“Новая Пошта” добивается отмены нормы о трех безналоговых международных посылках в месяц
Операторы логистического рынка под руководством комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики и с участием Минфина и Государственной фискальной службы создали рабочую группу для внесения правок в действующее законодательство, которое с 1 января 2019 года требует ограничить получение гражданами Украины международных посылок без налогов тремя в месяц.
Как сообщили агентству “Интерфакс-Украина” в пресс-службе одного из крупнейших игроков рынка “Нова Пошта”, почтовые операторы
считают неприемлемым зарегистрированный в Раде законопроект №6542-д о таких возможных правках.
“Изменения, ограничивающие количество необлагаемых налогом посылок, несовершенны, могут привести к нарушению прав как операторов доставки, так и потребителей, не учитывают специфику логистической отрасли”, — отметили в “Новой Поште”.
В компании также добавили, что администрирование уплаты гражданами таможенных платежей не должны быть функцией операторов международной доставки.
Как сообщалось,
Верховная Рада в конце 2017 года ввела с 2019 года ограничения на безналоговые пересылки товаров физическим лицам в международных почтовых и экспресс-отправлениях: теперь их может быть максимум три в течение одного календарного месяца суммарной фактурной стоимостью до EUR150. Начиная с четвертой посылки, они будут облагаться налогом, пошлиной и акцизом.
Почтовые операторы в декабре 2017 года обратились к президенту Украины с просьбой ветировать введение ограничений на посылки, однако безрезультатно.
Port Clearance: Таможенный Склад - это таможенный режим, в соответствии с которым иностранные или украинские товары хранятся под таможенным контролем ...
Таможенный Склад - это
таможенный режим, в соответствии с которым иностранные или украинские товары хранятся под таможенным контролем с условным полным освобождением от таможенных платежей и без применения мер нетарифного регулирования.
✅ Срок хранения товаров на Таможенном Складе составляет не более 3 лет, а для подакцизных товаров -
не более 365 дней.
Документы, необходимые для оформления товаров в режим «таможенный склад»: договор хранения груза на складе; внешнеэкономический контракт; товаротранспортная накладная; счет (инвойс) или другой документ, который определяет стоимость товара.
Вывоз груза с Таможенного Склада осуществляется после подачи новой таможенной декларации в соотвествующем таможенном режиме, разрешенном для конкретной внешнеэкономической операции (импорт, реэкспорт, временный ввоз и др.).
К достоинствам Таможенного Склада относятся: длительный срок хранения; отсутствие необходимости уплачивать ввозные налоги при размещении на склад; отсутствие видов контроля при размещении на склад; возможность дробления/консолидации товарных партий; возможность проведения широкого перечня операций, подготавливающих товар к реализации (маркировка, переупаковка, вентиляция, и много другое); возможность реализации консигнационных операций.
Port Clearance сотрудничает с несколькими Таможенными Складами в регионе Большой Одессы. При необходимости их использования в ходе международной перевозки мы будем рады предложить грузовладельцу оптимальные решения конкретной ситуации в зависимости от цели размещения груза на хранение под таможенным контролем.
Port Clearance: В случае передачи товаров, помещенных в таможенный режим временного ввоза с условным частичным освобождением от таможенных платежей ...
Продолжаем тему передачи
права использования режима временный ввоз
В случае передачи товаров, помещенных в таможенный режим временного ввоза с условным частичным освобождением от таможенных платежей,
в пользование другому резиденту таможенные платежи уплачиваются в объеме, предусмотренном законом для ввоза этих товаров в Украину в режиме импорта за вычетом суммы, уже уплаченной на основании условного частичного освобождения от таможенных платежей ➖❌
❇️ За период, когда применялось условное частичное освобождение от обложения таможенными платежами, подлежат уплате проценты с сумм налоговых обязательств (т.н. «пеня»), которые подлежали бы уплате в случае, если бы в отношении таких сумм предоставлялась рассрочка налоговых обязательств в соответствии с разделом II НКУ.
Формула размера (ставки) пени:
120%/100% * Х% * Y/365,
⚠️ где Х% - учетная ставка НБУ на дату помещения товаров в режим временного ввоза товаров с условным частичным освобождением от налогообложения
⚠️ Y - количество дней, на протяжении которых применялось условное частичное освобождение от налогообложения после
помещения товаров в режим временного ввоза.
