статт╕ 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов’язан╕ м╕ж собою.

У будь-якому випадку декларац╕я митно╖ вартост╕ не пода╓ться при поставках до 5000 ╓вро.

У вс╕х ╕нших випадках (тобто коли митна варт╕сть дор╕вню╓ фактурн╕й) кодекс нада╓ право декларанту подавати декларац╕ю митно╖ вартост╕ за бажанням.

Статтею 53 Митного кодексу Укра╖ни передбачен╕ документи, що подаються для п╕дтвердження декларантом заявлено╖ митно╖ вартост╕. Вт╕м, 07.11.2019 р. набрав чинност╕ Закон Укра╖ни в╕д 02.10.2019 р. № 141-IX «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни щодо деяких питань функц╕онування авторизованих економ╕чних оператор╕в», внасл╕док чого вказана стаття зазнала деяких зм╕н. Так, було виключено вимогу щодо подання органу доход╕в ╕ збор╕в документ╕в, що п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть товар╕в ╕ обраний метод ╖╖ визначення, одночасно з митною декларац╕╓ю.

Тобто, з набранням чинност╕ вказаних зм╕н та з урахуванням частини друго╖ статт╕ 264 Митного кодексу Укра╖ни, декларанти мають право разом з митною декларац╕╓ю подавати лише рахунок або ╕нший документ, що визнача╓ варт╕сть товару, та у випадках, встановлених Кодексом, – декларац╕ю митно╖ вартост╕ та зазначити в╕домост╕ про документи, визначен╕ частиною третьою статт╕ 335 Митного кодексу Укра╖ни (зокрема ╕ документи, що п╕дтверджують митну варт╕сть товар╕в) в граф╕ 44 митно╖ декларац╕╖.

Вт╕м, митний орган ма╓ право вимагати в╕д декларанта надати ориг╕нали таких документ╕в або засв╕дчен╕ в установленому порядку ╖х коп╕╖, чим зв╕сно ╕ буде користуватися, а там ╕ вишукувати розб╕жност╕ та в╕дсутн╕сть вс╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в.

Отже, фактично використати вказане «спрощення» зможуть лише авторизован╕ економ╕чн╕ оператори в межах так звано╖ процедури спрощеного декларування, що передбачена статтею 2601 Митного кодексу Укра╖ни (якою кодекс доповнений тим же законом в╕д 02.10.2019 р.) за наявност╕ в╕дпов╕дного дозволу.

Тому вважати це послабленням для б╕знесу нараз╕ вважати не можна.

Ще одну зм╕ну було внесено в абзац перший частини третьо╖ статт╕ 53 кодексу – п╕сля сл╕в «м╕стять розб╕жност╕» доповнено словами «як╕ мають вплив на правильн╕сть визначення митно╖ вартост╕». Це нововведення покликане ймов╕рно захищати ╕мпортер╕в в╕д недобросов╕сних запит╕в митниць.

Проте, маю сумн╕в щодо реально╖ д╕╓вост╕ ц╕╓╖ норми, оск╕льки прац╕вники митних орган╕в здеб╕льшого не вважають за необх╕дне дотримуватися вже ╕снуючого механ╕зму запиту додаткових документ╕в – описувати наявн╕сть розб╕жностей, ознак п╕дробки чи в╕дсутност╕ вс╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в, чи в╕домостей щодо ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари.

Дал╕ в╕дпов╕дно до статт╕ 54 Митного кодексу Укра╖ни, зд╕йсню╓ться наступний етап п╕дтвердження заявлено╖ декларантом митно╖ вартост╕ – контроль. Контроль правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ товар╕в зд╕йсню╓ться лише митними органами. Права та обов’язки митного органу п╕д час зд╕йснення контролю визначен╕ також в статт╕ 54 кодексу. Кодекс закр╕пив вичерпний перел╕к п╕дстав, за яким митний орган може в╕дмовити у митному оформленн╕ товар╕в за заявленою митною варт╕стю (частина шоста статт╕ 54 Митного кодексу Укра╖ни), а саме у раз╕:

1) неправильно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митно╖ вартост╕;

2)  неподання декларантом або уповноваженою ним особою документ╕в зг╕дно з перел╕ком та в╕дпов╕дно до умов, зазначених у частинах друг╕й – четверт╕й статт╕ 53 Митного кодексу, або в╕дсутност╕ у цих документах вс╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в, чи в╕домостей щодо ц╕ни, що була фактично сплачена або п╕дляга╓ сплат╕ за ц╕ товари;

3) нев╕дпов╕дност╕ обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митно╖ вартост╕ товару умовам, наведеним у глав╕ 9 Митного кодексу;

4) надходження до органу доход╕в ╕ збор╕в документально п╕дтверджено╖ оф╕ц╕йно╖ ╕нформац╕╖ орган╕в доход╕в ╕ збор╕в ╕нших кра╖н щодо недостов╕рност╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕.

