Сьогодн╕ уряд вир╕шив оголосити конкурс на посаду голови ДФС.
Канада запровадить поетапну автоматизац╕ю експортних процес╕в та сертиф╕кат╕в протягом трьох рок╕в
У Канад╕ запроваджуються електронн╕ експортн╕ сертиф╕кати для рослинно╖, тваринно╖ та харчово╖ продукц╕╖. Про це йдеться у пов╕домленн╕ Канадського агентства з ╕нспекц╕╖ харчових продукт╕в (CFIA).
Автоматизац╕я експортних процес╕в та сертиф╕кат╕в буде зд╕йснюватися поетапно протягом 2018-2020 рок╕в. У той же час, до переходу на електронну сертиф╕кац╕ю залиша╓ться
можлив╕сть п╕дписання сертиф╕кат╕в у паперовому вигляд╕ або новим електронним п╕дписом.
Окр╕м того, CFIA розроблено нову функц╕ю – «перегляд сертиф╕кат╕в CFIA», яка буде доступна через веб-сайт «My CFIA», що дозволить м╕жнародним торговельним партнерам переглядати та автентиф╕кувати канадськ╕ сертиф╕кати онлайн.
М╕некономрозвитку пропону╓ л╕берал╕зувати закуп╕вл╕ продукц╕╖ оборонного призначення за кордоном
5 вересня Уряд п╕дтримав розроблений М╕некономрозвитку проект Закону Укра╖ни, який зм╕нить процедуру закуп╕вл╕ продукц╕╖, роб╕т ╕ послуг оборонного призначення за кордоном (за ╕мпортом). Законопроект ╓ одним з крок╕в л╕берал╕зац╕╖ торг╕вл╕ в оборонн╕й сфер╕.
“Проект Закону ╕стотно розширю╓ можливост╕ державного замовника, адже передбача╓ три р╕зн╕ модел╕ повед╕нки державного замовника при зд╕йсненн╕ ╕мпорту в╕йськово╖ продукц╕╖, виходячи з╕ специф╕ки рег╕ону та в залежност╕ в╕д виду в╕йськово╖
продукц╕╖, що ╕мпорту╓ться, зам╕сть одн╕╓╖ модел╕, за якою зд╕йснюються оборонн╕ закуп╕вл╕ сьогодн╕”, – пояснив заступник М╕н╕стра економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Юр╕й Бровченко.
Так, М╕некономрозвитку пропону╓ внести зм╕ни до Господарського кодексу Укра╖ни та Закону Укра╖ни “Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть” в частин╕ визначення державних замовник╕в суб’╓ктами зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, що да╓ ╖м право самост╕йно, без участ╕ посередник╕в, закуповувати в продукц╕ю оборонного призначення в
╕ноземних виробник╕в.
Також проектом Закону пропонуються зм╕ни до законодавства з питань державного оборонного замовлення, якими передбачено надання права державному замовнику уповноважувати суб'╓кта господарювання, який належить до сфери його управл╕ння (наприклад в╕йськову частину) укладати договори на закуп╕влю за кордоном та надавати такому суб’╓кту в╕дпов╕дн╕ дов╕реност╕ в установленому законодавством порядку.
Законопроект розроблено для покращення забезпечення Збройних Сил Укра╖ни та
╕нших в╕йськових формувань оборонною продукц╕╓ю ╕ноземного виробництва, а також сприяння розвитку сп╕вроб╕тництва оборонних п╕дпри╓мств Укра╖ни з закордонними партнерами.
Терм╕ни, в як╕ п╕длягають ввезенню на територ╕ю Укра╖ни товари, що ╕мпортуються за бартерним договором
Головне управл╕ння ДФС у Дн╕пропетровськ╕й област╕ ╕нформу╓, що в╕дпов╕дно до п. 1 ст. 2 Закону Укра╖ни в╕д 23 грудня 1998 року № 351-Х╤V «Про регулювання товарообм╕нних (бартерних) операц╕й у галуз╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕» ╕з зм╕нами та доповненнями товари, що ╕мпортуються за бартерним договором, п╕длягають ввезенню на митну територ╕ю Укра╖ни у строки, зазначен╕ в такому договор╕, але не п╕зн╕ше 180 календарних дн╕в з дати митного оформлення (дати оформлення митно╖ декларац╕╖ на експорт) товар╕в,
що фактично експортован╕ за бартерним договором, а у раз╕ експорту за бартерним договором роб╕т ╕ послуг – з дати п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання послуг.