К╕льк╕сть точок входу ╕мпортних пестицид╕в до Укра╖ни пропонують обмежити
Крим╕нальний б╕знес фальсиф╕кованих пестицид╕в входить у десятку л╕дер╕в за р╕внем прибутковост╕. Лише укра╖нськ╕ аграр╕╖ щороку витрачають понад 2 млрд долар╕в на агрох╕м╕ю та застосовують 100 тис. тонн засоб╕в захисту рослин для збереження сво╖х врожа╖в. Приблизно чверть з них ╓ п╕дробкою, а в роздр╕бн╕й торг╕вл╕, др╕бному фасуванн╕ фальсиф╕кат сяга╓ 80—90%. Охочих поживитися за чийсь рахунок вистача╓, а страждають в╕д цього еколог╕я, комахи, тварини та люди.
Введення моратор╕ю на перев╕рки суб’╓кт╕в господарювання призвели до б╕льшого поширення фальсиф╕кованих пестицид╕в в Укра╖н╕, вважа╓ Андр╕й Челомб╕тко, директор департаменту ф╕тосан╕тарно╖ безпеки, контролю в сфер╕ нас╕нництва та розсадництва, переда╓ “Голос Укра╖ни”.
«Це не лише дуже негативно познача╓ться на репутац╕╖ Укра╖ни як над╕йного
партнера в товарооб╕гу як╕сно╖ продукц╕╖ рослинного походження, а й завда╓ непоправно╖ шкоди довк╕ллю та здоров’ю людей», — зазначив в╕н п╕д час прес-конференц╕╖, що була присвячена питанням фальсиф╕кованих пестицид╕в.
За словами Михайла Малкова, м╕жнародного консультанта Продовольчо╖ ╕ с╕льськогосподарсько╖ орган╕зац╕╖ ООН (ФАО), ╖х поширення в╕дбува╓ться двома шляхами: завдяки ввезенню фальсиф╕кованих препарат╕в з-за кордону та через внутр╕шн╓ виробництво п╕дробних
пестицид╕в. При чому останн╓ напряму залежить в╕д д╕ючого механ╕зму збору та утил╕зац╕╖ тари.
Малков говорить, що подекуди аграр╕╖ сам╕ допомагають виробникам фальсиф╕кату, продаючи порожню тару з-п╕д препарат╕в за гот╕вку.
Довол╕ розповсюджене, за його словами, явище в Укра╖н╕ — продаж препарат╕в з вичерпаним терм╕ном придатност╕, як╕ теж мають йти на см╕тник. ╤, зв╕сно, великою проблемою також
╓ контрабанда.
Малков говорить, що допомогти у вир╕шенн╕ перел╕чених вище проблем може обмеження к╕лькост╕ точок входу ╕мпортованих пестицид╕в до Укра╖ни.
У першу чергу, за його словами, займатися розмитненням пестицид╕в не повинен кожен митний пункт. По-друге, в Укра╖н╕ не ╕сну╓ спец╕альних потужностей для знищення пестицид╕в ╕, при цьому, М╕н╕стерство еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни дос╕ не видало жодного дозволу на вивезення х╕м╕чних в╕дход╕в за кордон для ╖х утил╕зац╕╖.
Кр╕м того, експерт наголошу╓, що найб╕льше ризикують т╕ аграр╕╖, як╕ намагаються придбати в╕домий препарат за низькою ц╕ною. Саме в╕дом╕ препарати намагаються п╕дробити найчаст╕ше ╕, зазвичай, за привабливою пропозиц╕╓ю ╖х намагаються продати через ╕нтернет-сайти.
“Особливо це стосу╓ться аукц╕онних сайт╕в. ╤нтернет-магазин ╓ лише верх╕вкою айсберга. Ф╕зичн╕ особи, котр╕ залишають там сво╖ контактн╕ телефони, не ╓ власниками товару, велик╕ парт╕╖ якого збер╕гають на нелегальних
складах. ╤з продажами контрафакту через ╤нтернет можна боротися, лише враховуючи культуру споживач╕в. Ориг╕нальн╕ засоби захисту за низькою ц╕ною через сайти не продаються”, — говорить Малков.
Найб╕льше п╕дроблюють препарати, як╕ «знають». Тож що б╕льше на ринку «старих» пестицид╕в, то б╕льшою буде ╕ частка фальсиф╕кату, адже добре в╕дом╕ продукти легше п╕дробити й продати.
