Доброго дня. З сьогодн╕шнього дня митниця не забира╓ ориг╕нали преференц╕йних ╕нвойс╕в та сертиф╕кат╕в EUR.1, в гр.44 для документ╕в 7012, 7016 та 0954 необх╕дно ставити "d". Чи можна в такому випадку передавати ориг╕нали цих документ╕в отримувачу вантажу чи краще збер╕гати декларанту/брокеру?
Хто ╕ як буде виробляти, ╕мпортувати та продавати спирт з 1 с╕чня: крапки над "╕"
КИ╥В. 9 грудня. УНН. 3 грудня Верховна рада Укра╖ни ухвалила законопроект № 2300 про демонопол╕зац╕ю спиртово╖ галуз╕ та приватизац╕ю ДП “Укрспирт”, переда╓ УНН.
Закон ухвалювали у спорах та п╕д шквалом критики збоку економ╕чних експерт╕в. Також, документ на час голосування у другому читанн╕ не м╕стив жодного ф╕нансово-економ╕чного об╜рунтування. Тож, про нов╕ правила гри на в╕тчизняному спиртовому ринку, як╕ запрацюють вже за к╕лька тижн╕в, у коментар╕ УНН
розпов╕в перший заступник голови Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань економ╕чного розвитку, народний депутат Укра╖ни Серг╕й Тарута.
╤МПОРТ СПИРТУ
Так, за словами Тарути до 1 с╕чня 2024 року ╕мпортувати спирт в Укра╖ну зможуть лише держп╕дпри╓мства, яких на це спецдозволом уповноважить КМУ.
“А з 1 с╕чня 2024 року ╕мпорт та оптова торг╕вля на територ╕╖ Укра╖ни спиртом етиловим, спиртом етиловим ректиф╕кованим виноградним,
спиртом етиловим ректиф╕кованим плодовим будуть зд╕йснюватися за наявност╕ л╕ценз╕╖ на право оптово╖ торг╕вл╕. Л╕ценз╕я у даному випадку — це ╕ ╓ спец╕альний дозв╕л, тобто документ державного зразка, який засв╕дчу╓ право суб’╓кта господарювання на провадження одного ╕з зазначених у Закон╕ Укра╖ни „Про державне регулювання виробництва ╕ об╕гу спирту етилового, коньячного ╕ плодового, алкогольних напо╖в, тютюнових вироб╕в та пального“ вид╕в д╕яльност╕ протягом визначеного строку, тобто ╕мпорту спирту”, —
пояснив Тарута.
Норма законопроекту про ╕мпорт, м╕ж тим, виявилась найб╕льш критикованою. Експерти вбачають у н╕й джерело нових корупц╕йних схем, а також прогнозують зб╕льшення обсяг╕в контрафактно╖ продукц╕╖.
“Сьогодн╕ ╓ чинна норма про те, що у нас ╕мпорт спирту можуть зд╕йснювати лише виробники спирту. ╤ я, наприклад, боролась за те, щоб ця норма була збережена, щонайменше назавжди. Тому, що давати дозв╕л на ╕мпорту спирту вс╕м, хто ма╓ л╕ценз╕ю на оптову
торг╕влю не можна. Заводи, як╕ виготовляють гор╕лчан╕ вироби, вони будуть ╕мпортувати для себе спирт, який кошту╓ дешевше у 2-3 рази, ╕ вся наша спиртова галузь, чи вона буде державна чи приватна, якщо в╕дбудеться приватизац╕я, стане абсолютно непотр╕бною”, — каже з цього приводу пол╕тик Н╕на Южан╕на дода╓, що реальна мета всього законопроекту № 2300 могла полягати саме у цьому омр╕яному збоку алкогольних г╕гант╕в дозвол╕ ввозити в Укра╖ну дешевий ╕ноземний спирт.
Про те, що норма
про ╕мпорт прийнята в ╕нтересах “гор╕лчаних корол╕в”, говорить ╕ ексдепутат ╤гор Луценко.
“За мо╖ми даними, той-таки нап╕влегендарний Чеба (Чеботарьов, — ред.) з колегами давно п╕дготувався до тако╖ „реформи“, ╕ вже придбав дек╕лька спиртових завод╕в у Молдов╕ та Рос╕╖, щоб поставляти спирт в Укра╖ну через визначен╕ його друзями у Кабм╕н╕ держструктури”, — заявив в╕н.
Економ╕ст Олександр Охр╕менко, у свою чергу, в дозвол╕ на ╕мпорт вбача╓ загрозу контрабанди
та фальсиф╕кату.