Датою ввезення товар╕в за бартерним договором на митну територ╕ю Укра╖ни вважа╓ться дата ╖х митного оформлення (дата оформлення митно╖ декларац╕╖ на ╕мпорт), а у раз╕ ╕мпорту за бартерним договором роб╕т або послуг – дата п╕дписання акта або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ виконання роб╕т, надання
послуг.
Головне управл╕ння ДФС у Дн╕пропетровськ╕й област╕.
ДФС очолить одеський митник, який затримував контрабандиста Ам╕н╓ва
Тимчасово виконуючим обов'язки кер╕вника Державно╖ ф╕скально╖ служби (ДФС) призначений Олександр Власов.
В╕дпов╕дне р╕шення ухвалили сьогодн╕ на зас╕данн╕ уряду, ╕нформу╓ Depo.ua.
"В╕н (Власов, - ред.) 3,5 роки очолював п╕дрозд╕л "Фантом". Це п╕дрозд╕л Державно╖ ф╕скально╖ служби, який працював в зон╕ АТО ╕ на пер╕од до проведення конкурсу (на кер╕вника ДФС) саме Олександр буде виконувати обов'язки голови ДФС", - розпов╕ла оч╕льниця М╕нф╕ну Оксана Маркарова п╕сля зас╕дання
уряду.
Вона пооб╕цяла п╕зн╕ше оприлюднити умови проведення конкурсу.
Сам Власов заявив про нам╕р продовжити боротьбу з контрабандою. "Одне з основних завдань - це п╕дготовка прозорого конкурсу на голову ДФС", - наголосив в╕н.
Зазначимо, що з травня 2017 року Власов очолював Одеську митницю.
Зокрема, серед його досягнень на посад╕ - затримання екс-сп╕вроб╕тника Одесько╖ митниц╕ Ден╕са Ам╕н╓ва, якого заарештували за звинуваченням у присво╓нн╕ арештованого товару варт╕стю 154 млн
грн.
Додамо також, що у серпн╕ екс-оч╕льник ДФС Мирослав Продан вимагав усунути Власова ╕з посади начальника Одесько╖ митниц╕ на пер╕од службового розсл╕дування крад╕жки 37 контейнер╕в з товарами.
Продан стверджував, що у вкрадених контейнерах, кр╕м тканини, м╕стилися також техн╕ка, трактори, запчастини та ╕нш╕ товари.
Нагада╓мо, сьогодн╕, 5 вересня, Кабм╕н зв╕льнив главу ДФС Мирослава Продана з посади за власним бажанням.
У зв'язку з цим уряд оголосив конкурс на посаду кер╕вника
в╕домства.
Квотирование белорусской продукции будет осуществляться в течение трех лет: до 31 августа 2019 года Беларусь сможет поставить в Украину 30,769 тысяч тонн продукции, с 1 сентября 2019 до 31 августа 2020 — 32,307 тысяч тонн
и на третьем этапе (1 сентября 2020 до 31 августа 2021) — 33,923 тысяч тонн.
Одновременно введены квоты для аналогичной российской продукции и ряда стран, за исключением стран Африки, Азии и СНГ (Армении, Казахстана, Азербайджана и других). Введение квот позволит украинским предприятиям увеличить объемы производства, а также диверсифицировать поставки.
По
данным украинских экономистов, доля белорусской продукции на украинском рынке за последние четыре года достигла 99% — импорт серной кислоты в 2014—2017 увеличилась более чем втрое, а ее стоимость была вдвое меньше себестоимости украинских производителей.