Ситуац╕ю ускладню╓ ще й те, що на ринку ось уже три роки заблокована
ре╓страц╕я нових препарат╕в. Ще наприк╕нц╕ 2016-го народн╕ депутати внесли лоб╕стську правку в законопроект про дерегуляц╕ю для б╕знесу. В результат╕ агровиробники залишилися без ╕нновац╕йних препарат╕в для захисту свого врожаю. Аграр╕╖в позбавили вибору. Не матиме його зовс╕м скоро ╕ укра╖нський споживач, бо отрима╓ продукц╕ю менш як╕сну та менш еколог╕чну.
Нин╕ у Верховн╕й Рад╕ заре╓стрований законопроект № 6606, що пропону╓ дозволити ввезення препарат╕в для проходження державних випробувань в Укра╖н╕. Його п╕дтримують аграрн╕ асоц╕ац╕╖, М╕н╕стерство аграрно╖ пол╕тики та продовольства, м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖. Нараз╕ в╕д депутат╕в залежить, чи матимемо ми б╕льш безпечн╕ харчов╕ продукти, чи й дал╕ агровиробники послуговуватимуться «застар╕лими» пестицидами.
Одним ╕з основних фактор╕в усп╕шного ведення зовн╕шньо-економ╕чно╖ д╕яльност╕ ╓ налагоджений процес зд╕йснення митних формальностей. Його результат залежить в╕д правильно╖ побудови алгоритму митного оформлення товар╕в ╕ покроково╖ п╕дготовки необх╕дних документ╕в для супроводу зовн╕шньоеконом╕чно╖ операц╕╖. Про базов╕ аспекти документального супроводження зовн╕шньоеконом╕чно╖ операц╕╖ при зд╕йсненн╕ експорту розпов╕да╓ В╕та М╕рошниченко, експерт ╕з ЗЕД, генеральный директор Сapital Group, сп╕кер МВА з питань м╕жнародного б╕знесу в статт╕ для м╕жнародного видання FORUM UKRAINE.
Зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (контракт) ╓
матер╕ально оформленою угодою двох або б╕льше стор╕н, яка спрямована на регулювання прав та обов’язк╕в стор╕н у
зовн╕шньоеконом╕чн╕й д╕яльност╕. При п╕дготовц╕ проекту контракту заздалег╕дь рекоменду╓мо ознайомитись ╕з наказом М╕неконом╕ки Укра╖ни в╕д 06.09.2001 р. № 201 та включити до контракту вс╕ перел╕чен╕ у ньому розд╕ли в прям╕й або контекстн╕й форм╕.
Ст. 9 Конвенц╕╖ ООН 1980 року про договори м╕жнародно╖ куп╕вл╕-продажу п╕дкреслю╓, що сторони
договору пов’язан╕ будь-яким звича╓м, щодо якого вони домовилися, ╕ практикою, яку вони встановили у сво╖х вза╓мних в╕дносинах. За в╕дсутност╕ ╕нших домовленостей вважа╓ться, що сторони мали на уваз╕ застосування до ╖х договору чи до його укладення звичай, про який вони знали чи мали знати ╕ який у м╕жнародн╕й торг╕вл╕ широко в╕домий ╕ пост╕йно додержу╓ться сторонами в договорах такого роду й в╕дпов╕дн╕й галуз╕ торг╕вл╕.
Рахунок-фактура (╤нвойс)
–
це ф╕нансовий документ, за яким зд╕йснюються розрахунки за товар, поставлений у визначен╕й його зм╕стом к╕лькост╕ та за вказаною ц╕ною. ╤нвойс ╓ фактичним засв╕дчення угоди м╕ж експортером та ╕мпортером ╕ ╓ обов’язковим для пред’явлення до митного оформлення. Рахунок-фактура ма╓ обов’язково м╕стити: дан╕ про експортера та ╕мпортера, дату складання та номер, опис товар╕в та одиниц╕ вим╕ру, к╕льк╕сть товару, варт╕сть за одиницю та загальну варт╕сть товару, загальну суму за рахунком ╕ валюту
платежу (екв╕валентна сума може бути вказана у валют╕, в╕льно конвертован╕й в ╓вро або ╕нший плат╕жний зас╕б держави, що ╕мпорту╓), умови оплати й умови доставки в╕дпов╕дно до ╤нкотермс, а також спос╕б транспортування.
Транспортна документац╕я.