“Буде контрабанда з т.з. „ДНР“ ╕ „ЛНР“, контрабанда ╕з Придн╕стров’я л╕вого спирту. Про як╕сть цього продукту я мовчу. Завезуть — роз╕ллють ╕ будуть гнати самогон”, — каже в╕н.
Л╤ЦЕНЗ╤╥
Як пояснив Тарута, л╕ценз╕╖ на ╕мпорт алкогольних напо╖в та л╕ценз╕╖ на ╕мпорт спирту, варто розр╕зняти.
“╤мпортувати алкогольн╕ напо╖ д╕йсно можуть суб’╓кти господарювання вс╕х форм власност╕ за
наявност╕ л╕ценз╕╖ на оптову торг╕влю. Але — з 1 с╕чня 2021 року ввозити в Укра╖ну ╕мпортний спирт зможуть лише державн╕ п╕дпри╓мства (орган╕зац╕╖), спец╕ально уповноважен╕ на це Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни. ╤ лише з 1 с╕чня 2024 року ╕мпортувати спирт можна буде вс╕м суб’╓ктам господарювання при наявност╕ в╕дпов╕дно╖ л╕ценз╕╖”, — зазначив нардеп.
В╕н також додав, що л╕ценз╕ю на виробництво спирту з 1 с╕чня зможуть отримати т╕льки т╕ п╕дпри╓мства, як╕ будуть утворен╕ в результат╕
приватизац╕╖ або у рамках державно-приватного партнерства.
Про яку к╕льк╕сть таких л╕ценз╕й йдеться, за якими критер╕ями ╖х будуть видавати приватним п╕дпри╓мцям — поки не в╕домо.
“По сут╕, в Укра╖н╕ сьогодн╕ д╕╓ ╓дина — „генеральна“ л╕ценз╕я для держави на виробництво етилового спирту. Обмеженнями на отримання л╕ценз╕й ╓ нев╕дпов╕дн╕сть л╕ценз╕йним умовам. А надал╕ КМУ видаватиме ст╕льки л╕ценз╕й, ск╕льки п╕дпри╓мств галуз╕ буде приватизовано. П╕сля ж
зак╕нчення моратор╕ю на буд╕вництво нових завод╕в (див.п.5), к╕льк╕сть л╕ценз╕й буде регулюватися потребами ринку”, — додав Тарута.
МОРАТОР╤Й НА БУД╤ВНИЦТВО СПИРТЗАВОД╤В
Депутат Тарута зазначив, що ухваленим Законом№ 2300 передбачено встановлення моратор╕ю на буд╕вництво нових спиртзавод╕в. Така заборона д╕ятиме до 1 липня 2021 року, додав в╕н та визнав, що терм╕н заборони мав би бути б╕льшим.
“П╕д час п╕дготовки проекту до
другого читання, я пропонував надати в╕тчизняним п╕дпри╓мцям три роки для того, щоб б╕льш грунтовно п╕дготуватися до в╕дкриття ринку виробництва спирту. Але, п╕сля дискус╕й на Ком╕тет╕, було консол╕довано пропозиц╕ю надати в╕тчизняним виробникам спирту п╕втора роки часово╖ „фори“. Тобто до 01 липня 2021 року заборонено введення в експлуатац╕ю та надання дозвол╕в на буд╕вництво нових п╕дпри╓мств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректиф╕кованого виноградного, спирту етилового ректиф╕кованого
плодового. Тому л╕ценз╕ю на виробництво зможуть отримати т╕льки т╕ п╕дпри╓мства, як╕ будуть утворен╕ в результат╕ приватизац╕╖ або у рамках державно-приватного партнерства”, — пояснив в╕н.
Експерти ж норму про п╕вторар╕чна моратор╕й критикують. Кажуть, що терм╕н дуже короткий — його вистачить х╕ба, щоб алкогольн╕ виробники побудували соб╕ нов╕ заводи для виробництва спирту на сво╖х виробничих потужностях. ╤ тод╕, вже через ц╕ сам╕ п╕втора роки державн╕ заводи будуть абсолютно н╕кому
не потр╕бн╕. ╥х доля бути пор╕заними на металобрухт за таких обставин — очевидна, каже депутат Микола Люшняк.
Якщо держава забере монопол╕ю (у ДП “Укрспирт” — ред.) — це буде н╕кому не потр╕бний металобрухт. Виробники гор╕лки не купуватимуть заводи державного п╕дпри╓мства — вони скор╕ше побудують нов╕. Сьогодн╕ французьк╕ проектанти запропонують вам завод, який в день виготовля╓ б╕ля 150 тонн спирту, за 15 млн ╓вро. Заводи “Укрспирту” купуватимуть х╕ба що як локац╕ю, не б╕льше“, —
аргументував пол╕тик.