Результатом зд╕йснення контролю може бути як визнання митно╖ вартост╕, так ╕ ╖╖ коригування, що ╓ завершальним етапом.

Коригування митно╖ вартост╕ може проводитися т╕льки митним органом в рамках статт╕ 55 Митного кодексу. Тобто, митний орган не визнача╓ митну варт╕сть, а зд╕йсню╓ ╖╖ коригування.

Для розум╕ння масштабност╕ обсяг╕в коригування митно╖ вартост╕ наведу статистичн╕ дан╕. Так, в╕дпов╕дно до зв╕ту роботи ДФС Укра╖ни за 2018 р╕к за рахунок коригування митно╖ вартост╕ товар╕в у 2018 роц╕ забезпечено близько 94,5 % додаткових надходжень до державного бюджету. В абсолютн╕й величин╕ сума таких надходжень склала 4,65 млрд. грн. разом з тим, вже за перше п╕вр╕ччя 2019 року сума таких додаткових донарахувань за рахунок коригування митно╖ вартост╕ становить 4,311 млрд. грн. Тобто, за половину 2019 р. вже майже досягнуто минулор╕чний показник.

Як зменшити ризик коригування митно╖ вартост╕ товару?

Як було зазначено вище, необх╕дно в╕дпов╕дально поставитися до п╕дготовки контракту та вс╕х документ╕в, що п╕дтверджують заявлену митну варт╕сть, впевнитися у в╕дсутност╕ розб╕жностей у вказаних документах. П╕д час супроводження кл╕╓нт╕в ми також готу╓мо заяву в╕д декларанта з описом ус╕х особливостей кожно╖ зовн╕шньоеконом╕чно╖ операц╕╖, поясненнями до кожного наданого документа чи п╕дставами ╖х неподання.

Зазначен╕ заходи не завжди можуть завадити митному органу все ж знайти «розб╕жност╕» й над╕слати запит додаткових документ╕в на п╕дстав╕ частини третьо╖ статт╕ 53 Митного кодексу Укра╖ни. Фактично отримання такого запиту да╓ розум╕ння, що митним органом буде в╕дмовлено в прийнятт╕ митно╖ вартост╕ декларанта. В такому раз╕ варто також готувати письмове спростування вказаних митним органом недол╕к╕в з об╜рунтуванням надання чи ненадання тих чи ╕нших запитуваних документ╕в та наполягати на проведенн╕ письмових консультац╕й.

Дал╕ в раз╕  прийняття р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в декларант в╕дпов╕дно до статт╕ 24 Митного кодексу ма╓ право оскаржити його до органу вищого р╕вня або безпосередньо до суду.

У мо╖й практиц╕ ╓ кейси щодо скасування р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ в ДФС Укра╖ни, однак не вс╕ декларанти готов╕ витрачати час на оскарження р╕шень про коригування в органах вищого р╕вня, оск╕льки часто таке оскарження ╓ не результативним. Тому част╕ше ╕мпортери в╕ддають перевагу одразу судовому порядку скасування р╕шення.