Характер ╕ перел╕к транспортних документ╕в залежать в╕д виду
транспорту, яким буде виконуватися доставка вантажу, й особливих умов такого перевезення, таких як «Митна конвенц╕я про м╕жнародне перевезення вантаж╕в ╕з застосуванням книжки МДП» (Конвенц╕я МДП) ╕ «Конвенц╕я про тимчасове ввезення» (Стамбульська конвенц╕я).
Залежно в╕д виду транспорту, вид╕ляють так╕ товарно-транспортн╕ документи (накладн╕), як Коносамент (для морських перевезень), Коносамент FIATA (для ╕нтермодальних або комб╕нованих перевезень), CMR (для автомоб╕льних м╕жнародних перевезень), накладна Air Way Bill (для
пов╕тряного транспорту), накладна С╤М (для зал╕зничних перевезень).
Для перевезень у рамках м╕жнародних митних конвенц╕й застосовують додатково до транспортно╖ накладно╖ спец╕альн╕ документи, так зван╕ карнети.
Карнет АТА використову╓ться при перевезенн╕ в рамках «Конвенц╕╖ про тимчасове ввезення» та вида╓ться торговою палатою
кра╖ни-експортера в якост╕ м╕жнародного дозволу на тимчасове ввезення/вивезення товар╕в без обкладання митом ╕ податками.
Карнет TIR (Книжка МДП) – це документ установленого зразка, що вида╓ться для
автомоб╕льного транспорту та виступа╓ м╕жнародною гарант╕╓ю сплати митних платеж╕в при перевезенн╕ вантаж╕в ╕з застосуванням процедури зг╕дно з «Митною конвенц╕╓ю про м╕жнародне перевезення вантаж╕в ╕з застосуванням книжки МДП».
Пакувальний лист
м╕стить ╕нформац╕ю про вагов╕ та масо-габаритн╕ характеристики вантажу, к╕льк╕сть вантажних м╕сць, перел╕к товар╕в, вид пакування, номер рахунку-фактури, що дода╓ться. ╤сну╓ поширена практика ф╕ксувати
в╕домост╕, що зазначаються у пакувальному лист╕, в рахунку-фактур╕, якщо це допуска╓ться формою Рахунку продавця.
Сертиф╕кат про походження
вида╓ться торгово-промисловою палатою кра╖ни-експортера та п╕дтверджу╓ кра╖ну походження товару. Як правило, в╕н потр╕бен митному органу кра╖ни-╕мпортера для зд╕йснення тарифного та нетарифного регулювання п╕д час митних проведення формальностей. Також сертиф╕кати походження товар╕в можуть бути пред’явлен╕
банк╕вським установам, наприклад, коли сторони при зд╕йсненн╕ розрахунк╕в за зовн╕шньоторговельними операц╕ями вказали в акредитив╕ наявн╕сть таких документ╕в. Кр╕м цього, сертиф╕кати походження необх╕дн╕ у випадках, передбачених в╕дпов╕дними зовн╕шньоторговельними контрактами, нац╕ональними правилами кра╖ни-╕мпортера, а також м╕жнародними угодами, учасниками яких ╓ сторона експорту та сторона ╕мпорту товару. Зазначений вище базовий пакет документ╕в ╓ на сьогодн╕шн╕й день необх╕дною умовою для зд╕йснення
митних формальностей у режим╕ експорту, к╕нцевим результатом яких ╓ оформлення вантажно╖ митно╖ декларац╕╖, що ╓ заявою встановлено╖ форми, з зазначенням митно╖ процедури, що п╕дляга╓ застосуванню до товар╕в, та передбачених законодавством в╕домостей про товари, умови ╕ способи ╖х перем╕щення через митний кордон Укра╖ни, а також щодо нарахування митних платеж╕в, необх╕дних для застосування ц╕╓╖ процедури. Кр╕м базового пакету, для митного оформлення вантажу можуть бути надан╕ додатков╕ документи, як╕
залежать в╕д типу вантажу, дозвол╕в ╕ обмежень кра╖ни експорту та митного законодавства Укра╖ни (подання документ╕в ╕ в╕домостей, необх╕дних для митного контролю, регламентовано ст. 335 Митного кодексу Укра╖ни).
У процес╕ п╕дготовки експорту товар╕в до ╢С сл╕д враховувати вимоги й обмеження на ввезення, як╕ встановленн╕ до товар╕в.