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ
Серед норм нового спиртового ЗУ № 2300, ╓ всього дв╕, як╕ б╕льш-менш влаштували критик╕в. Перша стосу╓ться обов’язково працевлаштування не менш н╕ж 70% штатних сп╕вроб╕тник╕в, зад╕яних у виробництв╕ на спиртових заводах станом на 1 с╕чня 2020 року.
“У закон╕ була врахована наша з мо╖м колегою по фракц╕╖ „Батьк╕вщина“ Вадимом ╤вченко в╕дносно того, що п╕дпри╓мц╕, як╕ придбали
майно ДП „Укрспирт“, а також п╕дпри╓мства концерну „Укрспирт“ або уклали догов╕р у рамках державно-приватного партнерства щодо такого майна, мають взяти на себе зобов’язання щодо збереження до 1 липня 2021 року проф╕лю д╕яльност╕ п╕дпри╓мств та зберегти не менш н╕ж 70% штатних сп╕вроб╕тник╕в, зад╕яних у виробництв╕ станом на 1 с╕чня 2020 року”, — розпов╕в Тарута.
Ще одна така норма, що не п╕дда╓ться критиц╕, стосу╓ться обмеження продавати спиртов╕ заводи особам, як╕ працюють в
╕нтересах держави-окупанта.
“Забороня╓ться участь у приватизац╕╖, оренд╕ державних п╕дпри╓мств — виробник╕в спирту етилового, спирту етилового ректиф╕кованого виноградного, спирту етилового ректиф╕кованого плодового резидент╕в ╕ноземно╖ держави, визнано╖ державою-окупантом зг╕дно ╕з законом Укра╖ни та/або визнано╖ державою-агресором по в╕дношенню до Укра╖ни зг╕дно ╕з законодавством, та ос╕б, як╕ прямо чи опосередковано контролюються резидентами тако╖ ╕ноземно╖ держави або д╕ють в ╖х
╕нтересах”, — йдеться у статт╕ законопроекту.
П╕дсумовуючи описане, розум╕╓мо, що у питаннях функц╕онування спиртово╖ галуз╕ поки б╕льше питань ╕ невизначеностей: КМУ ще т╕льки належить розробити ч╕тк╕ л╕ценз╕йн╕ умови для приватних виробник╕в спирту, а самого плану приватизац╕╖ спиртзавод╕в ДП “Укрспирт” й дос╕ не ╕сну╓.
Як писав УНН, плани влади щодо зароб╕тку з продажу “Укрспирту” р╕зко скоротилися з 6-7 до 2-3 млрд грн.
╤рина БОЧКО, головний державний рев╕зор-╕нспектор в╕дд╕лу перев╕рок представництв нерезидент╕в Управл╕ння планових перев╕рок Департаменту податкових перев╕рок трансфертного ц╕ноутворення та м╕жнародного оподаткування
На сьогодн╕ в╕дносини, що виникають у сфер╕ зд╕йснення валютних операц╕й, валютного регулювання ╕ валютного нагляду, регулюються Законом №
2473, ╕ншими законами Укра╖ни, а також нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону.
АКЦЕНТИ
Граничн╕ строки розрахунк╕в для експорту товар╕в — 365 календарних дн╕в.
Банк зд╕йсню╓ валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту товар╕в, якщо на дату митного оформлення продукц╕╖ або виконання резидентом роб╕т, надання послуг, експорту прав
╕нтелектуально╖ власност╕, ╕нших немайнових прав, призначених для продажу (оплатно╖ передач╕), розрахунки за такою операц╕╓ю не завершен╕ або в банку нема╓ ╕нформац╕╖ про завершення розрахунк╕в за такою операц╕╓ю.
Вимога щодо завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в, якщо сума незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в не перевищу╓ незначну суму (150 тис. грн), не застосову╓ться у раз╕ дроблення операц╕й з експорту
товару або дроблення валютних операц╕й.
Граничн╕ строки розрахунк╕в не поширюються на суми незначно╖ незавершено╖ операц╕╖ з експорту лише у раз╕ в╕дсутност╕ ознак дроблення операц╕й з експорту.
Граничн╕ строки розрахунк╕в
Законом № 2473 Нацбанк над╕лений правом встановлювати граничн╕ строки розрахунк╕в з експорту та ╕мпорту товар╕в та м╕н╕мальн╕ граничн╕ суми операц╕й з
експорту та ╕мпорту товар╕в, на як╕ поширюються ц╕ строки.