К 2014 году внутренний украинский рынок серной кислотой в основном обеспечивали предприятия Крыма и Донбасса. Потребители этой продукции вынуждены были увеличить ее поставки из-за рубежа с 21 тысячи до почти 100 тысяч тонн после аннексии Крыма и
оккупации части Донбасса.
В Союзе химиков Украины расценивают этот шаг как поддержку национальных производителей, которые вынуждены были сократить выпуск своей продукции из-за увеличения более дешевого импорта.
По словам главы организации Алексея Голубова, дальнейшее игнорирование государством этого факта могло привести «к уничтожению украинского производства серной кислоты и полной импортозависимости химической промышленности, а также добычи и обогащения урановой руды, производства взрывчатых
веществ и боеприпасов, что в условиях длительного вооруженного конфликта на востоке Украины является вопросом не только бизнес-интересов, но и обороноспособности государства».
Предприятия металлургической отрасли, которая является одним из основных потребителей белорусской серной кислоты, — менее оптимистичны. Президент объединения предприятий «Укрметаллургпром» Александр Каленков не исключает, что после введения квот на импорт с 1 сентября может сложиться дефицит серной кислоты при одновременном
увеличении ее стоимости.
В первом полугодии Беларусь экспортировала в Украину 25,569 тысяч тонн серной кислоты. И хотя в физическом объеме это на 2% меньше за аналогичный прошлогодний период, в денежном выражении объем поставок в текущем году увеличился до 1,123 миллиона с 606,9 тысяч долларов в январе—июне 2017 года.
Серная кислота применяется в производстве фосфорных и азотных удобрений, двуокиси титана, взрывчатых веществ, синтетических моющих средств, а также для утилизации паров аммиака,
образующихся при производстве кокса. В металлургии и машиностроении — для травления образовавшейся на металле ржавчины, а в энергетике — для очистки котлов, трубопроводов и подкисления воды на ТЭС и АЭС.
Рада в╕дхилила законопроект про механ╕зм боротьби з "патентним трол╕нгом"
Верховна Рада в╕дхилила законопроект щодо впровадження механ╕зму боротьби з "патентним трол╕нгом". В╕дпов╕дний законопроект п╕дтримали лише 190 депутат╕в за необх╕дного м╕н╕муму у 226 голос╕в, переда╓ кореспондент УНН.
Законопроект передбачав введення механ╕зму боротьби з “патентним трол╕нгом" шляхом впровадження процедури адм╕н╕стративного оскарження виданих св╕доцтв на промислов╕ зразки (post-grant opposition).
“Проектом закону запропоновано так╕ новац╕╖ щодо промислових зразк╕в: можлив╕сть
подання заявки в електронн╕й форм╕; додатковий критер╕й охороноздатност╕, ╕ндив╕дуальний характер; передбачено правову охорону незаре╓строваних промислових зразк╕в; строк чинност╕ прав не б╕льше 25 рок╕в, нараз╕ 15; зм╕нено вид охоронного документа з патенту на св╕доцтво ╕ можлив╕сть досудового скасування св╕доцтва в Апеляц╕йн╕й палат╕”, - зазначив, представляючи законопроект, заступник м╕н╕стра економ╕чного розвитку та торг╕вл╕ Михайло Т╕тарчук.
В╕н п╕дкреслив, що остання ╕з перел╕чених норм ╓ дуже
важливою для боротьби з так званим "патентним трол╕нгом".
Експорт ол╕йних культур: зм╕ни в оподаткуванн╕ ПДВ
З 01.09.2018 р. ╓ чинною така редакц╕я п. 63 п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX «Перех╕дн╕ положення» Податкового кодексу:
«Тимчасово зв╕льняються в╕д оподаткування податком на додану варт╕сть операц╕╖ з вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в митному режим╕ експорту:
з 01.09.2018 р. до 31.12.2021 р. со╓вих боб╕в (товарна позиц╕я 1201 зг╕дно з УКТ ЗЕД); з 01.01.2020 р. до 31.12.2021 р. нас╕ння свир╕пи або р╕паку (товарна позиц╕я 1205 зг╕дно з УКТ ЗЕД).