Анал╕з судово╖ практики, в тому числ╕ практики Верховного Суду, св╕дчить про те, що переважна б╕льш╕сть р╕шень про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в скасовуються судом через недотримання митними органами вимог частини 2 статт╕ 55 Митного кодексу Укра╖ни. Вказана норма визнача╓, що письмове р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ ма╓ м╕стити:

1) об╜рунтування причин, через як╕ заявлену декларантом митну варт╕сть не може бути визнано;

2) наявну в митного органу ╕нформац╕ю (у тому числ╕ щодо числових значень складових митно╖ вартост╕, митно╖ вартост╕ ╕дентичних або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в, ╕нших умов, що могли вплинути на ц╕ну товар╕в), яка призвела до виникнення сумн╕в╕в у правильност╕ визначення митно╖ вартост╕ та до прийняття р╕шення про коригування митно╖ вартост╕, заявлено╖ декларантом;

3) вичерпний перел╕к вимог щодо надання додаткових документ╕в, передбачених частиною третьою статт╕ 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна варт╕сть може бути визнана органом  доход╕в ╕ збор╕в;

4) об╜рунтування числового значення митно╖ вартост╕ товар╕в, скориговано╖ органом доход╕в ╕ збор╕в, та факт╕в, як╕ вплинули на таке коригування;

5) ╕нформац╕ю про право декларанта або уповноважено╖ ним особи на випуск у в╕льний об╕г товар╕в, що декларуються, та про право на оскарження р╕шення про коригування заявлено╖ митно╖ вартост╕ до органу вищого р╕вня в╕дпов╕дно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Серед найпоширен╕ших випадк╕в недотримання митницею вимог частини друго╖ статт╕ 55 Митного кодексу Укра╖ни наступн╕:

• безп╕дставне посилання на наявн╕сть розб╕жностей в документах декларанта та в╕дсутн╕сть ус╕х в╕домостей, що п╕дтверджують числов╕ значення складових митно╖ вартост╕ товар╕в. В той же час митний орган не зазнача╓, як╕ саме складов╕ митно╖ вартост╕ товар╕в ╓ неп╕дтвердженими, чому з поданих документ╕в неможливо встановити дан╕ складов╕ та як╕ документи необх╕дн╕ для п╕дтвердження того чи ╕ншого показника;
• необ╜рунтований виб╕р резервного методу визначення митно╖ вартост╕, пов’язаний з в╕дсутн╕стю проведення реальних консультац╕й з декларантом;
• ненадання вичерпного перел╕ку вимог щодо надання додаткових документ╕в, передбачених частиною 3 статт╕ 53 Митного кодексу Укра╖ни, за умови надання яких митна варт╕сть може бути визнана органом доход╕в ╕ збор╕в;
• зазначення в р╕шенн╕ номер╕в та дат митних декларац╕й, як╕ лягли в основу коригування митно╖ вартост╕ без зд╕йснення пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги парт╕╖ ╕дентичних або под╕бних (аналог╕чних) товар╕в, умов поставки, комерц╕йних умов тощо та зазначити докладну ╕нформац╕ю ╕ джерела, як╕ використовувалися митним органом при визначенн╕ митно╖ вартост╕ оц╕нюваних товар╕в ╕з застосуванням другорядних метод╕в.

Ус╕ ц╕ недол╕ки дозволяють скасовувати так╕ протиправн╕ р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в.

Найсутт╓в╕шою помилкою, яко╖ припускаються декларанти та/або ╖х уповноважен╕ особи п╕сля отримання р╕шення про коригування митно╖ вартост╕, ╓ оформлення митно╖ декларац╕╖, ╕гноруючи порядок, передбачений частиною сьомою статт╕ 55 Митного кодексу Укра╖ни, а саме з╕ сплатою митних платеж╕в зг╕дно з митною варт╕стю товар╕в, визначеною декларантом, та забезпечення сплати р╕зниц╕ м╕ж сумою митних платеж╕в, обчисленою зг╕дно з митною варт╕стю товар╕в, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платеж╕в, обчисленою зг╕дно з митною варт╕стю товар╕в, визначеною органом доход╕в ╕ збор╕в, шляхом надання гарант╕й в╕дпов╕дно до розд╕лу Х Митного кодексу Укра╖ни.

У такому раз╕ у л╕вому п╕дрозд╕л╕ графи 43 митно╖ декларац╕╖ «метод визначення вартост╕» декларант зазнача╓ 6 метод ╕ сплачу╓ митн╕ платеж╕, в╕дпов╕дно до глави 2 розд╕лу ╤╤ «Заповнення граф митних декларац╕й» Порядку заповнення митних декларац╕й на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 30 травня 2012  року №651.

Однак, якщо декларант не погоджу╓ться з р╕шенням про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в та ма╓ на мет╕ оскаржувати таке р╕шення, декларування ма╓ зд╕йснюватися наступним чином: у л╕вому п╕дрозд╕л╕ графи зазнача╓ться порядковий номер методу визначення митно╖ вартост╕, що використовувався, у правому – порядковий номер методу визначення митно╖ вартост╕, що використовувався митним органом.