Граничн╕ строки розрахунк╕в для експорту та ╕мпорту товар╕в за п. 21 розд╕лу II Положення № 5 — 365 календарних дн╕в. При цьому так╕ граничн╕ строки поширюються й на незавершен╕ експортн╕ та ╕мпортн╕ операц╕╖ резидента, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунк╕в (або строк╕в, визначених у висновках центрального органу виконавчо╖ влади з питань економ╕чно╖ пол╕тики, виданих на
перевищення встановлених законодавством Укра╖ни строк╕в розрахунк╕в) (п. 2 Постанови № 7).
Водночас п. 22 Положення № 5 передбачено, що вищезазначен╕ граничн╕ строки розрахунк╕в:
не поширюються на операц╕ю з експорту, ╕мпорту товар╕в (включаючи незавершен╕ розрахунки за операц╕╓ю), сума яко╖ (в екв╕валент╕ за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземних валют, установленим Нацбанком на дату зд╕йснення операц╕╖) ╓ меншою, н╕ж розм╕р, установлений для ф╕нансових
операц╕й, що п╕длягають обов’язковому ф╕нансовому мон╕торингу. Йдеться про так званий незначний розм╕р валютно╖ операц╕╖ (пп. 7 п. 2 розд╕лу ╤ Положення № 5). На сьогодн╕ цей розм╕р становить 150 тис. грн (частина перша ст. 15 розд╕лу ╤╤╤ Закону № 1702);
застосовуються з урахуванням установлених Нацбанком за поданням КМУ винятк╕в та (або) особливостей для окремих товар╕в, та (або) галузей економ╕ки (абзац другий частини першо╖ ст.
13 Закону № 2473). Так╕ винятки та особливост╕, передбачен╕ постановою НБУ № 67. Зокрема, граничн╕ строки не поширюються на послуги, роботи (кр╕м транспортних ╕ страхових послуг та/або роб╕т), права ╕нтелектуально╖ власност╕ та (або) ╕нш╕ немайнов╕ права, що експортуються.
Роль банк╕в
Порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами (кр╕м банк╕в) граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з
експорту та ╕мпорту визначено ╤нструкц╕╓ю № 7.
Банк зд╕йсню╓ валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту товар╕в, якщо на дату митного оформлення продукц╕╖ або виконання резидентом роб╕т, надання послуг, експорту прав ╕нтелектуально╖ власност╕, ╕нших немайнових прав, призначених для продажу (оплатно╖ передач╕), розрахунки за такою операц╕╓ю не завершен╕ (тобто, кошти в╕д продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не
над╕йшли або над╕йшли не у повному обсяз╕) або в банку нема╓ ╕нформац╕╖ про завершення розрахунк╕в за такою операц╕╓ю (п. 6 розд╕лу ╤╤ ╤нструкц╕╖ № 7).
В╕дл╕к установлених Нацбанком граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту товар╕в банк розпочина╓ з дати оформлення митно╖ декларац╕╖ (дал╕ — МД) типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукц╕ю, що експорту╓ться (якщо продукц╕я зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни п╕дляга╓ митному оформленню), або п╕дписання акта чи
╕ншого документа, що засв╕дчу╓ поставку нерезиденту товару в╕дпов╕дно до умов експортного договору (якщо товар зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни не п╕дляга╓ митному оформленню) (п. 7 розд╕лу ╤╤ ╤нструкц╕╖ № 7).
Завершу╓ться зд╕йснення банком валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за експортною операц╕╓ю у таких випадках:
якщо сума незавершених розрахунк╕в за такою операц╕╓ю не перевищу╓ вказано╖ незначно╖ суми. Сума
незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в визнача╓ться за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ на дату останньо╖ под╕╖ за в╕дпов╕дною операц╕╓ю (остання дата платежу/надходження грошових кошт╕в, дата поставки товару, дата зарахування зустр╕чних однор╕дних вимог) (пп. 1 п. 9 розд╕лу ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ № 7);
п╕сля зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових кошт╕в, що над╕йшли в╕д нерезидента за товар/акредитив (включаючи кошти, переказан╕ резидентом ╕з власного
рахунку, в╕дкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару зд╕йснювалися через рахунок резидента, в╕дкритий за кордоном, та резидентом подано документи ╕ноземного банку, як╕ п╕дтверджують зарахування кошт╕в в╕д нерезидента за товар, або в порядку, визначеному п. 162 розд╕лу IV ц╕╓╖ ╤нструкц╕╖) (пп. 2 п. 9 розд╕лу III ╤нструкц╕╖ № 7);
у раз╕ зам╕ни кредитора в зобов’язанн╕ за операц╕╓ю з експорту товар╕в — п╕сля зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в
банку грошових кошт╕в, що над╕йшли в╕д нерезидента-боржника за поставлений резидентом — перв╕сним кредитором товар, та за наявност╕ документ╕в про зам╕ну кредитора в зобов’язанн╕ за операц╕╓ю з експорту товар╕в (пп. 6 п. 9 розд╕лу III ╤нструкц╕╖ № 7).