До основних вимог можна в╕днести:
1. Загальн╕ вимоги до безпеки товар╕в, як╕ надходять на ринок ╢С. Регламентуються Директивою 2001/95/╢С (GPSD – General Product Safety Directive) та застосовуються у раз╕ в╕дсутност╕ конкретних ╓вропейських правил ╕з безпеки певних категор╕й продукт╕в. Ця Директива не поширю╓ться на фармацевтичн╕ препарати, медичн╕ прилади або косметику, як╕ п╕дпадають п╕д д╕ю окремого законодавства.
2. Контроль безпечност╕ продукц╕╖, що надходить на ринок ╢С. Регулю╓ться положеннями Регламенту (╢С) № 765/20087, який визнача╓ п╕дх╕д до контролю ╕мпортовано╖ продукц╕╖ зг╕дно з вимогами безпечност╕ товар╕в, а також супров╕д таких товар╕в в╕дпов╕дною необх╕дною документац╕╓ю.
3. ╤мпорт продукт╕в харчування та корм╕в для тварин. Регулю╓ться вимогами Регламенту ╢С № 17/2002, що встановлю╓ загальн╕ принципи харчового законодавства, а саме: можливост╕ в╕дстеження продукт╕в харчування шляхом ре╓страц╕╖ постачальника в кра╖н╕ походження, загальн╕ правила г╕г╕╓ни та г╕г╕╓н╕чн╕ вимоги до продукт╕в харчування та продукт╕в тваринного походження, спец╕альн╕ вимоги до генетично модиф╕кованих продукт╕в, вимоги до маркування та реал╕зац╕╖
продукт╕в харчування тощо.
4. Продукти тваринного походження можуть бути ╕мпортован╕ до ╢С за умови наявност╕ в╕дпов╕дно╖ атестац╕╖ п╕дпри╓мства-виробника та супроводжуватись св╕доцтвом про здоров’я, затвердженим ветеринарним л╕карем компетентного органу кра╖ни-експортера.
5. Продукти рослинного походження мають супроводжуватись ф╕тосан╕тарним
сертиф╕катом в╕дпов╕дно до вимог Директиви № 2000/29/╢С ╕ можуть бути ╕мпортован╕ оф╕ц╕йно заре╓строваними в кра╖н╕ ╕мпортера суб’╓ктами господарювання.
6. ╤мпорт товар╕в х╕м╕чно╖ промисловост╕ та проведення ре╓страц╕╖ таких речовин зд╕йснюються ╕з дотриманням вимог Регламенту ╢С № 1907/200697.
7. У раз╕ ввезення озоноруйнуючих речовин на територ╕ю
╢С ╕мпорт таких товар╕в регулю╓ться Регламентом ╢С № 2037/2000 ╕ ма╓ супроводжуватись л╕ценз╕╓ю, яку вида╓ Генеральний директорат ╕з питань навколишнього середовища, в╕дпов╕дно до щор╕чно встановлених квот.
Уряд схвалив нову редакц╕ю Порядку укладення компенсац╕йних (офсетних) договор╕в. Р╕шення ма╓ на мет╕ оптим╕зувати процес отримання Укра╖ною офсетних компенсац╕й (вигод для нац╕онально╖ економ╕ки) в результат╕ зд╕йснення закуп╕вель в╕йськово╖ продукц╕╖ в ╕ноземних партнер╕в.
Офсети ╓ новим для Укра╖ни ╕нструментом в╕йськово-техн╕чного сп╕вроб╕тництва, практичне запровадження якого пов’язане з необх╕дн╕стю забезпечення в╕дпов╕дност╕ укра╖нсько╖ нормативно-правово╖ бази з правовим полем
кра╖н-партнер╕в.
Так, новим Порядком передбачено започаткування переговор╕в з ╕ноземною стороною щодо отримання Укра╖ною офсету на етап╕ основно╖ передконтрактно╖ роботи та структуровано процес одержання компенсац╕й в╕д виникнення умови офсету у державному контракт╕ до укладання та виконання офсетного договору. Кр╕м того, у Порядку спрощено процедуру укладення таких договор╕в та ч╕тко регламентовано повноваження суб’╓кт╕в офсетно╖ д╕яльност╕.
Прийняття Урядом цього р╕шення дозволить отримувати
в╕д ╕ноземних партнер╕в компенсац╕╖ у вигляд╕ ╕нвестиц╕й, технолог╕й та ноу-хау у нац╕ональний оборонно-промисловий комплекс, проведення ремонту в╕йськово╖ ╕ спец╕ально╖ техн╕ки та в╕йськового майна, зустр╕чно╖ торг╕вл╕ та ╕нших економ╕чних вигод.