Положення п. 63 п╕дрозд╕лу 2
розд╕лу XX «Перех╕дн╕ положення» Кодексу не поширюються на операц╕╖ з вивезення за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни в митному режим╕ експорту с╕льськогосподарськими п╕дпри╓мствами — виробниками со╓вих боб╕в (товарна позиц╕я 1201 зг╕дно з УКТ ЗЕД) та нас╕ння свир╕пи або р╕паку (товарна позиц╕я
1205 зг╕дно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях с╕льськогосподарського призначення, як╕ перебувають у власност╕ таких с╕льськогосподарських товаровиробник╕в чи в ╖х пост╕йному користуванн╕ або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емф╕тевзису».
Операц╕╖ з вивезення
товар╕в за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни у митному режим╕ експорту оподатковуються за нульовою ставкою (пп. «а» п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу). Товари вважаються вивезеними за меж╕ митно╖ територ╕╖ Укра╖ни, якщо таке вивезення п╕дтверджене в порядку, визначеному Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, митною декларац╕╓ю, оформленою в╕дпов╕дно до вимог Митного кодексу.
Також ДФС нагаду╓, що зг╕дно з пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податков╕ зобов’язання
виходячи з бази оподаткування, визначено╖ в╕дпов╕дно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не п╕зн╕ше останнього дня зв╕тного (податкового) пер╕оду ╕ заре╓струвати в ╢РПН в терм╕ни, встановлен╕ Кодексом для тако╖ ре╓страц╕╖, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товар╕в/послуг, необоротних
актив╕в, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у раз╕ якщо п╕д час такого придбання або виготовлення суми податку були включен╕ до складу податкового кредиту), у раз╕ якщо так╕ товари/послуги, необоротн╕ активи призначаються для ╖х використання або починають використовуватися: в операц╕ях, зв╕льнених в╕д оподаткування в╕дпов╕дно до ст. 197, п╕дрозд╕лу 2 розд╕лу XX «Перех╕дн╕ положення» Кодексу, м╕жнародних договор╕в (угод) (кр╕м випадк╕в проведення операц╕й, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст.
197 Кодексу, та операц╕й, передбачених п. 197.11 ст. 197 Кодексу).
М╕н╕стерство ф╕нанс╕в ╕нформу╓ про переб╕г запровадження ╢диного казначейського рахунку (╢КР) ДФС для сплати п╕дпри╓мствами митних платеж╕в.
При ДФС створено структурний п╕дрозд╕л, уповноважений на адм╕н╕стрування ╢КР та обслуговування п╕дпри╓мств для зарахування авансових платеж╕в (передоплати). Також фах╕вцями ДФС ╕ Державно╖ казначейсько╖ служби доопрацьовуються програмн╕ комплекси, необх╕дн╕ для повноц╕нно╖ реал╕зац╕╖ ╢КР.
У вересн╕
цього року плану╓ться запустити п╕лотний проект щодо реал╕зац╕╖ ╢КР. З 16 кв╕тня 2019 року «╓диний рахунок» буде використовуватися ус╕ма п╕дпри╓мствами в обов’язковому порядку.
Дов╕дково: Митн╕ платеж╕, як╕ п╕длягають сплат╕ при митному оформленн╕, мають бути перерахован╕ на рахунок митниц╕ до моменту подання митно╖ декларац╕╖.
Нараз╕, кожна митниця ма╓ власний казначейський рахунок. Тому п╕дпри╓мець, який зд╕йсню╓ митне оформлення у р╕зних митницях
змушений перераховувати митн╕ платеж╕ на 3 окрем╕ рахунки.
╢диний казначейський рахунок спрощу╓ цю процедуру. ╢КР передбача╓ наявн╕сть у п╕дпри╓мця лише 1 рахунку, з якого списуватимуться митн╕ платеж╕ при митному оформленн╕ у будь-як╕й митниц╕.