Дроблення операц╕й
Вимога щодо завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в, якщо сума незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в не
перевищу╓ незначну суму, не застосову╓ться у раз╕ дроблення операц╕й з експорту товару або дроблення валютних операц╕й (абзац другий пп. 6 п. 9 розд╕лу III ╤нструкц╕╖ № 7).
Дроблення операц╕╖ з експорту товару — це штучне д╕лення поставки товару за операц╕╓ю з експорту товару, що передбача╓ одночасну наявн╕сть таких ознак:
операц╕╖ з експорту товару зд╕йснюються одним резидентом;
операц╕╖, пов’язан╕ м╕ж собою одним
контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, ╕ншим документом, що застосову╓ться у м╕жнародн╕й практиц╕ та може вважатися договором);
сума кожно╖ операц╕╖ з експорту товару ╓ меншою, н╕ж розм╕р, установлений для ф╕нансових операц╕й, що п╕длягають обов’язковому ф╕нансовому мон╕торингу (150 тис. грн);
сума операц╕й з експорту товару за календарний м╕сяць перевищу╓ десятикратний розм╕р операц╕╖ на незначну суму (пп. 5 п. 3 розд╕лу I ╤нструкц╕╖ №
7).
Тобто граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту, за перевищення строку яких передбачено нарахування пен╕, не поширюються на суми незначно╖ незавершено╖ операц╕╖ з експорту лише у раз╕ в╕дсутност╕ ознак дроблення операц╕й з експорту товару.
Правом╕рне зменшення валютно╖ виручки
Пунктом 12 розд╕лу III ╤нструкц╕╖ № 7 допуска╓ться зменшення суми грошових кошт╕в, як╕ мають над╕йти або на користь резидента в╕д
нерезидента як оплата за експорт товару, або вартост╕ товар╕в, що ╕мпортуються, за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:
в╕дбува╓ться перегляд ц╕ни товар╕в у зв’язку з нев╕дпов╕дн╕стю ╖хн╕х к╕льк╕сних та/або як╕сних характеристик умовам договору — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неяк╕сних товар╕в. Р╕шення про таку нев╕дпов╕дн╕сть прийма╓ться М╕жнародним комерц╕йним арб╕тражним судом чи Морською арб╕тражною ком╕с╕╓ю при Торгово-промислов╕й палат╕
або ╕ншим органом, уповноваженим розглядати спори, або засв╕дчувати таку нев╕дпов╕дн╕сть зг╕дно з правилами чи звичаями кра╖ни розташування сторони договору або третьо╖ кра╖ни в╕дпов╕дно до умов договору;
в╕дбува╓ться повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами вза╓мних зобов’язань за експортним договором — на суму вартост╕ такого товару, оформленого МД типу ╤М-40
«╤мпорт», ╤М-41 «Ре╕мпорт», ╤М-51 «Переробка на митн╕й територ╕╖», ╤М-75 «В╕дмова на користь держави», ╤М-76 «Знищення або руйнування» та за наявност╕ в╕дпов╕дно╖ ╕нформац╕╖ в ре╓стр╕ МД;
в╕дбува╓ться зм╕на умов експортного договору, за яким банком зд╕йсню╓ться валютний нагляд, унасл╕док чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортним договором резидента зд╕йсню╓ться шляхом поставки товару, — на суму зобов’язань, як╕ виконуються шляхом поставки товару. Наявн╕сть таких обставин
ма╓ бути п╕дтверджена коп╕╓ю документа про внесення зм╕н до в╕дпов╕дного експортного договору.