При цьому заповнення граф 47 «Нарахування платеж╕в» також ма╓ сво╖ особливост╕. Так, у раз╕ прийняття р╕шення про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу Укра╖ни, в╕дображення сум митних платеж╕в п╕д час оформлення митно╖ декларац╕╖ зд╕йсню╓ться окремими рядками, а саме:

• митн╕ платеж╕, нарахован╕ зг╕дно з митною варт╕стю, визначеною Декларантом, що п╕длягають сплат╕ до державного бюджету;
• митн╕ платеж╕, нарахован╕ зг╕дно з митною варт╕стю, визначеною митним органом;
• р╕зниця м╕ж сумами платеж╕в, нарахованих зг╕дно з митною варт╕стю, визначеною Декларантом, та митною варт╕стю, визначеною митним органом, сплата яко╖ забезпечу╓ться шляхом надання гарант╕й в╕дпов╕дно до розд╕лу Х Митного кодексу Укра╖ни.

Указане вище ╓ вкрай важливим для зд╕йснення захисту ╕мпортера при п╕дтвердженн╕ заявлено╖ митно╖ вартост╕, оск╕льки з анал╕зу п╕дпункту «а» пункту 5 частини друго╖ статт╕ 55 Митного кодексу Укра╖ни вбача╓ться, що випуск товар╕в у в╕льний об╕г з╕ сплатою митних платеж╕в зг╕дно з митною варт╕стю, визначеною органом доход╕в ╕ збор╕в, зд╕йсню╓ться у раз╕ згоди декларанта з р╕шенням про коригування митно╖ вартост╕ товар╕в.

Висновок. Питання митно╖ вартост╕ з роками не втрачають актуальност╕, а набирають нових оберт╕в. Хочеться зауважити, що процес п╕дтвердження митно╖ вартост╕ ╓ довол╕ клоп╕тким, проте, маючи знання та певний досв╕д, його можна в╕дточити та зменшити ризик коригування митно╖ вартост╕ ще на етап╕ митного оформлення або забезпечити скасування протиправного р╕шення про коригування вже у суд╕. Кр╕м того, якщо д╕╖ митного органу зводяться до коригування митно╖ вартост╕, то вкрай важливим п╕д час митного оформлення ╓ сп╕впраця митного брокера з митним юристом (адвокатом) для забезпечення захисту ╕нтерес╕в ╕мпортера.

Статтю опубл╕ковано у виданн╕ Юрист&Закон №45 в╕д 12 грудня 2019 року.

16-12-2019 11:26, Vadim Bondar
Регион: скрыт
Проходження ф╕токонтролю на кордон╕ з ╢С - система TRACES

Доброго дня, колеги! В╕д нашого перев╕зника над╕йшла ╕нформац╕я, що з 14.12.2019р. в╕дбулись зм╕ни по проходженню ф╕токонтролю на кордон╕ з ╢С. Сказали, що вс╕ експортери мають бути заре╓строван╕ в систем╕ TRACES. В ц╕й систем╕ потр╕бно сформувати документ CHED ╕ внести ╕нформац╕ю про вантаж, що пряму╓ в ╢С ╕ який потребу╓ ф╕токонтролю на кордон╕.
Наск╕льки я розум╕ю, це стосу╓ться продукц╕╖ пов`язано╖ з тваринництвом: корма ╕ т.п.
Чи стосу╓ться ця норма експортер╕в л╕сопродукц╕╖: пиломатер╕али, дрова ╕ т.п.?
Хто ма╓ б╕льш конкретну ╕нформац╕ю, прошу под╕литись. Дякую!

https://cabinet.customs.gov.ua/

Веселих вам ╕ рад╕сних наступаючих свят!

у 2019 роц╕ з:
понед╕лка 30 грудня на суботу 21 грудня;
в╕вторка 31 грудня на суботу 28 грудня.

у 2020 роц╕ ╕з
понед╕лка 6 с╕чня на суботу 11 с╕чня.

- Бабуля, а с чем пирожки?
- Зато горячие, сынок!

Работа - это такой квест, чтобы покупать алкоголь.