Використан╕ матер╕али
Закон № 1702 — Закон Укра╖ни в╕д 14.10.2014 р. № 1702-VII «Про
попередження ╕ протид╕ю легал╕зац╕╖ (в╕дмиванню) доход╕в, отриманих злочинним шляхом, ф╕нансуванню тероризму ╕ ф╕нансуванню поширення збро╖ масового знищення». Закон № 2473 — Закон Укра╖ни в╕д 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖». Постанова № 67 — постанова Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. № 5 «Про встановлення винятк╕в та (або) особливостей
запровадження граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в ╕ внесення зм╕н до деяких нормативно-правових акт╕в». Положення № 2 — Положення про зд╕йснення операц╕й з валютними ц╕нностями, затверджене постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. № 2. Положення № 5 — Положення про заходи захисту ╕ визначення порядку зд╕йснення окремих операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕, затверджене постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. № 5. ╤нструкц╕я № 7 — ╤нструкц╕я про порядок валютного нагляду
банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, затверджена постановою Правл╕ння НБУ в╕д 02.01.2019 р. № 7
Автор: ╤рина Бочко╤рина Бочко головний державний рев╕зор-╕нспектор
Збитков╕сть експортно╖ операц╕╖: як╕ насл╕дки при перев╕рц╕?
Збитков╕сть експортно╖ операц╕╖ може св╕дчити про можливу ознаку недобросов╕сно╖ д╕лово╖ мети
«В╕сник. Оф╕ц╕йно про податки»
Анал╕зуючи положення п. 188.1ПКУ, Верховний Суд, у постанов╕ в╕д 05.11.2019 р. у
справ╕ №804/2295/16, д╕йшов висновку, що база оподаткування ПДВ для операц╕й з постачання товар╕в/послуг не може бути нижче ц╕ни придбання таких товар╕в/послуг, з постачання самост╕йно виготовлених товар╕в/послуг – ╖х соб╕вартост╕, а з постачання необоротних актив╕в – балансово╖ (залишково╖) вартост╕. При цьому Суд п╕дкреслю╓, що наведена норма не передбача╓
тако╖ окремо╖ складово╖ бази оподаткування ПДВ, як «перевищення соб╕вартост╕ самост╕йно виготовлених товар╕в над фактичною ц╕ною постачання (експорту)». У розглядуван╕й норм╕ правило, що «база оподаткування операц╕й з постачання самост╕йно виготовлених товар╕в/послуг не може бути нижче ╖х соб╕вартост╕», застосову╓ться для розрахунку бази оподаткування ус╕╓╖
операц╕╖ без ╖╖ под╕лу на окрем╕ частини.
Суд переконаний, що за сво╖м економ╕ко-юридичним зм╕стом база оподаткування – це варт╕сна, ф╕зична або ╕нша характеристика об’╓кта оподаткування. У цьому випадку база оподаткування ПДВ ╓ варт╕сною характеристикою ус╕╓╖ операц╕╖, яка ст. 185ПКУ визнана об’╓ктом оподаткування. За таких обставин в╕дсутня можлив╕сть виникнення дек╕лькох баз оподаткування за одн╕╓ю операц╕╓ю, зокрема за операц╕╓ю з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни.
До бази оподаткування ус╕╓╖ операц╕╖
застосову╓ться ╓дина ставка ПДВ, яка визнача╓ться залежно в╕д виду господарсько╖ операц╕╖. Зокрема, для оподаткування операц╕й ╕з вивезення товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ експорту застосову╓ться нульова ставка податку (пп. 195.1.1ПКУ) незалежно в╕д сп╕вв╕дношення соб╕вартост╕ реал╕зованого товару та фактично╖ ц╕ни його реал╕зац╕╖.
Правила складання податково╖ зв╕тност╕ з ПДВ не зм╕нюють зазначеного алгоритму визначення
бази оподаткування та застосування ставки ПДВ. Передбачена вимога щодо складання двох податкових накладних: одн╕╓╖ – на суму, розраховану виходячи з фактично╖ ц╕ни постачання, ╕ншо╖ – на суму, розраховану виходячи з перевищення ц╕ни придбання/соб╕вартост╕/балансово╖ (залишково╖) вартост╕/звичайно╖ ц╕ни над фактичною ц╕ною – у випадку зд╕йснення контрольованих
операц╕й, в яких ц╕на придбання/соб╕варт╕сть/балансова (залишкова) варт╕сть/звичайна ц╕на перевищу╓ фактичну ц╕ну (догов╕рну варт╕сть) постачання, не вплива╓ на обсяг податкового обов’язку платника за експортною операц╕╓ю.
Водночас правов╕ насл╕дки реал╕зац╕╖ товару на експорт за ц╕ною нижчою, н╕ж соб╕варт╕сть, мають визначатись з урахуванням доктрини д╕лово╖ мети, що реал╕зу╓ться у податкових правов╕дносинах на п╕дстав╕ положень пп. 14.1.36, 14.1.231, п. 198.3ПКУ (в редакц╕╖, чинн╕й на час виникнення сп╕рних правов╕дносин), та
передбача╓ обов’язкову наявн╕сть у платника прагнення отримати економ╕чний ефект за рахунок приросту (збереження) актив╕в при зд╕йсненн╕ господарських операц╕й.
У раз╕ встановлення, що д╕лова мета господарсько╖ операц╕╖ ╓ недобросов╕сною (зокрема, у випадку збитковост╕ експортно╖ операц╕╖ з причин реал╕зац╕╖ товару нижче соб╕вартост╕ без наявност╕ об’╓ктивних економ╕чних п╕дстав для цього), в╕дпов╕дна операц╕я може бути квал╕ф╕кована як така, що вчинена поза межами господарсько╖
д╕яльност╕ платника.
За таких обставин платник втрача╓ право на включення до податкового кредиту суми ПДВ щодо товар╕в/послуг, як╕ не використан╕ в господарськ╕й д╕яльност╕, що однак не зб╕льшу╓ базу оподаткування ПДВ за експортною операц╕╓ю.
У Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни заре╓стрували про╓кт Закону №2482 в╕д 21.11.2019 р. «Про Митний тариф Укра╖ни». Законопро╓ктом пропону╓ться нова редакц╕я Митного тарифу, в основу якого покладено нову верс╕ю Укра╖нсько╖ класиф╕кац╕╖ товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТЗЕД),
побудовану на основ╕ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в 2017 р. (ГС-2017).
«Актуальний на сьогодн╕ Митний тариф Укра╖ни, прийнятий у 2014 р., затвердив Укра╖нську класиф╕кац╕ю товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (дал╕ – УКТЗЕД), складену на основ╕ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в 2012 р. (ГС-2012). Гармон╕зована система
(дал╕ – ГС) останн╕м часом зм╕ню╓ться один раз на п’ять рок╕в. Чинна редакц╕я Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в Всесв╕тньо╖ митно╖ орган╕зац╕╖ набрала чинност╕ з 01.01.2017 р., застосування яко╖ зд╕йснюють б╕льш╕сть кра╖н св╕ту.
Однак для Укра╖ни фактично кожна редакц╕я ГС набирала чинност╕ ╕з зап╕зненням у дек╕лька рок╕в, що ╓ негативним чинником, з огляду на мету ц╕╓╖ Гармон╕зовано╖ системи – полегшення та спрощення м╕жнародно╖ торг╕вл╕, збору та анал╕зу
статистичних даних, ╕нвестування, уникнення необх╕дност╕ повторного опису, класиф╕кац╕╖ та кодування товар╕в п╕д час ╖х переходу з одн╕╓╖ в ╕ншу систему класиф╕кац╕й у процес╕ м╕жнародно╖ торг╕вл╕ тощо.
В к╕нц╕ 2017 р. вже була спроба привести у в╕дпов╕дн╕сть УКТ ЗЕД до м╕жнародних норм права. Зокрема, 17.11.2017 р. Кабм╕н подав до Верховно╖
Ради Укра╖ни про╓кт Закону про Митний тариф Укра╖ни №7306, який 04.04.2018 р. Ком╕тет з питань податково╖ та митно╖ пол╕тики на сво╓му зас╕данн╕ вир╕шив рекомендувати Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни прийняти його за основу та в ц╕лому. Лише 06.06.2019 р. вказаний законопро╓кт розглядався на пленарному зас╕данн╕ Верховно╖ Ради, його розгляд був в╕дкладений. 29.08.2019 р. вказаний про╓кт був в╕дкликаний, хоча в╕н ц╕лком м╕г стати законом та вже у 2018 р. набрати чинност╕.
21.11.2019 р. до Ради
був внесений новий про╓кт Закону №2482 в╕д 21.11.2019 р. «Про Митний тариф Укра╖ни». Законопро╓кт передбача╓ затвердження ново╖ редакц╕╖ Митного тарифу Укра╖ни, яким пропону╓ться нова Укра╖нська класиф╕кац╕я товар╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (УКТЗЕД), сформована на основ╕ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в 2017 р. на р╕вн╕ перших шести знак╕в ╕ Комб╕новано╖
номенклатури ╢вропейського Союзу на р╕вн╕ сьомого й восьмого знак╕в, враховуючи зобов’язання в межах СОТ. Варто зазначити, що в╕дпов╕дно до законопро╓кту, в╕дбува╓ться зм╕на класиф╕кац╕╖ певних товар╕в, а ставки вв╕зного мита не зм╕нюються.
Як╕ ж правки передбача╓ Гармон╕зовано╖ системи опису та кодування товар╕в 2017 р. (ГС-2017)?
Основний фокус зм╕н у ГС-2017 зосереджений на еколог╕чних та соц╕альних питаннях, що викликають глобальне занепоко╓ння. Б╕льш╕сть цих зм╕н до ГС запропонувала ФАО (Продовольча та с╕льськогосподарська орган╕зац╕я ООН).
Зм╕ни ГС-2017 щодо риби та рибних продукт╕в мають забезпечити продовольчу безпеку та краще управл╕ння ресурсами, сприяти подальшому розширенню охоплення вид╕в ╕ форм продукц╕╖, як╕ потр╕бно контролювати. Правки щодо ракопод╕бних, молюск╕в та ╕нших безхребетних
мотивован╕ важлив╕стю торг╕вл╕ та споживання цих вид╕в у р╕зних формах продукту. П╕дрозд╕ли забезпечують кращу в╕дпов╕дн╕сть м╕ж ГС та Класиф╕кац╕╖ основних продукт╕в (CPC). Зб╕льшу╓ться к╕льк╕сть код╕в для каракатиць ╕ кальмар╕в, а також зд╕йснено ╖х групування, оск╕льки нараз╕ значна частка торг╕вл╕ каракатицями та кальмарами ф╕ксу╓ться п╕д залишковими кодами для молюск╕в.
В ГС-2017 передбачен╕ правки, що стосуються л╕сового господарства, як╕ спрямован╕ на розширення охоплення
деревних пор╕д, в╕докремлення даних про торг╕влю троп╕чною деревиною. Зм╕ни до ГС-2017 також включають створення нових п╕дпозиц╕й для продукт╕в з бамбука, що вимага╓ М╕жнародна орган╕зац╕я з питань контролю ротангу та бамбуку (INBAR).
Деяк╕ зм╕ни стосуються детал╕зац╕╖ протималяр╕йних товар╕в, х╕м╕чних речовин, як╕ перебувають п╕д контролем в╕дпов╕дно до Конвенц╕╖ про заборону х╕м╕чно╖ збро╖, фармацевтичних препарат╕в, що м╕стять ефедрин, псевдоефедрин або норефедрин для контролю
об╕гу вказаних товар╕в.
Також зм╕ни були внесен╕ з метою приведення у в╕дпов╕дн╕сть до реал╕й торг╕вл╕. Зокрема, товарн╕ позиц╕╖ 6907 (неглазурован╕ керам╕чн╕ вироби) та 6908 (глазурован╕ керам╕чн╕ вироби) були об’╓днан╕, оск╕льки основн╕ п╕дпозиц╕╖ стосуються вироб╕в, як╕ по сут╕ б╕льше не виробляються, а промислов╕сть ╕
торг╕вля б╕льше не розр╕зняють неглазурован╕ та глазурован╕ керам╕чн╕ вироби, тод╕ як нов╕ товари з дуже високим обсягом торг╕вл╕ класиф╕куються за товарними п╕дпозиц╕ями 6907 90 та 6908 90 («╤нше»).
Технолог╕чний прогрес також знайшов сво╓ в╕дображення у ГС-2017, наприклад, щодо класиф╕кац╕╖ св╕тлод╕одних ламп (LED),
багатокомпонентних ╕нтегральних схем (MCOs), г╕бридних та електричних транспортних засоб╕в. Окр╕м того, зм╕ни включають нов╕ п╕дходи до класиф╕кац╕╖ монопод╕в, двоног, триног та аналог╕чних вироб╕в – у ГС-2017 для вказаних товар╕в створена нова товарна позиц╕я, а саме 9620.
Отже, ГС ╓ ун╕версальною економ╕чною мовою та незам╕нним ╕нструментом м╕жнародно╖ торг╕вл╕. Однак, на жаль, Укра╖на сьогодн╕ «розмовля╓ застар╕лою мовою». Враховуючи зм╕ни, як╕ передбача╓ ГС-2017, можна д╕йти
висновку, що прийняття нового Митного тарифу для Укра╖ни ╓ актуальним та дозволить використовувати доступн╕ на м╕жнародному р╕вн╕ ╕нструменти класиф╕кац╕╖ товар╕в, зменшить ризик неприйняття митно╖ вартост╕ товар╕в ╕мпортер╕в та затримання митних оформлень через розб╕жност╕ УКТ ЗЕД ╕ код╕в, що використовуються в ╕нших кра╖нах, з яких експортуються ц╕ товари, спростить
з╕ставлення даних митно╖ статистики ╕нших кра╖н тощо».
